ІПОТЕКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЄДИНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ :



  • Название:
  • ІПОТЕКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЄДИНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ
  • Кол-во страниц:
  • 199
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ

    ВСТУП 3

    РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ
    ІПОТЕКИ МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ 11

    1.1 Правова природа іпотеки єдиного майнового комплексу підприємства 11
    1.2 Джерела правового регулювання іпотеки єдиного майнового
    комплексу підприємства 27

    Висновки до розділу 1 47

    РОЗДІЛ 2. ЄДИНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС ПІДПРИЄМСТВА
    ЯК ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ 49

    2.1. Характеристика підприємства як єдиного майнового комплексу
    в іпотечному правовідношенні 49
    2.2. Підстави виникнення іпотечних правовідносин майнового комплексу 69
    2.3. Правовий режим елементів єдиного майнового комплексу підприємства
    в іпотечному правовідношенні 93

    Висновки до розділу 2 109

    РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ЗАДОВОЛЕННЯ МАЙНОВИХ
    ВИМОГ ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ З ВАРТОСТІ
    МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ 113

    3.1. Особливості звернення стягнення на майнові комплекси окремих
    видів суб’єктів господарювання 113
    3.2. Порядок задоволення майнових вимог іпотекодержателя з
    єдиного майнового комплексу підприємства 130

    Висновки до розділу 3 170

    ВИСНОВКИ 174

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182

    ДОДАТОК 200


    ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
    Актуальність теми дослідження. Суттєві зміни, які відбуваються в економічній та соціальній сферах незалежної України на етапі сучасного розвитку в умовах переходу до ринкових відносин, викликають необхідність у використанні таких цивільно-правових інститутів, які б могли забезпечити захист майнових прав учасників цивільно-правових відносин від можливих її порушень.
    Серед таких інститутів особливої уваги заслуговує інститут іпотеки, зокрема, інститут іпотеки підприємства як єдиного майнового комплексу. Іпотека, як і будь-який інший юридичний механізм забезпечення зобов’язань, може бути саме тим інструментом, у комплексі з іншими заходами, який допоможе сформувати надійні засоби правового регулювання та захисту інтересів учасників іпотечних правовідносин.
    Правова природа іпотеки, її сутність, правовий режим майнового комплексу з його елементним складом потребують наукового дослідження. Ця необхідність зумовлена в першу чергу розвитком законодавства України в напрямку юридичної легалізації категорій “іпотека” та “майновий комплекс”, введенням в обіг нових понять і дефініцій, а також удосконаленням самої іпотеки майнового комплексу.
    У сучасній юридичній науці рівень опрацювання проблем іпотеки майнового комплексу є недостатнім, що не відповідає важливості цього інституту для розвитку цивільного права. З цих проблем відсутні спеціальні комплексні дослідження, за винятком окремих статей, виступів на науково-практичних конференціях та праць, опублікованих до прийняття Закону України “Про іпотеку”.
    Прогалини у дослідженні інституту іпотеки призвели до того, що багато проблемних питань залишаються невирішеними. Саме ці обставини визначають актуальність обраної теми дисертації і її науково-практичну важливість для розвитку галузі цивільного права.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у контексті наукової теми “Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в європейське співтовариство”, затвердженої наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка від 1.07.2002 р. №11/74.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз цілісної моделі інституту іпотеки в Україні та обґрунтування теоретико-прикладних напрямків розвитку цього інституту в системі цивільного права України.
    Досягнення поставленої мети з боку дисертанта конкретизувалося у наступних наукових завданнях:
    • проаналізувати джерела іпотеки майнового комплексу, розглянути їх систему;
    • з’ясувати правову природу іпотеки майнового комплексу та зробити порівняльний аналіз поняття цього інституту в зарубіжних країнах;
    • сформулювати поняття іпотеки майнового комплексу, виокремити та охарактеризувати елементи єдиного майнового комплексу як об’єкта іпотеки;
    • проаналізувати особливості звернення стягнення за вимогою іпотекодержателя на єдиний майновий комплекс.
    Об’єктом дисертаційного дослідження є правові відносини, які виникають у процесі іпотеки єдиного майнового комплексу підприємства.
    Предметом дисертаційного дослідження є джерела іпотеки майнового комплексу, її сутність та правова природа, суб’єкти та об’єкти іпотечних відносин, правовий режим іпотеки майнового комплексу, порядок та особливості звернення стягнення на майновий комплекс як об’єкт іпотеки.
    Методологічна основа роботи. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальні закони та категорії діалектики, системний підхід до детермінування сутності іпотеки, зумовлений специфічним об’єктом дослідження і пов’язаний із застосуванням загальнонаукових методів. Використання порівняльно-правового та історичного методів дозволило авторові дослідити вітчизняне і зарубіжне законодавство в сфері регулювання іпотеки майнового комплексу, виокремити на різних історичних етапах особливості становлення цього інституту. За допомогою системно-функціонального методу аналізуються види іпотеки; формально-юридичного – з’ясовується зміст норм, які становлять правову основу регулювання іпотеки майнового комплексу; формально-логічного – встановлюється правова природа іпотеки. Дисертантом застосовувались також системний, статистичний та інші загальні та спеціальні наукові методи.
    Теоретична основа дисертації. Теоретико-концептуальними засадами дисертаційного дослідження є наукові положення, що містяться у працях українських і зарубіжних вчених різних історичних періодів: Ч.Н.Азімова, В.А. Васильєвої, Д.Д.Вервіля, В.В.Вітрянського, В.Герхарда, О.В.Дзери, А.С.Довгерта, М.М.Дякович, О.А.Загорулько, А.С.Звоницького, Я.О.Йолкіна, Л.А.Кассо, А.І.Камінки, В.М.Коссака, М.С.Кузнєцової, В.В.Луця, О.Міллгарда, О.О.Отраднової, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, А.М.Поддєрьогіна, Ю.П.Пацурківського, І.І.Пучковської, В.А.Рахмиловича, В.В.Розенберга, Р.Саватьє, В.Сергєєва, І.В.Спасібо-Фатєєвої, Є.А.Флейшиц, Є.О.Харитонова, Х.Хармелинга, А.В.Черних, Я.М.Шевченко, Г.В.Шершеневича, та ін.
    Емпіричною базою роботи є матеріали нотаріальної практики та рішення юрисдикційних органів.
    Дисертаційне дослідження характеризується комплексним підходом до аналізу проблем правової природи іпотеки майнового комплексу, його особливостей як об’єкта іпотеки.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в науці цивільного права України на теоретичному рівні проаналізовано місце іпотеки майнового комплексу в цивільному праві, її сутність, особливості звернення стягнення на майнові комплекси окремих видів суб’єктів господарювання, порядок задоволення майнових претензій іпотекодержателя. Дисертація є комплексним дослідженням питань іпотеки підприємства як єдиного майнового комплексу, яке здійснене на основі чинного законодавства України.
    Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичної позиції та формулюванні низки положень, більшість з яких вперше розглядаються і виносяться на захист:
    - з’ясовано правову природу іпотеки майнового комплексу. Іпотека майнового комплексу визначається як речово-правовий спосіб забезпечення виконання зобов’язання, оскільки річ або інше майно, передане в іпотеку, в чиїй би власності воно не було, обтяжене іпотекою до припинення дії основного зобов’язання. В усіх випадках право іпотеки зберігає силу, так як воно полягає не в особливості іпотекодавця, а в заставленій речі. Юридично конструкція іпотеки сприяє регулюванню двох видів правовідносин:
    • основного – між кредитором і боржником;
    • похідного – між іпотекодержателем і іпотекодавцем;
    - обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про іпотеку, адже особливого значення набуває іпотека в умовах переходу до ринкової економіки. Наявність різних видів іпотеки і відносна відокремленість правових норм дає підставу виділити іпотеку майнового комплексу як окремий інститут цивільного права зі специфічною сферою застосування;
    - проведено аналіз заставної у співвідношенні з іншими видами цінних паперів та розглянуто заставну як борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, якщо воно підлягає виконанню у грошовій формі. Заставна – самостійний юридичний документ з визначеними реквізитами і не є дублікатом іпотечного договору;
    - визначено особливості іпотеки майнового комплексу, які полягають у специфічному об’єкті іпотечних правовідносин. Особливості самого об’єкта, який характеризується завершеністю циклу виробництва продукції (робіт, послуг), постійною і регулярною наявністю матеріальних і нематеріальних активів та інше, зумовлюють і особливості його іпотеки;
    - з’ясовано зміст іпотеки майнового комплексу, що виражається у різноманітних ознаках, які характеризують її, та пропонується визначення поняття “іпотеки підприємства як майнового комплексу”;
    - обґрунтовується міркування щодо доцільності розгляду майнового комплексу підприємства як об’єкта права власності та інших речових прав. В результаті аналізу цих проблем обґрунтовуються напрямки удосконалення іпотечних правовідносин в Україні;
    - досліджена цивільно-правова характеристика і основні положення договору іпотеки майнового комплексу та обґрунтовано пропозиції щодо місця укладення договору, нотаріальне посвідчення якого проводиться за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням іпотекодержателя чи іпотекодавця – юридичної особи або місце проживання іпотекодавця – фізичної особи;
    - розглянуто структуру іпотечних правовідносин, їх суб’єктно-об’єктний склад та особливості їх виникнення на підставі договору, закону або рішення суду. Закон не можна розглядати як безпосередню підставу виникнення іпотеки майнового комплексу. Необхідна наявність передбаченого законом юридичного факту або їх складу. Виникнення іпотеки майнового комплексу на підставі рішення суду не є характерною для нашої держави, і судова практика в цій сфері не є правостворюючою, а лише забезпечує регулювання іпотечних правовідносин;
    - конкретизовано особливості звернення стягнення на майнові комплекси приватного підприємства, підприємства, що діє на основі колективної власності, комунального підприємства та державного підприємства;
    - визначено обсяг майнових вимог іпотекодержателя на заставлений майновий комплекс та внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного порядку звернення стягнення на майновий комплекс як предмет іпотеки, який сприятиме забезпеченню охорони порушених прав та інтересів іпотекодержателя і впорядкуванню іпотечних відносин.
    Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані у науково-дослідницькій роботі для подальших теоретичних розробок проблем іпотеки майнового комплексу, для вдосконалення чинного законодавства про іпотеку. Результати дослідження поглиблять знання про інститут іпотеки, сприятимуть удосконаленню правозастосувальної практики діяльності судових органів. Положення дисертації можуть бути також використані в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні семінарських занять у рамках таких курсів, як “Цивільне право України”, спеціального курсу “Заставне право”.
    Пропозиції щодо вдосконалення законодавства про іпотеку були направлені у Верховну Раду України.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною закінченою науковою працею. Сформульовано положення і наукові результати на базі самостійного комплексного дослідження іпотеки підприємства як єдиного майнового комплексу. На основі аналізу 204 наукових і нормативних джерел обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про іпотеку підприємства як єдиного майнового комплексу.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у виступах на VІІІ регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2002р.), Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (Хмельницький, квітень 2003р.), ІХ регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2003р.), Міжнародній науковій конференції “Застосування норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України” (Дніпропетровськ, лютий 2003р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, червень-липень 2003р.), Міжрегіональній науково-практичній конференції “Становлення та розвиток корпоративного права в Україні” (Івано-Франківськ, вересень 2003р.), Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Другі осінні юридичні читання” (Хмельницький, листопад 2003), Науковій конференції молодих учених та здобувачів “Нове законодавство України та питання його застосування” (Харків, грудень 2003р.), Х регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2004р.), ХІ регіональній науково – практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2005р.), Науково-практичній конференції “Вдосконалення судочинства при здійсненні касаційної перевірки ухвал, рішень та постанов місцевих та апеляційних господарських судів щодо застосування податкового законодавства та державного регулювання господарських правовідносин” (Хмельницький, квітень 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Юридическая наука: проблемы и перспективы развития (региональный аспект)” (Великий Новгород, Росія, вересень 2005).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені автором у п’ятьох статтях, опублікованих у виданнях, що визнані ВАК України як фахові з юридичних наук, а також у восьми випусках матеріалів наукових конференцій.
    Структура дисертації. Відповідно до мети та предмету дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 204 найменування, та одного додатка. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, у тому числі основний текст – 181 сторінка.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Ми вважаємо за потрібне виокремити іпотеку як самостійний спосіб забезпечення виконання зобов’язання, що за своєю юридичною природою належить до речових видів забезпечення.
    2. Редакцію ст.1 Закону України “Про іпотеку” необхідно змінити, замінивши “майновий поручитель”, відповідно, на “іпотечний поручитель”.
    3. Незавершене будівництво підприємства як майнового комплексу - це розпочате будівництво і не прийняті в експлуатацію (не підписаний відповідний акт приймальною комісією) майнові комплекси, будівництво яких здійснюється в межах відповідних населених пунктів, на підставі оформлених згідно з чинним законодавством документів.
    4. Слід доповнити ст.5 Закону України “Про іпотеку” положенням такого змісту: “Предметом іпотеки може бути підприємство як єдиний майновий комплекс, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення”.
    5. Нова редакція ч.1 ст.546 ЦК України повинна бути такого змісту: “Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, іпотекою, притриманням, завдатком”.
    6. Вважаємо, що ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України слід викласти в такій редакції: “Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні і користуванні заставодавця або третьої особи”.
    7. До Цивільного кодексу України слід внести параграф під назвою “Іпотека”, де слід дати таке визначення: “Іпотека –це сукупність норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані із заставою нерухомого майна – будівель, споруд, квартир, земельних ділянок, об’єктів незавершеного будівництва, багаторічних насаджень, підприємства (його структурного підрозділу) як єдиного майнового комплексу та іншого нерухомого майна, при якому нерухомість або майно, на яке поширюється правовий режим нерухомості, залишається у володінні і користуванні іпотекодавця чи третьої особи. Іпотека виникає на підставі договору чи закону або встановлюється рішенням суду”.
    8. Вважаємо, що підприємство як єдиний майновий комплекс і нерухомість є, насамперед, завжди незмінною індивідуально визначеною річчю, яка представляє значну майнову цінність, має суспільне значення та неспоживча взагалі або має тривалий строк користування, тобто більше 12 місяців.
    9. Можна зробити такі висновки щодо розуміння майнового комплексу підприємства як предмета іпотеки:
    - підприємство складається із матеріальних і нематеріальних елементів;
    - підприємство слід вважати майновим комплексом тільки тоді, коли воно функціонує або може функціонувати, виходячи з сукупності елементів;
    - частину елементів можна виключити із майнової маси підприємства, якщо не втрачається поняття майнового комплексу;
    - у власника може бути декілька майнових комплексів, які можуть бути самостійним предметом іпотеки.
    10. Дефініцію ст.5 Закону України “Про іпотеку” слід доповнити положенням такого змісту: “Предметом іпотеки не можуть бути об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації”.
    11. Положення ч.4 ст.6 Закону України “Про іпотеку” слід викласти в такій редакції: “У разі передачі в іпотеку майнового комплексу іпотека також поширюється на належну іпотекодавцю на праві власності (праві користування) земельну ділянку або її частину, де знаходиться майновий комплекс і яка необхідна для його функціонування за цільовим призначенням, якщо законом або договором не передбачене інше”.
    12. Підприємство як майновий комплекс і нерухомість є, насамперед, завжди незмінною індивідуально визначеною річчю, представляє значну майнову цінність, часто має суспільне значення та є неспоживчою взагалі або має тривалий строк користування. Таким чином, під іпотекою підприємства як майнового комплексу слід розуміти вид забезпечення виконання зобов’язання матеріальними і нематеріальними активами господарського об’єкта із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), із закріпленою за ним земельною ділянкою, на якій він розміщений.
    13. Ми вважаємо, що істотними умовами договору іпотеки підприємства як єдиного майнового комплексу є такі:
    - умови, що дозволяють певним чином встановити наявність єдиного майнового комплексу підприємства та його склад, тобто ідентифікувати та оцінити загалом та пооб’єктно;
    - вартість підприємства як єдиного майнового комплексу;
    - характеристика земельної ділянки, на якій розташовано підприємство як майновий комплекс.
    14. Доповнити ч.2 ст.5 Закону України “Про іпотеку” положенням такого змісту: “Предметом іпотеки може бути майновий комплекс, який стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому”. Словосполучення “обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежного від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору” слід виключити, бо в цьому випадку йдеться про заставу майнових прав.
    15. Закон України “Про іпотеку” та Закон України “Про нотаріат” слід доповнити нормою такого змісту: “Нотаріальне посвідчення іпотечного договору проводиться за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням іпотекодержателя чи іпотекодавця – юридичної особи або місцем проживання іпотекодавця – фізичної особи”.
    16. Статтю 3 Закону “Про іпотеку” слід доповнити нормою такого змісту: “Договір іпотеки, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення та державної реєстрації – з моменту державної реєстрації”.
    17. Обов’язки іпотекодавця відносно майнового комплексу необхідно консолідувати в одній статті такого змісту: “Іпотекодавець зобов’язаний: а) вжити заходів, необхідних для забезпечення збереження предмета іпотеки; б) негайно повідомляти заставодержателя про виникнення загрози втрати чи пошкодження заставленого майнового комплексу; в) страхувати за свій рахунок майновий комплекс на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, а якщо повна вартість іпотечного майна перевищує розмір забезпеченого заставою вимоги, то на суму, не нижчу від розміру вимоги”.
    18. Ми вважаємо, що податкова застава повинна існувати як складова частина податкового законодавства або окремий інститут, основним завданням якого є забезпечення погашення платником податків податкової заборгованості, але ні в якому разі не бути складовою інституту іпотечного права, оскільки з своєю природою податкової застави істотно відрізняються від іпотеки.
    19. Елементний склад підприємства як майнового комплексу складає майно, призначене для забезпечення його діяльності: земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, права на торговельну марку, на позначення та інші виключні права, якщо інше не встановлене договором або законом. У законодавстві слід визначити склад майна, що передається в іпотеку, до якого належать всі належні підприємству як юридичній особі на праві власності матеріальні і нематеріальні активи, основні фонди і оборотні кошти, інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, право вимоги, отримані доходи підприємства, придбане ним майно, а також набуті підприємством в період іпотеки борги.
    20. Закон України “Про іпотеку” необхідно доповнити окремою статтею такого змісту: “Іпотека майнового комплексу підприємства розповсюджується на все майно, яке належить чи буде належати підприємству в період дії договору іпотеки. В період дії договору іпотеки підприємство зобов’язується мати майно балансовою вартістю не менше подвійної суми забезпечення, передбаченої договором”.
    21. Ми вважаємо, що можна трактувати також як майновий комплекс майно окремих суб’єктів підприємницької діяльності, наприклад, виробничого кооперативу. Тому Закон України “Про іпотеку” слід доповнити таким змістом: “Предметом іпотеки може бути майно інших комерційних юридичних осіб, яке відповідає критеріям майнового комплексу”.
    22. Необхідно передбачити право іпотекодержателя отримати задоволення із вартості майнового комплексу і у разі настання збитків з інших підстав ніж прострочення виконання зобов’язання. При цьому повинні відшкодовуватися збитки у вигляді як позитивної шкоди, так і упущеної вигоди.
    23. Аналіз підстав звернення стягнення на предмет застави дає змогу виділити серед них такі:
    - невиконання зобов’язання у визначений строк;
    - припинення юридичної особи – заставодавця;
    - у разі реальної загрози загибелі або пошкодження майнового комплексу.
    24. Представляє інтерес аналіз питання виключення об’єктів з майнового комплексу, на яке не може бути звернено стягнення за претензіями інших кредиторів. Тому, на нашу думку, необхідно змінити редакцію ч. 1 ст.64 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: “У разі відсутності у боржника – юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на частину майнового комплексу, яка належить боржникові — юридичній особі на праві власності або закріплена за ним в тому разі, якщо частина зобов’язання виконана, а частина ні (за винятком майна, виключеного з обороту або обмеженого в обороті, а також майна, що перебуває в заставі)”.
    25. Необхідно розрізняти між собою застереження у іпотечному договорі та договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
    Застереження в іпотечному договорі встановлюється у момент укладення договору або шляхом внесення змін до нього, тоді як договір про задоволення вимог іпотекодержателя є самостійним договором, необхідність в укладенні якого виникає з моменту, коли постає питання про неналежне виконання зобов’язань боржником (іпотекодавцем).
    У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя доцільно б передбачити способи задоволення вимог у разі порушеного основного зобов’язання, у тому числі і такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, як перехід права власності на предмет іпотеки, тоді як у застереженні до іпотечного договору такий спосіб, як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання, застосований бути не може.
    27. Можна виділити такі процедури звернення стягнення:
    1) стадія позасудового урегулювання;
    2) судовий розгляд справи з винесенням відповідного рішення.
    28. З метою забезпечення майнових інтересів кредитора (іпотекодержателя) необхідно в законодавстві передбачити право контролю іпотекодержателя за наявністю і схоронністю майна, що належить до майнового комплексу підприємства. Серед контрольних повноважень слід установити право:
    - вимагати від іпотекодавця регулярно надавати бухгалтерські та інші документи, пов'язані з обліком матеріальних цінностей, що складають предмет іпотеки;
    - погоджувати з іпотекодержателем всі правочини, спрямовані на відчуження окремих об'єктів, що належать до майнового комплексу підприємства.
    У разі законодавчого закріплення цих положень іпотекодержатель матиме право визнавати правочини на відчуження об'єктів майнового комплексу недійсним на підставі ст.215 Цивільного кодексу України.
    29. Ст.11 Закону України “Про іпотеку” ми вважаємо слід доповнити так: “Якщо є майно, яке обмежене в обороті або вилучене з обороту, то в цьому випадку не може застосовуватися такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, як передання йому у власність предмету іпотеки”.
    30. Аналіз нормативно-правових актів стосовно майна, яке входить в іпотеку майнового комплексу, дає можливість розподілити його на три групи об’єктів, які підлягають передачі або відчуженню за цивільними правочинами, а саме:
    - основні засоби (матеріальні і нематеріальні активи), що складають єдине ціле іпотеки майнового комплексу і переходять у повному обсязі;
    - майнові права, що передаються в порядку, на умовах і в межах, визначених законом для структурно відокремленого підприємства (тобто за винятком тих прав і обов’язків, які власник не вправі передавати);
    - права вимоги до боржників і борги перед кредиторами.
    31. У рішенні про звернення стягнення на заставлене за договором іпотеки майнового комплексу майно суд повинен визначити і вказати:
    1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
    2) опис майна, яке належить до складу майнового комплексу, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
    3) заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації;
    4) спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу;
    5) пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
    6) початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
    32. Вважаємо, що ст.5 Закону України “Про іпотеку” суперечить ст.366 ЦК України в частині передачі об’єктів в іпотеку. А тому редакцію ст.5 Закону України “Про іпотеку” слід доповнити таким змістом: “У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу, кредитор має право вимагати передання в іпотеку і задоволення вимог з частки боржника у праві спільної власності в майновому комплексі шляхом звернення стягнення в розмірі вартості цієї частки”.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Конституція України – 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№30. -Ст.141; Офіційний вісник України.-2004.-№49.-Ст.3201.
    2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. -2003. -№40. -Ст.356.
    3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004р.:Офіц.видання.-К.:Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004.-328 с.
    4. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України.-2003.-№11.-Ст.462; Відомості Верховної Ради. -2003.-№18.-Ст.144.
    5. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001р. №2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України.-2002.-№3-4.-Ст.27; Офіційний вісник України. -2004. -№48. -Ст.3151.
    6. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995р. № 176/95 // Відомості Верховної Ради.-1995.- №47-52.-Ст.349.
    7. Гражданский кодекс Нидерландов. Книги 2,3,5,6 и 7.-Лей ден,1996.-с.222.
    8. Гражданский кодекс Российской Федерации. Ч.ІІ.-М.: Ось-89,1998.-423с.
    9. Закон України „Про іпотеку” від 5 червня 2003 року № 898-IV //Відомості Верховної Ради України.-2003. -№38. -Ст.313.
    10. Закон України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” від 29.11.2001р. №2864-ІІІ // Відомості Верховної Ради України.-2002.-№10.-Ст.77.
    11. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року №1576-ХІІ із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради Української РСР.-1991.-№49.-Ст.682.
    12. Закон України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. №606-ХІV // Відомості Верховної Ради України.-1999.-№24.-Ст.207.
    13. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30 червня 1999р.зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України.-1999.-№42-43.-Ст.378.
    14. Закон України “Про власність” від 07.02.1991 р. №697-ХІІ зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України.-1991.-№20.-Ст.249.
    15. Закон України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19.06.2003 року №949-ІV // Відомості Верховної Ради України.-2004.- №1.-Ст.1.
    16. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року № 283/97 // Урядовий кур’єр.-1997.-12 червня.
    17. Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від15.12.1993р. № 3689-ХІІ // Відомості Верховної Ради України .- 1994.-№7.-Ст.36.
    18. Закон України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ // Відомості Верховної Ради.-2001.-№ 47.-Ст.251.
    19. Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992р. № 2269-ХІІ // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№ 30.-Ст.416.
    20. Закон України “Про підтвердження відповідності” від 17.05.2001 року №2406-ІІІ // Відомості Верховної Ради України.-2001.-№32-Ст.169.
    21. Закон України “Про податок на додану вартість” від 4.03.1997р. №168/97 // Відомості Верховної Ради України.-1997.-№21.-Ст.156.
    22. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від № 21.12.2000р. // Відомості Верховної Ради.-2001.- №10.-Ст.44.
    23. Закон України “Про приватизацію державного майна” від 3.04.1992р. № 2163/ХІІ // Відомості Верховної Ради України.-1997.-№17.-Ст.122.
    24. Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”від 3.06.1992р.№ 2171-ХІІ // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№24.-Ст.350.
    25. Закон України “Про фінансово – кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” від 19.06.2003 року №978-ІV // Офіційний Вісник України. – 2004. - № 10. – Ст.639.
    26. Закон України „Про заставу” від 2 жовтня 1992 року №2654-ХІІ зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради. – 1992. - № 47. – Ст.642.
    27. Закон України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року № 3425-ХІІ зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 39. - Ст.383.
    28. Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000р.№2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України.-2001.-№5-5.-Ст.30.
    29. Закон України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” від 14 вересня 2000 року № 1953-ІІІ // Відомості Верховної Ради.-2000.-№45.-Ст.375.
    30. Постанова Кабінету Міністрів України “Про перетворення державних підприємств у казенні” від 30.06.1998р.№987 // Офіційний вісник України.-1998.-№16.-Ст.730.
    31. Постанова Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Типового статуту казенного підприємства” від 16.06.1998р. №914 // Офіційний вісник України. - 1998р.-№16.-Ст.730.
    32. Постанова Кабінету Міністрів України “Про деякі питання управління казенним підприємством” від 22 липня 1998р. №1129 // Офіційний вісник України.-1998.-№17.-Ст.735.
    33. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями” від 05.09.1996 року № 1061 // Зібрання постанов Уряду України.-1996.-№17.-Ст.477.
    34. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Переліку документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор” від 29 червня 1999 № 1172 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 26. – С. 69-73.
    35. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна” від 22 грудня 1997 року № 1448 // Офіційний вісник України.-1998.-№2.
    36. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації іпотек” від 31 березня 2004 року № 410 // Офіційний Вісник України. – 2004. - № 13. – Ст. 896.
    37. Постанови Кабінету Міністрів України “Про додаткове забезпечення гарантій або інших зобов'язань Уряду України, які надаються іноземним кредиторам щодо погашення кредитів в іноземній валюті, що залучаються українськими юридичними особами” від 17.08.1995р. № 655 // Офіційний вісник України.-1995.-17 серпня.
    38. Наказ Міністерства промислової політики України “Про затвердження Положення про технічне обслуговування устаткування підприємств гірничо – металургійного комплексу” від 15 червня 2004 року №285 // Офіційний вісник України.-2004.-№26.-Ст.1719.
    39. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” від 27 квітня 2000р.№92 // Офіційний вісник України.-2000.-№21.-Ст.87.
    40. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення бухгалтерського обліку 2-“Баланс””від 31.03.1999 р. №8 (з подальшими змінами і доповненнями) // Урядовий кур’єр.-1999р.
    41. Наказ Міністерства фінансів України про затвердження “Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” від 20 жовтня 1999р. №246 // Бухгалтерія.-2001.- №52/2 (467).-27 грудня.
    42. Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” від 3.03.2004 р. №20/5 // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 52. – Ст. 337.
    43. Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Положення про вимогу до стандартної (типової) форми бланка заставної” від 26 вересня 2003р. №857/8178 // Офіційний Вісник України. – 2003. - № 40. – Ст.2119.
    44. Наказ Міністерства юстиції України „Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна” від 09.06.1999 року № 31/5 // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 24.
    45. Наказ Міністерства юстиції України „Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно” від 7 лютого 2002 року №7/5. У редакції наказу від 28 січня 2003 №5/5 // Офіційний вісник України. -2003. -№8. -Ст.326; Там само.-2004. -№20. -Ст.1387.
    46. Наказ Фонду державного майна України „Щодо умов погодження договорів застави” від 04.06.1996 року № 618 // Українська Інвестиційна Газета. – 2000. - № 40.
    47. Наказ Фонду державного майна України “Про затвердження Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств” від 05.05.2001р. №787 //Офіційний вісник України .-2001.-№384.
    48. Наказ Державного казначейства України “Про затвердження Інструкції з обліку основних засобів бюджетних установ від 02.12.1997р. №124/136/71 // Офіційний вісник України. - 1997.-№28.-Ст.1290.
    49. Наказ Державного казначейства України “ Про затвердження Типової Інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ від 02.12.1997р. №126/137// Офіційний вісник України. - 1997.-№30.-Ст.1295.
    50. Alter Herhard. Mobiliarsachenrecht.5.Auflage, München: Beck, 2000.-S.182.
    51. Dennis Camplell. Hubert J. Harmelling. Trade Marks: Legal and Business Aspects.- Boston: Kluwer Law and Taxation Problems.- 1994.-ст.366.
    52. Амирханова И.В. Фирменное наименование как средства индивидуализации деятельности субъектов в предпринимательской сфере//В книге: Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. - М.:Статут,2001.-397с.
    53. Андреев В.К. Проблемы правосубъектности в предпринимательской деятельности /Правовое регулирование предпринимательской деятельности / Под ред. В.В. Лаптева. - М.: Изд-во ИгиП РАН,1995. -94с.
    54. Архів Першотравневого районного суду міста Чернівці. Справа №5/3122 від 05.06.2004р.
    55. Барон Ю. Система римского гражданского права. Кн.ІІІ. Вещные права.-Киев,1888.-250 с.
    56. Башмаков А.А. Основные начала ипотечного права. -Либава, 1891.- 250с.
    57. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд., Перераб. и. доп. СПб., 1998.- 557 с.
    58. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право, книга первая: Общие положения. М.:Статут,1997.-468 с.
    59. Белов В.А. Ценные бумаги в российском гражданском праве.-М.:ЮрИНФОРМ,1996.-128 с.
    60. Будилов В.М. Залоговое право России и ФРГ. - СПб.: Знание,1993.-184с.
    61. Васильєва В. Договір купівлі-продажу підприємства: правові наслідки // Підприємство, господарство і право. – 2002. - № 1. – С. 27.
    62. Вагацума С., Аридзуми Т.Гражданское право Японии / Пер. с японського В.В.Батуренко: Под ред. и со вступ.ст. Р.О.Халфиной.- В 2-х книгах. Книга первая. -М.: Прогрес, 1983.-352 с.
    63. Витрянский В. Обеспечение исполнения обязательств // Хозяйство и право.-1995.-№10.-С.13.
    64. Витрянский В. Порядок обращения взысканий на заложенное имущество // Закон.-1995.-№5.-С.15.
    65. Вишневский А.А. Залоговое право. Учебное и практическое пособие. – М.: Издательство БЕК, 1995. –179 с.
    66. Вісник господарського судочинства. – 2002 р. - № 2. - Ст. 169.
    67. Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 1. – Ст.390
    68. Вісник господарського судочинства.-2003.-№1.- Ст.285.
    69. Волков С., Шемшученко Г. Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні // Вісник НБУ.-2003.-червень.-С.49-55.
    70. Воложанин В.П. Исполнительная надпись как средство правовой защиты // Сов. юстиция. – 1966. - № 15. – С. 15-16.
    71. Вольфштайнер Х. Ипотечный кредит и ипотека // Програма та матеріали семінару “Перспективи вдосконалення законодавства України та європейська практика в питаннях: державної реєстрації прав на нерухоме майно, іпотеку, інш.”.-К.: М-во юстиції України, Нім.Фонд Міжнар.-правового співробітництва, 22-24 лютого 1999.
    72. Гайбатова К.Д. Предприятие – объект гражданских прав // Автореф. дис.на соиск. учен.степ. канд.юрид.наук: (12.00.03).-М.,2002.-26 с.
    73. Галіахметов І. Підприємство як об’єкт купівлі-продажу // Підприємництво, господарство і право.-2004.-№9.-С.78-81.
    74. Галіахметов І.А. Підприємство як об’єкт цивільних прав // Автореф. дис...канд. юрид. наук. – Одеса, 2005.-20 с.
    75. Гражданское право. Ч.1. / Под. ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева.- СПб:Изд.ТЕИС, 1996.-720 с.
    76. Гражданское право: Учебник. Ч.1 / Под. ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого.- М.: ПРОСПЕКТ,1998.-680 с.
    77. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сборник нормативных документов. Обязательственное право. Учеб.пособие / Под ред. В.К.Пучинского, М.И.Кулагина.-М.: Изд-во Университета Дружбы народов,1989.-293 с.
    78. Гражданское, торговое право капиталистических государств: Учебник.-3-е изд., перераб и доп.-М.: Международные отношения,1993.-560 с.
    79. Грибанов А.В. Предприятие как объект гражданско-правовых отношений (по праву России и Германии): Автореф. дисс. на соиск учен. степ. канд. юрид. наук (12.00.03).-М.,2004.-29 с.
    80. Грибанов А. Предприятие: проблемы доктрины и законодательства // Хозяйство и право.-2000.-№5.-С. 36-41.
    81. Грибанова О. Часть объекта недвижимости как предмет ипотеки // Юридическая практика.-2005.-№11.-С.9.
    82. Грибанова О. Применение ипотеки нотариусами // Юридическая практика.-2005.-№12.-С.20-21.
    83. Гринжук Д.М., Олійник В.О. Застави як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.-К.: Оріони, 2002.- 324 с.
    84. Демченко Т. Поняття та функції товарного знака // Підприємництво, господарство та право.-2000.-№5.-С.37-40.
    85. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С., Луць В.В. та ін. Зобов’язальне право: теорія і практика // Навч.посібн.- К.: Юрінком Інтер,1998.
    86. Довгерт А.С. Кодифікація приватного (цивільного) права України.-К.,2000.-320 с.
    87. Довдиенко И.В. Ипотека: Учебно-практическое пособие. – М.: Изд-во РДЛ, 2002.- 272 с.
    88. Догадов В.М. Предприятие как объект оборота.1.Положения общие // Известия Иваново-Вознесенского политехнического института.-1922.-№6.-С.3-24.
    89. Договірна практика філії “Кредит-Банку” в м. Хмельницькому за 2004 рік.
    90. Дождев Д.В. Римское частное право.- М.: Наука, 1996.-520 с.
    91. Дозорцев В.А. Принципиальные черты права собственности в Гражданском кодексе / Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория. Практика. - М.: МЦФЭР, 1998. -С. 251-254.
    92. Долга В., Стогній Є.Оцінка вартості прав на фірмові найменування і знаки для товарів та послуг // Інтелектуальна власність. - 2001. -№4.-С.29-33.
    93. Доморанская Э.И., Маклаков В.В. Государство и экономика во Франции. - М., 1981. –612 с.
    94. Дякович М.М. Іпотека-інструмент для боржника і кредитора. -Львів, 2004.-512 с.
    95. Єрмоленко В. Майновий комплекс підприємства як об’єкт правовідносин // Підприємництво, господарство і право.-2004.-№12.-С.3-6.
    96. Єрмоленко В. Щодо відмінностей між об’єктом правовідносин і об’єктом права // Право України.-2004.-№1.-С.136-139.
    97. Жариков Ю.Г., Масевич М.Г. Недвижимое имущество: правовое регулирование. Научно-практическое пособие.-М.:БЕК,1997.-265 с.
    98. Жукова О.В. Податкова застава // Адвокат. -2003. -№2. -С.11-15.
    99. Жюллио де ла Морантьер. Гражданское право Франции / Пер. и вступ. статья Е.А.Флейшиц.-Т.1.-М.:Изд-во иностранной литературы,1958.-742 с.
    100. Загорулько О. Заклад, як речовий спосіб забезпечення виконання зобов’язань // Автореф. дис... канд. юрид наук.-Харків.-1997.-20 с.
    101. Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики.-2001.-№26.
    102. Звоницкий А.С. О залоге по русскому праву. - СПб – Киев: Изд. книжного магазина Н.Л. Оглобина ,1912.-324 с.
    103. Иоффе О.С. Советское гражданское право. Курс лекций. Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах: Учебное пособие для юрид. высших учебных заведений.-Л.: Изд-во ЛГУ,1958.-512 с.
    104. Іпотека – практика застосування. - Харків: Страйд, 2004.-528 с.
    105. Йолкін Я.О. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг: порівняльна характеристика// Підприємництво, господарство і право. -2000. -№12.-С.36-38.
    106. Каминка А.И. Очерки торгового права. СПб., 1911.- 520 с.
    107. Клык Н. Закладная – новый вид ценной бумаги // Законность. – 1999. - № 5. С. 32-36.
    108. Коваленко М.А., Радванська Л.М. Ринок нерухомості: фінансові аспекти. Навчальний посібник.-Херсон: ОЛДІ-плюс, 2002.-160 с.
    109. Ковриженко С., Замніус В. Проблемні аспекти формування ринку землі в Україні // Парламент.-2002.-№1-2.-с.60-63.
    110. Козырин А. Договор об ипотеке // Закон. – 1999. - № 4. – С. 96-100.
    111. Колобов С., Колобова В. Жилищное ипотечное кредитование: состояние и перспективы развития. - М.: Дашков и К, 2002.-120 с.
    112. Коссак В.М. Право на створення товариств для підприємницької діяльності у ФРН. // Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні.-К.:ІнЮре,1998.-С.85.
    113. Кравчук В.М. Соціально-правова природа юридичної особи. // Автореф. дис. ... канд.юрид.наук.-Львів.-2000.-20 с.
    114. Красовский К. О правовых аспектах залога как способа обеспечения обязательств // Юридическая практика. – 1999. - № 8(90). – С. 10.
    115. Крат В.Ф. Залог: спорность или бесспорность? // Юридическая практика.-2001.-№5.
    116. Кручок С. Про історію розвитку і правове забезпечення іпотечних відносин у Центрально – східній Європі та в Україні // Економіка України.-2001.-№10.-С.68-72.
    117. Кручок С.І. Іпотечне кредитування: співвідношення цін продажу та заставних цін на нерухоме майно // Економіка, фінанси, право,-2001.-№4.-С.13-19.
    118. Кручок С.І. Іпотечне кредитування: європейська практика та перспективи розвитку в Україні. - К.: Урожай, 2003.-208 с.
    119. Куликов А. Ипотека предприятия как имущественного комплекса: Учебно-практическое пособие. – М.: Изд. г-на Тихомирова М.Ю., 2000. –70 с.
    120. Кучеренко І.М. Підприємство – об’єкт чи суб’єкт цивільних прав // Держава і право: Зб.наук.праць. -К.,2002. -Вип.16. -С. 175-179.
    121. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності.-К.: Юрінком Інтер,1999.
    122. Малий В.Заставна та її використання за законодавством України про іпотеку // Право України.-2004.-№7.-С.55-58.
    123. Мальцев Д.О. Застава як спосіб забезпечення банківського кредиту за цивільним законодавством України.// Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.-Одеса.-2005.-20 с.
    124. Мамутов В. Економіко-правові аспекти розвитку господарського комплексу // Вісник Національної Академії наук України. – 2001. – № 3.- С.72.
    125. Мамутов В.К. Экономика и право.: Сб. науч. Трудов. -К.: Юринком Интер,2003.-544 с.
    126. Маслов С. Способы обеспечения обязательств по гражданскому кодексу Германии. - ВЩВ.// Суспільство. Держава. Право. - 2002. -№1.-С.43-44.
    127. Медведь Д.А. Российский закон о залоге // Правоведение.-1992.-№5.-С.15-16.
    128. Мейер Д. Древнее русское право залога // Юридический вестник.-Казань,1855.-60 с.
    129. Микеленас В.Л. Производство по делам об оспаривании записи актов гражданського состояния // Автореф. дис... канд. юрид. наук. – М., 1986. – 18 с.
    130. Миллгард О. Методы изменения разделения недвижимости // Земельное законодательство в действии. - Таллинн.-1997.-С.38.
    131. Мораторій на примусову реалізацію майна держпідприємств // NOTAR-XXI. – 2003. - № 3 (13). - 74 с.
    132. Нагребельний В.П. Вдосконалення правового забезпечення виконання інвестиційно-кредитних зобов’язань /Часопис Київського ун-ту права.-К., 2002.-С.26-30.
    133. Никонов Л.Н. Правила заключения договора об ипотеке предприятия // Юридический мир. – 2000. - № 11. С. 53-55.
    134. Нересов Н.О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве. - М.: Статут, 1998. -с. 286.
    135. Новицкий И.Б. Римское право. -М.:Гуманитарное знание,1993.-299 с.
    136. Новицкий И.Б., Перетерский И.С. Римское частное право.-М.: Юрист,1996.-320 с.
    137. Общая теория права: Учебник для юридических вузов / Ю.А. Дмитриев, И.Ф. Казьмин, В.В. Лазарев и др.; Под общ. Ред. А.С. Пиголкина. – 2-е изд., испр и доп. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1996. – 384 с.
    138. Олійник В. Іпотека підприємства як єдиного майнового комплексу // Юридичний вісник України. – 18-24 вересня 2004. - № 38. – С. 6.
    139. Орлова М. Правовая конструкция законной ипотеки // Российская юстиция.-2000.-№9.-С.17-39.
    140. Орлова М. Недвижимое имущество и ипотека // Российская юстиция. – 1998. – № 11. С. 10-12.
    141. Основное содержание доклада, подготовленное к научной конференции, посвященной 10-ти летию ИЭПИ НАН Украины// Экономика и право. -2002.-№1.
    142. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. Руководитель авторского коллектива В.В.Залесский. - М.:НОРМА,2000. - 648 с.
    143. Бернс П. “Правове положення господарських товариств та інших товариств. Підприємницьке право”.
    144. Павловский Е. Каким быть закону об ипотеке // Закон. – 1993. - № 2. – С. 50. – 96.
    145. Павловский Е. Залог недвижимого имущества (ипотека) // Хозяйство и право. – 2000. - № 4. - С. 3-4.
    146. Пандаков К.Г., Черноморец А.Е. Аграрно-земельная реформа: законодательство, теория, практика. -Саратов, 2004. - 448 с.
    147. Пацурківський Ю.П. Правовий режим майна суб’єктів підприємницької діяльності // Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.-К.,2001. -20 с.
    148. Пискунова М.Г. Понятие имущественного комплекса в законодательстве и правовой режим объектов в его составе // Право Украины. - № 2002. - № 1 (10). – С. 70.
    149. Підопригора О.А. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність.-2000.-№3. -С.5.
    150. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України: Навч. Посібник.-К.,1998. -134 с.
    151. Плешанова О. Закладная – новый вид ценной бумаги // Российская юстиция. – 1998. - № 5. – С. 19-20.
    152. Поваров Ю.С. Предприятие как объект гражданских прав // Автореф. дис. … канд. юрид. наук. -Волгоград,2000.-24 с.
    153. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. - Петроград: Изд-во кн. Склада «Право»,1918.-328 с.
    154. Потапенко В. Іпотечний крок уперед // Юридичний журнал. -2003. -№8. -С.9-11.
    155. Потяркин Д.Е. Правовой анализ закладной как вида ценных бумаг // Законодательство. -М., 2001. -№6. -С.11-15.
    156. Проблемы гражданского и предпринимительского права Германии./ Пер. с нем. -М.:Изд-во БЕК,2001.-336 с.
    157. Пухтинський М. Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку //Матеріали VІІІ Всеукраїнських муніципальних слухань “Ресурси місцевого і регіонального розвитку: національний та міжнародний аспекти”, 29 липня – 2 серпня 2002року.-К.:Атака -Н, 2003. -528 с.
    158. Пучковская И.И. Ипотека: залог недвижимости. - Х.: Консум,1997.-132 с.
    159. Пучковська І. Проблеми застави майнового комплексу підприємства // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 1(32). – С. 100-107.
    160. Рахмилович В.А. О достижениях и просчетах нового Гражданского кодекса Российской Федерации // Государство и право.-1996.- №4.-С.79.
    161. Рев’юк Н. Застава як спосіб забезпечення сплати податків суб’єктами господарювання // Підприємство, господарство і право. – 2001. - № 7. – С.45-47.
    162. Римское частное право. / Под ред. НовицкогоИ.Б., Перетерского И.С.- М.:Юристь,1996. -544 с.
    163. Риндя А. Іпотечні стовпи в Україні // Податки та бухгалтерський облік. – 2003. - № 79 (637).
    164. Розенберг В.В. Фирма (догматический очерк ). -СПб,1914.-с. 144.
    165. Романов О.Е. Государственная регистрация прав на недвижимость и сделок с недвижимым имуществом: некоторые вопросы правоприменения // Хозяйство и право.-1999.-№8.-С.48.
    166. Романов О.Е. Теоретические и практические аспекты определения состава предприятия как имущественного комплекса // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып.6 // Под ред. О.Ю.Шилохвоста. -М.: Изд-во НОРМА,2003. -С.200-239.
    167. Рябченко О.Світовий досвід становлення іпотеки // Економіка України.-2003.-№1.-С.23-27.
    168. Сапожников М.В. Залог как способ обеспечения обязательств // Юридический мир. – 1997. - № 1. - С. 53. – 80.
    169. Сводђ законов Россійской имперіи: Вђ п’яти книгахђ / Под ред. и примђчаніями И.Д.Мордухай-Болтовского.Сост.Н.П.Балкановђ, С.С.Войтђ, В.Э.Герценбергђ.-Книга третія.-Т.VІІІ,ч.2-ХІ,ч.1.-СПб.:Русское книжное товарищество “Дђятель”,1912.-1530 с.
    170. Сергеев В. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации.- М.: Проспект, 1996. -620 с.
    171. Слюсаревский Н. Имущественный поручитель: поручитель или залогодатель? // Юридическая практика.-2002.-27 марта.
    172. Смолянников А. Ипотека: теория сквозь призму законотворчества //Вопросы экономики.-2002.-№7.-С.112-123.
    173. Собрание законодательства Российской Федерации.-1997.-№29.-Ст.3400.
    174. Спасібо-Фатєєва І.В. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав // Право України.-2005.-№6.-С.34-37.
    175. Справа № 5/1269 від 15.04.2002р. Архів господарського суду Хмельницької області.
    176. Справа № 9/2487 від 19.06.2003р. Архів господарського суду Хмельницької області.
    177. Спр
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины