ПРИНЦИП НЕВІДВОРОТНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

Краткое описание

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. Ю. ФЕДЬКОВИЧА
На правах рукопису
Максимюк Олександр Дмитрович
УДК 340.12

ПРИНЦИП НЕВІДВОРОТНОСТІ
ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:
ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
Спеціальність 12.00.12 – філософія права
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Козловський Антон Антонович,
доктор юридичних наук,
професор
Чернівці – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………...
Розділ 1. СВІТОГЛЯДНО-ТЕОРЕТИЧНА ТА МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА НЕВІДВОРОТНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІ-ДАЛЬНОС-ТІ…………………………………………………..…
1.1. Принцип невідворотності юридичної відповідальності в єдиному світі правової культу-ри……………………………..……..
1.2. Характер юридичної відповідальності: невідворотність та доцільність..………………………...…….…………………………
1.3. Методологія гносеологічного обґрунтування: аналіз модальності юридичної відповідальнос-ті………………………….…...
Висновки до 1-го розділу…………………………………………….
Розділ 2. ГНОСЕОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПУ НЕ-ВІДВОРОТНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОС-ТІ..
2.1. Формальне обґрунтування принципу невідворотності юридичної відповідальності………………………….………….….…..
2.2. Телеологічне обґрунтування невідворотного характеру вто-ринної правоохоронної нор-ми……………………..……......…...
2.3. Прагматичне обґрунтування невідворотності юридичної відповідальнос-ті………………………………….……………………
Висновки до 2-го розді-лу………………………………......…………..
ВИСНОВ-КИ....................................................................................................
ДОДАТ-КИ.........................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ-РЕЛ.................................................... 3

12

12

43

65

77

79

80

96

120

153

157

163
165

ВСТУП

Актуальність теми. Тінь сумніву в невідворотності юридичної відпові-дальності, яка нависає над пізнанням правової реальності, в єдиному світі пра-вової культури заведено розвіювати за допомогою галузево- чи загальнотеоре-тичного аналізу характеру відношення неправомірної поведінки та її наслідків. У такий спосіб загроза відплати за правопорушення розглядається, в першу чергу, в кримінальному праві, а також в рамках загальної позитивно-правової теорії юридичної відповідальності.
Визначення можливості або неминучості юридичної відповідальності в такому разі обмежується прийомами тієї чи іншої галузі права або теорії права, а рівень узагальнення модальності останньої не є домірним ідеї права як кон-ститутивному філософсько-правовому поняттю. Так, наприклад, сучасні тенденції правового розвитку, які все більше проникають у вітчизняне праворозуміння, ставлять поряд з інститутом юридичної відповідальності інститут медіації, який, на перший погляд, несумісний з принципом невідворотності юридичної відповідальності. В дослідженні цього та багатьох інших реталіаційних питань галузевий та теоретико-правовий підходи наштовхуються на певну межу, яку вони не наважуються переступити. Тим самим, правознавство відмовляється від розгляду багатьох суттєвих властивостей юридичної відповідальності, залишаючи згадані питання відкритими, а природу невідворотності юридичної відповідальності в цілому непізнаною.
Такі риси юридичної відповідальності, як її невідворотність чи доціль-ність вимагають нового кута зору за рахунок звернення до філософії права, в першу чергу, – до гносеології права, а також – онтології, аксіології та логіки права, оскільки належна формальна, змістовна та прагматична характеристика юридичної відповідальності, орієнтуючись, насамперед, на місце та значення принципу її невідворотності, мусить опиратися на всебічне вивчення закономірностей набуття істинних знань про реальний світ права, тобто на гносеологічний підхід, який тісно пов'язаний з процесом та результатом пошуку переконливих підстав для несхибних міркувань про правову реальність.
Зважаючи на те, що згаданий вище підхід не скасовує, а, навпаки, потре-бує поєднання здобутків галузей та теорії права з філософським надбанням, – позитивного права з етикою права, – розглядаючи їх як одну із своїх основ поряд з ідеєю права як своєю іманентною основою, його застосування при поясненні принципу невідворотності юридичної відповідальності стає все більш нагальним, особливо, якщо взяти до уваги, що свобода як найважливіша культурна цінність має своїм зворотним боком відповідальність, невідворотну за своєю суттю та обмежену принципами справедливості та гуманності.
Виходячи з зазначеного, при розробці теми дисертації використано ре-зультати теоретико- та галузево-правових досліджень юридичної відповідаль-ності Т. Малаш, М. Малеїна, А. Помогалова, С. Потапкіна та ін. (теорія права); В. Грищука, П. Дагеля, С. Келіної, Н. Косякової, Ю. Коломієць, І. Красницького, В. Кудрявцева, В. Лунєєва, В. Мальцева, М. Мельника, Я. Мотовіловкера, В. Навроцького, А. Степанюка, П. Фефєлова, П. Фріса, М. Хавронюка та ін. (кримінальне та кримінально-виконавче право); В. Колпакова, Д. Лук’янця та ін. (адміністративне право); – творіння класиків: Ч. Беккаріа, І. Бентама, І. Канта, Ш.-Л. Монтеск’є, М. Таганцева, М. Фуко та ін.; критика принципу невідворотності юридичної відповідальності представлена в працях Л. Головка, В. Маляренка та ін. Гносеологічне обґрунтування невідворотності юридичної відповідальності має своїм базисом розробки юридичної відповідальності таких вчених, як: С. Алєксєєва, К. Басіна, Б. Базилєва, В. Баранова, О. Бондарєва, С. Братуся, Ю. Денисова, М. Духна, В. Замараєва, В. Івакіна, А. Козловського, А. Колодія, С. Комарова, О. Корольова, В. Лазарєва, О. Лєйста, Д. Ліпінського, О. Михайленка, О. Назарової, Н. Оніщенко, А. Полякова, С. Погребняка, В. Рибакова, І. Самощенка, А. Селіванова, О. Скакун, В. Тархова, В. Трутня, М. Фарукшина, Р. Хачатурова та ін.; деонтичну логіку та логіку оцінок: Г. ф. Врігта, О. Івіна, В. Косовича та ін., уявну логіку М. Васильєва, формальну логіку В. Титова та ін., семіотику: В. Переверзєва та ін.; ідею права: Ф. Бідлінського, К. Ларенца, Д. Ллойда, С. Максимова, Г. Радбруха та ін. В цілому філософсько-правовою основою дисертаційного дослідження стали праці: М. Алєксєєва, О. Бандури, Ж.-Л. Бержеля, В. Горба-тенка, Д. Гудими, О. Данильяна, Є. Ерліха, В. Канке, А. Карася, Е. Касірера, Г. Когена, А. Козловського, Р. Косолапова, М. Костицького, Г. Манова, В. Маркова, Н. Мельничук, В. Нерсесянца, М. Никифорака, Ю. Пермякова, П. Петришина, П. Рабіновича, С. Сливки, О. Тихомирова, М. Цвіка, Р. Циппелі-уса, Л. Явича та ін.
Отже, актуальність теми дослідження визначається як предметом чи відкритими питаннями, так й необхідністю розширення інструментарію гносеологічного обґрунтування принципу невідворотності юридичної відповідальності, яка повинна досягатися без марних очікувань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до комплексної науково-дослідної програми кафедри теорії та історії держави і права Чернівецького національного універ-ситету імені Юрія Федьковича «Правова природа особистості в структурі гро-мадянського суспільства» (номер державної реєстрації 0106U003616).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження поля-гає в прямому та опосередкованому гносеологічному обґрунтуванні невідворотності як принципу юридичної відповідальності.
Постановка цієї мети конкретизується розв’язанням таких завдань:
– виявити у формі уточненої ідеї права як складової правової реаль-ності та єдиного світу правової культури світоглядну (філософсько-правову, етико-правову) основу деонтичної теорії та метатеорії невідворотності юридичної відповідальності;
– розширити позитивно-правову теорію юридичної відповідальності за рахунок застосування гносеологічного підходу до аналізу невідворотності юридичної відповідальності;
– встановити особливості правового регулювання невідворотності юридичної відповідальності на рівні правової оцінки, правотворчості, правозастосування та примусового правовиконання;
– провести порівняльно-правовий аналіз вихідних даних для утворення поняття невідворотності, доцільності, тобто характеру юридичної відповідаль-ності, керуючись при цьому поняттям абстрактного відношення;
– окреслити дві гносеологічні картини модальності юридичної відпові-дальності, в т.ч. визначити на основі алетичних модальностей метатеоретичні види невідворотності юридичної відповідальності;
– визначити формальні місце та роль принципу невідворотності в меха-нізмі юридичної відповідальності на основі аналізу аподиктичного характеру відношення між фактичним складом та правовим наслідком вторинної правової норми, тобто між умовами застосування та змістом юридичної відповідальності;
– здійснити змістовне обґрунтування невідворотності юридичної відповідальності шляхом телеологічного тлумачення аподиктичного характеру абстрактної вторинної правоохоронної норми;
– продемонструвати вирішення питань, які виникають при впроваджен-ні принципу невідворотності юридичної відповідальності в життя, зокрема в процесі нормативного утвердження та реального здійснення принципу невідворотності юридичної відповідальності;
– узагальнити значення невідворотності юридичної відповідальності на рівні філософії права.
Об’єктом дослідження даної роботи є аподиктичний характер відношен-ня умов застосування та змісту юридичної відповідальності як філософсько-правової цінності, який виявляється, – поряд з іншими модальними рисами зазначеного характеру, – в ході соціальної взаємодії правопорушника, потерпілого, третіх осіб та суспільства в цілому.
Предметом дослідження є формальні, змістовні та прагматичні особли-вості гносеологічного осмислення невідворотного характеру юридичної відповідальності, а також відповідні їм наукові концепти, правові норми, со-ціальні відносини та етико-правові ідеали.
Методи дослідження. Дослідження проведене за допомогою наступних методів: гносеологічний підхід, метод гносеологічного обґрунтування як зага-льний метод; модальний аналіз як основний метод, визначений природою невідворотності юридичної відповідальності; етико-правовий метод, зокрема поняття ідеї права, правової реальності, єдиного світу правової культури – для визначення світоглядної основи позитивно-правової теорії невідворотності юридичної відповідальності; дедуктивний, гіпотетико-дедуктивний метод, генетично-конструктивний, узагальнення, класифікація, метод структурного аналізу використано для розробки деонтичної теорії та метатеорії невідворотності юридичної відповідальності в цілому; порівняльно-правовий – для аналізу невідворотності та доцільності юридичної відповідальності як традиційних підходів; методи семіотики, формальної, класичної, модальної, паранесуперечливої, уявної логіки – для визначення модальності юридичної відповідальності; телеологічне тлумачення як елемент герменевтики – для зміс-товного обґрунтування невідворотності юридичної відповідальності; соціологічне опитування, анкетування – для визначення цілей та способів здійснення принципу невідворотності юридичної відповідальності, зокрема для встановлення перешкод, які зустрічаються у вітчизняній практиці на шляху функціонування юридичної відповідальності, та для пошуку бажаних способів досягнення її дієвості та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у роботі висунуто, обґрунтовано та винесено на захист низку концептуальних новел, важливих для юридичної теорії та практики, зокрема для підвищення ефектив-ності застосування юридичної відповідальності в Україні, а саме:
уперше:
– на філософсько-правовому (власне гносеологічному, логіко-гносеологічному, особливо – деонто-гносеологічному, семіотико-гносеологічному, аксіо-гносеологічному, онто-гносеологічному та антропо-гносеологічному) рівні здійснено формальну, змістовну та прагматичну харак-теристику юридичної відповідальності, взявши при цьому за відправний пункт принцип невідворотності останньої та розрізняючи невідворотність юридичної відповідальності в матеріально- та процесуально-правовому сенсі, а також невідворотність юридичної відповідальності у правовій оцінці, правотворчості, правозастосуванні та примусовому правовиконанні;
– принцип невідворотності юридичної відповідальності в об’єктивному сенсі визначено: в матеріально-правовому аспекті – як відповідність між аподи-ктичним складом правопорушення та правовим наслідком вторинної правоохоронної норми, в процесуальному аспекті – як такий характер юридичної відповідальності, що має місце тоді, коли юридична відповідальність не є ні довільною, ні неможливою; в суб’єктивному сенсі невідворотність юридичної відповідальності є виявом такої загрози відплати за правопорушення, яка здійснюється з необхідністю, а не за можливістю, а тому цей принцип є складовою, в першу чергу, превентивної функції юри-дичної відповідальності;
– з’ясовано гносеологічну структуру відносного принципу невідворотності юридичної відповідальності, формула якого наступна: якщо склад правопорушення визначено аподиктично, то юридична відповідальність є невідворотною;
– встановлено, що проблему невідворотності юридичної відповідально-сті створюють не лише перешкоди на шляху функціонування юридичної відповідальності, але й законодавча повнота правового регулювання юридичної відповідальності, оскільки законодавець намагається встановлювати поряд з аподиктичним складом правопорушення також і проблематичні склади правопорушення, якими визнається вплив дискреційної поведінки потерпілого, правопорушника, суду чи правоохоронного органу на вибір юридичної відповідальності та, крім того, формулює умови, які звільняють від відповідальності за порушення права;
вдосконалено:
– розуміння принципу невідворотності юридичної відповідальності на філософсько-правовій основі ідеї права, яка є сукупністю таких загальних принципів, як свобода, справедливість, правова певність, доцільність та ін., і тим самим визначено невідворотність юридичної відповідальності в рамках поняття правової реальності, символом значимості якої стало поняття абстрактного відношення, а сенсом – сучасна правова культура;
– телеологічне тлумачення характеру абстрактної вторинної правоохо-ронної норми, і тим самим здійснено аналіз невідворотності юридичної відпо-відальності з погляду цілей юридичної відповідальності, а також в контексті інших принципів юридичної відповідальності та в цілому в реталіаційно-превентивній системі координат;
– прямий та опосередкований шлях до невідворотного застосування юридичної відповідальності: у першому випадку йдеться про відношення правопорушення – юридична відповідальність, а в другому – про відношення правопорушення – медіація – юридична відповідальність;
набули подальшого розвитку:
– розгляд відношення невідворотності та доцільності юридичної відпові-дальності за допомогою різноманітного логічного інструментарію, насамперед опираючись на деонтичну структуру правової норми та оцінки, поняття алетичних та деонтичних модальностей, уявну логіку М. О. Васильєва, металогіку тощо;
– твердження, що невідворотність та доцільність юридичної відповідаль-ності мають дві сторони: формальну та матеріальну, причому у формальному плані невідворотність та доцільність юридичної відповідальності є протилеж-ними, а в змістовному – підпорядкованими поняттями;
– питання усунення перешкод на шляху функціонування невідворотності юридичної відповідальності;
– ототожнення понять «аподиктична гіпотеза вторинної правоохоронної норми», «аподиктичний склад правопорушення», «аподиктично визначені підстави притягнення до відповідальності» та «аподиктичні умови застосування вторинної правоохоронної норми».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використати: для побудови методики застосування юридичної відповідальності, яка орієнтується на повне та паранесуперечливе законодавче врегулювання характеру юридичної відповідальності; у галузі науково-дослідної діяльності – для розв'язання проблем, пов’язаних з формуванням основних засад попередження правопорушень, в т.ч. злочинів; у навчальному процесі – для належного викладання відповідного спецкурсу «Юридична відповідальність»; у правотворчій діяльності – для підготовки змін і доповнень до чинного законодавства, які мають враховувати модальність юридичної відповідальності; у правозастосуванні – для кращого здійснення відповідних функцій судовими та правоохоронними органами.
Особистий внесок здобувача. Дисертація побудована на розробках, які не належать співавторам, за виключенням прикладів застосування модальності юридичної відповідальності, які розроблені разом з М. В. Никифораком.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були покладені в основу доповідей, зроблених автором на 10 наукових конференці-ях: з них одна міжнародна – «Наука і освіта 2005» (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.); сім всеукраїнських: «Сучасний соціокультурний простір 2004» (м. Київ, 20-25 грудня 2004 р.), «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави» (м. Львів, 4-5 березня 2005 р.), «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 25 березня 2005 р.), «Право в системі соціальних норм: історико-юридичні аспекти» (м. Чернівці, 20-22 травня 2005 р.), «Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти» (м. Львів, 15 травня 2008 р.), «Осінні юридичні читання» (м. Харків, 12-13 листопада 2008 р.), «Філософські, методологічні і психологічні проблеми права» (м. Київ, 23 квітня 2010 р.); дві регіональні міжвузівські: «Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та свобод людини і громадянина в Україні» (м. Івано-Франківськ, 16 квітня 2004 р.), «Наука-Практика-Освіта» (м. Київ, 23 травня 2008 р.).
Окрім цього, результати дослідження обговорювалися на кафедрах теорії та історії держави і права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Львівського державного університету внутрішніх справ, на міжкафедральному семінарі Львівського державного університету внут-рішніх справ, а також використовувалися у практичній викладацькій діяльності автора, зокрема: при читанні лекцій, проведенні семінарських занять із дисципліни «Юридична відповідальність» для студентів юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Публікації. Результати дисертації опубліковані в 19 статтях в наукових журналах та тезах виступів на наукових конференціях, із яких 7 опубліковано в наукових виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Висновками, отриманими в рамках дисертації, є:
Сумлінне звіряння прав, обов'язків та наслідків їх порушення, яке може мати місце завдяки моральному самозобов'язанню, часто витісняється бажанням скинути провину на іншого або ще якось звільнитися від відповідальності. Тому позбавлення певних благ у громадянському суспільстві також прийнято приписувати чужою волею, і цим перетворювати відповідальність із моральної категорії в юридичне поняття. Проте в обох випадках невідворотність надання звіту за відхилення від заведеного порядку є суперечливою. Такий стан речей залежить не лише від діяльності людини, але й зумовлюється внутрішньою закономірністю, яку повинна виявити, описати та пояснити філософсько-правова теорія, яка при цьому має опиратися на досягнення не лише традиційної, але й сучасної логіки та теорії, соціології (та антропології) і соціології права. Звідси витікає, що:
1. Зважаючи на те, що нормативний світ, світ ідей та ідеалів, а також світ соціальної взаємодії (правова реальність); правова культура та абстрактне відношення взагалі утворюють єдиний світ правової культури нового часу, в якому правова культура належним чином характеризує правову реальність, згадане відношення є формальним символом останньої та виразом сучасної правової культури, принцип невідворотності юридичної відповідальності, – теорія та метатеорія невідворотності, – є вказанням на пізнавальну значимість відповідної частини правової реальності (юридичної відповідальності), осмислюється завдяки принципам європейської (картезіанської) правової культурної традиції, і тому повинен розглядатися в рамках згаданого вище абстрактного відношення. Останнє пояснюється також тим, що невідворотність юридичної відповідальності – це різновид характеру юридичної відповідальності, тобто вияв, насамперед, формального боку юридичної відповідальності, – відношення між умовами застосування та змістом юридичної відповідальності, – аналіз якого можна здійснити за допомогою застосування модальної (алетичної, деонтичної) та уявної логіки. Невідворотність, необхідність, обов’язковість юридичної відповідальності в такому разі сприймається не лише як прояв її філософсько-правової аподиктичності, але й в контексті проблематичності, асерторичності, індиферентності та неможливості юридичної відповідальності.
2. Гносеологічний підхід дозволяє розширити позитивно-правову теорію юридичної відповідальності, побудувавши при цьому філософсько-правову теорію та метатеорію невідворотності юридичної відповідальності. Це пояснюється тим, що перша теорія має пізнавальні межі, які вона не може переступити. Наприклад, детальний змістовний аналіз принципів права має для неї трансцендентне значення, й іманентне – для філософії права. Сказане стосується і принципу невідворотності юридичної відповідальності. Гносеологія права, зважаючи на мовну, поряд з практичною, природу функціонування права, в т.ч. юридичної відповідальності, створює умови для послідовного та повного дослідження трьох аспектів невідворотності юридичної відповідальності – формального, змістовного та прагматичного, а гносеологічний підхід зокрема – для тісного поєднання в ході такого дослідження вимог як теорії та соціології права, так і філософії права.
3. На рівні правотворчості існує така особливість правового регулювання, як паранесуперечливість (нетривіальна суперечливість) нормативного матеріалу, в той самий час така ситуаціє відсутня на рівні правової оцінки, правозастосування та примусового правовиконання, хоча із різних причин. Зазначена особливість є головним стимулом для існування проблеми невідворотності юридичної відповідальності на формальному рівні її аналізу.
4. Порівняльне дослідження характеру юридичної відповідальності дозволяє встановити, що в цілому в літературі та на практиці існує два основні способи його визначення: принципи невідворотності та/чи доцільності юридичної відповідальності, які виражають в сукупності необхідний, випадковий чи можливий взаємозв’язок умов застосування та змісту юридичної відповідальності. Ці два принципи змістовно (та формально) не заперечують, а доповнюють один одного, тому невідворотність юридичної відповідальності в такому сенсі не варто протиставляти її доцільності. Проте з іншого формального боку невідворотність та доцільність юридичної відповідальності можуть бути протилежними поняттями, і тому одночасно не можуть бути чинними. Зазначене дозволяє говорити про дві гносеологічні картини невідворотності юридичної відповідальності, які враховують згадані вище особливості правового регулювання юридичної відповідальності.
5. Паранесуперечлива картина характеру юридичної відповідальності враховує те, що алетичні модальності: необхідність, випадковість та неможливість, дозволяють повно охарактеризувати будь-яке поняття, в т.ч. принцип юридичної відповідальності. Необхідність у формі невідворотності, випадковість – довільності, неможливість – повного усунення юридичної відповідальності дозволяють побудувати деонтичну та/або аксіологічну формальні системи юридичної відповідальності, які мають семантичні моделі в філософії, теорії та соціології права, а також у базових (конституційному, адміністративному, цивільному, кримінальному тощо) та інших галузях права.
В межах такої формальної системи визначаються позитивні та негативні умови для застосування юридичної відповідальності, причому останні будуть двох видів. Невідворотне настання юридичної відповідальності співвідноситься з необхідністю, гальмування відповідальності – з випадковістю, а усунення (, або звільнення) від відповідальності – з неможливістю останньої.
Протилежна до згаданої вище класична несуперечлива картина характеру юридичної відповідальності не дозволяє досягнути зазначеної повноти.
6. На основі алетичних модальностей можна визначити метатеоретичні види невідворотності юридичної відповідальності: можлива, дійсна, необхідна невідворотність юридичної відповідальності, а також гуманна (слушна, помір-на) та кваліфікована невідворотність юридичної відповідальності, причому в останньому випадку межею невідворотності прийнято вважати принцип недискримінації правопорушника;
7. Оскільки принципи права є належною складовою механізму юридичної відповідальності, то тим самим і принцип невідворотності юридичної відповідальності є його елементом, причому формально його охарактеризувати можна за допомогою аналізу структури вторинної правоохоронної норми. Невідворотність юридичної відповідальності в такому разі є одним із виразів відповідності між умовами застосування та змістом юридичної відповідальності.
8. Гносеологічне обґрунтування невідворотності юридичної відповідальності потрібне для утвердження в суспільстві принципу невідворотності юридичної відповідальності. Для з’ясування змісту невідворотності юридичної відповідальності має значення телеологічне тлумачення характеру вторинної правоохоронної норми, яке здійснюється на основі аналізу системи принципів юридичної відповідальності, в першу чергу принципу справедливості.
Цілі юридичної відповідальності взаємоузгоджуються в рамках змішаної теорії обґрунтування характеру юридичної відповідальності. В такому разі до уваги береться поняття відплати за правопорушення в широкому контексті доцільності правоохоронної діяльності держави, причому доцільність такої діяльності визначається згаданими вище принципами юридичної відповідальності. В цілому та загалом, при аналізі невідворотності юридичної відповідальності найбільш оптимальною є реталіаційно-превентивна система координат, яка включає в себе поряд з відплатою також і поняття попередження.
Телеологічне обґрунтування невідворотності юридичної відповідальності – це процес і результат пошуку переконливих підстав для застосування принципу невідворотності юридичної відповідальності. Таким підґрунтям є, в кінцевому рахунку, зміст невідворотності юридичної відповідальності, який повинен у сукупності відповідати таким, сформульованим в різних джерелах, основним вимогам та метавимогам: 1) кожне правопорушення повинно тягнути відповідальність винної особи; 2) жоден невинний не може бути притягнутий до відповідальності; 3) повинна бути відсутньою правова можливість звільнення від юридичної відповідальності та 4) не може мати місце гальмування юридичної відповідальності у випадках, передбачених законом.
9. Невідворотність як принцип юридичної відповідальності в тій чи іншій мірі знайшла своє закріплення та відображення у галузевому законодавстві, проте є відсутньою у Конституції України. Наведене в дослідженні її системне, телеологічне та прагматичне тлумачення створює умови як для викладення ч. 2 ст. 61 Конституції України у такій редакції: «Юридична відповідальність особи має індивідуальний та невідворотний характер», так і належного наступного офіційного тлумачення Конституційним Судом України запропонованого формулювання.
10. Розкриваючи та аналізуючи основні умови для підвищення ефективності дії принципу невідворотності юридичної відповідальності, можна резюмувати, що чинниками досягнення дієвості юридичної відповідальності є удосконалення законодавства, заходи, що сприятимуть високому рівню правосвідомості та правової культури, поліпшення якості досудової стадії притягнення до кримінальної, адміністративної та іншої відповідальності, покращення роботи органів, які беруть участь у судочинстві, підвищення ефективності виконання судових рішень та належне організаційно-технічне й матеріально-технічне забезпечення діяльності судових та правоохоронних органів, ступінь довіри населення до правоохоронних органів, роль засобів масової інформації, загальна політична ситуація, що створює умови для боротьби з правопорушеннями. Ці фактори виражають функціонування юридичної відповідальності, кінцевою метою якої є охорона прав та свобод громадян та превенція правопорушень.
11. Практичне та узагальнене філософсько-правове значення викладених вище результатів аналізу принципу невідворотності юридичної відповідальності можна підсумувати формулою: «Юридична відповідальність застосовується невідворотно, якщо є позитивно виражені умови для настання юридичної відповідальності та немає негативно виражених умов для її гальмування або усунення». Ця формулу може бути уточнена за рахунок констатації, що в ній йдеться про застосування юридичної відповідальності щодо одного й того самого кола суб’єктів та одного й того самого випадку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алиев А. У. Принципы юридической ответственности и проблемы их ре-ализации : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. У. Алиев. – Махачкала : Дагестанский государственный университет, 2005. – 212 с.
2. Алексеев С. С. Общая теория права : в двух томах / С. С. Алексеев. – Т. I. – М. : Юрид. лит., 1981. – 359 с.
3. Алексеев С. С. Общая теория права : в двух томах / С. С. Алексеев. – Т. II. – М. : Юрид. лит., 1982. – 360 с.
4. Асмус В. Ф. Лекции по истории логики : Авиценна, Бэкон, Гоббс, Де-карт, Паскаль / [под ред. и со вступ. ст. Б. В. Бирюкова]. – М. : Изд-во ЛКИ, 2007. – 240 с.
5. Базылев Б. Т. Юридическая ответственность (Теоретические вопросы) / Б. Т. Базылев. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1985. – 120 с.
6. Бакштановский В. Й. Моральный выбор личности : цели, средства, результаты / В. Й. Бакштановский. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1977. – 200 с.
7. Баранов В. М. Истинность норм советского права / В. М. Баранов. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1994. – 398 с.
8. Басін К. В. Юридична відповідальність : природа, форми реалізації та права людини : автореф. дис. … канд. юрид. наук. 12. 00. 01 / К. В. Басін. – К. : Інст-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН Укра-їни, 2006. – 18 с.
9. Басін К. В. Юридична відповідальність : природа, форми реалізації та права людини : дис. … канд. юрид. наук. 12. 00. 01. / К. В. Басін. – К. : Інст-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – 237 с.
10. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності /
Ю. В. Баулін. – К. : Атіка, 2004. – 296 с.
11. Бачинин В. А. Достоевский : философия, социология и психология преступления / В. А. Бачинин, Н. И. Панов. – Х. : Основа, 2001. – 136 с.
12. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа. – М. : Юрид. изд-во, 1939. – 464 с.
13. Бентам И. Рассуждения о гражданском и уголовном законоположении (соч. англ. Юрисконсульта) / И. Бентам. – Т. 2. – М. : С-Пб. : Тип. Шнора, 1806. – 623 с.
14. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / [под. общ. ред. В. И. Даниленко] ; пер. с фр. – М. : Издательский дом NOTA BENE, 2000. – 576 с.
15. Бігун В. С. Густав Радбрух – видатний німецький філософ права /
В. С. Бігун // Проблеми філософії права. – 2004. – Т. II. – Київ-Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2004. – С. 33-49.
16. Блецкан М. І. Гносеологічна природа наукових абстракцій (Нариси з теорії наукового пізнання) / М. І. Блецкан. – Львів : Вища школа : Вид-во при Львів. ун-ті, 1980. – 92 с.
17. Бондарев А. С. Юридическая ответственность и безответственность – стороны правовой культуры и антикультуры субъектов права /
А. С. Бондарев. – С-Пб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2008. – 187 с.
18. Боэций «Утешение философией» и другие трактаты / [отв. ред.
Г. Г. Майоров]. – М. : Наука, 1990. – 416 с.
19. Бочаров В. А. Аристотель и традиционная логика (Анализ силлогистических теорий) / В. А. Бочаров. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 136 с.
20. Брагинский М. И. Договорное право. Книга первая : Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – изд. 2-е, испр. – М. : Статут, 1999. – С. 705.
21. Буржуазная философия кануна и начала империализма : учеб. пособ. / [под ред. А. С. Богомолова, Ю. К. Мельвиля, И. С. Нарского]. – М. : Высш. школа, 1977. – 424 с.
22. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разра-ботки системы категорий права / А. М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
23. Васильев Н. А. Воображаемая логика. Избранные труды /
Н. А. Васильев. – М. : Наука, 1989. – 264 с.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
25. Волков Б. С. Нравственные начала в назначении наказания /
Б. С. Волков // Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 121-127.
26. Вригт Г. Х. фон. Логико-философские исследования : избр. тр. / общ. ред. Г. И. Рузавина и В. А. Смирнова; [сост. и авт. предисл. В. А. Смир-нов] ; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1986. – 600 с.
27. Гайденко П. П. Принцип всеобщего опосредования в неокантианстве марбурской школы / П. П. Гайденко // Кант и кантианцы. Критические очерки одной философской традиции. – М. : Наука, 1978. – С. 210-254.
28. Генетика, поведение, ответственность : о природе антиобщественных поступков и путях их предупреждения / [ кол. сост. : Н. П. Дубинин,
И. И. Карпец, В. Н. Кудрявцев]. – М. : Политиздат, 1989. – 351 с.
29. Говоруха М. Прокурорський нагляд у виконавчому провадженні : сучасний стан та перспективи / М. Говоруха // Право України. – 2007. – № 4. – С. 118-122.
30. Гойман В. И. Действие права. (Методологический анализ) /
В. И. Гойман. – М. : Академия МВД РФ, 1992. – 180 с.
31. Головко Л. В. Принципы неотвратимости ответственности и публичности в современном российском уголовном праве и процессе / Л. В. Головко // Государство и право. – 1999. – № 3 – С. 61-68.
32. Горбатенко В. П. Справедливість як соціально-правова цінність /
В. П. Горбатенко // Проблеми філософії права. – Т. 1. – Чернівці : Рута, 2003. – С. 150-154.
33. Гудима Д. А. Права людини : антрополого-методологічні засади дослі-дження / Д. А. Гудима // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол. : П. М. Рабінович (голов. ред.) та ін. – Серія I. Дослідження та реферати. – Вип. 20. – Львів : Край, 2009. – 292 с.
34. Гудима Д. А. Права людини: досвід дослідження з позиції соціально-антропологічного підходу / Д. А. Гудима //Антропологія права: філософ-ський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи): Статті учас-ників Другого всеукраїнського “круглого столу” (м. Львів, 1-2 грудня 2006 року). – Львів : Край, 2007. – С. 59-81.
35. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс западных государств / К. Ф. Гуцен-ко, Л. В. Головко, Б. А. Филимонов. – М. : Зерцало–М, 2001. – 480 с.
36. Дагель П. С. Проблемы советской уголовной политики : учеб. пособ. /
П. С. Дагель. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного ун-та, 1982. – 124 с.
37. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушения и ответственности /
Ю. А. Денисов. – Ленинград : Изд-во Ленинг. ун-та, 1983. – 127 с.
38. Длугач Т. Б. Логическое обоснование научного мышления в марбурс-кой школе неокантиантства / Т. Б. Длугач // Кант и кантианцы. Крити-ческие очерки одной философской традиции. – М. : Наука, 1978. – С. 155-210.
39. Дудоров О. Система оподаткування України : необхідність криміна-льно-правової охорони / О. Дудоров // Право України. – 2003. – № 3. –
С. 60-65.
40. Духно Н. А. Понятие и виды юридической ответственности /
Н. А. Духно, В. И. Ивакин // Государство и право. – 2000. – № 6. – C. 12-17.
41. Экимов А. И. Справедливость и социалистическое право /
А. И. Экимов. – Ленинград : Изд-во Лен. ун-та, 1980. – 120 с.
42. Ерасов А. М. Обратная сила уголовного закона и принципы уголовного права / А. М. Ерасов // Правоведение. – 2003. – № 1. – С. 79-85.
43. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. вищих навч. закладів / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; [За ред. О. В. Петришина]. – Харків : Право, 2009. – 584 с.
44. Податковий кодекс України // Відом. Верховної Ради України. – 2011. – № 13-14, № 15-16, № 17. – Ст. 112.
45. Про державну податкову службу в Україні : Закон України від 04 груд. 1990 р. № 509-XII // Відом. Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
46. Замараев В. А. Мораль, право, ответственность / В. А. Замараев. – Тула : Приок. кн. изд-во, 1981. – 113 с.
47. Зеленко І. П. Гуманізація і демократизація діяльності органів внутрішніх справ як складова частина національної правової культури /
І. П. Зеленко // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Спец. вип. – 2004. – Ч. 5. – С. 117-122.
48. Иванов А. А. Цели юридической ответственности, её функции и прин-ципы / А. А. Иванов // Государство и право. – 2003. – № 6. –
С. 66-69.
49. Иванова О. В. Юридическая ответственность в эпоху правления императрицы Екатерины II / О. В. Иванова // История государства и права. – 2008. – № 2. – С. 22-23.
50. Ивин А. А. Логика норм / А. А. Ивин. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 125 с.
51. Ивин А. А. Логика : учеб. для гуман. фак. / А. А. Ивин. – изд. 2-е, испр. – М. : Издательство ЛКИ, 2007. – 288 с.
52. Ивин А. А. Основания логики оценок / А. А. Ивин. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1970. – 231 с.
53. Ивин А. А. Строгий мир логики / А. А. Ивин. – М. : Педагогика, 1988. – 128 с.
54. Івасюк І. Г. Юридична природа інституту звільнення від кримінальної відповідальності / І. Г. Івасюк // Науковий вісник Чернівецького універ-ситету. – Вип. 45. – Чернівці : Рута, 1999. – С. 82-88.
55. Інститут юридичної відповідальності у демократичних правових систе-мах : монографія / [кол. авторів]; за заг. ред. Н. М. Оніщенко. – К. : Юридична думка, 2009. – 216 с.
56. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки : підруч. для студ. та ас-пір. гуман. спеціальн. вищ. навч. закладів / А. Т. Ішмуратов. – К. : Абрис, 1997. – 350 с.
57. Канке В. А. Этика ответственности. Теория морали будущего /
В. А. Канке. – М. : Логос, 2003. – 352 с.
58. Кант и кантианцы. Критические очерки одной философской традиции / [Отв. ред. А. С. Богомолов]. – М. : Наука, 1978. – 360 с.
59. Кант И. Метафизика нравов в двух частях : соч. в 6-ти т.т. – М. : Мысль, 1965. – (Философ. наследие). – Т. 4. – Ч. 2.
60. Карелина С. А. Механизм правового регулирования отношений несостоятельности / Светлана Александровна Карелина ; [Вступ. ст. Е. П. Губина[. – М. : Волтерс Клувер, 2008. – 551 с. – [XIV]. – с. 487-551.
61. Карпов Н. С. Теоретичні основи та практика використання передового досвіду органів внутрішніх справ у протидії злочинній діяльності /
Н. С. Карпов. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 173 с.
62. Келина С. Г. Принципы совесткого уголовного права / С. Г. Келина,
В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1988. – 176 с.
63. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : підруч. / М. С. Кель-ман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2008. – 477 с.
64. Кириллов В. И. Логика познания сущности : монография /
В. И. Кириллов. – М. : Высш. школа, 1980. – 175 с.
65. Кодекс законів про працю України. – К. : Атіка, 2001. – 96 с.
66. Кодекс України про адміністративні правопорушення : зі змінами та до-пов. : за станом на 20 лист. 2007 р. – К. : Видавець Паливода А. В., 2007. – 88 с.
67. Козловський А. А. Гносеологічна природа права (філософсько-правовий аналіз) : дис. … докт. юрид. наук. – Чернівці : Чернів. держ. університет ім. Ю. Федьковича, 2000. – 464 с.
68. Козловський А. А. Гносеологічні принципи права / А. А. Козловський // Проблеми філософії права. – Т. III. – № 1-2. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 32-44.
69. Козловський А. А. Онтологія юридичної відповідальності / А. А. Козловський // Проблеми філософії права. – Т. II. – Чернівці : Рута, 2004. – С. 98-111.
70. Козловський А. А. Право як пізнання : Вступ до гносеології права /
А. А. Козловський. – Чернівці : Рута, 1999. – 295 с.
71. Колодій А. М. Принципи права України / А. М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
72. Коломієць Ю. Ю. Невідворотність кримінальної відповідальності : пра-вова природа та зміст : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ю. Ю. Коломієць. – О. : Одеська національна юридична академія, 2005. – 19 с.
73. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 256 с. – Бібліогр. : с. 247-254.
74. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен /
В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
75. Комаров С. А. Общая теория государства и права в схемах и определе-ниях / С. А. Комаров. – М. : Юрайт, 1997. – 64 с.
76. Комаров С. А. Общая теория государства и права : учебник : 3-е изд. перераб. и допол. / С. А. Комаров. – М. : Юрайт, 1997. – 416 с.
77. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна) / А. Є. Конверський. – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 535 с.
78. Коновалова Л. В. Критика современной буржуазной психологии мора-ли / Л. В. Коновалова. – М. : Знание, 1986. – 64 с.
79. Коновалова Л. В. Мораль и познание / Л. В. Коновалова. – М. : Мысль, 1975. – 165 с.
80. Конституція України : за станом на 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР : із змінами, внесеними згідно із Законом від 27 лист. 2008 р. // Відом. Вер-ховної Ради Укр. – 1996. – № 30. – Ст. 61.
81. Косович В. М. Оцінювання й оцінки у національному й міжнародному правозахисті // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого са-моврядування Академії правових наук України / В. М. Косович. – Львів, 2006. – Серія I. Дослідження та реферати. – Випуск 12. – 251 с.
82. Косолапов Р. Свобода и ответственность / Р. Косолапов, В. Марков. – М. : Политиздат, 1969. – 95 с.
83. Костін М. Реалізація принципу законності у порушенні кримінальних справ : окремі аспекти / М. Костін // Право України. – 2005. – № 12. – С. 65-67.
84. Косякова Н. С. Неотвратимость ответственности (уголовно-правовой аспект) / Н. С. Косякова. – Смоленск, 1999. – 252 с.
85. Кравченко А. А. Философия культуры Э. Кассирера / А. А. Кравченко // Кант и кантианцы. Критические очерки одной философской тради-ции. – М. : Наука, 1978. – С. 254-286.
86. Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та до-пов. : за станом на 1 верес. 2005 р. – К. : Видавець Паливода А. В., 2005. – 172 с.
87. Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х. : Ксилон, 2006. – 96 с.
88. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний ко-ментар / [за ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка]. – К. : ФОРУМ, 2003. – 938 с.
89. Кримінально-процесуальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. : за станом на 1 груд. 2007 р. – К. : Видавець Паливо-да А. В., 2007. – 200 с.
90. Кримінально-процесуальні та криміналістичні прийоми і засоби про-тидії злочинній діяльності / [С. В. Євдокіменко, Я. В. Кузьмічов,
В. В. Семенов, С. В. Хільченко]. – К. : Видавець Паливода А. В., 2006. – 352 с.
91. Критика феноменологического направления современной буржуазной философии : сб. статей / [отв. ред. Н. В. Мотрошилова]. – Рига : Зинат-не, 1981. – 231 с.
92. Кузнецов Б. Г. Ценность познания / Б. Г. Кузнецов. – М. : Наука, 1975. – 168 с.
93. Кузнецова Н. Ф. Уголовное право и мораль / Н. Ф. Кузнецова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1967. – 104 с.
94. Кузнецова Т. И. Ораторское искусство в Древнем Риме / Т. И. Кузнецова, И. П. Стрельникова. – М. : Наука, 1976. – 288 с.
95. Кузніченко О. В. Матеріальна відповідальність працівників органів вну-трішніх справ України / О. В. Кузніченко. – Х. : Основа, 2002. – 164 с.
96. Лейст О. Э. Понятие ответственности в теории права / О. Э. Лейст // Вестник МГУ : Серия 11. – 1994. – № 1. – С. 51-57.
97. Липинский Д. А. Проблемы юридической ответственности / под ред. Р. Л. Хачатурова. – С-Пб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 387 с.
98. Ллойд Д. Идея права / [науч. ред. Ю. М. Юмашев] ; перев. с анг.
М. А. Юмашева, Ю. М. Юмашев. – М. : ЮГОНА, 2002. – 416 с.
99. Логіка : підруч. для студ. вищих навч. закладів / [В. Д. Титов, С. Д. Ца-лін, О. П. Невельська-Гордєєва та ін.] ; за заг. ред. В. Д. Титова. – Х. : Право, 2008. – 208 с.
100. Логика научного познания (Актуальные проблемы) / [отв. ред. Д. П. Горский]. – М. : Наука, 1987. – 272 с.
101. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності : проблеми розвитку / Д. М. Лук’янець. – К. : Ін-т держави і права ім.
В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
102. Лук’янець Д. Про виховні властивості адміністративної відповідально-сті / Д. Лук’янець // Право України. – 2005. – № 10. –
С. 89-92.
103. Лунеев В. В. Проблемы юридических наук криминального цикла /
В. В. Лунеев // Государство и право. – 2007. – № 5. – С. 39-58.
104. Луць Л. А. Загальна теорія держави і права : навч.-метод. посіб. (за кредитно-модульною системою) / Л. А. Луць. – К. : Атіка, 2008. – 412 с.
105. Лушников А. М. Курс трудового права : учебник : в 2-x т. т. – Т. 2. Коллективное трудовое право. Индивидуальное трудовое право. Процессуальное трудовое право / А. М. Лушников, М. В. Лушникова. – М. : Статут, 2009. – 1151 с.
106. Максимов С. И. Правовая реальность : опыт философского осмысления / С. И. Максимов. – Х. : Право, 2002. – 328 с.
106.1. Максимюк О. Д. Соціально-філософські засади невідворотності кримінальної відповідальності неповнолітніх / О. Д. Максимюк // Проблеми філософії права. – Київ-Чернівці : Рута, 2003. – Том 1. – С. 107-111.
106.2. Максимюк О.Д. Невідворотність юридичної відповідальності (гармонізація з правом ЄС) : матеріали V-ої міжвузівської науково-практичної конференції [«Наука-Практика-Освіта»], (м. Київ, 23 травня 2008 року) / Міжнарод. науково-технічн. ун-т ім. акад. Ю. Бугая. – К. : «ЗАТ ДОРАДО» , 2008. – С. 69-71.
107. Малаш Т. А. Принцип неотвратимости юридической ответственности / Т. А. Малаш. – М. : ЮИ ВМД РФ, 1998. – 73 с.
108. Малеин Н. С. Правонарушение : понятие, причины, ответственность / Н. С. Малеин. – М. : Юрид. лит., 1985. – 192 с.
109. Мальцев В. В. Принципы уголовного права и уголовного законодательства : система, содержание и нормативное выражение /
В. В. Мальцев // Правоведение. – 2003. – № 1. – С. 110-128.
110. Маляренко В. Кримінально-процесуальне законодавство України : пи-тання становлення та розвитку / В. Маляренко. – [Електронний ресурс]: http: //www. lawyer.org.ua / ?w=r@i=@d=399.
111. Манов Г. В. Аксиомы в советской теории права / Г. В. Манов // Советс-кое государство и право. – 1986. – № 9. – С. 29-36.
112. Марчук В. М. Основні поняття та категорії права : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва. – К. : Істина, 2001. – 144 с.
113. Маслиева О. В. Становление категории причинности (на материале ис-тории языка) / под ред. М. Г. Макарова. – Ленинград : Наука, Ленинград-ское отделение, 1980. – 105 с.
114. Мельник І. Реформування системи служб міліції та особливості засто-сування нею адміністративного примусу / І. Мельник // Право України. – 2005. – № 2. – С. 14-18.
115. Мессер А. Введение в теорию познания / [под ред. и со вступ. ст. С. О. Грузенберга] ; пер. с нем. А. А. Франковского. – изд. 2-е, стереот. – М. : КомКнига, 2007. – 184 с.
116. Методы логического анализа / [отв. ред. П. В. Таванец]. – М. : Наука, 1977. – 264 с.
117. Михайленко О. В. Имущественная ответственность за вред, причинённый осуществлением публичной власти / О. В. Михайленко. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 352 с.
118. Монтеск’є Ш. Л. О духе законов / Ш. Л. Монтеск’є. – М. : Мысль, 1999. – 672 с.
118.1. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посібник / В. О. Навроцький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
119. Назаров І. Прокуратура України на шляху до європейських стандартів / І. Назаров // Право України. – 2007. – № 2. – С. 85-88.
120. Назарова Е. В. Механизм юридической ответственности / Е. В. Назарова // Юридический мир. – 2008. – № 3. – С. 67-73.
121. Нарский И. С. Кант / И. С. Нарский. – М. : Мысль, 1976. – 207 с.
122. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за ред. С. С. Яценка]. – К. : А.С.К, 2002. – 1216 с.
123. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [під заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка]. – К. : ФОРУМ, 2001. – Ч. 1. – 388 с.
124. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України : за станом 5 квіт. 2001 р. / [за ред. М. І Мельника, М. І. Хавронюка]. – 3-тє вид., переробл. та доп. – К. : Канон А.С.К., 2002. – 1056 с.
125. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – 5-те вид., переробл. та доповн. – К. : Юридична думка, 2008. – 1216 с.
126. Наш Гр. Мораль (природа, зміст, історія та норми її) / Прага-Львів-Ляйпціг : Вільна спілка, 1923. – 192 с.
127. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм / П. Е. Недбайло. – М. : Юриздат, 1960. – 150 с.
128. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : учеб. для юрид. вузов и факульт. / В. С. Нерсесянц. – М. : НОРМА – ИНФРА∙М, 1999. – 552 с.
128.1. Никифорак М. Модальність юридичної відповідальності: невідворотність, довільність, неможливість / М. Никифорак, О. Максимюк // Про українське право. Часопис кафедри теорії та історії держави і права Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. / За ред. проф. І. Безклубого. – К., 2010. – Чис. V. – С. 106-110.

129. Новосёлов М. М. Абстракция в лабиринтах познания. Логический анализ : 2-е издание / М. М. Новосёлов. – М. : Идея-Пресс, 2010. – 408 с.
130. Нравственные проблемы развития личности / [под ред. А. И. Титаренко]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982.– 144 с.
131. Общая теория права и государства : учебник / [под ред.
В. В. Лазарева]. – М. : Юрист, 1994. – 360 с.
132. Общая теория права : учебник для юридических вузов /
Ю. А. Дмитриев, И. Ф. Казьмин, В. В. Лазарев и др.; [под общ. ред.
А. С. Пиголкина]. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
133. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70 000 слов / [под ред. Н. Ю. Шведовой]. – 21-е изд., перераб. и доп. – М. : Рус. яз., 1989. – 924 с.
134. Оніщенко Н. М. Юридична відповідальність : теоретичний аналіз та практичні виміри / Оніщенко Н. М. // Держава і право : Зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки. Вип. 42. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С. 3-11.
135. Осакве К. Сравнительное правоведение : схематический комментарий / К. Осакве. – М. : Юристъ, 2008. – 830 с.
136. Осауленко А. О. Нормативна конструкція ретроспективної юридичної відповідальності в публічному праві сучасної України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Осауленко А. О. – К. : Київський націон. ун-т внутріш. справ, 2007. – 18 с.
137. Переверзев В. Н. Логистика : справочная книга по логике /
В. Н. Переверзев. – М. : Мысль, 1995. – 224 с.
138. Пермяков Ю. Е. Лекции по философии права : учебное пособие /
Ю. Е. Пермяков. – Самара : Изд-во «Самарский ун-тет», 1995. – 120 с.
139. Погребняк С. П. Основоположні принципи права : автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.01 / С. П. Погребняк; НЮАУ ім. Я. Мудрого. – 2009. – 37 с.
140. Подкорытов Г. А. О природе научного метода / Г. А. Подкорытов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1988. – 224 с.
141. Поляков А. В. Общая теория права : феноменолого-коммуникативный подход. Курс лекций : 2-е изд., доп. / А. В. Поляков. – С-Пб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 845 с.
142. Помогалов А. В. Неотвратимость юридической ответственности как принцип законности : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 /
А. В. Помогалов. – Москов. ун-т минист. внутр. дел России. – М., 2007. – 237 с.
143. Потапкин С. С. Принцип неотвратимости юридической ответственно-сти и проблемы его реализации в правоприменительной практике : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. / С. С. Потапкин. – Москов. город. ун-т управления Правительства Москвы. – М., 2009. – 170 с.
144. Приймак В. Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб / В. Д. Приймак. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – С. 25-26.
145. Протасов В. Н. Основы общеправовой процессуальной теории / В. Н. Протасов. – М. : Юрид. лит., 1991. – 142 с.
146. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. / П. М. Рабінович. – вид. 5-те, зі змін. – К. : Атіка. – 2001. – 176 с.
147. Радбрух Г. Философия права / Г. Радбрух. – пер. с нем. – М. : Между-нар. отношения, 2004. – 240 с.
148. Регельсбергер Ф. Общее учение о праве / [под ред. Ю. С. Гамбарова] ; перев. И. А. Базанова – М. : Типографія Высочайше утвержд. т-ва И. Д. Сытина, 1897. – XIV, 296 с.
149. Рогульський С. С. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупці-єю в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 /
С. С. Рогульський. – К. : Київський націон. ун-т ім. Т. Шевченка, 2005. – 19 с.
150. Рощина І. Громадська думка як фактор ефективності норм криміналь-ного права у запобіганні злочинності / І. Рощина // Право України. – 2005. – № 2. – С. 52-55.
151. Савальській В. А. Основы философіи права въ научномъ идеализме. Марбургская школа философіи : Коген, Наторпъ, Штаммлеръ и др. /
В. А. Савальскій. – Т. 1. – М. : Типографія Императоскаго Московскаго Университета, 1908. – 361 с.
152. Савчук С. В. Юридична соціологія : предмет та місце в системі юридичних наук / С. В. Савчук. – Чернівці : Рута, 2003. – 240 с.
153. Самощенко И. С. Ответственность по советскому законодательству /
И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М. : Юрид. лит., 1971. – 240 с.
154. Самощенко И. С. Сущность юридической ответственности в совет-ском обществе / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М. : Юрид. лит., 1974. – 45 с.
155. Селіванов А. Політика і право в рішеннях Верховної Ради України та конституційна відповідальність посадових осіб / А. Селіванов // Право України. – 2005. – № 3. – С. 4-8.
156. Серрюс Ш. Опыт исследования значения логики / Ш. Серрюс. – пер. с фр. – изд. 2-е, стереотип. / М. : Едиториал УРСС, 2002. – 224 с.
157. Скакун О. Ф. Теория государства и права: учебник / О. Ф. Скакун. – Харьков : Консум, 2000. – 704 с.
158. Сливка С. С. Юридична деонтологія : підручник : вид. 3-тє, перероб. і доп. / С. С. Сливка. – К. : Атіка, 2008. – 296 с.
159. Смирнова Е. Д. Основы логической семантики : учеб. пособие /
Е. Д. Смирнова. – М. : Высш. шк., 1990. – 143 с.
160. Советское уголовное право. Общая часть / [под. ред. Н. А. Беляева,
М. И. Ковалёва]. – М. : Юрид. лит., 1977. – 543 с.
161. Соловьёв Э. Ю. Категорический императив нравственности и права /
Э. Ю. Соловьйов. – М. : Прогресс-Традиция, 2005. – 416 с.
162. Степанюк А. Значущість принципу невідворотності виконання пока-рання для екзекутивної діяльності / А. Степанюк // Вісник Академії пра-вових наук України. – 1999. – № 3. – С. 157-166.
163. Таганцев Н. С. Русское уголовное право : Часть общая : Т. 2. /
Н. С. Таганцев. – Тула : Автограф, 2001. – 688 с.
164. Теория государства и права / [под ред. А. И. Королёва, Л. С. Явича]. – Ленинград : Изд-во ЛГУ. – 549 с.
165. Теория государства и права. Курс лекций / [под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько]. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
166. Теория государства и права. Учеб. для юрид. вузов и факульт. / [под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова]. – М. : НОРМА-ИНФРА•М, 1998. – 570 с.
167. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / [за ред.
О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – 2-е вид., перероб. і допов. – К. : Юрін-ком Інтер, 2008. – 688 с.
168. Теорія держави і права : навч. посібн. / [упоряд. Л. М. Шестопалова]. – К. : Прецедент, 2004. – 224 с.
169. Теорія держави і права : посібн. для підготов. до іспитів / [С. М. Тимченко, Р. А. Калюжний, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша]. – 3-є вид. стереотип. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2007. – 176 с.
170. Тихомиров О. Юридичний обов’язок та юридична відповідальність / О. Тихомиров, А. Завальний // Про українське право. Часопис кафедри теорії та історії держави і права Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. / За ред.
171. Трутень В. В. Логический криминалоид и Прокруст, или Главная ошибка без кавычек отечественной теории права, или Как? применяют и почему? создают дефиниции в частном праве, или Что об этом сказал бы Герман Коген? или Неокантианские аллюзии / В. В. Трутень // Законодательная дефиниция : логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы: материалы Междунар. „Круглого стола” (Черновцы, 21 – 23 сентября 2006 г.) / Нижегород. исслед. научно-прикладной центр „Юридическая техника”; Филиал Ассоциации юристов России по Нижегород. области; Юрид. факультет Черновицкого национального ун-та им. Юрия Федьковича / [ред В. М. Баранов]. – Нижний Новгород : Нижегород. исслед. научно-прикл. центр „Юридическая техника”, 2007. – С. 260-270.
172. Фейс Р. Модальная логика / Р. Фейс. – М. : Наука, 1974. – 520 с.
173. Фефелов П. А. Понятие и система принципов совесткого уголовного права / П. А. Фефелов. – Свердловск : Средне-Уральское кн. изд-во, 1970. – 144 с.