НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ С. І. СІДЕЛЬНІКОВА : НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ С. И. Сидельникова

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

На правах рукопису

Сайпанова Алла Олексіївна

УДК 930 : 929 Сідельніков

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
С. І. СІДЕЛЬНІКОВА

Спеціальність 07.00.06 – «Історіографія,
джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни»

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Страшнюк Сергій Юрійович
кандидат історичних наук, доцент

Харків – 2011

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень....………………………………………………...........3
Вступ.......………………………………………………………………………………..4
Розділ 1. Історіографічна, джерельна та методологічна база дослідження...................................................................................................................10
1.1 Історіографія проблеми....………………………………………………10
1.2 Джерельна база......………………………………………………............27
1.3 Методологічна основа......….……………………………………….......37
Розділ 2. Формування та становлення особистості, викладача і науковця........................................................................................................................45
2.1 Початок життєвого та професійного шляху...................…………........45
2.2 Робота в педагогічних інститутах та участь у Великій Вітчизняній війні...........................................………………………………………………………..59
2.3 Кандидатська дисертація...…………………….………………………..67
Розділ 3. Навчально-методична, викладацька та адміністративна діяльність у Харківському університеті.............................……………………………………79
3.1 Лекційні курси з нової та новітньої історії країн Європи і Америки...………………………………………………………………………...........79
3.2 Висвітлення історії південних та західних слов’ян.........…….……….96
3.3 Педагогічна та адміністративна діяльність...............…………...........111
Розділ 4. Наукова спадщина 1950 – 1970-х рр. в контексті сучасної історіографії болгарського Відродження...………………………………...........131
4.1 Вивчення національно-визвольної боротьби болгарського народу середини XIX ст. .............................…………………………………………………131
4.2 Дослідження формування та діяльності Болгарського революційного центрального комітету (1868 – 1872 рр.).............................................……………..148
4.3 Оприлюднені та незакінчені роботи про підготовку болгарської національної революції останніх років життя......................…………………........165
Висновки....………………………………………………………………………….180
Список використаних джерел та літератури.............…………………………..186

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АН УРСР – Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки
АН СРСР – Академія наук Союзу Радянських Соціалістичних Республік
БАН – Болгарська академія наук
БРЦК – Болгарський революційний центральний комітет
БТЦК – Болгарський таємний центральний комітет
ВАК – Вища атестаційна комісія
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ВРО – Внутрішня революційна організація
ДЕК – Державна екзаменаційна комісія
ЛДУ – Ленінградський державний університет
МДУ – Московський державний університет
НАН України – Національна академія наук України
НРБ – Народна Республіка Болгарія
ПБРК – приватний болгарський революційний комітет
СНТ – Студентське наукове товариство
ХДУ – Харківский державний університет
ЦК – Центральний комітет

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасній історіографії дослідження, присвячені окремим персоналіям, займають особливе місце. Звернення до творчих портретів істориків допомагає створити широку панораму розвитку української історичної науки, відобразити її здобутки та недоліки, що притаманно будь-якій національній історіографії з її специфічними рисами. Адже історія, як і кожна наука, проявляється в науковому спадку її представників.
З огляду на це завжди буде актуальним вивчення наукової спадщини визначних дослідників минулого. В кінці XX – на початку XXI ст. в українській історіографії пожвавлюється інтерес до історико-біографічного жанру. Свідчення тому – низка дисертаційних і монографічних робіт, автори яких поставили за мету визначити внесок у розвиток історичної науки П. І. Лященка [476; 524], О. П. Ковалевського [302], В. Г. Сарбея [258], В. А. Дядиченка [21] та інших науковців, більша частина творчості яких припадає на повоєнний час.
До особистостей, життєвий шлях та діяльність яких заслуговує на особливу увагу, можна зарахувати й Степана Івановича Сідельнікова (1916 – 1977) – видатного вченого, одного з авторитетних радянських істориків, відомого фахівця з історії болгарського Відродження, талановитого педагога, професора, доктора історичних наук.
Комплексне дослідження науково-педагогічної діяльності С. І. Сідельнікова сприятиме глибшому розумінню особливостей розвитку радянської історичної науки та вищої освіти середини XX ст., а також надасть можливості визначити внесок науковця в розробку пріоритетних проблем болгаристики. Актуальність теми посилюється й недостатнім висвітленням його творчої біографії. Вивчення наукового доробку та педагогічної майстерності С. І. Сідельнікова триває біля півстоліття, однак воно мало досить фрагментарний характер і не надавало цілісного уявлення про нього як історика-болгариста та викладача. На сьогодні немає всебічного дослідження науково-педагогічної діяльності вченого; й ця дисертаційна робота стане першої спробою її осмислення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в руслі науково-дослідної теми кафедри нової та новітньої історії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна «Історія університетської науки та освіти в Україні XIX – XXI ст.» (державна реєстрація № 0110U001434).
Мета дослідження полягає в комплексному вивченні науково-педагогічної діяльності С. І. Сідельнікова та встановленні його внеску в дослідження проблем історії Болгарії XIX ст.
Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання:
- проаналізувати рівень вивчення теми в українській і зарубіжній історіографії та весь комплекс використаних джерел;
- реконструювати основні етапи життя та діяльності С. І. Сідельнікова на тлі суспільно-політичних процесів 20 – 70-х рр. XX ст.;
- показати процес становлення С. І. Сідельнікова як викладача і науковця, з’ясувати чинники, що мали вплив на формування його світогляду та наукові орієнтири;
- окреслити коло наукових інтересів та основні напрями науково-дослідної роботи С. І. Сідельнікова; проаналізувати його творчий спадок, зіставивши із сучасним рівнем розвитку української, російської та болгарської історіографії; визначити внесок ученого в розробку проблем історії та історіографії Болгарії; дати огляд неопублікованих праць дослідника;
- розкрити педагогічну майстерність С. І. Сідельнікова; розглянути його методику викладання історії, зміст та якість лекційних курсів; висвітлити особливості роботи зі студентами та аспірантами;
- простежити роботу С. І. Сідельнікова на посаді завідувача кафедри та декана факультету у вищих навчальних закладах м. Харкова.
Об’єктом дослідження є особистість, життєвий шлях та діяльність історика-славіста і педагога Степана Івановича Сідельнікова в 20 – 70-х рр. XX ст.
Предметом дослідження є наукова спадщина С. І. Сідельнікова в галузі історичної болгаристики та педагогічна творчість у вищій школі.
Хронологічні межі роботи охоплюють період життя та діяльності С. І. Сідельнікова – 1916 – 1977 рр.
Методи дослідження. Для виконання поставлених у дисертаційній роботі завдань застосовані загальнонаукові (аналіз та синтез, опис та узагальнення, класифікація та типологізація, історичний та логічний) та спеціальні історичні (історико-генетичний, історико-порівняльний, ретроспективний, хронологічний, проблемно-хронологічний, періодизації та актуалізації) методи, використання яких зумовлено характером дослідження. За допомогою перелічених методів пізнання з'ясований процес формування вченого, показаний розвиток його наукових поглядів, окреслена тематика дослідних праць історика, визначений його внесок у розвиток освіти та науки України. Застосовані також методи джерелознавства: класифікація джерел, їхня зовнішня та внутрішня критика, що дозволило виявити та залучити до наукового обігу важливі архівні та опубліковані документи, здійснити аналіз інформації джерельної бази. При дослідженні теми особливе значення приділялось використанню методів історіографічного аналізу та синтезу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше в українській і зарубіжній історіографії здійснена спроба комплексного дослідження біографії, наукового доробку та педагогічної творчості С. І. Сідельнікова, виконана на основі нових архівних матеріалів з урахуванням сучасних методів історико-біографічного пізнання. Зокрема,
 був виявлений, систематизований та описаний особистий архів ученого, що зберігається в Центрі болгаристики та балканських досліджень ім. Марина Дринова Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна;
 введені до наукового обігу нові документи архівних установ України, Росії та Болгарії, що дозволяють реконструювати творчу біографію науковця;
 знайдені нові й уточнені відомі факти науково-педагогічної та адміністративної діяльності С. І. Сідельнікова;
 доповнена бібліографія наукових та публіцистичних праць історика;
 розширене уявлення про коло наукових інтересів дослідника;
 надана всебічна характеристика науково-дослідних робіт харківського професора з історії болгарського Відродження з огляду на досягнення сучасної історіографії проблеми;
 комплексно й системно розглянута навчально-методична, викладацька та адміністративна діяльність С. І. Сідельнікова, зокрема проаналізований зміст його основних лекційних курсів.
Практичне значення отриманих результатів. Фактичний матеріал, основні положення і зроблені висновки можуть бути використані для написання українського біобібліографічного словника істориків; узагальнюючих наукових робіт, присвячених дослідженню історії Болгарії, вивченню історії слов’янських народів та розвитку історико-славістичної науки в Україні; для підготовки монографій з історії Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна; під час розробки лекційних і спеціальних курсів з української історіографії зарубіжних країн.
Особистий внесок здобувача. Викладені в роботі положення та висновки належать дисертанту одноосібно і зводяться до здійсненого вперше комплексного дослідження діяльності С. І. Сідельнікова як науковця та викладача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри нової та новітньої історії історичного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Результати роботи доповідались на 7 міжнародних наукових конференціях: 60-й міжнародній науковій конференції молодих учених «Каразінські читання» (Харків, 20 квітня 2007 р.); V Дриновських читаннях «Російсько-турецька війна 1877 – 1878 рр. та історична доля болгарського народу» (Харків, 25 – 27 жовтня 2007 р.); 61-й міжнародній науковій конференції молодих учених «Каразінські читання» (Харків, 25 квітня 2008 р.); міжнародній науковій конференції «Болгари в Північному Причорномор’ї» (Ізмаїл, 22 – 25 жовтня 2008 р.); 62-й міжнародній науковій конференції молодих учених «Каразінські читання» (Харків, 24 квітня 2009 р.); XVIII міжнародному славістичному колоквіумі (Львів, 14 – 16 травня 2009 р.); VI Дриновських читаннях «Болгарія – Україна: від євразійських імперій до Європейського Союзу (XVIII – початок XXI ст.)» (Харків, 8 – 9 квітня 2010 р.); а також на науковому семінарі Центру болгаристики та балканських досліджень ім. М. Дринова (Харків, 7 вересня 2011 р.).
Публікації. Головні результати дисертаційного дослідження викладені в семи наукових статтях, шість з яких надруковані у вітчизняних фахових виданнях, затверджених та ліцензованих ВАК України, та у вступній статті до біобібліографічного покажчика.
1. Сайпанова А. Вклад профессора С. И. Сидельникова в изучение Болгарского революционного центрального комитета / А. Сайпанова // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : збірник наукових праць. – Х., 2007. – Вип. 10. – С. 214–223.
2. Сайпанова А. А. Воссоединение княжества Болгарии и Восточной Румелии в освещении профессора С. И. Сидельникова и болгарской историографии второй половины ХХ ст. / А. А. Сайпанова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2008. – № 816 : Історія. – Вип. 40. – С. 256–267.
3. Сайпанова А. А. Педагогическая деятельность С. И. Сидельникова в Харьковском университете / А. А. Сайпанова // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : збірник наукових праць. – Х., 2009. – Вип. 12. – С. 266–274.
4. Сайпанова А. Политическая деятельность Г. С. Раковского в освещении профессора С. И. Сидельникова / А. Сайпанова // Българите в Северното Причерноморие : изследвания и материали. – Одеса – Велико Търново, 2009. – Т. 10. – С. 127–135.
5. Сайпанова А. Краткий очерк жизненного и творческого пути С. И. Сидельникова / А. Сайпанова // Сидельников Степан Иванович – профессор Харьковского университета : биобиблиографический указатель. – Х., 2009. – С. 4–9.
6. Сайпанова А. А. С. И. Сидельников – декан исторического факультета Харьковского университета / А. А. Сайпанова // Харківський історіографічний збірник. – Х., 2010. – Вип. 10. – С. 275–284.
7. Сайпанова А. Особистий архів професора Степана Івановича Сідельнікова / А. Сайпанова // Проблеми слов’янознавства. – Львів, 2010. – Вип. 59. – С. 229-235.
8. Сайпанова А. А. Неопубликованные монографии С. И. Сидельникова по истории болгарского Возрождения / А. А. Сайпанова // Дриновський збірник : Дриновски сборник. – Х. ; Софія, 2011. – Т. IV. – С. 58–65.
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 257 сторінки, з них 185 сторінки основного тексту. Список джерел та літератури налічує 600 бібліографічних позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Життєвий та творчий шлях С. І. Сідельнікова був нелегким і багато в чому типовим для радянського науковця. У процесі дослідження, розглядаючи біографію та творчість історика як єдине ціле, були виділені шість основних періодів його життя, наукової й педагогічної діяльності: 1) 1916 – 1932 рр. – дитинство та шкільні роки. В цей час виявилось захоплення історією рідного краю. 2) 1932 – 1939 рр. – навчання на робітничому факультеті при Загальнорадянському навчальному комбінаті промкооперації ім. В. М. Молотова та на історичному факультеті Ленінградського університету. На цьому етапі відбулося становлення наукових уподобань молодого дослідника, інтерес якого зосередився на історії Болгарії XIX ст., опублікована перша наукова праця, розпочилася викладацька діяльність. 3) 1939 – 1942 рр. – робота у Сталінградському педагогічному інституті, початок систематичної педагогічної та наукової діяльності. 4) 1942 – 1945 рр. – участь у Великій Вітчизняній війні, тяжке поранення та лікування у госпіталях. 5) 1945 – 1956 рр. – робота в Харківському педагогічному інституті ім. Г. С. Сковороди. В цей період історик продовжував розпочаті раніше дослідження з історії возз’єднання Князівства Болгарія та Східної Румелії. Характерна зміна наукової проблематики після захисту кандидатської дисертації. 6) 1956 – 1977 рр. – праця в Харківському державному університеті ім. О. М. Горького, коли у центрі наукових інтересів вченого постала історія болгарського Відродження.
В науково-дослідній діяльності С. І. Сідельнікова чітко виокремлюються два основних напрями. Роботи 1940-х рр. розкривають маловивчене в радянській історіографії того часу питання – боротьба за возз’єднання Князівства Болгарія та Східної Румелії протягом 1878 – 1886 рр. Процес становлення самостійної болгарської держави розглядався ним як результат багатовікового національно-визвольного руху болгар. Основні тези історика – про причини більшого поширення ідей об’єднання серед населення Східної Румелії, про масовий характер возз’єднавчого руху та його загальнонародну підтримку, про використання болгарським князем Алєксандром Баттенбергом об’єднання країни в своїх кон’юнктурних цілях і про причини негативного ставлення Росії до возз’єднання Болгарії – підтримуються й сучасними дослідниками. Водночас його трактування пловдивських подій осені 1885 р. та точка зору про П. Каравелова як активного прихильника об’єднання згодом були переглянуті, а констатація негативної реакції російського уряду до акту возз’єднання доповнена низкою причин. На загал кандидатська дисертація С. І. Сідельнікова стала першою спробою комплексного висвітлення цієї складної проблеми в радянській історичній науці.
Праці 1950 – 1970-х рр. в основному присвячені дослідженню національно-визвольного руху болгарського народу 40 – 70-х рр. XIX ст. Тут виразно виокремлюється 14 головних питань, внесок С. І. Сідельнікова у вивчення яких є безперечним: 1) система турецького політичного панування в болгарських землях середини XIX ст.; 2) місце чорбаджійства у соціально-класовій структурі болгарського суспільства; 3) селянські повстання 1841 та 1850 рр. у Болгарії; 4) політичний портрет Ґ. С. Раковського; 5) створення та діяльність першого БРЦК у 1868 – 1872 рр.; 6) революційна діяльність та ідейні погляди В. Левського; 7) політична та публіцистична діяльність Л. Каравелова; 8) роль Хр. Ботєва в підготовці національної революції; 9) криза БРЦК у 1872 – 1873 рр.; 10) процес створення другого БРЦК; 11) ідейно-політична боротьба в БРЦК; 12) чисельний та соціальний склад революційних організацій у Болгарії та еміграції; 13) історіографія російсько-болгарських революційних зв'язків другої половини XIX ст.; 14) історіографія Квітневого повстання 1876 р. у Болгарії.
В роботах з цієї проблематики Степан Іванович переглянув існуючу в історичній науці точку зору про позитивне значення турецького панування в Болгарії; розкрив класову сутність чорбаджійства, спростувавши тезу про цей прошарок як представників феодального класу; вперше в радянській історіографії вивчив селянські повстання 1841 і 1850 рр. у Західній та Північно-Західній Болгарії, визнавши за ними, окрім соціальної складової, політичну спрямованість; підготував перше в радянській історіографії монографічне дослідження про ідейно-теоретичну та революційну діяльність Г. С. Раковського, інтерпретувавши по-новому суперечливі та докладно висвітливши невідомі сторінки його біографії; першим спробував надати розгорнуту оцінку соціально-економічного розвитку та розстановки класових сил у Болгарії середини 70-х рр. XIX ст.; переглянув поширену в історичній науці точку зору про час створення та формування першого БРЦК; реконструював цілісну картину складу болгарських революційних організацій у період діяльності БРЦК, уперше визначивши кількість революційних комітетів та груп у Болгарії та еміграції з 1869 по 1876 рр., їх чисельний та соціальний склад, місце й час виникнення, територіальний розподіл; по-новому висвітлив суперечливі та маловивчені аспекти політичної та публіцистичної діяльності Л. Каравелова в період боротьби за створення першого БРЦК, визначивши авторство 78 публікацій Л. Каравелова в російських періодичних виданнях.
Формування та становлення Степана Івановича як ученого припало на час, коли панівною доктриною в галузі історичної науки було марксистське трактування історії, що не могло не позначитися на колі наукових інтересів, методологічних підходах та організації досліджень істориків. Водночас учені, які займалися історією болгарського національного Відродження, менше за інших відчували на собі ідеологічний пресинг. Вони були по суті обмежені лише методолігічними рамками [597]. Специфіка досліджень С. І. Сідельнікова з історії Болгарії полягала у спробі поєднання марксистської методології з новаторськими підходами: в своїх працях він активно застосовував статистичні підрахунки, кількісні та соціологічні методи аналізу суспільних процесів, що свідчить про оригінальну для свого часу методику досліджень.
Важливо, що в своїх працях з історії національно-визвольного руху болгарського народу вчений звертав увагу на маловивчені, слабовисвітлені чи дискусійні питання як у радянській, так і болгарській історіографії. До характерних рис Степана Івановича як дослідника можна віднести широке залучення різноманітних джерел, ретельне вивчення та детальний аналіз джерельної бази кожної історичної проблеми, яку він розробляв, переконливість аргументації, формулювання науково обґрунтованих висновків відповідно до отриманої інформації з першоджерел, чітке структурування фактичного матеріалу. Викладені ним погляди ще в 1950 – 1970-х рр. здобули позитивну оцінку в радянській та болгарській історичній науці. Багато підходів та оцінок поділяють й сучасні українські, російські та болгарські вчені, які до цього часу часто посилаються на низку публікацій харківського історика, що свідчить про визнання його наукової спадщини.
Не менш плідною була й педагогічна діяльність С. І. Сідельнікова. Її можна охарактеризувати за такими головними напрямами, яким учений приділяв значну увагу: 1) розробка та читання фундаментальних лекційних курсів і спецкурсів; 2) позааудиторна робота зі студентами; 3) підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; 4) написання розділів до підручників для вищої школи.
Аналіз лекційних напрацювань історика показав, що загалом вони відповідали духу свого часу та панівній в історичній науці СРСР марксистсько-ленінській методології, що було обов'язковим для радянського викладача. Однак лекції С. І. Сідельнікова, особливо з нової історії, вирізнялися авторським та часом новаторським характером. Їх примітними рисами, окрім чіткості, аргументованості та логічної побудови, слід вважати історіографічний аналіз кожної теми, що розглядалася, знайомство студентів з різними поглядами з багатьох поставлених на занятті питань та висловлювання своєї думки з дискусійних проблем під час викладу матеріалу, лаконічність та переконливість висновків. Звісно, як було показано в третьому розділі, частина трактувань історичних подій XVII – початку XX ст. зазнали згодом суттєвих змін, а з новітньої історії країн Європи та Америки багато оцінок в інтерпретації С. І. Сідельникова втратили свою актуальність у зв’язку з їхньою заідеологізованістю та зміною методологічної парадигми, проте вони зберігають інтерес з точки зору змісту та методики викладання всесвітньої історії в університетах УРСР 1950 – 1970-х рр.
Важливе місце в педагогічній діяльності вченого посідали виховання та підготовка мододих спеціалістів, робота зі студентами та аспірантами. Незалежно від посади, яку він обіймав, його вирізняли вимогливість до знання матеріалу, поточний контроль за успішностю, об’єктивність на іспитах та заліках, урахування інтересів студентів у виборі теми курсової чи дипломної роботи, уважне ставлення до тексту своїх учнів, надання їм у разі потреби допомоги та підтримки. С. І. Сідельніков виявився ефективним керівником, про що свідчить його плідна діяльність на посаді завідувача кафедри нової та новітньої історії й декана історичного факультету Харківського державного університету ім. О. М. Горького протягом багатьох років. До його характерних рис як адміністратора можна віднести компетентність, чуйність, працелюбність, справедливість, принциповість, сумлінність, завдяки чому професор користувався заслуженим авторитетом колег по факультету та університету. А своєю науково-дослідною роботою і підготовкою групи молодих учених з болгарської проблематики він сприяв відродженню харківської школи історичної болгаристики. Не даремно у відгуку на автореферат докторської дисертації його колишнього дипломника Г. Й. Чернявського один з рецензентів напівжартівливо написав у 1969 р.: «Тепер Харків виходить на перше місце за числом докторів наук – фахівців з болгарської історії» [529, с. 5]. У вищій нагороді Болгарської академії наук – Золотій медалі ім. М. Дринова, якою був відзначений Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна 2005 р. за підтримку традицій історичної болгаристики, – є велика заслуга Степана Івановича.
Вагомим був внесок С. І. Сідельнікова в підготовку навчальної літератури для вищої школи. Він є співавтором чотирьох видань підручників з історії південних та західних слов’ян. На їх сторінках харківський професор одним із перших виокремив історію Македонії в самостійну тему, визнавши за македонцями, принаймні після 1878 р., право на власну національну ідентичність, відмінну від болгарської чи сербської, що було нехарактерним для радянської, а тим паче для болгарської історичної літератури того часу, але визнається багатьма сучасними науковцями.
Таким чином, проведене нами комлексне дослідження життя і творчості С. І. Сідельнікова доводить, що й у радянський час, коли панувала «єдино правильна методологія», а вивчення актуальних проблем нової та новітньої історії зарубіжних країн було переважно монополією столичних академічних інститутів та університетів, наполегливість Степана Івановича в досягненні поставленої мети, завзятість та працездатність, помножені на безперечний талант ученого й лектора, дозволили йому і в умовах провінційного на той час Харкова стати визначним істориком-болгаристом та педагогом-практиком, який виховав не одне покоління істориків – викладачів середньої та вищої школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Авантюра русского царизма в Болгарии : сб. док. / сост. П. Павлович ; предисл. В. Коларова. – М. : Соцэкгиз, 1935. – 240 с.
2. Азадовский К. О низкопоклонстве и космополитизме : 1948–1949 гг. / К. Азадовский, Б. Егоров // Звезда. – 1989. – № 6. – С. 157–176.
3. Аксенова Е. П. Институт славяноведения и балканистики РАН за 50 лет (1947–1997) : краткий исторический очерк / Е. П. Аксенова // Институт славяноведения и балканистики. 50 лет : сб. ст. / [отв. ред. М. А. Робинсон] – М., 1996. – С. 33–62.
4. Аксенова Е. П. «Изгнание из стен Академии» : (Н. С. Державин и академическое славяноведение в 30-е годы) / Е. П. Аксенова // Советское славяноведение. – 1990. – № 5. – С. 69–81.
5. Аксенова Е. П. Из истории советской славистики в 1930-е годы / Е. П. Аксенова // Советское славяноведение. – 1991. – № 5. – С. 83–93.
6. Аксенова Е. П. Очерки из истории отечественного славяноведения. 1930-е годы / Е. П. Аксенова. – М. : Ин-т славяноведения РАН, 2000. – 224 с.
7. Александров В. В. Новейшая история стран Европы и Америки : 1918– 1945 гг. : учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. «история» / В. В. Александров. – М. : Высш. шк., 1986. – 591 с.
8. Александров В. В. Новейшая история стран Европы и Америки : 1945– 1986 гг. : учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. «история» / В. В. Александров. – М. : Высш. шк., 1988. – 639 с.
9. Ананьич Б. В. О Петербургской исторической школе и ее судьбе / Б. В. Ананьич, В. М. Панеях // Отечественная история. – 2000. – № 5. – С. 105–113.
10. Архив Санкт-Петербургского государственного университета Ф. 1
св. 65.
Личное дело № 1427, 28 л.
11. Афанасьев Ю. Н. Феномен советской историографии / Ю. Н. Афанасьев // Отечественная история. – 1996. – № 5. – С. 146–168.
12. Афанасьев Ю. Н. Феномен советской историографии / Ю. Н. Афанасьев // Советская историография : сб. ст. / под ред Ю. Н. Афанасьева. – М., 1996. – С. 7–41.
13. Ахундов М. Д. У истоков идеологизированной науки / М. Д. Ахундов, Л. Б. Баженов // Природа. – 1989. – № 2. – С. 90–99.
14. Ашнин Ф. Д. «Дело славистов»: 30-е годы / Ф. Д. Ашнин, В. М. Алпатов. – М. : Наследие, 1994. – 286 с.
15. Бейлис А. С. К вопросу о русско-болгарских отношениях в 80-х гг. XIX в. / А. С. Бейлис // Наукові записки Львівського державного університету ім. Івана Франка. Сер. історична. – 1949. – Т. 17, вип. 4. – С. 115–128.
16. Бейлис А. С. Социально-экономическая проблематика болгарского Возрождения в историографии НРБ (1944–1980 гг.) / А. С. Бейлис // История и культура Болгарии : сб. ст. / под ред. А. А. Улуняна. – М., 1981. – С. 60–100.
17. Бейліс О. С. Дослідження історії зарубіжних слов’янських країн в Українській РСР (1946–1971 рр.) / О. С. Бейліс, В. Н. Кутик // Українське слов’янознавство. – 1973. – № 8. – С. 3–38.
18. Бейліс О. С. [Рецензія] / О. С. Бейліс // Українське слов’янознавство. – 1971. – № 4. – С. 157–159. – Рец. на кн.: Сидельников С. И. Болгарский революционный центральный комитет (1869–1872 гг.) / С. И. Сидельников. – Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1970. – 176 с.
19. Бернштейн С. Б. Трагическая страница из истории славянской филологии (30-е годы XX века) / С. Б. Бернштейн // Советское славяноведение. – 1989. – № 1. – С. 77–82.
20. Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 2 : Історики. / уклад. Б. П. Зайцев, С. І. Посохов, В. Д. Прокопова та ін. – Х. : Бізнес-Інформ, 2001. – 350 с.
21. Близняк М. Б. Вадим Архипович Дядиченко (1909–1973) – історик України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.06 – «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / М. Б. Близняк. – Дніпропетровськ, 2006. – 20 с.
22. Боброва С. П. Учебник по истории южных и западных славян / С. П. Боброва // Советское славяноведение. – 1968. – № 3. – С. 81–84. – Рец. на учеб.: Історія південних і західних слов’ян : підручник для студ. іст. ф-тів ун-тів / за ред. В. А. Жебокрицького, І. С. Дзюбка, А. Ф. Кізченка, І. М. Гранчака. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1966. – 423 с.
23. Божинов П. Раковски сред цариградските българи / П. Божинов // Българско Възраждане : идеи, личности, събития : годишник. – София, 2002. – Т. 4. – С. 311–315.
24. Болотов Н. А. Ректоры Волгоградского государственного педагогического университета. 1931–2007 гг. : очерки / Н. А. Болотов. – Волгоград : Изд-во Волгогр. гос. пед. ун-та «Перемена», 2007. – 104 с.
25. Бонева В. Възраждане : България и българите в преход към новото време : академичен обзор / В. Бонева. – Шумен : [Б. и.], 2005. – 504 с.
26. Брачев В. С. «Дело» академика С. Ф. Платонова / В. С. Брачев // Вопросы истории. – 1989. – № 5. – С. 117–129.
27. Бурмов А. Български революционен централен комитет (1868–1876) / А. Бурмов. – София : Българска книга, 1943. – 200 с.
28. Бурмов А. Съществувал ли е Централен революционен български комитет в Букурещ през 1869–1872 г.? / А. Бурмов // Исторически преглед. – 1961. – № 3. – С. 34–47.
29. В памет на Любен Каравелов // Народна младеж. – 1959. – 5 февр.
30. В сражениях за Победу : боевой путь 38-й армии в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. / И. Я. Выродов, М. К. Секиров, Г. И. Коротков и др. – М. : Наука, 1974. – 568 с.
31. В чужбина за нас // Отечествен фронт. – 1959. – 13 дек.
32. Валев Л. Б. Изучение вопросов истории Болгарии в Советском Союзе / Л. Б. Валев // Советская болгаристика : итоги и перспективы : материалы конференции, посвященной 1300-летию Болгарского государства. – М., 1983. – С. 8–16.
33. Валев Л. К характеристике социально-политических взглядов Христо Ботева / Л. Валев // Вопросы истории. – 1948. – № 11. – С. 79–91.
34. Василев К. С. Борьба болгарского народа против решений Берлинского конгресса 1878 года / К. С. Василев // Вопросы истории. – 1955. – № 8. – С. 119–130.
35. Васильчук Т. В. Відновлення та розвиток системи вищої освіти в Україні (1943–1950 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Т. В. Васильчук. – Запоріжжя, 2007. – 20 с.
36. Васильчук Т. В. Поновлення системи вищої освіти України у повоєнні роки (1945–1953 рр.) / Т. В. Васильчук // Грані. – 2001. – № 5–6. – С. 93–97.
37. Васильчук Т. В. Проблеми відновлення науково-дослідної діяльності вузів УРСР після Великої Вітчизняної війни / Т. В. Васильчук // Грані. – 2003. – № 6. – С. 52–56.
38. Велева М. Степан Иванович Сидельников : [некролог] // Векове. – 1978. − № 3. – С. 9.
39. Викладачі, співробітники та студенти історичного факультету Харківського національного університету – учасники Великої Вітчизняної війни / відп. ред. С. М. Куделко. – Х. : Консум, 2006. – 120 с.
40. Вища освіта в Україні : навч. посіб. / за ред. В. Г. Кременя та С. М. Ніколаєнка. – К. : Знання, 2005. – 327 с.
41. Вища школа Української РСР за 50 років : у 2-х ч. Ч. 2 : (1945–1967) / відп. ред. В. І. Пітов. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1968. – 540 с.
42. Владайське повстання 1918 р. // Українська радянська енциклопедія : в 16 т. / під ред. М. П. Бажана. – К., 1960. – Т. 2. – С. 510.
43. Волгоградский государственный педагогический университет (1931–2006 гг.) : краткая история. – Волгоград : Изд-во Волгогр. гос. пед. ун-та «Перемена», 2006. – 190 с.
44. Волкова А. И. Крестьянский вопрос в восстании 1794 года в Польше : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. ист. наук / А. И. Волкова. – Х., 1953. – 16 с.
45. Воронков И. А. Второе совещание историков-славистов / И. А. Воронков, В. Г. Карасев // Вопросы истории. – 1964. – № 1. – С. 117–119.
46. Воронков И. А. Межвузовская конференция историков-славистов / И. А. Воронков, В. Г. Карасев // Новая и новейшая история. – 1964. – № 4. – С. 183–184.
47. Воронков И. А. Форум историков-славистов / И. А. Воронков, В. Г. Карасев // Новая и новейшая история. – 1966. – № 3. – С. 190.
48. Вълков С. Въстанието от 1850 г. и село Гаговица (дн. Гр. Брусарци) / С. Вълков // Военноисторически сборник. – 2007. – № 3. – С. 18–26.
49. Высшая школа : сб. основных постановлений, приказов и инструкций : в 2 ч. Ч. 1. / под ред. Е. И. Войленко. – М. : Высш. шк., 1965. – 432 с.
50. Высшая школа : сб. основных постановлений, приказов и инструкций : в 2 ч. Ч. 1. / под ред. Е. И. Войленко. – М. : Высш. шк., 1978. – 400 с.
51. Высшая школа в СССР за 50 лет (1917–1967) / под ред. В. П. Елютина. – М. : Высш. шк., 1967. – 272 с.
52. Газін В. П. Новітня історія Європи та Америки : 1918–1945 рр. : підручник для студ. вищ. навч. закл. / В. П. Газін, С. А. Копилов. – К. : Слово, 2003. – 470 с.
53. Газін В. П. Новітня історія країн Європи та Америки : 1945–2002 рр. : навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. / В. П. Газін, С. А. Копилов. – К. : Либідь, 2004. – 624 с.
54. Гайдарджиева В. Общественно-икономически аспекти на взаимоотношенията между Княжество България и Източна Румелия (1879–1885 г.) / В. Гайдарджиева // Минало. – 2004. – № 1. – С. 45–47.
55. Галкин К. Т. Высшее образование и подготовка научных кадров в СССР / К. Т. Галкин. – М. : Сов. наука, 1958. – 176 с.
56. Ганелин Р. Ш. Советские историки : о чем они говорили между собой. Страницы воспоминаний о 1940–1970-х годах / Р. Ш. Ганелин. – СПб. : Нестор, 2004. – 216 с.
57. Гарчев П. Вступні екзамени, рік 1965 / П. Гарчев, Р. Лях, С. І. Сідельніков // Радянська освіта. – 1965. – 16 вер.
58. Гарчев П. И. Освещение вопросов истории партии на страницах «Українського історичного журналу» / П. И. Гарчев, С. И. Сидельников, К. К. Шиян // Коммунист Украины. – 1961. – № 4. – С. 84–89.
59. Генов Ц. Доброволците в защита на Съединението 1885 година / Ц. Генов // Военноисторически сборник. – 1985. – № 5. – С. 160–173.
60. Генов Ц. Подготовка, извършване и защита на Съединението през 1885 г. / Ц. Генов // Исторически преглед. – 1960. – № 4. – С. 3–25.
61. Генов Ц. Съединението през 1885 г. и патриотичният подем на българската учаща се младеж / Ц. Генов // История. – 1995. – № 4. – С. 26–31.
62. Генчев Н. Българското Възраждане / Н. Генчев. – София : Издателска къща «Иван Вазов», 1995. – 448 с.
63. Генчев Н. Васил Левски / Н. Генчев. – София : Военно изд-во, 1987. – 230 с.
64. Генчев Н. Левски, революцията и бъдещият свят / Н. Генчев. – София : Изд-во на Отечествения фронт, 1973. – 156 с.
65. Георгиева Ц. За генезиса на буржоазните елементи в социалната структура на българите / Ц. Георгиева // Исторически преглед. – 1977. – № 2. – С. 87–90.
66. Глаголев П. Учителя советской школы : (встречи и наблюдения) / П. Глаголев // Советская педагогика. – 1947. – № 11. – С. 93–95.
67. Голицын С. Д. Два поколения краеведов / С. Д. Голицын // Учительская газета. – 1951. – 19 авг.
68. Голицын С. Д. Как мы писали историю своих сел и своего края / С. Д. Голицын // Начальная школа. – 1949. – № 11. – С. 31–34.
69. Голицын С. Д. Поход на курганы времен Батыя / С. Д. Голицын // Сталинское знамя. – 1951. – 24 авг.
70. Голицын С. Д. На разведку недр / С. Д. Голицын // Сталинское знамя. – 1946. – 14 авг.
71. Горяинов А. Н. В России и эмиграции : очерки о славяноведении и славистах первой половины XX века / А. Н. Горяинов. – М. : Ин-т славяноведения РАН, 2006. – 320 с.
72. Горяинов А. Н. Славяноведы – жертвы репрессий 1920–1940-х годов : некоторые неизвестные страницы из истории советской науки / А. Н. Горяинов // Советское славяноведение. – 1990. – № 2. – С. 78–89.
73. Горяинов А. Н. Советская славистика 1920–1930-х годов / А. И. Горяинов // Исследования по историографии славяноведения и балканистики. – М., 1981. – С. 5–21.
74. Государственный архив Волгоградской области [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://volga.rusarchives.ru /contact.shtml. – Загл. с экрана.
75. Государственный архив Рязанской области
Ф. 627
оп. 272.
Д. 113. Метрические книги с. Мордово Сапожсковского уезда. 1910 – 1918 гг., 297 л.
76. Государственный архив Рязанской области
Ф. Р-140 Отдел народного образования исполнительного комитета Ряжского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов Рязанской губернии. 1918 – 1929 гг.
оп. 1.
Д. 608. Протоколы заседаний школьных советов и общих собраний деревень Ряжского уезда; доклады о деятельности исполкомов, волисполкомов и волостисполкомов; переписка с УНК и другими организациями о школах, 266 л.
77. Государственный архив Рязанской области
Ф. Р-140 Отдел народного образования исполнительного комитета Ряжского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов Рязанской губернии. 1918 – 1929 гг.
оп. 1.
Д. 755. (Квартальные) отчеты (вопросники) о работе и состоянии школ по Андреевской волости. 24–28 февраля 1925 г., 32 л.
78. Государственный архив Рязанской области
Ф. Р-140 Отдел народного образования исполнительного комитета Ряжского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов Рязанской губернии. 1918 – 1929 гг.
оп. 1.
Д. 812. Протоколы заседаний президиума школьного совета педагогического коллектива Алексеевской школы и выписки из протоколов школьного совета и др. Планы работы Губернской конференции работников и отчеты обследования Алексеевской школы. 15 октября 1925–23 сентября 1926 г., 93 л.
79. Государственный архив Рязанской области
Ф. Р-140 Отдел народного образования исполнительного комитета Ряжского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов Рязанской губернии. 1918 – 1929 гг.
оп. 1.
Д. 944. (Квартальные) отчеты школ I ступени Андреевской волости о деятельности и состоянии. 11 февраля– 23 апреля 1926 г. , 37 л.
80. Григораш И. В. Россия и становление болгарской государственности (1878 – 1908 годы) / И. В. Григораш // Новая и новейшая история. – 2005. – № 6. – С. 78–91.
81. Гряник В. Історична югославістика в Харківському університеті імені О. М. Горького / В. Гряник // Украс : українсько-сербський збірник. Історія. Культура. Мистецтво. – К., 2010. – № 4. – С. 126–137.
82. Гуревич А. Я. История историка / А. Я. Гуревич. – М. : Рос. полит. энцикл., 2004. – 288 с.
83. Гуржий И. Украинская советская историческая наука на Украине на новом подъеме / И. Гуржий, В. Сарбей // Коммунист Украины. – 1964. – № 1. – С. 46–57.
84. Гусев В. В. Третья межвузовская конференция историков-славистов в Воронеже / В. В. Гусев, А. Е. Москаленко, Н. Т. Сапронова // Советское славяноведение. – 1966. – № 4. – С. 103–108.
85. Давидсон А. Б. Николай Павлович Полетика (1836–1988) / А. Б. Давидсон // Российские и славянские исследования : науч. сб. – Минск, 2009. – Вып. 4. – С. 287–300.
86. Дамянов С. Европейската дипломация и Букурещкият мир от 19 февруари / 3 март 1886 година / С. Дамянов // Военноисторически сборник. – 1985. – № 4. – С. 48–65.
87. Дамянов С. Френската дипломация и Съединението през 1885 г. / С. Дамянов // Исторически преглед. – 1965. – № 6. – С. 73–80.
88. Данова Н. Към историята на Търновската градска община през Възраждането / Н. Данова // Исторически преглед. – 1980. – № 1. – С. 106–124.
89. 275 лет. Санкт-Петербургский государственный университет : летопись. 1724–1999. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999. – 424 с.
90. Демидова Е. Высшая школа России в предвоенный период / Е. Демидова // Власть. – 2006. – № 12. – С. 57–60.
91. Державин Н. С. История Болгарии : в 4 т. Т. 3 : Болгарский народ под турецким владычеством / Н. С. Державин. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1947. – 128 с.
92. Державин Н. С. История Болгарии : в 4 т. Т. 4 : Национально-освободительное движение в Болгарии (от конца XVIII в. до 1877 г.) / Н. С. Державин.– М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1948. – 244 с.
93. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 420. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1949/1950 і 1950/1951 навчальні роки, 54 арк.
94. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 1282. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1956/1957 навчальний рік, 59 арк.
95. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 1433. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1957/1958 навчальний рік, 61 арк.
96. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 1606. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1958/1959 навчальний рік, 50 арк.
97. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 1789. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1959/1960 навчальний рік, 55 арк.
98. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 1957. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1960/1961 навчальний рік, 38 арк.
99. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 1961. Робочий план спецкурсу «Будівництво соціалізму у європейських країнах народної демократії» для студентів 3 курсу історичного факультету Харківського державного університету на 1960/1961 навчальний рік, 1 арк.
100. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 2266. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1962/1963 навчальний рік, 51 арк.
101. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 2269. Робочий план спецкурсу «Боротьба народів Європи за свободу та незалежність у період Другої світової війни» для студентів 3 курсу на 1962/1963 навчальний рік, 2 арк.
102. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 7.
Спр. 2274. Відгуки про дисертації членів кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1962 р., 16 арк.
103. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 19.
Спр. 2049. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1963/1964 навчальний рік, 42 арк.
104. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 19.
Спр. 2379. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1964/1965 навчальний рік, 69 арк.
105. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 19.
Спр. 2681. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з організаційних питань за 1965 рік, 62 арк.
106. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 19.
Спр. 2695. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1965/1966 навчальний рік, 57 арк.
107. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 758. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з організаційних питань за 1963/1964 навчальний рік та матеріали до них, 97 арк.
108. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 937. Матеріали про роботу історичного факультету Харківського державного університету за 1964/1965 навчальний рік (план, інформація, довідка), 6 арк.
109. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 939. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з присудження наукових ступенів за 1964 р., 92 арк.
110. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 941. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з організаційних питань за 1964/1965 навчальний рік та матеріали до них, 37 арк.
111. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 1205. Звіт про роботу історичного факультету Харківського державного університету за 1965/1966 навчальний рік, 8 арк.
112. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 1210. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з організаційних питань за друге півріччя 1965/1966 навчального року та матеріали до них, 59 арк.
113. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 1593. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1966/1967 навчальний рік, 14 арк.
114. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 2026. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1967/1968 навчальний рік, 46 арк.
115. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 2485. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з організаційних питань за 1968/1969 навчальний рік та матеріали до них, 91 арк.
116. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 2500. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1968/1969 навчальний рік, 55 арк.
117. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 2989. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з присудження наукових ступенів за 1969 р., 215 арк.
118. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 2991. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з організаційних питань за 1969/1970 навчальний рік та матеріали до них, 52 арк.
119. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 3556. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з присудження наукових ступенів за 1970 р., 299 арк.
120. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 3558. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з організаційних питань за 1970/1971 навчальний рік та матеріали до них, 97 арк.
121. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 3573. Протоколи засідань кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету за 1970/1971 навчальний рік, 57 арк.
122. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 3575. Матеріали 5-ї наукової міжвузівської конференції істориків-славістів, що відбулася у м. Харків 3 – 6 лютого 1970 р. та яка була присвячена 100-річчю з дня народження В. І. Леніна (програма, рішення, звіт та ін.), 159 арк.
123. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 4103. Матеріали про роботу історичного факультету Харківського державного університету за 1971/1972 навчальний (плани, звіт, відомості та ін.), 11 арк.
124. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 4108. Протоколи засідань Вченої ради історичного факультету Харківського державного університету з організаційних питань за 1971/1972 навчальний рік та матеріали до них, 60 арк.
125. Державний архів Харківської області
Ф. Р-2792 Харківський ордену Трудового Червоного Прапору державний університет ім. О. М. Горького. 1933–1941, 1943–1971 рр.
оп. 20.
Спр. 4124. Протокол