Радянська каральноـрепресивна система: 1944 - 1953 рр.(за матеріалами Волинської області) : Советская карательно-репресивна система: 1944 - 1953 годов (по материалам Волынской области)

Краткое описание

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

СУЩУК ОКСАНА ПЕТРІВНА

УДК 94(477.82) “1944/1953”: 343(47+57)

Радянська каральноـрепресивна система:
1944 - 1953 рр.(за матеріалами Волинської області)

Спеціальність 07.00.01 – історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук

Науковий керівник
Кучерепа Микола Михайлович,
кандидат історичних наук, професор

Луцьк – 2009

ЗМІСТ

стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………...……………3
ВСТУП……………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ І ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА РОБОТИ
1.1. Стан наукової розробки проблеми….……………………………….11
1.2. Джерельна база…………………………………………………….…27
РОЗДІЛ 2. ВІДНОВЛЕННЯ Й ОРГАНІЗАЦІЯ СИЛОВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
2.1. Формування карально-репресивної системи……………………….39
2.2. Функції, завдання та напрями діяльності………………………......55
РОЗДІЛ 3. ПРОТИСТОЯННЯ РАДЯНСЬКОЇ КАРАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ
3.1. Боротьба з підпіллям ОУН та збройними формуваннями УПА………..…………………………………………………………..76
3.2. Використання радянськими репресивними органами агентурно- оперативних спецгруп…………………………….……………........105
РОЗДІЛ 4. РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ ПРОТИ МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ
4.1. Примусові депортації, виселення та переселення………………...118
4.2. Проблема репатріантів, реемігрантів, евакуйованих та інтернованих громадян……………………………………………………………..142
4.3. Антицерковна політика ………………………………….………....157
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………....171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...176
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...205

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Архів УМВСУ у – Архів управління Міністерства внутрішніх справ України у Волин. обл. Волинській області
Архів УСБУ у – Архів управління Служби безпеки України у Волинській Волин. обл. області
АСД – адвентисти сьомого дня
ВББ – відділ боротьби з бандитизмом
ВВ – Внутрішні війська
ВКП(б) – Всесоюзна комуністична партія (більшовиків)
ВКР “Смерш” – Військова контррозвідка “Смерть шпигунам”
ВЛКСМ – Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді
ВО – військовий округ
ВТ – Військовий трибунал
ГДА СБУ – Галузевий державний архів Служби безпеки України
ГОГП – група охорони громадського порядку
ГРУ – Головне розвідувальне управління
ГУББ – Головне управління боротьби з бандитизмом
ГУКР – Головне управління контррозвідки
ДАВО – Державний архів Волинської області
ЄХБ – євангельські християни-баптисти
КП(б)У – Комуністична партія (більшовиків) України
ЛКСМУ – Ленінська комуністична спілка молоді України
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МДБ – Міністерство державної безпеки
МОН – Молодіжна організація націоналістів
МТС – машинно-тракторна станція
НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ
НКДБ – Народний комісаріат державної безпеки
НКО – Народний комісаріат оборони
ОК КП(б)У – Обласний комітет комуністичної партії (більшовиків) України
ОН – Особлива нарада
ОУН – Організація українських націоналістів
ПрикВО – Прикарпатський військовий округ
РВ – районний відділ
РК КП(б)У – районний комітет комуністичної партії (більшовиків) України
РНК – Рада народних комісарів
РМ УРСР – Рада міністрів Українська Радянської Соціалістичної Республіки
РПЦ – Руська православна церква
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
СБ ОУН – Служба безпеки Організації українських націоналістів
СД – стрілецька дивізія
СП – стрілецький полк
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УГВР – Українська головна визвольна рада
УкрВО – Український військовий округ
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ
УМДБ – Управління Міністерства державної безпеки
УНКВС – Управління Народного комісаріату внутрішніх справ
УНКДБ – Управління Народного комісаріату державної безпеки
УНРА – Українська народна революційна армія
УПА – Українська повстанська армія
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
УСБУ – Управління Служби безпеки України
ХЄВ – християни євангелістської віри
ЦДАВОВУ – Центральний державний архів вищих органів влади і управління України
ЦДАГОУ – Центральний державний архів громадських об’єднань України
ЦК КП(б)У – Центральний комітет комуністичної партії (більшовиків) України
ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена потребою ґрунтовного вивчення структури та діяльності радянських карально-репресивних органів як ключових суб’єктів управління суспільно-політичними процесами в СРСР.
Історичний досвід державотворення української нації показує, що, незважаючи на певний поступ в розвитку демократичного суспільства (у Статті 3 Конституції України стверджується: “Людина, її життя і здоров’я, честь та гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю держави” [1, с. 4]), реальною залишається небезпека різноманітних тоталітарних рецидивів. В Україні ще існують залишки правової системи, яка була сформована за часів радянської влади з відповідною ідеологією у сфері забезпечення прав і свобод громадян. Тому актуальною є потреба переосмислення технологій та механізмів здійснення влади, місця і ролі карально-репресивних органів та застосування ними таких засобів, як насилля, примус і страх для її утвердження.
Означена проблематика є предметом зацікавленості представників різних суспільних наук: істориків, правознавців, політологів. Між тим, значна кількість досліджень, пов’язаних із поновленням і функціонуванням радянського тоталітарного режиму у 1944–1953 рр., зосереджені на західноукраїнському регіоні. Загальне теоретичне осмислення проблеми вимагає проведення досліджень на локальному (мікро) рівні в межах всіх регіонів України, Волинської області зокрема. Науковий аналіз цієї теми дозволяє глибше зрозуміти природу тоталітарної системи, чітко визначити структуру карально-репресивних органів, їхню участь у формуванні радянської політичної системи у всеукраїнському контексті, що, в сучасних умовах державотворення може бути врахованим у підготовці та реалізації розгорнутої програми увічнення пам’яті репресованих.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах державної програми з підготовки науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”, затвердженої постановами Президії Верховної Ради України № 2256-ХІІ від 6 квітня 1992 р. і Кабінету Міністрів України № 530 від 11 вересня 1992 р. Авторка протягом трьох років є членом редакційно-видавничої групи з підготовки та видання вказаної серії книг. Тема дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми “Минуле і сучасне Волині” Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз структури, напрямів і форм діяльності радянських карально-репресивних органів у Волинській області в 1944–1953 рр., їхнього впливу на суспільно-політичне, соціально-економічне життя населення краю, на український національно-визвольний рух.
Для досягнення мети в роботі поставлено такі завдання:
– проаналізувати стан наукової розробки проблеми, з’ясувати повноту та репрезентативність джерельного забезпечення теми;
– розглянути процес післявоєнного формування радянської карально-репресивної системи та особливості її організації у Волинській області;
– дослідити функції, завдання та напрями діяльності силових органів;
– розкрити форми і методи боротьби державно-репресивного апарату з українським національно-визвольним рухом у краї;
– висвітлити заходи комуністичного режиму проти мирного населення, зокрема проведення депортацій, примусових переселень та переміщень;
– з’ясувати механізм застосування репресивних дій під час повернення громадян, які в результаті воєнних конфліктів опинилися поза межами держави;
– охарактеризувати шляхи та засоби впливу режиму на церкву, ставлення місцевих органів радянської влади до релігійної активності населення.
Об’єкт дослідження – карально-репресивна система як важливий складник функціонування радянського тоталітарного режиму у Волинській області. Предметом вивчення стала діяльність силових органів влади, їхні форми і методи боротьби з опозиційним рухом та дискримінаційна політика проти мирного населення краю у 1944–1953 рр.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період із початку звільнення радянськими військами території області від нацистської окупації у лютому 1944 р. до березня 1953 р. Нижня межа дослідження зумовлена ліквідацією збройного опору українського національно-визвольного руху та завершенням процесу радянізації.
Територіальні рамки. Регіоном дослідження є Волинська область у адміністративних кордонах 1940 р. У зв’язку із подальшими змінами в адміністративно-територіальному поділі в межі дослідження внесено населені пункти, які сьогодні належать до Львівської та Рівненської областей.
Методи дослідження. У процесі роботи над темою використано комплекс загальнонаукових, міждисциплінарних, історичних та джерелознавчих методів: системно-структурний – для вивчення об’єкта як органічного складника цілісної системи – тоталітарного режиму; принципи історизму – для розгляду радянської карально-репресивної системи не як ізольованого в просторі і часі явища, а як закономірного етапу розвитку тоталітарної влади в країні; об’єктивності – для достовірного, політично незаангажованого викладення історичних фактів; наукового аналізу та синтезу – для розчленування об’єкта вивчення на окремі складники, що дає змогу виділити окремі структурні елементи – органи держбезпеки, внутрішніх справ, суду та прокуратури, які в процесі свого розвитку набули каральних функцій і становили в сукупності єдину репресивну систему; порівняльний метод – для зіставлення ментальності населення Волині та інших регіонів України, загалом, простежити його реакцію на репресивні дії влади та силових органів у процесі радянізації краю; історико-хронологічний та історико-ситуаційний методи – для сприйняття фактів у часі і просторі та визначення причин появи таких явищ, як посилення репресивного тиску влади з другої половини 1944 року на місцеве населення та розгортання збройного антирадянського руху Опору; метод аналогій – для дослідження історії репресій у межах одного населеного пункту, установи, навчального закладу, націоналістичної організації; ретроспективний метод – для реконструкції подій, пов’язаних із проведенням масових репресій, депортацій і переселень у період 1944–1953 рр.; активно застосовувався біографічний (просопографічний) метод.
Особлива увага приділяється архівній евристиці, виявленню, систематизації, зіставленню, критичному відбору джерел, що склали основу дослідницького процесу.
Огляд наукової літератури здійснено за структурно-тематичним принципом історіографії. Це дало змогу вивчити й узагальнити події та явища, викласти матеріал у логічно завершеній послідовній формі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:
– в українській історіографії на основі аналізу різнопланових історичних матеріалів створено узагальнююче дослідження діяльності радянських карально-репресивних органів протягом 1944–1953 рр. у Волинській області;
– вивчено та введено до наукового обігу комплекс розсекречених джерел з Архіву управління Служби безпеки України у Волинській області, які склали основу для дослідження на регіональному рівні організації радянської карально-репресивної системи у досліджуваний період;
– доведено, що найпоширенішими формами боротьби з повстанським рухом на території області були агентурно-оперативні заходи, військово-чекістські операції та використання спецгруп, а методами – арешти, ув’язнення, показові страти, виселення та заслання.
Крім того, у роботі отримали подальший науковий розвиток питання:
– реформування радянських силових органів із метою посилення карально-репресивних функцій;
– залучення місцевого населення до ліквідації українського національно-визвольного руху;
– механізмів, специфіки та наслідків проведення депортацій, переселень, мобілізаційних та репатріаційних заходів радянської влади в регіоні.
Уточнено:
– шляхи та засоби реалізації державної політики щодо церкви та релігійних організацій на Волині;
– вплив діяльності радянських каральних органів на суспільно-політичне життя і морально-психологічну атмосферу в області та регіоні.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані для підготовки узагальнюючих наукових праць з історії України та Волині; у навчальному процесі ВНЗ – під час вивчення загальних і спеціальних курсів із новітньої історії України та Волині; у краєзнавчій роботі наукових установ, музеїв та навчальних закладів різних рівнів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи обговорювалися на засіданнях кафедри новітньої історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки. Загальна концепція дослідження відображена у доповідях і повідомленнях на: Міжнародній науковій конференції “Західний регіон України у Другій світовій війні 1939–1945 рр.” (м. Луцьк, 6–7 травня 2005 р.), науково-практичній конференції “15 років незалежності України: історія, становлення, сучасність” (м. Луцьк, 22 серпня 2006 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції “Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії” (м. Ніжин, 19–21 квітня 2007 р.), ХХVІ науково-історико-краєзнавчій конференції “Минуле і сучасне Волині та Полісся. Луцька міська громада: історія, традиції, люди” (м. Луцьк, 9–10 листопада 2007 р.), науково-практичній конференції “Репресивно-каральна система в Україні: генезис, характер, наслідки” (м. Луцьк, 16 травня 2008 р.). Результати дисертаційного дослідження оприлюднювалися під час Днів науки історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки в 2006–2008 рр.
Публікації. Усі положення та висновки дисертації відображені у шести наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для апробації результатів дисертаційних досліджень, та у двох виданнях матеріалів і тез конференцій. Загальний обсяг публікацій становить три друкованих аркуші.
Структура дисертації побудована за проблемно-хронологічним принципом. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (дев’ять підрозділів), висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки, в тому числі основного тексту – 175 сторінок та 12 додатків на 18 сторінках. Загальна кількість використаних джерел – 259 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Викладені у дисертаційній роботі положення дають змогу зробити такі висновки:
1. Повоєнний процес утвердження у західноукраїнському регіоні радянського тоталітарного режиму передбачав відновлення карально-репресивної системи, до якої належали органи держбезпеки, внутрішніх справ, суди і прокуратура загальної юрисдикції, військові трибунали та позасудові структури (Особливі наради). Їхня вертикальна та горизонтальна побудова, майже повністю продубльовувалася в усіх регіонах УРСР. Особливістю організації карально-репресивного апарату на Волині, була присутність значної кількості воєнізованих формувань, що зумовлено не лише статусом прикордонної області, а й боротьбою з українським національно-визвольним рухом під проводом ОУН та УПА. Упродовж 1944–1953 рр. головне місце у цій системі займали структури держбезпеки, які зазнавши численних реформувань, перетворились на організаційне ядро управління й координації усіх заходів радянської влади в краї.
2. У Волинській області, як і в інших західноукраїнських областях, перед відновленою карально-репресивною системою ставилися передусім завдання ліквідації руху Опору та швидка реалізація програм радянізації регіону. Тому діяльність правоохоронних органів – НКДБ(МДБ) та НКВС (МВС), розвивалася у напрямку посилення оперативно-розшукових, слідчих та контррозвідувальних функцій, що мала на меті не лише позбутися ворогів та опонентів радянської влади, а й підтримку, забезпечення результативної роботи місцевого державно-партійного апарату. Їхні методи та форми діяльності – створення агентурного апарату, слідчо-оперативні, розшукові заходи, проведення контррозвідувальних та розвідувальних операцій – перейняли усі силові структури.
Тогочасна судова практика характеризувалася порушенням норм процесуального законодавства, що надавало силовим органам можливість проведення позасудових репресій, перетворивши закон на знаряддя тоталітарного режиму.
3. У повоєнний період потужним стримуючим чинником щодо відновлення сталінського тоталітарного режиму у Волинській області виступало українське збройне підпілля під проводом ОУН та УПА. Тому для подолання повстанського руху партійне керівництво перейшло до комплексних заходів, які передбачали не лише ліквідацію організаційної мережі повстанців, а й позбавлення їх матеріальної та моральної підтримки серед волинян. Найпоширенішими формами боротьби карально-репресивних органів були агентурно-оперативні заходи, військово-чекістські операції та використання спецгруп, а методами – арешти, ув’язнення, показові страти, виселення і заслання. Окрім застосування партизанських загонів, військових і прикордонних частин, міліції, підрозділів держбезпеки та внутрішніх військ до ліквідації українського національно-визвольного руху залучалося й місцеве населення, шляхом створення напіввійськових формувань – винищувальних загонів, груп охорони громадського порядку та радянсько-партійного активу. Вони стали зручним інструментом у забезпеченні безперебійного функціонування карального механізму та реалізації тих чи інших політичних, економічних або соціальних змін у регіоні.
Не останнє місце серед цих заходів відводилося “ідеологічному” вихованню молоді, у яких вбачали майбутніх носіїв національної свідомості. Створені у навчальних закладах комсомольські та піонерські організації намагалися витіснити з свідомості молодих волинян поняття “національного” та “українського”. Водночас активну діяльність розгорнули й органи держбезпеки. Вони взяли під пильний нагляд усі навчальні заклади області у пошуку посібників “українських буржуазних націоналістів”. Це спричинило не лише безпідставні масові репресії серед учнів, студентів та вчителів, а й позбавило повстанців одного із шляхів поповнення військових та підпільних формувань.
4. Особливо небезпечною для повстанського-підпільного руху формою оперативної діяльності радянських органів держбезпеки стали агентурно-бойові спецгрупи, які діяли під виглядом ОУН та УПА. Основу цих формувань становили залучені до секретного співробітництва колишні учасники руху Опору, які досконало знали тактику та поведінку підпільників і могли діяти від їх імені. Головною метою цих груп, окрім знищення повстанських осередків, була дискредитація ідеї українських національно-визвольних змагань. До орбіти їх специфічного інтересу потрапили цивільні громадяни, котрі співчували повстанцям або ж просто були запідозрені в цьому. Застосування “легендованими” спецгрупами до них різноманітних форм терору та насилля сприяло загостренню громадянського конфлікту в області, а тому сприяло ліквідації руху Опору в області. Тому, користуючись величезною перевагою у військовій могутності й активно використовуючи специфічні для органів держбезпеки форми та методи боротьби, переважно репресивного й диверсійного характеру, радянській карально-репресивній системі вдалося зламати опір українських збройних формувань. Останні змушені були перейти у глибоке підпілля.
5. Для розгортання в області цілого комплексу суспільних перетворень радянська влада активно використала практику репресивних заходів проти мирного наслення. Вона полягала у поширенні на великі групи людей масових переселенських, депортаційних та мобілізаційних акцій, уніфікації етнонаціональної структури краю шляхом проведення репатріаційної політики та обмеження впливу різноманітних церковних організацій на свідомість волинян. Сталінське керівництво використовувало усі ці заходи і як технологію державної влади, і як метод покарання. Для вирішення зовнішньополітичних (зокрема прикордонного розмежування українських та польських територій), економічних (проведенням колективізації та зростаючою потребою людських ресурсів у відбудові промисловості) проблем радянська влада реалізувала депортаційні та переселенські програми. Це дало змогу усунути національносвідомі та вороже налаштовані до тоталітарного режиму групи населення, знищила соціальну базу українського повстанського руху, полегшила і прискорила ліквідацю опору ОУН та УПА на Волині.
6. Щодо громадян, які в результаті воєнних конфліктів опинилися поза межами держави, карально-репресивні органи застосовували спеціальні механізми репатріаційної політики (методи фільтрації та перевірок). Волинська область стала своєрідною “санітарною зоною”. На її території, у створених прикордонних перевірочно-фільтраційних пунктах, репатріанти, реемігранти, інтерновані та евакуйовані громадяни змушені були проходити принизливу процедуру перевірок. Слідчі органи НКВС, НКДБ та ВКР “Смерш”, використовуючи вже випробувані технології дізнання – шантаж, побиття, насилля, намагалися позбутися новоприбулих громадян, у яких вони вбачали неблагонадійний елемент. Саме тому значна кількість переміщених осіб не проходили таких перевірок, вони підлягали ізоляції або відправки на будівництва до Сибіру. Як складова частина репресивної політики, репатріаційні заходи значною мірою вплинули на зміни соціальної структури населення краю.
7. Антицерковна політика тоталітарного режиму стала важливим компонентом процесів радянізації регіону і проводилася на Волині за такими основними напрямами: економічні утиски церкви та релігійних організацій, їх пряме адміністрування, знищення матеріальної бази конфесій; розкольницька діяльність серед духовенства та віруючих. Ефективно застосовуючи репресивно-силовий апарат і методи його роботи – шантаж, арешти, переслідування, моральний тиск на рідних та близьких тощо, радянська влада впливала на зміни морально-психологічного клімату в регіоні. Очевидним виявом таких трансформаційних процесів стало формування у населення нової системи цінностей, вибудуваної офіційною комуністичною ідеологією, що, у свою чергу, сприяло інтеграції Волинської області у тоталітарну систему Радянського Союзу.
Узагальнення усіх результатів дослідження дає можливість сформулювати таке концептуальне положення: радянська влада у Волинській області впродовж 1944–1953 рр. створила такий потужний карально-репресивний апарат, який дав змогу у стислі часові рамки не лише подолати національно-визвольний рух, а майже завершити процес радянізації регіону, перерваний Другою світовою війною. Водночас для волинян повоєнна карально-репресивна політика як технологія утвердження радянської влади стала причиною багатьох людських трагедій: втрати близьких та рідних, насильницького розірвання родинних зв’язків, руйнування усталеного способу життя, нищення духовних святинь та цінностей тощо. Проте ні репресіями, ні депортаціями та вивезеннями, ані потугою ідеологічних переконань комуністична тоталітарна система не змогла викорінити у волинян розуміння високого рівня спроможності українського народу до об’єднання заради боротьби за незалежність та соборність України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 серп. 2008 р. : (відповідає офіційному текстові). – К. : Вид-во Паливода А. В., 2008. – 48 с. – (Кодекси України).
2. Політичні репресії в Україні (1917–1980-ті рр.). Бібліографічний покажчик / [упоряд. С. Білокінь, Р. Підкур, О. Рубльов]. – Житомир : Полісся, 2007. – 456 с.
3. Головко М. Л. Громадські організації та рухи України в роки другої світової війни: вітчизняна та зарубіжна історіографія / Головко М. Л. – К. : Орлан, 2004. – 112 с.
4. Гринів О. Українська націологія: від другої світової війни до відродження держави. Історіографічні нариси / О. Гринів. – Львів : Слово, 2004. – 592 с.
5. Шолох Я. Становлення та періодизація зарубіжної історіографії проблеми ОУН-УПА / Я. Шолох // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: міжвідомчий збірник наукових праць. – К., 2003. – Вип. 9. – С. 396–409.
6. Баран В. К. Україна: новітня історія (1945–1991 рр.) / Баран В. К. – Львів : Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003. – 670 с.
7. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953 рр. : Суспільно-історичний та історико-правовий аналіз : в 2 кн. / Білас І. Г. – К. : Либідь : Військо України, 1994. –
Кн. 1. – 1994. – 432 с.
8. Шаповал Ю. Україна 20–50-х рр. : Сторінки неписаної історії / Юрій Шаповал. – К. : Наукова думка, 1993. – 350 с.
9. Шаповал Ю. Україна ХХ ст. : Особи та події в контексті важкої історії / Юрій Шаповал. – К. : Ґенеза, 2001. – 560 с.
10. Гаврилюк О. Н. Західноукраїнське село другої половини 1940-х – початку 1950-х рр. у висвітленні української історіографії / О. Н. Гаврилюк // Питання історії України. – 2000. – Т. 4. – С. 439–441.
11. Ленартович О. Ю. Селянство Західної України у національно-визвольній боротьбі 1944–1950 рр.: навч. посібник / Ленартович О. Ю. – Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1998. – 154 с.
12. Надольський Й. Е. Масові депортації населення західних областей України: проблеми історіографії / Й. Е. Надольський // Реабілітовані історією : зб. наук. статей і матеріалів міжнар. наук. конф., 5–6 груд. 2002. – Луцьк, 2003. – С. 145–151.
13. Сеньків М. В. Західноукраїнське село: насильницька колективізація – 40–50-х рр. ХХ ст. / Сеньків М. В. – Львів: Сполом, 2002. – 292 с.
14. Стародубець Г. М. ОУН(б) в українському національно-визвольному русі на Волині в період Другої світової війни (1941–1943 рр.) / Стародубець Г. М. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. – 144 с.
15. Стародубець Г. Ґенеза українського повстанського запілля / Галина Стародубець. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – 464 с.
16. Ярош Б. О. Сторінки політичної історії західноукраїнських земель 30–50 років / Богдан Ярош. – Луцьк : РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 1999. – 184 с.
17. Богодист І. П. Соціалістичне будівництво в західних областях УРСР (1945–1950 рр.) / Богодист І. П. – К. : Наукова думка, 1961. – 176 с.
18. Івасюта М. Нариси історії колгоспного будівництва в Західних областях Української РСР / М. Івасюта. – К. : Дніпро, 1962. – 154 с.
19. Кірсанова О. А. Розвиток суспільно-політичної активності трудящих західних областей УРСР у процесі будівництва основ соціалізму / Кірсанова О. А. – К. : Наукова думка, 1981. – 223 с.
20. Кошарний І. Я. У сузір’ї соціалістичної культури. Культурне будівництво у возз’єднаних областях УРСР. (1939–1958 рр.) / Кошарний І. Я. – Львів : Вища школа, 1975. – 238 с.
21. Масловський В. И. В борьбе с врагами социализма: очерки истории классовой борьбы на селе в период построения основ социализма в западных областях Украины. 1939–1950 / Масловский В. И. – Львов : Выща школа, 1984. – 187 с.
22. Билак С. М. Народ за ними не пошел : об антинародной деятельности украинских буржуазных националистов / Билак С. М. – Ужгород : Карпаты, 1981. – 214 с.
23. Бойко В. И. Народ не прощает: об антисоветской деятельности украинских буржуазных националистов / Бойко В. И. – Ужгород : Карпаты, 1976. – 75 с.
24. Дмитрук К. Е. Свастика на сутанах: Подрывная деятельность украинских буржуазных националистов и церковных иерархов в период Великой Отечественной войны / Дмитрук К. Е. – М. : Политиздат, 1976. – 192 с.
25. Засанский В. В. За чужим возом. (Преступная деятельность украинских буржуазных националистов в период и после Великой Отечественной войны) / В. Засанский, И. Петриев. – К. : Политиздат УРСР, 1967. – 111 с.
26. Петриев И. В надежде на чужие штыки / И. Петриев.– К.: Общество культурных связей с украинцами за границей, 1967.– 39 с.
27. Чердниченко В. П. Коллаборационисты (Украинские буржуазные националисты) / Чердниченко В. П. – К. : Политиздат Украины, 1975. – 135 с.
28. Биленко С. В. Истребительные батальоны в Великой Отечественной войне / Биленко С. В. – М. : Воениздат, 1969. – 119 с.
29. Ридевский Н. Парашуты на деревьях. (О действиях советских спецподразделений в гитлеровской Германии) / Н. Ридевский. – Минск : Беларусь, 1969. – 240 с.
30. Стехов С. Т. Отряд особого назначения / Стехов С. Т. – К. : Политиздат Украины, 1979. – 157 с.
31. Грушецький І. С. Під зорею радянської влади / Грушецький І. С. – Луцьк : Облвидав, 1957. – 40 с.
32. Калита Ф. І. Волинь наша Радянська / Калита Ф. І. – Львів : Каменяр, 1967. – 91 с.
33. Нариси історії Волинської обласної партійної організації / [авт. колектив : Борковський П. А., Бурчак Н. В., Заброварний Б. Й. та ін.]; редкол. : Поливанов Є. А. (голова) [та ін.]. – Львів : Каменяр, 1981. – 250 с.
34. Винниченко І. І. Україна 1920–1980-х: депортації, заслання, вислання / Винниченко І. І. – К. : Рада, 1994. – 126 с.
35. Мудрик-Мечник С. Служба безпеки Революційної ОУН у боротьбі з НКВД–НКГБ–МГБ–КГБ / С. Мудрик-Мечник. – Тернопіль : Підручники і посібники, 1994. – 125 с.
36. Рубльов О. С. Сталінщина й доля української інтелігенції: (20–50-ті роки ХХ ст.) / О. С. Рубльов, Ю. А. Черченко. – К. : Наукова думка, 1994. – 350 с.
37. Служинська З. Рід людський в Україні / З. Служинська. – Львів : Каменяр, 1995. – 460 с.
38. Черченко Ю. А. Документи про терор органів НКВС проти населення Західних областей України / Ю. А. Черченко // Український археографічний щорічник. – К., 1993. – Вип. 2. – С. 314–320.
39. Баран В. К. Історія України 1945–1953 рр. / Баран В. К. – Львів : Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича НАН України, 2005. – 184 с.
40. Литвин В. М. Україна у першому повоєнному десятилітті (1946–1955) / Литвин В. М. – К. : Вища школа, 2004. – 220 с.
41. Політичний терор і тероризм в Україні ХІХ–ХХ ст.: Історичні нариси / [В. А. Смолій (відп. ред.), Д. В. Архієрейський, О. Г. Бажан та ін.]. – К. : Наукова думка, 2002. – 952 с.
42. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА / [відп. Ред. С. В. Кульчицький]. – К. : Наукова думка, 2005. – 52 с.
43. Книш З. ОУН у другій світовій війні / З. Книш // Календар-альманах “Нового шляху” на 1979 р. – Торонто, 1978. – С. 23–30.
44. Костюк Г. Сталінізм в Україні : (Ґенеза і наслідки) : Дослідження і спостереження сучасника / Г. Костюк ; пер. з англ. – К. : Смолоскип, 1995. – 508 с.
45. Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942–1952 / Петро Мірчук. – Львів : б.в.,1991. – 447 с.
46. Кентій А. В. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946–1956 рр.) / Кентій А. В. – К. : Генеза, 1999. – 107 с.
47. Кентій А. В. Українська повстанська армія в 1944–1945 рр. / Кентія А. В. – К. : Генеза, 1999. – 219 с.
48. Киричук Ю. Нариси з історії українського національно-визвольного руху 40–50-х років ХХ століття / Юрій Киричук. – Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2000. – 304 с.
49. Михайленко П. Організація та діяльність міліції УРСР із 1946 до 1953 року як складової частини НКВС (МВС) та МДБ / Петро Михайленко, Володимир Довбня // Іменем закону. – 2007. – № 43. – С. 26–27.
50. Русначенко А. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литви, Латвії, Естонії у 1940–50-х роках / Русначенко А. М. – К. : Пульсари, 2002. – 519 с.
51. Кравчук В. М. Діяльність суду і прокуратури України по забезпеченню законності правових актів місцевих органів влади з 1945 по 1991 рр. (історико-правові аспекти) / В. М. Кравчук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк, 2001. – № 10. – С. 41–47. – (Серія “Історичні науки”).
52. Божко О. Особливі відділи в системі органів державної безпеки (1918–1946 рр.) / О. Божко // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2001. – № 2 (17). – С. 281–315.
53. Марусик Т. Студенство Буковини під тиском сталінських репресій (1945–1950-ті рр.) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 1999. – № 1/2 (10/11). – С. 456–468.
54. Романишин Ю. Призабуті сторінки видавничо-пропагандистської діяльності ОУН-УПА у 40–50-х рр. ХХ ст. // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2002. – Вип. 10. – С. 132–136.
55. Сворак С. Педагогічні кадри в контексті етнополітики ЦК КП(б)У в західноукраїнських землях наприкінці 40-х – початку 50-х рр. “Справа вчителів”// Історія в школах України. – 1999. – № 2. – C. 12–26.
56. Кондратюк К. Депортаційно-переселенські акції із Західної України (40-х – початку 50-х рр. ХХ ст.) / Костянтин Кондратюк // Наукові зошити істор. ф-ту Львів. нац. ун-т. ім. Івана Франка. – Львів, 2000. – Вип. 5–6. – С. 345–352.
57. Куницький М. Примусова репатріація радянських громадян до СРСР після другої світової війни (український вектор) / Михайло Куницький. – Луцьк : ВАТ “Волинська обласна друкарня”, 2007. – 248 с.
58. Ковальський М. Полиновий присмак чужини. Документи про долю мешканців Дніпропетровщини, депортованих гітлерівцями на примусові роботи в Німеччину / М. Ковальський, В. Ченцов // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 1995. – № 1/2. – С. 60–68.
59. Старожук С. Заручники другої світової війни / С. Старожук // Історія України. – 2002.– № 35. – С. 5–12.
60. Стрільчук Л. Доля військовополонених і депортованих громадян СРСР у роки Другої світової війни та після її закінчення / Людмила Стрільчук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк, 1998. – № 1. – С. 94–98. – (Серія “Історичні науки”).
61. Стрільчук Л. Примусова репатріація радянських громадян та створення таборів для переміщення осіб у перші повоєнні роки / Людмила Стрільчук // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. – Луцьк, 1998. – Вип. 3. – С. 129–134.
62. Чайковський А. По обидва боки колючого дроту. Військовополонені й інтерновані в Україні. 1939–1953 рр. / А. Чайковський // Військо України. – 2003. – № 9–10. – С. 38–40.
63. Бажан О. Розділяючи на “чистих” і “нечистих” / О. Бажан // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 1995. – Вип. 1/2. – С. 218–234.
64. Войналович В. А. Наступ на етноконфесійні осередки як один із засобів здійснення національної політики в Україні (друга половина 40-х – 50-ті рр. ХХ ст.) / В. А. Войналович // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КДБ. – 1997. – № 1/2. – С. 207–226.
65. Войналович В. А. Обмежувальні заходи влади щодо римо-католицького духовенства в Україні: причини, механізм, наслідки (друга половина 40-х – 50-ті рр. ХХ ст.) / В. А. Войналович // Науковий вісник Полтавського ун-ту споживчої кооперації України. – Полтава, 2002. – Вип. 2 (6). – С. 64–71. – (Серія “Гуманітарні науки”).
66. Лисенко О. Є. Церковне життя в Україні. 1943–1946 рр. / Лисенко О. Є. – К. : Вища школа, 1998. – 391 с.
67. Пащенко В. О. Православна церква в тоталітарній державі. Україна 1940 – початку 1990-х років / Пащенко В. О. – Полтава : АСМІ, 2005. – 631 с.
68. Ведєнєєв Д. В. Двобій без компромісів. Протиборство спецпідрозділів ОУН та радянських сил спецоперацій. 1945–1980-ті роки / Д. В. Веденєєв, Г. С. Биструхін. – К. : К.І.С., 2007. – 568 с.
69. Ведєнєєв Д. В. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА. 1920–1945 / Д. В. Веденєєв, Г. С. Биструхін. – К. : Генеза, 2006. – 408 с.
70. Іщук О. С. Методи зашифрування кореспонденції у підпіллі ОУН і УПА та їх розшифрування органами державної безпеки УРСР в 1944–1954 рр. / О. С. Іщук, Н. Б. Ніколаєва. – К. : б. в., 2007. – 38 с.
71. Іщук О. С. До проблеми методів роботи спецслужб УРСР зі знищення трупів вбитих керівників українського національно-визвольного руху та виявлення місць поховання борців за українську державність. З історії боротьби КДБ УРСР проти поширення джазу та рок-музики в Україні / О. С. Іщук. – К. : б. в., 2008. – 40 с.
72. Васильченко Т. Бюро № 2: дійсне призначення – політичні вбивства…/ Тетяна Васильченко // З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. – 1994. – № 1. – С. 149–151.
73. Платонова Н. С. Законодавчі та відомчі нормативні акти щодо спецпоселенців з України 20-ті – 60-ті роки ХХ ст. (за документами Державного архіву МВС України) / Н. С. Платонова // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2003. – № 1 (20). – С. 91–102.
74. Іллюшин І. Діяльність оперативно-чекістських груп НКВД у Західних областях України / І. Іллюшин, О. Пшенніков // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КДБ. – 2000. – № 2/4. – С. 424–433.
75. Макарчук С. А. Радянські методи розправи з бандерівцями (1944–1950 рр.) / С. А. Макарчук // Галичина. – 2001. – № 5–6. – С. 353–361.
76. Макарчук С. А. Переселення поляків із західних областей України в Польщу у 1944–1946 рр. / С. А. Макарчук // Укр. істор. журнал. – 2003. – № 3.– С. 103–115.
77. Науменко К. Відродження і функціонування радянської карально-репресивної системи на західноукраїнських землях (1944–1953) / Кім Науменко // Україна : Культура спадщина, національна свідомість, державність / НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича; голов. редкол. Я. Ісаєвич. – Львів, 2008. – С. 566–577.
78. Ткачук В. Політичні репресії на західноукраїнських землях проти учасників національно-визвольних змагань / В. Ткачук // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту. – Луцьк, 1996. – Вип. 3. – С. 33–36. – (Серія “Історичні науки”).
79. Ткачук В. Ідеологічне забезпечення процесу радянізації у західних областях України / В. Ткачук // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту. – Луцьк, 1998. – Вип. 3. – С. 4–8. – (Серія “Історичні науки”).
80. Чаповський М. Ю. Голгофа Західної України: Злочинна діяльність окупаційних режимів проти населення західноукраїнських земель та його боротьба за волю і незалежність в 1920–1953 рр. / Чаповський Ю. А. – Львів, 1996. – 141 с.
81. Вронська Т. Особливості функціонування радянської Феміди в Західній Україні на початковому етапі Другої світової війни / Тамара Вронська // Українська історична наука на шляху творчого поступу : доповіді та повідомлення ІІІ Міжнар. наук. конгресу українських істориків, 17–19 трав. 2006 р., Луцьк. Т. 2 / відп. Ред. С. Гаврилюк [та ін.]. – Луцьк: РВВ “Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2007. – С. 300–307.
82. Гаврилюк О. Н. Репресії тоталітарного режиму як засіб вирішення економічних проблем західноукраїнського села (кінець 40-х – початок 50-х рр.) / О. Н. Гаврилюк // Тоталітарна держава і політичні репресії в Україні у 20–80-ті роки: Матеріали міжнарод. наук. конф., 15–16 верес. 1994 р. – К., 1998. – С. 111–119.
83. Сливка Ю. Витоки і наслідки національної трагедії / Юрій Сливка // Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. : Документи, матеріали, спогади: у 3-х т. / [відп. Ред. Ю. Сливка]. – Львів: Жовківська книжкова друк. вид-ва ОО Василіан “Місіонер”, Ін-т українознав. НАНУ, 1996–2002. – Т. 1 : 1939–1945 рр. – 1996. – С. 5–26.
84. Надольський Й. Е. Депортаційна політика сталінського тоталітарного режиму в західних областях України (1939–1953 рр.) / Надольський Й. Е. – Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 260 с.
85. Онофрійчук М. Мета, характер і наслідки примусового переселення етнічних українців із території Холмщини й Підляшшя / М. Онофрійчук // Українці Холмщини і Підляшшя: історична доля духовна і матеріальна культура впродовж віків: зб. наук. праць / [упоряд. М. М. Кучерепа, Н. Г. Сташенко]. – Луцьк : Вежа – ВАТ “Волинська обласна друкарня”, 2008. – С. 157–163.
86. Ткачов С. Польсько-український трансфер населення 1944–1946 рр. Виселення поляків з Тернополя / С. Ткачов. – Тернопіль : Посібники і підручники, 1997. – 215 с.
87. Трофимович В. Розміщення українських переселенців з Польщі в Україні у 1944–1947 рр. / Володимир Трофимович // Наукові записки Нац. ун-ту “Острозька академія”. – Остріг, 2003. – Вип. 3. – С. 281– 287. – (Серія “Історичні науки”).
88. Ткачук В. П Соціально-політичні процеси на західноукраїнських землях в перше повоєнне десятиріччя (1944–1945 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / В. П. Ткачук. – Львів, 1998. – 17 с.
89. Нагірняк М. Я. Радянський тоталітарний режим у боротьбі проти збройного підпілля ОУН та військових формувань УПА (1944–1953 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 20.02.22 „Військова історія” / М. Я. Нагірняк.– Львів, 2003.– 19 с.
90. Леськів М. М. Радянський режим у західних областях України (1944–1953 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / М. М. Леськів. – Львів, 2008. – 18 с.
91. Сивирин М. А. Депортації та переміщення населення західних земель України 40-х – поч. 50-х рр. ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / М. А. Сивирин. – Львів, 2005. – 18 с.
92. Ленартович О. Ю. Селянство Західної України у національно-визвольній боротьбі 1944–1950 рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / О. Ю. Ленартович. – Львів, 1998. – 22 с.
93. Когут П. В. Запровадження колгоспної системи в західних областях України (1944–1953 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / П. В. Когут. – Львів 2000. – 25 с.
94. Вишиванюк О. Г. Конфесійні аспекти етнотрансформаційних процесів в Україні (1944–1953 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / О. Г. Вишиванюк. – Івано-Франківськ, 2006. – 20 с.
95. Гаврилюк О. Н. Радянізація економічного і духовного життя західноукраїнського села другої половини 40-х – 50-х років: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / О. Н. Гаврилюк. – Чернівці, 1996. – 22 с.
96. Сушик І. В. Соціально-економічні та культурні процеси на Волині (1944–1953 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / І. В. Сушик. – Львів, 2004. – 17 с.
97. Кучерепа М. М. Історія Волині: 1939–1941 рр.: навч. посібник / Кучерепа М. М. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. – 456 с.
98. Сергійчук В. Відступники. Діяльність винищувальних батальйонів проти українського національно-визвольного руху / Володимир Сергійчук // Волинь. – 2004. –№ 6. – С. 125–148. – (Всеукраїнський суспільно-політичний, літературно-мистецький часопис).
99. Ярош Б. Й. Репресивно-каральна система СРСР у повоєнний період та особливості її прояву на Волині / Б. Й. Ярош // Реабілітовані історією : міжнар. наук.-практ. конф., 5-6 груд. 2002 р. : зб. наук. статей і матеріалів. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – С. 37–51.
100. Антонюк Я. М. Діяльність СБ ОУН на Волині / Антонюк Я. М. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – 176 с.
101. Борщевич В. Українське церковне відродження на Волині (20– 40-ві рр. ХХ ст.) / Борщевич В. Т. – Луцьк : РВВ “Вежа” ВДУ імені Лесі Українки, 2000. – 254 с.
102. Дмитрук В. Вони боролися за волю України. (Участь ОУН і УПА у національно-визвольній боротьбі українського народу в 1941–1956 рр. за матеріалами Волині та Полісся) / Володимир Дмитрук. – Луцьк : Волинська книга, 2006. –
Т. 3. – 401 с.
103. Вільховий Ю. Політика радянських владних структур щодо сектантських громад на Волині (ІІ половина 40-х – 50-ті рр. // Волинь у новітній історії української державності. Зб. наукових праць за ред. Б. О. Яроша. – Луцьк, 1999. – С. 189–192.
104. Гулько Г. До питання про закриття православних храмів у Любомльському районі у 40–60-ті роки ХХ ст. / Геннадій Гулько // Матеріали ХХV Волинської обласної наукової історико-краєзнавчої наукової конференції, присвяченої 16-ій річниці Незалежності України, 720-ій річниці першої писемної згадки міста Любомля і 800-ій річниці першої писемної згадки Угровська. – Луцьк, 2007. – Вип. 25. – С. 186–190.
105. Милусь В. І. Монастирі Волинсько-Рівненської єпархії у 40–50-х роках ХХ ст. / В. І. Милусь // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк, 2001. – № 5. – С. 82–85. – (Серія “Історичні науки”). Наконечний В. Волинь – криваве поле війни / Владислав Наконечний. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2004. – 144 с.
106. Наконечний В. Волинь – криваве поле війни / Владислав Наконечний. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2004. – 144 с.
107. Гуртовий Г. Торчин – передзвін віків. Історико-краєзнавчі нариси / Григорій Гуртовий. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – 364 с.
108. Добко О. Час назрів / Олексій Добко. – Луцьк : ІНІЦІАЛ, 1998. – 160 с.
109. Добко О. Досить!... / Олексій Добко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – 216 с.
110. Боярчук П. І стала Женя наймичкою Зіною… / Петро Боярчук // Волинь (Луцьк). – 2002. – 7 трав. – С. 5.
111. Боярчук П. Освіта під контролем КДБ / Петро Боярчук // Волинь (Луцьк). – 2001. – 15 лист.
112. Вислоцький В. Тривожна весна сорок четвертого. До 60-річчя вивезення волинян на Сибір / В. Вислоцький // Слава праці. – 2004. – 15 трав. – С. 2.
113. Гуменюк Н. І падав сніг тюремних літ на юний український цвіт / Надія Гуменюк // Народна трибуна (м. Луцьк). – 1995. – 24 берез. – С. 3.
114. Гуменюк Н. Політ із путами на крилах / Надія Гуменюк // Віче-інформ (м. Луцьк). – 1999. – 14 жовт. – С. 6.
115. Данилюк В. І. Винним себе не визнавав… / В. І. Данилюк // Молода Волинь (Луцьк). – 1991. – 14 черв.
116. Дмитрук В. Смерть через повішення. На Різдво Христове… / Володимир Дмитрук // Віче-інформ (м. Луцьк). – 2005. – 13 січ. – С. 5.
117. Зурок В. Ще раз про МОН [у Лукові у 1951 р.] / В. Зурок // Народна трибуна (м. Луцьк). – 1992. – 16 груд.
118. Кучерепа М. М. Під маскою УПА / М. М. Кучерепа // Волинь (Луцьк). – 2003. – 1 лют. – С. 3.
119. Лесик Н. Віддайте пограбоване / Н. Лесик // Народна трибуна (м. Луцьк). – 1991. – 9 лют. – С. 6.
120. Романюк Н. У своїй націоналістичній діяльності не каюсь… / Н. Романюк, Ю. Миколаєнко // Молода Волинь (Луцьк). – 1992. – 18 груд.
121. Романюк Н. “Просити суду нічого не бажаємо”, – заявили юні націоналісти з Лукова Турійського району в 1951 р. / Н. Романюк, Ю. Миколаєнко // Україна молода (м. Київ). – 1993. – 12 січ.
122. Романюк Н. Помилка “Юнги”: як викрили “націоналістів” у Володимир Волинському педучилищі у 1948 р. / Н. Романюк // Досвітня зоря (м. Луцьк). – 2000. – 5 жовт. – С. 4
123. Царук Я. Нащадки запорожців / Ярослав Царук // Слово правди (м. Володимир-Волинський). – 1993. – 23 жовт. – С. 3
124. Тоталітарна держава і політичні репресії в Україні у 20–80-ті роки : матеріали міжнар. наук. конф., (Київ, 15–16 верес. 1994 р.) / М-во освіти і науки України. – К. : НАН України, Ін-т історії, 1998. – 290 с.
125. Реабілітовані історією: зб. наук. статей і матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., (Луцьк, 5–6 груд. 2002 р.) / [упоряд. М. М. Кучерепа]. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – 168 с.
126. У пошуках правди: зб. матеріалів міжнар. наук. конф. [“Україно-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки”], (Луцьк, 20–23 трав. 2003 р.) / [упоряд. В. К. Баран, М. М. Кучерепа, М. В. Моклиця та ін.]. – Луцьк : РВВ “Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. – 536 с.
127. Матеріали ХХVІ Волинської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції “Минуле і сучасне Волині та Полісся. Луцька міська громада: історія, традиції, люди”. – Луцьк, 2007. – 252 с.
128. Санников Г. Большая охота: разгром вооруженного подполья в Западной Украине / Г. Санников. – М.: Политиздат, 2002. – 512 с.
129. Вольхин А. И. Деятельность органов госбезопасности Среднего Урала среди репатриантов в 1945-1946 годах / А. И. Вольхин // Исторические чтения на Лубянке. 2001 год. Отечественные спецслужбы в послевоенные годы. 1945–1953 гг. – 2002. – Вып. 5. – С. 70–75.
130. Земсков В. К вопросу о репатриации советских граждан 1944–1951 годы / В. Земсков // История СССР. – 1990. – № 4. – С. 151–165.
131. Земсков В. Н. Рождение “второй эмиграции” (1944–1952) / В. Земсков // Социологические исследования. – 1993. – № 4. – С. 3–24.
132. Лазарев В. И. Деятельность органов государственной безопастности СССР в полевоенный период 1945–1954 гг. / В. И. Лазарев // Исторические чтения на Лубянке 2001 год. Отечественные спецслужбы в послевоенные годы 1945–1953 гг. – Москва; Великий Новгород 2002. – С. 5–13.
133. Плеханов А. А. К вопросу о ликвидации националистического подполья на территории Западной Украины / А. А. Плеханов // Исторические чтения на Лубянке 2001 год. Отечественные спецслужбы в послевоенные годы 1945–1953 гг. – Москва; Великий Новгород, 2002. – С. 58–64.
134. Плотникова Н. С. О деятельности Особого совещания при НКВД СССР / Н. С. Плотникова // Исторические чтения на Лубянке. 1997–2000 гг. Российские спецслужбы. История и современность. – Москва, 2003. – С. 166–167.
135. Пожаров А. И. Сталинская реорганизиция МГБ СССР в преддверии нових репрессий. 1951–1953гг. / А. И. Пожаров // Исторические чтения на Лубянке 2001 год. Отечественные спецслужбы в послевоенные годы 1945–1953 гг. – Москва; Великий Новгород, 2002. – С. 110–115.
136. Попов А. Ю. Использование органами госбезопасности опыта партизанского движения в борьбе с националистическим подпольем / А. Ю. Попов // Исторические чтения на Лубянке 2001 год. Отечественные спецслужбы в послевоенные годы 1945–1953 гг. – Москва; Великий Новгород, 2002. – С. 52–60.
137. Хайров А. М. Основные этапы развития оперативных органов советских пограничных войск / А. М. Хайров // Исторические чтения на Лубянке. 1997 год. Российские спецслужбы: история и современность. – 1999. – Вып. 1. – С. 54–60.
138. Шевяков А. А. “Тайны”послевоенной репатриации / А. А. Шевяков // Социологические исследования. – 1993. – № 5. – С. 3–11.
139. Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942–1950. Dzialalnosc Organizacji Ukrainskich Nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. – Warszawa : Oficyna Wydawnicza RYTM, 2006. – 720 s.
140. Olszanski T. Konflikt polsko-ukraiński 1943–1947 / T. Olszanski // WIEZ. – 1991. – № 11–12. – S. 41–58.
141. Пальский Збігнев. Знищення національно-визвольного підпілля Внутрішніми військами НКВД в західних регіонах СРСР у 1944–1945 рр. / Збігнев Пальський; пер. з польської // Український визвольний рух. – Львів, 2005. – Зірник 4 : Боротьба народів Центрально-Східної Європи проти тоталітарних режимів в ХХ столітті. – С. 172–210.
142. Кучерепа М. М. Джерельна база тому “Реабілітовані історією. Волинська область” / М. М. Кучерепа // Минуле і сучасне Волині : Проблеми джерелознавства. – Луцьк, 1994. – С. 11–12.
143. Комуністична партія Радянського Союзу в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. 1898–1971. – М. : Політвидав, 1971. –
Т. 6 : 1941–1954 / [за ред. П. М. Федосєєва, К. У. Черненка]. – К. : Політвидав України, 1980. – 524 с.
144. Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (1898–1986). – М. : Політвидав, 1971. –
Т. 7 : 1938–1945 / [под ред. А. Г. Егорова, К. М. Боголюбова]. – 1985. – 574 с.
145. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК : [у 2-х т. ] / [голов. редкол.: Юрчук В. І. (голова) та ін.]. – К. : Політвидав України, 1977. –
Т. 2 : 1941–1976 / [упоряд.: Ю. В. Бабко та ін.]. – 1977. – 1022 с.
146. Волинь Радянська (1939–1965). Збірник документів і матеріалів / [упоряд. В. О. Замлинський та ін.]. – Львів : Каменяр, 1971. – Ч. III. – 324 с.
147. Мірчук П. Українська повстанська армія 1942–1952 рр. : Документи і матеріали. / П. Мірчук. – Львів, 1991. – 447 с.
148. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953 рр. : Суспільно-історичний та історико-правовий аналіз: у 2 кн. / Білас І. Г. – К. : Либідь: Військо України, 1994. –
Кн. 2 : Документи та матеріали. – 1994. – 688 с.
149. Реабілітація репресованих : Законодавство та судова практика / [за ред. В. Т. Маляренка]. – К. : Юрінком, 1997. – 464 с.
150. Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944–1953 рр. : Нові документи і матеріали / Володимир Сергійчук. – К. : Дніпро, 1998. – 944 с.
151. Сергійчук В. Український здвиг : Волинь. 1939–1955 / Володимир Сергійчук. – К. : Українська Видавнича Спілка, 2005. – 840 с.
152. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. : Документи, матеріали, спогади : у 3-х т. / [відп. Ред. Ю. Сливка]. – Львів : Жовківська книжкова друк. вид-ва ОО Василіан “Місіонер”, Ін-т українознав. НАНУ, 1996–2002. –
Т. 2: 1946–1947 рр. – Львів : Жовківська книжкова друк. вид-ва ОО Василіан “Місіонер”, 1998. – 540 с.
153. Літопис УПА. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля : директивні документи ЦК Компартії України 1943–1959. Нова серія / ред. рада : П. Сохань (співголова), П. Потічний (співголова) [та ін.]. – Київ; Торонто, 2001. –
Т. 3 / [упоряд. О. Вовк та ін.]. – 2001. – 647 с.
154. Літопис УПА. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля : інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС–МВС, МДБ–КДБ. 1943–1959. Нова серія / ред. рада : П. Сохань (співголова), П. Потіч