РОЗВИТОК ЗЕМСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ (1865–1919 рр.) : РАЗВИТИЕ ЗЕМСКОГО НАЧАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В Черниговской губернии (1865-1919 гг)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський національний педагогічний університет
імені Т. Г. Шевченка

На правах рукопису

Потій Наталія Миколаївна

УДК 94 (477.51) “18/19”

РОЗВИТОК ЗЕМСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ (1865–1919 рр.)

07.00.01 – історія України

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник –
Боровик Анатолій Миколайович,
доктор історичних наук, професор

Чернігів – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………….………………………. 3
ВСТУП ……………………………………………………………………...……… 4

Розділ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………………………………………..…………. 10
1.1. Стан наукової розробки проблеми …………………………………………. 10
1.2. Джерельна база дисертаційного дослідження …………………………….. 29

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЗЕМСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ ….. 42
2.1. Формування мережі земських початкових народних училищ у Чернігівській губернії ………………………………………………………………………......... 47
2.2. Стратегія розвитку освіти в Чернігівській губернії та запровадження загального початкового навчання ……………………………………………...... 67
2.3. Заходи земських установ з удосконалення навчального процесу в початкових народних училищах………………………………………………..... 81

Розділ 3. УПРАВЛІННЯ, ФІНАНСОВЕ ТА КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕМСЬКИХ ПОЧАТКОВИХ НАРОДНИХ УЧИЛИЩ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ …………………………………………………………………..….... 105
3.1. Учительські кадри в земських школах та їх підготовка …………………. 105
3.2. Система управління початковими народними училищами в Чернігівській губернії ……………………………………………………………………........... 127
3.3. Фінансування та господарське забезпечення земських училищ ……….... 147

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….. 172
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА ........................................................................... 179
ДОДАТКИ ………..................................………………………………………... 245

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗСЧГ – Земский сборник Черниговской губернии
ЖМНП – Журнал Министерства Народного Просвещения
ЧЗН – Черниговская земская неделя
ЧЗГ – Черниговская земская газета
УІЖ – Український історичний журнал
УНР – Українська Народна Республіка

ВСТУП

Актуальність теми. Реформа місцевого самоврядування 1864 р. у Російській імперії мала неабияке значення для культурного, соціального, економічного та політичного розвитку країни. Новостворені земські установи відіграли велику роль в облаштуванні місцевого господарства, яке, у зв’язку з ліквідацією кріпацтва, потребувало кардинальної перебудови. Особливе значення мала їхня освітня діяльність, основною складовою якої була розбудова шкільництва в сільській місцевості. Земські установи, у співпраці з селянами та приватними особами, а з початку ХХ ст. за значної допомоги уряду, заклали підмурок сучасної загальноосвітньої школи. Заслуга земств полягала в тому, що вони, у межах своїх правових та фінансових можливостей, працювали над створенням розгалуженої мережі початкових навчальних закладів та звертали увагу держави до потреб розвитку шкільної справи, намагалися запровадити загальну початкову освіту, прагнули до децентралізації та демократизації системи управління шкільною справою, турбувалися про підготовку кваліфікованих педагогів, докладали зусиль для забезпечення шкіл підручниками та навчальними посібниками.
Однак у кожному регіоні Російської імперії була своя специфіка розвитку початкової освіти, адже на цей процес впливала велика кількість об’єктивних та суб’єктивних чинників. Тому вивчення специфічних особливостей регіональної політики в шкільній справі вимагає висвітлення результатів освітньої діяльності земства в окремих губерніях і повітах. У цьому контексті заслуговує на увагу внесок земських установ Чернігівської губернії в поширення початкової освіти. Для земств цієї губернії освіта сільського населення мала важливе значення, про що свідчать значні асигнування на початкові народні училища. Саме у складі органів місцевого самоврядування вказаної губернії була велика кількість ліберально налаштованих земців. Їх прагнення сприяти культурному розвитку сільського населення відобразилося на розбудові мережі початкових шкіл та керівництві нею. Також на шкільній справі позначалися нерівномірний економічний розвиток повітів, залучення більшої частини населення Чернігівщини до роботи в сільському господарстві, його поліетнічність. Зважаючи на низку особливостей розвитку земської початкової освіти в Чернігівській губернії, які наразі цілісно і всебічно не розкриті науковцями, внесок земських установ у розбудову шкільної справи протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. заслуговує на окреме комплексне дослідження та об’єктивну оцінку.
Нині в Україні триває процес реформування середньої загальноосвітньої школи. На порядку денному стоять питання створення умов для діяльності мережі сільських шкіл та забезпечення їх кваліфікованими вчителями, вдосконалення системи фінансування середніх навчальних закладів та їх технічного оснащення, приведення змісту шкільних підручників у відповідність до потреб сьогодення та їх постачання в школи. У пошуку шляхів розв’язання перелічених проблем дослідники звертають увагу на особливості вирішення аналогічних освітніх питань у минулому. У зв’язку з цим дослідження внеску земських установ у розбудову шкільної справи набуває практичного значення.
Таким чином, висвітлення питання розвитку земської початкової освіти в Чернігівській губернії має наукове значення, зумовлене необхідністю аналізу недостатньо висвітленої в історичній науці проблеми та практичне значення, тому що узагальнює досвід розбудови шкільництва.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в межах науково-дослідної теми “Актуальні проблеми розвитку освіти в Україні” (державний реєстраційний номер РК 0111U003764), яка виконується кафедрою педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.
Метою дослідження є комплексна характеристика внеску земських установ Чернігівської губернії у формування мережі початкових народних училищ та її діяльність впродовж 1865 – 1919 рр.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
- проаналізувати стан наукової розробки проблеми та рівень репрезентативності джерельної бази для вирішення поставлених у роботі завдань;
- охарактеризувати стан народної освіти в Чернігівській губернії напередодні запровадження земських установ;
- простежити етапи формування мережі земських початкових народних училищ у губернії;
- з’ясувати стратегію розвитку шкільної справи в губернії та розвиток ідеї запровадження загальної початкової освіти;
- оцінити заходи земських установ з удосконалення навчального процесу в школах;
- дослідити питання підготовки та підвищення кваліфікації вчительських кадрів і дати характеристику педагогічному складу земських шкіл;
- розкрити систему управління земськими училищами в Чернігівській губернії;
- простежити механізм фінансування та господарського забезпечення земських шкіл.
Об’єктом дослідження є земська освіта на Чернігівщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Предметом дослідження є створення та діяльність земських початкових народних училищ у Чернігівській губернії.
Хронологічні межі дослідження охоплюють термін з 1865 р. по 1919 р. Нижня хронологічна межа – 1865 р. – зумовлена часом створення земських установ у Чернігівській губернії. Верхня хронологічна межа – січень 1919 р. – зумовлюється встановленням радянської влади на Чернігівщині та ліквідацією земських установ.
Територіальні межі дослідження охоплюють кордони Чернігівської губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (сучасні Чернігівська, частина Київської, Сумської, Гомельської (Республіка Білорусь) та Брянської (Російська Федерація) областей).
Методологічною основою дисертації слугують загальнонаукові принципи історизму, науковості, об’єктивності, неупередженості та багатофакторності. Предмет дослідження зумовив застосування загальнонаукових методів аналізу та синтезу конкретних історичних фактів, систематизації фактичного матеріалу для його упорядкування та логічного викладу; типологізації і класифікації. Для всебічного вивчення проблеми внеску земських установ Чернігівської губернії в розвиток початкової народної освіти було використано порівняльно-історичний метод, зокрема при характеристиці діяльності земства в Російській імперії та за часів трьох українських держав (Української Народної Республіки за Центральної Ради, Української Держави гетьмана П. Скоропадського, Української Народної Республіки доби Директорії), проблемно-хронологічного, при дослідженні окремих напрямків роботи земських установ у шкільній справі (формування шкільної мережі, підготовка вчительських кадрів, фінансування школи тощо), та статистичного методів, які лягли в основу аналізу кількості навчальних закладів, вчительського персоналу. Використання зазначених методів дозволило вирішити поставлені завдання дисертаційного дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на основі всебічного аналізу фактичного матеріалу цілісно проаналізовано діяльність земських установ Чернігівської губернії в створенні та функціонуванні мережі початкових народних училищ з 1865 р. до початку 1919 р. У дисертаційній роботі вперше досліджено:
– процес формування мережі земських шкіл, визначено основні чинники, від яких залежав цей процес;
– особливості розробки та запровадження земськими установами загальної початкової освіти на Чернігівщині;
– еволюцію системи фінансування земських шкіл впродовж усього періоду їх існування та охарактеризовано санітарний стан шкіл;
– педагогічний склад земських початкових народних училищ Чернігівської губернії;
– систему управління початковою освітою в Чернігівській губернії, розподіл обов’язків між державними чиновниками, духовенством, земськими установами й населенням та особливості боротьби за децентралізацію та демократизацію керівництва шкільною справою земств.
Подальшого вивчення дістали питання підготовки та підвищення кваліфікації вчителів земських училищ, діяльність земських установ щодо покращення господарського стану та навчально-виховного процесу в школах.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що фактичний матеріал, висновки і теоретичні узагальнення дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці спецкурсів з історії освіти на Чернігівщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., історії місцевого самоврядування, при викладанні дисциплін з історії України, історії української культури, при написанні узагальнюючих праць, навчальних посібників з історії України загалом та Чернігівщини зокрема.
Апробація результатів дослідження. Матеріали наукового дослідження, рекомендації та висновки були апробовані на науковій конференції “Чернігівщина і чернігівці в Українській революції 1917 – 1921 років” (Чернігів, 2009), V міжнародній конференції “Знаки питання в історії України: Україна на перехресті цивілізацій” (Ніжин, 2009 р.), ХІІІ та ХІV науково-практичних конференціях молодих науковців і студентів (Чернігів, 2010, 2011 рр.), І Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених “Історія світової цивілізації від давнини до сучасності” (Дніпропетровськ, 2010 р.), науково-практичних конференціях «Перші Фльорівські читання» (Чернігів, 2010) та «Другі Фльорівські читання» (Чернігів, 2011), 28-ій Міжнародній краєзнавчій конференції молодих учених, присвяченій 65-літтю перемоги у Великій Вітчизняній війні (Харків, 2010 р.), Міжнародній науковій конференції “Краєзнавство і учитель – 2011” (Харків, 2011 р.).
Публікації. Результати дослідження викладені в 7 одноосібних публікаціях, з них 6 – у фахових виданнях (загальний обсяг 4,9 друкованих аркушів).
Структура роботи обумовлена метою та предметом дослідження і побудована за проблемно-хронологічним принципом. Вона складається зі вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, списку посилань, використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 272 сторінки: основний текст – 178 сторінок, список посилань і використаної літератури – 66 сторінок (615 найменувань), додатки – 28 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз наукових праць з історії земства дає можливість дійти висновку, що попри численні дослідження діяльності земських установ у сфері народної освіти на рівні Російської імперії та в українських губерніях, роль земства в поширенні початкової освіти на Чернігівщині висвітлена недостатньо. Дослідники приділили увагу лише окремим аспектам земської шкільної праці, не ставлячи за мету здійснити всебічне та цілісне дослідження внеску земства в розбудову мережі початкових навчальних закладів в Чернігівській губернії. Використана джерельна база є достатньо репрезентативною для розв’язання поставлених у роботі дослідницьких завдань.
До запровадження земських установ уряд намагався створити мережу початкових шкіл, доручивши її побудову ряду міністерств, відомств та приватним особам, однак практично не надаючи школам матеріальної підтримки. З іншого боку, існування кріпосного ладу та бідність населення прив’язували селян до землі, через що вони не відчували гострої потреби в освіті та не мали можливості самостійно відкривати та фінансувати школи. Тому чисельність навчальних закладів була незначною, система навчання застарілою, школи відвідувала мізерна кількість учнів. Подальший розвиток освіти вимагав кардинальних змін у ставленні до школи держави та населення й реформування самої системи навчання.
Формування мережі народних училищ пройшло 5 етапів, які мали свої особливості. Їх виділення обумовлюється рівнем активності в шкільній справі губернського і повітових земств, позицією уряду щодо земської школи та суспільно-політичною ситуацією в країні, що позначалося на відкритті навчальних закладів. Перший етап (1865 – 1874 рр.) характеризувався зародженням та організаційним становленням діяльності земства Чернігівської губернії у сфері початкової освіти. Позитивну роль у цьому процесі відіграла активна діяльність в освітній сфері окремих земських діячів та приватних осіб. Другий етап (1874 –1889 рр.) мав ознаки деякого спаду активності, зумовленого тиском з боку уряду та духовенства як результат реакції на освітні реформи 1864 р. У зв’язку з цим земство захопилося ідеєю економії в освіті, значну увагу стало приділяти фінансуванню шкіл інших відомств, розробляло проекти пересувних шкіл тощо. Однак розбудова мережі земських навчальних закладів залишалася центральним питанням в його освітній діяльності. Третій етап (1889 – 1908 рр.) був відзначений активізацією роботи в шкільній справі губернського земства, яке виділяло чималі кошти на шкільне будівництво, бібліотеки, учительські курси. У цей час серед земських діячів та селян утвердилося розуміння важливості шкільної справи, що було запорукою її розвитку. Четвертий етап (1908–1917 рр.) характеризувався спільними діями органів місцевого самоврядування та держави над досягненням загальної початкової освіти. Реалізація загального навчання на місцях була доручена земським установам. Відповідно з 1908 р. відкриття шкіл стало відбуватися швидше. П’ятий етап (1917–1919 рр.) – час будівництва національної школи. Сутністю шкільної діяльності українських держав стало відкриття українських навчальних закладів. На земські установи покладалося завдання практичного втілення законів та проектів українських урядів. У цей період відбулося швидке розширення шкільної мережі завдячуючи плідній діяльності держави, земських установ і селян.
Забезпечення всіх дітей шкільного віку початковою освітою було стратегічним завданням земських установ у справі народної освіти. Уже в перші роки роботи окремі земства піднімали питання щодо запровадження обов’язкового навчання в зв’язку з небажанням селян віддавати дітей до школи. У другій половині 90-х рр. ця проблема детально вивчалася губернською управою та постійною комісією з народної освіти, у результаті чого було підготовлено кілька варіантів реалізації загальної початкової освіти. Однак, місцевими силами реалізувати настільки масштабний проект було неможливо. Крім того, уряд не лише не надавав підтримку земським установам, але й намагався стримувати й обмежувати їхні ініціативи. Лише з 1908 р. розпочалася поступова реалізація загальнодоступного навчання. Планувалося, що всі діти шкільного віку будуть навчатися в початковій школі через 10–15 років. Утім, труднощі роботи на місцях та затримки у фінансуванні не дозволяли вчасно відкривати заплановану кількість шкільних комплектів, а з початком Першої світової війни шкільне будівництво практично припинилося. Робота над запровадженням загальної початкової освіти відновилася лише з 1917 року, при чому за значної ініціативи самих селян, підтримки уряду та активної праці земств. Найвищим досягненням у цій справі стало охоплення в 1918 р. початковою освітою 80 % дітей шкільного віку.
Земські школи надавали учням лише елементарну освіту. Програма навчальних предметів не була чітко вказана, що утруднювало уніфікацію змісту навчання. Більш детально він був визначений у приблизних програмах шкільних предметів, виданих 1897 р. Для них характерним було домінування Закону Божого та інших релігієзнавчих дисциплін. Це було зумовлено прагненням царського уряду виховувати законослухняних побожних громадян, а не навчати дітей самостійному мисленню. Аналіз ініціатив земських установ Чернігівської губернії щодо вдосконалення навчально-виховного процесу у фінансованих ними початкових народних училищах показав, що земські діячі вважали своїм обов’язком дати дітям знання, які були б корисними їм у повсякденному житті, розвивали розумові здібності учнів. Тому здійснювалися спроби деталізувати зміст навчання, доповнити його рядом нових предметів, впровадити новітні методики навчання, збільшити тривалість навчання з 3 до 4 років. Також зверталася увага на використання наочності, організацію освітніх екскурсій. Для підвищення якості шкільної освіти земські установи намагалися в достатньому обсязі забезпечити народні училища підручниками та відбирали кращі з них з числа дозволених Міністерством народної освіти. Для цього створювалися книжкові склади, бібліотеки при земських управах, публічні, учительські та учнівські. Проте повністю задовольнити шкільні потреби земським діячам не вдавалося. На роботі земських шкіл негативно позначалося неякісне утримання шкільних приміщень, нестача підручників, кваліфікованих педагогів, коротка тривалість навчального року та загалом курсу навчання, регулярні пропуски занять школярами. Зміст навчання в земських школах зазнав значних змін впродовж 1917–1919 рр. завдяки розширенню курсу викладання українознавчих дисциплін. Однак виправити недоліки в діяльності школи не вдалося. У школах не вистачало підручників, шкільні приміщення потребували ремонту.
Однією із проблем, які порушувалися земськими установами Чернігівської губернії, було право навчання дітей українською мовою. У Російській імперії проблема навчання дітей рідною мовою так і не була вирішена. Побудова школи на національній основі стала можливою лише в 1917–1919 рр. Однак практичне здійснення українізації школи на Чернігівщині відбувалося повільно. До кінця 1917 р. лише 9 повітів були повністю чи частково українізовані. Також і за П. Скоропадського окремі повітові земства не поспішали запроваджувати українську мову викладання в усіх класах народних училищ та українізовувати вищу початкову школу.
Одним із головних напрямків роботи земських установ Чернігівщини стала підготовка та підвищення кваліфікації педагогів. Для цього використовувалися земські вчительські семінарії, одно- та дворічні педагогічні курси; утримувалися стипендіати у земських та державних вчительських семінаріях, прогімназіях, гімназіях, повітових училищах; надавалася допомога урядовим навчальним закладам, випускники яких працювали в початкових народних училищах. Для підвищення освітнього рівня проводилися вчительські з’їзди, курси, які поділялися на педагогічні, загальноосвітні, змішані, спеціалізовані з одного чи кількох предметів. Основні фінансові витрати з підготовки педагогів здійснювалися губернським земством, тоді як уряд тривалий час суворо контролював, обмежував або й забороняв окремі земські ініціативи. Лише на початку ХХ ст. держава долучилася до підготовки та підвищення кваліфікації вчителів земських шкіл, завдяки чому на початку 1919 р. в губернії діяло 6 учительських семінарій та регулярно організовувалися вчительські курси за участю великої кількості педагогів. Основним завданням держави і органів місцевого самоврядування протягом 1917–1919 рр. стала підготовка педагогів до викладання українознавчих дисциплін, для чого проводилися курси з українознавства. Проте, повною мірою проблема забезпечення шкіл кваліфікованими педагогами так і не була вирішена.
Педагогічний склад земських початкових народних училищ за понад 50-річний період зазнав значних змін. Спочатку в школах переважали священнослужителі, проте поступово ці посади стали обіймати світські особи, освіта яких відповідала принаймні мінімальним вимогам. З часом учительський склад поповнювався перш за все жінками, чисельність яких наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стала значно переважати. Також характерною рисою було те, що вчительки мали кращу освіту, аніж педагоги-чоловіки. Серед вчительок переважали представниці дворянського та духовного стану, серед педагогів-чоловіків – представники селянського та козацького стану, а також міщан та купецтва. Педагогами земських шкіл були переважно молоді та неодружені люди, які, однак, нетривалий час працювали на своїх посадах та швидко полишали педагогічну діяльність. Це зумовлювалося складними матеріальними та правовими умовами життя та праці вчителів.
Земські установи володіли досить обмеженими правами керівництва школами. Відповідно до Положення про початкові народні училища 1864 р. уряд залучав земські установи Чернігівської губернії лише до добровільного відкриття та фінансування навчальних закладів, надаючи їм право турбуватися про господарський стан шкіл, пропонувати своїх кандидатів на посади вчителів та через своїх представників у повітових та губернській училищних радах слідкувати за навчальним процесом. Проте перелічені права видалися уряду надто значними, через що в 1874 р. було прийняте нове Положення. Завдяки створенню дирекції народних училищ у складі міністерських представників – директора та інспекторів, яка мала зосередити в своїх руках контроль за навчально-виховним процесом, земські установи втрачали одне із найважливіших своїх прав. Урізання повноважень зумовило появу низки клопотань земств Чернігівської губернії до Міністерства народної освіти з проханнями розширити їх права та покращити контроль за роботою навчальних закладів. Обмежувальний характер носило й прийняття в 1890 році нового Положення про губернські і повітові земські установи. Однак це не позначилося на шкільній справі. Із початком запровадження загальної початкової освіти та стрімкого розширення шкільної мережі виникла потреба в збільшенні земського апарату з керівництва шкільною справою. Відтак в губернії створювалися окремі відділи при земських управах, додаткові посади діловодів, шкільні комісії, надавалася можливість організації шкільних попечительств, збільшувалася чисельність державних інспекторів.
Лише після Лютневої революції основні повноваження у сфері управління початковими народними училищами були передані земським установам. Відбувалися значні реорганізації в органах управління освітою: були ліквідовані дирекції народних училищ, у тому числі й на Чернігівщині, шкільні округи, на основі рішень учительських з’їздів створювалися нові шкільні ради, як структурні одиниці земських органів самоврядування, запроваджувалися посади комісарів народної освіти, інструкторів. Це забезпечувало більш злагоджену роботу школи. В Українській Державі був розроблений новий план управління освітою, який передбачав виведення зі складу земських установ органів управління народною освітою. Це викликало занепокоєння земських діячів Чернігівщини, які бажали створення нових управлінських освітніх установ як структурних одиниць земств. Означений проект залишилися поза увагою Директорії, яка повернулася до демократизму в керівництві освітою. Однак ці позитивні зміни не були реалізовані на Чернігівщині в зв’язку зі встановленням радянської влади.
Земські установи приділяли велике значення фінансуванню навчальних закладів. Протягом другої половини 60-х рр. повітові земства Чернігівської губернії надавали лише незначну матеріальну підтримку діючим школам, які відкрили й утримували самі селяни. З 70 рр. по 1908 р. дотації на земські школи розподілялися між земствами та сільськими громадами, але основну частину коштів вносили перші. З 1908 по 1917 рр. система фінансування початкових народних училищ зазнала змін у зв’язку із долученням держави до утримання педагогічного складу та наданням субсидій і кредитів на будівництво шкільних приміщень. Сільські громади були звільнені від обов’язку господарського утримання шкіл, який відтепер був перекладений на плечі повітових земств, і лише надавали незначну допомогу при будівництві шкільних приміщень. Об’єднання зусиль уряду, земств та селянства у фінансуванні освітньої справи стимулювало розвиток шкільної мережі, проте воєнні дії, в зв’язку з початком Першої світової війни, призупинили цей процес. У 1917–1919 рр. українські уряди та земства перебували в скрутному матеріальному становищі, що відображалося на недостатньому та нерегулярному фінансуванні шкіл. З іншого боку, у селянства зростали потреби в навчанні дітей, тому вони стали знову забезпечувати школи приміщеннями, брали участь в їх господарському утриманні або й самостійно відкривали школи.
Таким чином, земські установи Чернігівської губернії приділяли велике значення розвитку шкільної справи. Вони змогли відстояти право існування земських училищ в умовах жорсткого контролю, обмежень та заборон з боку царського уряду. Земства відіграли важливу роль у побудові розгалуженої мережі шкіл та прагнули до охоплення освітою всіх дітей шкільного віку, доклали зусиль для забезпечення училищ кваліфікованими педагогами, якісними приміщеннями та підручниками, брали активну участь у побудові національної системи освіти з українською мовою викладання та загалом удосконалення навчального процесу. Усі ці заходи дозволяють високо оцінити їх діяльність у справі поширення початкової освіти на Чернігівщині.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Архівні джерела
Центральний державний історичний архів України, м. Київ
Ф. 707. Управління Київським учбовим округом
оп. 40
1. Спр. 14. О командировании чиновников Киевского Округа для осмотра учебных заведений, 18 января 1874 г., 69 арк.
оп. 207
2. Спр. 9. О прекращении занятий в училищах, по случаю появления эпидемических болезней, 1884 г., 29 арк.
3. Спр. 101. С отчётами гг. Директоров народных училищ Черниговской и Полтавской губернии по осмотру училищ 1884 года, 293 арк.
оп. 225
4. Спр. 31. Об отчётах высылаемых Директорами народных училищ Черниговской и Полтавской губерний об осмотре Инспекторами училищ подведомственных им, 1877 г., 193 арк.
5. Спр. 96. Отчёты о состоянии Острожской, Коростышевской и Черниговской учительских семинарий за 1876 г., 1877 г., 66 арк.
6. Спр. 100. С представленым в Министерство Отчётов Директоров народных училищ Черниговской и Полтавской губерний, 1874 г., 217 арк.
оп. 227
7. Спр. 111. Об устройстве съездов учителей начальных училищ, 8 декабря 1899 г. – 18 декабря 1899 г., 18 арк.
оп. 229
8. Спр. 92. Об открытии и преобразовании начальных училищ, об учреждении новых учебных должностей, об утверждении штатов, об введении дополнительных преподавателей, об утверждении планов и кандиции на постройку школьных зданий по Черниговской губернии. Ч. ІV., 1909 г., 262 арк.
9. Спр. 245. Однодневная перепись начальных школ в империи, произведённая 18 января 1911 г., 88 арк.
оп. 296
10. Спр. 30. С отчётом о состоянии земских училищ в Черниговской губернии, 1887 г., 21 арк.
11. Спр. 70. С отчётами и донесениями гг. Директоров и Инспекторов народных училищ об осмотре подведомственных им учебных заведений, 1888 г., 100 арк.
12. Спр. 107. С запискою составленною г. Директором народных училищ Черниговской губернии Ждановичем о необходимости реформы начальных народных училищ России, 1887 г., 10 арк.
оп. 299
13. Спр. 269 з. С перепиской разной по Черниговской губернии, 1917 р., 715 арк.
14. Спр. 325 в. О введении украинизации в Округе, 1917 р., 93 арк.
оп. 311
15. Спр. 34. С перепиской по Глуховским 2-х годичным педагогическим курсам, 1918 р., 5 арк.

Ф. 1439. Чернігівське губернське жандармське управління (м. Чернігів)

оп. 1
16. Спр. 1224. Переписка с уездными справниками о наведении справок по запросам начальников жандармских управлений и Черниговского губернатора о политической благонадёжности разных лиц, проживающих в Черниговской губерии, 1909 г., 674 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
Ф. 166. Народний Комісаріат Освіти УСРР
оп. 1
17. Спр. 298. Декрети і постанови ЦВК Рад України, Раднаркому і Наркомосу УСРР про націоналізацію шкіл І і ІІ ступенів, які знаходились на утриманні бувших земських і міських самоуправлінь і передачу всіх учбових закладів до відання Наркомосу, заборону проведення релігійних обрядів і викладання закону божого в школах, проведення атестації вчителів нижчих початкових шкіл. Копії, 1 квітня 1919 р. – 27 липня 1919 р., 68 арк.

Ф. 2201. Міністерство народної освіти і мистецтва Української Держави
оп. 1
18. Спр. 169. Анкетні картки Міністерства Народної Освіти з відомостями про учбові заклади Чернігівщини, 21 травня 1918 р. – 7 листопада 1918 р., 132 арк.
19. Спр. 587. Про тяжкий матеріальний стан вчителів на Чернігівщині, про українізацію Остерської земсько-міської чоловічої гімназії і про інші освітні справи в Чернігівській губернії, 1 червня 1918 р. – 11 січня 1919 р., 23 арк.
20. Спр. 656. Про організацію педагогічних курсів і відкриття учительських семінарій і інститутів, 24 квітня 1918 р. – 23 січня 1919 р., 204 арк.
21. Спр. 772. Звіт про роботу відділу нижчих початкових шкіл департаменту нижчої освіти, про підручники й обладнання для шкіл і про інші освітні справи, 22 серпня 1917 р. – 22 лютого 1919 р., 215 арк.
22. Спр. 773. Програми з різних дисциплін для нижчих початкових шкіл, протоколи комісій по виробленню цих програм; листування з повітовими народніми управами та іншими установами щодо придбання підручників та з інших питань роботи низчих шкіл, 27 червня 1918 р. – 30 грудня 1918 р., 136 арк.
23. Спр. 840. Статистичні та інші відомості про стан народної освіти по губерніях, 31 грудня 1917 р. – 12 жовтня 1918 р., 251 арк.
24. Спр. 889. Про шкільну сітку й кошти на її утримання в Чернігівській губернії, 13 березня 1918 р. – 31 січня 1919 р., 179 арк.
25. Спр. 890. Про шкільну сітку й кошти на її утримання в Конотопському повіті Чернігівської губернії, 23 листопада 1917 р. – 31 грудня 1918 р., 85 арк.
26. Спр. 892. Про шкільну сітку й кошти на її утримання в Ніжинському повіті Чернігівської губернії, 13 грудня 1917 р. – 25 листопада 1918 р., 127 арк.
27. Спр. 893. Про шкільну сітку й кошти на її утримання в Новгород-Сіверському повіті, Чернігівської губернії, 18 січня 1918 р. – 29 жовтня 1918 р., 46 арк.
28. Спр. 894. Про шкільну сітку й кошти на її утримання в Новозибківському повіті Чернігівської губернії, 9 квітня 1918 р. – 29 жовтня 1918 р., 89 арк.
29. Спр. 896. Про шкільну сітку й кошти на її утримання в м. Стародубі й Стародубському повіті Чернігівської губернії, 1 червня 1918 р. – 10 січня 1919 р., 56 арк.
30. Спр. 897. Про шкільну сітку й кошти на її утримання в Суразькому повіті Чернігівської губернії, 12 грудня 1917 р. – 28 грудня 1918 р., 28 арк.
31. Спр. 969. Про стан нижчої освіти й тяжке матеріальне становище учителів в Городнянському повіті Чернігівської губернії, 18 листопада 1917 р. – 29 жовтня 1918 р., 83 арк.
32. Спр. 970. Про стан нижчої освіти й відпуск для неї коштів в Кролевецькому повіті Чернігівської губернії, 2 жовтня 1917 р. – 29 серпня 1918 р., 11 арк.
33. Спр. 971. Про стан нижчої освіти й тяжке матеріальне становище учителів в Ніжинському повіті Чернігівської губернії, 1 листопада 1917 р. – 20 лютого 1919 р., 40 арк.
34. Спр. 972. Про стан нижчої освіти й кошти для неї в Остерському повіті Чернігівської губернії, 2 жовтня 1917 р. – 22 січня 1919 р., 23 арк.
35. Спр. 974. Про стан нижчої освіти в м. Чернігові й Чернігівській губернії, 7 травня 1918 р. – 12 жовтня 1918 р., 22 арк.
36. Спр. 975. Про нижчу освіту в Чернігівському повіті. Заяви учителів про посади, про тяжкий матеріальний стан, 11 грудня 1917 р. – 31 грудня 1918 р., 54 арк.
37. Спр. 976. Про українізацію початкових шкіл, 23 травня 1918 р. – 31 січня 1919 р., 112 арк.
38. Спр. 978. Про організацію курсів українознавства для учителів середніх і початкових шкіл, 7 травня 1918 р. – 14 грудня 1918 р., 212 арк.
39. Спр. 981. Про організацію курсів українознавства для учителів середніх і початкових шкіл, 18 травня 1918 р. – 1 жовтня 1918 р., 183 арк.
оп. 2
40. Спр. 199. Листування з Сосницькою повітовою народною управою про перетворення Ново-Млинської другокласної вчительської школи Сосницького повіту Чернігівської губернії в учительську семінарію, 1 серпня – 25 вересня 1918 р., 7 арк.
41. Спр. 274. Список законів, проведених через Департамент нижчої освіти. Листування з департаментами по фінансових, організаційних питаннях та про особистий склад, 8 листопада 1917 р. – 4 січня 1919 р., 176 арк.
42. Спр. 282. Листування з Городнянською земською управою про стан шкіл у Городнянському повіті Чернігівської губернії, 16 квітня 1918 р. – 25 лютого 1919 р., 79 арк.
43. Спр. 419. Доповідь комісії про міроприємства по народній освіті в Глухівському повіті (додаток до журналу №8). Про відкриття шкіл, бібліотек, асигнування коштів на позашкільну освіту, 14 травня 1918 р. – 16 грудня 1918 р., 23 арк.
44. Спр. 421. Доповіді Городнянської Земської Управи про організаційні заходи та міроприємства по позашкільній освіті і відомості про асигнування коштів на це. Статут волосного Земського комітету по народній освіті, 12 червня 1918 р. – 28 листопада 1918 р., 33 арк.
оп. 3
45. Спр. 40. Копії протоколів і витяги з них нарад Козелецької повітової земської управи і її доповіді про відкриття учительської семінарії в Козельці на Чернігівщині, 8 липня 1918 р., 12 лютого 1919 р., 25 арк.

Ф. 2581 Генеральне секретарство освіти УНР
оп. 1.
46. Спр. 23. Обіжчики генерального секретаря до міських і земських управ і листування з ними в шкільній справі (облік шкіл, їхній стан, вимоги, передача до земств церковних шкіл), 21 травня 1917 р. – 4 квітня 1918 р., 89 арк.
47. Спр. 50. Цифрові таблиці про кількість шкіл, учнів, помешкання по губерніях і повітах України і зводна таблиця, 25 червня 1917 р. – 8 квітня 1918 р., 50 арк.
48. Спр. 52. Повідомлення міських і земських управ та окремих учителів про стан українізації в початкових школах, 133 арк.
49. Спр. 53. Повідомлення міських і земських управ та окремих учителів про стан українізації в початкових школах та про фінансовий стан і т.п. і клопотання місцевих організацій про українізацію школи про допомогу в цій справі. Т. ІІ., 27 листопада 1917 р. – 27 квітня 1918 р., 132 арк.

Ф. 2582 Міністерство народної освіти Директорії УНР
оп. 1
50. Спр. 4. Розпорядження міністра освіти, декларативні документи націоналістичних організацій, доповіді директорів департаментів по їхній роботі, 23 грудня 1918 р. – 31 липня 1919 р., 80 арк.
51. Спр. 9. Законопроекти по освіті, подані до ради міністрів (з постановами або без них). Том 1. Загального змісту, грудень 1918 р. – 24 жовтня 1920 р., 154 арк.
52. Спр. 10. Законопроекти по освіті, подані на затвердження ради міністрів. Том ІІ. По нижчій і вищій початковій школі, 17 грудня 1918 р. – 14 листопада 1919 р., 118 арк.
53. Спр. 18. Листування про призначення місцевих комісарів освіти і вказівки в їхній роботі, 23 грудня 1918 р. – 2 червня 1920 р., 137 арк.
54. Спр. 37. Накази і обіжники по Міністерству народної освіти, розпорядження департаментові нижчої освіти, 17 грудня 1918 р. – 14 листопада 1919 р., 82 арк.
55. Спр. 42. Звіти про роботу відділу нижчих початкових шкіл за 1918 р. і за окремі періоди до 30 травня 1919 року., 13 арк.
56. Спр. 43. Листування про організацію шкільної справи – українізацію школи, заведення загального навчання, про шкільну сітку. Статистична відомість вищих початкових шкіл на Україні, 16 грудня 1918 р. – 23 вересня 1919 р., 29 арк.
57. Спр. 128. Про заведення безплатного загального навчання і вироблення статуту єдиної школи – проекти, протоколи комісії по реформі школи, листування, травень 1919 р. – вересень 1919 р., 32 арк.
58. Спр. 154. Клопотання повітових народних управ про відкриття учительських семінарій або реорганізацію в семінарії духовних учительських шкіл і постанови міністерства в цій справі, 21 грудня 1918 р. – 4 листопада 1919 р., 110 арк.
59. Спр. 155. Клопотання про відкриття педагогічних курсів для підготування учителів нижчих шкіл і курсів українознавства і листування в цій справі, 13 січня 1919 – 1 листопада 1919 р., 42 арк.
60. Спр. 198. Доповіді Чернігівської повітової земської управи земському зібранню 1917 року про стан народної освіти і її потреби й повідомлення про відсутність роботи по позашкільній освіті в повіті в 1918 р., 27 грудня 1918 р., 16 арк.
оп. 2
61. Спр. 114. Статут петлюрівської ради міністрів про організацію “Єдиної школи”. Пояснююча записка міністра “освіти” про грошову допомогу професору Косинському. Відчит Баничського початкового училища за 1915–1916 рр. Список учбових закладів, які перейшли до петлюрівського головного управління справами мистецтва та націоналістичної культури. Кошторис на утримання урядовців учбових закладів, 17 арк.

Державний архів Чернігівської області

Ф. 128. Канцелярія Чернігівського цивільного губернатора, м. Чернігів, Чернігівської губернії
оп. 1
62. Спр. 13228. О занятии обществом с. Колачева здания бывшей приходской школы под земскую школу и о преобразовании земского училища пос. Лушкова в 2-х-класное, 11 января 1907 г. – 17 июня 1913 г., 7 арк.
63. Спр. 13242. Переписка с дирекцией народных училищ о благонадёжности лиц, избранных на должность попечителей земских начальных училищ; список этих лиц и др., июнь 1908 г. – 30 октября 1908 г., 17 арк.
64. Спр. 13262. Переписка с директорами народных училищ о назначении кандидата на должность законоучителя в Черниговское женское училище; правила назначения законоучителей в начальные училища, 11 октября 1908 г. – 16 октября 1908 г., 4 арк.
65. Спр. 13321. Список лиц, избранных Городнянским земским собранием сессии 1910 г. в попечители земских школ и запрос Киевского учебного округа о их благонадёжности, 10 февраля 1911 г. – 22 февраля 1911 г., 9 арк.

Ф. 137. Управління землеробства і державних маєтностей Могильовської і Чернігівської губерній, м. Могильов
оп. 1
66. Спр. 159. Переписка с окружными управлениями государственных имуществ и выписки о результатах ревизии волосных и сельских управлений, 1856 г., 384 арк.
67. Спр. 165. О результатах ревизии волосных правлений и сельских училищ Нежинского округа, 24 апреля 1856 г., 63 арк.
68. Спр. 215. Циркулярное предписание управляющего палатой окружным управленим государственных имуществ о результатах ревизии волосных правлений и сельских училищ и недопущении их впоследствии, ведомость о числе государственных крестьян и казаков, занимающихся в учебных заведениях за 1858 год; сведения о названиях и количестве книг, находящихся в продажных библиотеках сельских училищ Черниговской губернии за 1858 г. и др., 14 февраля 1858 г. – 17 мая 1860 г., 235 арк.
69. Спр. 218. О результатах ревизии волосных правлений и сельских училищ Борзенского округа, 31 мая 1858 г. – 16 января 1859 г., 102 арк.

Ф. 140. Чернігівська губернська земська управа, м. Чернігів Чернігівської губернії
оп. 1
70. Спр. 1. Об изыскании средств на народное образование по Мглинскому уезду, 15 октября 1866 г. – 18 ноября 1866 г., 7 арк.
71. Спр. 59. Протоколы заседания управы с приложениями, 20 сентября 1916 г. – 4 октября 1916 г., 140 арк.
72. Спр. 60. Журналы заседаний Борзенского земского собрания за 10 и 11 октября 1916 г. с приложениями: доклады уездной земской управы о пополнении пособия разным лицам, стипендий в Борзенской учительской семинарии, учреждении детской консультации, о выписке сельскохозяйственных машин на 1916 г. и др., 10 октября 1916 г. – 11 октября 1916 г., 73 арк.

Ф. 145. Чернігівське губернське у земских і міських справах присутствіє, м. Чернігів, Чернігівської губернії
оп. 2.
73. Спр. 47. Протоколы Новгород-Северского уездного земского собрания с приложенными к ним документами: доклады уездной земской управы о взыскании больничной недоимки за лечение лиц в войсковых больницах, назначении в губернию правительственного инструктора по садоводству, привлечении лиц, содержащихся в земском арестном помещении на работы, введении преподавания классов ручного труда и ремесел при низших учебных заведениях, ведомости о ходе работ по устройству дорожных сооружений из губернского дорожного капитала за 1903 г.; Отчёты об исполнении смет по устройству участков дорог; проэкт организации мелкой земской единицы и др., 11 сентября 1904 г. – 24 декабря 1904 р., 295 арк.
74. Спр. 49. Протоколы Нежинского очередного уездного Земского Собрания с приложенными к ним документами: сметы на устройство мостовых, замощение гребель в разных селениях; доклады уездной земской управы об увеличении сметы доходов на 1905 г., о неутверждении губернским земским собранием отчётов по дорожным сооружениям за 1899 – 1902 гг., о пособии Нежинскому добровольному пожарному обществу, об открытии в м. Лосиновке врачебного медицинского участка, ходатайствах обществ крестьян хуторов Калиновки, Татаровки и др. о снятии долгов уездного и губернского земства по ссудам на постройку школы и др., 25 августа 1904 г. – 24 мая 1905 г., 323 арк.
75. Спр. 51. Протоколы Сосницкого очередного уездного земского собрания с приложенными к ним документами: доклады управы о назначении разъздных приставу, вновь образованному Уставу, о таксе для вознаграждения робочих, призываемых для тушения лесных пожаров и для очистки железно-дорожных путей от снежных заносов, о переводе фельдшерского пункта из с. Волынки в с. Лави, о мелком кредите и др., 10 сентября 1904 г. – 10 ноября 1904 г., 149 арк.
76. Спр. 53. Протоколы Борзенского очередного уездного земского собрания с приложенными к ним документами: доклады уездной земской управы о рассрочке помощнице учительницы Метленко уплаты ссуды, об ассигновании разъездных приставу 4 стола, об исключении имуществ в действительности несуществующих, о субсидиях на устройство каменных зданий школ в д. Великом Вердере и сёлах Махновке и Тарадшевке; Списки лиц баллотированных в члены воинского раскладочного присутствия, съезда врачей; Проэкт учреждения должности запасного фельдшера в Борзенском земстве и инструкция для его деятельнсоти и др., 25 августа 1904 р. – 24 декабря 1904р., 183 арк.
77. Спр. 55. Протоколы Суражского Очередного Уездного Земского Собрания с приложенными к ним документами: доклады уездной земской управы о проведённых в г. Сураже общеобразовательных курсах для учителей уезда, о пособии Черниговской архивной комиссии, об открытии начальной школы в д. Новоселье, о переводе фельдшерского пункта из с. Чертовичи в с. Рожны, об открытии кредита на содержание земской народной школы им. Пушкина в с. Уношеве; Правила учебной корзиночной мастерской уездного земства в г. Сураже. Сведения о состоянии кассы Суражской уездной земской управы на 29 сентября 1904 г. и др., 23 августа 1904 г. – 14 декабря 1904 г., 188 арк.
78. Спр. 201. Протоколы Суражского уездного земского собрания с приложенными к ним документами: доклады об открытии учительской семинарии, произведённых расходах на ремонт школьных зданий, назначении награждения за продолжительную службу в земстве, устройстве телефона и др., 31 августа 1909 г. – 18 февраля 1910 г., 205 арк.
79. Спр. 257. По ходатайству Городнянской уездной земской управы о присвоении Кошпуровской школе названия имени „Свечина”, 17 августа 1909 р. – 5 апреля 1910 р., 7 арк.
80. Спр. 269. Копия отношения попечителя Киевского Учебного Округа об открытии в Черниговской губернии 4-х учительских семинарий, 6 марта 1909 г., 1 арк.
81. Спр. 580. Протоколы заседаний Городнянского чрезвычайного уездного земского собрания с приложенными к ним документами: Отчёт о движении и состоянии капиталов земства за 1913 г.; Обзор финансового отчёта земской управы за 1913 г.; Список доходных статей, с которых подлежит снятию земские сборы по их уничтожению и бездействию и др., 7 февраля 1914 г. – 12 декабря 1914 г., 491 арк.
82. Спр. 589. Протоколы заседаний Кролевецкого чрезвычайного уездного земского собрания с приложенными к ним документами: Ведомости о снятии, отсрочке, возврате и сдаче в счёт будущих платежей губернского земского сбора и дорожного капитала, о ходе работ по устройству дорожных сооружений за капитал по закону от 1 июня 1895 г. за 1909–1914 гг., Отчётная ведомость о ревизии Кролевецкого кустарного ткацкого склада с 1 января по 1 апреля 1913 г. Списки лиц баллотируемых в члены правления кассы мелкого кредита. Доклады уездной земской управы о школьном строительстве в 1915 г., об ассигновании средств на агрономические мероприятия по уезду в 1915 г. и др., 19 февраля 1914 р. – 2 октября 1914 р., 455 арк.
83. Спр. 594. Протоколы заседаний Сосницкого уездного земского собарния с приложенными к ним документами: о школьном строительстве, о приобретении домов для квартир медицинского персонала, о принятии казённых участков земли для школ и др., 22 февраля 1914 г. – 27 ноября 1914 г., 381 арк.
84. Спр. 791. Протоколы Сосницкого уездного земского собрания с приложенными документами: ведомости о сложении, зачёте и возврате земских сборов с торгово-промышленных заведений и сельскохозяйственных зданий за 1916 г.; ведомости об операциях земского сельскохозяйственного склада за 1916 г., доклады управы о краткосрочных летних учительських курсах, о ходе работ в Гутенском земском плодовом питомнике в 1916 г., об отсрочке выборов мировых судей и др. – октябрь 1916 г., 236 арк.
85. Спр. 792. Протоколы Новозыбковского уездного земского собрания с приложенными докладами уездной земской управы, об избрании попечителей земских и министерских училищ уезда, о назначении пособий разным лицам и учреждениям, об открытии новых школьных комплектов и др.; списки лиц, предложенных к баллотировке в должности заведующих военно-конскими участками, в члены раскладочных по промысловому налогу присутствий и др., ноябрь 1916 г., 148 арк.
86. Спр. 852. Протокол Новозыбковского уездного земского собрания с приложенными к нему докладами уездной земской управы об инструкции школьным попечительствам земских школ, об учреждении в пос. Митьковке фельдшерського пункта, об увеличении числа сторожей земской управы и др., 6 января 1917 г., 22 арк.
87. Спр. 854. Протоколы заседаний Новгород-Северского очередного уездного земского собрания с приложенными к ним документами: смета расходов по земской кассе мелкого кредита за 1918 г., ведомость о снятии, отстрочке, рассрочке, возврате и зачёте в счёт будущих наборов платежей губернского земского сбора и дорожного капитала; отчётная ведомость о ходе работ по устройству дорожных сооружений из губернского дорожного капитала за 1916 г.; доклады уездной земской управы об учреждении 2-х должностей инструкторов по народному образованию; о ремонте школьных зданий в уезде и др., 14 декабря 1917 р. – 1 августа 1918 р., 298 арк.
88. Спр. 855. Протоколы заседаний Козелецкого уездного земского собрания с приложенными к ним докладами уездной земской управы об учреждении читален и выписке литературы по современным вопросам, о передаче Бобровицкого лазарета Всероссийскому земскому союзу, об увеличении жалованья земским служащим, о выборе состава управы и др. документами, 28 марта 1917 г. – 30 октября 1917 г., 46 арк.
89. Спр. 861. Протоколы заседаний Сосницкого уездного земского осбрания с приложенными к ним документами: Списки гласних, участвовавших в земских собраниях; Доклады уездной земской управы о финансовом положении земства к 1 июня 1917 г., о ходатайстве перед Временным правительством о разрешении кредита в кассе мелкого кредита, о ремонте буровых колодцев и постройте новых; Универсал Украинской Ценральной Рады к Украинскому народу на Украине и вне Украины живущему и др., 7 июня 1917 г. – 3 августа 1917 г., 67 арк.
90. Спр. 862. Протоколы заседания Черниговского уездного земского собрания с приложенными к нему докладами уездной земской управы, земской кассы мелкого кредита и др. о разрешении уездной управе кредитоваться в разных кредитных учреждениях, о выборе 4-х членов уездного земельного комитета, о необходимости введения преподавания на украинском языке в земских школах уезда и др. документами, 5 мая 1917 г. – 21 июля 1917 г., 61 арк.
91. Спр. 863. Протоколы заседаний Остерского уездного земского осбрания с приложенными к ним документами: сметы расходов и доходов земских сумм на народное образвоание, на содержание Моравской земской больницы на 1918 г., по специальны