Історія Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.: джерелознавчий аспект : История Греко-униатской церкви на Правобережной Украине конца XVIII - первой половины XIX в .: джерелознавчий аспект



  • Название:
  • Історія Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.: джерелознавчий аспект
  • Альтернативное название:
  • История Греко-униатской церкви на Правобережной Украине конца XVIII - первой половины XIX в .: джерелознавчий аспект
  • Кол-во страниц:
  • 279
  • ВУЗ:
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ
    УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ СПРАВИ
    ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

    На правах рукопису


    Лось Валентина Едуардівна
    УДК 282(477.4)(093)

    Історія Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.: джерелознавчий аспект


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук


    Спеціальність:07.00.06 - Історіографія, джерелознавство, спеціальні історичні дисципліни

    Науковий керівник:
    д.і.н., професор, член-кореспондент НАН України
    Дубровіна Л.А.




    Київ - 2007








    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................4
    ВСТУП..................................................5

    РОЗДІЛ 1. Вивчення історії Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні кінця XVIII першої половини ХІХ ст. : стан наукової розробки теми та родо-видова класифікація джерельної бази. .10
    1.1. Джерела до історії Уніатської церкви в історіографії ХІХХХІст.........10
    1.2. Джерельний масив: класифікація та аналіз...............................................27
    1.2.1. Опубліковані джерела .........................................................................27
    1.2.2. Стан збереженості архівних документів................................................30
    1.2.3. Архівні джерела. Класифікація...............................................................34

    РОЗДІЛ 2. Становище Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні кінця XVIII - першої половини ХІХ ст..............71
    2.1. Територіально-адміністративна організація Уніатської церкви.71
    2.2. Церковна політика Російської держави наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст....................................................88

    РОЗДІЛ 3. Джерела до історії Греко-уніатської церкви в контексті інформативності та походження.......................................106
    3.1.Консисторські документи з історії становища греко-уніатського духовенства (через призму міжконфесійних відносин).106
    3.2. Документи губернської канцелярії як комплексне джерело до історії релігійного життя вірних: релігійні конверсії в шлюбно-сімейних стосунках....................................124
    3.3. Документи державно-та церковно-адміністративних органів управління до висвітлення опору населення церковній політиці уряду.......................................................................................................142
    3.4. Документи про основні види пастирської діяльності Греко-уніатської церкви.....................................................................................................161

    ВИСНОВКИ..................................................173
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ .178
    ДОДАТКИ................................................ .....247








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    Архів СПб І І Архів Санкт-Петербургського інституту історії РАН
    Б. в. Без видавництва
    ВЕВ Волынские епархиальные ведомости”
    Записки НТШ Записки Наукового товариства ім. Шевченка” (Львів)
    ІР НБУВ Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського НАН України
    КЕВ Киевские епархиальные ведомости”
    КНУ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    КС Киевская Старина”
    ЛБА Львівська Богословська Академія
    МВС Міністерство внутрішніх справ
    ВР РНБ Відділ рукописів Російської національної бібліотеки
    ПЕВ Подольские епархиальные ведомости”
    ПСЗ Полное собрание законов Российской империи
    РДІА СПб Російський державний історичний архів в Санкт-Петербурзі
    Труды КДА Труды Киевской Духовной Академии”
    УІЖ Український історичний журнал”
    УКУ Український Католицький Університет
    УНДІАСД Український державний науково-дослідний Інститут архівної справи та документознавства
    ЦДІАК України Центральний державний історичний архів України в м. Києві
    ЧСВВ Чин Святого Василія Великого
    AP w Krakowie Archiwum Państwowe w Krakowie
    TN KUL Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lublinskiego
    Wyd-wo Wydawnictwo









    Вступ



    Упродовж останніх двох тисячоліть взаємостосунки церкви, держави й суспільства значною мірою були визначальним чинником історичного розвитку, а тому й стали однією з провідних проблем досліджень у галузі історичної науки. Чільне місце серед напрямів вивчення історії церкви новітнього періоду посідають і джерелознавчі дослідження з історії української Греко-католицької церкви. Адже саме в джерельному пласті найбільш повно відображена духовна та матеріальна спадщина церкви, яка є органічною складовою життя суспільства та завжди відігравала і відіграє важливу роль у процесі його національно-державного і культурного розвитку.
    Джерела з історії церкви, зібрані вченими-позитивістами ХІХ ст., є далекими від цілісного та об’єктивного відображення життя церкви. Значний комплекс церковних джерел залишився поза їх увагою, внаслідок чого багато аспектів внутрішнього становища церкви, її ролі на певних етапах історичного буття українського народу й до сьогодні є маловідомими. До таких недостатньо вивчених належать, зокрема, документи з історії Греко-уніатської церкви (сучасна офіційна назва церкви Греко-католицька) на Правобережній Україні кінця XVIII - першої половини ХІХ ст., що є об’єктом нашого дослідження. Величезний обсяг документів різного походження та виду, їх розпорошеність не тільки по вітчизняних фондах світського та церковного походження, а й в архівосховищах різних країн створюють величезні труднощі для дослідників. У свою чергу, відсутність комплексних джерелознавчих студій з цього питання призводить до неможливості об’єктивного висвітлення всіх сфер життя церкви зазначеного періоду. Водночас дослідження історичного минулого церкви України є актуальним в контексті з’ясування витоків розбіжностей в поглядах, традиціях та діяльності, які існують на сьогодні в різних релігійних конфесіях, і, в свою чергу, безперечно, сприяє досягненню міжконфесійної злагоди та взаємопорозуміння в суспільстві.
    Евристична робота в архівних та бібліотечних установах дозволила вивчити значну кількість джерел з історії Греко-уніатської церкви, здійснити їх систематизацію та класифікацію за видами, походженням та змістом. Саме такий комплексний підхід до класифікації джерельного масиву дозволяє найефективніше використати наявні документи з теми та провести їх джерелознавчий аналіз. Використання комбінованих схем класифікації дозволяє найбільш повно інтерпретувати складні процеси функціонування церкви в умовах Російської імперії, побутування конкретних парафій, духовенства та пастви, які становлять живе тіло” церкви. На нашу думку, саме такий комплексний підхід дозволяє дослідити і актуалізувати різні сфери соціальної історії, що є перспективним напрямом сучасних наукових розвідок, тим більше якщо врахувати, що подібного комплексного історико-джерелознавчого дослідження, присвяченого аналізу різнопланового комплексу джерел з історії Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні зазначеного періоду й досі не проводилось.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Тема дисертації пов’язана із загальною плановою науковою темою 20022007 рр.: Книжкові та рукописні пам’ятки: історико-культурні дослідження бібліотечних зібрань, колекцій та рідкісних видань” (шифр теми: 4.1.02-06), виконуваною в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (НБУВ).
    Об’єктом дослідження є комплекс архівних джерел світських та церковних органів управління з історії Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.
    Предметом дослідження є всебічна характеристика родо-видового складу, змісту та специфіки джерельної бази й відображення через її призму становища та особливостей функціонування Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.
    Хронологічні рамки дослідження включають період від входження Правобережної України до складу Російської імперії наприкінці XVIII ст. (ІІ та ІІІ поділи Польщі 17931795 рр.) до офіційної ліквідації Греко-уніатської церкви в імперії в 1839 р. З метою дослідження передумов та наслідків означених історичних подій в дисертації частково використано відповідні документи в дещо ширших хронологічних межах.
    Територіальні рамки роботи охоплюють Волинську, Подільську та Київську губернії Правобережної України, які були місцем компактного проживання українських уніатів у складі Російської імперії. За адміністративним поділом Греко-уніатської церкви, це колишні Луцько-Острозька, Володимирська і частини Митрополичої та Львівсько-Кам’янецької єпархій.
    Мета дослідження полягає в комплексному джерелознавчому аналізі опрацьованого корпусу документів з історії Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні в складі Російської імперії наприкінці XVIII - в першій половині ХІХ ст. та визначенні їх інформаційного потенціалу для розкриття особливостей функціонування церкви. Це передбачає вирішення наступних завдань:
    з’ясувати сучасний стан наукової розробки теми;
    здійснити джерелознавчий аналіз структури джерельного масиву з теми, провести його систематизацію та класифікацію;
    на основі архівних джерел та історіографії питання з’ясувати організаційну структуру Греко-уніатської церкви та особливості церковної політики Російської імперії протягом першої третини ХІХ ст.;
    розкрити інформаційний потенціал документів церковного походження, які репрезентують особливості становища греко-уніатського духовенства;
    проаналізувати корпус документів державно-адміністративних органів управління як комплексне джерело з історії релігійного життя вірних;
    з’ясувати достовірність та інформаційне наповнення документів світських та церковних органів управління (скарги та донесення), що висвітлюють особливості опору уніатського населення церковній політиці царського уряду;
    вивчити і охарактеризувати масив документів особового походження, які розкривають джерелознавчий потенціал найменш дослідженої фахівцями сторони діяльності Греко-уніатської церкви пастирської діяльності (освіта, доброчинна діяльність тощо).
    Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивності й конфесійної неупередженості у дослідженні джерел. Застосовано порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, типологічний та статистичний методи наукового дослідження. Комплексне застосування різноманітних засобів пошуку, аналізу та синтезу документів уможливлює оптимальне використання архівних документів, опублікованих джерел, наукових праць тощо.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:
    вивчено актуальну тему, яка не отримала всебічного та об’єктивного висвітлення в історичній науці;
    запроваджено до наукового обігу значну кількість раніше не актуалізованих джерел церковного і світського походження, які можуть бути використані при вивченні духовного та матеріального життя українського суспільства нової доби;
    запропоновано оригінальну класифікацію архівних документів, що дозволяє всебічно розкрити організаційну структуру та характер діяльності Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні в кінці XVIII - першій половині ХІХ ст. та особливості церковної політики Російської імперії в цей період;
    на підставі комплексного вивчення змістовної сторони архівних документів з’ясовано маловідомі сторінки політичної та соціальної історії Греко-уніатської церкви, зокрема спростовано твердження російської історіографії ХІХ ст. (яка використовувала вибірковий підхід до джерел) про відсутність опору російській політиці возз’єднання” серед різних прошарків українських уніатів;
    через внутрішню критику джерел, зокрема судових документів, висвітлено основні аспекти та особливості релігійного життя населення Правобережної України кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.
    Практичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали використано для розробки джерелознавчих питань історії церкви в Україні, уточнення навчальних курсів з спеціальної історичної дисципліни Джерелознавство”, історії духовної культури України тощо. Набуте нове знання може бути застосоване як фактологічна база для інтенсифікації наукових досліджень та поглибленого вивчення широкого кола питань, пов’язаних з проблемами конфесійного життя українського суспільства наприкінці XVIII - в першій половині ХІХ ст.; окремі особливості релігійної обрядовості населення, висвітлені в роботі, є потенційним джерелом вивчення релігійної ментальності українців Правобережжя першої половини ХІХ ст.
    Особистий внесок здобувача. Викладені в роботі положення та висновки належать дисертантові одноосібно.
    Апробація результатів дослідження. Основні висновки й положення дисертації апробовано на VI і VII Дрогобицьких Міжнародних наукових історико-краєзнавчих конференціях (Дрогобич, 2002, 2004); на ІІ і ІІІ Міжнародних наукових конгресах українських істориків (Кам’янець-Подільський, 2003; Луцьк, 2006); XIV і XV Міжнародних конференціях Історія релігій в Україні” (Львів, 2004, 2005); Міжнародній науково-краєзнавчій конференції Житомир в історії Волині і України” (Житомир, 2004); Міжнародній конференції „Dziedzictwo Rzeczypospolitej Obojga Narodow. Kościoły Wschodnie XVIXVIII wieku i ich tradycja” (Lublin, 2005); Міжнародній конференції Насилля влади проти свободи сумління: репресивна політика Російської імперії щодо Християнських церков і вірних” (Київ, 2006); IV Міжнародній науково-практичній конференції Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики” (Київ, 2007 р.), а також на методологічних та науково-практичних семінарах у стінах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та просемінаріях проф. В.І. Ульяновського. Вони викладені в 15-ти статтях та 3-х тезах конференцій.

    Структура дисертації відповідає поставленій меті та розв’язанню основних завдань дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Обсяг основного тексту дисертації - 177 с., перелік джерел та літератури складає 66 с.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. Вивченню джерельної бази Греко-уніатської церкви найбільше уваги було приділено дослідниками ХІХ - початку ХХ ст. Проте в силу їх конфесійних та ідеологічних упереджень величезний пласт церковних джерел не був використаний. Попри те, що джерелознавчі дослідження Греко-уніатської церкви виступають одним із пріоритетних напрямів сучасної науки, на сьогодні немає праць, де б ця проблематика отримала комплексний історико-джерелознавчий аналіз. Саме тому і виникла потреба висвітлення джерельної бази, репрезентованої в документах українських, російських та польських архівів.
    2. Ситуація із збереженням джерельної спадщини церкви на теренах Правобережної України кінця XVIII першої половини XIX ст. відтворює її трагічну долю. Велика кількість джерел загинула через гострі конфесійні протистояння та соціальні заворушення. Найбільша кількість церковних джерел була цілеспрямовано знищена російським урядом з метою повного усунення унії з людської пам’яті. Значно краще збереглися архіви світських органів влади, в документації яких відображені різні сторони функціонування Греко-уніатської церкви.
    3. Попри значні втрати, джерельний масив до історії церкви саме в досліджуваний період репрезентований широкою родо-видовою палітрою. Масив інформації, що міститься у фондах світських органів влади, дозволяє найбільш повно відтворити взаємини церкви та держави і є найкраще збереженим. Проте для створення повної картини необхідне залучення матеріалів переважно особового характеру, які представлені масивом різноманітних документів особових архівів, колекцій та збірок.
    4. Перший блок документів розкриває взаємини церкви та держави, другий та третій в основному зосереджені на внутрішньоцерковному житті, і відповідно їх комплексне використання є найбільш ефективним для повноцінного джерелознавчого дослідження. В той же час, попри складність, яка пояснюється надзвичайною різнорідністю та розпорошеністю джерел, виявлення та залучення якнайбільшої кількості документів є основною з вимог об’єктивного вивчення історії. Отже, розпорошеність документів за фондами різних конфесій, а також за архівами світських та церковних органів управління дає можливість співставлення, верифікації та взаємодоповнення інформації, що, в свою чергу, дозволяє цілісно та об’єктивно охарактеризувати досліджуваний комплекс джерел з історії Греко-уніатської церкви на теренах Правобережної України. Втім слід відзначити, що незважаючи на важливість архівних джерел, для проведення найбільш повного дослідження необхідне комплексне використання опублікованих і неопублікованих джерел, а також літератури, особливо сучасних науковців.
    5. Існування Греко-уніатської церкви, підпорядкованої Римському престолу, а не Св. Синоду, яка потенційно могла бути вогнищем соціальної, політичної та конфесійної нестабільності на Правобережжі, суперечило політиці російського уряду. На відміну від інших національних груп, українські уніати не дуже відрізнялися від домінуючої російської етнічної і релігійної групи, а тому входили до сфери впливу російського міфу про етнічну, політичну та релігійну ідентичність східних слов’ян. В цьому полягала дилема народів прикордонної смуги, чия ідентичність була сформована двома культурними впливами. Проте процес ліквідації затягнувся на кілька десятиліть через об’єктивні причини та певні відмінності релігійно-політичного курсу російських імператорів кінця XVIII першої половини ХІХ ст. Так, за період правління Олександра І церква змогла відновити свої адміністративно-церковні інституції, внутрішньо зміцнитися та пристосуватися до життя в нових умовах. Однак, це було тимчасовим явищем, оскільки концепція єдиновірної держави домінувала серед російської політичної еліти і за Катерини ІІ, і за Миколи І.
    6. Найбільш широко представлений блок джерел церковного походження. В документації духовних консисторій як Православної, так і Греко-уніатської церков відбилися практично всі події політичного, економічного та духовного життя. Саме тут концентрувалася документація індивідуального та масового характеру, що відображала всі сторони діяльності церкви як інституції. Сюди надходили і статистичні джерела, зокрема різноманітна звітна інформація з описом парафій та парафіян (візитації церков); документи фінансового характеру, що розкривають господарську сферу діяльності Церкви; рапорти духовних правлінь та благочинних, індивідуальні донесення та скарги різноманітного характеру від духовенства та мирян; метричні книги, сповідальні розписи, ревізькі сказки. Наповнення консисторій документами, що переважно відображають матеріальну сторону функціонування церкви, перш за все, зумовлювалося специфікою самої установи та її судово-управлінськими фукціями. Пастирська та благочинна діяльність духовенства, освіта парафіян, місійна робота значно менше відображені в консисторських документах.
    Значну частину справ консисторії репрезентують документи, що розкривають міжконфесійні взаємини духовенства на парафіяльному рівні. У зазначений період у найбільш привілейованому становищі знаходилися представники чорного духовенства василіани, які володіли значним капіталом. Біле духовенство займало нижчі позиції як у правовому, так і в майновому стані. В найгіршій ситуації перебували так звані безмісні священики, кількість яких в Луцькій єпархії була найбільшою і становила близько 80% всіх греко-уніатських безмісних священиків.
    Процес змін правового та майнового стану уніатського парафіяльного духовенства досліджуваного періоду найкраще простежується на прикладі документів, в яких відображено їх майнові конфлікти. Найбільша кількість судових розслідувань спричинялася суперечками щодо культових споруд, церковних та монастирських земель і церковного майна. Важливою причиною міжконфесійних конфліктів були і самі вірні. Міжконфесійні суперечки, які часто гіперболізуються, переважно мали економічний, а не власне релігійний характер, і були характерною рисою взаємовідносин самих уніатів.
    7. Серед історичних джерел з історії Греко-уніатської церкви окрему групу складають документи, створені в результаті адміністративної діяльності влади, тобто державного управління справами держави і суспільства.
    Ці документи найбільш широко репрезентують такий тип джерел, як скарги та донесення царських чиновників, духовенства та приватних осіб. Попри надмірну емоційність та суб’єктивний характер, ці документи відображають місцевий колорит і є цінними для проведення досліджень на мікрорівні. Зокрема вони є надзвичайно інформативні для висвітлення історії приєднання та опору уніатського населення. Саме вони репрезентують картину реалізації царської політики на парафіяльному рівні. Найбільша частина зазначеного блоку джерел зосереджена в документах губернських установ, які висвітлюють процес приєднання уніатського населення, його методи, а також викликаний ним резонанс. Значний об’єм інформації репрезентують і синодальні та консисторські джерела різних конфесій.
    8. Опрацьований джерельний матеріал дозволяє стверджувати, що поліконфесійність Правобережжя зумовила певні особливості релігійної свідомості мирян, для яких було характерним як виявлення побожності по відношенню до храмів різних християнських конфесій, так і прояви активної самоідентифікації уніатів, що є свідченням суперечливого характеру релігійної свідомості уніатського населення Правобережної України.
    9. Джерела, що є продуктом діяльності церковних та світських органів управління, на жаль, не розкривають всі сторони життєдіяльності церкви. Найбільше це стосується душпастирствоа, або турботи про спасіння душ вірних, що є підставою існування церкви, її основною діяльністю. Окремі відомості з даного питання можна відшукати у вже аналізованих нами консисторських документах, зокрема у внутрішньоцерковних документах (візитації, монастирські книги), які також частково потрапили до консисторії. Значний інтерес становлять джерела особового характеру, зокрема документи фондів польських магнатів (Чарториських, Любомирських, Сангушків тощо), де зберігаються документи, що висвітлють освітню сферу діяльності Греко-уніатської церкви. Переважно це офіційне та приватне листування родини Чарториських з відомими громадсько-політичними діячами того часу. Попри свою приналежність до такого суб’єктивного виду джерел як епістолярії, інформація, яку вони несуть, має неабияку цінність для висвітлення освітньої діяльності церкви.
    Аналіз зазначених документів дозволяє стверджувати про недостатній розвиток як освітньої мережі церкви, так і її доброчинної діяльності, що було спричинене слабким рівнем матеріального забезпечення та відсутністю соціальної опори в середовищі еліти. Зокрема, на 1802 р. в Луцькій єпархії було всього 9 кліриків із загальної кількості 90. Втім дане питання потребує подальших архівних кверенд. Із всіх видів пастирської праці церкви найбільшого розквіту досягли духовна праця з парафіянами та видавнича діяльність ЧСВВ. Найбільших успіхів досягла видавнича справа Греко-уніатської церкви, яка репрезентована значною кількістю її книжкової спадщини, що, за свідченням джерел, вдало конкурувала з російськими православними друкарнями та сприяла зміцненню релігійних обрядів церкви.
    Отже, лише узяті разом джерела різного походження, родів, видів створюють надійну основу для результативного дослідження історії унії на Правобережній Україні наприкінці XVIII першій половині ХІХ ст.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

    Архівні джерела

    Центральний державний історичний архів України , м. Київ

    Фонд 972. Білоруська греко-уніатська духовна консисторія
    Оп. 1.
    1. Спр. 5. Об извращении ксендзами прихожан православного исповедывания в католическую веру. 1796 р., 4 арк.
    2. Спр. 10. По указу Греко-униатской духовной коллегии о перешедших униатах на латинский обряд, живущих в Радомышльском, Липовецком и Таращанском уездах. 1828 р., 156 арк.
    3. Спр. 11. По указу Греко-униатской духовной коллегии о сумме 10 тыс. злотых следуемых Уманскому базилианскому монастырю от помещика Гиновского. 1828 р., 58 арк.
    4. Спр. 19. По сообщению Литовской греко-униатской духовной консистории о понуждении депутата ксендза Богданского явится в Богуславский суд для решения дела об имении умершего Каневского базилианского архимандрита Физиновича. 1829 р., 10 арк.
    5. Спр. 23. Доклады направленные в консисторию за 1830 год. 1830 р., 3 арк.
    6. Спр. 24. Рапорты василианских монастырей за 1830 год. 1830 р., 16 арк.
    7. Спр. 27. По предложению Его преосвященства о об отступлении помещиком Пионктовским от своей римской каплицы и отдачи ее в униатское ведомство и посвящение к оной священника С. Данилевича. 1830 р., 10 арк.
    8. Спр. 29. По предложению Его преосвященства о желании г-ла Неведемского касательно постройки каменной униатской церкви вместо римской каплицы и посвящении в священника И. Гриневича к римской каплице. 1830 р., 8 арк.
    9. Спр. 31. По отношению Могилевской римско-католической духовной консистории о преподавании не позволительно духовных треб Янковским латинским прихожанам Бородзянским каноником Будкевичем. 1830 р., 21 арк.
    10. Спр. 32. По отношению Луцкой римско-католической духовной консистории о командировании депутата к производству следствия о про противозаконном повенчании дворянина Л.Волитарского с И.Шиц капеланом Соколовским. 1830 р., 6 арк.
    11.Спр. 34. По сообщению Киевской духовной консистории о поступлении по законам с священником Козловским за вторичное крещение младенца православного исповедания по униатскому обряду. 1830 р., 16 арк.
    12.Спр. 41. О смерти архимандрита Симена Билинкевича. 1830 р., 32 арк.
    13.Спр. 47. По отношению Могилевской римско-католической духовной консистории о преподавании духовных треб разным прихожанам безместным священником Павловским и благословении им же шляхтичей браком. 1830 р., 23 арк.
    14. Спр. 49. Рапорты, направленные на утверждение епископу: о беглых людях, о крещении евреев, о назначении священиков и др. 1830 р., 70 арк.
    15. Спр. 51. О противозаконном обвенчании А. Волковского с Е. Волковскою с. Немировки. 1830 р., 4 арк.
    16.Спр. 53. О неправильном благословении брака отставному солдату Максимову с бывшею в бегах Пелагеею униаским священником Е. Павловским. 1831 р., 9 арк.
    17.Спр. 56. По отношению Могилевской римско-католической духовной консистории о командировании духовного депутата к производству следствия об обвенчании дворянки Е. Рутковской с прапорщиком Верченковским. 1831 р., 6 арк.
    18.Спр. 60. По рапорту Киевского декана Д. Лащевского с уведомлением оного, когда он может выслать сына своего в семинарию. 1832 р., 4 арк.
    19.Спр. 61. По рапорту Киевского декана Д. Лащевского о намерении полковника Марченкова из римско-католической каплицы учинить греко-униатскую церковь. 1832 р., 3 арк.
    20.Спр. 62. О непрепятствовании священнику Лисовецкому исполнять духовные требы своим прихожанам в Чернорудской каплице. 1832 р., 9 арк.
    21.Спр. 70. Указы духовной коллегии за 1832, 1837, 1838 гг. по делам духовенства Киевской епархии. 1832 р., 33 арк.
    22.Спр. 80. О совращении священником Бутковским православных людей в католическую веру. 1832 р., 60 арк.
    23.Спр. 84. По отношению Киевской греко-российской духовной консистории о об обвенчании униатским священником Я. Якубовским в г. Радомышле 4-х браков. 1832 р., 24 арк.
    24.Спр. 85. О занимаемой монастырской усадьбе майором Томашевским. 1832 р., 8 арк.
    25.Спр. 86. О непрепятствовании провинциалу Белявскому отправлять богослужение в Рокитнянской каплице. 1833 р., 4 арк.
    26.Спр. 91.По отношению Киевской духовной консистории о поступлении с униатским священником Новохацким по законам за принятие шляхтянки М.Старкевичевой в униатский обряд. 1833 р., 6 арк.
    27.Спр. 93. По указу Греко-униатской духовной консистории об упразднении Каневского базилианского монастыря. 1833 р., 21 арк.
    28.Спр. 94. По указу Греко-униатской духовной консистории с препровождением указа Правительствующего Сената о признавании ненарушимою записью книгинею Яблонскою, кою она на вечные времена назначила Лисянскому монастырю ежегодно на освящение церкви 240 злотых и на отопление 150 возов. 1833 р., 31 арк.
    29.Спр. 98. По указу Греко-униатской комисии о доставлении в оную из казны Уманского монастыря 14.000 руб. серебром для внесения в Государственный банк. 1833 р., 99 арк.
    30.Спр. 101. О превращении каплицы в греко-восточною униатскую церковь. 1833 р., 3 арк.
    31.Спр. 105. По прошению Махновского уезда помещика Д. Ивановского о обращении Чернорудской римско-католической каплицы на приходскую греко-униатскую церковь. И по указу Греко-унитской духовной колелегии о обращении по согласию помещиков латинских каплиц на униатские для преподавания униатских треб. 1834 р., 10 арк.
    32.Спр. 108. По рапорту Киевского декана Д. Лащевского о Медведовской каплице Звенигородского уезда. 1834 р., 6 арк.
    33.Спр. 115. По отношению администратора Могилевской епархии епископа В. Камыонкы об отправлении униатскими священниками в римских каплицах богослужения. 1835 р., 7 арк.
    34.Спр. 118. По отношению Киевского учебного округа о праздниках, которые должны ученики греко-униатского исповедания праздновать. 1835 р., 4 арк.
    35.Спр. 124. О предании суду священника Ракитного за совращение 7 женщин из православного в униатское исповедание. 1835 р., 35 арк.
    36.Спр. 125. По предложению Его преосвященства о Корчмищенской греко-униатской каплице присвоеной латинским духовенством. 1835 р., 41 арк.
    37.Спр. 136.По сообщению Киевского губернского правления о безнужном проживании священника Недоборовского Черкасского уезда в местечке Городищах. 1836 р., 5 арк.
    38.Спр. 154. О назначении депутата в Гайсинский уездный суд по делу священника Сероцинского (униатского) с латинским ксендзом Сводовичем. 1836 р., 3 арк.
    39.Спр. 157. По сообщению Волынской духовной консистории о обвенчании Корчилицким униатским священником Я. Комашко Пелагею и Анну Менцисовых православнаго исповедания. 1837 р., 38 арк.
    40.Спр. 159. По указу Греко-униатской духовной консистории о воспрещении рукополагать по греко-униатскому ведомству лиц имеющих жен римско-католического исповедания. 1837 р., 41 арк.
    41.Спр. 160. О противозаконных поступках Меланевской церкви священника Н.Буткевича. 1837 р., 109 арк.
    42.Спр. 162. По рапорту Радомышльского декана С. Буткевича о несоблюдении Горбулевской церкви Мацкевичем греческих обрядов и отправлении безместными священниками Обушинским и Сокомским на бывших престолах литургий с колокольчиками и пр. 1837 р., 12 арк.
    43.Спр. 163. По рапорту Махновского декана Ф. Кудрицкого о принятии в число ставлеников А. Марчиковского, Я. Лесвицкого и С. Боришовича. 1837 р., 10 арк.
    44.Спр. 164. По сообщении Киевской духовной консистории о благословении брака с. Нянивки Соколовским православного крестьянина И. Моргулем с униаткою У. Тумановичовой. 1837 р., 19 арк.
    45.Спр. 184. Об уманском декане К. Савицком, о Христиновской каплице ктиторства графа Красицкого, равно о священно-церковнослужителях Киевской губернии Хмелевском, Вечорко, Криницком и др. 1837 р., 116 арк.
    46.Спр. 191. О нежелании священником М. Мацкевичем производить службу в своей церкви по книгам Московской печати. 1837 р., 6 арк.
    47.Спр. 192. Прошение Министра внутренних дел о принятии детей на обучение в Радомышльском училищном правлении. 1837 р., 5 арк.
    48.Спр. 195 а. Выписи о рождении и бракосочетании Таращанской греко-униатской церкви. 1837 р., 12 арк.
    49.Спр. 197. Об отводе в Киеве дома для преподавания духовных треб греко-унитам. 1838 р., 2 арк.
    50.Спр. 201. По сообщению Киевской казенной палаты о доставлении сведений о церковнослужителях принадлежащих к податному состоянию. 1838 р., 5 арк.
    51.Спр. 203. О запрещении священнику Семашко отравлять службу в Милинецком костеле. 1838 р., 27 арк.
    52.Спр. 206. О понужлении прихожан Чаполивской церкви к исполнению исповедей. 1838 р., 5 арк.
    53.Спр. 208. По сообщению Киевской духовной конисистории о присоединении из униатского духовного звания И. Расовского. 1838 р., 3 арк.
    54.Спр. 228. По рапорту Сквирского благочинного о перешедших в его благочинии лицах из греко-униатского в римское исповедание. 1839 р., 7 арк.
    55.Спр. 229. О принятии священницких сыновей Луковачевых в семинарию на казенном содержании. 1839 р., 3 арк.
    56.Спр. 230. О переходе в римский обряд униатского исповедания Ф. Браниковской. 1839 р., 6 арк.
    57.Спр. 242. О совращении крестьян м. Чернобыля из православной веры в католическую. 1839 р., 5 арк.
    Оп. 2.
    58.Спр. 2. Рапорты Таращанского, Сквирского, Житомирского, Черняховского и других деканатов епископу Белорусской епархии Мартушевичу о состоянии костелов и служебной деятельности католических священников. 18161836 рр., 93 арк.
    59.Спр. 4. Исповедные росписи церквей Сквирского, Радомышльского, Липовецкого, Бердичевского, Таращанского, Уманского, Звенигородского и Махновского уездов за 1820-1834 гг. 1820 р., 460 арк.
    60.Спр. 6. По жалобе униатского священника Ф. Обушинского на Радомышльского декана Верещинского за увольнение его из Постиновской латинской каплицы. 1828 р., 58 арк.
    61.Спр. 8. Исповедная роспись Белорусской греко-униатской консистории. 1828 р., 355 арк.
    62.Спр. 11. Прошение каноника А. Схабицкого епископу Белорусской греко-униатской духовной консистории А. Мартусевичу о зачислении аспирантом консистории. 1831 р., 9 арк.
    63.Спр. 12. О взыскании денег завещанных дворянином Макровицким в пользу Лысянкого базилианского монастыря с судьи Богуславского повета Березовского. 1831 р., 44 арк.
    64.Спр. 15. Переписка настоятеля Уманского монастыря с Белорусской греко-униатской консисторией об исключении каноника Ляховского из базилианского ордена. 1834 р., 12 арк.
    65.Спр.19. Рапорт Липовецко-Таращанского деканата в Белорусскую греко-униатской консисторию о принятии в гимназию сына умершего каноника Ольтаржевского. 1836 р., 3 арк.
    66.Спр. 20. Метрическая книга церквей Махновского уезда за 1837 р., 20 арк.

    Фонд 442 Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора
    Оп. 1.
    67.Спр. 1197. О подготовке к приезду Николая І в Киев. Статистические данные по губерниям. 1832 р., 69 арк.
    68.Спр. 1805. Статистическая ведомость о греко-униатском духовенстве Волынской и Подольськой губернии на 1835 год. 1835 р., 128 арк.
    69.Спр. 1494. Переписка с Министерством внутренних дел и губернским правлением о перемещении униатских священников, не имеющих приходов в другие епархии. 18331834 рр., 7 арк.
    70. Спр. 1984. Дело об отказе крестьян м. Острожца и сел Дубенского уезда Волынской губернии исповедоваться у своих приходских униатских священников вводящих в богослужение обряды православной церкви. 1835 р., 31 арк.
    71.Спр. 1985. Дело о сопротивлении крестьян-униатов Дубенского уезда Волынской губернии введению православных обрядов в церкях. 18351837 рр., 121 арк.
    72.Спр. 2432. О предоставлении в Министерство иностранных дел сведений и ведомостей о лицах перешедших из унии по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. 1837 р., 74 арк.
    73.Спр. 2433. О проверке показаний греко-униатского священника Чацкого изъявившего желание перейти в православие; об ассигновании ему по распоряжению генерал-губернатора Левашова 500 руб. на доставку семьи из Галиции в Россию. 1837 р., 3 арк.
    74.Спр. 2435. Об уклонении священников и прихожан греко-униатских церквй сел Пашине и Болсунова Овручского уезда Волынской губернии от присутствия на церковной службе, совершаемой по православному обряду. 18371839 рр., 22 арк.
    75.Спр. 2436. Об отказе прихожан униатской церкви с. Васьковичи Волынской губернии переходить в православие. 18371839 рр., 144 арк.
    76.Спр. 3036. По отношению Обер-прокурора Св. Синода о присоединении грекоунитских церквей к Литовской епархии. 1839 р., 4 арк.
    Оп. 71.
    77.Спр. 385. По отношению греко-униатского епископа Оршанского по предмету переачи в Греко-униатское ведомство каплицы построеной в 1825 г. помещиком Сквирского уезда Крижановским в слободе Тадеевка. 1838 р., 3 арк.
    78.Спр. 270 ч.1. Взыскание недоимок с помещичьих имений в Волынской и Подольской губерниях принадлежащих греко-унитскому духовенству. 18381841 рр., 353 арк.
    Оп. 413.
    79.Спр. 1а, 1б. По высочайшему повелению о присоединении греко-унитов к православию. 1839-1840 рр., 77 арк.
    80.Спр. 3. О состоянии бывших греко-унитских приходов в Киевской, Подольской и Волынской губерниях. 11.048.09.1841 рр., 580 арк.
    81.Спр. 5. Распоряжения по присоединению греко-унитов к православию. 14.0414.09. 1839 р., 272 арк.
    82.Спр. 5а. (ч. 2). Распоряжения по присоединению греко-унитов к православию. 14.09.18391.01.1840 рр. 667 арк.
    83.Спр. 5б. (ч. 3). Распоряжения по присоединению греко-унитов к православию. 1.01.184014.09.1840 рр., 983 арк.
    84.Спр. 6. О назначении жалования чиновникам состоящим при генерал-губернаторе по делу унитов. 18391842 рр., 45 арк.
    85.Спр. 9. По представлению житомирского губернатора о прекращении доставления третных ведомостей о лицах возвращающихся из унии к православию. 18391840 р., 41 арк.
    86.Спр. 10. О побеге иеромонаха Нагорского и о предварительном извещении генерал-губернатора в случае высылки духовных лиц бывшего униатского исповедания из мест их жительства. 1839-1840 рр., 10 арк. .
    87.Спр. 12. По отношению управляющего МВД о мерах к охранению православия и о католическом духовенстве. 1839 р., 241 арк.
    88.Спр. 13. О наблюдении по губерниям и учебному округу, чтобы католическое духовенство несовращало бывших унитов в католицизм. 1839 р., 21 арк.
    89.Спр. 18 О совратившихся изь православия в католицизм прихожан въ Житомирском и Дубенском уездах, о трех ветхих церквах в Дубенском уезде и о ксендзе Лавицком и Диановском. 1840 р., 183 л.
    90.Спр. 19. По донесению Владимирского исправника о произведении из следования о прихожанах униатах перешедших в католицизм. 1840 р., 157 арк.
    91.Спр. 20. О помещике Жолондковском, Выговском, Сыдроцких, ксендзах Ромашкевиче и Григалевиче по каплице находящейся в имении Жолондковского Писках, а также и о прочих совратившихся в Овруцком уезде. 1840 р., 252 арк.
    92.Спр. 22. По донесению Тращанского исправника о священниках Максимовивичах, Семашке, Ивановском и Корендовиче, недавших подписок на принятие православия. 1840 р., 40 арк.
    93.Спр. 23. О прихожанах Мельницкого прихода присоединившихся к римской церкви и удерживаемых в сем влиянием кс.Жирицкого, а также о церкви в м. Мельницах и кс. Мошинском и Ясинском. 1840 р., 266 арк.
    94.Спр. 26. О назначении майора Кириенка чиновником особых поручений по делу униатов. 18401841 рр., 37 арк.
    95.Спр. 29. По донесению Волынского губернатора о монахах Любарского монастыря не принявших православия. При сем деле особый пакет с бумагами 4-х иеромонахов. 1840 р., 237 арк.
    96.Спр. 30. По отношению архиепископа Иосифа об отыскании и арестовании бывшего униатского священника М. Гречины. 1840 р., 31 арк.
    97.Спр. 32. По отношению Викария Киевской митрополии о произведении изследования о совратившихся в католицизм жителей Уманского уезда села Шукайвод и Сычевки. 1840 р., 64 арк.
    98.Спр. 36. По донесению Богуславского исправника о священниках Россовском и Недоборовском недавших подписки на присоединение к православию и о каплице при доме помещика Головинского. 1840 1841 рр., 38 арк.
    99.Спр. 37. По отношению Подольского архиепископа о дворянке А. Строголевичевой отказавшейся от присоединения к православию. 1840 р., 3 арк.
    100. Спр. 38. Об окрещении кс. Оссолинским дитяти одной православной солдатки и о совратившихся в Таращанском уезде. 1840 р., 88 арк.
    101. Спр. 43 По донесению Брацлавского исправника о совратившихся в католицизм сыновьях и дочерях бывших униатских священников Нежинского и Марчевского. 1840 р., 91 арк.
    102. Спр. 47. По отношению Киевского митрополита о дворянине Хозяновском, дочери его и сыновьях Кульчицкого, совратившихся в католицизм, а также и о прочих лицах совратившихся в Махновском уезде. 1840 р., 22 арк.
    103. Спр. 49. По донесению Волынского губернатора о каплице в Заславском уезде предполагаемой к построению графиней Малаховской. 1840 р., 34 арк.
    104. Спр. 50. По рапорту Овручского стряпчего о совратившихся дочерях помещика Овручского уезда Козловского. 1840 р., 133 арк..
    105. Спр. 53. По донесению Липовецкого уездного казначея о некоторых лицах совратившихся в католицизм в Липовецком уезде. 1840 р., 33 арк.
    106. Спр. 56. По донесению Летичевского исправника о совращении дочери Госциминского. 1840 р., 22 арк.
    107. Спр. 57. По отношению обер-прокурора графа Протасова об иеромонахе А. Трембицком. 1840 р., 50 арк.
    108. Спр. 63. О проповеди митрополита униатов находящихся в Галиции М. Левицкого. 1840 р., 10 арк.
    109. Спр. 65. По отношению литовского архиепископа Иосифа о монахах Тригурского, Загоровского и Любарского монастырей упорствующих в принятии православия. 1840 р., 38 арк.
    110. Спр. 68. О приходах бывшей Унии в Подольской губернии и о благочинном священнике Лабейковском. 1840 р., 26 арк.
    111. Спр. 72. О священнике Крашиновском, который тайно исповедует по обрядам униатским и приобщает в домах облатками. 1840- 1841 рр., 12 арк.
    112. Спр. 73. По донесению Овручского исправника о дворянах Петре и Зигмунде Барановских перешедших из бывшего униатского исповедания в католицизм. 1840-1842 рр., 86 арк.
    113. Спр. 78. По донесению Волынского губернатора о тайном переходе за границу бывшего греко-унитского священника И. Балицкого. 1840-1842 рр., 34 арк.
    114. Спр. 87. По отношению Киевского митрополита о каплице в м. Ясногородке Киевского уезда в коей совершает богослужение по униатскому обряду священник Кондратович. 1840 р., 38 арк.
    115. Спр. 95. По донесению Волынского губернатора о неисполнении некоторыми жителями Заславского уездахристианского долга во великий пост и по православному обряду. 1840 р., 135 арк.
    116. Спр. 96. По донесению Радомишльского исправника о совращении в Радомышльском уезде родственников помещика Меленевского. 1840 р., 100 арк.
    117. Спр. 99. О находящемся в Радомышльском уездном суде архиве бывших униатских митрополитов. 18401841 рр., 18 арк.
    118. Спр. 118. По донесению Волынского губернатора о тайном переходе за границу бывшего греко-унитского священника И. Балицкого. 1840-1842 рр., 34 арк.
    119. Спр. 128. По донесению смотрителя Радомишльского уездного дворянского училища о уклонении учителя И. Рышковского от возсоединения к православию. 1841 р., 13 арк.
    120. Спр. 130. По представлению Подольского губернатора о священнике Лохвинском не присоединившимся на православие и совершающем богослужение по бывшему униатскому обряду. 1841 р., 9 арк.
    121. Спр. 133. По донесению Волынского губернатора о священнике Пискановском совершающем богослужение по греко-униатскому обряду в Волынской губернии. 1841 р., 12 арк.
    122. Спр. 143. По отношению Волынского архиепископа о предании суду лиц совратившихся Заславского уезда с. Капустина. 1841 р., 98 арк.
    123. Спр. 159. По отношению Обер-прокурора Св. Синода с препроваждением 2-х медалей колежскому советнику Писареву и майору Гайворонскому в память возсоединения униатов к православию. 1841 р., 4 арк.
    124. Спр. 162. По отношению Киевского митрополита о бывших униатских каплицах в Сквирском уезде. 18411850 рр., 49 арк.
    125. Спр. 169. По донесению Житомирского исправника о произносимой в Тригурском монастыре иеромонахом Барчинским проповеди. 1841 р., 4 арк.
    126. Спр. 177. О подсудимом иеремонахе Любарского монастыря Данилевиче. 1841 р., 14 арк.
    127. Спр. 194. По донесению Волынского губернатора о возсоединенных священниках Кременецкого уезда, что не внушают при богос
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины