ДОГОВІР НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЖИТЛА ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ І
ДОГОВІР НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ЖИТЛО ..................................................................................................................14

1.1. Формування концепції права на житло та засад його реалізації у вітчизняному правознавстві.................................................................................14
1.2. Поняття та класифікації договору найму як підстави користування жилим приміщенням.............................................................................................36

РОЗДІЛ ІІ
ПОНЯТТЯ ТА УМОВИ (ЗМІСТ) ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЖИТЛА...............................................................................54

2.1. Загальна характеристика договору найму житла як цивільно-правового договору .................................................................................................................54
2.2. Умови (зміст) цивільно-правового договору найму (оренди) житла..….71
2.3. Укладення, зміна та розірвання договору найму (оренди) житла.............98

РОЗДІЛ ІІІ
ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ДОГОВОРУ НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЖИТЛА ТА ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ НАЛЕЖНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ..........................................................................................................118

3.1. Загальна характеристика прав та обов’язків учасників договору найму житла.....................................................................................................................118
3.2. Загальна характеристика засобів забезпечення прав та обов’язків учасників договору найму житла.......................................................................139
3.3. Цивільно-правова відповідальність як засіб забезпечення прав та обов’язків учасників договору найму житла....................................................154
3.4. Особливості застосування цивільно-правових засобів при розірванні договору найму житла.........................................................................................173

ВИСНОВКИ.........................................................................................................180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................185

ВСТУП

Вищою метою суспільного виробництва є задоволення матеріальних і духовних потреб членів суспільства, зокрема, забезпечення для своїх громадян можливості мати житло, що є одним з основних матеріальних умов життя людини.
Потреба людини в житлі виникає з моменту народження і зберігається протягом усього її життя. Тому її задоволення – одна з найважливіших проблем, а можливість користуватися комфортним житлом є одним з істотних показників добробуту.
Від наявності житла, його якості й благоустрою залежить здоров’я, працездатність, тривалість життя людини. Тому забезпеченню громадян житлом в будь-якій державі має приділятися належна увага, а відтак кожен уряд у соціально орієнтованій державі повинен розглядати вирішення житлової проблеми як одну з найважливіших соціальних задач розвитку суспільства.
У ст. 47 Конституції України чітко зазначено: „Кожний має право на житло. Держава створює умови, при яких кожен громадянин буде мати можливість побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду”.
Однак житлова проблема залишається гострою. Більш того, в нашій державі ситуація в цій сфері навіть загострилася, що пояснюється неможливістю забезпечити всіх бажаючим житлом за рахунок суспільних фондів, наявністю низки проблем, пов’язаних із приватизацією житла, високою вартістю індивідуального житла, недостатньо високим рівнем доходів значної кількості населення тощо.
Подолати ці труднощі за допомогою лише правових засобів неможливо. Однак, саме норми житлового, цивільного та іншого законодавства складають той фундамент, на якому має ґрунтуватися належна реалізація права людини на житло.
До цього варто додати, що й проведення державної житлової політики з урахуванням інтересів кожного громадянина є неможливим без забезпечення ефективного використання вже наявного житлового фонду різних форм власності..
Вітчизняне житлове законодавство переживає зараз пору кардинального оновлення, що відображається не лише в розробці кількох варіантів проекту Житлового кодексу України, але й у прийнятті низки спеціальних законів, які призначені врегулювати різні аспекти житлових та пов’язаних з ними відносин.
Така ситуація певною мірою, стримує підготовку нових наукових праць, а також спеціальні монографічні дослідження окремих проблем користування жилими приміщеннями.
Разом із тим, користування житлом за договором найму (оренди) має достатньо надійне правове підґрунтя у вигляді норм глави 59 Цивільного кодексу України, який був прийнятий 16 січня 2003 р. і набрав чинності з 1 січня 2004 р.
Зазначене свідчить про актуальність дослідження проблем, пов’язаних із користуванням житлом, зокрема, на підставі договору найму (оренди) житла.
За часів існування Радянського Союзу договір найму жилого приміщення в державному і громадському житловому фонді був одним з найпоширеніших способів задоволення громадянами своєї житлової потреби. Як правило, цей договір укладався з громадянами, що довгі роки перебували на квартирному обліку.
У сучасних умовах наша держава не може брати на себе обов’язок безкоштовного забезпечення своїх громадян житлом. Не можуть, а часто й не бажають брати на себе такий обов’язок також інші власники житлового фонду, що виникли в нашій країні в зв’язку з розвитком підприємницьких відносин і приватизаційних процесів. Господарські товариства та інші суб’єкти підприємництва, насамперед, мають на меті заняття підприємницькою діяльністю й одержання прибутку, а вже потім задоволення соціальних потреб своїх працівників.
Така ситуація зумовлює необхідність визначення основних принципів регулювання договору найму жилого приміщення з врахуванням соціально-економічних умовах, що склалися в сучасній Україні.
На думку деяких вітчизняних правознавців, при вирішенні цієї задачі могла б бути запозичена концепція правового регулювання договору соціального та комерційного найму житла, яка використана в Цивільному кодексі Російської Федерації.
Однак ця концепція навряд чи може бути визнана ідеальною з погляду визначення напрямків розвитку правового регулювання в цій сфері, оскільки вже саме поняття договорів „соціального” та „комерційного” житла є недосконалим і потребує уточнення.
Тому зазначені вище, так само як і деякі інші, питання користування житловими приміщеннями на підставі договору найму (оренди) потребують спеціального дослідженні й аналізу, насамперед, з урахуванням наукових здобутків, які існують у вітчизняних дослідженнях в галузі цивільного права.
Актуальність теми посилюється тим, що на практиці виникає чимало питань, які потребують теоретичного осмислення та законодавчого вирішення. Зокрема, це визначення поняття та сутності права на житло на сучасному етапі розвитку вітчизняного правознавства, класифікації договору найму житла з метою встановлення критеріїв розмежування сфери застосування цивільного та спеціального житлового законодавства, характеристика вимог до належного виконання договору найму житла, визначення правової природи засобів забезпечення належної реалізації договору найму житла та місця юридичної відповідальності поміж цих засобів, підстав та умов застосування такої відповідальності та ін.
Слід зазначити, що деякі проблеми укладення та виконання договору найму житла були предметом спеціальних досліджень (Є. В. Богданов, В. Я. Бондар, Л. В. Васильченко, І. М. Кучеренко, Н. О. Саніахметова,
С. О.Сліпченко, Є. О. Харитонов та ін.).
Однак жодне з них не було присвячене дослідженню проблем укладення та виконання договору найма житла за цивільним законодавством України, а також забезпечення належного виконання такого договору. Крім того, практично всі згадані автори здійснювали свої дослідження на законодавчому та фактичному матеріалі іншого часу, в інших соціальних та економічних умовах.
Така ситуація свідчить, на нашу думку, про недостатню вивченість проблематики, пов’язаної із реалізацією права на житло за допомогою укладення договору найма житла, а також забезпечення прав учасників такого договору за допомогою цивільно-правових засобів, значення яких зростає разом із зростанням значення договорів у цивільному праві.
Це підтверджує необхідність звернення з метою наукового аналізу до різних аспектів договору найму (оренди) житла та забезпечення прав його учасників на рівні дисертаційного дослідження
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до програми наукових досліджень Одеської національної юридичної академії: комплексна цільова програма № 01010001195 „Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави”, затверджена рішенням вченої ради Одеської національної юридичної академії протокол № 6 від 23 лютого 2001 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в з’ясуванні сутності та значення цивільно-правового договору найму (оренди) житла, встановленні особливостей юридичної відповідальності як засобу забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла в сучасних умовах, визначення підстав та умов застосування відповідних заходів у системі цивільного законодавства України, а також наслідків їхнього застосування.
У зв’язку з поставленою метою автором вирішувалися наступні завдання:
– дослідження категорій „право на житло” та „реалізація права на житло”, „цивільно-правовий договір” як теоретичного підґрунтя визначення особливостей регулювання відносин користування житлом у цивільному обігу;
– аналіз поняття та характерних ознак договору найму (оренди) житла за ЦК України 2003 р. у порівнянні їх з вирішенням аналогічних питань в спеціальних нормах житлового законодавства України і встановлення на цьому тлі особливих вимог, яким мають відповідати договори найму житла, що укладаються відповідно до норм глави 59 ЦК України;
– розгляд питань про загальні засади належного виконання договору найму (оренди) житла;
– аналіз особливостей вимог до належного виконання договору найму (оренди) житла;
– встановлення поняття та юридичної сутності засобів забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла;
– з’ясування особливостей підстав та умов застосування цивільно-правових засобів забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла;
– формування пропозицій стосовно вдосконалення норм чинного законодавства та узгодження положень чинного ЦК України і житлового законодавства, яке оновлюється останнім часом.
Об’єктом дослідження виступають право громадян на житло, а також правовідносини, що виникають у зв’язку з укладенням та забезпеченням належного виконання договорів найму (оренди) житла.
Предметом дослідження є система правових норм, що визначають сутність права на житло та порядок його реалізації за допомогою укладення договору найму (оренди) житла, а також забезпечення належного виконання такого договору у цивільному законодавстві України; проблеми, що виникають при тлумаченні та застосуванні зазначених норм, а також судова практика у справах відповідної категорії.
Методологічною основою дослідження слугував загальнонауковий діалектичний метод, а також спеціальні наукові методи логічного, системно-структурного та порівняльного аналізу, які у сукупності були застосовані для з’ясування юридичної сутності права на житло в України, встановлення значення та особливостей договору найму (оренди) як форми реалізації права на житло, аналізу засобів забезпечення (передусім, відповідальності) належного виконання прав та обов’язків учасниками даних відносин.
При цьому метод логічного аналізу використовувався для встановлення змісту та спрямованості норм цивільного законодавства, які регулюють відносини, що є предметом даного дисертаційного дослідження.
Метод системно-структурного аналізу використовувався для встановлення місця норм, що регулюють забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла, у системі норм цивільного законодавства України, а також при розгляді питань взаємозв’язку зазначених норм і норм житлового законодавства, присвячених регулюванню відповідних відносин.
Порівняльний метод дав змогу проаналізувати положення, що стосуються правовідносин, які є предметом даного дисертаційного дослідження, у новому ЦК України та раніше чинному цивільному і житловому законодавстві, а відтак, шляхом порівняння визначити характер та значення відповідних положень ЦК України 2003 р.
Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі цивільного права, загальної теорії права, житлового законодавства тощо.
Поміж них, передусім, треба назвати твори С. С. Алексєєва, Ч. Н. Азімова, Є. В. Богданова, М. І. Брагінського, С. І. Вільнянського, В. В. Вітрянського, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, С. Н. Ландкофа, В. В. Луця, О. О. Красавчикова, Н. С. Кузнєцової, В. О. Рясенцева, О. А. Підопригори, П. М. Рабиновича, Н. О. Саніахметової, Є. О. Харитонова, Я. М. Шевченко та ін.
Деякі з них присвячені аналізу поняття цивільного договору, його укладенню, засобам забезпечення його належного виконання в цілому (праці С. С. Алексєєва, М. І. Брагінського, В. В. Вітрянського, В. В. Луця, А. В. Луць, В. Г. Олюха), інші стосуються питань виконання договору найму житла та забезпечення прав його учасників (праці Є. В. Богданова, Т. І. Іларіонової, О. О. Красавчикова, С. Н. Ландкофа, В. О. Рясенцева, Н. О. Саніахметової, Є. О. Харитонова).
Вивчення та аналіз праць вказаних науковців дали змогу визначити й оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити та проаналізувати питання, що постали на сучасному етапі у досліджуваній сфері, а також визначити шляхи їх вирішення.
Емпіричним підґрунтям дисертації слугувало цивільне та житлове законодавство України з досліджуваних питань, а також судова практика з питань користування житлом на підставі договору та забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла.
Наукова новизна одержаних результатів.
Дисертація є першим комплексним дослідженням проблем, що виникають при укладенні, виконанні та забезпеченні належного виконання договору найму (оренди) житла, виконаним на матеріалах реформи цивільного права та оновлення житлового законодавства, що відбувається в нашій країні.
У дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній літературі зроблено спробу сформулювати концепцію забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла, яка б враховувала сучасні тенденції розвитку цивільного права в Україні.
Також вперше зроблено спробу узагальнити та систематизувати засоби забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла з формулюванням відповідних рекомендацій по вдосконаленню редакції деяких норм Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України та формування практики застосування зазначених актів законодавства.
На підставі одержаних у процесі дисертаційного дослідження результатів на захист виносяться такі положення:
– вперше висувається пропозиція про доцільність запровадження окремої правової категорії „цивільно-правового” (приватного) договору найму житла, який не лише має різне призначення з відомим вітчизняному законодавству договором житлового найму, але й відрізняється також від останнього змістом, порядком укладення та припинення тощо, внаслідок чого їх можна вважати самостійними видами договорів;
– додатково аргументується доцільність розрізнення „соціального” договору найму жилого приміщення та цивільно-правового договору найма житла, що відповідає концепції ЦК України і має суттєве практичне значення для визначення масиву норм, які мають застосуватися в одному та іншому випадку;
– вперше обґрунтовується висновок про те, що „договором найму житла” у прямому значенні цього поняття є тільки цивільно-правовий (приватний) договір, у той час як при „соціальному наймі” лише використовується зовнішня форма договору, яка, насправді, не має характерних ознак останнього;
– вперше робиться висновок про те, що у змісті договору найму житла необхідне уточнення положень частини першої ст. 812 ЦК України стосовно визначення кола жилих приміщень, які можуть входити до складу предмету договору найму житла і охоплюються поняттям „помешкання”;
– вперше обгрунтовується положення про те, що у ст. 816 ЦК України варто передбачити існування двох категорій осіб, які постійно проживають разом з наймачем: 1) членів сім’ї та 2) інших осіб. При цьому статус членів сім’ї наймача має визначатися нормами не лише загального цивільного законодавства, але також нормами сімейного та житлового законодавства, у той час як правове становище „інших осіб” встановлюється на засадах частини першої 816 ЦК України. Воно має бути рівним з правовим становищем наймача та членів його сім’ї, за винятком питань правонаступництва при заміні наймача в договорі найму житла, про що має бути зроблене застереження у ст. 824 ЦК України;
– додаткового обґрунтування дістає теза про те, що у Цивільному кодексі має місце безпідставне обмеження прав повнолітніх осіб, які постійно проживали з колишнім наймачем, що помер, на користування житлом протягом часу, який залишився до кінця строку чинності договору, у зв’язку з чим доцільно внести зміни у частину другу ст. 821 ЦК України:
– обґрунтовується висновок про необхідність вдосконалення низки норм ЦК України 2003 р., які регулюють відносини, що виникають при здійсненні та забезпеченні належного виконання договору найму (оренди) житла, та деякі інші.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– у науково-дослідній сфері – висновки дисертаційного дослідження можуть слугувати підґрунтям для подальшого вдосконалення концепції забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла, з врахуванням сучасних тенденцій розвитку цивільного права в Україні.
– у сфері правотворчості – положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у законотворчій діяльності – в процесі вдосконалення деяких норм цивільного та житлового законодавства України. Внесено також пропозиції відносно тлумачення положень законодавства судовою практикою для чого вказано критерії застосування певних норм у тих чи інших ситуаціях.
– у навчально-методичній роботі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці навчальних посібників та науково-методичних рекомендацій з цивільного права, житлового права, при читанні спецкурсу «Правове регулювання житлових відносин в Україні».
Результати дисертаційного дослідження широко використовувалися у навчальному процесі при проведенні практичних занять із спецкурсу «Правове регулювання житлових відносин в Україні», керівництві курсовими роботами.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі цивільного права Одеської національної юридичної академії.
Результати дисертаційного дослідження доповідались на наукових конференціях: ІІІ Міжнародна науково-методична конференція «Римське право і сучасність» (травень 2004 р., м. Одеса); Звітна конференція професорсько-викладацького та аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (квітень 2004 р., м. Одеса).
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження викладені у 3 одноосібних статтях, опублікованих у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження будується за принципом поступального розгляду окремих питань, які пов’язані з її проблематикою. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, поділених на 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 202 сторінки. Список використаних джерел складає 201 найменування і займає 17 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Цивільно-правовий договір найму (оренди) житла може бути визначений як домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків стосовно користування мешканням (проживання в ньому) протягом певного строку за плату.
Головним у визначенні правової природи є розуміння його як підстави виникнення правовідносин (цивільних прав та обов’язків, що кореспондують одне одному), пов’язаних із використанням житла для проживання. У цьому сенсі цивільно-правовий договір найма житла виступає як чинник виникнення цивільних зобов’язань, змістом яких є права та обов’язки стосовно користування житлом.
Разом із тим, зміст зазначених цивільно-правових зобов’язань визначається, передусім, положеннями договору найму житла (сукупність умов на яких його укладено), які визначаються відповідно до норм глави 59 ЦК України та загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ЦК України.
Договір найму житла виконує такі функції:
1) регулятивну (визначає характер дій його сторін на майбутнє);
2) ініціативну (підтверджує прояв волі сторін щодо вступу у відповідні правовідносини);
3) інформаційну (інформує учасників цивільних відносин про права й обов’язки сторін договору, встановлені за їхньою згодою);
4) гарантійну (закріплює в договорі положення про правові способи забезпечення його виконання);
5) захисну (конкретизує та сповнює положення цивільного законодавства щодо застосування засобів захисту або мір відповідальності у випадку невиконання чи неналежного виконання умов договору).
Характерними (типологічними) ознаками цивільно-правового договору найму житла є те, що:
1) договір найму житла за своїм типом є договором про передачу певного майна у тимчасове користування;
2) це – договір каузальний, що на практиці означає, що у випадку домовленості про передачу однією особою житла іншій особі без вказівки про те, що житло передається для проживання, договір найму цього житла має бути визнаним недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону (ст.ст. 215, 216, 810 ЦК України). Використання житла наймачем не за цільовим призначенням, встановленим договором, тягне (після того як з’ясується безрезультатність відповідного попередження щодо припинення нецільового використання жилого приміщення) розірвання договору наймодавцем з наступним виселенням наймача без надання йому іншого житла (частина 4 ст. 825, ст. 826 ЦК України).
3) він – договір консенсуальний, що є характерним саме для цивільно-правового договору найму житла;
4) договір найму житла це договір двосторонній, оскільки правам і обов’язкам наймодавця відповідають права й обов’язки наймача: наймодавець зобов’язується передати житло наймачеві у користування на певний строк, а наймач має сплачувати встановлену плату та виконувати вимоги наймодавця стосовно належного користування житлом.
5) це – договір оплатний, тому що з однієї сторони наймач, виплачуючи встановлену суму наймодавцеві, одержує в користування його майно; з іншого боку, наймодавець, надаючи право користування житлом, одержує право на плату за найом;
6) цивільно-правовий договір найму житла може бути, як правило, приватним, у той час, як „соціальний” договір найму жилого приміщення, як правило, є публічним. При цьому специфікою останнього є те, що він одночасно виступає як договір приєднання, умови якого визначені однією із сторін у формулярах або в інших стандартних формах і можуть бути прийняті другою стороною лише шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (ст. 634 ЦК України). Натомість, цивільно-правовий договір найму (оренди) житла завжди є основним договором, у якому права та обов’язки його сторін визначаються за згодою останніх.
7) цивільно-правовий договір найму житла за певних умов може бути договором на користь сторони договору (кредитора), зокрема, у випадку найму житла юридичною особою з використанням останнього для проживання у ньому фізичних осіб. Такий мешканець тут виступає, як третя особа у даних цивільних договірних правовідносинах.
При цьому договір найму житла юридичною особою може бути віднесеним до організаційних договорів, оскільки така оренда житла призначена, передусім, створити передумови для подальшого формування та розвитку цивільних відносин користування житлом, наданим для проживання певній фізичній особі.
Потрібне уточнення положень частини першої ст. 812 ЦК України стосовно визначення кола жилих приміщень, які можуть входити до складу предмету договору найму житла і охоплюються поняттям „помешкання”.
Зокрема, може бути запропонована така редакція частини першої ст. 812 ЦК України:
„Предметом договору найму житла може бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина” припускає, що „квартира або її частина, житловий будинок або його частина”
На відміну від чинного житлового законодавства, Цивільний кодекс України не виокремлює членів сім’ї наймача в окрему категорію з визнанням за ними спеціального статусу після вселення в жиле приміщення, встановлюючи, натомість, категорії „інші особи, які постійно проживають разом з наймачем”.
На нашу думку, таке вирішення цього питання не дозволяє враховувати повністю особисті та майнові стосунки, які існують або можуть виникати між наймачем та членами його сім’ї (зокрема, між подружжям, між батьками та дітьми тощо).
Тому варто вирішити це питання у ст. 816 ЦК України, передбачивши в ній існування двох категорій осіб, які постійно проживають разом з наймачем: 1) членів сім’ї та 2) інших осіб.
При цьому статус членів сім’ї наймача має визначатися нормами не лише загального цивільного законодавства, але також нормами сімейного та житлового законодавства, у той час як правове становище „інших осіб” встановлюється на засадах частини першої 816 ЦК України. Воно має бути рівним з правовим становищем наймача та членів його сім’ї, за винятком питань правонаступництва при заміні наймача в договорі найму житла, про що має бути зроблене застереження у ст. 824 ЦК України.
Оскільки у чинному Цивільному кодексі зараз фактично має місце безпідставне обмеження прав повнолітніх осіб, які постійно проживали з колишнім наймачем, що помер, на користування житлом протягом часу, який залишився до кінця строку чинності договору, то здається доцільним внести відповідні зміни у частину другу ст. 821 ЦК України, виклавши її у такій редакції:
„До договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються положення частини першої статті 816, положення статті 818, статей 822-823 та частини першої ст. 824 цього Кодексу”.

Список використаних джерел:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Административное право зарубежных стран: Учебное пособие / Под ред. А.Н. Козырина. – М.: СПАРК, 1996.
3. Азімов Ч. Поняття і зміст приватного права // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – Вип. 3 (14). – С. 50-58.
4. Андрианов И.И. Жилищное законодательство. Практические вопросы. – М.: Юрид. лит., 1988. – 384 с.
5. Антимонов В.С. Основания договорной ответственности социалистических организаций. – М.: Госюриздат, 1962.
6. Аскназий С.И., Брауде И.Л., Пергамент А.И. Жилищное право. – М., 1956.
7. Базова Т. Договор найма жилого помещения // Юридическая практика. – № 3 (85), 1-15 февраля 1999 г. – С. 11.
8. Бару М., Пушкін О., Сибільов М. Конституційне право на житлову площу // Радянське право. – 1979. – № 10. – С. 12.
9. Басин Ю.Г., Диденко А.Г. Защита субъективных гражданских прав // Юрид. науки. – Алма-Ата, 1971. – Вып. 1. – С. 33.
10. Бирюков И.А. Жилищный кодекс на перепутье // Юридическая практика. – № 3 (85), 1-15 февраля 1999 г., – С. 10.
11. Богданов Е.В. Правовое регулирование предоставления жилой площади в домах государственного фонда: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Х., 1979. – 19 с.
12. Болотіна Н.Б. Медичне право у системі права України // Право України.–1999.– № 7.– С.116-121.
13. Болотіна Н.Б. Соціальна політика і соціальне право України та Європейського Союзу // Актуальні проблеми політики. – 2000. – Вип. 8. –
С. 212-217.
14. Бондар В.Я. Види договорів найму жилих приміщень // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції „Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України”. – К.: ІДП НАНУ, 2001. – С. 29-31.
15. Бондар В.Я. Договір найму житла: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2001. – 18 с.
16. Бондар В.Я. Житловий кодекс України: сучасність і майбутнє
// Держава і право: Збірник наук. праць. – 2001. – Вип. 9. – С. 256-260.
17. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. – М.: Статут, 1997. – 682 с.
18. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность: Очерк теории. – М.: Юрид.лит., 1976. – 216 с.
19. Вакулович Е.В. Співвідношення майнового найму та оренди
// Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків: Університет внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 6. – С. 172-176.
20. Васильченко Л.В. Договор жилищного найма в ведомственных домах: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – К., 1967. – 21 с.
21. Васильченко Л.В. Договор жилищного найма в ведомственных домах. – М.: Юрид. лит., 1973. – 192 с.
22. Васькин В., Харитонов Е. Гражданско-правовая ответственность за несохранность и ненадлежащее использование жилищного фонда // Сов. юстиція. – 1982. – № 3.
23. Всеобщая декларация прав человека. Принята и провозглашена резолюцией 217 А (ІІІ) Генеральной Ассамблеи ООН от 10 декабря 1948 года // Права человека. Международно-правовые договоры Украины, декларации, документы. – К., 1992.
24. Воеводин Л.Д. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе, – М., 1987.
25. Вышинский А.Я. К положению на фронте правовой теории. – М.: Юриздат, 1937.
26. Галянтич М. Приватно-правове регулювання забезпечення права громадян на житло в Україні // Право України. – 2003. – № 7. – С. 70-72.
27. Галянтич М. Розвиток житлового законодавства України: цивільно-правові проблеми забезпечення житлових прав людини // Право України. – 2004. – № 11. – С. 98-103.
28. Герасимчук С. Система цивільно-правових договорів: стан і перспективи розвитку // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. –
№ 2. – С. 67-73.
29. Голодный М.А., Сиволобова Г.С., Будзилович И.С. Комментарий к Положению о порядке предоставления жилой площади в Украинской ССР. – К.: Политиздат Украины, 1981. – 177 с.
30. Голодный М.А., Сиволобова Г.С. Комментарий к Правилам учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставления им жилых помещений в Украинской ССР. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 336 с.
31. Головатий С. Цивільний кодекс: від політичного до соціального договору в Україні // Українське право. – 1999. – Число 1.
32. Гонгало Р.Ф. Тенденции развития процессуальных гарантий права на жилище в законодательстве Украины // Актуальні проблеми держави і права. – Вип. 5. – Одеса, 1998.
33. Гордон М.В. Радянське цивільне право. Частина друга. – Харків: Вид-во Харківського ун-ту, 1966. – 316 с.
34. Гражданский кодекс Украины (Научно-практический комментарий). – Х.: «Одиссей», 2001. – 848 с.
35. Гражданский кодекс Польской Народной Республики: Закон от 23 апреля 1964 года: Перевод с польского Н.Г. Комлева. – М.: Издательство „Прогресс”, 1966. – 374 с.
36. Гражданский кодекс Российской Федерации. – Часть вторая. Текст, комментарии, алфавитно-предметный указатель. – М., 1996. – 704 с.
37. Гражданское право (определения, понятия, законодательство): учебно-практический справочник. – Х.: „Одиссей”, 1998. – 384 с.
38. Гражданское право Украины / Под ред. А.А. Пушкина,
В.М. Самойленко. – Ч. І. – Х., «Основы», 1996.
39. Гражданское право: В 2-х томах. – Том 2. – Полутом 1: Учебник.
/ Под ред. Е.А. Суханова. – М.: Издательство БЕК, 1994. – 432 с.
40. Гражданское право в вопросах и ответах / Под ред.
Е.О. Харитонова. – Х., Одиссей, 2001. – 416 с.
41. Гражданское право. – Ч.1: Учебник / Под ред. Ю.К. Толстого,
А.П. Сергеева. – М.: ООО «ТК Велби», 2002. – 776 с.
42. Гражданское право Украины: В двух частях. – Часть 1: Учебник
/ Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. – Харьков: «Основа», 1996. – 440 с.
43. Горшенев В.М. К вопросу о понятии юридической ответственности в советском праве / В кн.: Вопросы советского права. – Новосибирск, 1966.
44. Гуляк Я.В. До питання щодо визначення поняття «відповідальність» в цивільному праві України // Актуальні проблеми держави і права: Зб.наук. праць. – Одеса.: Юридична література, 2004. – Вип. 23. – С. 210-214.
45. Жилищное законодательство / Под. ред. Р.Х. Сиденко, Т.Н. Лисниченко. – К.: Политиздат Украины, 1975. – 488 с.
46. Жилищный кодекс Украинской ССР: Науч.-практ. коммент.
/ М.А. Голодный, П.Н. Дятлов, В.И. Жуков. – К.: Политиздат Украины, 1990. – 542 с.
47. Жилищные права и обязанности советских граждан (по законодательству Союза ССР и Украинской ССР): Юрид. справ.
/ В.П. Цемко, П.А. Чеберяк, И.Н. Кучеренко и др. / Отв. ред. В.П. Цемко. – К.: Наук. думка, 1988. – 304 с.
48. Житлове законодавство України / Укладачі М.К. Галянтич,
Г.И. Коваленко. – К., 1998. – 448 с.
49. Житлове право України: Навч. посібник / За ред. В.С. Гопанчука, Ю.О. Заїки. – К.: Істина, 2003. – 208 с.
50. Житловий кодекс УРСР: Закон Української РСР від 30 червня 1983 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – додаток до № 28. – Ст. 574.
51. Жуков В. Гражданский и Хозяйственный кодексы: законодатель принял в один дань два кодексы, регулирующие одни и те же отношения
// Юридическая практика. – 2003. – № 20. – С. 10.
52. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 320 с.
53. „Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки.”: Затв. Законом України від 24 червня 2004 р. № 1869-ІУ. // Голос України. – № 140. – 30 липня 2004 р. – С. 11-15.
54. Заднепровский А. Право человека на неприкосновенность его жилища и иного владения // Юридическая практика. – № 4 (38), февраль 1997. – С. 1.
55. Законодательство Украины о браке, семье и наследовании. – К., 1998.
56. Зобов’язальне право: теорія і практика: Навч. посіб. / За ред.
О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
57. Золотарь В.А., Дятлов П.Н. Советское жилищное право. – К.: Политиздат Украины, 1985. – 216 с.
58. Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование экономических отношений: Учеб пособ. – Ленинград: Издат-во Ленинградского ун-та, 1986. – 214 с.
59. Емельянов В.П. Гражданское право Украины: Практическое пособие. – Х., 1996. – 235 с.
60. Иванчук М.В. Право на служебное жилое помещение: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Х., 1982.
61. Илларионова Т.И. Ответственность и защита по жилищному законодательству // Основы советского жилищного законодательства: Межвузовский сб. науч. трудов. – Свердловск, 1981. – С. 139-149.
62. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории хозяйственного права. – М.: «Статут», 2000. – 777 с.
63. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Л.: Издат-во Ленинград. ун-та, 1955.
64. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975.
65. Калаур І.Р. Поняття договору у новому Цивільному кодексі України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Збірник наук. праць за матеріалами Міжнародної наук. конфер. «Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених». – 2002. – № 1. – С. 89-91.
66. Канзафарова І.С. Матеріально-правовий механізм відповідальності у цивільному праві // Держава і право: Збірник наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 26. – К., 2004. – С. 309-313.
67. Конституція Української РСР. Прийнята 20 квітня 1978 р. – К.: Політвидав України, 1978.
68. Конституция СССР. Принята 7 октября 1977 г. – М.: Политиздат, 1977. – 62 с.
69. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред.
А. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336 с.
70. Коломеец А.В., Юриевич Э.М. Эксплуатация жилых зданий: Справ. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1985. – 376 с.
71. Коментар до Конституції України. – Друге видання. – К., 1998.
72. Комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР. – Изд-е 3-е, исправленное и дополн. / Под ред. С.Н. Братуся, О.Н. Садикова. – М.: Юрид. литература, 1982. – 680 с.
73. Комзюк А. Державно-владний аспект адміністративного примусу
// Вісник Академії правових наук України. – Х., 2000. – № 4. – С. 129-137.
74. Конституционные права и обязанности советских граждан
/ Таранов А.П., Тимченко И.А., Чангули Г.И. и др. – К.: Наукова думка, 1985. – 248 с.
75. Конституционное право на жилище / Под ред. Чеберяка П.А. – К.: Политиздат Украины, 1986. – 365 с.
76. Коссак В. Правові наслідки невиконання договірних зобов’язань
// Українське право. – 1997. – Число 3. – С. 176-177.
77. Косінов С.А. Співвідношення заходів захисту і мір відповідальності у цивільному праві України // Право України. – 1998. –
№ 12. – С. 90-92.
78. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре
/ Отв.ред. П.П. Баранов. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 211 с.
79. Кот О.О. Перехід прав кредитора до третіх осіб в цивільному праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2002. – 20 с.
80. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 171 с.
81. Красавчиков О.А. Понятие права на жилище // Основы жилищного законодательства. – Свердловск, 1981.
82. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание, функции // Гражданско-правовой договор и его функции: Сб. науч. трудов. – Свердловск, 1980. – С. 16.
83. Красавчиков О.А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве // Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав // Сб. учен. трудов. – Вып. 27. – Свердловск, 1973. – С. 5-16.
84. Ландкоф С.Н. Основи цивільного права. – К.: “Радянська школа”, 1948. – 424 с.
85. Ландкоф С.Н., Лисниченко Т.Н., Фельдман А.М. Жилищное и жилищно-строительное законодательство. – Издание шестое, переработ. и дополн. – К.: Будівельник, 1979. – 368 с.
86. Лисниченко Т.Н., Хламов И.Т. Справочник по жилищно-строительному и жилищному законодательству. – К.: Будівельник, 1985. – 191 с.
87. Литовкин В.Н. Жилищное законодательство: Справочное пособие. – М.: Профиздат, 1988. – 256 с.
88. Литовкин В.Н. Жилищное законодательство: кризис доктрины, смена принципов, от прошлого к настоящему // Проблемы современного гражданского права: Сборник статей. – М.: Городец, 2000. – С. 236-275.
89. Лічман Л. Судовий захист конституційного права людини на житло // Юридический вестник. – 1998. – № 3. – С. 96-98.
90. Луць В. Кодифікація договірного права // Українське право. – 1997. – № 3. – С. 142-143.
91. Луць В. Кодифікація договірного права (за проектом нового Цивільного кодексу України) // Українське право. – 1997. – № 1. – С. 75-92.
92. Луць А.В. Свобода вибору сторонами форми цивільно-правового договору // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 82. – Чернівці: ЧДУ, 2000. – С. 48-52.
93. Луць А.В. Свобода визначення сторонами змісту цивільно-правового договору // Вісник Львівського ін-ту внутрішніх справ: Збірник. – Львів, 2000. – № 2. – С. 167-173.
94. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2001. – 18 с.
95. Луць А.В. Договір у цивільному праві – акт вільного волевиявлення сторін // Держава і право: Збірник наук. праць: юридичні і політичні науки. – Вип. 6. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2000. – С. 222-229.
96. Луць В.В., Луць А.В. Загальні положення про договори
// Суспільство. Держава. Право. Науково-практичний журнал. – Випуск 3. Цивільне право. – Одеса, 2003. – С. 25-27.
97. Малеин Н.С. Правонарушение: Понятие, причины, ответственность. – М.: Юрид. лит., 1985. – 191 с.
98. Макаров Г.П. Права предприятия по распределению жилой площади. – М.: Юрид. лит., 1985. – 112 с.
99. Маркс К., Энгельс Ф. – Сочинения. – 2-е изд. – Т. 19.
100. Марткович И.Б. Проблемы осуществления конституционного права на жилище: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – М., 1981.
101. Маслов В.Ф. Защита жилищных прав граждан. – Харьков: Издат-во Харьковского ун-та,1970. – 208 с.
102. Маслов В.Ф. Право на жилище. – Харьков: Издат.объединение «Вища школа», 1986. – 286 с.
103. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболєв О.В. Житлове право України: Науково-практичний посібник. – Харків, Еспада, 2001. – 318 с.
104. Мордачев В.Д. Нормы советского трудового права. (Социальные свойства и обоснование). – Саратов, 1984.
105. Мушкин А.Е. Предоставление жилых помещений и пользование ими. – Л.: Лениздат, 1985. – 175 с.
106. Никитюк П.С. Жилищное право. – Кишинев, «Штиинца», 1985. – 159 с.
107. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. – Изд. 2-е, переработ. и доп. / Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Том 2. – М.: ИКД “Зерцало-М”, 2001. – 528 с.
108. Ойгензихт В.А. Нетипичные договорные отношения в гражданском праве: Учебное пособие. – Душанбе, 1984. – 128 с.
109. Ойгензихт В.А. Субъекты жилищных отношений // Основы советского жилищного законодательства: Межвузовский сб. науч. трудов. – Свердловск, 1981. – С. 73-81.
110. Окропиридзе Г.А. Гарантии конституционного права советских граждан на жилище. – М., 1987. – 23 с.
111. Олюха В. Істотні умови цивільно-правового договору
// Українське право. – 2000. – № 1. – С. 71-75.
112. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: дис… канд. юрид. наук. – К., 2003. – 191 с.
113. Основы гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик 1961 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1961. – № 50. – Ст. 525.
114. „О сохранении жилого фонда и улучшения жилого хозяйства в городах”: Постановление ЦИК и СНК СССР от 17 октября 1937 г. // СЗ СССР. – 1937. – № 69. – Ст. 314.
115. Памятники римского права: Законы ХІІ таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана: Пер. с латинского. – М.: Зерцало, 1997. – 608 с.
116. Плавич И.В. Понятие сущность и истоки частного права
// Актуальні проблеми політики. – 2000. – Вип 8. – С. 180-185.
117. Правила обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР від 11 грудня 1984 р. № 470 // ЗП УРСР. – № 12. – Ст. 80.
118. Правове регулювання житлових відносин в Україні: Навчально-методичний посіб. / За заг. ред. Є.О. Харитонова / Є.О. Харитонов,
А.І. Дришлюк, Я.В. Гуляк та ін. / Одеська національна юридична академія. – Одеса: Фенікс, 2004. – 46 с.
119. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
120. Притика Д.Н., Карабань В.Я., Ротань В.Г. Договорное право: общая часть. Комментарий к гражданскому законодательству Украины. – Киев-Севастополь: Ин-т юрид. исследований, 2002. – 880 с.
121. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
122. Про приватизаційні папери: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 24. – Ст. 352.
123. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від
// Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
124. Про введення в дію Цивільного кодексу УСРР: Постанова ЦВК УСРР від 16 грудня 1922. // ЗУ УСРР. – 1922. – № 55. – Ст. 780.
125. Про внесення змін і доповнень в Цивільний кодекс Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР № 278-11 від 20 травня 1985 р.
// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1985. – № 23. – Ст. 542.
126. Про внесення змін і доповнень до Житлового кодексу Української РСР”: Закон України від 6 травня 1993 р. // Голос України. – № 99. – 29 травня 1993 р.
127. Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон України від 29 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002.
128. Про житлово-комунальні послуги: Закон України від 24 червня 2004 р. // Голос України. – № 140. – 30 липня 2004 р. – С. 16-18.
129. Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України: Постанова № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. Офіц. вид. / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 143-152.
130. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов. / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА – М), 2001. – 832 с.
131. Прокопченко И.П. Проблемы жилищного законодательства в СССР: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – М., 1978.
132. Прокопченко И.П. Жилищное законодательство союзных республік: сравнительный теоретический анализ. – М.: Наука, 1979. – 224 с.
133. Прокопченко И.П. Жилищное и жилищно-строительное законодательство: Справ. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1986. – 432 с.
134. Проект Цивільного кодексу України від 25 серпня 1996 р.
// Українське право. – 1996. – № 2. – С. 32-523.
135. Пудиков Д.С. Финансирование и кредитование кооперативного и индивидуального жилищного строительства. – М.: Финансы, 1980. – 128 с.
136. Рабинович П.М. Основні права людини: загальнотеоретична характеристика // Вісник Академії правових наук України. – 1995. – № 2. –
С. 26.
137. Рубинштейн Б.М. Советское хозяйственное и гражданское право. – 2-е изд. – М., 1936.
138. Рябцовская Н.М. Конституционное право советских граждан на жилище: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – М., 1980. – 21 с.
139. Саниахметова Н.А. Гражданско-правовая ответственность как средство обеспечения надлежащего осуществления права на жилище: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Х., 1985. – 23 с.
140. Сводъ Законов Российской империи: В пяти книгах. / Под ред. и с примечаниями И.Д. Мордухай-Болтовского. – Книга третья, Томы УІІІ. – ч. ІІ – ХІ, ч. І. – СПб.: «Деятель», 1912. – С. 1-385.
141. Сібільов М.М. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності за порушення договірних зобов’язань за чинним Цивільним кодексом України // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 2 (37). – С. 80-88.
142. Сібільов М.М. Базові моделі регулювання договірних відносин за новим Цивільним кодексом України // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 17-20.
143. Сліпченко С.О., Мічурін Е.О. Теоретичний аспект соціального найму житла // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності (збірник наукових статей). – Донецьк, 2000. – № 4.
144. Соболєв О.В., Мічурін Є.О., Сліпченко С.О. Житлове право України: Науково-практичний посібник. – Харків: Еспада, 2001. – 318 с.
145. Советское гражданское право. – Ч.1. / Под ред. В.Ф. Маслова и А.А. Пушкина. – К.: Главное изд-во издательского объединения «Вища школа», 1983. – 462 с.
146. Стучка П.И. Введение в теорию гражданского права. – 2-е изд. – М., 1928.
147. Тархов В.А. О предмете советского гражданского права // Сов. гос. и право. – 1955. – № 5. – С. 60.
148. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій,
В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
149. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Матузова Н.И., Малько А.В. – М.: Юристь, 1997. – 672 с.
150. Теория права и государства: Учебник / Под ред. профессора
В.В. Лазарева. – 2-е, перераб. и дополн. издание. – М.: Право и закон, 2001. – 576 с.
151. Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник. – М.: БЕК, 1995. – 496 с.
152. Толстой Ю.К. Советское жилищное законодательство. – Л.: Издат-во Ленинградского ун-та, 1974. – 232 с.
153. Флейшиц Е.А. Соотношение правоспособности и субъективных прав // Вопросы общей теории советского права. – М., 1960. – С. 263-286.
154. Харитонова О.І. До питання про визначення поняття публічного права // Актуальні проблеми політики. – 2000. – Вип. 8. – С. 177-180.
155. Харитонов Є.О. Про обмін жилих приміщень та деякі інші проблеми житлового законодавства // Радянське право. – 1989. – № 11.
156. Харитонов Е.О. До питання про визначення поняття юридичних гарантій // Актуальні проблеми держави і права. – Вип. І. – Одеса, 1994.
157. Харитонов Е., Гонгало Р. Общая декларация прав человека и законодательство Украины о праве на жилье // Юридический вестник. – 1998. – № 4.
158. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Правове забезпечення належної реалізації права на житло. – К., 1990.
159. Харитонов ЄО., Саніахметова Н.О. Субсидіарне застосування норм цивільного законодавства до житлових правовідносин // Проблеми правознавства. – 1990. – № 51.
160. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Некоторые вопросы правового обеспечения надлежащего осуществления права на жилище // Проблемы правоведения. – Вып. 47. – 1986. – С. 72-73.
161. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство. – К.: А.С.К., 2003. – 832 с.
162. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО „Одиссей”, 2004. – 960 с.
163. Харитонов Є., Харитонова О. Деякі зауваження щодо системи договірного права у Проекті Цивільного кодексу України // Українське право. – 1997. – № 3. – С. 144-145 .
164. Харитонов Є., Харитонова О. До питання про значення дихотомії “приватне право – публічне право” // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – Вип. 2 (21). – С. 83.
165. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Категорії “приватного”, “публічного” та “соціального права” у загальній системі права // Приватне право і підприємництво. – К., 2000-2002. – Вип. 2. – С. 35-38.
166. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
167. Хаскельберг Б.Л., Ровный В.В. Индивидуальное и родовое в гражданском праве. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: «Статут», 2004. – 236 c.
168. Хуторян Н.М. Нове в правовому регулюванні договору найму (оренди) за Цивільним кодексом України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис – Хмельницький. – 2004. – № 1-2. – С. 62-66.
169. Цивільне право. – Ч.ІІ. / За ред. Д.В. Бобрової, О.А. Підпригори. – К.: Вентурі, 1997.
170. Цивільне та сімейне право України: Навчально-практ. посібник. Видання друге, перероблене та доповнене / За ред. Є.О. Харитонова,
А.І. Дрішлюка. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. – 640 с.
171. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Т.2. – 640 с.
172. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.– К.: Юрінком Інтер, 1999. – Книга друга. – 784 с.
173. Цивільне право України. Підручник / За ред. Ч.Н. Азімова,
С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000. – Ч. 1. – 368 с.
174. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 408 с.
175. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред.
В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.2. – 552 с.
176. Цивільне право України: Навч. посібник / Ю.В. Білоусов,
С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін. / За ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – 448 с.
177. Цивільне право України: Навчальний посібник / За заг. ред.
І.А. Бірюкова, Ю.О. Заїки. – К.: Істина, 2004. – 224 с.
178. Цивільне право України: Підручник / Є.О Харитонов,
Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 776 с.
179. Цивільний кодекс УСРР: Затверджений постановою ЦВК УСРР від 16 грудня 1922 р. // ЗУ УСРР. – 1922. – № 55. – Ст. 780.
180. Цивільний кодекс Української РСР: Затверджений законом УРСР від 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – № 30. –
Ст. 463.
181. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р.
// Голос України. – № 45-46. – 12 березня 2003 р. – С. 5-28.
182. Цивільний кодекс України (науково-практичний коментар). / За заг. ред. Є.О. Харитонова – Х.: ООО “Одіссей”, 2001. – 800 с.
183. Цивільний кодекс України: Коментар / За ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Одеса: Юрид. літ, 2003. – 1080 с.
184. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред.
Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Одеса: Юрид. літ, 2004. – 1112 с.
185. Цивільний кодекс України: Коментар / За ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. – 856 с.
186. Цивільний кодекс Української РСР // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1963. – № 30. – Ст. 463.
187. Цивільний кодекс Української РСР. Науково-практичний коментар. / Під ред. О.Н. Якименка, М.Й. Бару, М.В. Гордона. – К.: Політвидав України, 1971. – 542 с.
188. Червоный Ю.С., Харитонов Е.О., Бровченко Н.А. Правовое регулирование жилищных отношений в СССР: Учебное пособие. – Одесса: Изд. ОГУ, 1984. – 110 с.
189. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт, 2000. – 432 с.
190. Чигир В.Ф. Жилищное право. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Минск: Издательство «Вышейшая школа», 1986. – 205 с.
191. Чубукова О. Право на житло // Віче. – 1993. – № 12. – С. 56-63.
192. Шаповалова О. Шляхи подолання неузгодженостей у цивільному та господарському законодавстві України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 25-26.
193. Шевчук О.М. Засоби державного примусу у правовій системі України: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Х., 2003. – 20 с.
194. Шевчук О.М. Державний примус як засіб правового забезпечення законності // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – № 3. – С. 112-117.
195. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. – Тула: Автограф, 2001. – 720 с.
196. Юдін З.М. Тлумачення договору: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Одеса, 2004. – 19 с.
197. Архів Маліновського місцевого суду м. Одеси за 2002 р.
198. Архів Приморського місцевого суду м. Одеси за 2002 р.
199. Архів юридичної фірми „Гарантія” за 1996 р.
200. Дело № 2-371/96. Решение от 11 июня 1997 г. // Судебная практика, № 15-16 (25-26) август, 1997 г.
201. Матеріали сектору обліку житла виконкому Приморського району м. Одеси.