СИСТЕМА ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ :



  • Название:
  • СИСТЕМА ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
  • Кол-во страниц:
  • 188
  • ВУЗ:
  • ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.В.СТЕФАНИКА ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ

    ВСТУП 3


    РОЗДІЛ 1. Особисті немайнові права в системі цивільного права 10

    1.1. Рівень наукових досліджень у сфері особистих немайнових прав та
    Їх законодавчого закріплення 10
    1.2. Основні теорії щодо особистих немайнових відносин як предмету
    цивільного права 34


    РОЗДІЛ 2. Система особистих немайнових прав та її структура 51

    2.1. Поняття системи та її значення 51
    2.2. Структура системи особистих немайнових прав 69
    2.3. Особисте немайнове право, як первинний елемент системи 85


    РОЗДІЛ 3. Система особистих немайнових прав як класифікація 113

    3.1. Внутрішні зв’язки особистих немайнових прав 113
    3.2. Зовнішні зв’язки особистих немайнових прав 127
    3.3. Класифікація особистих немайнових прав 143


    ВИСНОВКИ 161


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 169
    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Актуальності обраної теми дослідження передує ряд практичних і теоретичних проблем. З практичної сторони, сучасне суспільство знаходиться в стані розвитку у руслі зростання в ньому ролі окремої людини, привілейованого значення її духовної сфери над матеріальною.
    Крім того, проголошені Конституцією України вимоги щодо верховенство права, гарантій прав і свобод людини, орієнтири на цінності та стандарти Європейського Союзу зобов’язує нашу державу до безумовного дотримання невід’ємних прав і свобод людини, до неухильного підвищення рівня захисту особистих немайнових прав, які є вищими від будь-якого закону чи іншого акту держави. В нашій країні склалася хибна думка, що держава надає особі права та визначає їхній обсяг. Необхідно переосмислити дану проблему, адже особисті немайнові права є природними, і повинні належати особі в силу факту її існування. Дані права здійснюються особою в приватній сфері, тому вона сама визначає для себе обсяг особистих немайнових прав, а держава повинна лише надати їй можливості для цього.
    Проте, не лише держава винна в сучасному стані нашого суспільства, в якому порушення особистого немайнового права є частим явищем. Кожна людина повинна усвідомити, що саме вона є цінністю цього суспільства, і не держава, і ніхто інший, а сама вона може вимагати шанобливого ставлення до себе. До того ж, не слід перевищувати роль закону, адже сама правова норма не в силі забезпечити дотримання особистих немайнових прав. Розглянувши систему особистих немайнових прав, ми зможемо дослідити шляхи і механізми, що допоможуть у вирішенні проблеми здійснення особистих немайнових прав.
    Що стосується науково-теоретичної сторони питання, то сфера особистих немайнових прав часто ставала предметом для дискусій з приводу різноманітних проблем: поняття, класифікації, змісту особистих немайнових прав, їх галузевої приналежності тощо. Проте дослідження даних проблем не призводили до єдності думок, навпаки, більше зустрічалось їх розходження, тому не слід вважати цю проблематику вичерпаною.
    Окрім цього, розвиток суспільних відносин заставляє по-новому розглядати теоретичні проблеми особистих немайнових відносин. Тим більше, неабиякий вплив на зміну характеру даних відносин має нещодавно прийнятий Цивільний кодекс України. До того ж, сучасні дослідження, хоча й розглядають ці проблеми в новому світлі, проте вони не осягають всього комплексу особистих немайнових прав. Це слугує аргументом на користь актуальності дослідження саме системи особистих немайнових прав.
    Науково-теоретичною базою дисертації послужили праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, серед яких: М.Л.Апранич, В.І.Бобрик, Д.В.Боброва, С.Н.Братусь, С.Б.Булеца, А.С.Довгерт, О.В.Дзера, І.О.Дзера, Н.О.Давидова, Н.Д.Єгоров, В.А.Жакенов, І.М.Забара, О.С.Йоффе, О.М.Калітенко, В.М.Коссак, Л.О.Красавчикова, Л.В.Красицька, Н.С.Кузнєцова, В.В.Луць, М.Н.Малєіна, Л.В.Малюга, О.А.Мірошниченко, Н.В.Павловська, А.В.Пазюк, Л.В.Пастухова, О.Пунда, О.Пушкін, З.В.Ромовська, В.Рясенцев, М.Сисоєнко, Р.О.Стефанчук, В.Л.Суховерхий, Ш.Тагайназаров, С.К.Теуш, Н.В.Устименко, К.А.Флєйшиц, С.І.Чорнооченко, Я.Н.Шевченко, К.Б.Ярошенко та інші.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження має безпосередній зв’язок з науковими програмами державного рівня і вписується у загальний кодифікаційний процес розвитку цивільного законодавства в Україні. Робота виконана відповідно до комплексної цільової програми “Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0186.0.070867), а також теми науково-дослідної програми “Удосконалення цивільно-правового регулювання суспільних відносин в світлі нової Конституції України”, яка розробляється кафедрою цивільного права та процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 9 від 27 березня 2001 року).
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у визначенні правової природи особистих немайнових прав і їх місця в цивільному праві, у проведенні комплексного аналізу системи особистих немайнових прав.
    Для досягнення поставленої мети основна увага приділяється вирішенню таких завдань:
    - проаналізувати сучасний стан розробки проблеми особистих немайнових прав у цивільному праві;
    - визначити історично-правові передумови становлення сучасного стану їх правового регулювання;
    - порівняти в плані врегулювання особистих немайнових відносин норми цивільного законодавства України та держав СНД;
    - довести приналежність даних відносин до предмету цивільного права;
    - визначити поняття системи та охарактеризувати на основі цього систему особистих немайнових прав;
    - розкрити основні ознаки особистих немайнових прав і дати їм визначення;
    - проаналізувати зв’язки особистих немайнових прав всередині системи та ззовні;
    - провести класифікацію даних прав на основі різноманітних критеріїв, беручи до уваги їхні взаємозв’язки;
    - розробити рекомендації щодо вдосконалення сучасного стану здійснення особистих немайнових прав.
    Об’єктом дослідження є особисті немайнові відносини та система відповідних прав.
    Предмет дослідження складають норми Цивільного кодексу, які охороняють і регулюють особисті немайнові відносини; норми законодавства, що допомагають у здійсненні та захисті даних прав; Цивільні кодекси країн СНД; спеціальні вітчизняні та зарубіжні наукові праці, присвячені особистим немайновим правам.
    Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось за допомогою загальнонаукового діалектичного методу та окремих наукових методів. При дослідженні формування та становлення позитивного регулювання особистих немайнових відносин керувались діалектичним методом; історичний метод дозволив дослідити динаміку розвитку такого регулювання, а також розвиток теорії особистих немайнових прав; системно-структурний метод застосовувався при дослідженні структури, а також класифікації особистих немайнових прав; формально-логічний метод дозволив запропонувати визначення особистих немайнових прав і деяких інших понять; на основі порівняльно-правового методу проведено аналіз положень національного та зарубіжного законодавства в сфері особистих немайнових прав з метою виявлення позитивних рис та недоліків; метод узагальнення дозволив у висновках підсумувати окремі найважливіші питання, відповідно до мети дисертаційного дослідження.
    Нормативною та емпіричною базою дослідження є нормативні акти України, цивільні кодекси держав СНД, коментарі до Цивільного кодексу України, підручники, монографії, автореферати дисертацій, власне дисертації, публікації в періодичних виданнях та інша вітчизняна і зарубіжна наукова література.
    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній цивілістичній науці монографічним дослідженням системи особистих немайнових прав. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими серед яких є наступні.
    1. Дістало подальшого розвитку положення про те, що особисті немайнові відносини являються предметом цивільного права, але не через те, що вони мають спільні риси з майновими, на чому стоять інші дослідники, а обґрунтовується така приналежність приватно-правовою природою особистих немайнових прав.
    2. Вперше у вітчизняній науці згруповано погляди вітчизняних та зарубіжних вчених щодо охорони і регулювання особистих немайнових відносин у такі теорії: скептична, консервативна, класична, моністична, реформаторська..
    3. Обгрунтовується висновок про те, що систему особистих немайнових прав можна розглядати: через структуру, через класифікацію та природну систему прав.
    4. Виходячи з позиції позитивного права доводиться, що структура особистих немайнових прав має такий вигляд. Первинним елементом виступає кожне з особистих немайнових прав закріплених законом. Вони об’єднуються між собою в правові інститути: інститут особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини, інститут соціальних особистих немайнових прав особи, інститут особистих немайнових прав інтелектуальної власності. Інститути в свою чергу складають цілісну систему особистих немайнових прав, які становлять підгалузь цивільного права.
    5. На основі досліджених ознак, які притаманні більшості особистих немайнових прав, пропонується власне розширене визначення. Особисте немайнове право – це абсолютне суб’єктивне право, що належить кожній фізичній особі, є невіддільним та невідчужуваним від неї, не має економічного змісту, має властивість індивідуалізації особи, виникає у неї від народження та належать їй довічно.
    6. Вперше проаналізовано внутрішні та зовнішні зв’язки особистих немайнових прав, як елементів їхньої системи. Доведено, що всередині системи особисті немайнові права мають різноманітні зв’язки одне з одним. Обґрунтовано, що система особистих немайнових прав має зовнішні зв’язки з іншими частинами цивільного права, а також і з різними галузями законодавства.
    7. Запропоновано власні класифікації особистих немайнових прав: 1) за суб’єктами: особисті немайнові права, що належать лише фізичній особі; права, що належать юридичній особі; права, що можуть мати як фізичні так і юридичні особи; 2) за сферою суспільного життя: гуманітарні; особистісні; інформативні; соціально-культурні; демократизаторські; 3) за призначенням: первинні; похідні; 4) за галузями законодавства: конституційні; адміністративні; трудові; сімейні; житлові; екологічні; цивільні.
    8. Доводиться, що ідеальною системою особистих немайнових прав, яка буде сприяти ефективному їх здійсненню, це об’єднання позитивно-правової з природною системою, тобто такою, що існує до і не залежно від правового регулювання, оскільки створена природою, яка заклала в кожну людину такі поняття як мораль та совість, що являються природними регуляторами особистих немайнових прав.
    Практичне значення одержаних результатів полягає:
    -у науково-дослідній сфері – матеріали дисертації можуть бути використані при подальших дослідженнях як цілого комплексу особистих немайнових прав, так і проблем окремих особистих немайнових прав;
    - у правотворчій сфері – окремі висновки можуть бути використані у подальшому вдосконаленні цивільного законодавства, що регулює особисті немайнові права;
    - у навчальному процесі – матеріали дисертації були використані при розробці лекційних та практичних занять зі спецкурсу "Особисті немайнові права" і методичних рекомендацій до цього курсу, також вони можуть використовуватись при проведенні занять з Цивільного права України, при підготовці підручників, методичних матеріалів, навчальних посібників, довідкової літератури.
    Особистий внесок здобувача. Робота є наслідком самостійного наукового дослідження дисертантки, в ній викладено авторський підхід щодо вирішення деяких проблем особистих немайнових прав. Сформульовані теоретичні положення та висновки, одержані автором у результаті вивчення та аналізу наукових й інших джерел.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором у доповідях і повідомленнях на ряді міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: 1) на Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Другі осінні юридичні читання”, що відбулась 14-15 листопада 2003 року в місті Хмельницькому з доповіддю “Проблема евтаназії в цивільному праві”; 2) на Регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів. “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні”, що відбулась 16 квітня 2004 року в місті Івано-Франківську з виступом на тему: “Право на життя в цивільному законодавстві”; 3) на Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання”, яка відбулася в місті Хмельницькому 5-6 листопада 2004 року з доповіддю “Класифікація особистих немайнових прав”; 4) на Науково-практичній аспірантсько-студентській конференції “Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року: наукові новели та практика застосування”, що відбулась в місті Львові 24-25 лютого 2005 року з доповіддю “Підходи до розуміння особистих немайнових відносин, як предмету цивільного права”; 5) на Регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні”, що відбулася 22 квітня 2005 року в місті Івано-Франківську з доповіддю “Реформування особистих немайнових прав”.
    Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в чотирьох статтях у наукових виданнях, визначених Вищою атестаційною комісією України фаховими, і в тезах доповідей трьох наукових конференцій.
    Структура дисертаційної роботи зумовлена метою та характером завдань дослідження. У відповідності з ними дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку посилань та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 188 сторінок, з них основний текст – 168 сторінок, кількість використаних джерел – 239.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене дисертаційне дослідження, що ставило за мету зробити комплексний аналіз системи особистих немайнових прав, визначити її місце в системі цивільного права, вирішити основні проблеми здійснення особистих немайнових прав дало змогу прийти до наступних висновків.
    Погляди науковців на проблему правового регулювання особистих немайнових відносин є неоднозначними протягом усього дослідженого нами періоду. Проаналізувавши різноманітні підходи до даного питання, ми пропонуємо розглядати такі теорії:
    1) скептична теорія не відносить до предмету цивільного права особисті немайнові відносини, заперечує як охорону, так і регулювання даних відносин цивільним правом.;
    2) консервативна теорія говорить, що цивільне право не регулює, а лише охороняє особисті немайнові права лише у випадку їх порушення;
    3) класична теорія стверджує, що особисті немайнові відносини охороняються цивільним правом, а регулюються тільки ті з них, які пов’язані з майновими;
    4) моністична теорія говорить про те, що правове регулювання й охорону не протиставляють, оскільки регулювання означає охорону прав, а їх охорона реалізується шляхом регулювання суспільних відносин;
    5) реформаторська теорія, прихильниками якої ми є, твердить, що особисті немайнові відносини є предметом цивільного права, притому ж, цивільне право може здійснювати як охорону, так і регулювання всіх без виключення особистих немайнових відносин.
    На нашу думку, особисті немайнові відносини повинні бути повноправним предметом цивільного права. Крім того в системі цивільного права вони повинні займати привілейоване місце, оскільки в приватному житті особи особисті немайнові права мають вищу цінність, ніж майнові; якщо ж розглядати цивільне право як галузь, то особисті немайнові права можна вважати підгалуззю; а якщо проаналізувати його як навчальну дисципліну, то слід відзначити, що особисті немайнові права гідні того, щоб для їх вивчення виділявся окремий курс, завдяки якому майбутні правовики отримають більше знань у такій надзвичайно важливій сфері приватних відносин.
    Аналіз Цивільного кодексу України показує, що законодавець виділив для норм, які закріплюють особисті немайнові права, гідне місце, оскільки їм присвячується ціла Книга 2, яка розташована перед нормами, що регулюють майнові відносини. Порівнявши даний кодекс з цивільними кодексами країн СНД, ми переконались, що жоден з них не містить такого обсягу норм присвячених особистим немайновим правам; жоден не має окремої частини нормативного акту, який би врегулював такого виду відносини; жоден не містить чіткої вказівки про те, що особисті немайнові відносини, які не пов’язані з майновими можуть регулюватись цивільним законодавством.
    Тому варто наголосити, що цивільно-правова сфера регулювання особистих немайнових відносин законодавством України суттєво випереджає в розвитку стан цивільного законодавства інших держав СНД. Але хоча Цивільний кодекс України є оригінальним документом, що увібрав у себе світовий досвід, вітчизняні традиції та розвиток української цивілістичної науки, при цьому не дублюючи жодного з існуючих цивільних кодексів, норми присвячені особистим немайновим правам повинні удосконалюватись та доповнюватись новими положеннями.
    Як ми вже підсумували, особисті немайнові відносини є предметом цивільного права. Проте дослідники, які до цього були прихильниками такого твердження, пояснювали це багатьма причинами, і найчастіше аргументом слугувало те, що дані відносини мають схожість з майновими відносинами, які також являються предметом цивільного права. Але ж зв’язок таких відносин є надто опосередкованим, тим паче ми наполягаємо на відсутності економічного змісту особистих немайнових прав. Досліджуючи дану проблему ми прийшли до висновку, що аргументом необхідності цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин є сама суть таких відносин. Особисті немайнові права за своєю природою є приватними і тому повинні бути сферою регулювання приватного (цивільного) права. До того ж, не може особисте немайнове благо бути об’єктом публічних відносин, а учасники особистих немайнових відносин виступають суб’єктами приватного права. Отже, особисті немайнові відносини є предметом цивільного (приватного) права за самою своєю сутністю.
    Зробити комплексне дослідження системи особистих немайнових прав ми могли лише після того, як вияснили, що ж являє собою поняття “система”. Розглянувши різні підходи до її визначення, взяли за основу розуміння, за яким система – це сукупність елементів певного явища, які пов’язані між собою та певним чином упорядковані, можуть відображати певну структуру, групуватись між собою за певними критеріями та в сукупності створювати системи. Основною характерною рисою системи являються тісні взаємозв’язки її складових елементів.
    Систему особистих немайнових прав, у кінцевому підсумку, ми розглянули через структуру, через класифікацію та виходячи з позицій природного права. Провівши таке дослідження ми прийшли до наступного.
    “Структура” і “система” особистих немайнових прав не вичерпують одне одного, дані поняття не слід ототожнювати, оскільки “система” має глибший якісний зміст. Структура являється побудовою системи особистих немайнових прав виходячи з позицій позитивного права. Даній системі властива структурованість, сукупність особистих немайнових прав у цивільному праві має відносну внутрішню організацію між собою. Єдність і цілісність її полягає в тому, що в цивільному законодавстві вони складають між собою комплекс норм, що закріплюють особисті немайнові права.
    В ході дослідження ми довели, що первинним елементом нашої системи виступає особисте немайнове право, тобто кожне з них. Щоб відрізнити такий елемент від інших, ми повинні були визначити ознаки, за якими його можна розпізнати. До таких ознак в підсумку відносимо наступні:
    1) неекономічність. Особисті немайнові права позбавлені економічного змісту, не мають грошової оцінки. Якщо вони інколи й пов’язані з майновою сферою, це не означає що названі права мають майновий характер, навіть коли за їх порушення стягується грошова сума як відшкодування, адже вони безцінні;
    2) невіддільність. Особа, яка є носієм даних прав, не може передати їх будь-яким способом іншій особі, а також не можуть бути в неї якимось чином відібрані. Жодне з особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими не має ознак правонаступництва;
    3) індивідуалізація. Особисті немайнові права дозволяють відрізнити суб’єкти один від іншого, охороняють своєрідність і неповторність особи. Вона має, здавалось би, загальні для всіх особисті немайнові права, але водночас кожне з них індивідуальне за своїм змістом для неї. Також деякі з цих прав прямо вказують на неповторність особи, з її власним ім’ям (назвою), особистим життям тощо;
    4) абсолютність. З самого початку визначена лише одна сторона особистих немайнових відносин, яка є носієм даних прав, а всі інші визнаються зобов’язаними не втручатись та не порушувати особисті немайнові права. Ці права, беручи до уваги одного їх носія, захищаються від усіх інших осіб;
    5) загальність. Особисті немайнові права належать кожній фізичній особі, незалежно від того, ким є людина, яке в неї матеріальне становище, чи який в неї обсяг цивільної дієздатності. Вони належать усім без виключення;
    6) специфічність виникнення. Дані права виникають в особи за народженням чи за законом. Більшість особистих немайнових прав виникають у фізичної особи вже від моменту народження. Але варто сказати, що за своєю природою ці права людина має незалежно від того, чи закон надав їй такі права;
    7) довічність. Особа володіє особистими немайновими правами довічно, і ця довічність, в більшості, збігається з моментом смерті фізичної особи, але деякі з них можуть захищатися для неї і після смерті людини.
    Таким чином, можемо дати власне визначення особистих немайнових прав, які входять в структуру досліджуваної нами системи. Особисті немайнові права – це абсолютні суб’єктивні права, які належать кожній фізичній особі, є невіддільними від неї, не мають економічного змісту, володіють властивістю індивідуалізації особи, що виникають у неї від народження та належать їй довічно.
    Виступаючи первинним елементом, особисте немайнове право закріплюється нормою цивільного закону. Дані норми об’єднуються, за схемою визначеною теорією права, в правові інститути, серед яких ми називаємо:
    - інститут особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи;
    - інститут особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття;
    - інститут особистих немайнових прав інтелектуальної власності.
    В свою чергу сукупність таких інститутів становить підгалузь, яка є більшою структурною одиницею системи. Підгалузь особистих немайнових прав являється структурною частиною цивільного права.
    Систему особистих немайнових прав ми розглянули і через їх класифікацію, щоб з’ясувати, які взаємозв’язки існують між цими правами, яка роль системних зв’язків у функціонуванні всієї системи даних прав.
    Провівши детальний аналіз зв’язків особистих немайнових прав, прийшли до висновку, що внутрісистемні взаємозв’язки особистих немайнових прав мають різний характер, і серед них виділяємо:
    - структурні зв’язки особистих немайнових прав, які допомагають будувати цю систему, і завдяки їм зберігається цілісність системи особистих немайнових прав. Структурні зв’язки можуть об’єднувати особисті немайнові права в інститути, підгалузь, а також будувати систему за розподілом особистих немайнових прав на базові, похідні і допоміжні;
    - функціональні зв’язки визначають взаємозалежність та взаємодоповнюваність особистих немайнових прав у процесі їх реалізації. Дані зв’язки мають практичний характер, в разі потреби за допомогою зв’язків субординації (відшукання правової норми по вертикалі – кодекс, книга, глава, стаття, частина) та координації (відшукання правової норми по горизонталі) можемо повно й ефективно використати законодавство для здійснення й захисту своїх особистих немайнових прав;
    - генетичні зв’язки виражають розвиток системи особистих немайнових прав. Вони мають вагоме значення для науки, оскільки дозволяють дослідити зародження ідеї особистих немайнових прав у науковій думці, втілення ідеї регулювання даних прав у законодавстві, історичний розвиток системи особистих немайнових прав.
    В ході дослідження зовнішніх зв’язків системи особистих немайнових прав ми довели, що особисті немайнові права, які закріплюються нормами Книги 2 Цивільного кодексу України пов’язані тісними взаємозв’язками із Загальними положеннями, Правом інтелектуальної власності, Зобов’язальним правом. Також доказали, що система особистих немайнових прав у цивільному праві пов’язана з іншими галузями законодавства: конституційним, сімейним, трудовим, кримінальним тощо. Дані взаємозв’язки є важливими як для теорії (наприклад, для класифікації особистих немайнових прав), так і для практики (здійснюючи та захищаючи свої особисті немайнові права, ми не повинні обмежуватися однією галуззю, можемо використовувати всі необхідні норми закону).
    В результаті аналізу взаємозв’язків особистих немайнових прав, розглянувши підходи інших дослідників, пропонуємо власні класифікації даних прав:
    1) За суб’єктами, що є їх носіями, особисті немайнові права поділяються на:
    - ті, що можуть належати тільки фізичним особам (наприклад, право на життя, здоров’я);
    - ті, що належать юридичним особам (право на найменування);
    - ті, що можуть належати як першому, так і другому носієві (право на таємницю кореспонденції).
    2) За сферою реалізації особистих немайнових прав:
    - гуманітарні (наприклад, право на життя, на охорону здоров’я);
    - особистісні (право на особисту недоторканість, на повагу честі й гідності);
    - інформативні (право на інформацію, на таємницю особистого життя);
    - соціально-культурні (право на сім’ю, на свободу творчості, на вибір роду занять);
    - демократизаторські (право на свободу пересування, на свободу об’єднання та мирні зібрання).
    3) За призначенням в праві:
    - первинні, які визначають основний обсяг повноважень (наприклад, право на життя);
    - похідні, які доповнюють, конструюють первинні (право на усунення небезпеки, що загрожує життю, право на штучне запліднення).
    4) За їх зв’язками з іншими галузями законодавства:
    - конституційні (наприклад, право на життя та здоров’я);
    - адміністративні (право на свободу об’єднання);
    - трудові (право на вибір роду занять);
    - сімейні (право на сім’ю);
    - житлові (право на місце проживання);
    - екологічні (право на безпечне для життя і здоров’я довкілля);
    - цивільні (право на честь і гідність).
    Дані класифікації будуть відігравати значну теоретичну і практичну роль, дозволять встановити основні параметри та відмінності між видами особистих немайнових прав, встановити їхні характерні риси, полегшить процес вивчення даних прав, процес відшукання потрібної норми закону для здійснення прав. Природна система особистих немайнових прав є значно досконалішою, ніж така, що розуміється через структуру чи класифікацію. При здійсненні особистих немайнових прав людина керується, все ж таки, власною мораллю, а не нормою закону тому ця система є більш дієвішою, ніж штучно створена. В позитивному праві не можливо передбачити всі ситуації, щоб їх врегулювати, як не можливо встановити чіткі межі для реалізації особистих немайнових прав. Можливість вибору правильної поведінки є природною властивістю людини, тому ніяка норма закону не в силі звільнити її від особистої моральної відповідальності.
    Звичайно ж, не потрібно недооцінювати значення позитивного регулювання особистих немайнових відносин, як ефективного інструмента втілення зразків моралі. Необхідно правильно поєднати позитивну та природну систему особистих немайнових прав, максимально зрозуміти природну систему та втілити її суть в позитивне право. Інакше, якщо користуватися лише нормою закону, то не можливо визначити обсяг та межі здійснення особистих немайнових прав. Такі межі диктує людині власна совість, моральна поведінка є плодом внутрішньої моральної культури, особистого морального переконання.
    Таким чином, ідеальною системою особистих немайнових прав, яка допоможе у розв’язанні проблеми ефективного здійснення та захисту особистих немайнових прав, є система, яка поєднує в собі позитивно-правову, що досліджена нами та природну, що існує незалежно від правового регулювання, оскільки створена природою і регулюється мораллю, совістю.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аверьянов А.Н. – Системообразующие факторы // Философские науки. – М., 1981. - № 6. – С.52-56
    2. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву. – М., 1940. – 41с.
    3. Агарков М.М. Предмет и система советского гражданского права // Советское государство и право, - 1949. - № 8-9. – С.64-76
    4. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. Учебник. – М.: Проспект, 1997. – 568с.
    5. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.: НОРМА, 2001. – 752с.
    6. Алексеев С.С. Общая теория права: курс в 2-хт. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т.1. –359с.
    7. Алексеев С.С. Право: азбука-теория, философия: Опыт комплексного исследования. – М.: "Статут", 1999. – 712с.
    8. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – 264с.
    9. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224с.
    10. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення // Право України. – 2001, № 4. –С.11 - 14
    11. Андрейцев В. Право екологічної безпеки: проблеми формування об’єктного складу // Право України. – 2001, № 10. – С.12 - 16
    12. Апранич М.Л. Охраняемые законом личные неимущественные интересы // Известие вузов. "Правоведение". – 2001г. - № 2. – С.124-132
    13. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М.: Политиздат, 1968. – 412с.
    14. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Наука, 1980. – 350с.
    15. Бахин С.В. О классификации прав человека, провозглашённых в международных соглашениях // Правоведение. – 1991. - № 2. – С.41-51
    16. Белявский А.В. Защита чести и достоинства в советском гражданском праве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.712 / Моск. Гос. Университет. – М., 1966. – 22с.
    17. Белявский А.В. О гражданско-правовой защите чести // Советское государство и право. – 1965. - № 9 – С.116-120.
    18. Берталанфи Людвиг фан. Общая теория систем-критический обзор // Исследования по общей теории систем / Об. переводов. – М., 1969. – 611с.
    19. Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України: Загальна частина. – Київ. - "Наукова думка". – 2000. - 304с.
    20. Блюмкин В.А. О чести и достоинстве советского гражданина. – М.: Знание, 1974. – 64с.
    21. Блюмкин В.А. Честь, достоинство, гордость. – М.: Знание, 1963. – 32с.
    22. Бобрик В.І. Цивільно-правова охорона особистого життя фізичних осіб: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.03. / Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2004. – 19с.
    23. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантіїї реалізації // Право України. – 2001, № 12. – С.32-34
    24. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М. – Госуд. изд. Юр. лит-ры. – 1963. – 196с.
    25. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я як об’єкт цивільно-правової регламентації: порівняльно-правовий аналіз регулювання в Україні, Угорській, Словацькій та Чеській республіках: Автореф.дис. ...канд.юр.н.: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – О., 2005. – 22с.
    26. Вальт А.О. Соотношения структуры и элементов // Вопросы философии. – 1963, № 5. – С.44-47
    27. Варул П.А. Охраняемые законом интересы в гражданском праве: понятие и проблемы // Вопросы теории охраняемых законогм интересов: Тезисы докладов. Ярославль, 1990. – С.22-23
    28. Венедиктова В.И. Деловая репутация: Личность, культура, этика, имижд делового человека. – М.: Ин-т новой экономики, 1996. – 202с.
    29. Венедиктов А.В. О системе гражданского кодекса СССР // Сов. государство и право. – 1954. - № 2. – 26-28с.
    30. Веніанімова А. Моральна шкода: практичні аспекти доказування її наявності / Юридичний журнал Юстиніан 2003 / 6: e-mail: info @ justinian. com. ua С.1-14
    31. Вилейта А.П. Личные неимущественные правоотношения по советскому гражданскому праву.: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.712 / Вильнюский Гос. ун-т. – Вильнюс, 1967. – 19с.
    32. Вильнянский С.И. Защита чести и достоинства человека в советском праве. // Правоведение. – 1965. - № 3. – С.139-141
    33. Вишновецький В.М. Система фінансового права України в умовах переходу до ринкової економіки: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.07. / Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – Київ, 2001. – 21с.
    34. Волчинский В.К. Неимущественные права хозяйственных организаций: Автореф. дис. … канд. юрид. наук 12.00.03. / Моск. Гос. ун-т. – М., 1973. – 26с.
    35. Гаазе-Рапопорт М.Г. Большие системы. // Методологические проблемы кибернетики, Т.11. – М., 1970. – С.156
    36. Гамбаров Ю.С. Курс гражданского права. Т. 1. – Спб., 1911. – 236с.
    37. Генкин Д.М. Предмет советского гражданского права //Сов. Государство и право. – 1939. - № 4. – С.37-42
    38. Гладуняк І.В. Правові проблеми формування політичної системи в Україні на сучасному етапі: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.13. / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2001. – 179с.
    39. Глушков В.А.Ответственность за преступление в области здравоохранения. – Киев: "Вища школа". - 1987г. – 168с.
    40. Глущенко Л. Захист честі і гідності громадян. // Радянське право. – 1966. - № 2. – С.73-75.
    41. Головатий С., Довгерт А., Підопригора О., Пушкін О., Боброва Д., Кузнєцова Н., Луць В., Ромовська З., Мусіяка В., Сібільов М., Шевченко Я. Передмова до проекту Цивільного кодексу України. // Українське право. – 1999, №1(11). - С.8-14
    42. Гориславский К.О. Право людини та громадянина на самозахист життя і здоров’я від протиправних посягань: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02. – Донецьк. - 2003. - 180с.
    43. Гражданский кодекс Российской Федерации. – М.: ООО "Издательство АСТ", 2001. – 320с.
    44. Гражданское право. В 2 томах. Том 1: Учебник. / Ем В.С., Зенин Е.А., Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е.А.Суханова. – М.: Бек, 1998. – 816c.
    45. Гражданское право. Т.1. Учебник. Издание пятое, переработанное и дополненое / Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. – М.: "ПБОЮЛ Л.В.Рожников", 2001. – 632с.
    46. Гражданское право. Учебник. Часть 1. Издательство третье, переработанное и дополненое. / Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ. 1998. – 632с.
    47. Гражданское право. Часть первая. / п.р. А.Г.Калпина, А.И.Масляева. М.: Юристъ, - 1997. – 472с.
    48. Гражданско-правовая охрана интиресов личности / О.С.Йоффе, Б.Б.Черепахин, Ю.К.Толстой и др. – М.: Юрид. лит., 1969. – 255с.
    49. Давидова Н.О. Ознаки особистих немайнових прав фізичної особи // Молодь у юридичній науці: збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених "Другі осінні читання" . – Хмельницький: В-во ХІУП, 2003. – С. 90-92
    50. Давидова Н.О. Цивільно-правова охорона особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують її природне існування: Автореф.дис. ...канд.юр.н.: 12.00.03 / Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – К., 2005. – 16с.
    51. Денисюк С.Ф. Система тактичних прийомів обшуку: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.09. / Національна юридична академія України ім. Я.Мудрого. – Харків, 1999. – 18с.
    52. Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. – К., 2001. – 128с.
    53. Довгерт А. Система приватного права та структура проекту нового Цивільного кодексу України // Українське право. – 1997, № 1 (6). – С.18-29
    54. Домбровська О. Забезпечення реалізації суб’єктивного права на життя людини // Підприємництво, господарство і право. – 2003, № 3. – С.98-100
    55. Егоров К.Ф. Личные неимущественные права граждан СССР. // Учёные записи ЛГУ. Серия юридических наук, вып. 4. – 1953. – № 151. – C.139-157
    56. Егоров М.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и диференциация. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 174с.
    57. Егоров Н.Д. Личные неимущественные права и их защита // Проблемы совершенствования законодательства о защите субъективных гражданских прав. – Ярославль, 1988. – С.25-35
    58. Жакенов В.А. Личные неимущественные права в советском гражданском законодательстве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. / Ин-т государства и права АН СССР. – М., 1984. – 27с.
    59. Жакенов В.А. Личные неимущественные права в советском гражданском законодавстве и их социальное значение: Дис. … канд. юрид. наук. – М. – 1984. – 198с.
    60. Жюлио Леон де ла Марандъер Гражданское право Франции. Перевод с французского докт. юр. н. Е.А.Флейшиц. Издательство Иностр. лит-ры, Москва, 1958. – С. 227
    61. Забара І.М. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві: Автореф. дис. .. канд. юр. наук 12.00.03. / Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – К., 2002. – 24с.
    62. Загальна теорія держави і права / За ред. акад. АПрН України, докт. юр. наук, проф. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320c.
    63. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. – Х.: Право, 2002. – 418с.
    64. Зоріна Ю. Особисті немайнові права людини у рекламі // Право України. – 2004, № 10. – С.41-43
    65. Иванов О.В. Проблемы правовой охраны личных неимущественных благ граждан в социалистическом обществе // Актуальные проблемы социалистического государственного управления. – Иркутск-Варшава. – 1973. –С.51-60
    66. Іванченко А.Б., Паліюк В.П., Чернушенко А.Б. Судовий захист честі, гідності та ділової репутації (відшкодування моральної (немайнової) шкоди). О.: В-во Одеського ін-ту вн. справ, 1998. – 43с.
    67. Івчук Ю.Ю. Теоретичні підходи до системи трудового права України в умовах ринкової економіки: Автореф. дис. … канд. юр. наук 12.00.05. / Національний університет внутрішніх справ. – Харків. – 2004. – 18с.
    68. Івчук Ю.Ю. Теоретичні підходи до системи трудового права України в умовах ринкової економіки: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.05. / Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля. – Луганськ, 2004. – 175с.
    69. Ігонін Р.В. Система суб’єктів виконавчого провадження. // Молодь у юридичній науці: збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених "Треті осінні юридичні читання". – Хмельницький: В-во ХУУП, 2004. –335с.
    70. Йоффе О.С. Гражданско-правовая охрана интересов личности в СССР // Советское государство и право. – 1956, № 2. - С.55-56
    71. Йоффе О.С. Личные неимущественные права и их место в системе советского гражданского права. // Советское государство и право. – 1966 июль, - № 7. – С.51-59
    72. Йоффе О. С. Советское гражданское право. Общая часть. – Л.: Издательство ЛГУ, 1958. – 511c.
    73. Кагадій М. Поняття та елементи правової системи // Право України. – 2004, № 12. – С.32-36
    74. Калітенко О.М. Особисті відносини подружжя та відносини подружжя стосовно їх майна: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.03. / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2001. – 174с.
    75. Керимов Д.А. Методология права (предмет, фкнкции, проблемы философии права). – М.: Аванта плюс, 2001. – 560с.
    76. Кирилов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник. – М.: Высш. школа, 1982. – 262с.
    77. Ковалёв Е.А., Шевчук В.Д. Защита чести, достоинства и деловой репутации в суде. – М.: Именем закона, 1995. – 48с.
    78. Кодекс законів про працю України / Основні чинні кодекси і закони України / Уклад. Ю.П.Єлісовенко. – 2-ге вид. – К.: Махаон, 2003. – С.848-877
    79. Кодекс України про адміністративні правопорушення / Основні чинні кодекси і закони України. - С.15-70
    80. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А.Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336с.
    81. Комаров С.А. Общая теория государства и права. Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416с.
    82. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – Х.: Олант, 2002. – 48с.
    83. Корецкий В.И. Гражданское право и гражданские правоотношения в СССР. Издательство "Ирфон". Душанбэ, 1967. – 128с.
    84. Коржанський М., Литвак О. Новий цивільний кодекс України: думки вчених // Право України. – 2003. – № 9. – С.126-127
    85. Коробцова Н. Систематизація законодавства у сфері особистих немайнових прав людини // Підприємництво, господарство і право, - 1999. - № 10. – С.58
    86. Корчевна Л.О. Компенсація моральної шкоди, завданої порушенням особистих немайнових прав у цивільному праві України. Автореф. канд. … юрид наук: 12.00.03. / Університет Внутрішніх справ. – Харків, 1998. – 24с.
    87. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. - Київ.: Вентурі, 1996. - 208с.
    88. Красавчикова Л.О. Гражданско-правовая защита чести и достоинства: текст лекций. – Екатеринбург: Изд-во Ур ГЮИ, 1993. – 367с.
    89. Красавчикова Л.О. Понятие и система личных не связаных с имущественными, прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации: Автореф. дис. … д-ра юрид наук: 12.00.03. / Уральская Гос. юрид. академия. – Екатеринбург, 1994. – 43с.
    90. Красавчикова Л.О. Понятие и система личных, не связаных с имущественными прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.03. – Екатеринбург, 1994. – 435с.
    91. Красавчиков О.А., Охрана интересов личности и Свод законов Советского государства // Гражданско-правовая охрана личности в СССР. – Свердловск, 1977 – С.16-32
    92. Красицька Л.В. Право громадян України на життя, здоров’я, свободу і особисту недоторканість: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.03. / Університет внутрішніх справ МВС України. – Харків, 1999. – 197с.
    93. Крашенинников Е.А., Лисова Т.Н. Заметки об охраняемых законом интересах // Вопросы теории охраняемых законом интересов: Тезисы докладов. Ярославль, 1990. - С.3 – 6
    94. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року: Офіційний текст. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 240с.
    95. Кузнецов Б.А. Защита чести и достоинства. Опыт, проблемы, стратегия и тактика защиты. – М.: Изд-во междуреспубликанской коллегии адвокатов, 1996. – 92с.
    96. Кураев В.И. Содержание и форма // Категория диалектики как ступени познания. – М.: Прогрес, 1971. – С.202-235
    97. Левківський Б.К. Особисті немайнові права та обов’язки членів сім’ї: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.03 / Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – Київ, 2004. – 22с.
    98. Лисенкова О.С. Система законодавства України: структурно-функціональна характеристика: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.01. / Національна академія наук України: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – Київ, 2001. – 17с.
    99. Локов И.В. Защита чести и достоинства граждан и организаций в гражданском судопроизводстве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ленинградский Гос. ун-т. – Л., 1989. – 15с.
    100. Лукашев О.А. Правове регулювання грошової системи України: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.07. / Національна юридична академія України ім. Я.Мудрого. – Харків, 2002. – 162с.
    101. Луць А.Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти // Право України. – 2002. - № 9. – С. 7-10
    102. Макаренко А.В. Державний комітет у системі органів виконавчої влади: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.07. / Київський національий економічний університет. – Київ, 2002. – 198с.
    103. Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан (Пособие для слушателей народных университетов). – М.: Знание, 1991. – 128с.
    104. Малеина М. Нематериальные блага и преспективы их развития // Закон. – 1995. - № 10. – С.102-105
    105. Малеина М.Н. Защита чести, достоинства и деловой репутации предпринимателя // Законодательство и экономика. – 1993. – № 23-24. – С. 18-22
    106. Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан (понятие, осуществление, защита): Автореф. дис. … д-ра юрид наук: 12.00.03. – М., 1997. – 450с.
    107. Малеин Н.С. Охраняемый закном интерес // Советское государство и право. – 1980, № 1. – С.28-35
    108. Малюга Л.В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.03. / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2004. – 20с.
    109. Малюга Л.В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення: Дис. … канд. юр. наук: 12.00.03. / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2004. – 202с.
    110. Малюга Л.В. Проект нового Цивільного кодексу України й особисті немайнові права в цивільному праві // Часопис Київського університету права. - 2002, № 3. – С.45-50
    111. Малько А.В. Основы теории законных интересов // Ежегодник российского права. – М., 2000. – С.202-207
    112. Мамзин А.С. О форме и содержании в живой природе. – Л.: Наука, 1968. – 218с.
    113. Маноха О.Є. Системний аналіз в кримінології: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.08. / Українська академія внутрішніх справ. – Київ, 1996. – 23с.
    114. Марогулова И.Л. Защита чести и достоинства личности. – М.: Правовое просвещение, 1998. – 16с.
    115. Мархотин В.И. Охрана чести и достоинства личности по советскому уголовному праву: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00. 08 / Киевск. Гос. Ун-т. – К., 1980. – 25с.
    116. Матузов Н.Ц. Правовая система и личность. Издательство Саратовского университета. – Саратов, - 1987г. – 284с.
    117. Мірошниченко О.А. Право людини на життя (теорія та практика міжнародного співробітництва): Автореф.дис. ...канд..юр.н.: 12.00.11 / Національна юридична академія України ім. Я.Мудрого. – Х., 2005. – 18с.
    118. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. – М., 1962. – 59с.
    119. Молодцов М.В. Система советского трудового права и система законодательства о труде. – М.: Юрид. лит., 1985. – 173с.
    120. Молочков Ю.В. Защита чести и достоинства в гражданском процесе: Автореферат дис. … канд. юрид. наук. – Екатеринбург. – 1993. – 15с.
    121. Москалькова Т.Н. Уважение чести и достоинства личности как принцып советского уголовного права: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Ин-т государства и права АН СССР. – м., 1988. – 16с.
    122. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом на 1 грудня 2001р. / За ред. С.С.Яценка. – К.: А.С.К.,2002. – 936с.
    123. Науменко М. Захист честі та гідності за цивільним законодавством // Радянське право. – 1965. - № 7. – С.35-36
    124. Ной И.С. Охрана чести и достоинства личности в советском уголовном праве. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1959. – 125с.
    125. Общая теория права и государства / Под. ред. В.В.Лазарева. – М.: Юрист, 2001. – 520с.
    126. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: Автреф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.03. / Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – Київ, 2003. – 21с.
    127. Основы государства и права / Под ред. О.Е.Кутафина. – М.: Юрист, 2001. – 416с.
    128. Охрана прав и интересов личности: гражданско-правовой аспект. / Шевченко Я.Н., Кучеренко И.Н., Мусияка В.П., Штефан М.Й. / Отв. ред. Я.Н.Шевченко. – К.: Наукова думка, 1992. – 200с.
    129. Павловська Н.В. Теорія та практика захисту моральних благ цивільним законодавстом України: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.03. / Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2002. – 19с.
    130. Пазюк А.В. Міжнародно-правовий захист права людини на приватність персоніфікованої інформації: Автореф.дис. ...канд..юр.наук: 12.00.11 / Київський національний університет ім.. Т.Шевченка. – К., 2004. – 19с.
    131. Пастухова Л.В. Ефективність міжнародно-правових засобів забезпечення реалізації конвенції про захист прав і основних свобод людини: Автореф.дис. ...канд..юр.наук: 12.00.11 / Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 21с.
    132. Пешкова О.А. Ответственность и защита при причинении вреда неимущественным правам и нематериальным благам граждан и юридических лиц: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. – Волгоград, 1997. – 162с.
    133. Підопригора О.А., Боброва Д.В. Загальна теорія цивільного права: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Вища школа, 1992. – 454с.
    134. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, СТЕРЕОТИП. – Класика российской цивилистики. – М.: "Статут", - 2001г. – 354с.
    135. Политическая система: вопросы демократии и самоуправления / Ред. С.А.Паршина. – М.: ИГПАН, 1988. – 424с.
    136. Политология: энциклопедический словарь. / Под. ред. Ю.И.Аверьянова. – М.: Изд-во МКУ, 1993. – 432с.
    137. Права человека. Основные документы. – М.: "Международные отношения", 1989. – 160с.
    138. Придворов Н.А. Достоинство личности и и социалистическое право. – М.: Юрид. лит., 1977. – 135с.
    139. Придворов Н.А. Институт достоинства личности в советском праве: Автреф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01. / Харьковский юридический институт. – Х., 1986. – 39с.
    140. Придворов Н.А. Общая и специальная гражданско-правовая защита чести и достоинства граждан: Автореф. дис. … канд. юрид. наук 12.712 / Харьковский юридический институт. – Х., 1967. – 21с.
    141. Проблемы обще теории права и государства / Под общ. ред. В.С.Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА М, 1999. – 832с.
    142. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручникю – Х.: Консум, 1998. – 480с.
    143. Пронина М.Г., Романович А.Н. Защита чести и достоинства граждан. – Минск, 1976. – 71с.
    144. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – С.546
    145. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5.04.2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – С.432
    146. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: вопросы и ответы. – М.: Юрист, 1999. – 480с.
    147. Пунда О. Система немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи у законодавстві України // Підприємництво, господарство і право. – 2003, № 9. – С.14-17
    148. Пушкін О., Скакун О. Концепція нового Цивільного кодексу України // Українське право. – 1997, № 1 (6). – С.10-17
    149. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. К.: Атіка. – 2001. – 176c.
    150. Рабінович П.Р. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Юрінком, 1994. – 389с.
    151. Рабінович П.М. Основні права людини: Загально-теоретична характеристика // Вісник Академії правових наук України. – 1994. - № 2. – С.22-28
    152. Развитие советского гражданского права на современном этапе. / Н.С.Малеин, В.П.Мозолин и др. – М.: Наука, 1986. – 267с.
    153. Рассказов Л.П., Упоров И.В. Естественные права человека. Учебное пособие. – СПб.: Лексикон, 2001. – 96с.
    154. Рафиева Л.К. Гражданско-правовая защита чести и достоинства личности в СССР: Автореф. канд. … юрид. наук: 12.712 / Ленинградский Гос. ун-т им. А.А.Жданова. – Л., 1966. – 23с.
    155. Рафиева Л.К. Честь и достоинство как правовые категории // Правоведение. – 1966. - № 2. – С.57-64
    156. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: Словарь-справочник. – М., 1992. - 20с.
    157. Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды, классификация, содержание, гражданско-правовая защита): Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.712 / Киевский Гос. ун-т. – К., 1968. – 20с.
    158. Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды, классификация, содержание, гражданско-правовая зищита): Дис. … канд. юрид. наук: 12.7
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины