ІПОТЕКА ЯК ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА КОНСТРУКЦІЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................…… 3

РОЗДІЛ 1. ІПОТЕКА ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ ЯК СПОСОБУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ…………. 11
1.1. Правова природа іпотеки ...................................................................….. 11
1.2. Господарсько-правові засади регулювання іпотечних відносин ...…. 27
1.3. Державна реєстрація нерухомого майна та іпотеки ........................… 55
Висновки до розділу 1 ..................................................................................… 65

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ
ІПОТЕКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСТАВНИХ ПРАВ ………... 69
2.1. Іпотека цілісного майнового комплексу підприємства .......................... 69
2.2. Іпотека земельних ділянок ........................................................................ 87
2.3. Звернення стягнення на заставне майно та його реалізація .................. 97
Висновки до розділу 2 ..................................................................................... 119

РОЗДІЛ 3. СУДОВА ПРАКТИКА ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ІПОТЕКУ …………………….. 123
3.1. Судова практика вирішення спорів про іпотеку ..............................… 123
3.2. Удосконалення нормативно-правових актів з питань
регулювання іпотечних правовідносин ................................................. 141
Висновки до розділу 3 ..................................................................................... 151

ВИСНОВКИ ………….………………………………………….………… 154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………...…… 160

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю винайдення нових і вдосконалення існуючих інструментів підвищення рівня капіталізації економіки України та відповідно пошуку ефективних правових конструкцій залучення інвестицій у економіку, оскільки все залежить від того, наскільки високими будуть як їх обсяг, так і динаміка. Розвиток національного господарського законодавства на даному етапі супроводжується активізацією темпів формування відповідних інститутів. Це пов’язано з тим, що, за оцінками експертів, для 75% вітчизняного промислового комплексу характерний моральний і фізичний знос основних виробничих фондів. У таких умовах застосування господарсько-правової конструкції іпотеки, яка об’єднує норми декількох інститутів господарського права (норми про господарські зобов'язання, банківського права, інвестиційного права тощо) та містить механізм використання нерухомого майна, землі суб’єкта господарювання для залучення фінансових ресурсів, є досить привабливою перспективою.
В літературі розгляду іпотеки як способу забезпечення (сприяння) залучення інвестицій приділено уваги дуже мало. Однією з причин цього можна вважати відсутність іпотеки в плановій економіці, адже вона застосовується в умовах ринкової економіки і відіграє в ній помітну роль. Виступаючи як спосіб залучення інвестицій, іпотека одночасно є способом забезпечення виконання зобов'язань. Економічною метою є залучення інвестицій, а в юридичному відношенні через заставу нерухомого майна одночасно забезпечується виконання зобов'язання. Таке введення нерухомого майна та земельних ділянок до господарського обороту розширює не тільки фінансові ресурси розвитку, а й інструменти фінансування економіки, оскільки заставні, які виникають в результаті використання іпотеки, мають можливість перебувати в обороті на вторинних ринках. Саме таким шляхом розширюється капіталізація економіки, без якої неможливо розвивати сучасну економіку. Країни, що не розвивають інструменти капіталізації економіки і не вдосконалюють практику їх використання, приречені на постійне відставання у своєму розвитку. Україна, маючи потужні матеріальні активи як минулого, так і ті, що створюються в даний час, зобов’язана розвивати такі інструменти, особливо враховуючи, що вона має відкриту економіку, в якій національні та іноземні суб’єкти господарювання, виходячи з доцільності свого бізнесу, повинні мати можливість підвищувати ступінь капіталізації.
Таким чином, у сучасних умовах вдосконалення та розвиток іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку набувають все більшого значення.
Проблеми іпотечного кредитування переважно досліджувалися з економічної точки зору у працях вчених-економістів: М.П.Денисенка, А.Т. Євтуха, О.І.Кірєєва, В.І.Кравченка, І.Г.Кириленка. Вчені-юристи А.А.Вишневський, О.Б.Гусєв, О.Р. Зельдіна, І.І.Пучковська, М.А.Павловський та інші аналізували окремі правові аспекти регулювання іпотеки. Однак у літературі не досліджено питання використання іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку.
Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження також обумовлюється відсутністю монографічних досліджень з правових проблем регулювання іпотеки як способу залучення інвестицій суб’єктами господарювання за рахунок використання власного нерухомого майна або землі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідних робіт, здійснюваних Інститутом економіко-правових досліджень НАН України за темою „Забезпечення взаємозв'язку основних законодавчих актів, що регламентують економічні відносини", номер державної реєстрації № 0102U005361, в яких дисертант брала участь як співвиконавець. У межах зазначеної теми дисертантом проведено дослідження іпотеки як способу залучення інвестицій в економіку та обґрунтовано нові теоретичні положення і пропозиції щодо удосконалення законодавства з відповідних питань.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних і практичних питань правового регулювання іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку та обґрунтування нових наукових положень і пропозицій з удосконалення законодавства у цій сфері.
Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі вирішувалися наступні завдання:
обґрунтування поняття іпотеки як господарсько-правової конструкції використання нерухомого майна, землі суб’єктами господарювання для залучення фінансових ресурсів;
розкриття юридичної природи іпотеки як речового права і в зв’язку з цим визначення можливості розширення її використання в якості інструменту залучення інвестицій;
дослідження ступеня відповідності українського законодавства з питань регулювання іпотечних правовідносин вимогам та стандартам ЄС та визначення доцільності запозичення такого досвіду для розвитку іпотеки в Україні;
встановлення змісту правового регулювання іпотеки за окремими її видами;
пошук та пропозиція шляхів підвищення ефективності застосування державної реєстрації іпотеки;
обґрунтування необхідності встановлення окремих обмежень при передачі в іпотеку цілісних майнових комплексів підприємства для запобігання випадкам викупу їх за безцінь;
формулювання основних напрямів активізації введення земельних ділянок до господарського обороту;
обґрунтування необхідності переорієнтації податкової застави з фіскального способу погашення податкового боргу в ефективну юридичну конструкцію використання несплачених сум у господарському обороті підприємств;
визначення шляхів посилення правового захисту іпотекодавця;
розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства з питань іпотеки.
Об’єктом дослідження є іпотечні правовідносини, що виникають між суб’єктами у сфері господарювання.
Предметом дослідження є іпотека як господарсько-правова конструкція залучення інвестицій в економіку.
Методи дослідження ґрунтуються на комплексі загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. При написанні роботи застосовувалися такі методи наукового дослідження: порівняльно-правовий (з метою врахування світового досвіду регулювання іпотечних відносин проведено порівняльний аналіз законодавства про іпотеку країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки); абстрагування (визначення та уточнення основних понять у сфері іпотечних відносин); формально-логічний (аналіз сучасного стану законодавства про іпотеку, розробка пропозицій щодо шляхів удосконалення цього законодавства та практики його застосування); системно-функціональний (дослідження основних аспектів правового регулювання відносин іпотечного кредитування).
Теоретичну основу дослідження складають праці вчених в галузі економіки та господарського права, а саме: М.М. Агаркова, Ч.Н. Азимова, С.С. Алєксєєва, А.Г. Бобкової, В.М. Будилова, О.М. Вінник, А.Г. Диденка, Г.Л. Знаменського, В.В.Залеського, Л.А. Кассо, М.І. Кулагіна, В.К. Мамутова, Д.А. Медведєва, В.Ф. Опришка, Ю.Н. Пахомова, Б.М. Полякова, Є.А. Флейшица, С.А. Хохлова, О.О. Чувпила, А.В. Черниха, Г.Ф. Шершеневича, В.С. Щербини та інших.
Емпіричну базу дослідження склали Конституція та закони України, інші нормативно-правові акти, судова практика Верховного суду України та Вищого господарського суду України, спеціальна вітчизняна та зарубіжна наукова література, в якій досліджуються проблеми правового регулювання іпотеки.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що проведено перше у вітчизняній юридичній науці системне, комплексне дослідження наукових досягнень, законодавства та практики застосування іпотеки, на основі якого обґрунтовано нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання іпотечних відносин.
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджується наступними висновками, рекомендаціями і пропозиціями.
Уперше обґрунтовано:
доцільність використання іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку за рахунок використання нерухомого майна, землі суб’єктами господарювання, розвиток якої потребує відповідного господарсько-правового забезпечення;
необхідність обов’язкового врахування особливостей іпотеки як речового права, які дозволяють використовувати її в якості інструменту залучення інвестиційних ресурсів, що сприятиме активізації розвитку господарської діяльності;
сутність відносин, що виникають при використанні комерційної іпотеки як таких, що відносяться до сфери господарсько-виробничої діяльності;
важливість переорієнтації податкової застави з фіскального способу погашення податкового боргу на юридичну конструкцію, що створить умови для надання суб’єкту господарювання в окремих випадках можливості відстрочки щодо сплати платежів до бюджету і використання несплачених сум у господарському обороті підприємств;
необхідність запровадження єдиної плати, встановленої у відсотковому виразі, за здійснення нотаріусами нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації іпотеки з метою зниження витрат при її оформленні;
доцільність застосування господарсько-правової конструкції іпотеки саме до цілісного майнового комплексу підприємства;
необхідність створення господарсько-правової конструкції іпотеки земель сільськогосподарського призначення як перспективного напряму залучення інвестицій у сільське господарство.
Обґрунтовано необхідність удосконалення:
поняття іпотеки з урахуванням властивостей речового права для використання її як господарсько-правової конструкції іпотечного інвестування господарюючих суб’єктів;
порядку передачі в наступну іпотеку обтяженого майна за рахунок використання властивостей речових прав – права слідування та гарантованого законодавцем права іпотекодержателя щодо пріоритетного задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки;
положень Закону України від 05.06.2003 р. „Про іпотеку” шляхом внесення пропозиції запровадити норму, яка обмежує право звернення стягнення на майно цілісного майнового комплексу підприємства, що передано в забезпечення виконання основного зобов’язання у іпотекодержателя в термін менше року з моменту укладання договору про іпотеку, а також запропоновано ввести норму, яка б надавала можливість судовим органам відмовляти у зверненні стягнення на предмет іпотеки у разі несумірності сум основного зобов’язання та вимог іпотекодержателя.
механізму забезпечення права іпотекодержателя на першочергове задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна, в тому числі й у разі настання юридичних наслідків, передбачених законодавством про банкрутство, шляхом обґрунтування необхідності приведення у відповідність вимог Законів України від 21.04.1999 р. „Про виконавче провадження” та від 14.05.1992 р. „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;
порядку підвищення ролі та відповідальності загальних зборів акціонерів при прийнятті рішення про передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу підприємства.
Дістало подальший розвиток теоретичне обґрунтування:
пропозицій щодо підвищення ефективності державної реєстрації іпотеки за рахунок запровадження принципу єдиного вікна при її оформленні;
способів активізації введення земельних ділянок до господарського обороту за рахунок використання інструментів іпотеки;
доцільності забезпечення правового захисту боржника (іпотекодавця) за рахунок введення до чинного законодавства про іпотеку положення про прострочення терміну іпотекодержателем, згідно з яким іпотекодавець набуватиме право вимагати від кредитора реалізації заставленого майна та надасть боржнику право на відшкодування збитків, завданих таким простроченням.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертації полягає в тому, що здійснений у роботі аналіз, викладені висновки та пропозиції можуть бути використані в законотворчому процесі для удосконалення чинного законодавства про іпотеку.
Положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять за курсом „Господарське право”.
Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації, що носять дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Ґрунтовність пропозицій із вдосконалення та розвитку іпотеки як способу залучення інвестицій у народне господарство та доцільність їх запровадження у законодавство підтверджена Міжнародним Іпотечним Банком (лист № 06-925 від 20.06.2006 р.). Основні положення та висновки дисертації використовувались у практичній діяльності ЗАТ „Міжнародний Іпотечний Банк” при розробці довгострокових програм кредитування суб’єктів господарювання (довідка № 01-2640 від 24.10.2006 р.).
Результати дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі при викладанні курсу та при розробці методичної літератури з дисципліни „Господарське законодавство” в Національному університеті державної податкової служби України (довідка № 1356/01-12 від 27.10.2006 р.).
Особистий внесок здобувачки. У дисертації викладені наукові результати, які отримані особисто автором під час науково-дослідних робіт на основі аналізу законодавства про іпотеку та практики його застосування.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні висновки дисертаційного дослідження обговорювалися: на міжнародній науково-практичній конференції „Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах” (Київ, 2001); науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (Ірпінь, 2004); міжнародній науково-практичній конференції „Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку в контексті європейського вибору” (Донецьк, 2005).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження опубліковано в 7 наукових працях загальним обсягом 3,0 д.а., в тому числі 5 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України. Всі наукові праці належать здобувачці особисто.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку та отримані на його основі результати спрямовані на вирішення наукової задачі, що полягає у винайденні напрямів удосконалення правового регулювання іпотеки. Для вирішення наукової задачі обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо удосконалення законодавства про іпотеку з метою надання можливості суб’єктам господарювання за рахунок використання нерухомого майна отримувати інвестиції.
У роботі одержані наступні основні наукові та практичні результати:
1. Правове забезпечення іпотеки в узагальненому вигляді має три складові, які відрізняються між собою і по суті складають цикл правовідносин з приводу іпотеки. До першої відносяться ті правовідносини, що забезпечують процес застосування іпотеки як господарсько-правової конструкції використання нерухомого майна суб’єктом господарювання для залучення фінансових ресурсів, зокрема інвестицій. До другої складової входять правовідносини щодо виконання господарських зобов’язань в процесі реалізації іпотеки як стосунків між боржником і кредитором. Третя складова стосується питань звернення стягнення на заставне майно.
2. Успішна реалізація завдань з підвищення ступеня капіталізації економіки значною мірою залежатиме від ефективності застосування господарсько-правових конструкцій використання нерухомого майна для отримання джерела фінансового капіталу, зокрема іпотеки. Іпотека – це особлива сфера кредитних операцій – іпотечний кредит, тобто юридична конструкція, що виконує не одну, а, принаймні, дві функції та є багатофункціональною або багатоцільовою. Іпотечний кредит (позика, видана під заставу нерухомості) носить, як правило, довгостроковий характер, що обумовлює порівняно низькі відсотки за користування ними. Іпотечний кредит має цільовий характер і може надаватися з розстрочкою платежів. Законодавством деяких країн встановлено мінімально допустимий розмір нерухомості для отримання іпотечного кредиту. У радянському законодавстві іпотека не застосовувалася. У законодавстві України вона з'явилася як інститут, характерний ринковій економіці.
3. Іпотека, виступаючи як спосіб залучення інвестицій, одночасно є способом забезпечення виконання зобов'язань за рахунок впливу на її властивості юридичної природи речових та зобов’язальних прав. Саме іпотека дає змогу суб’єкту господарювання (іпотекодавцю) в процесі здійснення господарської діяльності за рахунок ефективного використання своїх ресурсів залучити додаткові кошти, згодом перетворивши їх у джерело формування свого капіталу, а кредитору (іпотекодержателю) при високій цінності нерухомого майна знизити кредитний ризик та використовувати можливість пріоритетного задоволення своїх вимог у разі неналежного виконання боржником основного зобов’язання або рефінансувати діяльність.
4. Господарсько-правова конструкція іпотеки виступає в якості інструменту, що скріплює в один економіко-правовий вузол господарсько-виробничі і організаційно-господарські відносини, які забезпечують використання матеріальних активів для отримання джерела фінансового капіталу як для окремого суб’єкта, так і всієї економіки, активно сприяючи підвищенню рівня капіталізації економіки в цілому. Функціонування такої конструкції можна забезпечити за рахунок комерційної іпотеки.
5. Відносини, які виникають при застосуванні комерційної іпотеки, входять до сфери господарсько-виробничих відносин, оскільки використовуються для забезпечення виконання господарських зобов’язань і мають на меті залучення інвестицій у господарську діяльність суб’єкта господарювання. А відносини, що виникають при податковій заставі - до організаційно-господарських відносин, оскільки породжують взаємні права та обов’язки між суб’єктами господарювання та органами державної податкової служби, в яких з правом власності на майно господарюючого суб’єкта переходить і зобов’язання перед бюджетом.
6. Законодавче визначення поняття іпотеки доцільно вдосконалити шляхом визнання іпотеки речовим способом забезпечення зобов’язання нерухомим майном, що надасть можливість більш чітко в законі визначити правову природу іпотеки.
7. Враховуючи, що чинним законодавством України кредитору (іпотекодержателю) гарантовано пріоритетне право на задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна, а також те, що іпотека володіє властивістю права слідування, що означає чинність іпотеки до моменту виконання основного зобов’язання незалежно від того, у чиїй власності майно знаходиться, недоцільно обмежувати право іпотекодавця на передачу заставного майна у наступні іпотеки в межах вартості останнього.
8. У зв’язку з тим, що нотаріальне посвідчення договору іпотеки та її державну реєстрацію у Державному реєстрі іпотек здійснюють нотаріуси, доцільно з метою зменшення вартості оформлення іпотеки запровадити єдину плату, встановлену у відсотковому виразі за здійснення нотаріусами нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації іпотеки. Крім того, потребують приведення у відповідність нормативно-правові акти, що регулюють порядок проведення державної реєстрації іпотеки.
9. Аналіз нормативно-правових актів, судової практики та наукових джерел свідчить про відсутність єдиного підходу щодо порядку передачі майна підприємства в іпотеку. Адже незважаючи на те, що це одна із найпотужніших господарсько-правових конструкцій використання матеріальних активів суб’єктів господарювання для формування джерела капіталу, її правове забезпечення не знаходиться на належному рівні розвитку. Так, Закон України „Про іпотеку”, який є спеціальним з питань регулювання іпотечних відносин, не містить в собі положень, що регулюють порядок передачі в іпотеку цілісного майнового комплексу підприємства, в той час, як саме даний предмет іпотеки сприяє нарощуванню капіталовкладень. При передачі в іпотеку саме цілісного майнового комплексу підприємства для суб’єкта господарювання є два позитивних моменти. Перший полягає в можливості отримати кредит або забезпечити господарське зобов’язання в потрібному обсязі, а інший – у зниженні ризику втрати усього майна. У свою чергу, при передачі в іпотеку підприємства, як єдиного майнового комплексу, ризик втрати усього майна значно вищий.
10. У ході дослідження автор робить висновок про необхідність законодавчого встановлення більш жорстких вимог при передачі в іпотеку вказаного вище предмету. Перш за все пропонується встановити норму, яка передбачає виникнення права звернення стягнення на майно цілісного майнового комплексу підприємства, яке передається в забезпечення виконання господарського зобов’язання у іпотекодержателя не раніше, ніж через рік з моменту укладання договору про іпотеку. Крім того, наголошується на необхідності законодавчого захисту інтересів акціонерів та пропонується віднести прийняття рішення про передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу підприємства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, учасників або власника.
11. Незважаючи на те, що чинне законодавство України в цілому орієнтоване на пріоритетне задоволення вимог іпотекодержателя, окремі нормативно-правові акти містять положення, за якими кредитор втрачає право першочергового задоволення своїх вимог у разі порушення провадження справи про банкрутство щодо фізичних осіб, зареєстрованих як підприємців. Тому з метою гармонізації законодавства, що регулює іпотечні відносини, пропонується привести у відповідність до вимог Закону України „Про іпотеку” окремі положення законодавства про банкрутство, що регулюють зазначені питання.
12. Відсутність ринку землі та неможливість встановлення реальної ціни земельних ділянок, а також законодавчі перепони щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення фактично блокували розвиток іпотеки землі в Україні. У зв’язку з цим, шляхами активізації введення землі до господарського обороту є проведення приватизації землі сільськогосподарського призначення, що відповідно створить умови для застосування господарсько-правової конструкції іпотеки використання землі для залучення інвестицій. Наступним кроком є формування ринку землі, який оптимізує ринкові ціни на землю, сприятиме становленню раціональної різниці цін на землю в міських і сільських регіонах, підвищить кількість іпотечних кредитів, довгострокових інвестицій та в цілому підвищує ступінь капіталізації сільського господарства.
13. З метою врахування інтересів усіх учасників іпотечних правовідносин необхідно посилити правовий захист боржника (іпотекодавця), зокрема ввести до чинного законодавства про іпотеку положення про прострочення терміну іпотекодержателем, згідно з яким іпотекодавець набуватиме права вимагати від кредитора негайної реалізації заставленого майна, яке захищатиме іпотекодавця від необґрунтованої відмови кредитором прийняти виконане належним чином господарське зобов’язання, а також надасть боржнику право на відшкодування збитків, завданих таким простроченням. Важливо також надати іпотекодавцю (боржнику) можливість виконати основне зобов’язання належним чином шляхом внесення необхідної суми на зберігання.
Основним прикладним результатом дослідження є розробка у розвиток Господарського кодексу України змін та доповнень до проектів Законів України „Про іпотеку”, „Про заставу”, „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і до деяких інших законодавчих актів України.
Вперше здійснено комплексне господарсько-правове дослідження іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку, що дозволило розробити нові теоретичні засади і запропонувати зміни до норм законодавства з метою капіталізації економіки в цілому.
Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується їх апробацією у вигляді публікацій у наукових фахових виданнях, обговоренням на науково-практичних конференціях обґрунтуванням конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до низки нормативних актів.
Наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення господарського законодавства, у правозастосовній практиці, науковій та викладацькій діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 436 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144.
2. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. № 1798 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
3. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21.06.2001 р. № 2542 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
4. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
5. Земельний кодекс України: Закон України від 06.10.2004 р. № 2059 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3. – Ст. 27.
6. Закон України „Про іпотеку” від 05.06.2003 р. № 898 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
7. Закон України „Про заставу” від 02.10.1992 р. № 2654 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
8. Закон України „Про власність” від 07.02.1991 р. № 697 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
9. Закон України „Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. № 1576 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
10. Закон України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19.06.2003 р. № 979 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 1. – Ст. 1.
11. Закон України „Про іпотечні облігації” від 22.12.2005 р. № 3273 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 16. – Ст. 134.
12. Закон України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. № 606 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
13. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999 р. № 784 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42-43. – Ст. 378.
14. Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. № 1952 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.
15. Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11.09.2003 р. № 1160 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.
16. Закон України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14.02.1992 р. № 2114 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 272.
17. Закон України „Про фермерське господарство” від 19.06.2003 р. № 973 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
18. Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003 р. № 1255 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 11. – Ст.140.
19. Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 р. № 2658 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
20. Закон України „Про оцінку земель” від 11.12.2003 р. № 1378 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
21. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
22. Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28.
23. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження тимчасового порядку державної реєстрації іпотек” від 31.03.2004 р. № 410 // Офіційний вісник України – 2004. – № 13. – Ст. 83.
24. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна” від 22.12.1997 р. № 1448 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 2. – Ст. 50.
25. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку та розмірів плати, що справляється за видачу державного акта на право власності на землю” від 01.06.1999 р. № 934 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 22. – Ст. 1011.
26. Постанова Кабінету Міністрів України „Про експертну грошову оцінку земельних ділянок” від 11.10.2002 р. № 1531 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 42. – Ст. 1941.
27. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна” від 22.06.1998 р. № 941 // Офіційний вісник України, 1998. – № 25. – Ст. 926.
28. Постанова Кабінету Міністрів „Про Книгу запису застав” від 12.01.1993 р. №14 //Зібрання Постанов Уряду України. – 1993 . – №3. – Ст. 54.
29. Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” від 03.12.1999 р. № 1529 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 49. – Ст. 2400.
30. Указ Президента України „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” від 19.01.1999 р. № 32 // Офіційний вісник України, 1999. – № 3. – Ст. 93.
31. Указ Президента України „Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки” від 30.05.2001 р. № 372 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 986.
32. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів: Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду від 06.10.1994 р. № 02-5/706 // Збірник рішень та арбітражної практики вищого арбітражного суду України. – 1995. – №1. – С. 93-98.
33. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву. – М.: Госюриздат, 1940. – 192 с. – (Уч. тр. / ВНИИ сов. зак-ва; Вып. 3).
34. Агарков М.М. Основы банковского права: Курс лекций. Учение о ценных бумагах. – М.: БЕК, 1994. – 349 с.
35. Азимов Ч.Н. Залоговое право. – Х.: „Оригинал”, 1993. – 41 с.
36. Алексеев С.С. Юридические конструкции – ключевое звено права // Цивилистические записки: Межвуз. сб. науч. тр. – М.: Статут, 2001. – С. 5-20.
37. Бездудный М.А., Юмашев Ю.М. Кредит под залог. – М.: Менатек-Информ, 1991. – 220 с.
38. Бартошек М.И. Римское право (понятие, термины, определения): Пер. с чешск. Ю.В. Пресняков. – М.: Юрид. лит, 1989. – 448 с.
39. Бобкова А.Г., Дутов М.М. О некоторых результатах принятия и применения хозяйственного кодекса Украины. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2005. – 22 с.
40. Бондарєв Т.Б. Нарахування та застосування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань у сфері приватизації // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1999. – №5. – С. 53-54.
41. Будилов В.В. Залоговое право России и ФРН: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – СПб., 1994. – 22 с.
42. Виноградова М.В. Правовое регулирование залоговых отношений на Украине // Юридическая практика. – № 9. – С.8-9.
43. Вишневский А.А. Залоговое право. – М.: БЕК, 1995. – 179 с.
44. Вінник О.М. Інвестиційне право: Навч. посіб. – К.: Юридична думка, 2005. – 568 с.
45. Голосий А.О. Залог как основное обеспечение кредитных соглашений // Юридическая практика. – 1997. – №8. – С. 9.
46. Гриджук Д.М., Олійник В.О. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. – К.: Оріяни, 2002. – 321 с.
47. Гусев О.Б., Завидов Б.Д., Слюсаренко М.И. Залоговое право России. – М.: Экзамен, 2001. – 448 с.
48. Дацюк Л.В. Договір застави // Юридичний вісник України. – 1998. – №13. – С. 4.
49. Дацюк Л.В. Застава: дві сторони однієї медалі // Юридичний вісник України. – 1998. – №40. - С. 6.
50. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі: Навч. посіб. - К.: Алерта, 2004. – 478 с.
51. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: Підруч. – К.: Алерта, 2003. – 338 с.
52. Диденко А.Г. Научно-практический комментарий статей ГК РК о залоге. – Алматы, 2001. – 239 с.
53. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / Б.Д. Гаврилишин (гол. ред.). – К.: Академія, Т.: Академія народного господарства, 2001. – Т. 2. – 848 с.
54. Євтух А.Т. Іпотека – механізм ефективного використання ресурсів. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 316 с.
55. Журавлева Н.В. Залог с точки зрения частного нотариуса // Юридическая практика. – 1997. – № 10. – С. 5.
56. Жюллио де ла Морандьер, Леон. Гражданское право Франции: Пер. с франц. Е.А. Флейншиц. – Т.3. – М.: Изд-во иностр. лит., 1961. – 748 с.
57. Залесский В.В. Основные институты гражданского права зарубежных стран: Сравнительно-правовые исследования. – М.: Норма, 2000. – 648 с.
58. 3воницкий А.С. О залоге по русскому праву. Предисловие. – К., 1912. – 189 с.
59. Зельдина Е.Р. Специальный режим хозяйствования: проблемы и пути их решения: Монография. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО „Юго-Восток LTD”, 2004. – 247 с.
60. Зельдина Е.Р. Правовые проблемы определения обычных цен // Экономика и право. – 2005. – № 2. – С. 91-94.
61. Зельдіна О.Р. Спеціальний режим господарювання як інститут господарського права // Право України. – 2006. – № 4. – С. 57-60.
62. Знаменский Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины: Формирование и перспективы развития / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – К.: Наук. думка, 1996. – 63 с.
63. Знаменський Г.Л. Господарський кодекс України: концептуальний задум і реалії законотворення // Юридична Україна. – 2003. – № 5. – С. 17-23.
64. Знаменський Г.Л. Господарський кодекс вже діє. Що далі?: Господарське законодавство у посткодифікаційних умовах // Юридичний вісник України. – 2004. – № 18 (1-7 трав.). – С. 1, 4.
65. Кассо Л.А. Понятие о залоге в современном праве. – М.: Статут, 1999. – 248 с.
66. Козлова И.В. Понятие недвижимости и вопросы регистрации прав на недвижимость в законодательстве Российской Федерации // Изв. вузов. Правоведение. – 1998. – № 2. – С. 154-161.
67. Кириленко І.Г. Іпотечне кредитування як механізм підвищення ефективності АПК // Іпотечний ринок в Україні. – К., 2002. – С. 64-69.
68. Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. — К.: ННЦ "Ін-т аграрної економіки", 2005. – 451с.
69. Кириленко В.І. Інвестиційна складова економічної безпеки: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.
70. Кравченко В.І., Паливода К.В. Фінансування будівництва житла: Новітні тенденції. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006. – Ч. 1. – 175 с.
71. Краснікова О.М. Ретроспектива зародження іпотечного кредиту в Україні // Економіка АПК. – 1998. – № 1. – С.61-64.
72. Красовский Н.Н. О правовых аспектах залога как способах обеспечения обязательства // Юридическая практика. – 1999. – №8. – С. 10.
73. Кулагин М.И. Предпринимательство и право: Опыт Запада. – М.: Дело, 1992. – 144 с.
74. Любунь О.С., Паливода К.В., Денисенко М.П. Іпотечне кредитування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр навч. літ., 2005. – 392с.
75. Мамутов В.К. Экономика и право: Сб. науч. тр. – К.: Юринком Интер, 2003. – 544 с.
76. Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні: Матеріали міжнар. конф. (Донецьк, 28-29 верес. 2001 р.) / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень; В.К. Мамутов (ред.). – Донецьк : ІЕПД НАН України, 2001. – 175 с.
77. Актуальные проблемы стабилизации и развития экономики: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999. – 327 с.
78. Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития: Материалы междунар. науч.-практ. конф. (Донецк, 20 нояб. 2003 г.) / Донецкий городской совет. Восточноукраинский региональный учебный центр; Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины; Научный совет по экономико-правовым проблемам развития городов НАН Украины; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 2003. – 268 с.
79. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Академія правових наук України. Відділення екологічного, господарського і аграрного права; В.К. Мамутов (заг. ред.). – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
80. Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий: Материалы III междунар. науч.-практ. конф. (Донецк, 24-26 апр. 2003 г.) / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 2003. – 224 с.
81. Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 2003. – 434 с.
82. Комментарий правил возмещения собственником предприятия, учреждения и организации или уполномоченным им органом вреда, причиненного работнику повреждением здоровья, связанным с исполнением им трудовых обязанностей / Юридическая информационная компания; В.А. Плаксин (подгот.), В.К. Мамутов (отв. ред.), Ю.С. Шемшученко (отв. ред.). – К.: Юрінком, 1996. – 192 с.
83. Мамутов В.К., Знаменский Г.Л., Хахулина К.С. Хозяйственное право: Учебник / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (отв. ред.). – К.: Юринком Интер, 2002. – 910 с.
84. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарче право зарубіжних країн: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів / Міжнародний фонд „Відродження”. – К.: Ділова Україна, 1996. – 352 с.
85. Развитие производственной и представительных форм экономической демократии: опыт и проблемы / В.К. Мамутов, Г.М. Скударь, В.А. Панков, Н.А. Орлова, А.Л. Еськов. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1998. – 92 с.
86. Мамутов В.К. Развитие хозяйственного законодательства и хозяйственно-правовой мысли в суверенной Украине // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: Юго-Восток. – 2005. – С. 12-37.
87. Мамутов В.К. Юридическую науку – на решение проблем содействия развитию экономики / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999. – 46 с.
88. Распределение полномочий – основа регионального и местного развития: Материалы „круглого стола” (Донецк, 6 февр. 2003 г.) / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; Ин-т экономики промышленности; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 2003. – 68 с.
89. Совершенствование правового регулирования внешнеэкономической хозяйственной деятельности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 1998. – 122 с.
90. Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область-2010): Материалы секции „Экономико-правовое обеспечение реформ” регион. науч.-практ. конф. (Донецк, 28-30 сент. 1999 г.) / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (ред.). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2000. – 283 с.
91. Субъекты хозяйствования и экономическая преступность: вопросы предупреждения: Сб. материалов „Круглого стола” (Донецк, 1 нояб. 2001 г.) / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; Ин-т проблем преступности Академии правовых наук Украины; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 2002. – 165 с.
92. Хозяйственно-правовые проблемы формирования и функционирования акционерных обществ: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 1998. – 113 с.
93. Хозяйственно-правовые средства детенизации и декриминализации экономики: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 1998. – 109 с.
94. Хозяйственно-правовые средства предотвращения экономических преступлений: Тез. докл. и выступлений, рекомендации „круглого стола” (Донецк, 16 нояб. 1995 г.) / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (ред.). – Донецк: Юго-Восток, 1996. – 92 с.
95. Экономико-правовые проблемы городского самоуправления: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2001. – 287 с.
96. Матеріали 4-го колоквіуму нотаріусів Центральної Європи (Угорщина, 12-14 листоп. 1992 р.). – 278 с.
97. Матеріали круглого столу „Іпотечне кредитування в Україні”, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій спільно з Науковим центром НБУ (Київ, березень 2004 р.). – 30 с.
98. Медведев Д.А. Российский Закон о залоге // Изв. вузов. Правоведение. – 1992. – № 5. – С. 13-21.
99. Оглядовий лист Вищого Арбітражного суду від 30.05.2001 р. № 01-8/637 „Про практику вирішення окремих спорів, пов’язаних із забезпеченням виконання зобов’язань // Вісник господарського судочинства. – 2001. – №3. – С. 149-134.
100. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право. – 2-е вид, доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2003. – 311 с.
101. Опришко В.Ф. Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу: Навч. посіб. – К.: Книга, 2002. – 460 с.
102. Опришко В.Ф., Онопчук І.Ю. Конституційні основи розвитку законодавства України: Навч.-метод. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 132 с.
103. Опришко В.Ф. Конституційні основи розвитку законодавства України. – К.: Вид-во Ін-ту законодавства Верховної Ради України, 2001. – 212 с.
104. Павлодский Е.А. Каким быть закону об ипотеке // Закон. – 1993. – №2. – С. 48-50.
105. Павлодский Е.А. Банковский кредит и способы его обеспечения. – М.: Б.и., 1994. – 24 с.
106. Павлодский Е.А. Особенности правового регулирования залога по законодательству стран СНГ // Закон. – 1995. – № 1. – С. 24.
107. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997. – 237 с.
108. Пахомов В.І., Стрільчук Л.В. Гроші та кредит: Навч.-метод. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 55 с.
109. Пахомов Ю.Н., Филипенко А.С., Лукьяненко Д.Г. Международные стратегии экономического развития: Учеб. пособие для экон. фак. и экон. вузов Украины / Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко; Киев. нац. экон. ун-т ; Донецкий нац. ун-т. – К.; Донецк: КНЭУ, 2001. – 239 с.
110. Победоносцев К. Курс гражданского права. – І ч.: Вотчинные права. 5-е изд. – СПб., 1896. – 766 с.
111. Поляков Б.М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 440 с.
112. Поляков Б.М. Законодавство України про банкрутство: теорія та практика його застосування. – К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2004. – 240 с.
113. Поляков Б. Про концепцію реформування законодавства про неспроможність (банкрутство) // Право України. – 2002. – № 7. – С. 59-63.
114. Постанова Верховного суду України від 15.04.2002 р. № 24/513 // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 3. – С. 132-134.
115. Пучковська І.І. Ипотека: Залог недвижимости. – Х.: Консум, 1997. – 132 с.
116. Ревюк Н.В. Застава як спосіб забезпечення сплати податків суб’єктами господарювання // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 45-47.
117. Рев’юк Н.В. Проблеми удосконалення законодавства про заставу // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К:. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2003. – Вип. 22. – С. 405-412.
118. Ревюк Н.В. Регулювання іпотечних правовідносин в Україні і перспективи їх розвитку в контексті Європейського вибору // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте Европейского выбора: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; Редкол.: В.К. Мамутов и др. – Донецьк: ООО „Юго-Восток”. – 2005. – С. 132-137.
119. Ревюк Н.В. Окремі аспекти правового регулювання податкової застави // Матеріали наук.-практ. конф. „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми”. – Ірпінь: Нац. академія ДПС України. – 2004. – С. 312-316.
120. Ревюк Н.В. Правові аспекти регулювання застави як способу забезпечення сплати податків господарюючими суб’єктами // Матеріали міжнар.-практ. конф. „Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах”. – К.: КНТЕУ. – 2001. – С. 215-218.
121. Рев’юк Н.В. До питання удосконалення законодавства, що регулює іпотеку цілісного майнового комплексу підприємства // Держава і право: Зб. наук. пр.: Юридичні і політичні науки. – К:. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2006. – Вип. 31. – С. 388-394.
122. Рев’юк Н.В. Іпотека як юридична конструкція залучення інвестицій // Економіка і право. – 2006. – № 1 (14). – С. 43-48.
123. Сиротина И.А. Кредит под залог: Техника получения. – М.: ПРИОР, 1995. – 80 с.
124. Смирнов В.В. Залог и страхование: Пособие. – К.: Б.и., 1995. – 102 с.
125. Солтис Я.А. Якщо майно під заставою // Урядовий кур'єр. – 1999. – 11 листоп. (№ 211). – С.7.
126. Стрелецька Л.В. Договір застави - що це? // Юридичний вісник України. – 1996. – №31. – С. 2.
127. Удинцев А. Оставление заклада в пользование должника // Вестник финансов, промышленности и торговли. – СПб., 1913. – С. 57.
128. Флейшиц Е.А. Торгово-промышленное предприятие в праве западно-европейском и Р.С.Ф.С.Р. – Ленинград: Академия, 1924. – 84 с.
129. Хохлов С.А. Проблемы формы сделок с недвижимостью // Гражданский кодекс РФ: Проблемы. Теория. Практика / Под ред. А.Л. Маковского. – М., 1998. – С. 431.
130. Цивільний кодекс України. Коментар. – Х.: Одіссей, 2003. – 373 с.
131. Чалый Ю.С. Залог в банковском кредитовании // Бизнес-Информ. – 1995. – № 17-18. – С. 17-19.
132. Черных А.В. Залог недвижимости в российском праве. – М.: Легат, 1995. – 88 с.
133. Чубуков Г.В. Земельная недвижимость в системе российского права // Государство и право. – 1995. – № 9. – С. 42-51.
134. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. – 9-е изд. – М., 1911. – 346 с.
135. Щербина В.С. Господарське право: Підруч. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 592 с.
136. Шкрум Т.С. Концептуальні підходи законодавчого регулювання застави // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – №12. – С. 8-12.
137. Эннекцерус П. Курс германского гражданского права. – Т.1. Полутом 2: Введение и общая часть. – Пер. с 13-го изд.; Под ред. Д.М. Генкина и И.Б. Новицкого. – М.: Б.и., 1950. – 483 с.
138. Єфіменко О.О. Реєстрація знизить комерційний ризик // Юридичний вісник України. – 1999. – 6-12 трав. – С. 6.
139. Юргелевич С.С. Деякі порівняльні аспекти зарубіжного іпотечного законодавства та проекту Закону України “Про іпотеку” // Українське комерційне право. – 2002. – № 2. – С. 39-47.
140. Юридична енциклопедія. – К.: Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана, 1999. – Т. 2. – 744 с.
141. Красько И. Задаток и особенности его применения // Предпринима-тельство, хозяйство и право. – 1999. – №4. – С. 35-36.
142. Ящемська А.В. Шлях до добробуту – іпотечне кредитування // Народна газета. – 1998. – №8. – С. 2.
143. Baross P., Struyk R. Housing Reform in Eastern Europe: Progress and Problems // Cities. – 1993. – August.
144. Burnett I. A Social History of Housing (1815-1970). – London: Methuen, 1980.
145. Canada. Province of Ontario. Laws. Mortgage Act: Revised Statutes of Ontario, 1980 Chapter 295 as amended and Regulation 662 / Government of Ontario; Ministry of the Attorney General. – Toronto: Queen's Printer for Ontario, 1990. – 52 р.
146. Easterly Wn., Viera da Cunha P. Financing the Storm: Macroeconomic Crisis in Russia. 1992-93. – Washington, DC: World Bank, 1994. – Policy Research Working Paper 1240.
147. European bonds: The 1999 Guide to European bonds. – London: Euromoney Institutional Investor PLC, 1999. – 24 p.
148. Galaty F., Allaway W. Modern Real Estate Practice // Housing Finance International. – 1991. – Vol. 10. – N. 3.
149. Greber W. Sozial Wohnungsbau in der Bundesrepublik. Der Wohnungssektor zwischen sozialpolitik und Kapitalinteresse. – Kuln: Pahl – Rugenstein, 1981.
150. Harding D. Sub-sovereign bonds prove slow to catch on in Europe // Euromoney. – London, 2002. – N. 394. – February.
151. Istvan D.F. Capital Expenditure. Decisions. – Indiana: University, 1961.
152. Kyrylenko O. Luchka A., Malynyak B. Municipal Bond Market in Ukraine: Historical Background and Prospects // Journal of European Economy, 2005. – Vol. 4, N. 1 (March). – Р. 79-97.
153. Levin M. Fannie Mae’s role in serving unmeant housing needs // Housing Finance International. – 1994. – Vol. 10, N. 1.
154. Michael L. The applicability of secondary mortgage markets to developing countries // Housing Finance International. – 1994. – Vol. 7, N. 3.
155. Michael L. The feasibility of a regional secondary mortgage fasity in Central America // Housing Finance International. – 1996. – Vol. 10, N. 4.
156. Recommendations. Housing finance for sustainable development: A Fannie Mae Roundtable // Fannie Mae. – 1992. – February 3-5. – (Research Roundtable Series).
157. Reiser R. Schuanke. Professional Real Estate Development. The ULI Guide to the Business. Dearborn Financial Publishing Inc., The Urban Land Institute, 1992.
158. Renand B. Housing Reform in Socialist Economies. – Washington, DC: World Bank, 1991.
159. Richard A.Brealey, Stewart C. Myers. Principles of Corporate Finance. – Fourth Edition. – N.Y.: McGrow – Hill, 1992.
160. Sherman J. Real Estate Finance, Harcourt Brace Jovanovich. – San Diego, 1987.
161. Sirmans C.F. Real Estate Finance. – Second Edition. – N.Y.: McGrow – Hill, Book Company, 1989.
162. Stone Ch., Zissu A. The French secondary mortgage market // Housing Finance International. 1994. – Vol. 10, N. 3.
163. Struyk R., Hegedus I., Heller M., Mark I., Tosics I. The Housing Sector in Budapest: Housing Finance and the Real Estate Sector. – Washington, DC: Urban Institute, 1992.
164. Struyk R., Kosareva N. Transition in the Russian Housing Sector; 1991-1994. – M.: The Urban Institute Press, 1994.
165. Telgarsky I., Struyk R. Toward a Market-Oriented Housing Sector in Eastern Europe: Developments in Bulgaria, Czechoslovakia, Hungary, Poland, Romania and Yugoslavia. – Washington, DC: The Urban Institute Press, 1990.
166. Wallich C.I. Intergovernmental Finances: Stabilization, Privatization and Growth // Wallich C.I. Russia and the Challenge of Fiscal Federalism. – Washington, DC: The World Bank, 1994.