ДОГОВІР ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ: ЦИВІЛЬНО–ПРАВОВІ АСПЕКТИ :



  • Название:
  • ДОГОВІР ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ: ЦИВІЛЬНО–ПРАВОВІ АСПЕКТИ
  • Кол-во страниц:
  • 206
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ
    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    3
    ВСТУП
    4
    РОЗДІЛ 1. Поняття та правова природа договору про розподіл продукції 12
    1.1. Поняття та загальна характеристика договору про розподіл продукції 12
    1.2. Історія розвитку та застосування договорів про розподіл продукції 34
    1.3. Правова природа договору про розподіл продукції
    47
    РОЗДІЛ 2. Зміст договору про розподіл продукції 74
    2.1. Предмет договору про розподіл продукції 74
    2.2. Суб’єктний склад договору про розподіл продукції, права та обов’язки сторін 81
    2.3. Істотні умови договору про розподіл продукції
    94
    РОЗДІЛ 3. Укладення та виконання договору про розподіл продукції 118
    3.1. Передумови укладення та порядок укладення договору про розподіл продукції 118
    3.2. Умови виконання робіт 137
    3.3. Правовий режим розподілу майна і продукції та її реалізація
    157
    ВИСНОВКИ
    185
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    189
    ДОДАТОК А 204

    ВСТУП
    Актуальність теми. Трансформація і реструктуризація економіки України вимагає на даному етапі прискорення інвестиційних процесів. У цьому провідну роль повинна відігравати інвестиційна політика держави як частина загальної економічної політики. Закріпивши пріоритети і цілі такої політики у сфері правового регулювання, можна досягти ефективного функціонування інвестиційних процесів у сфері використання природних ресурсів. Правове забезпечення механізмів ефективного регулювання інвестиційних відносин у такій сфері обумовлює актуальність і практичну цінність даного дисертаційного дослідження.
    Використання природних ресурсів завжди відігравало значну роль в економіці України. Однак розвиток виробництва не може відбуватися без залучення інвестицій, тим більше, коли мова йде про такі виробництва як видобуток мінеральної сировини, нафти і газу. Саме з відсутністю капіталовкладень пов’язане зношення основних засобів виробництва у розвідці і видобутку природних ресурсів, падіння рівнів видобутку у порівнянні з минулими роками, зменшення приросту розвіданих запасів мінеральних ресурсів, необхідних для розробки у майбутньому.
    Вирішення проблеми залучення інвестицій вимагає забезпечення високої інвестиційної привабливості України та посилення мотивації на користь саме інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання у порівнянні з іншими напрямками вкладання вільних коштів.
    Діюче законодавство містить багато суперечностей, що не забезпечують інвестору необхідних гарантій і, відповідно, стабільних умов здійснення господарської діяльності. Пов’язане з цим зростання підприємницького ризику, у сукупності із звичайними при користуванні надрами геологічними ризиками, призводить до скорочення інвестиційної пропозиції і відтоку капіталу з країни. За допомогою адміністративної системи регулювання інвестицій держава не тільки не може залучити іноземний капітал, але і не стимулює реінвестиції українського капіталу.
    Прийнятий у 1999 році Закон України „Про угоди про розподіл продукції” ввів нову форму взаємовідносин між державою та інвестором. Завдяки новому закону стало можливим налагодження між державою і інвестором рівноправних договірних відносин.
    Держава гарантує стабільність умов договору про розподіл продукції (у подальшому – Договір, ДРП), а інвестор зобов’язаний розробляти родовище корисних копалин, спрямовуючи у розробку інвестиції і ділиться з державою частиною продукції.
    Запровадження договорів про розподіл продукції дозволяє вирішити проблему з інвестуванням проектів розробки родовищ, які розташовані на континентальному шельфі, у важкодоступних, неосвоєних регіонах, родовищ з низьким рівнем видобутку мінеральної сировини, розробка яких потребує залучення нових дорогих технологій.
    За таких умов надзвичайної актуальності і великого науково-практичного значення набуває дослідження правової природи відносин, що складаються у процесі інвестиційної діяльності на основі договорів про розподіл продукції, опрацювання концепції ДРП, яка в найбільшій мірі відповідала б цілям державної інвестиційної політики і враховувала завдання правового регулювання в цій сфері, для досягнення більш вагомого економічного ефекту від інвестиційної діяльності в Україні.
    На даний час прийнято основний пакет нормативних актів, необхідних для реалізації договорів про розподіл продукції, проте ґрунтовні теоретичні дослідження стосовно характеру і правової природи відносин, що виникають за договором про розподіл продукції, містяться в основному у роботах російських науковців. Не змінилася ситуація і після введення у дію Господарського кодексу України, який практично лише повторив норму Закону України „Про режим іноземного інвестування”, про те, що формою здійснення іноземних інвестицій є господарська діяльність на основі угод про розподіл продукції, а отже залишається поза увагою дослідження правової природи договору про розподіл продукції; визначення поняття договору про розподіл продукції, формулювання істотних умов такого договору, з’ясування специфічних ознак договору про розподіл продукції для поширення на нього особливого режиму регулювання, а також додаткових, спеціальних гарантій держави тощо.
    В Україні дослідженню проблем цивільно-правового регулювання договору про розподіл продукції не було приділено достатньо уваги. Характеризуючи дослідження, які провадилися останнім часом вітчизняними науковцями, слід зауважити, що окремі питання правового регулювання інвестиційної діяльності суб’єктами цивільних правовідносин розглядались в роботах Л.В. Крупи (2000р.), О.В. Буткевича (2004р.), Ю.Б. Бека (2005р.), С.В. Мостовенка (2005 р.), однак стосувалися вони головним чином правового регулювання господарської діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах і проблеми укладення, виконання та припинення договору про розподіл продукції в них або не були розглянуті взагалі, або – досить побіжно.
    Теоретичною базою для висновків дисертації слугували праці вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів: С.М. Богданчікова, М.І. Брагінского, О.М. Вінник, В.В. Вітрянского, Н.М. Вознесенської, В.М. Гордона, О.С. Йоффе, В.М. Коссака, О.О. Красавчикова, А.О. Конопляніка, Б.С. Лазаряна, В.П. Мозоліна, Н.Л. Платонової, К.П. Побєдоносцева, О.Е. Сімсон, С.А. Сосни, Р.О. Халфіної та ін., а також роботи іноземних вчених: Д. Джонсона, Г. Барроуз та ін.
    Усе вищезгадане свідчить про актуальність теми дисертаційної роботи, спрямованої на дослідження правових особливостей договорів про розподіл продукції, розробку критеріїв їхньої кваліфікації та відмежування від інших договорів, які опосередковують інвестиційні відносини.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Приватно-правові засади нового цивільного законодавства України” (державна реєстрація за № РК 0102U007078).
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи є здійснення комплексного аналізу цивільно-правового регулювання договору про розподіл продукції, визначення його поняття, дослідження правової природи договору про розподіл продукції, а також вироблення пропозицій і рекомендацій щодо вирішення проблем інвестування на умовах договору про розподіл продукції.
    Для досягнення поставленої мети окреслені основні завдання дослідження:
    - проаналізувати поняття та правову природу договору про розподіл продукції, передумови його укладення;
    - з’ясувати суб’єктний склад учасників договору, їх права та обов’язки;
    - проаналізувати порядок укладення договору про розподіл продукції і особливість набрання ним чинності;
    - визначити істотні умови договору про розподіл продукції та умови виконання робіт;
    - дослідити правовий режим майна, придбаного чи створеного на умовах ДРП, і виробленої продукції;
    - розробити пропозиції по удосконаленню українського законодавства;
    - окреслити теоретичні основи викладання навчальних курсів стосовно правового регулювання інвестицій у сфері користування надрами за договором про розподіл продукції.
    Об’єктом дослідження є урегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають при інвестуванні розробки надр на умовах договору про розподіл продукції.
    Предметом дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють договірні відносини у сфері користування надрами, вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, юридична практика.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає діалектичний метод пізнання суспільних явищ і процесів. У роботі використовуються також такі наукові методи, як формально-юридичний – при аналізі норм чинного законодавства; історико-правовий – при вивченні розвитку правового регулювання інвестиційних відносин; порівняльно-правовий – при виявленні аналогічних договірних форм в праві іноземних держав та вивченні їх правового регулювання та інші, що широко використовуються в гуманітарних науках.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненому вперше в українській юридичній літературі дослідженні договору про розподіл продукції, а також сфери його практичного застосування. Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях та висновках, що виносяться на захист:
    1. Обґрунтовано визначення поняття договору про розподіл продукції як цивільно-правового договору, відповідно до якого держава, від імені якої виступають Кабінет Міністрів України та орган, уповноважений Верховною Радою Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що передається в користування на умовах договору про розподіл продукції, доручає інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних із договором робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик, з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
    Договір про розподіл продукції визначається як самостійний вид цивільного договору, який не можна віднести до таких договорів, як: концесійний, договір підряду, договір про спільну діяльність.
    2. Визначаються істотні умови договору про розподіл продукції, якими є: а) предмет; б) ціна (розмір інвестицій спрямованих на розробку родовища); в) умова про використання корисних копалин, визначення обсягу компенсаційної продукції, розподілу прибуткової продукції, порядок і строк передачі державі належної їй частини прибуткової продукції; г) порядок, строки, розміри вкладення інвестицій за договором (програми, графіки, проекти); д) строк договору.
    3. Пропонується у Законі України «Про угоди про розподіл продукції» передбачити обов’язок інвестора при реалізації договору про розподіл продукції акумулювати кошти для ліквідації або консервації гірничих об’єктів після припинення розробки родовища.
    4. Аргументовано доцільність, з метою забезпечення майнових інтересів сторін Договору та справедливого розподілу видобутої продукції, прийняти Кабінетом Міністрів України положення про склад і порядок відшкодування витрат інвестора при реалізації договору про розподіл продукції.
    5. Пропонується законодавче закріплення сплати інвестором бонусів (разових платежів, які виплачуються інвестором при укладенні договору і (або) при досягненні певного результату, встановленого відповідно до договору), ренталс (щорічних платежів за проведення пошукових і розвідувальних робіт, що встановлюються за одиницю площі ділянки надр, яка використовується інвестором) і роялті (регулярні платежі за право на видобуток мінеральної сировини, що встановлюються у відсотковому відношенні від обсягу видобутку або від вартості виробленої інвестором продукції), що є платою інвестора за використання надр.
    6. Аргументується необхідність надання у законодавчому порядку права на передачу за згодою держави у заставу інвестором майна, створеного чи придбаного для виконання ДРП і його майнових прав по використанню надр третім особам, а також механізм реалізації такого права.
    7. Обґрунтовується висновок про те, що інвестор має право власності на все створене або придбане для виконання договору майно до моменту компенсації державою його витрат на створення чи придбання цього майна. Інвестор має право без згоди держави передавати у заставу майно, витрати на придбання чи створення якого державна сторона ще не почала відшкодовувати. При цьому відшкодування витрат на заставлене майно повинно розпочатися після звільнення майна від застави.
    8. Доводиться доцільність визначити у Законі України «Про угоди про розподіл продукції» момент переходу до держави права власності на майно, створене чи придбане інвестором для виконання договору про розподіл продукції, вартість якого відшкодована компенсаційною продукцією, підпорядкувавши його державній реєстрації права власності на таке майно, та передбачити механізм передачі такого майна.
    9. Аргументується висновок про те, що видобута інвестором продукція до моменту розподілу між сторонами договору про розподіл продукції перебуває у спільній власності, яка припиняється після розподілу видобутої продукції на прибуткову і компенсаційну. У результаті розподілу держава отримує у власність визначену договором частину прибуткової продукції, інвестор набуває права власності на компенсаційну продукцію та визначену договором частину прибуткової продукції.
    Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і висновки роботи можуть стати вихідним матеріалом у подальших дослідженнях правових проблем реалізації договорів про розподіл продукції. Окремі положення і пропозиції по коректуванню і удосконаленню діючого законодавства про ДРП можуть бути використані у подальшому при підготовці проектів нормативних актів. Отримані автором висновки можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій для студентів юридичних вузів і юридичних факультетів, а також при викладанні курсу “Правові основи підприємницької діяльності”, „Правові основи інвестиційної діяльності” та ін.
    Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України.
    Окремі результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичній конференції „Становлення і розвиток правової системи України” (м. Київ, 2002) та на Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова ‘2003” (м. Дніпропетровськ).
    Публікації. За темою дисертації та відповідно до її змісту всього опубліковано чотири статті, три з яких – у виданнях, які входять до переліку наукових фахових видань, затвердженому ВАК України, а також тези двох доповідей на наукових конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Трансформація і реструктуризація економіки України потребує на даному етапі активізації інвестиційних процесів. У цьому головну роль повинна відіграти інвестиційна політика держави як частина загальної економічної політики. Закріпивши пріоритети і цілі такої політики у сфері правового регулювання, можна добитися ефективного функціонування інвестиційних відносин при розробці родовищ корисних копалин. Правове забезпечення механізмів ефективного регулювання інвестиційних відносин у цій сфері економіки держави обумовлює актуальність і практичну цінність даного дисертаційного дослідження.
    2. Договір про розподіл продукції є єдиною формою договірних відносин у сфері користування надрами. Адміністративні правовідносини, що ґрунтуються на видачі ліцензії донедавна були єдино можливими при здійсненні інвестицій в розробку надр і були безальтернативними у відносинах власника надр і інвестора. Після прийняття Закону України „Про угоди про розподіл продукції” стало можливим встановлення між державою і інвестором договірних відносин. Становище інвестора у цих відносинах відрізняється багатьма особливостями, не притаманними іншим сферам діяльності. Це пов’язано з вилученням із діючого законодавства або встановленням певних особливостей в рамках діючого для всіх суб’єктів підприємницької діяльності режиму. Відповідно, для повноцінного правового регулювання взаємовідносин держави і інвестора потрібна їх детальна регламентація, що виключає неясності і можливості двоякого тлумачення.
    3. Вбачається за необхідне чітко розмежувати і визначити відносини, що регулюються в рамках договору про розподіл продукції нормами приватного і публічного права. Від цього залежить застосування стабілізаційних умов і можливе внесення змін в умови Договору, відповідно в комерційні результати проекту.
    4. Пропонується за доцільне визначення договору про розподіл продукції як цивільно-правового договору, що посилить гарантії інвестора, надані державою в рамках інвестиційного законодавства України.
    5. На даний час у світовій практиці основними договірними формами між державою і інвестором при видобутку корисних копалин є концесійні договори, договори про розподіл продукції і договори про надання послуг (сервісні контракти), серед яких саме договір про розподіл продукції є найбільш привабливим для залучення коштів інвесторів у видобувні галузі України.
    6. Аналізуючи різноманітні договори, що можуть використовуються при розробці надр, автор робить висновок, що Договір про розподіл продукції є специфічним цивільно-правовим договором, який поєднує у собі ознаки властиві іншим видам договорів, але не відноситься до жодного з них і повинен розглядатися як самостійний договір, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, де зазначено що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
    7. Проаналізувавши практику укладання договорів про розподіл продукції інших держав, зроблено висновок, що запровадження ДРП є відображенням об’єктивних змін практичних цілей державної інвестиційної політики, пов’язаних з розвитком цих країн.
    8. Доводиться за необхідне внесення змін у діюче законодавство, у першу чергу до Кодексу про надра, для урахування специфіки договорів про розподіл продукції стосовно строків користування надрами за Договором, видачі дозволів, погоджень тощо.
    9. Запропоновано прийняти нормативні акти спрямовані на страхування діяльності інвестора при використанні надр за договором про розподіл продукції.
    10. Аргументується необхідність надання інвестору права передавати у заставу належне йому майно, створене чи придбане для реалізації ДРП. Однак Договором повинно бути передбачено, що відшкодування витрат по заставленому майну не проводиться до звільнення його з-під застави У випадку, якщо вартість майна відшкодована на момент його передачі у заставу частково, воно може бути заставлене лише за згодою державної сторони.
    11. Законодавчого врегулювання потребує визначення моменту виникнення права власності на майно, яке переходить до держави, оскільки у більшості випадків це пов’язано із державною реєстрацією такого майна.
    12. Пропонується для забезпечення інтересів держави та інвестора щодо видобутої продукції, законом про УРП встановити для виробленої інвестором продукції режим спільної власності..
    13. У Законі про ДРП необхідно передбачити можливість передачі інвестору права власності на геологічну інформацію. Якщо передане інвестору родовище нерентабельне, держава повинна компенсувати йому вартість геологічної інформації, оскільки закон містить імперативну норму про належність права власності на інформацію державній стороні. У такому випадку, може йти мова про відшкодування всіх витрат інвестора на пошук, оцінку і розвідку родовища. Це виключає вплив підприємницьких ризиків на інвестора, зокрема геологічних ризиків, пов’язаних з ймовірністю не виявлення родовища або його нерентабельності.
    14. Зазначається, що на сьогоднішній день ще не завершено формування законодавства про договори про розподіл продукції. Проте у прийнятих вже нормативних актах існує багато суперечностей. Можливо, законодавці не звертають на них увагу через відсутність практики застосування Договорів. Але при складанні текстів, проведенні переговорів і укладанні ДРП саме ці суперечливі положення законодавства стануть правами і обов’язками сторін. У той же час практична реалізація цих прав і обов’язків може бути відкладена на 20-50 років, наприклад, проведення ліквідаційних робіт після закінчення розробки родовища. З деякими суперечностями сторони можуть зіштовхнутися при початку промислового видобутку мінеральної сировини, тобто у найближчий час з моменту підписання Договору. Закріплені в тексті Договору подібні умови можуть принести одній із сторін необґрунтовані прибутки за рахунок колосальних збитків іншої сторони. Збитки може понести як інвестор так і держава. Можливо, саме такі протиріччя перешкоджають практичному застосуванню угод про розподіл продукції.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Лісовенко М. Щоб врятувати галузь // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 209. – С.5.
    2. Чирва А. Геологія – романтика чи проза // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 194. – С.4
    3. Гринь Г. Під селом Весняним – газове море // Голос України. – 2000. – № 221. – С.3.
    4. Хомич Т. Опора енергетики – вугілля // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 86. – С.8.
    5. Джонстон Дэниел. Международный нефтяной бизнес: налоговые системы и соглашения о разделе продукции / Пер. с англ. Пинскер Б.С. – М.: Олимп-Бизнес, 2000. – 352 с.
    6. Конституція України від 28 червня 1996р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    7. Вознесенская Н.Н. Иностранные инвестиции: Россия и мировой опыт (сравнительно-правовой комментарий). – М.: Юридическая фирма «Контракт», Инфра-М, 2001. – 280 с.
    8. Закон України „Про угоди про розподіл продукції” від 14.09.99р. (із змінами, внесеними згідно з Рішенням Конституційного Суду № 17-рп/2001 від 06.12.2001, та Законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    9. Господарський кодекс України від 16.01.2003. – ОВУ. – 2003. – №11. – Ст. 462.
    10. Ковалко О.М. НАК «Нафтогаз України» – підсумки 2004 року // Вісник НГСУ. – 2005. – №1. – С.8.
    11. Цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963 р. (із змінами і доповненнями, внесеними Указами ПВР Української РСР, Законами України) // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
    12. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (із змінами, внесеними згідно із Законами) // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
    13. Громов А. Закон прийнятий, але чи може він задовольнити інвестора? // Україна-Бізнес. – 1999. – №39. – С.9.
    14. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 8 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 38. – Ст. 318.
    15. Гірничий закон України від 06.10.1999 р. (із змінами, внесеними згідно з законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    16. Закон України „Про нафту і газ” від 12.07.2001 р. (із змінами, внесеними згідно з законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    17. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р. (із змінами, внесеними згідно з законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    18. Кодекс України про надра від 27.07.1994 р. 132/94-ВР // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    19. Закон України „Про видобування і переробку уранових руд” від 19.11.1997 р. (із змінами, внесеними згідно з законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    20. Закон України “Про виключну (морську) економічну зону України” від 16.05.1995 р. (із змінами, внесеними згідно з законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    21. Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 16.04.1991р. (із змінами та доповненнями) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    22. Коссак В.М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект). – Львів: Центр Європи, 1996. – 216 с.
    23. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С.Кузнєцова, В.В.Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
    24. Предпринимательское право в вопросах и ответах: Учебное пособие / Под ред. Н.А. Саниахметовой. – Х.: Одиссей, 2000. – 314 с.
    25. Вінник О.М. Інвестиційне право. Навчальний посібник. – К.: Юридична думка, 2005. – 568 с.
    26. Мусияка В.Л. Правовые основы предпринимательской деятельности. – Х.: АО «Бизнес информ», 1995. – 90 с.
    27. Хозяйственное право Учебник для вузов. В 2 т. / Под ред. В.С. Мартемьянова. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – Т.2. – 400 с.
    28. Сімсон О.Е. Правові особливості договорів інвестиційного характеру: Автореф. дис…к-та юрид. наук: 12.00.03 / НЮАУ. – Харків, 2001. – 20 с.
    29. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 2-е, испр. – М.: «Статут», 2000. – 848 с.
    30. Комментарий к ГК РСФСР / Под ред. Е.А. Флейшиц и О.С.Иоффе, 1970. – С. 265.
    31. Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. – М., 1996. – С. 282.
    32. Бару М.И. Понятие и содержание возмездности в советском гражданском праве // Учёные записки Харьковского юридического ин-та. – Вып. 13., 1959. – С. 48-49.
    33. Садиков О.Н. Учредительный договор и его правовые особенности // Государство и право. – 1994. – №6. – С. 90.
    34. Масляев А.И., Масляев И.А. Договор о совместной деятельности в советском гражданском праве. – М., 1988. – С. 18.
    35. Победоносцев К.П. Курс гражданского права. В 3 т. – СПб., 1896. – Т. 3: Договор и обязательство. – С. 341.
    36. Симсон О. Существенные условия и классификация инвестиционных договоров // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 3. – С. 19–21.
    37. Гордон М.В. Система договоров в советском гражданском праве // Учёные записки Харьковского юридического ин-та. – Вып. 5., 1954. – С. 85.
    38. Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1954. – 239 с.
    39. Иоффе О.С. Советское гражданское право: Курс лекций. – Ленинград: Изд-во Ленинград.ун-та, 1961. – Ч. 2. – 531 с.
    40. Пугинский Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях. – М.: Юридическая литература, 1984. – 224 с.
    41. Красавчиков О.А. Система отдельных видов обязательств // Советская юстиция. – 1960. – № 5. – С. 34–38.
    42. Красавчиков О.А. Вопросы системы Особенной части ГК РСФСР. Свердловск, 1957. – С.127.
    43. Романец Ю. Направленность договора как основа его квалификации // Право и экономика. – 1999. – № 9. – С. 64–66.
    44. Кашанин А. Новое о квалификации гражданско-правового договора // Хозяйство и право. – 2001. – № 9. – С. 69–76.
    45. Bernard Taverne. Co-operative Agreements in the Extractive Petroleum Industry, Kluwer Law International. – London–The Hague-Boston, 1998. – 255 p.
    46. Гордон Барроуз. Продакшн-шеринг в Индонезии: эволюция (1966–1993гг.) и перспективы развития // Минеральные ресурсы России: экономика и управление, 1994. – №6. – С. 25-28.
    47. Банківська енциклопедія / За ред. д. ек. н. проф. Мороза А.М. – К.: Ельтон, 1993. – 328с.
    48. Інвесторам запропоновано розрахунок „натурою” // Галицькі Контракти. – 1999. – №38. – C.16.
    49. Ше М. Соглашения о разделе продукции при морской нефтедобыче в Китае. // Обозреватель (информационно-аналитический журнал). – 1997. – №3-4. – С.68-72.
    50. Сосна С.А. Комментарий к Федеральному Закону «О соглашениях о разделе продукции». – М.: Юристъ, 1997. – 192 с.
    51. Вознесенская Н.Н. Смешанные предприятия как форма международного экономического сотрудничества. – М.: Наука, 1986. – С.86.
    52. Кирин А.В. Правовые основы отношений государства и инвесторов. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 272 с.
    53. Конопляник А.А. Субботин М.А. Тяжба о разделе (Дискуссия вокруг закона «О соглашениях о разделе продукции») – М.: ВНИИОЭНГ, 1996. – 224 с.
    54. Махлина М. Основы государственного регулирования отношений недропользования в России // Нефть и бизнес. – 1996. – №4. – С.7.
    55. Явлинский Г. Упущенные возможности. О некоторых итогах и перспективах развития законодательства о соглашениях о разделе продукции // Нефть и капитал. – 1999. – № . – С. 13.
    56. Семерак О.С. Правове регулювання та захист іноземних інвестицій (за законодавством України, Угорщини, Польщі та Словаччини). – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 2000. – 164 с.
    57. Сулейменов М.К. Правовой институт в системе советского права // Известия Академии наук Казахской ССР. Серия общественных наук. – 1976. – № 2. – С. 81–82.
    58. Дунаев В., Гутман И., Перчик А. Юридические и экономические проблемы реализации нефтегазовых проектов на условиях соглашений о разделе продукции // Нефть, газ и право. – 1999. – №1(25). – С.29.
    59. Богданчиков С.М., Перчик А.И. Соглашения о разделе продукции. Теория, практика, перспективы. Право. Экономика. – М.: Нефть и газ, 1999. – 496 с.
    60. Дьяченко С. Нефтяные сервисные соглашения // Нефть, Газ и Право. – 1997. – №1(13). – С. 19.
    61. Шадрина Т.В. Правовое регулирование иностранных инвестиций в Российской Федерации: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03; 12.00.04 / Московская государственная юридическая академия. – М., 1999. – 28 с.
    62. Лисица В.Н. Международные инвестиционные соглашения (договоры, контракты Автореф. дис. канд. юрид. наук 12.00.03 / Тюменский государственный университет. – Новосибирск, 2003. – С.17.
    63. Шарифуллина А.Ф. Соглашение о разделе продукции: понятие, заключение, реализация: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.04. – М., 2000. – 197 с.
    64. Вознесенская Н.Н., Кормош Ю. Правовой статус лицензии на пользование недрами // Хозяйство и право. – 1998. – №12. – С.39-48.
    65. Косиченко Л. Національна енергетична стратегія – екзамен на незалежність // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 40. – С.3.
    66. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 520 с.
    67. Коссак В.М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. – Львів: Центр Європи, 1999. – 244 с.
    68. Закон України „Про концесії” від 16.07.1999 р. № 997-XIV (із змінами, внесеними згідно з законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    69. Кирин А. Инвестиционная политика и право // Экономика и право. – 1995. – № 34. – С. 8-9.
    70. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Книга перша / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 864 с.
    71. Богуславський М.М. Международное частное право. – М.: Юристъ, 2000. – С. 225.
    72. Василенко А.Б. Соглашения о разделе продукции в России. – М.: Издательский Центр «Классика», 2002. – 360 с.
    73. Григоров О. Договір концесії: проблеми юридичної кваліфікації // Економіка, фінанси, право. – 1999. – №10. – С. 22.
    74. Сейфульмулюков И. Иностранные инвестиции в добывающих отраслях // Российский экономический журнал. – 1992. – №11. – С.83-92.
    75. Махлина М. Законодательство о нефти и газе тормозит отношения с иностранными инвесторами // Деловые люди. – 1995. – №57, Приложение. – С.8-11.
    76. Гражданское право: В 2 т. Том II. Полутом 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 544 c.
    77. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юридическая литература, 1975. – 880 с.
    78. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4 т. / А.Г. Ярема, В.Я. Карабань, В.В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 2. – К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид.дослідж., 2004. – 864 с.
    79. Обоснование разработки Штокмановского газоконденсатного месторождения на условиях раздела продукции // ЗАО «Росшельф».– М., 1999. – С. 12.
    80. Интервью с Председателем Правления РАО «Газпром» Р.И. Вяхиревым // ЭКОС, 1995. – №1-2. – С. 8.
    81. Платонова Н.Л. Законодательство о разделе продукции: проблемы применения // Хозяйство и право. – 1999. – №6. – C. 53-59.
    82. Платонова Н.Л. Научно-практический Комментарий к Федеральному закону «О соглашениях о разделе продукции». – М.: Изд-во ТОРУС ПРЕСС, 2002. – 304 с.
    83. Вознесенская Н.Н. Смешанные предприятия как форма международного экономического сотрудничества. – М.: Наука, 1986. – C. 86.
    84. Поєдинок В.В. Правове становище інвестора як суб’єкта господарських відносин.: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 20 с.
    85. Закон України „Про режим іноземного інвестування” від 16.03.1996 р. 93/96-ВР (із змінами, внесеними згідно з законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    86. Закон України „Про підприємництво” від 07.02.1991 р. (Закон втратив чинність з 01.01.2004 року, крім статті 4, на підставі Кодексу № 436-IV від 16.01.2003 р.) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    87. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.2. Особлива частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 408 с.
    88. Вознесенская Н.Н. Совместные предприятия как форма международного экономического сотрудничества.–2-е изд., перераб. и доп. – М.: Наука, 1989. – С. 33.
    89. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. Е.А.Васильев. – М.: Международные отношения. 1993, – 560 с.
    90. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Книга друга/ Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 759 с.
    91. Выступление Золоторевой Е.А. в Государственной думе: Стенограмма парламентских слушаний на тему: «Опыт и первые итоги применения федерального закона «О соглашениях о разделе продукции в Российской Федерации», 16 июня 1998 г. – М.: 1998. – С. 51.
    92. Гражданское право: В 2 т. Том II. Полутом 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 704 с.
    93. Красавчиков О.А. Советское гражданское право. В 2-х томах. Т. І. М.: «Высшая школа», 1968, – С. 19.
    94. Юмашев Ю.М. Международно-правовые формы внешнеэкономических связей ЕЭС. – М.: Наука, 1989. – С. 105.
    95. Заключение экспертной комиссии государственной экологической экспертизы Госкомгеологии России по рассмотрению материалов уточненного технико-экономического обоснования разработки Комсомольского месторождения для Соглашения о разделе продукции, утверждено приказом Председателя Государственного комитета РФ по охране окружающей среды от 28.01.1997 г., №24 // информационные материалы Государственной Думы РФ.
    96. Самарина А. Прощайте, серые киты… // Общая газета. – 1998. – №31. – 6-12 августа. – С. 5.
    97. Стенограмма парламентских слушаний на тему: «Опыт и первые итоги применения федерального закона «О соглашениях о разделе продукции в Российской Федерации», 16 июня 1998 г. – М.: 1998. – С. 152.
    98. Попова Е. Охотоморский треугольник // Новые известия. – 1998. – №34. – С. 3.
    99. Конопляник А.А. Риск иностранных инвестиций в энергосырьевых отраслях России // Минеральные ресурсы России. Экономика и управление. – 1995. – № 3. – С. 18-22.
    100. Маслов Л.А., Седых А.Д. «Инвестиционная «рулетка» российской экономики. Взаимосвязь финансового и техногенного рисков // Нефтегазовая вертикаль, 1998. – №3. – С. 94-96.
    101. Вознесенская Н.Н. Регулирование иностранных инвестиций в России // Закон. – 1992. – №8. – С. 67.
    102. Крупа Л. К вопросу о юридическом содержании понятия специальный правовой режим // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 2. – С. 10–13.
    103. Стойка В. Правовые проблемы защиты прав инвесторов // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С. 5–7.
    104. Богуславский М. Правовое положение иностранных инвестиций. – М., 1993. – 291 с.
    105. Рішення Конституційного суду України „Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22,243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)” від 13 травня 1997 року № 1-зп Справа № 03/29-97 // ОВУ. – 1997. – № 20 від 17.06.1997 р.
    106. Платонова Н. Проблемы законодательного регулирования соглашений о разделе продукции // Хозяйство и право. – 1998. – №3. – С. 56-61.
    107. Федорович К. Інтереси держави та інвестора // Юридичний вісник України. – 2006. – 20–26 грудня. – С. 6.
    108. НАК „Нафтогаз України” презентує інвестпроекти // Урядовий кур’єр. – 2002.–№107. – С. 5.
    109. Блакитне золото з Чорного моря // Урядовий кур’єр. – 2000. – №31. – С.3.
    110. Положення про Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.00 р., №509 // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    111. Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18.10.1999 р. №120 // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    112. Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про включення Артемівського родовища до переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції” від 15.10.03 р. №627-р. // Збірник урядових нормативних актів України. – 2003. – № 41.
    113. Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про включення Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря до переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції” від 04.02.2004 р. №59-р. // Збірник урядових нормативних актів України. – 2004. – № 15.
    114. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження критеріїв, за якими визначаються незначні запаси корисних копалин” від 11.08.00 р. №1257 // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    115. Барон Ю. Система римского гражданского права: Вып. третий. Кн IV. Обязательственное право. – СПб.: Издание московского юридического магазина А. Ф. Скорова, 1899. – С.21.
    116. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1954. – 416 с.
    117. Гражданское право / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. Т.2. СПб., 1996. С.453.
    118. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку реєстрації проектів угод про розподіл продукції” від 12.11.01 р. №1756 // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    119. Інструкція з організації проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції, затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 23.10.01 №249 // ОВУ. – 2001. – №46. – Ст. 2054.
    120. Інструкція з розроблення, узгодження та підписання угоди про розподіл продукції, затверджена наказом Міністерства Економіки та з питань європейської інтеграції України від 12.11.01 № 9146/6137 // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    121. Постанова Кабінету Міністрів України „Про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Прикерчинської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря” від 22.12.05 р. №1263 // ОВУ. – 2005. – №52. – Ст. 3306.
    122. Умови конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Прикерчинської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря: Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.05 р. №1263 // ОВУ. – 2005. – №52. – Ст.3306.
    123. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” від 02.10.03 р. №1540 // ОВУ. – 2003. – № 40. – Ст.2100.
    124. Наказ Державного комітету природних ресурсів України „Щодо затвердження Переліку випадків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами без проведення аукціонів” від 25.10.2004 № 199 // ОВУ. –2004. – № 48. – Ст.3183.
    125. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів” від 27.01.95 р. №59 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    126. Экономическая энциклопедия / Науч.-ред. совет изд-ва «Экономика»; Ин-т экон. РАН; Гл.ред. Л.И. Абалкин. – М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1999. – С. 679.
    127. Экономическая теория: Учебник / Камаев В.Д. и коллектив авторов. – М.: гуманит. Изд.центр ВЛАДОС, 1998. – С.169.
    128. Указ Президента України „Про встановлення рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні” від 21.12.94 р. № 785/94 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    129. Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.91 р. №1251 (із змінами, внесеними згідно з законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    130. Закон України „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат” від 05.02.04 р. № 1456-IV // ВВР України. – 2004. – № 19. – ст.272.
    131. Субботин М. Продразвёрстка или продналог? Проблемы специальной части Налогового кодекса // Нефть и капитал. – 1998. – №5. – С. 6.
    132. Конопляник А. Концепция создания благоприятного инвестиционного климата в нефтяном комплексе России / Вопросы экономики. – 1996. - № 11. – С.36.
    133. Рассказова М.В. Практика и перспективы налогообложения нефтедобычи. – М.: Финансовая академия. Научное издание, 1999. – С.59.
    134. Симония А. А. Нефть и газ в странах Юго-Восточной Азии / Отв. ред. Г.И. Чуфрин. – М.: Наука, 1983. – 238 с.
    135. Борисовский Д. Соглашения о разделе продукции. Правовой аспект. // Журналъ для акционеров. – 1999. – № 9. – С.22-23.
    136. Никитина К. Куда идет бонус от шельфа? // Рыбак Сахалина. – 1996. – № 41. – С.5
    137. Доклад Правительства РФ «Об итогах работы по реализации Соглашений о разделе продукции», направленный в Государственную Думу. Письмо первого заместителя Председателя Правительства РФ Н.Аксененко от 18.10.1999 г., №4624п-П2 // Информационные материалы Государственной Думы РФ.
    138. Дьяченко С. Нефтяные сервисные соглашения // Нефть, газ и право. – 1996. – №6 (12). – С. 32.
    139. Токарев А. Влияние основных условий нефтяных соглашений на распределение риска между инвестором и принимающим государством // Нефть, газ и право. – 1996. – №4 (10). – С. 14.
    140. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. // ВВР України. – 1995. – №4. – Ст. 28.
    141. Обоснование разработки Харампурского нефтегазоконденсатного месторождения на условиях раздела продукции / НК «Роснефть», ОАО «Роснефть-Пурнефтегаз». – М., 1999. – 62с.
    142. Закон України „Про заставу: від 02.10.92 р. №2654 (із змінами, внесеними згідно із Законами) // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    143. Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    144. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією” від 13.06.95 р. № 423 // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    145. Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затверджена наказом комітету України з питань геології та використання надр від 23.06.1999 р. №105/309 // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
    146. Перчик А.И. Основы горного права. – М.: Недра, 1996. – 298 с.
    147. Сапожников А. Специфика организационно-правового механизма освоения газовых месторождений на условиях СРП // Нефть, газ и право. – 1999. – №6(30). – С.32-34.
    148. Федеральный Закон РФ «О соглашениях о разделе продукции» от 30.12.1995 г. // СЗ РФ. – 1996. – №1. – Ст.18.
    149. Закон Республики Узбекистан «О соглашениях о разделе продукции» от 07.12.01 г. // Народное слово. – 2002. – №4(2826).
    150. Закон Республики Казахстан «О соглашениях (контрактах) о разделе продукции при проведении нефтяных операций на море» от 08.07.2005 г. // Нефть, Газ и Право Казахстана, 2005. – №3. – С.50-58.
    151. Проект Закону України „Про внесення змін та доповнень до Закону України „Про угоди про розподіл продукції” від 06.11.2003 р. №4344 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
    152. Висновок на проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» від 06.11.2003 р. №4344 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua
    153. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні: Монографія. – К.: Вентурі, 1996. – 272 с.
    154. Закон України „Про власність” від 07.02.91 р. // ВВР УРСР. – 1991. – №20 – Ст.168.
    155. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. Издание второе. – Х.: ООО «Одиссей», 2005. – 960 с.
    156. Шевченко Я.М., Венецька М.В., Кучеренко І.М. Проблеми вдосконалення правового регулювання права приватної власності: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 104 с.
    157. Гражданское право: В 2 т. Том I: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 816 с.
    158. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902. Изд. 3-е, испр. М.: «Статут», 2003. – 831 с.
    159. Скловский К.И. Собственность в гражданском праве: Учеб.-практ. Пособие. – 2-е изд. – М.: Дело, 2000. – 512 с.
    160. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 р). – М.: СПАРК, 1995. – 556 с.
    161. Клубничкин М.К. Налогообложение и инвестиционный режим в нефтяной отрасли. // Минеральные ресурсы России. – 1996. -№1. - С.8-9.
    162. Дунаев В.Ф., Саркисов А.С., Куний М.М. Механизм раздела продукции в СРП: как его построить для новых месторождений // Нефть и бизнес. – 1998. –№ 2. – С.20-23.
    163. Постанова Кабінету Міністрів України „Про використання частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції” від 28.04.00 р. №741 // Інформаційно-пошукова правова система „Нормативні акти України”.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины