Джерела з історії Єлисаветградського міського самоврядування (червень 1871 – лютий 1917 рр.) : Источники по истории Елисаветградского городского самоуправления (июнь 1871 - февраль 1917)



  • Название:
  • Джерела з історії Єлисаветградського міського самоврядування (червень 1871 – лютий 1917 рр.)
  • Альтернативное название:
  • Источники по истории Елисаветградского городского самоуправления (июнь 1871 - февраль 1917)
  • Кол-во страниц:
  • 295
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.С. ГРУШЕВСЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА
    ІМЕНІ М.С. ГРУШЕВСЬКОГО

    На правах рукопису

    КРИЖАНІВСЬКИЙ Віталій Михайлович


    УДК: 930.2:94(477.65) «1871/1917»



    Джерела з історії Єлисаветградського
    міського самоврядування (червень 1871 – лютий 1917 рр.)

    07.00.06 – історіографія, джерелознавство та
    спеціальні історичні дисципліни



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук


    Науковий керівник:
    Дзира Іван Ярославович
    доктор історичних наук, професор

    Київ 2012










    ВСТУП…………………………………………………………………….4
    РОЗДІЛ 1. Історіографія, архівні зібрання та класифікація джерел…..............9
    1.1. Стан наукової розробки проблеми…………………………………………...9
    1.2. Характеристика архівних фондів……………………………………………19
    1.3. Класифікація джерел з вивчення міського самоврядування………………29
    РОЗДІЛ 2. Єлисаветградська міська дума й управа та їхня канцелярія в 1871–1917 роках……………………………………………………………..............................39
    2.1.Склад Єлисаветградської міської думи……………………………………..39
    2.2. Склад Єлисаветградської міської управи…………………………………...52
    2.3. Загальна канцелярія Єлисаветградської міської думи й управи в 1871–1917 роках ……………………………………………………………………………………..63
    2.3.1. Структура загальної канцелярії Єлисаветградської міської думи й управи…………………………………………………………………………………….63
    2.3.2. Канцелярські службовці Єлисаветградської міської думи й управи. …..72
    2.3.3. Організація роботи канцелярії…………………………………………….80
    РОЗДІЛ 3. Управлінська документація органів Єлисаветградського міського самоврядування………………………………………………………………..................91
    3.1. Організаційно-розпорядчі документи………………………………………91
    3.1.1. Організаційні документи…………………………………………………..91
    3.1.2. Розпорядчі документи……………………………………………………...96
    3.2. Довідково-інформаційні документи……………………………………….111
    3.2.1. Доповідна документація………………………………………………….111
    3.2.2. Документи колегіальних дорадчих органів (протоколи)……………....119
    3.2.3. Службове листування (офіційна кореспонденція)……………………..121
    3.2.4. Обліково-статистичні документи………………………………………...126
    РОЗДІЛ 4. Періодична преса як джерело з історії Єлисаветградського міського самоврядування…………………………………………………………………………149
    4.1. Розвиток періодичної преси в Єлисаветграді (червень 1874 – лютий 1917 рр.)……………………………………………………………………………………….149
    4.1.1. Особливості становлення місцевої преси в 1874–1904 рр…...…………149
    4.1.2. Єлисаветградська періодика в 1905–1917 рр……...…………………….161
    4.2. Висвітлення діяльності органів Єлисаветградського міського самоврядування в періодиці 1874–1917 рр………...…….…………………………172
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...186
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА…...194
    ДОДАТКИ………………………………………………………………………..243









    ВСТУП



    Із здобуттям Україною незалежності історична наука якісно оновилася, що виявилося в розширенні тематики досліджень, у відкиданні ідеологічної заангажованості, у пошукові нових методів та в розробці ґрунтовної методології пізнання минулого. У результаті центр наукових шукань зміщається з осмислення макропроцесів, з вивчення макрогруп до пізнання мікропроцесів, вивчення локальних, регіональних подій, невеликих груп. Складовою такої дослідницької трансформації стало студіювання принципів організації, формування та ефективності роботи органів міського самоврядування різних регіонів підросійської України за 1871–1917 рр. З’являються праці О.М. Марченка з історії міського самоврядування Херсонської губернії, у тому числі і м. Єлисаветграда (з 1939 р. – Кіровоград), О.Ф. Мельничук – Подільської губернії, Т.М. Плаксій – Київської та Катеринославської губерній, Л.М. Шари – Чернігівської губернії, Т.О. Щерби – території Київського генерал–губернаторства. Проте, на жаль, несприятливі умови розвитку української історичної науки у попередні десятиліття зумовили ситуацію, коли історичні синтези передують археографічній публікації, осмисленню джерельної бази. Яскравим проявом цього є відсутність серйозних досліджень комплексу документальних й наративних джерел з історії міського самоврядування останньої третини ХІХ – поч. ХХ ст. Наприклад, автори нарису з історії міста Кіровограда до багатотомного зібрання «Історія міст і сіл Української РСР» з більш ніж семи тисяч одиниць зберігання з історії Єлисаветградського міського самоврядування за 1871–1919 рр. використали лише один документ, щодо економічного розвитку повітового центру.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою наукових планів Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (тема 0108U004597).
    Метою дослідження є джерелознавчий аналіз управлінської документації та матеріалів місцевої періодики з історії Єлисаветградського міського самоврядування з червня 1871 по лютий 1917 р.
    Досягнення визначеної мети уможливлюється реалізацією таких завдань:
    1. Вивчити історіографію проблеми, проаналізувати структуру фондів Центрального державного історичного архіву України у місті Києві, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Кіровоградської області, Інституту рукописів Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського; осмислити загальні підходи до класифікації всього комплексу документів і діловодної документації зокрема.
    2. З’ясувати особовий склад Єлисаветградської міської думи й управи у 1871–1917 рр. за визначеними критеріями: соціальна належність, віросповідання, освітній рівень; відновити хронологічні межі роботи членів міського присутствія (міського голови та членів міської управи).
    3. Реконструювати й простежити еволюцію столо-віддільної структури загальної канцелярії Єлисаветградської міської думи й управи; з’ясувати принципи її функціонування та формування штату.
    4. Здійснити класифікацію управлінської документації з історії Єлисаветградської міського самоврядування за 1871–1917 рр.
    5. Провести клаузульно-формулярний, філігранологічний (штемпельний) аналіз діловодної та актової документації.
    6. Вивчити репрезентативність та інформативні можливості управлінської документації.
    7. Дослідити особливості становлення і розвитку міської періодики в 1874–1917 рр.
    8. Установити повноту, інформативні можливості місцевої періодики у висвітленні процесу формування і діяльності Єлисаветградської міської думи й управи та їхньої канцелярії.
    Об’єктом дослідження є актова й діловодна документація та матеріали місцевої преси з історії Єлисаветградського міського самоврядування за визначений період.
    Предметом дослідження є вивчення достовірності, повноти та інформативних можливостей управлінської документації й матеріалів місцевої преси з історії Єлисаветградського міського самоврядування за 1871–1917 рр.
    Методи дослідження. Методологічну основу роботи складають принципи історизму та об’єктивності. Вони реалізуються через застосування методів аналізу й синтезу, логічного, історико-порівняльного, історико-типологічного, класифікації, математичного, формулярно-клаузульного та ін.
    Хронологічні рамки праці охоплюють період з червня 1871 по лютий 1917 року. Нижня межа дослідження визначається формуванням установчих й виконавчих органів відповідно до вимог міського положення 1870 р. Як верхня межа беруться події лютневої революції 1917 р. На нашу думку, документація органів міського самоврядування за 1917–1920-і рр. повинна вивчатися окремо, оскільки названий період істотно відрізняється від попереднього, що виявляється у: 1) формуванні нової системи управління як на місцевому, так і на центральному рівнях; 2) зміні системи діловодства, однією з ознак якої стало використання не тільки російської, але, зрідка, і української мови у справочинстві.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в українському джерелознавстві здійснено спробу комплексно вивчити діловодні та актові документи, матеріали місцевої преси з історії формування й функціонування органів Єлисаветградського міського самоврядування та їхньої діловодної частини за 1871–1917 рр. На основі виявлених документів реконструйовано особовий склад Єлисаветградської міської думи й управи за такими критеріями: соціальний стан, релігійна приналежність, освітній рівень. Окрім цього, з’ясовано принципи функціонування загальної міської канцелярії (формування штату, забезпечення письмовим приладдям працівників (папером, сургучем тощо), здійснено порівняння її структури з аналогічними інституціями міст підросійської України, відновлено штат діловодної частини за півстолітній період. Детально простудійовано здобутки вітчизняних істориків і архівістів в осмисленні діловодної та актової документації органів центрального та місцевого управління ХІХ – поч. ХХ ст. На основі аналізу наявних підходів групування, класифікації цієї документації здійснено поділ актових і діловодних документів з історії Єлисаветградського міського самоврядування. У роботі вивчено ступінь достовірності, повноти, інформативності організаційно-розпорядчих та довідково-інформаційних документів. Також прослідковано процес становлення журналістської діяльності, зародження та інтенсивний розвиток муніципальної та громадської преси в 1874–1917 рр. Визначено місце преси в культурному й політичному житті містян. Уперше проаналізовано достовірність, повноту та інформативні можливості газет різного ідеологічного спрямування у висвітленні питань формування та ефективності роботи Єлисаветградської міської думи різних скликань.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у введенні аналізованих джерел до наукового обігу. Результати дослідження в перспективі можуть використовуватися при здійсненні археографічної публікації документів органів міської думи й управи за 1871–1917 рр. Пофондова публікація названих документів заявлена в планах археографічної роботи Інституту української археографії та джерелознавства. Разом з тим, матеріали дисертації можуть бути продуктивно опрацьовані місцевими краєзнавцями при написанні нарисів, розробці підручників з історії Кіровоградщини.
    Апробація результатів дослідження проводилася у вигляді виступів на Міжнародній науковій конференції «Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризація» (м. Київ, 29–30 вересня 2009 р.); на Всеукраїнській науковій конференції «Історія Степової України ХVІІ–ХХ століття» (Запоріжжя, 21–22 травня 2010 р.); на Всеукраїнській науковій конференції «Шості Богданівські читання» (з нагоди 415-річчя від дня народження гетьмана Богдана Хмельницького) (м. Черкаси, 10 грудня 2010 р.); на Міжнародній науково–практичній конференції «Перші Ястребовські читання: актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки» (Кіровоград, 20–22 жовтня 2011 р.).
    Публікації: Результати дослідження опубліковано в шести фахових виданнях та у трьох збірниках матеріалів наукових конференцій.
    Структура дисертаційної роботи зумовлена її метою та дослідницькими завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків (одна таблиця та два списки), списку використаних архівних джерел і літератури (667 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 295 сторінок, з яких основна частина – 193 сторінки, додатки – 53 сторінки, список використаних архівних джерел та літератури – 49 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    За результатами дослідження теми «Джерела з історії Єлисаветградського міського самоврядування (червень 1871 – лютий 1917 рр.)» ми дійшли таких висновків.
    Процес виокремлення актових і діловодних документів органів міського самоврядування як окремого об’єкту вивчення у вітчизняному джерелознавстві охоплює майже столітній відтинок часу – з 1920 до 2010-х рр. Він був неоднорідним, що зумовлено, як особливостями розвитку власне історичної науки в цей час, так і рівнем усвідомлення дослідниками цієї проблеми. У зв’язку з цим виокремлюємо 4 періоди викристалізування проблематики.
    Протягом першого (1920 – 1931 рр.) історична наука розвивалась в умовах нестійкого ідеологічного тиску, що дозволило українським гуманітаріям досягти успіхів у вивченні документів ХІV–ХVІІІ ст. Разом з тим, документи новітнього часу досліджувалися вибірково: в обіг залучалися лише ті, які стосувалися робітничого та революційного рухів.
    У другому періоді, який охоплює 1932 – 1953 рр., попри загалом несприятливі умови для розвитку джерелознавчих студій, уперше в центрі уваги вчених опиняються документи міських органів самоврядування 1870–1910-х рр. Це виразно простежується у другій половині 1940-х – поч. 1950-х рр., коли українськими архівістами розробляються питання вивчення історії міських самоврядних установ (у тому числі і Єлисаветградської міської думи й управи) та системи діловодства в них.
    Ці починання були почасти продовжені у наступні 1954–1986 рр., коли українськими та російськими архівістами, джерелознавцями (Л.Є. Шепельовим, І.Л. Бутичем) було обґрунтовано необхідність вивчення історії установ і системи діловодства в них як необхідної складової осмислення самих документів. Проте ці ідеї не отримали системного продовження, хоч час від часу до них поверталися: у РРФСР було написано докторську і три кандидатські дисертації, які торкалися питань вивчення політики держави у сфері міського самоврядування 1870–1890-х рр., а також історії діяльності органів Московського міського самоврядування за 1870–1910-і рр.; в УРСР опубліковано каталог документів з історії Київського міського самоврядування ХІV – поч. ХІХ ст.; написано короткі нариси з історії Київського міського самоврядування 2-ї половини ХІХ – поч. ХХ ст.
    У часи «перебудови» та зі здобуттям Україною незалежності ситуація в українській історичній науці якісно змінюється. У 1987–2011 рр. активні методичні, методологічні пошуки приводять до виокремлення в окремий об’єкт вивчення історії формування та діяльності органів міського самоврядування підросійської України 1870 – 1910-х рр. Формуються історичні синтези різного ґатунку – від кандидатських дисертацій до газетних статей про діяльність і формування Єлисаветградської міської думи й управи на основі реформ 1870 та 1892 рр. Місцеві краєзнавці та архівісти побіжно торкаються питання збереженості та трансформації міського відомчого архіву, а також якості його збереження.
    Для дослідження заявленої теми було задіяно управлінську документацію трьох архівів. З матеріалів ЦДАВО України використано документи Ф.14. (Головне архівне управління), які висвітлюють досягнення українських архівістів у вивченні дореволюційних документів міських органів управління підросійської та підавстрійської України. У ЦДІАК України проаналізовано справу № 1 з Ф.353 (Єлисаветградське відділення Херсонського губернського жандармського управління), яка подає відомості про політичні вподобання депутатів міської думи на 1914 р.
    Основний масив документів з теми виокремлено з ДАКО Ф.18 (Єлисаветградська міська дума), Ф. 78 (Єлисаветградська міська управа) та Ф.304 (особовий фонд П.З. Рябкова). З усього первинного масиву міської документації збереглося близько 2% матеріалів за 1870–1880-і рр. та 55–60% за 1890–1917 рр. Документи ДАХО через погану збереженість не використовувалися.
    При вивченні матеріалів періодики використовувалися докумети редакції газети «Ведомости Елисаветградского городского общественного управления», які зберігаються у Ф. 78 ДАКО, і матеріали місцевої преси, які зберігаються в цьому ж обласному архіві та відділі періодики Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
    Усвідомлюючи важливість вироблення оптимальних підходів до класифікації джерел дослідження, нами вивчено три найвідоміші підходи до групування актових і діловодних документів ХVІІІ – поч. ХХ ст.: за функціональним призначенням документа, за особливістю його внутрішньої форми, за функціями, які виконували органи міської думи та управи. У дисертаційній роботі при класифікації документів з історії Єлисаветградського міського управління використано таку модель: матеріали органів міського управління почергово систематизуються за трьома критеріями: за функцією документів у соціальній сфері; за функцією документації у системі міського управління та за особливостями структури самих документів. На першому етапі архівні матеріали визначаються як інфраструктурні, на другому – у системі інфраструктурної (управлінської) документації виділяємо дві групи документів: організаційно-розпорядчі та довідково-інформаційні. І якщо перша з них є цілісною, то у межах другої виокремлюємо підгрупи за їхнього будовою (протокольні, обліково-реєстраційні тощо).
    Вивчені актові та діловодні документи дають змогу реконструювати організацію виборчого процесу й особовий склад Єлисаветградської міської думи (встановлено 280 осіб) та управи (29 осіб) в 1871–1917 роках. Правом голосу на виборах у міську думу до 1892 р. могли скористатися від 2 до 3, 5% громадян, опісля – від 0,3 до 1, 4%. Виборча активність виборців у період 1892 – 1914 рр. коливалася в межах 30–50%.
    Міський установчий орган був неоднорідним за становою належністю депутатів, віросповіданням, рівнем освіти. У 1871–1893 рр. дума на дві третини складалася з християн і на третину – з іудеїв; після 1893 р. іудеї складали десяту частину обраних, а після 1914 р. – лише двадцяту. Якщо протягом 1870–1890-х рр. більшість в установчому органі мали купці та міщани, які займалися сільським господарством, ремеслом, торгівлею, легкою промисловістю, то в наступні десятиліття поступово посилюється вплив осіб, які були задіяні у сфері управління, освіти, правочинства: їхня частка зростає з 25% (1871 р.) до 70% (1914 р.). Одержані дані підтверджують зростання освітнього рівня думців. Якщо в 1894 р. середню і вищу освіту мали 60% обраних, то в 1910 – 92%.
    У цей же час відбувається становлення виконавчої гілки управління містом – управи. На відміну від думи, діяльність якої регулювалася міським положенням 1870-го р., робота управи вимагала вироблення власної системи питань процесуального характеру, що охоплюють систему звітності, заміщення посад, документообігу. Через відсутність регуляторних документів упродовж 1870-х рр. у міському управлінні виникають конфлікти різної інтенсивності між міським головою та членами управи, управлінцями та думськими депутатами.
    Помічено, що однією з проблем ефективного функціонування міської управи було забезпечення її кваліфікованими штатами. Кількість претендентів на посади в міській управі була обмеженою, що можна пояснити, по-перше, тим, ща сама дума була нечисленною, а саме з неї вибиралися кандидати; по-друге, чинною процедурою затвердження обранця на посаді. Незатвердження обраних в управу у 1902, 1911, 1912 роках викликали глибоку кризу системи управління. Упродовж 1871– 1917 рр. в управі пропрацювало 29 осіб, з них третину становили дворяни, решта були купцями та міщанами.
    Діловодна частини Єлисаветградського міського управління представлена загальною канцелярією, структурованою канцеляріями міської управи та міської думи. Канцелярія виконавчого органу була складною і її структура зі зростанням документообігу постійно ускладнювалася, трансформуючись із 4-столової (1870-і р.) у 8-столову до початку 1890–х р., у 10-столову на зламі ХІХ–ХХ ст., 12-столову на 1912 р., а під час Першої світової війни структура канцелярії ще більше розгалужується за рахунок появи нових відділень. Канцелярія Єлисаветградської міської думи мала просту структуру: складалася з секретаря та його помічника, який займався підготовкою журналів.
    Спостережено, що діловодна частина міського управління була місцем концентрації місцевої інтелігенції. За досліджуваний період виявлено істотні зміни соціального «образу» канцеляриста (вдалося ідентифікувати 249 осіб). Він омолодився, «демілітаризувався», відбулися гендерні зрушення: під час війни кількість жінок у канцелярії зросла до 25%. Можна стверджувати, що протягом 1870–1910-х рр. відбулося оформлення працівників міської канцелярії у складну професійну групу зі своєю ієрархією (бухгалтер, молодший бухгалтер; діловоди, писарі 1, 2 та 3-го розрядів; обліковці, рахівники, переписувачі на машинці), із чіткою системою звітності та підпорядкованості, формуванням норм пенсійного забезпечення (1905–1914 рр.) тощо.
    Справочинна робота своєчасно забезпечувалася письмовим приладдям. Проведений філігранологічний аналіз паперу показав, що в міських канцеляріях використовували папір російських, білоруських, українських, польських, фінських, латвійських паперових фабрик. Послуговувалися чорнилом й сургучем російського виробництва, олівцями з Австро-Угорщини та друкарськими машинками з Великобританії.
    Загальний масив актового та діловодного матеріалу з теми за функціональним принципом поділено на групи – організаційно-розпорядчі і довідково-інформаційні документи. Перша група структурується організаційними та розпорядчими матеріалами. Підгрупа організаційних представлена інструкціями міського управління, правилами та настановами. Збережені інструкції (за 1872, 1786 рр.) дозволяють з’ясувати принципи функціонування міської думи та управи у 1872–1917 рр. Настанови та правила, які розроблялися міським управлінням напередодні виборів, віддзеркалюють організаційну та справочинну сторону виборчого процесу за міським положенням 1892 р.
    Розпорядчі документи представлені журналами засідань міської думи (за 1871, 1874, 1876, 1882, 1884, 1885, 1889, 1890, 1892, 1893, 1894, 1909, 1917, частково 1908, 1914, 1915, 1916 рр.) та управи (загалом 73 протокольні книги за 1880–1917 рр.). Наявні архівні та опубліковані протоколи думських засідань дозволяють реконструювати процес формування установчої та виконавчої гілок управління, вивчити напрямки роботи в економічній, фінансовій, соціальній, культурній, освітній та інших сферах міського управління за 1871–1905, 1909 та 1914–1917 рр.; з’ясувати рівень громадської та політичної активності міських депутатів. Думські журнали є єдиним справочинним документом, який найбільш повно віддзеркалює діяльність міського установчого органу. Наявні журнали міської управи дозволяють комплексно вивчити політику установчого органу з таких питань: 1) організація роботи управи, її склад; 2) діяльність управи в економічній, освітній, медичних, культурній, медичній та інших сферах.
    Другу групу управлінських документів складають довідково-інформаційні, серед яких можна виділити такі підгрупи: доповідні, протоколи неуправлінських інституцій; службове листування; обліково-статистичні документи. Серед доповідних розрізняємо донесення, доповідну та пояснювальну записки; рапорт, пропозицію, заяву та «окрему думку», в яких обрані (міський голова, депутати) чи призначені особи (службовці загальної канцелярії) виражали своє бачення чи пропонували шляхи вирішення посталої проблеми. Донесення писали лише депутати та члени міського присутствія, записки (доповідні та пояснювальні) – тільки міські службовці, «особливу думку» – тільки депутати, а прохання і рапорти могли писати, як службовці, так і члени міської управи.
    У підгрупу протокольних документів відносимо ті, які відображали процес формування міської думи, діяльність думських нарад; напрацювання міського секретаря й канцеляристів щодо реорганізації системи міського діловодства. Положення, які містилися в цих документах, мали обов’язково підтверджуватися міською думою.
    Службове листування представлене циркулярними листами, листами-проханнями, листами-пропозиціями, листами-представленнями. До них вдавалися при обміні інформацією з фізичними особами, губернським правлінням, іногородніми міськими інституціями, з Єлисаветградським міським правлінням. З губернського центру продукувалися циркулярні листи і листи-пропозиції, з міської установи – листи-представлення, листи-доручення та листи-прохання. Зазначений документообіг торкався питань формування та організації діяльності міської думи і управи та їхньої діловодної частини; у тому числі – реорганізації системи діловодства.
    Обліково-статистичні документи – відомості, списки, послужні списки, реєстраційні книги. Відомості та списки готувалися на безпосередню вимогу керівництва, а послужні списки і реєстраційні книги велися систематично. Міським управлінням, для губернської канцелярії щорічно формувалися відомості про особовий склад міської думи й управи. Збережені відомості за 1891, 1894, 1910 рр. дозволяють з’ясувати особу, вік, освітній рівень, віросповідання міських депутатів, управлінців тощо. На вимогу губернатора готувалися відомості про спосіб виборів у думу, про потенційних депутатів від єврейського населення. Міське управління для власних потреб могло формувати відомості про рівень відвідуваності депутатами засідань думи. Виокремлюємо внутрішні (на канцелярських працівників) та зовнішні (на депутатів, міського голову, членів міської управи) списки, добре збереження яких дозволяє реконструювати вік, станову, релігійну належність особи, її матеріальне становище та ін.
    Міським управлінням систематично готувалися списки, які містили перелік осіб і предметів. Формувалися списки міських виборців та списки обраних міських депутатів. Окрім цього, складалися списки на осіб, які працюють в загальній канцелярії міської думи й управи. Дані цих матеріалів уможливлюють достатньо повно реконструювати склад міських виборців та членів міської думи за 1902–1914 рр. Списки ж канцеляристів за 1912, 1916 рр. дозволяють відновити штат діловодної частини. Окремо складалися списки на товари (наприклад, на папір), які необхідно було замовляти для міської канцелярії.
    Важливу частину обліково-статистичних документів складають реєстраційні книги № 1, 2, 3, 4, які за інструкцією 1876 р. створювалися в канцелярії міської думи. Вони дозволяють реконструювати документообіг у думській канцелярії (книга № 1– для запису вхідної документації та книга № 3 – вихідної документації), особовий слад міської думи (книга № 2 – для запису депутатів, які були присутні на думському засіданні). Окремо видіялємо збережену книгу № 4, яка уможливлює реконструкцію особового складу всіх міських виборних інституцій за 1897–1908 рр.
    За своєю структурою управлінська документація є класичною: складається з початкового протоколу (інскрипція, інтитуляція), есхатолу (об’єднує нарацію і диспозицію) та кінцевого протоколу (дата і підписи). Обліково-статистична документація має есхатол, який є таблицею чи переліком.
    Аналіз матеріалів періодичної преси показав їх вагомість як джерела з історії міського самоврядування. У 1874–1903 роках у Єлисаветграді почергово виходила лише одна муніципальна («Елисаветградский листок» (1874–1876 рр.), «Ведомости Елисаветградского городского общественного управления» (1892–1905 рр.) або громадська газета («Елисаветградский вестник» (1876–1894 рр.), а починаючи з 1903 і до 1917 р. одночасно видаються 2–3 газети різного ідеологічного спрямування – від крайніх лівих («Голос рабочих» (1905 р.), лівих («Труд» (1909–1911 рр.), ліберальних («Голос Юга» (1904–1919 рр.), «Новая волна» (1906 р.) до ультраправих («Союз» (1907 р.), «Пробуждение» (1907 р.). Редакторами, власниками періодичних видань були непересічні особистості: земські агрономи (Ю.І. Тобілевич), лікарі (І.А. Штейн), юристи, вчителі (М.О. Пашковський), очільники релігійних рухів (Тенерімо) та ін. Редакції та дописувачі газет фокусували увагу на таких проблемах міського управління: 1) ефективність міського законодавства 1870 та 1892 рр.; 2) якість діяльності депутатів міської думи та членів управи; 3) аналіз діяльності міського управління в освітній, медичній, санітарній та інших сферах.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА
    Архівні джерела
    Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України)
    Ф. 14. Головне архівне управління
    Оп.2. 1945–1970 рр.
    1. Спр. 173. П’ятирічний план науково–видавничої роботи архівних установ МВС УРСР (1946–1950 рр.), 218 арк.
    2. Спр. 671. П’ятирічний план науково–видавничої роботи державних архівів УРСР (1951–1955 р.), 154 арк.
    3. Спр. 750. Листування з ГАУ МВС УРСР про науково–дослідну роботу 1952 р., 61 арк.
    4. Спр. 753. Листування з держархівами УРСР про науково–видавничу роботу 1952 р., 354 арк.
    5. Спр. 814. Перспективний план науково–видавничої роботи архівних установ УРСР на 1953–1955 рр., 171 арк.
    6. Спр. 902. Листування з держархівами УРСР про науково–видавничу роботу 1954 р., 220 арк.
    7. Спр. 1523. План науково–видавничої роботи архівного управління і державних архівів Української РСР на 1960–1965 рр., 50 арк.
    8. Спр. 1593. Листування з держархівами УРСР про підготовку довідника по історії установ на Україні. 1961 р., 102 арк.

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України)
    Ф. 353. Помічника начальника Херсонського губернського жандармського управління в Єлисаветградському повіті.
    Оп.1.
    9. Спр. 4. Список осіб, обраних в Єлисаветградську міську думу за 1914 р., 2 арк.
    Ф. 442. Канцелярія київського, подільського та волинського генерал–губернатора.
    Оп. 654.
    10. Спр. 130. Циркуляр київського губернатора міським головам Київської губернії від 10 лютого 1901 р., 111 арк.

    Державний архів Кіровоградської області
    Ф. 18.Єлисаветградська міська дума.
    Оп. 1.
    11. Спр. 194. Список почесних громадян міста Єлисаветграда та їх свідоцтв, 1828–1875 рр., 11 арк.
    12. Спр. 514. Алфавітні посімейні списки жителів міста Єлисаветграда, 1866 р., 459 арк.
    13. Спр. 529. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1871 р., 61 арк.
    14. Спр. 536. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1874 р., 59 арк.
    15. Спр. 539. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1876 р., 259 арк.
    16. Спр. 540. Інструкція громадського управління м. Єлисаветграда про порядок ведення справ у міській думі, 1876 р., 33 арк.
    17. Спр. 545 Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1882 р., 152 арк.
    18. Спр. 546 Листування з херсонським губернатором та список справ, які повинна розглянути міська дума, 1882 р., 49 арк.
    19. Спр. 547. Книга міської канцелярії на записку вступних паперів для доповіді міській думі 1882–1883 рр., 16 арк.
    20. Спр. 548. Книга міської канцелярії запису вихідних документів, 1882 р., 20 арк.
    21. Спр. 550. Листування з херсонським губернатором про призначення засідань міської думи, зміст питань та про надсилання копій журналів думських засідань, 1883–1884 рр., 57 арк.
    22. Спр. 551. Книга міської канцелярії на запис гласних, які брали участь у засідані міської думи в 1883 р., 7 арк.
    23. Спр. 552 Книга міської канцелярії на запис вхідних паперів для доповіді в міській думі 1883–1884 р., 11 арк.
    24. Спр. 553 Книга вихідних паперів міської канцелярії за 1883 р., 17 арк.
    25. Спр. 555. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1884 р., 176 арк.
    26. Спр. 556 Листування з херсонським губернатором про призначення засідань міської думи, зміст питань, що обговорюватимуться депутатами та надсилання копій журналів за 1884 р., 57 арк.
    27. Спр. 559. Книга запису вхідних паперів для доповіді міській думі в 1884 р., 18 арк.
    28. Спр. 560. Книга міської канцелярії для реєстрації гласних, які брали участь у засідані міської думи у 1884 р., 18 арк.
    29. Спр. 561. Книга вихідних паперів міської канцелярії за 1884 р., 20 арк.
    30. Спр. 562. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1885 р., 132 арк.
    31. Спр. 564. Папери докладені канцелярії Єлисаветградської міської думи за 1885 р., 39 арк.
    32. Спр. 565. Книга міської канцелярії для реєстрації гласних, які брали участь у засіданнях міської думи у 1885 р., 11 арк.
    33. Спр. 566. Книга вхідних паперів міської канцелярії за 1885 р., 19 арк.
    34. Спр. 568. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1889 р., 157 арк.
    35. Спр. 569. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1890 р., 237 арк.
    36. Спр. 571. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1892 р., 151 арк.
    37. Спр. 572. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1893 р., 129 арк.
    38. Спр. 573. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1894 р., 169 арк.
    39. Спр. 574. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1909 р., 261 арк.
    40. Спр. 575. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1915–1919 рр., 139 арк.
    41. Спр. 577. Журнали засідань Єлисаветградської міської думи за 1917 р., 234 арк.
    Ф.78. Єлисаветградська міська управа.
    Науково-довідковий апарат до фонду № 78.
    42. Фонд 78.– Опись 1. Распорядительный стол 1882–1919 гг. По реестру № 360.– 4, 2, 110 с. [машинопис].
    43. Фонд 78.– Опись 2. Стол арендный. С 1912 г. строительный. 1875–1919 гг. По реестру № 361.– 2, 70 с. [машинопис].
    44. Фонд 78.– Опись 3. Стол окладный и квартирьного довольствия войск. С 1912 г. медико–санитарный и общественного призрения. 1875–1919 гг. По реестру № 362.– 73 с. [машинопис].
    45. Фонд 78.– Опись 4. Стол бухгалтерский. С 1912 г. стол народного просвищения. 1872–1919 гг. По реестру № 363.– 2, 99 с. [машинопис].
    46. Фонд 78.– Опись 5. Стол военный. 1876–1919 гг. По реестру № 364.– 2, 38 с. [машинопис].
    47. Фонд 78.– Опись 8. Арендный стол. 1871–1919 гг. По реестру № 367.– 33 с. [машинопис].
    48. Фонд 78. Опись 10. Думский стол. 1905–1919 гг. По реестру № 369. – 9 арк. [машинопис].
    Оп. 1
    49. Спр. 1. Книга № 5, частина 1–а, для запису постанов присутствія міської управи за 1886 р., 222 арк.
    50. Спр.5. Видання «Ведомостей Елисаветградского городского общественного управления», 1892 р., 167 арк.
    51. Спр. 6. Свідоцтво про дозвіл міській думі видавати газету «Ведомости Елисаветградского городского общественного управления», 1892 р., 5 арк.
    52. Спр. 7. Книга № 5 для запису постанов присутствія міської управи за 1895 р., 479 арк.
    53. Спр. 10. Книга № 5 для запису постанов присутствія міської управи за 1895 р., 60 арк.
    54. Спр. 20. Книга № 5 для запису постанов присутствія міської управи за 1896 р., 163 арк.
    55. Спр. 23. Книга № 5 для запису постанов присутствія міської управи за 1896 р., 386 арк.
    56. Спр. 28. Доповідні та заяви на ім’я міського голови про зловживання службовцями міської управи за 1897–1900 рр., 32 арк.
    57. Спр. 30. Книга № 5, частина 2–а для запису постанов присутствія Єлисаветградської міської управи на 1897 р., 23 арк.
    58. Спр. 32. Книга № 5, частина 2–а для запис постанов присутствія Єлисаветградської міської управи на 1898 р., 175 арк.
    59. Спр. 36. Актова книга Єлисаветградської міської управи з різноманітних питань господарства, 1898 р., 418 арк.
    60. Спр. 38. Книга № 5 для запису постанов присутствія міської управи за серпень–грудень 1899 р., 95 арк.
    61. Спр. 43. Книга № 5 для запису постанов присутствія міської управи за 1901 р., 546 арк.
    62. Спр. 48. Книга № 5 для запису постанов присутствія міської управи за 1902 р., 520 арк.
    63. Спр. 49. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 2 січня – 18 вересня 1903 р., 479 арк.
    64. Спр. 58. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1904 р., 195 арк.
    65. Спр. 60. Книга № 5, частина 2–а для запису постанов присутствія міської управи за 1904 р., 266 арк.
    66. Спр. 65. Книга № 5, частина 1–а для запису постанов присутствія міської управи за 1905 р., 385 арк.
    67. Спр. 66. Книга № 5, частина 2–а для запису постанов присутствія міської управи за 1905 р., 187 арк.
    68. Спр. 69. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1907 р., 189 арк.
    69. Спр. 70 Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1907 р., 205 арк.
    70. Спр. 71. Інструкції Харківського, Миколаївського, Ростовського–на– Дону та Одеського міських громадських управлінь про діяльність міської управи, 1907–1908 рр., 150 арк.
    71. Спр. 74. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1908 р., 196 арк.
    72. Спр. 78. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1908 р., 180 арк.
    73. Спр. 92. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1910 р., 192 арк.
    74. Спр. 97. Про вироблення пропозицій відносно порядку святкування трьохсотліття з часу сходження на престол роду Романових, 1913 р., 55 арк.
    75. Спр. 100. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1911 р., 294 арк.
    76. Спр. 101. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1911 р., 73 арк.
    77. Спр. 103. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1911 р., 22 арк.
    78. Спр. 106. Матеріали, які відображають структуру діловодства Єлисаветградської міської управи за 1911–1912 рр., 63 арк.
    79. Спр. 107. Доповідна записка секретаря міської управи про необхідність реорганізації діловодства та звітності канцелярії за столами; розподіл діловодства між столами на 1911 р., 12 арк.
    80. Спр. 119. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1912 р., 258 арк.
    81. Спр. 121. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1912 р., 81 арк.
    82. Спр. 123. Запити міських управ з різноманітних питань за 1912 р., 145 арк.
    83. Спр. 136. Список службовців канцелярії Єлисаветградської міської управи, розподіл їх за відділеннями та столами за 1912–1914 рр., 11 арк.
    84. Спр. 137. Про структуру міської управи, 1912–1916 рр., 33 арк.
    85. Спр. 330. Матеріали про службу у міському громадському управлінні за 1890–1897 рр., 480 арк.
    86. Спр. 331. Прохання сторонніх осіб про надання роботи на різних посадах у міському громадському управлінні за 1905 р., 241 арк.
    87. Спр. 342. Про службовців міського громадського управління по вільному найму в канцелярії за 1911–1912 р., 227 арк.
    88. Спр. 351. Про прийняття на посади в канцелярію міської управи за 1912 р., 224 арк.
    89. Спр. 370. Книга № 36 для запису всього, що стосується служби осіб у міському громадському управлінні з 1877 до 1895 р., 50 арк.
    90. Спр. 371. Формулярні (послужні) списки осіб по міському громадському управлінні за 1882–1896 рр., 255 арк.
    91. Спр. 372. Книга № 36 для запису всього, що стосується служби осіб по міському громадському управлінні з 1895 до 1908 р., 204 арк.
    92. Спр. 373. Книга № 42 канцелярії міської думи для спостереження за виборами на посади за 1896–1899 рр., 41 арк.
    93. Спр. 376. Книга № 4 для запису термінів виборів на різні посади канцелярії міської думи на 1900–1904 рр., 204 арк.
    94. Спр. 377. Про службу осіб міського громадського управління за вибором та вільним наймом за 1901–1902 рр., 186 арк.
    95. Спр. 378. Про службу осіб міського громадського управління за вибором та вільним наймом за 1905–1907 рр., 242 арк.
    96. Спр. 388. Про службу в канцелярії міської управи Іосифа Семеновича Авраменка, 1912–1915 рр., 16 арк.
    97. Спр. 395. Про службу в канцелярії міської управи Валентини Михайлівни Листопадової, 1912–1918 рр., 6 арк.
    98. Спр. 397. Про службу в канцелярії міської управи Гордія Федоровича Ботушана, 1912–1913 рр., 8 арк.
    99. Спр. 398. Про службу члена Єлисаветградської міської управи Матвія Степановича Близнюка, 1911–1915 рр., 57 арк.
    100. Спр. 403. Про службу в канцелярії міської управи Антонія Бальтазаровича Вишневського, 1911–1913 рр., 11 арк.
    101. Спр. 408. Про службу в канцелярії міської управи Ромуальда Альфонсовича Гінца, 1912–1914 рр., 8 арк.
    102. Спр. 410. Про службу в канцелярії міської управи Миколи Івановича, Гур’янова, 1911 р., 11 арк.
    103. Спр. 411. Про службу в канцелярії міської управи Миколи Семеновича Грабового, 1912 р., 3 арк.
    104. Спр. 415. Про службу в канцелярії міської управи Василя Григоровича Дубровінського, 1912 р., 9 арк.
    105. Спр. 416. Про службу члена Єлисаветградської міської управи Олександра Івановича Добровольського, 1912–1915 рр., 10 арк.
    106. Спр. 417. Про службу в канцелярії міської управи тимчасово запрошеного в архів Олександра Васильовича Єсаулова, 1912–1913 рр., 4 арк.
    107. Спр. 422. Про службу в канцелярії міської управи Констянтина Тимофійовича Іванова, 1911–1913 рр., 15 арк.
    108. Спр. 424. Про службу секретаря міської думи Володимира Леонтійовича Косовського, 1912–1915 рр., 8 арк.
    109. Спр. 425. Про службу в канцелярії міської управи Констянтина Олексійовича Козакевича, 1913 р., 7 арк.
    110. Спр. 426. Про службу в канцелярії міської управи Михайла Миколайовича Курдюмова, 1912 р., 7 арк.
    111. Спр. 427. Про службу в канцелярії міської управи Пилипа Євдокимовича Ковальова, 1912–1913 рр., 8 арк.
    112. Спр. 436. Про службу в канцелярії міської управи Фелікса Олександровича Міллера, 1912–1914 рр., 5 арк.
    113. Спр. 442. Про службу в канцелярії міської управи Олександра Львовича Петрова, 1910–1915 рр., 35 арк.
    114. Спр. 445. Про службу в канцелярії міської управи Прокопія Тимофійовича Попова, 1911–1917 рр., 32 арк.
    115. Спр. 447. Про службу в канцелярії міської управи Петра Аполоновича Полніцького, 1911–1912 рр., 4 арк.
    116. Спр. 449. Про службу в канцелярії міської управи Олександра Максимовича Рубцова, 1911–1913 рр., 21 арк.
    117. Спр. 456. Формулярний список про службу казеного рабина Володимира Тьомкіна, 1892–1905 рр., 35 арк.
    118. Спр. 466. Про службу члена міської управи Федора Федоровича Шрейтеля, 1910 р., 19 арк.
    119. Спр. 469. Про службу помічника міського секртаря Тадеуша Івановича Шуляковського, 1912–1913 рр., 25 арк.
    120. Спр. 470. Про службу в канцелярії міської управи Івана Дмитровича Ярового, 1914 р., 5 арк.
    121. Спр. 472. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1913 р., 37 арк.
    122. Спр. 473. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 104 арк.
    123. Спр. 475. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1913–1914 рр., 112 арк.
    124. Спр. 477. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1913 р., 341 арк.
    125. Спр. 478. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1912–1913 рр., 201 арк.
    126. Спр. 479. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1913–1914 рр., 165 арк.
    127. Спр. 480. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1913 р., 71 арк.
    128. Спр. 491. Про порядок реєстрації вхідних та вихідних документів в загальній реєстратурі та у відділах міської управи, 1913 р., 108 арк.
    129. Спр. 505. Прохання архіваріуса щодо несприятливих умов роботи, список службовців міської канцелярії за 1911–1912 рр., 7 арк.
    130. Спр. 513. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1913 –15 рр., 64 арк.
    131. Спр. 520. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1913 р., 251 арк.
    132. Спр. 521. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1912–1913 рр. про водогін та електричне освітлення, 131 арк.
    133. Спр. 522. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914 р., 242 арк.
    134. Спр.523. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914 р., 40 арк.
    135. Спр. 524. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914 р., 148 арк.
    136. Спр. 525. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914 р., 281 арк.
    137. Спр. 526. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914 р., 130 арк.
    138. Спр. 527. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914 р., 117 арк.
    139. Спр. 528. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914–15 рр., 147 арк.
    140. Спр. 529. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914–15 рр., 88 арк.
    141. Спр. 534. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914 р., 249 арк.
    142. Спр. 540. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1914 р., 166 арк.
    143. Спр. 562. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915–1916 рр., 326 арк.
    144. Спр. 563. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 29 арк.
    145. Спр. 564. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 176 арк.
    146. Спр. 565. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915–16 рр., 114 арк.
    147. Спр. 566. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 211 арк.
    148. Спр. 569. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 310 арк.
    149. Спр. 570. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915–1916 рр., 53 арк.
    150. Спр.574. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 47 арк.
    151. Спр. 581. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 56 арк.
    152. Спр. 586. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 33 арк.
    153. Спр. 592. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 36 арк.
    154. Спр. 595. Циркуляр Херсонського губернатора щодо розробки плану вивезення майна державних та громадських установ у випадку евакуації, 1915 р., 211 арк.
    155. Спр. 597. Негативний відгук Херсонського губернського правління на постанову Єлисаветградської міської думи, 1915–1916 рр., 20 арк.
    156. Спр. 615. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1915 р., 22 арк.
    157. Спр. 619. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1916 р., 111 арк.
    158. Спр. 620. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1917 р., 246 арк.
    159. Спр. 622. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1916 р., 12 арк.
    160. Спр. 624. Журнали засідань Єлисаветградської міської управи за 1916 р., 238 арк.
    161. Спр. 627. Про збільшення утримання службовцям міського громадського управління, 1916 р., 38 арк.
    162. Спр. 727. Розподіл обов’язків між особовим складом міської управи, 1917 р., 3 арк.
    163. Спр. 803. Прохання про надання роботи в канцелярії міської управи за 1913 р., 6 арк.
    164. Спр. 808. Прохання осіб про надання роботи в канцелярії міської управи за 1913 р., 91 арк.
    165. Спр. 814. Прохання осіб про надання роботи в канцелярії міської управи за 1914 р., 285 арк.
    166. Спр. 818. Прохання осіб про надання роботи в канцелярії міської управи за 1915 р., 300 арк.
    167. Спр. 822. Про службу в канцелярії міської управи Валеріана Семеновича Мамонтова, 1915 р., 8 арк
    168. Спр. 833. Прохання осіб про надання роботи в канцелярії міської управи за 1916–1917 рр., 80 арк.
    169. Спр. 851. Список службовців Єлисаветградської міської управи, вимогові відомості та прохання про видачу нагородних за 1914–1915 рр., 40 арк.
    170. Спр. 852. Списки службовців канцелярії міської управи, які подали прохання про збільшення утримання, та листування щодо складання службових обов’язків, 1913–1914 рр., 23 арк.
    171. Спр. 855. Про службу в канцелярії міської управи Івана Васильовича Аршениченка, 1913–1914 рр., 10 арк.
    172. Спр. 857. Про службу в канцелярії міської управи Марії Матвіївни Андрющенко, 1913–1914 рр., 6 арк.
    173. Спр. 859. Про службу в канцелярії міської управи Іосифа Яковича Антоненка, 1913–1914 рр., 5 арк.
    174. Спр. 860. Про службу в канцелярії міської управи Олександра Всеволодовича Архангельського, 1915 р., 3 арк.
    175. Спр. 861. Про службу в канцелярії міської управи Леоніда Федоровича Олексієнка, 1914–1918 рр., 42 арк.
    176. Спр. 863. Про службу в канцелярії міської управи Сергія Афанасійовича Булгакова, 1913–1914 рр., 3 арк.
    177. Спр. 864. Про службу в канцелярії міської управи Іона Савелійовича Барського, 1913–1916 рр., 13 арк.
    178. Спр. 866. Про службу в канцелярії міської управи Анни Ігнатівни Бруцької, 1913–1915 рр., 4 арк.
    179. Спр. 867. Про службу в канцелярії міської управи Пилипа Адамовича Бучинського, 1914 р., 5 арк.
    180. Спр. 868. Про службу в канцелярії міської управи Всеволода Гордійовича Ботушана, 1914–1915 рр., 6 арк.
    181. Спр. 869. Про службу в канцелярії міської управи Сергія Афанасійовича Булгакова, 1914 р., 10 арк.
    182. Спр. 870. Про службу в канцелярії міської управи Андрія Івановича Бардашева, 1914–1915 рр., 7 арк.
    183. Спр. 872. Про службу в канцелярії міської управи Григорія Олександровича Білецького, 1914 р., 5 арк.
    184. Спр. 873. Про службу в канцелярії міської управи Ф.Є. Бєлова, 1915–1916 рр., 6 арк.
    185. Спр. 875. Про службу в канцелярії міської управи Констянтина Харитоновича Бабія, 1916 р., 13 арк.
    186. Спр. 876. Про службу в канцелярії міської управи Марії Михайлівни Бунескул, 1913–1916 рр., 14 арк.
    187. Спр. 882. Про службу в канцелярії міської управи Миколи Павловича Вишневського, 1915–1916 рр., 4 арк.
    188. Спр. 883. Про службу в канцелярії міської управи Віри Яківни Введенської, 1912–1913 рр., 11 арк.
    189. Спр. 884. Про службу в канцелярії міської управи Олександра Васильовича Волошинова, 1914–1918 рр., 9 арк.
    190. Спр. 889. Про службу члена міської управи Сергія Миколайовича Гангеблова, 1912–1914 рр., 43 арк.
    191. Спр. 891. Про службу в канцелярії міської управи Володимира Казимировича Гуляницького, 1914 р., 8 арк.
    192. Спр. 893. Про службу в канцелярії міської управи Івана Васильовича Галкіна, 1914–1917 рр., 8 арк.
    193. Спр. 895. Про службу в канцелярії міської управи Івана Володимировича Грабового, 1914–1915 рр., 4 арк.
    194. Спр. 896. Про службу в канцелярії міської управи В’ячеслава Миколайовича Гавсевича, 1915–1917 рр., 7 арк.
    195. Спр. 902. Про службу в канцелярії міської управи Йосифа Станіславовича Дурека, 1915–1916 рр., 2 арк.
    196. Спр. 903. Про службу члена міської управи Іллі Афанасійовича Дербасова, 1916–1917 рр., 16 арк.
    197. Спр. 905. Про службу в канцелярії міської управи Григорія Івановича Дубровінського, 1917 рр., 1 арк.
    198. Спр. 907. Про службу в канцелярії міської управи Сергія Олексійовича Єнохіна за 1914–1916 рр., 3 арк.
    199. Спр. 908. Про службу в канцелярії міської управи Михайла Миколайовича Журавського, 1913 рр., 6 арк.
    200. Спр. 913. Про службу в канцелярії міської управи Олександра Сергійовича Іванова, 1914–1916 рр., 24 арк.
    201. Спр. 914. Про службу в канцелярії міської управи Івана Яковича Краснюка, 1913 р., 4 арк.
    202. Спр. 915. Про службу в канцелярії міської управи Миколи Мефодійовича Кушнерьова, 1913 р., 5 арк.
    203. Спр. 917. Про службу в канцелярії міської управи Матвія Васильовича Крупкіна, 1913–1914 рр., 9 арк.
    204. Спр. 922. Про службу в канцелярії міської управи Пилипа Пилиповича Ковальова, 1914 р., 4 арк.
    205. Спр. 924. Про службу в канцелярії міської управи Іва
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины