ВЕЛИЧЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА. ВІДНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ НІМЕЧЧИНИ В 1945 – 1949 РР. : ВЕЛИЧЕНКО ЕЛЕНА АЛЕКСАНДРОВНА. ВОССТАНОВЛЕНИЕ И ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СОЦИАЛ-ДЕМОКРАТИЧЕСКОЙ ПАРТИИ ГЕРМАНИИ В 1945 – 1949 гг. VELICHENKO OLENA OLEKSANDRIVNA. RESTORATION AND ACTIVITIES OF THE SOCIAL-DEMOCRATIC PARTY OF GERMANY IN 1945 - 1949

Краткое описание

ВЕЛИЧЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ВІДНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ НІМЕЧЧИНИ В 1945 – 1949 РР."

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ВЕЛИЧЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 94(430)“1945/1949“
ВІДНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОЇ
ПАРТІЇ НІМЕЧЧИНИ В 1945 – 1949 РР.
Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Науковий керівник
кандидат історичних наук, доцент
Іванов Олександр Федорович
Київ 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………..….4
ВСТУП……………………………………………………………………………5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………………………………………………….11
1.1. Стан наукової розробки проблеми …………………………..….11
1.2. Джерельна база дослідження …………………….……………...26
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНА ВІДБУДОВА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОЇ
ПАРТІЇ НІМЕЧЧИНИ У СХІДНІЙ ТА ЗАХІДНИХ ОКУПАЦІЙНИХ
ЗОНАХ……………………………………………………………….……….....45
2.1. Структурне та організаційне відновлення СДПН (травень 1945 –
квітень 1946 року)…………..……………………………………….……45
2.2. Об’єднання СДПН і КПН у Радянській зоні окупації (жовтень 1945
– квітень 1946 року) ……………………………………...………..……..70
РОЗДІЛ 3. СТАВЛЕННЯ СДПН ДО ПОЛІТИКИ ОКУПАЦІЙНИХ ДЕРЖАВ
ТА УЧАСТЬ У ФОРМУВАННІ РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
(ЖОВТЕНЬ 1945 – ТРАВЕНЬ 1947 РР.).…………………..….…..………..…90
3.1. Позиція соціал-демократів стосовно політики окупаційних держав
на території Німеччини……………………………….………..………..90
3.2. Участь СДПН у виборах до місцевих представницьких органів
влади та у формуванні регіональних органів самоврядування….……104
РОЗДІЛ 4. ПРОГРАМНІ ЗАСАДИ СДПН ТА УЧАСТЬ ПАРТІЇ У
ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСАХ…………………………………....119
4.1. Позиції СДПН стосовно відновлення економіки Німеччини (1945 –
1949 роки)………………………………………………………………..119
3
4.2. Участь соціал-демократів у роботі Парламентської ради та їх
внесок у розробку Основного закону країни (1948 – 1949 рр.)……..139
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….…159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………..…..166
ДОДАТКИ………………………………………………………………………183
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВДП Вільна демократична партія Німеччини
ВКП(б) Всесоюзна комуністична партія (більшовиків)
КПН Комуністична партія Німеччини
ЛДП Ліберально-демократична партія
МСБЛ Міжнародна соціалістична бійцівська ліга
НДР Німецька Демократична Республіка
НСДАП Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
РВАН Радянська воєнна адміністрація Німеччини
РЗО Радянська зона окупація
РУКО Регіональний урядовий координаційний офіс
СДПН Соціал-демократична партія Німеччини
СЄПН Соціалістична єдина партія Німеччини
СРП Соціалістична робітнича партія
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
США Сполучені Штати Америки
ФРН Федеративна Республіка Німеччина
ХДС Християнсько-демократичний союз
ХСС Християнський соціальний союз
ЦК Центральний комітет
5
ВСТУП
Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена проблемами, які
вирішує на сучасному етапі національна історична наука. В Україні бракує
наукових праць, пов’язаних з дослідженням історії формування та розвитку
партійної системи Німеччини після закінчення Другої світової війни.
Зокрема, в історіографії ще не з’ясовані деякі аспекти історії та діяльності
Соціал-демократичної партії Німеччини у перші післявоєнні роки, так як
довгий час значна частина документів з Радянської зони окупації цього
періоду перебувала під грифом «таємно». Дана робота є першою спробою у
вітчизняній історіографії проаналізувати умови та процес відновлення
СДПН, а також її вплив на політичне та економічне життя країни у 1945 –
1949 рр.
Наукову значимість теми обумовлює й те, що Соціал-демократична
партія Німеччини є унікальним феноменом в історії політичних структур та
інститутів у всьому світі і однією з найстаріших та найвпливовіших партій
Німеччини. З кінця ХІХ та протягом ХХ століття вона відповідала на
виклики аграрно-індустріального суспільства з його жорстким класовим
підходом до соціально-політичних явищ, класичного індустріального
суспільства з його масовими партіями, а з початку ХХІ століття соціалдемократи адаптуються до викликів нових реалій постіндустріальноінформаційного суспільства.
Період 1945–1949 рр. – досить складний та неоднозначний час в історії
партії, який характеризувався виходом СДПН із нелегального становища, в
якому вона перебувала в часи нацистського режиму, відновленням партійних
осередків по всій Німеччині задля консолідації в єдину партію після
закінчення війни, примусовим об’єднанням СДПН та КПН у Радянській
окупаційній зоні, внутрішньопартійною боротьбою, обумовленою
6
строкатістю партійного складу, пошуком нових шляхів та напрямків для
розвитку партії та для завоювання підтримки у німецькому суспільстві.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Напрямок
дисертаційного дослідження є складовою частиною планів наукових
досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Українська нація в загальноєвропейському вимірі: історія та сучасність»
(державний реєстраційний номер 11БФ046-01), яка пов’язана з науководослідницькою темою «Модернізація суспільного розвитку України в умовах
світових процесів глобалізації» Київського національного університету імені
Тараса Шевченка.
Метою дисертаційної роботи є дослідження історії відновлення
Соціал-демократичної партії Німеччини та її діяльності в 1945 – 1949 роках.
Досягнення вищезазначеної мети передбачає виконання наступних завдань:
– проаналізувати джерельну базу та стан наукової розробки обраної
теми;
– висвітлити умови, за яких відбувалося відновлення партії як у східній,
так і у західних окупаційних зонах після краху нацизму;
– проаналізувати причини та хід об’єднання СДПН з КПН у Радянській
зоні окупації;
– простежити ставлення соціал-демократів до політики окупаційних
держав на території Німеччини;
– з’ясувати місце та роль СДПН у виборчих процесах на різних рівнях в
усіх окупаційних зонах та оцінити їх результати для партії;
– прослідкувати участь СДПН у формуванні регіональних органів
самоврядування;
– дослідити програмні позиції СДПН щодо економічної перебудови
країни після Другої світової війни;
– розглянути участь СДПН у роботі Парламентської ради та оцінити її
внесок у розробку Основного закону країни.
7
Об’єктом дослідження є суспільно-політичні процеси в повоєнній,
окупованій державами-переможницями Німеччині та участь у них СДПН.
Предметом дослідження є відновлення діяльності Соціалдемократичної партії Німеччини та її роль у суспільно-політичних та
соціально-економічних перетвореннях на території розділеної країни.
Хронологічні рамки дисертаційного дослідження визначаються
тривалістю процесу відновлення Соціал-демократичної партії Німеччини та її
участі у повоєнній відбудові німецької держави та економіки країни у перші
післявоєнні роки і охоплюють період з травня 1945 і по травень 1949 року.
Нижня хронологічна межа обґрунтовується початком відновлення та
заснування перших партійних організацій СДПН в окупаційних зонах
Німеччини. Верхньою хронологічною межею є травень 1949 року –
схвалення Основного закону країни.
Географічні межі дослідження визначаються територією Німеччини в
її кордонах у 1945 – 1949 роках, коли вона була окупована державамипереможницями.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є принцип
історизму, який передбачає висвітлення минулих подій в історичному
контексті та хронологічній послідовності за умови урахування всіх обставин.
Розкриття взаємозв’язків внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку
післявоєнної Німеччини та їх впливу на відновлення партії передбачає
застосування принципу багатофакторності. Критичний аналіз проблеми
відновлення осередків соціал-демократичної партії Німеччини неможливий
без дотримання принципу наукової неупередженості, який дозволяє розкрити
весь спектр взаємозв’язків, висвітлити діяльність людської особистості у
політичній, економічній, соціальній системі.
8
Розділи і підрозділи дисертаційного дослідження побудовані за
історично-хронологічним та проблемно-тематичним принципами, які
дозволяють розділити тему на кілька вужчих складових проблеми, кожна з
яких розглядається у хронологічній послідовності і в контексті широких
історичних явищ. У роботі над дисертацією використані також системний,
структурно-функціональний і статистичний методи. Вони застосовуються
для виявлення та аналізу кількісного та якісного складу партії, динаміки його
змін, дослідження соціальної бази та електорату партії, їх специфіки у різних
землях та регіонах Німеччини. Системний підхід у дисертаційній роботі
забезпечує цілісне сприйняття об’єкта дослідження і всебічний аналіз
зв’язків між його окремими елементами, що дозволяє набути дослідженню
цілісного і завершеного виду.
Наукова новизна дослідження зумовлена своєрідністю обраної теми
та специфікою поставлених проблем.
У дисертації вперше в Україні досліджено, реконструйовано,
узагальнено та викладено історію відновлення та діяльності Соціалдемократичної партії Німеччини після краху нацизму на фоні проблем
післявоєнної реконструкції країни. На основі залучення до недавнього часу
закритих архівних документів, які стосуються Радянської зони окупації,
з’ясовано справжні наміри та методи Радянської воєнної адміністрації
стосовно політичного життя Східної Німеччини і, зокрема, стосовно
об’єднання СДПН та КПН в єдину партію. Дані нові оцінки таких процесів,
як організаційне відновлення партійних осередків СДПН у східній та
західних окупаційних зонах, об’єднання СДПН та КПН в Радянській зоні
окупації, програмні позиціїї СДПН щодо відбудови економічного життя
післявоєнної Німеччини, а також участь соціал-демократів у роботі
Парламентської ради та у розробці Основного закону країни.
9
Практичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що її
матеріали та результати можуть бути використані для проведення подальших
досліджень політичної історії Німеччини новітнього часу. Спостереження й
висновки, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для
розробки та викладання низки спеціальних або нормативних курсів зі
всесвітньої історії у вищій школі, а також при написанні узагальнюючих
праць з історії Європи новітнього часу. Зміст та окремі положення
дослідження можуть бути використані в організації політичної діяльності
партій соціал-демократичного напрямку та в проведенні аналізу історії
партій соціал-демократичної орієнтації.
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї та окремі
положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри нової та
новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Окремі положення та
висновки дослідження були представлені на 5 міжнародних науковопрактичних конференціях, і зокрема: Міжнародна наукова конференція
«ІІ Наукові осінні читання» (м. Київ, 2013 р.), Міжнародна конференція:
«Наука и общество: продуктивные пути реакции на современные вызовы.
Развитие науки и развитие государства» (г. Донецк, 2014 г.), ХІІ Міжнародна
наукова конференція «Шевченківська весна. Історія. 2014» (м. Київ, 2014 р.),
VII Міжнародна наукова конференція «Дні науки історичного факультету,
присвячені 180-річчю заснування Київського університету» (м. Київ, 2014 р.),
XIIІ Міжнародна наукова конференція «Шевченківська весна. Історія. 2015»
(м. Київ, 2015), а також використані автором під час участі у двосторонньому
українсько-німецькому проекті «Екологічна свідомість та процеси
демократизації» (Регенсбург – Київ, 2013), фінансованому Німецькою
службою академічних обмінів.
Публікації. Основний зміст роботи та висновки відображені в
12 публікаціях автора з теми дослідження, з них: 5 статей опубліковані у
10
наукових фахових виданнях України, 1 стаття – у зарубіжному виданні та 6
тез за матеріалами наукових конференцій та проектів.
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження.
Дисертація складається зі вступу, переліку скорочень, чотирьох розділів,
висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Загальний
обсяг тексту дисертації становить 192 cторінки. Список використаних джерел
та літератури вміщується на 17 сторінках і становить 168 позицій; в роботі
міститься 5 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Підводячи підсумки проведеного дослідження, необхідно вказати, що
вивчення питання формування і діяльності політичних партій соціалдемократичного спрямування відзначається на сьогоднішній день значним
науково-практичним інтересом. Дослідження різних аспектів вказаної
проблеми на основі залучення нових документів і матеріалів дозволили
дисертанту не тільки дослідити процес відновлення Соціал-демократичної
партії Німеччини по завершенню Другої світової війни, а й показати
виключно особливе місце партії у політичній структурі повоєнної
Німеччини.
Проведене дисертантом цілісне дослідження процесу відновлення
СДПН у 1945 – 1949 роках дозволяє зробити наступні висновки.
● Аналіз історіографії свідчить про те, що відновлення та діяльність
Соціал-демократичної партії Німеччини у перші післявоєнні роки не
знайшли свого глибокого фахового дослідження в українській історичній
науці та представлені поодинокими публікаціями. Німецька історіографія
налічує великий масив літератури, який представлений працями істориків і
політологів як ФРН, так і колишньої НДР. Використовуючи праці істориків
НДР, необхідно враховувати їхній заангажований, прорадянський характер.
Проаналізовані наукові праці дозволяють простежити, по-перше,
актуальність дослідження даної теми як в Україні, так і в Німеччині. Подруге, розглянути погляди провідних науковців на найбільш актуальні
проблеми тогочасної соціал-демократії, пов’язані з відновленням партії, її
участі у політичному та економічному житті Німеччини та у розробці
Основного закону країни. По-третє, аналіз історіографії вказує на прогалини
в дослідженнях, які пов’язані з об’єднанням СДПН та КПН у РЗО,
ставленням СДПН до політики окупаційних держав, участі партії у
виборчому процесі та в земельних органах самоврядування.
160
До дисертаційного дослідження були залучені такі основні групи
джерел як офіційні документи та матеріали СДПН: протоколи партійних
з’їздів, програмні документи, окремі тематичні збірники документів з історії
СДПН, накази та розпорядження окупаційних воєнних адміністрацій державпереможниць, протоколи засідань та рішення Економічної та Парламентської
рад, мемуари, виступи, доповіді діячів СДПН та представників окупаційних
властей тощо. Отже, опрацьований комплекс джерел та літератури як у
бібліотеках м. Києва, так і Німеччини (м. Констанц, м. Регенсбург та
м.Лейпциг) є репрезентативним і дає можливість дослідити тему дисертації
та вирішити поставлені у ній завдання.
● З’ясовано, що період по завершенню Другої світової війни був для
Німеччини досить складним, суперечливим та невизначеним. Але, не
дивлячись на усі перепони, таке становище спонукало німців проявити
максимум зусиль для відбудови нової, демократичної, європейської країни,
яка б могла зайняти гідне місце на світовій арені. Поділ країни між
окупаційними державами і відсутність єдиного державного апарату для всієї
країни значно ускладнювали процес відновлення партій і її подальшу
діяльність в німецькому суспільстві. Аналізуючи відновлення партійних
осередків соціал-демократів в усіх чотирьох окупаційних зонах, автор
приходить до висновку, що в залежності від тієї чи іншої окупаційної зони
цей процес за своєю динамікою, інтенсивністю та обставинами розвитку мав
свої особливості і проходив по-різному. Найбільш суттєвою була різниця між
радянською і західними (американською, британською та французькою)
зонами. Радянська воєнна адміністрація з метою перехоплення ініціативи
першою дозволила відновлення, утворення та діяльність політичних партій
на своїй території офіційним наказом від 10 червня 1945 року, так як
прагнула максимально контролювати перебіг суспільно-політичного життя і
встановити своєрідний диктат над відновленими або новоутвореними
політичними силами. На СДПН радянська воєнна адміністрація покладала
великі сподівання і після залучення КПН на свою сторону прагнула
161
максимально заручитися підтримкою саме соціал-демократів – потужної
політичної сили на їх території, що вірогідно б забезпечило радянському
режиму підтримку широких верств населення та успіх на виборах і
дозволило б вибудовувати політичне життя у РЗО за своїм сценарієм. Західні
окупаційні держави на противагу радянській владі намагалися пригальмувати
процес відновлення політичного життя, який міг піти хаотичним шляхом,
адже вони вважали, що спочатку треба досягти політичного перевиховання
німців, позбавитися усіх проявів та впливу нацизму, особливо у владних
колах, а вже потім надавати німцям дозвіл будувати політичне життя
самостійно. У британській, американській і французькій зонах вплив воєнної
влади був помітно слабшим і це призводило до активного відновлення
партійних осередків соціал-демократів на цих територіях на нелегальному
становищі, так як офіційний дозвіл на створення і діяльність політичних
партій було отримано пізніше, ніж в РЗО.
● Аналізуючи діяльність одного з організаційних центрів соціалдемократів – ЦК СДПН, який діяв у східній зоні окупації, виявлено, що вже
на кінець грудня 1945 року тут майже завершилося формування
організаційної структури і було вироблено стратегію дій, в основу якої було
покладено курс на активний супротив об’єднанню з КПН, яке загрожувало
соціал-демократії зміною програми, пріоритетів і зникненню СДПН як
самостійної партій в РЗО загалом. Такий хід подій, на думку соціалдемократів, призвів би до того, що СДПН довелося б розчинитися в
середовищі німецьких комуністів і втратити повністю свою самобутність і
пріоритети, які вони відстоювали протягом багатьох десятиліть. Проте тиск з
боку окупаційних властей був настільки великим, що у соціал-демократів не
залишалося вибору, і питання об’єднання КПН та СДПН було вирішено
фактично згори – керівництвом РВАН. Такий політичний крок був
викликаний бажанням радянської правлячої верхівки закріпити свій повний
контроль над Східною Німеччиною, максимально монополізувавши владу та
проводячи курс на радянізацію всіх сфер життя східних німців. Таке
162
політичне рішення викликало звісно ж обурення широких партійних мас і
лідерів СДПН західних зон, і розцінювалося ними як зрада ідеалів та
цінностей соціал-демократів, які формувалися протягом тривалого періоду
часу. Американська і британська окупаційні влади були налаштовані
категорично проти об’єднання двох робітничих партій, про що неодноразово
заявляли на сторінках своїх газет в окупаційних зонах і різними способами
допомагали вести антиоб’єднавчу кампанію західним соціал-демократам на
чолі з Куртом Шумахером.
● Встановлено, що реакція соціал-демократів на окупаційну політику
держав-переможниць суттєво різнилася в залежності від окупаційної зони і
від тих дій, до яких вдавалися окупаційні держави. Так, політика
денацифікації, демілітаризації та демократизації німецького післявоєнного
суспільства у більшій мірі сприймалася соціал-демократами як виважена,
аргументована та необхідна. Соціал-демократи на своїх перших партійних
зібраннях активно самі наполягали на подоланні наслідків нацизму у всіх
сферах життя німецького суспільства, пропагували ідею демократизації як
головного принципу, на якому має базуватися нове німецьке суспільство, і
максимально сприяли роззброєнню країни та переведенню її на мирні рейки
розвитку. Найбільший опір і нерозуміння серед соціал-демократів викликала
надмірна політика демонтажу і цілковитого виснаження економіки з боку
окупаційних держав, що могло в перспективі залишити німців без будь-яких
засобів до існування. Найбільш активно питання окупаційної політики
обговорювалися в 1945 – 1946 роках, коли вона саме почала активно
втілюватися в життя. Особливо ця тема отримала широке обговорення і
спричинила бурхливі дискусій під час першого повоєнного партійного з’їзду
в травні 1946 року, де більшість делегатів на чолі з лідером висловлювали
своє невдоволення такою політикою з боку держав-переможниць, які згідно
рішень Потсдамської конференції не повинні були такими жорсткими
методами проводити свою окупаційну політику, що призводила майже до
економічного виснаження німецького народу.
163
● З’ясовано, що на момент свого становлення СДПН у західних
окупаційних зонах мала досить неоднорідний склад, що утруднювало
вироблення спільної лінії в програмних засадах, посилювало розбіжності між
членами партії з лав довоєнної СДПН і новими членами партії.
Неоднорідність в середині самої партії та різне сприйняття окупаційної
політики на території Німеччини, яка проводилася державамипереможницями, стали ключовою проблемою, яка не дозволила соціалдемократам зайняти лідируючи позиції під час виборчого процесу на рівні
громад, округів та земель. Переможцем у цих політичних змаганнях майже
на всій території західних окупаційних зон, за винятком деяких північних
регіонів Німеччини, стала новоутворена загально-німецька політична сила –
Християнський демократичний союз, який усе більше і більше завойовував
симпатії німецького населення і спромігся сформувати свою партійну
більшість майже в усіх земельних органах влади та мав змогу проводити
економічну, соціальну, культурну політику за своїм баченням. Соціалдемократам відводилось почесне друге місце у більшості земель на усіх
рівнях виборів. Стабільно лідируючими були успіхи СДПН в Гессені,
Шлезвіг-Гольштейні та Нижній Саксонії. Пік популярності соціал-демократів
і максимальні показники кількості членів партії прийшовся на 1947 рік, а
потім був помітний спад, що спричинила криза в партії і в країні загалом.
Проте все ж представники СДПН приймали участь у діяльності усіх органів
місцевого самоврядування і намагалися відстоювати свої принципи та
бачення в роботі, а в тих землях, де вони отримали перевагу на виборах, вони
складали гідну конкуренцію ХДС, а інколи займали порівняно з ними
лідируючі позиції.
● Встановлено, що у досліджуваний період, простежувалася еволюція
ідейно-програмних засад СДПН, що було відображено у низці документів,
які були прийняті у цей час. Так, основні зусилля соціал-демократів на
найближче майбутнє мали були спрямовані на створення мирної
демократичної республіки, на побудову суспільства соціальної
164
справедливості, на визнання принципу приватної власності на рівні з
державною. Крім того, соціал-демократи прагнули більше уваги приділити
загальнонаціональним інтересам. Зважаючи на окупаційний статус
Німеччини, в перші післявоєнні роки законодавча і виконавча влада
знаходилася у руках воєнних адміністрацій і лише в перспективі
розглядалася передача повноважень у руки самих німців. Тому лише з другої
половини 1946 року можна говорити про реальну участь представників
СДПН у регіональних і загально-німецьких структурах: місцевих
представницьких органах влади, земельних ландтагах, Економічній і
Парламентській радах.
● Визначено, що проблема вибору шляхів розвитку та реорганізації
повоєнної економіки виявилася однією із найбільш болючих для соціалдемократів, так як достатньо неоднорідному партійному складу соціалдемократів було складно дійти спільного в дискусіях і вибудувати єдину
програмну лінію щодо економіки. Так, проаналізувавши документи, які були
розроблені соціал-демократами в еміграції, доповіді провідних членів партії
та експертів з економічних питань, дискусії під час партійних з’їздів та
офіційні програмні документи досліджуваного періоду, автору вдалося
виявити два основних підходи до майбутнього розвитку економіки в країні.
Перший – це планування економіки і, як умова, повне одержавлення
основних галузей економіки; другий – регулювання ринкової економіки і, як
наслідок, необов’язкове чи не більш ніж часткове одержавлення основних
галузей. Така розбіжність у баченні економічної стратегії розвитку країни
пояснювалася у першу чергу тим, що у відновленій СДПН існували різні
теоретичні платформи, які відображали позиції лівих і правих соціалдемократів. Основним повоєнним офіційним документом, який чітко
описував підходи щодо реорганізації повоєнної економіки та перспектив на
майбутнє були «Політичні установки 1946 року», в яких економіка в баченні
соціал-демократів мала залишатися в руслі націоналізації ключових галузей
промисловості задля подолання капіталістичної структури власності та
165
запровадження державної планової економіки в країні. Але для реалізації
усіх цих стратегій необхідно було провести, на думку соціал-демократів,
всеосяжну грошову реформу, що і було зроблено у 1948 році. Дисертант
акцентує увагу на тому, що таке важливе рішення як отримання допомоги
Німеччині з боку США згідно плану Маршалла не пройшло повз оцінку
соціал-демократів, у яких думки знову розділилися, так як частина партійних
функціонерів вбачала в цьому цілковите підпорядкування у веденні
суспільно-політичного життя США і їх впливу, від якого буде дуже складно
позбутися; інші ж наголошували на тому, що без цієї допомоги країні майже
не реально буде вийти з економічної кризи та нестабільності, в якій вона
опинилася.
● Визначено, що соціал-демократи відіграли беззаперечно позитивну
роль у розробці Основного закону країни. Одним із найбільших теоретиків
майбутньої конституції країни вважають члена СДПН Карло Шміда –
експерта з конституційного права, який сформував багато положень тексту
Основного закону, очолював один із головних комітетів і пильно
контролював перебіг процесу укладення Основного закону. Увесь час робота
в Парламентській раді супроводжувалася затяжними дискусіями, так як
погляди двох основних партій в раді – СДПН та ХДС були діаметрально
протилежними з багатьох важливих питань, і зокрема: структура і функції
основних органів влади, фінансова сфера, федеральне та земельне
законодавство і т. ін. Основний акцент з боку СДПН робився на сильну
центральну владу, у якої мають бути зосереджені усі основні важелі впливу і
які мають чітко контролювати землі, що наштовхувалося на несприйняття та
опір ХДС. Не дивлячись на бурхливі дискусії, компроміс було досягнуто і
укладено Основний закон країни, який відображав інтереси усього
німецького народу.