Чернілевська Олена Ігорівна Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами

Краткое описание

Чернілевська Олена Ігорівна, тимчасово не працює: «Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами» (12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право). Спец­рада К 20.051.14 у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА» МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

ЧЕРНІЛЕВСЬКА ОЛЕНА ІГОРІВНА

Прим. №_____

УДК 347.5

ДИСЕРТАЦІЯ

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ СПІЛЬНО КІЛЬКОМА ОСОБАМИ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Галузь знань «081 – Право»

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

__________/О.І. Чернілевська/

Науковий керівник

Яворська Олександра Степанівна

доктор юридичних наук, професор

Львів – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 14
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
ІЗ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ СПІЛЬНО КІЛЬКОМА 22
ОСОБАМИ
1.1. Методологія наукового дослідження 22
1.2. Стан наукових досліджень і правове регулювання зобов’язань із
відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами 24
1.3. Поняття й елементи зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно
кількома особами 33
1.4. Поняття і підстави виникнення множинності осіб у зобов’язаннях з
відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами 49
РОЗДІЛ 2. УМОВИ Й ПОРЯДОК ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ
СПІЛЬНО КІЛЬКОМА ОСОБАМИ 60
2.1. Характеристика умов відшкодування шкоди, завданої спільно кількома
особами 60
2.2. Способи й порядок відшкодування шкоди, завданої спільно кількома
особами 76
2.3. Припинення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно
кількома особами 91
2.4. Регресне зобов’язання як наслідок виконання зобов’язання з
відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами 101

РОЗДІЛ 3. СПЕЦІАЛЬНІ ВИДИ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ З ВІДШКОДУВАННЯ
ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ СПІЛЬНО КІЛЬКОМА ОСОБАМИ 109
3.1. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми

13

особами 109
3.2. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми
особами 121
3.3. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома недієздатними або
обмежено дієздатними особами 135
3.4. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої дії джерел (-а) підвищеної
небезпеки 145
ВИСНОВКИ 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 161
ДОДАТОК А СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА 183
ВІДОМОСТІ ПРО АПРОБАЦІЮ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ

14

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЦК України

- Цивільний кодекс України;

СК України

- Сімейний кодекс України.

15

ВСТУП

Обгрунтування вибору теми дослідження. Зобов’язання з відшкодування шкоди виконує кілька функцій: сприяє відновленню майнового стану потерпілого і є способом запобігання порушення заподіювачем шкоди існуючих правових приписів

у майбутньому. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, є різновидом зобов’язання з відшкодування шкоди й виникає в разі заподіяння шкоди спільною поведінкою кількох осіб. У науці цивільного права таке зобов’язання, як правило, досліджувалося в контексті деліктної відповідальності та деліктних зобов’язальних правовідносин. Згадки про зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, є також у наукових працях, присвячених суб’єктному складу зобов’язання та множинності осіб у зобов’язанні.

Загальнотеоретичнуосновудослідження становлять наукові роботи
Д. В. Бобрової, Т. В. Боднар, В. І. Борисової, В. А. Васильєвої, В. В. Вітрянського,
Р. М. Гейнц, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, О. С. Іоффе, В. М. Коссака,
Н. С. Кузнєцової, О. А. Підопригори, З. В. Ромовської, Р. О. Стефанчука,

Є. О. Суханова, Є. О. Харитонова, І. В. Чернишової, Р. Б. Шишки, О. С. Яворської та ін. До складу спеціальної теоретичної основи дисертації належать праці вчених, які поглиблено досліджували зобов’язання з відшкодування шкоди й множинність осіб,

а саме: С. Д. Гринько, І. С. Канзафарової, Б. Е. Кензєєва, Т. С. Ківалової, М. В. Логвінової, В. В. Луця, О. О. Отраднової, В. Д. Примака, С. В. Сарбаша,

К. А. Сердюкова, Н. В. Терещенко тощо.

Зазначені вчені зробили вагомий внесок у розроблення проблем деліктної відповідальності, суб’єктного складу зобов’язання й множинності осіб у зобов’язанні. Однак існує низка питань щодо зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, які потребують додаткового висвітлення, зокрема: 1) підстави й умови виникнення таких зобов’язань; 2) порядок виконання зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, і можливість укладення договору про відшкодування шкоди між сторонами такого зобов’язання; 3) інші способи припинення зазначеного зобов’язання з відшкодування шкоди для одного або кількох боржників і правові наслідки такого припинення; 4) можливість виникнення досліджуваного зобов’язання у випадку завдання шкоди кількома недієздатними, обмежено дієздатними, малолітніми,

16

неповнолітніми особами або особами з різними обсягами деліктоздатності, а також унаслідок дії джерел (-а) підвищеної небезпеки; 5) виникнення неповної (часткової) солідарності в межах зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.

Проблематика завдання шкоди і її відшкодування існувала ще до римського права й буде існувати аж доти, доки існує будь-яке суспільство. Комплексне дослідження зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, є актуальним, оскільки покликане виявити відповідні теоретичні і законодавчі прогалини й запропонувати шляхи їхнього заповнення з урахуванням тенденцій в сучасному українському суспільстві. Водночас аналіз судової практики, яка стосується досліджуваного виду зобов’язань, висвітлить існуючі підходи до тлумачення відповідних законодавчих положень судами та дозволить окреслити рекомендації щодо їх уніфікації. Ураховуючи те, що протягом останніх років унаслідок поступового реформування судової системи України навантаження на суди загальної юрисдикції є понаднормовим, актуальним також є напрацювання шляхів вирішення спорів, які виникають унаслідок завдання шкоди спільно кількома особами, у позасудовому порядку, щоб посприяти розвитку медіації в Україні та зменшенню навантаження на судову систему.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему

дисертаційного дослідження затверджено й уточнено на Вченій раді Львівського національного університету ім. І. Франка (протоколи № 37/3 від 28.03.2012 р. й № 36/12 від 24.12.2014 р.). Дисертаційна робота виконана в межах планових тем науково-дослідної роботи кафедри цивільного права та процесу («Удосконалення механізму правового регулювання у світлі новелізації цивільного законодавства», номер державної реєстрації - 0112U003754) й кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права («Проблеми охорони і захисту прав інтелектуальної власності», номер державної реєстрації − 0116U001651) юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вирішення комплексної наукової проблеми, яка полягає в систематизації існуючих теоретичних положень про зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, заповненні можливих теоретичних прогалин і розробленні пропозицій щодо вдосконалення відповідного правового регулювання.

17

Для досягнення вказаної мети визначено такі завдання:

– розкрити стан наукових досліджень щодо зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами;

– дослідити поняття, елементи й умови виникнення зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами;

– дослідити поняття множинності осіб у зобов’язаннях з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, її ознаки та різновиди;

– з’ясувати порядок відшкодування шкоди у зобов’язаннях з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, й інші способи припинення таких правовідносин;

– проаналізувати зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми, кількома малолітніми або кількома недієздатними особами, кількома обмежено дієздатними особами, кількома особами з різними обсягами деліктоздатності або ж унаслідок дії джерел (-а) підвищеної небезпеки.

Об’єктом дослідження виступають цивільні правовідносини зобов’язального типу, які виникають внаслідок завдання шкоди спільно кількома особами.

Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні питання правового регулювання відносин у сфері заподіяння шкоди спільно кількома особами, відповідні нормативно-правові акти України та законодавство іноземних держав, міжнародно-правові акти, судова практика, а також спеціальна вітчизняна й іноземна наукова література.

Методи дослідження. У роботі використана низка загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Історичний метод використано для ілюстрування еволюції наукових поглядів щодо правових явищ делікту, цивільно-правової та деліктної відповідальності, деліктних зобов’язань (підрозділ 1.2), а також умов виникнення зобов’язань із відшкодування шкоди (підрозділ 2.1). За допомогою системного методу сформульовано поняття зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, досліджено його елементи й ознаки (підрозділ 1.3), а також окреслено поняття множинності осіб у такому зобов’язанні (підрозділ

1.4). Герменевтичний метод застосовано для: 1) тлумачення існуючих законодавчих норм із метою визначення умов виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами (підрозділ 2.1); 2) окреслення положень договору про відшкодування шкоди, який може бути укладено між сторонами такого

18

зобов’язання (підрозділ 2.2); 3) з’ясування можливості виникнення досліджуваного виду зобов’язання у випадку завдання шкоди кількома недієздатними, обмежено дієздатними, малолітніми, неповнолітніми особами або особами з різними обсягами деліктоздатності й у випадку дії джерел (-а) підвищеної небезпеки (розділ 3). Формально-логічні методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції, абстрагування і конкретизації використані в усіх розділах дисертаційного дослідження як універсальні прийоми мислення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в таких положеннях, що мають ознаки новизни і виносяться на захист:

вперше:

1) доведено, що спільні дії та/або бездіяльність як умова виникнення

зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, є:

1) сукупними й взаємопов’язаними; 2) їхнім наслідком є неподільна

відповідальність боржників;

2) обґрунтовано, що дії та/або бездіяльність у зобов’язанні з відшкодування

шкоди, завданої спільно кількома особами, є взаємопов’язаними, якщо вони:

1) мають єдиний наслідок – шкоду; 2) вчинені з єдиним наміром – досягти певну неправомірну ціль; 3) обмежені в часі;

3) окреслено дефініцію поняття множинності осіб у зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, як кількісної ознаки його суб’єктного складу, за наявності якої як сторона боржника, так і обидві сторони зобов’язання можуть бути представлені двома й більше особами, та яка зумовлює застосування особливого порядку виконання такого зобов’язання;

удосконалено:

4) положення про можливість укладення договору про відшкодування шкоди між сторонами зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами; такий договір є виключно одностороннім, консенсуальним і укладається в письмовій формі між потерпілим (-и) й солідарними боржниками у зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами;

5) положення про зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми особами й особами з різними обсягами деліктоздатності, однією з яких є малолітня особа. У зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми особами, боржники несуть часткову відповідальність, проте

19

зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома особами з різними обсягами деліктоздатності, однією з яких є малолітня особа, має наслідком виникнення неповної (часткової) солідарності;

6) положення про зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами й особами з різними обсягами деліктоздатності, однією з яких є неповнолітня особа. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми є частковим у той час, як завдання шкоди кількома особами, серед яких тільки один із боржників є неповнолітнім, має наслідком виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно;

7) положення про зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома недієздатними й особами з різними обсягами деліктоздатності, однією з яких є недієздатна особа. У разі завдання шкоди кількома особами з різними обсягами деліктоздатності, однією з яких є недієздатна особа, зобов’язанню з відшкодування шкоди властива неповна (часткова) солідарність – опікун недієздатного надає відшкодування лише в чітко визначеній частці, водночас особи з повним обсягом деліктоздатності відшкодовують решту солідарно;

8) положення про необхідність відмежовувати зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми, кількома неповнолітніми або кількома недієздатними особами, від зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої спільно, оскільки боржники у перерахованих зобов’язаннях несуть часткову, а у зобов’язаннях з відшкодування шкоди, завданої спільно, – солідарну відповідальність;

отримали подальший розвиток:

9) визначення змістовного наповнення об’єкта, а також змісту зобов’язання з відшкодування шкоди, які є його двома самостійними елементами. Об’єктом є грошові кошти, майно, майнові права, зокрема майнові права інтелектуальної власності, цінні папери, інформація, яка має комерційну цінність, й інші оборотоздатні об’єкти цивільних прав; водночас зміст зобов’язання – це право потерпілого на відшкодування заподіяної майнової та/або моральної шкоди й обов’язок боржників відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі;

10) класифікація умов виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, на загальні (факт заподіяння шкоди, протиправність діяння, наявність причинового зв’язку між поведінкою заподіювача

20

шкоди й самою шкодою, вина порушника) й спеціальні (сторона боржника представлена хоча би двома особами на момент виникнення такого зобов’язання, шкода має бути завдана заподіювачами спільно);

11) класифікація зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами: (а) за характером множинності осіб у зобов’язанні; (б) за об’єктом посягання; (в) за суб’єктним складом; (г) за видом солідарності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертаційній роботі положення й висновки можуть бути використані у правотворчій діяльності – щодо вдосконалення цивільного законодавства України, яке регулює зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами; у судовій практиці – під час вирішення судових спорів, пов’язаних з невиконанням або неналежним виконанням таких зобов’язань з відшкодування шкоди; у медіаційній практиці – під час вирішення спорів, пов’язаних із невиконанням або неналежним виконанням досліджуваних зобов’язань у позасудовому порядку; у науково-дослідній діяльності – для подальшого наукового дослідження зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами; у навчальному процесі – при викладанні курсів: «Цивільне право України», окремих спецкурсів цивільно-правового спрямування та при підготовці навчально-методичних матеріалів.

Особистий внесок здобувача полягає в одержанні наукових результатів, що відображаються в дисертації. Дисертаційна робота виконана самостійно, з використанням існуючих наукових досліджень і чинного законодавства. Усі сформульовані в ній положення й висновки обґрунтовано на основі власних авторських досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації висвітлено

й обговорено на засіданнях кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. Викладені в дисертаційній роботі теоретико-практичні результати дослідження апробовано на міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасний стан та перспективи подальшого розвитку правової системи України» (м. Харків, 14-15.09.2012 р.); «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 26-

21

27.07.2013 р.); «Сучасні проблеми права в Україні» (м. Тернопіль, 01.10.2014 р.); «Четверті економіко-правові дискусії» (м. Львів, 14.10.2014 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації відображені

в 11 наукових працях, зокрема у 6 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, 1 статті – у науковому періодичному фаховому виданні іншої держави, та в 4 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура й обсяг дисертації зумовлені метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, що охоплюють 12 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 182 сторінки. Список використаних джерел нараховує 225 найменувань і викладений на 22 сторінках. Один додаток міститься на 3 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні та вирішенні комплексу теоретичних і практичних проблем доктрини цивільного права, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої спільно кількома особами. На основі аналізу наукової літератури і законодавства, вивчення й узагальнення судової практики стало можливим сформулювати такі основні теоретичні та практичні висновки:

1. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, слід трактувати як відносне цивільне правовідношення, що виникає між потерпілим і, щонайменше, двома боржниками внаслідок порушення останніми абсолютних прав потерпілого, завдання йому шкоди та має на меті відшкодувати таку шкоду шляхом грошової компенсації або передання певних майнових благ.

2. Елементами зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, є суб’єкт, об’єкт і зміст. До суб’єктного складу такого зобов’язання належать потерпілий і боржники, однак у зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої спільно, не можуть брати участь будь-які треті особи. Потерпілими в зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, можуть бути визнані будь-які суб’єкти цивільного права: юридичні й фізичні особи (останні незалежно від віку, стану здоров’я, обсягу дієздатності тощо), держава, територіальна громада, АР Крим. У такому зобов’язанні з відшкодування шкоди завжди бере участь, щонайменше, два боржники. Об’єктом досліджуваного зобов’язання є грошові кошти, майно, майнові права, зокрема майнові права інтелектуальної власності, цінні папери, інформація, яка має комерційну цінність, й інші оборотоздатні об’єкти цивільних прав. Змістом зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, є право потерпілого на відшкодування заподіяної майнової та/або моральної шкоди в повному обсязі, якому кореспондує обов’язок боржників відшкодувати завдану шкоду.

3. Поняття множинності осіб у зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, акумулює в собі усі ознаки зазначеного правового явища,

а саме: 1) множинність є виключно кількісною характеристикою суб’єктного складу такого зобов’язання; 2) її зміст полягає в тому, що як сторона боржника, так і обидві сторони зобов’язання можуть бути представлені двома й більше особами; 3) вона

157

зумовлює застосування особливого порядку виконання такого зобов’язання. Зобов’язанню з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, завжди притаманна солідарна пасивна множинність осіб. Однак у випадку, коли сторона потерпілого представлена кількома особами, множинність в такому зобов’язанні з відшкодування шкоди є змішаною.

4. Для виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, необхідним є наявність ряду як загальних (власне шкода, причиновий зв'язок між діянням і шкодою, протиправність поведінки усіх солідарних боржників і вина всіх солідарних боржників, за винятком прямо передбачених законом випадків), так і спеціальних умов: 1) участі на стороні боржника, щонайменше, двох солідарних боржників на момент виникнення такого зобов’язання; 2) завданні шкоди солідарними боржниками спільно. Спільні дії та/або бездіяльність як умова виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, характеризуються тим, що: 1) є сукупними й взаємопов’язаними; 2) їхнім наслідком є неподільна відповідальність боржників.

5. Порядок відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, безпосередньо пов'язаний із солідарним обов’язком боржників. Потерпілий має право вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі або ж частково, як від усіх боржників, так і від кожного окремо. У разі отримання виконання не в повному обсязі від одного з боржників потерпілий має право вимагати недоодержане від інших солідарних боржників. Боржник, який відшкодував шкоду в повному обсязі самостійно, наділяється правом зворотної вимоги до інших солідарних боржників. У випадку участі в такому зобов’язанні кількох солідарних потерпілих усі вони наділені правом солідарної вимоги, яку має право заявити як один, так і кілька потерпілих. Солідарні боржники вирішують між собою, хто з них і яким чином виконуватиме зобов’язання, а також обирають особу потерпілого, якому буде надано таке виконання. Сторони зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, можуть укласти між собою договір про відшкодування шкоди, у якому домовитися про способи, строки й порядок відшкодування завданої шкоди.

6. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, може бути припинено всіма способами, передбаченими ЦК України. Застосування

158

того чи іншого способу припинення зобов’язання можливе за участю всіх боржників, кількох або тільки одного. Окрім виконання, зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, може бути припинене одночасно для усіх солідарних боржників будь-яким іншим способом унаслідок:

1) домовленості між усіма учасниками зобов’язання; 2) вчинення або ж не вчинення певних дій; 3) настання певних подій чи обставин. Якщо зобов’язання частково припиняється між потерпілим і одним із солідарних боржників, це впливає на розмір відшкодування, яке повинно бути надано потерпілому іншими солідарними боржниками. Вибуття зі складу боржників однієї особи не зменшує завдану шкоду, але зменшує розмір відшкодування, яке має право вимагати потерпілий.

7. У випадку завдання шкоди малолітньою особою боржником у зобов’язанні з відшкодування шкоди є батьки (усиновлювачі), опікун або інша фізична особа, яка на правових підставах здійснює виховання малолітнього. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, може мати місце у випадках, коли шкоду завдано одним малолітнім і відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі). Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми, відрізняється від зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, оскільки в першому випадку боржники несуть часткову відповідальність перед потерпілим, а в другому – солідарну.

8. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої кількома особами з різними обсягами деліктоздатності, однією з яких є малолітній, передбачає виникнення неповної (часткової) солідарності. Особи з повною деліктоздатністю є солідарними боржниками в такому зобов’язанні; батьки (усиновлювачі), опікун або інша фізична особа, яка на правових підставах здійснює виховання малолітнього, несуть відповідальність за шкоду, завдану дитиною, у межах певної частки.

9. У субсидіарному зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім, може виникати солідарна множинність осіб на стороні боржника, якщо відповідальність за таку особу несуть її батьки (усиновлювачі). У разі звернення за відшкодуванням до піклувальника чи іншої фізичної особи, яка на правових підставах здійснює виховання неповнолітнього, кількість боржників у субсидіарному зобов’язанні прямо пов’язана із кількістю осіб, які здійснюють таке

159

виховання. Однак у зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами, на стороні боржника виникає часткова множинність осіб.

10. У випадках, коли шкода заподіяна спільно кількома особами, серед яких тільки один із боржників є неповнолітнім, на відміну від інших боржників – повнолітніх осіб з повною дієздатністю, виникає зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами. У разі відсутності в неповнолітнього майна, достатнього для відшкодування, обов’язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на субсидіарного боржника – батьків (усиновлювачів) чи піклувальника такої особи. Субсидіарний боржник повинен відшкодувати шкоду в чітко визначеній частці, а решту відшкодування зобов’язані надати інші солідарні боржники із зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.

11. Зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно, може виникати в разі завдання шкоди кількома обмежено дієздатними особами, а також у випадку завдання шкоди спільно кількома особами, одна з яких є обмежено дієздатною. Якщо шкода заподіюється кількома недієздатними особами, опікуни зазначених осіб несуть часткову відповідальність. У випадку завдання шкоди кількома особами з різними обсягами деліктоздатності, однією з яких є недієздатний, деліктному зобов’язанню властива неповна (часткова) солідарність. Особи, наділені повним обсягом деліктоздатності, несуть солідарну відповідальність й зобов’язані надати потерпілому відшкодування в розмірі завданої шкоди, за вирахуванням частки, яка припадає на опікуна недієздатної фізичної особи. Опікун недієздатного відшкодовує шкоду лише в тій частці, розмір якої визначається за домовленістю між усіма боржниками або за рішенням суду.

12. У випадку завдання шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, може виникнути: (а) коли шкоди завдано внаслідок дії одного джерела підвищеної небезпеки, яке належить двом чи більше володільцям; (б) коли шкоди завдано внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. У першому випадку рівень взаємопов’язаності поведінки володільців є настільки високим, що власне для цього випадку наявність та/або відсутність єдиного наміру не є одним із вирішальних чинників. У другому випадку обов’язковою умовою виникнення

160

такого зобов’язання є те, що дії/бездіяльність володільців джерел підвищеної небезпеки або осіб, які здійснюють діяльність, що становить підвищену небезпеку для оточуючих, були сукупними, взаємопов’язаними й мали наслідком неподільність відповідальності за завдану шкоду. Суб’єктивна сторона їхньої поведінки, зокрема вина, не мають значення. В усіх інших випадках завдання шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки виникають часткові деліктні зобов’язання.