ПРАВО СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ ТА ЙОГО ЗАХИСТ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………............4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХAРАКТЕРИСТИКА КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ЇЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ …………………………………………………………..........15

1.1. Комерційна таємниця як вид інформації...…………………………….15
1.2. Ознаки комерційної таємниці та її відокремлення від інших видів інформації...………………………………..............................................................35
1.3. Законодавство України про комерційну таємницю...……...................49
Висновки до розділу 1 ……………………………………………….............60

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ ПРАВА СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ..........................63

2.1. Загальна характеристика права на комерційну таємницю.....................63
2.2. Закріплення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю на локальному рівні...…….......................................................................................75
2.3. Правове регулювання передачі комерційної таємниці в договірних відносинах та відносинах з державними органами ...…………..........................96
Висновки до розділу 2…………………………………….............................115

РОЗДІЛ 3. ЗАХИСТ ПРАВА СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ……………………………………………………………...........119

3.1. Охорона і захист права на комерційну таємницю...……………….....119
3.2. Юридична відповідальність за порушення права на комерційну таємницю...…………………………………………………………………….......148
Висновки до розділу 3…………………………………………………….....173

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...........185
ДОДАТКИ.......................................................................................................208

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах існуючої конкуренції між суб'єктами господарювання інформація стає цінним об'єктом, оскільки володіння інформацією в ринковій економіці необхідне для конкурентноспроможної господарської діяльності. Проведення економічної реформи в Україні і розвиток підприємництва призвели до значного збільшення обсягів комерційної таємниці суб'єктів господарювання.
Перехід до ринкових відносин неминуче призводить до посилення конкуренції між суб'єктами господарювання. Рівень конкурентноздатності в чималому ступені залежить від уміння суб'єкта господарювання захистити свою комерційну інформацію від її неправомірного використання. У підвищенні конкурентноздатності суб'єктів господарювання важливу роль грає комерційна таємниця та її захист.
Питання охорони права суб'єктів господарювання на комерційну таємницю стають все більш важливими унаслідок загострення форм конкурентної боротьби, що часто призводить до неправомірного використання відомостей, що складають комерційну таємницю, з метою нанесення шкоди конкуренту.
Через посилення економічної конкуренції в умовах розвитку ринкових відносин в Україні комерційна таємниця суб'єктів господарювання та її охорона набувають пріоритетного значення. Розвиток економічної конкуренції, необхідність досягнення переваги на ринку ставлять перед суб'єктами господарювання завдання захисту комерційної таємниці за допомогою правових засобів.
Перехід України до ринкових відносин, розвиток підприємництва і конкурентних відносин викликають необхідність правового захисту інформації, розголошення якої може завдати збитків суб'єктам господарювання. Якщо в країнах з розвинутою ринковою економікою комерційна таємниця захищається законодавством як цінний товар, то в Україні дотепер відсутній повноцінний правовий механізм захисту інформації, що складає комерційну таємницю.
Господарський кодекс [1] та Цивільний кодекс України [2], що набрали чинності з 1 січня 2004 р., містять низку законодавчих положень, які мають бути розвинуті в законодавстві. Це стосується і правового регулювання щодо комерційної таємниці в господарській діяльності.
Разом з тим, Цивільний кодекс України, визначаючи перелік майнових прав, пов'язаних з правом інтелектуальної власності щодо комерційної таємниці (ст.ст.505-508), не встановлює правовий режим комерційної таємниці, порядок віднесення інформації до комерційної таємниці, підстави виникнення права суб'єктів на комерційну таємницю, порядок доступу до комерційної таємниці.
Чинне законодавство не передбачає спеціальних заходів захисту комерційної таємниці, не визначає конкретного механізму реалізації прав володарів комерційної таємниці. Недоліки чинного законодавства створюють труднощі та проблеми для суб’єктів господарювання, що володіють комерційною таємницею, обмежують можливості реалізації та захисту їх права на таку інформацію.
Неналежний рівень правового регулювання відносин, пов'язаних з комерційною таємницею суб'єктів господарювання, сприяє поширенню комерційного шпигунства, безперешкодному використанню окремими особами незаконно отриманих наукомістких технологій, програмних продуктів та іншої інформації, що відноситься до комерційної таємниці.
У проекті Закону «Про комерційну таємницю», розробленому Держпідприємництвом України [3], не міститься досить продуманої концепції правового регулювання відносин, пов'язаних з охороною інформації, що складає комерційну таємницю.
Зараз, незважаючи на наявність у Господарському кодексі і Цивільному кодексі відповідних статей, а також на те, що згадування про комерційну таємницю міститься в численних інших нормативно-правових актах, правовий механізм реалізації права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю залишається недостатньо визначеним, а захист цього права утрудненим.
Нерозвиненість законодавства, що регулює комерційну таємницю суб'єктів господарювання, стає серйозним стримуючим фактором для розвитку господарської діяльності. Удосконалення законодавства про комерційну таємницю є необхідним для забезпечення господарської діяльності, а також конкурентноздатності суб'єктів господарювання України на міжнародному ринку.
Правовий режим комерційної таємниці ще знаходиться в стадії становлення в Україні. Майже відсутній практичний досвід застосування чинного законодавства про комерційну таємницю. Практично повна відсутність судової практики у справах про захист права суб'єктів господарювання на комерційну таємницю може бути багато в чому пояснена відсутністю механізму реалізації закріпленого в законодавстві права.
Таким чином, зараз існує актуальна потреба в удосконаленні чинного законодавства про комерційну таємницю, захист права суб'єктів господарювання на комерційну таємницю, та у приведенні його у відповідність з поточними та перспективними вимогами ринкового середовища.
На сьогодні можна вважати, що в Україні тільки закладені підвалини нормативно-правової бази в сфері комерційної таємниці. Законодавство України в цій сфері не відповідає потребам економічного розвитку держави, а також міжнародним нормам і вимогам.
Доцільність аналізу питань правового захисту комерційної таємниці підвищується й у зв'язку з перспективами вступу України у Всесвітню торговельну організацію, що висуває необхідність виконання вимог Угоди про комерційне використання інтелектуальної власності TRIPS, зокрема, стосовно комерційної таємниці.
Відносини, що виникають між суб'єктами господарювання в зв'язку з наявністю і використанням комерційної таємниці, законодавчо в єдиному нормативно-правовому акті не урегульовані та теоретично мало вивчені.
Проблеми комерційної таємниці досліджувалися, в основному, ученими-економістами, що спеціалізуються в сфері економічної або інформаційної безпеки підприємств. Серед досить відомих теоретичні розробки спеціалістів у галузі захисту інформації Е.Я.Соловйова, В.А.Рубанова, В.М.Чаплигіна, А.А.Чернявського та ін.
Хоча останнім часом різні аспекти комерційної таємниці досліджувалися в роботах як українських, так і зарубіжних учених, однак переважно ці роботи були присвячені технічним, організаційним і економічним аспектам охорони комерційної таємниці в системі економічної або інформаційної безпеки підприємств.
Переважно нечисленні дослідження комерційної таємниці, що здійснювалися в 90-і роки у вітчизняній літературі, унаслідок, власне кажучи, відсутності правового регулювання в Україні, аналізували норми зарубіжного законодавства в цій сфері.
В останні роки стали з'являтися публікації, що аналізують поняття комерційної таємниці, окремі правові способи захисту від несанкціонованого розголошення, пропозиції по удосконалюванню законодавства в цій сфері. Зокрема, до окремих проблем комерційної таємниці звертались вчені-юристи О.А.Городов, Н.С.Гуляєва, С.Е.Жилінський, С.А.Кузьміна, В.Н.Лопатін, С.А.Паращук, О.А.Підопригора, О.О.Підопригора та ін. Однак багато правових аспектів комерційної таємниці залишилися поза полем зору вчених-юристів.
Тому в літературі виявилися мало дослідженими правові проблеми комерційної таємниці суб'єктів господарювання. Відсутність належної уваги до правових аспектів комерційної таємниці з боку вчених-юристів призводить до необхідності посилення наукових розробок у цьому напрямку з метою підвищення ефективності правового регулювання і захисту комерційної таємниці в сфері господарювання.
З огляду на вищенаведене, дослідження права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист є актуальним і доцільним, з урахуванням можливості використання його результатів для вдосконалення чинного законодавства України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України на 2001-2005 рр. Тема дослідження є складовою частиною комплексної теми “Правові проблеми розвитку сучасної української держави”, що розробляється науковцями Одеської національної юридичної академії та зареєстрована в Державному реєстрі за № 01010001195, в якій дисертантка брала участь як співвиконавець.
У межах даної теми авторкою проведено дослідження права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист, на підставі якого виявлені основні проблемні питання правового забезпечення комерційної таємниці суб’єктів господарювання, її захисту та обгрунтовано шляхи їх вирішення. Зокрема, сформульовано поняття комерційної таємниці як виду інформації; визначено поняття і зміст права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю, засади правового регулювання відносин щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання; виявлено локальний рівень закріплення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю, здійснено аналіз засобів охорони і захисту права на комерційну таємницю.
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і практичних питань правового регулювання відносин щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання, її захисту та підготовка пропозицій з удосконалення законодавства України в умовах переходу до ринкової економіки.
Відповідно до вказаної мети були поставлені та вирішені такі задачі:
формулювання поняття комерційної таємниці як виду інформації;
виявлення ознак комерційної таємниці та її відокремлення від інших видів інформації;
визначення поняття і змісту права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та засад правового регулювання відносин щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання;
виявлення локального рівня закріплення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю, а також правового регулювання відносин щодо передачі комерційної таємниці в договірних відносинах і відносинах з державними органами;
аналіз засобів охорони і захисту права на комерційну таємницю, зокрема, юридичної відповідальності за порушення права на комерційну таємницю;
обгрунтування пропозицій з удосконалення правового регулювання щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з реалізацією права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захистом.
Предметом дослідження є право суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали прийняті в юридичній науці методи наукового дослідження. Узагальнення явищ і процесів при здійсненні правового регулювання щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання та її захисту базується на системному аналізі правових дефініцій та категорій, судової практики. За допомогою діалектичного методу досліджувався інститут комерційної таємниці, його роль і місце у системі господарського законодавства України, проблеми становлення правового регулювання щодо комерційної таємниці в країнах з перехідною економікою. Порівняльно-правовий метод використовувався для з’ясування досвіду правового регулювання відносин щодо комерційної таємниці в Україні та зарубіжних країнах. Формально-юридичний метод використовувався при аналізі змісту правових норм господарського права України. Застосування історичного методу дослідження дозволило дослідити розвиток нормативно-правової бази регулювання щодо комерційної таємниці в Україні, тенденції та еволюцію поглядів законодавця з питання забезпечення права суб’єктів господарювання на комерційну таємницю та його захист.
Теоретичними джерелами дослідження слугували наукові здобутки таких провідних українських і російських вчених, як Г.О.Андрощук, А.Г.Бобкова, О.М.Вінник, В.М.Гайворонський, І.В.Єршова, Д.В.Задихайло, І.Є.Замойський, Г.Л.Знаменський, Т.В.Кашаніна, А.В.Коломієць, В.К.Мамутов, Г.К.Нікіфоров, С.С.Нікіфоров, Г.В.Пронська, Б.Г.Розовський, Н.О.Саніахметова, В.А.Сєвєрін, А.А.Фатьянов, О.О.Чувпило, В.С.Щербина, О.С.Янкова та ін.
Емпіричну базу дослідження склали законодавство України, правозастосовча практика, а також спеціальна вітчизняна наукова література, в якій досліджуються проблеми правового регулювання щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист, в якому авторкою обгрунтовано доцільність удосконалення правового регулювання у сфері комерційної таємниці, опрацьовано і сформульовано ряд нових концептуальних як у теоретичному, так і практичному значенні положень, спрямованих на вдосконалення вітчизняного законодавства.
Уперше:
аргументовано, що враховуючи специфічні ознаки комерційної таємниці, можна надати її визначення як комерційно цінної конфіденційної інформації, що охороняється суб'єктом господарювання і доступ до якої обмежений з метою захисту прав та законних інтересів її володаря від неправомірного доступу до неї, розголошення або використання;
надано визначення інституту комерційної таємниці суб'єкта господарювання як сукупності правових норм, які регулюють відносини, що виникають у зв’язку з комерційною таємницею суб'єкта господарювання, у тому числі віднесення інформації до комерційної таємниці, визначення режиму її конфіденційності, порядку одержання, зберігання, використання комерційної таємниці іншими особами;
обгрунтовано, що правовий режим комерційної таємниці повинен забезпечувати поєднання приватних інтересів суб'єктів господарювання і публічних інтересів;
аргументовано, що за винятком встановлених у законодавстві обмежень, визначення переліку відомостей, що складають комерційну таємницю, слід розглядати як одну з правомочностей права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю, що здійснюється ним на свій розсуд і у своєму інтересі, та не може бути обмежена шляхом законодавчого встановлення переліку і змісту відомостей, що складають комерційну таємницю;
визначено особливості засобів захисту права на комерційну таємницю, зокрема, визнання права на комерційну таємницю; відновлення становища, що існувало до порушення права, і припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; визнання недійсним повністю або частково акта державного або іншого органа, що суперечить законодавству, і порушує право суб’єкта господарювання на комерційну таємницю; відшкодування збитків, завданих порушенням права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю;
здійснено класифікацію юридичної відповідальності за порушення права на комерційну таємницю: господарсько-правова; цивільно-правова; дисциплінарна та матеріальна відповідальність, передбачена Кодексом законів про працю України; адміністративна та кримінальна відповідальність.
Удосконалено:
визначення змісту права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю, що включає три елементи: можливість суб'єкта господарювання визначати склад інформації, що становить комерційну таємницю, режим її конфіденційності, вживати заходів щодо збереження її секретності, розпоряджатися нею тощо; можливість вимагати, щоб зобов'язані особи діяли відповідно до чинного законодавства, не порушували його право на комерційну таємницю; можливість звертатися за захистом до управомочених державних органів у разі порушення права на комерційну таємницю, зокрема, неправомірного збирання, розголошення та використання комерційної таємниці суб'єкта господарювання;
положення щодо необхідності належної охорони права суб'єктів господарювання на комерційну таємницю шляхом передбачення у спеціальних законах обов'язків державних органів, що згідно із законом мають доступ до комерційної таємниці суб'єктів господарювання, щодо нерозголошення відомостей, що складають комерційну таємницю.
Дістали подальший розвиток:
з’ясування поняття комерційної таємниці як виду інформації з урахуванням її відокремлення від службової та банківської таємниці;
визначення ознак комерційної таємниці та її відокремлення від інших видів інформації, зокрема, аргументовано доцільність для належного урегулювання комерційної таємниці на законодавчому рівні встановити ознаки інформації, що відноситься до комерційної таємниці, а також розмежувати її з іншими видами інформації;
обгрунтування необхідності для завершення формування інституту комерційної таємниці прийняття закону про комерційну таємницю, що призначений регулювати використання, поширення, зберігання і захист комерційної таємниці суб'єктів господарювання;
пропозиції щодо правових засад передачі комерційної таємниці в договірних відносинах шляхом закріплення у Господарському кодексі України договору про конфіденційність і нерозголошення комерційної таємниці, у Цивільному кодексі України загального положення про зберігання комерційної таємниці у договірних відносинах, у проекті закону України про комерційну таємницю норм, що регулюють встановлення режиму комерційної таємниці при укладенні і виконанні договору;
визначення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю на локальному рівні, зокрема, в наступних локальних актах: установчих документах (статуті або установчому договорі), Правилах внутрішнього трудового розпорядку, колективному договорі, Положенні про комерційну таємницю суб'єкта господарювання і правилах її збереження, Положенні про дозвільну систему доступу до комерційної таємниці тощо.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, які містяться в роботі, можуть бути основою при визначенні шляхів вдосконалення законодавства України щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання та її захисту. Положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять за курсом “Господарське право”.
Результати дисертаційного дослідження використовуються в Одеській національній юридичній академії у навчальному процесі (довідка № 3-1767 від 24 вересня 2004 р., додаток А). Окремі положення дисертаційної роботи використовувались при закріпленні положень про комерційну таємницю в локальних нормативно-правових актах ЗАТ „Одеська цукрова компанія” (довідка № 2/88 від 20.09.2004 р., додаток Б), розробці системи правової охорони комерційної таємниці ТОВ „Українська паливна група” (довідка № 15/09-3 від 15.09.2004 р., додаток В).
Деякі положення і висновки дисертації, які мають дискусійний характер, можуть скласти підгрунтя для наступних наукових досліджень.
Особистий внесок здобувачки. Наукові результати проведеного дослідження отримані особисто авторкою на основі аналізу чинного законодавства України та зарубіжних країн, а також практики його застосування.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на міжнародній науковій конференції молодих вчених „Другі осінні юридичні читання” (Хмельницький, 2003), міжнародній науково-практичній конференції „Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку у контексті європейського вибору» (Донецьк, 2004), а також на 6 (58) та 7 (59) звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (2003, 2004).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,8 д.а., у тому числі 6 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю, його захисту та отримані на його основі результати спрямовані на вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обгрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання відносин щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання для більш ефективного здійснення господарської діяльності. Запропоноване вирішення наукової задачі має істотне значення для підвищення ефективності господарського законодавства і розвитку науки господарського права.
На основі проведеного дослідження сформульовано такі висновки:
1. Необхідність прийняття закону України про комерційну таємницю обумовлена двома обставинами: 1) практичною потребою в регламентації певної групи суспільних відносин, що виникають у зв'язку з комерційною таємницею, які не урегульовані нормами права; 2) відсутністю законів, здатних виконати цю функцію.
У нормативно-правових актах, що регламентують відносини в сфері комерційної таємниці та її захисту, не урегульовані питання, пов'язані із забезпеченням та захистом прав суб'єктів господарювання на відомості, що складають їхню комерційну таємницю. У зв'язку з цим багато проблем у цій сфері залишаються невирішеними.
Кількість нормативно-правових актів, що регулюють комерційну таємницю, досить велике і постійно збільшується. Для приведення цих норм у систему й усунення протиріч і невідповідностей між ними оптимальним шляхом є прийняття закону про комерційну таємницю.
Необхідність у Законі про комерційну таємницю обумовлюється розвитком підприємництва в Україні і посиленням економічної конкуренції на товарних ринках, приведенням українського законодавства у відповідність із законодавством розвинутих країн з ринковою економікою, в яких функціонує інститут комерційної таємниці, а також виконання вимог Угоди TRIPS. Цей Закон буде сприяти поліпшенню правового регулювання відносин у сфері обігу комерційної таємниці.
2. Необхідно закріпити в проекті закону про комерційну таємницю наступні принципові положення:
а) надання охорони комерційної таємниці на території України суб'єктам господарювання - юридичним особам і суб'єктам підприємництва - фізичним особам;
б) визначення заходів забезпечення правового режиму інформації, що складає комерційну таємницю, її володарем;
в) законодавче встановлення інформації, що не може становити комерційну таємницю;
г) можливість віднесення комерційної таємниці до відомостей, що складають державну таємницю;
д) закріплення обов'язку органів державної влади зберігати отриману комерційну таємницю в режимі службової таємниці;
є) установлення порядку охорони комерційної таємниці в трудових відносинах;
е) визначення видів порушень права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю, засобів захисту і юридичної відповідальності правопорушників.
3. Доцільно надати легальні визначення понять:
«суб'єкт права на комерційну таємницю (володар комерційної таємниці)» - фізична або юридична особа, що володіє на законній підставі інформацією, що складає комерційну таємницю, і відповідними правами в повному обсязі;
«конфідент комерційної таємниці» - фізична або юридична особа, якій у силу службового становища, договору або на іншій законній підставі стала відома комерційна таємниця іншої особи.
4. Необхідно критично переглянути перелік відомостей, вказаних в постанові Кабінету Міністрів „Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці” від 9 серпня 1993 р. № 611, оскільки вона була прийнята на виконання Закону України „Про підприємства в Україні”, який втратив чинність у зв'язку з введенням у дію Господарського кодексу України. Це також свідчить про доцільність визначення переліку відомостей, що не становлять комерційну таємницю, безпосередньо на законодавчому рівні.
Доцільно з врахуванням чинного законодавства доповнити цей перелік наступними положеннями:
інформація, що міститься в установчих документах;
інформація, що підлягає розкриттю емітентом цінних паперів, професійним учасником ринку цінних паперів і власником цінних паперів відповідно до законодавства України про цінні папери;
інформація про діяльність благодійних організацій та інших некомерційних організацій;
інформація про реалізацію державних програм приватизації і про умови приватизації конкретних об'єктів;
інформація про розміри майна і вкладених коштів при його приватизації;
інформація про ліквідацію юридичної особи, порядок і терміни заявлення вимог його кредиторами;
інформація, для якої введені обмеження на встановлення режиму комерційної таємниці законом України.
5. Враховуючи вимоги Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, згідно з якими склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону, а також законом визначаються відомості, які не можуть бути віднесені до комерційної таємниці, доцільно визначити вказані положення в проекті закону України про комерційну таємницю.
У цьому законопроекті слід:
установити перелік інформації, стосовно якої встановлення режиму комерційної таємниці є неправомірним;
передбачити норми про зловживання правом на комерційну таємницю, де встановити обов’язок суб’єктів господарювання, що порушили вимоги закону про відомості, що не можуть складати комерційну таємницю, зняти гриф конфіденційності з інформації, неправомірно віднесеної ними до комерційної таємниці;
передбачити заборону втручання державних органів у визначення суб'єктом господарювання переліку відомостей, що складають комерційну таємницю.
6. У проекті закону України про комерційну таємницю доцільно сформулювати відповідні положення про носіїв комерційної таємниці більш чітко, для чого передбачати такі положення:
по-перше, правова охорона поширюється на комерційну таємницю незалежно від виду носія інформації і форми її подання (відображення);
по-друге, дати визначення поняття «носії комерційної таємниці» - матеріальні об'єкти, у тому числі фізичні поля, у яких інформація, що складає комерційну таємницю, знаходить своє відображення у вигляді символів, образів, сигналів, технічних рішень і процесів.
7. Необхідно передбачити в проекті закону про комерційну таємницю встановлення режиму комерційної таємниці під час укладення і виконання договору у наступних нормах:
необхідною умовою встановлення режиму комерційної таємниці під час укладення і виконання цивільно-правового договору є укладення сторонами в письмовій формі угоди про конфіденційність поряд з договором або включення відповідних умов до договору;
особа, що одержала комерційну таємницю в силу цивільно-правового договору та розголосила її, зобов'язана негайно сповістити про це володаря комерційної таємниці;
особа, що одержала комерційну таємницю в силу цивільно-правового договору та її розголосила, або порушила умови договору про порядок передачі комерційної таємниці третій особі, при відсутності в його діях складу злочину несе цивільно-правову відповідальність відповідно до законодавства.
8. Доцільно у проекті закону про комерційну таємницю передбачити наступні норми про охорону комерційної таємниці в трудових відносинах, зокрема, зобов'язання працівника щодо дотримання встановленого роботодавцем режиму комерційної таємниці:
зобов'язання щодо дотримання встановленого роботодавцем режиму комерційної таємниці покладаються на працівника, якому комерційна таємниця стає відома відповідно до умов трудового договору (контракту) або відповідно до угоди про дотримання режиму комерційної таємниці, укладеної у період трудових відносин;
допуск працівника до комерційної таємниці здійснюється з його згоди і передбачає:
ознайомлення з положеннями законодавства України про комерційну таємницю, що передбачають відповідальність за порушення режиму комерційної таємниці;
прийняття зобов'язань перед роботодавцем щодо дотримання встановленого режиму комерційної таємниці; ознайомлення з переліком відомостей, що складають комерційну таємницю роботодавця і до яких працівник має право доступу;
установлення розміру оплати праці працівника з урахуванням виплати компенсації за узяті ним на себе зобов'язання щодо дотримання режиму комерційної таємниці. Розмір такої компенсації встановлюється угодою між працівником і роботодавцем.
Доцільно також встановити у проекті Закону України „Про комерційну таємницю” зобов'язання працівника, що зберігаються після припинення трудових відносин, а саме: після припинення трудових відносин роботодавця і працівника, якому комерційна таємниця стала відома в силу цих відносин, зобов'язання працівника про нерозголошення комерційної таємниці зберігають свою силу протягом двох років після звільнення працівника, якщо інший строк не встановлений трудовим договором (контрактом). Протягом зазначеного строку така особа не має права без згоди колишнього роботодавця розголошувати та (або) використовувати відому йому інформацію, що складає комерційну таємницю роботодавця, та (або) сприяти в її одержанні іншим особам, яким дана інформація невідома. Після припинення трудових відносин колишній працівник зобов'язаний повернути на вимогу колишнього роботодавця всі наявні в розпорядженні працівника носії комерційної таємниці.
9. Необхідно у проекті закону України про комерційну таємницю передбачити права державних органів щодо доступу до комерційної таємниці, а також обов'язки щодо її надання та охорони, що їм кореспондують, в таких нормах:
державні органи мають право на доступ до комерційної таємниці в межах своєї компетенції, визначеної законодавством України;
державні органи зобов'язані забезпечити охорону комерційної таємниці, отриманої ними відповідно до законодавства України, від розголошення і неправомірного використання посадовими особами та іншими працівниками зазначених органів, яким вона стала відома у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків. Інформація, що складає комерційну таємницю, охороняється в зазначених органах як службова таємниця;
особи, що володіють комерційною таємницею, зобов'язані надати її державним органам на їх вимогу у межах компетенції зазначених органів у випадках, установлених законодавством України.
10. Доцільно передбачити у проекті закону про комерційну таємницю наступні положення про організацію охорони комерційної таємниці:
організація охорони комерційної таємниці містить:
визначення переліку посадових осіб, уповноважених включати інформацію до комерційної таємниці;
установлення правил включення інформації до комерційної таємниці, постановки і зняття грифа конфіденційності;
розробку і доведення до осіб, допущених до відомостей, що складають комерційну таємницю, інструкцій з дотримання режиму конфіденційності;
обмеження доступу до носіїв інформації, що містить комерційну таємницю;
ведення спеціального діловодства, що забезпечує виділення і схоронність носіїв, що містять комерційну таємницю;
використання правових, організаційних, технічних та інших засобів захисту конфіденційної інформації;
здійснення контролю за дотриманням установленого режиму конфіденційності.
11. Необхідно встановити норми щодо захисту права на комерційну таємницю, зокрема:
спори про порушення права на комерційну таємницю розглядаються в судовому порядку;
володар комерційної таємниці самостійно визначає способи захисту своїх прав на комерційну таємницю і має право вимагати:
а) визнання прав володаря на комерційну таємницю;
б) припинення дій, що порушують режим комерційної таємниці, або порушення, що створюють його загрозу;
в) відшкодування збитків, завданих розголошенням або неправомірним використанням комерційної таємниці;
г) вживання інших передбачених законодавством заходів, що забезпечують захист його права на комерційну таємницю.
12. Доцільно розмежувати в проекті закону про комерційну таємницю протиправне і правомірне одержання і використання інформації, що складає комерційну таємницю. Для цього слід передбачити норми, що встановлюють правомірність одержання комерційної таємниці, зокрема:
інформація, отримана особою без використання неправомірних засобів при проведенні досліджень за власною ініціативою, систематичних спостережень і збору відомостей, вважається отриманою правомірно і самостійно незалежно від того, що зміст зазначеної інформації може збігатися зі змістом комерційної таємниці іншої особи;
комерційна таємниця, отримана від її володаря на підставі договору або в результаті правонаступництва, вважається отриманою правомірно;
особа, яка правомірно і самостійно одержала інформацію, що одночасно є комерційною таємницею іншої особи, стає володарем комерційної таємниці з усіма правами, передбаченими Законом.
13. Необхідно передбачити в проекті закону України про комерційну таємницю відповідальність за порушення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю у окремій главі, де передбачити наступні положення:
порушення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю тягне господарсько-правову, цивільно-правову, дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність відповідно до законодавства України;
особа, якій у силу трудових відносин із власником комерційної таємниці - роботодавцем стала відома комерційна таємниця, у разі навмисного або необережного її розголошення при відсутності в діях такої особи складу злочину несе дисциплінарну, матеріальну або цивільно-правову відповідальність відповідно до законодавства України;
державні органи несуть перед володарем комерційної таємниці цивільно-правову відповідальність за розголошення або неправомірне використання комерційної таємниці посадовими особами таких органів, яким вона стала відома в зв'язку з виконанням ними службових обов'язків;
особа, яка надала іншій особі комерційну таємницю і ввела її в оману стосовно правомірності своїх дій, притягується до відповідальності відповідно до законодавства України.
Крім того, необхідно передбачити відповідальність за порушення прав державних органів на доступ до комерційної таємниці: невиконання законних вимог посадових осіб державних органів стосовно доступу до комерційної таємниці, а також перешкоджування здійсненню цими посадовими особами покладених на них службових обов'язків тягне адміністративну відповідальність відповідно до законодавства України.
14. Необхідно для захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання від неправомірного розголошення їх комерційної таємниці органами Антимонопольного комітету України передбачити в Законі України „Про захист економічної конкуренції» норми, що передбачають право доступу працівників цих органів до інформації суб'єктів господарювання, кореспондуючій її обов'язок суб'єктів господарювання, а також обов'язок цих органів щодо нерозголошення комерційної таємниці.
Зокрема, слід передбачити в цьому Законі обов'язок органів Антимонопольного комітету України не розголошувати комерційну таємницю, а саме: відомості, що складають комерційну таємницю й отримані органом Антимонопольного комітету України при здійсненні своїх повноважень, не підлягають розголошенню, за винятком випадків, установлених Законом.
Вперше на підставі комплексного дослідження законодавства та практики його застосування щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання розроблені теоретичні та практичні питання правового регулювання цього виду інформації у сфері господарювання.
Достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій підтверджується їх апробацією у вигляді публікацій у наукових фахових виданнях, обговоренням на науково-практичних конференціях та семінарах, обгрунтуванням конкретних пропозицій про внесення змін та доповнень в низку чинних нормативно-правових актів.
Обгрунтовані наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення господарського законодавства, у правозастосовчій практиці, науковій та викладацькій діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18-22. – Ст.144.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст.356.
3. Про комерційну таємницю: Проект Закону України / Підготовлений Держпідприємництвом України // Нікіфоров Г.К., Нікіфоров С.С. Підприємництво та правовий захист комерційної таємниці. – К.: Олан, 2001. – С.197-206.
4. Вайшнурс А. Современность и перспективы правовой охраны баз данных в России, США и Европейском Союзе // Интеллектуальная собствен-ность. Авторское право и смежные права. – 2003. – № 11. – С.5-20.
5. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посіб. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. – 412 с.
6. “Четвертая власть” и международное право // Международное публичное и частное право. – 2002. – № 4. – С.12-13.
7. Копылов В.А. Информационное право: Учеб. пособие. – М.: Юристъ, 1997. – 472 с.
8. Зусев Г.Ю. Информационные основы трансформации современной экономики // Экономика и право. – 2002. – № 1. – С.28-33.
9. Костецька Т.А. Особливості формування національних інформаційних відносин та перспективи розвитку інформаційного законодавства // Правова держава. – 2002. – Вип. 12. – С.209-219.
10. Баранов В.М., Баранова М.В., Яночкин С.И. Информационное право и информационное общество: философские проблемы взаимодействия // Философия права. – 2001. – № 1. – С.14-19.
11. Рассолов М.М. Информационное право: Учеб. пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 400 с.
12. Копейкин Г.К., Лапина Н.А. Психологические аспекты информационной безопасности организации // Защита информации. Конфидент. – 2003. –№ 3. – С.32-35.
13. Ушанков В.А. Становление информационной системы: ценностные характеристики // Проблемы современной экономики. – 2002. – № 3-4. – С.5-12.
14. Тынель А., Функ Я., Хвалей В. Курс международного торгового права. – 2-е изд. – Мн.: Амалфея, 2000. – 704 с.
15. Городов О.А. Информация как объект гражданских прав // Изв. вузов. Правоведение. – 2001. – № 5. – С.72-83.
16. Орлов П.И., Громыко И.А., Носов В.В., Логвиненко Н.Ф., Громыко Е.И. Общая парадигма защиты информации // Защита информации. Конфидент. – 2003. – № 1. – С 14-17.
17. Семилетов С.И. Информация как особый нематериальный объект права // Государство и право. – 2000. – № 5. – С.67-74.
18. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст.650.
19. Северин В.А. Правовая защищенность коммерчески ценной информации // Вестн. Моск. ун-та. Сер.11. Право. – 2001. – № 6. – С.55-73.
20. Северин В.А. Правовой механизм регулирования коммерчески значимой информации в торговом обороте // Юрист. – 2002. – № 10. – С.10-19.
21. Кротюк В., Іоффе А. Правові аспекти банківської таємниці // Право України. – 1998. – №12. – С.62-66.
22. Панченко П.Н. Институт тайны: правоохранительные аспекты // Государство и право. – 1998. – № 8. – С.124-125.
23. Предпринимательское право Российской Федерации / Отв. ред. Е.П. Губин, П.Г. Лахно. – М.: Юристъ, 2004. – 1001 с.
24. Лопатин В.Н. Правовая охрана и защита права на тайну // Юридический мир. – 1999. – № 4. – С.32-36; № 5-6. – С.42-50; № 7. – С.34-42.
25. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – Т.IV. – М.: Русский язык, 1991. – 683 с.
26. Фатьянов А.А. Тайна как социальное и правовое явление. Ее виды // Государство и право. –1998. – № 6. – С.5-14.
27. Рощин А.П. Защита коммерческой тайны и благоприятные условия для предпринимательства // ЭКО. – 1993. – № 6. – С.139-143.
28. Коломиец А.В. Коммерческая тайна в гражданском праве Российской Федерации: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М., 1999. – 20 с.
29. Михайлов В. Право на тайну // Закон. – 1998. – № 2. – С.3-8.
30. Лопатин В.Н. Правовая охрана и защита служебной тайны // Государство и право. – 2000. – № 6. – С.85-91.
31. Основы договорных отношений в экономическом пространстве СНГ / Под ред. М.Б. Биржакова. – М.-СПб: ФИЛИНЪ-ОЛБИС, 1997. – 768 с.
32. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. – Т.3. Промышленная собственность / Под общ. ред. А.Д. Святоцкого. – К.: Ін Юре, 1999. – 672 с.
33. Журиленко Т.И., Котова О.И. Правовой режим коммерческой тайны и ноу-хау // Юрист. – 2000. – № 3. – С.37-42.
34. Крылов В.В. Расследование преступлений в сфере информации. – М.: Городец, 1998. – 264 с.
35. Підопригора О.О. Проблеми правового регулювання інтелектуальної власності за законодавством України: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 1999. – 34 с.
36. Субота Н. Конфіденційна інформація, що є власністю держави: вид інформації з обмеженим доступом чи засіб обмеження доступу до відкритої інформації? // Юридичний журнал. – 2003. – № 9. – С.37-40.
37. Караваев А.А., Солнышкова О.В. Конфиденциальность как средство безопасности // Директор. – 1994. – № 10-11. – С.99-108.
38. Право інтелектуальної власності України / Під ред. О.А. Підопригори, О.О. Підопригори – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 334 с.
39. Селіванов А. Як законодавчо захистити права суб’єктів господарювання та вчених на конфіденційну (нерозкриту) інформацію // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С.3-4.
40. Правові основи підприємницької діяльності / Під ред. В.І. Шакуна, П.В. Мельника, В.М. Поповича. – К.: Правові джерела, 1997. – 780 с.
41. Об информации, информатизации и защите информации: Закон РФ от 20 февраля 1995 г. № 24-ФЗ //Собрание законодательства РФ. – 1995. – № 8. – Ст.609.
42. Перовская Е.Г. О коммерческой тайне и моральном вреде // АиН. – 1995. – № 3(12). – С.19-20.
43. Андрощук Г., Вороненко Л. Какие сведения могут составлять коммер-ческую тайну // Бизнес Информ. – 1999. – № 9-10. – С.12-18.
44. Чорнооченко С.І. Комерційна таємниця: правові аспекти // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк: ДонНУ. – 2000. – № 1. – С.223-227.
45. Комаха А., Комаха И. Юридические основы защиты информации // Бизнес и безопасность. – 2000. – № 3. – С.19-21.
46. Кашинцева О. Захист комерційної таємниці // Закон і бізнес. – 1995. – 5 лип. – С.6.
47. Северин В.А. Правовое регулирование коммерчески ценной информации // Законодательство. – 2000. – № 9. – С. 36-40.
48. Кашанина Т.В. Корпоративное право. – М.: Норма-Инфра-М., 1999. – 802 с.
49. Гудушаури Г.В., Литвак Б.Г. Управление современным предприятием. – М.: Ассоциация авторов и издателей “Тандем”, Изд-во ЭКМОС, 1998. – 336 с.
50. Чумарин И.Г. Тайна предприятия: что и как защищать. – СПб: ООО “Издательство ДНК”, 2001. – 160 с.
51. Курс предпринимательства / Под ред. В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. – 439 с.
52. Бублик В. Защита права на коммерческую тайну //Хозяйство и право. – 1992. – № 9. – С.57-61.
53. Бусыгин А.В. Предпринимательство. – М.: Инфра-М, 1998. – 608 с.
54. Економічний словник / Під ред. П.І. Багрія, С.І. Дорогунцова – К., 1973. – 622 с.
55. Большой юридический словарь. – Т.VI / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 780 с.
56. Большой энциклопедический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1991. – 965 с.
57. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия / Под ред. А.Ю. Тихомирова – М.: Б.и., 1998. – 526 с.
58. Економічна енциклопедія. – Т.1. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
59. Справочник директора предприятия / Под ред. проф. М.Г. Лапусты. – 6-е изд., испр., измен. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 832 с.
60. Современный экономический словарь. – 2-е изд. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 477 с.
61. Жилинский С.Э. Правовая основа предпринимательской деятельности (предпринимательское право): Курс лекций. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 672 с.
62. Толковый словарь. – Минск: Белорусская ассоциация бухгалтеров, 1997. – 476 с.
63. Большой экономический словарь / Под ред. А.Б.Борисова. – М.: Книжный мир, 1999. – 892 с.
64. Юридична енциклопедія: В 6 т. – К.: Українська енциклопедія, 2001. – Т.3. – 789 с.
65. Бондаренко А. Коммерческая тайна в России. Как ее беречь? // Закон. – 1992. – № 9. – С.81-82.
66. Экономическая безопасность предприятия (фирмы) / Под ред. Р.С. Сегедова, М.И. Плотницкого, А.С. Головачева. – Минск: Высшая школа, 1998. – 391 с.
67. Ярочкин В.И. Информационная безопасность: Учеб. пособие. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 400 с.
68. Шварцман А. Прикладные вопросы защиты коммерческой тайны // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 10. – С.50-52.
69. Сергеєва О. Поняття та ознаки комерційної таємниці // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 2. – С.36-38.
70. Кузьмин А.Э. Правовая защита коммерческой тайны // Изв. вузов. Правоведение. – 1992. – № 5. – С.45-53.
71. Гаврилов Э. К вопросу об охране коммерческой, служебной и личной тайны. Гражданско-правовые аспекты // Хозяйство и право. – 2003. – № 5. – С.28-34.
72. Гуляева Н.С. Коммерческая тайна в предпринимательской деятельности: сравнительно-правовое исследование законодательства РФ, зарубежных государств и международно-правового регулирования: Автореф. дис. …канд.юрид.наук: 12.00.03. – М., 2002. – 18 с.
73. Бушев А.Ю., Макарова О.А., Попондопуло В.Ф. Коммерческое право зарубежных стран: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.Ф. Попондопуло. - СПб.: Питер, 2003. – 288 с.
74. Гражданский кодекс Республики Беларусь – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 1059 с.
75. О коммерческой тайне: Закон Республики Молдова от 6 июля 1994 г. // Monitorul Oficial. – 1994. – № 13.
76. О коммерческой тайне: Проект Закона РФ // Соловьев Э. Коммерческая тайна и ее защита. – М.: Ось-89, 2002. – С. 47-60.
77. Журик Ю. Поняття і види недобросовісних дій у конкуренції // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 2. – С.10-13.

78. Предпринимательское (хозяйственное) право в вопросах и ответах: Учеб. пособие / Под общей ред. Н.А. Саниахметовой. – 3-е изд. – Х.: Одиссей, 2003. – 608 с.
79. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. – Изд. 6-е, перераб. и доп. – Х.: Одиссей, 2004. – 1056 с.
80. Нікіфоров Г.К., Нікіфоров С.С. Підприємництво та правовий захист комерційної таємниці: Навч.-практ.посібник. – К.: Олан, 2001. – 208 с.
81. Гуляева Н.С. Регулирование вопросов охраны коммерческой тайны в праве Европейского Союза // Материалы семинара “Преподавание права Европейского Союза в российских ВУЗах – II”. – М.: Статут, 2001. – С.191-194.
82. Малышева Г. Коммерческая тайна в зеркале закона // Право и экономика. – 1999. – № 10. – С.20-24.
83. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой (постатейный). – М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ: ИНФРА-М, 1997. – 778 с.
84. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121– ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст.30.
85. Банковский портфель-2 / Отв. ред. Ю.И. Коробов, Ю.Б. Рубин, В.И. Солдаткин. – М.: Б.и., 1994. – 350 с.
86. Юридичний словник-довідник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Феміна, 1996. – 695 с.
87. Скибицький В.В. Відповідальність за комерційне шпигунство // Правова держава. – 2001. – Вип.12. – С.487-494.
88. Ершова И.В., Иванова Т.М. Предпринимательское право. – 2-е изд. – М.: Юриспруденция, 2000. – 416 с.
89. Карманов Є. Банківська таємниця як об’єкт цивільно-правового регулювання // Право України. – 2001. – № 12. – С.110-113.

90. Топалова Л. Господарсько-правові аспекти співвідношення комерційної та банківської таємниці у національному законодавстві // Підприєм-ництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – С.16-20.
91. Карчевский С. Банковская тайна: проблемы правового регулирования // Хозяйство и право. – 2000. – № 4. – С.46-56.
92. Теньков С.О. Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України: Від 16 січня 2003 р. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 720 с.
93. Цивільне право: Навч. посібник. – К.: Вентурі, 1996. – 480 с.
94. Чобот О.А. “Ноу-хау” та договір на його передачу. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 1994. – 18 с.
95. Дахно И.И. Англо-русский толковый словарь по интеллектуальной собственности. – К.: ВИРА-Р, 1997. – 384 с.
96. Рузакова О.А. Гражданско-правовой режим договоров о передаче ноу-хау // Патенты и лицензии. – 2002. – № 8. – С.40-44.
97. Гражданское право: Учебник / Отв. ред. Е.А. Суханов. – В 2 т. – Т.II, Полутом 1. – М.: Изд-во БЕК, 2000. – 704 с.
98. Назарова Ю. Вопросы правового регулирования внесения прав на коммерческую тайну (ноу-хау) в уставный фонд хозяйственного общества // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 10. – С.19-23.
99. Калятин В. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 480 с.
100. Капіца Ю.М. Проблеми правової охорони комерційної таємниці, ноу-хау та конфіденційної інформації в праві України // Реферативний огляд діючого законодавства України та практики його застосування / Регіональний центр АПН України. – К., 2000. – С.175-199.
101. Кудряшов С.М. Международно-правовое регулирование информацион-ной сферы // Дипломатический вестник. – 2001. – № 2. – С.97-100.
102. Ридченко Н. Неосязаемый капитал. Внесение объектов интеллектуальной собственности в уставный фонд // Деньги и технологии. - 2002. - № 10. - С.50-51.
103. Комерческое право: Учебник / Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевой. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1998. – 518 с.
104. Бабаев В.А. Использование объектов интеллектуальной собственности в инновационной деятельности // Субъекты хозяйствования и экономичес-кая преступность: вопросы предупреждения: Сб. мат. “Круглого стола” (Донецк, 1 ноября 2001 г.). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 2002. – С.71-74.
105. Власова О. Законодательство Великобритании: охрана коммерческой тайны и другой конфиденциальной информации // Хозяйство и право. – 1998. – № 8. – С.111-116.
106. Назарова Ю. Права промышленной собственности как форма участия в хозяйственном обществе // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. – С.44-47.
107. Северин В.А. Правовые проблемы информационной безопасности предприятия // Юрист. – 2001. – № 6. – С.25-31.
108. Андрощук Г.А., Крайнев П.П. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны: Монография. – К.: Издательский Дом “Ин Юре”, 2000. – 400 с.
109. Алексеенко В., Сокольский Б. Система защиты коммерческих объектов. – М.: Б.и., 1992. – 195 с.
110. Белов В., Полянский А. Правовая охрана конфиденциальности коммер-ческой тайны //Право и экономика. – 1993. – № 13-14. – С.12-21; № 15-16. – С.8-27.
111. Гавриш В.А. Практическое пособие по защите коммерческой тайны. – Симферополь: Б.и., 1994. – 153 с.
112. Ракитянский Н. Защита коммерческой тайны // Журналъ для акціонеровъ. – 1992. – № 3. – С.37-39.
113. Соловьев Э. Я. Коммерческая тайна и ее защита. – М.: Главбух, 1995. – 48 с.
114. Козаченко А.В., Пономарев В.П., Ляшенко А.Н. Экономическая безопас-ность предприятия: сущность и механизм обеспечения: Монография. – К.: Лібра, 2003. - 280 с.
115. Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2004. - 384 с.
116. О предприятиях и предпринимательской деятельности в СССР: Закон СССР от 4 июня 1990 г. // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. – 1990. – № 25. – Ст.460.
117. Основы гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик // Собрание актов Президента РСФСР и Правительства РСФСР. – 1992. – № 1-2. – Ст. 7.
118. Тайна. Коммерческая. Служебная. Государственная: Сб. нормативных правовых актов Российской Федерации / Сост. А.В. Коломиец. – М.: Статут, 2001. – 656 с.
119. Куликов А.Д. О коммерческой и служебной тайне // Дело и право. – 1996. – № 10. – С.115-117.
120. Шипка А. Коммерческая информация и коммерческая тайна, или пока гром не грянет… // Служба безопасности. – 1998. – № 7-8. – С.9-11.
121. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 р. № 3322-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 33. - Ст.346.
122. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 5 липня 1994 р. № 80-94/ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286.
123. Про внесення змін до Закону України “Про державну таємницю” від 21 вересня 1999 р. № 1079-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 49. – Ст.428.
124. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. № 236/96 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №36. - Ст.164.
125. Про природні монополії: Закон України від 20 квітня 2000 р. № 1682-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 30. - Ст. 238.
126. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 49. - Ст.682.
127. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. в редакції Закону від 30 червня 1999 р. № 784-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 42-43. - Ст.378.
128. Про внесення змін до Закону України “Про страхування” від 4 жовтня 2001 р. № 2745-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7. – Ст. 50.
129. Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. № 1956-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 10. - Ст. 139.
130. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 29. - Ст. 377.
131. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996 р. № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 19. - Ст. 80.
132. Про угоди про розподіл продукції: Закон України від 14 вересня 1999 р. № 1039-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 44. - Ст. 391.
133. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1991 р. в редакції Закону від 1 грудня 1998 р. № 284-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 2-3. - Ст. 20.
134. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №40. - Ст. 365.
135. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 15. - Ст. 67.
136. Про зв’язок: Закон України від 16 травня 1995 р. № 160/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 20. - Ст. 143.
137. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 27. - Ст.382.
138. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. - Ст. 793.
139. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 4. - Ст. 20.
140. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 р. № 2939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 13. - Ст. 111.
141. Про державну податкову службу в Українській РСР: Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 6. - Ст. 37.
142. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. № 3341-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 35. - Ст. 358.
143. Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. № 611 // Збірник постанов Уряду України. - 1993. - № 12. - Ст. 269.
144. Дручок Г.В., Лисенкова О.С. Про необхідність прийняття в Україні Закону про комерційну таємницю // Концепція розвитку законодавства України до 2005 року. – К., 1996. – С. 265-266.
145. Андрощук Г. Правове регулювання захисту комерційної таємниці в Україні // Український правовий часопис. - 1998. - № 3. - С. 18-20.
146. Жаров В., Шевелева Т. Нужен ли Украине Закон об охране прав на коммерческую тайну? // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - № 5. - С. 18-25.
147. Плаксин В.А., Макогон Ю.В. Коммерческая тайна: правовые проблемы // Государство и право. - 1992. - № 8. - С. 73-80.
148. Северин В.А. Правовое регулирование информационных отношений // Юрист. - 2001. - № 7. - С. 2-9.
149. Елютина Е.В. Правовая регламентация сохранения тайны // Государство и право. - 2002. - № 8. - С. 16-23.
150. Отнюкова Г. Коммерческая тайна // Закон. - 1998. - № 2. - С. 55-59.
151. Алексенцев А.И. О составе защищаемой информации // Безопасность информационных технологий. - 1999. - № 2. - С. 3-7.
152. Северин В.А. Услуги информационного характера, обеспечивающие коммерческую деятельность // Законодательство. -2000. - № 1. - С. 32-39.
153. Дозорцев В.А. Информация как объект исключительного права // Дело и право. - 1996. - № 4. - С. 27-38.
154. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. - М.: Проспект, 2001. - 751 с.
155. Куликов А. О коммерческой и служебной тайне // Хозяйство и право. – 1996. - № 11. - С. 99-103.
156. Денчик Н. Право на коммерческую тайну // Хозяйство и право. – 1993. - № 9. - С. 90-98.
157. Право интеллектуальной собственности (конспект лекций). – М.: ПРИОР, 1998. - 144 с.
158. Флейшиц Е.А. Соотношение правоспособности и субъективного права // Вопросы общей теории советского права. – М.: Госюриздат, 1960. – С. 255-283.
159. Ершова И.В. Предпринимательское право: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИД “Юриспруденция”, 2003. – 544 с.
160. Новицкая-Колодина А. Конфиденциальность в бизнесе // Предприни-мательство, хозяйство и право. – 1996. - № 4. - С.24-26.
161. Хавронюк Н. Коммерческая тайна и конфиденциальная информация торгового предприятия // Бизнес. Бухгалтерия. – 1997. - № 1. - С.6-8.
162. Янина