ДОГОВОРИ В СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ МАЙНОВИХ ПРАВ НА МУЗИЧНИЙ ТВІР

Краткое описание

З М І С Т
ВСТУП …………………………………………………………………….……. 4

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................13

РОЗДІЛ 1
МУЗИЧНИЙ ТВІР ЯК ОБ’ЄКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
1.1. Поняття та види музичних творів як об’єктів
авторського права……………………………………………….......................... 14
1.2. Суб’єкти майнових прав на музичний твір……………………………….. 40
1.3. Поняття та види майнових прав на музичний твір…..…………………… 62
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ………………………………….…….. 96

РОЗДІЛ 2
ДОГОВОРИ В СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ МАЙНОВИХ ПРАВ
НА МУЗИЧНИЙ ТВІР
2.1. Поняття та загальна класифікація цивільно-правових договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір………………...99
2.2. Види цивільно-правових договорів, спрямованих на реалізацію
майнових прав на музичний твір………………………………………………. 122
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ ……………….…………………….….155

РОЗДІЛ 3
УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ, СПРЯМОВАНИХ
НА РЕАЛІЗАЦІЮ МАЙНОВИХ ПРАВ НА МУЗИЧНИЙ ТВІР,
ТА НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЇХ УМОВ
3.1. Елементи договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав
на музичний твір…………………………………………………………….… 157
3.2. Зміст договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав
на музичний твір………………………………………………………………. 186
3.3. Відповідальність сторін за порушення договорів, спрямованих
на реалізацію майнових прав на музичний твір………………………….….. 193

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ……………………………………… 204

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………………………………. 205

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………209
В С Т У П

Актуальність теми. За роки незалежності в Україні значною мірою змінилося загальне ставлення до об’єктів інтелектуальної власності, виникло розуміння економічного значення результатів творчої праці особи. Серед об’єктів права інтелектуальної власності самостійне місце займають музичні твори. В сучасних умовах розширюється коло відносин, які виникають з приводу реалізації особами особистих та майнових прав на музичні твори. Це свідчить про те, що у сучасному світі музичний твір стає цінним продуктом діяльності людини не лише з морально-духовної, а й з економічної точки зору.
Сфера використання музичних творів потребує розробки ефективних правових механізмів, спрямованих на забезпечення безконфліктної взаємодії суб’єктів авторського права. Домінуючим засобом, що забезпечує реалізацію майнових авторських прав на музичний твір, повинен стати договір. Договір є запорукою отримання прибутку від використання результатів інтелектуальної діяльності людини, що, в свою чергу, стимулює розвиток творчості в країні. Договірне регулювання авторсько-правових відносин сприяє також захисту особистих та майнових прав відповідних суб’єктів від неправомірних посягань. Так, ефективна система взаємодії суб’єктів авторсько-правових відносин забезпечує попередження порушень в сфері використання музичних творів. Поширення практики укладання договорів при використання музичних творів сприяє легальному обігу коштів в державі та забезпечує більш захищене становище авторів (інших осіб, наділених майновими правами на музичний твір).
Однак, вітчизняна практика не має традицій ефективного договірного регулювання відносин із створення та використання музичних творів та позасудового розв’язання проблем у музичній сфері. У науковій літературі практично відсутні роботи, присвячені питанням реалізації авторських прав на музичний твір у договірній сфері.
Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні висновки, практичні рекомендації та інші результати дослідження ґрунтуються на працях українських і російських учених-юристів дореволюційного, радянського і сучасного періодів у галузі загальної теорії права, цивільного та авторського права: Б.С. Антимонова, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Е.П. Гаврилова, М.В. Гордона, О.В. Дзери, В.А. Дозорцева, М.Л. Зільберштейна, В.Я. Іонаса, О.С. Йоффе, В.О. Калятіна, В.І. Корецького, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, Р.А. Майданика, В.Л. Мусіяки, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, Ю.В. Романця, О.П. Сергєєва, М.М. Сібільова, В.І. Серебровського, Ю.О. Тихомирова, К.А. Флейшиць, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишки та ін.
В юридичній літературі розглядаються проблеми захисту авторських прав, в тому числі на музичний твір, питання договірного регулювання цивільно-правових відносин. Однак, комплексного аналізу взаємодії норм авторського та договірного права в сфері використання музичних творів зроблено не було. Наведене свідчить про актуальність комплексного наукового дослідження відносин у сфері музичної творчості людини, необхідність теоретичного аналізу загальних засад договірного регулювання відносин щодо реалізації майнових прав на музичний твір, надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо застосування норм нового цивільного законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики» (державний реєстраційний номер PKO105 V 000797).
Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є визначення найбільш значущих теоретичних і практичних проблем, які стосуються договірного регулювання авторсько-правових відносин, а також розробка науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері реалізації майнових прав на музичний твір.
У відповідності до мети визначені такі основні задачі дослідження:
• надати поняття музичного твору як окремого об’єкта авторського права та визначити його основні риси;
• надати визначення поняттю «авторський договір, спрямований на реалізацію майнових прав на музичний твір»;
• проаналізувати значення авторсько-правового договору як засобу індивідуального правового регулювання;
• з’ясувати місце авторсько-правових договорів у загальній системі договорів у цивільному праві;
• класифікувати договори в сфері реалізації майнових прав на музичний твір;
• дослідити особливості суб’єктного складу договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір;
• визначити поняття, зміст, істотні умови, порядок укладення та виконання договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір;
• дослідити особливості цивільно-правової відповідальності та наслідки порушення договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір;
• розробити науково обґрунтовані рекомендації із застосування новітнього авторського законодавства, а також надати пропозиції щодо вдосконалення окремих цивільно-правових норм, що стосуються проблеми, що досліджується.
Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у сфері створення та використання результатів творчої праці людини (об’єктів авторських прав) та захисту майнових авторських прав.
Предмет дослідження – норми цивільного права, що регулюють авторсько-правові відносини; теорії вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сутності об’єктів авторського права та договірного регулювання авторсько-правових відносин; судова практика розгляду спорів, що виникають з авторсько-правових відносин.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовувалися загальні та спеціальні наукові методи, серед яких суттєве місце посідає загальний діалектичний метод наукового пізнання, який поєднується із системно-функціональним підходом до аналізу досліджуваних явищ, а також інші наукові методи – логічний, системний, аналітичний, порівняльний, історичний і т. ін.
За допомогою діалектичного методу з’ясовувалась правова сутність договірного регулювання авторсько-правових відносин. Історичний метод використовувався при дослідженні процесу становлення і розширення договірних засад регулювання авторсько-правових відносин. Застосування системного методу дозволило визначити місце кожного з видів договорів в сфері реалізації майнових прав на музичний твір у загальній системі цивільно-правових договорів, а також виявити притаманні їм сутнісні ознаки. Формально-логічний метод надав можливість дослідити порядок укладення, виконання та розірвання договорів в сфері реалізації майнових прав на музичний. Користуючись аналітичним методом було надано термінологічне визначення основних авторсько-правових категорій в сфері реалізації майнових прав на музичний твір. Порівняльний метод дозволив визначити правову природу договорів в сфері реалізації майнових прав на музичний твір порівняно із іншими цивільно-правовими договорами. Цей метод застосовувався також при порівнянні положень національного законодавства із законодавством інших країн; порівнянні концепцій, теорій і правової доктрини щодо регулювання авторсько-правових відносин.
Висновки дослідження ґрунтуються на аналізі чинного вітчизняного та міжнародного законодавств і судової практики, які є емпіричною базою дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі відносин в сфері авторського права, визначенні сутності, поняття, специфічних рис договірного регулювання майнових відносин в сфері реалізації майнових прав на музичний твір. Проведене дослідження дозволило сформулювати та обґрунтувати низку нових наукових положень і висновків.
1. Вперше визначено поняття музичного твору як об’єкта авторських прав, згідно з яким музичний твір – це оригінальне поєднання звуків, яке є результатом творчої діяльності особи, виражене у будь-якій об’єктивній формі, що дозволяє його сприйняття третіми особами та відтворення будь-яким способом.
2. Вперше надана класифікація музичних творів як об’єктів авторсько-правових відносин за окремими критеріями: 1) залежно від ступеню самостійності музичного твору (первісні, похідні); 2) залежно від можливості виокремлення однорідних елементів музичного твору (подільні, неподільні).
3. Вперше визначено поняття «складний твір», у зв’язку з чим надано йому наступне визначення: складний твір – це об’єкт авторського права, який: а) поєднує два або кілька самостійних об’єктів авторських прав, що належать до різних видів мистецтва; б) містить окремі частини, жодна з яких не є головною порівняно з іншими; в) поєднує частини, кожна з яких може використовуватись як разом з іншими частинами, так і окремо від інших.
4. Вперше доводиться, що музичний твір є виключно поєднанням звуків і не може вміщувати елементи інших видів мистецтва (тексту, лібрето). Виходячи з цього стверджується, що не виникає співавторства на музичний твір між особами, творчою працею яких створені об’єкти, що належать до різних видів мистецтва (автором музики та автором тексту або лібрето). В такому випадку виникає співавторство на складний твір. На цій підставі пропонується внести зміни до абз.4 п.1 ч.1 ст.433 ЦК України, виключивши положення, що музичний твір може бути з текстом.
5. Вперше надана класифікація суб’єктів майнових прав на музичний твір, згідно з якою залежно від суб’єкта, творчою працею якого створено музичний твір суб’єкти поділяються на дві категорії: 1) первинні суб’єкти прав на музичний твір (особи, творчою працею яких створено музичний твір); 2) похідні суб’єкти прав на музичний твір (особи, які набули право на музичний твір відповідно до договору чи закону).
6. Вперше доводиться, що способи використання музичних творів можна поділити на дві групи залежно від характеру об’єктивації твору: 1) використання музичного твору із втіленням його у матеріальну форму (переробки, адаптації, аранжування та інших подібних змін творів; включення складовою частиною до збірників, антологій; продаж, передання в найм (оренду) тощо; 2) використання музичного твору без втілення його в матеріальну форму (публічне виконання; публічне сповіщення); 3) використання твору як із наданням йому матеріальної форми так і без такого надання - змішаний характер використання (опублікування (випуску у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі).
7. Запропонована загальна класифікація договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір: 1) авторські договори, спрямовані на реалізацію майнових прав на музичний твір ( ліцензійний договір; договір про створення на замовлення і використання об'єкта права інтелектуальної власності; договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та інші договори); 2) інші цивільно-правові договори, за допомогою яких здійснюється реалізація майнових прав на музичний твір (договір комерційної концесії, довірчого управління майном, купівлі-продажу майнових прав тощо).
8. Вперше визначено поняття авторського договору щодо розпорядження майновими правами на музичний твір – це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона – автор (інша особа, яка має авторське право) зобов’язується передати майнові права на музичний твір, або надати дозвіл на використання музичного твору іншій стороні – користувачеві, а друга сторона зобов’язується сплатити за це винагороду та (або) здійснити певні дії.
9. Вперше визначені критерії загальної класифікації договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір, залежно від наявності або відсутності певної ознаки: 1) ступеню готовності музичного твору як об’єкта авторського договору (авторські договори замовлення та авторські договори на готовий твір); 2) форми розпорядження майновими правами на музичний твір (надання дозволу на використання музичного твору та передання виключних майнових прав на музичний твір); 3) порядку використання музичного твору (службовий твір та «простий» твір); 4) способів використання музичних творів (видавничий договір, договір про депонування рукопису, постановчий договір, сценарний договір тощо); 5) свободи сторін при визначенні змісту договору на використання музичного твору (типові та нетипові договори).
10. Наводиться додаткова аргументація концепції щодо розмежування двох видів авторсько-правових договорів а) договорів щодо надання дозволу на використання твору (ліцензійні договори); б) договорів про передання (відчуження) майнових прав на твір. На цій підставі зроблено пропозицію щодо необхідності більш чіткого термінологічного розмежування вказаних видів договорів в законі. Для приведення авторського законодавства у відповідність до ЦК України в ст.ст.31, 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.34 Проекту Закону «Про авторське право і суміжні права» необхідно передбачити термін «розпорядження майновими правами», а в назві та змісті ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» термін «передача майнових прав» замінити терміном «надання дозволу на використання твору».
11. Детально аналізуються особливості порядку розпорядження особами, спільною творчою працею яких створено музичний твір, який складається з окремих частин, що мають самостійне значення (роздільне співавторство). З урахуванням цього доводиться, що співавтори набувають право вільно використовувати ті частини музичного твору, які мають самостійне значення.
12. Надана додаткова аргументація концепції щодо виключного характеру всіх авторських прав - майнових та особистих. У зв’язку з цим пропонується змінити назву ст.424 ЦК України, виклавши її в наступній редакції: «Виключні майнові права інтелектуальної власності» та не застосовувати термін «виключні» в тексті цієї норми. Це позбавило б необхідності наголошувати на виключному характері кожного з майнових прав, передбачених вказаною нормою.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені у роботі положення можуть бути використані: 1) у законотворчій діяльності - для внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права», Глави 36, Глави 75 Цивільного кодексу України; 2) у правозастосовній діяльності – судами під час розгляду справ, що випливають з авторсько-правових відносин; 3) у науково-дослідницьких цілях - для подальших досліджень у сфері договірного регулювання авторських відносин; 4) у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, викладанні курсу «Право інтелектуальної власності», «Цивільне право».
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, обговорені, схвалені та рекомендовані до захисту відділом цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Окремі результати наукового дослідження апробовано в наукових доповідях на наукових та науково-практичних конференціях: 1) Науково-практична конференція, присвячена пам’яті професора О.А. Пушкіна (м. Харків. 27 травня 2006 р.); 2) Міжнародна науково-практична конференція молодих учених «П’яті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 27-28 жовтня 2006 р.,); 3) II Міжнародна науково-практична конференція «Проблемні питання цивільного та господарського права» (м. Харків, 16 лютого 2007 р.).
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано три статті у журналах та збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези трьох доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначена метою і завданням дослідження, містить вступ, перелік умовних скорочень, три розділи, висновки і список використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 224 сторінок, список використаних джерел – 15 сторінок і містить 204 найменування.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. В дисертації здійснюється аналіз музичних творів як об’єктів авторського права, з’ясовуються основні юридичні ознаки, характерні для музичних творів, проводиться дослідження договірного регулювання авторсько-правових відносин, місця авторських договорів в системі цивільно-правових договорів, основних видів авторських договорів, які опосередковують відносини із використання музичних творів.
2. Музичний твір – є самостійним об’єктом права інтелектуальної власності і може характеризуватися як оригінальне поєднання звуків, яке є результатом творчої діяльності особи, виражене у будь-якій об’єктивній формі, що дозволяє його сприйняття третіми особами та відтворення будь-яким способом.
3. Музичні твори як об’єкти авторсько-правових відносин можуть бути класифіковані за різними підставами. Залежно від ступеню самостійності музичного твору можуть виокремлюватися первісні та похідні музичні твори. Залежно від можливості виокремлення однорідних елементів музичного твору - подільні та неподільні твори. Залежно від характеру елементів, які є складовими частинами твору, виокремлюються однорідні та різнорідні твори. Однорідними творами цієї категорії є безпосередньо музичний твір без тексту, який, в свою чергу, складається з відповідних елементів (мелодія, гармонія, темп, ритм тощо). До різнорідних творів відносяться твори, які містять елементи різних видів мистецтва (музичні твори з текстом, музично-драматичні та аудіовізуальні твори).
4. В роботі вперше аналізується сутність різних видів творів мистецтва, у зв’язку з чим визначається термін «складний твір» – твір, який складається з різнорідних частин (різних видів мистецтва), які первісно створюються як елементи цілого об’єкту авторського права, але після досягнення творчого результату можуть використовуватись як окремі об’єкти авторського права. Музичний твір не є складним, оскільки його елементи мають однорідний характер.
6. В роботі проводиться загальна класифікація суб’єктів прав на музичний твір залежно від суб’єкта, творчою працею якого створено музичний твір. За цією ознакою виокремлюються: 1) первинні суб’єкти прав на музичний твір (особи, творчою працею яких створено музичний твір): а) за кількістю осіб, творчою працею яких створено твір (автор, співавтори); б) залежно від виду об’єкту авторського права на музичний твір (автор первинного музичного твору, упорядник збірки музичних творів, автор переробки музичного твору, автор перекладання (аранжування) музичного твору); в) залежно від способу реалізації прав на музичний твір (самостійні автори, автори службових творів, автори творів на замовлення); г) залежно від громадянства автора музичного твору (громадяни України, іноземці, особи без громадянства); 2) похідні суб’єкти прав на музичний твір (особи, які набули право на музичний твір відповідно до договору чи закону): а) залежно від підстав набуття прав на музичний твір (спадкоємці автора, правонаступники, організації колективного управління, інші особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права; б) залежно від кількісної характеристики суб’єктного складу відносин (одноособові та колективні похідні суб’єкти авторського права); в) залежно від громадянства особи, яка набула права на музичний твір відповідно до договору чи закону (громадяни України, іноземні особи, особи без громадянства).
7. При загальній характеристиці договорів, за допомогою яких реалізуються майнові права на музичний твір, доводиться, що за своєю природою вони є цивільно-правовими договорами. У зв’язку з цим вони мають усі сутнісні ознаки, які притаманні цивільно-правовим договорам в цілому.
8. До загальної класифікації договорів у сфері реалізації майнових прав на музичний твір належать: 1) авторські договори, спрямовані на реалізацію майнових прав на музичний твір; 2) інші цивільно-правові договори, за допомогою яких здійснюється реалізація майнових прав на музичний твір. До авторських договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір, належать: а) ліцензійний договір; б) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; в) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та інші договори.
9. Відповідно до ст.1107 ЦК України формами розпоряджання майновими правами на музичний твір є: а) надання дозволу на використання твору (ліцензійний договір); б) передання виключних майнових прав на музичний твір.
10. Законодавство визначає коло учасників авторсько-правових договорів. Майнові авторські права можуть належати двом основним категоріям суб’єктів цивільного права: а) правоволоділець (автор або співавтори та їх спадкоємці); б) користувач (особа, якій авторські майнові права передано або надано за договором).
11. Якщо договір укладається між співавторами та користувачем, то питання щодо обсягу прав, які передаються або надаються за договором, має бути вирішене договором між самими співавторами щодо визначення порядку користування твором кожним з них.
12. Тип співавторства має значення коли предметом договору є окремі частини твору. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину на власний розсуд, якщо інше не передбачено домовленістю між співавторами. В разі укладення договору, предметом якого є цілий твір, всі співавтори виступають в договорі як одна сторона. В тому ж разі, коли договір укладається з приводу частини твору, кожний із співавторів є окремою стороною авторського договору. Однак, як у першому, так і у другому випадку авторський договір не набуває рис багатостороннього правочину, він завжди є правочином двостороннім.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев С.С. Право собственности. Проблемы теории / С.С. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Норма, 2007. – 240 с.
2. Антимонов Б.С., Флейшиц Е.А. Авторское право. М., 1957. – 279 с.
3. Архипов С.И. Субъект права: теоретическое исследование. – СПб.: Изд. Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 469 с.
4. Бабкин С.А. Интеллектуальная собственность в Интернет – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2006. – 512 с.
5. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 431 с.
6. Белов В.В., Виталиев Г.В., Денисов Г.М. Интеллектуальная собственность. Законодательство и практика применения: Практич. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2006. – 351 с.
7. Беляневич Е. К вопросу об источниках договорного права // Гражданское законодательство: статьи. Комментарии. Практика. Вып. 27. – Алматы: ЮРИСТ, 2007. – С. 36-47.
8. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. – Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
9. Бентли Л., Шерман Б. Право интеллектуальной собственности: Авторское право / Пер. с англ. В.Л. Вольфсона. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 535 с.
10. Бервено С. Загальні засади цивільної відповідальності за порушення договірного зобов’язання // Юридична України. 2006. № 5. С. 47-53.
11. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Автореф. дис. … докт. юрид. наук: 12.00.03 / НДІ приватного права і підприємництва АПрН України. - К., 2006. - 40 с.
12. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
13. Бернам У. Правовая система США. 3-й выпуск. – М.: «Новая юстиция», 2006. – 1216 с.
14. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Паризький Акт від 24 липня 1971 року. Дата приєднання Україною: 31.05.95 р.
15. Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти // Право України, – 2006. – № 1. – С. 50-54.
16. Боднар Т. Свобода договора и ее ограничения в законодательстве Украины // Гражданское законодательство: статьи. Комментарии. Практика. Вып. 27. – Алматы: ЮРИСТ, 2007. – С. 48-58.
17. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. К.: Юрінком Інтер, 2005. – 270 с.
18. Бондаренко М. Некоммерческое использование. О правовых аспектах несанкционированного использования знаков для товаров и услуг // Юридическая практика. – 2007. – № 9. – с. 20.
19. Бошицький Ю. Інтелектуальній власності – ефективну охорону // Юридичний Вісник України. – 2005. – № 20. – С. 15.
20. Боярчук О.М. Цивільно-правова охорона суміжних прав в Україні: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка - К., 2002. – 202 с.
21. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 2-е, испр. – М.: «Статут», 1999. – 848 с.
22. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. № 11. – 2006. – Коментар судової практики розгляду юридичних помилок у документах. – 352 с.
23. Варфоломеева Ю.А. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития: Монографія. – М.: «Ось-89», 2006. – 144 с.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
25. Витушко В.А. Курс гражданского права: Общая часть. Т.1: Научн.-практ.пособие. – Мн.: БГЭУ, 2001. – С. 313.
26. Гаврилов Э.П. Авторское право. Издательские договоры. Авторский гонорар. М.: «Юридическая литература», 1988. – 175 с.
27. Гаврилов Э.П. Комментарий к закону об авторском праве и смежных правах. Судебная практика. / Э.П. Гаврилов – М.: Экзамен, 2002. – 352 с.
28. Гаврилов Э.П. Комментарий к закону об авторском праве и смежных правах. – 4-е изд., перераб. и доп. / Э.П. Гаврилов (Серия «Комментарии к кодексам и законам») – М.: Издательство «Экзамен», 2005. – 384 с.
29. Гаврилов Э.П. Советское авторское право. Основные положения. Тенденции развития. М.: Юридическая литература, 1984. – 221 с.
30. Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть / Под редакцией и с предисловием В.А. Томсинова. – М.: Издательство «Зерцало», 2003. - (Серия «Русское юридическое наследие»). – 816 с.
31. Гарєєв Є.Ш. Винахід як об’єкт правової охорони // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 23. Одеса. «Юридична література», 2004. – С. 178-183.
32. Герасименко В., Луб’яна Е., Солощук М., Федченко Л. Договірні правовідносини при створенні та використанні об’єктів інтелектуальної власності // Право України. – 1999. – № 7. – С. 77-81.
33. Голіцин Д. Актуальні проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет // Юридичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 113-114.
34. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть четвертая: Комментарии. Текст. Предметный указатель. – М.: Статут, 2007. – 352 с.
35. Гражданский кодекс Украинской ССР. Научно-практический комментарий. К.: Издательство политической литературы Украины, 1981. – 628 с.
36. Гражданское право России. Обязательственное право. Курс лекций / Отв. ред. О.Н. Садиков. – М.: Юристъ, 2004. – 845 с.
37. Гражданское право. Учебник. Часть ІІІ / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого.- М.: ПРОСПЕКТ, 1998. – 592 с.
38. Гражданское право. Учебник. Часть 1. / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. - М.: Издательство ТЕИС, 1996. – 552 с.
39. Гражданское право: В 2 т. Том 1.: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 816 с.
40. Гражданское право: В 4-х томах. Т.4: Обязательственное право: учеб. для студентов вузов, обучающихся по направлению 521400 «Юриспруденция» и по специальности 021100 «Юриспруденция» / [Витрянский В.В. и др.]; отв. ред. - Е.А. Суханов. – 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Волтерс Клувер, 2005. – 816 с. – (Серия, «Классический университетский учебник» / Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова).
41. Губаева Т.В. Язык и право. Искусство владения словом в профессиональной юридической деятельности. – М.: Норма, 2007. – 160 с.
42. Дадиомов А.Е. Начальная теория музыки. Учебное пособие по сольфеджио для музыкальных школ и школ искусств. Учебебное пособие. М.; Изд. В. Катанского, 2006. – 240 с.
43. Дозорцев В. Авторский договор и его типы // Социалистическая законность. – 1984. – № 5 (595). – С. 23-25.
44. Дозорцева М.В. Особенности музыкального произведения как объекта авторского права // Правоведение. – 1981. – № 5. – С. 36-44.
45. Домбругова А. Авторський договір як підстава для використання творів // Юридичний Вісник України. – 2005. – № 22. – С. 14.
46. Дроб’язко В. Європейський досвід колективного управління правом слідування. www.ndiiv.org.ua/ua/institut/indexinstitut.php?zbirnuk/12/php від 01.05.2006р.
47. Дроб’язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.
48. Дроб’язко Р. Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та про виконання і фонограми. // Право України. № 12. 1998. с. 78-80.
49. Жаров В. Адміністративний порядок захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні // Право України. – 1999. – № 5. – С. 47-50.
50. Жаров В. Як захистити інтелектуальну власність // Юридична газета. – 2007. – №11. – С. 12.
51. Жилінкова О. Виключний характер майнових прав інтелектуальної власності // Юридична Україна. – 2007. – №1 (49). – С. 60-63.
52. Жилінкова О.В. Організації колективного управління як суб’єкти договорів на використання музичних творів // Держава і право. – 2006. – Випуск 33. – С. 337- 342.
53. Жилінкова О.В. Поняття музичного твору як об’єкта авторського права // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – Вип. 1. – 2006. – С. 132-137.
54. Забоев К.И. Правовые и философские аспекты гражданско-правового договора. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 278 с.
55. Запорожець І. Заходи адміністративного примусу в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності // Право України. – 2007. – № 4. – С. 26-29.
56. Захарченко Т. Правовий режим майнових прав інтелектуальної власності // Інтелектуальний капітал. Науково-практичний журнал. – 2004. – № 3 (17) – С. 38-42.
57. Зильберштейн Н.Л. Авторское право на музыкальное произведение М.: Советский композитор, 1960. – 186 с.
58. Интеллектуальная собственность (исключительные права) : Учебное пособие / Под ред. Н.М. Коршунова. (Российское юридическое образование). – М.: Эксмо, 2006. – 576 с.
59. Интеллектуальная собственность и ее исследователь: Сборник трудов памяти профессора С.А. Чернышовой / Отв. ред. А.И. Абдуллин. – Казань: Казанский государственный университет им. В.И. Ульянова-Ленина, 2005. – 180 с.
60. Ионас В.Я. Критерий творчества в авторском праве и судебной практике. М.: Юридическая литература, 1963. – 137с.
61. Ионас В.Я. Произведения творчества в авторском праве. М.: Юридическая литература, 1972. – 168 с.
62. Ионас В.Я. Произведения творчества в системе советского гражданского права. Автореф. дис. … докт. юрид. наук: 12.00.03 / ВНИИСЗ. — М., 1966. — 29 с.
63. Ієвіня О.В. Договори на використання фонограм // Актуальні проблеми держави і права. – 2004. – № 23. – С. 221-228.
64. Ієвіня О.В. Цивільно-правова охорона та захист прав виробників фонограм: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2005. – 20 с.
65. Йоффе О.С. Избранные труды: В 4 т. Т.2. Советское гражданское право. – СПБ.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 511 с.
66. Йоффе О.С. Избранные труды: В 4 т. Т.3. Обязательственное право. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 837 с.
67. Йоффе О.С. Избранные труды: В 4 т. Т.1. Правоотношение по советскому гражданскому праву. – СПб.: Изд. «Юридический центр Пресс», 2003. – 574 с.
68. Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). Учебник для вузов. - М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М), 2000. – 480 с.
69. Каменецкий В.А., Патрикеев В.А. Собственность в XXI столетии. М.: Экономика, 2004. – С. 134.
70. Канзафарова І.С. Договірне регулювання відповідальності у цивільному праві // Держава і право. – 2006. – Випуск 33. – С. 245-248.
71. Канторович Я.А. Авторское право на литературные, музыкальные, художественные и фотографические произведения. Петроград. Изд. Общ. «Брокгауз-Ефрон», 1916. –791 с.
72. Капіца Ю. Напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу // Право України. – 2005. – № 1. – С. 66-70.
73. Капіца Ю., Ступак С. Про запис, студію запису, а також учасників запису та правові відносини між ними // Інтелектуальна власність. – 2007. – № 1. – с. 49-53.
74. Капіца Ю.М. Захист прав інтелектуальної власності в державах-членах Європейського Союзу // Університетські наукові записки. – 2005. – № 3 (15). – С. 76-79.
75. Капіца Ю.М. Питання співвідношення права інтелектуальної власності та права конкуренції у законодавстві Європейського Союзу та України // Право України. – 2006. – № 11. – С. 78-81.
76. Капіца Ю.М. Проведення порівняльних досліджень права України та Європейського Союзу: питання методології // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 9. – С. 56-67.
77. Кириченко І., Прохоров-Лукін Г. Судова експертиза як невід’ємна складова ефективного захисту прав інтелектуальної власності // Юридичний журнал. – 2005. – № 2 (32). – С. 116-126.
78. Климчук О. Авторська реклама або особливості використання об’єктів авторського права в рекламі // Юридичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 32-36.
79. Коваль А. Отримавши міжнародну реєстрацію, використовуй торговельну марку! Передача прав інтелектуальної власності на торговельну марку не звільняє від встановленого законом обов’язку використання марки // Юридична газета. – 2006. – № 7. – С. 16-17.
80. Коваль А. Судова справа «відповіла» на запитання // Юридична газета. – 2007. – № 5. – С. 14.
81. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части первой (постатейный). Изд. 2-е, испр. и доп. с использованием судебно-арбитражной практики / Рук. авт. коллектива и отв. редактор проф. О.Н. Садиков. – М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА-М, 2004. – 940 с.
82. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Ч.1 (постатейный) / А.К. Губаева [и др.]; под ред. Н.Д. Егорова, А.П. Сергеева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд. Проспект, 2005. – 896 с.
83. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации: В 3 т. Т.1 Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой / Под ред. Т.Е. Абовой и А.Ю. Кабалкина; Ин-т государства и права РАН. – М.: Юрайт_Издат, 2004. – 1069 с.
84. Коноваленко В. Авторське право та суміжні права: бухгалтеру, керівнику, юристу. – Х.: Фактор, 2006. – 476 с.
85. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
86. Копиленко О. Нова праця науковців та практиків з питань інтелектуальної власності // Право України. – 2007. – № 2. – С. 159-160.
87. Коптев Д. Закон об авторском праве. С изложением рассуждений и материалов, на коих он основан. С.-П. Изд. Юрид. кн. магазина Н.К. Мартынова, 1911. – 434 с.
88. Корецкий А.Д. Договорное право России. Основы теории и практика реализации. – Москва: ИКЦ «МарТ», Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2004. – 525 с.
89. Корецкий В.И. Авторские правоотношения в СССР. Сталинабад, 1959. – 371 с.
90. Корнеева И.Л. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учеб. пособие. – М.: Юристъ, 2006. – 427 с.
91. Косенко С. Принципи та джерела авторського права // Юридичний журнал. – 2006. – № 3 (45). – С. 34.
92. Косенко С. Судовий порядок захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності // Юридичний журнал. – 2006. – № 4. – С. 74-77.
93. Кочергина Н. Управление интеллектуальной собственностью (ИС): трудовые и договорные аспекты (в схемах и таблицах) Часть 1. // Юридичний радник. – 2006. – № 1 (9). – С. 6-9.
94. Кравченко О. Правове регулювання суміжних прав виконавців // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 15-18.
95. Мазуренко С.В., Еннан Р.Є. Ґенеза права інтелектуальної власності Європейського Союзу // Держава і право. – 2006. – Випуск 32. – С. 263-268.
96. Майданик Р. Поняття зобов’язання в цивільному праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3. – С. 67-71.
97. Майданик Р.А. Елемент довірчих правовідносин (цивільно-правова характеристика) // Вісник. Юридичні науки. Вип. 45-48. – Київ. державний ун-т ім. Т.Г.Шевченко, 2002. – С. 182-190.
98. Манжула А.М. Актуальні проблеми визначення поняття твору в цивільному праві України // Проблемні питання цивільного та господарського право: Матеріали ІІ Міжнародної студентської науково-практичної конференції студентів та аспірантів. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 523 с.
99. Марченко М.Н. Источники права: учеб. пособие. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 760 с.
100. Материалы второй научно-практической конференции Российского государственного института интеллектуальной собственности «Современные тенденции развития законодательства по интеллектуальной собственности» 27 октября 2005 г. – М.: Российский государственный институт интеллектуальной собственности (РГИИС), 2005. – 272 с.
101. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2-х ч. Ч.2.). По исправленному и дополненному 8-му узд., 1902. М.: Статут (В серии «Класика российской цивилистики»), 1997. – 455 с.
102. Мельник О.М. Суб'єкт права інтелектуальної власності та його цивільно-правовий статус: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 156 с.
103. Мельников М. Форма і зміст твору в авторському праві // Право України. – 2004. – № 12. – С. 64-66.
104. Мир музыки: Энциклопедия. – М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 448, (7) с.: ил.
105. Мозолин В.П., Фарнсворт Е.А. Договорное право в США и СССР. История и общие концепции. - М.: Наука, 1998. – 312 с.
106. Мусияка В.Л. Авторские договоры: Учеб. пособие /В.Л. Мусияка. – К.: УМК ВО, 1988. – 84 с.
107. Мэггс П. От Златовласки к Микки Маусу – пределы защиты интеллектуальной собственности // Гражданское законодательство: статьи. Комментарии. Практика. Вып. 27. – Алматы: ЮРИСТ, 2007. – С. 294-305.
108. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У2т. – 2-е вид., перероб. і доп. /За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т.1. – 832 с.
109. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У2т. . – 2-е вид., перероб. і доп. /За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т.2. – 1088 с.
110. Не стоит забывать о соавторах! // Юридическая практика. – 2005. – N 45. – С. 23.
111. Никульников Д. Авторский договор: судебная практика. www.yurpraktika.com/article.php?id=10006080 від 25.09.06.
112. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. М.: Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1950. – 416 с.
113. Новолаева Е. Права на служебные произведения // Юридическая практика http://www.yurpractika.com/article.php?id=10004047 від 25.09.2006р.
114. Олехнович Г.И. Интеллектуальная собственность и проблемы ее коммерциализации/Г.И. Олехнович. – 2-ое узд., перераб. – Мн.: Амалфея, 2005. – 128 с.
115. Опришко Л. Захист авторських прав на музичний твір у формі рингтону // Асоціація правників України. – 2006. – № 7. – С. 8-9.
116. Орехов А.М. Интеллектуальная собственность: Опыт социально-философского и социально-теоретического исследования. – М.: Издательство ЛКИ, 2007. – 224 с.
117. Орлюк О., Макаренко Г. Сфера інтелектуальної власності потребує всебічно освіченого фахівця // Юридичний вісник України. – 2005. – № 16. – С. 1, 5.
118. Основы гражданского законодательства Союза ССР и советских республик от 31.05.1991г. N 2211-I // Ведомости Верховного Совета (ВВС). – 1991. – N 26. – Ст.733.
119. Оуэн Л. Приобретение и продажа авторских прав на литературные произведения. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 215 с.
120. Оценка интеллектуальной собственности: Учеб. пособие /Под ред. С.А. Смирнова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 352 с.: ил.
121. Пастухов О.М. Авторське право в Інтернеті. – К.: Школа, 2004. – 144 с. – Бібліогр.: с. 135-143.
122. Первоначальный проект статей об авторском праве на литературные, музыкальные и художественные произведения с объяснениями. Составил С.В. Климов под руководством А.А. Книрима. С.-Петербург.: 1898. – 203 с.
123. Пиляева В.В. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации (постатейный). Часть четвертая. – М.: ТК Велби, 2007. – 752 с.
124. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України: Навч. Посібник для студентів юрид. вузів і ф-тів ун-тів. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 342 с.
125. Пічкур О. Актуальні проблеми захисту прав інтелектуальної власності (за підсумками X міжнародної науково-практичної конференції в Алушті) // Юридична газета. – 2006. – № 11. – с. 19.
126. Подшибихин Л.И., Леонтьев К.Б., Бузова Н.В. Европейский опыт совершенствования законодательства об авторском праве в эпоху становления «информационного общества». www.copyright.ru/publ-425.html від 14.05.2006р.
127. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М.: Статут (в серии «Классика российской цивилистики»), 1998. – 353 с.
128. Поляков А.В. Общая теория права: Феноменолого-коммуникативный подход. Курс лекций. 2-е изд., доп. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 845 с.
129. Потьомкін А. Авторська винагорода // Юридичний вісник України. – 2006-2007. – № 52. – С. 9.
130. Права интеллектуальной собственности в Соединенных Штатах Америки. Документы, комментарии специалистов, справочные материалы. Составитель Э. Джонсон. М.: «Издательство ЛИБЕРЕЯ», 2002. – 143 с.
131. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За редакцією Ю.М. Капіци: кол. авторів: Ю.М. Капіца, С.К. Ступак, В.П. Воробйов та ін. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. – 1104 С.
132. Право інтелектуальної власності: Академ. курс: Підручник для студентів вищіх навч. закладів / за ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. – 2-е вид., переробл. та допов. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 672 с.
133. Право інтелектуальної власності: Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За заг. ред. М.В. Паладія, Н.М. Мироненко, В.О. Жарова. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 432 с.
134. Правовое положение писателей и композиторов по законодательству Союза ССР и РСФСР Справочник. Автор-составитель Б.Н. Городецкий. М. 1946. – 168с.
135. Примак В. Види і переваги основних теоретичних концепцій цивільної вини // Юридична Україна. – 2006. – № 5. – С. 54-58.
136. Про авторське право і суміжна права: Проект Закону України http://www.sdip.gov.ua/t/docman/binary/depart_doc/zakonoproekt.doc від 30.06.2006р.
137. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. 1994. N 13. Ст.64.
138. Про видавничу справу: Закон України від 5 червня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. 1997. N 32. Ст. 206.
139. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992р. // Відомості Верховної Ради України. 1992. N 31. Ст. 440.
140. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. N 1756. Офіційний вісник України. 2001. N 52. Ст. 2369.
141. Про заставу: Закон України від 02.10.1992р. // Відомості Верховної Ради України, 1992. N 47. Ст. 642.
142. Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. № 72. Офіційний вісник України. 2003. N 4. Ст. 129.
143. Про затвердження Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю: Наказ МОН України від 21.05.2003р. № 311. Офіційний Вісник України. 2003. N 23. Ст.15.
144. Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. № 71. Офіційний вісник України. 2003, N 4. Ст. 128.
145. Про рекламу: Закон України від 03.07.1996р. Відомості Верховної Ради України, 1996. N 39. Ст. 181.
146. Ришкова О.В. Захист прав інтелектуальної власності за цивільним законодавством України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2007. – 21 с.
147. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с.
148. Романов О.Е. Предприятие и иные имущественные комплексы как объекты гражданских прав. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 304 с.
149. Романова М.В. Актуальні проблеми вивчення та використання юридичної термінології // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 23. Одеса. «Юридична література», 2004. – с. 289-291.
150. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. М.: Изд-во «Прогресс», 1972. – 440 с.
151. Сальнікова З.В. Проблемні питання цивільно-правового захисту права інтелектуальної власності // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 23. Одеса. «Юридична література», 2004. – С. 291-294.
152. Сборник декретов, постановлений и разяснений по авторскому праву на музыкальные произведения. (Издание Музыкального Отдела Н.К.П.). Петроград.: 1919. – 23 с.
153. Святоцький О., Сімсон О. Реформування відносин власності у інтелектуальній сфері: правові проблеми // Право України. – 2006. – № 2. – С. 58-61.
154. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное. – М.: ПБОЮЛ Гриженко Е.М., 2001. – 752 с.
155. Серебровский В.И. Вопросы советского авторского права. М., 1956. – 283 с.
156. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права //Вісник Академії правових наук. – 2001. – № 2 (25). – С. 123-134.
157. Сібільов М. Цивільно-правовий договір в механізмі правового регулювання суспільних відносин в сфері приватного права // Юридический вестник. – 2002. – № 3. – С.105.
158. Сібільов М. Цивільно-правовий договір у механізмі правового регулювання у сфері приватного права // Проблеми законності. Вип. 58. – Х.: Нац. юрид. акад. України. 2003. – С. 47-53.
159. Слабак А. Вопросы соавторства в судебной практике // Советская юстиция. –1985. – № 18. – С. 10-12.
160. Советский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1979. – 1600 с. с илл.
161. Советское гражданское право: Учебник. Отв. ред. О.Н. Садиков. – М.: Юрид. лит., 1983. – 464 с.
162. Степанов І.С. Цивільно-правове регулювання відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності // Держава і право. – 2006. – Випуск 33. – С. 284.
163. Стефанчук Р.О. Система особистих немайнових прав у сфері авторства // Університетські наукові записки. – 2005. – № 3. – С. 60-65.
164. Судариков С.А. Интеллектуальная собственность / С.А. Судариков. – М. : Издательство деловой и учебной литературы, 2007. – 800 с.
165. Судариков С.А. Основы авторского права. – Мн.: Амалфея, 2000. – 512 с.
166. Сулейменов М.К. Избранные труды по гражданскому праву / Научн. ред. В.С. Ем. – М.: Статут, 2006. – 587 с.
167. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред. В.М.Корельского и В.Д. Перевалова – М.: Издательская группа ИНФРА – М-НОРМА, 1997. – 570 с.
168. Тихомиров Ю.А. Договор как стимулятор общественных отношений //Правоведение. – 1990. – № 5. – С. 27 - 35.
169. Трофименко В. Некоторые аспекты авторского и смежных прав в рекламной деятельности // Юридичний Радник. – 2005. – № 6 (8). – С. 44-47.
170. Трубецкой Е.Н. Энциклопедия права / Оформление обложки С. Шапиро, А. Олексенко / СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 224 с.
171. Фогельсон Ю.Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2001. – 119 с.
172. Фридкин Г. Практическое руководство по музыкальной грамоте. Шестое издание. Издательство «Музыка». М.: 1981. – 271 с.
173. Хаметов Р. Реализация смежных прав исполнителей в шоу-бизнесе // Российская юстиция. – 1999. – № 4.– С. 18-19.
174. Хейфец И.Я. Авторское право. М.: Сов. зак-во, 1931. – 216 с.
175. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред.. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
176. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М.Шевченко – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 520 с.
177. Цивільне право України: Курс лекцій. У 6-ти т. Т.5 Кн. 2 Договірне право: Ч.1. Загальні положення та договори про передання майна у власність / Р.Б. Шишка (кер. авт. кол.), Є.О. Мічурін та ін.; За ред. Р.Б. Шишки. – Харків: Еспада, 2006. – 336 с.
178. Цивільне право України: Навч. посіб. / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозинська, С.Д. Русу та ін. – За ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – 448 с.
179. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер.авт.кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 480 с.
180. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн.. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред.. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Хрінком Інтер, 1999. – 784 с.
181. Цыганов А.А. Основы страхования интеллектуальной собственности. – М., «Анкил», 2006. – 136 с.
182. Чепелюк М. Договір про надання рекламних послуг // Юридичний журнал. – 2002. – № 6.– С. 42-46.
183. Черепов Л. Як захистити торговельну марку в Інтернет // Юридична газета. № 6. 2007. – с. 12.
184. Чомахашвілі О. Особливості використання об’єктів інтелектуальної власності на підприємствах // Юридичний журнал. – 2006. – № 2 (44). – С. 45-47.
185. Чомахашвілі О. Природа промислового зразка // Юридичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 30-31.
186. Шевченко Я.М. Право інтелектуальної власності в системі цивільного права України // Університетські наукові записки. – 2005. – № 3 (15). – С. 49-51.
187. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изд. 1907 г.)/ Вступительная статья, Е.А. Суханов. - М.: Фирма «СПАРК», 1995. – 556 с.
188. Шишка Р.Б. Охорона права інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 368 с.
189. Шишка Р.Б. Уніфікація регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності // Одеська національна юридична академія. Часопис цивілістики. Науково-практичний журнал. – Випуск 2. 2006. – С. 9-13.
190. Штефан А. Авторське право на музичні твори // Адвокатура. Всеукраїнська газета адвокатів. – 2004. – № 3(11). – С. 6.
191. Энциклопедия для детей. (Том 7). Искусство. Ч. 3. Музыка. Театр. Кино / ред. коллегия: М. Аксёнова, В. Володин, Д. Володихин и др. – М. : Аванта, 2006. – 624 с.
192. Юрченко О. Сучасний стан державної системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні: організаційно-правовий аспект // Юридична Україна. – 2006. – № 1. – С. 63-69.
193. Яковлев А.С. Имущественные права как объекты гражданских правоотношений. Теория и практика. – М.: «Ось-89», 2005. – 192 с.
194. Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений. 2-е изд., доп. – М.: Статут, 2006. – 240 с.
195. Яркина Н.Е. Особенности применения альтернативных мер гражданско-правовой ответственности за нарушение смежных прав // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 53. – 186 с.
196. Black’s law dictionary / by Henry Campbell Black. - 6th ed. / by the publisher’s editorial staff. St. Paul, MINN. West publishing Co, 1990. – 1657 c.
197. Music and copyright. Second edition. Edited by Simon Frith & Lee Marshall. Edinburgh University Press, 2004. 215 c.
198. Vrins O., Schneider V. Enforcement of intellectual property rights through border measures. Oxford University press, 2006. 1282 c.
199. www.en.wikipedia.org/wiki/Definition_of_music від 26.07.2006р.
200. www.intelvlas.com.ua/news_june_06_.htm від 12.05.2006р.
201. www.law.copyright.ru/practika-1295.html від 14.05.2006р.
202. www.law.copyright.ru/practika-1298.html від 24.03.2006р.
203. www.sdip.gov.ua/rus/help/kollectupr/organizations/ від 16.03.2006р.
204. www.wipo.int/ru/about-ip/about_collective_mgnt.html від 12.05.2006р.