МОДЕЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 1917 – 1922 РР. У СУЧАСНИХ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКАХ З ІСТОРІЇ : МОДЕЛИ УКРАИНСКОЙ ГОСУДАРСТВЕННОСТИ 1917 - 1922 ГГ. В СОВРЕМЕННЫХ школьных учебниках по истории

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БАХАНОВА СВІТЛАНА СТЕПАНІВНА

УДК 930.2:(043)

МОДЕЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 1917 – 1922 РР.
У СУЧАСНИХ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКАХ З ІСТОРІЇ

07.00.06 – історіографія, джерелознавство
та спеціальні історичні дисципліни

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Шаповал Юрій Іванович,
доктор історичних наук,
професор

Бердянськ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
Методологія, історіографія та джерельна база дослідження 9
1.1. Методологія дослідження висвітлення моделей української державності у шкільних підручниках історії
9
1.2. Історіографія проблеми 29
1.3. Джерельна база дослідження 35
РОЗДІЛ 2
Національні моделі української державності 1917 – 1920 рр.
58
2.1. Українська Народна Республіка доби Української Центральної Ради
58
2.2. Українська держава П. Скоропадського 91
2.3. Українська Народна Республіка доби Директорії УНР 105
2.4. Західноукраїнська Народна Республіка 117
РОЗДІЛ 3
Радянські моделі української державності
131
3.1. Українська Народна Республіка: більшовицький варіант 131
3.2. Українська Соціалістична Радянська Республіка (до 1922 р.) 153
3.3. Входження Української Радянської Соціалістичної Республіки до складу СРСР
168
ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 182

ВСТУП

Актуальність теми. Глибоке й об’єктивне дослідження української історіографії – неодмінна умова подальшого розвитку вітчизняного історичного знання, його поширення та впливу на формування історичної свідомості. Сучасний етап розвитку української історичної науки характеризується розширенням тематики історичних праць і залученням як об’єктів вивчення цілого кола нових історіографічних джерел, до якого належать шкільні підручники з історії.
Процес становлення України як суверенної, правової, демократичної, соціально-орієнтованої держави, який супроводжується реформуванням політичної системи, вимагає урахування попереднього досвіду українського державотворення, викликаючи тим самим інтерес дослідників до тих історичних періодів, коли цей процес відбувався найбільш інтенсивно та вилився у створення певної моделі державності. У новітній історії України таким є період 1917 – 1922 рр., упродовж якого було здійснено спроби реалізувати усі відомі на той час моделі суспільно-політичного устрою: за формою – від абсолютної монархії до самоуправління, що ґрунтувалося на анархістських ідеях; за змістом – від крайніх ліберальних до крайніх тоталітарних. Політичні системи того періоду відбивали весь спектр і багатовекторність політико-правових засад. Таким чином, накопичений у той час досвід, дає ключ до розуміння глибинних суспільно-політичних, етнокультурних, комунікативних процесів, що відбуваються як на рівні українського соціуму, так і на рівні політичних і державних інституцій.
З іншого боку, одним з аспектів буття сучасної України, як і інших посттоталітарних країн, є поступове подолання уніфікації життя, способу мислення й світосприйняття, зокрема історичної свідомості. Важливою складовою історичної свідомості є історичні знання, значну частину яких людина здобуває під час навчання у школі за допомогою вчителя і шкільного підручника. З огляду на це, вивчення проблеми висвітлення моделей української державності 1917 – 1922 рр. у шкільних підручниках є вкрай важливим для розуміння як рівня історичної свідомості громадян, на яких ці підручники розраховані, та ступеня опосередкованого впливу держави на формування історичної свідомості учнів, так й історіографічної ситуації, що склалася у певний період, оскільки, побудовані на принципі науковості, шкільні підручники синтезують у собі основні історіографічні здобутки на час їх написання.
З огляду на розуміння важливості шкільних підручників для формування у молодої людини ставлення до сучасного і майбутнього держави на основі певного образу про минуле, навчальні книги усе частіше стають об’єктом прискіпливої уваги з боку як вітчизняних, так і зарубіжних політиків, що спонукає істориків до наукового аналізу їх змісту. Таким чином, актуальність проблематики моделей української державності в історичній науці, підсилена увага суспільства до шкільних підручників як до джерела історичної інформації зумовили вибір теми дослідження “Моделі української державності 1917 – 1922 рр. у сучасних шкільних підручниках з історії”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах комплексної теми Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України “Етнополітична культура: особливості становлення в Україні і виклики сучасності” (Державний реєстраційний номер 0110U002924) за участю кафедри історії України Бердянського державного педагогічного університету. Тему дисертації затверджено Вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 7 від 29.01.2008 р.)
Мета і задачі дослідження.
Об’єктом дослідження є зміст сучасних шкільних підручників з новітньої історії України як специфічних історіографічних джерел.
Предметом дослідження є висвітлення моделей української державності 1917 – 1922 рр. у сучасних шкільних підручниках з історії.
Хронологічні межі дослідження охоплюють два виміри: 1) конкретно-історичний (межі реальних подій): від березня 1917 р. – утворення Української Центральної Ради, початку формування української державності, що набуває остаточного оформлення у моделі Української Народної Республіки доби Української Центральної Ради, до кінця грудня 1922 р. – входження УСРР до складу СРСР, закріплення радянської моделі державності; 2) історіографічний (межі, в яких створювалися шкільні підручники, що стали об’єктом дослідження): від кінця
80-х рр. ХХ ст. – створення останніх радянських підручників з історії УРСР до кінця 2010 р. – виходу підручників з новітньої історії України для профільної одинадцятирічної школи. Виходячи з того, що “сучасним” вважається те, що відбувається у межах одного покоління (15 – 20 років), що збігається з історіографічними межами дослідження, термін “сучасний підручник” вживається для означення саме цього періоду.
Географічні межі дослідження також мають два виміри: перший – пов’язано з територією колишніх Російської імперії та Австро-Угорщини, де компактно проживало українське населення у 1917 – 1922 рр. і відбувався державотворчий процес; другий – стосується географії написання самих підручників і місця їхнього видання.
Мета дослідження – з’ясувати стан, повноту і провідні тенденції висвітлення моделей української державності 1917 – 1922 рр. у сучасних шкільних підручниках з історії.
Реалізація визначеної мети конкретизується через розв’язання низки завдань:
- проаналізувати стан розробленості досліджуваної теми, повноту і характер джерельної бази;
- визначити особливості шкільних підручників з історії як історіографічного явища;
- схарактеризувати моделі української державності 1917 – 1922 рр. як об’єкт висвітлення сучасних шкільних підручників з історії;
- простежити еволюцію поглядів на моделі української державності 1917 – 1922 рр. у шкільних навчальних програмах і вплив на неї методологічних підходів історичної науки;
- обґрунтувати основні періоди становлення сучасних шкільних підручників з історії та схарактеризувати основні історіографічні здобутки і тенденції кожного з визначених періодів;
- дослідити повноту й авторські особливості висвітлення моделей української державності у сучасних підручниках;
- виявити основні тенденції у висвітленні моделей української державності у сучасних шкільних підручниках з історії України 1989 – 2010 рр.;
- з’ясувати особливості висвітлення моделей української державності на регіональних прикладах у підручниках з історії рідного краю;
- окреслити актуальні проблеми висвітлення моделей української державності у контексті подальшого процесу підручникотворення в Україні.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на методологічних принципах історизму (конкретність вивчення історіографічного процесу); системності та багатофакторності (комплексне розуміння історичних знань як результату впливу багатьох факторів); об’єктивності (максимальної виваженості в оцінках кожного історіографічного явища, зіставлення різних поглядів на нього); наступності (виявлення провідних тенденцій розвитку історичного знання та реального їх примноження). Ці принципи реалізуються за допомогою низки методів історіографічного дослідження: історіографічного аналізу – для визначення ступеня вивченості проблеми, основних джерел дослідження, характерних ознак моделей української державності 1917 – 1922 рр. та її складових, основних рис шкільного підручника як специфічного історіографічного джерела, провідних поглядів на моделі української державності, характерних ознак висвітлення моделей української державності у шкільних підручниках у певний історичний період; історіографічного синтезу – для характеристики історичної ситуації, що склалася у певний період підручникотворення та історіографічного процесу висвітлення моделей української державності у шкільних підручниках з метою виявлення його основних тенденцій та здобутків, а також порівняльного аналізу для зіставлення шкільних підручників з іншими історіографічними джерелами з метою виявлення їх особливостей, поглядів авторів підручників на моделі української державності, висвітлення моделей української державності у загальнонаціональних і регіональних підручниках історії; сучасних характеристик моделей української державності у підручниках і можливих, доцільних з огляду розвитку сучасної історичної науки; історико-хронологічного – для виявлення та з’ясування особливостей основних періодів розробки досліджуваної проблеми, створення шкільних програм і підручників з історії, змін у поглядах на висвітлення моделей української державності у шкільних підручниках.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертації:
- уперше комплексно за проблемно-хронологічною схемою створено узагальнену картину висвітлення моделей української державності 1917 – 1922 рр. у сучасних шкільних підручниках з історії як специфічному історіографічному джерелі, визначено стан досліджуваної проблеми, повноту, авторські та регіональні особливості висвітлення моделей української державності у навчальній літературі з історії, виявлено тенденції в еволюції поглядів на моделі української державності у навчальних програмах і шкільних підручниках;
- уточнено характеристику шкільного підручника з історії як історіографічного явища, періоди вітчизняного підручникотворення в означений час у контексті предмета дослідження;
- дістала подальшого розвитку ідея використання шкільного підручника як історіографічного джерела.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення і висновки дослідження може бути використано науковцями для з’ясування основних тенденцій розвитку української історичної наук, упорядниками програм і авторами підручників для покращення змістовної частини навчальних книг через отриману добірку фактичного матеріалу та найсучаснішу їх наукову інтерпретацію; викладачами вищих навчальних закладів під час розробки курсів лекцій та у процесі організації навчання студентів історіографії, історії України, історії держави і права України, українознавства, методики навчання історії, шкільного курсу історії України і різноманітних спецкурсів, тематично пов’язаних з означеною проблемою; вчителями загальноосвітніх шкіл під час викладання відповідних тем з новітньої історії України та історії рідного краю у десятому класі, “Вступу з історії України” у п’ятому класі, а також на факультативних заняттях і у гуртковій роботі.
Особистий внесок здобувача полягає в самостійному розв’язанні поставлених завдань. Дисертантом досліджено проблему висвітлення моделей української державності 1917 – 1922 рр. у шкільних підручниках з історії, визначено основні тенденції та особливості цього історіографічного процесу. Усі публікації автора з означеної проблеми є одноосібними.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження оприлюднювалися на Міжнародній науковій конференції “Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі” (Львів, 18–20 листопада 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Велика Вітчизняна війна: бачення через роки. До 60-річчя визволення України і перемоги над фашизмом” (Бердянськ, 30–31 березня 2004 р.), Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Проблеми змісту шкільного курсу новітньої історії в контексті навчальних програм 12-річної школи” (Бердянськ, 7–8 вересня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Північне Приазов’я у філософському та філологічному вимірі” (Бердянськ, 15–16 травня 2008 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Актуальні проблеми сучасного підручника з історії” (Херсон, 29–30 травня 2008 р.), Міжнародній конференції “Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів (до 90-річчя УНР)” (Запоріжжя, 12 грудня 2008 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи” (Кіровоград, 21–22 жовтня 2010 р.), Круглому столі науковців та вчителів історії України “Історія заради порозуміння” (Львів, 14–15 січня 2011 р.)
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автор має вісім публікацій, з яких п’ять – у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і три – у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертаційної роботи відповідає меті дослідження й відображає послідовність вирішення поставлених завдань. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків і списку літератури. Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, з них 181 сторінка основного тексту. Список використаної літератури викладено на 34 сторінках і передбачає 327 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У сучасній українській історіографії відсутні ґрунтовні аналітичні дослідження висвітлення моделей української державності 1917 – 1922 рр. у підручниках, проте наявні публікації, присвячені: відображенню у шкільних навчальних книгах подій Української революції та формуванню тоталітарного режиму на теренах України, окремих подій, явищ і проблем української історії; становленню шкільних підручників історії в незалежній Україні; дидактичним аспектам викладу історичного матеріалу у навчальних книгах; особливостям шкільного підручника як історіографічного явища; – та широка джерельна база (три покоління шкільних підручників, навчальні та методичні посібники для вчителів, нормативна документація, публікації авторів підручників, рецензії та матеріали обговорення навчальних книг тощо) дають підстави для заповнення цієї лакуни.
2. Шкільний підручник з історії є специфічним історіографічним джерелом синтетично-генералізованого характеру, який під впливом політичних процесів, пов’язаних з плюралізацією суспільства, підсиленням уваги до феномену ідентичності та засобів впливу на суспільну свідомість, а також змінами підходів до історіографічних досліджень з середини 80-х рр. у Росії та з середини 90-х рр. ХХ ст. в Україні стає предметом історіографічного аналізу.
3. Однією з провідних сюжетних ліній сучасних підручників з новітньої історії України є процес державотворення, що притаманне навчальним книгам низки європейських (особливо посткомуністичних) країн і відбиває попередню (радянську) традицію формування змісту шкільної історичної освіти та визначених з початку 90-х рр. ХХ ст. пріоритетів у вітчизняній історичній науці (нормативній історіографії). Ознайомлення учнів з процесом українського державотворення 1917 – 1922 рр. відбувається на прикладі характеристики внутрішньої організації, властивостей та ознак УНР доби Української Центральної Ради, Українська держава П. Скоропадського, УНР доби Директорії, ЗУНР і УСРР за наступною схемою: визначення сутності моделі та демонстрація її еволюції, формування складових держави, характеристика політичного режиму, сприйняття держави іншими країнами та основні вектори зовнішньої політики, політика держави у галузі промисловості, сільського господарства, національно-культурній царині тощо.
4. Протягом 1989 – 2010 рр. у висвітленні моделей української державності відбулися серйозні зміни, що умовно поділяються на три етапи, кожний з яких пов’язаний з певною шкільною програмою: 1) 1989 – 1992 рр. (програма (1989) і проект програми (1990)) – характеризується виокремленням історії України у самостійний курс, що будувався на старих радянських схемах, згідно з якими єдино можливою моделлю української державності розглядалася УРСР у складі СРСР; 2) 1992 – 1996 рр. (Проект програми з історії України (1992)) – відхід від старих штампів і стереотипів, пов’язаних з формаційним і класовим підходами (хоча їх відбитки ще зберігалися), подання національної історії як складного процесу державотворення, в якому мали місце УНР доби Української Центральної Ради, Українська Держава, УНР часів Директорії, ЗУНР, УСРР, УРСР у складі СРСР та Україна – незалежна держава; 3) 1996 – 2010 рр. (програма 1996 р. та її редакції 1998, 2001 рр., програма для 12-річної школи 2004 р.) – поглиблення державницького підходу до оцінки історичних явищ ХХ ст., усунення деяких проявів формаційного підходу, висвітлення моделей української державності 1917 – 1922 рр. у контексті української революції.
5. Сучасними шкільними підручниками вважаються навчальні книги, створені за останні двадцять років, тобто за час незалежності України. В їх становленні простежуються три періоди: 1) 1992 – 1998 рр. – створення підручників першого покоління на нових методологічних засадах і зорієнтованих, певною мірою, на проект навчальної програми 1992 р.; усунення недоліків; узагальнення здобутків підручників у стабільній програмі 1996 р., яка стала орієнтиром для подальшого змістовного удосконалення навчальної літератури; вихід перших регіональних підручників з історії; 2) 1998 – 2004 рр. – поява другого покоління підручників; інтенсивна розробка посібників з історії рідного краю; 3) 2005 – 2010 рр. – видання підручників для 5 класу 12-річної школи та підготовка підручників для 10 класу, виданих у 2010 р., які стали навчальними книгами третього покоління. 2010 рік започаткував новий період, пов’язаний з поверненням до 11-річного терміну навчання у школі, виданням підручника для 5 класу у новій редакції.
6. На початку 90-х рр. ХХ ст. в українських шкільних підручниках відбулася радикальна зміна у тлумаченні сутності політичної влади в Україні у 1917 – 1920 рр.: від оцінки Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії як тимчасових, ворожих радянській владі і тому приречених на поразку, політичних сил; радянської моделі державності як єдино правильної та закономірної; утворення СРСР, незважаючи на зовнішньо демократичні форми побудови, як остаточної втрати суверенітету (1991), – до визнання УНР “першою демократичною державою на території України”; гетьманату, іншої, ніж УНР, формою державності; УСРР – привнесеною ззовні формою української державності, що ґрунтувалася на диктатурі та репресіях, яка від самого початку розумілася як складова радянської федерації; входження до СРСР – остаточною втратою суверенітету (1992), та форм державності, які символізують певні етапи розвитку Української національно-демократичної революції 1917 – початку 1918 рр. і боротьби за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.) (1998).
7. Початковий етап Української революції подається у підручниках як час формування майбутньої моделі української державності – УНР доби Центральної Ради: шлях від громадської організації до лідера національно-визвольного руху, крайового органу влади в Україні, створення державного апарату та національної армії, логічним підсумком якого було проголошення УНР у складі федеративної Росії. Невдачі державотворчої діяльності УЦР пов’язуються з нерозв’язаністю соціально-економічних питань і недооцінкою необхідності національної армії тощо. Проте УНР доби УЦР стала відродженням української державності і піднесла на новий рівень національну свідомість українців (Ф. Турченко). Українська держава висвітлюється як така, що ґрунтувалася на авторитарному режимі гетьмана, протиставляється республіканській і демократичній УНР доби УЦР і оцінюється як така, що сприяла підтримці порядку в країні та спричиняла соціальне протистояння. УНР доби Директорії характеризується як логічна ланка у процесі державотворення, відновлення демократичних завоювань УНР, повернення республіканської форми правління зі збереженням диктаторських повноваженнях самої Директорії, яка через непродуманий радикалізм і відсутність бачення державотворчих процесів була приречена на поразку і відчайдушні кроки. Західноукраїнська Народна Республіка характеризується як державне утворення, побудоване на засадах далеких від соціалізму, яке у стислий термін створило ефективну систему управління та військові частини (жандармерію та УГА), реалізувало прагнення українців до соборності (Акт злуки).
Радянська державність (УНР радянська) розглядається як привнесена ззовні, нелегітимна, яка трималася на багнетах і прихованій диктатурі жорстко централізованої партії, за допомогою терору, підпорядкуванню фінансів і промисловості органам РСФРР, вивезенню хлібу та металу. Її спадкоємиця – УСРР визначається як “псевдодержава” (Ф.Турченко), створена за російським радянським зразком, з притаманною йому компартійною диктатурою, централізацією влади та політикою “воєнного комунізму”, підпорядкуванням збройних сил, фінансової системи та народного господарства Радянській Росії. Входження УСРР до складу Радянського Союзу оцінюється як обмеження суверенітету та закономірний результат політики більшовиків, який не викликав резонансу у суспільстві, хоча й був сприйнятий неоднозначно українськими лідерами й економістами.
8. Регіональні підручники з історії висвітлюють події 1917 – 1922 рр. з різним ступенем глибини, залежно від характеру навчальних книг, часу, відведеного на вивчення матеріалу та авторських концепцій. Найбільш повно моделі української державності висвітлено у підручниках з історії Запоріжжя, Дніпропетровщини, Полтавщини, Прикарпаття, Севастополя та Криму. Факти з історії рідного краю у навчальних книгах органічно вписані у загальну канву історичних подій в Україні, ілюструючи їх конкретним регіональним матеріалом (підтримка УЦР місцевим населенням, його участь у процесі українізації армії, створення місцевих органів влади у 1917 р. і відновлення за часів Директорії, активізація діяльності військових отаманів, формування Холодноярської та Гуляйпільської республік тощо).
9. Дисертаційна робота не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми, тому у процесі дослідження були окреслені контури напрямів подальшого вивчення, а саме: висвітлення моделей української державності 1917 – 1922 рр. у шкільній навчальній літературі європейських країн насамперед найближчих сусідів; компаративний аналіз висвітлення у шкільних підручниках європейських країн моделей незалежних держав 1917 – 1922 рр.; аналіз моделей незалежних держав 1917 – 1922 рр. в українських шкільних підручниках; відображення у шкільній історичній літературі взаємин людини і держави на прикладі української державності 1917 – 1922 рр. Більш глибокого вивчення потребують окремі складові означених моделей державності, зокрема проблема державних кордонів, зовнішньополітична діяльність, формування війська тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Джерела
1. Алтабаева Е. Б. Смутное время: Севастополь в 1917 – 1920 годах: Учебное пособие / Е. Б. Алтабаева. – Севастополь: “Телескоп”, 2004. – 384 с. : ил.
2. Бандровський О. Історія Стародавнього світу: Підручник для 6 кл. серед. загальноосвіт. навч. закл. / О. Бандровський. – 2 вид. – К.: Генеза, 2001. – 304 с.
3. Білоусько О. А. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ століття): Підручник для 10 класу загальноосвітньої школи / О. А. Білоусько, О. П. Єрмак, В. Я. Ревегук. – Полтава: “Оріяна”, 2005. – 312 с., іл., карти.
4. Бойко В. М. Рідний край: Підручник для 5 кл. загальноосвіт. шк. / В. М. Бойко. – К.: Реформа, 1999. – 135 с.
5. Братаніч Б. В. Історія рідного краю. Дніпропетровщина: Наш край під час Першої світової війни. Національної революції та соціалістичного будівництва. 1914 – 1939 рр. / Б. В. Братаніч, М. І. Романенко. – Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2007. – 414 с.
6. Ванцак Б. С. Рідний край: Навч. посібник / Б. С. Ванцак, В. М. Козюра. – Лубни, 1993. – 124 с.
7. Власов В С. Вступ до історії України: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. С. Власов, О. М. Данилевська. – Вид. 2-ге, переробл. та доповн. – К.: Генеза, 2010. – 208 с. : іл., карти.
8. Власов В С. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. закладів / В С. Власов, О. М. Данилевська. – К.: Генеза, 2006. – 200 с. : іл., карти.
9. Власов В. Вступ до історії України : Підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. закладів / В С. Власов, О. М. Данилевська. – К.: Генеза, 2001. – 248 с.: іл., карти.
10. Власов В. С. Вступ до історії України: підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В С. Власов, О. М. Данилевська. – К.: Абрис, 1999. – 279 с., іл.
11. Власов В. С. Історія України: 10 кл. навч. посібник для загальноосвіт. навч. закл. / В. С. Власов, С. В. Кульчицький. – К.: Літера ЛТД, 2010. – 256 с.:іл., карти.
12. Волинезнавство: матеріали з історії культури та природи краю (Експериментальний варіант електронної версії) / [Упоряд.: Бондаренко Г. В., Прокопчук В. Є., Кузьмич М. С., Яцечко С. В., картографічні матеріали Зузук Ф. В]. – Луцьк, 2009. – 2054 с. – 1 електрон. опт диск. (CD-ROM); 12 см.
13. Гісем О. В. Історія України. 10 клас. Рівень стандарту: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 256 с.: іл.
14. Голованов С. О. Історія Стародавнього світу: 6 кл.: Навч. посіб. / С. О. Голованов. – К.: А.С.К., 1999. – 304 с.
15. Грицак Я. Нарис історії України: Формування модерної української нації. ХІХ – ХХ ст.: [Навч. посібник для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів] / Я. Грицак. . – К.: Ґенеза, 1996. – 360 с.
16. Гриценко І. С. Гомін віків: Навчальний посібник з історії України для 5-го класу / Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. / Під ред. М. М. Карабанова. – К.: РВЦ “Проза”, 1994. – 192 с.
17. Гупан Н. М. Історія України: 10 кл. Рівень стандарту – акад. рівень // Н. М. Гупан, О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. – К.: Видавничий дім “Світ знань”, 2010. – 288 с.
18. Гупан Н. М. Новітня історія України: 1914 – 1939: 10 кл.: Навч. посіб. / Н. М. Гупан, О. І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 340 с.: іл., карти.
19. Державний стандарт базової середньої освіти. Освітня галузь “Суспільствознавство” // Освіта України. – 2004. – 20 січня. – №5. – С.6–7.
20. Дорошенко Д. Історія України: З малюнками: Для школи й родини / Д. Дорошенко / Передм. та комент. В. А. Смолія і В. М. Рички. – К.: Освіта, 1993. – 238 с.: іл.
21. Дюличев В. П. Крым от Таврической губернии до наших дней / В. П. Дюличев. – Симферополь: “Доля”, 2010. – 600 с., илл.
22. Дядиченко В. Історія Української РСР: Підручник для 7–8 класів восьмирічної школи / В. Дядиченко, Ф. Лось, В. Спицький / За ред. проф. Ф. Лося. – К.: Державне учбово-педагогічне вид-во “Радянська школа”, 1962. – 184 с.
23. Жуковський А. О. Нарис історії України / А. О. Жуковський, О. Субтельний; Ред. Я. Грицак, О. Романів. – Львів: Вид-во Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, 1992. – 230 с., 24 л. іл.
24. Заставецька О. Рідний край. Тернопільщина. 5 клас / О. Заставецька, Б. Заставецький, І. Вітенко. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 128 с.
25. История родного края (Часть вторая). Учебное пособие для 10 – 11 классов / [Р. Д. Лях, В. Н. Никольский, В. Д. Нестерцов та ін.]. – Донецк: Издательство “Фирма “Кардинал””, 1998. – 336 с.
26. История СССР. Учебник для 10 класса средней школы [Базилевич К. В., Бахрушин С. В., Панкратова А. М., Фохт А. В.] / Под ред. А. М. Панкратовой. – Ч.3. – М.: Гос. уч. пед. изд-во Наркомпроса РСФСР, 1963. – 336 с.
27. История СССР. Учебник для Х класса средней школы / [Базилевич К. В., Бахрушин С. В., Панкратова А. М., Фохт А. В.] / Под ред. А. М. Панкратовой. – Ч. 3. – М.: Гос. уч. пед. изд-во Наркомпроса РСФСР, 1940. – 368 с.
28. Іващенко О. М. Історія України в опорних таблицях / Іващенко О. М., Поліщук Ю. М.. – Житомир: ЖОІУВ, 1993. – 268 с.
29. Ігнатуша О. М. Історія рідного краю (Запорізька область): 1914–1939 рр. / О. М. Ігнатуша, В. Г. Ткаченко, Г. Ф. Турченко; Під ред. Ф. Г. Турченка. – Запоріжжя: Прем’єр, 2001. – 224 с.: іл.
30. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900 – 1939 рр.: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / [Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін.] – К.: Генеза, 2004. – 256 с.: іл., карти.
31. Історія Миколаєва: Навчальний посібник для 5 кл. загальноосвіт. шк. / Н. О. Кухар-Онишко, О. В. Гриневич, Н. М. Гаркуша. – Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2000. – 100 с.:іл.
32. Історія рідного краю (Харківщинознавство). Навчальний посібник / [Б. П. Зайцев, В. В. Скирда, В. В. Воропаєва та ін.]. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2002. – 264 с.
33. Історія Стародавнього світу: Навч. посіб. для 6 кл. серед. загальноосвіт.шк. / І. Я. Щупак, О. П. Решетникова. – Запоріжжя: Прем’єр, 1998. – 304 с.
34. Історія України. Всесвітня історія. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–12 класи. – К.: Ірпінь, 2005. – 142 с.
35. Історія України: Короткий курс / За заг. ред. С. М. Бєлоусова. – К.: Видавництво Академії Наук УРСР, 1940. – 411 с.: іл., карти.
36. Історія України. Короткий огляд. – Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат “Збруч”, АО “Тарнекс”, 1991. – 63 с.
37. Історія України: Навчальний посібник для 10 класу серед. загальноосвіт. шк. / Даниленко В. М., Гузенков С. Г., Колодяжний М. М. – Запоріжжя: Прем’єр, 2002. – 224 с. іл. – Укр. мова
38. Коваль М. В. Історія України. Матеріали до підручн. для 10–11 кл. середн. шк. / М. В. Коваль, С. В. Кульчицький, Ю. О. Курносов. – К.: “Райдуга”, 1992. – 512 с.
39. Коваль М. В. Історія України: Пробний навчальний посібник для 10–11 класів середньої школи / [М. В. Коваль, С. В. Кульчицький, Ю. О. Курносов, В. Г. Сарбей] ; За ред. акад. АН УРСР Ю. Ю. Кондуфора – К.: Радянська школа, 1991. – 336 с.
40. Козир І. А. Історія рідного краю (навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини) / І. А. Козир, С. І. Шевченко. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, КДПУ, 2001. – 72 с.
41. Коляда І. А. Історія України (1914 – 1939 рр.). 10 клас: Пробн. навчальн. посібник / І. А. Коляда, О. Е. Ількова, О. О. Сушко ; за заг. ред. проф. Реєнта О. П. – 4-е видання, доп. і перероб. – Х.: Скорпион, 2001. – 112 с.: іл.
42. Коляда І. А. Історія України: Зошит-конспект для учнів 10 класу / І. А. Коляда, О. О. Сушко. – К.: Магістр-S, 1995. – 104 с.
43. Концепція гуманітарної освіти України. – К.: Генеза, 1997. – 14 с.
44. Концепція та програми викладання історії України в школі (проекти). Матеріали ІV і V нарад з моніторингу шкільних підручників історії України. – К.: ВО “Стилос”, 2009. – 126 с.
45. Котляр М. Шляхами віків: Довідник з історії України / М. Котляр, С. Кульчицький. – К.: Україна, 1993. – 380 с.
46. Крип’якевич І., Дольницький М. Історія України / І. Крип’якевич, М. Дольницький М. – Львів: Меморіал, 1991. – 366 с.
47. Крушинський В. Ю. Історія України. Події. Факти. Дати / В. Ю. Крушинський, Ю. А. Левенець. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Зодіак – ЕКО, 1993. – 176 с
48. Кузик Б. М. До цілющих джерел рідної землі. Наш край з найдавніших часів і до сьогодення: Навч. посібник / Б. М. Кузик, Л. І. Литвин. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2006. – 224 с.
49. Кульчицький С. В. Історія України: Підруч. для 10 кл. серед. шк. / С. В. Кульчицький, М. В. Коваль, Ю. Г. Лебедєва. – К.: Освіта, 1998. – 288 с.
50. Кульчицький С. В. Новітня історія України (1914 – 1939): Підруч. для 10–го кл. загальноосвіт. навч. закл. / С. В. Кульчицький, Ю. І. Шаповал. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.: іл., карти.
51. Кульчицький С. В., Лебедєва Ю. Г. Історія України: Підручник для 10 кл. загальн. навч. закл. : рівень стандарту, академічний рівень / С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєва. – К.: Ґенеза, 2010. – 304 с. : іл., карти.
52. Кучерук О. С. Оповідання з історії України: Проб. підруч. до почат. курсу з історії України для 5 кл. серед. шк. / О. С. Кучерук ; за ред. проф. С. В. Кульчицького; упоряд метод апарату О. С. Кучерук і В. В. Єжов. – К.: Освіта, 1992. – 158 с.
53. Кучерук О. С. Оповідання з історії України: Проб. підруч. до почат. курсу з історії України для 5 кл. серед. шк. / О. С. Кучерук ; за ред. проф. С. В. Кульчицького; упоряд метод апарату О. С. Кучерук і В. В. Єжов. – 2-ге вид., доп. – К.: Освіта, 1993. – 239 с. : іл.
54. Лебедєва Ю. Г. Вивчення історії України. 10 клас: Посібник для вчителів / Ю. Г. Лебедєва. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 256 с.
55. Ліхтей І. М. Історія середніх віків: Підручник для 7 кл. / І. М. Ліхтей. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.
56. Лось Ф. Історія Української РСР. Посібник для 9–10 класів середньої школи / Лось Ф., Спицький В. / За ред. проф. Ф. Є. Лося. – видання сьоме перероблене – К.: Вид-во “Радянська школа”, 1974. – 192 с.
57. Лось Ф. Е. История Украинской ССР: Пособие для 9–10 классов / Лось Ф. Е., Спицкий В. Е. – Изд. 10-е, перераб. – К.: Радянська школа, 1979. – 190 с.
58. Лотоцький А. Л. Історія України для дітей / А. Л. Лотоцький. – Львів: Видавничий центр “Фенікс”, 1990. – 239 с.: іл.
59. Ми – одесити. Навчальний посібник з краєзнавства / [Бачинська О. А., Гопченко П. Г., Кирилюк О. С. та ін.] ; за заг. ред. проф. С. В. Козицького. – Вид. друге, доп.– Одеса: Пласке, 2008. – 296 с.
60. Мисан В. О. Вступ до історії України: Підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. О. Мисан. – Вид. 3-тє, перероблене. – К.: Генеза, 2003. – 200 с.: іл., карти.
61. Мисан В. О. Оповідання з історії рідного краю: Підруч. для 5-го кл. серед. шк. / В. О. Мисан. – К.: Генеза, 1995. – 144 с.
62. Мисан В. О. Оповідання з історії України, рідного краю: П’ятий клас / В. О. Мисан. – Рівне: Ред. газети “Зміна”, 1992. – 96 с.
63. Мисан В. О. Оповідання з історії України: Підруч. для 5-го кл. серед. шк. / В. О. Мисан. – К.: Генеза, 1997. – 208 с.
64. Мисан В. О. Оповідання з історії України: Підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. О. Мисан. – К.: Генеза, 2006. – 184 с.: іл., карти.
65. Мій Київ: навч. посіб. (2-е видання, зі змінами) / [Комаров Ю. С., Комарова П. Г., Алєксєєнко І. В., Атаманенко С. І.]. – К.: Сім кольорів, 2010. – 144 с. : іл.
66. Недосєкіна Т. В. Оповідання з історії рідного краю. Дніпропетровщина: Навч. посіб. для 5 кл. закл. Дніп. обл. / Т. В. Недосєкіна. – Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2000. – 125 с.
67. Овсянников А. Н. Новейшая история Украины (1918 – 1998): 10–11 кл. / А. Н. Овсянников– Х.: Моби-Дик, 1998. – 198 с.
68. Одесознавство / [Бондаренко Н.І., Вовк Л.В., Горбатюк ̇А.І. та ін]. – Одеса, 2010. – 384 с.
69. Олашин А. В. Історія Закарпаття: Посібник з краєзнавства / А. В. Олашин. – Мукачево: Карпатська вежа, 2009. – 293 с.
70. Островський В. Історія Прикарпаття: Посібник для загальноосвіт. навч. закладів / В. Островський. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2008. – 352 с.
71. Постанова Президента Академії Наук України №231 від 14.07.93 “Українська державність: витоки, традиції, шляхи історичного розвитку”
72. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. 10 – 12 клас. Історичний профіль. – Режим доступу:
http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/prog12
73. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. 10 – 11 класи. – Режим доступу:
http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/prog12
74. Програма для середніх навчальних закладів. Історія. 5–11 класи. – К.: Радянська школа, 1989. – 96 с.
75. Програма з історії України. 7–11 класи (Проект) // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1992. – №7–8. – 64 с.
76. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. (Нова редакція). 5–11 класи. – К.: Перун, 1998. – 92 с.
77. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5–11 класи // Історія в школах України. – 2001. – № 5. – С.10–16.
78. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5–11 класи. – К.: Перун, 2005. – 142 с.
79. Програми для середньої загальноосвітньої школи. Історія України. 5–11 класи. Всесвітня історія. 6–11 класи. – К.: Перун, 1996. – 126 с.
80. Программа по истории Украинской ССР. 8–11 классы (Проект). – К.: Радянська школа, 1990. – 47 с.
81. Путівник юного історика: постаті, події, поняття / Упоряд. А. В. Коненко. – Житомир: вид-во “Волинь”, 2002. – 512 с.
82. Реєнт О. П. Історія України у 10 класі: Навчально-методичний посібник для вчителів / О. П. Реєнт, І. А. Коляда. – К.: Аконіт, 2005. – 454 с.
83. Реєнт О. П. Історія України: Підручник для 10 кл. загальн. навч. закл. Рівень стандарту – акад. рівень / О. П. Реєнт, О. В. Малій. – К.: Генеза, 2010.
84. Реєнт О. П. Історія України: Посібник для 10 кл. загальноосвітніх шкіл / О. П. Реєнт, О. В. Малій. – К.: Фаренгейт, 2003. –
85. Рибак І. Наш край в історії України: Навчальний посібник / І. Рибак. – Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2010. – 260 с.
86. Сарбей В. Г. История Украинской ССР: Пробный учебник для 9 и 10 классов / В. Г. Сарбей, В. Е. Спицкий / Под ред. проф. В. Г. Сарбея / Пер.с укр. А. В. Ковальчук. – К.: Радянська школа, 1987. – 184 с.: ил.
87. Слюсаренко В. Г. Оповідання з історії Києва: Для 5 кл. загальноосвіт. шк. / В. Г. Слюсаренко, Ф. Л. Левітас. – К.: Гранд, 1998. – 125 с.
88. Смолій В. А. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К.: Генеза, 2007. – 324 с.
89. Субтельний О. Україна: історія / О. Субтельний / Пер. з англ. Ю. І. Шевчука; Вст. ст. С. В. Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.; іл.
90. Сумщина в історії України: Навчальний посібник / [Бєлашов В. І., Бєлінська Л. І., Близнюк А. М. та ін.]. – Суми: Видавництво “МакДен”, 2005. – 496 с.
91. Телячий Ю. Основні напрямки освітньої політики на Волині в період Української Народної Республіки (1917 – 1920 рр.) / Ю. Телячий // Волинезнавство: матеріали з історії культури та природи краю (Експериментальний варіант електронної версії) / [Упоряд.: Бондаренко Г. В., Прокопчук В. Є., Кузьмич М. С., Яцечко С. В., картографічні матеріали Зузук Ф. В]. – Луцьк, 2009. – 2054 с. – 1 електрон. опт диск. (CD-ROM); 12 см. – С.614–616.
92. Темиров Ю. Т. История (1914 – 1945 гг.). Интегрированный курс: Учебное пособие для 10 класса общеобразовательной школы / Ю. Т. Темиров, Н. Р. Темирова, И. Я. Тодоров. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998. – 488 с. [синх табл. С.457–465, Предмет указатель терминов и понятий С.466–467].
93. Турченко Ф. Г. Історія України. 10 кл. : підруч. для загальноосвіт. навч. закл.: профільний рівень / Ф. Г. Турченко. – К.: Генеза, 2010. – 304 с. : іл., карти.
94. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина перша. (1917 – 1945 рр.).: [Підручник для 10-го класу середньої школи] / Ф. Г. Турченко. – К.: Генеза, 1994. – 344 с. : іл., карти.
95. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939. Підруч. для 10-го кл. серед. загальноосвіт. навч. закл. / Ф. Г. Турченко. –
Вид.3-тє, виправл. та допов. – К.: Генеза, 2002. – 352 с.; іл.
96. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина перша. 1917 – 1945. 10 клас: Підручник для серед. загальноосвіт. шк. / Ф. Г. Турченко. Вид. 2-е, виправлене та доповнене. – К.: Генеза, 1998. – 384 с. : іл., карти.
97. Турченко Ф. Г. Новітня історія України: Навч. посіб.для серед. шкіл у семи вип. Випуск перший. Українська національно-демократична революція (1917 – поч. 1918 рр.) / Ф. Г. Турченко. – Запоріжжя 1993. – 52 с.
98. Тхор В. І. Наш край в історії України. Навчальний посібник для учнів 6–11 класів загальноосвітніх шкіл і нових закладів освіти Рівненської області / В. І. Тхор, В. М. Сніцаревич. – Рівне, 1997. – 119 с.
99. Федорак В. Ф. Історія рідного краю (7–11 класи): Підручник / В. Ф. Федорак, Н. І. Черкач. – Чернівці: Прут, 2001. – 176 с.
100. Федорак В. Ф. Хрестоматія з історії рідного краю. Частина ІІ. 10–11 класи. Навчальний посібник / В. Ф. Федорак, Н. І. Черкач. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 240 с.
101. Хоткевич Г. М. Історія України: Для мол. та серед. шк. віку / Г. М. Хоткевич / Упоряд. та передм. Н. М. Шумило; Післямова та комент. М. Ю. Брайчевського. – 2 вид.– К.: Веселка, 1993. – 228 с.
102. Хрестоматія з історії України: Посіб. для 10 кл. серед. школи / Упоряд.: С. В. Кульчицький, О. І. Ганжа. – К.: Освіта, 1998. – 176 с.
103. Хрестоматія з історії України: Посіб. для 7–11 кл. серед. шк. / Упоряд. В. І. Гусєв, Г. І. Сургай. – К.: Освіта, 1996. – 334 с.
104. Хрестоматія з історії України: Посіб. для вчителів / [В. І. Червінський, В. Є. Кругляков, В. В. Пилипенко та ін.] ; За ред. В. І. Червінського. – К.: Вежа, 1996. – 354 с.
105. Хрестоматія з новітньої історії України (1917 – 1945 рр.) : навчальний посібник для 10 кл. серед.шк. / Упоряд. Падалка С.С., Панченко П.П., Теплоухова Н.Г., Турченко Ф.Г. – К.: Генеза, 1998. – 400 с.
106. Шишка О. В. Наше місто – Львів: Посібник з курсу “Львовознавство” / О. В. Шишка. – Л.: Центр Європи, 2005. – Ч. ІІ. – 173 с.: іл.
107. Щупак І. Я. Історія рідного краю: Запорізька область (початковий курс) : Підручник для 5 класу середньої загальноосвітньої школи / І. Я. Щупак. – Запоріжжя: Прем’єр, 2001. – 144 с.; іл.
108. Юркова О. Нариси з історії Києва / Юркова О., Малаков Д., Кальницький М.. – К.: Генеза, 2002. – 384с.

2. Література

109. Аймермахер К. О “старых” и “новых” концепциях учебной литературы / Аймермахер К., Бордюгов Г., Вяземский Е. // История. – 2002. – № 14. – С.6.
110. Алексашкина Л. Н. Школьные учебники истории: тенденции и перспективы / Л. Н. Алексашкина // Настольная книга учителя истории / Сост. Т. И Тюляева. – М.: АСТ “Астрель”, 2003. – С.429–439.
111. Андрейцев В. Територіальні аспекти державності: проблеми практичної теорії / В. Андрейцев // Конкуренція. – 2005. – №3 (18). – С.56-58.
112. Баханов К. Написані з власного погляду (перше покоління українських підручників: основні напрямки модернізації) / К. Баханов // Історія в школах України. – 2004. – №5. – С.11–17.
113. Баханов К. Не втратити досвід поколінь (останні радянські підручники з історії під методичним “мікроскопом”) / К. Баханов // Історія в школах України. – 2004. – №4. – С.15–20.
114. Баханов К. Оновлення змісту сучасної шкільної історичної освіти / К. Баханов. – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2005. – 326 с.
115. Баханов К. Проблема ідейної та понятійної послідовності у підручниках / К. Баханов // Шкільна історія очима істориків-науковців: Матеріали Робочої наради з моніторингу шкільних підручників історії історії України / Упорядник Н. Яковенко. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. – С.47–65.
116. Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: Монографія / К. О. Баханов. – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2005. – 384 с.
117. Баханов К. О. Сучасний шкільний підручник з історії / К. О. Баханов. – Х.: Вид.група “Основа”, 2009. – 128 с.
118. Баханов К. О. Шкільна програма з історії: становлення змісту / К. О. Баханов. – Х.: Вид.група “Основа”, 2009. – 127 с.
119. Баханова С. Сучасний шкільний підручник як історіографічне явище / С. Баханова // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 14. – Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2008. – С.317–322.
120. Баханова С. Трансформація поглядів на моделі української державності ХХ століття у шкільних навчальних програмах з історії / С. Баханова // Сіверянський літопис. Всеукраїнський науковий журнал. – 2009 – № 2–3 (86–87). – С.128–136.
121. Баханова С. Українська держава П.Скоропадського у сучасних шкільних підручниках з історії / С. Баханова // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск.50. – Частина 1. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. – С.104–112.
122. Баханова С. Українська Народна Республіка доби Директорії в сучасних шкільних підручниках з історії / С. Баханова // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Збірник наукових праць. – Рівне: РДГУ, 2009. – Випуск 17. – С.202–206.
123. Баханова С. Українська Центральна Рада на останньому етапі її історії в сучасних шкільних підручниках з історії / С. Баханова // Науковий вісник Бердянського державного педагогічного університету. – №1. – Бердянськ: БДПУ, 2008. – С.75 – 84.
124. Баханова С. Українська Центральна Рада на початковому етапі Української революції в сучасних шкільних підручниках з історії / С. Баханова // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2008. – Вип. ХХІV: Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів. – С.119 – 124
125. Безрогов В. Г. Учебная литература по истории: современное состояние и перспективы / Безрогов В. Г., Богуславский М. В., Кошелева О. Е. // История. Ежегодное приложение к газете “Первое сентября”. – 1997. – №11. – С.1–3.
126. Беспалько В. П. Теория учебника: Дидактический аспект / В. П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1988. – 160 с
127. Бетс Антон де. Навчальні програми з історії та цензура підручників / Бетс Антон де // Українська історична дидактика: Міжнародний діалог (фахівці різних країн про сучасні українські підручники з історії): Зб. наук. ст. – К.: Генеза, 2000. – С.174–210.
128. Білян П. Я. Історіографія української революції 1917 – початку 1918 рр. / Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни / Петро Ярославович Білян; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Л., 2001. – 18 с. – укp.
129. Бобровник С. Українська радянська держава / С. Бобровник // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол. Ю. І. Римара. – К.: Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.
130. Бондаренко Д. Я. Революция 1917 года и Гражданская война в современных украинских учебниках истории / Д. Я. Бондаренко // Преподавание истории в школе. – 2009. – №10. – С.73–76.
131. Брайчевський М. Післямова / М. Брайчевський // Хоткевич Г. М. Історія України: Для мол. та серед. шк. віку. – К.: Веселка, 1993. – С.186–191.
132. Варшавчик М. Джерело історіографічне / М. Варшавчик // Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб. / В. М. Литвин, В. І. Гусєв та ін. – К.: Вища школа, 2002. – 430 с.
133. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення / Володимир Винниченко. – К.: Криниця, 1991. – 128 с.
134. Вітчизняна історія в школах і вузах України: останнє десятиліття. Семінар. – К., 2002. – 32 с.
135. Володин Д. Не разогнать ли нам артель “напрасный труд”: Антиквары против миротворцев / Д. Володин // Родина. – 2007. – №2. – С.2–6.
136. Володина Т. А. Учебник отечественной истории как предмет историографии: середина ХVІІІ – середина ХІХ веков / Т. А. Володина // История и историки. Историографический вестник. – 2004. – М.: Наука, 2005. – С.103–132.
137. Гаврилов М. І. Філософія демократичної державності: Дис... док. філ. наук. Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії / Гаврилов Микола Іванович. – Донецьк: Донецький держ. ун-т управління. – 2006. – 417 с.
138. Гайнеке С. Національне самоусвідомлення Франції та висвітлення теми “Нація і Друга світова війна” у французьких підручниках з історії / С. Гайнеке // Історична освіта: європейський та український досвід. Викладання національної історії в школах Центральної і Східної Європи / Пер. з нім. Н. Саповська, О. Красівська – “К.І.С.”, 2010. – С.184–209.
139. Галлагер К. Викладання історії в контексті сприяння демократичним цінностям і терпимості. Посібник для вчителів / К. Галлагер. – К.: Права, 1998. – 48 с.
140. Гирич І. Висвітлення деяких питань історії Другої світової війни в українських підручниках: імперський погляд / І. Гирич // Історія та правознавство. – 2007. – №19–21 (119–121). – С.81–91.
141. Гирич І. Від глухого кута етноцентризму до концепції засвоєння “чужого” як “свого” // Гирич Ігор. Історія України нового часу в сучасній шкільній освіті / Ігор Гирич. – К.: ВД “Стилос”, 2009. – С.48–63.
142. Гирич І. Нове бачення історії України в сучасних українських підручниках / І. Гирич // Історія України. – 1999. – № 25 – 28 (липень). – С.1–2.
143. Гирич І. Підручник як головний засіб будівництва держави / І. Гирич // Історія та правознавство. – 2007. – квітень. – № 11. – С.9–12.
144. Гирич І. Пристрасті навколо підручників з історії / І. Гирич // Історія України. – 2007. – № 9 (березень). – С. 3–7.
145. Гирич І. Суперечливі питання історії України та відображення їх у сучасних підручниках для 7 – 8 класів / І. Гирич, Р. Євтушенко // Історія в школах України. – 2000. – №2 – С.6–10.
146. Гирич І. Триумф сильних / І. Гирич // Критика. – 2006. – 4–12 грудня 110. – С.26–28.
147. Гирич І. Чи суперечить національний міф історичній правді? / І. Гирич // Українська історична дидактика: Міжнародний діалог (фахівці різних країн про сучасні українські підручники з історії): Зб. наук. ст. – К.: Генеза, 2000. – С.47–54.
148. Гирич І. Чому необхідно переосмислювати минуле? / І. Гирич, Ю. Шаповал. – К.: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, 2010. – 44 с.
149. Гирич І. Шкільна історія. Що стоїть за намаганням переписати за старим зразком українські підручники з історії / І. Гирич // Україна молода. – 2007. –13 січня. – С.7.
150. Гирич І. Б. З відстані часу / І. Б. Гирич // Свічення душі. Збірник пам’яті Наталії Теплоухової / Упоряд.: Н. Г. Теплоухова, П. П. Панченко. – К.: Генеза, 2000. – С.76–79.
151. Гирич Ігор. Історія України нового часу в сучасній шкільній освіті / Ігор Гирич. – К.: ВД “Стилос”, 2009. – 64 с.
152. Гнатюк Л. С. Внутрішня політика Гетьманату П. Скоропадського (1918 р.): українська історіографія проблеми: Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.06 / Сергій Леонідович Гнатюк; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М.С.Грушевського. – К., 2002. – 20 с. – укp.
153. Голомозда К. Історичні ідентичності в історіографічних рефлексіях / К. Голомозда. – Режим доступу:
http://www.kennan.kiev.ua/kkp/content/conf06/papers/Golomozda.html
154. Гончаренко Н. Козацькі повстання і війни у шкільних підручниках: усталені та нові інтерпретації / Н. Гончаренко // Історична освіта: європейський та український досвід. Викладання національної історії в школах Центральної і Східної Європи / Пер. з нім. Н. Саповська, О. Красівська – К.: “К.І.С.”, 2010. – С.244–265.
155. Гончаренко Н. Міфи в сучасних підручниках з історії України / Н. Гончаренко // Історична міфологія в сучасній українській культурі. Матеріали дослідження. – К.: Стилос, 1998. – С.68–82.
156. Гончаренко Н. Школа іншування / Н. Гончаренко, М. Кушнарьова // Критика. – 2001. – №4 (42). – С.20–23.
157. Грибоєдов С. В. Українська держава П. Скоропадського: історіографічне дослідження: Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни / Сергій Валентинович Грибоєдов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2001. – 19 с.
158. Грицак Я. Як викладати історію України після 1991 року / Я. Грицак // Страсті за націоналізмом. Історичні есеї. – К.: Критика, 2004. – С.11–23.
159. Грицак Я. Українська історіографія. 1991 – 2001. Десятиліття змін / Я. Грицак // Україна модерна. – 2005. – Ч.9. – К.-Л.: Критика, 2005. – С.43–68.
160. Гуманітарна освіта в Україні / Збірник матеріалів семінару Київського проекту Інституту Кеннана, 18 грудня 2001 р. – К., 2001. – 54 с.
161. Гупан Н. Нові підходи до відбору та структурування змісту підручника з історії України / Н. Гупан // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Вип. І. Част.І. – Х.:ХДУ, 2008. – С.68–72.
162. Давлєтов О. Нацизм як феномен ХХ ст.: передумови виникнення, соціально-політичні корені, обґрунтування понять у сучасній шкільній історичній літературі України / О. Давлєтов // Українська історична дидактика: Міжнародний діалог (фахівці різних країн про сучасні українські підручники з історії): Зб. наук. ст. – К.: Генеза, 200