АРХІВНО-АРХЕОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Д.І. БАГАЛІЯ : Архивно-археографическая ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ Д.И. Багалия

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису

ШИЙКО АЛЬОНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 930.2 Д.І. Багалій

АРХІВНО-АРХЕОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Д.І. БАГАЛІЯ

Спеціальність 07.00.06 – історіографія, джерелознавство
та спеціальні історичні дисципліни

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
КОЛЕСНИК ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ
доктор історичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України

Київ-2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 8
РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ЗАСАД ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ВЧЕНОГО 32
РОЗДІЛ 3 ВНЕСОК Д.І. БАГАЛІЯ В РОЗВИТОК АРХІВНОЇ СПРАВИ 83
РОЗДІЛ 4 АРХЕОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧЕНОГО 136
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 187

ВСТУП

Актуальність теми. У вітчизняній історії руйнування основ пам’яті про минуле українського народу завжди супроводжувалося нищенням та фальшуванням джерел, переслідуванням національно свідомих учених, нав’язуванням антинаукової методології історичних досліджень. Звернення до минулого для осмислення сучасного стану української нації вимагають усвідомлення тієї ролі, яку відіграли діячі культури, серед яких було й немало істориків, у виробленні провідних ідей українського буття. Серед історичних постатей минулого особливу увагу заслуговують особистості, діяльність яких не так давно замовчувалася або перебувала поза межами наукового інтересу дослідників. Утиски й погроми в науковому й культурному середовищі унеможливлювали систематичні розшуки, опрацювання й публікації джерел, розв’язання складних теоретичних та прикладних проблем з наукових дисциплін джерелознавчого циклу, підготовку високоосвічених і кваліфікованих спеціалістів. Тому тепер, після проголошення незалежності України, коли відбувається закономірний процес переоцінки цінностей, ми маємо можливість повернути собі майже забуті імена вчених, громадських та політичних діячів, які вивчали історичне минуле.
Вивчення персоналій необхідне також для проникнення в суть історичних концепцій, всебічної оцінки ролі й місця конкретних істориків у розвитку знань, для з’ясування міри їхнього впливу на подальшу еволюцію різних напрямів і відтворення картини загального процесу розвитку національної історичної науки. У зазначеному контексті особливо показовою є постать одного з провідних діячів українського національно-культурного відродження, видатного вченого, будівничого архівної справи в Україні – Дмитра Івановича Багалія, творчість якого знаменує цілий етап в еволюції української історичної думки.
У 2007 р. виповнилося 150 років з дня народження Д.І. Багалія. В останнє десятиліття спадщина історика переживає своєрідний ренесанс, свідченням чого є перевидання його праць, а також поява досліджень різних аспектів життя, громадсько-політичної і наукової діяльності.
Актуальність дослідження зумовлена, насамперед, безперечно великим науковим і громадським значенням діяльності Д.І. Багалія, недостатньою розробкою теми в науковій літературі, відсутністю спеціального комплексного дослідження його архівно-археографічної діяльності, необхідністю створення максимально об’єктивної і повної наукової біографії вченого.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження було виконано в рамках наукової теми кафедри давньої та нової історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Українська нація в загальноєвропейському вимірі. Історія та сучасність» (державний реєстраційний номер 11БФ046-01).
Об’єктом дослідження є життєвий та науковий шлях Д.І. Багалія, а також весь комплекс історичних та історіографічних джерел, які його висвітлюють.
Предметом вивчення стали основні принципи, методи та форми діяльності Д.І. Багалія як археографа та організатора архівної справи в Україні.
Хронологічні рамки дослідження визначаються роками життя та діяльності Д.І. Багалія (1857–1932 рр.), а також пов’язані зі становленням української історичної науки та археографії, що, інтегруючи здобутки вітчизняної та європейської науки й культури, досягає справжнього самовизначення, остаточно кристалізується із синтезу українства й вступає в стадію національної інституціоналізації.
Мета роботи полягає у комплексному дослідженні наукової спадщини одного з творців національно-демократичної концепції історії українського народу Дмитра Івановича Багалія та його діяльності з розбудови архівно-археографічної справи в Україні.
Для досягнення цієї мети авторка визначила наступні дослідницькі завдання:
• проаналізувати стан і ступінь дослідження проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії, встановити рівень і повноту її джерельного забезпечення;
• виявити визначальні чинники формування особистості та історичного, суспільно-політичного світогляду Д.І. Багалія, проаналізувати процес становлення його наукових інтересів і теоретико-методологічної бази досліджень;
• дослідити археографічний доробок ученого, з’ясувати його науково-пошукову спрямованість;
• окреслити головні засади та принципи археографічної діяльності вченого, визначити особистий внесок у справу української археографії;
• вивчити роботу Д.І. Багалія зі становлення архівної справи в Україні;
• простежити основні напрями діяльності та здобутки академіка Д.І. Багалія як одного з керівників архівного будівництва в УСРР.
Методологічну основу дисертації становлять загальновизнані теоретичні положення про природу історичного пізнання, соціальні аспекти, норми й цінності історичної науки, етики вченого та його відповідальність перед суспільством. Цей процес реалізується на основі поєднання трьох дослідницьких принципів – науковості, об’єктивності й історизму. Принцип історизму передбачає зорієнтованість на розуміння, пізнання минулої епохи та людини в категоріях культури, матеріальних та ідейних обставин. Головні положення науковості реалізуються через впровадження теоретико-методологічної реконструкції світогляду історика як можливої противаги суто описовому методу вивчення історіографічного процесу.
У дисертації авторка послуговувалася як традиційними, так і новітніми методами історіографічного дослідження: хронологічно-проблемним, періодизації, ретроспективним, системно-структурним, кореляційним, контент-аналізу. Дескриптивний та кволітативний методи застосовані при написанні вступної, джерелознавчої та історіографічної частин роботи, у той час як нарративний метод використовувався для реконструкції історіографічного процесу певної історичної епохи.
Наукова новизна дисертації полягає у постановці та розробці актуальної теми, яка до цього часу не отримала всебічного висвітлення в історичній науці. У роботі авторкою вперше реалізовано:
• визначено міру впливу попередників на ниві української історіографії та джерелознавства, зокрема В.Б. Антоновича, на становлення Багалія як історика України;
• показано еволюцію концептуально-теоретичних і методологічних постулатів у творчості Д.І. Багалія, перехід до позитивістської дослідницької парадигми;
• здійснено комплексне дослідження археографічного аспекту історико-наукової спадщини Дмитра Івановича Багалія в контексті становлення української національної історіографії;
• вперше зроблено системний аналіз археографічної спадщини Багалія, що створює більш повне уявлення про спектр зацікавлень історика в кожний осібний проміжок наукової діяльності, творчу лабораторію евристичної діяльності, а також засвідчує характер власної дослідницької позиції;
• досліджено вирішальну роль Д.І. Багалія в становленні та інституціоналізації архівної справи в Україні та архівознавства як наукової дисципліни.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у поглибленні наукового вивчення процесу розвитку української національної археографії та історіографії. Її матеріали можуть використовуватися при підготовці загальних та спеціальних курсів з історії, історіографії, археографії, методології історії та джерелознавства; у вузівській діяльності при опрацюванні лекційних курсів, семінарів, навчальних посібників і підручників.
Апробація роботи і окремих положень дисертації здійснювалася у формі обговорення на засіданнях кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження знайшли відображення у трьох статтях у фахових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України, та доповідях на чотирьох наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виходець з українського міщанського середовища й вихований в атмосфері народно-українського київського життя, Д.І. Багалій переніс громадські рефлексії свого часу на власну ідеологію. Становлення світоглядної позиції майбутнього вченого, рано осиротілого юнака відбувалося під впливом найближчого родинного оточення та викладачів гімназії. На роки навчання в Київському університеті припадає формування суспільної позиції, наукового світогляду та теоретико-методологічних підходів до осмислення історичних фактів. Становлення Багалія як історика відбувалося на ідейній основі позитивізму. Ця теорія визначила орієнтацію його пошуків та вподобань в історичній науці. В основі його критичних пошуків лежав реалізм, тому він надавав особливого значення джерелу, в ньому бачив шлях розкриття історичної дійсності. На основі соціально-політичної позиції (народництво і лібералізм) відбувся процес пізнання ним українства та бачення перспектив подальшого розвитку національного процесу в Україні. Ідеологічні настанови, вироблені ним у процесі громадської діяльності, істотно позначилися на змісті й формах наукової праці.
Під впливом народницьких симпатій і українофільських захоплень Д.І. Багалій визначив для себе найбільш доцільні, мотивовані характером еволюції української історичної думки, спектри наукових занять. Суттєвий вплив на становлення вченого як історика України мали його попередники на ниві української історіографії: М. Максимович, М. Костомаров, В. Антонович. Через їхню спадщину він сприйняв думки про континуїтет українського історичного процесу та важливість регіональних досліджень для його узагальнення, ідеалізацію вічових форм давньоукраїнського громадського устрою, теорію федералізму, етнопсихологічну мотивацію при визначенні характеру історичних стосунків між слов’янськими народами. Під егідою В.Б. Антоновича Дмитро Іванович Багалій постав як історик-професіонал, археограф та археолог, запозичивши методичні навички й уміння в царині наукового світу та розпочавши піввікову діяльність у Харківському університеті та наукових установах при ньому.
Великий і безцінний досвід пошукової, архівознавчої та археографічної діяльності Д.І. Багалія, його дослідницькі навички в галузі актознавства, сфрагістики, палеографії, дипломатики були надзвичайно корисними й необхідними для професійної підготовки істориків на базі сформованого дослідником при Харківському історико-філологічному товаристві історичному архіві. Досвід роботи з джерельним матеріалом з вітчизняної історії, яким володів Багалій – вихованець київської історичної школи В.Б. Антоновича, був раціонально застосований професором у навчальному процесі й підготовці нових наукових кадрів істориків, завдяки яким наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. українська історична наука досягла безперечно високого рівня та небаченої раніше інтенсивності досліджень різних регіонів України. Прихід Д.І. Багалія в Харківський університет, його викладацька робота та наукове керівництво студентами історико-філологічного факультету, з яких він сформував вагому та авторитетну школу істориків-архівістів, слід сприймати як доленосну подію не лише для навчального закладу, але й для всього історіографічного процесу історії Лівобережної та Слобідської України, що до того часу все ще не став предметом солідних монографічних досліджень. Головним досягненням професора Багалія в науково-організаційній діяльності стала підготовка та консолідація плеяди молодих дослідників-археографів української історії у рамках Харківської історичної школи. Саме представники цієї школи окреслили характер подальшої еволюції архівної справи в Україні, заклавши підвалини дослідницьким традиціям, які й понині продовжують своє існування в українській національній археографії, архівістиці та історіографії.
У Харківському університеті, а також на Вищих жіночих курсах Д.І. Багалій читав кілька лекційних курсів, що стосувалися історії Південно-Західної Русі середньовіччя та раннього модерного часу. Характерним для нього було органічне поєднання власних студій із цілеспрямованою науковою роботою, в процесі якої він проводив своєрідне апробування та поширення результатів своїх наукових студій, власних наукових міркувань та роздумів із проблематики, залучав студентів до своєї творчої лабораторії. Професор Д.І. Багалій був глибоко переконаний у винятковому значенні в системі університетської освіти залучення молодих істориків до роботи з архівними джерелами та вироблення в них дослідницьких навичок. Цьому аспекту своєї діяльності – заняттям зі студентами в архіві − Дмитро Іванович надавав значної уваги, не рахуючись з особистим часом. Відбувався взаємний процес залучення професором студентської молоді до архівних, джерельних пошуків у Харківському історичному архіві, навчання їх джерелознавчому аналізу й критики, розширення їх наукового кругозору й отримання необхідних навичок дослідницької роботи та одночасно продовження і розгортання власної архівної евристики, виявлення, вивчення, опрацювання та впровадження джерел до наукового обігу як шляхом публікацій, так і використання у своїх лекційних курсах масивів джерел та джерельної інформації.
Учений проводив клопітку, невтомну працю над розшуками поміж вкритими пилом архівними документами потрібного йому сирого матеріалу, колекціонував, систематизував, упорядковував матеріали і робив узагальнення. Слідом за цим Багалій робив публікацію розшуканих стародавніх пам’яток, що супроводжувалися вельми цінними для свого часу спеціальними, науково обґрунтованими працями, у вигляді відповідних студій-передмов. Крім Києва, Дмитро Іванович проводив систематичні дослідження історичних джерел в архівах, музеях, книгосховищах Санкт-Петербургу, Москви та губернських містах України. Він успішно досяг своєї мети – вичерпав джерела неописаних «стовпців» для історії Слобожанщини з Московського архіву юстиції, а саме Розрядного приказу, і тим назавжди залишився в пам’яті архівістів з епітетом «відважний». Евристичний, археографічний, джерелознавчий досвід Д.І. Багалія знайшов своє втілення й узагальнення в авторському курсі лекцій вченого «Нарис української історіографії», присвяченому аналізу джерел з історії України доби середньовіччя та перших століть нового часу.
Численні та монументальні праці Багалія з російської історії, історії Слобідської України та Новоросії, історії та старовини Харкова, історії Харківського університету базувалися винятково на архівному матеріалі. Завдяки турботам вченого зі збирання та видання цінних документальних джерел широким колам громадськості було репрезентовано відтворені в деталях постаті багатьох діячів Слобожанщини, починаючи з мандрівного філософа Г.С. Сковороди та В.Н. Каразіна. Як історик громадського руху, як дослідник Слобожанщини Дмитро Іванович, спираючись на безмежний фактичний матеріал, вагому ерудицію в джерелознавстві, епістолярній та мемуарній літературі, в своїх численних статтях та монографіях дав нове трактування творчості Сковороди, Гулака-Артемовського, Квітки-Основ’яненка, Гоголя, Шевченка.
Наукова та дидактична праця Д.І. Багалія в університеті поєднувалася із активною діяльністю в Харківському історико-філологічному товаристві, де одним із найголовніших напрямів його самовідданого служіння «загальному благу» і водночас реалізації внутрішнього покликання стало завідування новоствореним історичним архівом. Без перебільшення заслуги Д.І. Багалія на ниві архівної роботи є величезними. Його зусиллями в губернському місті Харкові було створено Харківський історичний архів. Він невтомно будував архівну справу, читав доповіді, писав статті, виступав на археологічних з’їздах – скрізь, де тільки можливо, наполягав на необхідності організувати архівну справу взагалі й створити Харківський науковий архів.
Вагомий досвід громадської та державної служби Дмитра Івановича за імперських часів, його надзвичайна авторитетність у науковому середовищі та чимала популярність у Харкові – столиці радянської України стали відправними домінантами для залучення вченого до відродження та інституціоналізації архівістики в державі. Будучи керівником Головархіву – установи, що в найбільш буремні часи мала налагодити по всій Україні справу упорядкування документальної спадщини попередніх епох, академік Д.І. Багалій багато зробив для концентрації та збереження історичних пам’яток. Саме з його ініціативи в 1919 р. у Всеукраїнській академії наук було визначено спеціальне завдання для збирання матеріалів з історії громадських течій, що згодом перетворилося в роботу цілої комісії. Ставши на чолі справи архівного будівництва в радянській Україні, Дмитро Іванович не тільки налагодив довірену йому ділянку роботи, а й започаткував не менш важливу справу архівного видавництва, публікацію документальної спадщини минулих часів. Потужний розвиток архівознавства в радянській Україні закладено саме авторитетним на той час фахівцем-археографом, академіком Багалієм, що в котре доводить впливовість та вирішальність особистісного чинника в історії.
Д.І. Багалій не був суто кабінетним вченим, а активним громадським діячем, що усвідомлював суспільні потреби та запити свого часу. Як член Харківського товариства грамотності він понад 10 років стояв на чолі видавничого комітету, брав постійну участь у роботі міського музею, яким відав (нині музей Г.С. Сковороди), поповнював і поширював археологічний музей при університеті, поклав багато зусиль на поповнення історичного архіву при Харківському історико-філологічному товаристві, незмінним завідувачем якого був на громадських засадах.
Він був блискучим представником плеяди вчених-подвижників, безкорисливих працівників, сформованих на ідеях нового етносу пореформеної інтелігенції – обов’язковості особистої праці для загальної користі, пріоритетності суспільного блага та необхідності просвітництва широких верств населення. Понад 50 років Дмитро Іванович Багалій – людина, яка зробила себе сама, стояв на сторожі української культури і сприяв росту духовної свідомості українського народу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА
АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ

Центральний державний історичний архів України у м. Києві
1. Ф. 1111, оп. 1, спр. 418. О чтении лекций на историко - филологическом факультете, образованном Полтавским товариществом «Просвіта» професором Харьковского университета Багалеем Д.И. 22 арк.
2. Ф. 127, оп. 155.
Спр. 1012. Метричний запис церкви Св. Миколи Набережного про народження та хрещення Багалія Д.І. 28 жовтня 1857р. 144арк.
Спр. 652. Сообщение историко-филологического общества. 5арк.
3. Ф. 1680. оп. 1. Спр. 178. О редактировании професором Харьковского университета Багалеем Д.И ХVIII тома сборника трудов историко-филологического общества. Из сообщения ректора университета от 28 апреля 1910г. 15 арк.
4. Ф. 2017. оп.1. Спр. 300.Отношение Харьковского университета от 7-го августа професору Багалею о присылке архивных материалов Казенной палаты, выбраниных как представляющий интерес в историческом этнографическом отношении. 21 арк.
5. Ф. 2052, оп. 1,
Спр. 980. Лист від Раєвського С.А. з проханням неодмінно взяти участь у виборах міського голови й підтримати кандидатуру Д.І. Багалія, 4 вересня 1914 р. 1 арк.
Спр. 1526. Відозва Коаліційної ради Харьківського університету з засудженням дій ректора Д.І. Багалія під час студентських заворушень. 29 березня 1911р. 1 арк.
6. Ф. 336, оп. 1, спр. 2258. Сообщение Харьковскому губернатору от 21 декабря 1910г. О деятельности члена Харьковского комитета конституционно-демократической партии Багалия. Копия. 62 арк.
7. Ф. 59. од. зб. № 1707. Справа про розгляд слідчою комісією взаємних скарг запорізьких козаків і татар про вбивства, захоплення коней і тп. 9травня – 29 червня 1749р. Є дарчий напис Д.І. Багалій за 1884р. 144 арк.
8. Ф. 707, оп. 42, спр. 119. Про нагороду Д. Багалія золотою медаллю за відмінні успіхи при здачі іспитів на атестат зрілості в 2- й Київській гімназії. 3 відомості про іспити. 504 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Фонд 14
9. Спр. 138. Протокол установчого засідання Першого історико-філологічного відділу Академії Наук. 2 арк.
10. Спр. 161. Листи, що стосуються харківської бібліотеки Багалія. 3 арк.

Державний архів Служби безпеки України

Фонд 13 – Колекція друкованих видань КДБ УРСР
11. Спр. 370.Том 1. Еженедельные сводки секретного отдела ГПУ УСРР. 181 арк.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського

Фонд 1. Збірка О. Лазаревського
12. № 22628. Лист Д.І. Багалія до А.Ю. Кримського. 19 червня 1921р. 3арк.
13. № 22637. Матеріали про Сковороду (1924 – 1925). 12 арк.
14. № 45417. Лист Д.І. Багалія до В.І. Вернадського. 8листопада 1919р. 2арк.
15. № 45484. Лист Д.І. Багалія до О.Ф. Бичкова. 7 арк.

Фонд Х. Архів ВУАН
№ 14498. Записки про наукову роботу Д.І. Багалія. 3 арк.
Фонд ХХІХ. Данилевич Василь Юхимович (1872–1936)
16. Спр. 1823. Модзалевський Вадим Львович. Из деятельности комитета для разрушения памятников истории и искусства при университете св..Владимира. 18/31 октября 1919г. 4 арк.
Фонд 80. Багалій Дмитро Іванович (1857–1932)
17. № 1. Багалей Дмитрий Иванович, ректор Харьковского университета. Приветствие бывшему ректору. Л. В. Рейнгарду. 1 арк.
18. № 5-7. Свидетельство, удостоверения Московского археологического общества канцелярии Харьковского губернского директора Харьковского Университета, выданные Д. И. Багалею о командировании его на открытие памятника Н. В. Гоголю на проведение арехеологических раскопок в Харьковской губернии, о допуске в архив министерства внутренних дел 20 мая 1900=1909 гг. 4 арк.
19. № 8. Билет Д. И. Багалея название почетного члена Общества взаимного вспоможения наборщиков города Харькова. 1914-1915 г. 1 арк.
20. № 9-10. Мандаты Всеукраинского Центрального Исторического Комитета, за подписью Г. И. Петровского, выданные Багалею о командирвоании его в г. Ростов для выяснения положеия эвакуированных украинских архивов. 31 июля 1923-13 ноября 1925 гг. 8 арк.
21. № 15. Вітальний адрес Київської картинної галереї Д. І. Багалею в зв’язку з 40-річчям нукової та громадської діяльності 1920 р. 2 арк.
22. № 35-37. Воронежский, Курский, Харьковский губернские статистические комитеты – Багалею Дмитрию Ивановичу. Письма об избрании его действительным членом комитетов. 19 декабря 1883 – 16 января 1891 гг. 4 арк.
23. № 38-41. Томбовская, Таврическая, Владимирская губернии учетной архивной комиссии, Слабожанская комиссия краеведения Багалею Дмитрию Ивановичу. Письма об избрании его членом комиссии. 24 октября 1887-5 марта 1899 гг., 7 мая 1923 г. 17 арк.
24. № 49. Московское археологическое, Русское военно-историческое общества Багалею Д. И.. Письма об избрании его действительным членом общества. 8 марта 1890 г., 5 декабря 1907 г. 5 арк.
25. № 50. Приговор Кочетковского сельского схода с выражением благодарности за помощь в борьбе с холерой профессором Д. И. Багалем, Н. Я. Гроту, А. П. Остапенко, И. П. Осипову, Т. И. Мгермарну, докторам А. П. Верейскому, М. О. Рачинскому, В. В. Перфильеву, М. Н. Мащенко, М. П, Кадлубовскому. 8 августа 1892 г. 2 арк.
26. № 51. Ректор Харьковского Университета. Багале. Д. И.. Письмо об избрании его депутатом для участия в торжествеХарьковского ветеринарного института в связи с его пятидесятилетним юбилеем. 3 октября 1901 год г. 2 арк.
27. № 54. Рада української студентської громади Багалію Д.І. Лист с просьбою прийняти звання почесного члена громади.30 листопада 1907р.
28. № 55-58. Резолюції, звернення Гадяцького, Полтавського земляцтв студентів Харківського університету, Української студентської громади та гуртка студіювання побуту укр. Народу при Харківському університеті до Д.І Багалія з просьбою викладати історію України укр. мовою . грудень 1907. 1 арк.
29. № 59. Харьковская губернская земская управа. Багалею Д. И.; председателю Харьковского худ.–промышленного музея. Письмо об организации экскурсии в музей для слушателей общеобразовательных курсов для народных учителей. 24 мая 1911. 1 арк.
30. № 60-61. Харьковская, Полтавская общ. Библиотеки. Багалею. Д. И.. Письма с просьбой прочесть лекцию, прибыть на юбилей. 1 февраля 1912 год. 1 арк.
31. № 87. Публичная библиотека. Багалею Дмитрию Ивановичу. Сопроводительное письмо к отчету библиотеки за 1897 год. 6 июля 1901 г. 1 арк.
32. № 91.Антонович Владимир Бонифатьевич Багалею Дмимтрию Ивановичу. Письмо от 15 сентября 1883 из Киева 2 арк.

Відділ рукописів Інституту літератури НАН УКРАЇНИ

Фонд 37. Багалій Дмитро Іванович
33. № 26. Про світогляд Тараса Шевченка. Матеріали до статті. 40 арк.
34. № 33. Пояснююча записка до проблеми по «історії України на економічному грунті», 8 арк.
35. № 45. Начерки программ курсів та лекцій з історії України. 12 арк.
36. № 47. Курс руської історії (окремі глави і уривки), 1910-1913, 408 арк.
37. № 61. К вопросу о выдаче Украинской Польше культурных ценностей согласно русскому договору от 18 марта 1921г. Машинопис, 3 арк.
38. № 63. Проекти, доповідні записки в справі комісії по реалізації Рижської угоди, 1923-1927. 9 арк.
39. № 97. Выписки с архива Министерства Народного Просвещения. 6 арк.
40. № 98. Декларация Зам. Управляющего Укрцентрархивом. 1 арк.
41. № 108. Опис архіву Д.І. Багалія, Машинопис, 100 арк
42. № 429.Тези доповідей. На другому Всеукраїнському з’їзді архівних робітників, 12 арк.
43. № 431. Доклад об издательской деятельности Укрцентрархива. 14.IX.1924, 4 арк.
44. № 435.Схема, план и програма по курсу архивоведенья. Машинопис 2арк.
45. № 436. Проэкт Статута Головного Архівного Управлінняна Україні. Рукопис з поправками Багалія, 4 арк.
46. № 437. Общая инструкция для разбора архивных материалов. Машинопис, 7 арк.-
47. № 439. Робота Укрцентрархива с II. III. 1923 по октябрь 1924 г. сек. Багалея. Манинопис 1арк.
48. № 441. Теория и практика изьятия из архивов ненужніх материалов в западной Европе. Доклад. 2арк.
49. № 442. Основные положения по Установлению схемы архивохранилищ. 5 арк.
50. № 443. Проэкт Положения о Центральном Архивном Управлении. Машинопис, 1арк.
51. № 444. Положение о Центральном Архивном Управлении СССР и заключения Укрцентр архива. 2 арк.
52. № 447. Інструкція експертним комісіям. 5 арк.
53. № 448. Інструкція про постановку архівної частини діловодства установ сільського типу. Машинопис, 3 арк.
54. № 449. Схема звіту про роботу окружних архівних управлінь за рік. Машинопис, 3 арк.
55. № 450. Матеріали про підготовку кадрів архівних установ 1924-1926 рр. Машинопис, 5 арк.
56. № 451. Принципиальные основы и положення взаимного распределения архивных материалов пренадлежащих другим советским республикам. Машинопис з помітками Д.І. Багалія, 4 арк.
57. № 456. Тимчасові правила про видання «Червоного архіву України». Машинопис, 5 арк.
58. № 458. Инструкция о порядке выдачи деловых научных и архивных материалов. Машинопис. 2 арк.
59. № 460. Резолюция о научной деятельности Укрцентрархива. 1 арк.
60. № 467. Заява до Укрцентрархіву. 1 арк.
61. № 607-621.Твори і листи Г.С. Сковороди. 28 арк.
62. № 655. Незакінчені нариси про польське повстання на Україні в 1863р. 5арк.

Відділ рукописів Центральної наукової бібілотеки Харківського національного університету ім. В. Каразіна

Фонд 4. Багалей Дмитрий Иванович
63. Од. зб. 7. Материалы по истории Харьковского университета конец XIX ст. 4 арк.

Музей історії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Фонд 8. Багалій Д.І.
Папка 25.
64. № 12553. Неизданные труды Д.И. Багалея начало 30-х гг.
Папка 29
65. № 12438. Нотатки Д.И. Багалея
Папка 38
66. № 12679. Записная книжка Д.И. Багалея на 1929 г.;
67. № 12680. Блокнот Д.И. Багалея за 19245-25 г.;
68. № 12694. Карманная книжка Д.И. Багалея на 1926 г.;
69. № 12695. Записная книжка Д.И. Багалея на 1926 г.;
70. № 12696. Записная книжка Д.И. Багалея на 1912 г.;
71. № 12697. Записная книжка Д.И. Багалея на 1931 г.;,
72. № 12703. Карманный еженедельник Д.И. Багалея на 1930 г.
73. № 12704. Записная книжка Д.И. Багалея на 1927-28 гг.,
Папка 41
74. № 15097. Багалій Д.І. (1857−1932).

ПУБЛІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ

Періодичні видання
75. Известия Харьковской городской думы. – 1914. - № 9-11.
76. Исторический архив. – 1917.
77. Правда – щоденний центральний друкований орган партії більшовиків. – 1919.
78. Русская старина. – 1914. – Т. 160. - № 12.
79. Україна.– 1932. –№ 1-2.
80. Университетские известия. – 1880. − № 4.
81. Харьковские губернские ведомости.– 1888. – 29 сент. (№ 252).
82. Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю».– 1888. – Вып. 2.
83. Червоний шлях – громадсько-політичний і літературно-науковий місячник, заснований 1923 р. у Харкові.
84. Южный край.– 1916. – 17 февр. (№ 13211).

Твори і виступи Д.І. Багалія
85. Астахова К.В. Багалій Д.І. Вибрані праці. У 6-ти тт. / К.В. Астахова. – Т. 1. Автобіографія. Ювілейні матеріали. Бібліографія. / НАН України Ін-т укр.. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського (Харк. філ.); ХГІ «НУА», Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х.: «Золоті сторінки», 1999. – 600 с.
86. Багалей Д.И. Генеральная опись Малороссии: Эпизод из деятельности первого правителя Малороссии гр. П.А. Румянцева-Задунайского / Д.И. Багалей // Киевская старина. – 1883. – Т. 7. – Кн. 11. – С. 402-432.
87. Багалей Д.И. Займанщина на Левобережной Украине ХVII-XVIII ст. / Д.И. Багалей // Киевская старина. – 1883. – Кн. 12. – С. 590-591;
88. Багалей Д.И. Заметка о новых материалах для истории Слободской Украины / Д.И. Багалей // Заметки и материалы по истории Слободской Украины. – Харьков, 1893.
89. Багалей Д.И. Заметка об архиве Малороссийской коллегии, находящемся при Историко-филологическом обществе Харьковского университета / Д.И. Багалей // Университетские известия. – Киев - 1882. - №9. - С.131
90. Багалей Д.И. Заметки и материалы по истории Слободской Украины / Д.И. Багалей. – Харьков, 1893. – С. 65
91. Багалей Д.И. Издания сочинений Г.С. Сковороды и стоящие в связи с ним исследования о нем: (К 120-й годовщине со времени его кончины, 1794−1914 гг.) / Д.И. Багалей // Известия отделения русского языка и словесности Академии Наук. – 1914. – Т. 19. − Кн. 3. – С. 1-58
92. Багалей Д.И. Книги Лифляндского Гофгерихта XVII в. в архиве Рижского окружного суда / Д.И. Багалей // Труды Х Археологического съезда а Риге (1896 г.). – М., 1900. – Т. 3.
93. Багалей Д.И. Мысли об устройстве исторического архива при Харьковском университете / Д.И. Багалей // Вестник археологии и истории. – 1885. – Вып.2. – С.1
94. Багалей Д.И. Несколько замечаний по поводу статьи г. Н.В. о децентрализации наших исторических архивов: [О Харьк. ист. архиве] / Д.И. Багалей // Киевская старина. - 1893. - № 2. - С.346-355.
95. Багалей Д.И. О вновь открытых материалах для истории Левобережной Украины: (Архив Полтавского губернського правления) / Д.И. Багалей // Труды VI Археологического съезда в Одессе (1884 г.). – О., 1889. – Т. 4. – С. 79-82.
96. Багалей Д.И. О необходимости превращения Харьковского исторического архива в Центральный архив / Д.И. Багалей // Труды ХІ археологического съезда в Киеве, 1899. - М., 1902. - Т.2. - С.13.
97. Багалей Д.И. О рукописном сборнике сатирических статей XVIII ст. / Д.И. Багалей // Сборник ХИФО. – 1894. – Т. 6. – Вып. II. – С. III-IV.
98. Багалей Д.И. Отчет о Харьковском историческом архиве, состоящем в ведении историко-филологического общества с 1 окт. 1890 по 1 окт. 1891 года / Д.И. Багалей // СХИФО. - 1892. - Т.4. - С.XХІII
99. Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства / Д.И. Багалей. – М., 1887. – Т. 1. – С. 131-132
100. Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства / Д.И. Багалей. – М., 1887. – Т. 1. – С. 506.Багалей Д.И. Колонизация Новороссийского края и первые его шаги по пути культуры / Д.И. Багалей // Киевская старина. – 1889. – Кн. 5-6. – С. 439
101. Багалей Д.И. Русская история / Д.И. Багалей. – Х., 1909. – Ч. 1.
102. Багалей Д.И. Русская история с картами, планами и снитками памятников древности и искусства / Д.И. Багалей. – Т. 1.: Княжеская Русь (до Иоанна ІІІ). – М., 1914. – С. 13.
103. Багалей Д.И. Фамильные бумаги Щербининых, кн. Кропоткиных и Донцов-Захаржевских в имении П.П. Флоты с. Бабаях / Д.И. Багалей // Харьковские губернские ведомости. – 1888. – 24 сент (№ 247). – С. 2.
104. Багалей Д.И. Речи в Харьковской город ской думе при избрании и вступлении в должность харьковского городского головы / Д.И. Багалей. – Х., 1915.
105. Багалей Д.И., Миллер Д.П. История города Харькова за 250 лет его существования / Д.И. Багалей. – Харьков, 1905. – Т. 1. – С. 456
106. Багалей Дмитрий Иванович: [Автобиография] // Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805−1905). – Х., 1908. – С. 334-341.
107. Багалей О.Д. Отношение Н.И. Костомарова к г. Харькову и Харьковскому университету: [По рассказу Дмитрия Ивановича Багалея] / О.Д. Багалей // Русская старина. – 1914. – Т. 160. - № 12. – С. 465-480
108. Багалій Д. Два нових документи про готування польського повстання на Україні 1863 року /Д. Багалій // Нариси з соціально-економічної історії України. – К., 1932. – С. 325-356.
109. Багалій Д. Про архівну справу на Україні / Д. Багалій // Культура і побут. – 1925. – 12 лютого
110. Багалій Д.І. Автобіографія: 50 літ на сторожі української науки та культури / Д.І. Багалій. – К.: Друкарня УАН, 1927. – 163 с.
111. Багалій Д.І. Академік М. Грушевський і його місце в українській історіографії (історико-критичний нарис) / Д.І. Багалій // Червоний шлях. – 1927. − № 1. – С. 208
112. Багалій Д.І. Листи до мене проф. В.Б. Антоновича як матеріал до його біографії / Д.І. Багалій // Наукові записки Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури. – 1925. –– Ч. 2-3. – С. 129–139.
113. Багалій Д.І. Листи до мене проф. В.Б.Антоновича як матеріал до його біографії / Д.І. Багалій // Наукові записки Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури. – 1925. − Т. 2-3. − С. 132.
114. Багалій Д.І. Справа про допуск жіноцтва в університети (1861 р.) / Д.І. Багалій // Архівна справа. – 1927. – Кн. 2-3.
115. Багалій Д.І. Т.Г. Шевченко і селяни в переказах і історичній дійсності / Д.І. Багалій. – Х.: ДВУ, 1928. – 28 с.
116. Багалій Д.І. Удаление проф. И.Е. Шада из Харьковського университета / Д.І. Багалій. – Х., 1899
117. Багалій Д.І. З історії декабристського руху на Слобожанщині / Д.І. Багалій // Рух декабристів на Україні : Ювілейне видання Укрцентрархіва. – Х.: Друкарня «Черв. Друк», 1926. – С. 173-181.
118. Багалій Д.І., Ветухов О.В. Виникнення і діяльність Комітету для видання творів О.О. Потебні / Д.І. Багалій, О.В. Вєтухов // Бюлетень Редакційної комісії для видання творів О.О. Потебні. – Х., 1922. – Ч. 1. – С. 3-8
119. Извлечения преосвященного Филарета Харьковского из фамильных записок Квиток / Публикация; Предисл. Д.И. Багалея // Харьковский сборник. – 1889. – Вып. 3. – С. 189-194.
120. Матеріали для біографії В.Б. Антоновича / Зібрав та упор. Д.І. Багалій. – К.: Друкарня ВУАН, 1929.
121. Отзыв из Киева // Матеріали для біографії В.Б. Антоновича / Зібрав та упор. Д.І. Багалій. – К.: Друкарня ВУАН, 1929.
122. Побажання про літописну справу // Багалій Д.І. Нарис української історіографії: Джерелознавство / Д.І. Багалій. – К.: Друк-ня УАН, 1925.
123. Уривки з «Літопису Самовидця» // Багалій Д.І. Нарис української історіографії: Джерелознавство / Д.І. Багалій. – К.: Друк-ня УАН, 1925. – С. 23-29;
124. Уривки з літопису Величка // Багалій Д.І. Нарис української історіографії: Джерелознавство / Д.І. Багалій. – К.: Друк-ня УАН, 1925. – С. 86-92.
125. Уривки з літопису Г. Граб’янки // Багалій Д.І. Нарис української історіографії: Джерелознавство / Д.І. Багалій. – К.: Друк-ня УАН, 1925. – С. 46-50.
Збірники матеріалів та документів
126. Записки історико-філологічного відділу Української академії наук. – 1927. – Кн. 15. – 56c.
127. Справа декабриста І.Ф. Шимкова: [Публ. документів] / Д.І. Багалій, О.Д. Багалій-Татаринова // Декабристи на Україні. – К., 1930. – Т. 2. – С. 143-154.
128. Профессор Дмитрий Иванович Багалей: К двадцатипятилетней годовщине его учено-педагогыческой деятельности. – Х., 1906. – 45c.
129. Академические списки имп. Университета св. Владимира (1834-1884). – К.: Тип. Ун-та, 1884. – 200 с.
130. Отчет Харьковской общественной библиотеки за девятнадцтатый год ее существования..- Х., 1905. – С. XXIV, XXVIII.
131. Сборник Харьковского историко-филологического общества.- 1911. - Т.20.– Вып. 3. –194с.
132. Невідомі листи М.І. Яворського до Д.І. Багалія // Схід–Захід: Історико-культурологічний збірник / Упоряд. В.В. Кравченко. – Х.: Майдан, 1998. – С. 203-208.
133. Ювілей академіка Дмитра Івановича Багалія 1857–1927 / Упор. М. Левченко. – К.: ВУАН, 1929. – 216 с.
134. Історія Академії наук України 1918-1923. Документи і матеріали. - К.: Наукова думка, 1994. – С. 449.
135. Епістолярна спадщина Агатангела Кримського в 2-х т. – К., 2005. – Т. 1.
136. Багаліївський збірник: академік Д.І. Багалій та бібліотечна справа України: наук. ст. та матеріали / Харк. держ наук. б-ка ім.. В.Г. Короленка; уклад. О.П. Куніч. – Х.: Вид-во «САГА», 2008. – 308 с.
137. Записки історико-філолологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. – 1919. – Кн. 1. – С. 19.
138. Горбань М. Археографічні праці акад.. Дм. Йв. Багалія / М. Горбань // Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. – К.: УАН, 1927
139. Сочинения Г.С. Сковороды. Юбилейное издание (1794−1894) / Собр. и ред. проф. Д.И. Багалей. – Х., 1894. – 352 с.
140. Рух декабристів на Україні : Ювілейне видання Укрцентрархіва. – Х.: Друкарня «Черв. Друк», 1926. – 103 с.
141. Повстання декабристів на Україні: Науковий збірник Харківської наук.-дослідної кафедри історії української культури / За ред. акад. Д.І. Багалія. – Х.: ДВУ, 1926. – 235 с.
142. Український мандрівний філософ Гр.Сав. Сковорода. – Х.: ДВУ, 1926.
143. Отчет о деятельности Харьковского историко-филологического общества в 1893-1894 академическом году // Сборник ХИФО. – 1894. – Т. 6. – Вып. II. – С. IV.
144. Сборник Харьковского историко-филологического общества. - 1911. - Т.20. . – Вып. I. – С. IV.
145. Звідомлення про діяльність Української Академії наук у Києві до 1 січ. 1920 р. – К.: Вид-во АН УСРР, 1920. – XCV c.
146. Историческое общество Нестора-летописца / Н.П. Дашкевич // Историко-статистическая записка об учебных и учебно-вспомогательных учреждениях имп. Ун-та св. Владимира (1834-1884). – К., 1884. – С. 9-28.
147. О социальном обеспечении заслуженных работников: [Постановление Совнаркома УССР от 13 сент. 1921 г.] // Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского пр-ва Украины. – 1921. - № 17. – Стб. 515.
148. СХИФО. – 1905. – Т. 14.
149. СХИФО. – 1909. – Т. 18.
150. Собрание Узаконений и распоряжений Всеукраинского революционного комитета. – 1920. – №. 3
151. Труды XII Археологического съезда в 1902 г. – М.: Тип. Воронова, 1905. – Т. 3. – 408 с.;
152. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали: В 3 т. – Б.м., 1983 – Т. 2.
153. Справа Л. Ожигіної // Архівна справа. – 1927. – Кн. 2-3. – С. 15-20.

СПОГАДИ

154. Кістяківський О.Ф. Щоденник (1874-1885) У двох томах / О.Ф. Кістяківський. – К., 1995. – Т. 2. (1880-1885). – 345с.
155. Чикаленко Є. Щоденник (1907-1917). У 2-х т./ Є. Чикаленко. – К.: Темпора, 2004. – Т. 1. – 405 с.

МОНОГРАФІЇ, СТАТТІ, БРОШУРИ

156. Багалій-Татаринова О.Д. До джерел декабристського руху на Україні / О.Д. Багалій-Татаринова // Архівна справа. – 1927. – Кн. 2-3. – С. 14-27.
157. Жулинський М. Був «одночасно і вченим, і громадським діячем на полі культури» / М. Жулинський // Слово і Час. – 2008. - № 9. – С. 7-22.
158. Проф. Д.И. Багалей. Биография и библиографический указатель трудов // СХИФО. – 1911. – Т. ХХ. – С. IX−XXI.
159. Антонович В.Б. Рецензия на Багалей Д.И. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской, Курской и Воронежской губ.) – Х., 1886 / В.Б. Антонович // Киевская старина. – 1886. - № 3. – С. 5-9.
160. Аркадин Н. [О комментарии Д.И. Багалея к своей речи на прощальном обеде в честь П.Н. Масальского] / Н. Аркадин // Южный край. – 1916. – 17 февр. (№ 13211). – С. 6.
161. Багалей Дмитрий Иванович // Венгеров С.А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых. – Пг., 1915. – Т. 1. – Вып. 1-3. – С. 40.
162. Багаліївські читання в НУА: Програма та матеріали / Харківський гуманітарний ін-т "Народна українська академія" / В.І. Астахова (гол.ред.). — Х.: Око, 1998. — 55 с.
163. Багаліївські читання в НУА: Програма та матеріали, Харків, 5 листопада 1999 р. / Харківський гуманітарний ін-т "Народна українська академія" / В.І. Астахова (гол.ред.). — Х., 1999. — 110с.
164. Барвінський В, Єфімовський В. Всеукраїнський центральний архів стародавніх актів у Харкові / В. Барвінський, В. Єфімовський // Архів Радянської України. – 1932. - № 6. – С. 84.
165. Барвінський В.О. Д.І. Багалій як історик Слобідської України / В.О. Барвінський // Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. З нагоди 70-річниці життя та 50-роковин наукової діяльності. – К.: УАН, 1927. –
С. 179-192.
166. Богдашина О.М. Слобідський літописець історії України Д. І. Багалій / О.М. Богдашина // УІЖ. − 2008. − № 1. − С. 95.
167. Богдашина О.М. Слобідський літописець історії України Д. І. Багалій / О.М. Богдашина // Український історичний журнал − 2008. − N 1. − С. 90.
168. Богдашина О.М. Слобідський літописець історії України Д.І. Багалій / О.М. Богдашина // УІЖ. − 2008. − № 1. − С. 88-112.
169. Бойко І.Д. До сторіччя з дня народження видатного українського історика Д.І. Багалія / І.Д. Бойко // УІЖ. – 1957. - № 2. – С. 105-109.
170. Бузескул В.П. [Воспоминания о Д.И. Багалее] / В.П. Бузескул // СХИФО. – 1909. – Т. 18. – С. 21.
171. Бутич Л.І. Публікація документальних матеріалів архівними установами Української РСР / Л.І. Бутич // З історії архівного будівництва на Україні: Зб. Статей. – Харків: Облвидав −1958. – С. 105-109.
172. Ветухов А.В. О деятельности Педагогического отдела [Харьковского историко-филологического] общества в первое десятилетие 1892-1902 года / А.В. Ветухов // СХИФО. – 1905. – Т. 14. – С. 109-122.
173. Вік ХХ: реформи в український вищій школі: Програма і матеріали V Багаліївських читань, 5 листопада 2002 року / В.І. Астахова (голов.ред.). — Х., 2002. — 219 с.
174. Горбань М. Акакд. Д.І. Багалій (До наступного ювілею /М. Горбань // Всесвіт. – 1927. - № 48. – С. 7-12.
175. Горбань М. Археографічні праці акад. Дм. Йв. Багалія / М. Горбань // Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. З нагоди 70-річниці життя та 50-роковин наукової діяльності – К.: УАН, 1927. – С. 75-81.
176. Грищенко М. Академік Д.І. Багалій / М. Грищенко // Україна. – 1932. - № 1-2. – С. 172, 175.
177. Двадцатипятилетие историко-филологического общества при имп. Харьковском университете (1877-1902) // СХИФО. – 1905. – Т. 14. – С. 1-16.
178. Дмитро Іванович Багалій – професор Харківського університету. Бібліографічний покажчик. – Харків, 1992. – 200 с.
179. Дроздовский В. Д.И. Багалей / В. Дроздовский // Труды института славяноведения Академии наук СССР. – Л.: б.м., 1932. – Т.1. – С. 402-405.
180. Дуброва С.П. На згадку / С.П. Дуброва // Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. З нагоди 70-річниці життя та 50-роковин наукової діяльності – К.: УАН, 1927. – С. 193-194.
181. Дядиченко В.А., Лось Ф.Е., Сарбей В.Г. Развитие исторической науки на Украине (1917−1963) / В.А. Дядиченко, Ф.Е. Лось, В.Г. Сарбей // Вопросы истории. – 1964. - № 1. – С. 6-7.
182. Заруба В. Листування М. Грушевського з Д.І. Багалієм / В. Заруба // Український історик. – 1991-1992. - № 3-4. – С. 433-437.
183. Иванов Е.М. Д.И. Багалей и Харьковский исторический архив / Е.М. Иванов // СХИФО.- 1911. - Т.20. - С.LVIІІ.
184. Иванов Е.М. Харьковский исторический архив / Е.М. Иванов // СХИФО. – 1905. – Т. 14. – С. 75-108.
185. Історія Харківщини у працях і оцінках Д.І.Багалія: Програма і матеріали VI Багаліївських читань, 5 листопада 2004 року / Народна українська академія / В.І. Астахова (гол.ред.). — Х. : Видавництво НУА, 2004. — 139 с.
186. К вопросу о составлении истории города Харькова: [По поводу отчета о деятельности Д.И. Багалея по собиранию материалов для истории города Харькова] // Харьковские губернские ведомости. – 1899. – 2 марта (№ 57). – С. 2-3.
187. К новому пониманию человека в истории: Очерки развития современной западной исторической мысли / Под ред. Б.Г. Могильницкого. – Томск. : Изд-во Томского ун-та, 1994. – С. 37.
188. Ковалівський А. Історик нової України акад. Д.І. Багалій / А. Ковалівський // Знання. – 1927. − № 22. – С. 17-21.
189. Ковальський М. Лекційний університетський курс (1879-1881 рр.) «Источники для истории юго-западной России» в контексті археографічних і джерелознавчих студій та дидактичної діяльності профессора В.Б. Антоновича / М. Ковальський // Антонович В.Б. Лекції з джерелознавства / Ред. Микола Ковальський. – Острог; Нью-Йорк: УВАН у США, Нац-й ун-т «Острозька академія», 2003.
190. Коцур А.П., Білецький Б.Ф. Дмитро Багалій – видатний діяч українського національного відродження / А.П. Коцур // Слов’янський вісник. – 1998. – Вип. 1. – С. 117-121.
191. Кравченко В.В. Д.И. Багалей: научная и общественно-политическая деятельность / В.В. Кравченко. – Х.: Изд-во «Основа» при ХГУ, 1990. – С.13.
192. Кравченко В.В. Д.И. Багалей: научная и общественно-политическая деятельность / В.В. Кравченко. – Х.: Изд-во “Основа» при ХГУ, 1990.
193. Кравченко В.В. Д.И. Багалей: научная и общественно-политическая деятельность / В.В. Кравченко. – Х.: Основа, 1990. – 176 с.
194. Кравченко В.В. Д.І. Багалій у світлі й тіні своєї «Автобіографії» / В.В. Кравченко // Багалій Д.І. Вибрані твори: У 6 т. – Т. 1: Автобіографія. Ювілейні матеріали. Бібліографія / Упоряд., вступ. ст. В.В. Кравченка. – Х.: ХГІ «НУА», 1999. – С. 51.
195. Кравченко В.В. Листи Х.Д. Алчевської до Д.І. Багалія / В.В. Кравченко // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник / Упоряд. В.В. Кравченко. – Х.: Майдан, 2001. – С. 168-175.
196. Кравченко В.В. Личный фонд Д.И.