УЧАСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ :

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ ………...…………………………………………………….…..….... 4
Розділ 1
Загальні питання участі територіальної громади у цивільних правовідносинах…………………………..….……….....……………….. 11
1.1. Історичні передумови становлення здатності територіальних публічно-правових утворень до участі у цивільних правовідносинах ... 11
1.2. Загальна характеристика територіальної громади як учасника цивільних правовідносин ………………………………………....……… 27
1.3. Цивільна правосуб'єктність, право- та дієздатність територіальної громади ………………………………….…………………………....…… 57
1.4. Виникнення і припинення територіальної громади та форми її участі у цивільних правовідносинах ………………………………………....… 68
1.5. Види територіальних громад як учасників цивільних
правовідносин ………………………………………….……………....… 86
Висновки до розділу 1………………………………………………......... 97
Розділ 2
Участь територіальної громади у окремих видах цивільних правовідносин ……………………………………………….…………...100
2.1. Участь територіальної громади у відносинах власності …..……....100
2.2. Участь територіальної громади у зобов’язальних
правовідносинах ………………….……….…………………………...… 127
2.3. Цивільно-правова відповідальність територіальної громади ….... 149
Висновки до розділу 2 ..………………..……….…………………….... 170
Висновки …................………………………………………………..... 173
Список використаних джерел ………..….……………….……......... 177

ВСТУП
Актуальність теми. Процес реформування суспільного життя України пов’язаний з законодавчим та практичним втіленням правових інститутів, притаманних більшості демократичних і правових країн світу. В той же час реалізація цих інститутів на практиці нерідко стикається з великим комплексом проблем та труднощів, що нагально потребують свого розв’язання і вирішення. Одним з таких проблемних питань є дослідження правових форм участі територіальних об’єднань громадян у цивільних правовідносинах.
Конституція України вперше закріпила існування таких самостійних учасників цивільних правовідносин, як територіальні громади сіл, селищ та міст. У подальшому відповідні зміни відбулися й у іншому законодавстві України. Разом з тим чинне цивільне законодавство України і новий Цивільний кодекс України не містять достатніх і необхідних положень, які б належним чином врегулювали питання участі територіальних громад у цивільних правовідносинах. Однак потреба у його чіткому регламентуванні не викликає сумнівів з огляду на ту обставину, що територіальні громади є власниками значного за своїми обсягами та вартістю майна — земель, нерухомості, транспортних мереж тощо. Не менш важливим є і подальше вдосконалення правових механізмів регулювання участі територіальних громад у зобов’язальних відносинах, як договірних, пов’язаних передусім з порядком відчуження чи надання у користування комунального майна, так і позадоговірних - із заподіяння шкоди об’єктам комунальної власності, заподіяння шкоди територіальною громадою іншим учасникам цивільних правовідносин тощо.
Важливим є й те, що належне врегулювання цивільних правовідносин за участю територіальних громад сіл, селищ та міст може стати надійним підґрунтям подальшого розвитку в Україні інституту місцевого самоврядування.
На теоретичному рівні ці питання фактично не досліджувалися. Окремі аспекти участі територіальних публічних утворень у цивільних правовідносинах висвітлювалися в роботах Л.М.Баранової, В.І.Борисової, М.І.Брагінського, О.В.Дзери, А.С.Довгерта, Л.А.Музики, В.М.Ігнатенка, О.А. Пушкіна, І.В.Спасибо-Фатєєвої, Є.О.Суханова, Я.М.Шевченко однак комплексного дослідження питання участі територіальних громад у цивільних правовідносинах з різних причин у науці цивільного права не проводилося.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми «Основні проблеми забезпечення та захисту майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (№ державної реєстрації 0186.0.070867). Дисертація являє собою певний внесок у розкриття напрямків загального дослідження в рамках цієї проблеми.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розв’язання цивільно-правових проблем підстав та правових форм участі територіальної громади у цивільних правовідносинах; формулювання науково обґрунтованих рекомендацій для вдосконалення цивільного законодавства України і правозастосовної діяльності.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
- дослідити історичні передумови становлення здатності територіальних публічно-правових утворень до участі у цивільних правовідносинах;
- охарактеризувати види учасників цивільних правовідносин за критерієм порядку їх створення;
- визначити цивільно-правові форми залучення територіальної громади до участі у цивільних правовідносинах;
- проаналізувати ознаки територіальної громади як особи, що бере участь в цивільних правовідносинах;
- дослідити питання цивільної правосуб’єктності, право- та дієздатності територіальної громади;
- визначити правові підстави виникнення та припинення терито¬ріальної громади як учасника цивільних правовідносин;
- визначити випадки безпосередньої та опосередкованої участі територіальної громади у цивільних правовідносинах;
- дослідити питання участі територіальної громади у відносинах власності, зобов’язальних правовідносинах;
- визначити умови, підстави та межі цивільно-правової відповідальності територіальної громади.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що складаються під час участі територіальних об’єднань громадян (територіальних громад) сіл, селищ та міст України у статиці і динаміці цивільних правовідносин.
Предмет дослідження становить проблематика участі територіальних об’єднань громадян у цивільних правовідносинах, розв’язання яких дозволяє з’ясувати правові підстави та форми участі територіальних громад у відносинах власності, зобов’язальних відносинах, визначити їх об’єктний та суб’єктний склади, порядок здійснення своїх прав та обов’язків територіальними громадами.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі теоретичних досліджень у роботі були використані такі наукові методи:
- історичний (генетичний) метод – при дослідженні історичних передумов становлення здатності територіальних публічно-правових утворень до участі у цивільних правовідносинах;
- філософський (діалектичний) метод – при дослідженні сутності територіальної громади як різновиду учасників цивільних правовідносин та аналізі потенційних форм участі територіальної громади у цивільних правовідносинах: власності, зобов’язальних;
- юридичний (догматичний) метод – при з’ясуванні правових форм участі територіальної громади у цивільних правовідносинах, що передбачені чинним законодавством України та новим Цивільним кодексом України;
- метод системно-структурного аналізу – при дослідженні понять «суб’єкт права» і «суб’єкт (учасник) правовідносин» та застосуванні одержаних результатів щодо такого суб’єкта, як територіальна громада;
- метод порівняльного правознавства – при порівнянні положень чинного законодавства України з аналогічними положеннями, передбаченими в законодавстві інших країн.
Теоретичну основу дослідження склали роботи таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як Ч.Н.Азімов, С.С.Алексєєв, Л.М.Баранова, Д.В.Боброва, В.І.Борисова, М.І.Брагінський, С.М.Братусь, А.В.Венедіктов, В.П.Грибанов, О.В.Дзера, А.С.Довгерт, І.В.Жилінкова, В.М.Ігнатенко, О.С.Йоффе, В.М.Кравчук, О.О.Красавчиков, Н.С.Кузнецова, В.В.Луць, Р.А.Майданник, М.С.Малєїн, Г.К.Матвєєв, Л.А.Музика, О.А.Підопригора, О.А.Пушкін, Д.В.Пятков, М.М.Сібільов, І.В.Спасибо-Фатєєва, Є.О.Суханов, Ю.К.Толстой, Б.Б.Черепахін, Я.М.Шевченко, В.Ф.Яковлев та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним комплексним дослідженням теоретичних проблем участі територіальної громади у цивільних правовідносинах. Елементами новизни виступають такі положення:
- вперше доводиться, що територіальна громада для участі у цивільних правовідносинах має набути статусу юридичної особи публічного права;
- одержало подальший розвиток розмежування понять «суб’єкт права» і «суб’єкт (учасник) правовідносин», що послугувало підставою для твердження про те, що відсутність у територіальної громади статусу суб’єкта цивільного права не виключає для неї можливості мати статус учасника цивільних правовідносин;
- вперше пропонується необхідність введення державної реєстрації територіальної громади, з якою пов’язана можливість її участі у ци¬вільних правовідносинах;
- обґрунтовано новий підхід до розкриття участі територіальної громади у цивільних правовідносинах як безпосередньо, так і опосередковано через органи місцевого самоврядування, органи державної влади, фізичних та юридичних осіб приватного і публічного права;
- запропоновано новий підхід до розуміння феномена «право комунальної власності», який можна розглядати не як самостійне та відмінне від поняття «право власності» правове явище, а як сукупність особливостей здійснення цього права територіальною громадою;
- одержало подальший розвиток з’ясування сутності змісту права власності, оскільки повноваження територіальної громади як власника не обмежуються відомою триадою, а знаходить свій прояв і в інших повноваженнях, серед яких одне з головних місць посідає повноваження управління;
- вперше пропонується нове розуміння тягаря права власності щодо територіальної громади, сутність якого полягає не тільки в обов’язку утримувати об’єкти комунальної власності у належному стані, а й у необхідності для неї бути власником тих об’єктів, що можуть перебувати у власності лише територіальних громад та/чи забезпечують задоволення соціально-економічних, житлово-побутових та інших потреб мешканців того чи іншого населеного пункту;
- пропонується нове бачення кола об’єктів права комунальної власності, яке слід розглядати як необмежене, оскільки інше суперечить положенню про рівність учасників цивільних правовідносин, порушує інтереси територіальної громади та мешканців того чи іншого населеного пункту, в межах якого територіальна громада існує;
- доводиться наявність у територіальної громади можливості укладення будь-яких договорів, а не тільки тих, право на вчинення яких передбачено чинним законодавством України;
- вперше проаналізовано сутність передачі державного і комунального майна з власності держави до власності територіальної громади чи навпаки;
- вперше визначено особливості підстави і умов покладання ци¬вільно-правової відповідальності на територіальну громаду.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в роботі положення можуть бути використані: у науково-дослідницьких цілях — для подальших розробок проблеми правових підстав і форм участі територіальної громади у цивільних правовідносинах; у законотворчій діяльності – для вдосконалення редакції диспозицій статей 2, 82, 172, 372 ЦК України; в діяльності органів місцевого самоврядування, підприємців тощо – під час участі територіальної громади у цивільних правовідносинах; у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з загальної частини ци-вільного права України, у викладанні курсу загальної частини цивільного права України, в науково-дослідницькій роботі студентів. Дисертація може слугувати теоретичним підґрунтям для підвищення рівня правової культури громадян України, формування їх світогляду в питаннях колективного вирішення питань місцевого значення.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, обговорені, схвалені та рекомендовані до захисту кафедрою цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Результати наукового дослідження також доповідалися і обговорювалися на міжнародній на¬у¬ковій кон¬фе¬ре¬н¬ції студентів та аспірантів «Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених» (м. Хмельницький, квітень 2002 р.), ХІІ Харківських політологічних читаннях «Українська державність: становлення, досвід, проблеми» (м. Харків, грудень 2001 р.), міжнародній на¬у¬ково-пра¬к¬ти¬чній кон¬фе¬ре¬н¬ції «Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників» (м. Київ, листопад 2001 р.), науковому тематичному семінарі молодих вчених «Право власності: проблеми забезпечення, реалізації та захисту» (м. Харків, вересень 2001 р.), науковій конференції молодих вчених «Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України» (м. Харків, червень 2001 р.), міжвузівській науково-практичній конференції «Про¬блемы равновесия эко¬но¬ми¬че¬ских сис¬тем в ус¬ло¬виях ры¬ноч¬ной транс¬фор¬ма¬ции» (м. Хар¬ків, квітень 2001 р.), IV міській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини» (м. Харків, січень 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми формування правової держави в Україні» (м. Харків, грудень 2000 р.).
Окремі із сформульованих у дисертації положень і пропозицій використовувалися автором у науковій роботі сектору правових проблем комунальної власності НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України та при проведенні практичних занять з цивільного права зі студентами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Публікації. Результати дослідження опубліковані автором у чотирнадцяти наукових роботах (дев’ять статей та тези п’яти наукових доповідей).
Структура роботи обумовлена метою і задачами дослідження. Дисертація складається із вступу; двох розділів, які містять вісім підрозділів; висновків до кожного із розділів; загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації — 202 сторінки, із них основного тексту — 176 сторінок. Кількість використаних джерел – 288 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене єдине комплексне дослідження питань участі територіальної громади у цивільних правовідносинах дозволяє автору сформулювати наступні основні висновки, що мають як теоретичне, так і практичне значення.
1. Початок становлення здатності територіальних публічно-правових утворень до участі у цивільних правовідносинах пов’язується з правом Стародавнього Риму, що у І ст. до н.е. отримав муніципальну організацію та був продовжений у середньовіччі, новому та новітньому часі.
2. Ст. 2 ЦК України закріплює розмежування учасників цивільних правовідносин на природних: фізичних осіб та юридичних осіб приватного права, які у виключному переліку є суб’єктами цивільного права та учасників, які вимушені брати участь у цивільних правовідносинах з метою виконання наявних у них функцій: суб’єкти публічного права, до яких належить і територіальна громада. Останні є лише учасниками (суб’єктами) цивільних правовідносин і не отримують статусу суб’єктів цивільного права, проте це не надає можливості стверджувати про наявність у суб’єктів публічного права влади чи інших переваг над іншими учасниками цивільних відносин. Разом з тим певні особливості правового статусу територіальних громад як суб'єктів публічного права обумовлені, в першу чергу, порядком створення, припинення цих осіб, форм участі у цивільних відносинах, меж цивільно-правової відповідальності.
3. З’ясування сутності понять територіальної громади та юридичної особи дозволяє дійти висновку, що є достатні передумови для визнання територіальної громади юридичною особою публічного права.
4. Територіальна громада у якості передумови до участі у цивільних правовідносинах має цивільну правосуб’єктність, цивільну право- та дієздатність, що у цілому не мають відмінностей свого змісту порівняно з іншими учасниками цивільних правовідносин.
При цьому ствердження про наявність цивільної правосуб’єктності, право- та дієздатності у територіальної громади, не перетворює її у суб’єкта цивільного права, оскільки зазначені поняття в тих чи інших аспектах характерезують учасників цивільних правовідносин, серед яких є й суб’єкти публічного права.
5. Територіальна громада на відміну від переважної більшості юридичних осіб публічного права має загальну (універсальну) правоздатність, що найкраще слугує потребам жителів відповідного населеного пункту та усуває зайві перешкоди в участі територіальної громади у цивільних правовідносинах.
6. Територіальна громада бере участь у цивільних правовідносинах як безпосередньо, так і опосередковано за допомогою органів місцевого самоврядування, органів державної влади, фізичних та юридичних осіб приватного та публічного права.
7. Зміни у розумінні та правовому регламентуванні відносин власності, що сталися на сьогодні, надають можливість стверджувати про те, що досліджуючи поняття комунальної власності, потрібно відшукувати не особливості у змісті цього явища, а звертати увагу на суб’єкта цієї власності. На підставі наведеного, необхідно визнати, що терміном “право комунальної власності” позначається не певне правове явище, а особливості здійснення цього права територіальною громадою села, селища чи міста.
8. Повноваження територіальної громади як власника не обмежуються трьома класичними повноваженнями володіння, користування та розпорядження, а знаходять своє втілення і в інших аспектах, серед яких особливе місце займає таке повноваження власника, як управління. Разом з тим особи, які здійснюють управління об’єктами комунальної власності, не трансформуються у власників тих об’єктів, якими вони управляють, а тому мають можливість щодо відчуження комунального майна лише у випадку надання власником чи уповноваженим ним органом вказівки чи згоди на вчинення розпорядження ним.
9. Таке повноваження територіальної громади ( у межах відносин власності) як користування не повинно бути обмежене обов'язками до економного, доцільного та ефективного користування, оскільки, це суперечить сутності права як певної можливості та не враховує публічно-правовий характер зазначених обов'язків.
10. Тягар права власності для територіальної громади виявляється не тільки в необхідності утримувати об’єкти комунальної власності у належному стані, а й вихідному становищі територіальної громади бути власником тих об’єктів, що можуть перебувати у власності лише територіальних громад та/чи запезбечують задоволення соціально-економічних, житлово-побутових і т.п. потреб жителів того чи іншого населеного пункту.
11. Передбачення для майна, що може перебувати у комунальній власності такого критерію, як його здатність задовольняти соціально-економічні, житлово-побутові і т.п. потреби членів територіальної громади є необґрунтованим обмеженням прав територіальної громади, оскільки це суперечить загальному цивільно-правовому положенню стосовно того, що будь-який учасник цивільних відносин має здатність діяти у власних інтересах.
12. Територіальна громада може вчиняти не тільки ті цивільні правочини, у тому числі договори, право на вчинення яких територіальною громадою прямо передбачено чинним законодавством України, і й інші правочини, у випадку відповідності останніх меті створення та існування територіальної громади.
13. Передача державного та комунального майна з власності держави до власності територіальної громади чи навпаки не є цивільно-правовим правочином.
14. Чинними Конституцією та законами України закріплено загальне правило, у відповідності до якого територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, що зумовлює відсутність переваг територіальної громади над іншими суб´єктами цивільно-правових відносин в аспекті притягнення до цивільно-правової відповідальності. Разом з тим покладення цивільно-правової відповідальності на територіальну громаду має певні межі, оскільки остання як територіально-публічне утворення не може збанкрутіти та підлягати цивільно-правовим стягненням у обсягах, що позбавить місцеве самоврядування конкретної територіальної громади достатньої майнової та фінансової основи для свого існування та здійснення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авакьян С.А. Правове регулирование деятельности Советов.- М.: изд-во МГУ, 1980.- 176 с.
2. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву. Ученые труды ВИЮН. Вып. 3.- М.: ВИЮН, 1940.- 59 с.
3. Азімов Ч.Н. Про предмет і метод цивільного права // Вісник Академії правових наук України, Харків: Право.- 1999.- №1.- С.143-151.
4. Александров Н.Г. Законность и правоотношение в советском обществе. М.: Госюриздат, 1955.- 176 с.
5. Алексеев С.С. О составе гражданского правонарушения // Правоведение. Известия высших учебных заведений.- 1958.- №1.- С.47-51.
6. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. М.: Юрид.лит., 1966.- 187 с.
7. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекций в 2-х томах. Т.1.- Свердловск: СЮИ, 1972.- 394 с.
8. Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия: Опыт комплексного исследования.- М.: «Статут», 1999.- 712 с.
9. Андреев В.К. Правовые проблемы распоряжения и управления федеральной собственностью // Государство и право.- 1999.- № 4.- С.43-52.
10. Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита.-М.: Юристъ, 1994.- 80 с.
11. Антимонов Б.С. Значение вины потерпевшего при гражданском правонарушении.-М.: Госюридат, 1950.- 275 с.
12. Антимонов Б.С. Основания договорной ответственности социалистических организаций.- М.: Госюриздат, 1962.- 172 с.
13. Аскназий С.И. Об основаниях правовых отношений между государственными социалистическими организациями // Ученые записки Ленинградского юридического института.- Л., вып. IV, 1947.- С.20-33.
14. Ахмедова З.М. Понятие неимущественной ответственности в гражданском праве // Вестник Ленинградского ун-та. сер.6, 1988. - вып.2.-С.105-108.
15. Баймуратов М.А. Конституционно-проектная регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юридический вестник.- 1996.- №1.- С.95-98.
16. Баранова Л.М. Зміст права комунальної власності // Проблеми правового регулювання місцевого самоврядування: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 4-5 грудня 2001р. / За ред. М.І.Панова.- Харків: Нац. юрид. акад.України.-2002.- С.230-232.
17. Батанов О.В. Основні напрямки і види діяльності територіальних громад: проблеми класифікації // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.- 1998.- №4.- С.18-21.
18. Белов В.А. Гражданское право: Общая часть: Учебник.- М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2002.- 639 с.
19. Белякова А.М. Возмещение причиненного вреда.- М.: изд-во МГУ, 1972.- 103 с.
20. Бергман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Пер. с англ.- 2-е изд.- М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М-НОРМА, 1998.- 624 с.
21. Бестугина М.А. Гражданско-правовая ответственность: сущность, содержание и формы реализации // Вестник Московского университета. Серия 11. Право.-1986.-№3.-С.69-73.
22. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2000.- 304 с.
23. Бойцов В.Я. Система субъектов советского государственного права.- Уфа: Башкирское кн. изд-во, 1972.- 158 с.
24. Борденюк В. Деякі проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування у містах з районним поділом. // Право України.- 2001.-№2.- С.53-57.
25. Борденюк В. Діалектика співвідношенння самоврядування, місцевого самоврядування та державного управління // Право України.- 2002.- № 12.- С.118-122.
26. Борисова В.И. Понятие и признаки юридического лица // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000.-Вип. 45.- С.48-56.
27. Борисова В.І. Теорія сутності юридичної особи: історія і сучасність // Вісник Академії правових наук України: Збірник наукових праць.- Харків: Право, 2001.- №4.- С.117-130.
28. Борисова В.І. До проблем товариства однієї особи // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001.-Вип. 50.-С.72-81.
29. Брагинский М.И. Общее учение о хозяйственных договорах. Минск: “Наука и техника”, 1967.- 259 с.
30. Брагинский М.И. Участие Советского государства в гражданских правовотношениях. М.: Юрид.лит., 1981.- 192 с.
31. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положення-М.: «Статут», 1997.- 682 с.
32. Брагинский М.И. Лунц Л.А. Государство как субъект гражданского права // Советское гражданское право. Субъекты гражданского права. Под.ред. С.Н. Братуся. М.: Юрид.лит., 1984.- С. 268- 285.
33. Братусь С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве. М.: Госюриздат, 1947.- 364 с.
34. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права, М.: Госюриздат, 1950.- 367 с.
35. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность.- М.: Юрид. лит. , 1976.- 215 с.
36. Братусь С.Н. Понятие, значение и виды субъектов гражданского права // Советское гражданское право. Субъекты гражданского права.- М.: Юрид. лит., 1984.- С.7-29.
37. Бублик В. Экономико-правовые пороки приватизации в жилищно-коммунальной сфере // Хозяйство и право.- 2001.- №5.- С.106-116.
38. Бюлетень актів органів місцевого самоврядування міста Харкова.- 2000.-№2.- С.56-62.
39. Валлета У. Управління нерухомим майном як фінансовим активом – елемент, якого бракує земельній реформі в Україні // Вісник Центру комерційного права.- 2002.- № 6.- С.6-8.
40. Веберс Я.Р. Правосубъектность граждан в советском гражданском и семейном праве. Рига: “ Зинатне”, 1976.- 221 с.
41. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусек.- Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001.- 1440 с.
42. Венедиктов А.В. Правовая природа государственных предприятий. Л.: изд-во ЛГУ, 1928.- 168 с.
43. Венедиктов А.В. Органы управления государственной социалистической собственностью // Советское государство и право.- 1940.- № 5-6.- С.25-31.
44. Венедиктов А.В. Государственные юридические лица в СССР // Советское государство и право.- 1940.- № 10.- С.64-69.
45. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность.- М.-Л.: изд-во АН СССР, 1948.- 839 с.
46. Венедиктов А.В. О субъектах социалистических правоотношений // Советское государство и право.- 1955.- № 6.- С.19-23.
47. Виткявичус П.П. Гражданская правосубъектность Советского государства. - Вильнюс: изд-во ВГУ, 1978.- 155 с.
48. Витрянский В. Понятие и формы гражданско-правовой ответственности юридических лиц // Закон.- 2001.- №12.- С.3- 7.
49. Выдрин И.В. Территориальный коллектив как субъект местного самоуправления (государственно-правовые аспекты) // Правоведение. Известия высших учебных заведений.- 1992.- №4.- С.84-91.
50. Высший хозяйственный суд Украины. Местное самоуправление // Юридическая практика.- 2001.- № 52.- С.13.
51. Волков В.Д. Правовой статус социалистического города // Экономико-правовые проблемы управления городом (сборник научных трудов).- Донецк: ИЭП АН УССР, 1983.- С.37-51.
52. Волков В.Д. Правовий статус міста // Вісник Академії правових наук України, Харків: Право.- 1995.- №3.- С.65-73.
53. Гаджиев Г.А. Конституционные принципы рыночной экономики (Развитие основ гражданского права в решениях Конституционного Суда Российской Федерации).- М.:Юристъ, 2002.- 286 с.
54. Гайворонський В. Інститут юридичної особи у проекті цивільного кодексу // Вісник Академії правових наук України.- 2000.- №2.- С.89-96.
55. Гараджієв Д., Куранін В. Защита прав граждан как членов территориального коллектива // Юридический вестник.- 1995.-№2.- С.89-93.
56. Генкин Д. Юридические лица в советском гражданском праве // Проблемы социалистического права.- 1939.- № 1.- С.91-96.
57. Генкин Д.М. Значение применения института юридической личности во внутреннем и внешнеэкономическом товарообороте СССР // Сб. научных трудов Московского института народного хозяйства , вып. IX., 1955, С.3-36.
58. Герваген Л.Л. Институт собственности как основание системы гражданского права и учение о юридическом лице.- Петроград: Типография В.И.Смирновой, 1917.- 97 с.
59. Головизнин А. Некоторые вопросы участия в гражданском обороте органов государственной власти (местного самоуправления) // Хозяйство и право.- 1999.- №6.-С. 59-62.
60. Гордон М.В. Система договоров в советском гражданском праве // Ученые записки ХЮИ. вып.5.- 1954.- С.81-87.
61. Город: проблемы социального развития / Под ред. А.В.Дмитриева, М.Н.Межевича.-Л.: “Наука”, 1982.- 172 с.
62. Гошко Т.Д. Нариси з історії маґдебурзького права в Україні (XVI- початок XVII ст.).- Львів: Афіша, 2002.- 255 с.
63. Гражданский кодекс Российской Федерации.- М.: Изд-во Эксмо, 2003.- 416 с.
64. Гражданское право: В 2 т. Том.І: Учебник / Ем. В.С., Зенин И.А., Коваленко Н.И. и др. / Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. - 2-е изд., перераб. и доп.- М.: БЕК, 1998.- 816 с.
65. Гражданское право. Часть І. Учебник / Егоров Н.Д., Елисеев И.В., Иванов А.А. и др./ Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева.- М.:Изд-во ТЕИС, 1996.- 552 с.
66. Гражданское право. Часть первая: Учебник / Антокольская М.В., Богачева Т.В., Глушкова Л.И. и др. / Под ред. А.Г.Калпина, А.И.Масляева.- М.: Юристъ, 1997.- 472 c.
67. Гражданское право Украини. В 2-х частях. Ч.1. Учебник для вузов системы МВД Украины / Под ред. А.А.Пушкина, В.Н.Самойленко.- Харьков: «Основа», 1996.- 437 с.
68. Грешников И.П. Понятие юридического лица в гражданском праве и законодательстве. Автореф. дисс. к.ю.н. / Казахский гос. уни-т.- Алма-Аты, 1997.- 21 с.
69. Грибанов В.П. Юридические лица.- М.: изд-во МГУ, 1961.- 91 с.
70. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав.- М.: изд-во МГУ им.Ломоносова, 1972.- 284 с.
71. Грибанов В.П. Ответственность за нарушение гражданских прав и обязанностей.- М.: Изд-во “Знание”, 1973.- 97 с.
72. Гримм Д.Д. К учению о субъектах прав // Вестник права.-1904.- № 10.- С.203-223.
73. Грось Л. Участие публично-правовых образований в отношениях собственности: гражданско-правовые проблемы // Хозяйство и право.- 2001.- №5.- С.29-35.
74. Грузинов А.С., Рюмин В.П. Город: управление, проблемы.- Л.: “Лениздат”, 1977.- 176 с.
75. Гуго К. Новейшие течения в английском городском самоуправлении.- С.-Пб.: издание О.Н.Поповой. Типография И.М.Комепова, 1898.- 379 с.
76. Гук А. Створення дієздатної територіальної громади: шлях від окремого експерименту в Ірпінському регіоні до загальнодержавних реформ // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2002.-№2.- С.201-208.
77. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. д.ю.н., проф.Аверьянова В.Б., К.: Юрінком Інтер, 1998.- 132 с.
78. Дзера О.В. Правовий режим комунальної власності та її розмежування з державною власністю / Реферативний огляд чинного законодавства України / За ред. В.В.Цвєткова, Є.Б.Кубко.- К.: Салком, 2000.- С.95-112.
79. Дигесты Юстиниана // Памятники римского права.- М.: Зерцало, 1997.- С.152-598.
80. Довгерт А. Концепція та види юридичних осіб у проекті цивільного кодексу України // Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред.проф.А.Довгерта.- К.- Український центр правничих студій, 2000.- С.131-133.
81. Довгерт А. Новий Цивільний кодекс України // Вісник прокуратури.- 2003.- №4.- С.20-29.
82. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов / Под ред. член.-корр. РАН проф. В.С.Нерсесянца.- М.: Издательская группа ИНФРА-М- НОРМА, 1997.- 704 с.
83. Дружинина Л.В. Передача имущества в муниципальную собственность // Арбитражная практика.- 2002.-№3.-С.11-14.
84. Ельяшевич В.Б. Юридическое лицо, его происхождение и функции в римском частном праве.- С.-Пб.: Типо-литография Шредера, 1910.- 480 с.
85. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом.- М.: Издательская группа ФОРУМ-ИНФРА-М, 1997.- 240 с.
86. Жабреев М.В. Публичные образования и их органы: гражданско-правовой статус и участие в гражданских правоотношениях // Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов.- М.: «Статут», 2001.- С.177-219.
87. Житловий кодекс УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР.-1983.- додаток до №28.- Ст.573.
88. Загоровский А.И. Конспект лекций по русскому гражданскому праву (рукопись).- Харьков, 1891-1892.- 98 с.
89. Законопроект Закону України “Про референдуми Автономної Республіки Крим, місцеві референдуми та інші форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади” // http://www.rada.kiev.ua/zakon. PR1/4skl/1/0900/0938.htm.
90. Захарченко М. Невирішенні питання правового регулювання управління містом з районним поділом // Правничий часопис донецького університету.- 2001.- №1.- 19-23.
91. Звеков В. Участие Российской Федерации, субъектов РФ, муниципальных образований в отношениях, регулируемых гражданским законодательством // Хозяйство и право.- 1997.- № 9.- С.79-87.
92. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.-2002.- №3-4.- Ст.27.
93. Зобов´язальне право: теорія і практика. Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів / За ред. Н.С.Кузнєцової, О.В. Дзери.- К.: Юрінком інтер, 2000.- 912 с.
94. Иванов В. Коллективная собственность общины // Закон.- 1996.- № 5.- С.119-121.
95. Иванов В. Община как субъект права // Закон.- 1994.- № 5.- С.88-93.
96. Ігнатенко В.М. Характеристика підстав виникнення недоговірних зобов’язань // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000.-Вип. 45.-С.65-70.
97. Ігнатенко В.М. Безпідставне збагачення: поняття і види // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001.-Вип. 46.- С.73-78.
98. Ігнатенко В.М., Сиротенко С.Є. До питання про класифікацію об’єктів права комунальної власності / Проблеми правового регулювання місцевого самоврядування: Матеріали наук.-практ. конф., Харків 4-5 грудня 2001 року / За ред. М.І.Панова.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002.- С.232-234.
99. Илларионова Т.И. Структура гражданской правосубъектности / Правовые проблемы гражданской правосубъектности. Межвузовский сборник научных трудов. Вып. 62 / Отв. ред. проф. О.А.Красавчиков, Свердловск: УрГУ, 1978.- С.54-64.
100. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву.- Л.: изд-во ЛГУ, 1955.- 311 с.
101. Иоффе О.С. Спорные вопросы учения о правоотношении // Очерки по гражданскому праву. Л.: изд-во ЛГУ, 1957.- С.3-64.
102. Иоффе О.С. Советское гражданское право (курс лекций). Ч.1.- Л.: изд-во ЛГУ, 1958.- 511 с.
103. Иоффе О.С. Советское гражданское право. М.: Юрид.лит., 1967.- 494 с.
104. Иоффе О.С. Вина и ответственность по советскому праву // Советское государство и право.- 1972.-№ 9.- С.37-41.
105. Иоффе О.С. Обязательственное право.- М.: Юрид.лит., 1975.- 880 с.
106. Иоффе О.С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Ч.I., Л.: Изд-во ЛГУ, 1975.- 159 с.
107. Иоффе О.С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Ч.ІI., Л.: Изд-во ЛГУ, 1978.- 172 с.
108. Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. М.: Госюриздат, 1961.- 379 с.
109. Карлов О.О. Формування інституту місцевого самоврядування.- К.: Вища школа, 1993.- 114 с.
110. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. М.: Изд-во АН СССР , 1958.- 185 с.
111. Климкин С.И. Реализация правспособности юридического лица через его органы / Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов.- М.: «Статут», 2001.- С.158-176.
112. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
113. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. 9-е изд.- С.-Пб.: изд. юрид. книжного магазина Мартынова Н.К., 1914.- 360 с.
114. Кореневская Е.И. Местные Советы в условиях территориальной концентрации производства.-.М.: изд-во «Наука», 1984.- 172 с.
115. Корецкий В.И. Гражданское право и гражданские правооотношения в СССР.- Душанбе: изд-во ДушГУ, 1967.- 76 с.
116. Кофман В.И. Границы юридически-значимого причинения // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. Сборник статей.- М.: «Статут», 2001.-С.131-146.
117. Кравченко В.В. До питання щодо законодавчого визначення статусу територіальної громади // Проблеми правового вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 4-5 грудня 2001р. / За ред. М.І.Панова.-Харків: Нац. юрид. акад.України, 2002.-С.145-148.
118. Кравчук В. Сутністні ознаки юридичної особи // Підприємництво, господарство і право.-1999.- №7.- С.30-32.
119. Кравчук В. Органи юридичних осіб: порівняльний аналіз європейського законодавства // Підприємництво, господарство і право.- 1999.-№8.- С.17-19.
120. Кравчук В. Правові ознаки юридичної особи // Підприємництво, господарство і право.-1999.- №9.- С.11-13.
121. Красавчиков О.О. Юридические факты в советском гражданском праве.- М.: Госюриздат, 1958.- 183 с.
122. Красавчиков О.А. Система отдельных видов обязательств // Советкая юстиция.- 1960.-№ 5.- С.41-43.
123. Красавчиков О.А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве. Сб. научных трудов. вип. 27.- Свердловск, 1973.- С.11-16.
124. Красавчиков О.А. Сущность юридического лица // Советское государство и право.- 1976.- № 1.- С.51-55.
125. Красавчиков О.А. Гражданская правосубъектность как правовая форма / Правовые проблемы гражданской правосубъектности. Межвузовский сборник научных трудов. Вып. 62 / Отв. ред. проф. О.А.Красавчиков, Свердловск: УрГУ, 1978.- С.5-26.
126. Красько И.Е. Некоторые проблемы теории юридических лиц и их прикладное значение // Предпринимательство, хозяйство и право.- 1998.- №10.- С.35-37.
127. Кредитная история регионов Украины // Бизнес, 3 березня 2003.-№9.- С.18.
128. Крохина Ю. Кредитная деятельность муниципальных образований в Российской федерации // Хозяйство и право.- 2001.-№4.- С.60-70.
129. Кудрявцев В.Н. Закон, поступок, ответственность.- М.: изд-во АН СССР, 1986.- 448 с.
130. Кулагин М.И. Избранные труды. М.: «Статут» (в серии «Классика российской цивилистики»), 1997.- 330 с.
131. Кучумова Л.И. Сельская община в России (вторая половина ХІХ века), М.: Знание, 1992.- 64 с.
132. Лаврик В. Законодавча база існування рад в містах з районним поділом // Право України.- 2000.-№3.- С.34-36.
133. Лазар Я. Собственность в буржуазной правовой теории. М.: Юрид.лит., 1985.- 192 с.
134. Ландкоф С.Н. Субъекты права (лица). Вып. III. Научного комментария ГК. М., 1928.- С.55.
135. Лейст О.Э. Санкции в советском праве.- М.: Госюриздат, 1962.- 238 с.
136. Ллойд Д. Идея права / перевод с английского М.А.Юмашева, Ю.М. Юмашева / под научн. ред. Ю.М.Юмашева.- М.: Югона, 2002.- 416 с.
137. Любимов Ю.С. Квазисубъектное образование в гражданском праве // Правоведение. Известия высших учебных заведений.- 2000.- № 6.- С.98-124.
138. Любченко П.М. Територіальна громада: проблеми регулюваня правового статусу // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Збірник наукових праць.- Харків: Право, Вип. 2, 2002.- С.50-60.
139. Мавко П. Місцеве самоврядування в Україні як притча во язицех // Аспекти самоврядування.- 2002.- Число 1- С.17-19.
140. Майданник Л.А, Сергеева Н.Ю. Материальная ответственность за повреждение здоровья.- М.: Юрид.лит., 1968.- 216 с.
141. Майданник Р.А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві.- К.: Видавничо поліграфічний центр «Київський університет», 2002.- 502 с.
142. Малеин Н.С. Возмещение вреда причиненного личности.- М.: Юрид. лит., 1965.- 230 с.
143. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях.- М.: «Наука», 1968.- 207 с.
144. Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности в СССР. М.: Юрид. лит, 1981.- 216 с.
145. Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита.- М.: МЗ Пресс, 2000.- 244 с.
146. Мартемьянов В.С. Местные Советы и их исполнительные органы как юридические лица.- М.: Юрид. лит., 1975.- 112 с.
147. Мартемьянов В.С. Хозяйственные права местных Советов.- М.: Юрид.лит., 1981.- 174 с.
148. Матвеев Г.К. Вина в советском гражданском праве.- К.: изд-во КГУ им.Т.Г.Шевченко, 1955.- 306 с.
149. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности . М.: Юрид. лит., 1970.- 311 с.
150. Матузов Н.И. Субъективные права граждан СССР.- Саратов: Приволжское книжное издательство, 1966.- 190 с.
151. Мезрин Б.Н. Место гражданской правосубъектности в механизме правового регулирования /Антология уральской цивилистики. 1925-1989: Сборник статей.- М.: “Статут”, 2001- С.183-190.
152. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2-х ч. Часть 1). По исправленному и доплненному 8-му изд., 1902. М.: Статут (в серии «Классика российской цивилистики»),1997,- 290 с.
153. Методика розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва // Збірник систематизованного законодавства. Бухгалтерія: право, податки, консультації, 18 червня 2001.-№25.- С.48-50.
154. Михайлов С.В. Категория интереса в российском гражданском праве.- М.: “Статут”, 2002.- 205 с.
155. Михайловский А. Реформа городского самоуправления в России.- М.: Книгоиздательство “Польза”, В.Антик и К., 1908.- 109 с.
156. Мицкевич А.В. Субъекти советского права.- М.: Государственное издательство юридической литературы, 1962.- 213 с.
157. Музика Л. Власність в правовому та економічному вимірі // Право України.- 2001.- №12.- С.47-51.
158. Музика Л.А. Територіальна громада як суб’єкт права комунальної власності // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис.- Хмельницький.- 2002.- №2.-С.100-102.
159. Музика. Л. Чи існують реальні суб’єкти права комунальної власності? // Право України.-2002.-№ 11.- С.116-119.
160. Музика Л. Деякі питання правового режиму об'єктів права комунальної власності // Підприємництво, господарство та право.- 2002.- №12.- С.38-40.
161. Муніципальне право України. Підручник / Погорілко В.Ф., Фрицький О.Ф., Баймуратов М.О. та ін. / За ред. проф. В.Ф.Погорілка, О.Ф.Фрицького, К.: Юрінком Інтер, 2001.- 352 с.
162. Мусієнко В. Правовий режим майна комунальної власності // Економіка, фінанси, право.- 2001.- № 6.- С.16-18.
163. Мусин В.А. Волевые акты государственных предприятий и проблема сущности юридического лица // Правоведение. Известия высших учебных заведений.- 1963.- № 1.- С.60-69.
164. Мусин В.А. Одночленные корпорации в буржуазном праве // Правоведение. Известия высших учебных заведений - 1981.- № 4.- С.41-46.
165. Набока І.В. Становлення місцевого самоврядування за роки незалежності України // Українська державність: становлення, досвід, проблеми: Збірник наукових статей (за матеріалами ХІІ Харківських політологічних читань).- Харків: “Право”, 2001.- С.93-94.
166. Немировский А.О. Реформа городского самоуправления.- С.-Пб.: Типография Т-ва п.ф. “Электро-Типография Н.Я.Стояковой”, 1911.- 27 с.
167. Немчинов В.И. Городское самоуправление по действующему русскому законодательству.- М.: издание В.М. Саблина, 1912.- 396 с.
168. Нудельман В. Самодостатня територія як запорука гідного життя // Урядовий кур’єр.- 18.09.2002р.- № 171.- С.13.
169. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов / Под ред. Н.Ю.Шведовой.- 23-е изд.испр.- М.: Рус.язык., 1991.- 917 с.
170. Олуйко В. Муніципальна реформа: на часі кроки вперед // Урядовий кур'єр.- 25.12.2002р.- № 241.- С.4.
171. Орзіх М. Концепція правового статусу самоврядних територій і органів місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування України.- 1995.- №1.- С.66-68.
172. Осипов Е.Б. Общие вопросы ответственности в гражданском праве // Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов.- М.: «Статут», 2001.-С.297-318.
173. Офіційний вісник України.- 1998.- № 38.- Ст.1405.
174. Пажитнов К.А. Городское и земское самоуправление. С-Пб, издание М.И.Семенова, 1913.- с. 114.
175. Паліюк В.П. Правовове регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Автореф. дис...канд. юрид. наук.:12.00.03 / Нац. юрид. акад. України.- Харків, 2000.- 18 с.
176. Панкратов П.А., Козлова Н.В. Юридическое лицо как инструмент перераспределения собственности (к 15-летию начала реформы института юридического лица) // Вестник МГУ. Серия 11. Право, 2002.- № 1.- С.90-98.
177. Пархоменко В. На шляху з населення в громадяни // http//www.usukraine.org/cpp/journal/as9901/parkhomenko.html.
178. Первомайський О.О. До питання про джерела цивільного права // Право України.- 2001.- №2.- С.34-37, 52.
179. Первомайський О.О. До питання про участь Автономної Республіки Крим у відносинах власності // Підприємництво, господарство і право.- 2001.- № 3.- С.60-63.
180. Перелік державного майна, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність): Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 // CП України.-1991.-№12.-Ст.124.
181. Перспективи розвитку місцевого самоврядування: досвід України та Швеції. Аналітичний бюллетень.- К.: фірма «П.С.Комунікації», 1998.- 123 с.
182. Подопригора А.А. Основы Римского гражданского права. Учебное пособие.- К.: «Вентури» , 1994.- 288 с.
183. Покровский И.А. История римского права.- СПб.: Издательско-торговый дом «Летний сад», 1999.- 533 с.
184. Порядок державної реєстрації договорів оренди землі: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073 // Офіційний вісник.-1998.-№52.- Ст.1493.
185. Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2000р. № 118 // Офіційний вісник.-2000. -№4.- Ст.78.
186. Право власності в Україні: Навч. посіб./ Дзера О.В., Кузнецова Н.С., Підопригора О.А. та ін. / За заг.ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової.-К.: Юрінком Інтер, 2000.- 816 с.
187. Правовая система Нидерландов / Отв. ред. В.В.Бойцова и Л.В.Бойцова.- М.: «Зерцало», 1998.- 432 с.
188. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1992.- №.31.- Ст.440.
189. Про відходи: Закон України від 05 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України.-1998.- №36-37.- Ст.242.
190. Про власність: Закон УРСР від 07 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.- 1991.- №20.- Ст.249.
191. Про державно-правовий експеремент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області: Закон України від 05 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України.-2001.- №29.- Ст.138.
192. Про деякі питання оренди об’єктів права комунальної власності у м. Києві: Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.08.2000р. № 484-МГ // Збірник систематизованого законодавства. Бухгалтерія: право, податки, консультації, 18 червня 2001 р.- №25.- С.48.
193. Про концесії: Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України.-1999.- №344.- Ст.372.
194. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України.-1997.- №24.- Ст.170.
195. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України.-1999.- №20-21.- Ст.190.
196. Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування: Закон УРСР від 07 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.-1991.-№2.-Ст.5.
197. Про органи самоорганізації населення: Закон України від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України.-2001.- №48.- Ст.254.
198. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.-1992.- №30.- Ст.416.
199. Про оренду землі: Закон України від 06 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України.-1998.- №46-47.- Ст.280.
200. Про особливості приватизації об´єктів незакінченного будівництва: Закон України від 14 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України.-2000.- №45.- Ст.375.
201. Про передачу майна, що перебуває у загальнодержавній власності до комунальної власності м.Києва: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.1992р. № 450 // http: www.rada.kiev.ua/laws/prawo/new/ orgvlad.html.
202. Про передачу майна, що перебуває у загальнодержавній власності до комунальної власності областей та м.Севастополя: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.1993р. № 454 // http: www.rada. kiev.ua/laws/prawo/new/orgvlad.html.
203. Про передачу майна, що перебуває у загальнодержавній власності до комунальної власності областей: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.10.1993р. № 830 // http:www.rada.kiev.ua/laws/prawo/new/ orgvlad.html.
204. Про передачу майна, що перебуває у загальнодержавній власності до комунальної власності областей, міст Києва та Севастополя: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.1994р. №324 // http: www. rada.kiev.ua/laws/prawo/new/orgvlad.html.
205. Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності: Закон України від 03 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України.-1998.- №34.- Ст.228.
206. Про передачу об’єктів права державної і комунальної власності: Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998р. № 1482 // Офіційний вісник.- 1998.- № 38.- Ст.1405.
207. Про поетапну передачу у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонда, сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. №1060 // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.- 1996.-.№ 12 .- С.52.
208. Про поетапну передачу до комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.1996р. № 1443 // Урядовий кур´єр.- 12.12.1996 р.-№ 233-234.
209. Про поетапну передачу у комунальну власность територіальних громад великих міст ( з населенням понад 100 тис.чол.) об’єктів теплопостачання споживачів житлово-комунальної сфери: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2074 // Офіційний вісник.- 1998.- №52.- Ст.1945.
210. Про приватизацію державного майна: Закон України від 04 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.-1992.- №24.- Ст.348.
211. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від 06 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.-1992.- №24.- Ст.350.
212. Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю): Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311 // CП України.- 1991.- №12.- Ст.124.
213. Про Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради: Положення, затверджене розпорядженням Харківського міського голови від 23.06.98р. №1327 (зі змінами) // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування міста Харкова.- 2000.-№1.- С.64.
214. Про цінні папери та фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України.-1991.- №38.- Ст.508.
215. Проект Цівільного кодексу України // Українське право. – 1999.- Число 1.
216. Пушкин А.А. Советское государство как субъект Советского гражданского права.- Харьков: ХЮИ, 1965.- 23 с.
217. Пятков Д.В. О гражданской правосубъектности Российской Федерации, ее субъектов и муниципальных образований / Ежегодник российского права. М.: Норма, 2000.- С.126-135.
218. Пятков Д. К вопросу о передаче в муниципальную собственность объектов соцкульбыта, находящихся на балансе приватизированных предприятий // Хозяйство и право.- 2003.-№1.- С.101-108.
219. Рахмилович В.А. О так называемом субстрате юридического лица (К вопросу о путях изучения юридического лица) // Проблемы совершенствования советского законодательства. Труды ВНИИСЗ. Вып. 29. М., 1984.- С.116-118.
220. Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / Шевченко Я.М., Молявко О.М., Салатко А.Л. та ін.- Харків: Консум, 1999.- 272 с.
221. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России.- М.:Юристъ, 2001.- 496 с.
222. Рахмилович В.А. О противоправности как основании гражданской ответственности // Советское государство и право.- 1964.- № 3.- С.53-56.
223. Самощенко И.С. Правонарушения и юридическая ответственность. Учебное пособие.- М.: ВЮЗИ, 1966.- 30 с.
224. Самощенко И.С., Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству.- М.: Юрид.лит., 1971.- 240 с.
225. Санжаков О. К вопросу о местной казне // Хозяйство и право.-1999.- №4.- С.90-95.
226. Селиванова И.А. Проблемы организационной формы органов местного самоуправления // Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування: Матеріали наук.-практ.конф., Харків, 4-5 грудня 2001р. / За ред. М.І.Панова.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002.- С.239-242.
227. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права // Вісник Академії