ТЛУМАЧЕННЯ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ :

Краткое описание

ПЛАН
Вступ 4
Розділ І.
Поняття і загальна характеристика тлумачення актів
цивільного законодавства 13
1.1. Поняття тлумачення актів цивільного законодавства 13
1.2. Загальна характеристика окремих видів тлумачення актів
цивільного законодавства 25
1.3. Стан проблеми тлумачення актів цивільного законодавства
та організаційно-правові шляхи її розв'язання 39
Висновки до розділу 1 49
Розділ II.
Тлумачення як перетворення тексту актів цивільного
законодавства та виявлення правових приписів 53
2.1. Способи закріплення правових приписів в актах
цивільного законодавства 53
2.2. Виявлення правових приписів, які прямо випливають
із актів цивільного законодавства 59
2.3. Правові приписи, що непрямо випливають із актів цивільного
законодавства та виявляються при тлумаченні висновком
від протилежного 70
2.4. Непряме випливання із положень актів цивільного законодавства
правових приписів, що виявляються при тлумаченні висновками
від попереднього правового явища до наступного і навпаки 78
2.5. Непряме випливання із актів цивільного законодавства
правових приписів, що виявляються при тлумаченні
висновком ступеня 90

2.6. Асоціативне тлумачення актів цивільного законодавства 97
Висновки до розділу II 108
Розділ III.
Систематичне тлумачення актів цивільного законодавства 111
3.1. Урахування при тлумаченні категорій „система законодавства"
і „система права" 111
3.2. Урахування системних зв'язків положень актів цивільного
законодавства і норм цивільного права 126
Висновки до розділу III 135
Розділ IV.
Інші способи тлумачення актів цивільного законодавства 137
4.1. Лінгвістичне (мовознавче) тлумачення 137
4.2. Логічне тлумачення актів цивільного законодавства 148
4.3. Урахування деяких інших чинників при тлумаченні
положень актів цивільного законодавства 158
Висновки до розділу IV 167
Висновки 171
Перелік використаних джерел 177

Вступ
Актуальність проблеми. Цивільне законодавство покликане забезпечити стабільність цивільних відносин, доцільність їх правового врегулювання та визначеність щодо прав та обов'язків учасників цих відносин. Для цього необхідно не тільки створити систему актів цивільного законодавства, яка б відповідала потребам раціонального розвитку цивільних відносин, а й забезпечити втілення цих актів у суспільне життя. Це передбачає єдність у розумінні і застосуванні актів цивільного законодавства. Забезпечення такої єдності є складною суспільною проблемою, яка розв'язується накопиченням досвіду тлумачення актів цивільного законодавства та належною професійною підготовкою фахівців, які повсякденно переймаються тлумаченням.
Історично так склалось, що Україна на цей час не має власного позитивного досвіду тлумачення актів цивільного законодавства, як і актів законодавства взагалі. Йдеться про такий досвід, який може бути сьогодні використаний у практиці правозастосування. Найближчий історичний досвід -радянський - міг би використовуватись у практиці застосування актів цивільного законодавства України. Але радянський досвід тлумачення актів цивільного законодавства є вельми своєрідним. Як писав А.К. Кравцов, „правовідносини, які випливають із плану, домінують над правовідносинами, які виникають із актів самоврядування, санкціонованих нормами" [1, с 75]. Крім плану, над цивільними правовідносинами домінувала і думка партійних комітетів. Тож науково обґрунтоване тлумачення актів цивільного законодавства мало суто другорядне значення. А в тій частині, у якій це значення визнавалось, уроки тлумачення давали вищі судові інстанції на доступній для них науковій базі.
За таких умов проголошення незалежності України, конституційне визнання її демократичною та правовою державою, надання майновим відносинам нового змісту у зв'язку з формуванням ринкової економіки, вимагали поєднання зусиль науки та практики з метою розробки науково обґрунтованої та практично спрямованої концепції тлумачення актів цивільного

законодавства. Але так не сталось. Наука цивільного права виявилась не готовою до проведення таких досліджень. А вищі судові інстанції стали продовжувати давати необхідні роз'яснення на тому науковому рівні, який був для них доступним. Це призвело до значного поширення суб'єктивізму в тлумаченні актів цивільного законодавства, до невиправданого різноманіття в розумінні положень таких актів та до відступлень від букви актів цивільного законодавства.
Викладене дає підстави для висновку про те, що суспільство відчуває гостру потребу в дослідженні проблеми тлумачення актів цивільного законодавства та у відповідних наукових рекомендаціях.
Дослідження проблем тлумачення актів цивільного законодавства в Західній Європі широко здійснювалось ще в XIX столітті. Інтерес до цієї проблеми не втрачається і сьогодні. Про це свідчить переклад українською мовою та видання в Україні, за сприяння міжнародних та зарубіжних організацій, книг німецького автора Р. Циппеліуса [2] та американського автора Р. Познера [3].
Значна увага проблемі тлумачення актів цивільного законодавства приділялась у царській Росії. По-перше, ця проблема висвітлювалась у навчальній літературі [4; 5; 6]. По-друге, Є.В. Васьковський глибоко вивчив європейську літературу з цієї проблеми і з урахуванням чинного на той час цивільного законодавства створив потужну науково-теоретичну базу як для вирішення практичних завдань тлумачення актів цивільного законодавства, так і для подальших наукових досліджень [7; 8]. Ці дослідження доповнювались науковими працями фахівців у галузі теорії права, серед яких найбільш часто цитуються роботи Н.А. Гредескула [9].
Проте в радянський період традиція дослідження проблем тлумачення актів цивільного законодавства була втрачена. Деяку увагу цим проблемам приділяв С.Й. Вільнянський [10; 11]. Звертався до цієї проблематики І.Б. Новицький [12]. У 1958 р. кандидатську дисертацію на тему „Тлумачення цивільно-правових актів" захистив Р.С. Рез [13]. У навчальній літературі

питання тлумачення актів цивільного законодавства у цей період або не висвітлюються зовсім, або розглядаються мимохідь. Останніми роками з'явились роботи О.А. Беляневич [14], у яких досліджується тлумачення договорів (переважно господарських), що деякою мірою заповнюють прогалини в наукових дослідженнях такого напрямку. Дещо більша увага проблемі тлумачення актів цивільного законодавства приділяється російськими науковцями. У новітній час тлумаченню норм цивільного права присвятив дисертацію і монографію А.В. Слєсарєв [15; 16]. Питання тлумачення актів цивільного законодавства зачіпаються у монографії А.Т. Боннера [17] і дисертації О.А. Чауської [18]. Звертається до цієї проблематики В.А. Бєлов [19].
Однак потреба в комплексному дослідженні тлумачення актів цивільного законодавства не тільки залишається актуальною, а й загострюється.
У цій дисертації здійснюється спроба науково-теоретична розробка проблем тлумачення актів цивільного законодавства шляхом аналізу актів цивільного законодавства і практики їх застосування в судах та формулювання теоретичних положень переважно індуктивним методом.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Це дослідження здійснювалось відповідно до плану наукових досліджень кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії з теми „Традиція приватного права в Україні. Кодифікація цивільного права в Україні. Рецепція римського приватного права" та плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії „Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави" на 2001-2005 роки (державний реєстраційний номер 0101U001195).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо тлумачення актів цивільного законодавства, які (рекомендації) можуть бути використані як безпосередньо в практиці правозастосування, перш за все - у практиці здійснення правосуддя, так і під час розробки доповнень до Цивільного кодексу України [19] у вигляді спеціальної глави, положеннями якої встановлювались

би правила тлумачення актів цивільного законодавства, а також розробка інших рекомендацій щодо вдосконалення цивільного законодавства. Для досягнення цієї мети в процесі здійснення дисертаційного дослідження розв'язувались такі завдання: 1) розробка системи способів тлумачення актів цивільного законодавства, яка відображає зміст відповідної практичної діяльності; 2) аналіз окремих способів тлумачення, уточнення їх змісту з метою створення теоретичного підґрунтя для конструктивного використання цих способів при тлумаченні актів цивільного законодавства; 3) перевірка на матеріалах чинного цивільного законодавства України наукової достовірності сформульованих здобувачем теоретичних положень, які стосуються системи та окремих способів тлумачення актів цивільного законодавства України.
Об'єктом цього дисертаційного дослідження стала діяльність щодо тлумачення актів цивільного законодавства, перш за все — така діяльність судів України.
Предметом дослідження були положення актів цивільного законодавства, на підставі аналізу яких здобувач сформулював відповідні теоретичні положення і які були використані для перевірки висунутих дисертантом теоретичних положень, а також цивільні відносини, які регулюються такими положеннями актів цивільного законодавства, і правовідносини, що виникають у результаті такого врегулювання.
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувались різні методи наукового дослідження, які відповідають меті дослідження і могли надати здобувачеві змогу розв'язати поставлені завдання. Перш за все, використовувався діалектичний метод. Цей метод допоміг з'ясувати місце діяльності щодо тлумачення актів цивільного законодавства в механізмі правового регулювання цивільних відносин, можливості законодавчого врегулювання цієї діяльності та суспільних відносин, у межах яких така діяльність здійснюється, та перспективи удосконалення правового регулювання за рахунок науково обґрунтованого тлумачення актів цивільного законодавства. Діалектичний метод використовувався також для забезпечення відтворення в

мисленні всього процесу тлумачення актів цивільного законодавства від початку роботи суб'єкта тлумачення з нормативним матеріалом до прийняття відповідного рішення про правозастосування відповідних правових норм.
Елементи системно-структурного методу дослідження використовувались під час аналізу проблеми конструювання норм цивільного права на підставі положень актів цивільного законодавства, під час дослідження змісту систематичного способу тлумачення актів цивільного законодавства та під час перевірки сформульованих теоретичних положень шляхом систематичного тлумачення актів цивільного законодавства.
Метод логічного аналізу використовувався при визначенні меж, яких правові приписи випливають із актів цивільного законодавства, при відмежуванні виявлення правових приписів висновками від протилежного, від попереднього правового явища до наступного і навпаки, висновком ступеня від асоціативного тлумачення актів цивільного законодавства, яке набуло поширення, але не ґрунтується на законі. За допомогою методу логічного аналізу формулювалась концепція логічного тлумачення актів цивільного законодавства. Особливо слід указати на використання методів індукції і дедукції та їх співвідношення. У дисертації вперше під час дослідження проблем тлумачення актів цивільного законодавства на підставі добору й аналізу численних, подібних за певною ознакою, нормативних положень зроблені індуктивні висновки, які потім методом дедукції поширені на всі подібні положення актів цивільного законодавства. Використання методів індукції та дедукції дало змогу аргументувати правомірність висновків від протилежного, від попереднього правового явища до наступного і навпаки, висновку ступеня та вирішити питання про колізії між правовими приписами, встановленими в актах цивільного законодавства прямо, приписами, що випливають із актів законодавства прямо і непрямо, приписами, що випливають із актів цивільного законодавства непрямо та виявляються при тлумаченні різними способами.

Історичний метод дослідження використовувався при визначенні ролі історичного чинника в тлумаченні актів цивільного законодавства, яке являє собою системне явище, створене впродовж десятків років, і яке покликане регулювати цивільні відносини, як вони є на цей час.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження склали наукові праці вчених-цивілістів Росії дорадянської доби Є.В. Васьковського, Д.І. Мейєра, Г.Ф. Шершеневича, радянських науковців-фахівців у галузі цивільного права С.И. Вільнянського, Й.Б. Новицького, А.В. Бенедиктова, СМ. Братуся, О.С. Іоффе, В.П. Грибанова, сучасних учених України, що працюють у галузі цивільного права, А.С. Довгерта, В.М. Коссака, О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко; російських науковців В. А. Белова, М.Й. Брагінського, В.В. Вітрянського. Недостатня розробка теоретичних основ тлумачення нормативно-правових актів у науці цивільного права диктувала необхідність пошуку методологічних засад дослідження в наукових працях фахівців у галузі теорії права Н.А. Гредескула, Б. Спасова, О.Ф. Черданцева, B.C. Нерсесянца, В.В. Лазарева, Л.Ф. Соцуро, Т.Я. Насирової, О.Ф. Скакун, а також у наукових працях спеціалістів у галузях конституційного права (Ю.М. Тодика), кримінального процесу (П.С. Елькінд).
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим науковим дослідженням проблем тлумачення нормативно-правових актів, здійсненим на матеріалах цивільного законодавства незалежної України з урахуванням практики сучасного тлумачення законодавства судами України.
У дисертації сформульовані та обґрунтовані такі нові наукові положення:
- уперше показується, що тлумачення актів цивільного законодавства
включає в себе не лише інтерпретацію правових норм, а й їх логічну побудову.
Тому поняття тлумачення актів цивільного законодавства визнається родовим
стосовно поняття тлумачення правових норм;
- уперше пропонується включити положення про тлумачення актів
цивільного законодавства до Цивільного кодексу України у вигляді спеціальної
глави та обґрунтовується доцільність прийняття таких доповнень, а в міру

накопичення наукових знань прийняти закон про тлумачення нормативно-правових актів, який би поширювався на акти всіх галузей права;
- уперше подано розмежування між прямим встановленням в актах
цивільного законодавства правових приписів і правових конструкцій та
випливанням таких правових явищ із актів цивільного законодавства.
Випливання норм цивільного права визнається одним із способів їх
встановлення;
- уперше розроблені рекомендації щодо вирішення колізій між правовими
приписами, які прямо встановлюються актами цивільного законодавства, прямо
та непрямо випливають із таких актів та виявляються при тлумаченні різними
способами;
- уперше здійснено поділ приписів, які випливають із актів цивільного
законодавства та виявляються при тлумаченні висновком від протилежного, на
такі, що випливають із актів законодавства прямо, і такі, які випливають
непрямо, та визначено їх юридичну силу;
- уперше на матеріалах вітчизняного цивільного законодавства показане
непряме випливання із актів законодавства приписів, які виявляються при
тлумаченні висновком від попереднього правового явища до наступного і
навпаки, висновком ступеня та визначені межі правомірності таких висновків;
- дістало подальшого розвитку положення про систематичне тлумачення
актів цивільного законодавства в частині віднесення до такого тлумачення
інтелектуальної діяльності щодо логічного перетворення тексту нормативно-
правових актів з метою перенесення правових положень, закріплених в актах
цивільного законодавства, у систему права, конструювання норм цивільного
права та виявлення суспільних відносин, на які ці положення поширюються;
- уперше зроблено висновок про те, що під актами цивільного
законодавства розуміються будь-які акти, у яких норми цивільного права
встановлюються прямо чи із яких вони випливають прямо чи непрямо;
- поглиблено розуміння логічного тлумачення актів цивільного
законодавства, до змісту якого пропонується включити відтворення у мисленні

суспільних відносин, на які поширюється чинність певного положення цивільного законодавства, співпоставлення цих відносин з відповідним текстом нормативно-правового акта, а також врахування логічних зв'язків між суміжними положеннями актів цивільного законодавства;
- уперше пропонується визнати регулятивне значення як за закріпленою в
акті цивільного законодавства його метою, яка не може застосовуватись
всупереч конкретним положенням такого закону, так за метою, яка розуміється
як доцільність. У такому розумінні мета могла б ураховуватись при тлумаченні
неясних положень актів законодавства, а також при визначенні меж випливання
правових приписів, які виявляються при тлумаченні актів цивільного
законодавства висновком ступеня;
- уперше обґрунтовується можливість виходу за межі букви закону при
тлумаченні актів цивільного законодавства у зв'язку з необхідністю врахування
історичного чинника, а також з метою забезпечення верховенства права, ідеї
якого втілені в положеннях Конституції України і основних засадах цивільного
законодавства, та відмовитися у зв'язку з цим від розширеного та обмеженого
тлумачення;
- сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення тих положень
актів цивільного законодавства, у яких здобувачем виявлені недоліки або які є
занадто складними для тлумачення.
Практичне значення отриманих результатів. Результати цього дослідження можуть бути враховані під час внесення відповідних доповнень до Цивільного кодексу України та підготовки роз'яснень Верховним Судом України і вищими спеціалізованими судами. Використання результатів цього дослідження при здійсненні правосуддя більш сприятиме єдності судової практики, відповідності актів правосуддя закону та ідеї верховенства права.
Доцільним було б використання результатів цього дослідження під час викладання курсу цивільного права в юридичних навчальних закладах. У перспективі результати цього дослідження разом із результатами дослідження проблем тлумачення актів інших галузей законодавства могли б стати основою

для опрацювання курсу тлумачення нормативно-правових актів, який слід включити до навчальних планів усіх юридичних навчальних закладів як обов'язкову дисципліну. Ці результати могли б використовуватись під час підготовки підручників і навчальних посібників з цивільного права.
На цей час результати цього дисертаційного дослідження використовуються здобувачем у діяльності на посаді судді Вищого господарського суду України, а також під час викладання курсу „Актуальні проблеми цивільного права" на юридичному факультеті Таврійського національного університету їм. В.І. Вернадського.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на науково-практичній конференції „Вдосконалення судоустрою та господарського судочинства: проблеми і перспективи", яка проводилась Вищим господарським судом України, Академією правових наук, Академією суддів України та Донецьким апеляційним господарським судом у квітні 2006 р., на наукових конференціях викладачів юридичного факультету Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в травні 2005 року і в травні 2006 року.
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 7 публікаціях, у тому числі 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, які включені до переліку, затвердженого Вищою атестаційною комісією України, і тезах доповіді на науковій конференції.

Список литературы

Висновки
Здійснене автором цієї дисертації дослідження проблеми тлумачення актів цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що на цей час при здійсненні правосуддя не забезпечується необхідна єдність в розумінні змісту таких актів. Поширеним є відрив висновків, які робляться при тлумаченні актів цивільного законодавства від тексту таких актів. Це обумовлюється численними недоліками в змісті актів цивільного законодавства (логічної помилки не вдалось уникнути навіть в ч. 1 ст. 1 ЦК [20]), зниженням рівня формальної визначеності актів цивільного законодавства та поширенням суперечності між окремими положеннями актів цивільного законодавства. Іншим комплексом чинників, які обумовлюють відрив результатів тлумачення від тексту актів цивільного законодавства, є відсутність загальновизнаної методології тлумачення актів цивільного законодавства.
Якщо не враховувати окремі наукові праці, які стосувались проблеми тлумачення актів цивільного законодавства і які істотно не вплинули ні на наукову думку, ні на професійну підготовку юристів, ні на практику тлумачення актів цивільного законодавства, слід визнати, що проблема тлумачення актів цивільного законодавства в радянській і пострадянській науці цивільного права не розроблялись. В підручниках з цивільного права питання тлумачення нормативно-правових актів не висвітлювались, а в кращому випадку мимохідь зачіпались окремі із таких питань. За таких умов методологію тлумачення актів цивільного законодавства кожний окремий фахівець освоював на власному досвіді, відомому йому досвіді колег за професією, на роз'ясненнях вищих судових інстанцій та їх практиці, що в незначній частині доводилась до відома широкого кола фахівців і громадськості взагалі.
Останні роки, завдячуючи перевиданню в Росії докторської дисертації Є.В. Васьковського, вперше виданої в 1901 році та присвяченої вченню про тлумачення і застосування цивільних законів, стали більш широко відомі здобутки західноєвропейської та дореволюційної російської цивілістики в

розробці цієї проблеми. Але низка чинників стала перешкодою на шляху можливого впливу цього видання на наукову думку, професійну підготовку юристів і практику тлумачення актів цивільного законодавства. Це - такі чинники, як деякі труднощі сприйняття робіт Є.В. Васьковського, викликані збігом більше, ніж століття, після її написання, мало знайомий або зовсім не знайомий нормативний матеріал, який аналізується в цій роботі. Нарешті, прагнення Є.В. Васьковського вирішити перш за все логіко-теоретичні питання тлумачення актів цивільного законодавства спрямувало його на вивчення численних літературних джерел з проблем тлумачення нормативно-правових актів та удосконалення теорії тлумачення переважно методом глибоко абстрактного аналізу. Цивільне законодавство використовувалось Є.В. Васьковським переважно для того, щоб показати на близькому до практики прикладі, як треба розуміти відповідні теоретичні положення, а не як предмет безпосереднього дослідження з метою формулювання за допомогою індуктивних умовиводів узагальнень високого рівня. По суті Є.В. Васьковський створив енциклопедію логіки тлумачення актів цивільного законодавства, а не ґрунтоване на аналізі значного нормативного масиву вчення про тлумачення нормативних актів цивільного права. Є фактом, що суддівський корпус сучасної України не сприйняв перевидану дисертацію Є.В. Васьковського як керівництво для практичної діяльності як раз з цієї останньої причини.
За таких обставин з урахуванням тенденції до формування в Україні правової держави, проведення судової реформи в Україні, необхідності зміцнення цивільних правовідносин суспільство відчуває гостру потребу в розробці рекомендацій щодо тлумачення актів цивільного законодавства та наданні в наступному цим рекомендаціям обов'язкового характеру. В дисертації формулюються та обґрунтовуються такі рекомендації.
1. Оскільки поняття мають відображати суть відповідних явищ, слід чітко розмежовувати поняття тлумачення актів цивільного законодавства, з одного боку, і поняття тлумачень норм цивільного права, - з іншого. Перше із названих понять є більш широким і, крім тлумачення правових норм, включає

до себе всю інтелектуальну роботу з текстом акта цивільного законодавства до того, як правова норма буде виявлена і логічно повністю побудована.
2. Правові норми в актах цивільного законодавства прямо і повністю не
формулюються. Навіть тоді, коли в акті цивільного законодавства прямо
зазначається на права чи обов'язки особи, правова норма не може вважатись
прямо встановленою повністю, оскільки при цьому не зазначається на
обов'язки чи права іншого учасника даних правовідносин, які (обов'язки чи
права) кореспондують правам та обов'язкам першого учасника. Обов'язки чи
права іншого учасника даних правовідносин в таких випадках прямо
випливають із положення акта цивільного законодавства і при тлумаченні
цього положення мають бути виявлені. Це стосується і інших випадків, коли
окремі правові приписи не встановлюються прямо, а прямо випливають із
положень актів цивільного законодавства, які формулюються з використанням
таких мовних конструкцій, у яких роль підмета виконує предмет (об'єкт)
правовідносин, пасивного звороту, зазначення на те, що особа діє (а не має
право чи зобов'язана діяти) в певний спосіб, формулюються шляхом зазначення
на правову конструкцію, а також прямо випливають із логічного зв'язку між
положеннями актів цивільного законодавства.
3. Пряме встановлення цивільно-правових приписів має місце тоді, коли
текст акта цивільного законодавства з метою виявлення правових приписів не
потребує будь-якого логічного перетворення. Термін „пряме встановлення"
використовується в законодавстві і стосовно правових конструкцій.
4. В актах цивільного законодавства в одних випадках зазначається на те,
що правові явища випливають (із законодавства, договору тощо), а в інших - на
те, що вони „прямо випливають". Пряме випливання, крім зазначених вище
випадків, має місце тоді, коли правові приписи випливають із положень актів
цивільного законодавства, у яких використовуються синтаксичні групи з
частками „лише", „тільки", прислівником „виключно" та прийменником „крім",
якщо правові приписи виявляються висновком від протилежного.

5. Правові приписи, які прямо випливають із актів цивільного
законодавства, мають таку ж юридичну силу, як і прямо встановлені правові
приписи. Правові приписи, що прямо випливають із формулювань, у яких
використовуються частки „лише" або „тільки" чи прислівник „виключно", та
встановлюються висновком від протилежного, підлягають переважному
застосуванню перед прямо встановленими правовими приписами. Перевагу при
правозастосуванні перед правовими приписами, що прямо випливають із
положень, у яких використовується синтаксична група с прийменником „крім",
слід надавати прямо встановленим приписам.
6. Випливання (пряме і непряме) правових приписів із актів цивільного
законодавства означає, що цивільні відносини належне врегульовані, а це
виключає застосування до таких відносин закону (а тим більше — права) за
аналогією.
7. Окремі правові приписи, що непрямо випливають із положень актів
цивільного законодавства, можуть виявлятись при тлумаченні висновком
ступеня. Припустимість застосування такого висновку перевіряється за
критерієм мети відповідного положення акта законодавства. Правові приписи,
про які йдеться, не можуть застосовуватись всупереч прямо встановленим
нормам і нормам, які прямо випливають із актів цивільного законодавства, але
підлягають переважному застосуванню перед непрямо встановленими
правовими приписами, які виявляються при тлумаченні висновком від
протилежного.
8. Правові приписи, що непрямо випливають із актів цивільного
законодавства, можуть виявлятись при тлумаченні висновками від
попереднього правового явища до наступного і навпаки. Критерієм
припустимості таких висновків є наявність жорсткого зв'язку між наступними і
попередніми (попередніми та наступними) правовідносинами. Правові
приписи, які непрямо випливають із актів цивільного законодавства та
виявляються при тлумаченні висновками від попереднього правового явища до
наступного і навпаки, не можуть застосовуватись всупереч прямо

встановленим правовим приписам та правовим приписам, які прямо випливають із актів цивільного законодавства, але застосовуються переважно перед нормами, які непрямо випливають із актів цивільного законодавства та виявляються при тлумаченні висновком від протилежного.
9. Систематичне тлумачення актів цивільного законодавства полягає не
тільки у виявленні системних зв'язків між положеннями таких актів, а й перш
за все у логічному перетворенні таких положень та їх перенесенні у
перетвореному вигляді у систему права, виявленні галузевої належності
правових норм, що випливають із таких положень, та місця цих правових норм
у системі цивільного права.
10. При тлумаченні терміна „акти цивільного законодавства" слід мати на
увазі, що до таких належать будь-які нормативно-правові акти, які
встановлюють цивільно-правові приписи або із яких цивільно-правові приписи
випливають прямо або непрямо. З урахуванням цього слід визнати, що
цивільно-правові заборони випливають навіть із положень Кримінального
кодексу [116], та мати це на увазі, зокрема при тлумаченні ч. 1 ст. 203 ЦК, яка
недійсність правочину пов'язує з невідповідністю його змісту актам цивільного
законодавства.
11. Логічне тлумачення актів цивільного законодавства полягає у
відтворенні в мисленні правовідносин, які описуються у відповідних
нормативних положеннях, співпоставленні цих відносин з текстом акта
цивільного законодавства та з'ясуванні у такий спосіб змісту відповідного
положення акта цивільного законодавства, а також у виявленні логічного
зв'язку між суміжними положеннями актів цивільного законодавства.
12. Історичний чинник при тлумаченні актів цивільного законодавства
враховується при різкій зміні соціально-економічної ситуації (як, наприклад, у
результаті гіперінфляції в першій половині 90-х років минулого століття в
Україні), при зміні термінології, яка використовується в актах цивільного
законодавства, а також при змінах у назві і правовому статусі учасників
цивільних відносин.

13. Мета положень цивільного законодавства при їх тлумаченні має
враховуватись і як така, що нормативно закріплена, і як така, що має
об'єктивний характер (як елемент доцільності). Закріплення мети в актах
цивільного законодавства не має прямого регулятивного значення. Мета актів
цивільного законодавства має враховуватись при тлумаченні неясних
нормативних положень, а також при обґрунтуванні висновку ступеня в процесі
тлумачення актів цивільного законодавства.
14. Доцільно було б відмовитись від розширеного та обмеженого
тлумачення актів цивільного законодавства. Натомість слід визнати
необхідність виходу за межі конкретних положень актів цивільного
законодавства в тих випадках, коли буквальне тлумачення таких положень дає
результат, що суперечить ідеям верховенства права, які відображені в
Конституції України [32], а також у Цивільному кодексі України як основі
засади цивільного законодавства.
15. Сформульовані в цій дисертації наукові положення могли б бути
використані під час підготовки доповнень до Цивільного кодексу України,
якими встановлювались би правила тлумачення актів законодавства. У міру
розробки методології тлумачення актів законодавства в галузях юридичної
науки та узагальнення галузевих досліджень у теорії права має бути
підготовлений проект закону про тлумачення нормативно-правових актів.

Перелік використаних джерел
1. Кравцов А.К. План и право. - Воронеж, 1976.
2. Циппеліус Р. Юридична методологія. - К.: Реферат, 2004.
3. Познер Р.А. Проблеми юриспруденції. - X.: Акта, 2003. - 380 с
4. Мейер Д.И. Русское гражданское право. По исправленному и
дополненному 8-му изд., 1902.
5. Васьковський Е.В. Русское гражданское право. - СПб, 1984.
6. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию
1907 г.). - М: Фирма „Спарк", 1995. - 556 с.
7. Васьковський Е.В. Руководство к толкованию и применению закона. Для
начинающих юристов - М., Изд. бр. Башмаковых, 1913.
8. Васьковський Е.В. Цивилистическая методология. Учение о толковании
и применении гражданских законов. -М.: ЦентрЮрИнфоР, 2002.
9. Гредескул Н.А. К учению об осуществлении права. Интеллектуальный
процесс, требующийся для осуществления права. - X., 1990.
10. Вильнянский СИ. Толкование и применение гражданско-правовых
норм// Всесоюзный юридический заочный институт. Методические материалы.
2.-М., 1948.-С. 42-61.
11. Вильнянский СИ. Значение логики в применении правовых норм//
Ученые записки Харьковского юридического института. Вып. 3., 1948. - С. 97-
109.
12. Новицкий И.Б. Источники советского гражданского права. - М.:
Госюриздат, 1959. - 162 с.
13. Рез Р.С Толкование гражданско-правовых актов. Автореф. дис... канд.
юр. наук: 12.00.03/ Лен. гос. ун-т. - Л., 1958. - 19 с.
14. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні
аспекти). - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 592 с.

15. Слесарев А.В. Специально-юридическое толкование норм
гражданського права. Автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.03/ МГУ. - М., 2003.
-30 с.
16. Слесарев А.В. Судебно-арбитражное толкование норм гражданського
права. - СПб: Юридический центр Пресс, 2005. - 367 с.
17. Боннер А.Т. Применение нормативных актов в гражданском процес се.
- М.: Юрид. лит., 1980. - 160 с.
18. Чаусская О.А. Применение норм гражданського права: вопросы теории
и практики: Дисс. канд. юр. наук. - Саратов, 2002.
19. Гражданское право: актуальные проблемы теории и практики/ Под
общ. ред. В.А. Белова. - М.: Юрайт-Издат, 2007. - 933 с.
20. Цивільний кодекс України від 16.01.2003// Офіційний вісник України. -
2003.-№11.-Ст. 461.
21. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. - К.: Україна.
1999.-554 с.
22. Романов А.К. Правовая система Англии: Учебн. пособие. - М.: Дело,
2000. - 344 с.

23. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права:
Підручник. - К.: Кондор, 2006. - 477 с
24. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс):
Учебник. - X.: Эспада, 2005. - 840 с.
25. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах/
Под ред. Марченко М.М. Том 2. Теория права. - М.: Зерцало, 1998. - 640 с.
26. Ткаченко Ю.Г. Нормы советского социалистического права и их
применение. - М.: Госюриздат, 1955.
27. Малая советская энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 1960. -
1213 с.
28. Перетерский И.С. Толкование международных договоров. - М.:
Госюриздат, 1959.

29. Нерсесянц B.C. Общая теория права и государства. - М.: Норма -
Инфра*М, 1999.
30. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. - М., 1960.
31. Тодыка Ю.Н. Толкование законов и Конституции Украины: теория и
практика. - X.: Факт, 2001.
32. Конституція України. Затв. Законом України від 28.06.96// Відомості
Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
33. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. - М.: Юрид. лит., 1982. - Т. 2.
- 361 с.
34. Черданцев А.Ф. Вопросы толкования советского права. - Свердловск,
1972.
35. Общая теорія права и государства: Учебник/ Под ред. Лазарева В.В. -
М.: Юрист, 2001.
36. Цивільний кодекс України від 16.01.2003// Офіційний вісник України. -
2003.-№11.-Ст. 461.
37. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного
тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України
(справа про тлумачення терміну "законодавство")// Офіційний вісник України.
-1998. -№32. -1209.
38. Теньков С.О. Науково-практичний коментар до Господарського
кодексу України. - К.: А.С.К., 2004. - 720 с
39. Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права. - М.: Юрид. лит.,
1976.-120 с.
40. Соцуро Л.В. Неофициальное толкование норм права. - М:
Профобразование, 2000. - 112 с.
41. Проблемы теории государства и права/ Под ред. Алексеева С.С. - М.:
Юрид. лит., 1987.

42. Ярошенко О.М. Теоретичні та практичні проблеми джерел трудового
права України: Монографія. - X.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. -
456 с
43. Белов В. "Выдающийся русский ученый-юрист"// Предисловие и
примечания к книге: Васьковський Є.В. Цивилистическая методология. Учение
о толковании и применении гражданских законов. - М.: АО "ЦентрЮрИнфоР",
2002.
44. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
досудового врегулювання спорів: Закон України від 23.06.2005// Офіційний
вісник України. - 2005. - № 29. - Ст. 1691.
45. Господарський кодекс України від 16.01.2003// Офіційний вісник
України. - 2003. - № 11. - Ст. 462.
46. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших
заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних
адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року
(справа щодо призначення заступників голів місцевих державних
адміністрацій)// Офіційний вісник України. - 1998. - № 1. - Ст. 24.
47. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними
зверненнями Центральної спілки споживчих товариств України та державного
підприємства Міністерства оборони України "Управління військової торгівлі
Прикарпатського військового округу" щодо офіційного тлумачення положення
пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" (справа про патентування підприємницької
діяльності)// Офіційний вісник України. - 2000. - № 52. - Ст. 2275.
48. Карст-Фриск, Жеребцов А.Н., Меркулов В.В., Эртель А.Н. Право
беспрепятственно пользоваться своим имуществом. - М.: Российская Академія
правосудия, 2002. - 108 с.

49. Цвайгарт К., Кётц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере
частного права. Том 1. -М.: Международные отношения, 1998.
50. Насырова Т.Я. Телеологическое (целевое) толкование советского
закона. Теория и практика. - Казань., 1988. - 144 с.
51. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекцій в 2 томах. Т. 2. -
Свердловськ, 1973. - 402 с.
52. Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия. Опыт комплексного
исследования. - М.: Статут, 1999. - 712 с.
53. Керимов Д.А. Проблемы общей теории государства и права. - М.: СГУ,
2000.-180 с.
54. Цвік М.В. Про офіційне тлумачення законів України// Вісник академії
правових наук України. - 1997. - № 4(11).
55. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. - М., 1908.
56. Хвостов В.М. Общая теория права. Элементарный очерк. - М., 1911.
57. Спасов Б.П. Закон и его толкование. - М.: Юрид. лит., 1986.

58. Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30.06.2004//
Офіційний вісник України. — 2004. — № 27. — Ст. 1763.
59. Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає
ліцензуванню та на які встановлено квоти у 2005 році: постанова Кабінету
Міністрів України від 23.12.2004 № 1722// Офіційний вісник України. - 2004. -
№52.-Ст. 3438.
60. Конституція Автономної Республіки Крим. Затв. Законом України від
23.12.98// Офіційний вісник України. - 1999. - № 1. - Ст. 4.
61. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності: Закон України від 11.09.2003 // Офіційний вісник України. - 2003. -
№41.-Ст. 2157.
62. Положення про державний комітет України з питань регуляторної
політики та підприємництва. Затв. Указом Президента України від 25.05.2000 N
721// Офіційний вісник України. - 2000. - № 22. - Ст. 888.

63. Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту:
Закон України від 22.12.98// Офіційний вісник України. - 1999. - № 7. - Ст. 231.
64. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон
України від 01.06.2000// Офіційний вісник України. - 2000. - № 27. - 1109.
65. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон
України від 30.10.96// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - Ст.
292.
66. Про комітети Верховної Ради України: Закон України в ред. від
22.12.2005// Офіційний вісник України. - 2006. - № 3. - Ст. 82.
67. Про деякі заходи щодо забезпечення реалізації антидемпінгового
законодавства: указ Президента України від 30.09.99 № 1241/99// Офіційний
вісник України. - 1999. - № 39. - Ст. 1937.
68. Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на
звернення: указ Президента України від 19.03.97 № 241/97// Офіційний вісник
України. - Число 12(1). -СІП.
69. Про судоустрій України: Закон України від 07.02.2002// Офіційний
вісник України. - 2002. - № 10. - Ст. 441.
70. Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения. - М.: Юрид. лит.,
1974.
71. Лазарев В.В. Понятие пробелов в праве// Советское государство и
право. - 1967. - № 4. - С. 90-99.
72. Конституція України: Науково-практичний коментар. - X.: Право; К.:
Видавничий Дім „Ін Юре", 2003.
73. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від
16.03.2000// Офіційний вісник України. - 2000. - № 15. - Ст. 588.
74. Голунский С.А., Строгович М.А. Теория государства и права. - М.:
1940
75. Пиголкин А.С. Подготовка проектов нормативных актов. - М., 1968.

76. Тихий В. Право тлумачення Конституційним Судом України та правова
природа його рішень// Вісник Конституційного Суду України. - 2001. - № 1. —
С 62-70.
77. Погребной И.М. Теория права: Учебное пособие. - X.: Основа, 2003. -
128 с.
78. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України
від 04.02.94// Зібрання законодавства України. - К.: Ін Юре, 2001. - Т. 8. -
8(3)22.
79. Новий тлумачний словник української мови. У 4 т. - К.: „Аконіт", 2001.
- Т. 4. - 944 с

80. Ярема А.Г., Карабань В.Я., Кривенко В.В., Ротань В.Г. Науково-
практичний коментар до цивільного законодавства України. - К.: А.С.К.;
Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2004. - Т. 1. - 928 с
81. Ярема А.Г., Карабань В.Я., Кривенко В.В., Ротань В.Г. Науково-
практичний коментар до цивільного законодавства України. - К.: А.С.К.;
Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2004. - Т. 2. - 864 с
82. Ярема А.Г., Карабань В.Я., Кривенко В.В., Ротань В.Г. Науково-
практичний коментар до цивільного законодавства України. - К.: А.С.К.;
Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2005. - Т. 3. - 928 с
83. Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського
кодексів/ Під ред. Яреми А.Г., Ротаня В.Г. - К.: Реферат, 2005. - 336 с
84. Войтюк І.А., Карабань В.Я., Ротань В.Г., Шевчук П.І. Програма
спеціального курсу „Нові Цивільний та Господарський кодекси України" для
суддів судів загальної юрисдикції України. Методичні рекомендації щодо
вивчення Цивільного та Господарського кодексів України. - К.: Концерн
Видавничий дім „Ін Юре", 2003. — 64 с.
85. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. - М.: Спарк, 1994. - 335 с
86. Гражданское право. Учебник. Часть 1/ Под ред. Сергеева А.П.,
Толстого Ю.К. - М.: Теис, 1996. - 600 с.

87. Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. Суханов Е.А. - М.:
Бек, 1998.-816 с.
88. Гражданское право. Ч. 1: Учебник/ Под ред. Мозолика В.П., Масляева
А.И. - М.: Юристъ, 2005. - 378 с.
89. Гражданское право. Часть первая: Учебник/ Под ред. Калпина А.Г.,
Масляева А.И. - М: Юристъ, 1997. - 472 с.
90. Тархов В.А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций. -
Чебоксары: Чув. кн. изд-во, 1997. - 331 с.
91. Цивільне право: Підручник: У 2-х кн./ За ред. Дзери О.В., Кузнєцової
Н.С. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 861 с.
92. Гражданское право: Учебник/ Под ред. СП. Гришаева. - М.: Юристъ,
1998.-484 с.
93. Учебник гражданского права. Часть 1/ Под общ. ред. Илларионовй Т.П.,
Гонгало Б.М., Плетнева В.А. - М., 1998.
94. Гражданское право Украины: В 2-з частях. Ч. 1. - X., 1996. - 440 с.
95. Гочаров А.А. Полонов Ю.Г. Гражданское право. Общая и особенная
части. Учебник. - М.: Кнорус, 2005. - 704 с.

96. Калмыков Ю.Х. Вопросы применения гражданско-правовых норм. -
Саратов, 1976.
97. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон
України від 18.11.2003// Офіційний вісник України. - 2003. - № 52. - Ст. 2734.
98. Лейст О.Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. -
М.: ИКД „Зерцало-М", 2002. - 288 с.
99. Послание Президента Российской Федерации Федеральному собранию
Российской Федерации// Российская газета, 4 апр. 2001 г., с. 3.

100. Унковский М.А. О неясности закона как общественном бедствии и о
ближайших путях к ее устранению. - СПб, 1913.
101. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе. - М.:
Юрид. лит., 1971.

102. Митрофанов Ю.А. Толкование закона в Великобритании и его
нормативное регулирование// Закон: создание и толкование / Под ред. А. С.
Пиголкина. - М: Сиарк, 1998. - 283 с.
103. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. - М.: Юристъ, 2002.
104. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар/ За ред.
розробників проекту Цивільного кодексу України. Т. 2. - К.: Істина, 2004.
105. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових
послуг: Закон України від 12.07.2001// Офіційний вісник України. - 2001. - №
32.-Ст. 1457.

106. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005//
Офіційний вісник України. - 2005. - № 29. - Ст. 1694.
107. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції
України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про
затвердження Положення про проведення атестації державних службовців"
(справа про атестацію державних службовців)// Офіційний вісник України. -
2003.-№29.-Ст. 1487.
108. Лазарев В.В. Применение советского права. - Казань, 1972. - 200 с
109. Сучасна українська мова. Синтаксис: Підручник. За ред. Пономаріва
О.Д. - К.: Либідь, 1994. - 256 с
111. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05.04.2001// Офіційний вісник України. - 2001. - № 17. - Ст. 731.
111. Законы Гражданские с разъяснениями Правительствующего Сената и
комментарииями русских юристов. Составил И.М. Тютрюмов. Книга первая. -
М.: «Статут», 2004. - 348 с.
112. Законы Гражданские с разъяснениями Правительствующего Сената и
комментарииями русских юристов. Составил И.М. Тютрюмов. Книга пятая. -
М.: «Статут», 2004. - 444 с.

113. Постанова Вищого господарського суду України від 12.01.2006 у
справі № 4/44-пн// Юридична інформаційно-пошукова система „Ліга", файл
SD060055.LHT.
114. Памятники римского права: Законы 12 таблиц. Институции Гая.
Дигесты Юстиниана. - М.: Зерцало, 1997. - 608 с.
115. Черданцев А.Ф. Толкование советского права. - М: Юрид. лит., 1979.
116. Про автомобільний транспорт: Закон України в ред. від 23.02.06//
Офіційний вісник України. - 2006. - № 13. - Ст. 858.
117. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001// Офіційний вісник
України. - 2001. - № 21. - Ст. 920.

118. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібн./ О.В. Дзера,
Н.С. Кузнецова, В.В. Луць та ін. За ред. О.В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.
-912 с.
119. Про судову практику в справах про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди: постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95
№ All Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1999. - № 5. -
С 167.

120. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т./ За
відповід. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової, В.В. Луця. - К.: Юрінком Інтер,
2005. -Т. 1.-832 с
121. Про захист прав споживачів: Закон України в ред. від 01.12.2005//
Офіційний вісник України. - 2006. - № 1-2. - Ст. 1.
122. Сімейний кодекс України від 10.01.2002// Офіційний вісник України. -
2002. - № 7. - Ст. 101.
123. Земельний кодекс України від 25.10.2001// Офіційний вісник України.
- 2001.-№ 46.-Ст. 2038.
124. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004// Офіційний
вісник України. - 2004. - № 16. - Ст. 1088.
125. Кодекс адміністративного судочинства України 06.07.2005//
Офіційний вісник України. - 2005. - № 32. - Ст. 1918.

126. Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини від
04.10.1950. Ратифікована Законом від 17.07.97// Офіційний вісник України. -
1997.-Число 19.-С 10.
127. Постанова Судової колегії у господарських справах Верховного Суду
України від 13.07.2004 у справі № 10/732// Вісник господарського судочинства.
-2005.-№ 5.
128. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91//
Зібрання законодавства України. - К.: Ін Юре, 1999. - Т. 2. - 2(3)1.
129. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000//
Офіційний вісник України. - 2000. - № 1-2. - Ст. 1.

130. Шмелева Г.Г. Конкретизация юридических норм в правовом
регулировании. - Львов: Вища школа, 1988.
131. Гойман В.И. Действие права (методологический анализ). - М.:
Академия МВД РФ, 1992.

132. Венгеров В.Б. Теория государства и права: Учебник для юр. вузов. -
М.: Юриспруденция, 2000.
133. Теория государства и права: Курс лекций/ Под ред. Матузова Н.И. и
Малько А.В. - М.: Юрист, 2001.
134. Теория государства и права: Учебник для вузов/ Под ред. Карельского
В.М., Перевалова В.Д. - М.: Норма - Инфра*М, 2002.
135. Гражданский кодекс Российской Федерации от 30.11.94// Собрание
законодательства Российской Федерации. - 1994. -N 32. - Ст. 3301.

136. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про
відшкодування шкоди. Постанова Пленуму Верховного Суду України від
27.03.92 № 611 Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1999.
-№12.-С 122-140.
137. Пашуканис П.И. Избранные произведения по марксистско-ленинской
теории права. - Рига, 1964.
138. Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003// Офіційний вісник
України. - 2003. - № 51. - Ст. 2644.

139. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2006 р. у
справі „Про визнання права власності на частку в статутному фонді
товариства" № 2-202-1/06// Юридична інформаційно-пошукова система „Ліга",
файл so2672.LHT.
140. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском
обществе. -М., 1955.
141. Явич Л.С. Общая теорія права. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. - 286 с.
142. Шляпочников А.С. Толкование уголовного закона. - М.: Госюриздат,
1960.
143. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними
поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції
України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2001 рік" та Верховного Суду України щодо
відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4,
5, 8, 9 частини першої статті 58 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2001 рік" і підпункту 1 пункту 1 Закону України "Про деякі заходи
щодо економії бюджетних коштів" (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій)
від 20.03.2002 № 5-рп/2002// Офіційний вісник України, 2002. - № 13. - Ст.
669.

144. Господарський процесуальний кодекс від 06.11.91// Бюлетень
законодавства і юридичної практики України. - 2003. - № 4. - С. 216.
145. Кримінальний процесуальний кодекс від 28.12.60// Бюлетень
законодавства і юридичної практики України. - 2001. - № 9. - С. 12.
146. Кодекс про адміністративні правопорушення 07.12.84// Бюллетень
законодавства і юридичної практики України. - 2005. - № 4. - С. 5.
147. Кодекс торгівельного мореплавства від 23.05.95// Відомості Верховної
Ради України. - 1995. - N 47. - Ст. 349.
148. Повітряний кодекс України від 04.05.93// Відомості Верховної Ради
України. - 1993. - N 25. - Ст. 274.

149. Митний кодекс від 11.07.2002// Офіційний вісник України. - 2002. - №
31.-Ст. 1444.
150. Кримінально-виконавчий кодекс від 11.07.2003// Офіційний вісник
України. - 2003. - № 33. - Ст. 1667.
151. Водний кодекс України від 06.06.1995// Відомості Верховної Ради
України. - 1995. - N 24. - Ст. 189.
152. Житловий кодекс від 30.06.83// Відомості Верховної Ради УРСР. -
1984.-№ І.-Ст. 2.
153. Лісовий кодекс в ред. від 08.02.2006// Офіційний вісник України. -
2006. -№ 11.-CT.691.
154. Кодекс про надра від 27.07.94// Відомості Верховної Ради України. -
1994.-№36.-Ст. 340.
155. Кодекс законів про працю від 10.12.71// Бюлетень законодавства і
юридичної практики України. - 2004. - № 1. - С. 11.

156. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./ О.В. Дзера, Д.В.
Боброва, А.С. Довгерта та ін. За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. - К.:
Юрінком Інтер, 2002. - Кн. 1. - 720 с
157. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник. - К.: Ін Юре. - 1997. -
608 с.
158. Трудове право України: Підручник/ За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І.
Чанишевої. - К.: Т-во „Знання", КОО., 2000. - 564 с
159. Трудовое право: Учебник. - М.: „Теис", 1996. - 384 с
160. Чистоколяний Я.В. Конституційно-правові норми в Україні. Автореф.
дис... канд. юр. наук: 12.00.02/ Інститут держави і права ім. В.М. Корецького
НАНУ-К., 2005.-17с.
161. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду
України від ЗО листопада 2004 р. № 2-25/4071-2004
162. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21.05.97// Бюлетень
законодавства і юридичної практики України. - 2002. - № 10. - С. 17.

163. Про систему оподаткування: Закон України від 18.02.97// Офіційний
вісник України. - 1997. - Число 12. - С 13.
164. Про Збройні Сили України: Закон України в ред. від 05.10.2000//
Офіційний вісник України. - 2000. -№ 44. - Ст. 1877.
165. Постанова Президії Верховного Суду України від 29 грудня 2003 р. №
44// Судова практика. Додаток до Всеукраїнської газети адвокатів Адвокатура.
-2005.-№ 1-2.
166. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду
України від 31 січня 2006 р. у справі № 3-5932к05.
167. Про електроенергетику: Закон України від 16.10.97// Офіційний вісник
України. - 1997. - Число 46. -СІ.
168. Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006//
Офіційний вісник України. - 2006. - № 13. - Ст. 857.
169. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного
обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10.12.97// Офіційний вісник
України. - 1998. - № 15. - Ст. 67.
170. Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру: Закон
України від 17.06.1999// Офіційний вісник України. - 1999. - № 27.
171. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні
інвестиційні фонди): Закон України від 15.03.2001// Офіційний вісник України.
-2001.-№ 16.-Ст. 690.
172. Про страхування: Закон України в ред. від 04.10.2001// Офіційний
вісник України. - 2001. - № 44. - Ст. 1951.
173. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000//
Офіційний вісник України. - 2001. - № 7. - Ст. 259.
174. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97//
Офіційний вісник України. - 1997. - Число 18. - С. 3.

175. Додатковий протокол № 1 до Конвенції про захист прав та
основоположних свобод людини від 20.03.52. Ратифікована Законом від
17.07.9117 Офіційний вісник України. - 1997. - Число 19. - С 10.
176. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.99/7 Офіційний
вісник України. - 1999. - № 19. - Ст. 813.
177. Про транспорт: Закон України від 10.11.94// Відомості Верховної Ради
України. - 1994. - № 51. - Ст. 446.
178. Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.96// Відомості
Верховної Ради України. - 1996. - N 40. - Ст. 183.

179. Статут залізниць України. Затв. постановою Кабінету Міністрів
України від 06.04.98 № 457// Офіційний вісник України. - 1998. - № 14. - Ст.
548.
180. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з
перевозок вантажів залізницею: роз'яснення Вищого арбітражного суду
України від 29.05.2002 № 04-5/601// Юридичний вісник України. - 2002. - №
31.
181. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від
22.05.97// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - N 27. - Ст. 181.
182. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус
Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті
124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від
09.07.2002// Офіційний вісник України. - 2002. - № 28. - Ст. 1333.
183. Про заставу: Закон України від 02.10.92. - Зібрання законодавства
України. - К.: Ін Юре, 2001. - Т. 5, 5(3)1.
184. Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду
з прав людини: Закон України від 23.02.2006// Офіційний вісник України. -
2006. -№ 12.-Ст. 792.

185. Прадід Ю.Ф. Вступ до юридичної лінгвістики// Право і лінгвістика.
Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції. У 2-х ч. -
Сімферополь, 2002. - Ч. 2. - 200 с
186. Чулінда Л.І. Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-
правових актів. Автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.03/ Нац. акад. внутр. справ
України.-К., 2003.-21 с.
187. Тер-Акопов А.А. Юридическая логика: Учебное пособие. - М.: ИКФ
„Омега-Л", 2002. - 256 с.

188. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003// Офіційний вісник
України. - 2003. - № 28. - Ст. 1362.
189. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон
України від 24.06.2004// Офіційний вісник України. - 2004. - № 30. - Ст. 1987.
190. Донська Л.Д. Причинний зв'язок у цивільному праві України.
Автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.03/ Одеська національна юридична
академія - Одеса, 2006. - 20 с
191. Денисов А.И. Теория государства и права. - М.: Госюриздат, 1948. -
586 с.
192. Воздушный кодекс Российской Федерации от 19.03.97// Собрание
законодательства Российской Федерации. - 1997. -N 12. - Ст. 1383.
193. Черданцев А.Ф. Толкование права и договора: Учебн. пособие. - М.:
Юнити-Дана, 2003. - 381 с.
194. Элькинд П. Д. Толкование и применение норм уголовно-
процессуального права. - М., 1967. - 192 с.
195. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003//
Офіційний вісник України. - 2003. - № 29. - Ст. 1438.
196. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням 51 народного депутата України