ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА І. М. КАМАНІНА (1850-1921): ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ : Документальное наследие И. М. Каманин (1850-1921): источниковедческий АСПЕКТ



  • Название:
  • ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА І. М. КАМАНІНА (1850-1921): ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ
  • Альтернативное название:
  • Документальное наследие И. М. Каманин (1850-1921): источниковедческий АСПЕКТ
  • Кол-во страниц:
  • 358
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА
    ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО

    На правах рукопису

    ЯКОБЧУК НАДІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

    УДК 930.2:Каманін”19/20”

    ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА І. М. КАМАНІНА (1850-1921): ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

    07.00.06 – історіографія, джерелознавство
    та спеціальні історичні дисципліни

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук

    Науковий керівник
    Руденко Наталія Василівна
    кандидат історичних наук, доцент






    Київ – 2011









    ЗМІСТ



    Перелік умовних скорочень……………………………………………………
    Вступ………………………………………………………………………….....
    Розділ 1. Стан наукової розробки та джерельна база дослідження…..……..
    1.1. Історіографія проблеми……………………………………………………
    1.2. Джерельна база та методика дослідження…………………………….....
    Розділ 2. Документальна спадщина І. Каманіна як джерельний комплекс…
    2.1. Документальна спадщина дослідника: історія формування, склад, сучасний стан збереження……………………………………………………...
    2.2. Структура документальної спадщини І. Каманіна………………………
    2.3. Просопографічна складова документальної спадщини ученого………..
    Розділ 3. Науковий доробок І. Каманіна як історіографічне джерело……....
    3.1. Джерельна цінність та інформаційний потенціал історичних
    праць ученого…………………………………………………………………...
    3.2. Архівознавча, археографічна та палеографічна спадщина
    І. Каманіна………………………………………………………………………
    Розділ 4. Листування І. Каманіна як історичне джерело…………………….
    4.1. Епістолярій ученого як джерело дослідження становища
    архівної справи в Україні на початку ХХ століття…………………………...
    4.2. Листування І. Каманіна як джерело дослідження історії видання
    творів українських письменників……………………………………………...
    4.3. Відображення у листах громадсько-політичного та культурного
    життя України 1880-1920-х років……………………………………………...
    Висновки………………………………………………………………………...
    Список використаних джерел та літератури………………………………….
    Додатки………………………………………………………………………….









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ



    ВР ІЛ НАНУ Відділ рукописних фондів і текстології Інституту
    літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України
    Держархів м. Києва Державний архів міста Києва
    ЗНТШ «Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка»
    ІНО ім. М. П. Драгоманова Інститут народної освіти імені М. П. Драгоманова
    ІР НБУВ Інститут рукопису Національної бібліотеки
    України імені В. І. Вернадського
    КЦАДА Київський центральний архів давніх актів
    УАН Українська Академія Наук
    ЦДАМЛМ України Центральний державний архів-музей літератури і
    мистецтва України
    ЦДІАК України Центральний державний історичний архів
    України, м. Київ
    ЧИОНЛ «Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца»








    ВСТУП



    Актуальність дослідження. Розвиток української історичної науки на сучасному етапі позначений відродженням традицій, основа яких була закладена в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., застосуванням нових підходів і методів до вивчення актуальних проблем минулого. Одним із основних напрямів сучасних історико-джерелознавчих досліджень є персоніфікація історії в усій її багатогранності, надання першочергового значення людському фактору, що передбачає вивчення історичних подій через вплив на них конкретних особистостей, розгляд історії як результату інтелектуальної діяльності безпосередніх її творців та свідків. Вітчизняні дослідники все частіше звертаються до питання «повернення спадщини» та персоналій учених-істориків, намагаючись осягнути визначальні чинники творчості, спосіб мислення, погляди та досвід авторів історичних текстів в нерозривному зв’язку з провідними ідеями їхньої епохи та оточення.
    Тенденція «олюднення історії» спонукає історичне джерелознавство до ґрунтовнішого дослідження джерел особового походження, спадщини учених, які своїми напрацюваннями сприяли нагромадженню знань, пошуку та збереженню важливих документів, формуванню методології вітчизняної історичної науки, заклали основи розвитку багатьох спеціальних дисциплін, а також були очевидцями або учасниками ключових змін своєї доби.
    Кінець ХІХ ст., що характеризується зміною методологічних орієнтирів, піднесенням ролі історичних знань, заслуговує на особливу увагу дослідників. У цей період одним з визначних центрів розвитку історичної науки в Україні був Університет Св. Володимира у Києві, де під керівництвом В. Б. Антоновича було створено історичну школу документалістів, представники якої заклали основи українського джерелознавства, запровадили до наукового обігу великий масив історичних джерел та реалізували концепцію регіонального дослідження історії України доби середньовіччя. Київську школу асоціюють з постатями В. Б. Антоновича, М. В. Довнар-Запольського та їх учнів. Окремим членам Київської історичної школи було приділено значно менше уваги, з огляду на їх наукові досягнення, які здавалися менш вагомими в порівнянні з здобутками їх відомих колег. До таких належить представник старшого покоління Київської історичної школи, учень В. Антоновича Іван Михайлович Каманін (1850-1921) з ім’ям якого пов’язані становлення і розвиток архівної справи в Україні, зокрема розробка методики опису та експертизи історичних документів, початок української палеографії, дослідження історії козацтва, міста Києва, церкви, національних меншин тощо. Учений перебував у центрі наукового та громадського життя України останньої третини ХІХ – початку ХХ ст., брав активну участь у роботі організацій та установ, створених для розвитку і популяризації історичних досліджень. Серед них: Історичне товариство Нестора-літописця, Київська археографічна комісія, Московське Імператорське археологічне товариство, Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Українське наукове товариство в Києві, Київський відділ Імператорського Російського воєнно-історичного товариства, Київське товариство охорони пам’яток старовини і мистецтва та інші. Учений працював у складі кількох комісій Української Академії Наук (УАН), зокрема комісії для виучування західноруського і українського права та постійної комісії для складання історично-географічного словника української землі.
    І. Каманін залишив велику та тематично різноманітну документальну спадщину, що репрезентована масивом опублікованих та неопублікованих праць з української, російської та всесвітньої історії, слов’янства, церкви, архівознавства, археографії, палеографії, історіографії, археології, філігранології, біографістики та інших галузей знань, спогадами та комплексом приватного листування. Його перу належить близько 300 наукових праць, серед яких статті, археографічні публікації, монографії, збірники. Масив виявленого листування налічує 725 одиниць кореспонденції до різних адресатів та відповідей на них.
    Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена рядом чинників:
    – по-перше, відсутністю комплексного джерелознавчого дослідження документальної спадщини І. Каманіна;
    – по-друге, значним інформаційним потенціалом спадщини ученого для дослідження проблем вітчизняної історії ХVI-ХІХ ст., становлення і розвитку архівної справи України та ряду спеціальних історичних дисциплін, а також окремих аспектів громадського та культурного життя України останньої чверті ХІХ – перших двох десятиліть ХХ століття;
    – по-третє, потребою систематизації та критичного аналізу масиву наукових досліджень та епістолярію І. Каманіна.
    Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планової теми відділу пам’яток духовної культури Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України «Історико-культурна спадщина України ХVII-XX cт.». Державний реєстраційний номер 0105U007946.
    Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі виявлення та аналізу документальної (архівної, бібліографічної) спадщини І. Каманіна визначити її структуру, зміст та інформаційний потенціал для дослідження проблем історії України, становлення і розвитку архівознавства, археографії, палеографії, філігранології, а також громадського і культурного життя кінця ХІХ – початку ХХ століття.
    Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:
    – визначити ступінь наукової розробки проблеми в історіографії;
    – охарактеризувати і класифікувати джерельну базу дослідження;
    – дослідити походження, історію формування, стан збереження документальної спадщини І. Каманіна як джерельного комплексу;
    – здійснити класифікацію та проаналізувати основні складові компоненти документальної спадщини ученого;
    – на основі комплексу різноманітних джерел виокремити риси просопографічного портрету історика;
    – охарактеризувати науковий доробок і визначити основні напрями наукових досліджень І. Каманіна;
    – з’ясувати інформаційний потенціал масиву наукових праць І. Каманіна як історіографічного джерела, визначити їх місце у контексті розвитку історичних знань наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття;
    – виявити масив епістолярію І. Каманіна та його кореспондентів, що зберігається у фондах вітчизняних архівів, рукописних колекціях бібліотек і наукових інститутів України, проаналізувати його зміст, визначити джерельне значення листів для дослідження основних напрямів діяльності архівних установ та громадських організацій, видавничої справи, особливостей літературного процесу, громадського і культурного життя України кінця ХІХ – початку ХХ століття.
    Об’єктом дослідження є документальна спадщина І. Каманіна, що включає опубліковані наукові праці і рукописи, епістолярну спадщину, спогади та неопубліковані архівні джерела.
    Предметом дослідження є зміст, структура та джерельний потенціал документальної спадщини І. Каманіна для дослідження розвитку вітчизняної історичної науки та спеціальних історичних дисциплін, особливостей громадського та культурного життя України останньої чверті ХІХ – перших двох десятиліть ХХ століття.
    Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на засадах історизму, об’єктивності та системності. У процесі джерелознавчого дослідження було використано загальнонаукові методи – аналітичний, синтетичний, класифікації, логічний та ретроспективний, а також історичні – історико-порівняльний, проблемно-хронологічний та біографічний, які дали можливість комплексно дослідити структуру та формування документальної спадщини І. Каманіна. Крім того, застосовувалися джерелознавчі методи: евристичний, атрибуції та ідентифікації, критичний, археографічний, текстологічний, за допомогою яких вдалося встановити походження та взаємозв’язки джерел, систематизувати великий масив опублікованих праць дослідника, здійснити атрибуцію багатьох листів, проаналізувати зафіксовану в них інформацію та розкрити її значення для дослідження проблем вітчизняної історії, розвитку архівної справи України, становлення окремих спеціальних історичних дисциплін, особливостей громадського та культурного життя Києва та України вцілому.
    Хронологічні межі дослідження у широкому розумінні охоплюють роки життя ученого, тобто період з 1850 до 1921 р., а у вузькому обмежуються останньою чвертю ХІХ – 20-ми рр. ХХ ст. – часом активної наукової і громадської діяльності І. Каманіна, яка розпочалася на початку 1870-х рр. з праці у Київському архіві під керівництвом В. Антоновича, а згодом на посаді вільнонайманого співробітника і тривала до кінця життя дослідника.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що
    – вперше проведено комплексне дослідження усіх складових частин документальної спадщини І. Каманіна, що зберігається в архівах, бібліотеках та рукописних колекціях інститутів НАН України, до наукового обігу залучено значну кількість нових джерел;
    – досліджено процес формування, склад, структуру документальної спадщини ученого;
    – проведено класифікацію і аналіз джерел, розглянуто офіційні документи, біографічні джерела, науковий доробок, спогади, епістолярій І. Каманіна;
    – на основі аналізу різноманітних джерел виокремлено риси просопографічного портрету ученого в контексті дослідження його біографії, уточнено біографічні відомості;
    – розкрито інформаційний потенціал історичних, археографічних, архівознавчих та палеографічних праць І. Каманіна для дослідження розвитку цих галузей знань у кінці ХІХ – на початку ХХ століття;
    – встановлено, що виявлене листування І. Каманіна дозволяє простежити особливості розвитку архівної справи в Україні, діяльність наукових товариств, відтворити історію одного з перших видань творів П. Куліша, поглибити знання про події громадського та культурного життя, у яких дослідник брав активну участь та яким давав свою оцінку;
    – визначено ступінь збереженості документальної спадщини І. Каманіна: складено найбільш повну бібліографію його праць, зведені таблиці кількості рукописів опублікованих і неопублікованих досліджень та листування ученого і його кореспондентів.
    Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони ґрунтуються на значному за обсягом, новому джерельному масиві, що вперше залучається до наукового обігу. Вони збагачують джерельну базу та історіографію багатьох проблем вітчизняної історії ХVІ-ХІХ ст. та спеціальних дисциплін, а також громадського та культурного життя України кінця ХІХ – початку ХХ століття. Наведені у дисертації фактологічні відомості, викладенні положення та зроблені висновки можуть бути використані для підготовки узагальнюючих досліджень та розробки лекційних курсів з історіографії історії України, джерелознавства, історії архівної справи, палеографії, історії української літератури, історичної біографістики. Листування дослідника дає можливість детально реконструювати історію видання одного з перших зібрань творів П. Куліша, сформувати уявлення про стан архівних установ на початку ХХ ст., а також громадське і культурне життя Києва та інших регіонів України зазначеного періоду.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на 9 міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях і семінарах: 1) Міжнародна наукова конференція «Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів» (Київ, 7-8 жовтня 2008 р.); 2) Х Міжнародна наукова конференція молодих учених (Київ, 23-25 червня 2009 р.); 3) Міжнародна наукова конференція «Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризація» (Київ, 29-30 вересня 2009 р.); 4) V науковий семінар до дня народження М. П. Старицького «Роль визначних особистостей – митців, діячів науки та культури у процесі формування національної самосвідомості наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.» (Київ, 17 грудня 2009 р.); 5) Треті всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків: Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії (Київ, 12 березня 2010 р); 6) ХІХ Всеукраїнська наукова конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні» (Київ, 24-25 березня 2010 р.); 7) ІІ Міжнародна наукова конференція молодих науковців, аспірантів, здобувачів: Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії (Рівне, 8-9 грудня 2010 р.); 8) Всеукраїнська наукова конференція «Шості Богданівські читання» (Черкаси, 10 грудня 2010 р.); 9) VІ науковий семінар до дня народження М. П. Старицького «Роль визначних особистостей – митців, діячів науки та культури у процесі формування національної самосвідомості наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.» (Київ, 15 грудня 2010 р.); Текст дисертаційного дослідження був обговорений на засіданнях відділу пам’яток духовної культури Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
    Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження розкриті у 10 авторських статтях, 6 з яких опубліковані у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для апробації результатів кандидатських і докторських дисертацій.
    Структура дисертації зумовлена поставленою метою та завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та семи додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 358 сторінок, з них 195 основного тексту. Список джерел та літератури (573 позиції) становить 54 сторінки, а додатки – 109 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. Документальна спадщина визначена як сукупність опублікованих та архівних джерел, що відображають життя та діяльність особи у різноманітних аспектах і є результатом її інтелектуальної праці. Документальна спадщина І. Каманіна складається з виявлених у вітчизняних архівах та бібліотеках опублікованих праць та рукописів, біографічних джерел, спогадів, листування.
    На основі аналізу історіографії з’ясовано, що до наукового доробку І. Каманіна дослідники звернулися за його життя (рецензії Н. Молчановського, М. Любавського, С. Томашівського та ін.). Перші біографічні статті опубліковано 1926 р. (В. Щербина, М. Василенко). Науковий інтерес до постаті та спадщини ученого пожвавився напередодні і після відновлення незалежності України, про що свідчать статті О. Ситника, О. Ємець, Ю. Мицика, М. Крячка, О. Нагірняка та ін. Протягом останніх двох десятиліть до наукового обігу залучено спогади, окремі праці, частину листування історика (О. Ємець, Л. Муромцева, В. Страшко, Л. Сухих). Однак, спеціальне джерелознавче дослідження всього масиву документальної спадщини І. Каманіна відсутнє.
    2. Джерельна база дисертації включає: 1) офіційні документи (опубліковані та архівні), які містять інформацію про діяльність наукових і громадських установ, у яких учений брав безпосередню або опосередковану участь (КЦАДА, Київське товариство охорони пам’яток старовини і мистецтв та ін.); 2) наукові праці І. Каманіна, які дозволяють сформувати уявлення про погляди та інтереси дослідника, основні напрями діяльності; 3) джерела особового походження (спогади, епістолярій та ін.).
    Встановлено, що виявлена джерельна база є достатньо репрезентативною для комплексного джерелознавчого дослідження документальної спадщини І. Каманіна, з’ясування її інформаційного потенціалу та значення для вивчення процесу розвитку історичної науки, становлення спеціальних історичних дисциплін у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (архівознавство, археографія та ін.), а також особливостей громадсько-культурного життя України вказаного періоду. Опрацьовані джерела зберігаються у 14 фондах трьох державних архівів та 24 фондах рукописних колекцій одного наукового інституту і однієї бібліотеки України: ЦДІАК України, ЦДАМЛМ України, Держархів м. Києва, ВР ІЛ НАНУ, ІР НБУВ.
    3. Особливістю джерельної бази є наявність у державних архівах особових фондів І. Каманіна (ЦДІАК України, ЦДАМЛМ України, ІР НБУВ, ВР ІЛ НАНУ), у яких відклався основний масив його спадщини. Документи ученого надходили до цих установ протягом 1920-1960-х рр. Більшість з них – автографи наукових праць, листів, рукописні копії зібраних ним документів, рукописи інших осіб.
    4. Проведено класифікацію і визначено структуру спадщини ученого. Її кількісний та джерелознавчий аналіз здійснено за такими групами: 1) наукові праці; 2) біографічні джерела; 3) епістолярій. Встановлено, що центральне місце у документальній спадщині дослідника посідає науковий доробок (близько 300 праць, з них 260 – опубліковані). Ступінь збереження рукописів досліджень І. Каманіна становить 17.8%. З 38 неопублікованих праць у рукописному варіанті виявлено 18. Кількість рукописів опублікованих досліджень – 35. Масив біографічних джерел найменший за кількісними показниками. Листування І. Каманіна та його адресатів і кореспондентів, виявлене у фондах архівів, рукописних колекціях бібліотек і наукових установ України налічує 725 одиниць (з них 24 – опубліковано). Аналіз складових компонентів спадщини ученого дозволив визначити напрями його наукової діяльності: історія України, археографія, архівознавство, палеографія, філігранологія.
    5. У процесі джерелознавчого аналізу документальної спадщини дослідника з’ясовано, що вона містить інформацію особистісного змісту, що дає можливість уточнити факти його біографії, визначити основні риси просопографічного портрету. Уточнено відомості про студентські роки, дату початку роботи в КЦАДА та призначення директором архіву, особливості роботи у 1920-х роках.
    Встановлено, що просопографічні сюжети в опрацьованих джерелах фрагментарні. На основі аналізу офіційних документів, джерел особового походження, фотодокументів, наукових праць визначено особливості характеру, професійні якості ученого, його ставлення до праці, взаємовідносини з оточенням, окремі деталі родинного життя.
    6. Науковий доробок І. Каманіна є результатом багаторічної архівної роботи, яка стала підґрунтям для формування його наукових поглядів, світогляду, бачення історичного процесу. Для статей та монографій характерна широка джерельна база. Частина праць містить тексти історичних джерел. Основу наукової спадщини І. Каманіна становлять історичні дослідження. Більшість з них присвячена історії козацтва та м. Києва. Інші напрями (історія національних меншин, церкви, слов’ян, літератури) не були для ученого ключовими.
    7. Праці І. Каманіна свідчать, що він був представником народницького напряму в історіографії. На його дослідженнях позначився вплив В. Антоновича, методологічних принципів Київської історичної школи. Учений одним з перших зосередився на вивченні економічних проблем історії козацтва, проаналізував процес розвитку козацького землеволодіння.
    І. Каманін – один із біографів П. Сагайдачного і Б. Хмельницького, хоча його гіпотези були неоднозначно оцінені сучасниками. У статтях науковця також детально проаналізовано причини і привід, регіональні особливості Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст., участь у ній різних верств українців. Його праці з історії Києва – важливе джерело вивчення проблеми самоврядування міста за магдебурзьким правом та особливостей соціального розвитку міської громади. Підтримуючи своїх попередників (С. Голубєв), учений аргументовано довів загальноприйняту на сьогодні позицію про ім’я засновниці Київської братської школи, визначив дату виникнення навчального закладу. Він також є автором першого ґрунтовного наукового дослідження з історії Звіринецьких печер, яке не втратило актуальності. Наукові дослідження І. Каманіна з історії козацтва і Києва залучені до історіографії праць сучасних учених (В. Щербак, Н. Білоус, З. Хижняк).
    З’ясовано, що низка праць містила суперечливі висновки. Це гіпотези щодо виникнення Запорізької Січі, походження Б. Хмельницького, ідеалізація постатей гетьманів, переоцінка договорів козаків з поляками, погляди щодо чисельності єврейського населення на Лівобережній України.
    У процесі джерелознавчого аналізу визначено інформаційний потенціал і значення праць І. Каманіна з архівознавства, археографії, палеографії. Встановлено, що він обґрунтував шляхи вдосконалення архівної справи в Україні. Учений розробив проекти організації спеціальних архівних установ (воєнно-центральні архіви, Київська учена архівна комісія), принципи експертизи історичних документів, порушив питання про створення української актографії. Доробок науковця в галузі археографії представлений працями, у яких до наукового обігу залучено великий масив (понад 500 од.) історичних документів, та описами актових книг (20). У дослідженнях з палеографії обґрунтовано його власну методику та розроблено інструментарій аналізу рукописів ХV-ХVІІІ ст. (метричний метод), проаналізовано особливості розвитку українського скорописного письма. З’ясовано, що палеографічні дослідження ученого зберігають своє наукове значення, про що свідчать праці сучасних фахівців (В. Панашенко, С. Міщук, О. Журба).
    Встановлено, що заслугою І. Каманіна є видання альбому водяних знаків на папері документів ХVІ-ХVІІ ст., що був позитивно оцінений фахівцями початку ХХ ст. (О. Гераклітов, В. Данилевич, М. Горбань, І. Крип’якевич) і сучасними науковцями (Я. Дашкевич).
    8. Цінним джерелом є епістолярій І. Каманіна. Більшість адресатів і кореспондентів дослідника були видатними науковцями. Встановлено, що у листах домінують сюжети, пов’язані з професійною та громадською діяльністю І. Каманіна.
    Листування з М. Владимирським-Будановим, Ф. Титовим, І. Корольковим містить відомості про розробку уніфікованих принципів складання описів актових книг, вдосконалення методів дослідження рукописних пам’яток ХІV-ХVІІІ ст. тощо. У кореспонденціях до М. Грушевського, В. Іконнікова, А. Шелухіна, М. Стороженка зафіксовано інформацію про становище КЦАДА на початку ХХ століття.
    Значний масив (понад 520 од.) становить листування з українськими письменниками і громадськими діячами (О. Куліш, І. Білозерський, П. Стебницький та ін.), де розкриваються обставини підготовки до друку та видання одного з перших багатотомних зібрань творів П. Куліша.
    З’ясовано, що важливими сюжетами у листуванні І. Каманіна є події громадського, культурного, політичного життя Києва 1880-1920-х років. У кореспонденціях до В. Іконнікова В. Модзалевського, М. Дашкевича та ін. містяться відомості про роботу наукових товариств міста. Об’ємним є масив інформації про організацію та проведення громадських заходів, у яких І. Каманін брав участь: археологічні з’їзди, роковини вчених, письменників та митців. У листах до О. Куліш та І. Білозерського важливою є інформація про становище українських музеїв: П. Куліша у селі Кінашівка на Чернігівщині, Чернігівського земського музею В. Тарновського, Київського музею старожитностей та мистецтв. У кореспонденціях до О. Куліш і М. Владимирського-Буданова наявні відомості про політичну ситуацію у Києві у 1903-1905 рр.
    9. Документальна спадщина І. Каманіна є цілісним масивом джерел, різноманітних за змістом та походженням. Вона має значний інформаційний потенціал, що дозволяє простежити особливості розвитку вітчизняної історичної науки, становлення спеціальних історичних дисциплін у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Інформація, зафіксована у наукових працях, біографічних джерелах, листуванні ученого дає можливість з’ясувати його погляди, дослідницькі пріоритети, відносини з сучасниками, наукові проблеми що були актуальними за його життя.
    10. У процесі евристичної роботи у фондах вітчизняних архівів, бібліотек та інститутів НАН України, опрацювання періодичної преси, наукових публікацій з’ясовано псевдоніми і криптоніми І. Каманіна (О. Щуровський, Ол. Щуровський, О. Щ., И. К-ъ), складено найповнішу на сьогодні бібліографію його праць (277 позицій). Встановлено чисельність та місце знаходження виявлених рукописів та листів науковця, здійснено атрибуцію частини кореспонденцій, опрацьовано біографічні довідки про його адресатів і кореспондентів.
    11. У ході дослідження виявлено прогалини у реєстрі наукової та епістолярної спадщини І. Каманіна, що зумовлює необхідність продовження роботи. Необхідно встановити місце публікації та виявити рукописи праць, що були надруковані у короткому викладі в ЧИОНЛ, з’ясувати, чи збереглися неопубліковані дослідження ученого з укладеного ним списку. Аналіз листування І. Каманіна дав підстави стверджувати, що кореспонденції можуть зберігатися в архівах за межами України.
    12. Встановлено, що, незважаючи на певний суб’єктивізм, праці І. Каманіна не втратили актуальності. Доцільно перевидати окремі статті з історії Києва і козацької доби, архівознавства, палеографії, опублікувати невидані статті, залучити до наукового обігу листування ученого, що на сьогодні опрацьовано частково.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

    Архівні джерела

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ

    Ф. КМФ 15 Документи археологічних і рукописних відділів бібліотеки Польської Народної Республіки, які відображають історію України.
    оп. 1.
    1. Спр. 22. Лист І. Каманіна до І. Вежбовського. 1912 р., 2 арк.
    Ф. 128 Києво-Печерська Лавра.
    оп. 1.
    2. Спр. 2987. Справа духовного собору Києво-Печерської Успенської Лаври про XI Археологічний З’їзд в м. Києві в 1899 році. 7 листопада 1897 – 15 червня 1899 рр., 12 арк.
    Ф. 237 Каманін Іван Михайлович Каманін (1850-1921) – архівіст, археограф.
    оп. 1.
    3. Спр. 1. Доповідна записка І. М. Каманіна секретарю Української Академії Наук А. Ю. Кримському про проведену роботу археографічної комісії. Чернетка, 2 арк.
    4. Спр. 1а. Службова характеристика співробітника бібліотеки ВУАН А. І. Каманіної. 1930 рік. Машинопис, 1 арк.
    5. Спр. 2. Виписки з актових книг Київського центрального архіву давніх актів, зроблені І. Каманіним. ХІХ ст., 92 арк.
    6. Спр. 3. Опис справ Київського Губернського архіву, що містять документи з військової історії за 1823-1832 роки, складений І. Каманіним. Кінець ХІХ століття. Рукопис. Оригінал, 18 арк.
    7. Спр. 4. Звернення галицького і львівського єпископа Гедеона Балабана до віруючих з питань книгодрукування в зв’язку зі смертю Івана Федорова. 1585 рік. Рукописна копія, 6 арк.
    8. Спр. 5. Текст промови коронного канцлера Юрія Оссолінського про становище в Польщі. [близько 1648 року.]. Рукописна копія., 5 арк.
    9. Справа 6. Документи латинською мовою. 1648 рік. Рукописні копії, 30 арк.
    10. Спр. 7. Лист переяславського полковника Тимофія Цецури до полковників і суддів Українських полків з закликом перейти на сторону польського короля.17 століття. Рукописна копія, 3 арк.
    11. Спр. 8. Лист перекопського старости Карач-бея гетьману Б. Хмельницькому про збереження союзу з кримським ханом. 1655 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    12. Спр. 9. Лист коронного канцлера Радчевського наказному отаману Івану Нечипоренку з проханням припинити напади на маєтки шляхти. 1655 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    13. Спр. 10. Лист гетьмана Б. Хмельницького російському цареві Олексію Михайловичу з повідомленням про перемоги козаків над поляками і татарами. 1655 рік. Рукописна копія, 4 арк.
    14. Спр. 11. Лист коронного підканцлера Радзиєвського генеральному писарю І Виговському з повідомленням про повернення монаха Данила. 1655 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    15. Спр. 12. Забов’язання коронного підканцлера Радзиєвського сотнику Івану Земецькому про надання йому жалуваної грамоти на села Балинь, Велимці і Бурки в Ратиньскому старостві. 1655 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    16. Спр. 13. Лист коронного підканцлера Радзиєвського гетьману Б. Хмельницькому з повідомленням про можливі вторгнення татар на Україну. 1655 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    17. Спр. 14. Лист грецького монаха Даниїла до наказного отамана Івана Нечипоренка про ставлення шведського короля до подій в Україні. 1655 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    18. Спр. 15. Лист Христофора Корицького до Станіслава Потоцького та польського короля Яна Казиміра з приводу його участі в походах проти Запорізьких козаків. 1655 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    19. Спр. 16. Грамота російського царя Олексія Михайловича гетьману Б. Хмельницькому про підтвердження всіх прав, привілеїв і свобод міщан м. Чернігова. 1656 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    20. Спр. 17. Грамота російського царя Олексія Михайловича гетьману Б. Хмельницькому про заборону брати мито з супроводу антіохійського патріарха Макарія при проїзді через Україну. 1656 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    21. Спр. 18. Грамоти гетьмана Б. Хмельницького ті генерального писаря І Виговського до думного дяка Ларіона Лопухіна з подякою за доповіді про українські справи цареві Олексію Михайловичу. 1656 рік. Рукописні копії, 3 арк.
    22. Спр. 19. Листи шведського короля Густава гетьману Б. Хмельницькому про військові дії з Польщею. 1656 рік. Рукописні копії, 4 арк.
    23. Спр. 20. Лист генерального писаря І. Виговського до думного дяка Ларіона з проханням клопотати перед російським царем Олексієм Михайловичем про прийом послів від гетьмана Б. Хмельницького. 1656 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    24. Спр. 21. Лист генерального писаря І. Виговського до думного дяка Ларіона Лопухіна з подякою за надіслані вісті. 1656 рік. Рукописна копія, 3 арк.
    25. Спр. 22. Відписка Андрія Бутурліна російському царю Олексію Михайловичу про зустріч ним у Києві антіохійського патріарха Макарія. 1656 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    26. Спр. 23. Лист гетьмана Б. Хмельницького до шведського короля про згоду прийняти шведських послів. 1657 рік. Рукописна копія, 3 арк.
    27. Спр. 24. Лист гетьмана Б. Хмельницького боярину з проханням клопотати перед російським царем про надання військової допомоги козакам. 1657 рік. Рукописна копія, 3 арк.
    28. Спр. 25. Лист гетьмана Б. Хмельницького до думного дяка Ларіона Лопухіна з проханням клопотати перед російським царем про запорізьке військо. 1657 рік. Рукописна копія, 3 арк.
    29. Спр. 26. Лист молдавського воєводи Костянтина Щербана гетьману Б. Хмельницькому зі звістками, отриманими із Туреччини. 1657 рік. Рукописна копія, 3 арк.
    30. Спр. 27. Листи, перехоплені в часи війни з Польщею. 1657 рік. Рукописні копії, 14 арк.
    31. Спр. 28. Частина статейного списку стрілецького голови Артамона Матвеєва під час перебування його в Україні.1657 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    32. Спр. 29. Універсал гетьмана І. Брюховецького полковнику чернігівського полку про надання матеріалів на будівництво міської ратуші на прохання Чернігівського монастиря. 1660 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    33. Спр. 30. Універсал гетьмана І. Брюховецького чернігівському полковнику про права чернігівських міщан на Пчельське озеро. 1663 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    34. Спр. 31. Універсал гетьмана І. Брюховецького старшині чернігівського полку про підтвердження всіх прав і привілеїв всіх міщан Чернігова, отриманих ними від польських королів, Б. Хмельницького, російського царя Олексія Михайловича. 1663 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    35. Спр. 32. Виписки з актових книг м. Козелець (універсали гетьманів І. Брюховецького і І. Скоропадського). 1663, 1708, 1718,1760 роки. Рукописні копії, 6 арк.
    36. Спр. 33. Наказ російського царя Олексія Михайловича воєводі А. В. Толстому. Без дати. Рукописна копія, 2 арк.
    37. Спр. 34. Універсал гетьмана І. Мазепи чернігівському полковнику про підтвердження магдебургського права м. Чернігова. Кінець XVII – початок XVIII ст. Рукописна копія, 1 арк.
    38. Спр. 35. Універсал гетьмана І. Скоропадського про приїзд С. Палія та необхідність повернення йому майна розданого І. Мазепою. 3 червня 1709 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    39. Спр. 36. Універсал гетьмана І. Скоропадського сотникам чернігівського полку щодо робіт по будівництву ратуші. 1719 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    40. Спр. 37. Універсал гетьмана І. Скоропадського полковнику, старшині і жителям Чернігівського полку про збір додаткового податку з будівництва ратуші. 1719 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    41. Спр. 38. Універсал гетьмана І. Скоропадського чернігівському полковнику і чернігівському війту Федору Лопаті про визначення ними кількості підвод, потрібних для робіт по відновленні будинків, згорілих підчас пожежі. 1719 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    42. Спр. 39. Універсал гетьмана І. Скоропадського чернігівському полковнику і жителям чернігівського полку про виділення підвод для перевезення людей, що їдуть повз м. Чернігів. 1719 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    43. Спр. 40. Універсал гетьмана І. Скоропадського чернігівському полковнику та іншим про регулярний збір податків з козаків та міщан, які проживають за містом. 1719 рік. Рукописна копія, 3 арк.
    44. Спр. 41. Універсал гетьмана І. Скоропадського полковнику чернігівського полку і чернігівському магістрату з підтвердженням прав на Петришин. 1721 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    45. Спр. 42. Універсал гетьмана І. Скоропадського полковому судді Василю Томарі, чернігівському полковнику та іншим про надання торгового місця для міщан м. Чернігова. 1721 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    46. Спр. 43. Універсал гетьмана І. Скоропадського чернігівському полковнику про збір додаткового податку з шинкарів на користь ратуші Чернігова. 1721 рік. Рукописна копія, 3 арк.
    47. Спр. 44. Скарга новгородського сотника Ф. Лісовського з приводу з приводу складання на нього пасквіля. 1721 рік. Рукописна копія., 1 арк.
    48. Спр. 45. Лист сотника І. Чорнолуського осавулу М. Журахівському і бунчужному Я. Лизогубу про сварки між козаками та розквартированим у них Тверським полком. 1723 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    49. Спр. 46. Універсал гетьмана Д. Апостола полковнику і старшині Чернігівського полку та магістрату про права міщан м. Чернігова на риболовні угіддя, сінокоси, землі і т.д. 1732 рік. Рукописна копія, 1 арк.
    50. Спр. 47. Укази Анни Іоанівни. 1734-1739 роки. Рукописні копії, 8 арк.
    51. Спр. 48. Рапорти і донесення Київському генерал-губернатору Михайлу Леонтійовичу від полковника Кондирєва, купця Філатова, кошового отамана Якима Ігнатовича по справі пограбування купця Філатова козаком Ігнаткою. 1743-1744 роки. Рукописні копії, 8 арк.
    52. Спр. 49. Справа між козаками Кропивянської сотні Микитою Шульгою і Петром Стеценко з питання про права на винокурню та водяний млин. 18 століття. Рукописна копія, 1 арк.
    53. Спр. 50. Лист київського війта Сичевського до київського магістрату про надсилання йому потрібних документів. 23 листопада 1755 р., 3 арк.
    54. Спр. 51. Скарга бунчужного Закревського на лубенського полковника Кулебяку. 21 жовтня 1758 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    55. Спр. 52. Донесення міщан м. Козельця до Київської полкової канцелярії про права м. Козельця на магістратське управління. 1760 рік. Рукописна копія, 4 арк.
    56. Спр. 53. Огляд законодавчих актів, що стосуються створення і роботи Архіву давніх актів у Києві, Вітебську і Вільно. 1852-1853 роки. 1856 рік. Рукописні копії, 7 арк.
    57. Спр 54. Заява київського війта Сичевського. 1764 рік. Рукописна копія, 2 арк.
    58. Спр. 54а. Список руських князів потомків князя Рюрика. Без дати. Рукописна копія, 9 арк.
    59. Спр. 55. Доношеніє київських міщан до Сенату з проханням підтвердити права і привілеї міста. 1764 рік. Рукописна копія, 6 арк.
    60. Спр. 56. Скарга сотенного отамана Тарана та козаків його сотні Стародубського полку до Малоросійської колегії на капітан-поручика Максимовича-Клинцовського, котрий вирубав всі дерева на їхніх земельних ділянках. 1779 рік. Рукописна копія, 4 арк.
    61. Спр. 61. Копії виписів з справ про зневагу особистості гетьмана Кирила Розумовського та його матері Наталії Розумовської козаками Стефаном Домашевичем, Буцаном Локашевичем (1754-1764 рр.). Початок ХХ століття. Рукописні копії, 8 арк.
    62. Спр. 62. Справа Київського Центрального архіву про актові книги Овруцького Повітового Суду. 11 серпня 1852 року. Рукопис, 37арк.
    63. Спр. 66. Опис справ Київського Центрального Архіву давніх актів. 1852-1916 роки. Рукопис, 60 арк.
    64. Спр. 72. Фондові картки 1939 року на документи Київського архіву давніх актів. ХV ст. – 1915 рік. Рукопис, 348 арк.
    Ф. 261 Стороженки – поміщики Катеринославської, Курської, Чернігівської і Полтавської губерній.
    оп. 1.
    65. Спр. 46. Листи І. М. Каманіна до М. В Стороженка. З Києва в Пирятин. 16 червня – 2 серпня 1886 року. 6 одиниць. Автографи, 17 арк.
    Ф. 262 Особовий фонд Митрофана Вікторовича Довнар-Запольського (1867-1934).
    оп. 1.
    66. Спр. 166. Листи М. В. Довнар-Запольському від Ю. Кричєва, І Каманіна, А. Кабанова, Є. Кононова та інших. 24 жовтня 1891 року. – 22 квітня 1902 року. 2 мікрофільми, 60 арк.
    Ф. 294 Канцелярія Київського окремого цензора.
    оп. 1.
    67. Спр. 277. Справа Канцелярії київського окремого цензора № 15 з відомостями місцевих типографій про безцензурні видання, що друкуються. 2 січня – 31 грудня 1893 р., 189 арк.
    68. Спр. 285. Реєстр друкованих творів, що виходять з дозволу Київського окремого цензора. 1 січня 1893 – 12 жовтня 1894 рр., 190 арк.
    69. Спр. 301. Справа № 15 частина 2-га Канцелярії Київського Окремого Цензора з відомостями місцевих типографій про видання, що друкуються без цензури. 3 січня 1894 – 24 грудня 1896 рр., 378 арк.
    70. Спр. 305. Реєстр друкованих творів, що виходять з дозволу Київського Окремого Цензора. 1895 р., 190 арк.
    Ф. 707 Управління попечителя Київського учбового округу.
    оп. 39.
    71. Спр. 1. Документи Управління попечителя Київського учбового округу. 1872-1874 роки. Рукопис, 568 арк.
    Ф. 725 Київське товариство охорони пам’яток старовини і мистецтва.
    оп. 1.
    72. Спр. 3. Журнали загальних зборів, засідань Ради та розпорядчого комітету товариства; постанови Ради, звіти про діяльність товариства за 1910-1912 роки. 7 квітня 1910 – 3 березня 1916 рр., 294 арк.
    73. Спр. 30. Журнали засідань Ради розпорядчого комітету і загальних зібрань товариства. 8 лютого 1912 – 3 лютого 1918 рр., 113 арк.
    Ф. 845 Павло Іванович Зайцев – директор Департаменту цивільних справ Міністерства освіти при Українській Центральній Раді.
    оп. 1.
    74. Спр. 37. Лист І. М. Каманіна до П. І. Зайцева. 12 квітня 1919 року. Автограф, 1 арк.
    Ф. 1235 Грушевські – історики, лінгвісти.1830-1958 рр.
    оп. 1.
    75. Спр. 513. Листи І. М. Каманіна до М. С. Грушевського. 7 серпня 1892 – 4 січня 1913 роки. 15 одиниць. Мікрофільм, 31 арк.
    76. Справа фонду 237 (Каманін І. М. – архівіст, археолог), 16 арк.

    Державний архів міста Києва

    Ф. 16 Київський університет Святого Володимира.
    оп. 311.
    77. Спр. 118. Справа Ради Імператорського університету Св. Володимира про випускні іспити студентів історико-філологічного факультету в 1872 році, 134 арк.
    оп. 322.
    78. Спр. 132. Справа Ради Імператорського університету Св. Володимира про призначення Івана Каманіна помічником бібліотекаря Центрального архіву. 14 червня 1883 – 7 травня 1884 рр., 17 арк.
    оп. 465.
    79. Спр. 478. Канцелярія по студентським справах. Відомості про студентів університету 1856-1888 років, том 2 (на літеру «К»), 204 арк.
    80. Спр. 893. Протоколи іспитів та відомості успішності студентів історико-філологічного факультету в 1870 році. 21 квітня – 7 грудня 1870 р., 48 арк.
    81. Спр. 898. Список студентів історико-філологічного факультету за 1871 р., 26 арк.
    82. Спр. 4787. Послужні та формулярні списки викладачів та співробітників університету, 50 арк.
    оп. 469.
    83. Спр. 135. Протоколи засідань Ради Університету за 1870 р., 967 арк.
    Ф. 81 Київська 2-га чоловіча гімназія.
    Оп. 51. Особові справи учнів.
    84. Спр. 1080. Особові документи (свідоцтва, метрики) учнів на літеру «К». 1860 рік, 269 арк.
    Ф. 304 Київський художньо-промисловий і науковий музей.
    оп. 1.
    85. Спр. 1. Справа про відкриття в місті Києві художньо-промислового і наукового музею. 4 січня 1905 – 7 лютого 1914 рр., 359 арк.
    86. Спр. 27. Протоколи засідань Комісії з облаштування в музеї відділу «Старий Київ». 16 березня 1912 – 6 грудня 1914 рр., 65 арк.

    Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, м. Київ

    Ф. 1303 Іван Михайлович Каманін (1850-1921) український історик, архівіст, палеограф, археолог.
    оп. 1.
    87. Спр. 1. Видубицький монастир – історична довідка, опис будівель та план. [Приблизно 1900-ті рр.]. Автограф, 2 арк.
    88. Спр. 3. Листівка І. М. Каманіну з вітанням до дня ангела від невстановленої особи. 15 вересня 1914 року. Автограф, 1 арк.
    89. Спр. 6. Довідки про роботу І. М. Каманіна в УАН та архіві ІНО ім. М. П. Драгоманова. 14 квітня 1920 і 5 жовтня 1920 року. 2 одиниці, 2 арк.
    90. Спр. 7. Свідоцтво про поховання І. М. Каманіна в Звіринецькому печерному скиті 13 січня 1921 року. 2 липня 1921 року. Рукопис. Оригінал, 1 арк.
    91. Спр. 8. Характеристика наукової діяльності І. М. Каманіна з короткою бібліографією його творів. [Приблизно 1920-1922 рр.]. Рукопис невстановленої особи, 1 арк.
    92. Спр. 9. Оголошення про засідання Історичного товариства Нестора-літописця, присвячене вшануванню пам’яті І. М. Каманіна. Січень 1922 року. Рукопис, 1 арк.
    93. Спр. 10. Акт-розписка про прийом матеріалів І. М. Каманіна до Центрального архіву. 17 жовтня – 9 грудня 1922 року. Рукопис. Оригінал, 1 арк.
    94. Спр. 13. Фотопортрети з дарчим написом К. І Каманіній. 1880 рр. і 3 липня 1915 р., 4 арк.
    95. Спр. 14. Фотокартки І. М. Каманіна з доньками та дружиною. [Близько 1900-х рр.]; серпень 1915 р., 4 арк.
    96. Спр. 15. Фотокартки І. М. Каманіна у колі родини та друзів. 10 лютого, 5 червня 1906 р., 2 арк.
    97. Спр. 16. Групове фото І. М. Каманіна з колегами та ченцями біля входу до Звіринецьких печер. 1911 р., 1 арк.
    98. Спр. 17. Фотокартки І. М. Каманіна з князем О. Д. Жеваховим з дарчими написами Катерині та Анні Каманіним. 3 грудня 1914 р., 3 арк.
    99. Спр. 18. Фотокартка І. М. Каманіна в колі викладачів і студентів Саратовського університету. 1916 р., 1 арк.
    100. Спр. 19. Фотокартка І. М. Каманіна з невстановленою особою у Кам’янець-Подільську. [1910-ті рр.], 1 арк.
    101. Спр. 20. Фотокартки матері І. М. Каманіна. [Не пізніше 1900 р.], 2 арк.
    102. Спр. 21. Індивідуальні фотокартки К. В. Болсунівського, монаха Іпполіта, М. Істоміна, О. Істоміна, О. Федотова-Чехівського з дарчими написами І. М. Каманіну. 3 жовтня 1889 – 8 червня 1917 рр., 8 арк.
    103. Спр. 22. Індивідуальні фотокартки невстановлених осіб з дарчими написами І. М. Каманіну. 4 жовтня 1890 р. і 8 березня 1910 р., 3 арк.
    104. Спр. 24. Індивідуальна фотокартка В. Б. Антоновича з дарчим написом І. М. Каманіну. [Не пізніше 1908 р.], 1 арк.
    105. Спр. 28. Свідоцтво видане 21.04.1916 р. А. І. Каманіній лазаретом Києво-Печерської Лаври, про нагородження срібною медаллю «За Усердие» за виконання обов’язків сестри милосердя. 26 квітня 1916 року. Рукопис. Копія, 1 арк.
    106. Спр. 29. Автобіографія К. І. Каманіної. 1937 рік. Автограф, 1 арк.
    107. Справа фонду 1303 (Іван Михайлович Каманін (1850-1921) – український історик, архівіст, палеограф, археолог), 9 арк.

    Інститут рукопису Національної бібліотеки України
    ім. В. І. Вернадського

    Ф. 83. Каманін Іван Михайлович (1850-1921)
    108. Спр. 1. Каманин И. Киевский центральный архив в 1852-1878 годах. Стаття. 1878 рік. Автограф, 14 арк.
    109. Спр. 2. Каманин И. Киевский центральный архив в 1852-1880 годы. Стаття. [Близько 1882 р.]. Автограф, 5 арк.
    110. Спр. 8. Каманин И. Чем должны быть описи архивов? Рецензія. [Близько 1895 р.]. Автограф, 8 арк.
    111. Спр. 9. Каманин И [М.]. Киевский Центральный архив для древних актовых книг губерний: Киевской, Подольской и Волынской в истекшее 50 лет его существования (1852-1902гг.). Стаття. 1902 рік. Автограф, 11 арк.
    112. Спр. 10. [Каманин И. М]. Отчет о деятельности Общества Нестора-летописца с 27 октября 1902 г. по 27октября 1903 г. 1903 рік. Автограф, 15 арк.
    113. Спр. 11. [Каманин И. М]. Записка об учреждении в Киеве ученой архивной комиссии. 27 грудня 1911 року. Автограф, 11 арк.
    114. Спр. 12. [Каманин И. М]. Об устройстве военно-центральных архивов. [Близько 1912 р.]. Автограф, 6 арк.
    115. Спр. 13. [Каманин И. М]. [Об организации архивного дела]. [Початок 1880-х рр.]. Автограф, 5 арк.
    116. Спр. 14. Каманин И. [М]. Вопросы археографии на XI Археологическом съезде. Стаття. [Кінець 1899 – початок 1900 рр.]. Автограф, 8 арк.
    117. Спр. 15. [Каманин И. М]. К вопросу об имени Галшки Гуливичовны, основательницы Братской школы и монастыря. Стаття. 9 грудня 1880 року. Автограф. Чернетка і чистовик, 2 арк.
    118. Спр. 16. Каманин И. [М]. [Из истории киевских контрактов]. Стаття. [1881 р.]. Автограф. Чернетка, 3 арк.
    119. Спр. 17. [Каманин И. М.]. Из истории городского самоуправления по магдебургскому праву. Незакінчена стаття. [Близько 1885 р.]. Автограф, 4 арк.
    120. Спр. 21. Каманин И. [М]. [О восстановлении Десятинной церкви. Статья и письмо в редакцию газеты «Московские ведомости»]. [Не раніше 1887 р.]. Автограф, 3 арк.
    121. Спр. 23. Каманин И. [М]. Из прошлого города Киева. Стаття. [Не пізніше 1895 р.]. Автограф. Чернетка, 11 арк.
    122. Спр. 24. Каманин И. [М]. Главные моменты в истории развития южно-русского письма. 20 липня 1899 року. Автограф, 24 арк.
    123. Спр. 25. Каманин И. [М]. Еще о песне про Петра Сагайдачного. Стаття. Автограф. Чернетка. Додаток : стаття Б. Грінченка. «Пісня про Дорошенка й Сагайдачного». Копія рукою І. Каманіна. 7 листопада 1907 р., 23 арк.
    124. Спр. 26. Каманин И. [М]. Неотложная нужда. Стаття. [Близько 1908 р.]. Автограф, 7 арк.
    125. Спр. 27. Каманин И. [М]. Несколько слов об исторической драме Н. В. Гоголя. Стаття. 19 квітня 1909 року. Автограф, 8 арк.
    126. Спр. 28. Каманин И. [М]. Юбилейные годы: 1611-1613, 1711-1714 и 1808-1812 г. 1911 год. Автограф, 33 арк.
    127. Спр. 29. Каманин И. [М]. [Отрывки из работы «Зверинецкие печеры»]. [Не пізніше 1914 р.]. Автограф, 66 арк.
    128. Спр. 30. [Каманин И. М]. Сказание о зверинецкой пещерной обители Святого архистратига Михаила. Стаття. [Близько 1915 р.]. Автограф. Чернетка, 15 арк.
    129. Спр. 31. [Каманин И. М.]. Забытая святыня Киева. Стаття. [Не пізніше 1910 р.]. Автограф. Чернетка, 2 арк.
    130. Спр. 34. [Каманин И. М.]. Типы богатырей казацкого периода. Стаття. [Початок XX ст.]. Автограф, 13 арк.
    131. Спр. 36. [Каманин И. М.]. Завещание Г. Н. Теплова с относящимися к нему бумагами. [Не пізніше 1888 р.]. Копії документів.. Автограф, 10 арк.
    132. Спр. 37. Каманин И. [М]. Пророчество о страшном суде и пришествии антихриста в конце XVIII века. [Без дати]. Автограф. Чернетка, 10 арк.
    133. Спр. 38. [Каманин И. М.]. Кому то ведать надлежит?. [Стаття]. [Без дати]. Автограф. Чернетка, 1 арк.
    134. Спр. 40. [Каманин И. М.]. Из помянника Киево-Софиевского Собора. Стаття. [Не пізніше 1897 р.]. Автограф. Чернетка, 2 арк.
    135. Спр. 41. [Каманин И. М.]. [Пересопницкое Евангелие] ; Дошло-ли до нас в целости Пересопницкое Евангелие. Стаття і доповідь. [Не раніше 1909-1910 рр.]. Автограф. Чернетки, 38 арк.
    136. Спр. 42. Каманин И. [М]. Письмо черногорского владыки Василия Петровича 1757 г. [1904 р.]. Автограф. Чернетка і коректура, 16 арк.
    137. Спр. 44. Каманин И. [М]. Еще о древности братства и школы в Киеве. Стаття. [Не пізніше 1895 р.]. Автограф. Чернетка, 17 арк.
    138. Спр. 45. Каманин И. [М]. Перевод драматической поемы Леси Украинки «На поле крови». 2 лютого 1909 року. Автограф, 12 арк.
    139. Спр. 46. [Каманин И. М.]. Рукопис без заголовка і дати. Автограф, 26 арк.
    140. Спр. 48. Іван Михайлович Каманін – Івану Матвійовичу [Стешенку]. Листівки. Київ. 2 січня 1918 року. Автограф, 2 арк.
    141. Спр. 49. Євген Іванович Барвінський – Івану Михайловичу Каманіну. Листівка зі Львова до Києва. 2 жовтня 1912 року. Автограф, 1 арк.
    142. Спр. 50. Воспоминания об Ив[ане] Мих[айловиче] Каманине. Без дати. Рукопис невстановленої особи (без кінця), 8 арк.
    143. Спр. 65. Каманин И. [М.] Записка о составлении украинской актографии. К записке об актографии. Стаття. [Не раніше 1919 р.]. Автограф, 7 арк.
    144. Справа фонду 83 (Каманін Іван Михайлович), 3 арк.
    Ф. I. Літературні матеріали
    145. Спр. 28661. Каманин И. [М]. Из бумаг П. А. Кулиша [Письмо к графу М. А Протасову 18 ноября 1846 г.]. [Без дати]. Автограф. Чернетка, 8 арк.
    146. Спр. 28662. [Каманин И. М.]. Печать о П. А. Кулише. [Без дати]. Автограф, 4 арк.
    147. Спр. 28727. Каманин Іван [Михайлович] – Олександрі Михайлівні [Куліш]. Відрізні купони. З Києва в Оржицю Полт[авської] губ[ернії]. 2-3 квітня 1909 року. 2 одиниці, 2 арк.
    148. Спр. 3506. [Каманин И. М.]. Моя жизнь. [Автобиография]. Автограф. [Початок ХХ ст.]. Тільки початок, 8 арк.
    149. Спр. 45845. [Іван] [Михайлович] Каманін – Дмитру Івановичу [Багалію]. Лист з Києва. 28 січня 1891 рік. Автограф, 1 арк.
    150. Спр. 49724-49756. І[ван] [Михайлович] Каманін – Олександрі Михайлівні [Куліш]. Листи з Києва. 15 квітня 1903 – 21 липня 1910 роки. 33 одиниці. Автографи, 73 арк.
    Ф. III. Листування
    151. Спр. 9535-9537. Ів[ан] М[ихайлович] Каманін – О[лександру] С[тепановичу] [Лашкевичу]. Листи з Києва. 8 жовтня – 22 грудня 1888 року. 3 одиниці. Автографи, 3 арк.
    152. Спр. 10053. І[ван] М[ихайлович] Каманін – Євгенію Олександровичу [Ківлицькому]. Лист з Києва. 23 травня 1912 року. Автограф, 1 арк.
    153. Спр. 10054. І[ван] [Михайлович] Каманін – Редакції «Київської старини». Лист. Київ. 7 березня 1888 року. Автограф, 1 арк.
    154. Спр. 13082-13084. І[ван] [Михайлович] Каманін – Миколі Івановичу [Петрову]. Листи з Києва в Київ. 4 травня 1900; 16 травня 1908; 15 травня 1915 роки. 3 одиниці. Автографи, 6 арк.
    155. Спр. 32749-32751. І[ван] [Михайлович] Каманін – Вадиму Львовичу [Модзалевському]. Листи. 1 червня 1905; 31 січня 1919; 13 березня 1919 роки. 3 одиниці. Автографи, 6 арк.
    156. Спр. 47014. І[ван] [Михайлович] Каманін – Володимиру Боніфатійовичу [Антоновичу]. Лист. 9 грудня 1906 рік. Автограф, 1 арк.
    157. Спр. 49333-49344. Іван [Михайлович] Каманін – Володимиру Степановичу [Іконнікову]. 11 листів і 1 візитна картка. 2 серпня 1880 – 16 березня 1910 роки. Автографи, 23 арк.
    158. Спр. 52310-52318. І[ван] Мих[айлович] Каманін – Петру Януарійовичу [Стебницькому]. Листи та відрізні купони з Києва в [Санкт-Петербург]. 16 січня 1908 – [8 квітня 1910] роки. 9 одиниць. Автографи, 17 арк.
    159. Спр. 53558-53559. І[ван] [Михайлович] Каманін – Оресту Івановичу [Левицькому]. Листи. 6 червня 1901 року; Без дати. 2 одиниці. Автографи, 3 арк.
    160. № 59084-59085. І[ван] [Михайлович] Каманін – Володимиру Степановичу [Іконнікову]. Лист і візитка. 22 червня – 2 жовтня 1910 року. 2 одиниці. Автограф, 2 арк.
    161. Спр. 59087. І[ван] [Михайлович] Каманін – Володимиру Степановичу [Іконнікову]. Записка на 2-х листівках. 12 вересня [1]914 року. Автограф, 2 арк.
    162. Спр. 59905. І[ван] [Михайлович] Каманін – Федору Івановичу [Титову]. Лист. 6 лютого 1903 року. Автограф, 1 арк.
    163. Спр. 59906. І[ван] [Михайлович] Каманін – Федору Івановичу [Титову]. Лист. 18 червня 1904 року. Автограф, 2 арк.
    164. Спр. 59907. І[ван] [Михайлович] Каманін – Федору Івановичу [Титову]. Лист. 26 грудня 1908 року. Автограф, 4 арк.
    165. Спр. 63653. І[ван] [Михайлович] Каманін – Івану Матвійовичу [Стешенку]. Лист. 8 жовтня 1911 року. Автограф, 2 арк.
    Ф. VIII. Київський університет Святого Володимира
    166. Спр. 3188. І[ван] [Михайлович] Каманін – М[иколі] П[авловичу] [Дашкевичу]. Записка. 1898 рік. Автограф, 1 арк.
    167. Спр. 3204-3206. [Іван] [Михайлович] Кам[анін] – Миколі Павловичу [Дашкевичу]. Листи. 22 листопада 1888; 1 червня 1902; 26 січня [без року] роки. 3 одиниці. Автографи, 4 арк.
    168. Спр. 3224. В[асиль] [Петрович] Горленко – І[вану] М[ихайловичу] [Каманіну]. Лист з [села Ярошівка Полтавської губернії] в [Київ]. 2 листопада [18]91 року. Автограф, 2 арк.
    169. Спр. 3225. В[асиль] [Петрович] Горленко – І[вану] М[ихайловичу] [Каманіну]. Лист з [села Ярошівка Полтавської губернії] в [Київ]. 9 травня 1901 року. Автограф, 2 арк.
    170. Спр. 3226. М[ихайло] [Георгієвич] Ковальницький – І[вану] М[ихайловичу] [Каманіну]. Лист. Без дати. Автограф, 2 арк.
    Ф. Х. Архів Української Академії Наук
    171. Спр. 8433. І[ван] [Михайлович] Каманін – Володимиру Степановичу [Іконнікову]. Лист-записка. 4 грудня [19]17 року. Автограф, 1 арк.
    172. Спр. 10141. Неиз
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины