Піонерський дитячий рух в УРСР 1929–1939 рр.: ідеолого-політичний аспект : Пионерское детское движение в УССР 1929-1939 гг идеолого-политический аспект



  • Название:
  • Піонерський дитячий рух в УРСР 1929–1939 рр.: ідеолого-політичний аспект
  • Альтернативное название:
  • Пионерское детское движение в УССР 1929-1939 гг идеолого-политический аспект
  • Кол-во страниц:
  • 213
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»


    На правах рукопису


    Гречишкіна Олена Сергіївна

    УДК 94(477) : 061.1 – 053.5 «1929/1939»(043.3)

    Піонерський дитячий рух в УРСР 1929–1939 рр.:
    ідеолого-політичний аспект



    Спеціальність 07.00.01 – історія України



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук





    Науковий керівник
    Климов Анатолій Олексійович,
    кандидат історичних наук, професор




    Луганськ – 2012










    Зміст

    Перелік умовних скорочень………………………………………..…….......3
    Вступ ………………………………………………………………….………4
    Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження…………….....…11
    1.2. Стан наукової розробки проблеми……………………………..…...…11
    1.1. Характеристика джерел дослідження………………………….…...…21
    Розділ 2. Організаційні та ідеологічні засади піонерського руху….…...28
    2.1. Керівництво українським дитячим рухом………………………..…..28
    2.2. Політичне виховання юних піонерів України…………………..……49
    2.3. Антирелігійна та інтернаціональна робота
    в піонерських організаціях………………………………….…………..…93
    Розділ 3. Залучення піонерських організацій України
    до масових кампаній влади………………………………………….……119
    3.1. Піонери в господарчих та агітаційних акціях……………….….…..119
    3.2. Воєнізація піонерського руху України……………………..……….154
    Висновки…………………………………………………………...………172
    Джерела та література………………………………………….…………178








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    БГПО
    БГПХО

    БГСО
    ВНО
    КДР
    НДІП
    СВБ
    ФЗД
    ФЗС
    ХКД
    ЦБ КДР
    ЦБ ДКО

    ШКМ
    ЮВБ
    ЮВС
    ЮП Будь готовий до праці та оборони
    Будь готовий до протиповітряної хімічної оборони
    Будь готовий до санітарної оборони
    відділ народної освіти
    комуністичних дитячий рух
    Науково-дослідний інститут педагогіки
    спілка войовничих безвірників
    фабрично-заводська десятирічна школа
    фабрично-заводська семирічна школа
    хата колгоспних дітей
    Центральне бюро комуністичного дитячого руху
    Центральне бюро дитячих комуністичних організацій
    школа колгоспної молоді
    юні войовничі безвірники
    юний ворошиловський стрілок
    юні піонери











    ВСТУП

    У формуванні радянської самосвідомості, що ґрунтувалася на почутті належності до „найкращої країни у світі”, гордості за „звершення влади”, за „грандіозні перетворення” й „унікальні можливості, що їх отримали радянські люди”, важливу роль було відведено державній політиці, спрямованій на соціалізацію дітей не лише за допомогою школи й засобів навчання, а й завдяки охопленню їх політичним рухом, насамперед піонерським, і цю піонерську організацію потім активно залучали до політичних кампаній радянської влади. Дослідження проблеми ідеологічного виховання з метою використання владою в політичних цілях радянських підлітків, які потім виростали й транслювали засвоєні в дитинстві істини своїм дітям та онукам, є справою актуальною не лише в науковому, але й у соціальному аспекті для розуміння процесів, що сьогодні відбуваються в українському соціумі.
    Актуальність вивчення історії дитячого руху в Україні зумовлено також і необхідністю формування у сучасних умовах ефективної молодіжної політики, одним із напрямів якої є функціонування дитячих організацій та об’єднань, що мають на меті соціалізацію молодого покоління. Розвиток громадської активності молоді, створення умов для вияву її творчого потенціалу, ефективне залучення до соціальної практики, попередження негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі нагально потрібні українському суспільству. Вирішенню цих завдань сприятиме аналіз історичного досвіду формування дитячих організацій в Україні, форм і методів їхньої роботи з дітьми, традицій відносин з владою. У сучасних умовах важливим є врахування уроків минулого, подолання тих деформацій у молодіжній політиці держави, що призвели до вихолощення сутності дитячого руху, дитячої творчої ініціативи й самодіяльності. Водночас, корисним є використання позитивного досвіду, досягнень українських педагогів та методистів дитячого руху. Усе це акцентує увагу на необхідності теоретичного узагальнення історії розвитку дитячого руху в Україні, більшість аспектів якого ще не отримали достатнього висвітлення в історичній літературі. Отже, актуальність дисертації зумовлено як недостатнім вивченням історії дитячого руху в радянській Україні, так і відсутністю системного й об’єктивного дослідження процесу залучення дітей до політичних кампаній влади з оцінкою його наслідків для суспільства.
    Об’єктом дослідження є процес становлення та розвитку дитячого піонерського руху радянської України.
    Предмет дослідження – роль і місце дитячого піонерського руху в політичному житті республіки в 1929 – 1939 рр., у процесі формування українського радянського суспільства. Дитячий рух розглядаємо як соціально-політичний феномен тоталітарної доби, цілеспрямовано конструйований комуністичною партією.
    Мета дослідження полягає у визначенні основних завдань, форм і методів виховної роботи в піонерських організаціях та їхнього зв’язку із загальними завданнями влади у сфері перевиховання суспільства.
    Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
    – проаналізувати стан і ступінь вивчення проблеми, охарактеризувати джерельну базу дослідження;
    – виявити складники системи керівництва піонерією республіки та її особливості;
    – розкрити основні характеристики ідеології дитячого руху, визначити основні напрямки, форми й методи ідеологічного виховання піонерів;
    – висвітлити процес використання дитячого руху в масових кампаніях влади, насамперед у господарчих, що передбачали участь дітей в індустріалізації та колективізації, та агітаційних, що експлуатували образ дитини як потенційного союзника влади, її представника та пропагандиста більшовицьких цінностей;
    – розглядаючи воєнізацію суспільства в досліджуваний період як свідому масову кампанію влади, що передбачала як мілітаризацію свідомості громадян так і навчання військовій справі цивільного населення, вважаємо за необхідне визначити, як і за допомогою якого ідеологічного обґрунтування дітей було залучено до цього процесу та які це мало наслідки.
    Хронологічні межі дослідження охоплюють 1929 – серпень 1939 рр., період грандіозних соціокультурних перетворень, коли всі сфери життя суспільства активно політизувалися та ідеологізувалися. Саме в цей час відбувся перехід від різноманітності у видах дитячої діяльності до переважання ідеолого-політичних форм роботи, коли під жорстким впливом правлячої більшовицької партії й за її зразком у дитячому русі утвердилася монополія піонерської й комсомольської організацій, суворо керованих владою, коли дитина із самодіяльного, творчого учасника руху перетворилася на об’єкт комуністичного виховання. Саме впродовж 1929 р. відбувся перехід піонерських організацій від проведення тимчасових кампаній у відповідь на заклики влади до „планової участі в усіх ділянках соцбудівництва”, „систематичної, повсякденної боротьби за п’ятирічку”, основною програмою якої став наказ першого Всесоюзного піонерського зльоту (серпень 1929) та угода на соцзмагання між піонерськими організаціями Ленінграда, Москви й України (осінь 1929). Верхню межу зумовлено початком Другої світової війни, вступом до неї СРСР, що мало своїм наслідком не тільки збільшення українських територій і початок їх радянізації (зокрема в галузі виховання дітей), але й об’єктивне посилення мілітаризації суспільства загалом і дитячого руху зокрема.
    Територіальні межі дослідження окреслюють виключно територію УСРР (з 1937 р. – УРСР) періоду 1929 – 1939 рр. відповідно до адміністративно-територіального поділу (за винятком Молдавської АРСР).
    У теоретико-методологічному плані було використано загальнонаукові та спеціально-історичні методи наукового пізнання. Застосування принципу полідисциплінарності уможливило використання знань з педагогіки, культурології, соціології, психології, оскільки методика роботи над темами, пов’язаними з дитинством, обов’язково спирається на знання з різних наук. Із спеціально-історичних методів було використано проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистичний. Завдяки методу класифікації було здійснено цілеспрямований відбір та систематизацію джерел за видами. Відповідно до проблемно-хронологічного методу в дослідженні простежено еволюцію основних елементів дитячого руху, зокрема керівництво, підготовку кваліфікованих педагогічних кадрів, зміст діяльності, використання руху владою з політичною метою. Цей метод було застосовано як для висвітлення проблеми загалом, так й у викладенні окремих розділів дисертації. Проблемно-хронологічний метод дозволив також поєднати різноманітні сюжети теми в часовій послідовності, простежити їхню внутрішню логіку.
    Досліджуваний матеріал авторка прагнула аналізувати, виходячи з принципів об’єктивності та історизму. Принцип наукової об’єктивності допоміг розглянути досліджувані явища в їхній взаємозалежності, з позиції історичної правди й достовірності, виявити умови, що найбільше впливали на перетворення дитячого руху на придаток до ЛКСМУ, звільнитися від стереотипів у погляді на піонерське минуле України, урахувати як негативні, так і позитивні його риси. Дотримання принципу історизму дозволило висвітлити події в динаміці з урахуванням конкретно-історичних умов і в хронологічній послідовності, спираючись на об’єктивний джерелознавчий аналіз нових документів. Проблеми розвитку піонерського дитячого руху в республіці в контексті проаналізовано з урахуванням тих історичних обставин, у яких він відбувався.
    Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в запропонованому формулюванні тема не була предметом висвітлення в історичній науці. Уперше у вітчизняній історіографії на основі залучення значного масиву джерел, насамперед архівних документів, більшість із яких уперше введено в науковий обіг, комплексно проаналізовано діяльність української піонерської організації в контексті соціокультурних перетворень, здійснених радянською владою. У роботі:
    – обґрунтовано новий погляд на розвиток піонерського руху республіки в тісному взаємозв’язку з політичними завданнями більшовицької влади, що раніше історична наука розглядала лише частково в межах офіційного бачення проблеми правлячою в СРСР компартією;
    – визначено основні принципи керівництва дитячим рухом, проаналізовано тенденції посилення контролю над ним з боку партії, наслідком чого були регулярні кадрові перестановки та зростання уваги репресивно-каральних органів до лідерів руху;
    – проаналізовано кадрові проблеми дитячого руху, насамперед, підготовку піонерських вожатих, що передбачала їхнє ідеологічне виховання, воєнізацію тощо.
    – на основі архівних даних, зокрема й тих, які вперше введено в науковий обіг, розкрито всі складнощі й негативні наслідки процесу залучення дітей до дорослих занять завдяки втягненню їх до участі в масових кампаніях влади, насамперед, пов’язаних з трансформаціями на селі та воєнізацією дитинства (що часто оберталася трагедією для дітей).
    Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати поглиблюють сучасні уявлення про стосунки влади та дитячих організацій в історичній ретроспективі. Висновки та узагальнення становлять інтерес для подальшої теоретичної розробки проблем взаємодії держави, суспільства й молодіжних, дитячих організацій. Матеріали також може бути використано для написання узагальнювальних курсів з історії України ХХ століття, у підготовці нормативних і спеціальних курсів для студентів ВНЗ, для лекційної роботи серед громадськості, у роботі органів державної влади, краєзнавчих та просвітницьких організацій.
    Особистий внесок здобувачки полягає в постановці й обґрунтуванні наукової проблеми, а також у самостійному комплексному її вирішенні. Наукові результати дослідження дисертантка отримала особисто. Усі публікації в наукових фахових збірниках написано без співавторства, доповіді на конференціях є одноособовими. Представлена дисертація являє собою виклад власних положень та обґрунтованих висновків авторки щодо особливостей процесу становлення та розвитку дитячого піонерського руху України в 1929 – 1939 рр.
    Дисертацію виконано відповідно до напряму наукових досліджень кафедри історії України Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” „Соціально-економічні проблеми розвитку України (кінець XIX – XX ст.)”, державний реєстраційний номер 0110U000393.
    Апробація результатів дослідження відбувалася під час обговорення змісту дисертації на засіданнях кафедри історії України Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” та в доповідях на 5 наукових конференціях різного рівня: ІІ Міжнародній науковій конференції „Актуальні питання вітчизняної, світової історії та історії науки: пошуки, роздуми, знахідки” (Луганськ, 2009); V регіональній науково-практичній конференції "Внесок молодих учених у розвиток науки регіону" (Луганськ, 2009); Всеукраїнській науковій конференції „Молодіжний рух в Україні у ХХ ст.” (Луганськ, 2009); VI Міжнародній науковій конференції „Наука і освіта без кордонів” (Пшемисль (Польща), 2010); Міжнародній науковій конференції „Науковий потенціал світу” (Софія (Болгарія), 2011).
    Розроблені положення та висновки дисертації відображено в 5 статтях у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України.
    Публікації. Темі дослідження присвячено публікації дисертантки: 1. Діти та радянська ідеологія: інтернаціональне виховання в піонерській організації УРСР (1929 – 1930-і рр.) // Вісн. ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2009. – № 21: Історичні науки. – С. 58 – 67; 2. Залучення піонерських організацій до участі в політичних та агітаційних акціях радянської влади в українському селі у 1930-х рр.” // Вісн. ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2009. – № 18: Історичні науки. – С. 82 – 91. 3. Воєнізація піонерського руху України у 1929 – 1939 рр.: ідеологія і практика // Гілея : наук. вісн. : зб. наук. пр. – К., 2010. – Вип. 34. – С. 127 – 136. 4. Політичне виховання в піонерських організаціях УРСР у 1929 – 1939 рр. // Гілея: наук. вісн. : зб. наук. пр. – К., 2010. – Вип. 41. – С. 117 – 122. 5. Політичне виховання в позашкільній роботі піонерської організації УРСР у 1929 – 1939 рр. // Вісн. ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 23: Історичні науки. – С. 210 – 217.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Завдяки зусиллям більшовицької партії в 1929 – 1939 рр. піонерський рух у республіці масово охопив дитяче населення як міст, так і сіл. Для керівництва піонерією було створено розгалужену систему піонерських кадрів. Її очолював голова ЦБ КДР ЦК ЛКСМУ(з 1934 р. – відділу піонерів ЦК ЛКСМУ), який, своєю чергою, був підзвітний ЦК ЛКСМУ. На місцях діяли відділи піонерів при обкомах, міськкомах та райкомах комсомолу. Нижньою ланкою цього ланцюга були піонерські вожаті. Їх підготовці приділяли значну увагу й, незважаючи на деякі недоліки цього процесу (недостатній рівень освіти, складні умови проживання й навчання у відповідних закладах та ін.), влада змогла залучити до педагогічної роботи з піонерами багато талановитих комсомольців. Водночас, діяльність комсомолу в справі керівництва піонерським рухом суворо регламентувала й контролювала КП(б)У. Партійні лідери республіки (В. Чубар, С. Косіор, П. Постишев та ін.) особисто стежили за виховною роботою в піонерських організаціях, виступали перед піонерами, мотивували їх до участі в кампаніях влади й вимагали звітів від комсомолу про результати керівництва піонерією. Створена система дозволила повністю взяти під контроль дитячу ініціативу, перетворивши „самодіяльний” дитячий рух на слухняного виконавця генеральної лінії партії.
    Піонерія України в період 1929 – 1939 рр. зросла з 550 тис. до 2 млн. 700 тис. Хоча часто таке зростання відбувалося за рахунок планового прийому до лав піонерів усіх школярів відповідного віку, необхідно зважити й на такий чинник зростання лав, як створення позитивного іміджу організації, привабливість активної діяльності для підлітків.
    Дитячий комуністичний рух мав єдину цільову ідеологію виховання, її засадами були класовість, політизованість, інтернаціоналізм, антирелігійність, які впроваджували в дитячу свідомість завдяки різноманітним формам і методам виховної роботи. У політичному вихованні в піонерській організації УРСР у 1930-х рр. робота вели в таких напрямках: ознайомлення з історією партії, біографіями її вождів; інформування про цілі й завдання партії, програмні принципи її діяльності, стратегію й тактику; широка пропаганда досягнень радянської влади (насамперед на прикладі УСРР через порівняння життя до революції і після); ушанування пам’яті жертв революційної боротьби. Керівники дитячого руху використовували такі форми роботи, як політична бесіда, урочисті збори, колективне й індивідуальне ознайомлення з пресою, політичні ігри, екскурсії. Емоційний компонент політичного виховання зводився до вироблення відповідного ставлення до політичних об’єктів та явищ і був пов’язаний з формуванням сталих емоційних переживань дітей щодо них, які часом діяли незалежно від свідомості. Ефективним засобом політичного емоційного виховання були різноманітні ритуали: урочисті збори; вручення нагород, рапортів, паради, походи, демонстрації, ушанування, святкування ювілеїв. Важливу роль у формуванні стереотипів дитячих політичних емоцій відігравав пантеон героїв та мучеників, чий ідеалізований життєвий шлях пропонували піонерам як приклад для наслідування. Серед основних якостей майбутнього будівника комунізму, які виховувала ця система, було так зване „класове чуття” (розрізнення класово близьких і класово чужих членів суспільства, уміння розпізнавати класових ворогів), уміння розбиратися в поточній політиці партії, любов та відданість партійному керівництву УРСР і СРСР. Кінцева мета політичного виховання полягала в переконанні молодого покоління в правильності й справедливості цієї політики, у необхідності захищати її, і якщо треба – навіть жертвувати собою. Хоча й траплялися поодинокі факти антирадянських настроїв серед дитячого населення республіки, завдяки системі політичного виховання владі вдалося перетворити більшість підлітків на своїх прибічників.
    Система антирелігійного виховання, що передбачала як антирелігійну пропаганду серед дітей, так і залучення їх до активної діяльності в Спілці войовничих безвірників, перетворилася на систему дій, спрямованих на знищення релігійної свідомості та релігійного світогляду дітей, усунення церкви із системи виховання та запровадження нової атеїстичної ідеології. Цей процес виявився доволі складним і болісним для дітей, які часто опинялися в стані серйозного конфлікту з віруючими батьками. Необхідно враховувати й те, що для частини дітей антирелігійна пропаганда була джерелом внутрішніх конфліктів, вона змушувала їх змінювати власні погляди, іноді ламаючи їхній внутрішній світ. Інтернаціональна робота, для якої були властиві універсальні форми й методи (листування із закордонними піонерами, збирання пожертвувань, політінформації та ін.), в Україні мала й свою специфіку: до 1933 р. вона передбачала залучення піонерів до процесу українізації, після – була спрямована на боротьбу з „українським буржуазним націоналізмом”. Елементом цієї роботи була також боротьба з міжнаціональними конфліктами, насамперед з антисемітизмом, доволі поширеним у дитячому середовищі республіки. Усю ідеологічну роботу в піонерських організаціях будували відповідно до завдань партії в галузі перевиховання суспільства, створення „нової людини” комуністичного типу.
    У 1929 – 1939 рр. через засоби масової інформації, методичну та художню літературу, кіно та виступи офіційних осіб – керівників партії й уряду піонерію республіки залучали до політичних і господарських кампаній та пропагандистських акцій в українському суспільстві. Кампанія під гаслом боротьби за промфінплан передбачала дитячу агітацію за швидкі темпи соцбудівництва в батьківському середовищі, боротьбу з прогулами на виробництві, прийняття на себе зобов’язань, участь у соцзмаганні, поширення грошових позик. Позитивним досвідом для дітей було прилучення їх до праці, але, разом з тим, часто наслідком „боротьби за темпи” ставало використання підлітків як безкоштовної робочої сили. Кампанія з перебудови сільського господарства на соціалістичних засадах також передбачала використання дитячої праці на полях республіки, що подекуди навіть заважало їм навчатися та позбавляло дитинства. Крім того, піонерів активно залучали й до класової боротьби на селі, заохочуючи боротися з ворогами влади. Створенню сільських піонерських організацій приділяли значну увагу, особливо в період колективізації. Українські підлітки брали активну участь у розкуркулюванні, затримуванні розкрадачів соціалістичного майна. Навколо цього влада інспірувала багаторічну епопею, що ґрунтувалася на культі піонерів-героїв, які загинули, рятуючи колгоспне добро. Очевидно, що активна участь у кампанії з розкуркулювання селянства не могла позитивно відбитися на духовності й моральності членів піонерської організації. Нацьковуючи дітей на їхніх односельців та родичів, які в жахливих умовах колективізованого села шукали можливості вижити, влада забивала клин між старшим та молодшим поколіннями. Проводячи кампанії в українському селі, влада використовувала дітей і як агітаторів – вони малювали плакати й стіннівки, читали й пояснювали колгоспникам рішення та постанови органів влади, проводили політінформації, влаштовували радянські свята тощо. Влада позиціонувала піонерів як представників усього нового й кращого. Агітаторський потенціал підлітків було використано й під час виборчих кампаній, у яких вони брали участь як пропагандисти нового способу життя та досягнень влади.
    Найбільш масштабною за охопленням дитячих мас стала кампанія з воєнізації населення. Завдяки їй піонерія республіки включилася в процес оволодіння військовими навичками, здачі норм на значки БГПО, ППХО, ЮВС та ін. Позитивним аспектом цього процесу була його пов’язаність з фізкультурними заняттями, популяризацією спортивних вправ, що сприятливо впливали на фізичний розвиток дітей. Разом з тим, культ військової сили, насильства як такого як наслідок став одним із домінантних елементів політичної й духовної культури в суспільстві. Використовуючи всі засоби пропаганди, влада навіювала дітям уявлення про неминучість насильства, збройної боротьби між класами та державами. Зворотним боком процесу воєнізації дітей стали прояви агресії, нетерпимості в їхньому середовищі. Водночас дорослі військові заняття народжували в підлітків відчуття власної значущості, причетності до великих звершень, таким чином, увага держави до молодого покоління давала бажані наслідки.
    Отже, головним чинником функціонування дитячого піонерського руху в республіці став вплив комуністичної партії та комсомолу. Завдяки жорсткому контролю над процесом розвитку дитячого руху в 1929 – 1939 рр. його сутність була обмежена, а сам він перетворений на політичний резерв влади. Цілеспрямоване конструювання дитячої організації як резерву, на основі єдиної ідеології відповідало, передусім, інтересам самої влади, а не дітей. Саме в цей період дитячій рух остаточного перетворився на додаток до партії – сліпого виконавця всіх її рішень.
    Ураховуючи результати дослідження та зроблені висновки, можна підготувати деякі рекомендації: історичний досвід свідчить, що дитячий рух у сучасному суспільстві має неабиякий соціалізуючий потенціал, позитивно впливає на становлення особистості, її громадянської позиції, на розвиток творчої ініціативи індивіда, його ціннісних орієнтацій. Для успішної діяльності дитячих організацій потрібна відповідність її мети й завдань інтересам дітей, висловлення їх у зрозумілих дітям формах та образах, цікавих, романтичних і корисних. Дитяча організація повинна мати спільну, суспільно значущу діяльність, яка передбачатиме творче самовдосконалення особистості, її духовний, інтелектуальний, фізичний розвиток.
    Сьогодні в роботі з дітьми може бути корисним позитивний досвід піонерської організації в плані позашкільної роботи з дітьми, гурткових занять, активної фізкультурної підготовки. При цьому важливо врахувати, що ефективність такої роботи безпосередньо залежить від наявності матеріальної бази – приміщень для занять, виробничих майстерень, спортивних майданчиків та ін. Не останню роль відіграє й наявність керівництва – підготовлених педагогів-організаторів. Досвід доводить, що слід відмовитися від жорсткого регламентування змісту, форм і методів роботи. Діти повинні отримати можливість проявляти більше самодіяльності.
    Останнім часом в Україні державні й громадські організації, політичні партії роблять конкретні кроки в галузі дитячого руху. Не слід забувати, що дитяча організація, насамперед, має відповідати інтересам самих дітей, вона не повинна бути зброєю в політичній боротьбі. Необхідно розуміти, що дитячий рух, безумовно, потребує організаторів і керівників, але основною рушійною силою має бути дитяча творчість та ініціатива. Узявши до уваги форми роботи піонерської організації, треба творчо переробити її досвід, урахувавши негативні аспекти й викривлення, що були в минулому.
    Завдяки такому потужному чиннику соціалізації, як дитячий рух, сучасне українське суспільство має можливість виховувати свідомих особистостей з активною громадянською позицією, демократичними цінностями й високими духовними ідеалами.











    ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

    Центральний державний архів вищих органів
    влади та управлінняУкраїни(ЦДАВОУ)


    Фонд 166. Наркомат освіти.
    Опис 9. 1929 – 1931 рр.
    1. Спр. 61. Протоколи засідання колегії Наркомату освіти УСРР (копія) про наслідки обстеження стану Херсонського ІНО комісаріатом Наркомосу УСРР та організацію виставки до Всеукраїнського піонерського зльоту. 16.08.1929 р. – 3 арк.
    2. Спр. 119. Річні інформаційні звіти окружних інспектур наросвіти за 1928/29 навчальний рік про роботу органів освіти в галузі соціалістичного виховання та комдитруху. – 3.12.1929 р. – 7.07.1930 р. – 226 арк.
    3. Спр. 182. Протокол засідання інспекторської наради при Одеській окрінспектурі відділу наросвіти та матеріали до нього про навчально-виховний процес у школах соцвиху. – 5.01.1929 р. – 17 арк.
    4. Спр. 1198. Протоколи, проекти резолюцій, обіжники, тези доповідей та інші матеріали про перевірку роботи піонерзагонів, організацію дитячих бібліотек і проведення культмасової роботи серед дітей. – 17.10.1930 р. – 27.07.1933 р. – 69 арк.
    5. Спр. 1252. Матеріали про проведення комуністичного виховання серед дітей та стан піонерських організацій на селі (постанови, положення, доповіді, доповідні записки, резолюції, методичні листи, схеми). – 27.04. – 6.09.1930 р. – 82 арк.
    6. Спр. 1262. Матеріали про основні проблеми виховання дітей до Всесоюзної педагогічної виставки (постанови, тези постанов VІІ Всеукраїнської наради в справі комдитруху та школи, п’ятирічні плани культурного будівництва на Україні, доповідні записки, таблиці шкільної мережі). – 18.04.1930 р. – 8.01.1931 р. – 194 арк.
    Опис 11. 1933 – 1941 рр.
    7. Спр. 141. Проекти постанов, положень ЦК ЛКСМУ про роботу піонерзагонів і ударництво піонерів і школярів у навчанні; листування члена Колегії НКО УРСР з Всеукраїнським бібколектором про укомплектування за рахунок Наркомосу 574 робітничих бібліотек для піонерзагонів та шкіл МТС. – 25.02 – 25.03.1933 р. – 52 арк.
    8. Спр. 152. Листування з обласними відділами народної освіти України про проведення виховної роботи серед дітей, видання підручників, забезпечення ними шкіл, підвищення кваліфікації вчителів, прийом учнів та комплектування шкіл України. – 10.03 – 27.04.1933 р. – 186 арк.
    Ф.1238. Український державний трест кінопромисловості (Українфільм), м. Київ.
    Опис 1. 1930 – 1934 рр.
    9. Спр. 182. Листування з крайовими відділами ВУФКУ про організацію агітфургонів, роботу споживчої кооперації, прокат нових фільмів та інше. Списки фільмотек. – червень – грудень 1930 р. – 884 арк.
    10. Спр. 192. Листування із Сталінським, Черкаським, Конотопським, Єлисаветградським, Полтавським крайовими відділами Українфільму про будівництво і капітальний ремонт кінотеатрів, роботу ремонтних майстерень, впровадження диференційної оплати квитків у кінотеатри. Фотографії стенду Виставки „13 років Жовтня”, арк.483, 484. – 17. 05 – 31.12.1930 р. – 760 арк.
    11. Спр. 215. Циркуляри тресту „Українфільм” та плани постачання кінофільмами; списки фільмів, що демонструвались на новобудовах; відомості про стан та рух фільмотек. – Січень-грудень 1931 р. – 572 арк.
    12. Спр. 225. Протоколи засідань Центрального штабу сприяння фотопраці; запит в торгагенство СРСР у Туреччині про зйомку спільного кінофільму, відгуки німецької преси на радянські дитячі та юнацькі фільми, фінансування будівництва кінотеатрів в м. Горлівка; списки службовців та робітників тресту „Українфільм” на липень 1931 р. – 3.01 – 7.02. 1931 р. – 1434 арк.
    13. Спр. 226. Листування із „Союзкіно”, обласними відділами тресту „Українфільм”, дитячими секторами при кінотеатрах про порядок рекламування кінофільмів, стан дитячого художнього кінофонду, систему взаємовідносин між кіноорганізаціями, виготовлення плакатів, афіш до фільмів; списки серій діапозитивів і фільмів до Дня індустріалізації. – 28.02. – 25.09. 1931 р. – 1518 арк.
    Фонд 2605. Всеукраїнська рада професійних спілок (ВУРПС), м. Харків.
    Опис 2. 1926 – 1929 рр.
    14. Спр. 920. Матеріали про проведення антирелігійної пропаганди серед членів профспілок (протоколи, обіжники, листування та ін.). – 12.01. – 26.12.1929 р. – 275 с.
    Фонд 4402. Чубар Улас Якович.
    Опис 1.
    15. Спр. 160. Промова У. Чубаря на першому Всеукраїнському зльоті піонерів-кореспондентів. – 1931 р. – 8 арк.
    Центральний державний архів громадських об’єднань України.
    Фонд 7. Центральний Комітет ЛКСМУ. Документи з’їздів, конференцій, пленумів, бюро і секретаріату ЦК ЛКСМУ та його відділів.
    Опис 1. 1919 – 1937 рр.
    16. Спр. 320. Проект тез доповіді до VІ Всеукраїнської наради з питань комуністичного дитячого руху. – 1928 р. – 90 арк.
    17. Спр. 422. Стенограма І Всеукраїнської конференції ЛКСМУ. – 1929. – 306 арк.
    18. Спр. 470. Постанова засідання бюро Могильов-Подільского, Чернігівського окружкомів, спецдонесення ДПУ УСРР та доповідні записки про вбивства комсомольського активу класовим ворогом і самогубство комсомольців. – 2.02.1929 р. – 5.03.1936 р. – 37 арк.
    19. Спр. 546. Резолюція Центрального бюро комдитруху при ЦК ЛКСМУ на доповіді про його роботу і про боротьбу з явищами національної ворожнечі серед дітей. Інформації до ЦК ВЛКСМ про капітальне будівництво шкіл ФЗУ, про проведення суцільної колективізації у Одеській області та про участь комсомолу у промисловості Донбасу. – 17.03 – 16.07.1930 р. – 223 арк.
    20. Спр. 587. Проект постанови секретаріату ЦК ВЛКСМ, протоколи засідання бюджетної комісії ЦК ВЛКСМ, пропозиції, листи, інструкції про скликання сільської наради піонерських працівників, про вербовку до військово-сухопутних та військово-повітряних шкіл РСЧА. – 16.01 – 20.01.1930 р. – 12 арк.
    21. Спр. 588. Постанова бюро ЦК ЛКСМУ, доповідні записки, пропозиції з питання складання соцдоговорів, організації масової екскурсії піонерів. – 3.01.1930 р. – 3.02.1931 р. – 29 арк.
    22. Спр. 732. Проекти постанов ЦК ЛКСМУ, доповідні записки редакторів районних та окружних видавництв про стан комсомольської та дитячої преси, видання та розповсюдження навчальної, масово-політичної та наукової літератури. – 1.04 – 23.12.1931 р. – 120 арк.
    23. Спр. 737. Проекти рішень бюро ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про участь комсомолу в антирелігійній пропаганді. – 9.11.1931 р. – 13.06.1932 р. – 21 арк.
    24. Спр. 749. Постанови та проекти постанов Бюро ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про стан та розвиток військово-фізкультурної роботи. – 23.08.1931 р. – 14.10.1933 р. – 113 арк.
    25. Спр. 751. Проекти рішень ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про підсумки конференції піонерів-ударників та про участь комсомолу у роботі ощадкас, підписання договорів соціалістичного змагання, роботу профспілок та охорону праці. – 23.02 – 16.12.1931 р. – 30 арк.
    26. Спр. 837. Постанова секретаріату ЦК ЛКСМУ про участь комсомолу у зміцненні піонерських організацій Донбасу, у скликанні Всесоюзної виробничої комсомольської конференції, у посівній та хлібозбиральній кампаніях. – 13.08. – 20.09.1932 р. – 179 арк.
    27. Спр. 850. Проекти рішень ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про мобілізацію комсомольців на педроботу, скликання Всеукраїнської наради з питань методики роботи у політехнічних школах. – 13.01 – 22.12.1932 р. – 63 арк.
    28. Спр. 856. Проекти постанов секретаріату ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про стан комуністичного дитячого руху на Україні. – 20.01 – 14.12. 1932 р. – 51 арк.
    29. Спр. 857. Інформаційна доповідь Центрального бюро дитячої комуністичної організації про стан сільської піонерської організації на Україні (матеріали до пленуму Центрального Бюро ДКО ЛКСМУ). – грудень 1932 р. – 71 арк.
    30. Спр. 922. Проекти постанов ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про засміченість класово-чужими елементами Свердловського Горпромуча, Ровенського району Донецької області. – 13.02. 1933 р. – 9.02.35 рр. – 18 арк.
    31. Спр. 955. Стенограма бесіди секретаря ЦК ЛКСМУ з піонерами та піонерпрацівниками. – 7.03.1933 р. – 29 арк.
    32. Спр. 994. Проекти рішень ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про стан комуністичного дитячого руху і роботу піонерських організацій на Україні. – 10.02. – 13.12.1933 р. – 121 арк.
    33. Спр. 995. Стенограма розширеного бюро ЦК ЛКСМУ з піонерами та кращими ударниками по збиранню й охороні врожаю. – 31.08. – 1.09.1933 р. – 45 арк.
    34. Спр. 996. Стенограма бесіди секретаря ЦК ЛКСМУ з піонерами про рішення Листопадового пленуму ЦК і ЦКК КП(б)У на Харківському обласному зльоті піонерів. – 4.12.1933 р. – 109 арк.
    35. Спр.1021. Звіт про роботу комсомолу України напередодні ХII з’їзду КП(б)У. – 1934 р. – 34 арк.
    36. Спр. 1028. Стенограма і проекти постанов 7 пленуму ЦК ЛКСМУ. – 28.04 – 14.06.1934 р. – 120 арк.
    37. Спр. 1067. Листування ЦК ЛКСМУ з райкомами ЛКСМУ про участь комсомольців у виборах до Рад і роботу серед піонерів. – 18.09 – 12.11.1934 р. – 20 арк.
    38. Спр. 1108. Проект постанови ЦК ЛКСМУ, доповідні записки, довідки про злочини у школах, самогубства і боротьбу з ними. – 15.05.1934 р. – 17.03.1935 р. – 20 арк.
    39. Спр. 1110. Витяг з протоколу засідання бюро ЦК ЛКСМУ, листування у справі вбивства піонера Мортковича М. у с. Врадіївка, Одеської обл. – 7.04 – 28.11.1934 р. – 7 арк.
    40. Спр. 1158. Доповідні записки обкомів ЛКСМУ, листи про роботу піонерських організацій та характеристики на вчителів та піонерів-ударників. – 1.04.34 р. – 27.04.1935 р. – 35 арк.
    41. Спр. 1160. Стенограма Всеукраїнської наради піонерських працівників. – 16.10 – 17.10.1934 р. – 152 арк.
    42. Спр. 1161. Стенограма виступу секретаря ЦК ЛКСМУ на радіопереклику про хід конкурсу на кращого піонервожатого та комсомольський осередок з керівництва піонерами. – 28.03.1934 р. – 23 арк.
    43. Спр. 1163. Стенограма врочистої частини ранку, присвяченого зустрічі трьох поколінь. – 6 жовтня 1934 р. – 5 арк.
    44. Спр.1165. Проекти постанов ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про дитячий комуністичний рух. – 4.01.1934 р. – 3.01.1935 р. – 197 арк.
    45. Спр. 1166. Доповідь секретаря ЦК ВЛКСМ на київському міському комсомольському активі «Про Міжнародний юнацький тиждень день». – 14.08.1934 р. – 36 арк.
    46. Спр.1250. Проекти постанов ЦК КП(б)У, доповідні записки, довідки та ін. матеріали з питань участі комсомолу у роботі шкіл. – 3.01.1935 р. – 28.03.1936 р. – 64 арк.
    47. Спр.1294. Стенограма наради при ЦК ЛКСМУ про комуністичне виховання молоді. – 28.09. – 30.09.1935 р. – 317 арк.
    48. Спр. 1305. Стенограма Всеукраїнської наради з питань роботи обласних шкіл комдитруху при ЦК ЛКСМУ. – 5.02.1935 р. – 61 арк.
    49. Спр. 1306. Проекти постанов ЦК ЛКСМУ, доповідні записки про стан роботи піонерських організацій та керівництво КСМ організацій комуністичним дитячим рухом. – 1.01 – 27.12.1935 р. – 314 арк.
    50. Спр. 1307. Стенограма радіозборів піонервожатих України, скликаних ЦК ЛКСМУ. – 5.12.1935 р. – 32 арк.
    51. Спр. 1308. Стенограма бесіди секретаря ЦК ЛКСМУ з піонервожатими та комсоргами середніх шкіл м. Києва. – 2.03.1935 р. – 42 арк.
    52. Спр. 1309. Стенограма наради при ЦК ЛКСМУ з піонервожатими Одеси. – 28.01.1935 р. – 18 арк.
    53. Спр. 1337. Довідка про оборонну роботу комсомолу за період з 1931 – 1935 рр. та проект рапорту 9 з’їзду ЛКСМУ від Тсоавіахіму України. 1936 р. – 24 арк.
    54. Спр.1357. Стенограма виступу секретаря ЦК ЛКСМУ на зльоті піонерів-відмінників навчання під час зимових канікул. – 1936 р. – 25 арк.
    Опис 12. 1930 – 1941 рр.
    55. Спр. 337. Витяги з протоколів засідань секретаріату ЦК ЛКСМУ, доповідні записки та тематичний план секції юнацького руху Ітспарту та інші матеріали про стан дитячого комуністичного руху на Україні. – 3.01 – 23.10.1931 р. – 15 арк.
    56. Спр. 371. Рішення опитуванням членів бюро ЦК, план роботи, акти перевірки, заяви комсомольців і листування центральної конфліктної комісії. – 23.04 – 5.10.1932 р. – 22 арк.
    57. Спр. 467. Протокол засідання розширеного бюро ЦК ЛКСМУ з піонерами – кращими ударниками збирання й охорони врожаю. – 31.08.1933 р. – 2 арк.
    58. Спр. 608. Привітання на ім’я тов. Ворошилова, УВО та ЦК ЛКСМУ від Всеукраїнського зльоту юних друзів оборони і допризовників. – 1.01 – 5.10.1934 р. – 20 арк.
    59. Спр. 736. Проекти постанов ЦК ЛКСМУ і Наркомосу про військово-оборонну та фізкультурну роботу серед піонерів і школярів і розгортання руху „юних дослідників Арктики”. – 13.01 – 1.06.1935 р. – 60 арк.
    60. Спр. 740. Стенограма радіозборів піонерських вожатих. – 5.12.1935 р. – 6 арк.
    61. Спр. 883. Проекти складу президії пленуму Центрального бюро КДР ЦК ЛКСМУ. – Без дати. – 4 арк.
    Фонд1. Документи відділів ЦК КП(б)У.
    Опис 20. Загальний відділ.
    62. Спр. 2910. Протокол наради при Агітаційно-пропагандистському відділі ЦК КП(б)У з Центральним штабом з керівництва зльотом ЮП про проведення піонерських зльотів на Україні. – 7.06 – 26.06.1929 р. – 6 арк.
    63. Спр. 3019. Довідки інформвідділу ЦК КП(б)У і ЦК ЛКСМУ про недоліки в роботі окружних партійних організацій, проведення антирелігійної роботи серед молоді, створення нормальних умов праці робітникам та з інших питань. – 2.01 – 27.12.1929 р. – 89 арк.
    64. Спр. 4193. Постанови ЦК КП(б)У, доповідні записки, матеріали до доповідей, свідчення, довідки інформсектору ЦК КП(б)У, місцевих партійних органів, РНК УСРР, органів кінофікації, листування агітаційно-масового відділу ЦК КП(б)У про стан і роботу української кінематографії, клубів, театрів, роботи серед бідноти, комуністичне будівництво на селі. 15.01 – 30.12.1931 р. – 89 арк.
    65. Спр. 6455. Доповідна записка наркома освіти УСРР В.П. Затонського до ЦК КП(б)У на ім’я С. В. Косіора „Про стан масово-політичної роботи серед школярів”. – 3.04.1934 р. – 32 арк.
    66. Спр. 6642. Директивні листи ЦК КП(б)У, доповідні записки, довідки, листи, телеграми відділів ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКО України, НКВС УСРР про роботу шкіл, їх матеріальний стан, антирадянські настрої серед учнів, нагородження вчителів, становище шкіл нацменшин на Україні, забезпечення шкільним приладдям. – 1.01 – 28.12. 1935 р. – 179 арк.
    67. Спр. 6825.телеграмма ЦК ВКП(б) до ЦК КП(б)У, телеграми та листи ЦК КП(б)У обкомам партії та облвиконкомам, іншим органам, постанови ЦК ЛКСМУ, доповідні записки та довідки ЦК ЛКСМУ, партійних та радянських органів про використання комсомольських кадрів, збільшенні заробітної платні піонервожатим, будівництво будинків піонерів, організацію відпочинку дітей та інші питання комсомольської та піонерської роботи. – 17.01 – грудень 1936 р. – 166 арк.
    68. Спр. 6867. Доповідна записка ЦК ЛКСМУ ЦК КП(б)У про проведену конференцію молодих вчителів України. Стенограма наради при Київському міському комітеті КП(б)У директорів, комсоргів і піонерських вожатих шкіл міста (невиправлена). – 10.01. – 11.04. 1936 р. – 69 арк.
    69. Спр. 6878. Привітання РНК УРСР і ЦК КП(б)У V з’їзду працівників товариства Червоного Хреста і Червоного півмісяця. Доповідні записки, оперативні зведення, довідки керівних органів товариства ЧХЧП про роботу організацій товариства і МОДРу. – 27.02 – 31.12.1936 р. – 126 арк.
    70. Спр. 7084. Проект постанови ІV пленуму ЦК ЛКСМУ про недоліки у роботі ЦК, обкомів та місцевих організацій ЛКСМУ, постанова ЦК ЛКСМУ про незадовільну роботу Київського міськкому ЛКСМУ, довідки ЦК ЛКСМУ до ЦК КП(б)У про санаторно-курортне обслуговування студентів вузів та технікумів, висування секретарів міськрайонів з місцевих комсомольських кадрів, зростання ЛКСМУ у 1934 – 1936 рр., характерні факти з листів виключених з комсомолу та ін. питання. 3.02 – 22.05.1937 рр. – 70 арк.
    71. Спр. 7097. Листи, інформації, доповідні записки Наркомату освіти УРСР, партійних, радянських, профспілкових органів про роботу місцевих відділів народної освіти, стан шкіл, проведення уроків з вивчення Конституції СРСР у школах України, підвищення кваліфікації учителів початкової та середньої школи, навчальних процесах, забезпечення учнів підручниками та видання навчальних посібників мовами нацменшин тощо. У справі є телеграма за підписом Й. В. Сталіна про необхідність перетворення так званих зразкових та досвідно-показових шкіл на звичайні школи, постанова РНК УРСР про заходи щодо ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Зауваження В. П. Затонського щодо якості перекладу „Короткого курсу історії СРСР”. – 11.01 – 19.11.1937. – 116 арк.
    72. Спр. 7098. Доповідні записки, довідки, інформації партійних та радянських органів про стан виховної роботи з дітьми в школах, піонерських таборах, дитячих будинках, про дитячу злочинність, ліквідацію дитячої безпритульності. Доповідна записка Управління народногосподарського обліку УРСР до ЦК КП(б)У про дитячу смертність на Україні у 1935 – 1936 рр. – 15.01 – 1.08.1937 р.
    Фонд 59. Колекція спогадів про жовтневу революцію, громадянську війну, соціалістичне будівництво і велику вітчизняну війну.
    Опис 1.
    73. Спр. 217. Воробін О. І. – Б. д. – 61 арк.
    Державний архів Київської області
    Фонд 779. Київський обласний комітет ЛКСМУ.
    Опис 3.
    74. Спр. 2. Протоколи засідань бюро № 21 – 29. – 13.1 – 27.3.1933 р. – 44 арк.
    75. Спр. 3. Протоколи засідань бюро і матеріали до них. №№ 31 – 40. – 3.05 – 18.08.1933 р. – 68 арк.
    76. Спр. 5. Протоколи засідань бюро і матеріали до них. №№ 49 – 50. – 7.10 – 5.12.1933 р. – 53 арк.
    77. Спр. 14. Протоколи і резолюції пленумів №№ 1, 2, 8, засідань секретаріату № 1, 4 – 7, 9 – 10, 13 – 16. – 19.2 – 27.06.1936 р. – 79 арк.
    78. Спр.15. Протоколи засідань бюро Київського обкому комсомолу за 1936 р. – 2.01 – 3.08.1936 р. – 136 арк.
    79. Спр. 17. Протоколи засідань бюро обкому ЛКСМУ № 35, 38 – 42, 44 – 60 – 11.1 – 5.7. 1937р. – 218 арк.
    80. Спр.18. Протоколи засідання бюро райкомів області. – 2.11 – 26.12.1937 р. – 29 арк.
    81. Спр.19. Стенограма загальноміського комсомольського активу м. Києва. – 13 – 14.12.1938 р. – 239 арк.
    82. Спр. 21. Стенограма четвертої обласної конференції ЛКСМУ Київщини. – 29.1 – 1.2.1939 р. – 579 арк.
    Державний архів Луганської області
    Фонд 5. Ворошиловградський міськком компартії України (м. Ворошиловград).
    Опис 1. 1930 – 1942 рр.
    83. Спр. 570. Протоколи № 71 – 87 засідань бюро міськкому КП(б)У. – 14.09. – 28.12.36 р. – 425 + 1 арк.
    84. Спр. 911. протоколи № 56 – 64 засідань бюро міськкому КП(б)У. – 15.04. – 10.07.37 р. – 256 арк.
    85. Спр. 912. протоколи № 65 – 76 засідань бюро міськкому КП(б)У. – 14.07. – 20.10.37 р. – 198 арк.
    Фонд П.121. Луганський окружний комітет ЛКСМУ.
    Опис 1. 1924 – 1930 рр.
    86. Спр. 339. Виписки з протоколів ЦК ЛКСМУ и директивні вказівки ЦК ЛКСМУ про інтернаціональну роботу, про шефство над пограничними військами та з інших питань. – 5.07.1929 р. – 3.09.1930 р. – 34 арк.
    87. Спр. 346. Анкети мобілізованих товаришів на роботу серед юних піонерів. – 1929 – 1930 рр. – 317 арк.
    88. Спр. 351. Протоколи засідань об’єднаного Пленуму Луганського і Старобільського окружкомів ЛКСМУ і засідань Бюро Луганського окружкому ЛКСМУ. – 5.01 – 25.07.1930 р. – 60 арк.
    89. Спр. 364. Директиви, вказівки ЦК ВЛКСМ, ЦК ЛКСМУ та ін. матеріали з питань опозиції, про хворобливі явища серед молоді, про підготовку кваліфікованих робітників та інших питань. – 3.01 – 22.07.1930 р. – 177 арк.

    Рішення, постанови партії, уряду та комсомолу про дитячій рух, збірники документів

    90. ХVІІІ съезд ВКПб. 10 – 21.03.1939 : стеногр. отчет. – М. : Госполитиздат, 1939. – 740 с.
    91. Документы ЦК КПСС и ЦК ВЛКСМ о работе Всесоюзной пионерской организации им. В. И. Ленина : сб. / сост. В. С. Ханчин. – М. : Молодая гвардия, 1970. – 240 с.
    92. Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941 : зб. док. і матеріалів. – К. : Наук. думка, 1986. – 413 с.
    93. ЛКСМ України в цифрах і фактах : довідн. – 3-є, доп. вид. / автор та упоряд. Ю. Бабко. – К. : Молодь, 1982. – 320 с.
    94. ХІ съезд ЛКСМУ. – К. : Молодий більшовик, 1939. – 31 с.
    95. Постанова грудневого пленуму ЦБ ДКО ЦК ВЛКСМ. – К. : Київ. піонер, 1933. – 16 с.
    96. Постанова Х з’їзду ЛКСМУ на звіт ЦК. – К. : Молодий більшовик, 1937. –43 с.
    97. Постанова ІІ пленуму ЦК ВЛКСМ про виконання рішень Х з’їзду ВЛКСМ про покращення роботи серед піонерів. – К. : Відділ піонерів Молотовського РК ЛКСМУ, 1936. – 14 с.
    98. Рішення партії і уряду про школу та піонерорганізацію. – К. : Молодий більшовик, 1938. – 88 с.
    99. ХVІІ съезд ВКПб. 26.01 – 10.02.1934 : стеногр. отчет. – М. : Партиздат, 1934. – 298 с.
    100. Юні ленінці : зб. док. та матеріалів з історії піонер. руху на Україні. – К. : Молодь, 1971. – 264 с.

    Роботи політичних діячів, керівників та методистів
    піонерського руху

    101. Аркин Е. А. Беседы о воспитании детей : в помощь пионервожатым / Е. А. Аркин. – М. : Мол. гвардия, 1936. – 168 с.
    102. Барун Р. Завдання комуністичного виховання дітей. За матеріалами ІХ з’їзду ВЛКСМ / Р. Барун. – Х. : Молодий більшовик, 1931. – 18 с.
    103. Барун Р. Завдання піонерорганізації в зв’язку з ухвалою ЦК ВКП(б) про школу / Р. Барун, С. Кільколих, М. Шарковський ; за заг. ред. С. Кільколиха. – Х. – О. : Молодий більшовик, 1932. – 100 с.
    104. Барун Р. Соціалістичне змагання в піонерорганізації / Р. Барун. – Х. : Молодий більшовик, 1931. – 64 с.
    105. Біленко З. Зліт юних (нарис про зльоти юних піонерів) 22 травня – 25 серпня 1929 р. / З. Біленко, Е. Ратнер. – Х. : Держвидав України, 1929. – 128 с.
    106. Більшовицька гордість. Піонери Київщини від І до ІІ обласної конференції ЛКСМУ (1932 – 1936 рр.). – К. : Київ. обл. ком. ЛКСМУ, 1936. – 40 с.
    107. Боріться за промфінплан : лист до піонерів та школярів. – Х. : ДВУ, 1930. – 29 с.
    108. Бройде І. Діти в соцбудівництві / І. Бройде. – К. : Б. в., 1930. – 34 с.
    109. В боротьбі за реалізацію ухвал ЦК ВКП(б) та Київського МПК про школу та піонерорганізацію. – К. : Рад. шк., 1932. – 48 с.
    110. Военные игры юных пионеров : сб. – М. : ЦС Осоавиахима СССР, 1936. – 82 с.
    111. Гурарій А. Стахановці : кн. для дітей старш. віку / А. Гурарій. – Х. – О. : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1936. – 106 с.
    112. 9-я Международная детская неделя. – М. : Мол. гвардия, 1929. – 46 с.
    113. Зброя безвірника : антиреліг. читанка / склали П. Ветров та ін. – Х. – Д. : ДВУ. – 520 с.
    114. Зильвер С. Быть на чеку! / С. Зильвер. – Б. м. : Изд-во ЦК ВЛКСМ „Молодая гвардия”, 1938. – 68 с. – Сер. „В помощь пионервожатому. Беседы в пионерском отряде”.
    115. Золотухин В. Работать весело, интересно, удовлетворять здоровые запросы детей : докл. об итогах пленума ЦБ ДКО на Моск. совещ. пионерских работников / В. Золотухин. – М. : МООНО, школа ФЗУ ОГИЗа, 1932. – 28 с.
    116. Зорин В. А. Участие детей в культурном строительстве / В. А. Зорин. – М. : Мол. гвардия, 1930. – 16 с.
    117. Зубарев Н. Ваня Минайленко / Н. Зубарев. – Х. – О. : ДВОУ Молодий більшовик, 1933. – 48 с.
    118. Іванов П. Непорушний закон. Піонерам про хлібоздавання / П. Іванов. – Х. – О. : Молодий більшовик, 1933. – 39 с.
    119. Ігнатюк Д. Проти релігійного побуту / Д. Ігнатюк. – 2-е вид., доп. – Х. : ДВУ, 1930. – 105 с.
    120. Інгульський І. Піонери й масові сільськогосподарські кампанії / І. Інгульський. – Х. : Держвидав України, 1930. – 62 с.
    121. Калинин М. И. Статьи и речи о коммунистическом воспитании. 1925 – 1945 гг. / М. И. Калинин. – М. : Учпедгиз, 1951. – 205 с.
    122. Карпеко О. Третій вирішальний / О. Карпеко. – Х. : Молодий більшовик, 1931. – 16 с.
    123. Каттель Б. Юные друзья МОПР. Опыт работы 91-й школы и форпоста г. Киева и Пашского района Ленинградской области / Б. Каттель. – М. : Изд-во ЦК МОПР СССР, 1935. – 35 с.
    124. Кільколих С. 10 років комдитруху в СРСР : доп. на ювілейному пленумі ЦБ ДКР ЦК ЛКСМУ 12.05.1932 р. / С. Кільколих. – Х. – О. : Молодий більшовик, 1932. – 58 с.
    125. Конференція піонерів-ударників. Договір на соцзмагання. – Х. : Молодий більшовик, 1931. – 120 с.
    126. Королев Ф. Ф. Детское коммунистическое движение. Его сущность и задачи / Ф. Ф. Королев. – М. – Л. : Мол. гвардия, 1930. – 46 с.
    127. Короп Р. Піонерський похід за урожай / Р. Короп. – – Х. – О. : Держвидав України „Молодий більшовик”, 1933. – 62 с. – Сер. „Бібліотека вожатого”.
    128. Кржижановський Г. Дітям про п’ятирічку/ Г. Кржижановський. – Х. : Держвидав України, 1930. – 30 с.
    129. Кривохатський М. Безвірники, зміцнюйте оборону СРСР / М. Кривохатський ; перекл. І. Ширенко. – Х. : Пролетар, 1932. – 32 с.
    130. Крикун У. П. Піонерським ватажкам про військове виховання піонерів / У. П. Крикун. – Х. : Держвидав „На варті”, 1931. – 39 с.
    131. Крупская Н. Методы работы с детьми : письмо в ЦК РКСМ / Н. К. Крупская // Педагогические сочинения : в 10 т. – М. : Изд-во акад. пед. наук, 1956. – Т. 5. – 1956. – С. 15 – 17.
    132. Крупская Н. Педагогические сочинения : в 10 т. / Н. К. Крупская. – М. : Изд-во акад. пед. наук, 1956. – Т. 5. – 1956. – 696 с.
    133. Крупская Н. К. О Международной детской неделе / Н. К. Крупская // Письма пионерам. – М. : Мол. гвардия, 1938. – 96 с.
    134. Крупская Н. К. О работе ВЛКСМ среди детей. Доклад и заключительное слово на VІІІ съезде ВЛКСМ / Н. К. Крупская. – М. : Мол. гвардия, 1928. – 31 с.
    135. Куліченко В. Гаррі Айзман / В. Куліченко. – Х. – О. : Молодий більшовик, 1931. – 32 с.
    136. Куліченко В. Міжнародний зліт пролетарських дітей / В. Куліченко, В. Лір. – Х. : Держвидав України, 1930. – 70 с.
    137. Куліченко В., Лір В. Піонери за червоним кордоном : зб. про міжнар. дитячий рух /В. Кулінченко, В. Лір. – Х. : Молодий більшовик. – 1931. – 156 с.
    138. Ленин В. И. Задачи союзов молодежи : речь на III Всерос. съезде Российского Коммунистического Союза Молодежи 2 окт. 1920 г. / В. И. Ленин // Полное собрание сочинений. – изд. 5-е. – М. : Изд-во полит. лит., 1981. – Т. 41 (май – октябрь 1920). – 1981. – С. 298 – 318.
    139. Лір В. Інтернаціональне виховання в загоні юних піонерів / В. Лір. – Х. : Держвидав України, 1929. – 79 с. – Б-ка журн. „Дитячий рух”.
    140. Лір В. Наша всесвітня рать / В. Лір. – пер. з 2-го допов. рос. вид. – Х. : Юний ленінець, 1925. – 48 с.
    141. Литвинів Ст. Робота гуртка „Юних безвірників” / Ст. Литвинів. – Х. : Держвидав України, 1929. – 79 с.
    142. Ми шлях накреслимо новий! : нотатки для піонер бригад, що виїжджають на село до посівкампанії. – К. : Ред. газети „Київський піонер”, 1933. – 32 с.
    143. Мировая пионерия. Первая международная пионерская конференция. Август 1929. – М. – Л. : Мол. гвардия, 1929. – 102 с.
    144. Мускин В. Коммунистическое воспитание детей – боевая задача комсомола : докл. зав. отделом пионеров / В. Мускин. – М. : Мол. гвардия, 1935. – 48 с.
    145. О пионерах и пионерском движении : речи и ст. В. И. Ленина, Л. М. Кагановича, П. П. Постышева и др. – М. : Мол. гвардия, 1932. – 115 с.
    146. О пионерской организации : ст., речи, письма выдающихся партийн., гос. и обществ. деятелей / сост., авт. вступ. ст. и примеч. Н. И. Монахов. – М. : Изд-во акад. пед. наук РСФСР, 1963. – 80 с.
    147. Організуйте дітей для боротьби за промфінплани третього року п’ятирічки : матеріали Всеукр. піонер. конф. в Сталіному у верес. 1930 р. – Х. – О. : ДВУ „Молодий більшовик”, 1930. – 24 с.
    148. Ос. Г. М. Будем готовы! (о военной работе среди пионеров) / Г. М. Ос. – изд. 2-е, доп. и испр. – М. : Мол. гвардия, 1931. – 61 с.
    149. Ос. Г. М. Военизация в детском досуге : сб. материалов для организации военных занятий на досуге и военизированных вечеров и утренников / Г. М. Ос. – М. : Мол. гвардия, 1921. – 203 с.
    150. Осетров П. П. МОПР в школе / П. П. Осетров. – М. : Изд-во
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины