Козленко Роман Олександрович Римська військова присутність в Ольвії (I-III ст. н. е.)



  • Название:
  • Козленко Роман Олександрович Римська військова присутність в Ольвії (I-III ст. н. е.)
  • Альтернативное название:
  • Козленко Роман Александрович Римская военное присутствие в Ольвии (I-III вв. Н. Э.) Kozlenko Roman Alexandrovich Roman military presence in Olbia (I-III centuries AD)
  • Кол-во страниц:
  • 271
  • ВУЗ:
  • НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ АРХЕОЛОГИ
  • Год защиты:
  • 2020
  • Краткое описание:
  • Козленко Роман Олександрович, лаборант-реставратор лабораторії археології та етнології, Миколаївський національний університет ім.В.О.Сухомлинського. Назва дисертації: «Римська військова присутність в Ольвії (I-III ст. н.е.)». Шифр та назва спеціальності — 07.00.04 — археологія. Спецрада Д 26.234.01 Інституту археології НАН України



    НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ АРХЕОЛОГИ
    Квалiфiкацiйна наукова праця на правах рукопису
    КОЗЛЕНКО РОМАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
    УДК [904.4:94.355](477.7)"00/02" ДИСЕРТАЦ1Я
    РИМСЬКА В1ЙСЬКОВА ПРИСУТН1СТЬ В ОЛЬВП (I-III СТ. Н. Е.)
    Спещальнють 07.00.04 - археолопя Iсторичнi науки
    Подаеться на здобуття наукового ступеня кандидата юторичних наук
    Дисертащя мiстить результати власних дослщжень. Використання iдей, результатiв i текс^в iнших авторiв мають посилання на вщповщне джерело Р.О. Козленко
    Науковий керiвник: Буйських Алла Валерпвна, доктор iсторичних наук, старший науковий ствробггник
    Кшв - 2019




    ЗМ1СТ
    ВСТУП 12
    РОЗД1Л I. Iсторiографiчна i джерельна база дослщження 16
    1.1. Анаиз писемних та археолопчних джерел 16
    1.2. Iсторiя вивчення римсько1 вшськово1 присутностi в Ольви 25
    1.3. Методи дослщження 37
    РОЗД1Л II. Ольвiя i Римська iмперiя у I ст. н. е 43
    2.1. Передумови вшськово-полггичних контак^в Ольвшсько1 держави з Римською iмперiею 43
    2.2. Поява пщроздшв римських вшськ в Ольви та ll окрузi 66
    2.3. Формування захисно1 системи навколо мiста 79
    РОЗД1Л III. Ольвiя i Римська iмперiя у II-III ст 96
    3.1. Вщносини Ольви та римсько1 провшцшно1 адмшютраци у першш чвертi II ст. н. е 96
    3.2. Ольвшсько - “тавро-сюфська” вiйна 102
    3.3. Римська вшськова залога та будiвництво цитаделi 106
    3.4. Преторш 116
    3.5. Казарми римсько1 залоги в Нижьому мiстi 119
    3.6. Пекарня в Нижньому мют та постачання римсько1 залоги 129
    3.7. Побутовi речi 136
    3.8. Римська вшськова амушщя та деталi озброення 146
    3.9. Шзнш етап вщносин Ольвil та Риму 157
    ВИСНОВКИ 167
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ I Л1ТЕРАТУРИ 172
    ДОДАТОК А. Огляд зарубiжноl юторюграфй з проблематики римсько1
    вiйськовоl справи перших сторiч н. е 249
    ДОДАТОК Б. Aquila Romana з Ольви 261
    ДОДАТОК В. Деяки типи римських вошських фiбул з Ольви 270
    ДОДАТОК Г. Чисельнють та склад римсько1 залоги Ольви 272
    ДОДАТОК Г. Релтйний свгтогляд римсько! залоги та формування
    провшцшно-римсько! культури в Ольви 275
    ДОДАТОК Д. Римськ надгробки з Ольви 283
    ДОДАТОК Е. Римськ дороги та питання юнування лiмесу у Швшчному
    Причорномор’! у II-III ст 294
    ДОДАТОК С. 1люстраци 297
    ДОДАТОК Ж. Таблиц 360
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    На початку I ст. н. е., у зв’язку з вшськово-полгтичною ситуащею у регГонГ, ОльвГйська держава привернула увагу римсько! адмГнГстрацГ!. У цей час римська адмшютращя активГзувала своУ дй' у ПГвнГчно-ЗахГдному Причорномор’У, та формувала осередки полГтичного впливу. ВГйськовГ компатУ на Дуна! забезпечили просування римських вГйськових пГдроздГлГв на стратегГчних дГлянках морських комунГкацГй, внаслГдок чого були створенГ новГ римськГ провГнцГ!.
    Пгд влив римськоУ полГтики потрапила ОльвГя, яка разом Гз ТГрою стають ключовими торгГвельними посередниками для розповсюдження Гмпортно! римськоУ продукщУ у варварськГ землГ. Зруйнована внаслгдок гетськоУ навали у середин I ст. до н. е., вже на початку I ст. н. е., ОльвГя вГдновилася за безпосередньоУ пГдтримки РимськоУ ГмперП, що спонукало заможних громадян виказувати романофГльськГ настро! та свою прихильнГсть римським Гмператорам.
    Римсько-боспорська вшна 45-49 pp. н. е., яка сколихнула ПГвнГчне Причорномор’я, не оминула Ольвда, що вгдобразилося на УУ вГдносинах з римською адмшютращею. ВГрогГдно, внаслГдок пГдтримки Риму у 46 р. н. е. в ОльвП була започаткована нова ера. Вшськове втручання у полГтичнГ справи античних держав Швшчного Причорномор’я повинно було схилити мюцевГ дипломатичнГ кола на сторону Римсько! ГмперГ!, та прокласти шляхи для подальших вГйськових кампанш.
    У 60-х pp. I ст. н. е., у зв’язку з натиском сарматських племен, в результатГ комбГнованого сухопутно-морського походу на Херсонес, здшсненого тд керГвництвом легата провшщУ МезГя Т. ПлавтГя Сильвана, навколо ОльвП, за участю римських допомГжних загонГв та мГсцевого населення, сформувалася система укрГплень на кшталт римського лГмесу. Серед них видшяються римськГ форти ДГдова Хата III та Кам’янка V, розташоват на швтчному кордонГ ОльвГйськоУ держави, i розрахованГ на пгдроздгли загальною чисельтстю повноцГнноУ римськоУ когорти.
    Тимчасове перебування римських допомГжних вГйськ на цГй територГ! засвГдчило намГри римсько! адмГнГстрацГ! впливати, у разГ необхГдностГ вГйськовим шляхом, на полГтичну та економГчну ситуацГю навколо грецьких мют ПГвнГчно-ЗахГдного Причорномор’я, i встановити контроль за буферною зоною на пгдступах до нижньодунайського кордону Римсько! Гмпери. У зв’язку з цим вГдбулося поступове залучення ОльвГ! до економГчно! системи Римсько! ГмперГ!. Вона стала одним Гз головних торгГвельних посередникГв мГж варварським свгшм i римськими провшщями у ПГвнГчно-ЗахГдному Причорномор’!, що сприяло !! товарообГгу та позитивно вплинуло на економГчне зростання.
    У цей час, за сприяння римсько! провГнцГйно! адмГнГстрацГ!, мГж ОльвГею та окремими сарматськими племенами укладено договГр, за яким ОльвГйський полю зобов’язувався карбувати золотГ та срГбш монети з зображенням сарматських царГв Фарзоя та 1нГсмея, взамГн на вшськову пгдтримку та протекторат з протилежно! сторони. Цей союз проюнував до останньо! чвертГ I ст. н. е., у результат! чого у мют осГло варварське населення, яке проникло у громадянську верхГвку полюу, про що свГдчить значна кшькють тамгоподГбних знакГв Г данГ ономастики.
    У першгй чвертГ II ст. н. е. римська адмшютращя, за необхгдностГ, неодноразово надавала Ольви дипломатичну i вГйськову допомогу у виглядг вГйськових союзних контингентГв. ЗгГдно епГграфГчних даних, проримська орГентацГя в ОльвГ! залишалася. На посади стратегГв обиралися особи з римським громадянством, та налагодженими контактами з римською адмшютращею. I! полГтика по вгдношенню до античних мют Швшчно- Захгдного Причорномор’я у цей час полягала у вГйськово-полГтичнГй та економГчнш пГдтримцГ. Надання своечасно! допомоги грецьким мютам стримувало спроби варварських племен прокласти шлях до кордонГв Римсько! ГмперГ!.
    У середиш II ст. н. е. Ольвшська держава зазнала нашестя вГд варварського полГетнГчного об’еднання, вгдомого з джерел пГд назвою “тавро - сюфи”. Звернувшись по допомогу до римського !мператора Антонша П!я, Ольв'я отримала вшськову тдтримку у вигляд! вексилляци, яка складалася з шдроздшв I 1тал!йського, V Македонського, XI Клавд'евого лег!он!в та Флав'евого Мезшського флоту. Вони склали основу стацюнарно!' римсько!' залоги Ольв!!’, що сприяло стабшзаци вшськово-полггачно!' обстановки у рег!он!.
    Пюля “тавро-сюфського” нашестя городища навколо Ольви в!дновлювалися з дотриманням римсько! техн!ки буд!вництва. Центром ц!е! системи була Ольв'я, де зводилася фортеця, яка, в'рогудно, будувалася за единим планом. У Верхньому м!ст! Ольв!!’ було зведено вшськов! адм!н!стративн! буд'вл! та укршлено захисш мури. Результати розкопок у Нижньому мют! свудчать, що у цей час активно провадилися роботи по укршленню гаваш, над'йна охорона яко!' мала вагоме значення для контролю за акватор'ею лиману. На цш д'лянц! за римським зразком, шд кер'вництвом центур'она I 1тал!йського легюну, зводиться ряд казармених прим'щень, розрахованих на половину шхотно!' центур!!’. У раз! необхудност! порт у Нижньому мют! Ольви забезпечував оперативний зв’язок !з базами римського флоту, розташованих у провшци Нижня Мез!я, - для перекидання вшськових п!дрозд!л!в та пров'анту.
    Навколо Ольв!! сформувався комплекс городищ, у зведенн! яких простежено римськ! буд!вельн! прийоми, а у матер!альн!й культур! - суттевий пров!нц!йно-римський вплив. Оборонна система Ольвшсько!' держави слугувала сполучною ланкою у систем! придунайських укр!плень, виконувала роль передового форпосту для стримування варварських племен на тдступах до безпосередн!х кордон!в Римсько! !мпер!!, та контролювала д!лянку сухопутного шляху з Нижньо!' Мези до Таврики. На користь цього свщчить фрагмент мапи на римському щит! з розкопок античного м!ста Дура-Европос, на якому зображений сухопутний i морський шляхи у Швшчному Причорномор’1, i у вигляд! кам’яно!' фортец! зазначена Ольв'я (Борисфен). У той же час, фортец! навколо Ольви, як i саме мюто, були посередниками культурного Г торгГвельного обмГну мГж Римською ГмперГею та навколишнГми племенами. Тобто, римською вшськовою присутшстю у цьому регюш, окрГм безпеково! складово!, римська адмГнГстрацГя знову, як у раннш перГод, забезпечувала власнГ економГчнГ Гнтереси.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины