ПОЛІТИКО-ДИНАСТИЧНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ МАЙЯ БААКАЛЬ ЗА МАТЕРІАЛАМИ КОРПУСУ ЕПІГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ПАЛЕНКЕ (ЛАКАМХА’) : ПОЛИТИКО-династическая ИСТОРИЯ ГОСУДАРСТВА МАЙЯ БААКАЛЬ ПО МАТЕРИАЛАМ КОРПУСА эпиграфических источников Паленке (ЛАКАМХА)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ПОЛЮХОВИЧ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ

УДК 94 (399.7)

ПОЛІТИКО-ДИНАСТИЧНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ МАЙЯ БААКАЛЬ ЗА МАТЕРІАЛАМИ КОРПУСУ ЕПІГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ПАЛЕНКЕ (ЛАКАМХА’)

Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

науковий керівник:
Рубель Вадим Анатолійович,
доктор історичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. Джерельна база та історіографія дослідження………………...12
1.1. Джерела……………………………………………………………………...12
1.2. Історіографія дослідження………………………………………………….22
РОЗДІЛ 2. Правитель та його оточення у суспільстві класичних майя за даними ієрогліфічних написів………………………………………………...35
2.1. Суб’єкт і об’єкт влади………………………………………………………35
2.2. Характер влади……………………………………………………………...41
2.3. Механізми передачі та апарат влади………………………………………82
РОЗДІЛ 3. Баакальське царство до початку VII ст. н.е. в історичній традиції класичного періоду…………………………………………………..93
3.1. Характер традиції. Міфологічні та легендарні оповідання про прабатьківщини в історичній традиції Баакальського царства ………………93
3.2. Історичні відомості про раннє Баакальське царство…………………….102
3.3. Династична та політична криза кінця VI – початку VII ст……………...120
РОЗДІЛ 4. Баакальська держава за часів стабілізації та піднесення
(VII – перша третина VIII ст.)……………………………………………….132
4.1. Стабілізація та зміцнення держави Баакаль за К’ініч Ханаахб Пакаля…………………………………………………………………………...132
4.2. Піднесення та перші ознаки кризи. Баакальське царство за К’ініч Кан Бахлама II……………………………………………………………………….159
4.3. Доба тимчасового послаблення та відродження. Баакальське царство у першій третині VIII ст………………………………………………………….170
РОЗДІЛ 5. Занепад та загибель Баакальської держави (друга половина VIII – початок ІХ ст.)…………………………………………………………191
5.1. Дані писемних джерел з історії держави Баакаль середини – другої половини VIII ст………………………………………………………………..191
5.2. Доба занепаду Баакаля та проблеми колапсу суспільства класичних майя за археологічними даними……………………………………………………..201
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………….215
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...246
Додаток А. Мапи………………………………………………………….……246
Додаток Б. Ієрогліфічні тексти…………………………………………...……249
Додаток В. Хронологічна таблиця подій історії Баакаля……………………602
Додаток Г. Династія правителів Баакаля……………………………………..621

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Історія стародавніх майя є невід’ємною складовою світової історії та охоплює процес становлення, піднесення й занепаду однієї із найрозвиненіших доколумбових цивілізацій Американського континенту. Сучасних дослідників давні майя цікавлять, передусім, не як ізольована спільнота, а у більш широкому контексті становлення ранніх держав. Упродовж тривалого часу “колискою” світової цивілізації вважалася Месопотамія (територія сучасного Іраку), але в міру появи нових археологічних даних стало очевидно, що складні суспільства формувалися незалежно одне від одного у різних точках земної кулі: Месопотамії, Єгипті, Південній Азії, Китаї, Південній Америці, Мезоамериці. При цьому, цивілізації Американського континенту загалом та Мезоамерики зокрема розвивалися у специфічних умовах, а тому за цілою низкою базових ознак суттєво відрізнялися від державних утворень Старого Світу. Якщо формування цивілізацій Стародавнього Сходу було пов’язане із розвитком металургії і розпочалося в долинах великих річок (Ніл, Євфрат, Хуанхе), то перші державні утворення майя виникли у гірській і болотистій місцевості за умов абсолютного панування індустрії з каменю (метали з’являються у Мезоамериці не раніше VII ст. н.е., коли цивілізація майя вже досягла свого піку). Тому аналіз розвитку політичної організації майя може сприяти розкриттю сутності механізму формування й функціонування державних утворень в контексті загальної проблеми розвитку соціально-політичної організації ранніх суспільств.
Слід особливо підкреслити, що можливість повноцінно досліджувати політичну історію стародавніх майя з’явилася лише впродовж останніх двадцяти п’яти років. Хоча від цієї цивілізації до нас дійшов великий корпус ієрогліфічних текстів, писемність майя тривалий час не піддавалася дешифровці. Лише починаючи приблизно з середини 1980-х рр., коли у результаті наполегливої праці кількох поколінь дослідників було сформульовано основні принципи дешифровки та правила читання текстів, стало можливим робити висновки про суспільний і державний устрій майя на підставі аналізу писемних першоджерел. Для реконструкції політичної історії стародавніх майя особливо важливими є так звані “царські написи” – виконані на твердих носіях (кам’яних стелах, кам’яних чи дерев’яних панелях тощо) тріумфальні реляції, покликані звеличити місцевих правителів за допомогою опису їхньої участі у ритуальних дійствах чи перемог над зовнішніми ворогами. Порівняльний аналіз “царських написів”, що походять із різних археологічних городищ регіону, дозволив реконструювати у загальних рисах складну систему політичної взаємодії між державами майя, у якій відносини союзництва та взаємної підтримки нерідко змінювалися ворожнечею і спустошливими війнами. Завдяки тому, що майже всі монументальні пам’ятки містять дати за мезоамериканською календарною системою, сучасні історики мають можливість відновити послідовність і хронологію подій.
Враховуючи викладене, актуальною проблемою на сучасному етапі майяністики є реконструкція політико-династичної історії окремих держав майя та регіону в цілому, яка ґрунтувалася б на вивченні писемних і археологічних джерел. Виходячи з цих міркувань, автор обрав тему свого дисертаційного дослідження – “Політико-династична історія держави майя Баакаль за матеріалами корпусу епіграфічних джерел Паленке (Лакамха’)”. Вибір матеріалу Паленке пояснюється, передусім, його значенням у розвитку цивілізації майя та особливостями джерельної бази – наявністю значного обсягу епіграфічних та археологічних даних, які дозволяють детально висвітлити політико-династичну історію держави Баакаль, а також провести її глибокий аналіз.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження визначається наступними чинниками: недостатнім рівнем висвітлення в історичній науці політико-династичної історії держав майя, реконструйованої на основі даних епіграфічного корпусу; необхідністю введення в науковий обіг новознайдених епіграфічних джерел, а також повторного документування уже відомих, але неякісно досліджених ієрогліфічних текстів майя класичного періоду; недостатнім рівнем проведеного історичного аналізу епіграфічних джерел та необхідністю уточнення наших уявлень про політичну історію і суспільний устрій класичних майя в світлі останніх досліджень у дешифруванні ієрогліфічної писемності; потребою у здійсненні повноцінного історичного дослідження на тлі зростання інтересу українців до цивілізації стародавніх майя.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової теми “Історія української державності нової та новітньої доби” (державний реєстраційний номер 06 БФ 046-01). Також дана робота є ініціативною темою, виконаною в контексті становлення та розвитку вітчизняної майяністики, що є одним із науково-освітянських пріоритетів кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Об’єктом дослідження є держава Баакаль та місцева династія правителів, а також цивілізація майя в цілому.
Предметом дослідження є процес формування і розвитку держави Баакаль та її владних інституцій, відносини Баакаля з іншими царствами майя та політичні процеси всередині держави.
Мета дисертаційного дослідження – розкрити події політико-династичної історії держави майя Баакаль, які мали місце у визначений хронологічний період (V – Х ст. н.е). Для реалізації мети визначено такі завдання:
- проаналізувати джерельну базу та стан наукової розробки проблеми;
- з’ясувати особливості політичного устрою суспільства класичних майя, роль правителя та його оточення у системі управління державою за даними ієрогліфічних написів;
- на підставі даних аналізу епіграфічних джерел здійснити реконструкцію політико-династичної історії держави Баакаль, виокремити і проаналізувати головні етапи її становлення та розвитку;
- виявити причини стабілізації і піднесення Баакальської держави під час правління К’ініч Ханаахб Пакаля у середині VII ст. н.е.;
- розглянути головні чинники, які призвели до послаблення Баакальської держави наприкінці VII – на початку VIII ст. та її тимчасового піднесення під час правління Ахкаль Мо’ Наахба ІІІ у 721-736 рр.;
- визначити можливі причини занепаду і загибелі держави Баакаль та класичної цивілізації майя в цілому.
Історію стародавніх майя прийнято поділяти на такі основні періоди: докласичний (1500 р. до н.е. – 250 р. н.е.), класичний (250 – 1000 рр. н.е.) і посткласичний (1000 – 1530 рр.). Історія держави Баакаль охоплює всю класичну епоху, отже, хронологічні межі дослідження охоплюють період від першої половини V ст. н.е. до кінця X ст. н.е. Встановлення нижньої межі (V ст. н.е.) обумовлене згадкою у писемних джерелах засновника династії і першого правителя Баакаля – К’ук’ Бахлама І. Верхня межа (Х ст. н.е.) пов’язана із часом загибелі держави Баакаль і встановлюється шляхом датування археологічного матеріалу зони Паленке. При цьому слід зазначити, що найбільш детально наявна джерельна база дозволяє проаналізувати соціально-політичну еволюцію Баакаля доби пізньої фази класичного періоду розвитку цивілізації майя – з кінця VI до початку IX ст. н.е.
Географічні межі дослідження охоплюють, насамперед, терени тропічних низин західної зони майя, утворених басейнами рік Усумасінти і Гріхальви, включно з великими притоками (Чакамаш, Мічоль, Туліха та ін.), що відповідають сучасним мексиканським штатам Чіапас (північна частина) і Табаско (східна частина). Деякі аспекти дослідження стосуються регіону майя в цілому або його окремих областей: частини території сучасних Мексики, Гватемали, Белізу, Західного Гондурасу та Західного Сальвадору (див. Додаток А).
Теоретичні і методологічні засади дослідження. Враховуючи характерні особливості обраної теми і специфіку джерельної бази, автором було застосовано цілий комплекс загальнонаукових та спеціальних історичних методів, які включали: метод критичного аналізу, який передбачає при вивченні джерел врахування факторів їхньої достовірності, повноти, інформативності, авторської мотивації тощо; синхронний та діахронний у поєднанні з історико-порівняльним методом застосовувалися при опрацюванні джерельних матеріалів у разі наявності у них фактологічних розбіжностей; комплексний метод використовувався при реконструкції політико-династичної історії держави майя Баакаль, коли аналізу підлягали джерела різних типів: епіграфічні, археологічні й лінгвістичні; проблемно-хронологічний метод аналізу історичних фактів дав можливість розглянути політико-династичну історію держави Баакаль у відповідних хронологічних межах, визначити основні етапи її державно-еволюційних трансформацій, співставити різні сторони становлення, функціонування та падіння Баакаля; метод типологічної класифікації дав змогу структурувати передумови, події та наслідки політико-династичної історії держави Баакаль в контексті загальних тенденцій і особливостей соціально-політичної еволюції суспільства стародавніх майя у класичний період; метод системного аналізу як складова загальнонаукового системного підходу дозволив виявити витоки, передумови, етапи еволюції та наслідки існування держави Баакаль у V – X ст. в умовах, коли не всі аспекти реальної історії віддзеркалені в текстах, але хід історичного розвитку можна реконструювати методом аналогової екстраполяції.
Новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше в українській історичній науці проведено дослідження політико-династичної історії окремо взятої держави майя класичного періоду на основі читання й інтерпретації автентичних ієрогліфічних текстів мовою оригіналу. Вперше проведено повний аналіз (транскрипція, транслітерація, переклад та хронологія) усіх відомих станом на сьогодні ієрогліфічних текстів археологічної зони Паленке та однойменного регіону. Запропоновано авторську реконструкцію низки пошкоджених текстів. Уточнено задокументований у попередніх дослідженнях епіграфічний матеріал та введено у науковий обіг нові джерела. Завдяки виконаному автором уточненню та оновленню епіграфічного матеріалу, вперше проведено максимально повну з фактологічної точки зору реконструкцію політико-династичної історії держави майя Баакаль. Обґрунтовано висунуті автором гіпотези, що стосуються політико-династичної історії держави майя Баакаль.
Апробація дослідження здійснена на засіданнях Наукового семінару з епіграфіки майя Мезоамериканського центру ім. Ю. В. Кнорозова Російського державного гуманітарного університету (м. Москва). Проміжні результати дослідження були представлені на таких міжнародних наукових конференціях: 50-й міжнародний конгрес американістів (Варшава, 2000 р.); V, VI VII, IX, X, XIV Європейські конференції майяністів (Бонн, 2000 р.; Гамбург, 2001р.; Лондон, 2002 р.; Бонн, 2004 р.; Лейден, 2005 р.; Краків, 2009 р.); XXVI (2002 р.), XXVII (2003 р.), XXVIII (2004 р.), XXIX (2005 р.), XXX (2006 р.), XXXI (2007 р.), XXXII (2008 р.) Техаські форуми майяністів (Остін); 22-й (2004 р.) Щорічний пенсільванський форум майяністів (Філадельфія); IV (2007 р.) і VI (2009 р.) Кнорозовські читання (Москва); XIV (2005) і XVII (2011 р.) Сергєєвські читання (Москва); Перша краківська конференція майяністів (Краків, 2011 р.); Третя міжнародна наукова конференція “Актуальні проблеми історії стародавнього світу” (Київ, 2011 р.).
Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 12 публікаціях автора, з яких 4 опубліковано у фахових виданнях, 3 – у зарубіжних виданнях. Усі вони матимуть практичну реалізацію при розробці нового університетського нормативного курсу “Історія цивілізацій Доколумбової Америки”, а також при підготовці відповідних підручників нового покоління з історії первісного суспільства, середніх віків, Доколумбової Америки, країнознавства, історіософії і політології, у науково-дослідній роботі при створенні вузькопроблемних та загальних праць з історії класичних майя.
Основою цього дослідження є здійснені автором читання та переклади ієрогліфічних текстів майя класичної доби, які стосуються історії стародавнього Паленке.
Читання виконано на основі дешифрування ієрогліфічної писемності майя, виконаного групою дослідників (Д. Стюарт, С. Хаустон, Н. Грюбе, М. Зендер та інші) у 1980-х – 2000-х рр. Ієрогліфічні тексти наводяться у транскрипції та транслітерації згідно із загальноприйнятими правилами (див.: [182, pp. 4-5, 11-12, 52]), знаки, читання яких не встановлено, позначаються трикрапками (…) або номерами в каталозі Дж. Е. С. Томпсона [286] та В. Рінгля і Т. Сміт-Старка [239], читання та переклади, що можуть бути в подальшому переглянуті, позначено знаками питання (?). Втрачені фрагменти написів позначено трикутними дужками з трьома крапками (), частини текстів, які піддаються реконструкції позначаються квадратними дужками із відновленим текстом (наприклад: [AJAW]).
При перекладі автор ґрунтувався на визначенні мови писемності як мови східноч’оланської підгрупи мовної родини майя-кіче, найближчими до якої є колоніальна ч’ольті та сучасна ч’орті [173]. Відповідно, як головні лексикографічні джерела використано словники цих мов [28; 45; 48; 60; 130]. Разом із тим, взято до уваги матеріали словників мов ч’оль [6; 29; 58], юкатекської [7; 9; 16], цоціль та цельталь [5; 31], а також стислих словників мови ієрогліфічної писемності Е. Бута та П. Метьюза і П. Біро [10; 37].
Під час перекладу автор виходив із спостережень стосовно граматики мови ієрогліфічної писемності, сформульованих, зокрема, Д. Стюартом, А. Лакаденою, С. Віхманном [189; 190; 271].
Перерахунок дат майя в європейські здійснено згідно з 584285-кореляцією Гудмена-Мартинеса-Томпсона (GMT), яка передбачає, що початкова дата хронології майя (0.0.0.0.0, 4 Ахав 8 Бішо’хль) відповідає дню 584285 юліанського періоду Скалігера (8 вересня 3114 р. до н.е. за юліанським календарем).
Автор поділяє загальноприйняту зараз точку зору про те, що створення ієрогліфічних текстів майя у І тисячолітті н.е. (цей етап розвитку майяського суспільства прийнято позначати запропонованим С. Г. Морлі терміном “класична доба” чи “класичний період”) пов’язано з існуванням та функціонуванням у них певного типу державних утворень.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дане дисертаційне дослідження є першою в українській історичній науці реконструкцією політико-династичної історії окремо взятої держави майя класичного періоду на основі читання й інтерпретації автентичних ієрогліфічних текстів мовою оригіналу. Вперше проведено повний аналіз (транскрипція, транслітерація, переклад та хронологія) усіх відомих станом на сьогодні ієрогліфічних текстів археологічної зони Паленке та однойменного регіону, на підставі якого було здійснено максимально повну з фактологічної точки зору реконструкцію політико-династичної історії держави майя Баакаль.
У роботі проаналізовано джерельну базу та стан наукової розробки проблеми і зроблено висновок, що ключовими факторами при реконструкції політико-династичної історії будь-якої держави майя є вивчення писемних і археологічних джерел. Можливість повноцінно вивчати політико-династичну історію держав майя з’явилася лише впродовж останніх двох десятиліть. Доти, доки зміст ієрогліфічних написів не став зрозумілим для дослідників, реконструкція, яка ґрунтувалася на писемних і археологічних джерелах, мала лише гіпотетичний характер. Дисертаційне дослідження містить результати кропіткої праці багатьох поколінь дослідників та авторські висновки. Наявність досить великого за обсягом корпусу писемних джерел, які, завдяки успіхам у дешифруванні ієрогліфічної писемності майя в 1990-х – 2000-х рр., є у переважній частині доступними для розуміння, дозволяє в багатьох випадках доволі докладно реконструювати події історії стародавніх майя та їхні соціальні інститути, виявити уявлення, що існували у суспільній та індивідуальній свідомості. При цьому, дані писемних джерел можуть бути доповнені, перевірені та скореговані на основі матеріалів археологічних досліджень та, стосовно окремих моментів, етнографічних спостережень. Наявні документальні матеріали створюють цілком репрезентативний комплекс джерел, який, із урахуванням сучасних методик роботи з текстами, дозволяє порівняно повно відтворити події політико–династичної історії держави класичних майя Баакаль із столицею у Лакамха’ (стародавня назва сучасної археологічної зони Паленке, штат Чіапас, Мексика). Дослідження історії Паленке розпочалося в 1950-х – 1960-х рр. у роботах Г. Берліна, Дж. Кублера, Д. Келлі. Перших істотних успіхів (реконструкція царського списку та основних подій політичної історії) було досягнуто у 1970-х – першій половині 1980-х рр., насамперед, у роботах Л. Шіле, П. Метьюза, Ф. Лаунсбері. Впродовж останніх двох десятиліть, у міру просування дешифрування ієрогліфічної писемності майя, вивчення історії Баакаля значно інтенсифікувалося. На цей час опубліковано кілька узагальнених праць з історії Баакаля-Паленке, авторами яких є, зокрема, Н. Грюбе та С. Мартін, Дж. Скідмор, Д. та Дж. Стюарти. Однак повноцінного наукового дослідження, яке б містило суцільне читання (транскрипція і транслітерація), переклад та аналіз усього корпусу ієрогліфічних текстів Паленке, до цього моменту здійснено не було.
З’ясовано особливості політичного устрою суспільства класичних майя, роль правителя та його оточення у системі управління державою за даними ієрогліфічних написів. На підставі аналізу текстів майя класичного періоду можна зробити висновок, що практично у всіх випадках головними героями описуваних подій виступають правитель (“священний владар”) та його свита. З точки зору соціально-політичної організації цивілізація майя, по суті, мало чим відрізнялася від інших культур Стародавнього Світу, зокрема державних утворень Близького і Далекого Сходу. Улюбленою справою владаря класичних майя було ведення війни і служіння богам, розширення території впливу та збільшення власних ресурсів, встановлення монументів і будівництво храмів як ознака могутності та незалежності представника царської династії, божественне походження якої при цьому постійно підкреслювалося. В ієрогліфічних написах можна виокремити ритуальну, військову та адміністративно-господарську функції влади майяського священного владаря. При цьому, в текстах із Паленке у гіпертрофованому вигляді репрезентовано перший аспект: участь правителя в ритуалах як посередника між людьми та божествами. Тексти дозволяють також виділити певні типи ритуалів, у яких брав участь священний владар: інавгураційні, “ювілейні”, присвятні, обряди заклинання богів, заупокійні. Під час реалізації своїх функцій священний владар спирався на достатньо розгалужений апарат влади, серед якого виділяються категорії сахалів, ах к’уху’нів, а також інші звання і титули, що позначали особливе суспільне становище їхніх носіїв.
На підставі даних аналізу епіграфічних джерел здійснено реконструкцію політико-династичної історії держави Баакаль у визначений хронологічний період (V – Х ст. н.е.), виокремлено і проаналізовано головні етапи її становлення та розвитку. Глибокий аналіз джерел дає підстави виділити в політичній історії Баакаля кілька етапів, кожен з яких мав свої особливості. Перший етап охоплює події від заснування місцевої династії до воцаріння К’ініч Ханаахб Пакаля (V – початок VІІ ст. н.е.). Це був час становлення Баакальської держави та формування її владних інститутів. Другий етап історії Баакаля – це правління К’ініч Ханаахб Пакаля (615-683 рр.), коли відбулося політичне, економічне та культурне піднесення держави. Третій етап – доба послаблення Баакальської держави у кінці VII – на початку VIII ст. Четвертий етап – тимчасове піднесення Баакаля під час правління Ахкаль Мо’ Наахба ІІІ (721 – після 736 рр.). П’ятий етап – період чергового послаблення і загибелі Баакальського царства (середина VІІІ – Х ст. н.е.). Особливістю політичної історії Баакальського царства до початку VII ст. є те, що сучасні подіям писемні джерела, за поодиноким виключенням, відсутні. Відомості про ці часи походять винятково з пам’яток пізнішої історичної традиції. При цьому, відповідна традиція має яскраво виражений характер пропагандистського міфу, зміст якого підпорядковано політичним інтересам і завданням його замовників. Тому для повідомлень такого характеру притаманні тенденційний відбір фактів, змішання достовірних відомостей про минуле з вигаданими. У цілому легендарна та історична традиція Баакальського царства до початку VII ст. зосереджується на кількох темах: прабатьківщина на півночі, прихід предків династії до прабатьківщини Матвііль, царство у Токтахн (V ст.), перенесення столиці у 490 р. за царювання Буц’ах Сак Чі’ка до Лакамха’ – Паленке, політична криза наприкінці VІ – на початку VІІ ст.
Виявлено причини стабілізації і піднесення Баакальської держави під час правління К’ініч Ханаахб Пакаля у середині VII ст. н.е. За цього правителя відбувається вихід із політичної кризи. З середини 640-х рр. в Лакамха’ розпочинається реалізація масштабної будівельної програми, в 659 р. було здобуто перемогу над коаліцією ворожих міст. Встановлено, що основними чинниками, які сприяли стабілізації та піднесенню Баакальської держави у середині VІІ ст., були зростання чисельності населення і розширення площ, які використовувалися для інтенсивних систем землеробства; зміцнення місцевої знаті, яка в цей час виступала опорою царської влади, а також, можливо, підтримка Ханаахб Пакаля з боку племен чонталь, котрі мешкали в районах узбережжя Мексиканської затоки північніше Паленке. Можна припустити, що саме одна з чонталанських областей фігурує в написах Паленке як історичне утворення Матвііль, посилання на владу над яким з’являється в титулатурі К’ініч Ханаахб Пакаля у другій половині його правління.
Розглянуто головні чинники, які призвели до послаблення Баакальської держави наприкінці VII – на початку VIII ст. та її тимчасового піднесення під час правління Ахкаль Мо’ Наахба ІІІ у 721-736 рр. За наступника К’ініч Ханаахб Пакаля – Кан Бахлама ІІ (684-702 рр.) політичне зміцнення Баакальсько-Матвіільської держави тривало. Воно знайшло відображення в інтенсивній будівельній діяльності (споруди “Групи Хреста”, “Храм ХІІ”, “Храм ХІV”, “Храм ХVІІ”) та у встановленні політичного контролю Баакальського царства над державами правобережжя Нижньої Усумасінти та середньої течії Ріо-Сан-Педро-Мартир. Водночас, за правління Кан Бахлама ІІ спостерігаються як матеріальні (поширення керамічного комплексу “Мурсієлагос”), так і ідеологічні (особливості царської титулатури, мови написів, імен осіб з оточення правителя) ознаки посилення впливу в Баакалі чонтальських елементів. Проте, у другій половині царювання наступника К’ініч Ханаахб Пакаля – Кан Бахлама ІІ (684-702 рр.), після 692 р. з’являються ознаки послаблення Баакальської держави. Серед його причин слід назвати надмірне використання ресурсів для підтримання інтенсивної будівельної і ритуальної діяльності, а також погіршення зовнішнього становища Баакаля, зокрема невдачі у війнах із сусіднім царством Попо’ (Тоніна). Послаблення тривало за спадкоємця Кан Бахлама ІІ К’ан Хой Чітама ІІ (702-721? рр.) і призвело до тяжкої поразки у війні з Тоніна в 711 р. Хоча поширена думка, що сам К’ан Хой Чітам ІІ був захоплений у полон, і не випливає однозначно з наявних джерел, Баакаль, імовірно, потрапив у залежність від Попо’, на певний час у Паленке припиняється кам’яне будівництво. Відродження політичного впливу Баакальської держави відбувається за Ахкаль Мо’ Наахба ІІІ (721 – після 736 рр.). У 720-х рр. відновлюється активна зовнішня політика Баакаля в регіоні, полководець Чак Сууц’ здобуває низку перемог на лівобережжі Верхньої Усумасінти, у тому числі над значним царством Йокіб (П’єдрас-Неграс). Завдяки воєнним перемогам Ахкаль Мо’ Наахб ІІІ мав у своєму розпорядженні значні ресурси, які дозволяли йому поновити в Лакамха’ масштабне будівництво. Правління Ахкаль Мо’ Наахба ІІІ відзначається посиленням та збагаченням паленкської знаті, згадки про представників якої дедалі частіше з’являються на царських пам’ятках, і які створюють власні пам’ятки з написами.
Визначено можливі причини занепаду і загибелі держави Баакаль та класичної цивілізації майя в цілому. Після 736 р. писемна традиція, що походить із Паленке, стає уривчастою та фрагментарною. Відомо, що у 742 р. правителем міста був Упакаль К’ініч Ханаахб Пакаль (імовірно, брат Ахкаль Мо’ Наахба ІІІ), у 751 р. – Кан Бахлам ІІІ, проте більш докладних відомостей про цих правителів бракує. З групи текстів із Палацу та “Храму ХVІ” відомо, що у 764 р. священним Баакальським владарем став К’ініч К’ук’ Бахлам, який царював щонайменше до 783 р. Однак докладніші відомості про нього відсутні. К’ук’ Бахлам ІІ є останнім Священним Баакальским Владарем, згаданим у писемних джерелах (хоч він, імовірно, мав наступника). Думка, що у напису на гравірованій вазі з “Групи Мурсієлагос” повідомляється про воцаріння у 799 р. правителя на ім’я Вак “Кімі” Ханаахб Пакаль, не є достатньо обґрунтованою. Криза та зникнення інституту влади священного владаря в Баакалі відбувається одночасно з істотним (майже удвічі) зростанням чисельності населення, розвитком житлових комплексів міської знаті та посиленням, за археологічними даними, впливу груп населення, пов’язаних із регіоном узбережжя Мексиканської затоки. Можна припустити, що царська влада виявилася неспроможною розв’язати проблеми, які виникли у зв’язку із зростанням чисельності населення та нестачею ресурсів, і була усунута вихідцями з Табаско. Останні, однак, також виявилися нездатними зупинити наростання кризових проявів, що охопили суспільство майя у ІХ ст. (так званий “колапс” класичної цивілізації майя). Питання про його причини залишається предметом жвавої дискусії серед дослідників. Катастрофу, що її зазнали індіанські міста, пояснювали виснаженням ґрунту внаслідок підсічно-вогневої системи землеробства, висиханням чи, навпаки, заболочуванням місць мешкання майя, епідемією жовтої лихоманки, землетрусами і навіть дисбалансом чисельності представників різних статей. З більш правдоподібних пояснень зникнення класичної цивілізації майя слід навести гіпотези про повстання общинників, міжусобні війни та про зовнішнє вторгнення. Останнім часом поширення набули екологічні пояснення катастрофи класичної цивілізації майя. Згідно з ними, однією з головних причин колапсу була відносна перенаселеність зони розселення майя у VIII ст. На думку низки дослідників, для цього часу спостерігаються ознаки хижацького використання природних ресурсів, оскільки досить успішна раніше суспільна система досягла і перевершила свої екологічні межі. Аналізуючи наявні в розпорядженні сучасного дослідника факти, слід відзначити, що майяська, у тому числі баакальська, еліта виявилася неспроможною належним чином відреагувати на обставини, що склалися. Зростання чисельності населення не супроводжувалося жодним оновленням технології. Не спостерігається жодних спроб освоєння нових територій для розширення бази землеробства. Натомість, мали місце або намагання перерозподілити вже наявні ресурси і багатства шляхом міжусобних воєн, або прагнення перенести вирішення проблем в ілюзорну сферу, через розширення ритуальної практики. Але витрачання ресурсів за цими напрямами, принципово неспроможне вирішити проблему їхньої нестачі, лише поглиблювало кризові явища. Таким чином, основною причиною “колапсу”, на думку більшості сучасних дослідників, було вичерпання звичної ресурсної бази за неспроможності суспільної еліти організувати нові засоби пошуку та використання ресурсів. Близько 850 р. у Паленке з’являються нові прибульці з районів узбережжя Мексиканської затоки, носії культури так званої “тонкої помаранчевої кераміки”. У час після їхньої появи міське поселення в районі Паленке швидко деградує і остаточно зникає близько 1000 р. н.е.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Публікації джерел
1. Ланда Д. Сообщение о делах в Юкатане / Д. Ланда [Перевод и комментарии Ю. В. Кнорозова]. – Москва-Ленинград: Издательство АН СССР, 1955. – 310 с.
2. Пополь-Вух. Родословная владык Тотоникапана / [Издание подготовил Р.В. Кинжалов]. – Москва: Ладомир-Наука, 1993. – 253 с.
3. Талах В. Н. Хроники Баакульских владык [Електронний ресурс] / В.Н. Талах // http://bloknot.info/gfe/view.php?file=Textos/Maya/Cronicas-de-Baakul.pdf - [Стан 23.11.2011].
4. Anales de los Cakchiqueles / [Trad. A. Recinos]. – Habana: Casa de las Americas, 1972. – 152 p.
5. Ara D. Vocabulario de lengua tzeldal según el orden de Copanabastla / D. Ara. – México: Universidad Nacional Autónoma de México, 1986. – 520 р.
6. Aulie H. W. Diccionario Ch’ol / H. W. Aulie, E. W. Aulie. – México: Instituto Linguístico de Verano, 1978. – 215 p.
7. Barrera Vásquez A. Diccionario maya Cordemex: Maya-Español / Español-Maya / A. Barrera Vásquez. – Mérida: Ediciones Cordemex, 1980. – 1450 p.
8. Barrera Vasquez A. El libro de los libros de Chilam Balam / A. Barrera Vásquez, S. Rendon. – México: Fondo de Cultura Económica, 2008. – 232 p.
9. Bocabulario de Mayathan por su Abesedario / [анонімний автор XVI ст.]. – Graz: Akademishe Druck- und Verlagsanstalt, 1971. – 199 p.
10. Boot E. Preliminary Classic Maya – English / English – Classic Maya Vocabulary of Hieroglyphic Readings [Електронний ресурс] / E. Boot // http://www.mesoweb.com/resources/vocabulary/index.html - [Стан 23.11.2011].
11. Chi G. A. Relación de algunas costumbres de los indios de las prouincias de Yucatán [Електронний ресурс] / G. A. Chi // http://www.ejournal.unam.mx/ ehn/ehn06/EHNO0605.pdf - [Стан 23.11.2011].
12. Coe M. Maya Scribe and His World / M. Coe. – New York: Grolier Club, 1973. – 160 p.
13. Coe M. Classic Maya Pottery at Dumbarton Oaks / M. Coe. – Washington, D.C.: Dumbarton Oaks, 1975. – 30 p.
14. Coe M. The Lords of Underworld: Masterpieces of Classical Maya Ceramics / M. Coe. – Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1978. – 142 p.
15. Coe M. Old Gods and Young Heroes: The Pearlman Collection of Maya Ceramics / M. Coe. – Jerusalem: The Israel Museum, 1982. – 128 p.
16. Diccionario de Motul Maya-Español, atribuido a Fray Antonio de Ciudad Real, editado por Juan Martínez Hernández, Talleres de la Compañía Tipográfica Yucateca / [editado por Juan Martínez Hernández]. – Mérida: Tipográfica Yucateca, 1930. – 930 p.
17. Gordon G. Examples of Maya Pottery in the Museum and in Other Collections / G. Gordon, J. Mason. – Philadelphia: University Museum, 1925—1943. Vol. 1—3.
18. Graham I. Corpus of Maya Hieroglyphic Inscriptions / I. Graham. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum Press, 1975 – Vol. 1: Introduction. – 64 p.
19. Graham I. Corpus of Maya Hieroglyphic Inscriptions / I. Graham. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum Press, 1979 – Vol. 3, Part 2: Yaxchilan. – 64 p.
20. Graham I. Corpus of Maya Hieroglyphic Inscriptions / I. Graham. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum Press, 1982 – Vol. 3, Part 3: Yaxchilan. – 64 p.
21. Graham I. Corpus of Maya Hieroglyphic Inscriptions / I. Graham, E. Euw. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum Press, 1977 – Vol. 3, Part 1: Yaxchilan. – 64 p.
22. Graham I. Corpus of Maya Hieroglyphic Inscriptions / I. Graham, P. Mathews. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum Press, 1996 – Vol. 6, Part 2: Tonina. – 64 p.
23. Graham I. Corpus of Maya Hieroglyphic Inscriptions / I. Graham, P. Mathews. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum Press, 1999 – Vol. 6, Part 3: Tonina. – 64 p.
24. Grube N. Palenque and Its Neighbors / N. Grube, S. Martin, M. Zender // Notebook for the XXVI Maya Hieroglyphic Forum at Texas, Part II. Department of Art History, University of Texas at Austin, 2002. – 66 p.
25. Grube N. Chichen Itza and Ek Balam: Terminal Classic Inscriptions from Yucatan / N. Grube, S. Martin, A. Lacadena // Notebook for XXVII Maya Hieroglyphic Forum at Texas, Part II. Department of Art History, University of Texas at Austin, 2003. – 77 p.
26. Hellmuth N. Monster und Menschen in der Maya-Kunst: eine Ikonographie der alten Religionen Mexikos und Guatemalas / N. Hellmuth. – Graz: Akademische Druck- u. Verlagsanstalt, 1987. – 403 p.
27. Historia de Yucatàn compuesta por el M.R.P.Fr. Diego Lopez Cogolludo, lector jubilado, y padre perpetuo de dicha provincial / D. L. Cogolludo. – Madrid, 1688. – 824 p.
28. Hull K. An Abbreviated Dictionary of Ch’orti’ Maya [Електронний ресурс] / K. Hull // http://www.famsi.org/reports/03031/03031.pdf - [Стан 23.11.2011].
29. Josserand K. Chol Ritual Language [Електронний ресурс] / K. Josserand, N. Hopkins // http://www.famsi.org/reports/94017/94017Josserand 01.pdf - [Стан 23.11.2011].
30. Kerr J. The Maya Vase Book: A Corpus of Rollout Photos of Maya Vases / J. Kerr. – New York: Kerr Associates, 1989—1999. Vol. 1—6.
31. Laughlin R. M. The Great Tzotzil Dictionary of San Lorenzo Zinancantán / R. M. Laughlin // Smithsonian Contributions to Anthropology. –1975. – No. 19. – 634 p.
32. Maler T. Researches in the Central Portion of the Usumasinta Valley. Memoirs of Peabody Museum of American Archaeology and Ethnology / T. Maler. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum, 1901—1903 – Vol. 2, No. 1—2.
33. Maler T. Explorations of the Upper Usumacinta and Adjacent Region. Memoirs of Peabody Museum of American Archaeology and Ethnology / T. Maler. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum, 1908 – Vol. 4, No. 1. – 49 p.
34. Maler T. Explorations in the Department of Peten, Guatemala and Adjacent Region. Memoirs of Peabody Museum of American Archaeology and Ethnology / T. Maler. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum, 1908 – Vol. 4, No. 2. – 127 p.
35. Maler T. Explorations in the Department of Peten, Guatemala and Adjacent Region (Continued). Memoirs of Peabody Museum of American Archaeology and Ethnology / T. Maler. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum, 1910 – Vol. 4, No. 3. – 170 p.
36. Maler T. Explorations in the Department of Peten, Guatemala: Tikal. Memoirs of Peabody Museum of American Archaeology and Ethnology / T. Maler. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum, 1910 – Vol. 5, No. 1. – 91 p.
37. Mathews P. Maya Hieroglyph Dictionary [Електронний ресурс] / P. Mathews, P. Biro // http://research.famsi.org/mdp/mdp_index.php - [Стан 23.11.2011].
38. Maudslay A. Biologia Centrali-Americana: Archaeology / A. Maudslay. – London: Dulau and Co., 1889—1902 – Vol. 1—6.
39. Mayer K. Maya Monuments / K. Mayer. – Ramona, California: Acoma Books, 1978 – Vol. I: Sculptures of Unknown Provenance in Europe. – 44 p.
40. Mayer K. Maya Monuments / K. Mayer. – Ramona, California: Acoma Books, 1980 – Vol. II: Sculptures of Unknown Provenance in the United States. – 86 p.
41. Mayer K. Maya Monuments / K. Mayer. – Berlin: Verlag Karl-Friedrich von Flemming, 1984 – Vol. III: Sculptures of Unknown Provenance in Middle America. – 122 p.
42. Mayer K. Maya Monuments / K. Mayer. – Berlin: Verlag Karl-Friedrich von Flemming, 1987 – Vol. IV: Sculptures of Unknown Provenance. Supplement 1. – 62 p.
43. Mayer K. Maya Monuments / K. Mayer. – Berlin: Verlag Karl-Friedrich von Flemming, 1989 – Vol. V: Sculptures of Unknown Provenance. Supplement 2. – 64 p.
44. Mayer K. Maya Monuments / K. Mayer. – Berlin: Verlag Karl-Friedrich von Flemming, 1991 – Vol. VI: Sculptures of Unknown Provenance. Supplement 3. – 89 p.
45. Moran F. Arte y diccionario en lengua choltí / F. Moran. – Baltimore: The Maya Society, 1935. – Publication 9. – 68 p.
46. Morley S. The Inscriptions of Copan / S. Morley. – Washington D.C.: Carnegie Institute, 1920. – 643 p.
47. Morley S. The Inscriptions of Peten / S. Morley. - Washington D.C.: Carnegie Institute, 1937—1938 – Vol. 1—5.
48. Pérez Martínez V. Diccionario ch’orti’ (Jocotan-Chiquimula, Ch’orti-Español) / [Pérez Martínez V., García F., Martínez F., López J.]. – La Antigua, Guatemala: Proyecto Lingüístico Francisco Marroquín, 1996. – 272 p.
49. Rabinal-Achi: Un drame dynastique maya du quinzième siècle. Édition établie d’après le manuscrit Pérez / [Édité par Alain Breton]. – Nantérre: Société d’ethnologie, 1994. – 454 р.
50. Robertson M. G. The Sculpture of Palenque / M. G. Robertson. – Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1983 – Volume I: The Temple of the Inscriptions. – 115 p.
51. Robertson M. G. The Sculpture of Palenque / M. G. Robertson. – Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1985 – Vol. II: The Early Buildings of the Palace and the Wall Paintings. – 302 p.
52. Robertson M. G. The Sculpture of Palenque / M. G. Robertson. – Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1985 – Vol. III: The Late Buildings of the Palace. – 466 p.
53. Robertson M. G. The Sculpture of Palenque / M. G. Robertson. – Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1991 – Volume IV: The Cross Group, the North Group, the Olvidado, and Other Pieces. – 293 p.
54. Robicsek F. The Maya Book of Dead: The Ceramic Codex / F. Robicsek, D. Hales. – Charlottesville: University of Virginia Art Museum, 1981. – 257 p.
55. Robicsek F. Maya Ceramic Vases from the Late Classic Period: The November Collection of Maya Ceramics / F. Robicsek, D. Hales. – Charlottesville: University of Virginia Art Museum, 1982. – 63 p.
56. Roys R. The Book of Chilam Balam of Chumayel / R. Roys. – Norman: University of Oklahoma Press, 1967. – 229 p.
57. Schele L. The Bodega of Palenque, Chiapas, Mexico / L. Schele, P. Mathews. – Washington, D.C.: Dumbarton Oaks Research Library and Collection, 1979. – 174 p.
58. Schumann O. La lengua Chol, de Tila (Chiapas) / O. Schumann. – México: Universidad Nacional Autónoma de México, 1973. – 113 p.
59. Stuart D. Corpus of Maya Hieroglyphic Inscriptions / D. Stuart, I. Graham. – Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum Press, 2003 – Vol. 9, Part 1: Piedras Negras. – 64 p.
60. Wisdom C. Ch’orti Dictionary [Електронний ресурс] / C. Wisdom // http://www.utexas.edu/courses/stross/chorti/ - [Стан 23.11.2011].

Література
61. Бабошкин М. Л. Ритуал кровопускания у древних майя в классический период // Древние цивилизации Старого и Нового Света: культурное своеобразие и диалог интерпретаций / М. Л. Бабошкин. – Москва: Издательство Ипполитова, 2003. – С. 33-39.
62. Беляев Д. Д. Борьба Тикаля и Наранхо за гегемонию: “Первая Петенская война” // Развитие цивилизации и Новый Свет: Первые Кнорозовские чтения. Материалы научной конференции 20-21 октября 1999 года / Д. Д. Беляев. – Москва: РГТУ, 1999. – С. 54–57.
63. Беляев Д. Д. Формирование и развитие государственной организации у майя Петена в классический период (I тыс. н. э.): дис. … кандидата ист. наук: 07.00.03 / Беляев Дмитрий Дмитриевич. – Москва, 2001. – 524 с.
64. Беляев Д. Д. Правители Паленке [Електронний ресурс] / Д. Д. Беляев // www.mesoamerica.ru/indians/maya/lord-palenque.html - [Стан 23.11.2011].
65. Беляев Д. Д. Государства майя в системе международных отношений Мезоамерики классического периода // Древние цивилизации Старого и Нового Света: культурное своеобразие и диалог интерпретаций / Д. Д. Беляев. – Москва: Издательство Ипполитова, 2003. – С. 40-52.
66. Беляев Д. Д. Правитель и его подданные в государствах древних майя [Електронний ресурс] / Д. Д. Беляев, А. В. Пакин // http://www.mezoamerica.ru/indians/maya/ruler_vassals.html - [Стан 23.11.2011].
67. Беляев Д. Д. Войны царств Бакаль и Йокиб в VII-VIII веках: реконструкция основных этапов конфликта // Труды научной конференции студентов и аспирантов “Ломоносов-2003” / Д. Д. Беляев, А. В. Сафронов. – Москва: МГУ, 2003. – С. 156–161.
68. Беляев Д. Д. Ак’е и Шукальнах: история и политическая география государств майя Верхней Усумасинты [Електронний ресурс] / Д. Д. Беляев, А. В. Сафронов // www.mesoamerica.ru/indians/maya/ake/html - [Стан 23.11.2011].
69. Беляев Д. Д. Сакральная власть майяских царей (III–IХ вв. н.э.) // Сакрализация власти в истории цивилизаций / Д. Д. Беляев, А. А. Токовинин. – Москва: ЦЦРИ РАН, 2005. – С. 146–160.
70. Бородатова А. А. Прорицатели и жрецы у древних майя / А. А. Бородатова // Советская этнография. – 1984. - №1. – С. 72-89.
71. Бородатова А. А. Изображения на керамике майя как историко-этнографический источник // Исторические судьбы американских индейцев. Проблемы индеанистики / А. А. Бородатова. – Москва: Наука, 1985. – С. 64-84.
72. Гуляев В. И. Древнейшие цивилизации Месоамерики / В. И. Гуляев. – Москва: Наука, 1972. – 278 с.
73. Гуляев В. И. Города-государства майя / В. И. Гуляев. – Москва: Наука, 1979. – 304 с.
74. Гуляев В. И. Экология и урбанизм в доиспанской Месоамерике // Экология американских индейцев и эскимосов. Проблемы индеанистики / В. И. Гуляев. – Москва: Наука, 1988. – С. 157-180.
75. Гуляев В. И. Ритуальные тайники с кремнем и обсидианом в городах майя классического периода // Древние цивилизации Старого и Нового Света: культурное своеобразие и диалог интерпретаций / В. И. Гуляев. – Москва: Издательство Ипполитова, 2003. – С. 247-256.
76. Дьяконов И. М. Номовые государства, территориальные царства, полисы и империи: проблемы типологии / И. М. Дьяконов, В. А. Якобсон // Вестник древней истории. – 1982. - №2. – C. 3-16.
77. Кинжалов Р. В. Этническая история древней Гватемалы // Национальные процессы в Центральной Америке и Мексике / Р. В. Кинжалов – Москва: Наука, 1974. – С. 87-97.
78. Кинжалов Р. В. Культура древних майя / Р. В. Кинжалов. – Москва: Наука, 1971. – 364 с.
79. Кнорозов Ю. В. Система письма древних майя (опыт расшифровки) / Ю. В. Кнорозов. – Москва: Издательство АН СССР, 1955. – 96 c.
80. Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя / Ю. В. Кнорозов. – Москва-Ленинград: Издательство АН СССР, 1963. – 664 с.
81. Кнорозов Ю. В. Заметки о календаре майя. Общий обзор. II / Ю. В. Кнорозов // Советская этнография. – 1971. - №3. – С. 33-39.
82. Кнорозов Ю. В. Заметки о календаре майя: Монумент Е в Трес-Сапотес / Ю. В. Кнорозов // Латинская Америка. – 1973. - №6. – С. 81-90
83. Кнорозов Ю. В. Иероглифические рукописи майя / Ю. В. Кнорозов. – Ленинград: Наука, 1975. – 272 с.
84. Кнорозов Ю. В. Этногенетические процессы в древней Америке // Проблемы истории и этнографии Америки / Ю. В. Кнорозов. – Москва: Наука, 1979. – С. 133-141.
85. Кнорозов Ю. В. Легенды о происхождении майя (миф и природная среда) // Экология американских индейцев и эскимосов. Проблемы индеанистики / Ю. В. Кнорозов, Г. Г. Ершова. – Москва: Наука, 1988. – С. 247-256.
86. Красулин Е. А. Идеология и царская власть у древних майя (по материалам иероглифических текстов Паленке): дис. … кандидата ист. наук: 07.00.03 / Красулин Евгений Александрович. – Москва, 2002. – 422 с.
87. Ламберг-Карловски К. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика / К. Ламберг-Карловски, Е. Саблоф. – Москва: Наука, 1992. – 368 с.
88. Пакин А. В. Война и военное дело майя Юкатана накануне испанского завоевания [Електронний ресурс] / А. В. Пакин // http://www.mezoamerica.ru/indians/maya/maya_war.pdf - [Стан 23.11.2011].
89. Полюхович Ю. Ю. Легенди про прабатьківщину в текстах Паленке / Ю. Ю. Полюхович // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. – 2010. – Вип. 32. - С. 99–104.
90. Полюхович Ю. Ю. Упакаль К’ініч – правитель Паленке / Ю. Ю. Полюхович // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка: Історія. – 2010. – Вип. 103. – С. 25-28.
91. Полюхович Ю. Ю. Ювілейні церемонії за даними написів майя Класичного періоду / Ю. Ю. Полюхович // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки РДГУ. – 2011. – Вип. 21. – С. 385-395.
92. Полюхович Ю. Ю. До питання про останнього правителя Паленке / Ю. Ю. Полюхович // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. – 2011. – №3. – С. 125-127.
93. Полюхович Ю. Ю. Путешествие в страну Ханааб Пакаля / Ю. Ю. Полюхович, В. Н. Талах // Вокруг Света. Украина: 2003, №8. – С. 5-15; 2003, сентябрь. – С. 36-39; 2003, декабрь. – С. 4-9.
94. Полюхович Ю. Ю. Забытая империя Теотиуакана / Ю. Ю. Полюхович, В. Н. Талах // Вокруг Света. Украина. – 2004. – №7. – С. 12-21.
95. Полюхович Ю. Ю. Конец света в Помона / Ю. Ю. Полюхович, В. Н. Талах // ЭКЗО. – 2004. - № 11. – С. 59-65.
96. Полюхович Ю. Ю. Майя. Загадка “Змеиного царства” / Ю. Ю. Полюхович, В. Н. Талах // ЭКЗО. – 2005. - № 6. – С. 50-59.
97. Полюхович Ю. Ю. Тікаль. Вічне місто майя / Ю. Ю. Полюхович, В. М. Талах // Міжнародний туризм. – 2008. - №5 (83). – С. 76-84.
98. Полюхович Ю. Ю. Відкриття Месоамерики / Ю. Ю. Полюхович, В. М. Талах // Міжнародний туризм. – 2008. - №6 (84). – С. 62-71.
99. Полюхович Ю. Ю. Копан. Долина втраченого раю / Ю. Ю. Полюхович, В. М. Талах // Міжнародний туризм. – 2009. - №1 (85). – С. 102-106.
100. Полюхович Ю. Ю. Археомексика / Ю. Ю. Полюхович, В. М. Талах // Міжнародний туризм. – 2009. - №2 (86). – С. 82-87.
101. Полюхович Ю. Ю. Загадки давньої Америки / Ю. Ю. Полюхович, В. М. Талах // Міжнародний туризм. – 2009. - №5 (89). – С. 100-106.
102. Рубель В. А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки: Навчальний посібник / В. А. Рубель. – К.: Либідь, 2005. – 504 с.
103. Сафронов А. В. Политическая география древних майя бассейна Усумасинты в VII-IX вв. // Древние цивилизации Старого и Нового Света: культурное своеобразие и диалог интерпретаций / А. В. Сафронов. – Москва: Издательство Ипполитова, 2003. – С. 177-183.
104. Сафронов А. В. Государства майя Западного региона в классический период: дис. … кандидата ист. наук: 07.00.03 / Сафронов Александр Владимирович. – Москва, 2006. – 623 с.
105. Стюфляев М. И. История царств майя. Баакульское царство (Паленке) [Електронний ресурс] / М. И. Стюфляев // http://www. mesoamerica.narod.ru /ancient_maya_st.html - [Стан 23.11.2011].
106. Талах В. Н. К’инич Кан Балам III – правитель Паленке [Електронний ресурс] / В. Н. Талах // http://www.mezoamerica.ru/indians/ maya/kanbalam_talah.html - [Стан 23.11.2011].
107. Талах В. Н. Летопись какчикелей [Електронний ресурс] / В. Н. Талах // http://mesoamerica.narod.ru/cakchiquel_talakh.html - [Стан 23.11.2011].
108. Токарев С. А. Ранние формы религии / С. А. Токарев. – Москва: Политиздат, 1990. – 622 с.
109. Токовинин А. А. Царь и его сахали: областные правители в западных царствах майя (VII-VIII вв. н.э.) / А. А. Токовинин // Древний Восток и античный мир: Труды кафедры истории Древнего мира исторического факультета МГУ. – 2002. – Вып. 5. – С. 218-231.
110. Топоров В. Н. Первобытные представления о мире (общий вигляд) // Очерки истории естественнонаучных знаний в древности / В. Н. Топоров. – Москва: Наука, 1982. – С. 8-40.
111. Adams R. Maya Collapse: Transformation and Termination in the Ceramic Sequence at Altar de Sacrificios // Classic Maya Collapse / R. Adams. – Albuquerque: University of New Mexico Press, 1973. – P. 133-164.
112. Anaya A. Site Interaction and Political Geography in the Upper Usumasinta Region (Mexico) during the Late Classic: A GIS Approach / A. Anaya. – Oxford: British Archaeological Reports, 2001. – 130 p.
113. Balcells González J. A. El Edificio XIX: Reformas arquitectónicas y políticas en Palenque durante el reinado de Ahkal Mo’ Nahb III / J. A. Balcells González // Lakamha. Boletín informativo del Museo de sitio y zona arqueológica de Palenque. – 2006 - No. 21. – P. 8 -12.
114. Barnhart E. The Palenque Mapping Project: Settlement and Urbanism at an Ancient Maya City / E. Barnhart. PhD Dissertation, University of Texas at Austin, 2001. – 173 p.
115. Barnhart E. Indicators of Urbanism at Palenque // Palenque. Recent Investigations at the Classic Maya Center / E. Barnhart. – Plymouth, UK: Altamira Press, 2007. – P. 107-122.
116. Bassie-Sweet K. From the Mouth of the Dark Cave: Commemorative Sculpture of the Late Classic Maya / K. Bassie-Sweet. – Norman: University of Oklahoma Press, 1991. – 287 p.
117. Beliaev D. Wuk Tsuk and Oxlahun Tsuk: Naranjo and Tikal in the Late Classic / D. Beliaev // The Sacred and the Profane: Architecture and Identity in the Southern Maya Lowlands: 3th European Maya Conference, University of Hamburg, November 1998 – Acta Mesoamericana, 10. – Markt Schwaben: Verlag Anton Saurwein, 2000. – P. 63–81.
118. Beliaev D. Palenque y Piedras Negras en el Clasico Tardio / D. Beliaev // Memorias de 6 Mesa Redonda de Palenque “Arqueologia, imagen y texto: Homenaje a Ian Graham”. – Mexico: Instituto Nacional de Antropologia e Historia, 2011.
119. Beliaev D. Los sujetos novelísticos y las palabras obscenas: Los mitos, los cuentos y las anécdotas en los textos mayas sobre la cerámica del Período Clásico / D. Beliaev, A. Davletshin // Sacred Books, Sacred Languages: Two Thousand Years of Ritual Religious maya Literature: 8th European Maya Conference, Complutense University of Madrid, November 25–30, 2003. Acta Mesoamericana 18. – Markt Schwaben: Verlag Anton Saurwein, 2006. – P. 21-44.
120. Berlin H. El glifo “emblema” en las inscripciones mayas / H. Berlin // Jornal de la Société des Americanistes. – 1958. - №47. – P. 111-119.
121. Berlin H. Glifos Nominales en el Sarcofago de Palenque / H. Berlin // Humanidades. – 1959. – Año 2, No.10. – P. 1-8.
122. Berlin H. The Palenque Triad / H. Berlin // Journal de la Société des Américanistes. – 1963. - №52. – Р. 91–99.
123. Berlin H. The Inscription of the Temple of The Cross at Palenque / H. Berlin // American Antiquity. – 1965. – Vol. 30, No. 3.– P.107-110.
124. Berlin H. The Tablet of the 96 Glyphs at Palenque, Chiapas, Mexico / H. Berlin // Archaeological Studies in Middle America. – 1968. – Publ. 26. – P.135-149.
125. Bernal Romero G. Palenque (Tok Tan o Baak): Secuencia dinástica / G. Bernal Romero // Arqueología Mexicana. – 2000. – Vol. 8, № 45. – P.26-27.
126. Bernal Romero G. Análisis epigráfico del Tablero de K’an Tok, Palenque, Chiapas // La Organización Social Entre Los Mayas: Memoria de la Tercera Mesa Redonda de Palenque / G. Bernal Romero. – Mexico: Conaculta/INAH, 2002. – Vol. I. – P. 401-423.
127. Bernal Romero G. U Pakal K’inich Janahb’ Pakal, el nuevo gobernante de Palenque / G. Bernal Romero // Lakamha. Boletín informativo del Museo de sitio y zona arqueológica de Palenque. – 2002 – No.4. – P. 4-9.
128. Biro P. Sak Tz’i in the Classic Period Maya Inscriptions [Електронний ресурс] / P. Biro // www.mesoweb.com/articles/biro/saktzi.pdf - [Стан 23.11.2011].
129. Bishop R. Pre-Columbian Pottery: Research in the Maya Region // Archaeometry of Pre-Columbian Sites and Artifacts / R. Bishop. – Los Angeles: The Getty Conservation Institute, 1994. – P. 15-57.
130. Boot E. Vocabulary in the Ch’oltí’ Language. A Transcription of the ‘Bocabulario Grande’ by Fray Francisco Morán (1695) [Електронний ресурс] / E. Boot // http://www.famsi.org/mayawriting/dictionary/boot/cholti_moran1695_ revised.pdf - [Стан 23.11.2011].
131. Bowen S. The Palenque Emblem Bird MAT and MATAWIL / S. Bowen, L. Anderson // U Mut Maya 5. – Arcata, California: Carolyn Jones and Tom Jones, 1994. – P. 37-71.
132. Bullard W. Maya Settlement Pattern in Northeastern Peten, Guatemala / W. Bullard // American Antiquity. – 1960. – Vol. 25, No. 3. – P. 355—372.
133. Campbell L. American Indian Languages: The Historical Linguistics of Native America / L. Campbell. – New York: Oxford University Press USA, 1997. – 528 p.
134. Campbell L. A Linguistic Look at the Olmecs / L. Campbell, T. Kaufman // American Antiquity. – 1976. – Vol. 41, No. 1. – P. 80-89.
135. Claessen H. The Early State / H. Claessen, P. Skalnik. – Hague: Mouton, 1978. – 640 p.
136. Coe M. America’s First Civilization: Discovering the Olmec / M. Coe. – New York: American Heritage Press, 1968. – 159 p.
137. Coe M. Breaking the Maya Code / M. Coe. – London - New York: Thames and Hudson, 1999. – 304 p.
138. Coe M. The Maya (Ancient Peoples and Places) / M. Coe. – London - New York: Thames and Hudson, 1999. – 256 p.
139. Coe M. The Art of the Maya Scribe / M. Coe, J. Kerr. – New York: Harry Abrams, 1998. – 240 p.
140. Cowgill G. Teotihuacán, Internal Militaristic Competition, and the Fall of the Classic Maya // Maya Archaeology and Ethnohistory / G. Cowgill. – Austin: University of Texas Press, 1979. – P. 51-62.
141. Culbert T. The Collapse of Classic Maya Civilization // The Collapse of Ancient States and Civilizations / T. Culbert. – Tucson: University of Arizona Press, 1988. – P. 69-101.
142. Davalos H. E. Estudio preliminar de los restos osteológicos encontrados en la tumba del Templo de las Inscripciones, Palenque // Anales del Instituto Nacional de Antropología e Historia, 1952, primera parte / H. E. Davalos, A. Romano. – México: Instituto Nacional de Antropologia e Historia, 1954. – P. 107-110.
143. Davletshin A. Unusual sign: The “Wrinkle” Logogram in Maya Writing [Електронний ресурс] / A. Davletshin // http://www.wayeb.org/notes/ wayeb_notes0039.pdf - [Стан 23.11.2011].
144. Demarest A. War, Peace, and the Collapse of a Native American Civilization // A Natural History of Peace / A. Demarest. – Nashville: Vanderbilt University Press, 1996. – P. 215-248.
145. Description of the Ruins of an Ancient City Discovered near Palenque in the Kingdom of Guatemala in Spanish America. – London: H. Berthood, 1822. – 177 p.
146. England N. La Autonomia de los Idiomas Mayas: Historia e identidad / N. England. – Guatemala City: Cholsamaj, 1994. – 167 p.
147. Fash W. Dynastic History and Cultural Evolution at Copan, Honduras // Classic Maya Political History / W. Fash, D. Stuart. – Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1991. – P. 147-179.
148. Feldman L. Verapaz Statistics / L. Feldman // Estudios de Cultura Maya. – 1982. – Vol. XIV. – P. 299-310.
149. Freidel D. Maya Cosmos: Three Thousand Years on the Shaman’s Path / D. Freidel, L. Schele, J. Parker. – New York: Harper Paperbacks, 2001. – 543 p.
150. Freter A. The Clasic Maya Collapse at Copan, Honduras: An Analysis of Maya Rural Settlement Trends // Archaeological Views from the Countryside: Village Communities in Early Complex Societies / A. Freter. – Washington D.C.: Smithsonian Institute Press, 1994. – P. 160-174.
151. Garza M. Los alucinógenos en la religión maya // Memorias del II Coloquio Internacional de Mayistas (Campeche, 17-22 de agosto de 1987) / M. Garza. – México: Universidad Nacional Autónoma de México, 1989. – P. 1399-1409.
152. Girard R. El colapso Maya y los Nahuas / R. Girard. – México: Porruas, 1959. – 44 p.
153. González Cruz A. The Red Queen [Електронний ресурс] / A. González Cruz A. // http://www.mesoweb.com/palenque/features/red_queen/ RedQueen.pdf - [Стан 23.11.2011].
154. González Cruz A. El Trono del Templo XXI de Palenque, Chiapas. El Reinado de K´inich Ahkal Mo´ Nahb´ III / A. González Cruz, G. Bernal Romero // Arqueología Mexicana. – 2003. – No. 62. – P. 70-75.
155. González Cruz A. The Throne Panel of Temple 21 at Palenque // Courtly Art of the Ancient Maya / A. González Cruz, G. Bernal Romero. – New York: Thames and Hudson, 2004. – P. 264-268.
156. González Cruz A., Marken D. Elite residencial Compounds at Late Classic Palenque // Palenque. Recent Investigations at the Classic Maya Center / A. González Cruz, D. Marken. – Plymouth, UK: Altamira Press, 2007. – P. 135-160.
157. Greenberg J. The General Classification of Central and South American Languages / J. Greenberg // Selected Papers of the Fifth International Congress of Anthropological and Ethnological Sciences, Philadelphia, 1956. – Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1960. – P. 791-794.
158. Grube N. Hieroglyphic Sources for the History of Northwest Yucatan // Hidden among the Hills: Maya Archaeology of the Northwest Yucatán Península (Acta Mesoamericana 7) / N. Grube. – Möckmühl: Verlag von Flemming, 1994. – P. 316-358.
159. Grube N. Palenque in the Maya World // Eighth Palenque Round Table, 1993/ N. Grube. – San Francisco: Pre-Columbian Art Research Institute, 1996. – P. 1-13.
160. Grube N. The City-States of the Maya // A Comparative Study of Thirty City-State Cultures : An Investigation Conducted by the Copenhagen Polis Centre / N. Grube. – Copenhagen: Kongelige Danske Videnskabernes Selskab, 2000. – P. 547 – 565.
161. Grube N. Intoxication and ecstasy // Maya: Divine Kings of the Rainforest / N. Grube. – Köln: Könemann Verlagsgesellschaft, 2001. – P. 294-295.
162. Grube N. El Origin de la Dinastía Kaan // Los Cautivos de Dzibanché / N. Grube. – Mexico City: Instituto Nacional de Antropologia e Historia, 2004. – P. 117-131.
163. Guenter S. Under a Falling Star: The Hiatus at Tikal. Unpublished MA Thesis / S. Guenter. – Bundoora, Melbourne: La Trobe University, 2002. – 676 p.
164. Guenter S. The Tomb of K’inich Janaab Pakal: The Temple of the Inscriptions at Palenque [Електронний ресурс] / S. Guenter // http://www.mesoweb.com/articles/guenter/TI.pdf - [Стан 23.11.2011].
165. Hamblin R., The Classic Maya Collapse: Testing Class Conflict Hypothesis / R. Hamblin, B. Pitcher // American Antiquity. – 1980. – Vol. 45, No. 2. – P. 246-267.
166. Hammond N. The Distribution of Late Classic Maya Major Ceremonial Centers in the Central Area // Mesoamerican Archaeology: New Approaches / N. Hammond. – Austin: University of Texas Press, 1974. P. 313—334.
167. Haviland W. Tikal, Guatemala, and Mesoamerican Urbanism / W. Haviland // World Archaeology. – 1970. – Vol. 2. – P. 186-198.
168. Hodell P. Possible Role of Climate in the Collapse of Clasic Maya Civilization / P. Hodell, J. Curtis, M. Brenner // Nature. – 1995. – Vol. 375. – P. 391-394.
169. Houston S. Notes on Caracol Epigraphy and its Significance // Investigations at the Classic Maya City of Caracol, Belize: 1985-1987, Appendix II / S. Houston. – San Francisco: Pre-Columbian Art Research Institute, 1987. – P. 85-100.
170. Houston S. Hieroglyphs and History at Dos Pilas: Dynastic Politics of the Classic Maya / S. Houston. – Austin: University of Texas Press, 1993. – 181 p.
171. Houston S. Into the Minds of Ancients: Advances in Maya Glyph Studies / S. Houston // Journal of World Prehistory. – 2000. – Vol. 14, No. 2. – P. 121-201.
172. Houston S. In the Land of the Turtle Lords: Archaeological Investigation at Piedras Negras, Guatemala, 2000 / S. Houston, H. Escobedo // Mexicon. – 2000. – Vol. 22, No. 5. – P. 97-110.
173. Houston S. The Language of Classic Maya Inscriptions / S. Houston, J. Robertson, D. Stuart // Current Anthropology. – 2000. – Vol. 41, No. 3. – P. 321-356.
174. Houston S. Peopling the Classic Maya Court // Royal Courts of the Ancient Maya / S. Houston, D. Stuart. – Boulder: Westview Press, 2001 – Vol. 1: Theory, Comparison, and Synthesis. – P. 54–83.
175. Hruby Z. Chontal Linguistic Influence in Ancient Maya Writing // The Linguistic of Maya Writing / Z. Hruby, M. Child. – Salt Lake Sity: University of Utah Press, 2004. – P.14-26.
176. Iwaniszewski S. Lunar Cycles and the Rulers’ Life of Yaxchilan, Chiapas, Mexico/ S. Iwaniszewski // Paper presented at the Fourth International Congress of Mayanists at La Antigua, Guatemala, 1997.
177. Jones C. Cycles of Growth at Tikal // Classic Maya Political History: Hieroglyphic and Archaeological Evidence / C. Jones. – Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1991. – P. 102-127.
178. Justeson J. A Decipherment of Epi-OlmecWriting / J. Justeson, T. Kaufman // Science. – 1993. – Vol. 259. – P. 1703–1711.
179. Kaufman T. Epi-Olmec Hieroglyphic Writing and Texts / T. Kaufman, J. Justeson. – Austin: Texas Workshop Foundation, 2001. – P. 2.1-2.98.
180. Kelley D. Kakupacal and the Itzas / D. Kelley // Estudios de Cultura Maya. – 1968. – Vol. 7. – P. 255-268.
181. Kelley D. Deciphering the Maya Script / D. Kelley. – Austin: University of Texas Press, 1976. – 336 p.
182. Kettunen H. Introduction to Maya Hieroglyphs. Workshop Handbook [Електронний ресурс] / H. Kettunen, C. Helmke // http://www.mesoweb.com/ resources/handbook/WH2008.pdf - [Стан 23.11.2011].
183. Knorozov Y. An Inscription on a Sarcophagus at Palenque // Questions of Ethnic Semiothics: Forgotten Systems of Writing (12th International Congress of Anthropological and Etnological Sciences. Zagreb, Yugoslavia) / Y. Knorozov, G. Yershova. – Moscow: Nauka, 1988. – P. 43-53.
184. Krochock R. The Hieroglyphic Inscriptions and Iconography of The Temple of the Four Lintels and Related Monuments, Chichen Itza, Yucatan, Mexico / R. Krochock. – Austin: Texas University Press, 1988. – 482 p.
185. Kubler G. Studies in Classic Maya Iconography // Memoirs of the Connecticut Academy of Arts and Sciences, vol. XVIII / G. Kubler. – New Haven: Archon Books, 1969. – 111 p.
186. Kubler G. The Paired Attendents of the Temple Tablets at Palenque // Sociedad Mexicana de Antropología, XII Mesa Redonda / G. Kubler. – México: Sociedad Mexicana de Antropología, 1972. – P. 317-328.
187. Lacadena A. Passive Voice in Classic Maya Texts: CV-h-C-aj and –n-aj Constructions. // The Linguistic of Maya Writing / A. Lacadena. – Salt Lake Sity: The University of Utah Press, 2004. – P. 165-194.
188. Lacadena A. El título lakam: evidencia epigráfica sobre la organización tributaria y militar interna de los reinos mayas del Clásico / A. Lacadena // Mayab. – 2008. – N. 20. – P. 23-43.
189. Lacadena A. The Distribution of Lowland Maya Languages in the Classic Period // La organización social entre los Mayas prehispánicos, coloniales y modernos / A. Lacadena, S. Wichmann. – Mexico: Instituto Nacional de Antropología e Historia, 2002. – P. 275-320.
190. Lacadena A. On the Representation of the Glottal Stop in Maya Writing // The Linguistics of Maya Writing / A. Lacadena, S. Wichmann. – Salt Lake City: University of Utah Press, 2004. – P. 100-164.
191. Le Fort G. The Classic Maya Accession Ceremony as a Rite of Passage / G. Le Fort // The Sacred and the Profane: Architecture and Identity in the Southern Maya Lowlands: 3rd European Maya Conference, University of Hamburg, November 1998 – Acta Mesoamericana, 10. –