ПОЛІТИКА США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ СТОСОВНО ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ (1989-1990 РР.) : ПОЛИТИКА США И ВЕЛИКОБРИТАНИИ ПО ОБЪЕДИНЕНИЮ ГЕРМАНИИ (1989-1990 ГГ.)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

На правах рукопису

Коваленко Леся Вікторівна

УДК: 94 (410+73+430): 32 «1989/1990»

ПОЛІТИКА США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ СТОСОВНО ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ (1989-1990 РР.)

Спеціальність: 07.00.02 - Всесвітня історія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Давлєтов Олександр Рашидович
кандидат історичних наук, доцент

Запоріжжя, 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
11
1.1. Стан наукової розробки проблеми 11
1.2. Джерельна база дослідження 25
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження 32
РОЗДІЛ 2. «НІМЕЦЬКЕ ПИТАННЯ» В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ (СЕРЕДИНА 1940-Х – ДРУГА ПОЛОВИНА 1980-Х РР.)

43
2.1. Розробка варіантів майбутнього устрою Німеччини протягом Другої світової війни та в перші повоєнні роки (середина 1940-х – 1949 рр.)

43
2.2. Курс американського та британського урядів щодо «німецької проблеми» від розколу Німеччини до спорудження Берлінської стіни (1949-1961 рр.)

56
2.3. Ставлення США та Великої Британії щодо «німецького питання» протягом 1960-х – другої половини 1980-х рр. ХХ ст.
73
РОЗДІЛ 3. ОФІЦІЙНА ПОЗИЦІЯ УРЯДІВ США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ЩОДО ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ (1989-1990 РР.)
81
3.1. «Німецьке питання» в зовнішній політиці США та Великої Британії (січень-9 листопада 1989 р.)
81
3.2. Розробка політики США та Великої Британії відносно об’єднання Німеччини (9 листопада 1989 р.– 13 лютого 1990 р.)
93
3.3. Реалізація політики США та Великої Британії щодо об’єднання ФРН та НДР (13 лютого – 3 жовтня 1990 р.)
110
РОЗДІЛ 4. СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ КІЛ ДО ОФІЦІЙНОГО КУРСУ США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ СТОСОВНО ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ (1989-1990 РР.)

139
4.1. Позиція Конгресу США та парламенту Великої Британії відносно німецького об’єднання
139
4.2. Оцінка об’єднання Німеччини академічними колами США та Великої Британії
157
4.3. Позиція громадськості США та Великої Британії щодо об’єднавчих процесів у Німеччині
166
ВИСНОВКИ 180
ПРИМІТКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 257
ДОДАТКИ 421

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВДП Вільна демократична партія
ЄЕС Європейське економічне співтовариство
ЄКК Європейська консультативна комісія
ЄОТ Європейське оборонне товариство
ЄС Європейський Союз
КЗС Комітет закордонних справ
КМВ Комітет міжнародних відносин
ККПЗП Консультативний комітет з повоєнної зовнішньої політики
НАТО Організація Північноатлантичного договору
НБСЄ Нарада з безпеки і співробітництва в Європі
НДР Німецька Демократична Республіка
ОВД Організація Варшавського договору
ООН Організація Об’єднаних Націй
ПНР Польська Народна Республіка
ПсЄБС Підкомітет зі справ Європи та Близького Сходу
РВАН Радянська військова адміністрація в Німеччині
РМД ракети малої дальності
РМЗС Рада міністрів закордонних справ
РНБ Рада національної безпеки
СЄПН Соціалістична єдина партія Німеччини
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
США Сполучені Штати Америки
ФРН Федеративна Республіка Німеччина
ХДС Християнсько-демократичний союз
ХСС Християнсько-соціальний союз

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю комплексної розробки проблеми завершення ялтинсько-потсдамської системи міжнародних відносин. Перехід від біполярної до багатополярної структури, трансформація НАТО та початок розширення альянсу на Схід заклали підвалини розвитку міжнародних відносин в сучасному світі та Європі зокрема. Занепад радянського впливу в Східній Європі та об’єднання ФРН та НДР створили нову політичну мапу Європи, що висувало на порядок денний вирішення низки проблемних питань. Серед них - пошук відповіді на перспективу появи в центрі Європи найбільшого і найсильнішого члена Європейського Співтовариства; визначення військово-політичного статусу об’єднаної Німеччини, який би гарантував безпеку в Європі; наслідки об’єднання Німеччини для подальшої долі НАТО; практичне питання ― як і наскільки всі аспекти процесу об’єднання могли бути розв’язані та синхронізовані шляхом, що відповідав концепціям вирішення «німецького питання» Сходу та Заходу.
Оскільки зовнішній аспект об’єднання Німеччини напряму залежав від позицій країн-переможниць у Другій світовій війні, доречно звернутися до формування їх політики щодо Німеччини в переломні 1989-1990 рр. В цьому відношенні особливу увагу привертає політика США та Великої Британії, які в рамках двосторонньої системи «особливих відносин» неодноразово демонстрували лояльність та підтримку один одного в часи загострення міжнародної ситуації.
В умовах закінчення «холодної війни», дезінтеграції Радянського Союзу та перетворення США на єдину наддержаву особливого значення у виробленні засад нового світового порядку набула адміністрація Дж. Буша-старшого. Перспектива утворення нового економічного і політичного центру в Європі загрожувала подальшій американській присутності на континенті та вимагала формування нового зовнішньополітичного курсу США. Не дивлячись на те, що «німецький вектор» зовнішньої політики США вже ставав предметом історичного аналізу вітчизняних істориків, досі залишається поза увагою процес його розробки, з’ясування рівня підтримки офіційного курсу адміністрації Дж. Буша-ст. з боку членів Конгресу, громадськості тощо.
Констатуючи відчутну активізацію інтересу українських істориків до європейської політики Великої Британії у другій половині ХХ ст., зазначимо, що дослідження політики цієї країни щодо об’єднання Німеччини у вітчизняній історіографії тільки починаються. Таким чином, у науковому відношенні вважаємо за доцільне проаналізувати процес формування і реалізації зовнішньополітичного курсу Великої Британії стосовно об’єднання ФРН та НДР.
Дослідження функціонування зовнішньополітичної системи США та Великої Британії, формування та реалізації курсу щодо німецького об’єднання є важливим для визначення особливостей прийняття рішень в країнах у кризовій ситуації та прогнозування можливих дій в рамках нових міжнародних проблем. Порівняння американської та британської політики щодо об’єднання Німеччини надає можливість обґрунтувати значимість фактору швидкої адаптації до змін на міжнародному порядку денному, ефективної злагодженої роботи членів зовнішньополітичної системи. Розгляд шляхів розв’язання питань німецького об’єднання може поглибити бачення одного з переломних моментів міжнародних відносин ХХ ст. і стати підтвердженням, що лише дипломатичні, виважені кроки та намагання досягти консенсусу зацікавленими сторонами спроможні розв’язати проблемні ситуації на міжнародній арені.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в контексті наукової теми кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету «Трансформація політичних систем Західної Європи та Центральної Європи в ХХ ст.».
Об’єктом дослідження виступає «німецький вектор» зовнішньої політики США та Великої Британії в другій половині ХХ ст.
Предметом дослідження є формування та реалізація політики США та Великої Британії стосовно об’єднання Німеччини у 1989-1990 рр.
Мета дисертаційної роботи – провести аналіз процесу розробки та реалізації політики США та Великої Британії стосовно об’єднання Німеччини у 1989-1990 рр.
Поставлена мета даної роботи передбачає розгляд і вирішення цілого ряду дослідницьких завдань:
- проаналізувати стан наукової розробки теми;
- охарактеризувати джерельну базу, методологічні засади дослідження;
- розглянути формування «німецького вектору» в європейській зовнішній політиці США та Великої Британії з середини 1940-х до другої половини 1980-х рр.;
- висвітлити вплив представників виконавчої та законодавчої влади США та Великої Британії при прийнятті рішень щодо німецького об’єднання;
- визначити сприйняття громадською думкою та академічними колами США та Великої Британії офіційного курсу держав стосовно німецького об’єднання;
- скласти періодизацію еволюції політики США та Великої Британії щодо «німецького питання» у 1989-1990 рр.;
- виявити спільні та відмінні риси в зовнішній політиці США та Великої Британії стосовно об’єднання Німеччини у 1989-1990 рр.;
- визначити ступінь впливу США та Великої Британії на процес об’єднання Німеччини.
Хронологічні рамки дисертації охоплюють період 1989-1990 рр., коли на порядку денному світової спільноти постало питання об’єднання Німеччини і необхідності міжнародного врегулювання цього процесу. Визначення нижнього хронологічного рубежу - початок 1989 р. - пов’язано з приходом до влади в США адміністрації Дж. Буша-ст., розробкою нового зовнішньополітичного курсу в європейському напрямку та її «німецькому векторі». У відповідності до нових реалій - проголошених принципів та напрямів американської політики в цей час, «нового мислення» в зовнішній політиці Радянського Союзу, із загостренням кризових явищ на території НДР відбувалося корегування «німецької політики» й урядом Великої Британії. Верхній хронологічний рубіж ― кінець 1990 р. ― пов’язаний із завершенням вирішення зовнішнього аспекту «німецького питання» на переговорах за участю представників США та Великої Британії, де безпосередньо були реалізовані основні складові розробленої політики обох держав.
З метою простеження еволюції політики США та Великої Британії щодо «німецького питання» у другому розділі дисертаційного дослідження був зроблений історичний екскурс до подій середини 1940-х ― 1989 рр.
Територіальні рамки дослідження охоплюють території США, Великої Британії та «Німеччини» (географічний простір, який до 3 жовтня 1990 р. включав держави Федеративної Республіки Німеччини та Німецької Демократичної Республіки).
Наукова новизна дисертації визначається постановкою проблеми. Автор на основі аналізу широкого кола джерел та матеріалів відтворює процес формування та реалізації зовнішньополітичного курсу США та Великої Британії щодо об’єднання ФРН та НДР у зазначений період. Дисертантом вперше:
- розроблено періодизацію еволюції політики США та Великої Британії стосовно німецького об’єднання в зазначений період;
- проаналізовано вплив президента, Конгресу, РНБ США на розробку політики щодо об’єднання Німеччини;
- висвітлено протиріччя між прем’єр-міністром та Форін офісом Великої Британії в розробці курсу з вирішення «німецького питання»;
- встановлено вплив особистих якостей президента США Дж.Буша-ст. та прем’єр-міністра Великої Британії М. Тетчер на стиль управління та прийняття рішень у зовнішній політиці в контексті досліджуваної проблеми;
- проведено порівняння у ставленні керівництва й громадськості США та Великої Британії до об’єднання Німеччини;
- введено до наукового обігу низку неопублікованих джерел, які дозволили розширити знання стосовно позицій політикуму США та Великої Британії щодо виникнення єдиної Німеччини.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її основні положення та результати можуть стати основою подальшого комплексного дослідження міжнародного врегулювання об’єднання Німеччини та складовою частиною при проведенні фундаментального дослідження історії німецького об’єднання, в дослідженнях з історії США та Великої Британії, історії міжнародних відносин другої половини ХХ ст. Матеріали дисертації можуть бути залучені при розробці та викладанні вузівських курсів з «Новітньої історії країн Європи та Північної Америки», «Історії США», «Історії Великої Британії», при розробці спецкурсів і проведенні спецсемінарів як у вищих, так і в середніх навчальних закладах, при створенні шкільних та вузівських підручників.
Апробація результатів дослідження. У процесі роботи над дисертацією проміжні результати загального дослідження були обговорені під час наукового стажування в Американському дослідницькому центрі, Британському дослідницькому центрі на базі Варшавського університету (м. Варшава, Республіка Польща, 2008 р.), у Благодійному дослідницькому фонді Роберта Андерсона (м. Лондон, Велика Британія, 2009 р.), під час 10-го Щорічного американського дослідницького літнього інституту «Громадська думка і формування політики США» (за підтримки відділу преси, освіти і культури посольства США в Україні, м. Євпаторія, 2009 р.), ХХІ Східно-Європейської літньої школи на базі Варшавського університету (м. Варшава, Республіка Польща, 2011 р.). Дисертація обговорена та рекомендована до захисту на розширеному засіданні кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету.
Основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в доповідях на щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Запорізького національного університету (2006-2011 рр.), інформаційно-просвітницькому семінарі «Роль суспільства у здійсненні політики євроатлантичної інтеграції України» (м. Запоріжжя, 2008 р.), у виступах на 61-й Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Каразінські читання» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (м. Харків, 2008 р.), IV Міжнародній конференції молодих науковців «Історична наука на початку ХХІ століття: проблеми, минуле, сучасність, перспективи» (м. Херсон, 2009 р.), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій памяті професора Г. Л. Бондаревського (м. Луганськ, 2010 р.), міжнародній науково-практичної конференції «Світ без кордонів» (м. Іваново, Російська Федерація, 2011 р.), міжнародній науково-практичної конференції «Розпад Радянського Союзу та міжнародні інтерпретації завершення «холодної війни» : 20 років потому» (м. Запоріжжя, 2011 р.). Апробація результатів дослідження відбувалася і під час викладання курсів «Зовнішня політика країн регіону (США та Західна Європа)» та «Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи» у ЗНУ.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 16 публікаціях, 7 з яких є фаховими, загальним обсягом 7,05 друкованого аркуша.
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, приміток, списку використаних джерел та літератури (1448 найменування), додатків. Загальний обсяг дисертації 436 складає сторінок, з них основного тексту – 182 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Криза системи «реального соціалізму» в країнах Центрально-Східної Європи, припинення існування засад повоєнної європейської стабільності, що базувалася на радянській загрозі та поділі Європи і Німеччини, на рубежі 1980-1990-х рр. викликали інтерес багатьох дослідників. Аналіз стану наукової розробки проблеми німецького об’єднання свідчить про наявність широкого кола досліджень у вітчизняній та іноземній історіографії.
Однак, проаналізувавши праці провідних представників української, російської, американської, британської, німецької та польської історіографії з проблеми міжнародного врегулювання німецького об’єднання, слід відзначити, що проблема формування та реалізації курсу США та Великої Британії мала достатньо фрагментарне відображення. До пріоритетних тем у контексті проблеми в американській історичній науці належали визначення внеску американського дипломатичного корпусу в процес міжнародного врегулювання об’єднання ФРН та НДР, особистої дипломатії Дж. Буша-ст., в британській – особиста позиція прем’єр-міністра М. Тетчер, в німецькій - еволюція політико-дипломатичних позицій західнонімецького і східнонімецького керівництва, у польській – проблема польсько-німецьких кордонів з позицій керівників великих держав, у російській - оцінка діяльності радянського керівництва, визначення питання, наскільки були враховані національні інтереси СРСР в рамках міжнародних переговорів із західними країнами щодо німецького об’єднання. Природно, що історики в більшості своїй концентрувалися на врегулюванні «німецького питання» з національного ракурсу – наскільки об’єднання могло вплинути на майбутній стан безпеки власної держави та подальший розвиток двосторонніх відносин з єдиною Німеччиною. Українська історіографія робить тільки перші спроби трактування міжнародного врегулювання німецького об’єднання (дисертаційні дослідження Д.М. Лакішика, А.М. Каракуца).
До сьогоднішнього часу у вітчизняній та іноземній історіографії залишається поза увагою комплексна розробка проблеми формування політики США та Великої Британії щодо об’єднання Німеччини, питання наявності альтернативних підходів щодо проблеми в Держдепартаменті, РНБ США, Форін офісі Великої Британії, ставлення представників законодавчої влади, академічних кіл, громадськості обох країн щодо офіційного курсу стосовно німецького об’єднання.
Опрацювання широкого кола історичних джерел (законодавчих актів, діловодної документації, актових джерел, документів особистого походження, публіцистики, періодичних видань, статистики), застосування методів наукового дослідження дозволили автору комплексно розглянути вказані проблемні питання.
Поділ Німеччини в 1949 р., що став результатом загострення відносин між колишніми союзниками по антигітлерівській коаліції, відстоювання власних геополітичних інтересів у регіоні, ідеологічного конфлікту між Сходом і Заходом, на довгий час став болючою точкою міжнародних відносин. Слід відмітити, що розроблені в США та Великій Британії ще в 1950-х рр. принципи, за яких можливо було досягти німецьке об’єднання (проведення вільних виборів, дотримання прав і свобод людини, право вільного руху населення між частинами Німеччини тощо) змогли бути реалізовані тільки в 1989-1990 рр. Витоки ідеї неприйняття німецького об’єднання ціною нейтралітету, необхідності вступу Німеччини до західноєвропейської спільноти заради вирішення політичних, економічних, психологічних проблем та проблем безпеки, що були одними з центральних вимог протягом 1989-1990 рр. США та Великої Британії, знаходимо в 1950-х роках.
Поширена протягом 1960-1980-х рр. в американських та британських колах позиція, що німецьке об’єднання може відбутися тільки в контексті змінених відносин між Сходом і Заходом, глибинних внутрішніх трансформацій у політиці СРСР, була пророчою. Однак, сплачуючи данину традиції, керівництво США та Великої Британії до 1989 р. в риторичних заявах з підтримкою німецького об’єднання наразі було переконано в примарності подібної перспективи.
Оцінюючи зміну в зовнішньополітичному курсі СРСР, перспективи демократичних перетворень у країнах Східної Європи в 1989-1990-х рр., офіційні кола у Вашингтоні та Лондоні почали змінювати традиційну політику щодо німецького об’єднання, еволюцію якої можна відобразити в наступній періодизації:
Американську політику щодо об’єднання Німеччини можна поділити на три етапи:
1) січень – 9 листопада 1989 р. – визнання необхідності розробки нового курсу у відношенні до Німеччини (центральне місце в якому - досягнення об’єднання та перетворення ФРН на центральний фактор європейської політики). Наявність розбіжності між фахівцями Держдепартаменту та РНБ щодо потреби виявляти ініціативу в розгляді «німецького питання». Підігрів зацікавленості до німецької проблематики обережними заявами про підтримку об’єднання Німеччини мирним шляхом в інтересах свободи (наприклад, під час промов президента Дж. Буша-ст. в Брюсселі 30 травня 1989 р., в м. Майнц 31 травня 1989 р., під час зустрічі з президентом Франції Ф. Міттераном 20 травня 1989 р., в інтерв’ю 18 вересня 1989 р., 24 жовтня 1989 р.).
2) 9 листопада 1989 р. – 13 лютого 1990 р. – перехід від обережної лінії підтримки німецького самовизначення, яке могло призвести до єдності, до активного публічного визнання можливості німецького об’єднання. Фаза розробки політики врегулювання зовнішніх аспектів німецького об’єднання.
3) 13 лютого – 3 жовтеня 1990 р. – реалізація зовнішньополітичного курсу щодо німецького об’єднання, співробітництво в рамках переговорів в форматі «2+4», особиста дипломатія Дж. Буша-ст.
Виходячи з відсутності єдиної лінії в офіційній британській позиції щодо німецького об’єднання, автор пропонує наступну періодизацію (зі спільним 1 етапом):
1) січень – серпень 1989 р. – скептичне ставлення офіційних кіл щодо реалізації задекларованих змін у зовнішній політиці СРСР, можливого припинення поділу Європи, відсутність аналізу перспективи німецького об’єднання.
Курс Форін офісу:
2) вересень 1989 р. – 27 січня 1990 р. - визнання необхідності розробки нового курсу щодо «німецького питання» в Форін офісі. Вичікувальна тактика британських дипломатів з послідовним визнанням права німців на самовизначення (в тому числі об’єднання ФРН та НДР). Розробка курсу щодо німецького об’єднання в єдиному ключі з «4 пунктами» американської адміністрації. Спроби переконати прем’єр-міністра М. Тетчер щодо прийняття німецького об’єднання.
3) 27 січня 1990 р. – 13 лютого 1990 р. – перехід від обережної позиції до публічного визнання німецького об’єднання.
4) 13 лютого - 3 жовтня 1990 р. – співробітництво в рамках переговорів «2+4» щодо врегулювання німецького об’єднання.
Курс М. Тетчер:
2) вересень 1989 р. – кінець січня 1990 р. - виступ за формування «справжньої багатопартійної демократії» в НДР. Прагнення заблокувати процес німецького об’єднання (спроби створити коаліцію Великої Британії – Франції – СРСР).
3) лютий – кінець березня 1990 р. – уповільнююча тактика щодо німецького об’єднання (висування пропозиції якнайменше 7-річного перехідного періоду до завершення німецького об’єднання, необхідності погодження всіма країнами-членами НБСЄ об’єднання Німеччини.
4) кінець березня – 3 жовтеня 1990 р. – прийняття можливості німецького об’єднання зі збереженням скептичного ставлення щодо єдиної Німеччини, допомога у вирішенні проблемних питань з представниками СРСР, Польщі.
Звертаючи увагу на позицію офіційних кіл обох держав щодо ключових проблем зовнішньополітичного врегулювання німецького об’єднання, слід відмітити наявність спільних рис. Так, курс британського прем’єр-міністра і Форін офісу щодо прав чотирьох держав, статусу Берліну, майбутнього військово-політичного статусу Німеччини знаходився в одній площині з американським - з надаванням переваги членству об’єднаної держави в НАТО і застосування «плану Геншера» щодо території колишньої НДР. Необхідність переконання радянського керівництва в тому, що НАТО, посилене вступом об’єднаної Німеччини, не буде представляти реальної загрози для СРСР, поставила перед американською адміністрацією завдання повного перегляду стратегії альянсу, що знайшло вираження в Лондонській декларації 5 липня 1990 р. У свою чергу, маючи добрі стосунки з М. Горбачовим, М. Тетчер намагалася переконати його прийняти можливість членства об’єднаної Німеччини в НАТО.
Обидві країни займали жорстку позицію щодо незмінності польсько-німецького кордону та визнанні їх по Одер-Нейсе. Розходження проявилося лише в спробах британського лідера ввести Польщу в якості повноправного члена в переговори «2+4». Не маючи підтримки з боку США та власного зовнішньополітичного відомства, М. Тетчер лише допомогла забезпечити участь Польщі в переговорному процесі, коли торкалися її інтереси.
Аналізуючи позицію США та Великої Британії в процесі переговорів «2+4», слід відмітити наявність єдиного бачення дипломатами основних проблемних питань. Не дивлячись на традиційно прийнятий в історіографії погляд про центральну роль американської делегації на переговорах, слід відмітити, що ключовий внесок у правове забезпечення та розробку проектів договорів зробила саме британська делегація.
Однак слід відзначити і відмінні риси в політиці США та Великої Британії щодо німецького об’єднання. Перш за все, відрізнялося загальне ставлення до перспективи об’єднання країни. Теплі відносини між президентом Дж. Бушем-ст. та канцлером Г. Колем, розуміння ваги об’єднаної Німеччини в європейському співтоваристві, географічна віддаленість США від Німеччини та відсутність сталих упереджень і психологічних бар’єрів у населення країни та її керівництва щодо німецького населення, які існували у європейських народів після двох світових війн, заклали підвалини сприятливого ставлення Білим Домом до об’єднавчих процесів у Німеччині. Дотримуючись курсу на усунення радянського впливу в країнах Східної Європи, що був сформований на противагу ідеї «єдиного Європейського дому» М.С. Горбачова, американські офіційні кола розглядали німецьке об’єднання як прояв перемоги в «холодній війні». Маючи на меті продовжувати плідні відносини з Німеччиною в економічній сфері, США прагнули уберегтися від можливих конфліктів з єдиною Німеччиною, що могли призвести до негативних наслідків для міжнародної економіки. Тривалі британські дебати щодо європейської валютної системи і європейського федералізму підштовхнули США визнати Західну Німеччину більш стабільним партнером, порівняно з коливаючоюся Великою Британією.
В той же час, німецьке об’єднання, з точки зору прем’єр-міністра Великої Британії М. Тетчер, вело до появи низки потенційних негативних наслідків: виникнення в Європі нового економічно потужної держави; великі витрати з боку ЄЕС на подолання відсталості території Східної Німеччини; загроза погіршення стосунків між Великою Британією і США та втрата статусу «особливого партнера» цієї країни; закріплення Великої Британії на другорядних щаблях на міжнародній арені; можливість здобуття Німеччиною свого об’єднання ціною виходу з НАТО, що могло поставити під питання європейську безпеку. Скептичне ставлення М. Тетчер до перспективи німецького об’єднання могло сформуватися в результаті досвіду дитячих років майбутнього прем’єр-міністра, її роботи у виборчому окрузі Фінчлі, прохолодних відносин з канцлером Г. Колем і напруженості в британо-німецьких відносинах у 1989 р. Безперечне надання М. Тетчер першості «особливим відносинам» з США та скептицизм щодо Європи та інтеграційних процесів багато в чому визначили подальший розвиток відносин між Лондоном та Бонном.
В той час як в процесі розробки і реалізації політики щодо об’єднання Німеччини в офіційних колах США існував певний консенсус (найбільш серйозний приклад внутрішніх розбіжностей всередині американського уряду торкався обговорення формату зустрічей «2+4» - РНБ виступало за формат зустрічей за формулою «2+0»), у Великій Британії існували 2 курси – Форін офісу та прем’єр-міністра.
В той час як на переговорах «2+4» на офіційному рівні американська делегація складалася з представників як Державного департаменту, так і РНБ США, до складу британської делегації входили ключові фахівці з «німецького питання» саме Форін офісу, що дозволило британським представникам конструктивно брати участь у вирішенні проблемних питань.
Підтримка при вирішенні усіх проблемних питань німецького об’єднання президента-республіканця Дж. Буша-ст. опозиційним Конгресом, академічних кіл, постійне збільшення відсотка прибічників об’єднання серед громадськості (90% станом на жовтень 1990 р.) свідчать про серйозну внутрішню підтримку, надійну опору політиці президента на зовнішній арені та зміцнення позицій самого політика. В той же час наявна критика в обох палатах британського парламенту, скептичні зауваження експертів щодо курсу М. Тетчер, прихильне ставлення громадськості до перспективи німецького об’єднання (72% станом на жовтень 1990 р.) свідчать про хибність поширеної в історіографії тези про негативне ставлення Великої Британії до єдності Німеччини, що походить від ототожнення британської політики з курсом М. Тетчер. Критичне ставлення прем’єр-міністра до процесів поглиблення європейської інтеграції та ролі Німеччини в цьому процесі призвело до урядової кризи в липні 1990 р., відставки міністра фінансів та промисловості Н. Рідлі, а восени 1990 р. стало однією з причин відставки і самої М. Тетчер.

ПРИМІТКИ

ПРИМІТКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Примітки до підрозділу 1.1.
1. Кудряченко А. И. Германский вопрос 1945-1990 гг: аннотированный указатель литературы / А.И. Кудряченко ; АН УССР, Ин-т философии АН УССР. — К. : Б.и., 1991. — 140 с.; Кудряченко А. І. Європейська політика Федеративної Республіки Німеччини (1970-1991рр.) / А .І. Кудряченко ; НАН України; Ін-т світової економіки і міжнародних відносин. — К. : Наук. думка, 1996. — 239 с.; Кудряченко А. І. Об’єднана Німеччина : нові геополітичні виміри / А. Кудряченко // Віче. — 2003. — №8. — С. 36—42; Кудряченко А. І. Геополітичне становище об’єднаної Німеччини / А.І. Кудряченко, Ф.М. Рудич // Геополітика : підручник рек. МОНУ / А.І. Кудряченко, Ф.М. Рудич. — К. : МАУП, 2004. — С. 156—187 та інші.
2. Грабарчук Г. О. Відносини ФРН-НДР : від визнання до єднання / Грабарчук Григорій Олексійович, Кудряченко Андрій Іванович ; НАН України, Ін-т світової економіки і міжнародних відносин. — К. : Ін-т світової економіки і міжнародних відносин, 1994. — 49, [1] c.
3. Харченко І. І. Об’єднання Німеччини: передумови та етапи процесу (1989-1990 рр.) : дис. … кандидата іст. наук : 07.00.02 / Харченко Іван Іванович. — Запоріжжя, 2001. — 249 с.
4. Мартинов А. Ю. Об'єднана Німеччина: від «Боннської» до «Берлінської» республіки (1990- 2005 рр.) / А. Ю. Мартинов. — К. : Інститут історії України НАНУ, 2006. — 447 с. (Серія «Відкрита дослідницька концепція»: Вип. 5); Мартинов А. Ю. Зовнішня політика ФРН в умовах глобалізації / А.Ю. Мартинов // Науковий вісник Дипломатичної академії України. — 2002. – Вип. 6 : Світова дипломатія : історія та сучасність. — С. 72—83 та інші.
5. Дынгес А. А. Геополитические последствия объединения Германии / А.А. Дынгес // Объединение Германии в контексте мировой истории и культуры / Под ред. Г.П. Ерхова, В.Д. Калиущенко. — Донецк, 2000. — C. 1—6; Крапивин А. В., Крапивина М. А. Объединение Германии и формирование новой системы международных отношений в Центральной и Восточной Европе / А.В. Крапивин, М.А. Крапивин // Объединение Германии в контексте мировой истории и культуры... — C. 8—20; Горська Н. Польсько-німецьке примирення та співпраця в контексті європейської інтеграції / Наталія Горська, Степан Трохимчик ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка, Факультет міжнародних відносин, Кафедра країнознавства та міжнародного туризму / Маркіян Мальський (наук.ред.). — Л. : ЛНУ, 2002. — 96 с. — (Країнознавство); Кондратюк С. В. Європейська політика об'єднаної Німеччини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку» / С.В. Кондратюк. — К., 2003. — 20 с.; Куріленко С. Формування зовнішньої політики об’єднаної Німеччини у період із 1989 по 1999 р. / С. Куріленко // Схід- East. — 2005. — №4 (70). — С. 62—65; Покотило О. Партія «християнський демократичний союз» та її місце в процесі об’єднання Німеччини / О. Покотило // Схід-East. — 2008. — №7 (91). — С. 86—89; Попович М. Розвалини берлінського муру: Двадцять років потому / М. Попович // Дзеркало тижня. — 2009. — №42. — С. 5; Писарська В. Ціна свободи : Третього жовтня Німеччина відзначила 20-річчя свого об’єднання / В. Писарська // Голос України. — 2010. — 2 жовтня (№184). — С. 5; Крушинський В. Ю., Кривонос Р. А. Об’єднання Німеччини / В. Ю. Крушинський, Р. А. Кривонос // Міжнародні відносини та світова політика / В. Ю. Крушинський, Р. А. Кривонос. — К., 2010. — С. 365—405 та інші.
6. США: современная внешнеполитическая мысль. Анализ концепций американской политологии / [сост. С. И. Аппатов]. — Одесса: Логос, 1992. — 236 с.
7. Гончар Ю. Б. Еволюція політики США щодо інтеграційних процесів у Західній Європі (кінець 80-х-90-і роки) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Ю. Б. Гончар. — К., 1997. — 24 с.
8. Турчак Н. І. Зовнішня політика адміністрації Дж. Буша: концептуальний і прикладний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / Н. І. Турчак. — К., 1998. — 20 с.
9. Бессонова М. М. Зміни у східноєвропейській політиці США (1989-перша половина 1990 рр.) : дис. … кандидата іст. наук : 07.00.02 / Бессонова Марина Миколаївна. — Запоріжжя, 2000. — 226 с.
10. Особливості американського підходу щодо Центрально-Східної Європи були висвітлені у роботах А.В. Дашкевича, А.О. Овчаренко (Дашкевич А. В. На роздоріжжі: виклики сучасності і парадокси зовнішньої політики США / Андрій Вікторович Дашкевич ; НАН України; Ін-т світової економіки і міжнародних відносин. — К. : Наук. думка, 1996. — 150 с.; Овчаренко А. О. Стратегічні наслідки зовнішньополітичного курсу адміністрації Р.Рейгана / А.О. Овчаренко ; Черкаський держ. ун-т ім. Б. Хмельницького. — К.: Товариство «Знання» України, 2000. — 25 с).
11. Лакішик Д. М. Німеччина в європейській політиці США кінця 80-х – 90-ті роки XX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Д. М. Лакішик. — К., 2002. — C. 10.
12. Каракуц А. М. Політика великих держав щодо об’єднання Німеччини (1989-1994 рр) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / А. М. Каракуц. — Донецьк, 2011. — С. 11, 15. Результати дослідження історика зі згаданої проблеми були представлені в низці публікацій, наприклад: Каракуц А. М. Позиція США та Великої Британії щодо об’єднання Німеччини (кінець 80-х – початок 90-х років ХХ століття) / А. М. Каракуц // Актуальні проблеми міжнародних відносин. —2008. — Вип. 73. — Ч. 2. — С. 169—171; Каракуц А. М. Фактор НАТО у процесі об’єднання Німеччини (1989-1990 рр.) / А.М. Каракуц // Історичні і політологічні дослідження / Гол. ред. Добров П.В. — 2009. — №2 (42). — С. 301—307; Каракуц А. М. Політика великих держав щодо об’єднання Німеччини (1989-1994) : історіографія проблеми / А.М. Каракуц // «Гілея» : науковий вісник. Збірник наукових праць. — 2010. — Вип. 34. — С. 214—220.
13. Гогунська Т. О. Формування та реалізація зовнішньополітичних принципів кабінетів М.Тетчер на європейському та американському напрямках (1979-1990 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Т. О. Гогунська. — О., 2003. — 20 с.
14. Крушинський В. Ю. Британська Європа чи європейська Британія: Великобританія в європейських інтеграційних процесах / В. Ю. Крушинський ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2003. — 214 с.
15. Неприцький О. А. Велика Британія та європейська інтеграція (90-ті рр. ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / О. А. Неприцький. — Х., 2003. — 20 с.
16. Яковенко Н. Л. Велика Британія в сучасній системі міжнародних відносин: заявка на європейське лідерство / Н. Л. Яковенко. — К. : Науковий світ, 2003. — 227 с. ; Яковенко Н. Л. Європейська інтеграційна політика Великої Британії та міжнародні чинники її формування (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Н. Л. Яковенко. — Донецьк, 2005. — 38 с.
17. Gress D. The Politics of German Unification / David Gress // Proceedings of the Academy of Political Science. — 1991. — Vol. 38. — № 1. —P. 140—152; Hamilton D. A More European Germany, A More German Europe / Daniel Hamilton // Journal of International Affairs. — 1991. — Vol. 45. – № 1. — P. 127—149; Kirkwood T. Reunification: Perspectives from Inside Germany / Kirkwood Toni Fuss // Social Studies. — 1991. — № 1. — P. 7—10; When the Wall came down : reactions to German unification / ed. by Harold James, Marla Stone. — L., NY. : Routledge, 1992. — 351 p.; Gardner E. Asymmetry in the ERM: A Case Study of French and German Interest Rates Before and After German Unification / Edward H. Gardner // International Monetary Fund. — 1993. — Vol. 40. — № 2. — P. 427—450; Stein M. The Present Is a Foreign Country: Germany after Unification / Stein Mary Beth // Journal of Folklore Research. — 1993. — № 1. — P. 29—43; Maier C. Dissolution: the crisis of communism and the end of East Germany / Charles S. Maier. — Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1999. — 440 p.; Denison A. German Foreign Policy and Transatlantic Relations since Unification / Denison Andrew // German Politics. — 2001. — Vol. 10. — Issue 1. — Р. 155—176; Bradley B. A Diplomatic Mystery / Bill Bradley // Foreign Policy. — 2009. — №174. — P. 30; Frei M. Misplaced Fears / Frei Matt // Newsweek. — 2009. — Vol. 154. — Issue 19. — P. 25; Walsh K. The Legacy of the Berlin Wall / Walsh Kenneth T. // U.S. News Digital Weekly. — 2009. — Vol. 1. — Issue 42. — P. 10; Anderson J. From the Bonn to the Berlin Republic: the Twentieth Anniversary of the German Unification / Jeffrey Anderson // German Politics and Society. — 2010. — Vol. 28. — № 1. — P. 1—9; Mckeever A. Top Diplomats Discuss 20th Anniversary of German Reunification / Mckeever Amy // Foreign Service Journal. — 2010. — Vol. 87. — № 12. — Р. 51—57; Porter A. Together again—for 20 years / Porter Anna // Maclean's. — 2010. — Vol. 123. — № 39. — P. 46—48.
18. Pond E. After the wall : American policy toward Germany / Elizabeth Pond. — L. : A Twentieth Century Fund Paper, 1990. — 111 p.; Pond E. A Wall Destroyed: The Dynamics of German Unification in the GDR / Elizabeth Pond // International Security. — 1990. — Vol. 15. — № 2. — P. 35—66; Pond E. Germany in the New Europe / Elizabeth Pond // Foreign Affairs. — 1992. — № 2. — P. 114—130; Pond E. Beyond the wall : Germany's road to unification / Elizabeth Pond. — Wash.: The Brookings institutions, 1993. — 367 p.; Pond E., Waltz K. International Politics, Viewed from the Ground / Elizabeth Pond, Kenneth N. Waltz // International Security. — 1994. — Vol. 19. — № 1. — P. 195—199.
19. Szabo St. Reunited Germany / Stephen F. Szabo // Current History. — 1990. — Vol. 89. — № 550. — P. 357—390; Szabo St. Diplomacy of German unification / Stephen F. Szabo. — NY: St Martins Press, 1992. — 162 p.
20. Beschloss M. At the highest levels : the inside story of the end of the cold war / Michael R. Beschloss and Strobe Talbott. — Boston : Little, Brown, 1993. — 498 p.
21. Schwartz T. The United States and Germany after 1945: Alliances, Transnational Relations, and the Legacy of the Cold War / Thomas A. Schwartz // Diplomatic History. — 1995. — № 4. — P. 549—568.
22. Judt T. New Germany, Old NATO / T. Judt // New York Review of Books. — 1997, May 29. — P. 38.
23. В працях американських науковців епізодично відображалася британська позиція щодо німецького об’єднання, однак акцентувалася увага на заважаючу позицію прем’єр-міністра Великої Британії М. Тетчер (напр., Berdahl R. German Reunification in Historical Perspective / Berdahl Robert M. // Berkeley Journal of International Law. — 2005. — Vol. 23. — № 2. — P. 499—500.
24. Moens A. American Diplomacy and German Unification / A. Moens // Survival. —1990. — № 33. — P. 531—545; Pierre A. The United States and the New Europe / Andrew J. Pierre // Current History. — 1990. — Vol. 89. — № 550. — P. 355.
25. The Bush presidency : first appraisals / Ed. by Colin Campbell, S.J., Bert A. Rockman. — Chatham, New Jersey: Chatham House Publishers, Inc, 1991. — 298 p.; Tucker R. The imperial temptation : the new world order and America’s purpose / Robert W. Tucker, David C. Hendrickson. — NY : Council on Foreign Relations Press, 1992. — 228 p.; Moore R. Foreign Policy / R. Moore // The Bush presidency : triumphs and adversities / Ed. by Dilys M. Hill, Phil Williams. — L., 1994. — P. 175.
26. Mervin D. George Bush and the guardianship presidency / David Mervin. — L. : Macmillan Press LTD, 1996. — P. 175; Leadership and the Bush presidency : prudence or drift in an era of change? / ed. by Ryan J. Barilleaux, Mary E. Stuckey. — L. : Praeger, 1992. — P. 22.
27. Mandelbaum M. The Bush Foreign Policy / M. Mandelbaum // Foreign Affairs. —1991, Spring. — Vol 70. — P. 5—22.
28. Harlow W. And the Wall Came Tumbling Down: Bush’s Rhetoric of Silence during German Reunification / William Harlow // The Rhetorical Presidency of George H.W. Bush Ed. by Martin J. Medhurst. — College Station, 2006. — P. 52.
29. Blitz M. Letter from America: President Bush’s Foreign Policy / Mark Blitz // Government and opposition. — 1990. — № 2. — P. 222.
30. Cox M., Hurst St. «His Finest Hour?» George Bush and the Diplomacy of German Unification / Michael Cox, Stefen Hurst // Diplomacy & Statecraft. — 2002. — Vol. 13. — № 4. — P. 123.
31. Tiefer Ch. Semi-sovereign presidency : the Bush administration's strategy for governing without Congress / Charles Tiefer. — Oxford: Westview Press, 1994. — 214 p.
32. Rozell M. Press and the Bush presidency / Mark J. Rozell. — Westport, Conn. : Praeger, 1996. — P. 79.
33. Neckermann P. The unification of Germany, or, The anatomy of a peaceful revolution / Peter Neckermann. — NY : East European Monographs, Boulder, 1991. — P. 34.
34. Проблема німецького об’єднання, результатів для внутрішньодержавного та міжнародного положення країни знайшли відображення в низці публікацій британських авторів, наприклад Т. Еша (Ash T. In Europe's Name. Germany and the Divided Continent / Timothy Garton Ash. — London: Cape, 1993. — 681 p.; Ash T. Germany’s Choice / Timothy Garton Ash // Foreign Affairs. — 1994. — № 4. — P. 65—81), П. Брайена (Brien P. Germany's Newest Aliens: The East Germans / Peter O. Brien // East European Quarterly. — 1996. — Vol. 30. — № 4. — P. 449—470), К. Лонгарст, А. Міскімон (Longhurst K., Miskimmon A. Same Challenges, Diverging Responses: Germany, the UK and European Security / Longhurst Kerry, Miskimmon Alister // German Politics. — 2007. — Vol.16. — №1. —Р. 79–94) тощо.
35. Kettenacker L. Britain and German Unification, 1989/90 / Lothar Kettenacker // Larres Kl. Uneasy Allies / Klaus Larres. — Oxford, 2000. — P. 99—123.
36. Richardson L. British State Strategies after the Cold War / Louis Richardson // Keohane R. After the Cold War/ Robert Keohane. — Cambridge, MA; London, 1993. — P. 127—154.
37. Francis M. German-British Relations as Part of the European Triangle London-Paris-Berlin / Maude Francis// Mayer H. German-British relations and "the spirit of Cadenabbia" / Hartmut Mayer, Thomas Bernd Stehling. — Bornheim, 2005. — P. 167.
38. Bullard J. Great Britain and German Unification / Julian Bullard // Britain and Germany in Europe 1949-1990/ Ed. by Jeremy Noakes, Peter Wende, Jonathan Wright. — Oxford: Oxford University Press, 2002. — P. 219—230.
39. Klein Y. Obstructive or Promoting? British Views on German Unification 1989/90 / Y. Klein // German Politics. — 1996. — Vol. 5. — № 3. — P. 405—431.
40 Pyeongeok A. Obstructive All the Way? British Policy towards German Unification 1989–90 / An Pyeongeok // German Politics. — 2006. — Vol. 15. — № 1. — P. 111—121. Історик Т. Джадт доводить, що на противагу поширеній точці зору стосовно політики Великої Британії, Франція була найбільш занепокоєною перспективою німецького об’єднання (Judt T. Postwar : a history of Europe since 1945 / Tony Judt. — N.Y. : Penguin Press, 2005. — P. 639). Дослідник Фр. Бозо навпаки доводить, що французькі дипломати відігравали конструктивну роль на переговорах «2+4», а Ф. Міттеран зіграв важливу роль в переконанні радянської сторони прийняти членство об’єднаної Німеччини в НАТО (Bozo Fr. Mitterrand’s France, the End of the Cold War, and German Unification: A Reappraisal / Frederic Bozo // Cold War History. — 2007. — Vol. 7. — № 4. — P. 464).
41. Evans Br. Thatcherism and British politics, 1975-1999 / Brendan Evans. — Wiltshire: Sutton Publishing Limited, 1999. — P. 104.
42. Rikkind M. Britain restored in the world / M. Rikkind // Margaret Thatcher’s revolution : how it happened and what it meant / ed. by Subroto Roy, John Clarke. — L., 2005. — P. 33.
43. Documents on British Policy Overseas. — L.: Routledge, 1984 — Series III, Vol. VII: German Unification, 1989-1990 / Ed. by Patrick Salmon, Keith Hamilton, Stephen Robert Twigge. — 2010. — P. хххііі.
44. Davy R. Grossbritannien und die deutsche Frage / von Richard Davy // Europa Archiv. — 1990. — № 4. — S. 139—144.
45. Напр., Spohr Kr. German Unification: Between Official History, Academic Scholarship, and Political Memoirs / Kristina Spohr // The Historical Journal. — 2000. — Vol. 43. — № 3. —P. 887.
46. Leiby R. The unification of Germany, 1989-1990 / Richard A. Leiby. — L. : Greenwood Press, 1999. — P. 63. Роль економічної допомоги з боку Німеччини Радянському Союзу як одного з ключових факторів зміни ставлення СРСР до питання членства об’єднаної Німеччини в НАТО знаходимо в працях А. Штент (Stent A. Russia and Germany reborn : unification, the Soviet collapse, and the new Europe / Angela E. Stent. — Princeton: Princeton University Press, 1999. — Р. 146), Т. Форсберга (Forsberg Th. Economic Incentives, Ideas, and the End of the Cold War: Gorbachev and German Unification / Thomas Forsberg // Journal of Cold War Studies. — 2005. — Vol. 7. — № 2. — P. 163), Гр. Тревертона (Treverton Gr. Elements of a New European Security Order / Gregory F. Treverton // Journal of International Affairs. — 1991. — Vol. 45. — № 1. — P. 94) тощо. Е. Беннетт доводить, що якби економічні позиції СРСР в 1989-1990 рр. були більш міцними, М. Горбачов активніше наполягав би щодо нейтрального статусу об’єднаної Німеччини. (Bennett A. The Guns That Didn’t Smoke. Ideas and the Soviet Non-Use of Force in 1989 / Andrew Bennett // Journal of Cold War Studies. — 2005. — Vol. 7. — № 2. —P. 108).
47. Mayer Th. Paving the Way for German Unification / Thomas Mayer // Finance and Development. — 1990. — Vol 27. — № 4. — P. 9—11.
48. Das Ende eines Experiments. Umbruch in der DDR und deutsche Einheit / Herausgegeben von Rolf Reissig und Gert-Joachim Glaessner. — Berlin: Dietz Verlag GmbH, 1991. — 357 s.
49. Kaiser K. Deutschlands Vereinigung : die internationalen Aspekte / Kaiser Karl. — Bonn: Bastei Lübbe, 1991. — 383 s.
50. Knopp G. Die deutsche Einheit, Traum und Wirklichkeit / Guido Knopp, Ekkehard Kuhn ; Dokumentation, Rudolf O. Gültner. — Berlin: Ullstein Sachbuck, 1991. — 304 s.
51. Liebert U. Die Politik zur deutschen Einheit : Probleme – Strategien – Kontroversen / Liebert Ulrike, Merkel Wolfgang. — Opladen: Leske+Budrich, 1991. — 376 s.
52. Unger Fr. Discourses of Unity and Some Reflections about their Aftermath / Frank Unger // German History. — 1991. — Vol. 9. — № 2. — P. 173—183.
53. Albrecht U. Die Abwicklung der DDR : Die «2+4-Verhandlungen» : Ein Insider-Ber. / Ulrich Albrecht. — Opladen : Westdt. Verl., Cop. 1992. — 214 s.
54. Ellger Chr. Berlin: Legacies of Division and Problems of Unification / Christof Ellger // The Geographical Journal. — 1992. — Vol. 158. — № 1. — P. 40—46.
55. Schrettl W. Transition with Insurance: German Unification Reconsidered / Wolfram Schrettl // Oxford Review of Economic Policy. — 1992. — Vol. 8. — №1. — P. 144—155.
56. Schulze H. German Unification in the Context of European History / Hagen Schulze // German Studies Review. — 1992. — Vol. 15. — P. 7—20.
57. Keim W. Ohne Moos nix los. Karikaturisten sehen Geld und Macht in Deutschland / Walther Keim, Hans Dollinger. — München: Schauenburg Grphische, 1993. — 96 s.
58. Merkl P. German unification in the European context / Peter H. Merkl ; with a contribution by Gert-Joachim Glaessner. — University Park, Pennsylvania: The Pennsylvania State Universitz Press, 1993. — 448 p.
59. Munske B. The two plus four negotiations from a German-German perspective : an analysis of perception / Barbara Munske. — Münster: Hamburg: Lit, 1994. — 256 p.
60. Schwarz H.-P. United Germany and European Integration / Hans-Peter Schwarz // SAIS Review. — 1995. — Vol. 15. — P. 83—101.
61. Kempen B. Die deutsch-polnische Grenze nach der Friedensregelung des Zwei-plus-Vier-Vertrages / Bernhard Kempen. — Frankfurt am Main; Berlin; NY; Paris; Wein: Lang, 1997. — 420 s.
62. Adomeit H. Imperial Overstretch. Germany in Soviet Policy from Stalin to Gorbachev. An Analysis Based on New Archival Evidence, Memoirs, and Interviews / Hannes Adomeit. — Baden-Baden: Nomos Verlagsges, 1998. — 609 p.
63. Weber H. Die DDR, 1945-1990 / von Hermann Weber. — München: Oldenbourg Verlag, 2000. — 355 s. (Oldenbourg-Grundriss der Geschichte ; Bd. 20)
64. Fröhlich S. Auf den Kanzler kommt es an--Helmut Kohl und die deutsche Aussenpolitik : persönliches Regiment und Regierungshandeln vom Amtsantritt bis zur Wiedervereinigung / Stefan Fröhlich. — Paderborn; München; Wien; Zürich: Schöningh, 2001. — 311 s.
65. Materialien zu Deutschlandfragen. Politiker und Wissenschaftler nehmen Stellung. 1989-91 / Bearb. von Hans Viktor Böttcher. — Bonn: Kulturstiftung der deutschen Vertriebenen, 1991. — 461 s.; Gruner W. Die deutsche Frage in Europa 1800 bis 1990 / W. Gruner. — München: Riper, 1993. — 400 s.; Jarausch K. The rush to German unity / Konrad H. Jarausch. — NY, Oxford: Oxford University Press, 1994. — 280 p.; Walter N. The Evolving German Economy: Unification, the Social Market, European and Global Integration / Norbert Walter // SAIS Review. — 1995. — № 15. — P. 55—81; Deutsche und Polen 1945-1995 : Annäherungen / Haus der Geschichte der Bundesrepublik Deutschland (Hrsg.). — Düsseldorf: Droste, 1996. — 198 s.; Materialien der Enquete-Kommission «Überwindung der Folgen der SED-Diktatur im Prozess der deutschen Einheit» : (13. Wahlperiode des Deutschen Bundestages) / herausgegeben vom Deutschen Bundestag. — Baden-Baden : Nomos ; Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1999. — 996 s.; Germany ten years after reunification / ed. by Alois Mayr, Wolfgang Taubmann. — Leipzig : Institut für Länderkunde, 2000. — 244 p.; Graham P. The Transcendence of a Border: How West German Intellectuals Debated Reunification / Paul Graham // Journal of Communist Studies and Transition Politics. – 2000. — Vol. 16. — №4. — P. 21—44; Mählert U. Kleine Geschichte der DDR (1949-1989) / Mählert Ulrich. — München: Beck, 2001. — 208 s.; Renbein K. Die westdeutsche Oder/Neisse-Debatte : Hintergründe, Prozess und Ende des Bonner Tabus / Klaus Rehbein. — Berlin: Lit Verlag, 2006. — 288 s. та інші.
66. Schöllgen G. Die Aussenpolitik der Bundesrepublik Deutschland : von den Anfängen bis zur Gegenwart / Gregor Schöllgen. — München: Beck, 1999. — 248 s.; Zehn Jahre Deutsche Einheit. Eine Bilanz / Ed. by Wolfgang Thierse, Ilse Spittmann- Rühle. — Opladen : Leske+Budrich, Leverkusen, 2000. — 318 s.; Der Preis der Einheit. Eine Bilanz / Klaus Schroeder. — München : Carl Hanser Verlag, 2000. — 272 s.; Das erste Jahrzehnt. Die Deutschen zwischen Euphorie und Enttäuschung. Mit einem Vorwort von Lothar de Maizière / Hermann Rudolf. — Stuttgart & München : Deutsche Verklags-Anstalt, 2000. — 272 s.; De Schoutheete Ph. Germany, Quo Vadis? A View from the Diplomatic World / Philippe De Schoutheete // German Politics. — 2001. — Vol. 10. — Issue 1. — Р. 135—140; Webber D. Introduction: German European and Foreign Policy Before and After Unification / Douglas Webber // German Politics. — 2001. — Vol. 10. — № 1. — P. 1—18; Dalton R.; Weldon St. Germans Divided? Political Culture in a United Germany / Russell Dalton, Steven Weldon // German Politics. — 2010. — Vol. 19. — № 1. — Р. 9—23; Hartwich O. After the Wall: 20 Years on / Oliver Marc Hartwich // Policy. — 2010. — Vol. 25. — № 4. — Р. 8—11; Bernhard S. German Unification after 20 Years: Achievements and Challenges / Seliger Bernhard // SERI Quarterly. — 2011. — Р. 29—38 тощо.
67. Geschichte der deutschen Einheit in vier Bänden. — Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstatt, 1998. — Bd. 4. Außenpolitik für die deutsche Einheit : Die Entscheidungsjahre 1989/90 / Werner Weidenfeld. Mit Peter M. Wagner und Elke Bruck. — 1998. — S. 126—129.
68. Kaiser K. Germany's Unification / Karl Kaiser // Foreign Affairs. — 1991. — Vol. 70. —№ 1. — P. 180 ; Küsters H. The Kohl-Gorbachev Meetings in Moscow and in the Caucasus, 1990 / Küsters Hanns // Cold War History. — 2002. – Vol. 2. — № 2. — P. 195; Luy G. Two plus Four: a diplomatic masterpiece / Georg Julius Luy // New Zealand International Review. — 2011. — Vol. 36. — № 2. — Р. 7 тощо.
69. Aspekte der deutschen Frage / Herausgegeben von Klaus Lange (Die Autoren dieses Buches Karl Wilhelm Fricke). — Herford: Busse Seewald, 1986. — 332 s.
70. Joffe J. Amerikas Rolle bei der Vereinigung Deutschlands Deutschlands Rolle in der Welt / Josef Joffe // Wiedervereinigung in Mitteleuropa. Außen- und Innenansichten zur staatlichen Einheit Deutschlands / hrsg. von Josef Becker unter Mitarb. Von Günther Kronenbitter. — München: Vögel, 1992. — S. 15—25; Joffe J. Putting Germany Back Together: The Fabulous Bush and Baker Boys / Josef Joffe // Foreign Affairs. — 1996. —№ 1. — P. 164—175
71. Pruitt K. Die amerikanische Deutschlandpolitik in der Bush-Ära: Wandel einer historischen Partnerschaft : Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doktorwürde an der Sozialwissenschaftlischen Fakultät der Ludwig-Maximilians-Universität zu München / Katherine Lisa Pruitt. — München: Herstellung, 1995. — 266 s.
72. Knappe J. Die USA und die deutsche Einheit. Amerikanische Deutschlandpolitik im Kontext von veröffentlichter und öffentlicher Meinung 1989/90 / Jens Knappe. — München: Forschungsgruppe Deutschland, 1996. — 217 s.
73. Larres Kl. Deutschland und die USA im 20. Jahrhundert. Geschichte der politischen Beziehungen / Klaus Larres, Torsten Oppelland. — Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1997. — 329 s.
74. Schmiese W. Fremde Freunde : Deutschland und die USA zwischen Mauerfall und Golfkrieg / Wulf Schmiese. — München: Schöningh, 2000. — 323 s.
75. Wilke M. Sternstunde der deutsch-amerikanischen Allianz. 9 November 1989 / Manfred Wilke // Germany and America : essays in honor of Gerald R. Kleinfeld / ed. by Wolfgang-Uwe Friedrich. — NY, 2001. — S. 196—228.
76. Hellmann G. Allierte Präsenz und deutsche Einheit: Die politischen Folgen militärischer Macht / G. Hellmann. — Baden-Baden: Nomos Verlagsgesellschaft, 1994. — 468 s.; Junker D. Pax Americana: The United States and Europe in the Twentieth Century / Detlef Junker // Britain and Germany in the twentieth century / ed. by Manfred Görtemaker. — Oxford, 2006. — P. 123—144; Dittgen H. Amerikanische Demokratie und Weltpolitik : Aussenpolitik in den Vereinigten Staaten / Herbert Dittgen. — München: Ferdinand Schöningh, 1998. — 398 p. тощо.
77. Jackisch K. Britain and the German Question : the decision-making process within the British Government on German Unification in 1989/90 : Ph.D. Thesis / Klaus Rainer Jackisch. — L., 1996. — Р. 411. На основі дисертаційного дослідження дослідника була опублікована монографія в 2004 р. (Jackisch Kl.-R. Eisern gegen die Einheit : Margaret Thatcher und die deutsche Wiedervereinigung / Klaus-Rainer Jackisch. — Frankfurt: Societats-Verläg, 2004. — 360 s.)
78. Paterson W. Europa und das deutsch-britische Verhältnis / William E. Paterson // An Anglo-German Dialogue. The Munich Lectures on the history of international relations / Ed. by Adolf M[atthias] Birke, Magnus Brechtken & Alaric Searle. — München, 2000. — S. 263.
79. Himmler N. Discord over German Unification: Margaret Thatcher and Helmut Kohl / Norbert Himmler // Britain and Germany in the twentieth century… — P. 204.
80. Volle A. Großbritannien und die deutsche Einheit. Die Auswirkungen des 9. November auf die britische Regierungspolitik / Volle Angelika // Auf der Suche nach der Gestalt Europas : Festschrift für Wolfgang Wagner zum 65. Geburtstag am 23. Aug. 1990 / Hrsg. Jochen Thies u. Günther van Well. — Bonn : Verl. für intern. Politik, 1990. — S. 130-144.
81. Birke A. Grossbritannien und die deutsche Einheit / Adolf Birke; Prinz-Albert-Ges. — Coburg: Prinz-Albert-Yes, 1991. — 19 s.
82. Meiers Fr.-J. A Change of Course? German Foreign and Security Policy After Unification / Franz-Josef Meiers // German Politics. — 2002. — Vol. 11. — № 3. — P. 197.
83. Luy G. Two plus Four: a diplomatic masterpiece / Georg Julius Luy // New Zealand International Review. — 2011. — Vol. 36. — № 2. — Р. 8.
84. Rohe K. Deutschland, Großbritannien, Europa. Politische Traditionen, Partnerschaft und Rivalität / Karl Rohe, Gustav Schmidt, Hartmut Pogge von Strandmann. — Bochum: Brockmeyer, 1992. — S. 177; Geschichte der deutschen Einheit in vier Bänden. — Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstatt, 1998. — Bd. 4. Außenpolitik für die deutsche Einheit : Die Entscheidungsjahre 1989/90 / Werner Weidenfeld. Mit Peter M. Wagner und Elke Bruck. — 1998. — S. 131—133; Die ungleichen Partner. Deutsch-britische Beziehungen im 19. und 20. Jahrhundert. Aus Anlaß des fünfzigjährigen Bestehens der Deutsch-Englischen Gesellschaft / hrsg. von Wolfgang Justin Mommsen. — Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstatt, 1999. — 311 s.; Bluth Chr. Die deutsch-britischen Sicherheitsbeziehungen 1953-1990 / Christoph Bluth // An Anglo-German Dialogue… — S. 242—256.
85. Lehmann I. Die deutsche Vereinigung von außen gesehen. Angst, Bedenken und Erwartungen in der ausländischen Presse / Ines Lehmann. — Frankfurt/M. [usw.]: Lang, 1996 — . — Bd 1. Die Presse der Vereinigten Staaten, Großbritanniens und Frankreichs. Ines Lehmann. — 1996. — 777 s.
86. Peters Chr. Deutschland und die Deutschen im Spiegel britischer Tageszeitungen. Die Berichterstattung der überregionalen Presse Großbritanniens 1989-1994 / Christoph Peters. — Münster:Lit, 1999. — 375 s.
87. Deutschlandbilder. Das vereinigte Deutschland in der Karikatur des Auslands. Hrsg.: Haus der Geschichte der Bundesrepublik Deutschland / Red.: Petra Rösgen. — München, New York, N.Y. : Prestel, 1994. — 74 s.; Hoffmann-Curtius K. A Gendering of Germany. The Couple: Image-making for the National Unification 1989 / Hoffmann-Curtius Kathrin // Oxford Art Journal. — 1994. — №2. — Р. 78—90; Carstens-Wickham B. Gender in Cartoons of German Unification / Belinda Carstens-Wickham // Journal of Women's History. — 1998. — Vol. 10. — № 1. — P. 127—156; Weintraut E. "Michel und Mauer": Post-Unification Germany as Seen through Editorial Cartoons / Edward James Weintraut // Die Unterrichtspraxis / Teaching German. —1999. — Vol. 32. — № 2. — P. 143—150.
88. Deutschlandbilder…— S. 29.
89. Kiwerska J. Stosunki RFN-USA w dobie rządów koalicji CDU/CSU-FDP / Jadwiga Kiwerska // Droga niemców do ponownego yjednocyenia państwa, 1949-1990/ red. A. Czubińskiego. — Poznań, Wydawnictwo naukowe uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznanu, 1991. — P. 167— 193.
90. Gelles K. Zarys stosunków amerykańsko-niemieckich w latach 1945-2005 / K. Gelles // Niemcoznawstwo. — 2006. — №14. — S. 37—56.
91. Hatys S. Stany Zjednoczone wobec jedności Niemiec / Stefan Hatys // Zeszyty Niemcoznawcze PISM. — 1990. — № 4. — S. 71—83.
92. Janiec Z. Wielka Brytania wobec problemu niemieckiego / Zygmunt Janiec // Zeszyty Niemcoznawcze PISM. — 1990. — № 4. — S. 84—90.
93. Gołembski F. Polityka zagraniczna Wielkiej Brytanii w latach dziewięćdziesiątych / Franciszek Gołembski // Sprawy Międzynarodowe. — 1995. — №2. — P. 41—54.
94. Kowalski A. Polityka zagraniczna Wielkiej Brytanii za rządów Margaret Thatcher / Arkadiusz M. Kowalski // Stosunki międzynarodowe. — 2003. — № 1-2. — S. 118—134.
95. Krasoń A. Status militarny zjednoczonych Niemiec / Andrzej Krasoń // Zeszyty Niemcoznawcze PISM. — 1990. — № 3. — S. 51—64.
96. Prystrom J. Militarny status i wymiar zjednoczonych Niemiec / Janusz Prystrom // Zeszyty Niemcoznawcze PISM. — 1991. — № 1. — S. 5—17.
97. Cziomer E. Rola i znaczenie Berlina Zachodniego w polityce zjednoczeniowej Niemec / Erhard Cziomer // Zeszyty Niemcoznawcze PISM. — 1991. — № 1. — S. 34—52.
98. Antonowicz L. Eastern Border of Poland from the view-point of the international law / L. Antonowicz // Stosunki międzynarodowe. — 1992. —T. 16. —– P. 17—23.
99. Barcz J. Udział Polski w konferencji "2+4" : aspekty prawne i proceduralne / Jan Barcz. — Warszawa : Polski Instytut Spraw Międzynarodowych, 1994. —196 s.
100. Malinowski K. W cieniu zjednoczenia Niemiec. Spór o potwierdzenie granicy polsko-niemieckiej / Krzysztof Malinowski // Przegląd zachodni. — 1997. — № 2. — S. 39—68.
101. Ratajczak J. Droga do uznania granicy na Odrze i Nysie Łużyckiej. Aspekty prawne / J. Ratajczak // Wybrane problemy historii Polski i Niemiec XIX i XX wieku/ pod red. Fiedora K. i Stadtmüller E. — Wrocław, Wydawnictwo Universitetu Wrocławskiego, 1998. — S. 157—181.
102. Коваленко Л.В. Міжнародний аспект об’єднання Німеччини в польській історіографії / Коваленко Л.В. // Матеріали ІІІ та IV міжнародної конференції молодих науковців «Історична наука на початку ХХІ століття: проблеми, минуле, сучасність, перспективи». — Херсон, 2009. — С. 163—165.
103. Оцінка внутрішніх змін та наслідків німецького обєднання в міжнародному контексті знайшли висвітлення в статтях, напр. В.С. Рикіна, А.А. Амплєєвої, В. Лінка, Б.В. Пєтєліна, К.П. Щепетова, М.Ф. Полинова тощо (Рыкин В.С. Объединение Германии – историко-политические аспекты / В.С. Рыкин // Объединение Германии и его последствия. — М., 1998. — С. 11—23; Амплеева А. А. Трудный путь к единству / А. А. Амплеева // Объединенная Германия: десять лет: Проблемно-темат. сб./ отв. ред. Амплеева А.А. ; РАН ИНИОН. Центр н