ТЕОРЕТИЧНІ ДИСКУСІЇ ТА ІДЕОЛОГІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ НА МІЖНАРОДНИХ КОНГРЕСАХ ІСТОРИЧНИХ НАУК (1950–1990 рр.) : ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ДИСКУССИИ И ИДЕОЛОГИЧЕСКОЕ ПРОТИВОСТОЯНИЕ НА МЕЖДУНАРОДНЫЙ КОНГРЕСС ИСТОРИЧЕСКИХ НАУК (1950-1990 гг)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Таборанський Сергій Петрович

УДК 930.1:061.3“1950/1990”

ТЕОРЕТИЧНІ ДИСКУСІЇ ТА ІДЕОЛОГІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ НА МІЖНАРОДНИХ КОНГРЕСАХ ІСТОРИЧНИХ НАУК (1950–1990 рр.)

07.00.02 – всесвітня історія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
Стельмах Сергій Петрович
доктор історичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
РОЗДІЛ 1
Історіографія та джерельна база дослідження
1.1. Стан наукової розробки проблеми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
1.2. Джерельна база дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
РОЗДІЛ 2
Структурно-організаційні аспекти та політичні умови діяльності конгресів повоєнного періоду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
2.1. Міжнародний комітет історичних наук: структурні підрозділи, керівні органи, основи функціонування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
2.2. Особливості організації та секційний поділ міжнародних конгресів істориків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
2.3. Фактор „холодної війни” в тематиці та робочій атмосфері конгресів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .67
РОЗДІЛ 3
Проблеми епістемології історії на міжнародних конгресах істориків 1950–1970-х років . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
3.1. Проблема суб’єктивності історичного пізнання. . . . . . . . . . . . .94
3.2. Сцієнтизація та квантифікація історії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .108
3.3. Марксистсько-ленінська концепція історичного розвитку
та її критики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
РОЗДІЛ 4
Актуальні проблеми методології історії на міжнародних конгресах істориків 1980–1990-го років . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
4.1. Особливості мови історика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .157
4.2. Проблеми усної історії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .168
4.3. Актуалізація наукової спадщини Макса Вебера . . . . . . . . . . . .181
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . .205

ВСТУП

Актуальність дослідження. Здобуття Україною незалежності та її вихід на міжнародну арену як суверенного суб’єкта міжнародних відносин створили якісно нові умови для розвитку вітчизняної історичної науки. Поновилася участь українських дослідників у міжнародних конгресах історичних наук, які від початку ХХ ст. і до сьогодні залишаються найбільш масовою та престижною формою кооперації істориків, що зумовлює особливий інтерес до їхньої історії та впливу на розвиток національних історичних наук.
Водночас, вітчизняна історіографія прагне освоїти і переосмислити теоретичні напрацювання західної історичної думки ХХ ст., багато із положень якої були представлені на міжнародних конгресах історичних наук 1950–1990-го рр. Визначальною особливістю цього періоду міжнародної кооперації істориків був вплив політики та ідеологічної конфронтації полярних суспільно-політичних систем, що надавало історичній науці функції їхньої легітимації. Однак в сучасній українській та зарубіжній історіографії представлені праці, в яких теоретичні дискусії та ідеологічне протистояння на конгресах аналізуються побіжно та фрагментарно. Включення результатів наукової роботи конгресів в контекст історіографічної ситуації другої половини ХХ ст. розширить наші знання про характерні риси розвитку світової історичної думки означеного періоду та розкриє значення самих конгресів як найбільш масштабної форми кооперації істориків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в руслі наукової тематики історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка „Українська нація в загальноєвропейському вимірі: історія та сучасність” (державний реєстраційний номер 11БФ046-01). Тема дисертації затверджена Вченою радою Київського національного університету ім. Т. Шевченка 20 листопада 2008 р., протокол № 4.
Об’єктом дослідження є міжнародні конгреси історичних наук, як засіб наукової кооперації істориків, що визначали тенденції і напрями розвитку світової історичної науки періоду 1950–1990-го рр.
Предмет дослідження становлять теоретичні дискусії та ідеологічне протистояння на міжнародних конгресах історичних наук 1950–1990-го рр.
Хронологічні межі дослідження визначено 1950–1990 рр. Нижня межа дослідження обумовлена проведенням у 1950 р. в Парижі ІХ Міжнародного конгресу історичних наук, який ознаменував відновлення цієї форми кооперації після Другої світової війни. Верхня хронологічна межа окреслена 1990 р., коли відбувся ХVІІ Міжнародний конгрес історичних наук у Мадриді. Ці хронологічні межі визначаються політико-ідеологічним протистоянням наддержав (СРСР та США) періоду „холодної війни”, яке безпосередньо впливало на наукову атмосферу конгресів та обговорення проблем епістемології історії. В теоретико-методологічному вимірі цей період характеризувався соціально-орієнтованою парадигмою історичного пізнання як західної, так і радянської історичної науки.
Мета дослідження полягає у визначенні тематичної та змістовної відповідності теоретико-методологічних проблем історії, які обговорювалися на міжнародних конгресах історичних наук 1950–1990-го рр. світовому історіографічному дискурсу та встановленні фактору впливу „холодної війни” на наукову атмосферу конгресів.
Для реалізації цієї мети поставлено такі завдання:
– проаналізувати історіографію та джерельну базу проблеми, визначити перспективи її подальшого опрацювання;
– розкрити організаційні основи та структуру роботи міжнародних конгресів історичних наук повоєнного періоду;
– з’ясувати впливи ідеологем „холодної війни” на тематику та наукову атмосферу конгресів;
– висвітлити дискусії щодо проблеми „об’єктивності” та „суб’єктивності” історичного пізнання та перетворення її в інструмент ідеологічної боротьби;
– прослідкувати тенденції обговорення на конгресах проблем соціально-орієнтованих моделей історичної науки;
– виявити форми презентації марксистсько-ленінської інтерпретації історії в контексті „західної” епістемології історії;
– визначити вплив антропологічного повороту та постмодерністської філософії історії на теоретичні дискусії на конгресах 1980–1990-го рр.
Методологічну основу дослідження становить загальнонауковий принцип історизму, який дозволив дослідити діяльність конгресів у відповідному історико-культурному контексті. Цей методологічний підхід забезпечив поєднання емпіричних методів дослідження, методів теоретичного пізнання і загальнологічних методів та прийомів (аналіз, синтез, системний підхід). Крім того, для розв’язання поставлених завдань застосовано спеціальні методи історичної науки: історико-структурний – для дослідження впливу організаційних основ конгресів на їх наукові результати; ідіографічний – для виявлення специфіки роботи кожного конгресу; проблемно-хронологічний – для з’ясування часових особливостей осмислення методологічних проблем історії на конгресах; історико-порівняльний – для визначення змістовної відповідності теоретичних проблем, які обговорювались на конгресах, світовим методологічним дискусіям 1950–1990-го рр.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній історіографії цілісно досліджено результати обговорення теоретико-методологічних проблем історії на міжнародних конгресах історичних наук 1950–1990-го рр. та з’ясовано їх відповідність розвитку світової історичної думки другої половини ХХ ст. На підставі аналізу широкого кола джерел, вперше введених до наукового обігу, визначено вплив ідеологічного протистояння наддержав на наукову атмосферу конгресів. Суттєво розширено історичні знання про структуру роботи та організаційні особливості з’їздів. Спростовано твердження радянської історіографії про популярність на конгресах марксистсько-ленінської концепції історичного розвитку. Обґрунтовано висновок про значення конгресів 1950–1990-го рр. як майданчика для обміну думками між представниками різних течій, напрямів та підходів до вивчення минулого.
Практичне значення дисертації визначається її новизною та висновками. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії міжнародної співпраці істориків, розвитку історичної науки та інтелектуальної думки у другій половині ХХ ст. Результати дослідження будуть корисними при написанні посібників та розробці спецкурсів з теорії та методології історії.
Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі виступів на п’яти міжнародних та двох всеукраїнських наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції „У пошуках власного голосу: усна історія як теорія, метод та джерело” (Харків, грудень 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи” (Кіровоград, жовтень 2010 р.), ІІ Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Гуманітарні та соціальні науки 2010” (HSS-2010) (Львів, листопад 2010 р.), Всеукраїнській науковій конференції „Шості Богданівські читання” (Черкаси, грудень 2010), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Всесвітня історія та актуальні проблеми міжнародних відносин”, присвяченої пам’яті професора Г. Л. Бондаревського (1920 – 2003 рр.) (Луганськ, квітень 2011 р.), Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених „Дні науки філософського факультету – 2011” (Київ, квітень 2011 р.), 64-й Міжнародній конференції молодих учених „Каразінські читання” (Харків, квітень 2011 р.).
Теоретичні положення окремих розділів та загальні висновки дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри історії Росії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення у чотирьох одноосібних публікаціях на сторінках фахових видань та тезах виступів на шести наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

– Теоретичні дискусії та ідеологічне протистояння на міжнародних конгресах історичних наук 1950–1990-го рр. ще не були предметом спеціального наукового дослідження та являють суттєву прогалину в українській та зарубіжній історіографії. Численні роботи з історії історичної думки та науки другої половини ХХ ст. зосереджені на загальних тенденціях розвитку епістемології історії і не визначають їх поширення на конгресах. Крім того, фрагментарне та поверхове висвітлення отримала інституційна історія МКІН, структура роботи конгресів, вплив на їх наукові результати протистояння наддержав періоду „холодної війни”.
– Задля реалізації поставленої мети та вирішення завдань дослідження, у дисертаційній роботі вперше до наукового обігу введено широкий масив джерел з історії міжнародних конгресів історичних наук періоду 1950–1990-го рр. Їх основу склали опубліковані матеріали роботи конгресів, документи про участь радянських істориків на конгресах, матеріали періодичної преси про роботу керівних органів МКІН та джерела особового походження, переважно автокомунікативного характеру. Залучення широкого кола опублікованих та архівних джерел, різноманітних за походженням та інформативними можливостями, дозволяє успішно реалізувати мету роботи, розв’язати поставлені в дисертації завдання, дійти обґрунтованих висновків.
– Протягом 1950–1990-го рр. продовжувала зростати чисельність структурних підрозділів МКІН, переважно, за рахунок приєднання національних комітетів істориків з соціалістичних країн, країн Азії, Африки та Латинської Америки, афілійованих міжнародних організацій та новостворених внутрішніх комісій. Це забезпечило роль координатора інтернаціональної співпраці істориків. Керівні функції МКІН виконувала Генеральна асамблея, на якій кожен національний комітет і афілійована організація були представлені одним делегатом, що забезпечувало рівні можливості для всіх членів МКІН. В перервах між конгресами координація діяльності МКІН покладалася на Бюро. Оновлення складу Бюро раз у п’ять років та врахування при цьому дольового представництва географічних регіонів планети убезпечувало його роботу від впливів геополітичного протистояння Реформування діяльності Генеральної асамблеї та Бюро покращило основи функціонування комітету.
– Нові умови міжнародної кооперації (створення комісій, асоціацій та інших інституцій історичного профілю; приєднання до інтернаціональної співпраці істориків з країн третього світу) та тенденції розвитку історичної науки (процеси інтеграції та фрагментації) спричинили до змін в організації та структурі роботи міжнародних конгресів історичних наук. Створений в результаті секційний поділ забезпечив місце теоретико-методологічним проблемам історії, різноманітній тематиці у хронологічному та географічному розрізі, а зміни у роботі засідань вивільнили час для дискусій між істориками з багатьох країн та регіонів. Попри це, постійне зростання кількості учасників та розширення представництв національних історичних делегацій спонукало МКІН до подальших пошуків оптимальної організації роботи конгресів.
– На робочу атмосферу та наукові результати конгресів перманентно впливало ідеологічне протистояння наддержав періоду «холодної війни». Кожен з ворогуючих блоків перетворював історію в інструмент ідеологічної легітимації власної суспільно-політичної доктрини та критики геополітичного супротивника. Встановлено, що найбільш відчутним воно було на конгресах історичних наук у Москві (1970) та Сан-Франциско (1975). У періоди розрядки геополітичної ситуації риторика учасників з’їздів набувала рис тактовності та взаємоповаги, а із зростанням напруги посилювалися антагонізм та безкомпромісність. Радянські історики та історики з соціалістичних країн пропагували ідеї „світлого комуністичного майбутнього” та викривали вади капіталістичної системи, звинувачували її у європоцентризмі, імперіалізмі, національному та расовому пригніченні. Західні делегати та історики-емігранти з країн Центрально-Східної Європи обстоювали євроатлантичні цінності та критикували суспільно-політичний устрій СРСР, його соціально-економічний розвиток та експансіоністський характер зовнішньої політики. Найбільш гострі дискусії між істориками ворогуючих блоків точилися навколо ролі Жовтневої революції в Росії, історії соціалістичного та робітничого руху, діяльності Комінтерну, політики колективної безпеки, причин та наслідків Другої світової війни, міжнародних відносин повоєнного часу. Лише послаблення геополітичної ситуації у середині 80-х рр. ХХ ст. сприяло нормалізації інтернаціональної кооперації істориків, створило умови для активної співпраці та налагодження ефективного наукового діалогу.
– В центрі ідеологічної конфронтації між істориками обох блоків перебували теоретико-методологічні підходи до інтерпретації історії. Твердження західних делегатів про суб’єктивний характер історичного пізнання, роль уяви історика, вплив його світогляду та загальної культури під час дослідження минулого зустрічали різкий спротив прихильників марксистсько-ленінського вчення, які постулювали необхідність встановлення об’єктивних закономірностей історичного процесу, важливих для прогнозування майбутнього розвитку людства. Політизація засідань відвертала увагу від наукового вирішення проблем, що часто підважувало доцільність проведення конгресів та дискредитувало їхні результати в очах наукової спільноти.
– Поширені в світовій історіографії 1950–1960-х рр. надії на сцієнтизацію історії здобули широку підтримку серед учасників Паризького конгресу істориків (1950), передусім адептів школи „Анналів”, які пропагували міждисциплінарний підхід та ідею написання „тотальної історії”. Однак повоєнні оптимістичні заклики до залучення методів соціології до історичних досліджень вже на конгресах 1970-х рр. змінилися поміркованою позицією, а спроби квантифікації історії визнано прийнятними лише зі значними теоретичними застереженнями та при вирішенні обмеженого кола проблем. Висловлені в дискусіях ідеї засвідчили переорієнтацію світової історичної думки до більш виваженого використання інструментарію соціальних наук. З 1980-х рр. делегати зосереджують увагу на антропологічних підходах до вивчення історії.
– Активна участь у роботі конгресів радянських істориків та істориків з соціалістичних країн нав’язувала увагу до обговорення марксистсько-ленінської інтерпретації історії. Теоретичною базою цього підходу був історичний матеріалізм, ґрунтований на вченні про зміну соціально-економічних формацій, діалектику продуктивних сил та виробничих відносин. Вірними адептами марксистсько-ленінської інтерпретації історії були радянські історики та делегати з соціалістичних країн. Репрезентовані на конгресах положення відповідали офіційному канону радянської історіографії та залишалися незмінними впродовж всього періоду „холодної війни”. Лише у зв’язку з внутрішньополітичними процесами в СРСР середини 1980-х рр. радянські історики та делегати з соціалістичних країн змогли відмовитися від економічного детермінізму, класового підходу, перебільшення ролі революцій в світовій історії.
– Західні делегати та історики-емігранти з країн Центрально-Східної Європи постійно критикували марксистсько-ленінське вчення за класовий підхід, матеріалізм, схематизм, детермінізм, телеологізм у вивченні минулого. Опубліковані матеріали роботи конгресів 1950–1990-го рр. не дають жодних підстав говорити про марксистсько-ленінський підхід як найбільш популярний теоретико-методологічний напрям. Останнє твердження створене радянською історіографією, яка в умовах ідеологічного протистояння часів „холодної війни” активно пропагувала свої методологічні „успіхи” та упереджено висвітлювала розвиток історичної думки по інший бік „залізної завіси”.
– Світові тенденції розвитку історичної думки, пов’язані з антропологічним поворотом та впливом постмодерністської філософії історії, отримали місце в теоретичних дискусіях на конгресах 1980–1990-го рр. Широкі можливості для їхньої презентації забезпечували „круглі столи” та засідання афілійованих міжнародних організацій. В числі найбільш актуальних були проблеми історичної компаративістики, культурно-антропологічної історії, постколоніальних студій, гендерних досліджень, „нової інтелектуальної історії”, психоісторії тощо. Робота методологічної секції, зведена до розгляду трьох-чотирьох тем та посилена запровадженням співдоповідей, також відображала зміну методологічних пріоритетів світової історичної думки. Це засвідчують результати обговорення проблеми мови історика (паралельно з традиційними підходами учасники аналізували вплив „лінгвістичного повороту” в історіографії), усної історії (разом з визнанням усних спогадів як важливого джерела для відтворення минулого дискутували про способи його верифікації та критерії надійності), методології М. Вебера (спричиненого „веберівським ренесансом” в світовій гуманітаристиці).
– Матеріали обговорення проблем теорії та методології історії не дозволяють трактувати наукові результати конгресів 1950–1990-го рр. виключно як локомотив розвитку нових підходів історіописання, чи то як місце для презентації застарілих концепцій. Висловленні у доповідях та дискусіях думки лежали як в традиційній площині, так містили і ряд новаційних ідей, суголосних світовому історіографічному розвитку. Тому наукову вартість конгресів ми схильні вбачати у створенні майданчика для діалогу між представниками багатьох напрямів, шкіл та парадигм історичної думки. Забезпечуючи умови для періодичних зустрічей істориків різноманітних ідеологічних, політичних, культурних, національних та теоретико-методологічних поглядів, міжнародні конгреси відіграли важливу роль у розвитку історичної науки та інтернаціональної співпраці істориків другої половини ХХ ст.
– Перспективи подальших досліджень з піднятої нами проблеми бачимо у вивченні результатів роботи конгресів крізь призму обговорення конкретно-історичної тематики, що дозволить зробити висновки стосовно загальної наукової значимості міжнародних конгресів істориків у розвитку історичних знань другої половини ХХ ст. Особливий інтерес також становить вивчення позаконгресового життя, кулуарні зустрічі та неформальні стосунки делегатів обох блоків. Останнє можливо реалізувати шляхом розширення джерельної бази дослідження за рахунок матеріалів зарубіжних архівів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА

1. Архівні матеріали

Архив Российской академии наук (г. Москва)

Ф. 457. Отделение истории.
оп. 1. Документальные материалы (1945–1956).
1. Д. 399. Протоколы распорядительных заседаний Бюро Отделения. №№1/р–10/р. 06.01.1955 – 20.12.1955., 50 л.
2. Д. 400. Протоколы заседаний Бюро Отделения №№1–28. 13.01.1955 – 21.12.1955., 185 л.
3. Д. 434. Материалы о подготовке к Римскому конгрессу (проспекты, списки тем докладов, заявки на литературу и др.). 08.03.1955 – 01.11.1955., 130 л.
оп. 1. Документальные материалы за 1953–1964 гг., 1978, 1988, 1991, 1992–1999 г. (1953–1959–1991).
4. Д. 310. Протоколы Общих собраний и научных заседаний ОИН СССР. 22 февраля 1960 – 20 октября 1960., 90 л.
5. Д. 312. Стенограмма общего собрания Отделения исторических наук, посвященного итогам ХІ сессии конгресса историков в Стокгольме в августе 1960 г. 20 октября 1960., 92 л.
6. Д. 575. Стенограммы Общих собраний Отделения. Т. 1, 176 л.
7. Д. 715. Протоколы №1 – №5 заседаний бюро Отделения (копии) приложения к протоколам. 16 января 1979 – 26 июня 1979., 159 л.
8. Д. 724. Протоколы №1 – №10 заседаний бюро Отделения и материалы к протоколам. 8 января 1980 – 3 сентября 1980., 96 л.
9. Д. 740. Протоколы №9 – №15 заседаний бюро Отделения (копии) и материалы к ним. 7 сентября 1982 – 28 декабря 1982., 190 л.
10. Д. 759. Протоколы №9 – №21 заседаний бюро Отделения и материалы к протоколам. 18 июня 1985 – 29 декабря 1985., 203 л.
Ф. 697. Панкратова Анна Михайловна (историк, академик АН).
оп. 2. Библиографические документы, документы по научно-организационной, педагогической и общественной деятельности за 1917–1957 гг.
11. Д. 27. Панкратова А. М. с участниками Х Международного конгресса историков в Риме. 6 фотографий. сентябрь 1955 г., 6 л.
12. Д. 98. Приветственное письмо А. М. Панкратовой на открытии Х Международного конгресса историков в Риме. Стенограмма. Машинопись. 4 сентября 1955 г., 4 л.
13. Д. 100. Заключительное слово А. М. Панкратовой на Конгрессе в Риме. Машинопись с авторской правкой. Черновик. Автограф. 9 сентября 1955 г., 13 л.
14. Д. 101. Отчеты членов Советской делегации на Х Международном конгрессе историков о встречах с иностранными учеными. Копии машинописи. 12 сентября 1955 г., 39 л.
15. Д. 102. Отклики зарубежных ученых и прессы на работу Х Международного конгресса историков в Риме. сентябрь 1955 г., 70 л.
16. Д. 104. «На конгрессе историков в Риме». Заметки главы делегации советских историков на Х Международном Конгрессе. Автограф. Машинопись с авторской правкой. Опубл. с изменениями «Новое время». сентябрь 1955 г., 14 л.
17. Д. 112. Письма зарубежных ученых Л. Жюно, А. Рутконнена и др. в Национальный комитет советских историков в связи с Х Международным конгрессом историков в Риме. На фр., нем., итал., финс. яз. и перевод. май 1956., 50 л.
оп. 3. Переписка за 1937–1957 гг.
18. Д. 160. Ангран Пьер историк-марксист. 2 письма. 5 декабря 1955., 6 л.
19. Д. 161. Анлунд Нильс историк, член Бюро Международного комитета историков. Академия словесности, истории и древностей. Приложение: перевод. І письмо. 27 января 1956., 3 л.
20. Д. 210. Вебстер Чарльз. Член Бюро международного комитета историков, г. Лондон, Англия. І письмо. 12 января 1956., 1 л.
21. Д. 377. Манакорда Гастон профессор, член Бюро Международного ккомитета историков, г. Рим. Приложены переводы. 10 октября 1954 – 11 апреля 1956., 6 л.
22. Д. 513. Триомф профессор Страсбургского университета. г. Рим. 5 сентября., 3 л.
23. Д. 524. Фавтье Робер профессор Сорбонны, член Бюро Международного комитета историков. 3 письма. 26 января – 22 декабря 1956., 11 л.
24. Д. 533. Франсуа Мишель генеральный секретарь Международного комитета историков. г. Париж. 12 писем. Переводы. 27 декабря 1955 – 22 декабря 1956., 16 л.
25. Д. 559. Шабо Федерико. Председатель Международного комитета историков, профессор Итальянского института исторических исследований. г. Неаполь. 11 апреля 1956., 1 л.
Ф. 1635. ХІІІ Международный конгресс исторических наук.
оп. 1. Управленческая документация за 1969 – 1970 гг.
26. Д. 5. Переписка с Президиумом АН СССР, академиями союзных республик и другими учреждениями по подготовке научной программы Конгресса. октябрь 1969 – август 1970., 83 л.
27. Д. 6. Информация о работе Конгресса. август 1970 г., 72 л.
28. Д. 8. Тезисы выступлений советских ученых по докладам иностранных ученых-участников Конгресса., ч. І. август 1970 г., 340 л.
29. Д. 9. То же., ч. ІІ. август 1970 г., 340 л.
30. Д. 13. Список участников Конгресса, не приехавших на Конгресс. Август 1970., 197 л.
31. Д. 14. Материалы о работе секций Конгресса (планы, тезисы, выступления, переписка). август 1970 г., 322 л.
32. Д. 15. Отчет о работе секций Конгресса. август 1970 г., 191 л.
33. Д. 18. Отзывы на доклады иностранных ученых. 1970 г., 111 л.
34. Д. 26. Переписка с иностранными учеными из социалистических стран об участии в работе Конгресса. июль – август., 50 л.
35. Д. 27. Переписка с иностранными учеными из капиталистических стран об участии в работе Конгресса. июнь – август 1970 г., 99 л.
Ф. 1731. Секция общественных наук.
оп. 1. Дела постоянного хранения за 1978 – 1982 гг.
36. Д. 302. Протокол №8 и стенограмма заседания Секции от 4 сентября 1980 г., 77 л.
Ф. 1788. Жуков Евгений Михайлович.
оп. 1.
37. Д. 215. О ХІ Международном конгрессе всемирной истории в г. Стокгольме. Доклад на Общем собрании Отделения исторических наук АН СССР. Автограф. 20 октября 1960 г., 39 л.
38. Д. 234. Об итогах работы ХІІІ Международного конгресса историков в Москве и V Международного конгресса экономических историков в Ленинграде. Выступление на заседании Отделения истории АН СССР. Машинопись. 9 декабря 1970 г., 7 л.
39. Д. 243. «Отчет советской делегации об участии в ХІV Международном конгрессе исторических наук» составленный Е. М. Жуковым. /август/ 1975 г., 47 л.

2. Публікації документів

Офіційні матеріали роботи конгресів

40. Adán J. C. Proyecto de encuesta oral sobre la Guerra civil Espaňola (1936–1939) / José Cepeda Adán // Congres international des sciences historiques, 15-e. Bucarest. 1980. Rapports: ХV Congrès international des sciences historiques, Bucarest, 10-17 août 1980. -1-3. – Bucarest: Ed. Acad. RSR, 1980. Rapports 1. Grands thémes et méthodologie. – P. 539–545.
41. Alagoa E. Oral Tradition / E. J. Alagoa // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 529–535.
42. Archéologie et Histoire // Congrès international des sciences historiques, 16-me. Stuttgart, 1985. Rapports / ХVIe Congr. intern. des sciences hist., Stuttgart du 25 août au ler sept. 1985; Com. intern. des sciences hist. – Stuttgart, 1985. Rapports 1. Grands themes, méthodologie, sections chronologiques (1). – P. 149–179.
43. Bailyn B. Lines of force: In Recent Writings on the American Revolution / Bernard Bailyn // Congrès international des sciences historique (14; 1975; San Francisco). ХІV International congress of the historical sciences: Rep.: In 3 vol. – New York: Arno press, 1977. Vol. 1. – P. 172–219.
44. Barker T. C. Oral history in Britain / T. C. Barker // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 555–569.
45. Barry B. La chronologie dans la tradition orale du Waalo – essai d’interprétation / Boubacar Barry // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 516–528.
46. Berend I., Ranki G. Underdevelopment in Europe in Perspective of East-West Relation in ХІХ Сentury / Ivan Berend, Georges Ranki // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 3. Organismes internationaux affiliés commissions internes. – P. 61–79.
47. Brezzi P. L’historiographie comme science historique / Paolo Brezzi // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol. 3. – P. 2034–2049.
48. Burg M. P. Problems and methods of oral history / Maclyn P. Burg // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 497–515.
49. Butterfield H. The history of the writing of history / H. Butterfield // Congrès international des sciences historiques, 11-e. Stockholm, 1960. Rapports. 1-6. Publ. avec le concours financier de l’U.N.E.S.C.O. par l’intermédiaire du C.I.P.S.H. Göteborg – Stockholm – Uppsala. Almqvist & Wiksell, 1960. Rapports 1. Méthodologie. – Histoire des universites. – Histoire des prix avant 1750. – P. 25–39.
50. Cochran Th. C. History and the social sciences / Thomas C. Cochran // Congresso internationale di scienze storiche, 10. Roma. 1955. Relazioni del X Congresso internationale di scienze storiche. Vol. 1-6. Firenze, Sansoni. 1955. Vol. 1. Metodologia. – Problemi generali. – Scienze ausiliarie della storia. – P. 480–504.
51. Collotti F. Lo storicismo contemporaneo / Francesco Collotti // Congresso international… Roma. 1955. Vol. 1. – P. 225–276.
52. Condurachi Em. A., Theodorescu R. L’Europe de l’Est, aire de convergence des civilisations / Em. A Condurachi, Răzvan Theodorescu // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 9–87.
53. Congrès international des sciences historiques, 9-me. Paris. 1950. IX-e Congrès international des sciences historiques. Paris, 28 août – 3 sept. 1950. 1-2. Paris, Colin, 1950–1951. 2 t. (Comite international des sciences historiques). Actes. 1951. VI, – 326 p.
54. Congrès international des sciences historiques, 10-e. Rome. 1955. Atti del X Congresso internazionale di scienze storiche, Roma 4-11 sett., 1955. Roma, Giunta centr. per gli studi storici. 1957. – 879 p.
55. Congrès international des sciences historiques, 11-e. Stockholm, 1960. Actes du Congrès. Publ. par le Comitè executive suédois du Congrès. Stockholm (e, a)., Almqvist & Wiksell, 1962. – 326 p. (Comité international des sciences historiques. ХІ-e Congrès international des sciences historiques. Stockholm, 21-28 août 1960).
56. Congrès international des sciences historiques, 12-e. Vienne. 1965. Actes / Red. H. L. Mikoletzky / Horn-Wien, Berger, 1965. (Comité int. des sciences hist.). 5. XIII, – 861 p.
57. Congrès international des sciences historiques (15; 1982; Bucarest). Actes 1. – Bucuresti: Ed. Acad. RSR. - ; 24 см. 4.1.: – 1982. – 811 p.
58. Congres international des sciences historiques (16; 1986; Stuttgart). Actes. – Stuttgart; 24 см. Grand themes, methodologie, sections chronologiques, tables rondes, organismes affilies et commissins internes: ХVIe congr. intern. des sci : historiques, Stuttgart du 25 août au ler sept. 1985. – 1986. – 519 p.
59. Danilov A. I. History and Society / Danilov A. I., Ivanov V. V., Kim M. P., Kukushkin Yu. S., Sakharov A. M., Sivachev N. V // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol. 1. – 1977. – P. 1–73.
60. Démographie, épidémies, écologie // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 587–714.
61. Diehl E. Bilanz der Welt 1917–1918 / E. Diehl // Международный конгресс исторических наук. 13-й. Москва. 1970. Доклады конгресса. Изданы национальным Комитетом историков СССР при финансовой поддержке Академии наук СССР и Юнеско. М., 1973. Т. 1. Ч. 6. – С. 113–125.
62. Discours du professeur Paul Harsin, Président du Comité International des Sciences Histiriques // Международный конгресс… Москва. 1970. Т. 1. Ч. 1. – C. 17–21.
63. Engelberg E. Ereignis, Struktur und Entwicklung in der Geschichte / Ernst Engelberg // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol. 3. – P. 1933–1974.
64. Engelberg E. Fragen der Evolution und Revolution in der Weltgeschiehte / Ernst Engelberg // Congrès international des sciences historiques, 12-e. Vienne. 1965. Rapports. Publ. avec l’aide financiére de l’UNESCO par l’intermédiaire du CIPSH. Horn-Wien, Berger, 1965. Rapports 4. Mèthodologie et historie contemporaine. – P. 21–32.
65. Faber K.-G. Zur rhetorischen Dimension der Sprache des Historikers / Karl-Georg Faber // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 420–425.
66. Fairbank J. K. The influence of modern western science and technology on Japan and China / J. K. Fairbank // Congresso international… Roma. 1955. Relazioni. Vol. 5. Storia contemporanea. – P. 241–270.
67. Ferenc G. Oral history and source criticism / Glatz Ferenc // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 570–578.
68. Film et Histoire // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 180–239.
69. Finley M. Max Weber and the Greek City-State / Moses Finley // Congrès international…. Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 257–261.
70. Fourastié J. Histoire économique. Généralités / Jean Fourastié // Congrès international des sciences historiques, 9-me. Paris. 1950. IX-e Congrès international des sciences historiques. Paris, 28 août – 3 sept. 1950. 1-2. Paris, Colin, 1950–1951. 2 t. (Comite international des sciences historiques). – P. 215–224.
71. Francastel P. Histoire de la civilization. Temps moderns / Pierre Francastel // Congrès international… Paris. 1950. Rapports 1. – P. 341–366.
72. Gabrieli F. La storia moderna dei popoli Arabi / F. Gabrieli // Congresso international… Roma. 1955. Relazioni. Vol. 5. – P. 271–302.
73. Gilbert F. Cultural History and its Problems / Felix Gilbert // Congrès international… Stockholm, 1960. Rapports 1. – P. 40–58.
74. Godechot J., Palmer R. R. Le problème de l’Atlantique du XVIIIème au XXème siècle / J. Godechot, R. R. Palmer // Congresso internationale... Roma. 1955. Relazioni. Vol. 5. – P. 173–240.
75. Henry L. Developpements recents de l’etude de la demographie du passe / Louis Henry // Congrès international… Stockholm, 1960. Rapports 1. – P. 89–96.
76. Hexter J. History, the Social Sciences and Quantification / J. Hexter // Международный конгресс… Москва. 1970. Т. 1. Ч. 1. – С. 113–143.
77. Historical Journals and New Technology // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 2. Sections chronologiques (II), tables rondes, organismes affilles et commissions internes. – P. 631–634.
78. Imahori S. Nationalism and Class Conflict in China / S. Imahori // Международный конгресс… Москва. 1970. Т. 1. Ч. 2. – C. 46–61.
79. Kann R. A. Federalism and the federal state in history / R. A. Kann // Congrès international… Vienne. 1965. Rapports 4. – P. 33–48.
80. Kimbara S. Tradition and innovations in Asia and Africa / Samon Kimbara // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol 1. – P. 550–622.
81. Kocka J. Einleitung (Max Weber et la méthodologie de l’histoire) / J. Kocka // Congrès international…. Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 240–250.
82. Kohn H. Nationalism and Internationalism in the nineteenth and twentieth centuries / Hans Kohn // Congrès international… Vienne. 1965. Rapports 1. Grands themes. – P. 191–240.
83. Kosminsky E. The basis problems of west-european feudalism in soviet historical research / E. Kosminsky // Congresso internationale… Roma. 1955. Relazioni. Vol. 7. Riassunti delle comunicazioni. – P. 67–69.
84. Küttler W., Lozek G. Der Klassenbegriff in der idealtypischen Methode Max Webers und im Marxismus / Wolfgang Küttler, Gerhard Lozek // Congrès international…. Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 272–275.
85. Küttler W. Wissenschaftssprache, Begriffs- und Theoriebildung in der historischen Forschung und Darstellung / Wolfgang Küttler // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 408–413.
86. L’image de l’autre: étrangers, minoritaires, marginaux // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 60–106.
87. La femme dans la société // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 335–395.
88. Labrousse E. Voies nouvelles vers une histoire de la bourgeoisie occidentale au XVIIIème et XIXème siècles / E. Labrousse // Congresso internationale… Roma. 1955. Relazioni. Vol. 4. Storia moderna. – P. 365–398.
89. Lagarde G. Histoire des idées et des sentiments. Moyen âge / Georges de Lagarde // Congrès international… Paris. 1950. Rapports 1. – P. 160–181.
90. Le language de l’historien // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 396–435.
91. Lundgren L. Methods in the study of man in his Environment / Lars Lundgren, Birgitta Oden, Sverker Oredsson // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol. 3. – P. 2082–2155.
92. Marru H. Histoire de la civilisation. Antiquité / Henri Marru // Congrès international… Paris. 1950. Rapports 1. – P. 325–340.
93. Max Weber et la méthodologie de l’histoire // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 240–284.
94. Mommsen W. Max Webers Begriff der Universalgeschichte / Wolfgang J. Mommsen // Congrès international…. Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 253–257.
95. Mommsen W. Narrative History and Structural History: Past, Present, Perspectives / Wolfgang J. Mommsen // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 2. – P. 839–842.
96. Morsey R., Kahlenberg F. Edition zeitgeschichtlicher Quellen / R. Morsey, F. Kahlenberg // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol. 3. – P. 2156–2176.
97. Munshi S. Max Weber on India / Surendra Munshi // Congrès international…. Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 270–271.
98. Pankratova A. Le problème de l’historisme et la période contemporaine / A. Pankratova // Congresso internationale… Roma. 1955. Relazioni. Vol. 7. – P. 48–50.
99. Parry J. H. The administrative service in the spanish Indies in the seventeenth century / J. H. Parry // Congresso international… Roma. 1955. Relazioni. Vol. 7. – P. 39–40.
100. Piekarczyk S. A Methodological Inquiry into the Language of Historians / Stanisław Piekarczyk // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 426–430.
101. Place et role de l’enseignement de l’histoire // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 437–495.
102. Problèmes et méthodes de l’histoire orale // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 496–585.
103. Rossi P. Die Sprache der Historikers zwischen Umgangssprache und Wissenschaftssprache / Pietro Rossi // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 400–407.
104. Rossi P. Max Weber und die Methodologie der Geschichts- und Sozialwissenschaften / Pietro Rossi // Congrès international... Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 250–253.
105. Psychohistory: A Frontier in Method // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 2. – P. 634–641.
106. Ritter G. Liestungen, Probleme und Aufgaben der internationalen Geschichtsschreibung zur Neueren Geschichte (16.-18. Jahrhundert) / G. Ritter // Congresso internationale… Roma. 1955. Relazioni. Vol. 6. Relazioni generali e supplementi. – P. 167–329.
107. Rothacker E. Die wirkung der Geschichtsphilosophie auf die neueren Geschichtswissenschaften / Erich Rothacker // Congrès international… Stockholm, 1960. Rapports 1. – P. 1–24.
108. Schreiner K. Die mittelalterliche Stadt in Webers Analyse und Deutung des okzidentalen Rationalismus / Klaus Schreiner // Congrès international…. Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 261–267.
109. Sélounskaїa V. La femme et la société en USRR / V. Sélounskaїa // Congres international... Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 367–378.
110. Sestan E. L’historiographie comme science historique / E. Sestan // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol. 3. – P. 2015–2033.
111. Shiba Y. Max Weber’s Contribution to the History of Non-European Societies: China / Yoshinobu Shiba // Congrès international…. Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 267–270.
112. Skinner Q. The Language of the Historian of Ideas / Quentin R. D. Skinner // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 414–419.
113. Stănescu E., Petric A. Betrachtungen betreffend die Erneuerung und Vereinheitlichung des historischen Sprachgebrauchs / Eugen Stănescu, Aron Petric // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 431–436.
114. The Cultural and Psychological Impact of the Colonial Experience on Indigenous Societies in the Modern Period // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 2. – P. 648–650.
115. Thistlethwaite F. Migration from Europe Overseas in the Nineteenth and Twentieth Centuries / Frank Thistlethwaite // Congrès international… Stockholm, 1960. Rapports 5. Histoire contemporaine. – P. 32–60.
116. Tikhvinsky S. L., Marouchkine B. I. The Responsibility of a Historian in the Nuclear Age / S. L. Tikhvinsky, B. I. Marouchkine // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 2. – P. 641–648.
117. Tololski J. Historian in his quest for documentation / Jerzy Tololski // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol. 3. – P. 2050–2081.
118. Varagnac A. Anthropologie et Démographie. Antiquités / André Varagnac // Congrès international… Paris. 1950. Rapports 1. – P. 38–54.
119. Vercauteren F. Rapport général sur les travaux d’histoire du moyen âge de 1945 à 1954 / F. Vercauteren // Congresso internationale… Roma. 1955. Relazioni. Vol. 6. – P. 42–165.
120. Vilanova M., Willems D. Problems and methods of oral history / Mercedes Vilanova, Dominique Willems // Congres international… Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 546–554.
121. Vincent S. L’histoire orale Montagnaise source pour l’histoire et discourse idéologique / Sylvie Vincent // Congres international... Bucarest. 1980. Rapports 1. – P. 536–538.
122. Wehler H.-U. Max Webers Klassentheorie und die neuere Sozialgeschichte / Hans-Ulrich Wehler // Congrès international…. Stuttgart, 1985. Rapports 1. – P. 276–281.
123. Weiler A. G. Value reference and value judgments in Historiography / A. G. Weiler // Congrès international… (14; 1975; San Francisco). Vol. 3. – P. 1975–1214.
124. Women and Peace Movements in the Nuclear Age // Congrès international… Stuttgart, 1985. Rapports 2. – P. 650–658.

Російськомовні переклади та доповіді радянських істориків

125. Вильсон А. Биография как история / А. Вильсон. – М.: Наука, 1970. – 16 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
126. Деопик Д. В. Количественные и машинные методы обработки исторической информации / [Деопик Д. В., Добров Г. М., Кахк Ю. Ю., Ковальченко И. Д. (руководитель), Палли Х. Э., Устинов В. А.]. – М.: Наука, 1969. – 17 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
127. Десятый международный конгресс историков в Риме. Доклады Советской делегации. [Ред. коллегия: акад. А. М. Панкратова (отв. ред.) и др. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1956. – 686 с.
128. Достижения и проблемы историографии нового времени (XVI–XVIII вв.) // Вопросы истории. – 1956. – № 6. – С. 206–218.
129. Дюбюк А. История на перекрестке гуманитарных наук / А. Дюбюк. – М.: Наука, 1970. – 11 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
130. Дюпрон А. Язык и история / А. Дюпрон. – М.: Наука, 1970. – 71 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
131. Жуков Е. В. И. Ленин и история / Е. Жуков // Международный конгресс исторических наук. 13-й. Москва. 1970. Доклады конгресса. Изданы национальным Комитетом историков СССР при финансовой поддержке Академии наук СССР и Юнеско. – М., 1973. – (Международный ком. ист. наук. ХІІІ международный конгресс ист. наук. М., 16–23 авг. 1970 года.). Т. 1. Ч. 1. – С. 33–50.
132. Жуков Е. М. О периодизации всемирной истории / Е. М. Жуков // Вопросы истории. – 1960. – № 8. – С. 22–33.
133. История и общество (Сокращ. текст осн. доклада на ХІV Международном конгрессе исторических наук в Сан-Франциско) // Вопросы истории. – 1977. – № 1. – С. 3–29.
134. Йонг Л. Историк и интервью / Луи де Йонг. – М.: Наука, 1970. – 9 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
135. Миколецкий Г. Биография и историческая наука / [Миколецкий Г., Лютц Г., Энгельс-Яноши Ф.]. – М.: Наука, 1970. – 13 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
136. Момильяно А. О современном состоянии изучения древней истории / Арнольдо Момильяно // Вопросы истории. – 1956. – № 3. – С. 208–217.
137. Нечкина М. В. Эволюция исторической мысли в середине ХХ в. / М. В. Нечкина // Вопросы истории. – 1965. – № 12. – С. 3–12.
138. Обзор современных трудов по истории ХІХ–ХХ веков // Вопросы истории. – 1956. – № 7. – С. 192–209.
139. Пападопулос Т. Метод социальных наук в исторических исследованиях / Теодор Пападопулос. – М.: Наука, 1970. – 25с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
140. Пашуто В. Т. Значение истории преимущественно в школьном преподавании для формирования человека в ХХ веке / В. Т. Пашуто // Вопросы истории. – 1980. – № 6. – С. 62–77.
141. Сестан Э. История событий и история структур / Эрнесто Сестан. – М.: Наука, 1970. – 19 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
142. Сидоров А. Л. Основные проблемы и некоторые итоги развития советской исторической науки / А. Л. Сидоров // Десятый международный конгресс историков в Риме. Доклады Советской делегации. [Ред. коллегия: акад. А. М. Панкратова (отв. ред.) и др. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1956. – С. 5–55.
143. Тихвинский С. Л., Марушкин Б. И. Ответственность историка в ядерный век / С. Л. Тихвинский, Б. И. Марушкин // Новая и новейшая история. – 1985. – № 3. – С. 3–41.
144. Тихвинский С. Л., Шмидт С. О. Историки и сохранение культурного наследия человечества / С. Л. Тихвинский, С. О. Шмидт // Новая и новейшая история. – 1991. – № 1. – С. 44–54.
145. Фавтье Р. Предисловие Р. Фавтье, председателя Международного комитета исторических наук к докладам советской делегации на Х Международном конгрессе историков в Риме / Роберт Фавтье. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1955. – 10 с.
146. Хубач В. Биография и автобиография; проблема источника и изложения / Вальтер Хубач. – М.: Наука, 1970. – 14 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
147. Шидер Т. Различия между историческим методом и методом социальных наук / Теодор Шидер. – М.: Наука, 1970. – 23 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
148. Шнейдер Ж. Машина и история. О применении механических и электронных средств в исторических исследованиях / Ж. Шнейдер. – М.: Наука, 1970. – 10 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).
149. Элекеш Л. Историческое познание – историческое сознание (Некоторые аспекты исследования, посвященного роли исторических познаний в формировании мысли и современного мышления) / Л. Элекеш. – М.: Наука, 1970. – 23 с. – (ХІІІ Междунар. конгресс ист. наук. Москва, 16–23 авг. 1970 г.).

Статути Міжнародного комітету історичних наук

150. Устав // Российские историки на международных конгрессах исторических наук (1900 – 2000 гг.). Исторический обзор. – М., 2005. – С. 183–187.
151. Constitution of 3.9.1950 // Bulletin d’Information. – Nr. 1. – 1953. – P. 5–7.
152. Constitution of 19.6.1957 // Bulletin d’Information. – Nr. 4. – 1957. – P. 7–9.
153. Constitution of 16.8.1960 // Bulletin d’Information. – Nr. 7. – 1962–1964. – P. 7–9.
154. Constitution of 21.8.1975 // Bulletin d’Information. – Nr. 10. – 1974–1976. – P. 17–19.
155. Constitution of 28.7.1977 // Bulletin d’Information. – Nr. 11. – 1977–1980. – P. 7–9.
156. Nouveaux statuts du CISH // Congrès international des sciences historiques, 11-e. Stockholm, 1960. Actes du Congrès. Publ. par le Comitè executive suédois du Congrè. Stockholm (e, a)., Almqvist & Wiksell, [1962]. – P. 282–284.
157. Statuts [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.cish.org/presentation/statuts.htm

Інформаційні повідомлення в пресі

158. Губер А. А. Важные решения Бюро и Ассамблеи Международного комитета исторических наук / Александр Андреевич Губер // Новая и новейшая история. – 1962. – № 4. – С. 196.
159. Губер А. А. К предстоящему ХІІ Международному конгрессу исторических наук (С прил. „Тематика докладов ХІІ Международного конгресса исторических наук в Вене”) / Александр Андреевич Губер // Вопросы истории. – 1964. – № 5. – С. 173–179.
160. Губер А. А. Московский конгресс историков. Москва. 16–23 августа 1970 / Александр Андреевич Губер // Вопросы истории. – 1970. – № 3. – С. 3–11.
161. Губер А. А. Поездка в США на заседание Бюро Международного комитета историков / Александр Андреевич Губер // Новая и новейшая история. – 1959. – № 1. – С. 212–214.
162. Губер А. А. Проблемы новой и новейшей истории в программе ХІІІ Международного конгреса исторических наук / Александр Андреевич Губер // Новая и новейшая история. – 1970. – № 3. – С. 3–7.
163. Зарубежные ученые о перспективах укрепления международных научных связей // Вопросы истории. – 1956. – № 5. – С. 217–220.
164. Заседание Бюро Международного комитета исторических наук в Мадриде // Вопросы истории. – 1956. – № 9. – С. 221–222.
165. Илюхина Р. Навстречу Московскому международному конгрессу исторических наук / Р. Илюхина // История СССР. – 1968. – № 6. – С. 3–8.
166. Илюхина Р. Навстречу Московскому международному конгрессу исторических наук / Р. Илюхина // Общественные науки сегодня. – 1969. – № 5. – С. 142–145.
167. К предстоящему ХІ Международному конгрессу исторических наук (Предварительный список докладов и сообщений ) // Вопросы истории. – 1960. – № 3. – С. 218–222.
168. Мордвинцев В. Ф. Навстречу ХV Международному конгрессу исторических наук: О ходе подготовки советских историков к конгрессу / В. Ф. Мордвинцев // Новая и новейшая история. – 1979. – № 6. – С. 207–208.
169. Научные доклады на ХІ конгрессе историков // Вопросы истории. – 1957. – № 7. – С. 221.
170. Программа ХV Международного исторического конгресса исторических наук // Новая и новейшая история. – 1978. – № 1. – С. 217–220.
171. Протопопов А. С. К предстоящему ХІІІ Международному конгрессу исторических наук / А. С. Протопопов // Новая и новейшая история. – 1968. – № 5. – С. 180–182.
172. Тематика докладов на Х Международном конгрессе историков // Вопросы истории. – 1955. – № 11. – С. 185–189.
173. Тихвинский С. Л. В Бюро и на Генеральной Ассамблее МКИН / Сергей Леонидович Тихвинский // Вопросы истории. – 1973. – № 1. – С. 182–185.
174. Тихвинский С. Л. В Бюро Международного комитета исторических наук / Сергей Леонидович Тихвинский // Вопросы истории. – 1986. – № 11. – С. 163–164.
175. Тихвинский С. Л. Генеральная ассамблея Международного комитета исторических наук в Сан-Франциско / Сергей Леонидович Тихвинский // Вопросы истории. – 1975. – № 12. – С. 173–174.
176. Тихвинский С. Л. Генеральная ассамблея Международного комитета исторических наук в Бухаресте / Сергей Леонидович Тихвинский // Вопросы истории. – 1980. – № 12. – С. 142–145.
177. Тихвинский С. Л. Генеральная Ассамблея МКИН / Сергей Леонидович Тихвинский // Вопросы истории. – 1977. – № 12. – С. 203–208.
178. Тихвинский С. Л. Заседание Бюро и Генеральная Ассамблея Международного комитета исторических наук / Сергей Леонидович Тихвинский // Новая и новейшая история. – 1972. – № 6. – С. 224–226.
179. Тихвинский С. Л. О заседании Бюро МКИН / Сергей Леонидович Тихвинский // Вопросы истории. –1983. –№ 8. – С. 136–140.
180. Тихвинский С. Л. Чубарьян А. О. В Бюро и на Генеральной ассамблее Международного комитета исторических наук / С. Л. Тихвинский, А. О. Чубарьян // Вопросы истории. – 1983. – № 1. – С. 156–159.
181. Тихвинский С. Л., Чубарьян А. О. Заседания Бюро Генеральной ассамблеи Международного комитета исторических наук / С. Л. Тихвинский, А. О. Чубарьян // Новая и новейшая история. – 1983. –№ 1. – С. 204–206.
182. Тишков В. А. О подготовке советских историков к конгрессу. Навстречу ХІV Международному конгрессу исторических наук / Валерий Александрович Тишков // Новая и новейшая история. – 1974. – № 6. – С. 199–202.
183. Тишков В. А. Предстоящий ХІV Международный конгресс исторических наук / Валерий Александрович Тишков // История СССР. – 1975. – № 1. – С. 242–245.
184. Шилов В. С. Предстоящий ХVІІ Международный конгресс исторических наук / В. С. Шилов // Новая и новейшая история. – 1989. – № 6. – С. 22–45.

Подорожні записки, спогади, щоденники

185. Білас Л. Дванадцятий Міжнародний Конгрес істориків (29.8–5.9.1965. Відень) / Лев Білас // Сучасність. – 1965. – № 12. – С. 70–81.
186. Бойко И. В Риме, на международном конгрессе историков / Иван Бойко // Советская Украина. – 1956. – Кн. 1. – С. 144–149.
187. Войценко О. ХІІІ міжнародний конгрес історичних наук і подорож по Україні 1970 / Ольга Войценко. – Вінніпег, 1970. – 39 с.: іл. – (Літопис УВАН / Українська Вільна Академія Наук; ч. 8).
188. Каменецький І. ХІІ-ий Міжнародний Конгрес історичних наук у Відні / Іван Каменецький // Український історик: Журнал історії і українознавства / Українське історичне товариство. – Нью-Йорк; Торонто; К.; Львів; Мюнхен. – 1965. – Ч. 3-4. – С. 66–68.
189. Ковальченко И. Д. Дневник поездки в США на ХІV Международный конгресс исторических наук (г. Сан-Франциско) и ІІ американо-советский коллоквиум (г. Стэнфорд) 1975 г. / Иван Дмитриевич Ковальченко // Ковальченко И. Д. Научные труды, письма, воспоминания: Сб. материалов / Т. В. Ковальченко и др. (сост., подгот. текста и примеч.) ; Исторический факультет Московского гос. ун-та им. М. В. Ломоносова. – М.: РОССПЭН, 2004. – С. 425–440.
190. Лисяк-Рудницький І. Дискусійні виступи на міжнародному історичному конгресі / Іван Лисяк-Рудницький // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2 т. / Пер. з англ. У. Гавриків, Я. Грицак. – К.: Основи, 1994. – С. 409–418.
191. Лисяк-Рудницький І. Довкола міжнародного історичного конгресу у Відні / Іван Лисяк-Рудницький // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2 т. / Пер. з англ. У. Гавриків, Я. Грицак. – К.: Основи, 1994. – С. 419–435.
192. П.Т. (Любомир Винар). Українська участь у ХІІІ Міжнародному Конгресі Істориків / Любомир Винар // Український історик. – 1970. – Ч. 4. – С. 134–142.
193. Batowski H. Z wiedeňskiego międzynarodowego kongresu historyków / Henryk Batowski // Kwartalnik historyczny. – Rocznik LXXIII. – 1966. – Nr. 2. – S. 488–490.
194. Bogucka M. Na marginesie pozjardowich diskusji / Maria Bogucka // Kwartalnik historyczny. – Rocznik LXXVIII. – 1971. – Nr. 2. – S. 488–490.
195. K. XI Międzynarodowy Kongres Historyków w relacјach uczestnikow // Kwartalnik historyczny. – Rocznik LXVIII. – 1961