ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

ШАДУРА ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 347.98 (477)

ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Бігун Віктор Анатолійович,
канд. юрид. наук, доцент

Харків – 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................3
ВСТУП....................................................................................................................5

РОЗДІЛ 1. ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ В СИСТЕМІ СУДОВОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
§ 1.1. Поняття й сутність судової юрисдикції……...……………….................14
§ 1.2. Види судової юрисдикції.......................................................…………....41
§ 1.3. Принцип спеціалізації судової юрисдикції.………………….................62
§ 1.4. Поняття цивільної юрисдикції.....…………………………………….....78
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1...............................................................................91

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
§ 2.1. Процесуальні форми цивільної юрисдикції.............................................96
§ 2.2. Розмежування цивільної і господарської юрисдикцій..........................125
§ 2.3. Розмежування цивільної і господарської з адміністративною юрисдик-цією…….……………………………………………………………………......140
§ 2.4. Розмежування цивільної і конституційної юрисдикцій...…….............168
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………..………...............183

ВИСНОВКИ.......................................................................................................186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................190

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Європейська конвенція, Конвенція Конвенція про захист прав людини і основопо-ложних свобод від 4 листопада 1950 р.
Концепція вдосконалення судівництва Концепція вдосконалення судівництва для утвер-дження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затверджена Указом Президента України від 10 травня 2006 р.

ВАСУ Вищий адміністративний суд України
ВГСУ Вищий господарський суд України
ВСУ Верховний Суд України
ДВС державна виконавча служба
Європейський суд, Суд Європейський суд з прав людини
КМ України Кабінет Міністрів України
КС України, КС Конституційний Суд України

АПК Арбітражний процесуальний кодекс України
ГК Господарський кодекс України
ГПК Господарський процесуальний кодекс України
ЖК Житловий кодекс України
ЗК Земельний кодекс України
КАС Кодекс адміністративного судочинства України
КЗпП Кодекс законів про працю України
КпАП Кодекс про адміністративні правопорушення України
СК Сімейний кодекс України
ЦК Цивільний кодекс України
ЦПК Цивільний процесуальний кодекс України

абз.
абзац
гл. глава
п. пункт
підп. підпункт
розд. розділ
ст. стаття
ч. частина

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Конституцією України 1996 р. закріплено положення про поширення судової юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124). Це свідчить про піднесення ролі судів у правовій системі держави, оскільки саме з цього часу їх компетенція стає як ніколи широкою: вона охоплює всі спори про право та інші правові питання, що потребують юридичного вирішення. Таким чином, разом із втіленням у життя Конституції України і прийняттям нових проце-суальних кодексів актуальність інституту підвідомчості поступово відсувається на другий план. Визначальною стає проблема не стільки розподілу компетенції між різними юрисдикційними органами щодо вирішення юридичних справ, скільки між самими судами й ланками судової системи: загальними, господарськими й адміністративними судами, а також Конституційним Судом України. Вирішення цього завдання покладено на відносно новий мі-жгалузевий інститут судової юрисдикції, головною метою якого має бути ро-змежування компетенції у вирішенні спорів про право та інших правових пи-тань тільки між судами загальної юрисдикції й Конституційним Судом.
Аналіз юридичної літератури показав, що на сьогоднішній день численні проблеми юрисдикції залишаються недостатньо розробленими. Зокрема, бра-кує єдиного підходу правознавців до визначення судової й цивільної юрис-дикції, часто вона ототожнюється з підвідомчістю, що вбачається хибним. Немає також одностайності в питанні щодо класифікації судової й цивільної юрисдикції. Потребує подальшого вивчення й розв’язання проблема критеріїв відмежування цивільної юрисдикції від інших видів судової юрисдикції, а також уніфікації загальних процедур розгляду різних категорій справ, насам-перед, цивільних, господарських та адміністративних.
З практичної точки зору дослідження цивільної юрисдикції продиктовано неоднозначним вирішенням питання про належність того чи іншого спору або іншого правового питання до відання конкретного суду, що в кінцевому підсумку призводить до порушення права людини на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв’язку із цим питання судової і, зокрема, цивільної юрисдикції потре-бують концептуально нового підходу, який відповідав би тим змінам у суспі-льно-економічному, політичному устрої, а також у правовому регулюванні, які відбулися в Україні протягом останнього десятиріччя.
Теоретичним фундаментом дисертаційної роботи стали праці вчених із цивільного процесуального та інших галузей права, зокрема, Ю. В. Білоусова, О. Т. Боннера, М. А. Буцьковського, Є. В. Васьковського, В. П. Воложаніна, А. Х. Гольмстена, В. М. Гордона, Ю. М. Грошевого, К. В. Гусарова, Ф. М. Дмитрієва, П. С. Дружкова, П. Ф. Єлисєйкіна, В. М. Жуйкова, О. Ф. Козлова, В. В. Комарова, В. А. Кройтора, Б. М. Лаза¬рева, М. Ю. Лебедєва, Д. Д. Лус-пеника, К. І. Малишева, І. Є. Марочкіна, В. С. Мартем’янова, М. М. Мурадьян, Є. О. Нефедьєва, Ю. К. Осипова, К. П. Побєдоносцева, І. Г. Побірченка, Д. М. Притики, І. А. Приходька, Є. Г. Пушкара, П. І. Радченка, І. В. Решетнікової, В. О. Рязановського, Н. Ю. Сакари, В. Й. Сапункова, В. В. Сердюка,
С. Я. Фурси, Н. О. Чечиної, Д. М. Чечота, К. А. Чудиновських, В. В. Яркова.
Як емпірична база дослідження використовувалися опубліковані рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціа-лізованих судів, місцевих та апеляційних судів, а також Європейського суду з прав людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-цію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивіль-ного процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Муд-рого в рамках Державної цільової комплексної програми «Проблеми вдоско-налення організації та діяльності суду і правоохоронних органів» (державна реєстрація № 0106u002293).
Мета й завдання дослідження. В узагальненому вигляді метою цієї ди-сертації є теоретична розробка проблем цивільної юрисдикції, що є необхід-ним для подальшого розвитку теорії цивільного процесуального права, вдос-коналення законодавства та юридичної практики, забезпечення доступності правосуддя, а також формулювання теоретичних положень і практичних ви-сновків, спрямованих на ефективне забезпечення захисту прав, свобод та ін-тересів осіб, які звертаються до суду.
Мета дослідження зумовила такі завдання наукових пошуків:
- визначити сутність, елементи й основні види судової юрисдикції в умовах існування систем судочинства;
- дослідити засади здійснення конституційного принципу спеціалізації системи судів загальної юрисдикції для визначення сфери юрисдикційних повноважень загальних і спеціалізованих судів;
- висвітлити цивільну юрисдикцію з точки зору її структури, інституціо-нальної характеристики та процесуальних форм її реалізації;
- встановити критерії відмежування цивільної від інших видів судової юрисдикції та здійснити аналіз стану судової практики з цих питань;
- сформулювати пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до про-цесуального законодавства та рекомендацій щодо практики його застосування.
Об’єктом дисертаційного дослідження виступає конституційно визна-чена сфера реалізації судової влади (судова юрисдикція) в системах судочин-ства.
Предметом дослідження є цивільна юрисдикція як комплекс специфіч-них повноважень загальних судів у цивільному судочинстві та процесуальні форми її реалізації щодо об’єкта судового захисту в сфері приватноправових відносин.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційної роботи послужили як загальнонаукові методи наукового пізнання (історичний, діа-лектичний і метафізичний, аналізу й синтезу, моделювання тощо), так і спе-ціальні методи (формально-юридичний, конкретно-соціологічний та порівня-льно-правовий).
Історичний метод використовувався при з’ясуванні витоків проблеми цивільної юрисдикції, а також генезису наукових поглядів на неї. Діалектичний дозволив вивчити питання цивільної юрисдикції всебічно, у взаємозв’язку з іншими видами судової юрисдикції, а також зробити висновок про їх безпосередній зв’язок з більш загальними проблемами доступності правосуддя в аспекті реалізації права на справедливий судовий розгляд. Метафізичний метод наукового пізнання було застосовано при визначенні ознак цивільної юрисдикції як ідеальних моделей. Метод аналізу допоміг дослідити структурну характеристику й елементи цивільної юрисдикції, а також визначити її процесуальні форми. Використання методу синтезу дало змогу об’єднати правові норми, що регулюють питання визначення цивільної юрисдикції, як правового інституту. Шляхом оперування методом моделювання вдалося запропонувати рекомендації щодо внесення змін і доповнень до законодавства, а також стосовно подальшого реформування судової системи України. При формулюванні правових понять, установленні юридичних ознак правових явищ, аналізі й узагальненні судової практики застосовувалися формально-юридичний і конкретно-соціологічний методи наукового пізнання. В обґрунтуванні окремих висновків дисертаційного дослідження став у пригоді порівняльно-правовий метод для зіставлення національного зако-нодавства з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини та законодавством інших держав.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації виражається в тому, що вперше у вітчизняній правовій літературі проведено всебічне дослідження тенденцій розвитку судової юрисдикції, обґрунтовано її види, виявлено загальні риси, ознаки та процесуальні форми цивільної юрисдикції, накреслено основні напрямки, необхідні для розвитку й удоско-налення механізму її реалізації. У результаті поглибленого аналізу судової практики пропонуються оптимальні шляхи розмежування цивільної, госпо-дарської та адміністративної юрисдикцій.
Проведене дисертаційне дослідження дало змогу сформулювати такі нові наукові положення:
1. У дисертації реалізовано концептуально новий підхід до проблем су-дової і, зокрема, цивільної юрисдикції, який полягає в проведенні структур-ного аналізу, а також визначенні процесуальних форм її реалізації в механізмі судового захисту сфери приватноправових відносин. З урахуванням про-цесуального законодавства судову юрисдикцію вперше запропоновано розг-лядати як компетенцію спеціально уповноважених органів державної влади – судів загальної юрисдикції і Конституційного Суду, наділених відповідними юридично-владними повноваженнями, здійснювати правосуддя у формі того чи іншого виду судочинства щодо певних правовідносин.
2. З доктринальної точки зору дістало подальший розвиток обґрунту-вання класифікації судової юрисдикції на такі види: а) цивільна юрисдикція, яка об’єднує юрисдикцію щодо справ цивільного, господарського й адмініст-ративного видів судочинства; б) кримінальна юрисдикція, що здійснюється судами в кримінальному судочинстві; в) конституційна юрисдикція єдиного органу конституційної юрисдикції – Конституційного Суду України. Дисер-тантом наводяться додаткові аргументи універсальності цивільно-процесуальної форми та її принципової здатності об’єднати в рамках єдиної цивільної юрисдикції справи, які розглядаються в порядку теперішніх циві-льного, господарського й адміністративного судочинства. Об’єднуючими її чинниками запропоновано розглядати єдність (а) завдань цивільного, госпо-дарського й адміністративного судочинства, (б) принципів, процесуальних норм та інститутів, а також суб’єктного складу учасників цих процесів,
(в) об’єкта судового захисту – цивільних прав і обов’язків.
3. Вперше при розкритті сутнісної характеристики цивільної юрисдикції вона визначається як особливий вид судової юрисдикції, тобто як компетенція загальних судів розглядати цивільні справи у видах проваджень, передбачених ЦПК, з дотриманням цивільної процесуальної форми. При цьому, будучи законодавчо визначеною сферою реалізації судової влади в сфері при-ватноправових відносин, цивільна юрисдикція розглядається як виключна, універсальна й пріоритетна форма захисту прав, свобод та охоронюваних за-коном інтересів суб’єктів цих правовідносин.
4. Додатково аргументується доцільність прийняття єдиного процесуа-льного кодексу для розгляду цивільних, господарських й адміністративних справ, заснованого на класичній цивільній процесуальній формі. На думку дисертанта, це сприятиме підвищенню ефективності судочинства в цілому й забезпеченню права людини на доступ до суду. При цьому, доводячи необ-хідність уніфікації судових процесів, автор не заперечує можливості існування диверсифікованої (багатоланкової) судової системи, головне, щоб така її властивість негативно не позначалася на зрозумілості критеріїв звернення до того чи іншого суду і простоті процесуальної форми реалізації права людини на звернення за судовим захистом.
5. Вперше в дисертації стверджується, що конститутивними ознаками цивільної юрисдикції є процесуальні форми її реалізації, під якими розумі-ються (а) категорії цивільних справ і (б) провадження в суді першої інстанції. Наводяться додаткові аргументи, що 3-ма переліченими в ЦПК проваджен-нями (позовним, наказним та окремим) повністю не вичерпуються процесуа-льні форми цивільної юрисдикції, оскільки деякі розглядувані за правилами цивільного судочинства категорії справ, не охоплюється жодним із них. Тому поряд з 3-ма основними правильно виділяти також 3 додаткових провадження, як-то: а) визнання й виконання в Україні рішень іноземних судів та арбітражів і скасування рішень, ухвалених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на її території; б) виконання й оскарження рішень несудових орга-нів; в) відновлення втраченого судового провадження.
6. Додатково аргументовано положення, що реалізація цивільної юрис-дикції не пов’язана лише зі спором про право. При здійсненні цивільного су-дочинства суд розглядає як спори про право, так й безспірні правові вимоги (справи окремого провадження). Крім того, в порядку цивільного судочинства розглядаються правові вимоги, які паралельно можуть бути предметом як позовного, так й наказного провадження, як безспірного. Будь-якої іншої дія-льності, яка б не охоплювалася поняттям юрисдикційної і знаходилася за ме-жами функції правосуддя, суд у цивільному судочинстві не здійснює.
7. Дістало подальший розвиток теоретичне положення про те, що при розмежуванні цивільної і господарської юрисдикцій, незважаючи на зміни, які відбулися в новому ЦПК 2004 р., пріоритетними є два критерії: суб’єктний склад спірних правовідносин (домінуючий) і характер цих правовідносин (допоміжний). Для подолання існуючої в судовій практиці проблеми конкуренції цивільної і господарської юрисдикцій та забезпечення єдності судової практики пропонується передбачити в ГПК казуальний спосіб визна-чення юрисдикційних повноважень господарських судів (як це, наприклад, зроблено щодо спорів, які виникають із корпоративних правовідносин).
8. У дисертації визначаються гострі проблеми розмежування цивільної (як і господарської) юрисдикції з адміністративною, які по суті ускладнюють для суб’єктів приватного права доступ до суду при оскарженні ними рішень, дій чи бездіяльності органів публічної влади. Така ситуація, на думку дисер-танта, виникає через принципову неможливість визначення поняття «публічно-правовий спір», яким оперує КАС, як і неможливість визначення критеріїв публічних й приватних інтересів у спорі. Вперше вирішення цієї проблеми запропоновано виходячи з концепції пріоритету цивільної юрисдикції та тлумачення Європейським судом з прав людини поняття спору про цивільні права і обов’язки, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
9. Вперше проаналізовано співвідношення цивільної і конституційної судових юрисдикцій в аспекті правових наслідків визначення меж цивільної юрисдикції. Зроблено висновок, що це співвідношення виявляється в таких аспектах: (а) розмежування юрисдикції щодо перевірки актів вищих органів державної влади стосовно їх конституційності й законності; (б) розмежування юрисдикції загальних судів і Конституційного Суду України щодо засто-сування Конституції як акта прямої дії.
Практичне значення одержаних результатів. Наукова і практична значимість роботи визначається новизною дисертаційного дослідження й обумовлена прикладним характером висновків і рекомендацій, використання яких сприятиме розвитку теорії цивільного процесуального права, вдоскона-ленню цивільного процесуального законодавства й законодавства про судо-устрій, а також усуненню деяких проблем правозастосовчої практики.
Результати дисертаційного дослідження може бути використано: а) у на-уково-дослідних роботах для подальшого вивчення проблем цивільної юрис-дикції; б) у правотворчій діяльності з метою вдосконалення вітчизняного процесуального законодавства; в) в учбово-методичній роботі при підготовці завдань для практичних занять, а також навчально-методичної літератури для студентів і слухачів юридичних вузів та факультетів; г) у викладацькій роботі при викладанні таких навчальних дисциплін, як «Цивільний процес», «Судо-чинство в господарських судах», «Особливості розгляду окремих категорій справ».
Викладені висновки та пропозиції можуть стати теоретичним і практич-ним підґрунтям для подальших досліджень, пов’язаних з проблемами циві-льної юрисдикції.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні і практичні висновки, сформульовані в даній науковій роботі, доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також використовувалися при викладанні навчального курсу з дисципліни «Цивільний процес», «Судочинство в госпо-дарських судах» у зазначеній академії.
Основні положення дисертації знайшли своє висвітлення у виступах ав-тора на: 1) науковій конференції курсантів, студентів та молодих науковців „Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтег-рації” (Дніпропетровськ, березень 2004 р.); 2) міжнародній науковій конфе-ренції „Формування правової системи в Україні на сучасному етапі” (Дніп-ропетровськ, квітень 2005 р.); 3) науково-практичній конференції „Правова реформа у масовій свідомості мешканців Луганського регіону” (Луганськ, лютий 2006 р.); 4) міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів „Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” (Київ, квітень 2006 р.); 5) міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми застосування Цивільного про-цесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України” (Харків, січень 2007 р.).
Публікації. Основні наукові результати дисертації опубліковані у 4-х наукових статтях і 3-х тезах наукових доповідей.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 2-х роз-ділів, кожен з яких містить по 4 підрозділи, висновку і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 222 сторінки, з яких основний текст – 189 сторінок. Список використаних джерел налічує 290 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене нове вирішення наукового завдання, суть якого полягає в комплексній теоретичній розробці проблем реалізації судової юрисдикції в системах судочинства, а також специфічних повноважень зага-льних судів у цивільному судочинстві (цивільної юрисдикції), на основі чого вирішені проблеми реалізації цивільної юрисдикції в практичній діяльності судових органів, запропоновані шляхи вдосконалення процесуального зако-нодавства з метою підвищення ефективності цивільного судочинства й судо-вого захисту прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб і держави.
Дослідження показало, що судова юрисдикція з точки зору структурної характеристики складається з чотирьох елементів: функцій судової влади, предметів відання, юридично-владних повноважень, а також процесуальної форми їх реалізації. За таких умов зроблено висновок, що судова юрисдикція є основним ресурсом судової влади, її невід’ємним атрибутом. Поза межами судової влади судова юрисдикція реалізовуватися не може. Автором дано ви-значення цивільної юрисдикції, а також виділено три головні засади, на яких вона ґрунтується: (а) система органів, наділених цивільною юрисдикцією (за-гальні суди); (б) сфера реалізації цивільної юрисдикції (вирішення цивільних справ у широкому розумінні); (в) система процесуальних форм реалізації ци-вільної юрисдикції (категорія цивільної справи і провадження в суді першої інстанції, в якому ця справа розглядається).
Автором дійшов висновку, що судова влада, зі скількох би судових ланок і судових установ вона не складалася, є єдиною й неподільною. Отже, судова юрисдикція має займати в судовій системі таке місце, щоб, з одного боку, всі елементи останньої ефективно взаємодіяли й однаково застосовували норми матеріального і процесуального права, а з другого – щоб заповнити прогалини на стику судових підсистем, щоб належною судовою юрисдикцією забезпечувалися всі правовідносини, що виникають у державі, і щоб ці пі-дсистеми не мали юрисдикції, що перетинається. Саме таке завдання вбача-ється сьогодні головним у розвитку інституту судової юрисдикції, і саме з такого змісту конституційного принципу спеціалізації необхідно виходити при його тлумаченні.
Доводиться, що принцип спеціалізації судової системи має знаходити своє відбиття в системі судів, яка повинна складатися із конституційного, загальних і господарських. Щодо диференціації порядків судочинства, то вони мають втілюватись у 3-х самостійних процесах – конституційному, цивільному й кримінальному. Цей висновок ґрунтується на тому, що обраний в ході судово-правової реформи в Україні шлях розвитку судочинства через виокремлення нових судових підсистем (спеціалізованих судів у рамках судів загальної юрисдикції), поєднаний з подальшою диференціацію процесуального законодавства, як свідчить судова практика й численні публікації з цього пи-тання, є не досить ефективним і концептуально доцільним. Підвищення якості й оперативності правосуддя видиться у спрощенні судових процедур, уні-фікації загальних процедур розгляду різних категорій справ (насамперед, ци-вільних, господарських та адміністративних). На цьому наголошується й у заяві VІІІ позачергового з’їзду суддів «Про концептуальні засади подальшого здійснення судової реформи в Україні» від 7 грудня 2007 р. [176].
Зроблено висновок про універсальність цивільної процесуальної форми, яка є базисом для господарського і адміністративного судочинства та може бути адаптована для їх цілей. Доводиться доцільність прийняття єдиного процесуального кодексу для розгляду цивільних, господарських й адмініст-ративних справ, заснованого на класичній цивільній процесуальній формі, оскільки це сприятиме підвищенню ефективності судочинства в цілому й за-безпеченню права людини на доступ до суду. При цьому, наголошуючи на необхідності уніфікації судових процесів, автор не заперечує можливості іс-нування диверсифікованої (багатоланкової) судової системи.
В дисертації стверджується, що конститутивними ознаками цивільної юрисдикції є процесуальні форми її реалізації, під якими розуміються (а) ка-тегорії цивільних справ і (б) провадження в суді першої інстанції. Наводяться додаткові аргументи, що 3-ма переліченими в ЦПК провадженнями (позов-ним, наказним та окремим) повністю не вичерпуються процесуальні форми цивільної юрисдикції, оскільки деякі розглядувані за правилами цивільного судочинства категорії справ, не охоплюється жодним із них. Тому поряд з 3-ма основними правильно виділяти також 3 додаткових провадження, як-то: а) визнання й виконання в Україні рішень іноземних судів та арбітражів і ска-сування рішень, ухвалених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на її території; б) виконання й оскарження рішень несудових органів; в) від-новлення втраченого судового провадження.
З урахуванням результатів дисертаційного дослідження на підставі про-веденого структурного аналізу чинного ЦПК пропонується внести до нього деякі зміни й доповнення. Зокрема, ст. 15 після частини першої викласти в наступній редакції:
«2. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного й окремого провадження.
3. За правилами цивільного судочинства суди також розглядають справи про: визнання й виконання в Україні рішень іноземних судів та арбітражів, скасування рішень, ухвалених у порядку міжнародного комерційного арбіт-ражу на її території, виконання та оскарження рішень несудових органів, від-новлення втраченого судового провадження.
4. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства».
Така редакція зазначеної статті повніше відображатиме ті процесуальні форми, в яких реалізується цивільна юрисдикція.
При розмежуванні цивільної і господарської юрисдикцій пріоритетними визначено два критерії: суб’єктний склад спірних правовідносин (домінуючий) і характер цих правовідносин (допоміжний). Для подолання існуючої в судовій практиці проблеми конкуренції цивільної і господарської юрисдикцій та забезпечення єдності судової практики пропонується передбачити в ГПК казуальний спосіб визначення юрисдикційних повноважень господарських судів (як це, наприклад, зроблено щодо спорів, які виникають із корпора-тивних правовідносин).
При відмежування цивільної, господарської від адміністративної юрис-дикції запропоновано, виходячи з пріоритету цивільної юрисдикції та тлума-чення Європейським судом з прав людини поняття спору про цивільні права і обов’язки, розглядати будь-яке порушене право особи передусім у аспекті її цивільних прав, крім суто публічних спорів, віднесених до виключної преро-гативи держави, а саме щодо: (а) сплати податків (крім податкових санкцій); (б) питань прийняття, проходження і звільнення з державної служби (крім питань соціального й пенсійного забезпечення держслужбовців); (в) виборчих прав громадян; (г) в’їзду в країну й виїзду з її території, а також процедури екстрадиції іноземців.
Вивчення судової практики дало підстави зробити висновок про немож-ливість уникнення конкуренції цивільної юрисдикції з іншими видами судової юрисдикції при диверсифікованій судовій системі і процесуальному зако-нодавстві за допомогою внесення окремих змін і доповнень до чинних про-цесуальних кодексів. У концептуальному плані остаточне вирішення питання про конкуренцію судових юрисдикцій видиться в уніфікації процесуального законодавства й у створенні єдиного цивільного процесуального кодексу за-мість 3-х чинних – ЦПК, ГПК і КАС.
При аналізі співвідношення цивільної і конституційної судових юрисдикції автором зроблено висновок, що в тих випадках, коли позивачем ставиться питання про законність актів вищих органів влади індивідуального характеру, які прийнято на підставі та на виконання Конституції і законів України, такі вимоги з часу набрання сили КАС повинні розглядатися адміністративними судами. Що ж до можливості застосування загальними судами в процесі цивільного судочинства Конституції як акта прямої дії і незастосування за-кону, який, на думку суду, їй суперечить, дисертант робить стверджувальний висновок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Chater of the United Nations [Електронний ресурс] // Офіц. сайт ООН. – Режим доступу: http://www.un.org/aboutun/charter.
2. Абрамов С. В советском праве не может быть административного иска / Сергей Абрамов // Соц. законность. – 1947. – № 3. – С. 8-10.
3. Авдеенко Н. И. Механизм и пределы регулирующего воздействия граж-данского процессуального права / Нина Ивановна Авдеенко. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. – 72 с.
4. Авер’янов В. Б. Реформування українського адміністративного права як необхідна передумова функціонування адміністративної юстиції / В. Б. Авер’янов // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуаль-ного кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України: зб. тез доп. та наук. повідомл. учасн. міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 січ. 2007 р., Харків / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 19-21.
5. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М.: Политиздат, 1985. – 263 с.
6. Адольф, Вах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/007/018/18819.htm.
7. Алексеев С. С. Право: азбука-теория-философия: опыт комплексного ис-следования / С. С. Алексеев. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
8. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у 2003 р. (за даними судової статистики) / Верховний Суд України // Вісн. Верхов. Суду України. – 2004. – № 5. – С. 23-34.
9. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у 2004 р. (за даними судової статистики) / Верховний Суд України // Вісн. Верхов. Суду України. – 2005. – № 5. – С. 23-34.
10. Анненков К. Опыт комментария к Уставу гражданского судопроизвод-ства: в 6 т. / К. Анненков. – СПб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1884. – Т. 1: Подсудность. Общий порядок производства дел. – 1887. – 456 с.
11. Анохин В. С. Спорные вопросы квалификации правоотношений по ис-полнительному производству / В. С. Анохин // Рос. юрид. журн. – 2000. – № 2. – С. 120-130.
12. Арапов Н. Т. Проблемы теории и практики правосудия по гражданским делам / Н. Т. Арапов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 128 с.
13. Арістотель. Політика / Арістотель; [пер. з давньогр. та передм. О. Кис-люка]. – К.: Основи, 2003. – 239 с.
14. Балюк М. І. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарі, рекоме-ндації, пропозиції / М. І. Балюк, Д. Д. Луспеник. – Х.: Харків юрид., 2008. – 708 с. – (Серія «Судова практика»).
15. Бек О. А. Производство по делам об оспаривании нормативных правовых актов: автореф. дисс. на соискание учён. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / О. А. Бек. – М., 2007. – 27 с.
16. Бігун В. А. Підсудність цивільних справ за участю іноземного елемента / В. А. Бігун // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1998. – № 4. – С. 167-177.
17. Білоусов Ю. В. Судовий захист цивільних прав: окремі питання проце-суальної юрисдикції / Ю. В. Білоусов // Вісн. Хмельн. ін-ту регіон. управління та права. – 2004. – № 3. – С. 45-50.
18. Білоусов Ю. В. Судовий контроль за виконанням рішень: питання про-цесуальної форми / Ю. В. Білоусов // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністратив-ного судочинства України: зб. тез доп. та наук. повідомлень учасників міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 січ. 2007 р., Харків / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 116-119.
19. Богданов А. Вера и наука (о книге В. Ильина «Материализм и эмпирио-критицизм») / А. Богданов // Вопр. философии. – 1991. – № 12. – С. 39-88.
20. Богиня Д. П. Основи економіки праці: навч. посіб. / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – К.: Знання-Прес, 2000. – 313 с.
21. Боннер А. Т. Производство по делам, возникающим из административно-правовых отношений: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. юрид. наук (1966 г.) // Избранные труды по гражданскому процессу / А. Т. Боннер. – СПб.: Изд. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – С. 863-879.
22. Боннер А. Т. Судебная практика по делам, возникающим из администра-тивно-правовых отношений (1992 г.) // Избранные труды по гражданскому процессу / А. Т. Боннер. – СПб.: Изд. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – С. 905-919.
23. Боннер А. Т. Судебный контроль в области государственного управления: учебное пособие / А. Т. Боннер, В. Т. Квиткин. – М.: Изд. МГУ, 1973. – 112 с.
24. Боровский М. В. Суды общей юрисдикции в Российской Федерации: проблемы и перспективы [Електронний ресурс] / М. В. Боровский // «Чёрные дыры» в российском законодательстве. – 2001. – № 1. – Режим доступу до журн.: http://www.cfin.ru/press/black/2001-1/01_01_borovsky.
shtml
25. Братусь С. Н. Об усилении и расширении судебной защиты прав граждан / С. Н. Братусь // Правоведение. – 1975. – № 5. – С. 43-53.
26. Бринцев О. В. Розмежування компетенції адміністративних і господар-ських судів: проблеми та перспективи / О. В. Бринцев. – Х.: Право, 2007. – 64 с.
27. Буцковский Н. Очерки судебных порядков по Уставам 20 ноября 1864 года / Николай Буцковский. – СПб.: Тип. Скарятина, 1874. – 614 с.
28. Васильєв С. В. Провадження в цивільному судочинстві України / С. В. Васильєв // Пробл. законності: респ. міжвід. наук. зб. – Вип. 86. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 73-80.
29. Васьковский Е. В. Курс гражданского процесса. Т. 1: Субъекты и объекты процесса, процессуальные отношения и действия / Е. В. Васьковский. – М.: Изд. бр. Башмаковых, 1913. – 691 с.
30. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – [2-е изд., перераб.]. – М.: Изд. бр. Башмаковых, 1917. – 429 с.
31. Ведерникова О. Ювенальная юстиция: исторический опыт и перспективы / Ольга Ведерникова // Рос. юстиция. – 2000. – № 7. – С. 51, 52.
32. Вербловский Г. Л. Гражданское судопроизводство / Г. Л. Вербловский // Журн. М-ва юстиции. – 1895. – № 8. – С. 1-38.
33. Викут М. А. О юридической терминологии в гражданском процессуаль-ном праве / М. А. Викут // Актуальные проблемы гражданского права и процесса: сб. материалов международ. науч.-практ. конф. – Вып. 1 / отв. ред. Д. Х. Валеев, М. Ю. Челышев. – М.: Статут, 2006. – С. 266-271.
34. Витаутас Некрошюс. Подготовка к судебному разбирательству в суде первой инстанции в гражданском процессе Литвы, Латвии и Эстонии / Некрошюс Витаутас // Гражданский процесс: наука и преподавание / под ред. М. К. Треушникова, Е. А. Борисовой. – М.: ОАО «Издательский Дом «Городец», 2005. – С. 314-331.
35. Власов А. Хозяйственное исключение: ВХСУ принял к производству кассационную жалобу физического лица и удовлетворил требования, из-ложенные в ней / Александр Власов // Юрид. практика. – 2007. – № 49. – С. 1, 18.
36. Воложанин В. П. Несудебные формы разрешения гражданских споров / В. П. Воложанин. – Свердловск: Средне-Урал. кн. изд-во, 1974. – 206 с.
37. Воложанин В. П. Уточнение некоторых категорий (понятий) искового производства / В. П. Воложанин // Вопросы теории и практики граждан-ского процесса: межвуз. научн. сб. – Вып. 1. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – С. 18-24.
38. Воронов А. Ф. О некоторых вопросах преподавания гражданского и ар-битражного процессов в высших учебных заведениях / А. Ф. Воронов // Гражданский процесс: наука и преподавание / под ред. М. К. Треушни-кова, Е. А. Борисовой. – М.: ОАО «Изд. дом «Городец», 2005. – С. 99-116.
39. Герасименко Є. С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Є. С. Герасименко. – К., 2000. – 21 с.
40. Гергелійник В. О. Правові проблеми становлення та функціонування конституційної юстиції України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право» / О. В. Гергелій-ник. – К., 2000. – 18 с.
41. Гессен В. М. О судебной власти / В. М. Гессен // Судебная реформа: сб. статей / под ред. Н. В. Давыдова и Н. Н. Полянского. – М.: Кн. изд-во «Объединение», 1915. – С. 1-16.
42. Гетьман А. П. Становлення і розвиток еколого-процесуальної правової теорії / А. П. Гетьман // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1995. – № 4. – С. 41-47.
43. Гольмстен А. Х. Учебник гражданского судопроизводства / А. Х. Гольм-стен. – [3-е изд., испр. и доп.]. – Спб., 1899. – 362 с.
44. Гончар И. Не просто суд, а третья ветвь власти!? Об основных положе-ниях Концепции усовершенствования судоустройства / Ирина Гочар // Юрид. практика. – 2006. – № 9. – С. 1, 7.
45. Гордон В. М. Система русского гражданского судопроизводства: кон-спект лекций // Журн. Временник Демидовского юридического лицея. – 1902. – Кн. 84. – С. 1-79.
46. Городыский Я. Практика судебно-административных учреждений / Я. Городыский // Журн. юрид. общества. – 1896. – Кн. 3. – С. 73-88.
47. Горшенев В. М. Разновидности процессуальных норм в советском праве / В. М. Горшенев // Правоведение. – 1969. – № 2. – С. 23-31.
48. Гражданский процесс: учебник / [Абушенко Д. Б., Воложанин В. П., За-гайнова С. К. и др.]; под ред. В. В. Яркова. – [5-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 720 с.
49. Гражданский процессуальный кодекс РФ от 14.11.2002 г., № 138-ФЗ [Електронний ресурс] / Государственная Дума РФ. – Режим доступу: http://www.consultant.ru/popular/gpkrf.
50. Григорьева Т. А. Процессуальный порядок деятельности арбитражных судов как один из признаков судебной власти / А. Т. Григорьева // Акту-альные проблемы гражданского права и процесса: сб. материалов меж-дународ. научно-практ. конф. – Вып. 1 / отв. ред. Д. Х. Валеев, М. Ю. Челышев. – М.: Статут, 2006. – С. 271-274.
51. Грошевий Ю. М. Органи судової влади в Україні / Ю. М. Грошевий, І. Є. Марочкін. – К.: Ін Юре, 1997. – 20 с.
52. Гурвич М. А. Право на иск (1949 г.) / М. А. Гурвич // Гражданский про-цесс. Хрестоматия: учебное пособие / под ред. М. К. Треушникова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М: ОАО «Изд. дом «Городец», 2005. – С. 483-493.
53. Гусаров К. В. Підвідомчість справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, як наукова проблема / К. В. Гусаров // Актуальні проблеми юридичної науки: тези доп. та наук. повідомл. наук. конф. мо-лодих учених та асп. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 69, 70.
54. Гусаров К. В. Проблеми цивільної процесуальної правосуб’єктності: ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільні право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / К. В. Гусаров. – Х., 2000. – 19 с.
55. Гусаров К. В. Проблемы гражданской процессуальной правосубъектности: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Гусаров Костянтин Володимирович. – Х., 2000. – 201 с.
56. Гуськова А. П. Взаимосвязь судопроизводств: формирование правовых идей о судебном праве в XIX–XX веках / А. П. Гуськова, Н. Г. Муратова // Актуальные проблемы гражданского права и процесса: сб. материалов междунар. научно-практ. конф. – Вып. 1 / отв. ред. Д. Х. Валеев, М. Ю. Челышев. – М.: Статут, 2006. – С. 371-380.
57. Дагель П. С. Диалектика правового регулирования общественных отно-шений / П. С. Дагель // Правоведение. – 1971. – № 1. – С. 51-59.
58. Де Сальвиа М. Прецеденты Европейского Суда по правам человека. Ру-ководящие принципы судебной практики, относящейся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 г. / Микеле де Сальвиа; [пер. с фр. А. А. Жуйковой, Г. А. Пашковской]. – СПб.: Изд-во «Юрид. центр Пресс», 2004. – 1072 с.
59. Дегтярев С. Л. Некоторые элементы механизма реализации судебной власти в гражданском судопроизводстве / С. Л. Дегтярев // Проблемные вопросы гражданского и арбитражного процессов: [сб. науч. трудов / под ред. Лесницкой Л. Ф., Рожковой М. А.]. – М.: Статут, 2008. – С. 26-56.
60. Дегтярёв С. Л. Реализация судебной власти в гражданском судопроиз-водстве: теоретико-прикладные проблемы / С. Л. Дегтярёв. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 376 с.
61. Дерюжинский В. Дарест-де-ла-Шаванн, Рудольф [Електронний ресурс] / В. Дерюжинский. – Режим доступу: http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/
007/033/33580.htm.
62. Дилтей Ф. Г. Исследование юридическое о принадлежащем для суда ме-сте, о судебной власти, о должности судейской, о челобитной и доказа-тельстве судебном / Ф. Г. Дилтей. – М., 1779. – 300 с.
63. Дмитриев Ф. М. История судебных инстанций и гражданского апелля-ционного судопроизводства от судебника до учреждения о губерниях / Ф. М. Дмитриев. – М.: Тип. А. И. Мамонтова, 1899. – 588 с.
64. Дмитриев Ф. М. Судебная реформа // Сочинения: в 2 т. / Ф. М. Дмитриев – М.: Тип. А. И. Мамонтова, 1900. – Т. 2: Статьи и исследования. – 1900. – С. 463-535.
65. Добровольская Т. Н. Народный суд – основное звено судебной системы СССР / Т. Н. Добровольская. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1956. – 118 с.
66. Добровольский А. А. Исковая форма защиты права (1965 г.) / А. А. Доб-ровольский // Гражданский процесс. Хрестоматия: учеб. пособие / под ред. М. К. Треушникова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: ОАО «Изд. дом «Городец», 2005. – С. 145-146.
67. Дружков П. С. Судебная подведомственность споров о праве и иных правовых вопросов, рассматриваемых в порядке гражданского судопро-изводства: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / П. С. Дружков. – Свердловск, 1966. – 21 с.
68. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Эмиль Дюркгейм. – М.: Наука, 1991. – 575 с.
69. Европейские стандарты права на справедливое судебное разбирательство и российская практика / [под общ. ред. А. В. Деменевой]. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2004. – 240 с. – (Межданарод. защита прав человека. – Вып. 2, кн. 1).
70. Елисейкин П. Ф. Виды гражданского судопроизводства в науке советского гражданского процессуального права / П. Ф. Елисейкин // Вопросы государства и права: учён. зап. – Т. 21. – Ч. 2. – Владивосток, 1969. – С. 150-158.
71. Елисейкин П. Ф. Защита субъективных прав и интересов и компетенция суда в советском гражданском процессе / П. Ф. Елисейкин // Вопросы государства и права: учён. зап. – Т. 31. – Ч. 1. – Владивосток, 1969. – С. 1-163.
72. Елисейкин П. Ф. Институт подведомственности в механизме правового регулирования: рецензия [Осипов Ю.К. Подведомственность юридиче-ских дел. Свердловск, 1973. – 124 с.] / П. Ф. Елисейкин // Правоведение. – 1975. – № 1. – С. 130-133.
73. Елисейкин П. Ф. Понятие и содержание гражданского дела / П. Ф. Ели-сейкин // Вопросы теории и практики гражданского процесса: межвуз. научн. сб. – Вып. 1. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – С. 79-87.
74. Елисейкин П. Ф. Судебное установление фактов, имеющих юридическое значение / П. Ф. Елисейкин. – М.: Юрид. лит., 1973. – 128 с.
75. Ершов В. Разделение властей (К вопросу о компетенции судов по разре-шению административных споров) / В. Ершов // Рос. юстиция. – 2001. – № 11. – С. 69-71.
76. Жуйков В. М. Судебная реформа: проблемы доступа к правосудию / В. М. Жуйков. – М.: Статут, 2006. – 283 с.
77. Завадский С. Судебная канцелярия во Франции, Италии и Германии (из отчёта о служебной командировке) / Сергей Завадский, Дмитрий Иванов // Журн. М-ва юстиции. – 1895. – № 10 (приложение). – С. 1-183.
78. Загальна теорія держави і права / [Колодій А. М., Копєйчинов В. В., Ли-сенков С. Л. та ін.]; за ред. В. В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
79. Загоровский А. Очерки гражданского судопроизводства в новых адми-нистративно судебных и судебных учреждениях: монография / А. Заго-ровский. – Одесса: Тип. Штаба одес. воен. округа, 1892. – 373 с.
80. Здрок О. Н. Гражданский процесс зарубежных стран: учеб. пособ. / О. Н. Здрок. – М.: Изд-во деловой и учеб. лит., 2005. – 176 с.
81. Зейдер Н. Б. Предмет и система советского гражданского процессуаль-ного права / Н. Б. Зейдер // Правоведение. – 1962. – № 3. – С. 69-82.
82. Иоффе О. С. Понятие и система хозяйственного законодательства / О. С. Иоффе // Система хозяйственного законодательства: сб. ст. / отв. ред. Братусь С.Н. – М.: Юрид. лит., 1971. – С. 48-68.
83. Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді: наказ від 27.06.2006 р., № 68 / Державна судова адміністрація // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 31. – Ст. 2266.
84. Інструкція про проведення виконавчих дій: наказ від 15.12.1999 р., № 74/5 / Мін’юст України // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 51. – Ст. 2563.
85. Кавелин К. Д. Устройство гражданских судов, от Уложения царя Алексея Михайловича до Петра Великого / К. Д. Кавелин // Юридические записки: сб. ст. – М.: Университет. тип., 1842. – С. 83-119.
86. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Д. А. Керимов. – М.: Мысль, 1972. – 472 с.
87. Клейн Н. И. Пути (этапы) развития арбитражного процессуального зако-нодательства / Н. И. Клейн // Арбитражный процессуальный кодекс Рос-сийской Федерации: осмысление практики и её возможные коррективы. – М.: Виктор-Медиа, 2006. – С. 150-159.
88. Клейн Н. И. Рассмотрение дел о нарушениях антимонопольного законо-дательства арбитражными судами и антимонопольными органами / Н. И. Клейн // Проблемные вопросы гражданского и арбитражного процессов: [сб. науч. трудов / под ред. Лесницкой Л. Ф., Рожковой М. А.]. – М.: Ста-тут, 2008. – С. 417-437.
89. Клейнман А. Вопросы гражданского процесса в связи с судебной прак-тикой / Александр Клейнман // Соц. законность. – 1946. – № 9. – С. 11-14.
90. Козлов А. Ф. Суд первой инстанции как субъект советского гражданского процессуального права / А. Ф. Козлов. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1983. – 165 с.
91. Коліушко І. Б. «Концептуальні вади» Кодексу адміністративного судо-чинства чи свідомий вибір? / І. Б. Коліушко // Актуальні проблеми засто-сування Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміні-стративного судочинства України: тези доп. та наук. повідомл. учасн. міжнар. наук.-практ. конф. 25-26 січ. 2007 р., Харків / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 39-43.
92. Комаров В. В. Гражданские процессуальные правоотношения: учеб. по-соб. / В. В. Комаров, П. И. Радченко. – К.: УМК ВО, 1991. – 104 с.
93. Комаров В. В. Гражданское процессуальное законодательство: проблемы, перспективы / Вячеслав Комаров // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: матеріали наук.-практ. конф., 18-19 квіт. 2002 р., Харків. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 42-45.
94. Комаров В. В. Метод правового регулирования гражданских процессу-альных отношений: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Комаров Вячеслав Васильевич. – Х., 1980. – 161 с.
95. Комаров В. В. Право на справедливий судовий розгляд у цивільному су-дочинстві: навч. посіб. / В. В. Комаров, Н. Ю. Сакара – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – 42 с.
96. Комаров В. В. Предмет цивільного процесуального права: текст лекц. / В. В. Комаров. – Х.: Юрид. акад., 1992. – 45 с.
97. Комаров В. В. Проблеми розвитку судових цивільних юрисдикцій / В. В. Комаров // Конституція України – основа модернізації держави та суспі-льства: матеріали наук. конф., 21-22 черв. 2001 р., Харків. – Х.: Право, 2001. – С. 328-330.
98. Комаров В. В. Цивільна юрисдикція та підсудність / В. В. Комаров, П. І. Радченко, Н. Ю. Сакара // Теорія та практика судової діяльності: наук.-практ. посіб. – К.: Атіка, 2007. – С. 7-38.
99. Комаров В. В. Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністрати-вного судочинства України: проблема єдності та відмінностей / В. В. Комаров // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України: тези доп. та наук. повідомл. учасн. міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 січ. 2007 р., Харків / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 3-9.
100. Комаров В. Новелізація цивільного процесуального законодавства та за-сади нового Цивільного процесуального кодексу України / В’ячеслав Комаров // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2003. – № 2-3. – С. 467-482.
101. Конституции государств Европейского союза / [под ред. Л. А. Окунько-ва]. – М.: Изд. гр. НОРМА-ИНФРА, 1999. – 816 с.
102. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ від 10.05.2006 р., № 361/2006 / Президент України // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 19. – Ст. 1376.
103. Концепція судово-правової реформи в Україні: Постанова від 28.04.1992 р., № 2296-ХІІ / Верховна Рада України // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 426.
104. Корф С. А. Административная юстиция в России: в 3 кн. / С. А. Корф. – СПб.: Тип. Тренке и Фюсно, 1910. – Кн. 2: Очерк действующего законо-дательства; Кн. 3: Очерк теории административной юстиции. – 1910. – 507 с.
105. Кострова Н. М. Процессуальные нормы в структуре советского права / Н. М. Кострова // Правоведение. – 1983. – № 3. – С. 43-48.
106. Кострова Н. М. Процессуальные особенности гражданских дел в совре-менном законодательстве России: проблемы регулирования / Н. М. Ко-строва // Проблемные вопросы гражданского и арбитражного процессов: [сб. науч. трудов / под ред. Лесницкой Л. Ф., Рожковой М. А.]. – М.: Ста-тут, 2008. – С. 57-68.
107. Кривенко В. В. Демократизація судової влади в Україні (деякі теоретичні аспекти) / В. В. Кривенко // Вісн. Верхов. Суду України. – 2005. – № 7. – С. 29-33.
108. Кройтор В. А. Проблемы судебной защиты прав граждан от неправомер-ных действий органов государственного управления и должностных лиц: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Кройтор Володимир Андрійович. – Х., 1992. – 175 с.
109. Кузьменко С. Подальші перспективи розвитку інституту підвідомчості / Сергій Кузьменко // Підпр-во, госп-во і право. – 2003. – № 8. – С. 51-53.
110. Куйбіда Р. Межі адміністративної юрисдикції: спірні питання / Роман Куйбіда // Юрид. вісн. України. – 2007. – № 25. – С. 6-7.
111. Куйбіда Р.О. Спеціалізація, територіальність та інстанційність в організації системи судів України / Р. О. Куйбіда // Бюл. М-ва юстиції України. – 2005. – № 9. – С. 82-91.
112. Курс советского гражданского процессуального права: в 2 т. (1981 г.) / под ред. А. А. Мельникова, П. П. Гуреева и др. – Т. 2: Судопроизводство по гражданским делам // Чечот Д. М. Избранные труды по гражданскому процессу. – СПб.: Изд. дом С.-Петерб. гос. ун-та, Изд-во юрид. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – С. 493-570.
113. Лабутин В. Н. Подведомственность и подсудность имущественных и преддоговорных споров / В. Н. Лабутин. – М., 1975.
114. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления / Б. М. Лазарев. – М.: Юрид. лит., 1972. – 280 с.
115. Лазарев Л. Разграничение юрисдикции и взаимодействие судов в защите прав и свобод личности / Л. Лазарев // Рос. юстиция. – 1996. – № 4. – С. 14-16.
116. Лазарева В. А. Судебная власть и уголовное судопроизводство / В. А. Лазарева // Гос-во и право. – 2001. – № 4. – С. 49-56.
117. Лебедев М. Ю. Развитие института юрисдикции и его проявление в тре-тейском суде: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. юрид. наук: 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / М. Ю. Лебедев. – Саратов, 2005. – 30 с.
118. Лория В. А. Существует ли административная юстиция в советском пра-ве? / В. А. Лория // Правоведение. – 1970. – № 1. – С. 110-114.
119. Луспеник Д. Д. Контроль за виконанням судових рішень / Д. Д. Луспеник // Теорія та практика судової діяльності: наук.-практ. посіб. – К.: Атіка, 2007. – С. 201-210.
120. Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції / Д. Д. Луспеник – Х.: Харків юрид., 2006. – 480 с.
121. Луспеник Д. Спорная юрисдикция / Дмитрий Луспеник // Юрид. практи-ка. – 2007. – № 3. – С. 1, 11.
122. Луспеник Д. Юрисдикційнійсть корпоративних спорів / Дмитро Луспеник // Юрид. вісн. України. – 2007. – № 4. – С. 1, 6, 7.
123. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / Пітер Мала-нчук; пер. з англ. – [7-е вид.]. – Х.: Консум, 2000. – 592 с.
124. Малышев К. И. Гражданское судопроизводство: лекции (рукопись) / К. И Малышев. – СПб., 1883. – 798 с.
125. Малышев Кр. Об элементах науки гражданского судопроизводства: вступительная лекция, читанная в С.-Петербургском Университете 11 сентября 1873 г. / Кронид Малышев // Судебный журнал. – СПб., 1873. – № 9-10 (сент.-окт.). – С. 1-17.
126. Марочкин И. Е. Судебная власть как социальная ценность / И. Е. Мароч-кин // Конституція України – основа модернізації держави та суспільства: матеріали наук. конф., 21-22 черв. 2001 р., Харків. – Х.: Право, 2001. – 336, 337 с.
127. Мартемьянов В. С. Разграничение судебной и административной подве-домственности по гражданским делам: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. юрид. наук / В. С. Мартемьянов. – М., 1968. – 19 с.
128. Марцеляк О. В. Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Марцеляк Олег Володимирович. – Х., 1997. – 218 с.
129. Матиевский М. Д. Применение юридической категории «правовой спор» в особом производстве советского гражданского процесса / М. Д. Матие-вский // Проблемы применения и совершенствования гражданского про-цессуального кодекса РСФСР: сб. науч. тр. – Калинин: КГУ, 1984. – С. 99-102.
130. Матиевский М. Д. Спор о праве и гражданское дело / М. Д. Матиевский // Правоведение. – 1978. – № 2. – С. 104-108.
131. Михайловский И. В. Судебное право, как самостоятельная юридическая наука / И. В. Михайловский // Право. – 1908. – № 32.
132. Мідор Д. Д. Суди в Сполучених Штатах / Д. Д. Мінор; пер. з англ. – Сент-Пол, Міннесота: Вест Паблішинг Ко., 1993. – 85 с.
133. Мурадьян Э. М. Судебное право / Э. М. Мурадьян. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресс», 2007. – 575 с.
134. Нефедьев Е.А. Учебник русского гражданского судопроизводства / Е. А. Нефедьев. – М.: Университ. тип., 1904. – 110 с.
135. Нешатаева Т. Н. «Право на суд» в решениях Европейского суда по правам человека и арбитражных судов Российской Федерации / Т. Н. Нешатаева // Вестн. Высш. Арбитр. Суда Рос. Федерации. – 2006. – № 1. – С. 142-156.
136. Носенко Д. А. Очерки по гражданскому процессу / Д. А. Носенко // Журн. М-ва юстиции. – 1903. – № 10. – С. 1-58.
137. О целостности судебной системы: резолюция, принятая на 58-й сессии в апреле 2002 г. [Електронний ресурс] / Комиссия ООН по правам человека // Электрон. б-ка междунар. документов по правам человека. – Режим доступу: http://www.hri.ru.
138. Об определении подведомственности споров: определение от 21.04.2006 г. / Высший административный суд Украины // Юрид. практика. – 2007. – № 11. – С. 30, 31.
139. Обсуждение проблем административной юстиции и неисковых произ-водств (по материалам конференции, посвящённой обсуждению работ Д. М. Чечота «Административная юстиция» (1973 г.) и «Неисковые произ-водства» (1973 г.)) // Правоведение. – 1974. – № 5. – С. 122, 123.
140. Оптимизация гражданского правосудия в России / [Дегтярёв С.Л., Мед-ведев И. Г., Трушников С. С. и др.]; предисловие В. Ф. Яковлева; под ред. В. В. Яркова. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 192 с. – (Серия «Гражданский и арбитражный процесс: современный взгляд»).
141. Осипов Ю. К. Подведомственность и подсудность гражданских дел / Ю. К. Осипов. – Воронеж: Коммуна, 1962. – 112 с.
142. Осипов Ю. К. Подведомственность юридических дел / Ю. К. Осипов. – Свердловск: Средне-Урал. кн. изд-во, 1974. – 124 с.
143. Осипов Ю. К. Понятие институтов гражданского процессуального права / Ю. К. Осипов // Правоведение. – 1973. – № 1. – С. 54-60.
144. Осипов Ю. К. Правовые нормы, регулирующие подведомственность юридических дел, в системе советского законодательства / Ю. К. Осипов // Правоведение. – 1974. – № 5. – С. 28-34.
145. Осипов Ю. К. Разрешение споров о подведомственности / Ю. К. Осипов // Вопросы теории и практики гражданского процесса: межвуз. научн. сб. – Вып. 1. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – С. 113-121.
146. Относительно принципов гражданского судопроизводства, направленных на совершенствование судебной системы: рекомендация государствам-членам от 28.02.1984 г., № R (84) 5 [Електронний ресурс] / Комитет министров Совета Европы // Электрон. б-ка междунар. документов по правам человека. – Режим доступу: http://www.hri.ru.
147. Относительно путей облегчения доступа к правосудию: рекомендация государствам-членам от 14.05.1981 г., № R (81) 7 [Електронний ресурс] / Комитет министров Совета Европы // Электрон. б-ка междунар. докуме-тов по правам человека. – Режим доступу: http://www.hri.ru.
148. Павлов А. Проблемы согласования подведомственности федеральных судов / А. Павлов // Хоз. и право. – 1997. – № 11. – С. 62-71.
149. Петухов П. А. Юрисдикционная деятельность в советском государствен-ном управлении / П. А. Петухов // Правоведение. – 1980. – № 5. – С. 37-43.
150. Пилипчук П. П. На шляху до ювенальної юстиції / П. П. Пилипчик // Вісн. Верхов. Суду України. – 2004. – № 5. – С. 2, 3.
151. Победоносцев К. П. Судебное руководство. Сборник правил, положений и примеров, извлеченных из теории и практики гражданского судопро-изводства / К. П. Победоносцев. – СПб.: Печатная В. И. Головина, 1872. – 572 с.
152. Побирченко И. Г. Хозяйственная юрисдикция (Общее учение) / И. Г. Побирченко. – К.: РИО МВД УССР, 1973. – 252 с.
153. Побирченко И. Г. Хозяйственные споры и формы их разрешения: авто-реф. дис. на соискание учёной степени доктора юрид. наук: спец. 12.719 «Хозяйственное право» / И. Г. Побирченко. – Х., 1971. – 44 с.
154. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права [Електронний ресурс] / И. А. Покровский. – Петроград: Изд. юрид. книжного склада «Право», 1917. – Режим доступу: http://civil.consultant.ru/elib/books/23.
155. Поленина С. В. Комплексные правовые институты и становление новых отраслей права / С. В. Поленина // Правоведение. – 1975. – № 3. – С. 71-79.
156. Постанова від 16.05.2007 р., справа № 19/113 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України // Єдиний держ. реєстр суд. рішень. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua.
157. Постанова від 17.10.2006 р., справа № 5/18 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України // Єдиний держ. реєстр суд. рішень. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua.
158. Постанова від 19.04.2007 р., справа № 9/9 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України // Єдиний держ. реєстр суд. рішень. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua.
159. Постанова від 20.03.2007 р. / Судова палата в адміністративних справах Верхового Суду України // Вісн. Верхов. Суду України. – 2007. – № 9. – С. 11, 12.
160. Постанова від 27.03.2007