НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ (1947–1989 рр.) : НАЦИОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ УКРАИНЦЕВ В ПОЛЬШЕ (1947-1989 гг)



  • Название:
  • НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ (1947–1989 рр.)
  • Альтернативное название:
  • НАЦИОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ УКРАИНЦЕВ В ПОЛЬШЕ (1947-1989 гг)
  • Кол-во страниц:
  • 180
  • ВУЗ:
  • ДВНЗ «ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • ДВНЗ «ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»




    На правах рукопису





    Стецюк Наталія Миколаївна



    УДК 94(477)–061.2 :94(438)
    «1947/1989»






    НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ
    (1947–1989 рр.)


    07.00.02 – всесвітня історія





    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук







    Науковий керівник:
    Кугутяк Микола Васильович
    доктор історичних наук, професор



    Івано-Франківськ – 2011





    ЗМІСТ

    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………………3
    ВСТУП………………………………………………………………………………..5

    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА…………….………......…………10
    1.1.Стан наукової розробки проблеми.....................................................................10
    1.2. Джерельна база................……………………………………………………...23

    РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ВЛАДНИХ СТРУКТУР
    ЩОДО УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ……………..33
    1.1.«Вирішення» українського питання у Польщі………………………………33
    2.2. Становище українського населення після акції «Вісла»……………………49

    РОЗДІЛ 3. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНШИНИ В ПОЛЬЩІ……………………………………………………………………………63
    3.1. Суспільно-політичні передумови консолідації українців у Польщі……….63
    3.2. Українське суспільно-культурне товариство………………………………..78

    РОЗДІЛ 4. ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ
    УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ В ПОЛЬЩІ………………………………………...100
    4.1. Громадсько-політична праця українців…………………………………….100
    4.2. Культурно-освітня діяльність……………………………………………….116
    4.3. Релігійне життя……………………………………………………………….132

    ВИСНОВКИ……………………………………..…………………………………146
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..151
    ДОДАТКИ…………………………………………………………………………176






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ААН (пол.: Archiwum Akt Nowych, AAN) – Архів Актів Нових
    БСКТ – Білоруське суспільно-культурне товариство
    ПЗ (пол.: Ziemie Odzyskane, ZO) –Повернуті землі
    ВК (пол.: Komitet Wojewódzki) – Воєводський комітет
    ВП УСКТ – Воєводське правління Українського суспільно-культурного товариства
    ГКЦ – Греко-католицька церква
    ГМ (пол.: Milicja Obywatelska, MO) – Громадська міліція
    ГП УСКТ – Головне правління Українського суспільно-культурного товариства
    ДАЖ (пол.: Archiwum Państwowe w Rzeszowie, APRz) – Державний архів у Жешові
    ДАП (пол.: Archiwum Państwowe w Przemyślu, APP) – Державний архів у Перемишлі
    КВБ (пол.: Komitet ds. Bezpieczenstwa Publicznego, KdsBP) – Комітет у справах внутрішньої безпеки
    ЛСКТ – Литовське суспільно-культурне товариство
    МВБ (пол.: Ministerstwo Bezpieczenstwa Publicznego, MBP) – Міністерство внутрішньої безпеки
    МПЗ (пол.: Ministerstwo Ziem Odzyskanych, MZO) – Міністерство Повернутих земель
    МВС (пол.: Ministerstwo Spraw Wewnętrznych) – Міністерство внутрішніх справ
    МНО (пол.: Ministerstwo Obrony Narodowej, MON) – Міністерство національної оборони
    НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ
    НСКТ – Німецьке суспільно-культурне товариство
    ОУН – Організація українських націоналістів
    ПАПЦ – Польська автокефальна православна церква
    ПКНВ (пол.: Polski Komitet Wyzwolenia Narodowego, PKWN) – Польський комітет національного визволення
    ПНР (пол.: Polska Rzeczpospolita Ludowa, PRL) – Польська Народна Республіка
    ПВ (пол.: Wojsko Polskie, WP) – Польське військо
    ПОРП (Polska Zjednoczona Partia Robotnicza, PZPR) – Польська об’єднана робітнича партія
    ПП УСКТ – Повітове правління Українського суспільно-культурного товариства
    РКЦ – Римо-католицька церква
    РМ – Рада Міністрів
    РП (пол.: Rzeczpospolita Polska, RP) – Річ Посполита
    РСКТ – Російське культурно-освітнє товариство
    СКТЄ – Суспільно-культурне товариство євреїв
    СКТЧіС – Суспільно-культурне товариство чехів і словаків
    СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
    УБ (пол.: Urząd Bezpieczeństwa, UB) – органи державної безпеки
    УГА – Українська галицька армія
    УПА – Українська повстанська армія
    УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
    УСКТ – Українське суспільно-культурне товариство
    ЦВА (пол.: Centralne Archiwum Wojskowe, CAW) – Центральний військовий архів
    ЦК ПОРП (пол.: Komitet Centralny Polską Zjednoczoną Partii Robotniczej, KZ PZPR) – Центральний комітет Польської об’єднаної робітничої партії






    ВСТУП
    Актуальність теми. Взаємовідносини українського і польського народів маєють давні історичні традиції. Вони постійно розвиваються у сфері політичного, економічного та культурного життя. Налагодження тісних партнерських відносин стало реальністю також завдяки діяльності української меншини в Польщі, яка протягом багатьох років зберігає власну національну ідентичність. У комуністичні часи саме діаспора стала консерватором «всього українського», рушієм подальшого національного розвитку.
    У сучасних умовах активного розвитку українсько-польського стратегічного партнерства, пошуку нових шляхів порозуміння та злагоди суттєво зростає роль усебічного дослідження історії українців у Польщі в 1947–1989 рр. Вітчизняна наукова література містить аналіз різних аспектів українсько-польських відносин повоєнної доби, однак переважна більшість таких праць присвячена характеристиці впливу політичних факторів на їх становлення та розвиток. Водночас національно-культурні аспекти життя українського населення Польської Народної Республіки (ПНР), його сприйняття тогочасної асиміляційної політики комуністичної влади, боротьба за свої права донині ще не були в Україні предметом спеціального дослідження.
    Проблема національно-культурної діяльності українців у Польщі впродовж 1947–1989 рр., крім наукової, має суспільну значущість. Її вивчення сприятиме подоланню низки існуючих стереотипів в українському та польському суспільствах, стане міцною основою подальшого розвитку двосторонніх відносин.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової програми ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» «Українсько-польські політичні, соціально-економічні та культурні відносини у XIX–на поч. XXI ст. ».
    Метою дослідження є комплексне вивчення особливостей національно-культурного життя українців у Польщі в 1947–1989 рр.
    Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
    - вивчити стан наукової розробки теми у вітчизняній і зарубіжній історіографіях, установити рівень її джерельного забезпечення;
    - простежити еволюцію політики польської комуністичної влади щодо українського населення Польщі, з’ясувати її вплив на розвиток національно-культурного життя української меншини;
    - дослідити особливості становища українців у ПНР після акції «Вісла»;
    - визначити передумови консолідації української меншини в Польщі та роль Українського суспільно-культурного товариства в цьому процесі;
    - охарактеризувати форми громадської активності українського населення в ПНР та з’ясувати прояви культурно-освітньої діяльності;
    - розкрити основні тенденції релігійного життя українців у комуністичній Польщі.
    Об’єктом дослідження є українське населення в Польській Народній Республіці в 1947–1989 рр.
    Предметом вивчення є форми суспільної самоорганізації, трансформація національно-культурного життя української меншини під впливом політики польської комуністичної влади та наслідки цих змін для збереження національної ідентичності українців Польщі.
    Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1947–1989 рр. Нижня хронологічна межа – військово-політична операція «Вісла», внаслідок якої суттєво змінилася етнополітична карта польської держави, верхня – падіння комуністичного режиму в Польщі та визнання представників української меншини повноправними польськими громадянами.
    Географічні межі роботи охоплюють сучасну територію Польщі, на якій проживає українське населення, а саме північні та західні регіони країни, зокрема Західно-Поморське, Поморське, Вармінсько-Мазурське, Любуське, Нижньосілезьке та Підляське воєводства, куди українці були переселені внаслідок операції «Вісла». Після 1956 року незначна їх частина у повернулася на рідні землі до південно-східних воєводств Польщі: Підкарпатського, Малопольського та Люблінського.
    Методологічні підходи та методи наукового дослідження. Дисертація грунтується на поєднанні проблемно-хронологічного та історико-компаративного підходу. Крім комплексного використання джерел і наукової літератури всебічно проаналізувати національно-культурну діяльність українців у Польщі в 1947–1989 рр. дозволило дотримання принципів історизму, об’єктивності, системності та наступності. Міждисциплінарний характер роботи зумовив використання розмаїття методологічних засад, а також дослідницьких методів, засобів і категорійного апарату, якими послуговуються інші науки, такі як політологія , етнологія, культурологія, релігієзнавство, статистика, тощо.
    Використовувалися також загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція й дедукція) та спеціально-історичні методи (ретроспективний, порівняльно-історичний, структурно-системний, історико-хронологічний та ін.). Зокрема, завдяки методу аналізу та синтезу, з одного боку, проаналізовано основні напрями діяльності українців у ПНР, установлено залежність тогочасного українського національного життя від політики комуністичної влади, а з іншого, – синтезовано згадані проблеми й отримано цілісне бачення національно-культурних процесів, які відбувалися в середовищі української громади в межах польських державних кордонів у 1947–1989 рр. Використання структурно-системного методу сприяло об’єктивному висвітленню історичних подій, під впливом яких розвивалось національно-культурне життя українського населення Польщі в комуністичні часи. З огляду на об’єкт, предмет і мету дослідження було закцентовано увагу на використанні універсального інструментарію порівняльного (компаративного), структурно-функціонального (кількісно-статистичного, соціокультурного та ін.) методів осмислення історичних процесів, явищ і подій. Поєднання загальнонаукових, історичних і міждисциплінарних методів дозволило адекватно підійти до вирішення проблем, які пов’язані з основними сюжетними лініями дисертації.
    Поняття «національна меншина» розуміємо як групу громадян певної держави, які не є представниками титульного етносу, однак виявляють почуття національного самоусвідомлення, спільності між собою.
    Наукова новизна праці визначається такими положеннями:
    - комплексно досліджено національно-культурне життя української меншини в Польщі в 1947–1989 рр.;
    - уведено до наукового обігу значну кількість нових документів, з архівів Республіки Польща, завдяки чому істотно розширено джерельну базу;
    - досліджено еволюцію політики польської комуністичної влади щодо українського населення та встановлено масштаби її впливу на розвиток національно-культурного життя українців у Польщі;
    - з’ясовано передумови національної консолідації української меншини та роль Українського суспільно-культурного товариства в цьому процесі;
    - проаналізовано діяльність українського населення в суспільно-політичній, культурно-освітній і релігійній сферах, а також її значення для збереження національної ідентичності українців Польщі.
    Практичне значення одержаних результатів. Дисертація є важливою для розуміння головних проблем, що існують у відносинах між Україною і Польщею, створює теоретичну та фактологічну основи, для подальшого вивчення перспектив розвитку українсько-польського співробітництва в Центрально-Східній Європі. Результати дослідження можуть бути використані органами влади в процесі розробки концепцій українсько-польських взаємин, при підготовці узагальнюючих праць з історії української діаспори, а також при викладанні нормативних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах.
    Апробація результатів. Основні положення та висновки дисертаційної роботи апробовані на міжнародних і вітчизняних наукових і науково-практичних конференціях. Зокрема, на звітно-наукових конференціях кафедр Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, 2003, 2004, 2006, 2008, 2009, 2010), III міжнародній науково-практичній конференції «Етновиховний простір сучасних закладів освіти в умовах глобалізації: стан і перспективи» (м. Хмельницький, 15–16 квітня 2010р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Українсько-польські відносини сьогодні: потреба «перезавантаження» чи продовження?» (м. Яремче, 24–26 вересня 2010 р.).
    Публікації. Основні положення дисертації викладені в 6 наукових статтях, 5 з яких, у фахових виданнях України.
    Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг праці – 180 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    Національно-культурне життя української меншини в Польщі 1947–1989 рр. є важливим фрагментом спільної історії України та Польщі. У вітчизняній історіографії практично немає жодної цілісної праці, спеціально присвяченої вивченню цього питання. Проблема представлена лише фрагментарно у публікаціях з історії українсько-польських стосунків та української діаспори.
    Наявна джерельна база дисертації становить низку розпорошених в архівних установах Республіки Польща документів, які дуже часто суперечать одні одним і підштовхують історика до хибних узагальнень. Основою для неупередженого розуміння проблеми можуть стати наведені в роботі нові матеріали, безпосередні свідчення очевидців та учасників подій. Лише зіставлення джерел різного походження та характеру дає можливість розкрити весь спектр національно-культурного життя української меншини Польщі впродовж 1947–1989 рр., дійти обґрунтованих висновків і теоретичних узагальнень.
    1. Українське питання було важливим елементом національної політики ПНР.Комуністична влада намагалася перетворити Польщу в моноетнічну державу. Для цього українців, як представників численної меншини переселяли до західних і північних регіонів країни з метою руйнування соціальної бази українського національного підпілля та подальшої асиміляції українців.
    Упродовж наступних років відбувалася поступова еволюція методів реалізації державної політики щодо українського населення в ПНР від окремих поступок у культурно-освітній сфері до переслідувань і репресій, однак головна її мета – розчинення українців серед поляків – залишалася завжди незмінною. Основними напрямами діяльності польської комуністичної влади під час здійснення національної політики було створення перешкод самовільному поверненню українського населення на попередні місця проживання, установлення тотального контролю за життям української меншини в Польщі, знайдення дієвих механізмів впливу на його перебіг. Незважаючи на систематичне проведення асиміляційної політики в 1947–1989 рр., українцям у Польщі не лише вдалося зберегти свою національну ідентичність.
    2. Початком нового етапу в житті української громади в Польщі стала акція «Вісла», в ході якої значні маси населення були переселені до нових місць проживання. Українці важко адаптувалися в нових місцях проживання насамперед у результаті культурних відмінностей (інші мова, звичаї, способи господарювання, дотримання свят відповідно до григоріанського календаря) і закодованого владою в суспільній свідомості негативного стереотипу «українця-бандерівця». Налагодження будь-яких контактів між польськими та українськими осадниками було можливим лише в тих місцевостях, де перші походили з території, які не мали досвіду таких спільних взаємин. Більш просто українські переселенці встановлювали відносини з представниками інших дискримінованих груп – німцями та кашубами.
    Унаслідок свідомого максимально розпорошеного розселення за участі Війська Польського, українці часто втрачали зв’язок зі своїми рідними й односельцями. На нових місцях проживання вони були позбавлені національної освіти, культурних товариств, можливості вільно розмовляти рідною мовою та молитися у своїх храмах.
    3. Заборона національного самовираження, постійний державний нагляд усупереч сподіванням влади призвели до самоізоляції українського середовища. В умовах державної політики асиміляції українці намагалися зберегти свою національну ідентичність, культивуючи власні традиції, колективне дотримання релігійних обрядів, виконання народних пісень. Неефективність національної політики на початку 1950-х рр. стала очевидною для державного керівництва Польщі. Нові заходи влади були більш гнучкими. Уряд ПНР намагався контролювати українців шляхом створення єдиної української культурної організації, якою стало Українське суспільно-культурне товариство.
    Ставлення українців до УСКТ було досить різним. Більшість українського населення вбачала в УСКТ представника та захисника інтересів української меншини в Польщі, центр управління її національно-культурним життям. Частина українців основною метою діяльності Товариства вважали лише боротьбу за повернення на попередні місця проживання та відновлення структури ГКЦ у Польщі, інші – висловлювали недовіру цій організації, вважали її інструментом урядової політики. Аналіз діяльності УСКТ засвідчує його важливе місце в національно-культурному житті української меншини. Діячі цієї української організації на обмеженому владою культурно-освітньому просторі намагалися пригальмувати процес асиміляції українців у Польщі.
    4. За умов постійних утисків з боку влади й обмеженої участі в політичному житті держави українська меншина виробила власні засоби опору державній політиці асиміляції: ігнорування розпоряджень влади, самовільне повернення на колишні місця проживання, відкриті листи та петиції, таємні богослужіння, колективні святкування, тощо. Ці засоби не завжди були дієвими, однак постійно нагадували про існування української проблеми в Польщі, а головне – об’єднували самих протестувальників у міцну однорідну національну громаду.
    Остаточне врегулювання питання про повернення на попередні місця проживання через прийняття відповідних заборон та урядових розпоряджень, надання кредитів тим, хто залишався, і деякі поступки у культурній і релігійній сферах зумовили стабілізацію українського населення в північних і західних регіонах Польщі. Лише незначній частині українців, приблизно 30–35 тис. переселенців з акції «Вісла» або їхнім нащадкам, вдалося повернутися на рідні землі.
    5. Життя української меншини в обмежених комуністичною владою рамках сприяло найбільшому розвитку його культурно-освітньої сфери. Відкриття кількох освітніх закладів з українською мовою навчання, запровадження української мови як додаткового предмета в низці польських шкіл, організація пунктів вивчення рідної мови, навчальних курсів для вчителів української мови, громадських бібліотек були основними досягненнями української громади в напрямі українській освіті та шкільництві.
    Особливістю культурного життя українців була значна різноманітність форм його реалізації: організація літературних зустрічей у світлицях, вечорниць, народних святкувань, танцювальних вечорів, фестивалів, діяльність художніх колективів, аматорських артистичних груп тощо. Завдяки такій діяльності української меншини в Польщі, українська культура поширювалася в польському суспільстві, зближаючи два народи – сусіди.
    6. Окрім розвитку власної культури, важливим засобом збереження національної ідентичності українців у Польщі було дотримання своєї греко-католицької чи православної віри. Хоч ГКЦ не була офіційно ліквідована польською комуністичною владою, її структура внаслідок акції «Вісла» була повністю зруйнована, а релігійні потреби українських греко-католиків постійно ігнорувалися. Влада доклала максимум зусиль до русифікації Польської автокефальної православної церкви (ПАПЦ) і довгий час використовувала цю релігійну організацію для остаточної ліквідації греко-католицизму в регіоні, підтримуючи її місіонерську роботу серед українців. Греко-католицькі та православні священики, як найвпливовіші особи в українському суспільстві регіону, перебували під постійним наглядом польських спецслужб.
    Незважаючи на дискримінаційну політику влади в царині релігії, українці не втратили зв’язок із Греко-католицькою церквою, яка стала їхньою опорою в часи комуністичного режиму й активно підтримувала їхню боротьбу за свої права в ПНР. Лише після зміни політичного режиму в 1989 р., завдяки активній діяльності українських вірних, удалося відновити легальну структуру ГКЦ у Польщі. Православні українці й сьогодні не мають окремої церковної структури та підлягають виключно юрисдикції Польської автокефальної православної церкви, у якій становлять близько 30% від усіх вірних.
    Довгоочікувані зміни в національно-культурне життя української меншини приніс 1989 р. 3 серпня 1990 р. Сенат Республіки Польща окремою ухвалою засудив акцію «Вісла». У відповідь 9 жовтня тогож року Верховна Рада УРСР засудила злочини сталінського режиму щодо поляків. Переломним етапом в українсько-польських відносинах було проголошення незалежності України та визнання Польщею цього факту першою серед європейських країн. Українці в Польщі, які після 1989 р. були визнані рівноправними польськими громадянами, із цього моменту стали також рівноправним народом з власною державою. Ці події дають новий шанс українцям і полякам на взаємні добросусідські відносини.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    І. АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ

    Архів Актів Нових (Archiwum Akt Nowych)
    (AAN, м. Варшава)

    Z. 196. Ministerstwo Ziem Odzyskanych (MZO).
    1. Sygn. 662. Przepisy i zarządzenia ogólne. Pisma okólne Departamentu Osiedleńczego. 1946–1949. – 667 k.
    2. Sygn. 669. Sprawozdania periodyczne sytuacyjne miesięczne Wojewódzkiego Wydziału Osiedleńczego w Olsztynie. 1945–1948. – 439 k.
    3. Sygn. 784. Akcja «W» – przesiedlenia ludności ukraińskiej ze wschodnich terenów Polski na Ziemie Odzyskane: plan ewakuacyjny, protokóły z konferencji, sprawozdania, informacje korespondentów terenowych, wykazy transportów, kredyty, notatki służbowe i korespondencja. 1947. – 273 k.
    4. Sygn. 786. Osadnictwo z akcji «W» na terenie województwa Olsztyńskiego, instrukcji, plany rozmieszczenia osedleńców, raporty sytuacyjne, wykazy transportów, sprawozdania z kontroli. 1947–1949. – 452 k.
    5. Sygn. 787. Osadnictwo z akcji «W», instrukcji, raporty sytuacyjne, korespondencja. 1947–1949. – 823 k.
    6. Sygn. 788. Osadnictwo z akcji «W» na terenie województwa Wrocławskiego. Wykazy transportów osiedleńców i sprawozdania z kontroli. 1947–1949. – 232 k.
    7. Sygn. 791. Sprawozdania z pomocy udzielonej dla akcji «W» w żywności. 1947. – 167 k.
    8. Sygn. 792. Sprawozdania z akcji budowlanej «W». 1947–1948. – 97 k.
    9. Sygn. 1032. Sprawozdania z kontroli przesiedleń w ramach Akcji «W» oraz korespondencja ogólna. 1947–1949. – 355 k.

    Z. 199. Ministerstwo Administracji Publicznej.
    10. Sygn. 681. Biskupstwo grecko-katolickie w Przemyślu, podział majątku. Wykazy, protokoły. Korespondencja. 1946–1948. – 169 k.
    11. Sygn. 780. Akcja «W» – problemy osiedleńcze na Ziemiach Odzyskanych. Sprawozdania, protokoły, zestawienia, podania, korespondencja. 1945–1949. – 412 k.
    12. Sygn. 783. Akcja «W» na terenie województwa Rzeszowskiego prośby osób przesiedlonych o powrót do dawnego miejsca zamieszkania. Zaświadczenia, podania, decyzje, korespondencja. 1947–1950. – 329 k.
    13. Sygn. 1040. Obrządek Grecko-katolicki: stan organizacyjny i majątkowy, stanowisko władz państwowych i hierarchii rzymsko-katolickiej. Wykazy, korespondencja. 1945–1950. – 67 k.

    Z. 237. Komitet Centralny Polskiej Zjednoczonej Partii Robotniczej.
    14. Sygn. 127/VIII. – 214. KC PZPR. Projekty, notatki. 1960–1964. – 91 k.
    15. Sygn. 127/XIV. – 97. Przemówienie przedstawiciela Rządu i KC PZPR. 1956. – 54 k.
    16. Sygn. 127/XIV. – 137. Uchwały Sekretariatu KC PZPR. 1957. – 124 k.
    17. Sygn. 127/XIV. – 142. Projekty wniosków, Notatki. 1958–1959. – 153 k.
    18. Sygn. 127/XIV. – 146. Wnioski Komisji KC PZPR ds. Narodowościowych. 1957. – 73 k.
    19. Sygn. 127/XIV. – 147. Notatki informacyjne dot. działalności elementu nacjonalistycznego wśród mniejszości ukraińskiej. 1956–1959. – 123 k.
    20. Sygn. 237/XVIII. – 100. Polska Zjednoczona Partia Robotnicza. Komitet Centralny. Wydz. Kultury. Ludność autochtoniczna i grupy narodnościowe. 1953. – 187 k.

    Z. 285. Ministerstwo Oświaty w Warszawie.
    21. Sygn. 1746. Organizacja szkół z niepolskim językiem nauczenia. 1952–1959. – 235 k.
    22. Sygn. 1750. Szkolnictwo dla mniejszosci narodowych. Realizacja wniosków KC PZPR. Plan pracy Ministerstwa, opinie. 1957. – 78 k.
    23. Sygn. 1751. Szkolnictwo mniejszościowe. Stan i perspektywy. Tworzenie i zwijanie szkół. Zmiany języka wykładowego. Materiały, korespondencja z organizacjami mniejszościowymi. 1958. – 344 k.
    24. Sygn. 1755. Szkoły z niepolskim językiem nauczenia. Wykazy szkolnych nauczycieli, korespondencja. 1952–1955. – 157 k.
    25. Sygn. 1758. Szkoły z niepolskim językiem nauczenia w roku szkolnym 1956/58. Korespondencja. 1956–1958. – 278 k.
    26. Sygn. 1759. Szkoły z niepolskim językiem nauczenia w latach szkolnych 1959/60–1964/65. Otwieranie. Decyzje Ministerstwa, fragmenty wykazów, korespondencja. 1959–1964. – 158 k.
    27. Sygn. 1760. Szkolnictwo z niepolskim językiem nauczenia. Organizacja, programy. Pismo okolne, informacja dla KC PZPR. 1960–1964. – 648 k.
    28. Sygn. 4457. Szkolnictwo z niepolskim językiem nauczenia. Projekty programów. Recenzja. 1958–1960. – 213 k.
    29. Sygn. 4529. Szkoły ogуlnokształcące, podstawowe i średnie: język biaіoruski, rosyjski, ukraiński, polski, angielski. Wnioski, opinie, recenzje ministerstwa, korespondencja. 1958–1960. – 141 k.

    Центральний військовий архів ім. Болеслава Валігури
    (Centralne Archiwum Wojskowe im. Bolesława Waligóry)
    (CAW, м. Варшава)

    Z. 1064. Sztab Generalny Wojska Polskiego. 1945–1950.

    30. Sygn. IV.501.1/A.606. Rozkaz o powołaniu GO «Wisła» oraz zarządzenie określające jej zadanie. Sprawozdanie z całości działań GO «Wisła». 1947. – 126 k.
    31. Sygn. VI.501.1/A.607. Rozkaz operacyjny i płany organizacji działania GO «Wisla» oraz meldunki sytuacyjne. 16.04.–26.05.1947. – 404 k.
    32. Sygn. IV.501.1/A.608. Rozkazy i wytyczne operacyjne GO «Wisła» oraz sprawozdania z działalności. 1947. – 481 k.

    Державний архів у Перемишлі
    (Archiwum Państwowe w Przemyślu)
    (APP, м. Перемишль)

    Z. 3. Panstwowy Urząd Repatriacyjny. Wojewódzki Oddział w Rzeszowie.

    33. Sygn. 407. Sprawozdania, informacje korespondentów terenowych, listy osadników, notatki służbowe i korespondencja. 1947. – 693 k.
    34. Sygn. 402. Sprawozdania opisowe do L. dz. P.U.R. Rzeszów. 1946–1947. –
    240 k.
    35. Sygn. 419. Rozporządzenie Ministra Ziem Odzyskanych i Ministra administracji publicznej. Sprawozdania, odpisy z akcji przesiedleńczej. 1947–1949. – 317 k.

    Z. 4 – 21. Państwowy Urząd Repatriacyjny. Oddziały Powiatowe.
    Z. 5. Powiatowy Oddział w Dobicy.

    36. Sygn. 13. Różne (sprawozdawność jednorazowa z akcji przesiedleńczej, zażalenia repatriantów). 1949. – 34 k.

    Z. 6. Powiatowy Oddział w Gorlicach.
    37. Sygn. 13. Sprawozdania opisowe i statystyczne z działalności (wykaz statystyczne wysłanych transportów z pow. Gorlickiego w czasie akcja «W», charakterystyka działalności Punktów Etapowego, akta likwidacyjne). 1947–1949. – 6 k.

    Z. 7. Powiatowy Oddział w Jaśle.
    38. Syng. 2. Sprawozdania statystyczne związane z akcja osadnictwa i przesiedleń (wykonanie planu przesiedlenia ludności na Ziemie Odzyskane). 1947–1949. – 32 k.

    Z. 9. Powiatowy Oddział w Jarosławiu.

    39. Sygn. 16. Akta dot. osadnictwa i przesiedleń. 1947–1948. – 14 k.

    Державний архів у Жешуві
    (Archiwum Państwowe w Rzeszowie)
    (APRz, м. Жешув)

    Z. 43. Prezydium Wojewуdzkiej Rady Narodowej w Rzeszowie. 1943–1975.

    40. Sygn. 6201. Szkoły z ukraińskim językiem nauczenia. 1956. – 87 k.
    41. Sygn. 6203. Szkoły z ukraińskim językiem nauczenia. 1958. – 79 k.
    42. Sygn. 6204. Szkoły z ukraińskim językiem nauczenia. 1959. – 93 k.
    43. Sygn. 6205. Szkoły z ukraińskim językiem nauczenia. 1960. – 65 k.
    44. Sygn. 6206. Szkoły z ukraińskim językiem nauczenia. 1961. – 68 k.
    45. Sygn. 9826. Ukraiński Klub Sportowy «Sian» w Przemyślu. 1957–1962. – 13 k.
    46. Sygn. 10014. Informacje o Ukraińskim Towarzystwie Społeczno-Kulturalnym. 1963. – 20 k.
    47. Sygn. 10015. Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne. 1967. – 83 k.
    48. Sygn. 10016. Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne. 1968. – 64 k.
    49. Sygn. 10017. Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne. 1969. – 56 k.
    50. Sygn. 10018. Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne. 1970. – 48 k.
    51. Sygn. 10019. Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne. 1971. – 83 k.
    52. Sygn. 10185. Sprawy narodowościowe. 1963–64. – 87 k.
    53. Sygn. 10187. Sprawy narodowościowe (ludność cygańska, ukraińska i żydowska). 1965. – 34 k.
    54. Sygn. 10183. Sprawy narodowościowe (ludność ukraińska i cygańska). 1962. – 70 k.
    55. Sygn. 16454. Akcja pomocy dla ludności ukraińskiej. 1963. – 45 k.
    Z. 1258. Urząd Wojewódzki w Rzeszowie. 1945–1989.
    56. Sygn. 142. Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne. 1972–1974. – 12 k.
    57. Sygn. 662. Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne. 1975. – 26 k.

    Z. 1338. Komitet Powiatowy Polskiej Zjednoczonej Partii Robotniczej w Gorlicach 1948–1975.

    58. Sygn. 276. Informacje o działalności kleru. Informacje o sytuacji ludności ukraińskiej. 1959–1960. – 69 k.

    ІІ. ОПУБЛІКОВАНІ ДЖЕРЕЛА

    59. Акція «Вісла». Документи / [наук. ред. і упоряд. Є. Місило]. – Л. ; Нью-Йорк : Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1997. – 564 с.
    60. Грінвальд М. Холмський театр : спогади / М. Грінвальд // Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. Новіші часи. – Вінніпег ; Торонто : Ін-т дослідів Волині, 1989. – С. 197–201.
    61. о. митрат Дзюбина С. І стверди діло рук наших. Спогади / о. митрат Степан Дзюбина. – Варшава : Український архів, 1995. – 532 c.
    62. Заброварний С. Інституційні форми життя українців після 1947 року : cпогади / С. Заброварний // Наше слово. – 2006. – № 25. – С. 3–4.
    63. Караванська-Байляк А. Во ім’я Твоє : спогади / А. Караванська-Байляк. – Варшава : Український архів, 2000. – 439 с.
    64. Польща та Україна у тридцятих – сорокових роках ХХ ст. Невідомі документи з архівів спецслужб / [упоряд.: З. Гайовнічек та ін. ; редкол.:
    С. Богунов та ін.] ; Держ. архів Служби безпеки України, М-во внутр. справ і адмін. Республіки Польща, Ін-т нац. пам’яті – Комісія з переслідування злочинів проти польського народу, НАН України, Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень. – Т. 5 : Акція «Вісла». 1947. – Варшава; К., 2006. – 832 c.
    65. Пропам’ятна книга «1947» / [наук. ред. Б. Гука]. – Варшава : Тирса, 1997. – 648 с.
    66. Простір свободи: Україна на шпальтах паризької «Культури» [наук. ред. i упоряд. Б. Бердиховська]. – К. : Критика, 2008. – 526 с.
    67. Cавчук О. Чужі серед своїх: доля депортованих українців Холмщини / О. Савчук // Депортації українців і поляків: кінець 1939 – початок 50-х рр. (До 50-річчя операції «Вісла») / [упоряд. Ю. Сливка]. – Л. : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 1998. – С. 87–94.
    68. Сергійчук B. Трагедія українців Польщі : документи / [упоряд. В. Сергійчук]. – Тернопіль : Тернопіль, 1997. – 439 с.
    69. Сивіцький М. Геноцид під цензурою / М. Сивіцький // Український альманах. – 1996. – № 28. – С. 60–68.
    70. Щирба М. Моя участь в підготовці до Першого з’їзду УСКТ / М. Щирба // Український календар (Варшава). – 1976. – С. 71–79.
    71. Щирба М. Погляд з Гурова Ілавецького / М. Щирба // Український календар (Варшава). – 1996. – С. 90–91.
    72. Drozd R. Ukraińcy w Polsce. 1944–1989. Walka o tożsamość (Dokumenty i materiały) / R. Drozd, I. Hałagida. – Warszawa : Burchard edition, 1999. – 302 s.
    73. Kościół katolicki w Polsce 1918–1990. Rocznik statystyczny / [red. L. Adamczuk, W. Zdaniewicz]. – Warszawa : Religijność Polaków, 1991. –
    228 s.
    74. O tożsamość grekokatolików. Zbór dokómentów z historii Cerkwi greckokatolickiej w Polsce / [red. M. Czech]. – Warszawa : Związek Ukraińców w Polsce, 1993. – 318 s.
    75. Tradycja a tożsamość. Wywiady wśród mniejszości ukraińskiej w Przemyślu / [oprac. : K. Hann, S. Stępień]. – Przemyśl : PWIN, 2000. – 318 s.
    76. Ukraińcy w Polsce. 1989–1993 : dokumenty / [oprac. M. Czech]. – Warszawa : Związek Ukraińców w Polsce, 1993. – 318 s.
    77. Urban K. Kościół prawosławny w Polsce 1945–1970 : dokumenty / [oprac. K. Urban]. – Kraków : Astra, 1996. – 418 s.

    ІІІ. ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ

    78. Богун І. Українські теми краківських істориків / І. Богун // Наше слово. – 1981. – № 28.
    79. Боярський Г. Українське шкільництво / Г. Боярський // Наше слово. – 1972. – № 50.
    80. Вербовий М Дискусія триває / М. Вербовий, Є. Кохан // Наше слово. – 1974. – № 30.
    81. Відкритий лист до члена Політбюро ЦК ПОРП тов. Альбіна Сивака // Наше слово. – 1981. – № 39.
    82. Гнатюк О. У гданських студентів / О. Гнатюк // Наше слово. – 1974. –
    № 4.
    83. Гук Б. Два відродження. Порівняльний аналіз українських відроджень 1956 і 1990 років / Б. Гук // Наше слово. – 1999. – № 12–13. – С. 4.
    84. Гук Б. Ситуація української людності Володарського повіту в 1944–1945 рр. / Б. Гук // Наше слово. – 2007. – (№ 50 (2628). – 16 грудня
    85. Заброварний С. Про форми здійснення завдань УСКТ / С. Заброварний // Наше слово. – 1959. – № 30.
    86. Захарчук А. Політична провокація / А. Захарчук // Наше слово. – 1965. – № 16.
    87. І. Б. Не буде панахиди для церкви? / І. Б. // Наше слово. – 1982. – № 28.
    88. Колосівський С. Студентські справи / С. Колосівський // Наше слово. – 1973. – № 20.
    89. ІІ Конгрес ПРНВ // Наше слово. – 1987. – № 22. – С. 1.
    90. Королько М. Українці в ПНР на Любчинщині / М. Королько // Український календар. – 1972. – С. 120–122.
    91. Королько М. Занепад українського шкільництва? / М. Королько // Наше слово. – 1976. – № 27.
    92. Кохан Є. Перші кроки / Є. Кохан // Наше слово. – 1982. – № 37.
    93. Мартинюк Б. Досить панахид / Б. Мартинюк // Наше слово. – 1982. –
    № 28.
    94. Новий вивіз українців з Польщі // Гомін України. – 1956. – № 28.
    95. Про розвиток і недоліки українського шкільництва в Польщі // Наше слово. – 1960. – № 42.
    96. Сивіцький М. Перед з’їздом УСКТ / М. Сивіцький // Наше слово. – 1959. – № 24.
    97. Сосна С. Повертатись чи залишатись / С. Сосна // Наше слово. – 1956. – № 4.
    98. Сосна С. Український художній гурток в Команьчу / С. Сосна // Наше слово. – 1956. – № 5.
    99. Український фестиваль в Сопоті // Наше слово. – 1989. – № 41.
    100. Хто вони – V колона? // Наше слово. – 1981. – № 46.
    101. Hrywna I. Ukraińcy w Olsztyńskiem / I. Hrywna // Inicjatywy Warwińśki. – 1989. – № 5. – S. 36–40.
    102. Kadenacy T. Kto go uczył historii / T. Kadenacy // Tygodnik Solidarności. – 1981. – 11 września.
    103. Mokry W. Dzisiejsza droga Rusina do Polski / W. Mokry // Tygodnik Powszechny. – 1981. – № 46.
    104. Mokry W. Panachyda bieszczadzka / W. Mokry // Tygodnik Powszechny. – 1981. – 23 sierpnia.
    105. Mokry W. Polaków i Ukraińców dziś, wczoraj, jutro / W. Mokry // Spotkania. – 1987. – № 33–34. – S. 185–186.
    106. Siwak A. Występ / A. Siwak // Trybuna Ludowa. – 1981. – 12 sierpnia.
    107. Uchwała w sprawie mniejszości narodowych // Tygodnik Solidarności. – 1981. – 11 października.
    108. Watki ukraińskie w naszej świadomości // Plomienie. – 1981. – 12 marca.
    109. Zalejski K. Ta storona myła – de maty rodyła / K. Zalejski // Prawo i Życie. – 1956. – № 7.
    110. Żyliński W. Tragedia Kościoła greckokatolickiego w Polsce / W. Żyliński // Kultura. – 1948. – № 8. – S. 19–47.


    ІV. МОНОГРАФІЇ ТА СТАТТІ

    111. Aнтонюк С. М. Розвиток сільського господарства в народній Польщі / С. М. Антонюк. – К. : Думка, 1960. – 341 с.
    112. Бак Й. УСКТ на Щецінщині в 1956–1957 роках / Й. Бак // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1996. – С. 74–78.
    113. Бень С. Бані Мазурські та околиці / С. Бень // Український альманах – Варшава : Тирса, 1997. – С. 267–268.
    114. Бень С. Педагогічний ліцей у Бартошицях / С. Бень // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1997. – С. 276–282.
    115. Бень С. Початкова школа в Сагнітах / С. Бень // Український альманах. –Варшава : Тирса, 1997. – С. 270–276.
    116. Бень С. Початкова школа в Ярошівці / С. Бень // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1997. – С. 269–270.
    117. Білас І. Депортація НКВС – МДБ і доля українського населення в Польщі: історико-правовий і суспільно-політичний аспекти переселення / І. Білас // Військо України. – 1993. – № 4. – С. 63–123.
    118. Боевое содружество советского и польского народов / [отв. ред.: Я. А. Певзнер, Д. В. Петров]. – М. : Мысль, 1973. – 277 с.
    119. Бондаренко Ф. В. Вплив Другої світової війни на долю населення прикордонної території України і Польщі / Ф. В. Бондаренко, Р. В. Савин // Матеріали Міжнародної конференції [«Друга світова війна і Україна»], (Київ, 27–28 квіт. 1996 р.) / Ін-т історії України. – К., 1996. – С. 213–220.
    120. Буцко О.В. Украина – Польша: миграционные процессы 40-х годов / Ольга Владимировна Буцко. – К. : Ин-т истории Украины НАН Украины, 1997. – 149 с.
    121. Васильєва Л. Д. Українська діаспора у Польщі / Л. Васильєва // Український історичний журнал. – 1992. – № 10–11. – С. 54–62.
    122. Васильєва Л. Д. Українці в Польщі / Л. Васильєва // Трибуна. – 1991. – № 3. – С. 26–27.
    123. Владимирова Н. І. Проведення аграрної реформи у народно-демократичній Польщі / Н. І. Владимирова // Праці Одеського державного ун-ту ім. І. І. Мечникова. – Т. 152 : Історичні науки. – Вип.
    9 : З історії південних та західних слов’ян. – Одеса, 1962. – С. 67–73.
    124. Горбач С. І. Католицька церква в країнах Східної Європи (1945–1953 рр.) / С. І. Горбач // Київська старовина. – 2000. – № 2. – С. 57–70.
    125. Дробник В. Українська меншість у післявоєнній Польщі / В. Дробник // Історія і сучасність. – 1998. – № 3. – С. 70–83.
    126. Дрозд Р. Акція «Вісла» – метод вирішення української проблеми у Польщі / Р. Дрозд // Депортації українців і поляків: кінець 1939 – початок 50-х років (до 50-річчя операції «Вісла») [упоряд. Ю. Сливка]. – Львів : Ін-т українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, 1998. – С. 19–23.
    127. Дрозд Р. Розміщення українців на західних і північних землях Польщі у 1947 р. / Р Дрозд // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1997. – С. 84–90.
    128. Дружба та співробітництво народів України і Польщі / [ред. С. М. Антонюк]. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1967. – 160 с.
    129. Евсеев И. Сотрудничество Украинской ССР с Польской Народной Республикой (1944–1960 гг.) / Иван Федорович Евсеев. – К. : Изд-во АН УССР, 1962. – 368 с.
    130. Егоров Ю. Польская народная республика в братском содружестве социалистических стран / Юрий Егоров. – К. : Изд-во АН УССР, 1958. – 233 с.
    131. Заброварний С. Акція «Вісла» / С. Заброварний // Визвольний шлях. – 1997. – № 8. – С. 33–39.
    132. Заброварний С. Відродження українського шкільництва (1952–1958 рр.) / С. Заброварний // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1997. – С. 257–261.
    133. Заброварний С. Перший голова УСКТ / С. Заброварний // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1996. – С. 244–257.
    134. Зарубіжні українці : довідник / [наук. ред. С. Ю. Лазебник]. – К. : Україна, 1996. – 252 c.
    135. Заставний Ф. Д. Географія України / Федір Дмитрович Заставний. – Л. : Світ, 1994. – 472 с.
    136. Заставний Ф. Д. Українська діаспора: розселення українців у зарубіжних країнах / Федір Дмитрович Заставний. – Л. : Світ, 1990. – 120 с.
    137. Заставний Ф. Д. Українські етнічні землі / Федір Дмитрович Заставний. – Л. : Світ, 1993. – 176 с.
    138. Зашкільняк Л. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун. – Львів, 2002. – 752 с.
    139. Зашкільняк Л. Наслідки депортацій українців і поляків у 1944–1946 рр. / Л. Зашкільняк // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 272 : Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Чернівці, 2005. – С. 149–156.
    140. Зашкільняк Л. Польська історіографія після Другої світової війни: проблеми національної історії (40–60-ті роки) / Л. Зашкільняк. – К., 1992. – 86 с.
    141. Зашкільняк Л. Українсько-польські стосунки в ХХ столітті: історіографічні аспекти / Л. Зашкільняк // Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність / Нац. акад. наук України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – Вип. 13 : Україна у Другій світовій війні: українсько-польські взаємини. – Л., 2005. – С. 5–22.
    142. Кирилич В. П. Українці в Польщі: проблема збереження етнонаціональної ідентичності як чинник українсько-польських відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : 23.00.04 / В. П. Кирилич : – Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2001. – 20 с.
    143. Кницький С. Боротьба української громади за ліквідацію наслідків акції «Вісла» / С. Кницький // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-літтю проведення акції «Вісла», 19 квіт. 1997 р., Івано-Франківськ / Прикарпатський нац. ун-т імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 73–76.
    144. Козак М. Невтомний душпастир (о. кан. Володимир Боровець) / М. Козак. – Перемишль ;Щецин ;Львів, 2007. – 220 с.
    145. Козак М. Пом’яни, Господи, душі слуг Твоїх / М. Козак. – Львів : Свічадо, 2002. – 280 с.
    146. Козак М. Українські класи Перемишльського ліцею / М. Козак // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1997. – С. 114–127.
    147. Кондратюк К. Етапи та засоби реалізації депортації українців і поляків / К. Кондратюк, Ю. Киричук, І Лучаківська // Депортації українців і поляків: кінець 1939 – початок 50-х років (до 50-річчя операції «Вісла»). – Львів : Ін-т українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, 1998. – С. 74–76.
    148. Литвин В. Тисяча років сусідства і взаємодії / Володимир Литвин. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2002. – 133 с.
    149. Литвин К. Непорушна дружба двох братніх народів / К. Литвин // Мистецтво. – 1956.– № 5 – С. 34–38.
    150. Литвин М. Історичні передумови депортаційних акцій на українсько-польському пограниччі першої половини ХХ ст. / М. Литвин // У пошуках правди про акцію «Вісла». Науково-практична конференція : Перемишль, 22–23 листоп. 1997 р. – зб. доп. і матеріалів конф. – Перемишль, 1998. – С. 6–11.
    151. Макар Ю. І. Акція «Вісла»: характер та наслідки для українців Польщі / Ю. І. Макар // Українська діаспора. – К. ; Чикаго, 1997. – Ч. 10.– С. 8–21.
    152. Макар Ю. І. Політика ПОРП і органів влади щодо національних меншин Польщі після II св. війни / Ю. І. Макар // Питання нової та новітньої історії країн Північної Америки. – Чернівці : Рута, 1993. – Вип. II. – Ч. 1. – С. 157–168.
    153. Макар Ю. І. Початковий етап утвердження народно-демократичного ладу в Польщі / Ю. І. Макар // Український історичний журнал. – 1986. – № 12. – С. 77–86.
    154. Макар Ю. І. Становище українців Польщі у дослідженнях істориків України / Ю. І. Макар // Ukraińcу w najnowszych dziejach Polski 1918–1989 / [red. R. Drozda]. – Słupsk ; Warszawa, 2000. – S. 220–229.
    155. Макар Ю. І. Українці в Польщі після Другої світової війни / Ю. І. Макар // Українська діаспора. – К. ; Чикаго, 1993. – Ч. 3 – С. 111–118.
    156. Макар Ю. І. Українці в Польщі: кількість і сучасне становище / Ю. І. Макар // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 6–7 : Історія. – Чернівці : Рута, 1996. – С. 274–291.
    157. Марахов Г. І. Братерська дружба польського і радянського народів /
    Г. І. Марахов // Історичні записки Інституту історії АН УРСР. – Т. 7 : Історичні зв’язки слов’янських народів / редкол.: О. К. Касименко (відп. ред.) [та ін.]. – К. : Вид-во АН УРСР, 1956. – С. 48–56.
    158. Марчук В. Українська греко-католицька церква в Польщі після Другої світової війни: боротьба за існування / В. Марчук, І. Цепенда // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. Studia Ucrainica. – Warszawa : Wyd. Uniwersytetu Warszawskiego, 2001. – T.XI–XII. – S. 376–385.
    159. Місило Є. Греко-католицька церква у Польщі (1944–1947) / Є. Місило // Україна і Польща між минулим і майбутнім / [yпоряд. А. Павлишин]. – Л. : Фенікс, 1991. – С. 104–106.
    160. Місило Є. Жертви Явожно / Є. Місило // Україна і Польща між минулим і майбутнім. – Львів : Вид. центр «Фенікс», 1991. – С. 24–36.
    161. Місило Є. Міти про акцію «Вісла» / Є. Місило // Наше слово. – 2007. – № 17. – С. 3–4.
    162. Місило Є. Українці у Польщі (1944–1947). Ґенеза акції «Вісла» /
    Є. Місило // Україна і Польща між минулим і майбутнім. – Львів : Вид. центр «Фенікс», 1991. – С. 6–17.
    163. Мотика Г. Історіографія народної Польщі про польсько-українські взаємовідносини в 1939–1956 рр. / Г. Мотика // Матеріали ІV Міжнародного конгресу українців [«Доповіді і повідомлення. Історія.
    Ч. 2 : ХХ століття»], (Одеса, 26–29 серп. 1999 р.) / Міжнародна асоціація україністів, Ін-т історії України НАН України. – Одеса ; К. ; Л., 1999. – С. 85–90.
    164. Новодран В. А. Польская Народная Республика строит социализм / В. А. Новодран // Новый этап развития мировой социалистической системы / [ред. И. В. Кузнецов]. – Днепропетровск, 1961. – С. 13–24.
    165. о. Гарасим І. Греко-католицька Церква у Польщі після ІІ світової війни / о. І. Гарасим // Календар благовіста. – 1999. – С. 56–72.
    166. Організаційна структура ОУП. 2005 / Об’єднання українців у Польщі. – Режим доступу : http://www.oup.ukraina.com.pl.
    167. Очерки истории советско-польских отношений 1917–1977 / Академия наук СССР, Ин-т славяноведения и балканистики АН СССР, Польская акад. наук, Ин-т соц. стран Польской АН ; ред. кол.: И. Костюшко (отв. ред. сов. части), Л. Базылев (отв. ред. пол. части) [и др.]. – М. : Наука, 1979. – 584 с.
    168. Пичугин В. Г. Плечом к плечу / Владимир Георгиевич Пичугин. – Донецк : Наука, 1960. – 182 с.
    169. Поїздник І. Позиція Греко-католицької церкви щодо виселення українців з Польщі в 1944–1946 рр. / І. Поїздник // Сторінки воєнної історії. – К., 2009. – Вип. 12. – C. 313–320.
    170. Поїздник І. Українсько-польський трансфер 1944–1946 рр.: етнорелігійний аспект / І. Поїздник // Університет. – 2007. – № 3. – С. 56–66.
    171. Пронь Т. Український тижневик «Наше Слово» (Варшава) як оригінальне джерело вивчення передумов і перебігу примусового переселення українців Польщі в 1944–1947 рр. // Історичний архів. – 2010. – С. 147–152.
    172. Сергійчук В. Греко-католицька церква в 1944–1991 роках / В. Сергійчук // Український історичний журнал. – 1996. – № 4. – С. 101–114.
    173. Сергійчук В. Греко-католицька церква в 1944–1991 рр. / В. Сергійчук // Український історичний журнал. – 1997. – № 2. – С. 98–110.
    174. Сергійчук В. Депортація поляків з Галичини в Польщу в 1944–1946 рр. / В. Сергійчук // Українсько-польські відносини в Галичині в ХХ столітті. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 274–277.
    175. Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України / Володимир Сергійчук. – К. : ПП Сергійчук М. І., 2008. – 560 с.
    176. Сергійчук В. Протидія поляків депортаціям з України (1944–1946 рр.) / В. Сергійчук // Депортації українців та поляків. Кінець 1939 – початок 1950-х років (до 50-річчя акції «Вісла»). – Львів, 1998. – С. 29–32.
    177. Сергійчук В. Трагедія українців Закерзоння / В. Сергійчук // Світовий конгрес українців Холмщини і Підляшшя. – Рівне, 1998. – С. 82–89.
    178. Серчик В. Україна та українські землі в дослідженнях польської історичної науки / В. Серчик // Віднова. – Мюнхен, 1986. – Т. 4. – С. 169–182.
    179. Сивіцький М. Геноцид під цензурою / М. Сивіцький // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1996. – С. 60–63.
    180. Сивіцький М. Ольга Зіновія Васильків / М. Сивіцький // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1996. – С. 173–182.
    181. Сивіцький М. Оля в УСКТ / М. Сивіцький // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1996. – С. 96–100.
    182. Сивіцький М. Петро Доманчук / М. Сивіцький // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1996. – С. 104–106.
    183. Сивіцький М. Українське шкільне питання в документах Міністерства освіти в 1952 р. / М. Сивіцький // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1997. – С. 384–392.
    184. Сивіцький М. Українці на Ряшівщині 1952 року / М. Сивіцький // Український альманах. – Варшава : Тирса, 1997. – С. 90–93.
    185. Сливка Ю. Першопричини та геополітичні цілі переселенських акцій /Ю. Сливка // Депортації українців і поляків: кінець 1939 – початок 50-х років (до 50-річчя операції «Вісла») / [упоряд. Ю. Сливка]. – Львів : Ін-т українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, 1998. – С. 9–12.
    186. Стецюк Н. Роль українського суспільно-культурного товариства у розбудові української освіти і культури в Польщі (1956–1989 рр.) / Н. Стецюк // Вісник Прикарпатського університету. Історія – Івано-Франківськ, 2010. – Вип. 17. – С. 168–173.
    187. Стецюк Н. Українське суспільно-культурне товариство в Польщі: передумови утворення та напрями діяльності / Н. Стецюк // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. – Х. : Майдан, 2010. – Вип. 38. – С. 132–139.
    188. Стецюк Н. Українське суспільно-культурне товариство в Польщі: проблема становлення / Н. Стецюк // Галичина. – 2006/2007. – № 12/13. – С. 407–413.
    189. Стецюк Н. Український національно-визвольний рух й етнічні українці Польщі (кінець 1940-х рр.) / Н. Стецюк // Вісник Прикарпатського університету.Історія – Івано-Франківськ, 2009. – Вип. ХV. – С. 68–71.
    190. Стрільчук Р. С. Традиції і перспективи українсько-польського співробітництва / Р. С. Стрільчук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Вип. 3. – Серія «Історія». – Луцьк : Вежа, 1996. – С. 64–66.
    191. Трухан М. Акція «Вісла» / Мирослав Трухан // Віднова. – 1985. – № 2.
    192. Трухан М. Акція «Вісла» / Мирослав Трухан // Україна і Польща між минулим і майбутнім. – Львів : Вид. центр «Фенікс», 1991. – С. 37–47.
    193. Трухан М. Українці в Польщі після Другої світової війни 1944–1984 / Мирослав Трухан. – Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто : Видано у співпраці з Фундацією дослідження Лемківщини, 1990. – 403 с.
    194. Цепенда І. Вибрані проблеми українсько-польського протистояння 1943–1947 років в оцінках сучасних польських істориків / І. Цепенда // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 693–700.
    195. Цепенда І. Відгомін «хрущовської відлиги» у Польщі та її вплив на етнополітичне становище української меншини (1955–1958 рр.) / І. Цепенда // Галичина. – 2001. – № 5–6. – С. 372–377.
    196. Цепенда І. Операція «Вісла» в польській історіографії / І. Є. Цепенда // Український історичний журнал. – 2002. – № 3. – С. 84–93.
    197. Цепенда І. Таємниця загибелі генерала К. Свєрчевського та «рука Кремля» в операції «Вісла»: один погляд на дві проблеми / І. Цепенда // Галичина. – 2002. – № 8. – С. 101–106.
    198. Цепенда І. Українська громада Польщі в умовах національної ізоляції (1948–1956 роки) / І. Цепенда // Матеріали Міжнародного наукового конгресу [«Українська історична наука на порозі ХХІ століття»], (Чернівці, 16–18 травн. 2000 р.) / Укр. іст. т-во, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Рута, 2001. – Т. 2. – С. 306–310.
    199. Цепенда І. Українське питання в Польщі на початку 1947 року та розробка силової концепції його вирішення / І. Цепенда // Наукові записки Київського національного педагогічного університету імені
    М. П. Драгоманова. Серія «Історія». – К., 2002. – С. 191–195.
    200. Цепенда І. Українсько-польські відносини 40–50-х років ХХ століття: етнополітичний аналіз / Ігор Євгенович Цепенда. – К. : Дельта, 2009. – 387 с.
    201. Шаповал Ю. Акція «Вісла»: криваве річище пам’яті / Ю. Шаповал // Україна Incognita / [ред. Л. Івашної]. – К. : Факти, 2003. – С. 331–338.
    202. Шаповал Ю. Нові документи про депортаційно-переселенські процеси / Ю. Шаповал // Депортації українців і поляків: кінець 1939 – початок
    50-х рр. (до 50-річчя операції «Вісла») / [упоряд. Ю. Сливка]. – Л. : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 1998. – С. 87–94.
    203. Швидюк С. М. Інституційні процеси в етнонаціональній сфері Республіки Польща (на прикладі української національної меншини) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : 23.00.02 /
    С. М. Швидюк ; – Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці, 2006. – 20 с.
    204. Щерба Г. «Евакуація-депортація» українців з Лемківщини в 1945–1947 роках / Г. Щерба // Визвольний шлях. – 1991. – Кн. 9. – С. 1104–1114.
    205. Щерба Г. Історична правда про переселення українців з Холмщини в 1944–1947 рр. У спогадах самих переселенців з відстані 45 років / Г. Щерба // Визвольний шлях. – 1991. – Кн. 10. – С. 1239–1245.
    206. Щерба Г. Історична правда про переселення українців з Холмщини в 1944–1947 рр. У спогадах самих переселенців з відстані 45 років / Г. Щерба // Визвольний шлях. – 1991. – Кн. 11. – С. 1371–1379.
    207. Щерба Г. Переселення українців з польсько-українського пограниччя в 40 роках / Г. Щерба // Визвольний шлях. – 1991. – Кн. 8. – С. 954–966.
    208. Щерба Г. Проблема українсько-польського переселення в 1944–1948 роках в світлі соціологічного дослідження / Г. Щерба // Українська діаспора. – 1993. – № 3. – С. 63–74.
    209. Ярош Б. О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30–50-ті роки ХХ століття (історико-політологічний аспект) / Б. О. Ярош. – Луцьк, 1995. – 171 с.
    210. Basta J. Mniejszości narodowe na Rzeszowszczyźnie 1945–1946 / J. Basta // Pracy historyczno-archiwalne. – 1994. – T. II. – S. 177–189.
    211. Blum I. Z dziejów Wojska Polskiego w latach 1945–1948 / Ignacy Blum. – Warszawa : Barbara, 1968. – 244 s.
    212. Czapla J. Korpus Bezpeczeństwa Wewnętrznego w latach 1944–1965 / J. Czapla // Wojskowy Przegląd Historyczny. – 1965. – № 3. – S. 88.
    213. Czech M. Ukraincy w Polsce 1989–1993 / Czech M.– Warszawa, 1993. –
    318 s.
    214. Drozd R. Droga na zachód: osadnictwo ludności ukraińskiej na ziemiach zachodnich i północnych Polski w ramach akcji «Wisła» / Roman Drozd. –
    Warszawa : Tyrsa, 1997. – 328 s.
    215. Drozd R. Polityka władz wobec ludności ukraińskiej w Polsce w latach 1944–1989 / Roman Drozd. – Warszawa : Tyrsa, 2001. – 380 s.
    216. Drozd R. Życie religijne ludności ukraińskiej w Polsce w latach 1944–1956 / R. Drozd // Przegląd Zachodniopomorski. – 2004. – Z. 1. – S. 77–93.
    217. Drozd R. Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918–1989) / R. Drozd.
    – T. I. Słupsk ; Warszawa, 2000. – 240 s.
    218. Drozd R. Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918–1989) / R. Drozd.
    – T. II : «Akcja Wisła». – Warszawa, 2005. – 214 s.
    219. Drozd R. Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918–1989) / R. Drozd.
    – T. III : «Akcja Wisła» – Słupsk, 2007. – 288 s.
    220. Felenczak J. Prawosławna diecezja Przemysko-nowosądecka: historia i współczesność / J. Felenczak // Poprzez stulecia. Księga pamiątkowe ofiarowana Profesorowi Antoniami Podrazie w 80 rocznicę Jego urodzin / [red. D. Czerskiej]. – Kraków : Astra, 2000. – S. 205–211.
    221. Gerhard J. Dalsze szczegóły walk z bandami UPA i WIN na południowo-wschodnich obszarach Polski / J. Gerhard // Wojskowy Pregląd Historyczny. – 1959. – № 3/12. – S. 305–335.
    222. Hałagida I. Pierwsze lata Ukraińców na zachodnich i północnych ziemiach Polski po przesiedleniu w ramach akcji «Wisła» / I. Hałagida // Akcja «Wisła» [red. J. Pisulińskiego]. – Warszawa : IPN, 2003. – S. 125–142.
    223. Hałagida I. Prowokacja «Zenona» / Igor Hałagida. – Warszawa : IPN, 2005. – 318 s.
    224. Hałagida I. «Szpieg Watykanu» / Igor Hałagida. – Warszawa : IPN, 2008. – 648 s.
    225. Hałagida I. Ukraińcy w Województwie Gdańskim w latach 1947–1956 / I. Hałagida // Polska i Ukraina po II wojnie światowej / [red. W. Bonusiaka]. – Rzeszów, 1998. – S. 59–76.
    226. Iwaneczko D. Przysięgi wierności dochowam. Wysiedlenia Ukraińców a Kościół greckokatolicki w Polsce 1944–1947 / D. Iwaneczko // Więź. – 2002. – № 6. – S. 91–105.
    227. Iwaneczko D. Wysiedlenia Ukraińców a Kościół greckokatolicki w Polsce (1944–1947) / D. Iwaneczko // Akcja «Wisła» / [red. J. Pisulińskiego]. – Warszawa : IPN, 2003. – S. 142–152.
    228. Jasiński J. Kwestia pojęcia Ziemie Odzyskane / J. Jasiński // Ziemia Odzyskane – Ziemie Zachodnie i Północne 1945–2005: 60 lat w granicach Państwa polskiego / [red. A. Saksona]. – Poznań, 2006. – S. 15–25.
    229. Jawornicka A. Mniejszość ukraińska na ziemi Lubuskie w systemie mono- i policentrycznym / A. Jawornicka // Roc
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины