Договір переробки давальницької сировини

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ ПЕРЕРОБКИ ДАВАЛЬНИЦЬКОЇ СИРОВИНИ 11
1.1. Розвиток і становлення суспільних відносин з переробки давальницької сировини в Україні та світі. Толлінг як вид суспільних відносин з переробки давальницької сировини 11
1.2. Правова характеристика діяльності з переробки давальницької сировини 36
1.3. Предмет договору переробки давальницької сировини 44
1.4. Поняття, загальна правова характеристика і види договору переробки давальницької сировини 59
1.5. Місце договору переробки давальницької сировини в системі цивільно-правових зобов’язань 71
Висновки до розділу 1 103
РОЗДІЛ 2 СТОРОНИ, ЗМІСТ, ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ, НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ АБО НЕНАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПЕРЕРОБКИ ДАВАЛЬНИЦЬКОЇ СИРОВИНИ 106
2.1. Сторони та умови договору переробки давальницької сировини 106
2.2. Порядок укладення та форма договору переробки давальницької сировини 127
2.3. Права і обов’язки сторін за договором переробки давальницької сировини 134
2.4. Наслідки невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором переробки давальницької сировини 152
Висновки до розділу 2: 174
ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183
ДОДАТКИ 201

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Становлення ринкової економіки в Україні супроводжується зростанням різноманіття правових форм здійснення підприємницької діяльності суб’єктами цивільного обороту. Цей процес має відбуватися в економічно виправданих та детермінованих формах і способах у відповідності із законодавством. Підставою та універсальною формою врегулювання взаємних прав і обов’язків у цивільному праві є договір, в якому його сторони вільні формувати необхідні умови. Свобода договору є необхідною умовою розвитку ринкової економіки, засобом реалізації конституційного принципу економічної багатоманітності (ст. 15 Конституції України). Свобода договору є провідним принципом цивільного права України та господарської діяльності (п.3 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), п.1 ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Далеко не всі цивільно-правові договори, що використовуються на практиці, регламентовані нормами цивільного законодавства. Розвиток законодавства з об’єктивних та суб’єктивних причин не завжди встигає за стрімким розвитком економіки, наслідком чого є неврегульованість окремих правовідносин або виникнення суперечностей у законодавстві.
Одним із прикладів цього є ситуація з договором переробки давальницької сировини, який не передбачений чинним цивільним законодавством України. Проте внаслідок об’єктивних економічних передумов він останнім часом набув поширення у підприємницькій діяльності, що зумовлено розподілом праці, наявністю ефективних засобів переробки сировини у тих, хто не виробляє сировину, можливістю поєднувати різні види діяльності. Не дарма останнім часом цьому виду договору приділяється увага в загальній та спеціальній літературі. Прийнято низку нормативно-правових актів різного рівня, що регулюють різні аспекти вказаного договору. Однак це не розв’язало нагальної проблеми його врегулювання, про що свідчить наявна судова господарська практика. Для адекватної економічному змісту правової регламентації відносин та застосування положень договірного права необхідно правильно визначати їх правову природу та чітко розмежовувати різні види договірних конструкцій.
В юридичній літературі немає єдності думок щодо правової природи договору переробки давальницької сировини. Його класифікують як форму інвестування переробного підприємства, як договір поставки, як договір міни чи бартеру, як договір підряду чи різновид підряду, як змішаний договір. Унаслідок цього виникають різні підходи до визначення змісту цього договору, прав і обов’язків сторін за договором, що, в свою чергу, призводить до різнобою правозастосовної практики. Такі обставини спонукають до детального аналізу наведених точок зору у порівнянні з нормами ЦК України і практикою суспільних відносин у сфері переробки давальницької сировини і, на підставі цього, висловлення власної позиції з цього питання.
Актуальність дослідження договору переробки давальницької сировини зумовлена сталим застосуванням такої договірної конструкції у світі порівняно з вітчизняною практикою, неврегульованістю суспільних відносин у цій сфері, а також недостатнім аналізом теорії і практики давальницьких правовідносин у вітчизняній юридичній літературі. У науковій літературі питання врегулювання цих правовідносин також недостатньо висвітлено. Дослідженню правової природи договору переробки давальницької сировини за радянських часів не приділялося значної уваги, бо цей договір не мав широкого загальногосподарського планового значення. Свої думки з приводу правової природи цього договору висловлювали такі дослідники як Л.С. Шамис, Р.Я. Хан, О.Н. Садіков, О.С. Йоффе, Г.С. Амерханов, І.Л. Брауде, М.І. Брагін¬ський та ін.
Значний інтерес викликає зовнішньоекономічний договір переробки давальницької сировини, поширення та використання якого в Україні здійснюється в рамках міжнародного розподілу праці. Це явище потребує пильної уваги, якщо розглядати його в аспектах тенденції до глобалізації сучасної міжнародної економіки, кардинального поглиблення міжнародного поділу праці та інтеграції національних економік у світовий ринок.
Таким чином, зазначені причини зумовили необхідність комплексного дослідження договору переробки давальницької сировини, його природи, основних його категорій, поняття, змісту і місця в системі цивільно-правових договорів України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з п.10 Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002 – 2005 рр., затвердженої Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.; п.1.4 Основних напрямів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 – 2005 рр., затверджених вченою радою Національного університету внутрішніх справ 5 січня 2001р. (протокол № 4). Робота спрямована також на реалізацію положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу (затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. №1072).
Мета і завдання дослідження. Метою цього наукового дослідження є визначення механізму правового регулювання та правової природи відносин за договором переробки давальницької сировини, а також отримання науково обґрунтованих і вірогідних висновків і пропозицій, які можуть бути надалі використані як у теоретичних дослідженнях, так і на практиці. Для досягнення цієї мети в дисертації поставлені для розв’язання такі завдання:
– дослідження виникнення та розвитку суспільних відносин з переробки давальницької сировини, визначення їх правової природи;
– дослідження ґенези договору переробки давальницької сировини, його поняття, предмета та правової природи;
– системний аналіз законодавства України, що регулює відносини за досліджуваним договором, і визначення його загальних особливостей;
– визначення предмета та місця договору переробки давальницької сировини у системі цивільно-правових договорів України;
– дослідження категорії "давальницька сировина", що є визначальною для договору переробки давальницької сировини;
– визначення правового становища сторін договору переробки давальницької сировини;
– аналіз змісту договору переробки давальницької сировини;
– дослідження наслідків невиконання або неналежного виконання договору переробки давальницької сировини;
– аналіз особливостей зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини;
– розробка пропозицій, рекомендацій і доповнень до чинного законодавства, спрямованих на удосконалення правового регулювання договору переробки давальницької сировини та правозастосовної практики.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у матеріальній сфері виробництва як наслідок реалізації суб’єктами цивільного обороту своїх матеріальних інтересів.
Предметом дослідження є зобов’язальні правовідносини, які виникають на підставі договору переробки давальницької сировини.
Методи дослідження складають сукупність теоретико-методологічних засобів та прийомів пізнання суспільних явищ і процесів. Зокрема, в ході дослідження було використано діалектичний метод пізнання економічних і правових явищ. Суспільні відносини з переробки давальницької сировини було розглянуто з урахуванням динаміки цих відносин у часі, що свідчить про використання історичного методу. У роботі використаний формально-логічний метод, за допомогою якого досліджувалося законодавство про договір переробки давальницької сировини, визначалися основні поняття та категорії. Порівняльно-правовий метод, у тому числі у поєднанні з іншими методами, дав можливість порівняти договір переробки давальницької сировини з іншими цивільно-правовими договорами під час визначення його місця в системі цивільно-правових договорів. Висновки про можливість застосування в деяких випадках до відносин, які виникають у договорі переробки давальницької сировини, норм інших, суміжних з ним, договорів були одержані з використанням методу моделювання. У ході вивчення судової і підприємницької практики, збору і аналізу спірних ситуацій та їх подальшого узагальнення застосовувалися соціологічний та емпіричний методи дослідження. Сформульовані висновки і пропозиції стали результатом системно-структурного аналізу.
Теоретичну базу дослідження становлять праці таких учених-юристів України та Російської Федерації: Ч. Н. Азімова, С. С. Алексєєва, М. І. Брагінського, В. В. Вітрянського, К. А. Граве, В. П. Грибанова, С. М. Братуся, І. Л. Брауде, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, М. Д. Єгорова, О. С. Йоффе, А. Ю. Кабалкіна, Н. І. Клейн, О. О. Красавчикова, І. Ю. Красько, Н. С. Кузнецової, Л. А. Лунца, В. В. Луця, В. Мамутова, І. Б. Новицького, В. А. Ойгензихта, О. А. Пушкіна, О. Н. Садікова, А. О. Собчака, А. М. Статівки, Є. О. Суханова, Ю. К. Толстого, Я. М. Шевченко, Л. С. Шаміса, Р. Я. Хана, Р. Б. Шишки та ін. Крім того, використані праці вчених інших держав, зокрема М. Гербача, У. Мобіуса, І. Саса, У. Швартинга.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях:
1. Уперше розвинуто положення про те, що категорія "давальницька сировина" є визначальною категорією і основною кваліфікуючою ознакою договору переробки давальницької сировини. Давальницька сировина у правовому сенсі має такі особливості: право власності на цю сировину на всіх етапах переробки чи обробки належить замовнику; вона є споживаною, подільною річчю, визначеною родовими ознаками, яка безпосередньо та істотно використовується у виготовленні готової продукції; поставляється за зобов’язанням замовником. Давальницька сировина за договором переробки давальницької сировини з метою виготовлення готової продукції може піддаватися переробленню, обробленню, збагаченню чи використанню.
2. Розроблено теоретично і запропоновано на нормативному рівні поняття "давальницька сировина", що визначається як вихідна сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, передані виконавцеві замовником у натурі без оплати їх вартості для безпосереднього використання у виробництві готової продукції, що належить та повертається замовнику, які визначають основні (ідентифікаційні) властивості готової продукції або характер процесу (процесів) її виробництва.
3. Удосконалено теоретично і запропоновано на нормативному рівні авторське поняття договору переробки давальницької сировини як домовленості, згідно з якою одна сторона (замовник) зобов’язується надати давальницьку сировину другій стороні (виконавцю), а виконавець зобов’язується переробити надану давальницьку сировину у готову продукцію і передати останню замовнику, який зобов’язується прийняти її та сплатити за її переробку.
4. Набуло подальшого розвитку теоретичне положення про те, що договір переробки давальницької сировини є новим самостійним договором підрядного типу у системі цивільно-правових договорів. Кваліфікуючими ознаками договору переробки давальницької сировини є особливий суб’єктний склад, предмет договору, умова обов’язкової попередньої поставки сировини для вироблення готової продукції.
5. Подальшого розвитку набула теорія предмета договору. Вперше предмет договору визначається як така умова договору-правочину, яка виражає його правову мету шляхом зазначення певних дій з об’єктами цивільних прав. Відповідно, предметом договору переробки давальницької сировини вважається виконання робіт із виготовлення готової продукції з давальницької сировини.
6. Набуло розвитку положення, згідно з яким виготовлення готової продукції виконавцем за договором переробки давальницької сировини у правовому сенсі являє собою виконання робіт, а не надання послуг.
7. Розвинуто тезу про те, що в разі виникнення конкуренції норм про поставку та норм про підряд (порядок надання сировини, порядок приймання виконаної роботи) у регулюванні відносин за договором переробки давальницької сировини, слід застосовувати норми про договір підряду, якщо договором або законом не передбачено інше. Наявність відносин поставки є, за своєю природою, необхідним допоміжним елементом, що забезпечує організацію та виконання основних підрядних обов’язків сторін за договором.
Сторонами у договорі переробки давальницької сировини може бути встановлена можливість застосування норм про поставку в регулюванні поведінки сторін, пов’язаною з передачею майна, якщо це не суперечить договору підряду та не врегульовано самим договором.
8. Автор удосконалив визначення та правовий зміст поняття толлінгу як операції з безмитного ввозу давальницької сировини та безмитного вивозу продукції, отриманої з неї внаслідок її переробки, обробки, збагачення чи використання давальницької сировини.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані як у доктрині цивільного права, так і для подальшого удосконалення Цивільного кодексу, а також іншого законодавства України, а також у підприємницький практиці суб’єктів, пов’язаній з переробкою давальницької сировини та виготовленням з неї готової продукції.
Основні положення роботи можуть бути використані при підготовці підручників і навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів, а також при викладанні таких навчальних курсів, як "Цивільне право" та "Підприємницьке право", "Договірні відносини", "Господарське законодавство".
Апробація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено і обговорено на кафедрі правових основ підприємницької діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ. Одержані результати доповідалися автором на науково-практичних конференціях, зокрема: науково-практичній конференції "Проблеми цивільного права України" (пам’яті професора О.А.Пушкіна) (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 21 травня 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу" (м. Ірпінь, Національна академія державної податкової служби України, 16 квітня 2004 р.); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених" (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 23 квітня 2004 р.); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених" (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 25 травня 2005 р.); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми цивільного права та процесу" (пам’яті професора О.А.Пушкіна) (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, Харківський економіко-правовий університет, 21 травня 2005 р.).
Основні теоретичні положення, обґрунтовані в дисертаційному дослідженні, були використані та використовуються дисертантом під час проведення практичних занять і семінарів у Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено у п’яти наукових статтях, опублікованих у збірниках, що входять до списку фахових видань ВАК України, а також у тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виникнення та використання договору переробки давальницької сировини є показником певної свободи суб’єктів ринкової економіки використовувати різні форми діяльності, навіть нетрадиційні, де головною метою є економічна доцільність та обгрунтованість, бажання бути більш конкурентоспроможним. Цей договір є породженням часу та наслідком гарантованої законом можливості діяти вільно на підставі взаємного погодження інтересів сторін.
1. Маючи витоки з часів натурального обміну, суспільні відносини з переробки давальницької сировини в своєму історичному розвитку пройшли три періоди: 1) доіндустріальний; 2) радянський; 3) сучасний (міжнародний). Було виявлено особливості, притаманні відносинам з переробки давальницької сировини на всіх етапах розвитку. Особливостями є економічна свобода цих відносин, можливість розрахунку за договором у натуральній формі або у поєднанні з грошовою. Відносини з переробки давальницької сировини відіграють важливу роль в економіці у часи кризових явищ.
Під час кризи економіки України у 1990-х роках, за відсутності у підприємств обігових коштів та в умовах кризи неплатежів, використання схеми поставок і переробки давальницької сировини забезпечувало постачання сировиною підприємств промислового та сільськогосподарського призначення та безперервну їх роботу. Поширення застосування схем на давальницькій основі на той час також було обумовлено можливістю застосування натуральної оплати без використання бартерних операцій. Такі заходи допомагали зберігати підприємства та розв’язувати соціальні кризові проблеми.
Правовою формою суспільних відносин з переробки давальницької сировини є цивільно-правовий договір переробки давальницької сировини.
2. Застосування договору переробки давальницької сировини у середині країни зменшується, що є закономірним, та зосереджується у тих галузях, де такий договір вимагається завдяки своїм особливостям.
3. У зовнішньоекономічній діяльності договір переробки давальницької сировини є більш високою формою кооперації праці та коштів. Застосування транснаціональної переробки давальницької сировини обумовлено процесом міжнародного поділу праці та збільшенням мобільності економічного життя планети.
Оскільки України має перехідну економіку, для неї є більш характерним є переробка іноземної давальницької сировини на своїй території. Такий безмитний ввіз іноземної давальницької сировини для переробки та вивіз готової продукції за кордон отримав загальновживану назву толлінг.
4. Незважаючи на негативні наслідки використання давальницьких схем виробництва, слід відзначити взаємовигідний економічний характер таких відносин як в Україні, так і в зовнішньоекономічній діяльності та їх значну роль у сучасному процесі економічного розвитку України. Зовнішньоекономічна переробка давальницької сировини, як одна з форм нарощування промислового експорту України, набуває стратегічного значення.
5. Поняття "давальництво" ширше за поняття "толлінг". Поняття "переробка давальницької сировини" є загальним, а поняття "толлінг" – окремим по відношенню до загального і входить повністю до обсягу поняття "переробка давальницької сировини".
6. Особливістю відносин з переробки давальницької сировини є те, що однією із сторін у давальницьких відносинах завжди є юридична особа, яка має у своєму складі відповідне профільне підприємство, що здійснює переробку тієї чи іншої давальницької сировини у готову продукцію. Тобто виконавцем за договором переробки давальницької сировини завжди є певне підприємство-переробник.
7. Безпосередня переробка давальницької сировини виконавцем у правовому сенсі являє собою виконання робіт. Про це свідчить матеріальність результату дій виконавця, що відокремлений від дій виконавця у часі і може бути спожитий у будь-який інший момент після завершення цих дій, а також спрямованість інтересу замовника на результат дій (передача результату), а не на самі дії.
8. Предмет договору є його абсолютною істотною умовою. Предмет договору – це обов’язкова істотна умова договору-правочину, яка виражає його правову мету шляхом зазначення у договорі необхідних дій з об’єктами цивільних прав. Предметом договору переробки давальницької сировини є виконання робіт з виготовлення готової продукції з давальницької сировини. Умова про предмет договору переробки давальницької сировини містить у собі інформацію про кількість, номенклатуру, асортимент давальницької сировини чи готової продукції, вартість сировини.
Для уніфікації використання назви досліджуваного договору на практиці та у законодавстві вважаємо найбільш вдалим та стислим застосування назви "договір переробки давальницької сировини".
9. За договором переробки давальницької сировини одна сторона (замовник) зобов’язується надати давальницьку сировину другій стороні (виконавцю), а виконавець зобов’язується переробити надану давальницьку сировину у готову продукцію і передати останню замовнику, який, у свою чергу, зобов’язується прийняти її та сплатити за її переробку.
10. Договір переробки давальницької сировини є новим самостійним договором підрядного типу у системі цивільно-правових договорів, передбачених Цивільним кодексом України.
11. Цей договір є двостороннім, оплатним, консенсуальним. Належить до категорії підприємницьких договорів.
12. Договір переробки давальницької сировини має декілька видів:
1) залежно від сторін договору:
а) договір переробки давальницької сировини між суб’єктами підприємницької діяльності;
б) договір переробки давальницької сировини між громадянином та суб’єктом підприємницької діяльності для задоволення побутових потреб громадян (договір побутової переробки давальницької сировини);
в) зовнішньоекономічний договір переробки давальницької сировини;
2) залежно від характеру сировини:
а) договір переробки сільськогосподарської давальницької сировини;
б) договір переробки промислової давальницької сировини.
До договору переробки давальницької сировини для побутових потреб громадян застосовується конструкція публічного договору.
13. Основною ідентифікуючою ознакою договору переробки давальницької сировини є сама давальницька сировина. Давальницька сировина є специфічним самостійним правовим поняттям, особливості якого (право власності на цю сировину на всіх етапах переробки чи обробки належить замовнику; вона є споживаною, подільною річчю, визначеною родовими ознаками, яка безпосередньо та істотно використовується у виготовленні готової продукції; як правило поставляється замовником; може піддаватися переробленню, обробленню, збагаченню чи використанню) є основними факторами, що впливають на відокремлення договору переробки давальницької сировини від інших договорів на виконання робіт.
Закріплення правового поняття "давальницька сировина" пропонується у такому викладі: давальницька сировина – це вихідна сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, передані виконавцеві замовником у натурі без оплати їх вартості для безпосереднього використання у виробництві готової продукції, що належить та повертається замовнику, які визначають основні (ідентифікаційні) властивості готової продукції або характер процесу (процесів) її виробництва.
14. Виходячи з вимог сьогодення, обґрунтовано положення, згідно з яким нині існує потреба у закріпленні договору переробки давальницької сировини та основних положень щодо його врегулювання у окремому параграфі 4 глави 61 ЦК України, присвяченій підряду (Додаток 1).
15. Поділ умов договору на істотні, звичайні та випадкові має загальнонауковий, теоретичний характер; для конкретного договору на рівні індивідуального становища суб’єктів усі умови будуть істотними, тобто матимуть безпосередній вплив на факт його укладення.
Для договору переробки давальницької сировини на теоретичному рівні істотними є умови про предмет договору, про порядок та строки поставки, умови про норми витрат давальницької сировини, строки повернення її залишку та основних відходів.
Звичайними є умови про якість сировини чи готової продукції, а також умова про конкретний спосіб виготовлення продукції. Усі інші умови є випадковими.
16. За договором побутової переробки давальницької сировини умови поставки не входять до умов досліджуваного договору. Правове регулювання такого договору здійснюється за допомогою норм про побутовий підряд, за винятком можливої натуральної оплати за цим договором, що пропонується передбачити загальними положеннями про договір переробки давальницької сировини.
17. Порядок укладення договору переробки давальницької сировини підпорядкований загальному порядку укладення цивільно-правових договорів. Форма договору переробки давальницької сировини повинна бути письмовою.
До договору переробки давальницької сировини для побутових потреб громадян застосовується конструкція публічного договору. Цей договір може укладатися на підставі публічної оферти.
Загальні особливості укладення зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини передбачені законодавством про зовнішньоекономічну діяльність. Конкретні вимоги передбачені спеціальним законодавством про зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною.
18. Порядок виконання договору переробки давальницької сировини, виходячи з типологічної приналежності цього договору, регулюється нормами про договір підряду.
19. Особливістю договору переробки давальницької сировини як підрядного договору є обмеження або повна неможливість надання вказівок та контролювання замовником роботи, яку здійснює виконавець. Це зумовлено взагалі специфікою виробничих процесів в умовах виробничих підприємств, а також тим, що сам виробничий процес отримання готової продукції з сировини або окремі його частини можуть бути комерційною таємницею виконавця.
20. Наявність у договорі переробки давальницької сировини відносин з поставки є за своєю природою допоміжним елементом, що забезпечує організацію та виконання основних підрядних обов’язків сторін за договором. У разі виникнення конкуренції норм про поставку та норм про підряд (порядок надання сировини, порядок приймання виконаної роботи) слід застосовувати норми про договір підряду, якщо договором або законом не передбачено інше.
21. Сторонами договору переробки давальницької сировини може бути зазначена можливість застосування норм про поставку у нормуванні поведінки сторін, пов’язаної з передачею майна, якщо це не суперечить договору підряду та не врегульовано самим договором.
22. У загальному випадку правові наслідки порушення договору переробки давальницької сировини передбачаються договором, загальними положеннями про правові наслідки порушення зобов’язань, відповідальність за порушення зобов’язання та положеннями про порушення договору підряду. Особливістю цивільно-правової відповідальності за договором переробки давальницької сировини є можливість застосування заходів відповідальності до порушника без уваги до факту його вини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдашева С. Давальчество в российской промышленности: причины и результаты использования // Вопросы экономики. – 2001. – №6. – С.100 – 113.
2. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву: В 2 т. Т.1. – М.: АО "ЦентрЮрИнфо Р", 2002.– 490 с.
3. Адно Ю. Металлургия: старые проблемы на пороге нового века // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №8 – С.67 – 74.
4. Айдинян Р. М. Система понятий и принципов гносеологии. – Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1991. – 232 с.
5. Алексеев С. С. Государство и право. Начальный курс. – М.: Юрид. лит., 1994. – 192 с.
6. Алексеев С. С. Проблемы теории права. – М.: Юрид. лит., 1972. Т. 1. – 371с.
7. Алексеев С. С. Теория права – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
8. Амерханов Г. С. Договор поставки – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1957. – 134 с.
9. Англо-русский словар по экономике и фінансам / Под ред. А.В.Аникина. – СПб: Экономическая школа, 1993. – 403 с.
10. Аносов Б. П. Толлинговые операции на рынке сахара // Бюллетень иностранной коммерческой информации. – 1996. – №74-75. – С. 6 – 7.
11. Аскназий С. И. Общие вопросы методологии гражданского права // Ученые зап. [Ленинградский государственный Ордена Ленина университет]. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1948. – Сер. юрид. – Вып. I. – С.3 – 50.
12. Афанасьев В. Г. Основы философских знаний. – М.: Мысль, 1972. – 335 с.
13. Баранник А., Котляров Є., Іващенко В. Правове і нормативно-методичне забезпечення операцій з давальницькою сировиною // Економіка України. – 1996. – №9.– С.85 – 87.
14. Басин Ю. Г., Диденко А. Г. Дисциплинирующее значение оперативных санкций // Советское государство и право. – 1983. – №4. – С. 51 – 53.
15. Баюра Д. В ході торгових війн // Инвестиционная газета. – №24 (351). – 18 июня 2002. – С.33 – 34.
16. Белова И. А Толлинг как экономическое явление // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 3. – С.129 – 137.
17. Богданов Е. В. Предпринимательские договоры. – М.: Книга сервис, 2003. – 192 с.
18. Богиня Д., Волинський Г. Структурна перебудова економіки в умовах глобалізації та інформатизації // Економіка України. – 2003. – №7.– С. 19 – 24.
19. Брагинский М. И. Подряд и подрядоподобные договоры // О Гражданском кодексе Российской Федерации // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 1996. – №7. – С.109 – 120.
20. Брагинский М. И. Подряд, выполнение научно-исследовательских, опытно-конструкторских и технологических работ, возмездное оказание услуг // Хозяйство и право. – 1996. – №5. – С.3 – 12.
21. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. – М.: Статут, 2000. – 800 с.
22. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – М.: Статут, 2002. – 848 с.
23. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. Доп. и испр. изд. (3-й завод). – М.: Статут, 2003. – 1055 с.
24. Братусь С. Н., Садиков О.Н. и др. Правовое положение производственного объединения (комбината) и производственных единиц (Круглый стол) // Советское государство и право. – 1974. – №9. – С. 57 – 67.
25. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юрид. лит., 1976. – 216 с.
26. Брауде И. Л. Отдельные виды обязательств / Курс советского гражданского права под общ.ред. К.А.Граве и И.Б.Новицкого. – М.: Госюриздат, 1954. – 360 с.
27. Голубович Т. Москва. Всех на толлинг // Текстильный вестник. – http://cotton.ru/cgi-bin/vestnik/article.pl?id=10454 (14.07.04)
28. Господарський кодекс України від 16.01.03 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – №№ 18, 19 – 20, 21 – 22. – Ст. 144.
29. Гражданский кодекс Украины (научно-практический комментарий). – Х.: ООО "Одиссей", 2001. – 848 с.
30. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник. – М.: Междунар. отношения,1993. – 560 с.
31. Гражданское право. В 2-х ч. Ч. 1: Учебник / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М: Юристъ, 2000. – 536 с.
32. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций. Ч. 2. Отв.ред.О.Н. Садиков. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 704 с.
33. Гражданское право Украины: Учебное пособие. Ч. 2. Под ред. С.А. Слипченко, В.А. Кройтора. – Х.: Эспада, 2000. – 400 с.
34. Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х ч. Ч.1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред.проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.: Ун-т внутр. дел, Основа, 1996. – 440 с.
35. Гражданское право. Учебник. Ч. I / Под ред. А..П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1998. – 632 с.
36. Гражданское право. Учебник. Ч. II Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. – М.: Проспект, 1998. – 784 с.
37. Гражданское право. Учебник. Ч.2 / Под общ. ред. А.Г.Калпина. – М.: Юристъ, 2002. – 542 с.
38. Гражданское право. Учебник. Ч. 1 / Под ред. A.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юристъ, 1997. – 472 с.
39. Гражданское право. Учебник. В 2-х т. Т. 2. Полутом 1 / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – М.: Изд-во БЕК, 2000. – 704 с.
40. Гражданское право. Учебник. В 2-х т. Т. 2. Полутом 2 / Отв.ред. проф. Е.А.Суханов. – М.: Изд-во БЕК, 2000.– 544 с.
41. Гражданское право: Учебник / Под общ. ред. В.Ф.Яковлева – М.: Изд-во РАГС, 2003. – 503 с.
42. Гражданское право: Учебное пособие. Е.О. Харитонов, Н.А. Саниахметова. – К.: А.С.К., 2001. – 832 с.
43. Гражданское право: Учебник. В 2-х т. Том 1 / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – М.: Изд-во БЕК, 2000.– 816 с.
44. Цивільний кодекс Української РСР // ВВР. – 1963. – № 51. – Ст. 731.
45. Грибанов А. Ответственность за неисполнение договорных обязательств в праве Англии и США // Хозяйство и право. – 1996. – №7.– С.136 – 148.
46. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статут, 2000(классика российской цивилистики). – 411 с.
47. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: Т. 1 – 4. – М.: Рус.яз., 1989. – Т.1: А – З, 1989. – 699 с.
48. Договір у цивільному і трудовому праві: Довідник. Ч. 1. – К.: Видавн. Дім "Юридична книга", 2000. – 280 с.
49. Договор №17 сб-1308 от 13.07.00, заключенный в г.Северодонецк между ГПП "Объединение Азот" г.Северодонецк и АОЗТ "Мироновский хлебопродукт" г.Киев // Архів ДПП "Об’єднання Азот". – Справа №3 – 8/00.
50. Договор №276/04687873/0002 от 28.07.00, заключенный в г.Северодонецк между ГНИИПИ "Химтехнология" г.Северодонецк Украина и SKW STICKSTOFFWERKE PIESTERIZ Wittenberg, Германия // Архів ДНДІПІ "Хімтехнологія". – Справа №11 – 21/00.
51. Договор между ООО "Линос" г.Лисичанск, Украина и ОАО "Каменскволокно" г.Каменск, Российская Федерация 2004г. // Архів ТОВ "Лінос". – Справа №4 – 32 – 2004.
52. Договоры между Качановской исправительной колонией №54 в Харьковской обл. и следующими субъектами: ЧП Мирошниченко Т.И. №44 от 24.04.02, ЧП Плиз Ю.В. №24 от 03.05.02, АОЗТ "Аэлита" №58/18 от 07.12.01, АОО "Грант" №44/20 от 08.01.01 // Архів Качановської виправної колонії №54. – Справа №15 – 17/01, Справа №15 – 17/02.
53. Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование экономических отношений: Учебное пособие. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 216 с.
54. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навчальне видання / Ватаманюк З.Г., Панчишин С.М., Реверчук С.К. та ін.. За ред. З.Ватаманюка, С.Панчишина. – К.: Видав. дім "Альтернативи", 2001. – 608 с.
55. Завидов Б.Д. Общие положения о подряде // Российская юстиция.– 1996. – №11. – С.17 – 19, №12. – С. 19 – 22.
56. Закон України № 283/97-ВР від 22.05.97р. "Про оподаткування прибутку підприємств" // ВВР. – 1997. – №27. – Ст. 181.
57. Закон України №1560-XII від 18.09.91 "Про інвестиційну діяльність" // ВВР. – 1991. – №47. – Ст. 646.
58. Закон України №2761-ІІІ від 04.10.01р. "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" // Урядовий кур’єр. – 31 жовтня 2001 року. – №199.
59. Закон України №2895-14 від 13.12.01 "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" // ВВР. – 2002. – №15. – Ст.98.
60. Закон України №351-ХІV від 23.12.98 "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" // ВВР . – 1999. – №5 – 6. – Ст.44.
61. Закон України №671/97 –ВР від 02.12.97 "Про торгово-промислові палати України" // ВВР. – 1998. – №13. – Ст.52.
62. Законодательные акты по вопросам народного хозяйства СССР. Т.1. – М.: Госюриздат, 1961. – 784 с.
63. Зобов’язальне право: Навч. посібник / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін.; За заг. ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
64. Иванов Н. Грабить можно на 15% меньше // Коммерсантъ. – 1999. – №212. – С.3.
65. Инструкция для составления документов и ведения книг и корреспонденция (взаимосвязь) счетов по двойной системе колхозного счетоводства. Утверждены НКЗ СССР и ЦУНХУ при Госплане СССР 19 февраля и 16 апреля 1939г. – Всесоюзные заочные учетные курсы (ВЗУК) – М., 1954. – 156 с.
66. Инструкция о порядке ведения учета и оформления операций с зерном и продуктами его переработки на предприятиях хлебопрдуктов системы Министерства заготовок СССР / Приказ Управления бухгалтерского учета, отчетности и контроля Министерства заготовок СССР №55 от 15.02.78 // Електронна база законодавства "Інфодиск: Законодавство України" за станом на 01.02.06.
67. Иоффе О. С. Обязательственное право. – М: Юрид.лит, 1975. – 880 с.
68. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. – Л.: Из-во Ленинградского ун-та. –1949. –144 с.
69. Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Ч. 2. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. –174 с.
70. Иоффе О. С. Советское гражданское право: Курс лекций: Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах. – Л., 1949. – 387 с.
71. Иоффе О. С., Толстой Ю. К. Новый гражданский кодекс РСФСР. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1965. – 448 с.
72. Кабалкин А. Ю. Понятие и условия договора // Российская юстиция. – 1996. – №6. – С.19 – 22.
73. Кабалкин А. Ю. Договор возмездного оказания услуг // Российская юстиция. – 1998. – №3.– С. 14 – 16.
74. Калмыков Ю. Х. К понятию обязательств по оказанию услуг в гражданском праве // Советское государство и право. – 1966. – №5. – С. 116-119.
75. Киреенко С. С кем и как налаживать экономические связи // Мировая экономика и международные отношения. – 1992. – №5. – С. 90 – 92.
76. Кириллова М. Я., Сырнева В. И. Договор поставки по советскому гражданскому праву. – Свердловск, 1962. – 88 с.
77. Клейн Н. И. Организация договорно-хозяйственных связей. – М., 1976. – 167 с.
78. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй (постатейный). Изд.3-е, испр. и доп. / Рук. авт. коллектива и отв. ред. доктор юридических наук, профессор О.Н. Садиков. – М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА – М, 1998. – 799 с.
79. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации: в 3 т. Т.2 / Под ред. Т.Е. Абовой и А.Ю. Кабалкина: Ин-т гос-ва и права РАН. – М.: Юрайт-Издат, 2004. – 1045с. – (Профессиональные комментарии)
80. Комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР / Под ред. Е.А. Флейшиц, О.С. Иоффе, 2-е изд., доп. и пер. – М.: Юрид. лит., 1970. – 824 с.
81. Комментарий к Положению о социалистическом государственном производственном предприятии. – М.: Юрид. лит., 1971. – 436 с.
82. Конституція України від 28.06.96 // ВВР. – 1996. – №30. – Ст. 141.
83. Корнеев А. Л. и др. Хозяйственные договоры в АПК: Справочное пособие / А.Л.Корнеев, В.Я.Сидоров, В.А.Хохлов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 128 с.
84. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 182 с.
85. Красько И. Ю. Смешанный договор. Условия действительности и недействительности // Предпринимательство, хозяйство и право. – №5. – 1998. – С. 30 – 32.
86. Крепкий Л., Яхнина Н. Поставки товаров из давальческого сырья // Хозяйство и право. – 1996. – №4. – С.116 – 125.
87. Крепкий Л., Яхнина Н. Поставки товаров из давальческого сырья // Хозяйство и право. – 1996. – №5.– С.113 – 118.
88. Кузьминский Ю. Новое в осуществлении операций с давальческим сырьём во внешнеэкономических отношениях // Бухгалтерия. – 29 ноября 2001. – №48/2 (463).
89. Кулагин М. И. Избранные труды. – М.: Статут (в серии "Классика российской цивилистики"), 1997. – 330 с.
90. Кучеренко В., Шевченко С. Пейзаж с "алюминиевым картелем" // Российская газета. – 1998. – 8 октября. – С. 6.
91. Ландкоф С. Н. Основи цивільного права. – К.: Рад. школа, 1948. – 424 с.
92. Лозо И. А. Подсобные производства и промыслы в колхозах. – М.: Юрид. лит., 1974. – 56 с.
93. Луць А. В. Свобода договору в цивільному праві України: Автореф. Дис…канд.юрид.наук: 12.00.03/Держ. нац. ун-т. ім.Т.Г.Шевченко.– К., 2001. – 19 с.
94. Луць В.В. Договори у підприємницькій діяльності // Право України. – 1992. – №7. – С.15 – 17.
95. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 560 с.
96. Любин А. То ли толлинг, то ли грабеж // Труд. – 1999. – 23 сентября. – С. 4.
97. Май С.К. Очерк общей части буржуазного обязательственного права. – М.: Внешторгиздат,1953. – 220 с.
98. Макаревич Е. Толлинг: экономические и правовые аспекты // http://www.cci.by/ru/BusinesInfo/Info/Tolling.html (16.07.04) – Информационный сервер Белорусской торгово-промышленной палаты.
99. Мамутов В., Клияненко Б., Чаленко А.. Толлинговые схемы: плюсы и минусы // Экономика Украины. – 2002. – №1. – С.44 – 50.
100. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения, 2-е изд., т. 25, ч.1. – 380 с.
101. Матвеева В. Операции с давальческим сырьем – Х.: Фактор, 2002. – 160 с.
102. Митний кодекс України від 11.07.02 // ВВР. – 2002. – № 38 – 39. – Ст. 288.
103. Мілаш В.С. Підприємницький (комерційний) договір: поняття та правові особливості. – Полтава: АСМІ, 2004. – 148 с.
104. Мусияка В.Л. Правовые основы предпринимательской деятельности. – Х.: АО "Бизнес-Информ", 1995. – 92 с.
105. Мюллер В.К. Новый англо-русский словарь. – М.: Рус.яз., 6-е изд., 1999. – 880 с.
106. Наказ Державного комітету промислової політики України №47 від 02.02.01. "Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості" // Налоги и бухгалтерский учет. – 10 сентября 2001. – №17(41). – С. 7 – 10.
107. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №201 від 06.09.01 "Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" // Електронна база Інфодіск: Законодавство України на 01.02.06.
108. Новицкий И. Б., Лунц Л. А. Общее учение об обязательстве. Курс советского гражданского права. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с.
109. Новицький В. Національні інтереси України в контексті цивілізаційних детермінант і економічної глобалізації // Економіка України. – 2003.– №7. – С. 12 – 18.
110. Новичков В. Г. Финансовый анализ схемы производства на давальческом сырье // Аудит и финансовый анализ (журнал). – 2001. – №12. – С. 8 – 22.
111. Нудненко В.А. Правовое регулирование подсобного хозяйства семьи колхозника (колхозного двора). – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1979. – 140 с.
112. Обминский Э. Е. Глобальные интересы и национальный эгоизм (экономический аспект). – М.: Междунар. отношения, 1990. – 304 с.
113. Обминский Э. Е. Развивающиеся страны и международное разделение труда. – М.: Междунар. отношения, 1974. – 272 с.
114. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 23-е изд.,испр. – М.: Рус.яз., 1991. – 917 с.
115. Ойгензихт В. А. Нетипичные договорные отношения в гражданском праве. Учебное пособие. – Душанбе, 1984. – 128 с.
116. Онуфриев А., Сиваков Д. Люди бьются за металл // Эксперт. – 1999. – №40. – С. 10 – 14.
117. Орлов Д. Прощание с ТWG // Новое время. – 1997. – №50.– С. 23 – 26.
118. Особенности бухгалтерского учета и налогообложения у участников договора на переработку давальческого сырья // http://www.optim.ru/Trade/1997/4/grim/daval/asp (04.01.03)
119. Отдельные виды обязательств / Курс советского гражданского права под общ.ред. К.А.Граве и И.Б.Новицкого. – М.: Госюриздат, 1954. – 360 с.
120. Палиюк В. П. Возмещение морального неимущественного вреда: Монография. – К.: Право, 2000. – 272 с.
121. Папаїка О. Давальницька – не означає безкоштовна // Вісн. подат. служби України. – 1997. – №10. – С.32 – 33.
122. Письмо Минфина СССР №103 от 30.04.74 "Об основных положениях по учету материалов на предприятиях и стройках" // Електронна база законодавства України "Інфодиск: Законодавство України" за станом на 01.02.06.
123. Налоговый кодекс Российской Федерации // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 31. – ст.3824.
124. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права (Классика российской цивилистики). – М.: Статут, 1998. – 353 с.
125. Полтавський О. В. Договір морського агентування: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – Харків, 2004. – 209 с.
126. Попов А. А. Правовые основы предпринимательской деятельности в Украине. – Х.: Консум, 1997. – 104 с.
127. Постанова Вищого Суду України №3-1067 від 22.10.02 // Юридична практика. – 26.11.02. – №48 (258). – С. 14.
128. Постанова Вищого Господарського Суду України №10/86 від 05.03.03 // Юридична практика. – 08.04.03. – №14 (276). – С. 13 – 14.
129. Постанова Кабінету Міністрів України №1493 від 11.10.02 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" // Офіційний вісник України. – 2002. – №42. – Ст. 1925.
130. Постанова Кабінету Міністрів України №1911 від 13.12.02 "Про затвердження переліку товарів промислового призначення, вивезення яких громадянами України, іноземцями та особами без громадянства за межі митної території не допускається" // Офіційний вісник України. – 2002. – №51. – Ст. 2323.
131. Постанова Кабінету Міністрів України №323 від 18.05.94 "Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав – учасниць СНД" // Електронна база законодавства України "Інфодиск: Законодавство України" за станом на 01.02.06.
132. Постанова Кабінету Міністрів України №756 від 29.04.99 "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності" // Офіційний вісник України. – 1999. – №18. – Ст. 781.
133. Постанова Кабінету Міністрів України №854 від 12.06.98 "Про перелік товарів (продукції, робіт, послуг), експорт яких забороняється по бартерним (товарообмінним) операціям" // Офіційний вісник України. – 1998. – №24. – Ст. 875.
134. Постанова Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92 із змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2004. – №11.– С. 122 – 140.
135. Постановление ЦК КПСС и Совета министров СССР "Об улучшении организации сбыта излишков сельскохозяйственных продуктов колхозников и колхозов" № 176 от 25.02.61 // Собрание постановлений правительства СССР. – 1961г. – №4. – Ст. 22.
136. Постановление №607/96 от 28 мая 1996г. (извлечение) // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 1996. – №9.– С. 66-67.
137. Постановление №607/96 от 28 мая 1996г. (извлечение) // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 1996. – №9.– С. 66-67.
138. Постановление Государственного арбитража при Совете Министров СССР №П-6 от 15.06.65 об утверждении Инструкции о порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству (с изменениями и дополнениями) // Електронна база законодавства України "Інфодиск: Законодавство України" за станом на 01.02.06.
139. Постановление Государственного арбитража при Совете Министров СССР №П-7 от 25.04.66 об утверждении Инструкции о порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству (с изменениями и дополнениями) // Електронна база законодавства України "Інфодиск: Законодавство України" за станом на 01.02.06
140. Постановление Министерства сельского хозяйства СССР от 29.10.73 "Примерное положение о подсобных предприятиях и промыслах колхозов, совхозов и других сельскохозяйственных предприятий и межколхозных организаций" // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. – 1974. – №7. – С. 11 – 15.
141. Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР N 265 от 26.02.87 "О мерах по улучшению работы колхозных рынков" // Електронна база законодавства України "Інфодиск: Законодавство України" за станом на 01.02.06.
142. Правовая работа на предприятии. – М.: Юрид. лит., 1970. – 243 с.
143. Правовое регулирование отношений в сфере обслуживания граждан: Ин-т гос-ва и права АН СССР: Сб. статей [Редкол. А.Ю.Кабалкин и др.]. – М.: 1983. – 172 с.
144. Предпринимательское право Украины: Учебник / Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков и др.; Под общ. ред. канд.юрид.наук Р.Б.Шишки. – Харьков: Эспада, 2001. – 624 с.
145. Пугинский Б. И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях. – М.: Юрид. лит., 1984. – 224 с.
146. Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України №02-5/95 від 29.02.96 із змінами "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди" // Електронна база законодавства України "Інфодиск: Законодавство України" за станом на 01.02.06.
147. Розенберг М. Г. Унификация норм о внешнеторговой поставке стран – членов СЭВ // Советское государство и право. – 1969. – №7. – С. 55 – 58.
148. Романец Ю. В. Договор возмездного оказания услуг // Закон. – 1999. – №10. – С. 119 – 122.
149. Романов О. Е. Предприятие и иные имущественные комплексы как объекты гражданских прав. – Спб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 304 с.
150. Савченко Е. Операции с давальческим сырьем // Налоги и бухгалтерский учет. – 10.09.01. – №17(41).– С.18 – 41.
151. Садиков О. Н. Некоторые положения теории советского гражданского права // Советское государство и право. – 1966. – №9. – С.15 – 24.
152. Садиков О. Н. Нетипичные институты в советском гражданском праве // Советское государство и право. – 1979. – №2. – С. 32 – 39.
153. Сапожников П., Лихина О. Толлинг – это не Чубайс // Коммерсантъ деньги. – 29.09.99. – №38. – С. 8 – 10.
154. Сас И. Общие условия поставок СЭВ. – М.: Юрид. лит., 1978. – 312 с. (была издана в Венгрии в 1974г.)
155. Семёнов К. А. Международная экономическая интеграция: Учебное пособие. 2-е изд., пер.и доп. – М.: Логос, 2001. – 128 с.
156. Сенчищев В. И. Объект гражданского правоотношения // Актуальные вопросы гражданского права / Под ред. М.И. Брагинского; Исслед. центр частного права. Рос. шк. частного права. – М.: Статут, 1998. – 464 с.
157. Сергиенко В. В. Правовое регулирование договоров на поставку нефти: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – Харьков, 2001. – 201 с.
158. Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности. – М.: 1998. – В кн. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО "Одиссей", 2004. – 960 с.
159. Сімсон О. Є. Правові особливості договорів інвестиційного характеру: Автореф. дис… канд.юрид.наук: 12.00.03 / Нац. юрид. ак. ім..Я.Мудрого. – Харків, 2001. – 20 с.
160. Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
161. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
162. Собчак А. А. Смешанные и комплексные договоры в гражданском праве // Советское государство и право. – 1989. – №11. – С.61 – 66.
163. Советское государство и право. Т.1. / Под ред. Ю.Х.Калмыкова, В.А.Тархова. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1991. – 456 с.
164. Советское гражданское право: В 2-х т. Т. 2. / Под общ. ред. С.Н. Братуся. – М: Госюриздат, 1951. – 496 с.
165. Советское гражданское право: В 2-х ч. Ч. 2, изд. 2-е, перераб. и доп. / Под общ.ред. В.Ф.Маслова и А.А.Пушкина. – К.: Вища школа, 1983. – 504 с.
166. Советское гражданское право: В 2-х ч. Ч. 2. – Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1982. – 432 с.
167. Советское гражданское право. Т.1. 1968. (В кн. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – М.: Статут,2002. – 848 с. (с.19)
168. Советское гражданское право. Ч. 1 / Под ред. В.Т. Смирнова, Ю.К. Толстого, А.К. Юрченко. – Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. – 416 с.
169. Советское гражданское право. Ч. 1 / Под ред. В.Ф.Маслова, А.А. Пушкина. – К.: Вища школа, 1983. – 464 с.
170. Советское гражданское право: Учебник. В 2-х т. Т.1 / Илларионова Т.И., Кириллова Н.Я., Красавчиков О.А. и др.; Под ред. О.А. Красавчикова. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1985. – 544 с.
171. Советское гражданское право: Учебник. В 2-х т. Т.2 / Верб С.А., Добрынин Ю.Е., Илларионова Т.И. и др.; Под ред. О.А. Красавчикова. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1985. – 544 с.
172. Солодченко И. Давальческие операции между резидентами // Бизнес. – 27.11.00. – №48 (411).– С. 80 – 83.
173. Степанов С. А. Предприятие как имущественный комплекс по Гражданскому кодексу Российской Федерации // Исслед. центр частного права. Уральский филиал / Под ред. С.С.Алексеева, – М.: Статут, 2000. – С. 49 – 68.
174. Сурженко О. А. К вопросу о предмете договора в гражданском праве // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип.53. – С.132– 136.
175. Сысоев А. Кому мешает толлинг // Металлы Евразии. – 1999. – №6.– С. 5– 10.
176. Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1973. – 468 с.
177. Теория государства и права. – М.: Юрид. лит., 1983. – 364 с.
178. Ткач А. П. Підсобне господарство колгоспного двора. – К.: Урожай, 1974. – 64 с.
179. Тыкоцкий Л. И. Производительный труд и услуги. Вопросы теории. – Вильнюс: Минтис, 1973. – 180 с.
180. Тягай Д. Е. Критерии разграничения договора поставки и договора подряда // Комментарий арбитражной практики. – 1983. – Вып.16.– С. 95– 98.
181. Указ Президента Российской Федерации "О государственном регулировании внешнеторговых бартерных сделок" №1209 от 18.08.96 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996. – № 35. – Ст. 4141.
182. Указ Президента України "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні" №659-94 від 07.11.94 // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 185 –186. – с. 6.
183. Указ Президента України №167/98 від 04.03.98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами і державними цільовими фондами" // Урядовий кур’єр. – 1998.– 30 березня. – №82– 83.
184. Українська мережа ділової інформації ЛІГАБізнесІнформ www.liga.net 12.11.03; www.liga.kiev.ua/lenta/get.html?mid 23.12.00.
185. Ухвала Конституційного Суду України "Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень пункту "а" статті 2, пункту "а" частини першої статті 3 та частин третьої, четвертої статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" N 8-у/2002 від 21.03.02, справа N 2-19/2002 // Електронна база законодавства "Інфодиск: Законодавство України" за станом на 01.02.06.
186. Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1983. – 840 с.
187. Флейшиц Е. А. Торгово-промышленное предприятие в праве западноевропейском и РСФСР. – Л.: 1924. – 84 с.
188. Хан Р. Я. Правовая природа договора на переработку давальческого сырья // Научно-практический комментарий арбитражной практики. – М.: 1970. – Вып.3. – С. 148– 155.
189. Хар