Гладишук Сергій Олександрович Становлення польської адміністрації в Західній Волині у 1919 - 1921 роках: державно-правові та суспіль­но-політичні аспекти

Краткое описание

Гладишук Сергій Олександрович, тимчасово не пра­цює: «Становлення польської адміністрації в Західній Волині у 1919 - 1921 роках: державно-правові та суспіль­но-політичні аспекти» (07.00.02 - всесвітня історія). Спец­рада Д 35.051.12 у Львівському національному універ­ситеті імені Івана Франка

Схщноевропейський нащональний унiверситет iMeHi Лесi Украшки Мшютерство освiти i науки Украши
Львiвський нацiональний унiверситет iMeHi 1вана Франка Мшютерство освiти i науки Украши
Кваифшацшна наукова праця на правах рукопису
ГЛАДИШУК СЕРГ1Й ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 94(43 8+477.82)м1919/1921м:35.072.2(043.5)
ДИСЕРТАЦ1Я СТАНОВЛЕННЯ ПОЛЬСЬКО1 АДМШ1СТРАЦП В ЗАХ1ДН1Й ВОЛИН1 У 1919-1921 РОКАХ: ДЕРЖАВНО-ПРАВОВ1 ТА СУСП1ЛЬНО-ПОЛ1ТИЧН1 АСПЕКТИ
Спeцiальнiсть: 07.00.02 - всесвггня iсторiя Г алузь знань: 03 - гуманiтарнi науки
Подаеться на здобуття наукового ступеня кандидата юторичних наук
Дисeртацiя мютить результати власних дослiджeнь. Використання щей, результат i тeкстiв iнших авторiв мають посилання на вiдповiднe джерело С. О. Гладишук
Науковий кeрiвник - Разиграев Олег Володимирович, кандидат юторичних наук, доцент
Львiв - 2017

АНОТАЦ1Я 2
ПЕРЕЛ1К УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 16
ВСТУП 17
РОЗД1Л 1. 1СТОР1ОГРАФ1Я, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛТДЖЕННЯ 23
1.1. Стан наукового вивчення теми 23
1.2. Джерела 48
1.3. Методолопя 64
Висновки до роздшу 1 71
РОЗД1Л 2. ФОРМУВАННЯ ТА ДШЛЬШСТЬ ТИМЧАСОВИХ ОРГАН1В ПОЛЬСЬКО! АДМ1Н1СТРАЦ1Т 74
2.1. Захiдна Волинь у складi Цившьного управлiння схiдних земель 74
2.2. Функщонування Цившьного управлiння земель Волиш та Подшьського фронту 99
2.3. Регюн в межах Тимчасового управлшня прифронтових i етапних терешв 111
Висновки до роздшу 2 123
РОЗД1Л 3. СУСП1ЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНЕ ЖИТТЯ 125
3.1. Оргашзащя укра!нського нацioнальнoгo руху 125
3.2. Дiяльнiсть комушстичних oрганiзацiй 152
3.3. Польський громадсько-полггичний рух 167
Висновки до роздшу 3 189
ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОДАТКИ 233

Список литературы

ВИСНОВКИ
У робот1 досл1джено процес становлення польсько' адм1н1страц1' в Захщнш Волиш в 1919-1921 рр., державно-правов1 та суспшьно-полггичш аспекти ц1е' проблеми. На п1дстав1 опрацювання арх1вних фонд1в, опубл1кованих документ1в i матер1ал1в, пер1одичних видань, спогад1в та науково' л1тератури вивчено 1стор1ограф1ю та джерельну базу проблеми, передумови становлення польсько' адмшютрацп в Захуднш Волин1, почергове перебування краю у склад1 Цив1льного управл1ння сх1дних земель, Цив1льного управл1ння земель Волин1 1 Под1льського фронту та Тимчасового управл1ння прифронтових i етапних терен1в, оргашзащю укра'нського нац1онального руху, розвиток комун1стичних осередк1в рег1ону та особливост1 д1яльност1 польських громадсько-пол1тичних оргашзацш.
1. 1стор1ограф1ю теми досл1дженя складають роботи, як1 присвячен1 р1зноплановим аспектам польсько' державно' политики на зах1дноукра'нських землях протягом м1жвоенного пер1оду, а саме: передумовам та чинникам становлення польсько' адм1н1страц1', державно-правовим та сусп1льно- пол1тичним аспектам ii д1яльност1; формам, методам та шструментам реал1зацп основних положень державно' политики Польщ1 щодо «сх1дних» земель загалом i Зах1дно' Волиш зокрема; зовнпттшм та внутрпттшм чинникам ii проведення; рег1ональним особливостям политики Друго' Реч1 Посполито' в Зах1дн1й Волин1. 1стор1я зах1дноукра'нських земель протягом 1919-1921 рр. представлена працями в1тчизняних i заруб1жних науковц1в.
За радянсько' доби автори були вимушен1 спиратися на марксистську щеологш, що призводило до суб’ектив1зму, упереджених суджень та висновк1в. В укра'нськ1й радянськ1й юторичнш науц1 питання становлення польсько' адмшютрацп в Захуднш Волин1 в 1919-1921 рр., державно-правових та сусп1льно-пол1тичних аспект1в цього процесу розглядалися лише поб1чно.
Г оловна увага придшялася вивченню сощально-економ1чно! полггаки польсько! влади, зародженню комунютичного руху в регюш та класовому протистоянн1.
ДослГджувана тема не отримала належного висв1тлення i в сучанш укра!нськш юторюграфп. У центр1 уваги вчених перебувала проблема польсько-укра!нських пол1тичних вудносин протягом воеводського перюду юторп захГдноукра!нських земель. Водночас процес становлення польсько! адмшютрацп в Захгднш Волиш в 1919-1921 рр. та сустльно-полГшчна Гстор1я краю в довоеводський пер1од залишалися поза увагою дослГдниюв.
Близькими до теми дисертацп е пращ польських науковщв. Опубл1кованГ роботи висвУтлюють р1зноплановГ аспекти польсько-укра!нських вгдносин у Другш Реч1 Посполит1й. 1м притаманний комплексний анал1з оргашзацп виконавчо! влади Польщ1 та метод1в реал1зацп ними державно! пол1тики. Поза увагою дослгдникгв залишаються також регюнальш особливост1 пол1тики польсько! влади в регюш, оскшьки основну увагу вони концентрують на юторп литовських та бшоруських земель протягом 1919-1921 рр. 1сторичне тло предмета нашого дослГдження частково висв1тлюють пращ зах1дноевропейських, п1внГчноамериканських, бшоруських та росшських вчених.
Таким чином, варто констатувати, що узагальнювальних праць, присвячених проблем1 становлення польсько! адмшютрацп в Захгднш Волиш в 1919-1921 рр., не пгдготовлено й дос1, що стало одним з аргумент1в для обгрунтування актуальност теми обраного дослГдження.
Науково-пошукова робота щодо виявлення та систематизацп Гсторичних джерел дозволила сформувати достатню джерельну базу для дослГдження обрано! теми. I! основу склали неопубл1кованГ матер1али з фонд1в Центрального державного арх1ву громадських об’еднань Укра!ни (м. Ки!в), державних арх1в1в Волинсько!, Р1вненсько! та ТернопГльсько! областей Укра!ни, арх1вних установ та фондгв б1блГотек Республ1ки Польща, зокрема Арх1ву нових акпв, Нащонального цифрового арх1ву, Центрального в1йськового арх1ву у Варшав1, ПублГчно! б1блГотеки столичного мюта Варшава, арх1вних колекц1й 1нстшупв
Юзефа Пшсудського в Америщ та Лондон! При цьому значну кшькють неопубл1кованих джерел введено до наукового об1гу вперше. Вони репрезентован1 ситуацшними рапортами польських товариств краю та польських вшськових п1дрозд1л1в Волинського фронту; наказами, розпорядженнями та циркулярами польсько! адмшютрацп регюну; листуванням представник1в центрально! влади Друго! Реч1 Посполито! йа тимчасових оргашв адмшютрацп на «сх1дних» землях тощо. Окр1м цього, у дисертацп використано комплекс опубл1кованих джерел, що представлен р1зноплановими зб1рниками документ1в, нормативно-правовими актами. Доповнили джерельну базу дослудження матер1али пер1одично1 преси, епютолярш та спогади.
Виб1р дослудницьких метод1в визначила специф1ка предмета досл1дження й поставлен! в ньому завдання. У робот1 було використано загальнонауков1 та спещальш методи, що пудпорядкован1 базовому для юторично! науки методолог1чному принципу юторизму. Зокрема, серед спец1альних юторичних метод1в застосовано проблемно-хронолог1чний, пор1вняльно-1сторичний, метод ретроспективи й перспективи та перюдизацп. Водночас розглянуто вудповудну терм1нолог1ю, що властива для означення складових частин польського адмшютративного апарату.
2. Показано, що вудродження незалежно! польсько! держави в листопад! 1918 р. супроводжувалося активними заходами щодо формування 11 кордошв, яке здшснювалося збройними методами. Поди польсько-укра1нсько1 вшни призвели до поступового захоплення Захудно! Волиш Вшськом Польським. У регюш було сформовано тимчасову польську цившьну адмшютращю. Завдання ново! влади полягало в переконанш м1сцевого населення, передус1м укра1нського, у доц1льност1 майбутнього приеднання рег1ону до складу Польсько! держави. Лише за такого розвитку подш можна було спод1ватися на мирну штегращю Зах1дно1 Волин1 до складу Польщ1. Плани польського пол1тикуму щодо управл1ння регюном перебували в орб1т1 федерал1стсько1 та шкорпорацшно! концепц1й.
3. Визначено, що в1д травня 1919 р. Захщна Волинь перебувала у склад1 Цившьного управлшня схщних земель - тимчасово! адмшютрацп на зайнятих польськими вшськами «схщних» землях. У регюш було створено Управлшня повтв Волиш з центром у Ковел1, що у вересш 1919 р. трансформувалось у Волинський округ 1з центром у Луцьку. В1д самого початку функцюнування в регюш польський управлшський апарат згткнувся з низкою проблем, а саме: багатоетшчнютю краю 1з переважанням укра!нського та незначною часткою польського населення; наявнютю велико! кшькост б1женщв, як були евакуйоваш тд час Першо! свпово! вшни й тепер поверталися до краю; зруйнованими господарськими буд1влями, що потребували негайно! вщбудови; в1дпов1дною реакщею мюцевого непольського населення, яке очжувало на можливу змшу влади; укра!нським нацюнальним рухом; бшьшовицькою алтащею та д1яльнютю комунютичних оргашзацш; налагодженням стосунюв 1з представниками польського громадсько-полгтичного руху. Означеш перед адмшютращею завдання потребували негайного розв’язання. Натомють надм1рна концентращя влади, нехтування розпорядженнями вищого кер1вництва, спроба полошзувати регюн без забезпечення нав1ть культурно- освгтшх потреб мюцевих жител1в призвели до негативно! оцшки д1яльност1 адмшютрацп Захщно! Волиш як начальником держави Ю. Пшсудським, так i мюцевим населенням. Як наслщок, у регюш було сформовано нову управлшську одиницю та частково замшено персональний склад чиновницького апарату.
4. З’ясовано, що 17 с1чня 1920 р. на територп Захщно! Волиш утворено Цившьне управлшня земель Волиш та Подшьського фронту. Нова адмшютративно-територ1альна одиниця формально шдпорядковувалася Цившьному управлшню схщних земель, фактично - безпосередньо начальнику держави. Очолював Цившьне управлшня земель Волиш та Подшьського фронту головний комюар А. Мшкевич, якому був шдзвгтний начальник Волинського округу С. Смольський. Його головне завдання полягало у впровадженш в життя ще! польсько-укра!нсько! сшвпращ. Пюля укладення 21 кв1тня 1920 р. польсько-укра'нського договору Зах1дна Волинь поступово переходить тд безпосередне управл1ння центральних виконавчих оргашв влади Польщ1. Однак польсько-бшьшовицька в1йна вл1тку 1920 р. зруйнувала управл1нський апарат Друго! Реч1 Посполито! в рег1он1.
5. Досл1джено, що Варшавська битва та в1дступ бшьшовиюв спричинили в1дновлення у вересн1 1920 р. польсько! адмшютрацп в Захщнш Волиш у вигляд1 Тимчасового управлшня прифронтових i етапних терен1в на чол1 з
В. Рачкевичем. Завдання цього управлшського утворення полягало в розмежуванш вшськово! та цившьно! адмшютрацп. Пюля початку польсько- радянських переговор1в у Риз1 в жовтн1 1920 р. в1дбуваеться п1дпорядкування рег1ону центральним органам виконавчо! влади Польщ1. Розпочалося повторне формування пов1т1в, як1 на шдстав1 закону в1д 4 лютого 1921 р. були адмшютративно оформлеш у вигляд1 Волинського воеводства Польщ1; юридичний статус останнього закр1пив Ризький мирний догов1р в1д 18 березня 1921 р. В1дтод1 процес становлення польського урядування в Захщнш Волиш завершуеться.
6. Установлено, що впродовж утвердження польсько! адмшютрацп в Захщнш Волиш в 1919-1921 рр. тривав процес оргашзацшного розвитку укра'нського нацюнального руху. В1д початку в1н був представлений лише окремими локальними д1ячами штелшенцп, що намагалася п1днести нац1ональну свщомють м1сцевого укра'нського населення. Починаючи вщ 1920 р., представники укра'нського нацюнального руху висувають конкретш пропозицп щодо подальшого устрою рег1ону. Прихильники нацюнально! течп укра'нського руху виступали протягом 1919 р. за приеднання краю до УНР, а пюля польсько-укра'нського договору 1920 р. - за надання Захщнш Волиш пол1тично! автономп в склад1 Польщ1. Полоноф1льську теч1ю укра'нського руху представляли прихильники надання Захщнш Волиш культурно! автономп, 1з забезпеченням р1вноправ’я для укра'нсько! мови, розвитку шкшьництва тощо.
У другш половин1 1920 р. б1льш1сть д1яч1в укра'нського руху зд1йснили спроби налагодити в1дносини з Польсько! державою через оргашзащю сп1льних конференцш як майданчиюв для обговорення суспшьно-полгтичних, культурно-освгтшх, конфесшних та економГчних проблем регюну. Проте невиконання ухвалених ршень польською адмшютращею призвело до загострення польсько-украшських вщносин.
7. Констатовано, що в перюд становлення польсько! адмшютрацп в Захщнш Волиш в 1919-1921 рр. досить вгдчутною була бшьшовицька аптащя, що призводила до дестабшзацп суспшьно-полггачно! ситуацп та появи повстанських загошв у виглядГ так званих «народних бшьшовиюв», як здшснювали напади на землевласницьк маетки й прагнули лжвщувати контроль Польшд над регюном. УлГтку 1920 р. бшьшовики зайняли терени Захгдно! Волиш й почали будГвництво власного адмшютративного апарату. 1х шдтримувала частина еврейського, росшського та украшського населення. Останш були невдоволеш полГтикою польсько! адмшютрацп, яка грунтувалася на забезпеченш прав польського населення. ТериторГальна близькють до радянсько! Украши сприяла поширенню комунютично! пропаганди в регюш.
Пюля вщходу Червоно! армп з краю розпочинаеться активна дГяльнють агентГв Закордоту, як намагалися дестабшзувати суспшьно-полгтичну ситуащю, у тому числГ розпалюванням нащональних суперечностей. Бшьшовики не вгдмовилися вгд Где! нового захоплення регюну та перенесення комунютично! революцп до Захгдно! Свропи через захщноукрашсью землГ, що входили до складу Польщу Однак польськ безпековГ та вшськовГ структури змогли втримати ситуащю шд контролем.
8. Показано, що на початку 1919 р. в Захгднш Волиш розпочинають свою дГяльнють польськ громадсько-полгтичш оргашзацп. Найактившшими з них були «Кресова сторожа» та «Народш ради». Товариство «Кресова сторожа» намагалося реалГзувати на практищ гдею Ю. Пшсудського про сшвпрацю вшх нащональностей на схщному порубГжжГ Польщу За шдтримки ще! оргашзацп були створеш «Народш ради», як репрезентували себе посередниками мГж адмшютращею й органами мюцевого самоврядування. Протягом друго! половини 1919 р. «Кресова сторожа» та «Народш ради» намагалися сформували позитивний образ Польщ1 в Зах1дн1й Волин1, зважаючи на юридичну невизначен1сть статусу рег1ону й можливий плеб1сцит. Задля цього проводилася просв1тницька д1яльн1сть та кооптац1я укра!нщв, чех1в, н1мц1в та евре!в до !х складу. У друг1й половин! 1920 р. «Кресова сторожа» та «Народш ради» поступово переходять на позицп нащональних демократ1в 1з !хн1ми планами радикально! асимшяцп укра!нського, еврейського, чеського та шмецького населення рег1ону. Под1бн1 дп та невиконання домовленостей представниками польського громадсько-пол1тичного руху Зах1дно! Волиш, задекларованих наприкшщ 1920-го - на початку 1921 р., призвели до в1дходу непольського сощуму в1д сшвпращ з цими орган1зац1ями. Загалом «Кресова сторожа» та «Народш ради» були покликан! шдготувати грунт для втшення в життя федерацшних план1в Ю. П1лсудського. Натом1сть п1сля включення Зах1дно! Волин1 до складу Польсько! держави вони почали шдтримувати нац1ональних демократ1в i не знайшли п1дтримки в м1сцевого населення рег1ону.
Отже, становлення польсько! адмшютрацп в Зах1дн1й Волиш в 1919¬1921 рр. не можна оц1нювати однозначно. З одного боку, вона зробила певш кроки в напрям1 штеграцп рег1ону до складу Польщ1 та протид1яла бшьшовицькш аг1тац1!, а з 1ншого - ускладнювала польсько-укра!нськ1 в1дносини, фактично шдтримуючи пол1тику нац1ональних демократ1в у справ1 нац1онально! асим1ляц1! непольського населення Зах1дно! Волин1. П1сля к1лькох рок1в д1яльност1 перех1дного польського управл1нського апарату Зах1дна Волинь в адм1н1стративному план1 трансформувалась у Волинське воеводство, створене на шдстав1 розпорядження Ради м1н1стр1в Польщ1 в1д 4 лютого 1921 р.