ПРАВОВА ПРИРОДА ПОХІДНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ :



  • Название:
  • ПРАВОВА ПРИРОДА ПОХІДНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
  • Кол-во страниц:
  • 211
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ


    ВСТУП....................................................................................................... стор. 3

    РОЗДІЛ 1. Загальні положення щодо похідних цінних паперів..........
    стор. 10
    Підрозділ 1.1. Економіко-соціальні й історичні передумови становлення і розвитку похідних цінних паперів....................
    Підрозділ 1.2. Загальна характеристика похідних цінних паперів...........................................................................................
    Підрозділ 1.3. Види похідних цінних паперів................................

    ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1................................................................
    стор. 10

    стор. 26
    стор. 75

    стор. 97

    РОЗДІЛ 2. Правовідносини, що складаються при випуску і обігу похідних цінних паперів...........................................................................

    стор. 98
    Підрозділ 2.1. Загальна характеристика правовідносин, пов’язаних з правами на похідні цінні папери..........................
    Підрозділ 2.2. Правовідносини, що складаються при випуску похідних цінних паперів.............................................................
    Підрозділ 2.3. Правовідносини, що складаються при обігу похідних цінних паперів..............................................................

    ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2.................................................................
    стор. 98

    стор. 113

    стор. 158

    стор. 185

    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........................................................................
    стор. 187

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................
    стор. 192

    ВСТУП

    Актуальність дослідження обумовлена перебудовою економічного, правового та соціального буття, що відбувається останнім часом в Україні. Одним з її важливих напрямків є формування ринкового середовища, що включає до себе ринок цінних паперів. Дієвість цього ринку впливає не лише на належний рівень обігу товарно-матеріальних цінностей, а й на спрямування фінансових потоків, використовуваних в підприємницькій діяльності.
    В межах загального поняття ринку цінних паперів досить своєрідне місце посідає ринок похідних фінансових інструментів (деривативів), який є розвинутим і потужним сегментом фінансового ринку переважної більшості індустріальних країн світу. Зазначене потребує всебічного врахування під час проведення економічних реформ в Україні, адже загальносвітові інтеграційні тенденції не можуть обминути нашу державу.
    Крім того, актуальність теми дослідження зумовлена й тим, що законодавство України про цінні папери знаходиться у стадії становлення. Причому вітчизняне законодавство з питань випуску та обігу похідних фінансових інструментів значно відстає у своєму розвиткові навіть від загального масиву норм, що врегульовують відносини на ринку цінних паперів.
    Становище ускладнюється також й тим, що у вітчизняній юридичній науці відсутні ґрунтовні дослідження, цілком присвячені приватноправовим проблемам деривативів, визначенню їх правової природи. Абсолютна більшість досліджень з питань похідних цінних паперів стосується виключно економічних аспектів цього явища й розглядають їх юридичний вимір надто приблизно й неточно.
    Теоретичною основою дослідження та зроблених у дисертації висновків є праці видатних вчених-правознавців та економістів України й інших країн, присвячені питанням загальної теорії права, цивільного права, цінних паперів, регулювання підприємницької та банківської діяльності, зокрема М.М.Агаркова, С.С. Алексєєва, Б.І. Альохіна, В.А. Бєлова, В.Ф.Борисова, М.І Брагінського, О.Д. Василика, В.О. Галанова, Є. Годеме, О.І. Дегтяревої, Д.В. Мурзіна, Р. Сават’є, Т.Ю.Сафонової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.С.Торкановського, А.Б. Фєльдмана, Г.Ф. Шершеневича, В.Л.Яроцького та ін.
    Емпірічну основу дослідження насамперед складають нормативно-правові акти України (як в історичній ретроспективі, так і чинні станом 01 листопада 2005 року), матеріали адміністративної практики Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо вирішення певних питань випуску та обігу похідних цінних паперів, а також практики конкретних організаторів торгівлі та емітентів похідних цінних паперів.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний дисертантом напрямок дослідження є складовою частиною комплексної цільової програми «Удосконалення правового механізму державного впливу на ринкові відносини (публічно-правові та приватноправові аспекти)» №0186.0.070869.
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування правової природи похідних фінансових інструментів в аспекті їх приватно-правової сутності, формування цілісної концепції похідних цінних паперів як об’єктів цивільних прав, придатної для теоретичних досліджень та практичного застосування, а також розроблення пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України щодо випуску та обігу похідних цінних паперів.
    Відповідно до зазначеної мети в роботі ставляться такі завдання:
    1. Здійснити аналіз економічних потреб, що викликали формування похідних цінних паперів як економічного і юридичного явища, а також історію формування юридичної конструкції похідних цінних паперів.
    2. Проаналізувати чинну нормативно-правову базу випуску та обігу похідних цінних паперів в Україні з позицій повноти та несуперечливості.
    3. Визначити співвідношення конструкцій „фінансові інструменти” та „цінні папери”, а також „похідні фінансові інструменти” та „похідні цінні папери”.
    4. Виявити генезу юридичної конструкції похідних цінних паперів, її зв’язок з іншими ключовими юридичними конструкціями приватного права, особливо – з конструкцією цивільно-правового договору.
    5. Обґрунтувати систему ознак похідних цінних паперів, що відрізняють їх від інших цивільно-правових конструкцій.
    6. Визначити найбільш доцільні теоретичні та практичні підходи до класифікації похідних цінних паперів, а також їх місце у загальних класифікаціях цінних паперів.
    7. З’ясувати особливості змісту прав з похідних цінних паперів і прав на похідні цінні папери.
    8. Визначити правову природу та етапи емісії похідних цінних паперів, приватноправове значення кожного з цих етапів.
    9. Встановити поняття та особливості обігу похідних цінних паперів.
    10. Розробити рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання приватних відносин, пов’язаних з випуском та обігом похідних цінних паперів в Україні.
    Об’єктом дослідження є правові аспекти похідних цінних паперів та правовідносини, що складаються при їх випуску (емісії) та обігу.
    Предметом дослідження є правове регулювання похідних цінних паперів як правових категорій та об’єктів цивільних правовідносин, їх юридична природа, підстави та порядок виникнення та здійснення прав, що ними надаються.
    Методи дослідження, що використовувалися в процесі написання дисертаційної роботи: порівняльно-правовий, за допомогою якого простежена послідовність розвитку регулювання похідних цінних паперів поєднано з договірними відносинами, а також обумовленість економічним змістом похідних цінних паперів їх юридичної форми; діалектичний, який вплинув на погляд про поступові зміни в договорах, що укладаються з приводу товарних та фінансових ресурсів із набуттям ними рис цінних паперів; системно-структурний, який надав можливість визначити місце похідних цінних паперів серед фінансових інструментів, об’єктів цивільних правовідносин і зокрема, цінних паперів; логічний метод зумовив послідовність висловлених суджень та умовиводів. Шляхом проведення аналізу та синтезу виявлялися загальні засади правовідносин з цінними паперами. У процесі дослідження використовувалися також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні першого в Україні комплексного дослідження похідних цінних паперів, в процесі якого вперше сформульовано, обґрунтовано, доведено або додатково аргументовано низку положень та висновків, які виносяться на захист.
    1. Зроблено новий висновок про те, що в широкому розумінні правова конструкція похідних цінних паперів являє собою один з юридичних засобів спрощення економічного обороту, а у вузькому є об’єктивізованим втіленням майнових прав, найбільш придатним для цивільного обороту.
    2. Вперше доведено, що похідні цінні папери є особливою юридичною конструкцією, яка еволюціонувала на ґрунті цивільно-правового договору, але згодом втратила договірний характер через напластування не властивих класичному договору ознак – особливого типу строковості й стандартизації умов, спеціальних гарантій виконання, знеособлення, особливої ролі організаційного елементу, що мало наслідком надання їй правового режиму цінних паперів.
    3. На основі дослідження критеріїв класифікації цінних паперів на групи та прав “з паперу” вперше аргументується, що “похідним” цінний папір стає не лише тому, що в ньому виражене відповідне право, а й через існування особливого механізму зв’язку цього паперу з таким правом, який постає сукупністю юридичних форм, закріплюючих характеристики похідних фінансових інструментів: наявність базового активу, строковість, певний тип організаційного оформлення відносин з приводу деривативів.
    4. Надане нове бачення економічного поняття базового активу похідних цінних паперів, яке розглядається у правовій площині – як юридична категорія, що являє собою майно (речі та/або майнові права), з правом на придбання чи продаж якого протягом встановленого строку пов’язаний механізм їх випуску та обігу.
    5. Вперше у цивілістиці визначаються особливості окремих видів похідних цінних паперів, якими є опціони (у тому числі варанти як особливий їх вид) і ф’ючерси. Шляхом порівняльного аналізу правової природи форвардних контрактів, депозитарних розписок, «варантів» як заставних свідоцтв, свопів виключається можливість віднесення цих конструкцій до похідних цінних паперів. Доводиться доцільність законодавчого закріплення незакритого переліку видів похідних цінних паперів з наданням Кабінету Міністрів України повноважень щодо віднесення фінансових інструментів до похідних цінних паперів.
    6. Наводяться нові аргументи і вперше в цивілістиці дається характеристика похідних цінних паперів як емісійних, іменних, що можуть існувати як в документарній, так і в бездокументарній формі.
    7. Виникнення прав за похідними цінними паперами вперше визначається через юридичний склад емісії як низки послідовних етапів (юридичних фактів). Кінцевим етапом емісії похідних цінних паперів є їх розміщення на підставі договору особливої конструкції, побудованої за моделлю договору купівлі-продажу.
    8. Вперше визначено юридичний склад договірної передачі прав на похідні цінні папери: (а) договір і (б) трансферт за обліковим реєстром. Доводиться неприйнятність застосування індосаменту, який використовується виключно в обігу ордерних цінних паперів, та конструкції цесії.
    9. Вперше аргументовано, що реалізація права, посвідченого похідним цінним папером, припиняє його існування. В результаті здійснення офсетної операції власником ф’ючерсів існування прав з різнонаправлених ф’ючерсів припиняється внаслідок поєднання в одній особі кредитора і боржника.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання внесених дисертантом у результаті дослідження пропозицій та висновків, по-перше, у законотворчій діяльності – в процесі удосконалення цивільного законодавства України про похідні цінні папери та побудови на підставі єдиної концепції юридичної природи похідних цінних паперів цілісної системи відповідного законодавства, яка на цей час в Україні відсутня. По-друге, у теоретичних дослідженнях правової природи похідних цінних паперів, їх окремих різновидів, похідних фінансових інструментів взагалі, а також інших суміжних з предметом цього дослідження питань. По-третє, у практичній діяльності суб’єктів ринку цінних паперів, а також у практичній діяльності державних органів, на які покладено функції державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
    Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано і обговорено на засіданні кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні результати дослідження були викладені дисертантом на конференціях: „Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування” (Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, м. Харків, 23 квітня 2003 р.) та „Економіка України – проблеми правового регулювання” (Учбовий науково-виробничий центр „Укртехпрогрес”, м. Харків, 26-27 квітня 2005 року). Також результати дослідження були апробовані практично в діяльності Української державної корпорації „Укрмонтажспецбуд” стосовно питань можливості використання похідних цінних паперів у механізмах фінансування цивільного (зокрема – житлового) та промислового будівництва (лист Української державної корпорації „Укрмонтажспецбуд” від 14 жовтня 2004 року № ВК/35-95-01).
    Публікації. За темою дисертації та відповідно до її змісту всього опубліковано три статті в журналах, які входять до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України, а також тези двох доповідей на науково-практичних конференціях.
    Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків за кожним розділом, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 211 сторінок, в тому числі список використаних джерел (232 найменування) складає 20 сторінок.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
    1. Похідні цінні папери є юридичним втіленням вимог економічного обігу, за допомогою якого досягається спрощення обігу майнових прав. Задля цієї мети послідовно випрацьовувалися юридичні механізми, завдяки яким договірні зобов’язання претерпівали змін, поступово відбувалося “уречевлення” зобов’язальних прав і майнових прав взагалі, що втілилося у конструкціях цінних паперів, а в подальшому – у конструкції похідних цінних паперів. Внаслідок цього цінний папір набуває форму документа, з яким певне право пов’язане таким чином, що без нього це право неможливе ані здійснити, ані передати іншій особі.
    2. Сучасний стан правового регулювання випуску та обігу похідних цінних паперів в Україні характеризується фрагментарністю та суперечливістю законодавства з питань похідних цінних паперів, використання у правовому регулюванні діаметрально протилежних концепцій правової природи похідних. Визначення Цивільним кодексом України 2003 року похідних цінних паперів саме як групи цінних паперів має стати керівним для галузевого законодавства.
    3. Спір щодо договірної природи деривативів спричинено їхнім „генетичним” походженням від договорів. Економічна конструкція похідних цінних паперів первинно об’єктивувалась за допомогою юридичної форми цивільно-правового договору. Згодом вона втратила договірний характер через напластування не властивих класичному договору ознак – особливого типу строковості й стандартизації його умов, спеціальних гарантій виконання, знеособлення, особливої ролі організаційного елементу.
    4. Поняття “цінні папери” має як економічний (форма існування капіталу), так і юридичний (різновид об’єктів цивільних прав – речей) аспект. Юридичне та економічне поняття цінних паперів не співпадають за обсягом: останнє є ширшим. Тому економічну тезу про природу деривативів як цінних паперів слід переносити на ґрунт юриспруденції із певними застереженнями щодо кожної конкретної конструкції похідних фінансових інструментів.
    5. Необхідно розмежовувати поняття “фінансові інструменти”, “цінні папери”, “похідні фінансові інструменти” та “похідні цінні папери”. Поняття “фінансові інструменти” та “похідні фінансові інструменти” співвідносяться як, відповідно, ціле та частина; таке ж співвідношення між поняттями “цінні папери” та “похідні цінні папери”. „Фінансові інструменти” та “цінні папери” є поняттями, що частково збігаються за обсягом.
    6. Цивільний кодекс України характеризує похідні цінні папери як групу цінних паперів. Тому похідний цінний папір має задовольняти ознакам цінного паперу, визначеним ч.1 ст. 194 ЦК України (бути документом, мати встановлену форму та реквізити, посвідчувати грошове або інше майнове право, визначати можливість передачі прав з паперу іншим особам).
    7. Критерієм класифікації цінних паперів на групи є характер прав, пов’язаних з відповідною групою цінних паперів (прав “з паперу”). Право “з похідного цінного паперу” полягає у праві придбання чи продажу базового активу протягом певного строку. Проте “похідним” цінний папір стає не лише тільки тому, що в ньому виражене вказане право, а й через існування особливого механізму зв’язку похідних цінних паперів з відповідним правом, який постає як сукупність юридичних форм, закріплюючих економічні характеристики похідних фінансових інструментів: наявність базового активу, строковість, певний тип організаційного оформлення відносин з приводу деривативів.
    8. Базовим активом похідних цінних паперів можуть бути лише такі ресурси, що можуть виступати предметом відплатних договорів про “придбання” (або набуття) майна (купівлі-продажу, поставки, міни), що виключає існування похідних цінних паперів з таким базовим активом, як ринкові характеристики майна чи показники рівня певних видів економічної діяльності. Базовий актив похідних цінних паперів можна визначити як майно (речі та/або майнові права), з правом на придбання чи продаж якого протягом встановленого строку пов’язаний механізм їх випуску та обігу.
    9. Строковість похідних цінних паперів полягає у тому, що право з похідних цінних паперів носить строковий характер: цінні папери, інші фінансові та (або) товарні ресурси можуть бути продані (придбані) в межах реалізації цього права лише протягом певного строку. За своєю правовою природою цей строк є строком здійснення права з паперу, а за різновидом строків здійснення прав – строком існування права.
    10. Порівняння похідних цінних паперів та організаційних (попередніх) договорів свідчить, що акцент у конструкції похідного цінного паперу перенесено на ту економічну цінність, яка властива праву укласти відповідний договір про передання у власність базового активу, а не на саме по собі укладення такого договору.
    11. Конструкція похідного цінного паперу також не схожа з конструкцією типового договору, оскільки останній передбачає можливість уточнення, конкретизації його умов, у той час коли формуляр деривативу змінам на підставі угоди емітента та набувача прав за таким деривативом не підлягає.
    12. Сукупністю критеріїв, що дозволяють віднести документ до похідних цінних паперів мають бути: а) залежність ціни фінансового інструмента від ціни базового активу; б) стандартизація умов виконання зобов'язань за фінансовим інструментом; в) наявність сукупності документів, які мають один базовий актив, однаковий строк обігу та строк виконання зобов'язань; г) загальні ознаки цінних паперів – пов’язаність права певного характеру з документом, презентація, публічна достовірність, літеральність.
    13. Віднесення форвардного контракту до похідних цінних паперів є помилковим, оскільки він по суті є звичайним договором купівлі-продажу (міни, поставки) певного товару у майбутньому.
    14. Депозитарні розписки є не похідними, а вторинними цінними паперами, заснованими на інших цінних паперах.
    15. Варанти слід поділити на два види: «фондовий варант», який являє собою опціон на купівлю акцій (облігацій, інших емісійних цінних паперів) та «варант» як заставне свідоцтво. «Фондовий варант» в межах класифікації похідних цінних паперів не підлягає окремому виділенню, оскільки є різновидом опціону.
    16. Свопи не є похідними цінними паперами, оскільки їх стандартизація не забезпечується на рівні державного регулювання, а відтак вони не набувають характеру документів “встановленої форми з відповідними реквізитами”. Вони також не є однорідними за своїм складом, а являють собою групу різних за метою та юридичною формою економічних операцій.
    17. Похідні цінні папери є емісійними, іменними і можуть існувати як в документарній так і в бездокументарній формі.
    18. Об’єктом державної реєстрації фондового випуску похідних цінних паперів є односторонній правочин емітента – прийняття рішення про розміщення цінних паперів (публічне розміщення похідних цінних паперів). Відтак, державна реєстрація фондового випуску є різновидом державної реєстрації правочинів.
    19. Розкрита у встановленому порядку інформація про випуск похідних цінних паперів не є офертою, а являє собою лише запрошення до оферти, з яким емітент звертається до невизначеного кола осіб.
    20. Договір про розміщення похідних цінних паперів не є договором купівлі-продажу, а виступає як побудований на його конструкції особливий вид договору.
    21. Обіг похідних цінних паперів – це сукупність правочинів та інших юридичних фактів, на підставі яких відбувається виникнення, зміна чи припинення прав щодо похідних цінних паперів (за винятком тих юридичних фактів, що опосередковують випуск похідних цінних паперів).
    22. Ознака строковості похідних цінних паперів зумовлює центральне значення поділу юридичних фактів, покладених в основу динаміки прав на похідні цінні папери, на дві групи: а) ті, що опосередковують динаміку прав на похідні цінні папери в межах життєвого циклу останніх; б) ті, що опосередковують припинення існування похідних цінних паперів як об’єктів цивільних прав.
    23. Первісні підстави набуття права власності на похідні цінні папери в межах їх обігу постають лише як виключення. Загальним правилом є набуття прав на похідні цінні папери за похідними підставами.
    24. Співставлення конструкцій договору, цесії, індосаменту і трансферту за реєстром дає підстави для висновку про те, що передання прав на похідні цінні папери за договором здійснюється на підставі юридичного складу, що включає договір про передання права власності на похідні цінні папери і трансферт за обліковим реєстром. Юридична конструкція індосамента може застосовуватись виключно в обігу ордерних цінних паперів, а конструкція цесії непридатна для опосередкування обігу цінних паперів взагалі.
    25. Право на похідний цінний папір має вважатись таким, що перейшло до його набувача за договором з моменту внесення особою, що здійснює облік прав за похідними цінними паперами, відповідних змін до облікового реєстру.
    26. Для запобігання негативним явищам при спадкуванні похідних цінних паперів доцільно встановити особливі правила щодо їх збереження у випадку смерті їх власника, а саме: обов’язковість охорони похідних цінних паперів як частини спадкового майна шляхом встановлення управління ними незалежно від наявності спадкоємців або виконавця заповіту.
    27. Реалізація права, втіленого у похідному цінному папері, припиняє існування такого цінного паперу як об’єкта цивільних прав. Крім того, в результаті здійснення офсетної операції власником ф’ючерсів існування прав з різнонаправлених ф’ючерсів припиняється внаслідок поєднання в одній особі кредитора і боржника.




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
    1. Агапеева Е.В. Правовое регулирование рынка ценных бумаг в России и США: Учеб. пос. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 159 с.
    2. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву//Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. Т. І. – М.: ЮрИнфоР, 2002. – С. 163-460.
    3. Агарков М.М. Учение о ценных бумагах//Агарков М.М. Основы банковского права. Учение о ценных бумагах. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – С. 169-349.
    4. Агарков М.М. Ценные бумаги на предъявителя//Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. Т. І. – М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2002. – С. 106-162.
    5. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.: НОРМА, 2001. – 547 с.
    6. Алексеев С.С. Гражданское право в современную эпоху. – М.: Юрайт, 1999. – 334 с.
    7. Алексеев С.С. Общая теория права. Т. 2. – М.: Юрид.лит., 1982. – 540 с.
    8. Алексеев С.С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового регулирования// Антология уральской цивилистики. 1925 – 1989: Сборник статей. – М.: Статут, 2001. – С. 54-68.
    9. Алексеев С.С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность. – М.: НОРМА, 2001. – 420 с.
    10. Алексеев С.С. Юридические конструкции – ключевое звено права// Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов. – М.: Статут, 2001. – С. 5-20.
    11. Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 461 с.
    12. Белов В.А. Гражданское право: Общая часть. Учебник. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – 639 с.
    13. Белов В.А. Ценные бумаги в российском гражданском праве. Под ред. Е.А. Суханова. Вступительная статья Е.А. Суханова. – М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 1996. – 448 с.
    14. Белых В.С., Винниченко С.И. Биржевое право. – М.: Изд. группа НОРМА – ИНФРА-М, 2002. – 192 с.
    15. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання. Навч. пос. – К.: Наук. думка, 2002. – 280 с.
    16. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело: Учебное пособие. – М.: Инфра-М. – 2002. – 270 с.
    17. Борисов В.Ф. Экономическая теория: учебник для юридических ВУЗов. – М.: Юристъ, 1997. – 568 с.
    18. Борисова В.И. Правовые основы предпринимательской деятельности. – Х.: Интеграл, 1998. – 177 с.
    19. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. – М.: Статут, 1997. – 682 с.
    20. Братусь С.Н. О предмете советского гражданского права//Советское государство и право. – 1940. – № 11. – С. 46-54.
    21. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2001. – 420 с.
    22. Виговський О.І. Правове регулювання застави цінних паперів в Україні: Автореф. дис... канд. юрид наук: 12.00.03/ Київськ. нац. ун-т. – К., 2005. – 19 с.
    23. Галанов В.А. Производные инструменты срочного рынка: фьючерсы, опционы, свопы: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 464 с.
    24. Годэмэ Е. Общая теория обязательств. – М.: Изд. иностр. лит, 1948. – 510 с.
    25. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV//Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – ст. 462.
    26. Гостюк В.І. Цивільно-правові договори з цінними паперами за законодавством України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03/Київськ. нац. ун-т. – К., 2005. – 16 с.
    27. Гражданский кодекс Республики Казахстан. Науч. ред. и предисловие Н.Э. Лившиц, втупит. статья к.ю.н. И.П. Грешникова. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 1029 с.
    28. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть первая. Научно-практический комментарий/отв. ред. Т.Е. Абова, А.Ю. Кабалкин. – М.: Юрайт, 2002. – 1120 с.
    29. Гражданский кодекс Российской Федерации: Часть вторая// Собрание законодательства РФ. – 1996. – № 5. – Ст. 410.
    30. Гражданский кодекс Российской Федерации: Часть первая// Собрание законодательства РФ. – 1994. – № 32. – Ст. 3302.
    31. Гражданское право. Учебник. Т. І/под ред. Е.А. Суханова. – М.: БЕК, 2000. – 560 с.
    32. Гражданское право. Учебник. Ч. 1/Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1997. – 600 с.
    33. Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве//Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статут, 2000. – С. 245-284.
    34. Дегтярёва О.И. Биржевое дело: Учебник для ВУЗов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА. – 2001. – 680 с.
    35. Деривативы. Курс для начинающих (Серия „Reuters” для финансистов)/Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2002. – 208 с.
    36. Додонов В.Н., Каминская Е.В., Румянцев О.Г. Словарь гражданского права/под общей ред. В.В.Залесского. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 308 с.
    37. Дождёв Д.В. Римское частное право. Учебник для ВУЗов. – М: НОРМА, 1997. – 704 с.
    38. Дудорова К.Б. Цивільно-правове регулювання діяльності товарних бірж в Україні: Автореф. дис... канд. юрид наук: 12.00.03/Київськ. нац. ун-т. – К., 1995. – 23 с.
    39. Енергоатом оперує з ф’ючерсами//Цінні папери України. – 2000. – № 35 (123). – 31 серпня. – С. 7.
    40. Жюлио де ла Морандьер Л. Гражданское право Франции. Т. 1 – М.: Изд-во иностр. лит., 1958. – 580 с.
    41. Зарнадзе Э.А. Обязательства, возникающие из обращения ценных бумаг: Автореф. дисс... канд. юрид наук: 12.00.02/ Тбилисский гос. ун-т. –Тбилиси, 2002. – 63 с.
    42. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2002 рік//Цінні папери України. – 2003. – №32 (270). – 21 серпня. – С 6-42.
    43. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2004 рік//Ринок цінних паперів України. – 2005. – № 7-8. – С. 4-114.
    44. Зиоменкова О.Н. Некоторые аспекты деятельности фондовых бирж в Испании//Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. – М.: НОРМА, 1999. – С. 80-89.
    45. Зобов’язальне право: теорія і практика/За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
    46. Иванова Е. Расчётные форвардные деривативы в практике арбитражных судов РФ//Хозяйство и право. – 2004. – № 8. – С. 23-30;
    47. Иванова Е.В. Расчетный форвардный контракт как срочная сделка. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 160 с.
    48. Инглис-Тейлор Э. Поизводные финансовые инструменты: Словарь. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 224 с.
    49. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Госюриздат, 1975. – 880 с.
    50. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву//Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2000. – С. 508-694.
    51. Иоффе О.С. Цивилистическая доктрина империализма//Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2000. – С. 111-156.
    52. Кильмухаметов Р. Туда, сюда, обратно…//Бизнес. – 2004. – № 24 (595). – 14 июня. – С. 48-50.
    53. Клейн Н.И. Организация договорно-хозяйственых связей. – М.: Юрид. лит., 1976. – 190 с.
    54. Клык Н.Л. Эволюция имущественных прав и ценные бумаги//Цивилистические исследования. Выпуск первый: Сборник памяти профессора И.В. Федорова/Под ред. Б.Л. Хаскельберга, Д.О. Тузова. – М.: Статут, 2004. – С. 246-256.
    55. Колб Р. Финансовые деривативы. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 440 с.
    56. Концептуальні основи розвитку ринку похідних цінних паперів//Матеріали семінару «Законодавче регулювання ринку цінних паперів», м. Київ, 16 жовтня 1998 року.
    57. Концепція функціонування і розвитку фондового ринку України: постанова Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р. №342/95-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 33. – ст. 257.
    58. Концепція функціонування фондового ринку України: постанова КМ України від 29 квітня 1994 р. № 277//Урядовий кур'єр. – 1994. – № 88 – 89. – 9 червня.
    59. Костенко И. Ценные бумаги в деятельности хозяйствующего субъекта: классификация ценных бумаг по законодательству Украины//Бизнес-Бухгалтерия. – 2005. – № 10 (633). – 7 марта. – С. 65-70.
    60. Кот О.О. Уступка вимоги: доктрина, законодавство та практика//Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – № 4. – С. 133-137.
    61. Кравченко Ю. Рынок ценных бумаг в вопросах и ответах/Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 528 с.
    62. Красавчиков О.А. Организационные гражданско-правовые отношения//Антология уральской цивилистики. 1925 – 1989: Сборник статей. – М.: Статут, 2001. – С. 156-165;
    63. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. М.: Гос. изд. юрид. лит., 1958. – 184 с.
    64. Кузьмина М.Н. Ценные бумаги в Российской Федерации: правовое регулирование выпуска и обращения. Учебное пособие. – М.: Юрлитинформ, 2005. – 240 с.
    65. Лапач В.А. Система объектов гражданских прав:Теория и судебная практика.– СПб.: Изд-во «Юрид. центр пресс», 2002. – 544 с.
    66. Лист Міністерства юстиції України № 20-41-254 від 14 липня 2005 р.// База даних “Ліга-Закон”. Файл MUS3187.LHT.
    67. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів: наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 березня 2001 р. № 49/60//Офіційний вісник України. – 2001. – № 16. – Ст. 706.
    68. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560 с.
    69. Луць В.В. Сроки в гражданских правоотношениях//Правоведение. – 1989. – № 1. – С. 38-43.
    70. Маковская А.А. Залог денег и ценных бумаг. – М.: Статут, 2000. – 230 с.
    71. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т. 1. – М.: Политиздат, 1969. – 907 с.
    72. Матросов С.В. Европейский фондовый рынок. – М.: Экзамен, 2002. – 220 с.
    73. Мейер Д.И. Русское гражданское право. В 2-х ч. – М.: Статут, 2001. – 831 с.
    74. Методика розрахунку інтегрального індексу фондового ринку: рішення ДКЦПФР від 20 грудня 2000 р. № 237//Цінні папери України. – 2001. – № 1. – Січень.
    75. Методичні вказівки з інспектування банків „Система оцінки ризиків”: постанова правління НБУ від 15 березня 2004 року № 104// База даних “Ліга-Закон”. Файл pb04001.LHT.
    76. Милейко Я. Опціон на сучасному фондовому ринку// Цінні папери України. – 2001. – № 16 (156). – 26 квітня. – с. 8.
    77. Милейко Я., Поплюйко А. Варант – специфічний інструмент фондового ринку//Цінні папери України. – 2002. – № 10 (199). – 14 бер. – С. 10-11.
    78. Михальский В.В. Деривативы, обеспеченные золотом/Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. – 224 с.
    79. Мица Ю.В. Органи і представники юридичої особи//Актуальні проблеми правознавства України: Тези доповідей і наукових повідомлень. – Х.: НЮАУ, 2002. – С. 128.
    80. Мурзин Д.В. Бестелесные вещи//Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 3. К 80-летию С.С. Алексеева. – М.: Статут; Екатеринбург: Институт частного права, 2004. – С. 318-350.
    81. Мурзин Д.В. Ценные бумаги – бестелесные вещи. Правовые проблемы современной теории ценных бумаг. – М.: Статут, 1998. – 380 с.
    82. Мурзин Д.В. Ценные бумаги и тенденции развития гражданского права//Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов. – М.: Статут, 2001. – С. 251-279.
    83. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України/За ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2004. – 976 с.
    84. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т./За відпов. ред. О.В. Дзери (керівник авторського колективу) Н.С. Кузнецової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. І. – 832 с.
    85. Научно-практический комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой/под ред. В.П. Мозолина, М.Н. Малеиной. – М.: НОРМА, 2004. – 980 с.
    86. Немецко-русский словарь (основной). – М.: Русский язык. – 1992. – 670 с.
    87. Нерсесов Н.О. О бумагах на предъявителя с точки зрения гражданского права//Нерсесов Н.О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве. – М.: «Статут», 1998. – С. 136-282.
    88. Нізков О. «Про строкові фінансові інструменти»// Цінні папери України. – 2001. – № 2 (142). – 11 січня. – С. 12-13.
    89. Нізков О. Ринок опціонів в Україні: проблеми розвитку//Цінні папери України. – 2002. – № 48 (237). – 19 грудня. – С. 8-9.
    90. Новоселова Л.А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике. Факторинг. – М.: Статут, 2003. – 494 с.
    91. Новый англо-русский словарь/В.К. Мюллер, В.Л. Дашевская, В.А. Каплан и др. – 2-е изд., стереотип. – М.: Русский язык. – 1995. – 770 с.
    92. Нурзад І.Л. Правове регулювання діяльності банків на ринку цінних паперів України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03/Київськ. нац. ун-т. – К., 2004. – 21 с.
    93. О рынке ценных бумаг: Федеральный Закон России от 22 апреля 1996 г. № 39-ФЗ// Собрание законодательства РФ. – 1996. – № 17. – Ст. 1918.
    94. Общая теория права и государства/под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 1996. – 472 с.
    95. Огляд фондового ринку (1-4 липня)//Цінні папери України. – 2003. – № 26 (264). – 10 липня. – С. 19.
    96. Огляд фондового ринку (7-11 липня)//Цінні папери України. – 2003. – № 27 (265). – 17 липня. – С. 14.
    97. Ожегов С.И. Словарь русского языка/под ред. чл-корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. – 18-е изд. – М.: Русский язык. – 1986. – 890 с.
    98. Онуфрієнко О.І. Правове регулювання випуску та обігу емісійних цінних паперів в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04/Київськ. нац. ун-т. – К., 2000. – 18 с.
    99. Основні напрямки розвитку фондового ринку в Україні у 2000 році: Указ Президента України від 30 жовтня 1999 року № 1415//Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 2173.
    100. Основні напрямки розвитку фондового ринку на 2001 – 2005 роки: постанова КМ України від 14 серпня 2001 р. № 1046//База даних “Ліга-Закон”. Файл kp011046.LHT.
    101. Панова Л.В. Проблеми правового регулювання ринку цінних паперів в Україні: Дисс. … канд. юрид. наук. Х., 2002. – 202 с.
    102. Пенцов Д.А. Понятие «security» и правовое регулирование фондового рынка США. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 302 с.
    103. Перова М. Производные ценные бумаги в американской практике регулирования//Хозяйство и право. – 1997. – № 10. – С. 45-52.
    104. Петросян Э.С. Понятие и классификация биржевых сделок//Право и экономика. – 2003. – № 8. – С. 54-59.
    105. Пилипенко І.І., Жук О.П. Цінні папери в Україні. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2001. – 305 с.
    106. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: Статут, 1998. – 353 с.
    107. Полковников В.Г. Английское право о компаниях. – М.: Дело, 2000. – 240 с.
    108. Положення про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі: рішення ДКЦПФР від 31 липня 1998 р. № 95// Офіційний вісник України. – 1998. – № 33. – Ст. 1264.
    109. Положення про вимоги до стандартного (типовий) формі деривативів: постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. № 632//Офіційний вісник України. – 1999. – № 16. – Ст. 648.
    110. Положення про глобальний сертифікат випуску цінних паперів у бездокументарній формі: рішення ДКЦПФР від 12 лютого 1998 № 25// Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 448.
    111. Положення про депозитарну діяльність: рішення ДКЦПФР від 26 травня 1998 р. № 61//Урядовий кур'єр. – 1998. – № 103. – 2 червня.
    112. Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи: наказ ДКЦПФР від 23 грудня 1996 року № 328//База даних “Ліга-Закон”. Файл REG1773.LHT.
    113. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням ДКЦПФР від 26 травня 1998 р. № 60//Урядовий кур'єр, 1998, 05, 28.05.98 N 99-100
    114. Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, затверджене рішенням ДКЦПФР від 7 жовтня 2003 р. № 414// Офіційний вісник України. – 2003. – № 44. – Ст. 2336.
    115. Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затверджене рішенням ДКЦПФР від 17 липня 2003 р. № 322//Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Ст. 1799.
    116. Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затверджене рішенням ДКЦПФР від 08 квітня 1998 р. № 44// Урядовий кур'єр. – 1998. – № 114-115. – 18 червня.
    117. Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, у редакції рішення ДКЦПФР від 09 лютого 2001 року № 18//Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 1019.
    118. Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств, затверджене рішенням ДКЦПФР від 11 червня 2002 року № 167//Офіційний вісник України. – 2002. – № 29. – Ст. 1393.
    119. Положення про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду при їх розміщенні шляхом прилюдної пропозиції, затверджене рішенням ДКЦПФР від 08 січня 2002 р. №10//Офіційний вісник України. – 2002. – № 5. – Ст. 217;
    120. Положення про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового (венчурного, недиверсифікованого) інвестиційного фонду при їх приватному розміщенні, затверджене рішенням ДКЦПФР від 08 січня 2002 № 9// Офіційний вісник України. – 2002. – № 5. – Ст. 216.
    121. Положення про реєстрацію фондових бірж і торгово-інформаційних систем і регулюванню їхньої діяльності: рішення ДКЦПФР від 15 січня 1997 р. № 9 (у редакції рішення ДКЦПФР від 22 січня 1998 р. № 19)//Урядовий кур'єр. – 1998. – № 114-115. – 18 червня.
    122. Порядок встановлення кореспондентських відносин між Національним депозитарієм України та іноземними депозитарними установами для забезпечення продажу пакетів акцій, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках: рішення ДКЦПФР від 10 листопада 1999 року № 237//Офіційний вісник України. – 2000. – № 6. – Ст. 234.
    123. Порядок продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках: постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 року № 1320//Офіційний вісник України. – 1999. –№ 30. – Ст. 1521.
    124. Посполітак В. Особливості передачі прав за іменними емісійними цінними паперами на організованому ринку//Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 10. – С. 20-24.
    125. Посполітак В.В. Передача права власності на цінні папери та прав за цінними паперами в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03/Київськ. нац. ун-т. – К., 2001. – 20 с.
    126. Правила виготовлення і використання вексельних бланків: постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10 вересня 1992 р. № 528//База даних “Ліга-Закон”. Файл KMP92528.LHT.
    127. Правила випуску і обігу валютних деривативів: постанова правління Національного банку України від 07 липня 1997 р. № 216//Офіційний вісник України. – 1997. – Число 38. – С. 45.
    128. Правила випуску і обігу фондових деривативів: рішення ДКЦПФР від 24 червня 1997 р. № 13//Бізнес – Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. – 2004. – № 1.
    129. Правила проведення торгів торгів у секції строкового ринку ЗАТ “Українська міжбанківська валютна біржа”, затверджені Біржовим комітетом УМВБ 17 жовтня 1997 р.
    130. Право власності в Україні/За заг. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 816 с.
    131. Притыка Д.Н., Карабань В.Я., Ротань В.Г. Договорное право: общая часть. Комментарий к гражданскому законодательству Украины. – Киев-Севастополь: Институт юридических исследований, 2002. – 880 с.
    132. Притыка Д.Н., Карабань В.Я., Ротань В.Г. Научно-практический комментарий к гражданскому законодательству Украины. В 4-х т. Т. 1. – Киев-Севастополь: Институт юридических исследований, 2000. – 944 с.
    133. Про антикризові заходи на фондовому ринку України: рішення ДКЦПФР від 14 вересня 1998 р. № 109//Офіційний вісник України. – 1998. – № 37. – Ст. 1378.
    134. Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності: рішення ДКЦПФР від 29 жовтня 2002 року № 321// Офіційний вісник України. – 2002. – № 47. – Ст. 2179.
    135. Про власність: Закон України від 07 лютого 1991 р. № 697-XII//Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 20. - Ст. 249.
    136. Про внесення змін до Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”: проект Закону України// База даних „Ліга-Закон”. j401600b.LHT
    137. Про господарські товариства: Закон України от 19 вересня 1991 р. № 1576-XII// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
    138. Про державне регулювання ринку цінних паперів: Закон України від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – ст. 292.
    139. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24 червня 2004 р. № 1877-IV//Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 49. – Ст. 527.
    140. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22 травня 2003 р. № 851-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 275.
    141. Про емісійні цінні папери і фондовий ринок: проект Закону України// База даних „Ліга-Закон”. J40160DB.LHT.
    142. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18 листопада 2003 р. № 1255-IV//Офіційний вісник України. – 2003. – № 52 (частина 1). – Ст. 2734.
    143. Про Загальні засади функціонування Національного депозитарію України: Указ Президента України від 22 червня 1999 року № 703//Офіційний вісник України. – 1999. – № 25 – Ст. 1161.
    144. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09 липня 2003 р. № 1058-IV//Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Ст. 1770.
    145. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 р. № 249-IV// Офіційний вісник України. – 2002. – № 50. – ст. 2248.
    146. Про затвердження Змін у Правила організації фінансової і статистичної звітності банків України: постанова правління Національного банку України від 09 січня 2001 р. № 4//Офіційний вісник України. – 2001. – № 6. – Ст. 244.
    147. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 „Фінансові інструменти”: наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 р. № 559//Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2386.
    148. Про здійснення кодифікації (нумерації) цінних паперів: рішення ДКЦПФР від 28 грудня 2000 року №245// Офіційний вісник України. – 2001. – № 4. – Ст. 169.
    149. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 р. № 2299-III// Офіційний вісник України. – 2001. – № 16. – Ст. 690.
    150. Про іпотеку: Закон України від 05 червня 2003 р. № 898-IV//Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1362.
    151. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: Закон України від 19 червня 2003 р. № 979-IV// Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1526.
    152. Про можливості використання деривативів у процесі приватизації: рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 16 грудня 1999 р. № 261//Офіційний вісник України. – 1999. – № 51. – Ст. 2577.
    153. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10 грудня 1997 року № 710/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
    154. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09 липня 2003 р. 1057-IV// Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Ст. 1769.
    155. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05 квітня 2001 р. № 2374-III// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 128.
    156. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – ст. 28.
    157. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 р. № 889-IV//Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1361.
    158. Про податок на додану вартість: Закон України від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21. – ст. 156.
    159. Про похідні цінні папери: проект Закону України// База даних „Ліга-Закон”. Файл j320100b.LHT
    160. Про строкові фінансові інструменти: проект Закону України// База даних „Ліга-Закон”. Файл j421500a.LHT.
    161. Про товарну біржу: проект Закону України// База даних „Ліга-Закон”, файл JD1ZQ00V.LHT.
    162. Про упорядкування випуску і обігу деривативів: рішення ДКЦПФР від 13 квітня 1999 р. № 70// Офіційний вісник України. – 1999. – № 17. – Ст. 758.
    163. Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. № 2664-III// Офіційний вісник України. – 2001. – № 32. – Ст. 1457.
    164. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19 червня 2003 р. № 978-IV// Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1525.
    165. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-XII// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – ст. 508.
    166. Проблемы теории государства и права. Учебник/под ред. С.С. Алексеева. – М.: Юрид. лит., 1987. – 448 с.
    167. Пушай В.І. Деякі проблеми відступлення права вимоги за новим Цивільним кодексом України//Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 3. – С. 230-235.
    168. Райнер Г. Деривативы и право: Пер. с нем. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 496 с.
    169. Регламент торгівлі опціонами на Придніпровській фондовій біржі, введення в обіг яких здійснюється емітентом (затверджений Біржовою радою ПФБ 07 вересня 2004 р.). – Дніпропетровськ: Видання ПФБ, 2004.
    170. Редькин И.В. Меры гражданско-правовой охраны прав участников отношений в сфере рынка ценных бумаг. – М.: Деловой экспресс. – 280 с.
    171. Решетина Е. Суррогат или ценная бумага//Хозяйство и право. – 2004. – № 6. – С. 7-12.
    172. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2002 р. по справі № 2-3098/18// База даних “Ліга-Закон”. Файл so0527.LHT.
    173. Роз’яснення ДКЦПФР від 04 серпня 1999 р. №16// Цінні папери України. – 1999. – № 37. – вересень.
    174. Румянцев С. Ринок похідних цінних паперів: зарубіжний досвід та перспективи розвитку в Україні// Цінні папери України. – 2000. – № 8 (96). – 24 лютого. – С. 18.
    175. Румянцев С. Розвиток законодавства щодо фондового ринку// Цінні папери України. – 2003. – № 29 (267). – 31 липня. – С. 8.
    176. Рынок ценных бумаг: Учебник/Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 448 с.
    177. Рязанова Н. Коротко про світові фінансові ринки// Бюлетень з корпоративного управління. – 2000. – № 10 (19). – С. 10-12.
    178. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Прогресс, 1972. – 440 с.
    179. Савенко С., Манзюк Е. Первое производное//Бизнес. – 1997. – № 38 (245). – 22 сентября. – С. 25.
    180. Саліхова О. Про термінові контракти як інструмент хеджування ризику// Цінні папери України. – 2000. – № 2 (90). – 13 січня. – С. 15-16.
    181. Сафонова Т.Ю. Биржевая торговля производными инструментами: Учеб-практ. пособие. – М.: Дело, 2000. – 544 с.
    182. Свердан М. Місце клірингу в біржовій діяльності//Цінні папери України. – 2003. – № 20 (258). – С. 14-15.
    183. Сенчищев В.И. Объект гражданского правоотношения. Общее понятие//Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей/Под ред. М.И. Брагинского. – М.: Статут, 1999. – С. 109-160.
    184. Синенко А.Ю. Эмиссия корпоративных ценных бумаг: правовое регулирование, теория и практика. – М.: Статут, 2002. – 223 с.
    185. Слесарев В.Л. Объект и результат гражданского правонарушения. – Томск: Изд. Томск.ун-та, 1980. – 310 с.
    186. Словарь иностранных слов. – 13-е изд. – М.: Русский язык. – 1986. – 560 с.
    187. Советское гражданское право. Т. 1/отв. ред. В.А. Рясенцев. – М.: Юр.издат., 1965. – 568 с.
    188. Советское гражданское право. Т. 1/отв. ред. В.П. Грибанов и С.М. Корнеев. – М.: Юрид.лит., 1979. – 540 с.
    189. Советское гражданское право: Учебник. В 2-х т. Т. 1/Под. ред. О.А. Красавчикова. – М.: Высш.шк., 1985. – 544 с.
    190. Спасибо И.В. Научно-практический комментарий Закона Украины «О собственности». – Х.: Ксилон, 1996. – 96 с.
    191. Спасибо-Фатеева И. Государственная регистрация в сфере имущественного оборота//Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 7. – С. 5-8.
    192. Спасибо-Фатеева И. Правовая природа цессии//Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 11. – С. 10-16.
    193. Спасибо-Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. – Х.: Право, 1998. – 256 с.
    194. Спасибо-Фатєєва І. В. Поняття майна, майнових та корпоративних прав як об’єктів права власності// Українське комерційне право. – 2004. – № 5. – С. 9-18;
    195. Степанов Д.И. Современное российское правопонимание ценных бумаг//Журнал российского права. – 2000. – № 7. – С. 130-138.
    196. Стеценко Б. Гібрідні фінансові інструменти: можливості їх використання в Україні//Цінні папери України. – 2000. – № 20 (108). – 18 трав. – С. 6-7.
    197. Суханов Е.А. Вступительная статья к книге Белова В.А. Ценные бумаги российском гражданском праве. – М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 1996. – С. 3-16.
    198. Сухоручкин П. Опцион как ценная бумага//Право и экономика. – 1998. – № 5. – С. 20-28.
    199. Теньков С. Визначення істотних умов договору у судовій практиці: нові підходи//Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 4. – С. 150-154.
    200. Теория государства и права. Курс лекций/под ред. Н.И. Матузова и А.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины