Василик Тетяни Іванівни Часописи видавництва «Наша культура» як джерело дослідження національно-духовного життя українців Канади (друга половина 1940-х – 1960-ті рр.)

Краткое описание

Василик Тетяни Іванівни, провідного журналіста пресцентру відділу інформаційно-комунікативної роботи Центру комунікацій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Часописи видавництва «Наша культура» як джерело дослідження національно-духовного життя українців Канади (друга половина 1940-х 1960-ті рр.)». Шифр та назва спеціальності 07.00.06 історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Спецрада Д 26.001.20 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ВАСИЛИК ТЕТЯНА ІВАНІВНА
УДК 930:323.113(=161 2)(71):655.413:050 «1940/1960»(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ЧАСОПИСИ ВИДАВНИЦТВА «НАША КУЛЬТУРА»
ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ДУХОВНОГО
ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ КАНАДИ
(друга половина 1940-х – 1960-ті рр.)
07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання
ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело ____________ Т. І. Василик
Науковий керівник: Войцехівська Ірина Нінелівна,
доктор історичних наук, професор
Київ – 2020

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень та абревіатур ......................................................... 18
ВСТУП ................................................................................................................... 19
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ................................................................................................... 25
РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО МІСЯЧНИКА
«СЛОВО ІСТИНИ» ТА ЙОГО ЗМІСТОВЕ НАСИЧЕННЯ ............................. 57
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
ПУБЛІКАЦІЙ ЧАСОПИСУ «НАША КУЛЬТУРА» ......................................... 92
РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ДЖЕРЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ
МАТЕРІАЛІВ ЖУРНАЛУ «ВІРА Й КУЛЬТУРА» ......................................... 132
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ .................... 177
ДОДАТКИ ........................................................................................................... 224
ДОДАТОК А. Хронологічний покажчик публікацій часопису
«Слово істини». 1947 – 1951 рр. ........................................................................ 224
ДОДАТОК Б. Лист митрополита Іларіна до архієпископа
Михаїла від 23 вересня1953 р. ........................................................................... 245
ДОДАТОК В. Лист М. Битинського до редактора часопису
«Віра й культура» від 6 серпня 1957 р. ............................................................. 246
ДОДАТОК Г. Перелік публікацій С. Килимника в часопису
«Віра й культура» ................................................................................................ 247
ДОДАТОК Д. Перелік публікацій І. Гончаренка в часопису
«Віра й культура»… ............................................................................................ 248
ДОДАТОК Е. Перша сторінка обкладинки та емблема на четвертій
сторінці обкладинки журналу «Наша культура» ............................................. 249
ДОДАТОК Є. Перша сторінка обкладинки та емблема на четвертій
сторінці обкладинки журналу «Віра й культура» ............................................ 250
ДОДАТОК Ж. Список публікацій Василик Т.І. ............................................. 251

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведений джерельний аналіз публікацій часописів «Слово істини»,
«Наша культура», «Віра й культура» дозволив зробити наступні висновки:
1. Проаналізовано стан розроблення проблеми, рівень джерельного
забезпечення теми та визначено методологічний інструментарій дослідження.
~ розглянуто історію вивчення часописів «Слово істини», «Наша
культура», «Віра й культура» та виокремлено три групи/періоди її
дослідження: перший – 1960-ті – 1980-ті рр. (радянська історіографія);
другий – 1950-ті – поч. 1990-х рр. (українська історіографія в діаспорі);
третій – 1991 рр. – до сьогодення (новітня українська історіографія).
З’ясовано, що за радянською доби в Україні проблематика функціонування
діаспорної преси не була актуальною. Через ідеологічний контроль та
цензуру ця тема або замовчувалася, або подавалася дозованою, інколи
спотвореною. Проте, в поодиноких розвідках А. Шлепакова, В. Євтуха,
О. Мазуркевича проходила інформація про життя українців в еміграції,
труднощі адаптації в соціокультурному середовищі зарубіжжя, економічні
проблеми емігрантів тощо. Більш активно цю проблему вивчали українські
дослідники в діаспорі. Підкреслено вагомість праць А. Животка,
Л. Білецького, П. Кравчука, В. Дорошенка, О. Фединського, М. Марунчака,
в яких вирішувалися проблеми функціонування зарубіжної періодики,
її систематизація за географічним та хронологічним принципами,
упорядкування покажчиків української еміграційної преси, видання
бібліографічних щорічників тощо. Значний внесок у дослідження зробили
сучасні українські вчені за останні три десятиліття. У працях О. Гриценко,
М. Романюка, М. Присяжного, Н. Сидоренко, В. Губарця, І. Сковронської
розглядалися питання функціонування української преси, її ролі у
національно-духовному житті української діаспори, досліджувалося
проблемно-тематичне насичення часописів, проте періодика видавництва
«Наша культура» залишилися поза увагою авторів. Представницькою є група
видань, де предметом дослідження є життя та творчість І. Огієнка, зокрема і
172
його діяльність під час еміграції у Канаді. Це праці М. Тимошика,
З. Тіменика, І. Тюрменко, В. Ляхоцького, Є. Сохацької та ін. українських
вчених, які вивчали роль митрополита Іларіона у консолідації української
спільноти поза межами Батьківщини, його церковну, культурну, освітянську,
виховну діяльність по збереженню української мови, національної культури
та народних традицій. Окремі питання життя українців в еміграції
досліджували Б. Лановик та С. Матейко: йдеться про внесок українських
емігрантів у розвиток вітчизняної та світової культури; А. Атаманенко
вивчила причини виникнення та особливості окремих періодів (хвиль) в
українській еміграції; дослідила діяльність громадських об’єднань
спрямованих на створення міжнародних організацій, пов’язаних із
міграційними процесами у світі; О. Дзира акцентувала увагу на дослідженні
праць зарубіжних істориків, де предметом вивчення була тема громадських
об’єднань в еміграції, спрямована на збереження національної ідентичності
українців; М. Палієнко досліджувала діяльність української еміграції та
вивчала склад та функціонування архівних осередків як центрів вивчення
зарубіжної україніки. Тим не менш, попри значні успіхи у вивченні
життєдіяльності українських емігрантів Канади та функціонування
українськомовної періодики, комплексного аналізу змістового насичення,
жанрового розмаїття та авторського складу часопису, з’ясування його
метричних показників, за винятком поодиноких згадувань, проведено не
було.
~ сформовано та охарактеризовано комплекс джерел з досліджуваної
проблеми, які систематизовані за трьома групами: а) неактуалізовані (архівні)
документи та бібліотечні колекції; б) комплекти часописів «Слово істини»
(листопад 1947 р. – жовтень 1951 р.); «Наша культура» (листопад 1951 р. –
жовтень 1953 р.); «Віра й культура» (листопад 1953 р. – грудень 1967 р.);
в) джерела особового походження: листування, спогади, некрологи.
Досліджено документи всіх виокремлених груп та констатовано, що джерела
з історії функціонування часописів зберігаються в провідних архівних та
173
бібліотечних установах: ЦДАМЛМ України (ф.1294 «Митрополит Іларіон
(світське ім’я Огієнко Іван Іванович)»; бібліотеці Київської православної
богословської академії (колекція Анни Фігус-Ралько); особистому архіві
Голови фундації імені митрополита Іларіона Миколи Тимошика (повний
комплект (48 чисел) часопису «Слово істини»); відділі зарубіжної україніки
НБУВ (колекція Я. Б. Рудницького та ф. «Український народний дім –
періодика»). Сукупно вони складають джерельну основу нашого
дослідження. Другу групу складають комплекти часописів видавництва
«Наша культура». До третьої групи віднесено спогади Анни Фігус-Ралько
«Українська Канада», листування митрополита Іларіона з громадськими,
духовними та культурними діячами, спогади дописувачів про пережите
в Україні та некрологи на смерть Ю. Яновського, Л. Садовської, О. Грицая
та ін.
~ визначено теоретичні засади роботи, в основу яких покладено
систему принципів, підходів та методів: загальнонаукових, спеціальноісторичних
та джерелознавчих методик. Робота ґрунтується на системному підході:
часописи аналізувалися як комплексне соціально-інформативне джерело,
складне за структурою, спрямуванням, формою подачі матеріалів.
Загальнонаукові принципи історизму, цілісності, об’єктивності та всебічності
використовувалися задля поглибленого аналізу часописів як багатогранного
комплексного синтетичного джерела, що розкриває громадське та культурне
життя української діаспори, функціонування її засобів масової інформації, що
виконують як об’єднувальну функцію згуртування української громади за
межами Батьківщини, так просвітницьку та виховну. Використано також
методи аналізу та синтезу, порівняльно-історичний метод, кількісні методики
дослідження, зокрема метод контент-аналізу при проведенні метричних
підрахунків виходу чисел журналу, їхнього змістового спрямування,
жанрових особливостей, авторства тощо. В роботі застосовано проблемнотематичний принцип задля з’ясування змістового насичення часописів,
їхнього інформаційного потенціалу з метою систематизації публікацій та
174
виокремлення матеріалів, що відображають національно-духовне життя
української діаспори Канади.
2. Простежено передумови та причини заснування часопису «Слово
істини», з’ясовано його загальне спрямування як релігійно-духовного
видання та проаналізовано пріоритетну проблематику. Встановлено, що
часопис виходив друком з листопада 1947 р. по жовтень 1951 р. і був
заснований за ініціативи та коштом митрополита Іларіона. Опубліковано
48 чисел обсягом 32 двоколонні сторінки. Досліджено змістове насичення
часопису, виокремлено п’ять груп публікацій, які уміщують найбільш
актуальні теми в житті емігрантів Канади: історія української церкви та
релігії, витоки християнства, ідеї православ’я; церковна та культурнопросвітницька діяльність митрополита Іларіона; проблеми українських
емігрантів на чужині та організація допомоги їхнім родинам; збереження та
популяризація пам’яток української культури, літературної мови,
національних звичаїв та традицій; інформація про нові видання.
Проаналізовано зміст функціонуючих рубрик часопису «Церковна хроніка»,
«Скитальниче життя», «Словник української літературної мови», «Нові
книжки», «До наших читачів та прихильників» та ін., встановлено, що назви
рубрик змінювалися та доповнювалися новими, різнилися за обсягом
матеріалу та інформативністю. Кількісний та змістовий аналіз публікацій у
рубриках сприяв визначенню пріоритетного спрямування матеріалів часопису
«Слово істини». Констатовано, що найбільша кількість публікацій належала
І. Огієнку, а відтак основний масив розвідок носив релігійний характер.
Проте, доведено, що попри основну увагу до церковних та релігійних
проблем, на шпальтах видання посіли досліди І. Огієнка «Шевченко як
творець української літературної мови», «Котляревський як основоположник
нової української літературної мови», «Слово о полку Ігореві», чисельні
поетичні твори (всього 89 віршів митрополита Іларіона) «Кому я повім своє
горе», «Схід сонця», «Вартівниця», «Бездомний» та ін., через які проходять
175
ідеї патріотизму, любов до вітчизни, праці на її благо, в чому він і вбачав
провідну роль часопису в середовищі української еміграції.
3. Встановлено, що від листопада 1951 р. часопис змінює назву і
виходить друком як науково-популярний місячник «Наша культура» до
жовтня 1953 р. Зазнає змін і програма видання: поряд з публікацією
богословських праць, досліджень з історії церкви та релігії друкуються
розвідки з історії літератури, мистецтва, мовознавства, матеріальної культури,
новини суспільного життя тощо. З’ясовано, що серед публікацій переважає
тематика з української національної культури та освіти; публікації з історії
церковних звичаїв та обрядодій, богослов’я, історії християнства; українське
мовознавство, шевченкіана, гоголіана; мемуарна та епістолярна спадщина
діячів української культури. Підкреслено, що оскільки домінуюча кількість
публікацій належить перу митрополита Іларіона, який постійно вів рубрику
«Наші церковні обряди й звичаї та богослужіння» часопис став джерелом
знань з канонічного права, історії християнства й виконував просвітницьку та
виховну місію. Констатовано, що значне місце на шпальтах часопису
займають питання театрального та музичного мистецтва, зокрема про роль
М. Заньковецької у становленні українського професійного театру, прем’єр
музичних творів Б. Лятошинського та інших діячів мистецтва. Акцентується
тема про початки книгодрукування в Україні. І. Огієнко переконливо
доводить, що першим друкарем української книжки був не І. Федоров,
який видав «Апостол» 1574 р., а німець Швайполь Фіоль, котрий 1491 р.
у Кракові видрукував перші українські книжки.
Охарактеризовано мовознавчу тематику, з’ясовано, що найбільше уваги
приділено значенню побутування української мови у діаспорі, підкреслено,
що ця мова живе у творчості українських письменників Т. Шевченка,
Л. Українки, М. Гоголя та ін. Окреме місце посідають публікації документів
особового походження. Представлена епістолярна спадщина українського
письменника А. Чайківського, спогади В. Шугаєвського про знищення
176
Чернігівського державного історичного музею та Успенського собору КиєвоПечерської Лаври, С. Парамоніва про А. Кримського, та ін.
4. Проаналізовано склад, форми та напрями відображення життя
української діаспори Канади на сторінках часопису «Віра й культура».
З’ясовано, що редколегія видання продовжувала традиції своїх попередників
та постійно розширювала рубрики та проблематику матеріалів.
Охарактеризовано змістове насичення журналу, встановлені пріоритетні
тематичні блоки, редакційний та авторський склад, коло дописувачів.
З’ясовано, що найбільш актуальними темами залишалися: питання
церковного життя в еміграції та на теренах материкової України; культурне
життя української громади в Канаді; виховні та освітянські питання, зокрема
збереження української мови; роль І. Огієнка в національно-духовному
житті української діаспори. Функціонували рубрики: «З хроніки українського
культурного життя», «Церковна хроніка», «Обряди і звичаї православної
церкви», «Читачі про наші видання», «Серед книжок» тощо. Матеріали
рубрик містили інформацію про релігійне, культурне та духовне життя в
українській еміграції, будівництво та освячення нових храмів, стан церкви та
віросповідання в радянській Україні тощо. Охарактеризовано
культурологічну проблематику часопису, висвітлення наукових, літературних
та мистецьких питань. Зокрема, про новинки літератури, музичних та
театральних прем’єр, святкувань ювілеїв діячів культури та науки.
Підкреслено особливу увагу до мовного питання, виокремлено дописи
С. Парамоніва, П. Коваліва, О. Сірого, С. Килимника про необхідність
збереження української мови, національних звичаїв та обрядів. Підраховано,
що на шпальтах часопису було подано 110 матеріалів, присвячених рідній
мові. Розглянуто висвітлення внеску І. Огієнка у національне життя
української діаспори, підкреслено 40-річну працю митрополита над
перекладом Біблії на українську мову, його опікування видавничою
діяльністю, працю, спрямовану на духовне виховання української громади в
еміграції, дотримання віри та християнських чеснот