МЕДІЄВІСТИКА У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (1784-1914) : Медиевистика во Львовском университете (1784-1914)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису

УДК: 378.4.016:94“04/14(477.83-25)“1784/1914”

КОЗЛОВСЬКИЙ СЕРГІЙ ОРЛАНОВИЧ

МЕДІЄВІСТИКА У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
(1784-1914)

Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Войтович Леонтій Вікторович
доктор історичних наук, професор

Львів – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП____________________________________________________________ 4

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ__________________________________________________ 11
1.1. Стан дослідження проблеми ______________________________________ 11
1.2. Джерельна база дослідження ______________________________________18

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ____________28

РОЗДІЛ 3. СТАНОВЛЕННЯ МЕДІЄВІСТИКИ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ У 1784-1850 – ТИХ РР.______________________________35
3.1. Історична наука у Львівському університеті у 1784-1840-вих рр.________35
3.2. Медієвістика у Львівському університеті у 1840-1850-тих рр.__________ 44

РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК МЕДІЄВІСТИКИ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ТА НАУКОВИХ ЗАКЛАДАХ ЛЬВОВА: ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ТА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (1860-ТІ –1914 РР.)_______58
4.1.Філософський факультет__________________________________________60
4.2.Правничий факультет____________________________________________ 94
4.3.Теологічний факультет__________________________________________ 102
4.4. Медієвістичні студії у наукових закладах м. Львова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.________________________________________________ 111
4.4.1. Національна установа Оссолінських (Оссолінеум)________________ 111
4.4.2. Наукове Товариство ім. Т. Шевченка____________________________ 125
4.4.3. Історичне Товариство_________________________________________ 136

РОЗДІЛ 5. ВИЗНАЧНІ МЕДІЄВІСТИ – ПРОФЕСОРИ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (ДРУГА ПОЛ. ХІХ СТ.–ПОЧ. ХХ СТ.)______________149
5.1. Генріх Цайссберг_______________________________________________149
5.2. Тадеуш Войцеховський _________________________________________ 157
5.3. Ксаверій Ліске_________________________________________________ 165
5.4. Ісидор Шараневич______________________________________________177
5.5. Михайло Грушевський__________________________________________ 182

ВИСНОВКИ _____________________________________________________ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ___________ 197
ДОДАТКИ_______________________________________________________ 273

Вступ
Актуальність теми. Відродження медієвістичних студій в сучасній українській історичній науці вимагає оцінки і врахування здобутків науки в цій галузі в попередні періоди. Не менш важливим є також досвід викладання медієвістичних дисциплін в ці часи, враховуючи, що у 1784–1914 рр. Львівський університет був одним з провідних університетів Центрально-Східної Європи. У Львівському університеті працювала ціла плеяда українських, польських та австрійських вчених-медієвістів. Ці науковці приймали якнайактивнішу участь у створенні та функціонуванні різноманітних наукових товариств та виданні часописів та іншої наукової продукції. Однак, незважаючи на ряд окремих публікацій вітчизняних і зарубіжних дослідників, присвячених розвитку історичної науки у Львівському університеті протягом 1784-1914 рр., на сьогодні поза увагою вчених залишається питання становлення та розвитку досліджень з історії середніх віків, оцінка результатів цих досліджень з точки зору досягнень сучасної медієвістики, а також досвіду викладання медієвістичних дисциплін в цей період.
Таким чином актуальність даної проблеми визначається її малодослідженістю, потребою у висвітленні складного та суперечливого процесу становлення історичної медієвістики як окремої галузі в розвитку історичної науки у Львівському університеті, необхідністю оцінити внесок істориків-медієвістів Львівського університету у світову наукову спадщину та охарактеризувати їх вплив на становлення української та польської медієвістики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової кафедральної теми: “Середньовічна Європа, Візантія і Русь: політичні, економічні і культурні зв’язки (ІХ-XIV ст.)”, номер державної реєстрації 0105U4004934, яка виконується на кафедрі історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка. Окрім цього, розкриття теми дисертації відповідає планам історичного факультету щодо створення узагальнюючого дослідження з історичної медієвістики у Львівському університеті від його заснування до сьогодення.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є створення цілісної картини стану освіти та наукових досліджень медієвістичного профілю, а також комплексна характеристика загальних тенденцій та особливостей розвитку середньовічної історії як одного з провідних векторів історичної науки Львівського університету у 1784-1914 рр. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
– дослідити процес становлення медієвістики у Львівському університеті як академічної дисципліни: організація навчання, викладання та наукові дослідження;
– охарактеризувати основні напрямки медієвістичних досліджень та погляди їх провідних представників у Львівському університеті, методологічні підстави та внесок у дослідження ключових проблем історіографії Середньовіччя;
– окреслити медієвістичні студії в основних українських та польських наукових інституціях і історичних товариствах, що функціонували у другій половині ХІХ – початку ХХ століть у м. Львові за активної участі вчених Львівського університету;
– представити основні здобутки досліджень з історії середніх віків у Львівському університеті у контексті досягнень сучасної медієвістики;
Об’єктом дослідження є розвиток історичної науки та освіти в галузі медієвістики у Львівському університеті у 1784–1914 рр.
Предметом дослідження є навчально-методична та наукова діяльність викладачів, їхні наукові погляди та доробки з історії середніх віків.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1784–1914 рр. Нижня хронологічна межа дослідження зумовлена датою відновлення Львівського університету (заснованого ще у 1661 р.) австрійським імператором Йосифом ІІ у 1784 р., верхня – початком Першої світової війни, яка привела до кардинальних змін діяльності університету та взаємин між українськими та польськими вченими.
Методологія і методи дослідження. Методи, використанні у дисертації відповідають фундаментальним принципам історизму, наукової об’єктивності та логіки. В окремих частинах роботи використовувались різноманітні загальнонаукові та спеціальні історичні методи. Зокрема, під час аналізу джерельної бази з метою синтезу та узагальнення даних, було застосовано історично-порівняльний, типологічний, системно-функціональний та інші методи. Огляд наукової літератури здійснений за хронологічними, структурно-тематичними та системними принципами історіографії. З метою визначення структури навчально-наукових підрозділів медієвістичного спрямування використовувались методи аналізу та синтезу. Для висвітлення та характеристики напрямків медієвістичних студій, аналізу наукових доробків істориків-медієвістів, поряд із загальноісторичними, застосовувались біографічний, порівняльний, проблемний та критичний методи.
Термін “медієвістика” відносимо до періоду історії як Західної так і Центрально-Східної Європи у V – середині XVІ ст., як періоду існування феодалізму, погоджуючись, що верхня межа періоду і далі залишається дискусійною.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що на основі різноманітних джерел та літератури вперше в українській історичній науці здійснено спробу ґрунтовно дослідити невивчені проблеми, пов’язані зі встановлення та розвитком історичної медієвістики у Львівському університеті в 1784-1914 рр.:
1) на основі різноманітних джерел уперше в українській історичній науці здійснено спробу системного дослідження розвитку медієвістики як академічної дисципліни у Львівському університеті;
2) вперше комплексно досліджено наукові студії та викладацька діяльність професорів Львівського університету;
3) оцінено внесок вчених–медієвістів Львівського університету у світову історичну науку;
4) розкрито наукову і викладацьку діяльність вчених-медієвістів Львівського університету австрійського походження і їх вплив на розвиток української та польської медієвістики;
5) вперше досліджені форми та напрямки наукової співпраці вчених Львівського університету і представників львівських наукових товариств та інституцій;
6) в науковий обіг введено значну кількість неопублікованих архівних документів та матеріалів, що дозволило всебічно і ґрунтовно проаналізувати всі аспекти досліджуваної проблеми.
Практичне значення отриманих результатів полягає в суттєвому розширенні наукових знань про малодосліджений період в історії Львівського університету. Фактологічний матеріал й науково-теоретичні узагальнення можуть бути використані в наукових цілях при подальшому поглибленні аналізу визначеної теми і суміжної проблематики, а також під час написання синтетичних праць з історії даного навчального закладу, історії України, Польщі та Австрії. Результати дослідження можуть бути використані під час створення різноманітних навчальних програм, нормативних і спеціальних курсів з української, польської та австрійської історіографії.
Особистий внесок здобувача. Викладені в роботі положення та висновки, а також опубліковані праці за темою дослідження належать дисертантові одноосібно.
Результати дослідження апробовані у наукових публікаціях і доповідях на наукових семінарах і конференціях, зокрема: на ХІІІ, XIV, XV сходознавчих читаннях ім. А. Кримського (Київ, Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України; 2009 р., 2010 р., 2011 р.); Третіх всеукраїнських драгоманівських читаннях молодих істориків (Київ, Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2010 р.); міжнародній конференції “Актуальні проблеми історії середніх віків та раннього нового часу” присвяченій 100-річчя з дня народження д.і.н., проф. В. О. Маркіної та 165-річчя з дня народження проф., члена-кореспондента РАН І. В. Лучицького (Київ, історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2010 р.); VI та VII конференціях молодих вчених “Українська державність: історія і сучасність” (Маріуполь, 2010 р.); науковій конференції викладачів та аспірантів історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у Львові (Львів, 2010 р.), міжнародній науковій конференції “Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього” (Львів, 2011 р.).
Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях:
1. Козловський С. Медієвістичні студії Тадеуша Войцеховського / Сергій Козловський // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. – К. : Міленіум, 2010. – № 1. – С. 139-143.
2. Козловський С. Медієвістичні студії Генріха фон Цайссберга у Львівському університеті / Сергій Козловський // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. – К. : ВІР УАН, 2011. – Вип. 55 (№ 12). – С. 23-29.
3. Козловський С. Войцех Кентшиньський (1838-1918): біоісторіографічний нарис / Сергій Козловський // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. – К. : Фенікс, 2009. – Вип. 26. – С. 167-175.
4. Козловский С. История Галицко-Волынской Руси в исследованиях И.И. Шараневича / Сергей Козловский // Древность и Средневековье: вопросы истории и историографии. – Омск : Изд-во Ом. гос. ун-та, 2010. – С. 151-154.
5. Козловський С. Представники історичної школи Ф.К. Ліске у Львівському університеті / Сергій Козловський // Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії: Збірник наукових статей учасників Третіх всеукраїнських драгоманівських читань молодих істориків – К. : Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2010. – С. 467-475.
6. Козловський С. Історіософські погляди М.С. Грушевського на період княжої Русі та їх вплив на формування державницького напряму львівської історичної школи / Сергій Козловський // Українська державність: історія і сучасність. Збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. – Маріуполь : Вид. МДУ, 2009. – Частина І. – С. 68-70.
7. Козловський С. Історичні погляди М.С. Грушевського про право Київської Русі / Сергій Козловський // Актуальні питання сучасної науки і права: Збірник матеріалів науково-практичної конференції студентів (24 квітня 2010р., м. Суми) / Сумська філія Харківського університету внутрішніх справ. – Суми : Університетська книга, 2010. – С. 39-41.
8. Козловський С. Семітологічні дослідження у Львівському університеті (1784-1939рр.) / Сергій Козловський // ХІІІ сходознавчі читання ім. А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. – К. : Вид-во Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, 2009. – С. 63-65.
9. Козловський С. Сходознавчі студії Мойсея Шорра у Львівському університеті / Сергій Козловський // ХІV сходознавчі читання ім. А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. – К. : Вид-во Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, 2010. – С. 87-88.
10. Козловський С. Львівський університет і конституційні реформи в Австро-Угорській імперії (кін. 60-тих – поч. 80-тих рр. ХІХ ст.) / Сергій Козловський // Українська державність: історія і сучасність. Збірник матеріалів VII Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. – Маріуполь : Вид. МДУ, 2010. – С. 97-101.
11. Козловський С. Торгівля по Дністру в системі середньовічних господарських відносин у працях представників львівських історичних шкіл / Сергій Козловський // Третя Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція. – Могилів-Подільський, Кам’янець-Подільський : Оіюм, 2009. – С. 125-130.
Структура дисертації побудована за хронологічно-проблемним принципом, підпорядкована поставленій меті та розв’язанню визначених завдань. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, які поділені на підрозділи, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків. Обсяг основного тексту дисертації – 196 с., перелік джерел і літератури становить 726 позицій, додатки – 25 с. Загальний обсяг дисертації – 296 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Викладання та дослідження з історії середніх віків розпочалися з наукової та педагогічної діяльності відомих німецьких істориків – Людвіга Едварда Ценмарка (1753-1814 рр.), Фоми Вучіча (1768-1818 рр.) та Готфріда Уліха (1743-1794 рр.). Політика реформ освіченого абсолютизму, яка проводилася в володіннях Габсбургів ще з середини XVIII століття, сприяла розвитку історичної науки. Проте, як цілісна академічна дисципліна медієвістика у Львівському університеті до кінця 50-тих років ХІХ ст. ще не сформувалася з огляду на ряд причин – відсутність чіткої періодизації світової історії наприкінці XVIII ст. – початку ХІХ століть; відсутність опублікованих збірників писемних джерел з періоду Середньовіччя, що значно гальмувало процес наукового дослідження; відсутність фахової спеціалізованої літератури з історії середніх віків. Негативним фактором було також уніфікація навчання в університеті – викладання історії у всіх університетах в межах володінь Габсбургів велося за єдиним підручником, який затверджувався у Відні, будь-які відступи від установлених принципів суворо каралися керівництвом університету.
2. Наприкінці XVIII ст. – початку ХІХ століть історичні студії були зосереджені в рамках філософського факультету, де функціонували дві кафедри цього профілю: загальної історії, очолюваної проф. Л. Ценмарком, та допоміжних історичних дисциплін, керованої проф. Г. Уліхом.
3. Негативно на розвиток історичних студій вплинуло об’єднанння Львівського університету з Краківським (1805-1817 рр.), в період якого у Львові залишався тільки ліцей, у програмі якого спочатку не передбачалися історичні дисципліни, а потім була залишена кафедра загальної історії з обмеженням годин до трьох в тиждень на кожному курсі (з 1811 р. – шість годин, а для студентів-філософів ще три години з історії Австрії). Не сприяла розвитку історичної освіти і освітня реформа 1825 р., згідно якої всі навчальні предмет поділялися на дві категорії – до основної зараховувалися релігія, філософія, математика, елементарна фізика та латинська мова. Історія разом зі запровадженим допоміжними дисциплінами ставала факультативним предметом, що зменшило кількість годин загальної історії – до п’яти, австрійської – до трьох, допоміжних дисциплін – до двох на тиждень. При цьому основний наголос почав ставитися на середньовічну та новочасну історії, а для австрійської історії – на генеалогію правлячих родів, розгляді основних державних актів та історію окремих провінцій.
4. Позитивним моментом стало запровадження у 20-тих роках ХІХ ст. наукового семінару з підготовкою семестрових робіт з історії Польщі чи Галичини, яку після рецензії професії професора, виголошували перед колегами. Керував науковим семінаром до 1856 р. проф. Йозеф Маусс.
5. Виділення історії середніх віків з курсу загальної історії і запровадження історичного семінару почалося з наукової і педагогічної діяльності проф. Антонія Вахольца (1814-1873 рр.) та проф. Готфріда Муса, котрий очолив кафедру загальної історії (1859-1863 рр.). Розширилася і тематика лекцій, яка почала охоплювати також розвиток культури. Із запровадженням автономного устрою в Галичині (1861 р.) та наступними реформами розпочалося збільшення кількості кафедр, реорганізація вже існуючих, збільшення кількості студентів та викладачів, створення нових наукових інститутів, посилення ролі українців в університеті та інше.
6. Важливий етап у розвитку медієвістики у Львівському університеті був пов’язаний з переїздом до Львова історика-медієвіста Генріха Ріттера фон Цайссберга (1839-1899 рр.), який очолив кафедру загальної історії (1863-1871 рр.), почавши читати лекції з питань джерелознавства, розбираючи зокрема праці Вінцентія Каблубека чи Тітмара Мерзенбурзького.
7. Новий етап медієвістики розпочався у 1871 р. коли кафедру історії австрійської держави очолив відомий український історик, археолог, краєзнавець, громадсько-політичний діяч Ізидор Шараневич (1829-1901 рр.), який запровадив виклади з історії Галичини. Тематика праць вченого торкалася соціально-економічної і політичної історії Галицько-Волинського князівства і держав Центральної та Південої Європи, він постулював принципи міцної джерельної основи історичного дослідження.
8. Значно вплинула на розвиток історичної науки у Львівському університеті і наукова діяльність Ксаверія Ліске (1838-1891 рр.), який був також багатолітнім директором Загальнодержавного Архіву Міських і Земських Актів у Львові, а з 1871 р. очолював кафедру загальної історії. Йому вдалося згуртувати галицьких істориків у Львівське історичне товариство (засноване 1886 року, тепер – Польське історичне товариство) та розпочати видання часопису “Квартальник Історичний” (який досі у Польщі залишається головним фаховим часописом), першим редактором якого він був. К. Ліске добивався від своїх вихованців глибокої критики джерел та дотримання позитивістичної концепції історичного процесу. Тому вони надавали перевагу аналітичним студіям над синтетичними працями. Будучи помірним польським патріотом, він давав змогу навчатися під його керівництвом й українцям та створив добрі інтелектуальні підстави для польсько-української співпраці.
9. Значний вклад у розвиток медієвістики вніс Тадеуш Войцеховський (1838-1919 рр.), який сконцентровував свої дослідження навколо історії Польської держави ІХ – ХІ ст., опираючись на ґрунтовну джерельну базу. Дидактична манера читання лекцій, індивідуалізм, надмірна суворість та замкнутість стали основною причиною відсутності у цього вченого учнів та послідовників. Польську історію він ділив на дві епохи: до 1386 р. (коли польська державна політика спрямовувалась на Захід, кордони не виходили за межі річок Одри і Вісли, а населення було польським з невеликими домішками німецького та єврейського) та після 1386 р. (коли польські впливи поширилися на схід до річок Дніпра та Двіни, а поряд з польським і німецьким населенням проживало литовське і руське). Вчений подавав цілісне висвітлення історії Польщі, Литви та Русі (України), виділяючи “цивілізаційну діяльність Польщі на Сході” (поширення польської культури, католицизму та західної цивілізації на східні землі).
10. Важливим аспектом розвитку медієвістичних студій у Львові було створення науково-історичних товариств (перш за все Історичного Товариства та історико-філософської секції НТШ), які сприяли консолідації зусиль істориків, зробили значний внесок у розвиток історичної науки та популяризації історичних знань. На відміну від подібних товариств, створених на українській території в Російській імперії, ці установи створювалися поза університетами і об’єднували не лише студентів та викладачів. За відсутності в університеті фахового історичного видання його функції взяли на себе “Квартальник Історичний” та “Записки НТШ”, де переважаюча частина авторів були або випускниками або викладачами Львівського університету. У першому домінували матеріали з історії польського Середньовіччя, історії Львова та Східної Галичини. В “Записках НТШ” питома вага статей припадала на період козачини та гетьманату, а також доби удільних князівств, яка тоді була більш відома як “польсько-литовська доба”.
11. З приїздом і початком викладацької роботи М. С. Грушевського (1894 р.) розпочався новий етап медієвістичних студій. На історичному семінарі поряд з наративними джерелами стали широко залучатися і пам’ятки матеріальної культури. Розпочалася також інтенсивна публікація документальних матеріалів з різних періодів української історії, в тому числі і з середньовіччя. М. Грушевському вдалося не тільки створити першу справжню наукову історію України (при всіх очевидних хибах концепції “звичайної схеми руської історії...”, котра постала на противагу “звичайній схемі” російської історії), створити цілу наукову школу дослідників української (руської) державності (О. Терлецький, С. Томашівський, М. Кордуба, І. Кривецький, І. Крип’якевич, Д. Коренець, С. Рудницький, І. Джиджора, О. Целевич, В. Герасимчук та ін.), ядром якої стали студенти університету, які відвідували історичний семінар проф. М. Грушевського.
12. До 1914р. у Львівському університеті медієвістичні студії розвивалися в основному на чотирьох кафедрах – загальної історії, австрійської історії, історії Польщі та загальної історії зі спеціальним оглядом Східної Європи. Дослідження базувалися на позиціях позитивізму та наукового критицизму. Перевага віддавалася проблемам політичної історії середньовічного суспільства, його економічного розвитку, історії селянства, релігійної та духовної культури, соціального та юридичного аспектів життя; мистецтва і матеріального побуту населення. Досліджувалися території Центрально-Східної Європи, переважно сучасних України, Польщі, Білорусії та Литви, рідше Австрії. Медієвістичні студії у Львівському університеті в цілому відповідали світовим тенденціям цієї галузі історичної науки. Не можна погодитися з висловом М. Грушевського, про те, що в Україні в другій половині ХІХ ст. медієвістика розвивалася (подібно до французької) виключно зусиллями дилетантів – аматорів. Навпаки, у Львівському університеті в цей період працювали кращі представники польської та української медієвістики, а також австрійські вчені високого рівня, які продукували наукову продукцію, яка в основному досі не втратила своєї цінності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

І. Неопубліковані джерела

Державний архів Львівської області
Фонд 26 (Львівський університет, м. Львів)
Опис 4. Тези на звання ступня доктора, докторські дисертації, магістерські роботи. 1851-1939 рр.

1. Спр. 211. Докторська дисертація Марії Городинської “Філософський факультет в Юзефиньському університеті в 1784-1805 рр.”. – 1933. – 155 арк.
2. Спр. 329. Докторська дисертація Яніни Кривич-Левицької “Статистика університету ім. Яна-Казимира за 1894/95-1917/18 роки”. – 1934. – 117 арк.
3. Спр. 369. Докторська дисертація Владислава Лесняка “Статистика університету ім. Яна-Казимира за 1870-1894 рр.”. – 1937. – 114 арк.
4. Спр. 951. Докторська дисертація Марії Ласковської “Вивчення історії у Львівському університеті до ІІ пол. ХІХ ст.”. – 1938. – 142 арк.
5. Спр. 1197. Докторська дисертація Яніни Чарної “Статистика діяльності університету ім. Яна-Казимира за 1817-1869 рр.”. – 1937. – 302 арк.

Опис 5. Особові та пенсійні справи професорсько-викладацького складу і службовців
6. Спр. 1. Особова справа Владислава Абрагама. – 1 листопада 1921 – 16 червня 1935. – 190 арк.
7. Cпр. 35. Особова справа Шимона Аскеназі. – 12 червня 1897 – 18 грудня 1919. – 157 арк.
8. Спр. 53. Особова справа Освальда Бальцера. – 19 лютого 1922 – 24 квітня 1933. – 47 арк.
9. Спр. 213. Особова справа Антонія Вахольца. – 27 травня 1839 – 26 червня 1835. – 23 арк.
10. Спр. 288. Особова справа Тадеуша Войцеховського. – не раніше 1883 – 19 грудня 1919. – 64 арк.
11. Спр. 379. Особова справа Казимира Гартлєба. – 4 лютого 1910 – 19 грудня 1939. – 143 арк.
12. Спр. 428. Особова справа Олександра Гіршберга. – не раніше 1874 – 7 січня 1901. – 11 арк.
13. Спр. 510. Особова справа Михайла Грушевського. – 15 жовтня 1892 – 20 грудня 1916. – 141 арк.
14. Спр. 557. Особова справа Броніслава Дембінського. – 7 квітня 1891 – 6 травня 1920. – 102 арк.
15. Спр. 669. Особова справа Владислава Жили. – 18 лютого 1918 – 1 серпня 1939. – 176 арк.
16. Спр. 715. Особова справа Станіслава Закшевського. – 7 грудня 1906 – 25 січня 1936. – 319 арк.
17. Спр. 1111. Особова справа Ксаверія Ліске. – не раніше 1862 – не пізніше 1891. – 413 арк.
18. Спр. 1276. Особова справа Теофіла Еміля Модельського. – 17 березня 1908 – 26 червня 1939. – 421 арк.
19. Спр. 1566. Особова справа Яна Птасьніка. – 16 травня 1902 – 26 лютого 1930. – 227 арк.
20. Cпр. 1710. Особова справа Александра Семковича. – 15 травня 1884 – 19 квітня 1923. – 201 арк.
21. Спр. 1921. Особова справа Готфріда Уліха. – 1789 – 1790. – 2 арк.
22. Спр. 2022. Особова справа Генріха Цайссберга. – не раніше 1862 – не пізніше 1871. – 13 арк.
23. Спр. 2024. Особова справа Людвіга Ценмарка. – не раніше 1784 – не пізніше 1814. – 16 арк.
24. Спр. 2091. Особова справа Ізидора Шараневича. – не раніше 1852 – не пізніше 1901. – 59 арк.
25. Спр. 2109. Особова справа Адама Шельоґовського. – Ч. 1. – 18 липня 1911 – 18 січня 1926. – 285 арк.

Опис 6. Юридичний факультет
25а. Спр. 1030. Розпорядження Міністерства освіти та віровизнання та переписка з ним про пред’явлення кандидатури проф. Освальда Бальцера Міжнародному комітету з присудження Нобелівських премій, складення звітів про використання кредитів, виплати пенсій та ін. – 2 березня 1926 – 8 червня 1926. – 37 арк.

Опис 7. Філософський факультет 1849-1924
26. Спр. 6. Протоколи засідань ради професорів за 1850/51 навчальний рік і матеріали до них. – 3 січня 1850 – 28 жовтня 1851. – 57 арк.
27. Спр. 8. Переписка з Міністерством віросповідань і просвіти, Галицьким крайовим губернаторством і ректором про створення нових кафедр, призначення професорів і інше, матеріали про професорсько-викладацький склад і адміністративний персонал. – 12 жовтня 1850 – 11 вересня 1851. – 134 арк.
28. Спр. 41. Програма лекцій факультету і переписка з Міністерством віросповідань та просвіти і ректором про складання їх, затвердження і зміни. – липень 1854 – 11 червня 1856. – 36 арк.
29. Спр. 68. Протоколи засідань ради професорів за 1859/60 навчальний рік і матеріали до них. – 7 жовтня 1859 – 5 червня 1860. – 63 арк.
30. Спр. 110. Положення про університетський сенат і його допоміжний персонал, програма лекцій на 1868/69 навчальний рік, переписка з Міністерством віросповідань та просвіти, намісництвом у Львові та іншими закладами про відміну обмежень у викладанні на польській та українській мовах і по інших навчальних питаннях. – 30 листопада 1866 – 18 липня 1871. – 86 арк.
31. Спр. 112. Програми лекцій вищих учбових закладів Австрії за 1866/67 навчальний рік. – 18 жовтня 1866 – 18 листопада 1866. – 71 арк.
32. Спр. 132. Протоколи засідань ради професорів за 1868/69 навчальний рік і матеріали до них. – 6 жовтня 1868 – 24 серпня 1869. – 69 арк.
33. Спр. 135. Переписка з Міністерством віросповідань і просвіти, Намісництвом у Львові про призначення професорів, асистентів та підвищення заробітної плати, вручення винагород та стипендій. – 18 березня 1868 – 10 березня 1870. – 142 арк.
34. Спр. 139. Протоколи засідань ради професорів за 1869/70 навчальний рік і матеріали до них. – 19 листопада 1869 – 6 вересня 1870. – 56 арк.
35. Спр. 142. Протоколи засідань ради професорів за 18670/71 навчальний рік і матеріали до них. – 23 вересня 1870 – 1 вересня 1871. – 83 арк.
36. Спр. 148. Заява Закшевського Вінцентія, Фрейнда Августа і інших, нострифікація їх дипломів, габілітації на доцента і переписка з Міністерством віросповідань і просвіти по цих питаннях, з додатком протоколу засідання ради професорів від 19 січня 1871 р. – 15 лютого 1870 – 17 січня 1872. – 62 арк.
37. Спр. 154. Протоколи засідань ради професорів за 1871/72 навчальний рік і матеріали до них. – 6 жовтня 1871 – 8 серпня 1872. – 41 арк.
38. Спр. 158. Протоколи засідань ради професорів і загальних зборів викладачів за 1872/73 навчальний рік і матеріали до них. – 18 жовтня 1872 – 18 липня 1875. – 41 арк.
39. Спр. 162. Переписка з Міністерством віросповідань і просвіти, Намісництвом у Львові про призначення і переміщення професорів та асистентів, затвердження виборів декана, ведення дисциплінарного розслідування проти професорів та інших кадрових питаннях. – 27 лютого 1872 – 11 січня 1875. – 91 арк.
40. Спр. 413а. Листи кореспондентів (прізвища на “С”, “Д”, “К”/ “Ц”, “Х”, “Ч”, “Д”, “К”) в редакцію журналу “Квартальник Історичний” у Львові. – 1987 – 1911. – 104 арк.
41. Спр. 462. Матеріали ІІІ з´їзду польських істориків у Львові (вступне, заключне слова і протоколи засідань секцій). – 4 червня 1900. – 11 арк.
42. Спр. 463. Протоколи засідань ІІІ секції (археологія і історія мистецтва) ІІІ з´їзду польських істориків у Львові і чатина протоклу ІІ секції (літературної). – 4 червня 1900. – 17 арк.
43. Спр. 464. Відомості про сплату членських внесків членами Історичного Товариства у Львові. – 5 січня 1900 – 10 січня 1901. – 56 арк.
44. Спр. 1645. Рішення ради професорів факультету про призначення асистентів. – 16 липня 1909 – 6 жовтня 1910. – 11 арк.
45. Спр. 1667. Списки студентів факультету, котрі закінчили навчання в університеті в період з 1856 по 1866 роки. – 24 травня 1856 – 5 червня 1867. – 15 арк.
46. Спр. 1671. Оцінки докторських дисертацій за 1891-1902 рр. – 1891 – 1902. – 61 арк.
47. Спр. 1674. Оцінки докторської роботи Шора Мойжеша “Організація євреїв в Польщі” – 15 листопада 1897 – 15 квітня 1898. – 2 арк.
48. Спр. 1675. Справа про допуск Шельоговського Адама до докторських екзаменів з додатком його автобіографії і друкованих робіт в області історії. – 4 грудня 1899 – 23 лютого 1900. – 75 арк.
49. Спр. 1677. Диплом /копія/ доктора філософських наук Кентшиньського де Вінклера Казимира-Станіслава. – 1900. – 1 арк.

Опис 8. Теологічний факультет
50. Спр. 5. Протоколи засідань ради професорів за січень – липень 1850 р. – 3 січня 1850 – 28 листопада 1850. – 82 арк.
51. Спр. 12. Переписка з Міністерством віросповідань і просвіти, Галицьким крайовим губернаторством, університетським сенатом про укомплектацію професорсько-викладацького складу. – 2 лютого 1850 – 13 грудня 1850. – 58 арк.
52. Спр. 26. Повідомлення професорів про викладання лекцій на теологічному факультеті в 1851-60 рр. – не раніше 1851 – не пізніше 1860. – 23 арк.
53. Спр. 35. Протоколи засідань ради професорів за грудень 1852 – січень 1853 і матеріали до них. – 17 грудня 1852 – 7 квітня 1853. – 78 арк.
54. Спр. 46. Переписка з Міністерством віросповідань і просвіти, Галицьким крайовим губернаторством, університетським сенатом про громадську і суспільну роботу професорів і їх списки. – 3 січня 1853 – 3 листопада 1853. – 41 арк.
55. Спр. 79. Програма лекцій і переписка з університетським сенатом і церковними закладами з навчальних питань. – 6 січня 1861 – 8 липня 1863. – 19 арк.
56. Спр. 35. Протоколи засідань ради професорів за травень 1864. – 11 травня 1864 – 14 червня 1864. – 10 арк.
57. Спр. 106. Протоколи і інші матеріали про складання особами конкурсних екзаменів на заміщення вакантних посад професорів факультету. – 3 жовтня 1867 – 30 жовтня 1867. – 89 арк.
58. Спр. 126. Програма лекцій і переписка з університетським сенатом і церковними установами з навчальних питань. – 3 січня 1872 – 30 червня 1873. – 17 арк.
59. Спр. 129. Положення про роботу факультету і рішення ради професорів за 1865-1894 рр. – не раніше 1873 – 1894. – 33 арк.
60. Спр. 152. Протоколи засідань ради професорів за 1879-87 р. – 14 жовтня 1879 – 27 червня 1887. – 67 арк.
61. Спр. 179. Протоколи засідань ради професорів за 1889-91. – 6 листопада 1889 – 18 червня 1891. – 30 арк.
62. Спр. 190. Програма лекцій, Переписка з міністерством віровизнань і освіти, ректоратом, церковними установами з навчальних питань. – 15 січня 1891 – 16 вересня 1891. – 25 арк.
63. Спр. 195. Протоколи засідань ради професорів за 1892-94 рр. – 10 червня 1892 – 26 червня 1894. – 26 арк.
64. Спр. 204. Протоколи засідань ради професорів за 1894/95 навчальний рік – 16 жовтня 1894 – 23 липня 1895. – 20 арк.
65. Спр. 223. Протоколи засідань ради професорів за березень – червень 1897 – 6 липня 1898. – 3 березня 1897 – 25 липня 1898. – 19 арк.
66. Спр. 224. Переписка з Міністерством віросповідань і просвіти, Намісництвом у Львові, церковними установами про укомплектацію і оплату професорсько-викладацького складу, вибори декана. – 27 травня 1897 – 25 вересня 1898. – 33 арк.
67. Спр. 245. Протоколи засідань ради професорів за 1902/03 навчальний рік. – 8 жовтня 1902 – 3 березня 1903. – 11 арк.
68. Спр. 247. Рішення генерального з’їзду єпископів Австрії про реорганізацію навчального процесу та переписка з Міністерством віросповідань і просвіти з цих питань. – березень 1902 – 3 вересня 1905. – 32 арк.
69. Спр. 256. Протоколи засідань ради професорів за 1903-1905 рр. – 10 червня 1903 – 26 червня 1905. – 36 арк.
70. Спр. 265. Протоколи засідань ради професорів за червень 1904 – лютий-березень 1916 р. – 23 червня 1904 – 31 березня 1916. – 6 арк.
71. Спр. 279. Переписка з Міністерством віросповідань і просвіти, Намісництвом у Львові про укомплектацію і оплату професорсько-викладацького складу. – 22 вересня 1905 – 28 червня 1906. – 16 арк.
72. Спр. 281. Відомості про здачу докторських екзаменів, присвоєння звань доцента і повідомлення церковних установ про згоду на присвоєння цих звань окремим особам. – 11 жовтня 1905 – 29 жовтня 1906. – 13 арк.
73. Спр. 290. Протоколи засідань ради професорів за 1906/07 навчаний рік. – 4 жовтня 1906 – 20 червня 1907. – 17 арк.
74. Спр. 299. Програма лекцій на зимовий семестр 190/08 навчальний рік. – 15 травня 1907 – 28 травня 1907. – 11 арк.
75. Спр. 303. Переписка ректорату зі священиками про присвоєння їм звань доктора і доцента. – 17 жовтня 1907 – 7 березня 1911. – 33 арк.
76. Спр. 349. Протоколи засідань ради професорів за 1911 – 1913 рр. – 2 червня 1911 – 18 січня 1913. – 26 арк.
77. Спр. 360. Протоколи засідань ради професорів за 1912 – 1913 рр. – 28 жовтня 1912 – 15 серпня 1913. – 25 арк.
78. Спр. 362. Анкети професорсько-викладацького складу. – 1911 – 1913. – 12 арк.
79. Спр. 721. Списки студентів факультету. 1873 – 1874. – 16 арк.

Опис 11. Роботи, статті, рецензії, реферати
80. Спр. 2. Робота професора Гана Віктора “Польська поезія XVI століття у відношенні до іноземної літератури”. – не раніше 1909 – не пізніше 1939. – 33 арк.
81. Спр. 4. Робота з історії (проф. Ліске Ксаверія) “Про найдавніші пожертвування монастирю Бенедиктинів в Могильно”. – не раніше 1872 – не пізніше 1918. – 16 арк.
82. Спр. 5. Робота Ліске Ксаверія “Про Мартіна Лютера”. – не раніше 1862 – не пізніше 1891. – 22 арк.
83. Спр. 6. Робота Ліске Ксаверія “Про Яна Дантишека”. – не раніше 1862 – не пізніше 1891. – 19 арк.
84. Спр. 7. Роботи Ліске Ксаверія на теми: “Відношення польського двору до елекції Карла V”, “Конфедерація угорських вельмож у 1519 р.” і інші. – 1862. – 28 арк.
85. Спр. 14. Робота доктора Чоловського Олександра на тему: “Нарис організації і діяльності міського управління древнього Львова з 1250 по 1789”. – не раніше 1872 – не пізніше 1935. – 113 арк.
86. Спр. 84. Стаття доктора Лісевича Зигмунда на тему: “Введення нового календаря у Львові 1582-1585 рр.”. – не раніше 1880 – не пізніше 1914. – 7 арк.
87. Спр. 121. Стаття про Хроніку Галла. – 1900. – 7 арк.
88. Спр. 160. Рецензії на книги Закшевського В. “Після втечі Генріка” та Пшездецького А. “Польські Ягеллони XVI ст.”. – не раніше 1878 – не пізніше 1880. – 4 арк.
89. Спр. 214. Конспекти лекцій професора Гальбана Альфреда на тему: “Історія західноєвропейського права”. – не раніше 1898 – не пізніше 1926. – 29 арк.
90. Спр. 219. Лекції прочитані доцентом Ліске Ксаверієм у 1868/69 навчальному році на тему: “Історія Франції з 1814 по 1852 рр.” – 21 жовтня 1869. – 117 арк.
91. Спр. 241. Конспект лекцій з історії польської літератури. – 1883. – 5 арк.
92. Спр. 247. Конспект лекцій з історії, етики і інших дисциплін. – 1873 – 1874. – 44 арк.
93. Спр. 264. Конспект лекцій студента Цегельського Леона з канонічного права. – 1843. – 16 арк.
94. Спр. 267. Записки Рутвара Едварда з історії Бару та інших маєтностей колишнього Подільського воєводства. – не раніше 1894 – 1900. – 76 арк.
95. Спр. 270. Виписки з заміток Ліске Ксаверія з історії і літератури XVI ст. – не раніше 1850 – не пізніше 1880. – 30 арк.
96. Спр. 271. Виписки Ліске Ксаверія з історичних документів і проповідей. – не раніше 1862 –не пізніше 1891. – 58 арк.
97. Спр. 279. Перелік і короткий зміст хронік, анналів та історичних збірок. – не раніше 1870 – не пізніше 1900. – 24 арк.
98. Спр. 280. Список польських книг, виданих у 1524-1600 рр. – не раніше 1860 – не пізніше 1900. – 56 арк.
99. Спр. 479. Робота з історії Заремби Романа на тему “Політика Русі стосовно Угорської держави у першій половині ХІІ ст.” і рецензія на неї. – 1892. – 29 арк.
100. Спр. 676. Робота Ремана Антоні “Географія польських земель”. – 1908 – 1909. – 86 арк.
101. Спр. 801. Робота з історії на тему: “Віденське повстання 1462 р.” і рецензія на неї студента Яворського Т. – 1866. – 44 арк.
102. Спр. 808. Робота з історії на тему: “Польська держава і суспільство на основі праць Шайнохи Кароля “Ядвіга і Ягайло” та Смольки Станіслава “Мешко Старий”. – 1909 – 1939. – 140 арк.
103. Спр. 812. Робота на тему: “Відомості давніх істориків про географію польських земель”. – не раніше 1870 – не пізніше 1918. – 32 арк.
104. Спр. 817. Робота на тему: “Шлюб Ядвіги і Вільгельма”. – не раніше 1875 – не пізніше 1879. – 6 арк.
105. Спр. 873. Робота з історії Ганзи. – не раніше 1899 – не пізніше 1918. – 120 арк.
106. Спр. 1421. Семінарська робота Беноні Карла на тему: “Визначення часу складення житія св.Герарда”. – не раніше 1820 – не пізніше 1870. – 27 арк.

Опис 14. Ректорат. Довідковий матеріал за 1874-1939 рр.
107. Спр. 2313. Список асистентів університету, що урочисто присягнули та текст присяги. – 12 жовтня 1898 – 2 грудня 1939. – 17 арк.
108. Спр. 2314. Біографія професора Бальцера Освальда. – 1911. – 3 арк.
109. Спр. 2315. Біографія професора Грушевського Михайла. – 1911. – 2 арк.
110. Спр. 2317. Біографія професора Закшевського Станіслава. – 1911. – 4 арк.
111. Спр. 2320. Біографія професора Колесси Олександра. – 1911. – 10 арк.
112. Спр. 2326. Біографія професора Стажиньського Станіслава. – 1911. – 12 арк.
113. Спр. 2327. Біографія професора Тілля Ернста. – 1911. – 3 арк.
114. Спр. 2328. Особові рахунки професорів і службовців університету. – січень 1912 – вересень 1915. – 302 арк.
115. Спр. 2331. Список службовців університету. – 1914. – 1 арк.
116. Спр. 2340. Списки осіб, що склали докторські екзамени та отримали науковий ступінь доктора за 1871/72 і 1873/74 навчальні роки. – 4 жовтня 1874 – 17 грудня 1874. – 30 арк.
117. Спр. 2442. Свідоцтва народження студентів університету. – 1889 – 1924. – 71 арк.
118. Спр. 2448. Формуляри присяги докторів медицини, юридичних наук та інших, з їх підписами. – 9 грудня 1911 – 28 грудня 1932. – 163 арк.
119. Спр. 2449. Облікові картки осіб, що закінчили університет, з вказанням року закінчення, національності і місця народження. – не раніше 1911 – не пізніше 1918. – 2357 арк.
120. Спр. 2450. Список студентів. – 1911 – 1912. – 3 арк.
121. Спр. 2451. Довідки і переписка з особами, котрі закінчили університет, про видачу докторських дипломів. – вересень 1915 – вересень 1917. – 17 арк.
Опис 22. Університет імені Франца І
122. Спр. 1. Фотокопія привілею наданого єзуїтам у 1661 р. польським королем Яном-Казимиром на відкриття університету у Львові. – не раніше 1900 – не пізніше 1939. – 3 арк.
123. Спр. 31. Справа про перетворення університету в ліцей та переведення частини професорсько-викладацького складу в Краківську академію. – не пізніше серпня 1805 – 6 січня 1806. – 20 арк.
124. Спр. 72. Повідомлення Галицького губернського правління про вибори ректора і список ректорів за 1784-1804 рр. – 10 травня 1808 – 17 травня 1808. – 6 арк.
125. Спр. 81. Списки осіб, що вступили на начання протягом 1807-1839 рр. – 25 травня 1808 – не пізніше червня 1839. – 144 арк.
126. Спр. 187. Справа про відновлення університету на базі існуючого ліцею. – 3 липня 1816 – 7 серпня 1817. – 31 арк.
127. Спр. 197а. Програма лекцій університету на 1817. – 1817. – 11 арк.
128. Спр. 882. Закон про вищі учбові заклади Австрії, розпорядження Міністерства віровизнань і просвіти про реорганізацію. – 3 лютого 1849 – 10 грудня 1849. – 56 арк.
129. Спр. 904. Біографії професорсько-викладацького складу. – 1784 – 22 липня 1804. – 4 арк.
130. Спр. 923. Списки викладачів. – листопад 1811 – 10 грудня 1812. – 11 арк.

Львівська національна наукова бібліотеки ім. В. Стефаника
Відділ рукописів
Фонд 77 (Антоній Петрушевич)
Опис 4. Листи
131а. Спр. 137. Лист Я.Головацького до А.Петрушевича 13 вересня 1861 р. – 68 арк.

Наукова бібліотека Львівського національного університету
імені Івана Франка
Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка. Архів Ф. П. Максименка. – Тека: Історія ЛДУ.
131. Спр. 3447. ІІІ (Історія Львівського університету). – 884 арк.

Центральний державний історичний архів України у м. Києві

Фонд 1235 (Михайло Грушевський)
Опис 1. Праці Грушевського М. С.
132. Спр. 104. Грушевський М. С. Конспекти лекцій з історії середніх віків, та нової історії країн Західної Європи та політичної економії. – 168 арк.
133. Спр. 256. Грушевський М. С. Конспект лекцій з історії України-Руси читаних в 1895-1896 рр. у Львівському університеті. – 311 арк.
134. Спр. 257. Грушевський М. С. Конспект лекцій з історії України ІХ-ХХ століть. – 497 арк.

Центральний державний історичний архів України у м. Львові

Фонд 146 (Галицьке намісництво 1772-1921 рр.)
Опис 7
135. Спр. 4217. Заснування кафедри історії України у 1894р. та переїзд М.С. Грушевського до м. Львова. – 1882 – 1882. – 102 арк.
Оп. 51а.
135а. Спр. 1030. Лист І. Шараневича. – 1882. – 132 арк.

Фонд 174 (Екзаменаційна комісія для кандидатів на одержання звання вчителя середніх шкіл Міністерства освіти і віросповідань, м. Львів)
Опис 1
135б. Спр. 1993. Ісидор Шараневич. – 1989-1903. – ненумерована справа.
135в. Спр. 820. Іван Крип’якевич. – 1907-1914. – 201 арк.
135г. Спр. 1755. Степан Томашівський. – 1901-1904. – 320 арк.
135д. Спр. 1769. Степан Томашівський. – 1901-1904. – 22 арк.

Фонд 178 (Крайова шкільна рада: 1868-1921 рр.)
Опис 1
136. Спр. 436. Переписка з Міністерством віросповідань і освіти стосовно затвердження навчальних програм з історії. – 1873 – 1875. – 23 арк.
137. Спр. 383. Рецензія проф. Я. Крушинського на рукопис підручника “Загальна історія” д-ра А. Соколовського. – 1878. – 16 арк.
138. Спр. 5105. Рецензія на підручник з історії Польщі А. Левицького. – 1918. – 54 арк.
ІІ. Опубліковані джерела

139. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der öffentlichen Vorlesungen an derselben im II-Semester des Studien-Jahres 1850. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1850. – 20 s.
140. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1850/51. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1850. – 22 s.
141. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1852. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1852. – 30 s.
142. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1853. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1853. – 30 s.
143. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1854/55. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1855. – 30 s.
144. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1854/55. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1854. – 29 s.
145. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1854. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1854. – 31 s.
146. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1855/56. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1855. – 29 s.
147. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1856/57. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1856. – 30 s.
148. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1856/57. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1857. – 30 s.
149. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1857/58. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1858. – 30 s.
150. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1858/59. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1859. – 30 s.
151. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1858/59. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1858. – 30 s.
152. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1859/60. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1860. – 32 s.
153. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1859/60. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1859. – 30 s.
154. Akademische Behorden an der k. k. Universitat zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1862/63. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1863. – 39 s.
155. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1860/61. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1860. – 32 s.
156. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1863/64. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1864. – 39 s.
157. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1863/64. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1864. – 38 s.
158. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1864/65. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1865. – 37 s.
159. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1864/65. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1864. – 38 s.
160. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1865/66. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1866. – 37 s.
161. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1865/66. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1865. – 38 s.
162. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1866/67. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1866. – 36 s.
163. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1867/68. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1868. – 37 s.
164. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1867/68. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1867. – 38 s.
165. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1868/69. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1868. – 38 s.
166. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1869. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1869. – 37 s.
167. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1870/71. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1870. – 15 s.
168. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1871. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1871. – 37 s.
169. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1871/72. – Lemberg : Aus der k. k. galizischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1871. – 40 s.
170. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1872/73. – Lemberg : J. Vereins-Buchdruckerei, Ring 1, 1873. – 47 s.
171. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1873/74. – Lemberg : J. Vereins-Buchdruckerei, Ring 1, 1874. – 51 s.
172. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1873/74. – Lemberg : J. Vereins-Buchdruckerei, Ring 1, 1873. – 42 s.
173. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1874/75. – Lemberg : J. Vereins-Buchdruckerei, Ring 1, 1875. – 47 s.
174. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1874/75. – Lemberg : J. Vereins-Buchdruckerei, Ring 1, 1874. – 46 s.
175. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1875/76. – Lemberg : J. Vereins-Buchdruckerei, Ring 1, 1875. – 30 s.
176. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg im Studien-Jahres 1877/78. – Lemberg : J. Vereins-Buchdruckerei, Ring 1, 1877. – 15 s.
177. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1883/84. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni we Lwowie, 1884. – 31 s.
178. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1884/85. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1885. – 32 s.
179. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1884/85. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1884. – 31 s.
180. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1885/86. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1886. – 32 s.
181. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1885/86. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1885. – 31 s.
182. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1886/87. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1887. – 32 s.
183. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1886/87. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1886. – 31 s.
184. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1887/88. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1888. – 32 s.
185. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1887/88. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1887. – 32 s.
186. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1888/89. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1889. – 33 s.
187. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1888/89. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1888. – 32 s.
188. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1889/90. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1890. – 34 s.
189. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1889/90. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1889. – 34 s.
190. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1890/91. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1891. – 34 s.
191. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1890/91. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1890. – 33 s.
192. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1891/92. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1892. – 34 s.
193. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1891/92. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1891. – 34 s.
194. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1892/93. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1893. – 33 s.
195. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1892/93. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1892. – 33 s.
196. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1893/94. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1894. – 35 s.
197. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1893/94. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1893. – 34 s.
198. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1894/95. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1895. – 38 s.
199. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1894/95. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1894. – 37 s.
200. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1895/96. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1896. – 41 s.
201. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1895/96. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1895. – 39 s.
202. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1896/97. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1897. – 45 s.
203. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1896/97. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1896. – 39 s.
204. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w letniem półroczu 1897/98. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1898. – 49 s.
205. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skład personalu i program wykładów w zimowem półroczu 1897/98. – Lwów : Z. I. Związkowej drukarni, 1897. – 47 s.
206. C. K. Uniwersytet im. Cesarza Franciszka I we Lwowie. Skł