ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ПОДРУЖЖЯ :



  • Название:
  • ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ПОДРУЖЖЯ
  • Кол-во страниц:
  • 208
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ


    ВСТУП 3


    Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
    МАЙНОВИХ ВІДНОСИН ПОДРУЖЖЯ 10

    1.1. Сутність та значення договірного регулювання майнових відносин
    подружжя 10
    1.2. Поняття та система договорів подружжя 27

    РОЗДІЛ 2. ДОГОВОРИ ПОДРУЖЖЯ ЩОДО НАЛЕЖНОГО ЇМ МАЙНА 53

    2.1. Майно як об’єкт договорів подружжя 53
    2.2. Договори про встановлення та зміну правового режиму майна
    подружжя 67
    2.3. Договори про визначення порядку користування майном 91

    РОЗДІЛ 3. ДОГОВОРИ ПОДРУЖЖЯ ЩОДО НАДАННЯ
    УТРИМАННЯ (АЛІМЕНТУВАННЯ) 112

    3.1. Поняття утримання (аліментування) в сімейному праві 112
    3.2. Договори щодо надання та припинення утримання 122
    3.3. Договори довічного утримання за участю подружжя 142

    РОЗДІЛ 4. ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР ЯК КОМПЛЕКСНИЙ ДОГОВІР
    ПОДРУЖЖЯ 158


    ВИСНОВКИ 183


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191



    ВСТУП
    Актуальність теми. Регулювання сімейних відносин протягом останніх десятиліть здійснювалося за допомогою прямих приписів законодавства, а правові норми імперативно визначали обсяг і зміст особистих та майнових прав і обов'язків подружжя. Самі сторони не набували права за своїм бажанням змінювати законодавчі приписи. У науці широкого поширення набула думка про те, що договірні відносини подружжя не є типовими, а якщо вони й існують, то в основному мають безвідплатний характер. З урахуванням цього в сімейно-правовій науці проблемам договірного регулювання, яке було б альтернативним законному регулюванню відносин подружжя, увага практично не приділялася.
    Загальна демократизація суспільства, яка відбувається в Україні останнім часом, та зміна економічних орієнтирів поставили питання щодо перегляду основних концепцій правового регулювання сімейних відносин. Розширення диспозитивних засад регулювання відносин в сім’ї стало підставою збільшення ролі договору в сімейному праві, створило умови для виникнення поряд із законним регулюванням системи договірного регулювання сімейних відносин. Аналізуючи положення Сімейного кодексу України, можна зробити висновок про появу цілого комплексу нових різновидів договорів подружжя. Поступово формується нотаріальна та судова практика укладення подружніх договорів.
    Однак, незважаючи на значну кількість праць, присвячених проблемам правового регулювання майнових відносин у сім’ї, теорія договору в сімейному праві розроблена не була, а комплексного наукового дослідження договірного регулювання відносин подружжя не проведено. Це вимагає теоретичного аналізу загальних засад договірного регулювання відносин подружжя, визначення місця договору в механізмі правового регулювання сімейних відносин, надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо застосування норм нового сімейного законодавства.
    Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні висновки, практичні рекомендації та інші результати дослідження ґрунтуються на працях українських і російських учених-юристів дореволюційного, радянського і сучасного періодів у галузі загальної теорії права, цивільного та сімейного права: С.С. Алексєєва, М.В. Антокольської, Т.О. Ариванюк, Л.В. Афанасьєвої, М.Й. Бару, С.Н. Бондова, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Є.М. Ворожейкіна, К.О. Граве, А.О. Іванова, Д.Д. Грімма, О.В. Дзери, Н.М. Єршової, І .В. Жилінкової, О.І. Загоровського, О.С. Йоффе, Т.В. Кашаніної, А.Д. Корецького, О.Ю. Косової, С.В. Мазуренко, Л.Б.Максимович, М.Г. Масевич, В.Ф. Маслова, Г.К. Матвеєва, Д.І Мейєра, О.М. Нечаєвої, О.І Пергамент, І.О. Покровського, Л.М. Пчелінцевої, А.М. Рабец, Ю.В. Романця, З.В. Ромовської, В.О. Рясенцева, С.Л. Симонян, М.М. Сібільова, Є.О. Суханова, Ю.О. Тихомирова, С.Я. Фурси, Є.І. Фурси, Є.О.Чефранової, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, Ю.С. Червоного та ін.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до цільової комплексної програми „Основні проблеми забезпечення та захисту майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки” (№ державної реєстрації 0186.0.070867). Дисертація є певним внеском до загального дослідження зазначеної проблематики, розкриваючи її напрями.
    Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є визначення найбільш значущих теоретичних і практичних проблем, які стосуються договірного регулювання відносин подружжя, а також вироблення науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі задачі: визначити співвідношення ролі законного та договірного правового регулювання майнових відносин подружжя на сучасному етапі; проаналізувати значення договору подружжя як засобу індивідуального правового регулювання; з’ясувати місце договорів подружжя у загальній системі договорів; дослідити питання щодо відносин подружжя як об’єкта правового впливу; визначити межі здійснення договірного регулювання майнових відносин подружжя; надати визначення поняттю „договори подружжя”; класифікувати договори подружжя; встановити перелік об’єктів, що підпадають під категорію „майно” у сімейному законодавстві; дослідити особливості об’єктів, що входять до складу майна подружжя (спільного та роздільного); визначити поняття, зміст, істотні умови, порядок укладення та виконання, наслідки порушення договорів подружжя, спрямованих на встановлення і зміну правового режиму майна подружжя, а також встановлення порядку користування майном; проаналізувати правову сутність такого поняття як, „утримання” („аліменти”); визначити поняття, зміст, істотні умови, порядок укладення та виконання, наслідки порушення договорів подружжя щодо надання або припинення утримання; розробити науково обґрунтовані рекомендації із застосування новітнього сімейного законодавства, а також надати пропозиції щодо вдосконалення окремих нормативно-правових приписів у частині, яка стосується досліджуваної проблеми.
    Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають між подружжям при укладенні ними договорів стосовно належного їм спільного або роздільного майна та надання утримання.
    Предмет дослідження - засади правового регулювання відносин подружжя; сутність і значення договору як індивідуального акта регулювання сімейних відносин; місце подружніх договорів у загальній системі договорів; поняття, зміст, істотні умови, порядок укладення та виконання, наслідки порушення договорів подружжя щодо належного їм майна і надання (припинення) утримання.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. За допомогою діалектичного методу з’ясовувалась правова сутність договірного регулювання майнових відносин подружжя. Історико-правовий метод використовувався при дослідженні процесу становлення і розширення договірних засад регулювання відносин подружжя щодо майна та надання утримання. Застосування системно-структурного методу дозволило визначити місце кожного договору подружжя у загальній системі зазначених договорів, а також виявити притаманні їм сутнісні ознаки. Формально-логічний метод надав можливість дослідити порядок укладення, виконання, розірвання окремих договорів чоловіка і дружини з приводу майна та надання утримання.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертаційному дослідженні на підставі комплексного підходу до аналізу механізму правового регулювання відносин, які виникають між членами сім’ї, визначаються сутність, поняття, специфічні риси договірного регулювання майнових відносин подружжя. Проведене дослідження дозволило авторці сформулювати та обґрунтувати низку нових наукових положень і висновків.
    1. Вперше визначено поняття „договір подружжя”, під яким пропонується розуміти засіб індивідуального піднормативного правового регулювання, котрий поряд з іншими індивідуальними актами застосування права входить до системи індивідуального регулювання майнових відносин подружжя, метою якого є створення персоніфікованих правил поведінки подружжя у майновій сфері.
    2. Одержали подальший розвиток теоретичні висновки щодо місця сімейно-правових договорів у загальній системі договорів. Зокрема, визначається, що сімейно-правові договори належать до договорів приватного права, адже вони є типовими для відносин, які у цілому базуються на засадах рівності сторін, їх вільному волевиявленні та майновій самостійності. З огляду на те, що сімейне право є підгалуззю цивільного права, договори в сімейному праві розглядаються як самостійна група цивільно-правових договорів, що мають істотну специфіку, зумовлену особливостями сімейно-правових відносин.
    3. Вперше здійснено теоретичний аналіз принципу свободи договору при регулюванні майнових відносин подружжя. Відповідно до цього Главу 10 Сімейного кодексу України пропонується доповнити спеціальними нормами, в яких слід визначити загальні межі договірної ініціативи подружжя.
    4. Вперше запропоновано загальну класифікацію договорів подружжя, яка надає можливість відрізняти одну групу договорів від іншої залежно від наявності або відсутності певної ознаки. Відповідно до зазначеного всі договори подружжя поділяються: 1) за часом їх укладення - на ті, що укладаються до реєстрації шлюбу, і ті, що укладаються після такої реєстрації; 2) за колом відносин, які регулюються, - на комплексні та спеціальні; 3) за наявністю взаємного надання - на відплатні та безвідплатні; 4) за тривалістю - на довгочасні та разові; 5) залежно від законодавчої визначеності - на поіменовані та непоіменовані; 6) за суб’єктним складом – на договори подружжя і договори подружжя з іншими особами; 7) залежно від видів майнових відносин, які ними опосередковуються, - на договори стосовно майна подружжя та договори щодо взаємного утримання.
    5. Вперше наведено класифікацію договорів стосовно подружнього майна, відповідно до якої виокремлюються: договори, спрямовані на встановлення та зміну правового режиму майна подружжя, і договори, що визначають порядок користування майном. Серед договорів першої групи називаються ті, які прямо визначені у законі (поіменовані договори), та договори, котрі сторони можуть укладати, навіть якщо вони не передбачені у відповідних нормативно-правових актах, але відповідають їх засадам (непоіменовані договори.) Серед договорів другої групи виокремлюються договори подружжя про користування їх спільним майном та договори подружжя про користування їх роздільним майном.
    6. Одержали подальший розвиток теоретичні розробки щодо поняття, змісту, особливостей суб’єктного складу, порядку укладення і виконання, а також наслідків порушення як поіменованих, так і непоіменованих договорів подружжя щодо належного їм спільного та роздільного майна.
    7. Вперше здійснено класифікацію договорів подружжя щодо надання утримання, відповідно до якої виокремлюються договори подружжя стосовно надання та припинення утримання і договори довічного утримання за участю подружжя. Особливістю останніх є те, що подружжя у зазначених правочинах виступає разом на стороні відчужувача.
    8. Наведено нові аргументи на користь виокремлення трьох загальних фактичних складів, необхідних для виникнення аліментного правовідношення подружжя. Перші два з них включають чотири однакові юридичні факти: 1)наявність зареєстрованого шлюбу; 2) непрацездатність одного з подружжя; 3)потребу в матеріальній допомозі; 4) можливість другого з подружжя надавати таку допомогу; і відрізняються тільки завершальним, конкретизуючим фактом - волевиявленням, яким за наявності згоди подружжя є укладений ними договір, а за відсутності такої згоди - відповідне рішення суду. Третій, юридичний склад має власну структуру і включає такі юридичні факти: 1) наявність між сторонами зареєстрованого шлюбу; 2) договір подружжя, в якому зазначаються умови, строки, форми та способи надання утримання одним з подружжя іншому.
    9. Одержала подальший розвиток теорія шлюбного договору як комплексного договору подружжя. З урахуванням положень нового сімейного законодавства України проаналізовано зміст, особливості суб’єктного складу, істотні умови, порядок укладення і виконання, а також наслідки порушення договору.
    Практичне значення одержаних результатів. Викладені у роботі положення можуть бути використані: 1) у законотворчій діяльності - для внесення змін до Сімейного кодексу України (ч.2 ст. 7, ст. 66, ч.2 ст. 71, ст. 78 та ін.) або доповнення його окремою главою „Договірний режим майна подружжя”; для внесення змін до п. 239 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” від 03.03.2004 р., зміст якого не відповідає чинному сімейному законодавству; 2) у правозастосовній діяльності – судами під час розгляду справ даної категорії та подружжям або особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу в разі виявлення бажання забезпечити свої майнові інтереси за допомогою індивідуальних актів застосування права; 3) у науково-дослідницьких цілях - для подальших досліджень у сфері договірного регулювання майнових відносин подружжя; 4) у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, викладанні курсу „Сімейне право”.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, обговорені, схвалені та рекомендовані до захисту кафедрою цивільного права №1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та використовувалися авторкою у процесі проведення семінарських занять з навчального курсу „Сімейне право”.
    Окремі результати наукового дослідження апробовано в наукових доповідях на наукових та науково-практичних конференціях: 1) Міжнародній науково-практичній конференції „Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики” (м. Харків, 29-30 квітня 2004р.); 2) Всеукраїнській науково-практичній конференції до Дня науки „Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки” (м. Чернігів, 19 травня 2005 р.); 3) Міжнародній науковій конференції молодих учених та здобувачів „Актуальні питання правознавства” (м. Харків, 2006 р.).
    Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені в трьох наукових працях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, а також у трьох надрукованих тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, які містять у собі дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 208 сторінки, з них основного тексту - 190 сторінки. Кількість використаних джерел – 231.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні правової природи договору в сімейному праві та комплексному дослідженні ролі та значення договору як одного з основних засобів регулювання відносин подружжя в сучасних умовах. Основні висновки, що відображають погляди дисертанта на ці питання, виражені у наступних положеннях:
    1. Суттєві зміни, що сталися останнім часом у нашій державі, позначилися також на процесі регулювання майнових відносин у сім’ї. Істотного значення почали набувати індивідуальні акти застосування права, основне значення котрих полягає у індивідуалізації дії механізму правового регулювання, за якого досягається врахування конкретних обставин життя, юридично закріплюються результати поведінки учасників суспільних відносин. За допомогою актів індивідуального регулювання забезпечується рухливість, гнучкість суспільних відносин.
    2. Основне місце серед індивідуальних актів застосування права займає сьогодні договір. У цьому сенсі договір подружжя можна визначити як засіб індивідуального піднормативного правового регулювання, котрий поряд з іншими індивідуальними актами застосування права входить у систему індивідуального регулювання майнових відносин подружжя, метою якого є створення персоніфікованих правил поведінки подружжя у майновій сфері.
    3. Нове сімейне законодавство України виходить з принципу свободи договору в сімейному праві. Такий висновок можна зробити у зв’язку з тим, що, по-перше, учасники сімейних відносин можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо укладення сімейних договорів; по-друге, коло договорів за участю членів сім’ї не обмежене, що свідчить про можливість укладення як поіменованих, так і непоіменованих договорів; по-третє, сторони можуть на власний вибір визначати умови договорів; по-четверте, сторони можуть укладати договори, які мають змішаний характер і поєднують у своїй структурі різні види договорів.
    4. Свобода договорів у сімейному праві не безмежна, у зв’язку з чим у СК мають бути закріплені загальні правила, які визначали б межі договірної ініціативи подружжя. Зокрема, договори подружжя не можуть обмежувати право- та дієздатність чоловіка та дружини; регулювати особисті немайнові відносини подружжя; зменшувати права та порушувати інтереси дитини; бути вкрай обтяжливими і ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
    5. Сімейно-правові договори належать до договорів приватного права. Вони типові для відносин, які у цілому базуються на засадах рівності сторін, їх вільному волевиявленні та майновій самостійності. Визначення у роботі сімейного права як підгалузі цивільного права дає підстави розглядати договори у сімейному праві як самостійну групу цивільно-правових договорів, що мають суттєву специфіку, обумовлену особливостями сімейно-правових відносин.
    6. Сімейно-правові договори за участю подружжя мають певну специфіку, що дозволяє визначити їх як є різновид сімейно-правових договорів, які укладаються особами, котрі перебувають у зареєстрованому шлюбі ( в деяких випадках особами, які укладають шлюб).
    7. Договорам подружжя притаманні усі основні риси та особливості договорів у цивільному праві. У зв’язку з вказаним договір подружжя - це домовленість сторін (співпадіння волі чоловіка та дружини); по-друге, це взаємне пізнання цієї волі контрагентами за договором; по-третє, це певна цільова спрямованість волі сторін на встановлення, зміну або припинення сімейних прав та обов’язків подружжя. У цілому договорам подружжя притаманні загальні риси договорів у цивільному праві. Застосовуючи загальну дефініцію цивільного договору, можна зазначити договори подружжя як домовленість, спрямовану на встановлення, зміну або припинення їх сімейних прав та обов’язків.
    8. Подружжя може укладати як цивільно-правові договори, у яких їх правовий статус не має значення, так і ті, що належать до окремої групи сімейно-правових договорів. Системоутворюючим фактором є правовий режим майна, що є предметом подружніх договорів. Коли подружжя укладає договори стосовно спільного майна, то традиційно їх відносини розглядаються як сімейно-правові. Якщо ж предмет складає роздільне майно подружжя, то регулювання відносин сторін здійснюється нормами цивільного права. Такий підхід має важливе практичне значення, оскільки він визначає місце закріплення норм, які регулюють ті чи інші договірні відносини подружжя (СК або ЦК).
    9. Договори подружжя можуть бути класифіковані за принципами дихотомної класифікації, що дає можливість відрізняти одну групу договорів від іншої залежно від наявності або відсутності певної ознаки (критерію), яка має важливе значення для з’ясування сутності договору. З урахуванням цього договори подружжя можуть бути згруповані залежно від тих або інших ознак (критеріїв): за часом їх укладення (ті, які укладаються до реєстрації шлюбу і ті, які укладаються після такої реєстрації); за колом відносин, які регулюються (комплексні договори, спеціальні договори); за наявністю взаємного надання (відплатні, безвідплатні); за тривалістю (довгочасні, разові); залежно від законодавчої визначеності (поіменовані, непоіменовані); за суб’єктним складом (договори подружжя і договори подружжя з іншими особами); залежно від видів майнових відносин, які ними опосередковуються (договори стосовно майна подружжя, договори щодо взаємного утримання).
    10. У сімейному праві поняття „майно” має широкий зміст і включає речі, права вимоги та боргові зобов’язання подружжя. У теорії та на практиці виокремлюють: а) спільне та роздільне майно подружжя; б) майно, наявне на момент укладення договорів подружжя, і майбутнє майно, тобто те, яке може виникнути у подружжя у майбутньому. Остання класифікація обумовлена тим, що предметом практично усіх договорів подружжя є майно, котре вже існує під час укладення договору, в той час як шлюбний договір може укладатися з приводу майна, яке тільки буде придбане подружжям у майбутньому. В зв’язку з цим договори подружжя стосовно даного майна можуть бути спрямовані на зміну існуючого режиму (визнання роздільного майна спільним, спільного - роздільним тощо). У той же час договори, що укладаються з приводу майна, яке буде придбане подружжям у майбутньому, мають на меті не зміну, а встановлення правового режиму. Дана обставина і дає підставу розмежовувати договори, спрямовані на встановлення і зміну правового режиму майна подружжя.
    11. Майно є об’єктом різноманітних договорів подружжя, які на підставі єдності свого предмета формують окрему групу. В свою чергу договори щодо майна подружжя можуть мати внутрішню класифікацію залежно від певних ознак. Договори подружжя, предметом яких є майно, можуть бути поділені на дві основні групи: а) договори, спрямовані на встановлення та зміну правового режиму майна подружжя; б) договори, що визначають порядок користування майном.
    12. Подружжя має право укладати не тільки договори, які безпосередньо передбачені у СК, а й непоіменовані договори. До таких може бути віднесено: договір про об’єднання майна подружжя; договір про передачу роздільного майна одного з подружжя у спільну часткову або спільну сумісну власність подружжя; договір про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя тощо. Непоіменовані договори подружжя мають відповідати загальним вимогам, які висуваються законодавством до дійсності правочинів.
    13. Використання у сімейному законодавстві поряд з договором поняття „домовленість” викликає заперечення. Більш точним було б застосування не терміна „домовленість”, який чітко не визначений, а традиційного поняття „договір”. У зв’язку з цим пропонується наступна редакція ч.2 ст.71 СК: „Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено договором між ними, зокрема договором подружжя про порядок користування майном”.
    14. Новий СК потребує внесення відповідних норм, які визначали б порядок утримання спільного майна подружжя. У зв’язку з цим ст.66 СК необхідно доповнити новою частиною такого змісту: „Подружжя спільно володіє і користується майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Кожен з подружжя зобов’язаний брати участь у витратах, пов’язаних з управлінням, утриманням та збереженням спільного майна. Подружжя може укласти договір, у якому визначити інший порядок володіння, користування та утримання спільного майна”.
    15. Аналіз чинного законодавства приводить до висновку, що можуть існувати два самостійних види договорів подружжя про користування роздільним майном: а) цивільно-правові договори; б) договори про встановлення сервітутів.
    16. Нове сімейне законодавство передбачає такі поіменовані договори подружжя щодо надання утримання (аліментні договори): а) договір про надання утримання (ст. 78 СК); б) договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання разової грошової допомоги (ст. 89 СК); в) договір довічного утримання (ст. 747 ЦК); г) спадковий договір (ст. 1303 ЦК). Для вказаних договорів характерно те, що аліменти (утримання), які є предметом цих договорів подружжя, визначаються як сума двох складових: а) об’єкта, котрий має натуральну або грошову форму (матеріальне благо); б) дій зобов’язаної особи щодо надання аліментів.
    17. З теоретичної точки зору, обов'язок з отримання і аліментний обов'язок - категорії тотожні за змістом. Аналіз чинного сімейного законодавства свідчить, що у договорі подружжя може визначати порядок надання утримання або сплати аліментів.
    18. Існує три самостійні фактичні склади, необхідні для виникнення аліментного правовідношення подружжя. Перший юридичний склад включає такі елементи: 1) наявність зареєстрованого шлюбу; 2) непрацездатність одного з подружжя (інші умови, передбачені СК); 3) потреба у матеріальній допомозі; 4)можливість другого з подружжя надавати таку допомогу; 5) рішення суду, яким конкретизується спосіб, строки, форми надання матеріальної допомоги. Другий юридичний склад містить чотири однакові з попередніми елементи. Однак останнім, п’ятим елементом цього складу, є не рішення суду, а договір подружжя, у якому сторони на власний розсуд встановлюють спосіб, строки та форми надання матеріальної допомоги. До третього юридичного складу входять лише два елементи: 1) наявність між сторонами зареєстрованого шлюбу; 2) договір подружжя, у якому зазначаються умови, строки, форми та способи надання утримання одним з подружжя іншому. Таким чином, перші два фактичні склади включають чотири однакові юридичні факти і відрізняються тільки завершальним, конкретизуючим фактом-волевиявленням, яким є при наявності згоди подружжя укладений ними договір, а за відсутності такої згоди - відповідне рішення суду. Третій –досить своєрідний юридичний склад, який має власну структуру.
    19. Проаналізувавши відповідні норми СК України, можна зробити висновок, що подружжя може укладати аліментний договір незалежно від того: зобов’язані вони нести аліментний обов’язок за законом чи ні. Предметом договору подружжя надання утримання є: а) власне утримання, яке може мати грошову або натуральну форму; б) дії особи, зобов’язаної надавати утримання, щодо передачі грошових коштів та іншого майна одержувачеві аліментів.
    20. Видається за необхідне встановлення у сімейному законодавстві спеціальних норм про наслідки визнання аліментних договорів недійсними. Доцільно було б доповнити ст.78 СК України частиною 3 такого змісту: „У разі визнання договору подружжя про надання утримання недійсним платник не має права на витребування сплачених ним сум аліментів, за винятком випадків укладення його під впливом обману, погроз або насильства з боку отримувача аліментів”.
    21. Для запобігання застосуванню судами аналогії закону (ч.3 ст.100 СК) необхідно доповнити ст.78 СК додатковою частиною наступного змісту: „Договір подружжя про надання утримання за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають інтереси подружжя, а також інтереси їх дітей, які мають істотне значення”.
    22. Договори, що укладаються подружжям з третіми особами, мають цивільно-правову природу і не пов’язані з подружнім статусом їх учасників. У зв’язку з цим ЦК 1963 р. не містив спеціальних норм, які стосувалися б саме подружжя як учасників договірних відносин. У новому ЦК України 2003 р. вперше визначені два види цивільно-правових договорів, у яких подружній статус їх учасників має вирішальне значення. Це - договір довічного утримання (ст. 744 ЦК) та спадковий договір подружжя (ст. 1302 ЦК).
    23. На відміну від спадкового договору, договір довічного утримання за участю подружжя можна віднести до аліментних договорів. За спадковим договором розпорядження відчужувача, які набувач зобов’язується виконувати після його смерті, не завжди буде пов’язане з наданням утримання. Таким чином, договір довічного утримання належить до аліментних договорів, а спадковий договір – лише у разі, якщо обов’язок набувача полягатиме у наданні утримання.
    24. Специфіка укладення спадкового договору за участю подружжя або одного з них зумовлена тим, що подружжя є суб’єктом майнових відносин, у тому числі права власності, як на загальних цивілістичних засадах, так і на спеціальних умовах, обумовлених фактом їх перебування у шлюбі. Існують особливості у процедурі укладення подружніми парами будь-яких договорів щодо спільного майна. Якщо об’єктом договору буде спільне майно подружжя і обидва з них будуть його учасниками, то згода другого не витребуватиметься. Якщо ж договір укладає один з подружжя і об’єктом буде спільне майно, то для посвідчення договору необхідна згода другого з подружжя, оформлена у відповідному до закону порядку. Об’єктом договорів, де відчужувачами є подружжя, може також виступати майно, що знаходиться у їх спільній частковій власності.
    25. Шлюбний договір має суттєві особливості, які дають підстави розглядати його як окремий різновид договорів подружжя. Для розглядуваного договору характерно те, що він: а) має комплексний характер і може включати у свій склад окремі види сімейних договорів; б) має особливий суб’єктний склад, адже його учасниками можуть бути не тільки подружжя, а й особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу; в) спрямований на визначення майнових прав і обов’язків подружжя; г) предметом договору є не тільки майно, яке належить подружжю на момент укладення договору, а й те, що буде придбано ними у майбутньому.
    26. На відміну від інших сімейно-правових договорів, шлюбний договір може містити умови, що зазвичай належать до різних за своєю природою договорів подружжя. Це пояснюється тим, що у такому договорі сторони можуть одночасно визначити умови з приводу правового режиму належного їм майна, порядку користування житлом, взаємного утримання тощо.


















    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Азимов Ч.Н. О соотношении частного и гражданского права // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава мудрого. – Х., 1995. - Вип. 30. - С.87-91.
    2. Алексеев С.С. Общая теория права. В 2-х томах .- T.1. - М.: Юрид. лит., 1981. – 360с.
    3. Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия: Опыт комплексного исследования. – М., 1999. - 710с.
    4. Алексеев С.С., Дюрягин И. Я. Функции применения права // Правоведение. - 1972. - №2. - С.25-33.
    5. Анохіна В. // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2004. – №2. – С. 21-25.
    6. Антокольская М.В. Алиментные обязательства: Автореф. дис.. канд. юрид. наук. – М., 1988. - 22с.
    7. Антокольская М.В. Семейное право: Учебник. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2003. – 333с.
    8. Антокольская М.В. Семейное право: Учебник. – М.: Юристъ, 1996. - 366с.
    9. Антошкіна В.К. Договір про поділ майна подружжя, що є об’єктом права спільної сумісної власності // Право України. – 2005. - №8. – С.75-78.
    10. Антошкіна В.К. Договірне регулювання відносин з надання утримання між подружжям (колишнім подружжям) // Право України. – 2004. - №11. – С.79-82.
    11. Антошкіна В.К. Договірне регулювання майнових відносин подружжя // Право України. – 2005. - №3. – С.95-98.
    12. Ариванюк Т.О. Загально-правові засади припинення права спільної власності подружжя // Право України. – 2001. - №12. – С.76-80.
    13. Ариванюк Т.О. Правове регулювання відносин між подружжям. - Автореф. дис... канд. юрид. наук. - К., 2002. – 20с.
    14. Архів Ізюмського міського суду Харківської області. Справа №2-472/02.
    15. Архів Ізюмського районного суду Харківської області. Справа №2-73/02.
    16. Архів Лозовського міського суду Харківської області. Справа №2-1338/01.
    17. Афанасьєва Л.В. Аліментні правовідносини в Україні. - Автореф. дис... канд. юрид. наук. — Харків, 2002. — 20с.
    18. Афанасьєва Л.В. Аліментні правовідносини в Україні. Дис... канд. юрид. наук. — Харків, 2002. — 187с.
    19. Афанасьєва Л.В. Аліментні правовідносини за Cімейним кодексом України // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава мудрого. – Х., 2003. - Вип. 63. - С.96-103.
    20. Бабкин С.А. Владение, пользование и распоряжение имуществом, находящимся в общей совместной собственности супругов – М.: АО „Центр ЮрИнфоР”, 2004. - 82с.
    21. Бару М.И. Договорное обязательство о содержании //Ученые записки Харьковского юридического института. – 1948. – Вып. 3 - C.25- 54.
    22. Бару. М.И. Понятие о содержание возмездности и безвозмездности в советском гражданском праве //Учене записки Харьковского юрид. ин-та. – 1959. - Вып. 13. – С.19-64.
    23. Белякова А. И., Ворожейкин Е. М. Советское семейное право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1974. – 304с.
    24. Беспалов Ю Разбирательство дел о разделе общего имущества //Российская юстиция. - 2002. – №9. – С.27-29.
    25. Бондов С.Н. Брачный договор: Учеб. пособ. для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 95с.
    26. Борисова В.І. Новий Сімейний кодекс України і проблеми правового режиму майна подружжя – засновників (учасників) юридичної особи / Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. Вип. 63. - С.27-36.
    27. Бошко В. И. Очерки советского семейного права: Научное издание. – К.,: Госполитиздат УССР, 1952. – 370с.
    28. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. Изд. 4-е, стереотипн. – М.: Статут, 2002. – 800с.
    29. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд.2-е, испр. - М.: Статут. 1999. – 841с.
    30. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – М.: Статут, 2002. – 848с.
    31. БСЭ - 3-е изд. - Т.1. – М.: Издательство „Советская Энциклопедия”, 1970. – 438с.
    32. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Практика судів України в цивільних справах. - 1995. - №3. – 304с.
    33. Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права // Право України. – 2003. – № 6. – С.118-121; 2003. - № 7. – С. 137-140.
    34. Ворожейкин Е. М. Семейные правоотношения в СССР: Научное издание. – М.: Юрид. лит., 1972. – 336с.
    35. Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть /Под ред. и с предисл. В.А.Томсинова. – М.: Изд-во „Зерцало”, 2003. – 816с.
    36. Гойхбарг А.Г. Сравнительное семейное право. - М.: Юрид. изд-во Наркомюста РСФРС, 1925. – 232с.
    37. Гонгало Б.М., Крашенинников П.В.Брачный договор. Комментарий семейного и гражданского законодательства. – М.: Статут, 2002. – 89с.
    38. Граве К.А. Имущественные отношения супругов. М.: Госюриздат, 1960. – 115с.
    39. Гражданское и торговое право зарубежных государств. - Изд.4-е - М.: Международ. отношения, 2005. – 557с.
    40. Гражданское право: Учебник. Т.1 / Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. - СПб.: Изд-во „ТЕИС”, 1996. – 552c.
    41. Гражданское право: В 2-х томах. - Т. 1: Учебник / Отв. ред. Е.А.Суханов. М.: Изд-во БЕК, 1998. – 801с.
    42. Гражданское право: В 2-х томах. – Т. I: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во БЕК, 2003. – 816с.
    43. Гражданское право: В 3-х томах. – Т. 3: Обязательственное право /Витрянский В.В. и др. Отв. ред. Е.А.Суханов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 767с.
    44. Гражданское право: Учебник: В 3-х томах. - Т. 1./ Отв. ред. А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой. - М.: ТК Велби, Изд-во „Проспект”, 2004. –776с.
    45. Гражданское право: Учебник: В 3-х томах. - Т.3. – 4-е изд./Под ред. А.П. Cергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ТК Велби, Изд-во „Проспект”, 2003. – 784с.
    46. Гражданское право: Учебник: В 3-х томах. - Т.2 /Отв. Ред. А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой. – М.: ТК Велби, Изд-во „Проспект”, 2004. – 848с.
    47. Гражданско-правовое положение личности в СССР / Отв.ред. Н.С.Малеин. - М.: Наука, 1975. – 399с.
    48. Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права / Под ред. и с предисл. В.А. Томсинова. - М.: Изд-во „Зерцало”, 2003. – 496с.
    49. Дамирчиева М.Д. Брачный договор. - Баку: Изд-во “Qanun”, 2003. – 132с.
    50. Данилин В.И. Реализация и охрана брачно-семейных прав: Учеб. пособ. – Уфа: Изд-во Башкирского уни-та, 1989. – 155с.
    51. Данилов Е.П. Семейные споры: Комментарии. Адвокатская и судебная практика. Образцы документов. - М.: ТК Велби, Изд-во „Проспект”, 2004. – 472с.
    52. Дзера О.В. Деякі проблеми врегулювання відносин власності між подружжям в новому СК України// Юридична Україна. – 2003. - №1. – С.56-58.
    53. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. – К.: Вентурі, 1996.–272с.
    54. Дудорова К. Алеаторні (ризикові) договори: деякі питання законодавчого регулювання // Право України. – 2002. - №3. - С.28-31.
    55. Дювернуа Н.Л. Чтения по гражданскому праву - Т.2: Учение о вещах. Учение о юридической сделке / Под ред. и с предисл. В.А.Томсинова. - М.: Зерцало, 2004. – 320с.
    56. Ельникова Е.В. Раздел земельного участка между супругами / Семья и право (к 10-летию принятия Семейного кодекса Российской Федерации): Мат. международн. науч.-практич. конф. (Москва, 5-6 декабря 2005г.): Сб. / Отв. ред. Л.Ю.Михеева. – М.: РПА МЮ РФ, 2005. – С.195-199.
    57. Еремеев Д.Ф. Право личной собственности в СССР: Научное издание. - М.: Госюриздат, 1958. – 152с.
    58. Ершова Н.М. Имущественные отношения в семье. – М.: Наука, 1979. - 158с.
    59. Ершова Н.М. Правовые вопросы воспитания детей в семье: Научное издание. – М.: Наука, 1971. - 101с.
    60. Жилинкова И.В. Брачный договор. - Харьков: Ксилон, 2005. – 174с.
    61. Жилинкова И.В. Брачный контракт (договор). – Харьков: Ксилон, 2001. – 128с.
    62. Жилинкова И.В. Брачный контракт. – Харьков: Популярное право, 1995. – 172с.
    63. Жилинкова И.В. Договорные отношения супругов //Весы Фемиды. – 1997. - №2. – С.28-31.
    64. Жилинкова И.В. Имущественные отношения между супругами //Мала енциклопедія нотаріуса. – 2004. - №1. - С.43-46.
    65. Жилинкова И.В. Классификация имущественных договоров супругов // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава мудрого. – Х., 1997. - Вип. 32. - С.71-78.
    66. Жилинкова И.В. Право собственности супругов. – Харьков: Ксилон, 1997. – 236с.
    67. Жилинкова И.В. Правовой режим имущества членов семьи. – Харьков: Ксилон, 2000. – 398с.
    68. Жилінкова І. Права та обов’язки подружжя по утриманню //Нотаріат для Вас. - 2005. - №6. - С.15-19.
    69. Жилінкова І. Правовий режим спільного майна подружжя //Нотаріат для Вас. - 2005. - №1-2. - С.38-42.
    70. Жилінкова І.В. Майнові відносини членів сім’ї: цілі та засоби правового регулювання // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №2. – С.106-114.
    71. Жилінкова І.В. Сімейне право: галузевий суверенітет чи десуверенізація?// Вісник Академії правових наук України. – 2001. - №3. – С.146-156.
    72. Жилінкова І.В. Інститут заручин: далеке минуле і найближче майбутнє// Вісник Академії правових наук України. – 2001. - №4. – С.130-138.
    73. Забоев К.И. Правовые и философские аспекты гражданско-правового договора. - СПб.: Изд-во „Юридический центр Пресс”, 2003. – 278c.
    74. Загоровский А.И. Курс семейного права. – Одесса: Экономическая типография, 1902. – 460с.
    75. Законы гражданские. Свод законов Т. Х Ч.1: Издание юридич. книжного магазина Ив. Ив. Зубкова, под фирмою „Законоведение”. - Петроград,- 1915. – 1413с.
    76. Звенигородская Н.Ф. Состав имущества, подлежащего разделу по соглашению супругов / Семья и право (к 10-летию принятия Семейного кодекса Российской Федерации): Мат. международн. науч.-практич. конф. (Москва, 5-6 декабря 2005г.): Сб. / Отв. ред. Л.Ю.Михеева. – М.: РПА МЮ РФ, 2005. – C.200-202.
    77. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002.- №3-4. - Ст.27.
    78. Зом Р. Институции римского права: Типография А.И. Мамонтова и Ко, Леонтьевский пер., № 5. – М., 1888. – 411с.
    79. Игнатенко А.А., Скрыпников Н.Н. Брачный договор. Законный режим имущества супругов. Комментарии к Семейному кодексу. – М.:Информационно-издательский дом „Филинъ”, 1997. - 112с.
    80. Информационный Бюллетень ВС УССР. - 1974. - №10. - С. 26.
    81. Иоффе О.С. Избранные труды: В 4-х томах. - Т.3. - Обязательственное право. – СПб.: Изд-во „Юридический центр Пресс”, 2004. – 837с.
    82. Иоффе О.С. Обязательственное право. - М.: Юрид. лит., 1975. - 880с.
    83. Иоффе О.С. Советское гражданское право. - Т. 3. – Л.: Изд-во. Ленинград. ун-та, 1965. – 348с.
    84. Исаков В.Б. Фактический состав в механизме правового регулирования. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1980. – 128с.
    85. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03 березня 2004р. // Офіційний вісник України .- 2004 р. - № 10. – С.315.- Ст. 639.
    86. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затв. наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994р. №18/5 //Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2000. - №1-2. – С. 149-174.
    87. Кабышев О.А. Право на алименты. - М.: Изд-во „Приор”, 1998. - 112с.
    88. Калемина В.В. Договорное право: Учеб. Пособ. / В.В.Калемина, Е.А. Рябченко. – М.: Изд-во „ОМЕГА-Л”, 2006. - 240с.
    89. Кара В. Речові права на чуже майно // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2004. - №2(14). – С. 66-67.
    90. Кашанин А.В. Кауза гражданско-правового договора как выражение его сущности // Журнал российского права. 2001. - №4.- С.99-103.
    91. Кашанина Т.В. Предпринимательство (правовые основы).- М.: Юрид. лит., 1994. - 176с.
    92. Кашанина Т.В. Соотношение централизованного и децентрализованного правового регулирования // Правоведение. - 1991. - №4. – С.54-64.
    93. Кирин В.А. Функциональные связи правовых норм //Советское государство и право. - 1972. - №5. - С.30-40.
    94. Кодекс про шлюб та сім’ю Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1969. - № 26. - Ст.204.
    95. Коментовані зразки документів (за чинним законодавством України). Книга 1. – Серія „Юридичний радник”. – Х.: Страйд, 2005. - 368с.
    96. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части первой (постатейный). - Изд. 2-е, испр. и доп. с использов. Арбитраж. практики / Рук. авт. Кол. О.Н. Садиков. - М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА-М, 2004. - 490с.
    97. Комментарий к Семейному кодексу Российской Федерации / Отв. ред. И.М. Кузнецова. - М.: Юристъ, 1996. - 568с.
    98. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30 - Ст.141.
    99. Корецкий А.Д. Договорное право России. Основы теории и практики реализации. - М.: ИКЦ „МарТ”, Ростов н/Дону: Изд. центр „МарТ”, 2004. - 528с.
    100. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре. СПб.: Изд-во „Юридический центр Пресс”, 2001. - С.211.
    101. Косова О.Ю. Субъектный состав соглашения об уплате алиментов// Российская юстиция. – 2002. - №12. - С.24-25.
    102. Косова О.Ю. Обязанность содержания и алиментные обязательства// Известия Вузов: Правоведение. – 2003. - №4. – С.63-80.
    103. Красавчиков О. Система отдельных видов обязательств //Советская юстиция. - 1960. - №5. - С.42-43.
    104. Краснова Т.В. Проблемы правового регулирования имущественных отношений супругов/Семья и право (к 10-летию принятия Семейного кодекса Российской Федерации): Мат. международн. науч.-практич. конф. (Москва, 5-6 декабря 2005г.): Сб./Отв. ред. Л.Ю.Михеева.–М.: РПА МЮ РФ, 2005. – C.186-190.
    105. Лавров Ю.Н. Имущественные правоотношения супругов в России: Автореф. дис… канд. юрид. наук.- СПб., 2002. – 24с.
    106. Мазуренко С.В. Спадковий договір у цивільному праві України: Дис..канд. юрид. наук: Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2004. – 194с.
    107. Майданик Р.А. Поняття ризикових зобов’язань у цивільному праві України // Бюлетень Міністерства юстиції України. –2005. -№5. – С.26-34.
    108. Максимович Л. Брачный договор (контракт). - М.: Изд-во „Ось-89”, 2001. - 112с.
    109. Максимович Л. Брачный контракт. Комментарии. Разъяснения. – М.: Изд-во „Ось-89”, 1997. – 96с.
    110. Максимович Л.Б. Брачный договор в российском праве. – М.: Изд-во „Ось-89”, 2003. – 144с.
    111. Мананкова Р.П. Правовой статус членов семьи по советскому законодательству. - Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1991. - 230с.
    112. Марченко В. Договір довічного утримання (догляду) на користь третьої особи // Мала енциклопедія нотаріуса. - 2005. - №2 (20). - С.51-61.
    113. Марченко В. Нотаріальне провадження щодо посвідчення договорів довічного утримання (догляду) відносно рухомого майна // Юридичний радник. 2004. №2. - С.35-37.
    114. Марченко В. Спадковий договір. Особливості застосування нового правочину / Мала енциклопедія нотаріуса. 2005. №1 (19). - С.18-31.
    115. Масевич. М. Г. Основания возникновения алиментных обязательств // Правовые вопросы семьи и воспитания детей. - М.: Юрид. лит., І968 – 88с.
    116. Маслов В.Ф. Имущественные отношения в семье (Научно – практический комментарий действующего семейного законодательства СССР, РСФСР, УССР и практика его применения. – Изд. 2-е. – Харьков: Вища школа, 1974. – 183с.
    117. Маслов В.Ф. Имущественные отношения в семье. – Харьков: Изд. ХГУ, 1972. - 186с.
    118. Матвеев Г.К. Советское семейное право: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1985. – 208с.
    119. Маттеи У., Суханов Е.А. Основные положения права собственности. – М.: Юристъ, 1999. – 384с.
    120. Матузов Н.И. О праве в объективном и субъективном смысле: гносеологический аспект //Правоведение. - 1999. - №4. – С.129 – 143.
    121. Машкін В.Окремі види договорів за Цивільним кодексом України //Вісник Пенсійного фонду України. – 2004.- №12. – С.23-25.
    122. Мейер Д.И. Русское гражданское право : В 2-х частях. - Ч.1. – (По исправ. и доп. 8-му изд..- 1902). - М.: Статут, 1999. – 455с.
    123. Мейер Д.И. Русское гражданское право. - М.: Статут, 2003. – 831с.
    124. Мейер Д.И. Русское гражданское право: В 2-х частях. - Ч.2. – (По исправ. и доп. 8-му изд. 1902). - М.: Статут, 1999 - 455с.
    125. Методологія приватного права /Зб. наук. Праць: За мат. наук.-теоретич. конф. (м. Київ, 30 травня 2003р.) К.: Юрінком Інтер. 2003. - С.158-163.
    126. Морандьер Ж. де ла Гражданское право Франции: В 3-х томах. - Т. 3: Учебное издание: Пер. с фр. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1961. – 748с.
    127. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За ред. Ю.С. Червоного. – К. : Істина, 2003. – 464с.
    128. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-х томах / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнецової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т.1. - 832с.
    129. Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины / Под ред. Ю.С.Червоного. - К., 2003. – 464с.
    130. Немков А.М. Имущественные отношения в семье: Научное издание. – Пермь: Изд. Пермского ун-та, 1966. – 131с.
    131. Нечаева A.M. Семейное право: Курс лекций: Учебное издание. - М.: Юристъ, 1998. – 336с.
    132. Нечаева А.М. Новый Семейный кодекс // Государство и право. - 1996. - №6.- С.56-66.
    133. Нечаева А.М. Основные направления развития семейного права / Семейное право России: проблемы развития: Сб. обзоров и статей. - М.: ИНИОН РАН, 1996. - С.10-30.
    134. Нечаєва А.М. Семейное право . Курс лекций . – М.: Юристъ, 1999. – 336с.
    135. Никитина В.П. Имущество супругов. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1975. – 77с.
    136. Общая теория государства и права. Академ. курс в 2-х томах /Под ред. проф. М.Н.Марченко. - Т.2. - М.: Изд-во „Зерцало”, 1998. - 656с.
    137. Одинцов А.В. Договорное регулировани семейных имущественных отношений// Известия вузов: Правоведение. – 1999. - №4. – С.67-73.
    138. Оршанский И.Г. Исследования по русскому праву обычному и брачному. –СПб.:Типография А.Э. Ландау,1879. – 453с.
    139. Пергамент А.И. Алиментные обязательства по советскому праву: Научное издание. – М.: Госюриздат, 1951. –167с.
    140. Пергамент А.И. Роль судебной практики в восполнении пробелов законодательства о браке и семье / Судебная практика в советской правовой системе; Под ред. С.Н. Братуся. – М.: Юрид. лит, 1975. – 257с.
    141. Підопригора О.А. Речові права на чуже майно// Українське комерційне право. – 2004. - №5. – С.57-65.
    142. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В 3-х томах. –Т.3 / Под ред. В.А. Томсинова. – М.: Изд-во „Зерцало”, 2003. – 608с.
    143. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права: Научное издание. – Петроград: Изд. юрид. книж. Склада „Право”, 1917. - 328с.
    144. Поссе Е.А., Фадеева Т.А. Проблемы семейного права:Учебное издание. - Л.: Изд-во Ленининград. ун-та, 1976. - 114с.
    145. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання, які виникають в судовій практиці при застосуванні Кодексу про шлюб та сім’ю України” №16 від 15.06.1973р.//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. - №1. - С. 362-366.
    146. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998р. „Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. - №5. - С. 219-228
    147. Постанова Пленуму Верховного суду України №7 від 4 жовтня 1991року ”Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” із змінами та доп.// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 1995. №1. – 472с.
    148. Постановление Верховного Совета Украины "О праве собственности на отдельные виды имущества" от 17 июня 1992г. //Відомості Верховної Ради, 1992.- №36. - Ст.528.
    149. Право власності в Україні / За ред. Я.М.Шевченко. - К.: Бліц-Інформ, 1996. - 320с.
    150. Примак В. Підстави та умови виникнення аліментних зобов’язань за новим Сімейним кодексом України// Юридична Україна. – 2003. - №1. – С.70-74.
    151. Про власність: Закон України від 07 лютого 1991р. № 697-XII // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991. - № 20. - Ст.249.
    152. Про внесення змін до КпШС: Закон України від 23.06.1992р.// Відомості Верховної Ради України, 1992. - №36. - Ст.528.
    153. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень: Закон України від 1 липня 2004р. №1952-IV ш // Відомості Верховної Ради України, 2004. - №51. - Ст.553.
    154. Про деякі новели у правовому регулюванні спільної власності за новим Цивільним та Сімейним кодексами України / Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. Одеса, 2004. - Вип. №23. - С.17-22.
    155. Проблемы теории государства и права: Учебник / Под ред. С.С.Алексеева. – М.: Юрид. лит., 1987. - 448с.
    156. Пчелинцева Л.М. Комментарий к Семейному кодексу Российской Федерации. - М., 1999. - 825с.
    157. Пчелинцева Л.М. Семейное право России: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2004. – 688с.
    158. Рабец А.М. Юридическая обязанность супругов по предоставлению содержания. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 1992.- 147с.
    159. Радянське право. - 1963. - №2. - С.134.
    160. Радянське право. - 1967. - №4. - С.102.
    161. Радянське право. - 1979. - №9. - С.86.
    162. Розгон О.В. Межі та обмеження права власності. Дис... канд. юрид. наук. – Харков, 2005. – 225с.
    163. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве Росси. - М.: Юристъ, 2001. – 496с.
    164. Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве. – Львов: Изд-во при ЛГУ „Вища школа”, 1985. – 180с.
    165. Ромовська З. Сімейне право - перспективи розвитку /Основні напрямки реформи цивільного права в Україні: Зб статей та мат. – Вид. друге, доп. – Київ, 1997. - С.120-131.
    166. Ромовська З.В. Аліментні зобов’язання: Конспект лекцій. – Львів: Вид-во Львів. уні-ту, 1973. – 48с.
    167. Ромовська З.В. Проблеми правового регулювання аліментних зобов’язань // Вісник Верховного Суду України. – 2000. - № 5. – С.44-46.
    168. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України – утвердження ідеології ненасильства // Адвокат. – 2002. - №6. – С.5-6.
    169. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 532с.
    170. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: погляд в майбутнє // Право України.- 2001. - №2. – С.63-69.
    171. Русское гражданское право /Под ред. Д.И. Мейера. – Изд. 10-е. - Петроград: Склад изд. в Юрид книж. маг. Н.К. Мартынова, 1914. – 640с.
    172. Рясенцев В.А. Договор об отчуждении имущества на условиях пожизненного содержания// Соц. законность. - 1945. - №1-2. – С.21-32.
    173. Рясенцев В.А. Семейное право: Учебное издание. — М.: Юрид. лит., 1971. — 296с.
    174. Самойленко В., Кройтор В. Юридический справочник владельца автомобиля: Научное издание. - Харьков: АО “Бизнес Информ”, 1996. – 528с.
    175. Семейное право /Под ред. А.И. Беспаловой, У.К. Ихсанова. - Алма-Ата: Миктеп, 1984. - 193с.
    176. Семейное право / Под ред. В.А.Рясенцева. - М.: Юрид. лит., 1971. - 292с.
    177. Серветник А.А. Основание классификации гражданско-правовых договоров // Правоведение. - 2004. - №3. - С.49-60.
    178. Сильченко Н. В. Границы деятельности законодателя // Сов. гос. и право. – 1991. - №8. - С.14-23.
    179. Симонян С.Л. Имущественные отношения между супругами. – М.: Контур, 1998. – 68с.
    180. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: „Статут”, 2002. – 638с.
    181. Сібільов М. Цивільно-правовий договір в механізмі правового регулювання суспільних відносин у сфері приватного права //Юридический вестник. – 2002. - №3.- С.105-109.
    182. Сібільов М.М. До питання про договірні засади регулювання сімейних відносин // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава мудрого. – Х., 2003. - Вип.63. - С.46-51.
    183. Сібільов М.М. Недійсність правочинів (договорів): новели Цивільного кодексу України // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава мудрого. – Х., 2002. - Вип. 54. - С.47-52.
    184. Сімейн
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины