ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЯК ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТА

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Вишинський Петро Мар’янович

УДК 340.12

ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ
ЯК ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТА

Спеціальність: 12.00.12 – філософія права

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Бліхар В’ячеслав Степанович
кандидат філософських наук

Львів
2011

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ 12
1.1. Методологічна багатоаспектність пізнавальних і перетворювальних конструкцій юридичної освіти
13
1.2. Філософська методологія як раціоналізація світоглядних орієнтирів у професійній підготовці юриста
27
1.3. Структурованість антропології як окремого напряму філософського знання
45
Висновки до першого розділу 64
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЧНІСТЬ ФОРМ КОНСТИТУЮВАННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ
66
2.1. Трактування людини в межах загальнофілософської і філософсько-правової інтенцій
66
2.2. Гуманізаційно-правовий елемент у сприйнятті людини як соціально-правової цінності
86
2.3. Відношення «людина – суспільство» як антропологічний елемент впливу на професійну підготовку юриста
107
Висновки до другого розділу 125
РОЗДІЛ 3. ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ ЮРИСТА ДО МАЙБУТНЬОЇ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
127
3.1. Філософсько-методологічний аспект професійної підготовки юриста
127
3.2. Філософська антропологія як конструкт теоретико-методологічного вдосконалення юридичної діяльності
146
3.3. Філософсько-антропологічна концептуальність філософсько-правової проблематики
165
Висновки до третього розділу 184
ВИСНОВКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У пошуках істини освіта та наука інтерпретуються у рамках процесу й наслідку формування конкретно людиною свого образу в культурі. В контексті вибору найперспективніших шляхів модернізації освіти звертаються до традиційних методологій пізнання не лише освітньої діяльності, а й до світоглядно-методологічних експлікацій, які розкривають природу та сутність основного суб’єкта усіх освітніх перетворень – людину, яка навчається і, яка навчає. Підвищення наукового інтересу до методології, зокрема до філософської і філософсько-правової, є необхідним та імперативним, адже розв’язати чималу кількість проблем у відношеннях «людина-суспільство», «людина-природа», «людина-людина» спроможна виключно освічена особистість з високою світоглядною культурою.
Необхідною умовою наукової постановки нашого дослідження є критичне засвоєння потужного евристичного потенціалу філософських інтерпретацій, їх систематизація у вигляді напрямів, типів і підходів до розгляду людини, виявлення зв’язків між ними та, як наслідок, теоретичними результатами трактування людини, що знаходить свій вияв у освітніх просторах.
Ретельне вивчення і критичне осмислення професійної підготовки юриста обумовлюється потребою втілення основних її характеристик в умовах кризи сучасного державотворення. Окрім того, проблематику філософської антропології можна цілком логічно застосувати й до професійної підготовки юриста, яка, за своєю суттю, має цілком оптимальні можливості озброєння майбутнього юриста методологією дослідження людини, її самореалізації та підходами до визначення мети, змісту і технологій юридичної освіти. Водночас, професійно-юридична освіта не спирається достатньою мірою на філософсько-світоглядний і теоретико-методологічний потенціали. Завдання методологічного забезпечення професійної підготовки юриста набувають у цьому контексті пріоритетного значення. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває дослідження філософської антропології як теоретико-методологічної основи професійної підготовки юриста.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є доробки тих учених, які аналізували різні аспекти окресленої в дисертації проблематики. Насамперед, слід виокремити таких українських філософів права, як: В. Бачиніна, В. Бігуна, В. Вовк, Т. Гарасиміва, В. Журавського, В. Кравця, М. Козюбри, В. Костицького, В. Кременя, В. Навроцького, В. Ортинського, П. Рабіновича, О. Скакун, В. Скибицького, С. Сливки, В. Сокуренка, А. Токарської, В. Шаповала та ін.
Значну увагу антропологічним проблемам в праві та у сфері формування особистості приділили А. Ковлер, Б. Марков, Б.Мещеряков, Н. Пилюгіна, Н.Рулан.
З-поміж радянських учених-правознавців потрібно назвати: Л. Воєводіна, Г. Мальцева, М. Матузова, В. Патюліна. Значний інтерес представляють теоретичні здобутки радянських правознавців − В. Авдєєва, В. Барулина, В. Малахова, В. Нерсесянца, В. Сирих, Ю. Сорокіної, Н. Чепурнової, Б. Чічеріна та багато ін.
Окрім того, в дисертаційному дослідженні були використані ідеї сформульовані у працях видатних європейських та російських філософів: Ф. Бекона, М. Бердяєва, М. Бубера, К. Вальверде, Г. Гегеля, Е. Гусерля, О. Данільяна, І. Ільїна, І. Канта, К. Леві-Строса, П. Новгородцева, Г. Плеснера, Б. Чичеріна, В. Шелінга, М. Шелера, Д. Юма та ін.
Досягненню поставленої пізнавальної мети слугувало використання досягнень вітчизняної філософської думки, представленої працями В. Бліхара, О. Данільяна, В. Кременя, С. Кримського. Залучення значного теоретичного масиву дозволило простежити розвиток філософської антропології крізь призму її зв’язку та впливу на правотворчість, правосвідомість і професійну підготовку юриста.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження є складовою наукової теми «Методологія вивчення державно-правових явищ, філософії права, стану і перспектив розвитку ОВС України» кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ (шифр роботи 0113; номер державної реєстрації 0106U003648).
Метою і завданням дослідження є виявлення антрополого-методологічних засад забезпечення професійної юридичної освіти.
Для досягнення поставленої мети у дисертації поставлено такі завдання:
 визначити головні теоретико-методологічні підходи в аналізі філософсько-антропологічної проблематики;
 обґрунтувати необхідність філософсько-антропологічної методології, її концептуалізації у модернізації професійної юридичної підготовки;
 довести актуальність філософсько-антропологічної методології сучасної системи юридичної освіти;
 висвітлити значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості, зокрема – юриста;
 проаналізувати значення філософської методології в контексті її застосування для вдосконалення юридичної освіти та юридичної діяльності;
 розкрити сутність сучасного трактування вищої юридичної освіти в контексті розвитку ринкових відносин через реформування системи вищої освіти;
 узагальнити теоретико-методологічні засади проектування філософсько-правового забезпечення професійної готовності майбутнього юриста до антропологічно зорієнтованої теорії та практики.
Об’єктом дослідження є особливості сучасної професійної підготовки юриста як системи його методологічного, загальноюридичного та професійно-предметного формування.
Предметом дослідження є філософська антропологія як теоретико-методолдогічна основа професійної підготовки юриста.
Методи дослідження. Філософсько-методологічною основою дисертаційного дослідження є базові концепції гносеології, онтології, феноменології, герменевтики та концепти філософії і соціології права.
Достовірність та аргументація наукових результатів здійснювалися, опираючись на філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи, зокрема інтерпретаційно-аналітичний метод, за допомогою якого здійснювалися: теоретичний аналіз, синтез філософських, юридичних і педагогічних праць, нормативно-правових документів, підручників із узагальненням теоретико-методологічних засад проектування філософсько-правового забезпечення професійної підготовки юриста до антропологічно зорієнтованої теорії та практики; порівняльно-історичний аналіз, на основі якого було виявлено методи, умови та тенденції інтеграційного процесу філософсько-антропологічної думки у професійну підготовку юристів; наукова індукція, яка дала змогу врахувати виміри буття людини та здійснити функціональний і системний аналіз; інтегративний метод, який уможливив отримання наукових результатів щодо знання про вимір homo juridicus; культурологічний підхід, на основі якого визначено вплив філософської антропології як методології сучасних освітніх перетворень шляхом залучення антропологічного підходу на систему юридичної освіти; аксіологічний і антропологічний методи, котрі дали змогу висвітлити значення антропологічних експлікацій філософської теорії у методології саморозвитку особистості, а в цьому випадку – юриста; системно-структурний метод, який у рамках з’ясування і конкретизації складових професійної освіти юриста допомагає розкрити сутність сучасного трактування вищої юридичної освіти в контексті розвитку ринкових відносин через реформування системи вищої освіти.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що з позицій філософської антропології як теоретико-антропологічної основи професійної підготовки юриста розкрито сутність юридичної освіти та її впливу на формування світогляду юриста.
При цьому отримані нові результати, які розкривають особистий внесок автора у розробку теми, яка досліджується:
уперше:
 визначено можливості та межі філософської антропології як теоретико-методологічної основи вирішення проблеми професійної підготовки юриста. Можливості та межі філософської антропології такі: а) її концептуальність дає змогу трактувати будь-який юридичний феномен усередині інтелектуального простору соціокультурних, історико-філософських і філософсько-правових смислів, тому втрачається виключність юридичних меж; б) напрямлена на утворення філософсько-атропологічних моделей правової реальності; в) дослідження формування особистості актуалізується у зв’язку з пошуком причин і шляхів виникнення держави та права;
 обґрунтовано умови, на основі яких філософська методологія інтегрує синтез антропологічних концептів у модернізацію юридичної освіти. Ці умови зумовлюються тим, що філософська методологія розкриває відношення наукової діяльності з іншими сферами людської діяльності крізь призму трактування науки в контексті людини, культури, суспільства, держави, права тощо. Використовуючи філософську методологію враховуються усі складові дослідницької діяльності в будь-якій науці, особливо, що стосується раціоналізації світоглядних орієнтирів у професійній підготовці юриста;
набули подальшого розвитку:
 трактування і специфіка філософсько-антропологічної інтерпретації правового статусу особи, які відображають основний принцип інтерпретації прав людини з антропологічних позицій, що виражається так: «людина як людина повинна мати право». Крім того, права людини мають антропологічну основу у внутрішній мірі прагнення людини до ризику і новацій, яка полягає в прагненні зберегти себе, свою екзистенцію;
 теоретичні підходи щодо визначення філософської методології як системного фактору юридичної діяльності, котра передбачає поглиблення філософсько-світоглядного пізнання науково-практичних і освітніх процесів у професійній підготовці юриста;
удосконалено:
 модель системи юридичної освіти шляхом визначення напрямів використання теоретичних знань у процесі удосконалення та підвищення ефективності юридичної діяльності. Важливим чинником у цій моделі, окрім знань, є розуміння майбутнім юристом соціальної ролі права, оволодіння навиками та вміннями виконання своїх професійних обов’язків, потреба в постійному правовому самовдосконаленні. Відтак важливе її завдання – це формування правової свідомості як надійної основи правової культури і поведінки громадян;
 на основі дослідження філософської антропології у системі інших наук, зокрема філософії права, обґрунтовано багатофункціональність, складноструктурність і багатовимірність методології, котра розуміється як синтез епістемологічних, гносеологічних, аксіологічних та світоглядних знань у межах організації юридичної діяльності;
 стратегічні підходи стосовно дослідження поняття і структури ґенези та філософсько-правових детермінантів професійної підготовки юриста, які дали можливість констатувати, що: а) поза правовою інституалізацією, досконалою юридичною культурою і вихованням професіоналів юристів, неможливим є формування громадянського суспільства; б) ефективність правових перетворень активізується лише у рамках високого рівня правової культури суспільства; в) саме право формується і діє у контексті свободи та свідомості людини, що відображається крізь призму залежності рівня будь-якої правової системи від правосвідомості.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційному дослідженні висновки можуть бути використані в практичній роботі органів влади, діяльність яких пов’язана із нормотворчістю, а також у правозастосовній сфері, зокрема в ОВС України; у подальшій розробці загальнотеоретичної концепції професійної освіти.
Окремі положення і висновки дисертації можуть застосовуватися у:
− навчальному процесі, при викладанні таких курсів, як: «філософія права», «філософія», «професійна етика», «деонтологія», «теорія держави та права», «етика та естетика»;
− у науково-дослідній сфері – для усунення існуючих прогалин у вивченні впливу філософської антропології на професійну підготовку юриста;
− у процесі підготовки підручників, навчальних посібників із теорії держави й права, професійної етики, юридичної деонтології, філософії права.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостій¬ним дослідженням автора та базується на авторському переосмисленні наукової проблеми – філософська антропологія як теоретико-методологічна основа професійної підготовки юриста. Усі наведені в дисертації і винесені на захист наукові результати отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та положення дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ, на міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема: на Регіональній конференції «Проблеми державотворення в Україні: минуле і сучасне» (Львів, 21 травня 2009р., Національний університет «Львівська політехніка»); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль суспільно-політичних дисциплін у формуванні світогляду працівника органів внутрішніх справ» (Львів, 28 травня 2009 р., Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України); Міжнародній науковій конференції «Духовність. Культура. Людина» (Львів, 15-16 квітня, 2010 р., Львівський національний університет імені Івана Франка.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліко¬вано індивідуально три публікації у наукових фахових виданнях і три матеріали доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації та її обсяг. Специфіка визначених метою та завданнями проблем, що стали предметом дослідження, їхня багатоаспектність визначили загальну логіку і структуру дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, у т.ч. основний текст – 190 сторінок. Список використаних джерел викладений на 17 сторінках і складається із 197 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У межах філософської антропології та філософії права обґрунтовано, що наукова методологія у системі загальної освіти уможливлює вибір найдоцільніших підходів, стратегічних орієнтацій сучасного розвитку юридичної освіти, дозволяє запобігти її трансформації у технократизм наукових розробок виключно для технічного та економічного розвитку суспільства та особистості поза гуманністю, відповідальністю, справедливістю, повагою до гідності особи, її правами та свободами тощо.
2. Основоположною детермінантою дисертаційного дослідження є концепція поглиблення філософсько-антропологічної та філософсько-методологічної складових професійної підготовки юриста, зважаючи на те, що вдосконалення системи освіти неможливе поза переосмисленням світоглядних основ, зокрема, що стосується фундаментального значення юридичних знань, заснованих конкретно на філософії, філософській антропології, аксіології та ін. Це, своєю чергою, відображає основне завдання сучасного рівня модернізації юридичної освіти, як і реалізацію стратегії загальноосвітніх реформ у бік Болонського процесу.
3. Аргументується, що відсутність єдиного стандарту вищої юридичної освіти неодмінно призводить до низького рівня формування студента-правника. Крім того, різнобічний підхід різних вишів юридичного та не юридичного спрямування до надання юридичної освіти не лише унеможливлює швидке реагування на виклики часу щодо утворення загального стандарту юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», а й відображає відсутність такого стандарту щодо «спеціаліста», «магістра» тощо.
4. У рамках відображення негативних рис сучасного розвитку юридичної освіти підкреслюється неабияке значення національної системи освіти для формування студента-правника. Адже, опираючись на національний вишкіл у вишах, студент має змогу усвідомити українське законодавство, отримати практичні навики у чинних сьогодні програмах стажування і т.д. Урешті-решт, важливим чинником, окрім знань, є розуміння майбутнім юристом соціальної ролі права, оволодіння навичками та вміннями виконання своїх про¬фесійних обов’язків, потреба в постійному правовому самовдо¬сконаленні.
5. Підкреслюється, що філософія об’єднує в собі методологічні елементи метафізики, онтології, гносеології, антропології, соціології та інших дисциплін у контексті дослідження тих чи інших об’єктивних і суб’єктивних реалій. Відтак, методологічний вимір філософії виражається крізь призму надання вихідних даних та основоположних принципів усім формам суспільного знання, теоретичній і практичній діяльності людини. Це передбачає, передовсім, прагнення людини усвідомити: суть природи; відношення до світу; свою ідентичність; своє завдання у світі тощо.
6. Констатується, що філософська методологія не відповідає на усі питання, поставлені науками за допомогою суто логічного розвитку спільних істин, оскільки надає лише найзагальнішу орієнтацію дослідження (допомога вибрати коротший шлях до істини та уникнути можливих хибних варіантів мислення). Філософська методологія, в цьому випадку, виражає увесь смисл наукової діяльності та розкриває її відношення з іншими сферами людської діяльності крізь призму трактування науки в контексті людини, культури, суспільства, держави, права тощо. Тому, використовуючи філософську методологію, з’являється можливість урахування усіх складових дослідницької діяльності в будь-якій науці, особливо, що стосується раціоналізації світоглядних орієнтирів у професійній підготовці юриста.
7. Сприймаючи антропологічний аспект філософської методології, який виражається у межах вивчення правового виміру людини, необхідно підвищити інтерес до низки важливих проблем, пов’язаних із «олюдненням» права. Для прикладу, траєкторія розвитку традиційного та звичаєвого права, правового плюралізму, можливість використовування досвіду суспільств із наближення до людини для того, щоб удосконалити межі сучасного права. Опираючись на трактування філософською антропологією людини як людини спроможної, потрібно і в рамках правової антропології трактувати людину крізь її можливості як homo juridicus.
8. Людині притаманні не тільки біологічні, психологічні характеристики, на неї активно впливають і суспільні чинники. Людину також вивчає й філософія права в розділі філософсько-правової антропології, однією із засад якої є філософська антропологія у її широкому розумінні — як філософське вчення про людину. Отже, осмисленням і тлумаченням знань про людину займається як філософія, так і філософія права. При цьому філософсько-правова інтенція зосереджує свою увагу на таких властивостях людини, як воля, свобода, природні права, вплив природи людини, суспільних відносин на правову поведінку і формування правового суспільства.
9. Встановлено, що оскільки гуманістичний підхід у праві має двосторонній зв’язок (взаємоповага держави і людини), це створює передумови для того, щоб громадяни, як основні суб’єкти суспільства і держави, були не тільки об’єктами розпоряджень влади, виконавцями чинних у державі законів, а й свідомими суб’єктами власних прав, своїх повноважень, визначених як правовим законом, так і норма¬ми загальнолюдської моралі. Тобто, це також сприятиме розвитку громадянської самосвідомості як умови-наслідку буття громадянського суспільства, уявлення про яке формуєть¬ся в органічному зв’язку з ідеєю правової держави та природних прав людини.
10. Констатується, що діяльність юриста унеможливлюється поза межами активних міжособистісних взаємовідносин. Своєю чергою, три основні перераховані вище види спрямованості людини є, по суті, всього лиш передумовою до вираження гуманістичної позиції у юридичній діяльності. Тому професійна діяльність юриста, на нашу думку, містить не стільки спрямованість на людяність у діяльності юриста, скільки важливого значення у цьому контексті набувають конкретні особистісні характеристики самого юриста. Хоча й необхідно віддавати належне тому, що, попри все, не слід категорично відокремлювати професійні характеристики юриста від особистісних. Урешті, неодноразово доведено, що сама професія безпосередньо впливає на формування тих чи інших особистісних характеристик людини як професіонала.
11. Потреба впливу професійних юристів на державотворення, зокрема в Україні, виражається, по-перше, у складності усієї соціальної інфраструктури, починаючи від демократизації формування суспільства, завершуючи розвитком приватної ініціативи, по-друге, у розвитку правового статусу особистості, включаючи реалізацію її особистих прав і свобод. Зміни, що ознаменували ХХІ століття, свідчать про необхідність залучення юридичної допомоги у забезпеченні захисту та реалізації прав і свобод особи та громадянина. Крім того, актуалізувалася необхідність у формах правового та соціального регулювання, адже сьогодні немає жодного підприємства та установи, котрі б змогли обійтися без тієї чи іншої юридичної консультації, відповідної експертизи, врешті, особистого адвоката тощо. Потрібно також враховувати й можливість негативного впливу деформації правової свідомості, небезпека якої репрезентує дестабілізацію існуючого політичного, правового та соціального порядку в державі та суспільстві.
12. Аргументується, що основний принцип інтерпретації прав людини з антропологічних позицій виражається так: «людина як людина повинна мати право». Права людини мають антропологічну основу у внутрішній мірі прагнення людини до ризику і новацій, яка полягає в прагненні зберегти себе, свою екзистенцію. В моральному плані це прагнення зберегти себе виявляється вище, ніж досягнуті успіхи в освоєнні все нових життєвих вершин. Адже дослідити смисл права неможливо поза дослідженням природи людини, тому й визначення цього смислу обумовлюється філософсько-антропологічною концептуальністю. Саме вона є передумовою формування теоретичного обґрунтування філософії права та основою дослідження природних джерел права.
13. Встановлено, що філософсько-антропологічна концептуальність права пояснюється тим, що правові явища містять не лише виключно юридичне значення, а й чимало значень позаюридичного характеру. По-перше, ця концептуальність дає змогу трактувати будь-який юридичний феномен усередині інтелектуального простору соціокультурних, історико-філософських і філософсько-правових смислів, а тому втрачається виключність юридичних меж. По-друге, філософська антропологія загалом ставить перед правовим мисленням такі запитання, які воно перед собою у більшості випадків не ставить. Вона передовсім прагне до утворення філософсько-антропологічних моделей правової реальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеев В.Б. Метафизическая антропология / В.Б. Авдеев.  М.: Белые альвы, 2002.  256 с.
2. Аврелий А. Исповедь / Августин Аврелий. – М.: Канон +, 2003. – 464 с.
3. Агацци Э. Человек как предмет философии / Эвандро Агацци // Вопросы философии. – № 2. – 1989. – С. 24–34.
4. Алексеев Н.Н. Основы философии права / Н.Н. Алексеев. – СПб.: Лань, 1999. – 216 с.
5. Алексеев С.С. Линия права / С.С. Алексеев. – М.: Статут, 2006. – 461 с.
6. Алексеев С.С. Общая теория права: [курс в двух томах] / С.С. Алексеев. – Т. 1. – М.: Юридическая литература, 1981. – 359 с.
7. Алексеев С.С. Общая теория права: [курс в двух томах] / С.С. Алексеев. – Т. 2. – М.: Юридическая литература, 1982. – 359 с.
8. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: [підручник] / А.М. Алексюк. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
9. Антологія української юридичної думки: [в 6 т.] / голова редкол. Ю.С. Шемшученко. – Т. 1. – К.: Юридична книга, 2002. – 568 с.
10. Асадулина И.Г. Система управления социальным качеством образования как фактор социокультурной динамики региона: [монография] / И.Г. Асадулина. – Кострома: КГУ, 2002. – 262 с.
11. «Ахіллесова п’ята» вітчизняної юридичної освіти // Правовий тиждень: щотижнева інформаційно-правова газета. – № 29 (102). – 15 липня 2008 р.
12. Бабаев В.К. Теория государства и права: [учебник] / В.К. Бабаев, В.М. Баранов, Н.В. Витрук.  М.: Юристъ, 2007.  637 с.
13. Байтин М.И. Вопросы общей теории государства и права – Problems of General Teory of State and Law / М.И. Байтин. – Саратов: СГАП, 2006. – 398 с.
14. Базалук О.А. Философия образования в свете новой космологической концепции: [учебник] / О.А. Базалук. – К.: Кондор, 2010. – 458 с.
15. Бандура О.О. Єдність цінностей та істини у праві / О.О. Бандура. – К.: Вид-во НАВСУ, 2000. – 200 с.
16. Барабанова С.В. Государственное регулирование высшего образования в Российской Федерации: административно-правовые вопросы: [монография] / С.В. Барабанова. – Казань: КГУ, 2004. – 340 с.
17. Баранов П.П. Профессиональное правосознание работников органов внутренних дел: теоретические и социологические аспекты: [монографія] / П.П. Баранов. – М.: Академия МВД России, 1991. – 185 с.
18. Барулин В.С. Основы социально-философской антропологии: [учебное пособие] / В.С. Барулин. – М.: Академкнига, 2002. – 455 с.
19. Бахмутский А.Е. Индикаторы эффектов программ развития образования и методы их оценивания / А.Е. Бахмутский, В.М. Савинов [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.emissia.org/offline/2005/994.htm
20. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. – М.: Искусство, 1986. – 424 с.
21. Бачинин В.А. Морально-правовая философия / В.А. Бачинин. – Х.: Консум, 2000. – 208 с.
22. Бачинин В.А. Энциклопедия философии и социологии права / В.А. Бачинин. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2006. – 1091 с.
23. Бігун В.С. Людина в праві. Правове людинорозуміння як філософсько-правова проблема / В.С. Бігун // Проблеми філософії права. – Т. 1. – 2003. – С. 126–128.
24. Бэкон Ф. Новый органон / Френсис Бэкон // Сочинения: [в 2-х т.]. – Т. 2. – М.: Мысль, 1978. – 575 с.
25. Бердяев Н.А. Sub specie aeternitatis. Опыты философские, социальные и литературные / Н.А. Бердяев. – М. Канон+, 2002. – 656 с.
26. Бердяев Н.А. Царство духа и царство кесаря / Н.А. Бердяев. – М.: АСТ, 2006. – 352 с.
27. Бернал Дж. Наука в истории общества / Джон Десмонд Бернал. – М.: Издательство иностранной литературы, 1956. – 736 с.
28. Больнов О.Ф. Философия экзистенциализма / О.Ф. Больнов. – СПб.: Лань, 1999. – 224 с.
29. Большой юридический словарь / под ред. А.В. Малько.  М.: Проспект, 2009.  704 с.
30. Бондарь Н. Правовая грамота / Николай Бондарь [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rg.ru/2009/12/17/bondar.html
31. Бризгалов І.В. Юридична деонтологія: [короткий курс лекцій] / І.В. Бризгалов. – К.: МАУП, 2003. – 48 с.
32. Бубер М. Я и ты / Мартин Бубер. – М.: Республика, 1993. – 447 с.
33. Булдаков С.К. Социально-философские основания образования: [Научное издание] / С.К. Булдаков. – Кострома: КГУ, 2000. – 290 с.
34. Вальверде К. Философская антропология / Карлос Вальверде. – М.: Христианская Россия, 2000. – 416 с.
35. Васильев А.В. Теория права и государства: [учебник] / А.В. Васильев.  М.: Флинта, 2008.  440 с.
36. Витрук Н.В. Общая теория правового положения личности / Н.В. Витрук.  М.: Норма, 2008.  448 с.
37. Вища освіта України і Болонський процес: [навчальний посібник] / за ред. В.Г. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга, 2004. –384 с.
38. Высшее педагогическое образование: проблемы и решения / под ред. И.Е. Курова. – Н. Новгород: НГПУ, 1994. – 160 с.
39. Вышеславцев Б.П. Кризис индустриальной культуры / Б.П. Вышеславцев. – СПб.: Астрель, 2006. – 1040 с.
40. Войтенко В.П. Феномен людини: дванадцять дзеркал / В.П. Войтенко. – К.: Гіппократ, 1999. – 58 с.
41. Волков Ю.Г. Социология: [учебник] / Ю.Г. Волков, И.В. Мостовая. – М.: Гардарики, 2002. – 432 с.
42. Вольтман Л. Политическая антропология / Людвиг Вольтман. – М.: Белые Альвы, 2000. – 448 с.
43. Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права / Н.Н. Волпленко [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.pravo.vuzlib.net/book_z520_page_7.html
44. Гаджиев К.С. Политология: [учебник] / К.С. Гаджиев.  М.: Юрайт-Издат, 2009.  512 с.
45. Галлант К. Цели и методы клинического юридического образования / Клаудиа Галлант // Правоведение. – 2006. – № 2. [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.law.edu.ru/magazine/article.asp?magID=5&magNum=
2&magYear=2006&articleID=1129287
46. Гарасимів Т.З. Девіантна поведінка особистості: філософсько-правовий вимір: [монографія] / Т.З. Гарасимів. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 524 с.
47. Гарник О.В. Вступ до філософії права / О.В. Гарник. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1999. – 140 с.
48. Гегель Г. Философия духа / Г.В.Ф. Гегель // Энциклопедия философских наук: [в 3-х т.]. – Т. 3. – М.: Мысль, 1977. – 471 с.
49. Геєць В. Державність України. На шляху до громадянського суспільства / В. Геєць // Віче. – 1995. – № 5. – С. 14–16.
50. Головко Б.А. Філософська антропологія: [навчальний посібник] / Б.А. Головко. – К.: ІЗМН, 1997. – 240 с.
51. Горський В.С. Україна в історико-філософському вимірі / В.С. Горський // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 2. – С. 8–9.
52. Гошовський В. Юридична освіта як основа правової системи України / Володимир Гошовський // Правовий тиждень: щотижнева інформаційно-правова газета. – № 29 (102). – 15 липня 2008 р.
53. Графский В.Г. Традиции и обновление в праве: ценностное изменение перемен / В.Г. Графский // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновление. – М.: Институт государства и права РАН, 1996. – С. 74–88.
54. Григорьян Б.Т. Философская антропология / Б.Т. Григорьян. – М.: Мысль, 1982. – 188 с.
55. Губин В.Д. Философская антропология: [учебное пособие] / В.Д. Губин, Е.Н. Некрасова. – М.: Форум, 2008. – 400 с.
56. Гудима Д.А. Філософсько-антропологічний підхід – методологічний фундамент сучасної юридичної науки / Д.А. Гудима // Проблеми філософії права. – Т. 1. – 2003. – С. 122–125.
57. Гумплович Л. Общее учение о государстве / Людвиг Гумплович. – СПб.: Общественная польза, 1910. – 541 с.
58. Гуревич П.С. Философская антропология: [учебное пособие] / П.С. Гуревич. – М.: Омега-Л, 2010. – 608 с.
59. Гусарєв С.Д. Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності): [навчальний посібник] / С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров. – К.: Знання, 2006. – 487 с.
60. Гусева И.А. К проблеме развития субъектности будущего специалиста по социальной работе / И.А. Гусева // Научно-методический журнал Вестник Костромского государственного университета имени Н.А. Некрасова. – № 12. – Кострома: КГУ, 2005. – С. 37–44.
61. Гуссерль Э. Идея феноменологии / Эдмунд Гуссерль. – М.: Гуманитарная Академия, 2008. – 224 с.
62. Демидов Д.Б. Феномены человеческого бытия / Д.Б. Демидов. – Мн.: Экономпресс, 1999. – 180 с.
63. Денісова О.С. Фактори, що впливають на формування правової свідомості громадян / О.С. Денісова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: [Зб. наук. праць]. – № 1. – Донецьк, 2002. – С. 21–25.
64. Дильтей В. Сущность философии / Вильгельм Дильтей. – М.: Интрада, 2001. – 160 с.
65. Дольник В. Непослушное дитя биосферы / Виктор Дольник. – М.: Педагогіка-пресс, 1994. – 250 с.
66. Енциклопедія освіти / за ред. В.Г. Кременя. – К.: Юрінком-Інтер, 2008. – 1040 с.
67. Ильин И.А. О сущности правосознания [собрание сочинений в 10 т.] / И.А. Ильин. – Т. 1. – М.: Русская книга, 1996. – 400 с.
68. История политических и правовых учений: [учебник] / под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Норма, 2004. – 944 с.
69. История современной зарубежной философии: Компаративистский подход: [в 2 т.] / за ред. А.С. Колесникова. – Т. 1. – СПб.: Лань, 1998. – 448 с.
70. История современной зарубежной философии: Компаративистский подход: [в 2 т.] / за ред. А.С. Колесникова. – Т. 2. – СПб.: Лань, 1998. – 320 с.
71. Євдокимов В. В Україні не можуть надати нормальну юридичну освіту / Валерій Євдокимов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lawyersunion.org.ua/?p=1278
72. Жоль К.К. Информация, общественные науки, управление. Философско-экономический анализ / К.К. Жоль, Ю.В. Сиволоб. – К.: Наукова думка, 1991. – 282 с..
73. Жоль К.К. Философия и социология права / К.К. Жоль.  М.: Юнити-Дана, 2005.  416 с.
74. Журавський В. Проблеми юридичної освіти / Віталій Журавський // Дзеркало тижня. – № 3 (428). – 25–31 січня 2003 р.
75. Казанцев С.Я. Фундаментализация обучения в вузе как основа повышения его качества / С.Я. Казанцев, Л.А. Казанцева // Педагогическое образование и наука: научно-методический журнал. – № 1. – М.: МАНПО, 2007. – С. 12–14.
76. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения / Иммануил Кант: [сочинения в шести т.]. – Т. 6. – М.: Мысль, 1966. – С. 349–587.
77. Кант И. Метафизика нравов в двух частях: [Ч. І.] / Иммануил Кант // Собрание сочинений в восьми томах. – Т. 4. – М.: ЧОРО, 1994. – С. 147–154.
78. Кассирер Э. Философия символических форм: [в 2-х т.] / Эрнст Кассирер. – Т. 1. – СПб.: Университетская книга, 2001. – 271 с.
79. Кванина В.В. Гражданско-правовое регулирование отношений в сфере высшего профессионального образования: [монография] / В.В. Кванина. – Москва: Готика, 2005. – 432 с.
80. Кикоть В.Я. Юридическая педагогика: [учебник] / В.Я. Кикоть, А.М. Столяренко. – М.: Юнити-Дана, 2004. – 895 с.
81. Кистяковский Б.А. Философия и социология права / Б.А. Кистяковский. – СПб.: Русский Христианский гуманитарный ин-т, 1998. – 800 с.
82. Клепко С.Ф. Філософія освіти в європейському контексті: [монографія] / С.Ф. Клепко. – Полтава: ПОІППО, 2006. – 328 с.
83. Ковлер А.И. Антропология права: [учебник] / А.И. Ковлер. – М.: Норма, 2002. – 480 с.
84. Козаков В.А. Психолого-педагогічна підготовка фахівців у непедагогічних університетах: методологія та практика: [монографія] / В.А. Козаков, Д.І. Дзвінчук. – К.: НІЧЛАВА, 2003. – 140 с.
85. Козюбра М.І. Правовий закон: проблема критеріїв / М.І. Козюбра // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2–3. – С. 90–96.
86. Кон И. Позитивизм в социологии / Игорь Кон. – Ленинград: ЛГУ, 1964. – 207 с.
87. Костицький В. Право як цілісність / Василь Костицький // Право України. – 2002. – № 2. – С. 8–9.
88. Кохановский В.П. Философия для аспирантов: [учебное пособие] / В.П. Кохановский, Е.В. Золотухина, Т.Г. Лешкевич, Т.Б. Фахти. – Рн/Д.: Феникс, 2003. – 448 с.
89. Кравець В.М. Право як об’єкт пізнання / В.М. Кравець // Право України. – 2001. – № 6. – С. 82–83.
90. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.
91. Креминский А.И. Фундаментальные аспекты философии права / А.И. Креминский // Вестник СевГТУ. – № 13. – Севастополь: Изд. СевГТУ, 1998. – С. 85–93.
92. Крымский С.Б. Философия как путь человечности и надежды / С.Б. Крымский. – К.: Курс, 2000. – 308 с.
93. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: [навчальний посібник] / А.І. Кузьмінський. – К.: Знання, 2005. – 486 c.
94. Лазарєв Ф.В. Философия: [учебник] / Ф.В. Лазарєв, М.К. Трифонова. – Симферополь: Сонат, 1999. – 352 с.
95. Лакс Дж. О плюрализме человеческой природы / Дж. Лакс // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 103–111.
96. Ласько Н.А. Основы социального становления курсантов вузов МВД России: рекомендации для преподавателей высших учебных заведений МВД России и юридических факультетов высших учебных заведений Министерства образования РФ / Н.А. Ласько, А.В. Грибанов. – Н/Новгород: Нижегор. акад. МВД России, 2006. – 103 с.
97. Леві-Строс К. Струткурная антропология / Клод Леви-Строс. – М.: Академический проект, 2008. – 560 с.
98. Лукашева Е.А. Человек, право, цивилизация: Нормативно-ценностное измерение [монография] / Е.А. Лукашева.  М.: Норма, 2009.  384 с.
99. Майданик Р. Державні стандарти вищої юридичної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи / Роман Майданик // Правовий тиждень: щотижнева інформаційно-правова газета. – № 21 (147). – 26 травня 2009 р.
100. Малахов В.А. Философия права: Формы теоретического мышления о праве / В.А. Малахов. – М.: Юнити-Дана, 2009. – 264 с.
101. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию / М.К. Мамардашвили. – М.: Прогресс-Культура, 1992. – 416 с.
102. Марков Б.В. Философская антропология: [учебное пособие] / Б.В. Марков. – СПб.: Питер, 2008. – 352 с.
103. Маркс К. Тези про Фейєрбаха // К. Маркс і Ф. Енгельс: [твори]. – Т. 42. – К.: Політвидав України, 1980.– С. 246–248.
104. Марченко М.Н. Правоведение: [учебник] / М.Н. Марченко, Е.М. Дерябина. – М.: Проспект, 2004. – 416 с.
105. Место и социальное назначение юриста в обществе. Престиж юридической профессии [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://yurist-online.com/uslugi/yuristam/literatura/deont/06.php
106. Мещеряков Б.Г. Введение в человекознание / Б.Г. Мещеряков, И.А. Мещерякова. – М.: РГГУ, 1994. – 320 с.
107. Многомерный образ человека: Комплексное междисцип¬линарное исследование человека. – М.: Наука, 2001. – 237 с.
108. Навроцький В. Свіжий погляд на стару проблему / В’ячеслав Навроцький // Право України. – 2001. – № 1. – С. 154–155.
109. Неновски Н. Право и ценности / Нено Неновски. – М.: Прогресс, 1994. – 243 c.
110. Нерсесянц В.С. Ценность права как триединства свободы, равенства и справедливости / В.С. Нерсесянц // Проблемы ценностного подхода в праве: традиции и обновление. – М.: Институт государства и права РАН, 1996. – С. 4–11.
111. Нерсесянц В.С. Философия права: [краткий учебный курс] / В.С. Нерсесянц. – М.: Норма, 2009. – 848 с.
112. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини: [навчальний посібник] / В.Г. Нестеренко. – К.: Абрис, 1995. – 335 с.
113. Ницше Ф. Генеалогия морали: Полемическое сочинение / Фридрих Ницше: [соч. в 2 т.]. – Т. 2. – М.: Мысль, 1990. – С. 407–524.
114. Новгородцев П.И. Введение в философию права. Кризис современного правосознания / П.И. Новгородцев. – СПБ.: Лань, 2000. – 352 с.
115. Новейший философский словарь / сост. А.А. Грицанов.  Мн.: В.М. Скакун, 1998.  896 с.
116. О проблемах юридического образования [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.univer-rating.ru/txt.asp?rbr=49
117. Орзих М.Ф. Юридическая деонтология: [учебное пособие] / М.Ф. Орзих, А.Р. Крусян. – Одесса: Юридическая литература, 2002. – 116 с.
118. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства / Хосе Ортега-и-Гассет. – М.: АСТ, 2008. – 192 с.
119. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи: [навчальний посібник] / В.Л. Ортинський. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.
120. Ортинський В.Л. Філософські проблеми правового виховання курсантів у вищих навчальних закладах МВС України: [монографія]/ В.Л. Ортинський, В.С. Бліхар, М.Й. Штангрет. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 288 с.
121. Петров А.В. Высшее классическое юридическое образование: современный тенденции развития / А.В. Петров, М.К. Горбатова // Юридическое образование, наука и практика: актуальные проблемы. Сборник научных статей. – Н/Новгород: Изд-во ННГУ, 2007. – С. 3–43.
122. Пилюгина Н.С. Теоретические основания антропологии права: декларации и реальность / Н.С. Пилюгина // Закон и право.  2008.  № 10.  С. 2326.
123. Плеснер Х. Ступени органического и человек: Введение в философскую антропологию / Хельмут Плеснер. – М.: РОССПЭН, 2004. – 368 с.
124. Политико-правовые ценности: История и современность / [под ред. В.С. Нерсесянца]. –М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 256 с.
125. Понкин И.В. О некоторых возможных направлениях и мерах совершенствования системы высшего и послевузовского профессионального юридического образования в России / И.В. Понкин // Право и образование. – 2009. – № 9. – С. 24–34.
126. Попкова Н.В. Введение в философскую антропологию: [учебное пособие] / Н.В. Попкова. – М.: Либроком, 2010. – 344 с.
127. Право Європейського Союзу: [навчальний посібник] / за ред. Р.А. Петрова. – К.: Істина, 2010. – 376 с.
128. Професійна етика та культура поведінки працівника органів внутрішніх справ України: методичний посібник для працівників ОВС / [В.Л. Ортинський, В.С. Бліхар, М.П. Гетьманчук, В.І. Ряшко, М.Й. Штангрет]. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 128 с.
129. Рабинович П. М. Социалистическое право как ценность / П.М. Рабинович. – Львов: Вища школа, 1985. – 167 с.
130. Рабінович П. Права людини та їх юридичне забезпечення / Петро Рабінович. – К.: НМКВО, 1992. – 100 с.
131. Рикёр П. Торжество языка над насилием: Герменевтический подход к философии права / Поль Рикёр // Вопросы филосо¬фии. – 1996. – № 4. – С. 27–36.
132. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре / Генрих Риккерт [пер. под ред. С.И. Гессена]. – М.: Республика, 1998. – 413 с.
133. Рогова Т.А. Личность. Общество. Государство. Право: [учебное пособие] / Т.А. Рогова, А.А. Напреенко. – Самара: Самарский университет, 2003. – 256 с.
134. Розин В.М. Генезис права: Методологический и культурологический анализ / В.М. Розин. – М.: Nota Bene, 2003. – 336 с.
135. Ролз Дж. Теория справедливости / Джон Ролз. – М.: ЛКИ, 2010. – 536 с.
136. Роман І.О. Нормативна структура розуміння та ідоли герменевтики в філософії науки / І.О. Роман // Науковий вісник Чернівецького національного університету: [збірник наук. праць]: серія – Філософія. – Вип. № 130. – Чернівці: Золоті литаври, 2002. – С. 42–46.
137. Рубанець О. Нові аспекти когнітивного підходу до проблеми абстракції / Олександр Рубанець // Персонал. – 2006. – № 6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.personal.in.ua/article.php?ida=312
138. Рулан Н. Юридическая антропология: [учебник] / Норбер Рулан. – М.: Норма, 2000. – 310 с.
139. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Изд-во политической литературы, 1990. – 398 с.
140. Сырых В.М. Введение в теорию образовательного права: [монография] / В.М. Сырых. – М.: Центр образовательного законодательства Минобразования России, 2002. – 340 с.
141. Сливка С.С. Юридична деонтологія: [підручник] / С.С. Сливка.  К.: Атіка, 2003.  320 с.
142. Скакун О.Ф. Теория государства и права: [учебник] / О.Ф. Скакун. – Харьков: Консум, 2000. – 704 с.
143. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология: [учебник] / О.Ф. Скакун. – Харьков: Эспада, 2006. – 384 с.
144. Скибицький В.В. Гуманізм нового кримінального законодавства України / В.В. Скибицький // Правова держава. – Вип. 8. – К., 1997. – С. 198–205.
145. Скрипнюк О.В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики / О.В. Скрипнюк // Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 599 с.
146. Соловьев Э.Ю. От обязанности к призванию, от призвания к праву / Э.Ю. Соловьев // Одиссей. Человек в истории. – М.: Наука, 1990. – С. 48–55.
147. Сологуб А. Педагогічна філософія креативної освіти / А. Сологуб // Ліцей як інноваційний навчальний заклад: [підручник для директора]: Журнал управлінської компетентності. – 2005. – № 1/2. – С. 3–119.
148. Сорокин П.А. Социологические теории современности / П.А. Сорокин. – М.: Инион, 1992. – 193 с.
149. Сорокина Ю.В. Введение в философию права: [курс лекций] / Ю.В. Сорокина.  М.: Норма, 2009.  336 с.
150. Сорочинський М. Правова стабільність як бідний родич в українській юридичній освіті / Микола Сорочинський // Правовий тиждень: щотижнева інформаційно-правова газета. – № 29 (102). – 15 липня 2008 р.
151. Сухицька Н.В. Юридична клініка. Курс лекцій: [навчальний посібник] / Н.В. Сухицька. – К.: Університет «Україна», 2008. – 424 с.
152. Сухицька Н.В. Головним фактором конкуренції фахівців стає якість освіти / Н.В. Сухицька // Трибуна Украины: Информационно-публицистическое интернет издание [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ukrtribune.org.ua/ru/2009/06/
153. Сухова Н.М. Особливості творчої діяльності у науці та освіті / Н.М. Сухова // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв: серія «Філософія». – № 2. – К., 2000. – С. 92–100.
154. Сучкова Е.И. Проблемы практической подготовки студентов юридических вузов / Е.И. Сучкова // Lex Russica: Труды Московской государственной юридической академии. – № 10. – М., 2003. –
С. 72–78.
155. Тимохин А.М. Методологическое значение юридической антропологии для философии права / А.М. Тимохин [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/uztnu/zapiski/2007/philosoph_
soziolog/uch_20_2f/timokhin_21.pdf
156. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і поза межами буденності / Т.М. Титаренко. – К.: Либідь, 2003. – 376 с.
157. Тихонов В.Н. Идеи П.Д.Юркевича о государстве и праве в контексте современности / В.Н. Тихонов. – Луганськ: Рио Лавд, 2003. – 304 с.
158. Тугаринов В.П. Теория ценностей в марксизме / В.П. Тугаринов. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1968. – 123 с.
159. Філософія: [навчальний посібник] / Є.М. Причепій, А.М. Черній, Л.А. Чекаль. – К.: Академія, 2008. – 592 c.
160. Філософія: [підручник] / за заг. ред. В.Г. Кременя, М.І. Горлача. – Харків: Прапор, 2004. – 736 с.
161. Філософія: Світ людини: Курс лекцій: [навчальний посібник] / В.Г. Табачковський, М.О. Булатов, Н.В. Хамітов та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.
162. Філософія права: [навчальний посібник] / за ред. М.В. Костицького, Б.Ф. Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
163. Философия права: [учебник] / под ред. О.Г. Данильяна. – М.: Эксмо, 2005. – 416 с.
164. Філософська антропологія в контексті сучасної епохи / [ред. М.О. Булатов]. – К.: Стилос, 2001. – 243 с.
165. Философская антропология как интегративная форма знания / под ред. Б.В. Маркова, А.В. Говорунова. – СПб.: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2001. – 304 с.
166. Философская антропология: [учебное пособие] / под ред. С.А. Лебедева. – М.: Академкнига, 2005. – 423 с.
167. Философская антропология. Человек многомерный: [учебное пособие] / под. ред. С.А. Лебедева. – М.: Юнити-Дана, 2010. – 352 с.
168. Филиппов А.В. Производственная социология, психология и педагогика / А.В. Филиппов. – М.: Высшая школа, 1989. – 256 с.
169. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество: [учебное пособие] / Ю.Г. Фокин. – М.: Академия, 2002. – 224 с.
170. Франк С.Л. Сочинения / С.Л. Франк. – М.: Правда, 1990. – 607 с.
171. Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення: [монографія] / А.В. Фурман. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 339 с.
172. Хайдеггер М. Основные проблемы феноменологии / Мартин Хайдеггер. – СПб.: Высшая религиозно-философская школа, 2001. – 446 с.
173. Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер. – Харьков: Фолио, 2003. – 503 c.
174. Хамітов Н.В. Історія філософії. Проблема людини та її меж: [навчальний посібник] / Н.В. Хамітов, Л.Н. Гармаш, С.А. Крилова. – К.: Наукова думка, 2000. – 272 с.
175. Харенко М. Обрання юридичного фаху має бути свідомим / Михайло Харенко // Правовий тиждень: щотижнева інформаційно-правова газета. – № 29 (102). – 15 липня 2008 р.
176. Чепурнова Н.М. Правовое обеспечение инновационных процессов в сфере высшего профессионального образования в Российской Федерации: [монография] / Н.М. Чепурнова, С.А Кочерга. – М.: Юнити-Дана, 2009. – 183 с.
177. Чичерин Б.Н. Философия права / Б.Н. Чичерин. – М.: Политиздат, 1990. – 502 с.
178. Шаповал В.М. Антропологічні виміри розвитку філософії права в Україні / В.М. Шаповал // Проблеми філософії права. – Т. 1. – 2003. – С. 129–135.
179. Шапсугов Д.Ю. Проблемы теории и истории власти, права и государства / Д.Ю. Шапсугов. – М.: Юрист, 2003. – 688 с.
180. Шарден П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден.  М.: АСТ, 2002.  554 с.
181. Швейцер А. Благоговение перед жизнью / Альберт Швейцер. – М.: Прогресс, 1992. – 576 с.
182. Шевченко Л.С. Дисбаланс професійної освіти і ринку праці: сутність, причини, шляхи подолання / Л.С. Шевченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.rusnauka.com/5_PNW_2010/Economics/58093.doc.htm
183. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: [підручник] / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – К.: Знання, 2008. – 310 с.
184. Шеллер М. Положение человека в Космосе: [избранные произведения] / Макс Шеллер. – М.: Гносис, 1994. – С. 129–193.
185. Шеллер М. Человек и история / Макс Шеллер [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.musa.narod.ru/sheler3.htm
186. Юдин Б.Г. Многомерный образ человека: на пути к созданию единой науки о человеке / Б.Г. Юдин. – М.: Прогресс-Традиция, 2007. – 368 с.
187. Юм Д. Сочинения: [в 2 т.]. – Т. 1 / Д. Юм. – М.: Мысль, 1965. – 847 с.
188. Юридична енциклопедія: [в 6 т.] / відп. ред. Ю.С. Шемшученко. – Т. 6. – К.: Укр. енцикл., 2004. – 768 с.
189. Юркевич П.Д. Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник: [рукописна спадщина] / П.Д. Юркевич. – К.: Український світ, 2000. – 752 с.
190. Якобсон Р. Избранные работы по лингвистике / Роман Якобсон. – М.: Прогресс, 1985. – 448 с.
191. Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений: [учебное пособие] / В.Ф. Яковлев.  М.: Статут, 2006.  240 с.
192. Эбзеев Б.С. Конституционное право: [учебное пособие] / Б.С. Эбзеев, Т.Т. Озиев. – М.: Закон и право, 2009. – 288 с.
193. Gehlen A. Der Mensch Seine Natur Und Seine Stellung in Der Welt / Arnold Gehlen. – Bonn: Athenäum Verlag, 1962. – 410 p.
194. Jansen P., Gehlen A. Die anthropologische Kategorienlehre / Pater Jansen, Arnold. – Bonn: Bouvier, 1975. – 198 s.
195. Fechner E. Rechtsphilosophie: Soziologie und Metaphysik des Rechts / E. Fechner. – Tubingen, 1956. – 303 p.
196. Finnis J. Natural Law and Natural Rights / J. Finnis. – London, Oxford, 1980. – 262 p.
197. Reiter J. Modelle christozentrischer Ethik: Eine historische Untersuchung in systematischer Absicht (Moraltheologische Studien: Historische Abteilung; IX) / Johannes Reiter. – Düsseldorf, 1984. – 247 р.