ЄВРОПЕЙСЬКІ МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНСЬКІЙ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ ГАЛИЧИНИ (кінець 1880-х рр.–1914 р.) : ЕВРОПЕЙСКИЕ МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ В УКРАИНСКОЙ ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКОЙ МЫСЛИ ГАЛИЧИНЫ (конец 1880-х гг-1914 г.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЄВРОПЕЙСЬКІ МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНСЬКІЙ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ ГАЛИЧИНИ (кінець 1880-х рр.–1914 р.)
  • Альтернативное название:
  • ЕВРОПЕЙСКИЕ МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ В УКРАИНСКОЙ ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКОЙ МЫСЛИ ГАЛИЧИНЫ (конец 1880-х гг-1914 г.)
  • Кол-во страниц:
  • 213
  • ВУЗ:
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника


    На правах рукопису


    Дудко Оксана Миколаївна

    УДК 94:327(477.83/.86)“1888/1914”


    ЄВРОПЕЙСЬКІ МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНСЬКІЙ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ ГАЛИЧИНИ
    (кінець 1880-х–1914 р.)

    07.00.02 – всесвітня історія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук


    науковий керівник
    Швагуляк Михайло Миколайович
    доктор історичних наук, професор


    Івано-Франківськ – 2011





    ЗМІСТ

    Перелік умовних скорочень 3
    Вступ .......... 4
    Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження 10
    1.1. Історіографія проблеми 10
    1.2. Джерельна основа дослідження 16
    Розділ 2. Формування європейської системи союзів
    у зовнішньополітичних уявленнях української
    суспільності Галичини (кінець 80-х рр. ХІХ ст.–1907 р.) 25
    2.1. Сприймання в українському суспільстві Галичини союзницької
    політики Отто фон Бісмарка 25
    2.2. Від французько-російського зближення до англійсько-російської
    угоди: українське бачення (1891–1907 рр.) 57
    Розділ 3. Українська суспільно-політична думка в Галичині у
    пошуку власної зовнішньополітичної орієнтації (1908–1914 рр.) 80
    3.1. Боснійська криза 1908–1909 рр. крізь призму оцінок
    українських національно-політичних угруповань 80
    3.2. Балканські війни 1912–1913 рр. у контексті
    політичних візій галицьких українців 104
    3.3. Загроза європейської війни і зовнішньополітичний вибір
    українського суспільства Галичини 143
    Висновки 155
    Список використаних джерел 161






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ГУР – Головна Українська Рада
    КРНС – Католицький русько-народний союз
    РУРП – Русько-українська радикальна партія
    СВУ – Союз визволення України
    СДРПА – Соціал-демократична робітнича партія Австрії
    УІК – Український інформаційний комітет
    УНДП – Українська націонал-демократична партія
    УСДП – Українська соціал-демократична партія
    УСДРП – Українська соціал-демократична робітнича партія
    ХСС – Християнсько-суспільний союз






    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. На зламі ХІХ–ХХ ст. в українському національному русі Галичини настали глибокі якісні зміни – він вступив у нову, політичну, фазу. Поступово Галичина стає основним місцем локалізації українського національного руху. Виникнення політичних партій і спроби політичної еліти та ширших кіл свідомого галицького громадянства окреслити перспективи розвитку українського суспільства супроводжувалися, разом із тим, зростанням інтересу української суспільно-політичної думки до подій та процесів, що відбувалися у той час на міжнародній арені. Активізація зовнішньополітичних зацікавлень підавстрійських українців була спричинена значущими зрушеннями у системі міжнародних відносин, у яких дедалі чіткіше проглядалося перегрупування великих європейських держав і творення двох потужних міждержавних блоків – Троїстого союзу й Антанти. Спостереження за цими перемінами і наростанням напруги у взаєминах між державами наводило галицькі українські політичні та громадські середовища на думку про назрівання великого військового конфлікту і спонукало їх до роздумів щодо становища українських земель під час майбутніх потрясінь та, врешті, стосовно можливої участі українців у вирішенні власного національного питання. Погляди на розвиток міжнародної ситуації впродовж передвоєнних десятиліть ставали важливою складовою української суспільно-політичної думки Галичини, яка виявлялася у формі обговорень та дискусій у політичних і громадських середовищах, публікаціях преси, уявленнях, настроях і почуваннях різних груп суспільності. Українська опінія пройшла за цей час шлях від спроб розуміння і трактування перших виявів ґрунтовних змін у наявному міжнародному порядку до усвідомлення необхідності власного вибору перед обличчям військової загрози між двома військово-політичними блоками.
    Незважаючи на значний науковий інтерес, проблема сприйняття в українській громадсько-політичній думці ґрунтовної перебудови міжнародних відносин у Європі наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. залишається малодослідженою. Досі в українській історіографії немає цілісного уявлення про це питання та існують дискусійні погляди на проблему тлумачення українцями Галичини ключових міжнародних подій, а також бачення місця українського питання у системі європейських відносин напередодні Першої світової війни.
    Наукове освоєння вищеокресленої проблеми, що є предметом нашого зацікавлення, дозволить не лише проаналізувати генезу, основні напрямки та еволюцію суспільної думки в Галичині, а й розглянути у цьому контексті питання про вплив міжнародної ситуації в Європі за останні чверть століття до Першої світової війни на формування української національної ідеї та зовнішньополітичних орієнтацій галицьких українців.
    Тема дисертації пов’язана із науковими програмами кафедри всесвітньої історії Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та є складовою частиною її науково-дослідної роботи у межах проблеми “Міжнародні відносини у XVIII–XX ст.”.
    Мета і задачі дослідження. Мета роботи – проаналізувати відображення в українській суспільно-політичній думці Галичини трансформацій системи міжнародних відносин у Європі від кінця 1880-х рр. до початку Першої світової війни.
    Для досягнення поставленої мети авторка намагалася дослідити:
    - стан наукового опрацювання теми, її джерельну основу;
    - джерела, причини формування та особливості вияву української суспільно-політичної думки Галичини в означений період;
    - еволюцію української громадської думки про міжнародні відносини у Європі від кінця 1880-х рр. до початку Першої світової війни;
    - особливості української рецепції політики німецького канцлера Отто фон Бісмарка та міждержавної політичної кризи другої половини 1880-х рр., які заповідали кардинальні зрушення у групуванні політичних сил у Європі;
    - українське бачення ґрунтовних змін на міжнародній арені і процесу творення двох блоків – Антанти і Троїстого союзу;
    - Боснійську кризу 1908–1909 рр. та Балканські війни 1912–1913 рр. у контексті зовнішньополітичних передбачень української громадськості Галичини;
    - процес формування зовнішньополітичних орієнтацій українського політикуму напередодні Першої світової війни.
    Об’єкт дослідження – українська суспільно-політична думка Галичини щодо європейських міжнародних відносин від кінця 1880-х рр. до 1914 р.
    Предмет дослідження – погляди, уявлення, оцінки і ставлення українського громадянства Галичини до зовнішньої політики великих європейських держав, формування блокової системи міжнародних відносин, міжнародних криз та локальних воєн у вказаний період.
    Хронологічні рамки роботи охоплюють період від кінця 80-х рр. ХІХ ст. до кінця липня 1914 р., тобто від часу значної активізації зовнішньополітичних зацікавлень українського національного руху, спричинених пожвавленням процесів диференціації у європейській системі держав та міжнародною кризою другої половини 80-х рр. ХІХ ст., і до початку Першої світової війни, що витворила кардинально нові умови міжнародних відносин.
    Географічні межі дослідження охоплюють територію Східної Галичини, населену переважно українцями, яка у досліджуваний період входила до складу Австро-Угорської імперії. Сьогодні цей регіон окреслений межами Львівської, Івано-Франківської, центральної і південної частини Тернопільської областей, а також частково Підкарпатського воєводства Польщі.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертації визначають принципи історизму, науковості, об’єктивності та фахової відповідальності.
    У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні історичні методи: комплексний джерелознавчий аналіз історичних документів, метод дедукції, індукції, узагальнення, класифікації і систематизації однотипних фактів, порівняльного, дискурсивного та контент-аналізу – для виявлення спільних та відмінних позицій у поглядах різних суспільно-політичних середовищ українців Галичини, а також відображення основних дискусій галицьких українців про міжнародні відносини, системно-функціональний – для комплексного вивчення громадської думки галицьких українців, що формувалась на тлі українсько-польських відносин і під впливом міжнародних подій, проблемно-хронологічний підхід – у викладі матеріалу.
    Наукова новизна одержаних результатів дослідження зумовлена як сукупністю завдань, так і засобами їх розв’язання. У межах проведеного дослідження отримано результати, які мають таку наукову новизну:
    вперше:
    • комплексно досліджені головні аспекти і напрямки української суспільно-політичної думки підавстрійських українців щодо міжнародних відносин у Європі від кінця 1880-х років до початку Першої світової війни;
    • систематично проаналізовані джерела та особливості формування оцінок міжнародних подій у громадських середовищах галицьких українців;
    • окреслені основні етапи становлення та розвитку української суспільно-політичної думки Галичини про виникнення нової системи європейських держав у період з кінця 1880-х рр. ХІХ ст. до 1914 р.;
    • розкриті спільні та відмінні характеристики у трактуваннях різних українських суспільно-політичних середовищ причин постання нових європейських військово-політичних блоків – Троїстого союзу та Антанти;
    • досліджена еволюція бачення українського питання у системі міжнародних відносин напередодні Першої світової війни;

    удосконалено:
    • вивчення процесу виникнення, утвердження та декларації зовнішньополітичних орієнтацій українського політикуму в умовах загрози війни;
    • наукове розуміння значення громадських дискусій українців Східної Галичини щодо можливості початку європейської війни та їх вплив на мілітаризацію суспільства;
    уточнено:
    • роль міжнародної ситуації у формуванні політичних програм українських партій Галичини, а також її вплив на становлення та розвиток самостійницької ідеології та національної ідентичності населення краю;
    • значення міждержавних криз і військових конфліктів у творенні та еволюції суспільно-політичної думки галицьких українців;
    набули подальшого розвитку:
    • дослідження особливостей відображення міжнародних відносин в українській суспільно-політичній думці Галичини. Зауважено, що рецепція зовнішньої політики великих європейських держав значним чином детермінувалася наявними політичними і національними програмами, а також загальним станом розвитку українського галицького суспільства в Австро-Угорській імперії. З іншого боку, виявлено, що міжнародні кризи та конфлікти стимулювали дискусії у суспільно-політичних середовищах галицьких українців щодо актуалізації українського питання у європейському контексті й сприяли появі зовнішньополітичних концепцій, програм і орієнтацій галицьких українців.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати даного дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшого теоретичного дослідження громадсько-політичної думки українців Галичини; під час написання наукових праць на тему суспільно-політичної історії Галичини; у підготовці та викладанні нормативних та спеціальних курсів із нової історії України, історії міжнародних відносин та дипломатії, історії суспільно-політичного життя в Галичині на зламі ХІХ–ХХ ст., для студентів історичних та інших гуманітарних факультетів у вищих навчальних закладах.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження апробовані на засіданнях кафедри всесвітньої історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (березень 2007; березень 2008; листопад 2008), щорічних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (березень 2007; березень 2008), ІІІ Міжнародній науковій конференції “Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії” (Ніжин, квітень 2007), VI Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 600-літтю першої писемної згадки про Чернівці (Чернівці, жовтень 2007), Науковій Інтернет-конференції “Наука і практика–2008” (Полтава, березень 2008), VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Шевченківська весна” (Київ, березень 2008), Міжнародній науковій конференції “Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії” (Харків, квітень 2008), 61-ій Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Каразінські читання” (Харків, квітень 2008), VI Міжнародній конференції молодих вчених (Кишинів, Молдова, листопад 2008), Літній сесії “Лабораторія наукових досліджень стипендіатів Міжнародної гуманістичної школи Східної Європи” (Варшава, Польща, червень 2009; червень 2010), Квітневій сесії “Лабораторія наукових досліджень стипендіатів Міжнародної гуманістичної школи Східної Європи” (Варшава, Польща, квітень 2010).
    Публікації. Основні ідеї та результати дисертаційної роботи викладені у 9 публікаціях, із них 4 статті опубліковані у наукових фахових виданнях.
    Структура роботи. Відповідно до поставлених мети і завдань, дисертація побудована за хронологічно-проблемним принципом і складається зі вступу, трьох розділів (поділених на 7 підрозділів), висновків і списку використаних джерел (657 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 213 сторінок, із них 160 сторінок основного тексту.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Значущі трансформації у системі міжнародних відносин на зламі ХІХ–ХХ ст. незмінно були у центрі уваги світової громадськості. Докорінні зміни зовнішньої політики великих європейських держав, перегрупування політичних сил на континенті викликали велике зацікавлення у Галичині, яка була центром зосередження національно-політичного життя бездержавного українського народу. Власне, передбачення можливості краху європейської системи держав, закладеної Віденським конгресом, і евентуального розгляду українського національного питання в контексті нових міжнародних потрясінь були головними мотивами, які стимулювали дедалі більший інтерес української суспільності краю до питань міжнародної політики, дипломатії, міждержавних взаємин, а також активізували її увагу до перебігу політичних конфліктів і локальних війн, які відбувалися на європейському континенті в означуваний період.
    В українському громадському житті Галичини на зламі ХІХ–ХХ ст. відбулися суттєві перетворення. Вони супроводжувалися появою низки політичних партій європейського зразка, з діяльністю яких пов’язана еволюція і диференціація політичного світогляду та громадської думки галицьких українців. Провідну роль у суспільно-політичних справах українців Галичини відігравали націонал-демократична і радикальна партії. Менші політичні сили – соціал-демократична, консервативно-клерикальна і москвофільська – мали обмежений вплив на політичне життя в Галичині, проте завдяки кільком яскравим лідерам стимулювали постійні дискусії. Політичні партії займали домінуюче місце у формуванні основних ідейних засад і світоглядних орієнтирів української суспільно-політичної думки. Важливими чинниками у цій справі виступали також громадські організації, товариства та Українська греко-католицька церква. Головними засобами творення громадсько-політичної думки галицьких українців слугували преса, віча, збори, демонстрації, участь у дискусіях у Галицькому сеймі, Державній раді, у засіданнях австрійських делегацій. В умовах масової неписьменності українського населення Галичини дієвого опінієтворчого характеру набирали чутки і поголоски.
    У процесі формування партійно-політичної системи дедалі більший вплив на зовнішньополітичні уявлення та візії української суспільності справляв постулат політичної самостійності України. Він став частиною політичних програм найвпливовіших українських політичних партій Галичини й актуалізував питання пошуку можливих шляхів досягнення найвищого національного ідеалу. Разом з тим, нових зовнішньополітичних обрисів з огляду на перебування українських територій у складі держав, що належали до різних конкуруючих блоків – Антанти і Троїстого союзу – набула ідея єдності українських земель.
    Формування і розвиток нових ідеологічних підстав українського національного руху та суспільної думки відбувалися на тлі змагання української суспільності з польськими громадськими та політичними середовищами за домінування у краї та впливи на австрійські державні органи і установи.
    У процесі формування української суспільно-політичної думки про міжнародні відносини можна виділити кілька етапів. Наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. спостерігалася активізація уваги галицької громадськості до подій у Європі, спричинена, з одного боку, політичною кризою на Балканах і загостренням російсько-німецьких та російсько-австрійських відносин, а, з іншого, оприлюдненням у лютому 1888 р. таємного німецько-австрійського договору, який ліг в основу формування Троїстого союзу. Перегрупування великих європейських держав, зовнішньополітична риторика О. Бісмарка, пропагандистська кампанія німецької преси, яка супроводжувалася порушенням української тематики, спонукали суспільно-політичні середовища до роздумів про зростання в політичних і урядових колах Німеччини інтересу до долі України. У контексті цих розмірковувань постали різні концептуальні підходи щодо можливого впливу Німеччини на розвиток ситуації в українському питанні.
    У народовецькому таборі схильні були бачити у Німеччині потужний зовнішньополітичний чинник, що може у майбутньому підтримати визвольні прагнення українців. Подібні сподівання пов’язувались і з Австро-Угорщиною, союзницею Німеччини. На хвилі цих настроїв доволі популярною у галицькому суспільстві стала постать німецького рейхс¬канцлера.
    На противагу їм, нове покоління молодих радикалів, яке з’явилося на політичній арені на зламі 1880–1890-х рр., піддало критиці внутрішні і зовнішньополітичні ідеї народовців. Появу українських мотивів у зовнішній політиці Берліну вони трактували як пропагандистські заходи у межах складних дипломатичних калькуляцій німецького канцлера, що мали на меті здійснення тиску на Росію. За умови досягнення бажаного результату українське питання втрачало свою актуальність і переставало цікавити німецькі зовнішньополітичні відомства.
    Москвофільські товариства та преса, перебуваючи у щораз більшій залежності від російських чинників, ставилися неприхильно до нових значущих змін у наявній системі міжнародних відносин та зростання ролі у них Німеччини. Вони трактували німецького канцлера як головного порушника миру в Європі й вважали небезпечним будь-яке втручання німецького зовнішньополітичного відомства в українські (руські) справи.
    З появою біполярної системи держав у Європі, завершенням формування якої стало створення Антанти у 1904–1907 рр., в українському громадському житті утвердилася думка про важливу роль зовнішньополітичних потрясінь (зокрема криз і воєн) в актуалізації української проблеми на міжнародній арені. Важливу роль в утвердженні цих поглядів відіграла російсько-японська війна 1904–1905 рр. і російська революція 1905–1907 рр., із якими націонал-демократичні, радикальні й соціал-демократичні політики пов’язували надії на крах російського самодержавства і, внаслідок цього, покращення становища українців. Розчарування у можливості реформування Росії шляхом внутрішніх перетворень сприяло популяризації ідеї про те, що тільки війна може викликати бажані політичні перетворення й розв’язати українське питання. Окрім того, подальше незмінно складне становище українського населення у складі Російської імперії дало поштовх до посилення антиросійських концепцій у Галичині й поширення антиросійської риторики.
    Наростаюче напруження у російсько-австрійських відносинах, викликане Боснійською кризою 1908 р. і Балканськими війнами 1912–1913 рр., стимулювало подальший інтерес галицьких українців до міжнародних відносин. Публічне обговорення балканських подій і можливої війни між Російською і Австро-Угорською імперіями, у якій українські території перетворилися на один з головних театрів воєнних дій, сягнуло віддалених сіл і містечок австрійської провінції. Націонал-демократичний табір трактував евентуальний конфлікт як можливу реальність, однак схилявся до думки, що у найближчому майбутньому війни вдасться уникнути. Українські соціал-демократи, з одного боку, підтримали загальні резолюції міжнародного соціалістичного конгресу, який рішуче засудив війну, однак, з іншого, розпочали антиросійську кампанію у пресі. Москвофіли зайняли антивоєнну позицію. На противагу їм, представники радикальної партії і наближені до них молодіжні студентські середовища схилялися до думки про неминучість збройного конфлікту і закликали розпочати організаційну роботу для створення військових формувань як прототипу майбутнього українського війська.
    Попри наявність різних оцінок міжнародної ситуації, викликаної війнами на Балканах, провідним українським політичним силам вдалося досягнути порозуміння і задекларувати спільну зовнішньополітичну орієнтацію, яку було оголошено під час з’їзду послів і нотаблів 7 грудня 1912 р. На нарадах, у яких взяли участь представники націонал-демократичної, радикальної і соціал-демократичної партій, було висловлено підтримку Центральних держав – Австро-Угорщини і Німеччини – у випадку вибуху війни. Москвофільські середовища, щоб не викликати підозри у державній зраді і не дискредитувати себе в очах віденської влади, підтвердили свою лояльність Габсбурзькій імперії.
    Попри те, що події на Балканах заангажували у обговорення подій у Європі український загал Галичини, суспільно-політична думка про міжнародні відносини напередодні Першої світової війни репрезентувала погляди невеликої групи інтелектуалів. Швидкий розвиток і становлення системи зовнішньополітичних уявлень серед ширшого українського загалу в Галичині ускладнювався через нечисленність і розрізненість громадсько-політичної еліти, конкуренцію протилежних ідентичностей – так званої “українофільської” і москвофільської, нечіткість у формулюванні національної програми, низький освітній і економічний рівень переважно селянського населення краю.
    Еволюція образу європейської системи держав в українській суспільно-політичній думці відбувалася тільки на теоретичному рівні, шляхом обговорень і дискусій у пресі та вузьких колах політиків і громадських діячів. Для української громадсько-політичної думки була характерною неоднозначність і мінливість у поглядах. Так, загострення міжнародних відносин стимулювало інтерес українських середовищ до європейської політики, тоді як періоди відносної стабільності на міжнародній арені призводили до втрати інтересу до європейської політики. Пріоритетність внутрішньополітичних подій і віра у можливість покращення становища українського населення Галичини шляхом легальної роботи у межах конституційної Австро-Угорської монархії превалювали у політичних середовищах безпосередньо до початку війни.
    Ускладнювали трактування міжнародних відносин і суперечності у інтерпретаціях постулату державної незалежності і самостійності. Більшість політикуму, хоч і підтримувала ідею створення власної української держави, однак розглядала її як недосяжний, позбавлений практичного підґрунтя, ідеал. Внаслідок чого, задекларована у переддень війни зовнішньополітична орієнтація була результатом компромісу між прихильниками повної незалежності українських земель і лояльними до Відня політичними силами. Таким чином, напередодні Першої світової війни в українській суспільно-політичній думці не було сформульовано чітких зовнішньополітичних програм і тактик. Тільки з початком збройного конфлікту відбувся перехід від теоретичних розмірковувань до практичної політики.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Архівні джерела

    І. Неопубліковані джерела архівних фондів

    Державний архів Львівської області
    1. Ф. 350. Львівська дирекція поліції
    оп. 1
    Спр. 4812. Циркуляри Галицького намісництва, 1916–1918, 46 арк.
    2. Ф. 350
    оп. 1
    Спр. 4913. Повідомлення Міністерства внутрішніх справ Австрії, замітки визначних діячів, виписки з газет та інші матеріали про суспільно-політичний стан Галичини і сусідніх країв. Том 2. 1890–1894, 94 арк.
    3. Ф. 350
    оп. 1
    Спр. 4920. Записки Устіяновича Миколи і листи міністерства іноземних справ з українського питання в Галичині (копії). 1890, 56 арк.

    Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
    Відділ рукописів
    4. Ф. 11. Барвінські. Біографічні матеріали. Родинне листування. Творчі матеріали.
    Од. зб. 4099. Записна книжка Ол. Барвінського. 1898–1899, 32 арк.

    Центральний державний історичний архів України у Львові
    5. Ф. 146. Галицьке намісництво, м. Львів
    оп. 4
    Спр. 3552. Свідчення про дезертирство російських солдат на територію Галичини. Том 1. 1913 р., 90 арк.
    6. Ф. 146. Галицьке намісництво, м. Львів
    оп. 4
    Спр. 3556. Справа про організацію товариства “Товариство українських стрільців” у місті Львові 1913 р., 65 арк.
    7. Ф. 146. Галицьке намісництво, м. Львів
    оп. 4
    Спр. 3565. Свідчення органів поліції і староств про пересування російських військ на австрійському кордоні та політичний рух. Том 5. 1912 р., 134 арк.
    8. Ф. 146. Галицьке намісництво, м. Львів
    оп. 4.
    Спр. 4018. Донесення староств про дислокацію російських військ на австрійсько-російському кордоні. Том II і останній. 1888 р., 137 арк.
    9. Ф. 146. Галицьке намісництво, м. Львів
    оп. 8
    Спр. 246. Донесення староств Східної Галичини про діяльність товариства “Січ”. Том 5 і останній. 16.06–10.11.1905 р., 114 арк.
    10. Ф. 309. Наукове товариство імені Тараса Шевченка, м. Львів
    оп. 1
    Спр. 134. Програми і запрошення на концерти і наукові вечори, присвячені пам’яті Тараса Шевченка, 1914 р., 122 арк.
    11. Ф. 311. Редакція журналу “Нові шляхи”, м. Львів
    оп. 1
    Спр. 349. Стаття Струтинського Михайла “З приготувань галичан до війни в 1912 р.”, 15 арк.
    12. Ф. 311. Редакція журналу “Нові шляхи”, м. Львів
    оп. 1
    Спр. 48. Статті Будзиновського В’ячеслава, 126 арк.
    13. Ф. 312. Українське спортивне товариство “Сокіл-Батько”
    оп. 1
    Спр. 5. Директивні листи голови товариства І. Боберського старшині товариства з повідомленням про його організаційну роботу у Відні, 1912 р., 121 арк.
    14. Ф. 312. Українське спортивне товариство “Сокіл-Батько”
    оп. 1
    Спр. 41. Книга запису протоколів старшини та загальних зборів товариства “Сокіл-Батько” за період від 17 березня 1910 р. до 17 липня 1914 р., 236 арк.
    15. Ф. 312. Українське спортивне товариство “Сокіл-Батько”
    оп. 1
    Спр. 49. Записна книжка товариства, 79 арк.
    16. Ф. 312. Українське спортивне товариство “Сокіл-Батько”
    оп. 1
    Спр. 62. Відозви до українського населення, вирізки статей з українських і польських газет, листування та інші матеріали про підготовку і проведення першого краєвого здвигу у Львові 10 вересня 1911 р., 95 арк.
    17. Ф. 312. Українське спортивне товариство “Сокіл-Батько”
    оп. 1
    Спр. 6З. Звернення, повідомлення, листи та інші матеріали про влаштування ювілейного Шевченківського з’їзду Соколів у Львові 1914 р., 19 арк.
    18. Ф. 312. Українське спортивне товариство “Сокіл-Батько”
    оп. 1
    Спр. 80. Запрошення педагогічних, культурно-освітніх товариств на ювілейні свята, концерти, вечори з додатком програм. Том 1, 1901–1929 рр., 129 арк.
    19. Ф. 359. Назарук Осип Тадейович
    оп. 1
    Спр. 175. Стаття “Що було по японській війні?”. Фрагмент, 3 арк.
    20. Ф. 360. Старосольський Володимир-Степан Якимович
    оп. 1
    Спр. 48. Статут товариста “Січових Стрільців” у Львові і проект його доповнень і змін, складений Старосольським В., 1913–1914 рр., 12 арк.
    21. Ф. 362. Студинський Кирило Йосипович
    оп. 1
    Спр. 76. Праця “До історії заворушень українських студентів на Львівському університеті в 1907 році”, 58 арк.
    22. Ф. 365. Дорошенко Володимир Вікторович
    оп. 1
    Спр. 10. Стаття Дорошенка В. “Українознавство в Україні і Росії”, 67 арк.
    23. Ф. 368. Томашівський Степан Теодорович
    оп. 1
    Спр. 6. Стаття “Балканська справа і Україна”, 1909 р., 15 арк.
    24. Ф. 369. Шендрик Іван Захарович
    оп. 1
    Спр. 16. Листи Липинського В., Ліпка П., Лободи, Ловченка М., Луненка В. і Лушпенка О., 1909–1922, 23 арк.
    25. Ф. 382. Романчук Юліан Семенович
    оп. 1
    Спр. 60. Замітки і виписки Романчика Ю. з політичних питань, 52 арк.
    26. Ф. 387. Левинський Володимир Петрович
    оп. 1
    Спр. 6. Cтатті “Суспільно-економічні праці й статті Івана Франка”, “Драгоманов, галицько-українське суспільство і Франко”, “Франко і Золя”, “Франко про Шевченка”, “Драгоманов і Франків художній реалізм”, “Драгоманов і Франко”, “Роберт Оуен”, кін. ХІХ ст.–1943, 387 арк.
    27. Ф. 387. Левинський Володимир Петрович
    оп.1
    Спр. 10. Збірник статей та кореспонденцій, надрукованих у журналі “Нові шляхи” за 1929–1932 рр., 1929–1932 рр., 201 арк.
    28. Ф. 387. Левинський Володимир Петрович
    оп. 1
    Спр. 41. Листи редактора газети “Земля і воля” Буняка П., 1909–1920 рр., 36 арк.
    29. Ф. 387. Левинський Володимир Петрович
    оп. 1
    Спр. 59. Листи члена ЦК УСДПС Юркевича Л. /Рибалка/, 1908–1915 рр., 67 арк.
    30. Ф. 769. Український комітет у Лондоні
    Оп. 1
    Спр. 6. Листи секретаря комітету Рафаловича Дж. До /голови/ Українського інформаційного комітету у Львові Жеребка, 1913–1914 рр., 91 арк.
    31. Ф. 779. Редакція газети “Діло”
    оп. 1
    Спр. 25. Нариси різних авторів з історії українських січових стрільців, 90 арк.
    32. Ф. 779. Редакція газети “Діло”
    оп. 1
    Спр. 40. Статті, відозви, листи та інші матеріали про суспільно-політичну діяльність українців за кордоном, 107 арк.
    33. Ф. 779. Редакція газети “Діло”
    оп. 1
    Спр. 45. Стаття “Престолонаслідник в Англії” (про перебування ерцгерцога Франца-Фердинанда і події в Європі на початку І світової війни), 10 арк.
    34. Ф. 779. Редакція газети “Діло”
    оп.1
    Спр. 62. Відкритий лист українських громадян міста Києва з протестом проти засудження київською газетою “Рада” антиросійської демонстрації в Австрії, 3 арк.
    35. Biblioteka Narodowa w Warszawie. – Archiwa i rękopisy Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki w Bibliotece Narodowej w Warszawie. – Archiwum Dmytra Dońcowa. – V. 4. – K.112.


    ІІ. Опубліковані

    36. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 1. От Французской Революции до империалистической войны / [cост. и ред. Ю. В. Ключников и Андрей Сабанин]. – М. : Издание Литиздата НКИД, 1925. – 548 с.
    37. Москвофільство : Документи і матеріали / [вступ. стаття, комент. та добірка документів Олексія Сухого ; заг. ред. С. П. Макарчука]. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 236 с.
    38. Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник / [упоряд.: І. О. Кресіна (кер.), О. В. Кресін, В. П. Ляхоцький, В. Ф. Панібудьласка ; за ред. В. Ф. Панібудьласки]. – У 2 ч. – Ч.1. – К. : Вища школа, 1997. – 583 с.
    39. Сборник договоров России с другими государствами. 1856–1917 / [сост.: Козьменко И. В. ; под ред.: Адамов Е. А.]. – М. : Гос. изд-во полит. литературы, 1952. – 463 с.
    40. Українська суспільно-політична думка в ХХ столітті : документи і матеріали / упорядн. Т. Гунчак, Р. Сольчаник. – Т. І. – [б. м.] : Сучасність, 1983. – 510 с.
    41. Стенографическій отчетъ изъ судовой росправы по делу Ольги Грабар и товаришей обжалованныхъ о преступленіе головной здрады изъ § 58. бук. в карн. зак. – Львов : Ставропигийский Институт, 1882. – 407 с.
    42. Чи давати Австрії рекрута!! Промова посла Д-ра Кирила Трильовського виголошена в австрійській Раді державній 15 марта 1909 р. / [пер. з нім. Н. Калин]. – Коломия, 1909 : накладом редакції “Хлопської Правди”. – 32 с.
    43. Bismarck O. Die Reden des Ministerpräsidenten und Reichskanzlers Fürsten von Bismarck im Preußischen Landtage und im Deutschen Reichstage 1886–1890 / Otto von Bismarck // Bismarck Otto von. Politische Reden. Historisch-kritische Gesamtausgabe, besorgt von Horst Kohl. 14 Bände. Neudruck der 1.–2. Auflage 1892–1905. – Bd. 12. – Stuttgart : Cotta. Cr.-8vo, 1894. – 698 S.
    44. Bismarck O. Die Reden zur auseren Politik / Otto von Bismarck. –Leipzig, 1888. – 90 S.
    45. Bismarck O. Dokumente seines Lebens, 1815–1898 / Otto von Bismarck ; [herausgegeben von Heinz Wolter]. – Leipzig, 1986. – 477 S.
    46. Die Grosse Politik der Europaischen Kabinette, 1871–1914. Sammlung der diplomatischen akten des Auswärtigen amtes, im auftrage des Auswärtigen amtes herausgegeben von Johannes Lepsius, Albrecht Mendelssohn Bartholdy, Friedrich Thimme. – Bd. 1–40. – Berlin, 1922–1927.
    47. Die Österreichische Politik gegen die Ruthenen : ein Appel an die öffentliche Meinung Österreichs vom Ukrainischen Klub des Reichsrates / Wien : Buchdruckerei L. Schönberger, 1914. – 11 S.
    48. Documents in the Political History of the European Continent, 1815–1939 / [Selected and Edited by G.A. Kertesz]. – Oxford : Clarendon, 1968. – 507 p.
    49. Stenograficzne sprawozdania z drugiej sesyi szóstego peryodu Sejmu Krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem z roku 1890. Od 14. Października do 29. Listopada 1890. Posiedzenie 1–29. [b. m., b. d.] – 1324 s.
    50. The Great European Treaties of the Nineteenth Century / [Ed. by Sir Augustus Oakes, C.B. and R.B. Mowat ; with an introduction by Sir H. Erle Richards]. – Oxford : Clarendon Press, 1918. – 403 p.


    ІІІ. Листування

    51. Архів М. Драгоманова. – Т.1. – Листування Київської Старої Громади з М. Драгомановим (1870–1895). – Варшава : Український науковий інститут, 1938. – 289 с.
    52. Драгоманов М. Листи до Івана Франка і інших (1881–1886) / М. Драгоманов. – Т.1. – Львів, 1906. – 267 с.
    53. Драгоманов М. Листи до Івана Франка і інших (1881–1886) / М. Драгоманов. – Т. 2. – Львів, 1908. – 438 с.
    54. Драгоманов М. Переписка / Михайло П. Драгоманов ; [зібрав і видав М. Павлик]. – Т. 1. – Львів : Українсько-руська видавнича спілка, 1901. – 184 с.
    55. Листування Івана Франка та Михайла Драгоманова / [редкол.: І. Вакарчук, Я. Ісаєвич та ін.]. – Львів : видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 564 с.
    56. Переписка М. Драгоманова з Мелітоном Бучинським 1871–1877 / [зібрав і упорядкув. М. Павлик]. – Львів : Наук. Т-во ім. Т. Шевченка, 1910. – 358 с.
    57. Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895) : в 8 т. / [зладив М. Павлик ; вид. Л. Когут.]. – Чернівці : Руська Рада, 1910. – Т. 6.
    58. Переписка Михайла Драгоманова з д-ром Теофілем Окуневським (1883, 1885–1891, 1893–1895) / [зладив і видав М. Павлик]. – Львів, 1905. – 280 c.
    59. Documents for the study of literature and ideological trends : Correspondence from American archives, 1857–1933 / [ed. by Bogdan Struminsky, Marta Skorupsky]. – Vol. 3. – New York, 1992. – 813 p.


    IV. Періодичні видання

    60. 1909 рік у міжнародній політиці // Діло. – 1910. – Ч. 1. – 1 січ.
    61. ІІ Краєвий здвиг // Калєндар “Вістий з Запорожа” на 1914 рік. – Річник І. – Львів, 1913. – С. 48–49.
    62. Австрія і балканська війна // Галичанинъ. – 1913. – Ч. 138. – 7 лип.
    63. Австрія і Росія // Діло. – 1912. – Ч. 270. – 30 листоп.
    64. Австрія і Росія. Чи буде війна? // Свобода. – 1912. – Ч. 50. – 6 груд.
    65. Австрія і Сербія // Громадський голос. – 1914. – Ч. 29. – 23 лип.
    66. Австро-російський обіжник в македонській справі // Діло. – 1907. – Ч. 210. – 2 жовт.
    67. Австро-Угорщина і Балкани // Галичанинъ. – 1913. – Ч. 124. – 8 черв.
    68. Англія проти Німеччини // Діло. – 1907. – Ч. 80. – 20 квіт.
    69. А. Ч. Старе рутенство чи проста нікчемність? / А. Ч. // Вперед. – 1913. – Ч. 2. – Лютий.
    70. Балканські справи // Земля і воля. – 1908. – Ч. 50. – 18 груд.
    71. Б. Б. Сміло всі вперед / Б. Б. // Свобода. – 1912. – Ч. 53. – 26 груд.
    72. Бесіда князя Бісмарка // Діло. – 1888. – Ч. 21. – 27 січ.
    73. Бесіда князя Бісмарка // Діло. – 1888. – Ч. 22. – 28 січ.
    74. Бесіда князя Бісмарка // Діло. – 1888. – Ч. 23. – 29 січ.
    75. Бесіда кн. Бісмарка // Діло. – 1888. – Ч. 25. – 3 лют.
    76. Бесіда посла Н. Василька виголошена в австрійській делегації дня 19 лют. 1904 р. // Діло. – 1904. – 11 лют.
    77. Болгарський вопрос // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 22. – 25 лют.
    78. Боснія і Герцеговина // Русское Слово. – 1908. – Ч. 47. – 20 листоп.
    79. Босфор і Дарданелли // Діло. – 1912. – Ч. 138. – 21 черв.
    80. Братовбивча війна // Галичанинъ. – 1913. – Ч. 132. – 23 черв.
    81. Будьмо готові! // Громадський голос. – 1914. – Ч. 30. – 30 лип.
    82. Будьмо готові! // Свобода. – 1912. – Ч. 48. – 28 листоп.
    83. Вахнянин А. Матеріали до політики русинів під час так званої “нової ери” / А. Вахнянин // Руслан. – 1908. – Ч. 178.
    84. Велика війна на Балкані. Радикали а війна // Громадський голос. – 1912. – Ч. 41. – 23 жовт.
    85. Великі переміни на Востоці // Русское Слово. – 1908. – Ч. 39. – 26 верес.
    86. Великосербство і русофільство // Руслан. – 1914. – Ч. 162. – 23 лип.
    87. Височайший манифест // Нива. – 1904. – Ч. 5.
    88. Витайте! Гаразд! // Руслан. – 1911. – Ч. 201. – 10 верес.
    89. Вихор І. В передодні іспиту / І. Вихор // Відгуки. – 1913. – Ч. 2. – Лют.
    90. Вихор І. На стрічу великим подіям / І. Вихор // Відгуки. – 1913. – Ч. 1. – Лют.
    91. Відворот Росії? // Діло. – 1912. – Ч. 271. – 2 груд.
    92. Війна? // Громадський голос. – 1909. – Ч. 8. – 24 лют.
    93. Війна? // Громадський голос. – 1909. – Ч. 9. – 3 берез.
    94. Війна // Громадський голос. – 1911. – Ч. 46. – 4 жовт.
    95. Війна // Громадський голос. – 1912. – Ч. 44. – 20 груд.
    96. Війна // Діло. – 1904. – Ч. 250. – 5 листоп.
    97. Війна на Балканах // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 220. – 29 верес.
    98. Війна на Балканах // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 222. – 2 жовт.
    99. Війна на Балканах // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 258 – 259. – 16 листоп.
    100. Війна на Балканах // Русское Слово. – 1913. – Ч. 16. – 21 черв.
    101. Війна на Балкані // Станіславівські вісти. – 1912. – Ч. 45. – 7 листоп.
    102. Війна // Свобода. – 1904. – Ч. 6 – 3 січ.
    103. Війна // Свобода. – 1904. – Ч. 37. – 9 верес.
    104. Війна // Свобода. – 1904. – Ч. 45. – 4 листоп.
    105. Війна // Свобода. – 1912. – Ч. 42. – 17 жовт.
    106. Війна з Сербією // Діло. – 1908. – Ч. 228. – 10 жовт.
    107. Війна Росії з Японією // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 21. –27 січ.
    108. Війна Росії з Японією // Русское Слово. – 1904. – Ч. 9. – 27 лют.
    109. Війна російсько-японська а поляки // Діло. – 1904. – Ч. 29. – 7 лют.
    110. Війна // Станіславівські вісти. – 1912. – Ч. 49. – 5 груд.
    111. В інтересі правди // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 30. – 8 лют.
    112. Вісти з старого краю з Галичини // Канадийський фармер. – 1911. – Ч. 40. – 13 жовт.
    113. Вісті з Сербії // Діло. – 1908. – Ч. 232. – 15 жовт.
    114. Вісті з широкого світа. Італо-турецька війна // Громадський голос. – 1912. – Ч. 9. – 28 лют.
    115. Вітте в переговорах // Руслан. – 1904. – Ч. 152. – 9 лип.
    116. Воєнні алярми // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 6–7. – 16 січ.
    117. Воєнні алярми // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 10. – 23 січ.
    118. Воєнні алярми // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 14. – 4 лют.
    119. Воєнні хмари // Громадський голос. – 1908. – Ч. 61. – 14 жовт.
    120. Воля. – 1901. – 15 груд.
    121. Всеслов’янство // Діло. – 1908. – 9 черв.
    122. В справі заснування українських стрілецьких товариств // Вперед. – 1913. – Ч. 2. – Лютий.
    123. Вшехпольскі мрії // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 182. – 14 серп.
    124. Гадки по Новому році // Батьківщина. – 1892. – Ч. 1. – 4 січ.
    125. Галичанинъ. – 1904. – Ч. 92. – 25 квіт.
    126. Галичанинъ. – 1904. – Ч. 114. – 23 трав.
    127. Галичанинъ. – 1904. – Ч. 229. – 10 жовт.
    128. Ганкевич М. Політика пануючих кляс і робітницький рух / Микола Ганкевич // Народ. – 1892. – Ч. 5–6. – 6 марта.
    129. Герої // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 167. – 27 лип.
    130. Глас народу // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 27. – 5 лют.
    131. Глібовицький Н. Війна на Балканах і слов’яни в Австрії (Письмо із деревні) / Ніколай Глібовицький // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 253. – 8 листоп.
    132. Головка К. Н. Думка о русско-японской войнь / Кирилль Н. Головка // Русское Слово. – 1904. – Ч. 6. – 6 лют.
    133. Головна Українська Рада до всього Українського народу! // Діло. – 1914. – Ч. 174. – 6 серп.
    134. Голос народа // Свобода. – 1912. – Ч. 51. – 12 груд.
    135. Готуйся до війни // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 244. – 28 жовт.
    136. Грицай О. Зі здвигу. Листи учасника / Остап Грицай // Діло. – 1914. – Ч. 149. – 8 лип.
    137. Гроза загально-європейської війни // Зелізничник. – 1912. – 1 груд. – Ч. 23.
    138. Грушевський М. В балканськім антракті / М. Грушевський // Літературно-науковий вісник. – 1913. – Січ. – Т. 61. – С. 95–106.
    139. Грушевський М. На українські теми / Мих. Грушевський // Літературно-науковий вісник. – 1909. – Січ. – Т. 45. – С. 115–126.
    140. Грушевський М. Після балканської війни / Мих. Грушевський // Літературно-науковий вісник. – 1913. – Верес. – Т. 63. – С. 321–332.
    141. Грушевський М. Українство і всеслов’янство / М. Грушевський // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1908. – Т. 42. – Кн. 6.
    142. Данько М. 1912 рік в політичних відносинах Європи / М. Данько // Літературно-науковий вісник. – 1913. – Січ. – Т. 61. – С. 194–208.
    143. Данько М. Другий акт балканської трагедії / М. Данько // Літературно-науковий вісник. – 1913. – Верес. – Т. 63. – С. 443–451.
    144. Данько М. Кінець балканської війни / М. Данько // Літературно-науковий вісник. – 1913. – Черв. – Т. 63. – С. 557–565.
    145. Данько М. На Балкані / М. Данько // Літературно-науковий вісник. – 1912. – Листоп. – Т. 60. – С. 347–357.
    146. Данько М. На близькім і далекім Сході / М. Данько // Літературно-науковий вісник. – 1913. – Берез. – Т. 61. – С. 571–582.
    147. Два важні голоси // Свобода. – 1912. – Ч. 43. – 24 жовт.
    148. Делегації в виду войни // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 218. – 27 верес.
    149. Демонстрація львівських японців // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 26. – 4 лют.
    150. Дипломатичні побіди Австро-Угорщини // Діло. – 1904. – Ч. 72. – 2 квіт.
    151. Діло. – 1912. – Ч. 279. – 12 груд.
    152. Діло. – 1913. – Ч. 36. – 18 лют.
    153. До Митровиці // Діло. – 1904. – 17 лют.
    154. Донцовь Д. Съездъ украинсъкихъ “Соколовъ” (отъ нашего львовского кореспондента) / Дм. Донцовь // Утро Россіи. – 1911. – Ч. 203. – 3 сент.
    155. Драгоманов М. Неполітична політика (ІІІ) / Михайло Драгоманов // Народ. – 1891. – Ч.2. – 15 січ.
    156. Другі загальні збори “Народної Ради” у Львові // Правда. – 1891. – Випуск 1. – Січень. – С. 54–63.
    157. Європейський пожар // Громадський голос. – 1914. – Ч. 31. – 6 серп.
    158. За границею // Літературно-науковий вісник. – 1907. – Серп.–верес. – С. 438–443.
    159. Загранична політика // Громадський голос. – 1910. – Ч. 23. – 8 черв.
    160. Загранична політика Австрії // Діло. – 1908. – Ч. 227. – 9 жовт.
    161. Загранична політика Італії // Руслан. – 1904. – Ч. 105. – 12 трав.
    162. Заграничний огляд // Громадський голос. – 1910. – Ч. 6. – 9 лют.
    163. Заграничний огляд // Діло. – 1912. – Ч. 130. – 12 черв.
    164. Загроза війни // Діло. – 1908. – Ч. 224. – 6 жовт.
    165. Заклинський Р. На шляху партійної диференціації українського студентства / Ростислав Заклинський // Шляхи. – 1913. – № 8–9. – 1 листоп.
    166. Закончение франко-русскихь торжеств // Галичанинъ. – 1893. – Ч. 234. – 19 жовт.
    167. Заноситься на війну // Громадський голос. – 1912. – Ч. 16. – 17 квіт.
    168. Запорозька Рада // Вісти з Запорожа. – 1912. – Ч. 75–76. – 31 груд.
    169. Заява русинів у справі слов’янської конференції у Празі // Діло. – 1908. – Ч. 154. – 13 лип.
    170. З балканських справ // Громадський голос. – 1908. – Ч. 73. – 5 груд.
    171. З балканського півострова // Громадський голос. – 1908. – Ч. 60. – 9 жовт.
    172. Збори і віча // Батьківщина. – 1893. – Ч. 18. – 16 верес.
    173. Звіти й оцінки // Відгуки. – 1913. – Ч. 2. – Лют.
    174. З газет. Цісарські слова // Діло. – 1912. – Ч. 157. – 15 лип.
    175. З заграничного поля // Діло. – 1904. – Ч. 64. – 19 берез.
    176. Зі здвигу. Листи учасника // Діло. – 1914. – Ч. 146. – 3 лип.
    177. Зі здвигу. Листи учасника // Діло. – 1914. – Ч. 151. – 10 лип.
    178. З’їзд монархів у Кілю // Діло. – 1904. – Ч. 131. – 12 черв.
    179. З’їзд у Картачінії // Діло. – 1907. – Ч. 74. – 13 квіт.
    180. З’їзд українських Соколів у Львові // Дніпрові хвилі. – 1911. – Ч. 18–19. – 24 верес.
    181. З міжнародної арени // Діло. – 1904. – Ч. 86. – 19 квіт.
    182. З тижня (Сокільський здвиг) // Руский селянин. – 1911. – Ч. 27. – 20 верес.
    183. Іностранное обозрение за 1912 год // Прикарпатская Русь. – 1913. – Ч. 962. – 4 січ.
    184. Інтернаціональне соціалістичне бюро. Балканська війна // Зелізничник. – 1912. – 15 листоп. – Ч. 22. – С. 2–3.
    185. Іпокризія українських президентистов // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 267. – 27 листоп.
    186. Італійсько-французьке порозуміння // Руслан. – 1904. – Ч. 85. – 17 квіт.
    187. Казка про теперішню війну // Громадський голос. – 1904. – Ч. 1. – 25 лют.
    188. Карта воєнних дій над рікою Ялу // Русское Слово. – 1904. – Ч. 17. – 23 квіт.
    189. Карта місцевостей між Мукденом і Ляояном // Русское Слово. – 1904. – Ч. 42. – 15 жовт.
    190. Карта Южной Маньчжурії і Северной Кореи // Русское Слово. – 1904. – Ч. 40. – 1 жовт.
    191. Катастрофа // Діло. – 1914. – Ч. 142. – 29 черв.
    192. Квантунска область (від Ляотьшана до Цинь-Чжоу) // Русское Слово. – 1904. – Ч. 27. – 2 лип.
    193. Кіевское королевство // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 58. – 21 трав.
    194. К-ий І. Письмо з Болгарії (Кореспонденція “Галичанина”) / І. К-ий // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 254. – 10 листоп.
    195. Китай. Манчжурія. Корея. Японія // Русское Слово. – 1904. – Ч. 24. – 11 черв.
    196. К. З. Теперішня хвиля в життю української академічної молодіжи / К. З. // Шляхи. – 1913 – №.1. – 1 квіт.
    197. Краєве Шевченкове свято у Львові // Громадський голос. – 1914. – Ч. 26. – 2 лип.
    198. Краєвий здвиг // Вісти з Запорожа. – 1911. – Ч. 62–64. – 30 груд.
    199. Краєвий здвиг у Львові // Народне Слово. – 1911. – Ч. 561. – 12 верес.
    200. К ситуации // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 12.– 28 січ.
    201. Куди ми йдемо? // Громадський голос. – 1909. – Ч. 8. – 24 лют.
    202. Культивуймо духа і тіло // Діло. – 1912. – Ч. 280. – 13 груд.
    203. Л-ский В. “Світлі” боки російсько-французкого женихання / В. Л-ский // Народ. – 1893. – Номер 23–24. – Грудень.
    204. Левицький Е. Україна в міжнародній політиці / Д-р Евген Левицький // Календар “Свободи” на звичайний рік 1914. – Львів : Накладом Видавничої Спілки “Діло”, 1914. – С. 73–80.
    205. Левіцкий Є. Безпрограмовість народовців і їх будучність / Євгеній Левіцкий // Народ. – 1890. – Ч. 15. – 1 серп.
    206. Левіцкий Є. Безпрограмовість народовців і їх будучність / Євгеній Левіцкий // Народ. – 1890. – Ч. 16. – 15 серп.
    207. Левіцкий Є. Безпрограмовість народовців і їх будучність / Євгеній Левіцкий // Народ. – 1890. – Ч. 19. – 1 жовт.
    208. Лозинський М. З австрійської України / Михайло Лозинський // Літературно-науковий вісник. – 1908. – Листоп. – Т. 44. – С. 425–438.
    209. Мазепіада // Галичанинъ. – 1913. – Ч. 60. – 14 берез.
    210. Майте розум! // Свобода. – 1912. – Ч. 42. – 17 жовт.
    211. Маніфест Інтернаціоналу у справі війни // Вперед. – 1913. – Ч. 2. – Лютий.
    212. Микола І і Франц Йосиф І // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 201. – 5 верес.
    213. Мир на Балканах // Галичанинъ. – 1913. – Ч. 122. – 4 черв.
    214. Мир на Балканах // Русское Слово. – 1913. – Ч. 22. – 2 серп.
    215. Мир миру // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 263. – 23 листоп.
    216. Мир чи війна? // Громадський голос. – 1908. – Ч. 65. – 31 жовт.
    217. М[ихайло]. П[авлик]. Женихання республіки з деспотизмом / М.П. // Народ. – 1893. – Номер 19–20. – 1–15 жовт.
    218. Міжнародне становище // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 262. – 20 листоп.
    219. Міняй кріцу за лошіцу! // Народ. – 1890. – Ч. 23. – 1 груд.
    220. На балканськім півострові // Земля і воля. – 1908. – Ч. 42–43. – 23 жовт.
    221. На балканськім півострові // Земля і воля. – 1908. – Ч. 45. – 6 листоп.
    222. На балканськім півострові // Земля і воля. – 1908. – Ч. 47. – 19 листоп.
    223. Назарук О. Здвиг. (Вражіння) / Осип Назарук // Громадський голос. – 1914. – Ч. 26. – 2 лип.
    224. Назарук О. Мілітарний рух серед української молоді середніх шкіл перед війною / О. Назарук // Діло. – 1915. – 16–17 жовт.
    225. Напередодні європейської кризи // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 256. – 13 листоп.
    226. Народний з’їзд // Діло. – 1912. – Ч. 281. – 14 груд.
    227. Наша політична діяльність у 1912 році. Реферат д-ра К. Левицького, виголошений на Народні з’їзді дня 25 с. м. // Діло. – 1912. – Ч. 290. – 26 груд.
    228. Наше становище в цій хвилі // Діло. – 1912. – Ч. 275. – 7 груд.
    229. Наше становище // Діло. – 1912. – Ч. 279. – 12 груд.
    230. Наше становище // Свобода. – 1912. – Ч. 52. – 19 груд.
    231. Небезпека великої війни // Свобода. – 1912. – Ч. 49. – 3 груд.
    232. Небезпека війни Австрії з Росією // Свобода. – 1912. – Ч. 48. – 28 листоп.
    233. Небезпека війни // Свобода. – 1912. – Ч. 40. – 3 жовт.
    234. Не буде війни? // Громадський голос. – 1912. – Ч. 19. – 8 трав.
    235. Не дайтеся ошукати! // Свобода. – 1912. – Ч. 49. – 3 груд.
    236. Не слова, а діла // Громадський голос. – 1913. – Ч. 12. – 20 берез.
    237. Німецько-австрійська угода // Діло. – 1888. – Ч. 19. – 25 січ.
    238. Нові військові тягарі // Свобода. – 1912. – Ч. 51. – 12 груд.
    239. Нові мобілізаційні закони // Свобода. – 1912. – Ч. 49. – 3 груд.
    240. Нові союзи // Діло. – 1907 – Ч. 75. – 15 квіт.
    241. Образки з війни // Свобода. – 1904. – Ч. 48. – 25 листоп.
    242. Образок з війни // Свобода. – 1904. – Ч. 51. – 16 груд.
    243. О. В. Огляд видатніших подій 1892 р. в Європі / О. В. // Правда. – 1893. – Випуск XLVII. – Січень.
    244. Огляд. Війна // Вісти з Запорожа. – 1912. – Ч. 72–74. – 31 жовт.
    245. Огляд на рік 1891 // Правда. – 1892. – Випуск ХХХV. – Січ.
    246. Огляньмося назад себе! // Громадський голос. – 1912. – Ч. 3. – 17 січ.
    247. Один рік європейської політики // Діло. – 1888. – Ч. 1. – 2 січ.
    248. Один рік європейської політики // Діло. – 1888. – Ч. 2. – 4 січ.
    249. О. М. Суспільно-політичний світогляд сучасного українського студентства / О. М. // Шляхи. – 1914. – №. 12–13. – Лют.–берез.
    250. Оподление мазепинства // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 271.– 1 груд.
    251. Орієнталіст. Японський генеральный штаб у Львові // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 125. – 5 черв.
    252. Освідомленє наших поважних читачів через Т. К. в святочний понеділок // Запорожець. Календар на 1913 рік. – Львів. – Х річник. – С. 150–154.
    253. Отголоки русско-французких торжеств // Галичанинъ. – 1893. – Ч. 236. – 21 жовт.
    254. Панейко В. За границею / Василь Панейко // Літературно-науковий вісник. – 1908. – Груд. – Т. 44. – С. 701–709.
    255. Панейко В. За границею / Василь Панейко // Літературно-науковий вісник. – 1908. – Жовт. – Т. 44. – С. 201–213.
    256. Перегляд політичний. Держави заграничні // Діло. – 1888. – Ч. 1. – 2 січ.
    257. Перегляд політичний // Діло. – 1888. – Ч. 10. – 14 січ.
    258. Перегляд політичний // Діло. – 1888. – Ч. 17. – 22 січ.
    259. Перегляд політичний // Діло. – 1888. – Ч. 18. – 23 січ.
    260. Перегляд політичний //Діло. – 1888. – Ч. 19. – 25 січ.
    261. Перегляд політичний // Діло. – 1888. – Ч. 20. – 26 січ.
    262. Перегляд політичний // Діло. – 1888. – Ч. 21. – 27 січ.
    263. Перед слов’янською конференцією у Празі // Діло. – 1908. – 6 черв.
    264. Перша вправа топірцем // “Запорожец”. Калєндар на 1913 рік. – Х Річник. – С. 148–149.
    265. Перший краєвий здвиг Соколів і Січий // Свобода. – 1911. – Ч. 45. – 14 верес.
    266. Після парламентарної сесії // Діло. – 1912. – Ч. 153. – 9 лип.
    267. Пильнуймо московських агентів // Станіславівські вісти. – 1912. – Ч. 49. – 5 груд.
    268. Победа славянского оружия // Галичанинъ. – 1912. – Ч. 233 – 14 жовт.
    269. По вибуху війни // Діло. – 1914. – Ч. 168. – 30 лип.
    270. Політика // Галичанинъ. – 1893. – Ч. 179. – 13 серп.
    271. Політика // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 71. – 1 квіт.
    272. Політика // Галичанинъ. – 1904. . – Ч. 72. – 2 квіт.
    273. Политика // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 73. – 3 квіт.
    274. Політика // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 74. – 4 квіт.
    275. Політика // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 91. – 24 квіт.
    276. Політика // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 92. – 25 квіт.
    277. Політика європейських держав в 1911-ім році // Діло. – 1912. – Ч. 1. – 1 січ.
    278. Політика короля Едварда // Діло. – 1907. – Ч. 176. – 20 серп.
    279. Политические вести // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 21. – 23 лют.
    280. Политическая ситуация // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 12. – 1 лют.
    281. Політичний огляд // Громадський голос. – 1909. – Ч. 14. – 7 квіт.
    282. Політичний огляд // Діло. – 1907. – Ч. 5. – 8 січ.
    283. Політичний огляд // Діло. – 1907. – Ч. 9. – 12 січ.
    284. Політичний огляд // Діло. – 1907. – Ч. 108. – 28 трав.
    285. Політичні вісті // Руслан. – 1904. – Ч. 148. – 4 лип.
    286. Політичні вісті // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 12. – 28 січ.
    287. Поляки а війна // Руслан. – 1904. – Ч. 122. – 2 черв.
    288. Поляки а русско-японская война // Русское Слово. – 1904. – Ч. 34. – 20 серп.
    289. Поляки і Росія // Галичанинъ. – 1904. – Ч. 170. – 30 лип.
    290. По І-ім здвизі Соколів і Січий у Львові // Свобода. – 1911. – Ч. 40. – 5 жовт.
    291. Послідні вісти // Громадський голос. – 1909. – Ч. 13. – 31 берез.
    292. Посол Крамаж визиває тов. Вітика // Голос Підкарпатя. – 1912. – Ч. 1. – 5 січ.
    293. По Софійськім з’їзді // Діло. – 1910. – Ч. 153. – 14 лип.
    294. По трагедії в Сараєво // Руслан. – 1914. – Ч. 144. – 1 лип.
    295. Починки до нової доби в національно-політичнім життю галицьких русинів // Правда. – 1890. – Груд. – С. 270–290.
    296. При конци року // Батьківщина. – 1888. – Ч. 1. – 4 січ.
    297. Провиденіє над Європою // Червоная Русь. – 1888. – Ч. 21. – 23 лют.
    298. Промова посла тов. Вітика виголошена на засіданню австр. парламенту, дня 11 грудня с. р. (Конець) // Земля і воля. – 1908. – Ч. 51. – 25 груд.
    299. Промова посла тов. Вітика виголошена під
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины