Кватира Інна Павлівна Особливості соціально-економічного розвитку Другої Речі Посполитої (1918- 1939 рр)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису

Кватира Інна Павлівна

УДК 94 (438) „1918/1939”

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
(1918 1939 РР.)

07.00.02 всесвітня історія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Алексієвець Леся Миколаївна,
доктор історичних наук,
професор

Тернопіль - 2010

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................3 РОЗДІЛ 1. Історіографічний огляд та аналіз джерельної бази дослідження в
контексті сучасних методологічних підходів......................................10
1.1. Стан наукової розробки проблеми.................................................10
1.2. Аналіз джерел..................................................................................24
РОЗДІЛ 2. Історичні умови формування нового соціально-економічного
укладу польського суспільства.............................................................30
2.1. Стан економіки, територіальної та соціальної структури
держави................................................................................................... 30
2.2.Суспільно-політичні чинники формування соціально-економічної
політики відновленої Польщі ..............................................................44
РОЗДІЛ 3. Основні тенденції реформування і модернізації соціально-
економічної сфери країни .....................................................................80
3.1. Особливості відбудови та розвитку промисловості.....................80
3.2. Специфічні риси становлення сільськогосподарського
виробництва......................................................................................... 112
3.3. Динаміка соціального розвитку польського суспільства
в умовах міжвоєнної Польщі .............................................................128
РОЗДІЛ 4. Основні пріоритети становлення фінансово-інвестиційної
системи Польщі у міжвоєнний період..............................................155
4.1. Роль державних та іноземних інвестицій у розвитку польської
економіки ..............................................................................................155
4.2. Вплив фінансової політики держави на вирішення
соціально-економічних завдань ........................................................ 176
ВИСНОВКИ ........................................191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................................196
ДОДАТКИ

ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах поглиблення інтеграційних і глобалізаційних процесів та сучасного відродження у країнах Центральної та Східної Європи важливого значення й особливої науково-теоретичної цінності набуває досвід державотворення та розбудови національних держав на початку ХХ ст. На думку істориків, Перша світова війна та спричинені нею наслідки стали переломним періодом для багатьох народів, а процеси державотворення і суверенізації головною ознакою новітнього часу.
Саме після Першої світової війни 1914 1918 рр. сприятливими умовами міжнародної ситуації у поєднанні з національно-патріотичним піднесенням змогли скористатися багато поневолених слов’янських народів, а саме: чехи, словаки, серби, хорвати, українці, білоруси. Нагоду відновити втрачену незалежність отримали і поляки. 11 листопада 1918 р. була проголошена Польська Республіка Друга Річ Посполита.
Україна і Польща пов’язані не тільки спільним геополітичним регіоном, а й історичним минулим, яке є яскравим прикладом взаємозбагачення культур, досвіду суспільного та соціально-економічного розвитку обох країн. В умовах незалежності Української держави, нового етапу українсько-польських взаємин та утвердження обох держав у світовому та європейському співтовариствах особливої актуальності набувають уроки відновлення національної державності, становлення та розбудови Польської держави в складних умовах міжвоєнної Європи. Дослідження історії Другої Речі Посполитої для вітчизняних істориків є важливим і з точки зору тривалого перебування частини українських земель у складі Польщі.
Актуальність дослідження підсилюється також особливим місцем Польщі у міжнародній європейській спільноті, як в минулому, так і в сучасних умовах. Історія Польської держави є цікавою і повчальною водночас, адже, незважаючи на складні внутрішні та міжнародні умови повоєнного періоду, Польща за час свого двадцятилітнього існування у міжвоєнний період нагромадила чималий досвід державно-правового будівництва, розв’язання соціально-економічних питань і завдань щодо формування культурно-духовних основ польського суспільства. Державотворчі та соціально-економічні перетворення, що мали місце у період існування Другої Речі Посполитої можуть стати корисними і для інших держав, що знаходяться на шляху реформування і демократизації всіх сфер суспільства, зокрема і для України як найближчого сусіда і постійного партнера.
Важливість дослідження обумовлена також тим, що в українській історіографії недостатньо, а в деяких аспектах досить спрощено висвітлювались процеси соціально-економічного розвитку Польщі у міжвоєнний період. Так, без належного аналізу з боку науковців залишились основні особливості соціально-економічного розвитку польського суспільства в складних умовах відродження держави.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в рамках наукової проблематики історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка і є складовою частиною планової теми „Україна в контексті європейської історії” (Рішення вченої ради ТДПУ ім. В. Гнатюка, протокол № 9 від 24 грудня 1998 р.), наукових програм Центру дослідження польсько-українських стосунків Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України і Центру історичної полоністики Київського славістичного університету.
Мета даного дослідження: на основі об’єктивного аналізу історичних джерел з’ясувати та висвітлити особливості та основні етапи соціально-економічного розвитку Польщі у 1918-1939 рр., визначити головні напрямки розвитку національного господарства та його вплив на соціальні аспекти розбудови суспільства.
Для досягнення поставленої мети автор ставить завдання:
- з’ясувати стан наукового вивчення теми та проаналізувати джерельну базу;
- розкрити історичні умови основних соціально-економічних перетворень у відновленій після Першої світової війни Польській державі;
- визначити роль суспільно-політичних чинників у формуванні соціально-економічної політики держави у міжвоєнний період;
- з’ясувати суть та результативність заходів уряду в періоди економічних криз та економічного піднесення, позитивні та негативні наслідки економічної політики для населення країни та становлення держави у європейському співтоваристві напередодні Другої світової війни;
- визначити основні тенденції розвитку промисловості і сільського господарства Другої Речі Посполитої.
- простежити процеси зміни соціальної структури польського суспільства;
- охарактеризувати напрямки та наслідки фінансової політики польських урядів у досліджуваний період.

Об’єктом дослідження є соціально-економічні і суспільні процеси Польщі у досліджуваний період.
Предметом дослідження є закономірності, особливості та основні етапи соціально-економічного розвитку Польщі у період між двома світовими війнами, формування польською владою соціально-економічної політики та її подальший вплив на модернізацію соціальної структури суспільства.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період існування Другої Речі Посполитої (Польщі) у першій половині ХХ ст. від часу відновлення незалежності 11 листопада 1918 р. до початку Другої світової війни (1 вересня 1939 р.) і припинення існування держави.
Територіальні межі охоплюють Польщу в кордонах визначених Паризькою мирною конференцією і Радою Амбасадорів 15 березня 1923 р.
Методи дослідження обумовлені методологією соціально-гуманітарного наукового пізнання. У контексті сучасних підходів автор керувалася принципом історизму у його загальноцивілізаційному вимірі; теоретичними поняттями про загальнодемократичні засади відродження і формування національної держави, забезпечення єдності соціальної та економічної політики на основі підвищення матеріального і духовного життя населення. Дисертантка дотримувалася принципу об’єктивності, що передбачає неупереджений підхід до вивчення соціально-економічних процесів Польської держави у міжвоєнну добу.
При розв’язанні конкретних дослідницьких завдань було використано такі спеціальні історичні методи, як: діахронний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, аналітично-типологічний, логічно-аналітичний, системний, а також міждисциплінарні методи: статистичний і математичний.
Метод періодизації (діахронний) дозволив розкрити специфіку соціально-економічного розвитку відродженої Польщі на різних етапах її становлення у міжвоєнну добу, розкрити якісні зміни в ході розвитку подій і явищ, що вивчаються в соціально-економічному секторі, їх форми і зміст. Застосування цього методу дає можливість дослідити соціально-економічні і суспільні процеси у всій конкретній своєрідності з врахуванням змін, загальних закономірностей і специфічних особливостей, що проявляються в цьому історичному процесі.
Проблемно-хронологічний метод полягав у послідовності розкриття реформування та модернізації польської економіки у період незалежності Польщі, прогресивних перетворень в процесі промислового і сільськогосподарського виробництва з метою виявити основні тенденції і закономірності, виокремити головні напрямки, обєднати та узагальнити факти в хронологічній послідовності, пояснити певні соціально-економічні явища й процеси, зробити відповідні обгрунтовані висновки.
Порівняльно-історичний метод забезпечив конкретизацію мети дослідження, простежити певну повторюваність тенденцій соціально-економічного розвитку польського суспільства, внаслідок чого в ході цього розвитку трапляються не лише одиничні особливі, а й загальні

Список литературы

ВИСНОВКИ

Здійснене дослідження особливостей соціально-економічного розвитку Польщі у міжвоєнний період (1918-1939 рр.) дає можливість стверджувати, що геополітичні процеси після Першої світової війни, пов’язані з утворенням і відродженням нових суверенних національних держав, мали значний вплив на політичні та соціально-економічні перетворення в середині цих держав. Складність і неоднозначність таких трансформацій і досі потребують грунтовного вивчення і висвітлення у вітчизняній історіографії. В умовах сучасного європейського сьогодення неохідним є глибоке дослідження історичних процесів міжвоєнної доби що дає змогу винести певний корисний досвід, проаналізувати як прогресивні здобутки, так і причини суспільних, економічних криз, що мали місце в цей період.
З огляду на вище означене, видається актуальним дослідження історичної практики й досвіду процесу відродження та становлення Польщі, особливостей соціально-економічного розвитку, визнання її на міжнародному ринку, та у новітній системі міжнародних відносин міжвоєнної доби центральносхідноєвропейського регіону.
Проведений грунтовний аналіз сучасних джерел вітчизняної історіографії засвідчив, що, незважаючи на появу праць загального характеру та досліджень, в яких висвітлюються окремі аспекти соціально-економічного розвитку Польщі у міжвоєнний період, окреслені даною темою проблеми не знайшли спеціального комплексного дослідження, яке створило б цілісну картину історичного розвитку держави в цей період. Наявні роботи містять здебільшого лише опосередковану інформацію щодо досліджуваної проблематики. Значно краще ця проблема висвітлена в сучасній польській історіографії.
Характеристика подій початку ХХ ст. свідчить, що незаперечний вплив на прискорення процесів формування польської національної державності справила Перша світова війна у поєднанні з національно-патріотичними рухом в середині Польщі. Відродження Польської держави започаткувало новий етап в її історії, суть якого полягав у проведенні заходів щодо розбудови інститутів суверенної держави, закладенні її демократичних засад. Державотворчі процеси після відновлення незалежності сприяли захисту національної державності та самостійності, визначенню і захисту кордонів та виходу Польщі на міжнародну арену як суверенна незалежна держава. Не менш важливими для розвитку й утвердження Польської держави як такої, став її соціально-економічний поступ у досліджуваний період.
На перших етапах незалежності Польща знаходилася у складних умовах: по-перше, повоєнної розрухи, значних людських втрат і втрат матеріальних ресурсів; по-друге, різнопланової соціально-економічної диспропорції між окремими регіонами країни, що раніше були у складі трьох різних імперій; по-третє, глибокої економічної кризи і залишеного у спадок занепаду в промисловості і сільському господарстві; по-четверте, гострих суспільно-політичних і національних конфліктів в середині суспільства. Варто зазначити, що усі згадані вище чинники становили суть двох суперечливих, але взаємопов’язаних соціально-політичних відносин: післявоєнної розрухи, з важкою спадщиною минулого; наростання соціальних суперечностей і політичної нестабільності, які гальмували поступ суспільства, - з одного боку, і зародження, формування та становлення в межах відродженої держави нових соціально-економічних відносин з іншого.
Першочерговими завданнями стали відбудова господарства та пристосування його до умов „мирного життя”, створення єдиної інфраструктури, реструктуризація та модернізація основних галузей промисловості, створення єдиної фінансової і торгової системи. З метою вирішення і реалізації економічних завдань, які необхідні суспільству, за допомогою правових та економічних важелів кожна держава формує і впроваджує економічну політику. В історії Другої Речі Посполитої можна виділити кілька періодів, коли завдання й потреби самого суспільства змінювалися, а за цим йшла зміна й методів їх реалізації.
У початковий період було вирішено чимало з поставлених завдань: здійснено заходи, які були спрямовані, з одного боку, на лібералізацію господарської системи і відступу вже в 1921 році від різних форм регламентації, а з іншого, - на об’єднання країни в єдину економічну систему. Слід було прикласти максимум зусиль для створення нових транспортних систем сполучення між колишніми окупованими територіями; для введення єдиної грошової одиниці та включення до економічної системи Польщі нового економічного регіону Верхньої Силезії; створення єдиного державного господарського податкового законодавства, а також цінових, митних, регулюючих приписів щодо створення і функціонування промислових підприємств, банків, страхових компаній, підприємств транспорту тощо. Відбувалось формування засад сільськогосподарського виробництва і поступово реалізувалась земельна реформа.
Період стабілізації господарської діяльності характеризувався позитивними зрушеннями в галузі здійснення заходів щодо модернізації польської промисловості, виходу її на міжнародні ринки, формування фінансової політики і запровадження національної валюти. У зв’язку з недостатністю вітчизняних капіталів та іноземних інвесторів, зростає роль держави у розвитку економіки. У сільському господарстві набуває обертів здійснення земельної реформи. Держава постійно здійснює заходи щодо зменшення безробіття, зазнає позитивних змін і трудове законодавство. Позитивний баланс в господарській діяльності покращив матеріальне становище всіх верств населення.
Період економічного піднесення змінився періодом занепаду, що було пов’язано з настанням світової економічної кризи ( 1929-1933 рр.); вона призвела до глибокої господарської кризи в молодій аграрній країні. Економічна депресія охопила всі галузі промисловості, особливо загострилась вона у сільському господарстві, а тому вплинула на переважну більшість населення Польщі, 75 % якого жило в сільській місцевості. Намагання уряду полегшити становище в країні не давало позитивних зрушень і відчутних результатів. Останній період Другої Речі Посполитої характеризувався поступовою стабілізацією і деяким піднесенням. Розпочалось створення Центрального промислового округу, де зосереджувались підприємства найсучасніших галузей, впроваджувались новітні технології. Держава спрямовувала зусилля на побудову оборонних підприємств, важливих транспортних магістралей, порту у Гдині. У цей період економічна політика була спрямована на пристосування національного господарства до нових умов передвоєнної Європи.
Отже, доба Другої Речі Посполитої - це час відновлення і становлення польської державності в складних зовнішніх і внутріполітичних умовах міжвоєнного періоду. Проте, за неповних двадцять років свого поступу, в державі відбулися відчутні позитивні зміни, досягнуто значних успіхів у ліквідації наслідків більш як столітньої неволі: встановлено кордони; визначено структуру державної влади і сформовано її центральні органи; забезпечено діяльність місцевих органів самоврядування; прийнято основний закон Конституцію; здійснювалась політика духовно-культурного відродження. Польський уряд проводив послідовну економічну політику, спрямовану на забезпечення внутрішніх потреб, модернізацію промисловості і сільського господарства, підвищення обороноздатності країни, соціального та життєвого рівня громадян, вихід держави на міжнародні ринки. Все це мало на меті підняти престиж держави у міжнародному співтоваристві.
Перехід до мирного життя в умовах відродженої Польщі сприяв соціально-економічному поступу у складних внутрішніх і зовнішньополітичних умовах міжвоєнної Європи, створюючи соціальні основи польського суспільства на засадах ринкових відносин, демократизації усіх сфер життя. Соціально-економічний розвиток Польщі міжвоєнної доби характерний численними злетами і падіннями, що відповідали динаміці внутрішньодержавних суспільно-політичних процесів та коливанням світової економічної кон’юнктури. Відповідно до цих умов можна виокремити два основні періоди 19221929 і 19301939 рр, а в цих періодах найсприятливіші роки економічного розвитку 1927-1928, 1936-1938 рр. Незважаючи на позитивні досягнення у сфері відбудови і стабілізації національного господарства, інтеграційних процесів і реформування економіки, Польща знаходилась на відстаючих позиціях щодо інших європейських держав. Економічна криза 19291933 рр. характеризувалася глибокою депресією і стала віддзеркаленням загальносвітової кризи, що охопила всі галузі промисловості і сільське господарство.
Здійснене дослідження дає змогу оцінити різноплановість і багатогранність внутрішньодержавних та зовнішніх чинників, які безпосередньо й опосередковано впливали саме на такий перебіг соціально-економічного розвитку Польщі у міжвоєнний період. Деякі риси розбудови національного господарства були характерними і для інших держав тогочасної Європи, як то, відбудова і модернізація економіки, пошук іноземних інвесторів і кредитів, вихід на міжнародні ринки, заходи з метою підвищення життєвого рівня населення, пристосування економіки до потреб держави, але були риси характерні саме польській економічній моделі. Серед них варто виокремити: створення єдиної господарської системи на територіях, які були у складі трьох різних, за економічним рівнем, держав, здійснення масштабної валютної реформи і утримування міцних позицій злотого протягом всього існування Другої Речі Посполитої, проведення аграрної реформи, яка за браком часу не була реалізована в повному обсязі, схвалення і початок реалізації інвестиційного плану розбудови і реформування національної економіки. Але, за несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів і в короткий міжвоєнний період, державі не вдалося досягти значних успіхів, розвинути свій господарський потенціал, належним чином підготуватися до війни, що мало негативний вплив на подальшу долю держави.

Список використаних джерел і літератури
Архівні матеріали
Центральний державний історичний архів України у м. Львові
(ЦДІА України у м. Львові)
Ф. 171. Окружне земельне управління м. Львів
Оп. 1.
1. Спр. 39. Збірник обіжників, інструкцій та розпоряджень окружного земельного управління в м. Львові. 112 арк.
2. Спр. 44. Розпорядження про організацію та реорганізацію державних установ на території Галичини. 3 арк.
3. Спр. 50. Проект постанови про комасацію земельних ділянок. 6 арк.
4. Спр. 54. Звіти про діяльність з’їзду голів окружних земельних управлінь про проведення земельної реформи в Західній Україні. 37 арк.
5. Спр. 92. Звіт про парцеляцію земель на території Львівського воєводства (1920-1926 рр.)(карти). 14 арк.
6. Спр. 210. Розпорядження Міністерства Земельних реформ про порядок продажі земельних ділянок і надання позик осадникам; про проведення парцеляції (1921 1924 рр.). 205 арк.
7. Спр. 211. Розпорядження Головного земельного управління про порядок повернення землі населенню яке повернулося з Росії. 32 арк.
8. Спр. 230. Протоколи ревізій Малопольського земельного товариства у справі надання коштів на організацію зразкових та інших господарств (1931 1932 рр.). 84 арк.
9. Спр. 252. Матеріали про уповноваження на проведення парцеляції землеробських товариств „Parcela”, „Kolonizator” у м. Варшава і „Ziemia” у м. Львові. 58 арк.
10. Спр. 292. Обіжники Голови Ради Міністрів і Міністра земельних реформ (1922-1932 рр.)
11. Спр. 294. Обіжники Головного земельного управління (1922 1926 рр.) 97 арк.
12. Спр. 318. Відомості про організацію діяльності меліоративно-парцеляційного об’єднання „Galicja” (1922 1923 рр.). арк. 22.
13. Спр. 346. Збірник обіжників та циркулярів окружного земельного управління в м. Львові (1923 1924). 167 арк.
14. Спр. 409. Інструкції Міністерства земельних реформ про встановлення вартості на земельні ділянки (1924 р.).
15. Спр. 411. Розпорядження Міністерства земельних реформ про порядок проведення земельних та парцеляційних робіт (1924 1928 рр.). 23 арк.
16. Спр. 455. Інструкції про проведення парцеляції на 1925 р. 34 арк.
17. Спр. 474. Обіжники та розпорядження Міністерства Землеробства про парцеляцію державних маєтків (1926 1933 рр.)
18. Спр. 498. Інструкції про проведення парцеляції на 1927 1932 рр.
19. Спр. 509-511. Протоколи воєводських рад про покращення земле влаштування (Львів, Станіслав, Тернопіль). 67 арк.
20. Спр. 574. Обіжники Міністерства земельних реформ про проведення меліоративних робіт на території воєводства.(1928 1932 рр.). 112 арк.
21. Спр. 583. Звіт про матеріальне становище селян (1932 р.). 6 арк.
22. Спр. 584. Звіт про проведення парцеляційних робіт (1929 1930 рр.). 11 арк.
23. Спр. 838. Реферат голови з питань землекористування на території Тернопільського воєводства та статті про охорону праці сільськогосподарських робітників і упорядкування громадського землеволодіння.
Ф. 211. Польська ліквідаційна комісія у м. Кракові
Оп. 1.
24. Спр. 44. Розпорядження Міністра Скарбу про створення дирекції скарбу і двох Казначейств на території Малопольської (у м. Львові і у м. Кракові) від 27 квітня 1921 р. арк. 7.
25. Спр. 54. Діло. 1928. 1 грудня. арк. 230.
26. Спр. 54. Słowo Polske. 1928. nr 359. арк. 239.
27. Спр. 54. Про проблеми парцеляції лісових ділянок // Wiek. 1932, 31 sierpnia. арк. 339 - 340.
28. Спр. 69-84. Директивні матеріали адміністративного відділу. 231 арк.
29. Спр. 70. Директиви з питань організації і проведення виборів до Польського сейму . 18 арк
30. Спр. 75. Матеріали про вжиття заходів по унормуванню загострення польсько-українських відносин в зв’язку з воєнними діями на території Тернополя, Коломиї і інших міст (розпорядження, листи, довідки)(19181919 рр.). 65 арк.
31. Спр. 399. Обіжники, розпорядження та інструкції відділу громадських робіт у м. Львові (19181919 рр.) 25 арк.
32. Спр. 509-511. Протоколи воєводських рад про покращення земле влаштування у Львівському, Тернопільському, Станіславському воєводствах .
33. Спр. 583. Звіти про настрої та матеріальне становище селян у Львівському воєводстві (1929 1932 рр.) 37 арк.
Ф. 282. Земельне парцеляційне акційне товариство м. Львів
Оп. 1.
34. Спр. 211. Карта Львовского, Станиславского и Тернопольского воєводства с указанием имений принадлежащих парцелляции и купле продаже. 9 арк.
35. Спр. 212. Карта Львовского воеводства с указанием имений принадлежащих парцелляции и купле продаже. 4 арк.
36. Спр. 365. Разрешение Тернопольского воеводского управления на покупку переселенцами земельных участков в приграничной полосе (1939 г.).
Ф. 423. Міністерство фінансів (м. Варшава)
Оп. 1.
37. Спр. 10. Матеріали до проекту бюджету на 1923 р. 62 арк.
Ф. 461. Торгово-промислова палата
Оп. 1.
38. Спр. 208 -209, 264 -265, 269, 275. Фінансові баланси, переписка про розрахунки за поставки товарів з іноземних та польських фірм на потреби промисловості і відбудову (1918 1920 рр.).
39. Спр. 326. Обіжники з крайовим управління відновлення господарства в м. Кракові (1919 1920 рр.).
40. Спр. 391. Відомості про діяльність Торгово-промислової палати у м. Львові (1918 1922 рр.).
Ф. 584. Польське товариство залізничних книгарень „Ruch” Оп. 1.
41. Спр. 1-15. Відомості про діяльність польського товариства залізничних книгарень „Ruch” в м. Львові (1936 1939 рр.)
Ф. 586. Центральна спілка польської промисловості у м. Варшаві
Оп. 1.
42. Спр. 1-12. Звіти про діяльність Центральної спілки польської промисловості м. Варшава (1933 1936 рр.).
Ф. 762. Спілка кооперативних союзів „Центросоюз” у м. Львові.
Оп. 1.
43. Спр. 107. Звіти про діяльність спілки, обіжники (1934 1939 рр.)
Державний архів Тернопільської області (ДАТО)
Ф. 3. Тернопільське повітове староство
Оп. 1.
44. Спр. 46. Циркуляри голови Ради Міністрів і розпорядження воєводського управління з питань втручання послів і сенаторів у громадське і політичне життя держави з 1927 по 1930 рр. 5 арк.
Оп. 4.
45.&n