ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ІНТЕРНЕТ-САЙТУ В УКРАЇНІ

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП................................................................................................................. 3

РОЗДІЛ 1. Інтернет-сайт як об’єкт авторського права
1.1. Поняття та ознаки об’єкта авторського права........................................... 10
1.2. Традиційні та нові об’єкти авторського права.......................................... 31
1.3. Загальна характеристика Інтернет-сайту як об’єкта авторського
права......................................................................................................................
57
Висновки до розділу 1......................................................................................... 82

РОЗДІЛ 2. Зміст виключних прав автора Інтернет-сайту
2.1. Поняття та ознаки учасників авторських правовідносин......................... 84
2.2. Виключні майнові права автора Інтернет-сайту....................................... 100
2.3. Особисті немайнові права автора Інтернет-сайту..................................... 123
Висновки до розділу 2......................................................................................... 136

РОЗДІЛ 3. Правова охорона Інтернет-сайту
3.1. Напрями правової охорони Інтернет-сайту............................................. 138
3.2. Цивільно-правовий захист прав автора Інтернет-сайту........................... 155
3.3. Особливості договірних зобов’язань зі створення Інтернет-сайту
та хостингу...........................................................................................................
178
Висновки до розділу 3......................................................................................... 190

ВИСНОВКИ........................................................................................................

192

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................

196

Додаток 1. Про внесення змін та доповнень до деяких законів України
(про врегулювання правовідносин щодо Інтернет-сайту) (проект)………………………………………………………………………….

211

Додаток 2. Наказ Міністерства освіти і науки України про затвердження
Типових договорів стосовно Інтернет-сайту (проект)……………………….

213

В С Т У П

Актуальність теми дослідження. Двадцять перше сторіччя є свідком перевороту в нашій уяві про комунікації та засоби обміну інформацією. Супутники, оптиковолокно, мікрочіпи, комп’ютери, Інтернет привели нас до ери високих комп’ютерних технологій. Ця сфера суспільних відносин розвивається дуже динамічно.
Сьогодні більшість компаній мають власні Інтернет-сайти – віртуальні представництва, які інформують світ про компанію та її діяльність. Багато угод укладається через Інтернет, існують віртуальні банки, усі сфері ділового життя представлені у мережі Інтернет. Завдяки світовій поширеності Інтернету користувач України має можливість отримати інформацію з Бібліотеки Конгресу США. Все це відбувається через одну з найпопулярніших функцій Інтернету – WWW (World Wide Web). Її основною цеглинкою є Інтернет-сайт, на якому й міститься уся ця інформація.
Саме тому визначення правового режиму Інтернет-сайту є конче важливим, оскільки правове регулювання його залишилося за межами чинного законодавства, незважаючи на те, що Інтернет-сайти стають все більш розвиненими та масштабними.
Науковці, практики, державні чиновники різних рангів наполягають на вирішенні цієї проблеми, необхідності приведення національного законодавства відповідно до міжнародних норм.
Багато науковців (Ч.Н. Азімов, Я.М. Шевченко, Ю.Л. Бошицький, Р.Б. Шишка, О.В. Дзера, А.С. Довгерт, Р.В. Дробов’язко, І.А. Безклубий, О.В. Кохановська, О.А. Підопригора, О.О. Підопригора, М.Й. Штефан, М.М. Богуславський, А.Б. Гельб, А.П. Сергєєв, В.А. Калятін, Т.Дж. Шмедінгхофф, Я. Швидронь, В.М. Антонов, О.М. Пастухов, І.М. Расолов, Н.В. Макагонова, Д. Ліпцик, Б. Едельман, В.Я. Іонаса, І.В. Савельєва, М.І. Нікітіна та інші), які в тій чи іншій мірі досліджують проблеми права інтелектуальної власності, неодноразово звертали свою увагу на окремі проблеми, що виникають під час застосування традиційного авторського права до нових інформаційних технологій, зокрема Інтернету. Однак комплексного дослідження проблем правової охорони Інтернет-сайту в сучасній теорії авторського права здійснено не було.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає напряму наукових проблем інтелектуальної власності Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України „Проблеми удосконалення національного законодавства у галузі інтелектуальної власності в умовах інтеграції до Європейського союзу”.
Мета і завдання дослідження. Основною метою цього дослідження є визначення напрямів цивільно-правової охорони Інтернет-сайту через всебічний та комплексний аналіз правовідносин, об’єктом яких є Інтернет–сайт. Для цього, перш за все, необхідно визначити правові категорії та поняття, які мають значення для розкриття теми (сучасне українське законодавство не містить таких понять). Потрібно систематизувати такі правовідносини з моменту замовлення або рішення про створення Інтернет-сайту до моменту безпосереднього розміщення його у мережі Інтернет та подальшого обслуговування. Необхідно визначити, класифікувати та дати правову характеристику колу учасників правовідносин, які беруть в них участь, провести порівняльний аналіз чинного українського законодавства з приводу регулювання цих правовідносин з законодавством, яке існує на рівні національного законодавства країн Західної Європи та на рівні міжнародного регулювання.
Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини, що виникають в процесі створення, використання Інтернет-сайту та охорони прав його автора.
Предметом дослідження є вітчизняні та іноземні наукові розробки, ідеї та концепції; норми авторського права України у порівнянні з нормами авторського права інших країн світу, в яких Інтернет досяг високого рівня розвитку.
Методи дослідження випливають з вимог комплексного та об’єктивного аналізу явищ суспільного життя та міждисциплінарного підходу до поставлених завдань. Дослідження проведено на основі формально-логічного, системно-функціонального, історико-правового, порівняльно-правового та інших загальних та спеціальних наукових методів.
Із застосуванням формально-логічного методу опрацьовано положення нормативно-правових актів у сфері авторського права України, країн Західної Європи, Російської Федерації, США, Об’єднаних Арабських Еміратів, Японії, країн СНД (переклад яких було здійснено автором особисто). За допомогою історико-правового та діалектичного методу досліджено кількісний та якісний розвиток мережі Інтернету та Інтернет-сайту, як її складової частини, його правовий статус. Системно-функціональний метод дав можливість дослідити механізм взаємин суб’єктів авторських прав на Інтернет-сайт та користувачів мережі. На основі порівняльно-правового методу проведено порівняння положень законодавств країн Бернського союзу, а також міжнародно-правових документів у сфері охорони авторського права.
Наукова новизна одержаних результатів. Дана дисертація є першою роботою у вітчизняної цивілістичної науці, в якій зроблено комплексне дослідження актуальних проблем, зумовлених поширенням Інтернет-сайтів, котра виконана на базі нового Цивільного кодексу України та сучасного міжнародного законодавства. Дослідження правового регулювання відносин щодо Інтернет-сайту, тенденцій його розвитку застосовано новий підхід в аспекті дослідження традиційних авторських правовідносин в нових технологічних умовах, що суттєве впливають на весь правовий механізм цивільної-правової охорони авторських прав. Висунуто пропозиції щодо удосконалення законодавства і правозастосовної практики у сфері цивільно-правової охорони Інтернет-сайту.
Загальна направленість дослідження дала можливість обґрунтувати наступні теоретичні положення, висновки і пропозиції, які містять наукову новизну і виносяться на захист:
1. Пропозиція щодо авторського визначення терміну „Інтернет-сайт”, як відокремленого, логічно завершеного елемента мережі Інтернет, створеного на основі технології гіперпосилань, який розташований на сервері (host), має унікальну адресу (url), за якою до нього може отримати доступ будь-який користувач мережі Інтернет, та у своїй основі містить Інтернет-сторінки, які мають графічний вигляд та можуть бути переглянуті за допомогою спеціальних комп’ютерних програм (браузерів). Запропоновано внести до ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права” доповнення в частині цього визначення.
2. Висновок про те, що Інтернет-сайт є об’єктом авторського права згідно із законодавством України, оскільки є результатом творчої праці автора та відповідає ознакам, що ставляться до об’єкта авторського права, який у своєму складі може містити у якості складових частин інші об’єкти авторського права.
3. Висновок про необхідність правової охорони Інтернет-сайту в якості єдиного об’єкту авторського права.
4. Пропозиція щодо необхідності відокремлення Інтернет-сайту від комп’ютерної програми, як найбільш близького за ознаками об’єкта авторського права. Доведено, що ці об’єкти мають різні правові режими та потребують різних підходів до їх правової охорони та захисту прав їх авторів.
5. Висновок щодо конкретизації суб’єктного складу осіб, які можуть виступати учасниками авторських правовідносин стосовно Інтернет-сайту, зокрема, автори (співавтори) творів, спадкоємці авторів, законні набувачі авторських прав, організації колективного управління та повірені.
6. Висновок про те, що майнові права автора, визначені у Законі України «Про авторське право і суміжні права», можуть бути використані автором Інтернет-сайту, по-перше, у повному обсязі (право на повторне оприлюднення твору; переробку, адаптацію), по-друге, деякі тільки частково (право на переклад твору; доведення своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним бажанням), по-третє, деякі взагалі не можуть належати автору Інтернет-сайту (право на публічне виконання, публічне сповіщення твору; публічний показ твору; аранжування; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; імпорт примірників творів), що пов’язано з електронною формою існування Інтернет-сайту у мережі Інтернет та його технічною природою.
7. Вперше подано пропозицію щодо затвердження на рівні Міністерства освіти та науки України, як профільної установи стосовно даних правовідносин типових договорів щодо Інтернет-сайту, завдяки чому більш широкий круг авторів Інтернет-сайту зможе захистити свої права у суді.
8. Висновок про те, що для ефективної правової охорони Інтернет-сайту необхідно визначити на законодавчому рівні його правовий режим шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
9. Визначено та доведено, що найбільш дієвими засобами захисту прав автору Інтернет-сайту є стягнення грошової компенсації та моральної шкоди.
10. Пропозиція щодо визначення та конкретизації доказування авторства щодо Інтернет-сайту (наявність укладених договорів на створення Інтернет-сайту з відповідними актами приймання-передачі та на розміщення Інтернет-сайту на сервері; закріплення Інтернет-сайту на паперовому носії у вигляді об’єктного коду або графічному вигляді; WEB – дипозитарій, покладення обов’язку моніторингу змін до Інтернет-сайту на провайдерів).
11. Висновок щодо особливостей цивільно-правових договорів стосовно Інтернет-сайту. Так особливостями договору на створення за замовленням і використання Інтернет-сайту є технічне завдання, яке дозволяє визначити об’єкт договору та перелік виключних майнових прав, які автор має передати замовникові для належного подальшого ним використання Інтернет-сайту. Особливостями договору на розміщення Інтернет-сайту у мережі Інтернет є досягнення домовленості щодо спеціальної адреси, за якою до Інтернет-сайту будуть мати можливість отримати доступ користувачі мережі Інтернет.
12. Пропозиція щодо ведення провайдерами, які надають послуги з розміщення Інтернет-сайтів у мережі Інтернету, реєстру Інтернет-сайтів, з зазначенням дати та змісту розміщеної на ньому інформації, для чого необхідно ввести відповідне ліцензування їх діяльності та розроблення ліцензійних умов, з відповідним внесенням змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року № 1775-III.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше виявлені основні проблеми охорони авторських прав на Інтернет-сайт та запропоновані шляхи їх вирішення на національному рівні. Одержані теоретичні та практичні висновки для використання органами законодавчої та виконавчої влади України для цілей формування державної політики у сферах зв’язку, інформатизації та охорони авторських прав, а також розробки нормативно-правових актів та укладання міжнародних угод у цих галузях.
Отриманий теоретичний доробок може служити основою для подальших теоретичних та прикладних досліджень з проблем зв’язку взаємного впливу інформаційних технологій та авторського права. Результати дослідження також можуть бути використані авторами, програмістами, державними службовцями, суддями, викладачами, підприємцями та співробітниками організацій, що здійснюють управління майновими правами авторів на колективній основі.
Матеріали дисертації можуть бути використаними у навчальному процесі в юридичних вузах.
Практичне значення одержаних результатів підтверджують додані до даного дисертаційного дослідження розроблені автором проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законів України (про врегулювання правовідносин щодо Інтернет-сайту)» та Наказу Міністерства освіти та науки України «Про затвердження типових договорів стосовно Інтернет-сайту».
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та обговорена і прорецензована на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Основні висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, були викладені на науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції “Проблеми розвитку та управління інтеграційними процесами на міжнародному ринку освіти та науки” (м. Ужгород та м. Сніна (Словаччина), 16–18 жовтня 2002 р.); Міжнародній науковій конференції “Теорія і практика переходу до ринку: економіко-правовий, міжнародний, інформаційно-технологічний та освітньо-правовий аспекти” (м. Ужгород та м. Сніна (Словаччина), 12–15 березня 2003 р.); Науково-практичній конференції “Проблеми кодифікації законодавства України”, (м. Київ, 14 травня 2003 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 11 публікаціях: 3 – тези доповідей на наукових конференціях, 4 – у фахових виданнях та 4 – у спеціалізованих періодичних виданнях.
Структура роботи обумовлена метою, предметом дослідження та авторським підходом до розгляду обраної проблематики. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних та джерел додатків. Повний обсяг роботи – 222 сторінки, з них 15 сторінок – список використаних джерел (180 найменувань), 12 сторінок – Додатки 1 та 2.

Список литературы

В И С Н О В К И

Аналіз правовідносин, які склалися у сфері Інтернет-сайту протягом останніх років, дозволяє констатувати, що вони не врегульовані сучасним правом. Фактично Інтернет-сайт залишився за межами права, тоді як ці правовідносини є дуже динамічними, швидко змінюваними та такими, які щодня набувають все більшої значимості для суспільства. Тільки право може належним чином врегулювати будь-які суспільні відносини з метою надання належної правової охорони зокрема і особам, які своєї інтелектуальною працею створюють сучасний імідж держави. Враховуючи інформаційний потенціал Інтернету, цього інформаційного океану, більшість іноземців дізнаються про України саме з Інтернету. Ось чому право повинно швидко реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві, своєчасно відповідати на вимоги творців Інтернет-сайтів та розробити відповідну модель правової охорони Інтернет-сайту. За її відсутності та враховуючи темпи розвитку Інтернету, нині, коли тільки відбувається становлення цієї сфери суспільного життя, темпи формування власної Інтернет-культури може бути безнадійно втрачений. Цей процес пройде без участі права, а отже, стане не передбачуваним, неконтрольованим, що в свою чергу негативно позначиться на особах, які працюють у цій інтелектуальній сфері.
Відповідно до мети, яка нами ставилася, було досліджено Інтернет-сайт як явище комп’ютерного світу, здійснено його аналіз з точки зору відповідності ознакам об’єкта авторського права.
Аналіз наукової літератури та законодавства України і іноземних держав дозволяє дійти висновку, що для отримання правової охорони з боку держави Інтернет-сайт повинен відповідати певним обов’язковим ознакам, які ставляться до об’єкта авторського права: бути результатом творчої діяльності (праці) автора у галузі літератури, науки або мистецтва, виражатися в об’єктивній формі з можливістю бути сприйнятим органами людських почуттів та подальшого відтворення.
Вперше сформульовано критерії, за якими об’єкти авторського права набувають такого статусу. Для цього автором за допомогою історичного та логічного аналізу досліджено об’єкти авторського права. Завдяки введенню нового критерію аналізу, а саме – залежності суспільної цінності об’єкта та часу його перебування в офіційному статусі об’єкта авторського права, нами умовно підрозділені всі об’єкти авторського права на “традиційні” та “нові”. Аналіз з урахуванням такого поділу дав можливість виявити певні критерії, які лягли в основу надання об’єктам авторського права правової охорони, шляхом включення до складу об’єктів авторського права. Першим критерієм, безперечно, є відповідність нового об’єкта ознакам, які ставляться до об’єкта авторського права. Другим критерієм є суспільна цінність даного об’єкта, зростання якої спричиняє особливу увагу законодавця до цього об’єкта та включення його до відповідного переліку об’єктів, встановлених ст. 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
Незважаючи на те, що перелік об’єктів авторського права, який встановлюється ст. 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права” не є вичерпним, обґрунтована позиція, що складна технічна природа Інтернет-сайту та його правовий статус потребує внесення змін до цієї статті та включення Інтернет-сайту, як окремого об’єкта авторського права до складу об’єктів авторського права. Окрім того, було би доцільно закріпити на законодавчому рівні визначення поняття Інтернет-сайту.
Доведено, що Інтернет-сайт є об’єктом авторського права, оскільки він – результат творчої діяльності автора у галузі літератури, науки або мистецтва, виражений об’єктивно, може бути сприйнятий органами людських почуттів та підлягає відтворенню.
Вноситься пропозиція про закріплення на законодавчому рівні такого визначення Інтернет-сайту (Web-сайт).
Обґрунтовано, що учасниками авторських правовідносин щодо Інтернет-сайту може бути все коло учасників, які відомі Закону України «Про авторське право і суміжні права», а саме: автори творів, їх спадкоємці, законні набувачі авторських прав, організації колективного управління та повірені.
Автору Інтернет-сайту, як об’єктові авторського права належать майнові права, які за своїм характером є виключними та абсолютними. Коло цих прав обмежене технічною природою Інтернет-сайту та складається з таких прав: право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону третім особам використовувати твір. Виключне право на заборону або дозвіл третім особам використовувати Інтернет-сайт відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» складається з права на: відтворення твору; публічний показ; переклад твору; адаптації, анотації; розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найом майнових прав щодо Інтернет-сайту; подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним бажанням.
Доведено, що особисті немайнові права, закріплені Законом України «Про авторське право і суміжні права», можуть бути застосовані до автора Інтернет-сайту без обмежень. Однак принцип розумності та справедливості побудови цивільного законодавства потребує у деяких випадках обмеження права автора на заборону внесення до Інтернет-сайту змін, оскільки це знецінює права власника Інтернет-сайту та робить використання твору майже неможливим.
Обґрунтовано найбільш ефективні напрямки правової охорони Інтернет-сайту: визначення на законодавчому рівні правового режиму Інтернет-сайту шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України “Про авторське право і суміжні права”; визначення особливостей правового захисту прав автора Інтернет-сайту; розробка та розповсюдження Типових договорів на створення Інтернет-сайту та хостингу.
Для доведення у суді виникнення моменту, з якого у автора Інтернет-сайту виникло право на будь-який з його елементів, запропоновано розробити певну програму статистики, яка б здійснювала моніторинг змін до Інтернет-сайту, а саме заносила до бази даних інформацію про те, коли та яка інформація змінювала Інтернет-сайт. Встановити цю програму на сервері провайдера. Це дозволить довести факт того, коли та що було розроблено автором Інтернет-сайту, оскільки лише автор може законним шляхом вносити зміни до Інтернет-сайту. Обґрунтовано вимоги до цієї програми, зокрема ведення архіву, який протягом декількох років підлягатиме відповідному зберіганню, відповідальність щодо цього потрібно покласти на провайдера. Для правового оформлення такої діяльності доведено доцільність внесення змін до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року № 1775-III, яким ввести ліцензування провайдерских послуг, відповідною умовою такого ліцензування стане наявність та обов’язок застосовувати цю програму, яка повинна бути захищена від сторонніх змін, у своїй базі даних. Завдяки цьому автор Інтернет-сайту зможе доводити, що саме ним у певний час було розроблено зазначений Інтернет-сайт.
Аналіз правової природи договорів, що укладаються стосовно Інтернет-сайту дозволяє дійти висновку, що ці договори є складними з точки зору як юридичної техніки їх написання, так і з точки зору умов, щодо яких необхідне досягнення згоди для забезпечення належного рівня правового захисту прав сторін. Вважаємо, що затвердження на рівні Наказів Міністерства науки та освіти України з подальшою публікацією в пресі Типових догорів, які зазвичай укладаються у цій сфері, буде саме тим вирішенням проблеми належної правової охорони Інтернет-сайту, яке потрібне в умовах невисокої правової обізнаності авторів України.
На нашу думку, врахування зазначених вимог дозволить сформувати певну правову модель правовідносин щодо Інтернет-сайту, застосувати її на практиці, що сприятиме формуванню певної правової культури її застосування. Все це, враховуючи новизну даного дослідження, дозволить зробити суттєвий прорив у сфері правового регулювання Інтернет-правовідносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Copyright Law of JAPAN, Copyright Research and Information Center (CRIC) November 2002.Translated by Yukifusa OYAMA et al. http:// www.cric.or.jp

2. Copyright Law of the USA and Related Laws Contained in Title 17 of the United States Code, Cercular 92, Published by U.S. Copyright Office, Library of Congress, - July 2001.
3. Copyright, Designs and Patents Act 1988 (c. 48). від 15.11.1988 р., Crown Copyright 1988, ISBN 0105448885. http://www.hmso.gov.uk/acts/acts1988 /Ukpga_19880048_en_1.htm

4. Freedman Bradley J., Deane Robert J. C., Garton Nicole. Copyright and the Internet. Document 815785:02.
5. Lea G. “Program copyright and moral rights: a culture clash ?” // Computer Law and Security Report. – 1994.
6. Microsoft Internet Information Server 4.0 и Microsoft Proxy Server 2.0 Учебный курс. / Пер. с англ. – М., 1999.
7. Mise a jour Legifranse 25.03.2002 http://www.legifrance.gouv.fr/html/ codes traduits/cpialtext.htm

8. Oary D. Copyright Registration and Computer Programs // Journal of the Copyright Society of the USA. – Vol. 1. – N 6. – 1984.
9. Registration for Computer Programs // Copyright Office of the USA. – Circular R.61. – Washington. – 1964.
10. Schramm C. Die shopferische Leistung // C. Heymanns Verlag, 1957.
11. Snow v Eaton Centre Ltd. [1982] 70 CRP (2d) 105.
12. Tidy v Trustees of the Natural History Museum [1996] 3 EIPR D-81. – 1995.
13. Toomas Hinnosaar. Software piracy and its impact on social welfare. World Bank. – Washington DC, 2002.
14. UAE Industrial & Intellectual Property Series: Copyright Law in the United Arab Emirates. PUBLICATIONS PRODUCED BY AL TAMIMI & COMPANY. http://www.tamimi.com/site_1024/pdf/Copyrght.pdf
15. Агарков М. М. Обязательства по советскому гражданскому праву. – М.: Юриздат, 1940. – 175 с.
16. Алексеев С. С. Теория права. – М.: Издательство БЕК, 1994. – 220 с.
17. Андрощук Г. Вопросы защиты знаков в Интернете // Юридическая практика. – 2003. – № 39(301).
18. Андрощук Г., Крайнев П., Ковасс И. Право интеллектуальной собственности. Торговые аспекты. – К.: Издательский Дом «Ін Юре», 2000. – 164 с.
19. Антимонов Б. С., Флейшец Е. А. Авторское право. – М.: Юридическая литература, 1957. – 280 с.
20. Антонов В. М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право. – К.: КНТ, 2005. – 520 с.
21. Бентли Лайонел, Шерман Брєд. Право интеллектуальной собственности. Авторское право. – СПб.: Юридический центр ПРЕСС, 2004. – 535 с.
22. Біленчук П. Д., Романюк Б. В., Цимбалюк В. С. Комп’ютерна злочинність: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 240 с.
23. Боброва Д. В., Дзера О. В., Довгерт А. С. Цивільне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2000. – 293 с.
24. Бошицкий Ю. Л. Правовая реформа изобретательства: проблемы и решения. – К.: Наукова думка, 1992. – 120 с.
25. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Малый энциклопедический словарь: В 4 т. – М.: Русское слово, 1994. – Т. 3. – 640 с.
26. Бутнев В. К. К понятию механизма защиты субъективных прав // Субъективное право: Проблемы осуществления и защиты. – Владивосток, 1983.
27. Ваксберг А., Грингольц И. Автор и кино. – М.: Юриздат, 1961. – 140 с.
28. Варул П. А. О защите субъективных гражданских прав // Тезисы докладов республиканской конференции «Роль права в деле повышения благосостояния советских граждан в свете решений XXVII съезда КПСС»: В 2 т. – Тарту, 1987. – Т.1.
29. Василевский С. М. Психология технического изобретательства: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – Горький, 1952.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і голов. ред. В. Т. Бусол. – К., 2002.
31. Ванслов В. Об отражении действительности в музыке. – М.: Музгиз, 1953. – 236 с.
32. Вильнянский С. И. Защита чести и достоинства человека в советском праве // Правоведение. – 1965. – № 3.
33. Войниканис Е. А., Якушев М. В. Информация. Собственность. Интернет. – М.: "Волтерс Клувер", 2004. – 164 с.
34. Воронін Д. Комп’ютерні програми як об’єкт авторського права // Юридична газета. – 2003. – № 3(3).
35. Гаврилов Э. П. Правовая охрана алгоритмов и программ для ЭВМ в СССР: Современное состояние и перспективы // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 1.
36. Гаврилов Э. П. Советское авторское право. – М.: Наука, 1985. – 220 с.
37. Гаврилов Э. П. Советское гражданское право. Основные положения. Тенденции развития. – М.: Наука, 1984. – 220 с.
38. Галянтич М. К. Промислова власність: правові засоби охорони та захисту. – К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2003. – 230 с.
39. Гарнаев А., Гарнаев С. Web-программирование на Java и JavaScript. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 1021 с.
40. Гельб А. Б. Основные принципы советской правовой охраны программного обеспечения // Патентные проблемы вычислительной техники и кибернетики / Отв. ред. В. М. Пономарев. – М., 1985.
41. Гельб А. Б. Современное состояние проблемы правовой защиты программного обеспечения ЭВМ (аналитический обзор). – Таллин: ЦНИОН АН Эстонской ССР, 1979. – 58 с.
42. Глебов И. Чайковский: Инструментальное творчество. – Петербург: Гос. типография, 1922. – 70 с.
43. Глинський Я. М., Ряжська В. А. Інтернет. Сервіси, HTML і web-дизайн. – Львів: Деол, 2002. – 168 с.
44. Глушков С. В., Ломотько Д. В. Базы даннях: Учебный курс. – Х.: Фолио, М.:ООО "Издательство АСТ", 2001. – 504 с.
45. Горбачева С. И. Правовые аспекты охраны интеллектуальной собственности // Право и образование. – 2000. – № 1.
46. Гордон М. В. Лекции по советскому гражданскому праву. Часть вторая. – X.: Издательство Харьковского университета, 1960. – 260 с.
47. Гордон М. В. Советское авторское право. – М.: Юридическая литература, 1955. – 232 с.
48. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19, 20. – Ст. 144.
49. Гражданский кодекс Украины: Комментарий: В 2 т. – Х.: Одиссей, 2003. – Т. 1. – 1069 с.
50. Гражданское право: Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. – М.: Издательство ТЕИС, Санкт-Петербургский государственный университет, 1996. – Т. 1. – 552 с.
51. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Рус. яз, 1980. – Т. 4. – 555 с.
52. Данільян О. Г., Дзьобань О. П., Панов М. І. Національна безпека України: сутність, структура та напрямки реалізації – Х.: Фоліо, 2002. – 285 с.
53. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
54. Деревин А. А. Юридические термины в праве // Академический юридический журнал – 2001. – № 4.
55. Дзера О. В. Цивільне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 293 с.
56. Дзера О. В., Кузнєцова Н. С. Цивільне право. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 736 с.
57. Дозорцев В. А. Авторские дела в суде: Научно-практический комментарий. – М.: Б.и., 1983. – 175 с.
58. Драматурги запрещают ставить свои спектакли под угрозой тюремного срока // Московский комсомолец. – 1997. – 6 декабря.
59. Елисейкин П. Ф. Правоохранительные нормы: понятие, виды, структура // Защита субъективных прав и гражданское судопроизводство. – Ярославль, 1977.
60. Жиленко А. А. Право изобретателя. Привилегии на изобретения и их защита в русском и международном праве. Историко-догматическое исследование: В 2 т. – СПб.: Государственная типография, 1903. – Т. 2. – 234 с.
61. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року № 1775-III // Офіційний вісник України. – 2000. – № 27. – Ст. 1109.
62. Закон України “Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року № 1699-III // Офіційний вісник України. – 2000. – № 20. – Ст. 813.
63. Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» від 23 березня 2000 року № 1587-III // Офіційний вісник України. – 2000. № 16. – Ст. 653.
64. Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 року № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13.
65. Закон України «Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)» від 31 травня 1995 р. № 189/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 21. – Ст. 155
66. Защита программ ЭВМ на основании норм авторского права // Изобретательство. Патентное дело. Патентная информация: Реф. сборник. – 1983. – № 8.
67. Зильберштейн Н. Л. Авторское право на музыкальные произведения // Советский композитор. – М., 1960.
68. Иващенко С. Экспертиза интеллектуальных объектов // Юридическая практика. – 2005. – № 6(372).
69. Ионас В. Я. Критерий творчества в авторском праве и судебной практике. – М.: Юридическая литература, 1963. – 140 с.
70. Иоффе О. С. Обязательственное право. – М.: Юридическая литература, 1975. – 872 с.
71. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. – Л.: Издательство ЛГУ, 1949. – 142 с.
72. Иоффе О. С. Советское гражданское право (курс лекций). Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах. – Л.: Издательство ЛГУ, 1958. – 371 с.
73. Иоффе О. С. Советское гражданское право: В 3 т. – Л.: Издательство ЛГУ, 1965. – Т. 3. – 380 с.
74. Інформація з офіційного сайту ICANN - http://www.icann.org/new.html

75. Йеркс Анна-Марія, Пикетт Джон, Тайт Блєйн, Давид Метью, Гутман Лаура. Dreamweaver 4: Искусство создания web-сайтов. – М., СПб., К.: Диасофт, 2002. – 688 с.
76. Кабатов В. А. Советское авторское право на произведения изобразительного искусства: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1954.
77. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) – М.: Норма-Инфа, 2000. – 450 с.
78. Калятин В. О. Право в сфере Интернета. – М.: Норма, 2004. – 480 с.
79. Камышев В. Г. Издательский договор на литературное произведение. – М.: Юридическая литература, 1969. – 178 с.
80. Камышев В. Г. Права авторов литературных произведений. – М.: Юридическая література, 1972. – 184 с.
81. Карпов П. И. Творчество душевнобольных. – М., Л.: Госиздат, 1926. – 199 с.
82. Кирилкин А. Проблемы защиты прав интеллектуальной собственности в сфере программного обеспечения в Украине // Матеріали 8-ї міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми охорони інтелектуальної власності”. – Алушта, 2004, 6–11 вересня.
83. Кириллова М. Я. Развитие советского авторского права. - Свердловск: Свердловский юридический институт, 1982. – 80 с.
84. Клык Н. Л. Охрана интересов сторон по авторскому договору. – Красноярск: Издательство красноярского универститета, 1987. – 180 с.
85. Композиторы не берут гонорар песнями дочери Эдиты Пьехи // Московский комсомолец. – 1998. – 11 июля.
86. Кучма Л. Д. Де високо стоїть наука, там високо стоїть людина // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 7.
87. Лазарев В. В. Общая теория государства и права. – М.: Юристъ, 1996. – 472 с.
88. Ларін М. Захист авторських прав у глобальній мережі // Юридичний вісник. – 2002. – 1–7 червня.
89. Левин Джон Р., Бароди Кэрол, Левин-Янг Маргарет. Internet для чайников. 4-е изд. – К.: Диалектика, 1997. – 320 с.
90. Леонтьев В. П. Интернет. Карманный справочник. – М.: Олма-пресс, 2004. – 863 с.
91. Леонтьев В. П. Новейшая энциклопедия Интернет 2004. – М.: Олма-пресс, 2004. – 783 с.
92. Липник Д. Авторское право и смежные права. – К.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 250 с.
93. Луць В. В. Сроки в гражданских правоотношениях // Правоведение. – 1989. – № 1.
94. Магазинер Я. М. Объект права // Очерки по гражданскому праву. – Л.: Издательство ЛГУ, 1957.
95. Макагонова Н. В. Авторское право: Учебное пособие. – М.: Юридическая литература, 1999. – 288 с.
96. Малеина М. Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан. – М.: Знание, 1991. – 176 с.
97. Матвеев Ю. Г. Международная охрана авторских прав. – М.: Юридическая литература, 1987. – 222 с.
98. Мельник О. М. Проблеми охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в Україні. – Х.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2002. – 362 с.
99. Мельник О. Особисті немайнові права на об’єкти інтелектуальної власності: деякі питання // Право України. – 2001. – № 7.
100. Мережко А. Международные деликты и киберпространство // Юридическая практика. – 2001. – № 43(201).
101. Мерникова Н. Краткая справка о фирме IBM (International Business Machines Corporation) // Управление персоналом. – 2001. – № 6.
102. Минков. А. Международная охрана интеллектуальной собственности. – СПб.: Питер, 2001. – 720 с.
103. Міллер А. Р., Дейвис М. Х. Регламентація надання авторського права на комп’ютерні програми // Захист прав інтелектуальної власності. Досвід прав інтелектуальної власності: Збірник документів, матеріалів, статей / За заг. ред. О. Д. Святоцького. – К., 2003.
104. Московский комсомолец. – 1998. – 21 апреля.
105. Наумов В. Б. Право и Интернет: Очерки теории и практики. – М.: Книжный дом «Университет», 2002. – 432 с.
106. Никитина М. И. Авторское право на произведения науки, литературы и искусства. – Казань: Издательство Казанского университета, 1972. – 230 с.
107. Носов В. А. Мехнизмы защиты права в обязательственных отношениях // Механизм защиты субъективных гражданских прав. – Ярославль, 1990.
108. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Под. ред. Н. Ю. Шведовой. – М.: Русский язык, 1991. – 917 с.
109. Основи правової охорони інтелектуальної власності в Україні: Підруч. для студ. неюрид. вузів / За заг. ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін. Юре», 2003. – 256 с.
110. Офіційний сайт W3C - http://www.w3.org/Consortium/

111. Павлюченко С. А. Элементарная теория музыки. – Л.-М.: Музгиз, 1946. – 148 с.
112. Палиюк В. П. Возмещение морального (неимущественного) вреда. Монография. 2-е изд. – К.: Право, 2000. – 272 с.
113. Панкевич {Б. И.}. Объект авторского права // Записки Новороссийского университета. – Новороссийск, 1878.
114. Паризький Акт від 24 липня 1971 року // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000, грудень.
115. Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті. – К.: Школа, 2004. – 144 с.
116. Пастухов О. М. Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2002.
117. Петровский С. В. Интернет-услуги в правовом поле России. – М.: Агентство "Издательский сервис", 2003. – 272 с.
118. Петровский С. В. Правовая охрана сайта как базы данных // Сборник материалов третьей Всероссийской конференции “Право и Интернет. Теория и практика”. – М., 2000.
119. Підопригора О. А. Деякі міркування з приводу захисту авторського права і суміжних прав // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – № 6.
120. Погорелко В. Ф. Местные Советы в механизме осуществления функций советского общенародного государства. – К.: Наукова думка, 1980. – 232 с.
121. Позиция ФРГ по вопросу охраны программного обеспечения ЭВМ // Изобретательство. Патентное дело. Патентная информация: Реф. сборник. – 1991. – № 2.
122. Попов В. А. О понятии и признаках объекта авторского права // Проблемы советского авторского права. – М., 1979.
123. Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні» від 01.12.2005 р. № 3175-IV // Голос України. – 2005. – № 236.
124. Право интеллектуальной собственности в США. Документы, комментарии специалистов, справочные материалы / Составитель Э. Джонсон. – М.: Либерия, 2002. – 143 с.
125. Правовые аспекты использования Интернет-технологий / Под. ред. А. С. Кемрадж, Д. В. Головеров. – М.: Книжный мир, 2002. – 410 с.
126. Програма діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям” // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 26.
127. Публике давали слушать не те записи Высоцкого // Московский комсомолец. – 1998. – 30 декабря.
128. Пушкин А. А. Гражданское право Украины. – Х.: Основа, 1996. – 421 с.
129. Райгородский Н. А. Изобретательское право в СССР. – М.: Госюриздат, 1949. – 244 с.
130. Райгородский Н. А. Юридическое лицо как субъект авторского права // Очерки по гражданскому праву / Отв. ред. О. С. Иоффе. – Л., 1957.
131. Ревинский О. В. Компьютерное программное обеспечение и патентная охрана. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2002. – 111 с.
132. Рішення Колегії Міністерства освіти та науки України "Про проблеми захисту прав інтелектуальної власності та шляхи їх вирішення" // Юридичний вісник України. – 2004. – № 8.
133. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження Концепції розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності" від 13 червня 2002 р. № 321-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 24. – Ст. 1177.
134. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про адміністрування домену ".UA"» від 22 липня 2003 року № 447-р // www.zakon.rada.gov.ua

135. Ромовская З. В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды, классификация, содержание, гражданско-правовая защита): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1968.
136. Россолов И. М. Право и Интернет. Теоретические проблемы. – М.: Норма, 2003. – 340 с.
137. Рутеній М. Зі світу по нитці – автору сорочка // Юридична газета. – 2004. – № 7(19).
138. Рясенцев В. А., Мартемьянов В. С., Масляев А. И. Правовое регулирование отношений, основанных на создании и использовании алгоритмов и программ // Советское государство и право. – 1987. – № 2.
139. Савельева И. В. Правовое регулирование отношений в области художественного творчества. – М.: Издательство МГУ, 1986. – 141 с.
140. Самощенко И. С., Фарукшин М. Х. Ответственность по советскому законодательству. – М.: Юридическая литература, 1971. – 239 с.
141. Святоцький О. Д., Дроб’язка В. С. Інтелектуальна власність: Словник-довідник: В 2 т. – К.: Ін юре, 2000. – Т. 1. – 355 с.
142. Селиванов М. В. Защита прав на компьютерную программу: теория и практика: Учебно-практическое пособие. – Х.: Эспада, 2004. – 173 с.
143. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. – М.: Проспект, 2001. – 732 с.
144. Сергеев А. П., Толстой Ю. К. Гражданское право. – М.: Проспект, 1999. – 380 с.
145. Серго А. Интернет и право. – М.: Бестселлер, 2003. – 272 с.
146. Серебровский В. И. Вопросы советского авторского права. – М.: Издательство АН СССР, 1956. – 127 с.
147. Скакун О. Ф. Теория государства и права. – X.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 691 с.
148. Склярів І. Комп’ютерна програма і авторське право // Інтелектуальна власність. – 2003. – № 7.
149. СМИ и Интернет: проблемы правового регулирования / Автор-составитель проф. В. Н. Монахов. – М.: ЭКОПРИНТ, 2003. – 320 с.
150. Советское гражданское право / Под ред. В. Т. Смирнова, Ю. К. Толстого, А. К. Юрченко: В 2 т. – Л.: Издательство ЛГУ, 1982. – Т. 2. – 340 с.
151. Советское гражданское право. Часть вторая / Под общ. ред. В. Ф. Маслова, А. А. Пушкина. – К.: Высшая школа, 1982. – 190 с.
152. Созанский Е. Нова доба контенту – захист, можливості і зиск у цифровому світі // Матеріали 8-ї міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми охорони інтелектуальної власності”. – Алушта, 2004. – 6–11 вересня.
153. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. – К.: Наук. світ, 2001. - 306 с.
154. Стивен Спейнаур, Валерии Каэрсиа. Справочник Web-мастера. – К.: Издательская группа BHV, 1997. – 367 с.
155. Табашников И. Г. Литературная, музыкальная и художественная собственность. – СПб.: Тип. М. И. Попова, 1878. – 576 с.
156. Тархов А. В. Гражданское право: Общая часть: Курс лекцій. – Чебоксары: Чув. кн. изд-во, 1997. – 331 с.
157. Тархов В. А. Советское гражданское право. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1978. – Ч. 1. – 230 с.
158. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. – М.: Экономика, 1989. – 271 с.
159. Торкановский Е. П. Личные и имущественные права авторов литературных произведений по советскому праву: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1953.
160. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 31.07.2000 р. № 928/2000 // Урядовий кур'єр. – 2000. – № 43.
161. Фролов И. Т. Философский словарь. – М.: Политиздат, 1986. – 465 с.
162. Хахулин В., Филимонов С. Субъекты и обьекты передачи прав интеллектуальной собственности: предупреждение правонарушений // Юридический вестник. – 2000. – № 2.
163. Хейфец И. Я. Авторское право. – М.: Издательство "Советское законодательство", 1931. – 256 с.
164. Хропанюк В. Н. Теория государства и права. / Под ред. В. Г. Стрекозова. – М.: Издательство "Дабахов, Ткачев, Димов", 1996. – 326 с.
165. Цивільне право України. Академічний курс / Під заг. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Вад-й Дім "Ін Юре", 2003. – 408 с.
166. Цивільне право: Підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1997. – 443 с.
167. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
168. Чайковский М. Жизнь П.И. Чайковського: В 2 т. – M.: Госиздат, 1896. – 170 с.
169. Чернышева С. А. Правоотношения в среде художественного творчества. – М.: Наука, 1979. – 153 с.
170. Чертков В. Л. Авторское право и право собственности на произведения изобразительного искусства // Советское государство и право. – 1973. – № 1.
171. Чертков В. Л. Судебная защита прав и интересов авторов. – М.: Юридическая литература, 1971. – 112 с.
172. Чечот Д. М. Субъективное право и формы его защиты. – Л.: Издательство ЛГУ, 1968. – 71 с.
173. Швыдронь Ян (Svadron Jan). Закон об авторском праве в Словакии // Copyright Bulletin. – Vol. XXXV. – 2001. – No 4.
174. Шевченко Я. Н. Средства защиты в гражданском праве // Советское государство и право. – 1977. – № 7.
175. Шершеневич Г. Ф. Авторское право на литературные произведения. – Казань: Тип. Имп. ун-та, 1891. – 321 с.
176. Шишка. Р. Б. Охорона права інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 368 с.
177. Штольц Кевин. Секреты сетей под Windows 95. – К.: Диалектика, 1996. – 480 с.
178. Энтин М. Л. Правовая охрана математического обеспечения ЭВМ: научно-аналитический обзор. – М.: ИНИОН, 1989. – 62 с.
179. Юрченко А. К. Издательский договор. – Л.: Издательство ЛГУ, 1988. – 102 с.
180. Юрченко А. К. Проблемы советского изобретательского права. – Л.: Издательство ЛГУ, 1963. – 170 с.