Кравченко Марія Володимирівна Соціальна політика адміністрацій Ф. Д. Рузвельта та Г. Трумена (1933 – 1952 рр.) : Кравченко Мария Владимировна Социальная политика администраций Ф. Д. Рузвельта и Г. Трумэна (1933 - 1952 ГГ.) Kravchenko Maria Vladimirovna Social Policy of the Administrations of FD Roosevelt and G. Truman (1933 - 1952)

Краткое описание

Кравченко Марія Володимирівна, молодший науковий співробітник відділу історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Назва дисертації: «Соціальна політика адміністрацій Ф.Д.Рузвельта та Г.Трумена (1933 1952 рр.)». Шифр та назва спеціальності 07.00.02 всесвітняісторія.Спецрада Д 26.001.01 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах
рукопису
КРАВЧЕНКО МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 94(73):35.075.1:35.073.5«1933/1952»
ДИСЕРТАЦІЯ
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЙ Ф. Д. РУЗВЕЛЬТА ТА
Г. ТРУМЕНА (1933 – 1952 рр.)
07.00.02 – всесвітня історія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ М. В. Кравченко
Науковий керівник:
Комаренко Олександр Юрійович,
кандидат історичних наук, доцент
Київ-2021

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………..16
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………….…...25
1.1. Стан наукової розробки проблеми
1.2. Джерельна база дослідження
РОЗДІЛ ІІ. УРЯДОВА ПОЛІТИКА ЗАЙНЯТОСТІ ТА
СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ У США
У ПЕРІОД 1933 – 1952 рр…………………………………………...61
2.1. Заходи з подолання безробіття
2.2. Соціальна допомога та соціальне страхування за віком і на
випадок безробіття
РОЗДІЛ ІІІ. ТРУДОВА ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЙ
Ф. Д. РУЗВЕЛЬТА ТА Г. ТРУМЕНА……………………………..97
3.1. Врегулювання трудових відносин
3.2. Стандарти мінімальної заробітної плати, максимальної
тривалості робочого часу та заборона дитячої праці
РОЗДІЛ ІV. ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ АДМІНІСТРАЦІЙ
ЩОДО РОЗВИТКУ ЖИТЛОВОЇ, МЕДИЧНОЇ Й
ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗЕЙ У США У 1933 – 1952 рр……………...129
4.1. Житлові реформи
4.2. Програми удосконалення медицини та освіти
ВИСНОВКИ ……………………………………………………….…………….164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……...……......172
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...206

Список литературы

ВИСНОВКИ
– З’ясування стану наукової розробки проблеми засвідчило, що навіть в
американській історіографії, у рамках якої природно соціальна політика
адміністрацій Ф. Д. Рузвельта та Г. Трумена досліджувалась найкраще, відсутня
окрема праця, яка була б присвячена безпосередньо процесу соціального
реформування у США у конкретний заданий період (1933 – 1952 рр.). У центрі
уваги американських дослідників завжди була і є соціальна складова політики
адміністрації Ф. Д. Рузвельта, при чому до початку Другої світової війни,
оскільки вже понад 70 років в межах різних історіографічних шкіл та напрямів
тривають дискусії щодо результатів «Нового курсу» та його реального внеску у
подолання «Великої депресії» в Америці. Зауважено, що соціальна політика
адміністрацій Г. Трумена довгий час взагалі не виокремлювалась у напрям
досліджень в американській історіографії, а протягом 1960-х рр. – навіть
визнавалась деструктивною. На сьогодні історики вже зробили переоцінку
періоду адміністрації Г. Трумена у позитивний бік, однак виявлено, що велика
кількість багатосторінкових політичних біографій 33-го президента США, як
правило, не містить навіть окремого підрозділу, присвяченого соціальним
реформам уряду, які згадуються, переважно, лише у контексті.
Простежено, що в українському науковому просторі накопичення знань
про соціальну політику адміністрації Ф. Д. Рузвельта лише набирає обертів, а про
період внутрішньополітичного розвитку США за часів президентства Г. Трумена
– практично залишається на початковому етапі. Враховуючи тенденційність ще
й досі поширеної в Україні радянської та сучасної російської історіографій, а
також випадки некоректного та непрофесійного тлумачення політики «Нового
курсу» США в українському політичному та журналістському середовищі,
представлене дисертаційне дослідження виглядає затребуваним часом.
Оцінка репрезентативності джерельної бази дослідження показала, що
інформаційні можливості наявних джерельних матеріалів є достатніми для
комплексного висвітлення соціальної політики адміністрацій Ф. Д. Рузвельта та
Г. Трумена. Найбільшу цінність для дослідження соціальних перетворень даного
165
періоду склали офіційні документи: тексти публічних промов Ф. Д. Рузвельта та
Г. Трумена, які дозволили проаналізувати наміри самих президентських
адміністрацій щодо соціальних перетворень в країні та їхнє ставлення до
кінцевого варіанту прийнятих реформ; закони та законопроекти, що стали базою
для аналізу заходів соціальної політики; звіти та статистичні дані, за допомогою
яких стало можливим простежити конкретні результати та наслідки соціального
регулювання. Для максимально повного аналізу соціальної політики
адміністрацій Ф. Д. Рузвельта та Г. Трумена до дослідження було залучено також
і джерела особового походження. Додатково були використані матеріали
періодичної преси та ілюстративні ресурси американського історичного
громадського проекту «Живий «Новий курс»».
– Аналіз урядової політики зайнятості та системи соціального захисту у
США у період 1933 – 1952 рр. дав підстави стверджувати про ключове значення
заходів з подолання безробіття та оформлення федеральних програм соціальної
допомоги та страхування для становлення американської соціальної політики.
З’ясовано, що основним засобом розв’язання проблеми масового безробіття, яке
виникло внаслідок «Великої депресії», для адміністрації Ф. Д. Рузвельта стала
організація масштабної системи громадських робіт в межах діяльності
надзвичайних антикризових урядових організацій.
Встановлено, що при цьому безробіття перестало бути національною
проблемою лише у ході Другої світової війни, коли потреби воєнної економіки
абсорбували всіх охочих знайти роботу, що свідчило про недостатню
ефективність політики зайнятості адміністрації Ф. Д. Рузвельта. Разом з тим,
підкреслено, що саме шляхом організації громадських робіт уряд 1930-х рр.
вперше в історії США взявся вирішувати соціальні проблеми мільйонів
американських безробітних на найвищому федеральному рівні, що у кінцевому
підсумку допомогло уникнути загрозливої для державного ладу США
радикалізації суспільства у кризові часи, а також істотно покращило
інфраструктурні та природоохоронні об’єкти країни.
166
З’ясовано, що післявоєнне продовження зростання американської
економіки відкинуло потребу у реалізації планів адміністрації Г. Трумена щодо
повернення до рузвельтівської практики прямих заходів федеральної влади щодо
подолання проблеми безробіття. У результаті була запроваджена така політика
зайнятості уряду, що мала виключно арбітражну, дорадчу та спрямовуючу
функції, а її основним завданням стало сприяння створенню умов для
підвищення рівня працевлаштування населення. Таким чином, виявлено, що
політика зайнятості адміністрацій Г. Трумена, яка водночас не знімала з
федеральної влади контрольних функцій над рівнем безробіття в країні, але й не
суперечила традиціям розвитку бізнесу, стала одним з визначальних факторів
успішного створення робочих місць у США у другій половині 1940-х – на
початку 1950-х рр.
Встановлено, що «Велика депресія» спровокувала і наблизила появу
національної системи соціального захисту у США. У перші роки президентства
Ф. Д. Рузвельта було створено федерально-штатну систему виплат соціальної
допомоги нужденним, яка, як виявилось, не перетворилась на довготривалу
соціальну реформу, адже її основним завданням була лише тимчасова підтримка
американців в умовах кризи. Висвітлено наступну характерну особливість
створеної у часи «Нового курсу» національної системи соціального захисту
населення США: її ядром стало страхування за віком та на випадок безробіття,
яке базувались на здійсненні персональних внесків громадян для накопичення
коштів на власні пенсії, та на накопиченні коштів для виплат у випадку
безробіття на основі внесків самих працівників та їхніх роботодавців.
Дослідження показало, що створена система соціального захисту
враховувала і потреби окремих вразливих груп населення – для них були
передбачені федеральні кошти для виплат соціальної допомоги на рівні штатів
за умов підтвердження приналежності до зазначених категорій. Додатковим
підсилюючим фактором системи соціального захисту було затвердження
федерально-штатної системи її основних програм, окрім страхування за віком.
Доведено, що американське суспільство у 1930-х рр. отримало найбільш
167
масштабну за свою історію соціальну реформу, яка, однак, протягом самого
«Нового курсу» не могла встигнути запрацювати повною мірою, і тому ще
недостатньо вплинула на покращення життя американців рузвельтівської доби.
Відстежено, що за президенства Г. Трумена двічі вносились зміни до системи
соціального захисту у США, які стосувались, головним чином, розширення
покриття соціальним страхуванням нових категорій населення та збільшення
обсягів соціальної допомоги. Так було закріплено непохитність системи
соціального захисту навіть в умовах відсутності ознак загального збідніння нації.
– Розгляд трудової політики адміністрацій Ф. Д. Рузвельта та Г. Трумена
виявив ґрунтовні перетворення у сфері урядового врегулювання трудових
відносин та регламентації умов праці на виробництві. Встановлено, що реформу
з урегулювання відносин між профспілками та роботодавцями було втілено
адміністрацією Ф. Д. Рузвельта у механізмі визначення та усунення «нечесних
трудових практик» з боку роботодавців. У результаті забезпечення урядом
сприятливих умов у 1930-х рр. американська промисловість визнала провідні
профспілки в країні, а колективні переговори та угоди перетворились на
ефективний інструмент досягнення кращих умов праці та соціального захисту
робітників.
З’ясовано, що у післявоєнний час, коли страйки, організовані тоді вже
потужними профспілками, паралізували цілі галузі американської
промисловості, механізм урегулювання трудових відносин був відкорегований.
Процес усунення «нечесних трудових практик» з боку профспілок, а на практиці
– шкідливих для економіки зловживань, було запущено з ініціативи опозиційних
адміністрації Г. Трумена сил. Таким чином, підкреслено, що протягом 1945 –
1952 рр. у США було врівноважено позиції профспілок та роботодавців, а за
державою закріплено роль медіатора у разі виникнення конфліктів на
виробництві. Колективні переговори та угоди, право на страйк та вільне обрання
профспілки залишились непохитними соціальними гарантіями держави для
працюючих американців.
168
Виявлено, що впровадження та вдосконалення національних стандартів
мінімальної заробітної плати, максимальної тривалості робочого часу та
заборони дитячої праці були ще одним здобутком трудової політики
адміністрацій Ф. Д. Рузвельта та Г. Трумена. Унормування умов праці в
результаті проведеної адміністрацією Ф. Д. Рузвельта реформи надавало
безпосередні соціально-економічні вигоди як низькокваліфікованим
працівникам, так і високооплачуваним спеціалістам. До періоду «Нового курсу»
належить і розробка та запуск системи федерального нагляду за дотриманням
національних трудових стандартів.
Встановлено, що в період президентства Г. Трумена за федеральною
владою була закріплена відповідальність за внесення необхідних коректив до
стандартів мінімальної заробітної плати, максимальної тривалості робочого часу
та заборони дитячої праці. Так, хоча покриття регульованими умовами праці ще
й досі не розповсюджувалося на доволі істотну кількість категорій робітників,
самі національні трудові стандарти були покращені шляхом підвищення
мінімальної заробітної плати, вдосконалення системи оплати понаднормової
праці та обліку робочого часу, а також посилення федерального контролю за
дотриманням цих норм на виробництві.
– Дослідження політики президентських адміністрацій щодо розвитку
житлової, медичної й освітньої галузей у США у 1933 – 1952 рр. показало, що
урядові житлові реформи слід розглядати як найбільш ефективні, порівняно з
медичними та освітніми програмами адміністрацій Ф. Д. Рузвельта та
Г. Трумена. Визначено дві пріоритетні складові житлової політики, що з’явились
у США завдяки реформам часів президентства Ф. Д. Рузвельта: 1) вигідне,
контрольоване на федеральному рівні, іпотечне кредитування сімей для
збереження у їх власності в умовах кризи вже наявного житла, а також для
пожвавлення будівництва нових житлових одиниць приватними забудовниками;
2) державне забезпечення житлом сімей з підтвердженим низьким рівнем
доходів, які отримували можливість орендувати на вигідних умовах житло,
збудоване силами штатів та муніципалітетів за рахунок федеральних коштів.
169
Доведено, що вже президенту Г. Трумену належало реалізовувати житлові
реформи як один з пріоритетних напрямів діяльності своєї адміністрації, а тому
започаткована за доби Ф. Д. Рузвельта модель державної підтримки розвитку
житлової сфери запрацювала на повну потужність вже упродовж 1945 – 1952 рр.
Підкреслено, що цьому процесу, окрім активного президентського лобі, сприяло
також залучення нових ресурсів у вигляді надання додаткових пільгових іпотек
колишнім військовослужбовцям разом з інженерними успіхами приватних
житлово-будівельних компаній. З’ясовані наступні найважливіші результати
політики адміністрації Г. Трумена щодо розвитку житлової сфери: подолання
післявоєнної житлової кризи, створення можливості для значної частини
пересічних американців володіти власним будинком у передмістях мегаполісів,
забезпечення соціальним житлом частини американських сімей з невисокими
прибутками на умовах низької орендної плати.
Простежено, що програми удосконалення медицини та освіти у роки
адміністрації Ф. Д. Рузвельта мали значення для становлення соціальної
політики у США виключно у якості прецеденту федерального втручання в
американську охорону здоров’я та освітню галузь. Розроблену програму
національного медичного страхування американців було відкинуто у процесі
затвердження моделі соціального захисту в країні. У свою чергу, виявлено, що
саме адміністрації Г. Трумена належало вперше очолити кампанію за створення
універсальної системи охорони здоров’я у США на основі національного
медичного страхування населення. Її результатом не стала медична реформа,
запропонована урядом, що відображало розбіжності у суспільних настроях
американців щодо основ розвитку медицини в країні. Але дослідження досвіду
боротьби американського уряду у 1945 – 1952 рр. за реформування медичної
галузі, чисельні наукові дослідження і розробки, проведені в її рамках, дає
підстави стверджувати про оформлення своєрідної «дорожньої карти»
адміністрацією Г. Трумена для подальших дій наступників президента у
просуванні реформи охорони здоров’я у США.
170
З’ясовано вплив федеральної політики на освітню галузь за часів
адміністрації Ф. Д. Рузвельта, але лише в межах здійснення інших соціальних
проектів «Нового курсу». Наголошено, що, хоча адміністрації Г. Трумена і не
вдалося реалізувати програму закріплення федерального фінансування на
підтримку розвитку початкової та середньої освіти у США, саме у роки його
президентства ширші верстви населення отримали шанс на вищу освіту.
Зазначена тенденція стала можливою завдяки повному або частковому покриттю
витрат ветеранів Другої світової війни, та пізніше Корейської війни, на оплату
вищої освіти, яка внаслідок цього процесу перестала бути елітарним привілеєм.
Розкрито й тенденцію інтернаціоналізації вищої освіти США за адміністрації Г.
Трумена, що було пов’язано із затвердженням президентом програми
міжнародних академічних обмінів на постійній основі.