ПРОМИСЛОВИЙ РОЗВИТОК ДОНЕЦЬКО-ПРИДНІПРОВСЬКОГО РЕГІОНУ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ВИСВІТЛЕННІ ГАЛУЗЕВОЇ ПРЕСИ : ПРОМЫШЛЕННОЕ РАЗВИТИЕ в ДОНЕЦКО-Приднепровском регионе в КОНЦЕ ХIХ - НАЧАЛЕ ХХ ВЕКА В освещении ОТРАСЛЕВОЙ ПРЕССЫ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Перетокін Андрій Геннадійович

УДК 94: 070 (477.6) "18/19"

ПРОМИСЛОВИЙ РОЗВИТОК ДОНЕЦЬКО-ПРИДНІПРОВСЬКОГО РЕГІОНУ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
У ВИСВІТЛЕННІ ГАЛУЗЕВОЇ ПРЕСИ

07.00.01 – історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
ЧЕКУШИНА Юлія Миколаївна
кандидат історичних наук,
доцент

Дніпропетровськ - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….....4

РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА, МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………………….................13
1.1 Стан наукової розробки проблеми………………………………………...13
1.2 Джерельна база дослідження……………………………………………....26
1.3 Методологічні основи дослідження………………………………….........33
Висновки до Розділу 1…………………………………………………......38

РОЗДІЛ 2 ГАЛУЗЕВА ПРЕСА ДОНЕЦЬКО-ПРИДНІПРОВСЬКОГО РЕГІОНУ ТА ТЕХНІЧНА ЖУРНАЛІСТИКА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ …40
2.1 Формування та розвиток технічної журналістики Російської імперії………….....................................................................................................40
2.2 Гірничозаводська преса Донецько-Придніпровського регіону…………………………………………………………………………….50
Висновки до Розділу 2……………………………………………………...71

РОЗДІЛ 3 СТАН ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ДОНЕЦЬКО-ПРИДНІПРОВСЬКОГО РЕГІОНУ ТА УРЯДОВА ПОЛІТИКА ЩОДО ЙОГО РОЗВИТКУ У ВИСВІТЛЕННІ ГАЛУЗЕВОЇ ПРЕСИ…...……………………………………………………………………....73
3.1 Динаміка розвитку гірничої та металургійної промисловості регіону у 80-90-х рр. ХІХ ст..…………………………………………………………….73
3.2 Подолання наслідків негативних явищ у промисловості регіону на початку ХХ ст……………………………………………………………........100
3.3 Особливості відродження гірничо-металургійного комплексу та вплив на нього політичних подій 1904-1917рр…………………………………….115
Висновки до Розділу 3……………………………………………….......130

РОЗДІЛ 4 ВІДОБРАЖЕННЯ ДОСЯГНЕНЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ В ГАЛУЗЕВІЙ ПРЕСІ ДОНЕЦЬКО-ПРИДНІПРОВСЬКОГО РЕГІОНУ ......…………………………………………………………………..133
4.1 Наукові відкриття та науково-технічні розробки у гірничій і металургійній промисловості …………………………………………….....133
4.2 Роль гірничозаводської преси в розповсюдженні світового досвіду впровадження у виробництво технічних винаходів і вдосконалень…........151
Висновки до Розділу 4..……………………………………………….....168

ВИСНОВКИ……………...………………………………………………….....171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………177

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ГЗД – журнал ,,Горнозаводское дело”
ГЗЛ – журнал ,,Горнозаводской листок“
НТП – журнал ,,Новости техники и промышленности”
ЮИ – журнал ,,Южный инженер”
ЮРГЛ – журнал ,,Южнорусский горный листок”
КВГУ – Катеринославське вище гірниче училище
КГІ – Катеринославський гірничий інститут

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена декількома чинниками. Трансформаційні перетворення сучасної української економіки спрямовані на забезпечення сталого розвитку країни. Особлива роль у цьому процесі належить Донецько-Придніпровському економічному району, який почав формуватися у пореформені часи ХІХ ст. як індустріальний центр українських земель, що входили до складу Російської імперії. Майже півстоліття поспіль регіональна гірничозаводська промисловість базувалась на ринкових засадах. Зараз Донецько-Придніпровський економічний район – це територіально значний регіон з розвиненими енергетикою, паливним комплексом, металургією, машинобудуванням та хімічною промисловістю. Ретроспективний аналіз промислової еволюції регіону становить науковий інтерес для дослідників соціально-економічної історії України й істориків гірничої та металургійної справи.
В українській історіографії на початку ХХІ ст. постало питання про розширення джерельної бази для всебічного висвітлення динамічних процесів індустріалізації в умовах модернізації. Враховуючи, що дисертаційні дослідження традиційно спираються на широке коло історичних джерел, документальних та наративних, є потреба залучити до наукового аналізу галузеву періодичну пресу. Періодична преса як історичне джерело зайняла належне місце у вивченні нової історії України, але не всі періодичні видання в однаковій мірі залучалися істориками для аналізу. Це, перш за все, стосується регіональних галузевих періодичних видань, зокрема професійно-технічних журналів. Найчастіше такі журнали були приватними виданнями або репрезентували інтереси корпоративних організацій підприємців, технічної інтелігенції та працівників відповідної галузі. Галузеві професійно-технічні журнали не перетворилися на вузько професійні, а набули комплексного, синтетичного характеру. Цьому сприяли як редактори-видавці, так і члени редакційних комітетів, а також функціонери відповідних організацій промисловців. На сторінках галузевих видань були представлені різноманітні форми подання інформації (документальна, поточно-хронікальна, особистісного характеру тощо). За матеріалами періодичної преси сучасний дослідник історії народного господарства, соціальної та економічної історії, проблем краєзнавства має змогу аналізувати документи державних владних структур, плани і звіти наукових товариств, аналітичні та критичні публікації сучасників подій структурних перетворень у промисловому комплексі, який розташовувався в межах українських земель. Гірничозаводська статистика, яку наводили галузеві журнали Донецько-Придніпровського регіону, містить дані про стан внутрішнього та зовнішнього ринку вугілля, металу, та іншої промислової продукції. Галузеві видання також поширювали передову інженерно-технічну думку видатних вітчизняних учених і винахідників, розповсюджували передовий закордонний досвід. Соціальний конфлікт, який загострився в умовах ринкової економіки, був відображений на сторінках галузевої періодики, де пропонувалися шляхи його розв’язання. Сучасників має зацікавити історичний досвід формування державної політики та забезпечення її ефективності у період, коли закладалися підвалини буржуазного суспільства.
Отже, все це свідчить, що одним із актуальних завдань сучасної історичної науки є дослідження процесу промислового розвитку Донецько-Придніпровського регіону та вивчення всього спектру економічних, виробничих, соціальних і науково-технічних питань, які ставила та вирішувала галузева періодика, своєрідна скарбниця джерел епохи індустріалізації регіонів України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Визначені чинники свідчать про актуальність обраної теми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводиться згідно з науковою програмою у межах держбюджетної планової теми “Проблеми соціально-економічного та культурного розвитку Наддніпрянщини нової та новітньої доби” (0107U006350), яка виконується колективом кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету.
Метою дослідження є вивчення стратегій презентації та виявлення ключових проблем становлення і розвитку гірничо-металургійної промисловості Донецько-Придніпровського регіону на сторінках галузевої преси України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Згідно з метою дослідження необхідно вирішити такі завдання:
- проаналізувати стан наукової розробки проблеми, визначити методологічні принципи та наукові методи дослідження;
- систематизувати та ввести до наукового обігу архівні й опубліковані джерела для всебічного розгляду процесу промислового розвитку Донецько-Придніпровського регіону;
- з’ясувати місце, роль та значення галузевої періодичної преси Півдня Росії в російській технічній періодиці;
- визначити періоди та простежити еволюцію гірничо-металургійної промисловості Донецько-Придніпровського регіону на основі фронтального аналізу матеріалів професійно-технічних періодичних видань;
- охарактеризувати урядову політику щодо промислового розвитку регіону та вирішення соціально-економічних питань крізь призму публікацій галузевої періодики;
- визначити форми та методи пропаганди актуальних наукових розробок у вітчизняній гірничій і металургійній галузях промисловості та їх презентації на сторінках технічних журналів;
- дослідити стратегію представлення в гірничозаводській періодиці запозичення та впровадження закордонного досвіду в гірничій і металургійній галузях промисловості Донецько-Придніпровського регіону.
Об’єктом дослідження є промисловий розвиток Донецько-Придніпровського регіону наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Предметом дослідження є процес промислового розвитку Донецько-Придніпровського регіону кінця ХІХ – початку ХХ ст. у відображенні видань галузевої преси. Визначення місця та ролі гірничозаводської преси регіону в технічній журналістиці Російської імперії, вивчення стану гірничо-металургійного комплексу Донецько-Придніпровського регіону й урядової політики щодо його розвитку.
Хронологічні межі роботи охоплюють кінець ХІХ – початок ХХ століття. Нижня межа – 80-і рр. ХІХ ст. – обумовлена тим, що саме в той час починається формування промислових районів загальноросійського значення, а саме: Криворізько-Придніпровського – із залізорудною та марганцевою галузями, Донбасу з розвинутою гірничою справою, а також Харківського – з машинобудівною промисловістю, які остаточно склалися на середину 90-х рр. ХІХ ст. Наприкінці 70-х - на початку 80-х рр. виникали труднощі становлення буржуазного суспільства, спостерігалися локальні кризи у промисловому розвитку Півдня Росії, що викликало потребу у рішучих спільних діях промисловців і підприємців. Необхідно було привернути увагу уряду, забезпечити сприятливі умови для подолання наслідків кризових проявів і створення потужного гірничо-металургійного комплексу – індустріального Донецько-Придніпровського регіону. Відповідаючи потребам часу, у 1880 р. починає виходити друком перше регіональне галузеве видання “Южнорусский горный листок” (далі ЮРГЛ), яке презентувало проблеми гірничої та гірничозаводської галузей регіону. Згодом з’являються інші періодичні видання. У 1888 р. – “Горнозаводской листок“ (далі ГЗЛ), у 1908 р. –
“Новости техники и промышленности“ (далі НТП), у 1910 р. – “Горнозаводское дело” (далі ГЗД), у 1914 р. “Южный инженер” (далі ЮИ). Всі ці професійні галузеві періодичні видання відображали індустріальний розвиток регіону, складний шлях від обрання стратегії та тактики розвитку у 80-х рр. ХІХ ст. через піднесення наприкінці ХІХ ст. до потрясінь часів локальних промислових та світових економічних криз і депресії
(1900-1908 рр.), промислового піднесення (1909-1913), а також військового лихоліття (1914-1917).
Верхня межа – 1917 р. – обумовлена часом глобальних соціально-економічних перетворень, що знаменували собою закінчення капіталістичного розвитку країни, зміну форм власності промислових підприємств. Одразу після Великої Жовтневої революції 1917 р., а саме 10 листопада 1917 р., вийшов декрет про пресу. Радянський уряд заборонив “буржуазні видання”, якими вважалися приватні періодичні видання, а також органи організацій промисловців-підприємців. В країні почала створюватися нова мережа газет та журналів.
Територіальні межі дисертаційної роботи мають три виміри визначення. Перший вимір – територіальний, це визначення регіону сучасниками, які використовували термін “южный горнозаводской район Российской империи“. Другий вимір – соціально-економічний, це визначення регіону представниками з’їздів гірничопромисловців Півдня Росії. У 1880 р. до поняття Південь Росії, головним чином, відносили Катеринославську губернію, а в 1900 р. до цього поняття входили Харків, Катеринослав, Херсон, Таврійська губернія, а також область Війська Донського. Радянські енциклопедичні видання трактували це поняття саме таким чином. Третій вимір – промисловий або індустріальний, який визначив вітчизняний історик В.В. Крутіков та використовували інші дослідники, – це поняття Донецько-Придніпровського економічного регіону. У радянські часи регіон трактувався як потужний економічний район СРСР, до складу якого входила територія Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, Харківської та Сумської областей УРСР (колишня Катеринославська, Херсонська губернії, південна частина Харківської та західна частина області Війська Донського). Слід зазначити, що визначення регіону авторитетним істориком В.В. Крутіковим цілком відповідає дійсності на той час, але треба підкреслити, що особливо важливу роль відігравала саме та частина Херсонської губернії, де знаходився Криворізький залізорудний басейн. Цей регіон поєднав донецьке вугілля з криворізькою залізною рудою та нікопольською марганцевою рудою, що створило умови для будівництва металургійних заводів. Економіка цього району на той час становила компактну цілісність промисловості, сільського господарства та транспорту, а економічно-територіальна єдність виробничих зв’язків сприяла формуванню головного промислового регіону України – Донецько-Придніпровського.
В роботі дослідника О.П. Саманцова територіальні межі Донецько-Придніпровського регіону окреслено сучасними Донецькою, Дніпропетровською, Запорізькою та Луганською областями України [695]. Такий підхід теж має право на існування, але, на нашу думку, визначення географії регіону В.В. Крутіковим є більш обґрунтованим [606].
Харківська губернія, зокрема її південна частина, і місто Харків, яке на той час посіло третє місце за кількістю мешканців після Одеси (404 тис. мешканців) та Києва (248 тис. мешканців), стало 174-тисячним містом, в якому зосереджувалася торгівля й промисловість [711, 153], входять до кола наших наукових інтересів і вписуються у географічні межі нашого дослідження, тому що, по-перше, Харків став центром важкої промисловості Півдня Російської імперії, по-друге, з 1880 р. саме у Харкові відбувалися з’їзди гірничопромисловців Півдня Росії, а також друкувалися видання галузевої преси гірничої та металургійної промисловості ( ЮРГЛ, ГЗЛ, ГЗД),. По-третє, у 90-х рр. ХІХ ст. значно зросла потреба у спеціалістах з гірничо-металургійною освітою. За право відкриття гірничого інституту змагалися два промислових центри – Харків та Катеринослав [496; 497]. У 1899 р. в Катеринославі було засновано Вище гірниче училище (КВГУ), а місто перейняло естафету від Харкова і стало другим центром галузевої преси гірничої та металургійної промисловості (НТП, ЮИ).
Методи дослідження. Принципи історизму, достовірності та об’єктивності дозволяють дослідити процес формування та розвитку Донецько-Придніпровського регіону у висвітленні галузевої преси. Застосування принципів системності та всебічності дає змогу вивчити закономірності промислового розвитку регіону у зв’язку з економічними, соціальними та політичними процесами. За допомогою логічного методу розкривається роль і місце галузевої преси у висвітленні промислового розвитку регіону. У дисертації також було застосовано різноманітні методи: загальнонауковий, загально-історичні, спеціально-історичні та інші. Застосовані методи дали змогу отримати достовірні результати, досягти мети дослідження й зробити відповідні висновки.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше: а) здійснено спробу визначення та системного дослідження періодів промислового розвитку Півдня Росії (1880-1917 рр.) у висвітленні галузевої преси;
б) проаналізовано матеріали 850 номерів професійно-технічних журналів, які відображали процес формування Донецько-Придніпровського індустріального регіону, та визначено вплив діяльності членів редакційних комітетів періодичних видань на консолідацію зусиль урядовців, гірничопромисловців і працівників галузі в підвищенні ролі та значення регіону; в) вивчені та введені до наукового обігу матеріали приватного гірничозаводського журналу “Южнорусский горный листок” (1880-1887 рр.) як одного з основних джерел з економічної історії України 80-х рр. ХІХ ст.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що одержані результати можуть бути використані для подальшого наукового дослідження історії розвитку Донецько-Придніпровського регіону періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст., у розробці курсів лекцій для вищих навчальних закладів, програм і навчально-методичного забезпечення спецкурсів та семінарів з економічної та соціальної історії України. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані також при викладанні краєзнавства в навчальних закладах області.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно здійснив комплексний аналіз найважливіших проблем і шляхів їх вирішення у процесі промислового розвитку Донецько-Придніпровського регіону наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. через системне вивчення та класифікацію матеріалів галузевої преси регіону за тридцять сім років (1880-1917 рр.).
До наукового обігу вперше введено значний пласт матеріалів галузевої преси, особливо такого видання як ЮРГЛ – комплексного джерела з економічної історії України 80-х рр. ХІХ ст.
При підготовці статей у співавторстві з Ю.М. Чекушиною про видатних діячів гірничозаводської справи Донецько-Придніпровського регіону
М.Ф. фон Дітмара, А.Ф. Мевіуса та О.А. Ауербаха автором роботи були проаналізовані їх публікації в галузевій пресі та матеріали, які були присвячені діяльності цих представників гірничої галузі промисловості. Результати, які були одержані, використовуються в дисертації.
Представлена дисертація є самостійним науковим дослідженням, а одержані результати та зроблені висновки базуються на матеріалах, які дисертант вивчив та проаналізував особисто.
Апробація результатів дослідження. Робота пройшла апробацію на міжнародних і регіональних конференціях, які відбулися в Національному гірничому університеті та Дніпропетровському національному університеті, зокрема:
- Міжнародна наукова конференція “Революція і суспільство”. – Дніпропетровськ: НГУ, 2005.
- 5-а регіональна краєзнавча конференція “Проблемні питання історії міст і сіл Придніпров’я”. – Дніпропетровськ: НГУ, 2006.
- Міжнародна наукова конференція “Наддніпрянська Україна в контексті історичного розвитку Центрально-Східної Європи”. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006.
- Міжнародна наукова конференція “Німці України й Росії в конфліктах і компромісах ХІХ – ХХ ст.“ – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007.
- Міжнародна науково-методична конференція “Самостійна робота студентів: соціологічний та психолого-педагогічний аспекти”. – Дніпропетровськ: НГУ, 2009.
- 9-а регіональна краєзнавча конференція “Особистості та їх спадщина в історії і культурі Придніпров’я ХVIII – ХХ ст.” – Дніпропетровськ: НГУ, 2010.
Публікації. Результати дослідження викладено у 13 наукових публікаціях обсягом 8,8 друкованих аркушів: із них 11 статей обсягом 7,4 друкованих аркушів у фахових наукових виданнях, визначених ВАК України, та 3 статті у співавторстві.
Структура роботи обумовлена логікою розкриття теми, метою дослідження і складається зі вступу, 4 розділів (10 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження промислового розвитку Донецько-Придніпровського регіону наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у висвітленні галузевої преси дає можливість зробити такі висновки, які узагальнюють результати пошукової та теоретико-дослідницької роботи, проведеної автором.
Стан розробок в історіографії свідчить про актуальність вибраної теми. Різноманітні аспекти промислового розвитку Донецько-Придніпровського регіону в зазначений період знайшли своє відображення в історичній літературі, проте промисловий розвиток регіону у висвітленні галузевої преси ще не став предметом системного вивчення. Аналіз дослідницьких робіт із кінця ХІХ ст. та по теперішній час свідчить, що автори вивчали соціальні, економічні, політичні проблеми, але використовували галузеву пресу як другорядне джерело або не використовували зовсім. Саме детальне дослідження матеріалів регіональної галузевої преси дало можливість вивчити соціально-економічну ситуацію в регіоні, його культуру та культурний ландшафт.
Головними джерелами дослідження процесу промислового розвитку в регіоні у висвітленні галузевої преси є загальна та спеціальна періодика, а саме регіональна галузева періодика гірничої та гірничозаводської промисловості, архівні документи, статистичні дані, спогади та мемуарна література.
Технічні періодичні видання набули поширення в першій чверті
ХІХ ст. Першим вагомим представником технічної періодики, який був присвячений гірничій справі, став “Горный журнал”, що виходив у Петербурзі. Поява цього журналу була важливою подією в культурному та науковому житті Російської імперії. Розвиток гірничої справи в різних регіонах країни обумовив появу регіональної галузевої преси на Уралі, в Сибіру, на Кавказі та на Півдні Росії. Бурхливий розвиток кам’яновугільної та металургійної промисловості в Донецько-Придніпровському регіоні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. сприяв появі в Харкові та Катеринославі 19 технічних видань, 10 з яких були присвячені гірничій і металургійній промисловості. Регіональні галузеві видання “Южнорусский горный листок”, “Горнозаводской листок”, “Горнозаводское дело”, “Южный инженер” є цінним, важливим і комплексним джерелом для вивчення промислового розвитку Донецько-Придніпровського регіону. Ці галузеві видання відтворювали соціально-економічну та культурну ситуацію в країні та в промисловому регіоні, наводили документи, урядові розпорядження, закони, матеріали з’їздів південних гірничопромисловців, статистичні дані. Редакторами гірничої галузевої преси Донецько-Придніпровського регіону були високоосвічені фахівці своєї справи – гірничі інженери, які закінчили Гірничий інститут у Петербурзі (М.І. Яшевський. С.М. Сучков,
М.Ф. фон Дітмар) або КВГУ (М.І. Іванов, Й.І. Танатар). Видавцями були самі редактори або професійні об’єднання, товариства, наприклад, з’їзд гірничопромисловців Півдня Росії або Товариство гірничих інженерів, які закінчили КВГУ. Вони використовували свої галузеві видання як трибуну для дискутування та вирішення соціально-економічних, науково-технічних, виробничих проблем гірничої та гірничозаводської галузей промисловості.
Наприкінці ХІХ ст. галузеві видання висвітлювали діяльність уряду щодо забезпечення розвитку молодої гірничої та гірничозаводської промисловості. Вони приділяли увагу таким напрямкам діяльності уряду, як: організаційно-адміністративний, залізничний транспорт, протекціоністська політика та робітниче питання.
Під час промислово-економічної кризи 1900-1903 рр. галузева преса висвітлювала діяльність уряду, що була спрямована на запобігання погіршенню кризової ситуації в галузі та на подолання важких наслідків кризи. Державні діячі, гірничопромисловці, вчені на сторінках галузевої преси аналізували чинники, які впливали на кризову ситуацію, розробляли заходи, щоб поліпшити стан промисловості. Небезпечна соціально-економічна кризова ситуація склалася в цей час у
Донецько-Придніпровському регіоні. У галузевій пресі відзначався високий рівень нещасних випадків, смертей та каліцтв у кам’яновугільній і металургійній галузях промисловості. Саме в цей складний момент визріла необхідність запровадження Закону від 2 червня 1903 р. про відшкодування збитків від нещасних випадків, виплати допомоги у випадку смерті або каліцтва. На сторінках галузевої преси дискутувалася необхідність введення цього закону, публікувалися закони, які стосувалися правил безпеки на виробництві.
У період після промислово-економічної кризи 1900-1903 рр., після російсько-японської війни та першої російської революції 1905-1907 рр. промисловість країни знаходилася у важкому стані. Галузева преса аналізувала цю складну ситуацію і висвітлювала діяльність уряду, спрямовану на відродження гірничої та гірничозаводської галузей промисловості. Багато уваги в цей час галузева преса приділяла роботі залізничного транспорту, діяльності Харківського Комітету з перевезення мінерального палива, руди, флюсів, солі та чавуну. Робітниче питання в післякризовий період та в роки першої російської революції 1905-1907 рр. набуло особливої гостроти, що знайшло своє відображення в галузевій періодиці. Урядові розпорядження, що публікувалися в галузевих виданнях, свідчать про заходи, до яких звертався уряд, щоб завадити поширенню робітничого руху. Після 1905 р., як свідчать матеріали галузевої преси, хвиля страйків почала спадати, виступи робітників набули економічного характеру. Урядові розпорядження, які публікували галузеві видання, були присвячені заробітній платі, тривалості робочого дня, безпечним умовам праці на виробництві, страхуванню, виплатам допомоги у випадку смерті або каліцтва на виробництві.
У регіональній галузевій пресі постійно аналізувався стан промисловості, характеризувалися успіхи й недоліки гірничої та гірничозаводської промисловості. Процес швидкого розвитку промисловості на капіталістичній основі наприкінці ХІХ ст. знайшов своє відображення на сторінках галузевої періодики. Вона підтримувала ділове ставлення до гірничої та металургійної промисловості, сприяла припливу крупних іноземних капіталів у ці галузі. Статистичні дані, які наводилися в галузевій періодиці, свідчили, що видобуток вугілля протягом десятиріччя
(з 1888 р. до 1898 р.) зріс у 3,5 рази, виплавлення чавуну на мінеральному паливі зросло в 16 разів, а кількість доменних печей зросла з 6 до 34. Публікації в галузевій пресі також підтверджували, що в цей період відбувався процес концентрації промисловості. На 12 південних заводах було вироблено 24,4 млн. пуд. заліза та сталі – третину всього виробництва в країні. Зростали акціонерні підприємства, їх основний капітал зріс у 4,5 рази. Галузева преса констатувала, що Донецько-Придніпровський регіон став головним постачальником металу для Росії, а Російська імперія вийшла на п’яте місце з виробництва металу після промислово розвинених країн: Франції, Німеччини, Великої Британії та Північної Америки. Публікації в галузевій періодиці інформували про інтенсивне будівництво залізниць, під’їзних шляхів, про створення Харківського Комітету з перевезення гірничозаводських вантажів, про роботу з’їздів південних гірничопромисловців. Представники з’їздів південних гірничопромисловців на сторінках галузевої преси дискутували проблеми, вирішували питання, пов’язані з розвитком гірничої та металургійної промисловості.
Аналіз публікацій органів галузевої періодики свідчить, що питання розвитку гірничодобувної та металургійної промисловості редакційний комітет розглядав як найбільш актуальні. Проблеми стану галузі висвітлювалися в звітах, коментарях, відгуках на публікації преси та в оглядових і аналітичних статтях. У роки світової промислово-економічної кризи на сторінках галузевої преси публікувалися матеріали, які були присвячені важкому стану гірничої та металургійної промисловості регіону. Автори галузевих видань аналізували ситуацію, визначали чинники, які впливали на неї. Скорочення споживання вугілля викликало скорочення його видобутку. Це, в свою чергу, обумовило скорочення видобутку залізної руди та призвело до зменшення обсягів виплавлення чавуну. Статистичні матеріали в галузевих виданнях красномовно свідчили про важкий стан галузі. Однак уже в 1903 р. видобуток твердого палива в Донецькому басейні був вище, ніж у минулі роки, і складав 65% загального видобутку Російської імперії за цей же рік. Обсяг же виплавлення чавуну склав 56% загального обсягу чавуну, який виплавлявся у п’яти головних регіонах Російської імперії.
Після промислово-економічної кризи 1900-1903 рр., як свідчить аналіз публікацій галузевої преси, відбувалося пожвавлення російської промисловості. Не дивлячись на складну політичну ситуацію – російсько-японську війну та першу російську революцію 1905-1907 рр., – в російській промисловості відбувався поступовий прогрес, який був незначним у період з 1905 р. до 1908 р., а починаючи з 1909-1910 рр. промисловість почала розвиватися швидкими темпами. Протягом шести років (1908-1914) обсяги капіталів зросли втроє. Серед акціонерних компаній на першому місці були гірничі, а на третьому – металургійні компанії. Статистичні й аналітичні матеріали галузевої преси підтверджують, що відбувалося прогресивне зростання видобутку та вивезення мінерального палива з регіону. Наприклад, у 1912 р. видобуток вугілля в Донецько-Придніпровському регіоні досяг 1 282 293 тис. пуд., а вивезення – 1 006 228 тис. пуд. Швидко зростав видобуток залізної руди, яка була необхідна для роботи металургійних заводів. Досить швидкими темпами розвивалася в цей період металургійна промисловість регіону, вона забезпечувала 69% загальноросійського виробництва чавуну, 57% сталі, 58% прокату. Темпи індустріального розвитку в країні та в регіоні були дуже високими, більшими, ніж у розвинених державах, але Росія випускала промислової продукції менше, ніж Німеччина, Велика Британія, Франція та США. Ще більшим було відставання Російської імперії з розрахунку промислового виробництва на душу населення. Галузева преса постійно приділяла увагу роботі залізничного транспорту, який був каталізатором прогресу різних галузей промисловості. На сторінках галузевої періодики висвітлювалися проблеми наукового вивчення Донецького басейну, створення геологічних карт.
Одна з найголовніших проблем, яка знайшла своє відображення на сторінках регіональної галузевої преси, стосувалася наукових відкриттів і науково-технічних розробок та винаходів і розповсюдження передового світового досвіду впровадження у виробництво технічних винаходів та вдосконалень. За формою подання матеріалу ці публікації можна розподілити на переклади науково-технічних матеріалів з іноземних журналів, переклади науково-технічних матеріалів із коментарем, переклади патентів, наукові рецензії та бібліографічні матеріали, доповіді на засіданнях товариств і конгресів, матеріали про виставки досягнень, звіти про закордонні поїздки. За тематикою матеріали галузевої преси були присвячені найбільш актуальним питанням гірничої та гірничозаводської галузей промисловості. Аналіз науково-технічних матеріалів, які були надруковані в регіональній галузевій пресі наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., свідчить про те, що галузева преса, по-перше, розповсюджувала передовий на той час іноземний і вітчизняний досвід упровадження науково-технічного прогресу в гірничій та металургійній галузях. По-друге, матеріали галузевої преси були спрямовані на активізацію науково-технічних досліджень у цих галузях.
По-третє, автори, здебільшого вчені, гірничопромисловці, державні діячі, всебічно аналізували стан справ у галузі, торкаючись як питань технічного переозброєння, наукових досягнень, так і соціальних проблем.
Отже, наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. завдяки розвитку гірничої та гірничозаводської промисловості в Донецько-Придніпровському регіоні почала розвиватися галузева преса, яка висвітлювала актуальні проблеми найважливіших галузей регіону, сприяла не тільки промисловому розвитку, а й культурному життю краю, завдяки чому, використовуючи регіональну галузеву пресу, можна одержати цінну та корисну інформацію з економічної історії України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
І. Джерела
а) архівні матеріали

1. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 1232. Відомості про промислові підприємства, бюджет, про тюрми та ін. у Катеринославській губернії, 1913 р., 66 арк.
2. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 335. Рапорти Катеринославського поліцмейстера, листування повітових справників і листування з Катеринославським губернським жандармським управлінням про страйки робітників і службовців на заводах і фабриках Катеринославської губернії, 1899 р., 164 арк.
3. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 236. Повідомлення міністру внутрішніх справ, листування з Бахмутським повітовим справником, департаментом поліції про революційні виступи робітників на Юзівських рудниках Бахмутського повіту,
1887 р., 200 арк.
4. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 432. Справа про революційні виступи робітників на гірничозаводських та фабричних підприємствах Катеринослава та Катеринославської губернії, 1903 р., 332 арк.
5. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 481. Справа про революційні виступи робітників на Карповському руднику в Бахмутському повіті, 1905 р., 27 арк.
6. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 472. Справа про страйки робітників на рудниках і виступах селян з аграрного питання, 1905 р.,170 арк.
7. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 483. Справа про революційну діяльність членів РСДРП у Луганську та Слав’яносербському повіті Катеринославської губернії, 1905 р., 81 арк.
8. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 484. Справа про страйки робітників на заводах і рудниках Слав’яносербського повіту Катеринославської губернії, 1905 р., 38 арк.
9. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 435. Справа про страйки робітників на гірничозаводських та фабричних підприємствах в Бахмутському та інших повітах і про виступи селян проти поміщиків, 1904-1905 р., 381 арк.
10. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 548. Повідомлення Маріупольського поліцмейстера про розповсюдження Маріупольським і Донецьким комітетами РСДРП революційних прокламацій “До всіх робітників м. Маріуполя”, “Розгін Думи” та ін., 1905 р., 48 арк.
11. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 577. Справа про революційні виступи робітників на заводах, рудниках у Бахмутському, Слав’яносербському, Маріупольському та ін. повітах Катеринославської губернії, 1907-1911 рр., 389 арк.
12. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 559. Справа про діяльність бойової організації соціалістів-революціонерів у Катеринославській губернії, 1907-1908 рр., 530 арк.
13. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 482. Справа про страйки робітників на Брянському, Бєлянському та ін. рудниках у Бахмутському і Слав’яносербському повітах, 1905 р., 154 арк.
14. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 477. Справа про страйки робітників на заводах і рудниках Бахмутського повіту Катеринославської губернії, 1905-1906 рр., 105 арк.
15. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 487. Справа про страйки робітників на заводах Маріуполя й виступи селян у Маріупольському повіті, 1905 р., 53 арк.
16. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 984а. Заяви різних осіб про звільнення від висилання за межі Катеринославської губернії, тюремного ув’зянення, та листування з головним тюремним управлінням, повітовими справниками та ін. установами
м. Катеринослава та Катеринославської губернії про надання різних відомостей та по ін. питанням, 1908-1910 рр., 482 арк.
17. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 1267. Справа про вибух газу у шахті № 2 Орлово-Оленівського рудника Слав’яносербського повіту, 1914 р., 27 арк.
18. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 11 Канцелярія Катеринославського губернатора. 1871-1917 рр.
оп. 1
Спр. 1228. Справа про пожежу на Гірсько-Іванівському руднику поблизу залізничної станції Гірсько-Іванівська Слав’яносербського повіту Катеринославської губернії, 1914 р., 33 арк.
19. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 463 Дніпровський металургійний завод Південнодніпровського металургійного товариства. 1903-1919 рр.
оп. 1
Спр. 18. Зібрання узаконень та розпоряджень Тимчасового уряду, повідомлення адміністрації Дніпровського, Єнакієвського металургійних заводів, заводу “Наваль” про страйки робітників та службовців. Перелік металургійних заводів Півдня, 1917-1918 рр., 202 арк.
20. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 463 Дніпровський металургійний завод Південнодніпровського металургійного товариства 1903-1919 рр.
оп. 1
Спр. 17. Постанова Тимчасового уряду про зміну порядку стягнень та покарань робітників, відомості про кількість робітників та військових на Дніпровському і Брянському заводах. Листування з Правлінням товариства про страйки службовців заводу, 1917-1918 рр., 56 арк.
21. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 463 Дніпровський металургійний завод Південнодніпровського металургійного товариства 1903-1919 рр.
оп. 1
Спр. 19. Протоколи загальних зборів Союзу металургійної та залізоробної промисловості, листування про встановлення шестигодинного робочого дня для службовців заводів, список службовців Криворізьких рудників
за 1916-1917 рр., 1917 р. 209 арк.
22. Державний архів Дніпропетровської області
Ф. 566 Управління Катерининської залізниці. м. Катеринослав. 1897-1919 рр.
оп. 1
Спр.1. Альбом використаних креслень будівництва гілки Мушкетово-Доля Катеринославської залізниці, 1897 р., 33 арк.
23. Архів Національного гірничого університету, м. Дніпропетровськ
оп. 1
Спр. 1363. Особиста справа Танатара Йосипа Ісааковича, 1912 р., 326 арк.

б) опубліковані джерела
24. Авдаков Н.С. [Текст] / Н.С. Авдаков // Горнозаводской листок (далі ГЗЛ). – 1897. – № 2. – С. 2804-2806.
25. Авдаков Н.С. Брикетное и коксовое производство [Текст] / Н.С. Авдаков // Южнорусский горный листок (далі ЮРГЛ). – 1883. – № 63. – С. 522.
26. Авдаков Н.С. Где следует строить на юге чугуноплавильные заводы? [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1886. –№ 148-149. – С. 1996.
27. Авдаков Н.С. Доклад ХХІІ съезду горнопромышленников Юга России [Текст] / Н.С. Авдаков // ГЗЛ. – 1897. – № 24. – С. 3160-3164.
28. Авдаков Н.С. Донецкая каменноугольная промышленность: рынки сбыта и пути сообщения [Текст] / Н.С. Авдаков // ГЗЛ. – 1895. –№ 23. –С. 2386-2388.
29. Авдаков Н.С. Железная и каменноугольная промышленность на Юге России [Текст] / Н.С. Авдаков // ГЗЛ. – 1891. – № 2. –С. 856-861.
30. Авдаков Н.С. Заметки о горной промышленности в России [Текст] /
Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1886. – № 148-149. – Т. XIII. – C. 1994-1997.
31. Авдаков Н.С. Заметки о результатах буровых разведывательных работ [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1880. – Т. IV. – C. 347.
32. Авдаков Н.С. Каменноугольная промышленность и ископаемые материалы на Всероссийской промышленно-художественной выставке в Москве [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1882. – Т. V. – № 55, 56, 57, 60.
33. Авдаков Н.С. Каменный уголь и нефтяная промышленность [Текст] / Н.С.Авдаков // ЮРГЛ. – 1886. – № 140-141. – С. 1883-1885.
34. Авдвков Н.С. Мариупольский порт и Керчь-Еникальский пролив [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1881. – № 12. – С. 195.
35. Авдаков Н.С. О будущности нефтяного топлива и о конкуренции Бакинской нефти с Донецким каменным углем. Доклад в Харьковском отделении Императорского Русского Технического Общества в 1883 г. [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1883. – Т.VII. – С. 892-893.
36. Авдаков Н.С. О направлении предпринимаемых правительством разведочных работ в западной части Донецкого бассейна [Текст] /
Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1881. – № 7. – C. 137-138.
37. Авдаков Н.С. О новых изменениях таможенного тарифа по отношению к горнозаводским продуктам [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1885. –
Т. Х. – № 12. – С. 1555-1558.
38. Авдаков Н.С. О перевозках минерального топлива в Донецком бассейне [Текст] / Н.С. Авдаков // ГЗЛ. – 1893. – № 17. – С. 1617-1619.
39. Авдаков Н.С. О предстоящих научных геологических исследованиях Донецкого бассейна [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1885. – № 115. –
С. 1443-1445.
40. Авдаков Н.С. Об урегулировании продажи водки на каменноугольных копях и горных заводах в Донецком бассейне [Текст] / Н.С. Авдаков // ГЗЛ. – 1888. – № 19. – С.224-225.
41. Авдаков Н.С. Обзор постепенного развития горного промысла на Юге России [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1880. – № 2-5. – С. 2-5, 65-70.
42. Авдаков Н.С. Обзор торговли минеральным топливом в России за 1884 –1885 гг. [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1885. – Т. ХІ. – № 125. –
С. 1535-1537.
43. Авдаков Н.С. Обзор условий для развития железной промышленности на юге России и о дальнейших для этого мероприятиях [Текст] /
Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1885. – Т. ХІV. – № 131-132. – C. 1751-1763.
44. Авдаков Н.С. По вопросу о пошлинах на иностранный чугун [Текст] / Н.С. Авдаков // ГЗЛ. –1897. – № 23. – С. 3139 - 3143; № 24. – С. 3164.
45. Авдаков Н.С. По поводу размеров таможенной пошлины на иностранный уголь [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ – 1884. – Т. ІХ. – № 93. –
C. 1163-1165.
46. Авдаков Н.С. Положение о горнопромышленных съездах Южной России [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1886. –№ 148-149. – С. 1999-2002.
47. Авдаков Н.С. Русская горная промышленность и русско-германская таможенная война [Текст] / Н.С. Авдаков // ГЗЛ.– 1893. –№ 19.– С. 1639-1640.
48. Авдаков Н.С. Русская металлическая промышленность [Текст] /
Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1880. – № 112. – С. 192-195.
49. Авдаков Н.С. Таможенные законодательные меры [Текст] / Н.С. Авдаков // ЮРГЛ. – 1884. – № 97. – С. 1124.
50. Акционерное дело в России за пятилетие 1899–1903 [Текст] // ГЗЛ. – 1904. – № 18. – С. 6814-6816.
51. Александр Андреевич Ауэрбах. По поводу 50-летия деятельности его в горной промышленности // Горнозаводское дело (далі ГЗД). –1914. – № 6. – С. 8498-8500.
52. Ауэрбах А.А. Воспоминания о начале развития каменноугольной промышленности в России [Текст] /А.А. Ауэрбах // Русская старина. – 1909. Т. 138. – № 6; Т. 140. – № 10, № 12.
53. Безденежье и перепроизводство [Текст] // ГЗЛ. – 1904. – № 49. – С.7367-7370; №50. – С. 7389-7392; № 51. – С. 7404-7407.
54. Бекетов М.М. Лекции по физической химии. Восстановление металлов из оксидов [Текст] / М.М. Бекетов // ЮРГЛ. – 1886. – № 142. – С. 1912-1918; № 143. – С. 1928-1934.
55. Бечеллери А. Врубовые машины в каменноугольных копях Северо-Американских Соединенных штатов [Текст] / А. Бечеллери. Пер.
Е.А. Лихачевского // ГЗЛ. – 1901. – № 2. – С. 4723; № 6. – С. 4835; № 7. – С. 4868; № 8. – С. 4901-4902; №. 11. – С. 4990.
56. Библиография. Е.И. Рагозин. Железо и уголь на юге России [Текст] // ГЗЛ. – 1895. – № 12. – С. 2227; № 13. – С. 2237-2238.
57. Близок ли промышленный кризис [Текст] // ГЗД. – 1913. – № 27-28. –
С. 7444-7447.
58. Бокий Б. Несколько слов по поводу безканатного шахтного подъема системы инженера механика Савинова [Текст] / Б. Бокий // ГЗЛ. – 1903. – № 16. – С. 6225-6227.
59. Борисяк Н.Д. О развитии горного промысла на Юге России (речь) [Текст] / Н.Д. Борисяк // Горный журнал. – 1868. – № 11. – С. 263-270.
60. Бургерс Г. О новой конструкции доменной печи. Доклад на международном конгрессе горнопромышленников и металлургов в Париже [Текст] / Г. Бургерс. Пер. С. Ф–в // ГЗЛ. – 1901. – № 7. –
С. 4872-4874.
61. В защиту каменноугольной промышленности на юге России [Текст] // ГЗЛ. – 1888. – № 9. – С. 102.
62. Виборг Дж. Применение нагретого дутья к процессу Бессемера. [Текст] / Дж. Виборг. Пер. В. Данчич // ГЗЛ. – 1902. – № 14. – С. 4373-4375.
63. Винтермайер А. О способе подъема по системе Коере [Текст] /
А. Винтермайер // ГЗД. – 1913. – № 17. – С. 7199-7200.
64. Война и горнопромышленные ценности [Текст] / Н.П. // ГЗЛ. – 1904. –
№ 10. – С. 6681-6682.
65. Вольский А.А. Итоги и задачи южной каменноугольной промышленности [Текст] / А.А. Вольский // Вестник финансов, промышленности и торговли. – 1903. – № 44. – C. 134-151.
66. Вольский А. К вопросу о рациональной профили доменных печей [Текст] / А.Вольский // ГЗЛ. – 1896. – № 13. – С. 2599-2600.
67. Вольский В. О буровых штангах [Текст] / В. Вольский. Пер. И.К. // ГЗЛ. – 1900. – № 2. – С. 4726; 1901. – № 12-13. – С. 5007; № 16. – С. 5109.
68. Вопрос о недрах и развитие горной промышленности с 1808 по 1908 г. [Текст] Сост. Князь Абамелек-Лазарев. Изд. второе. Измененное и дополненное. СПб. – 1910.
69. Вопрос о недрах. По поводу трудов последних съездов горнопромышленников Юга России, правительственных комиссий по вопросу о праве на недра в связи с дроблением земельной собственности [Текст] // ГЗД. – 1914. – № 2. – C. 8350-8354.
70. Вопрос о современном положении и о возможном развитии Донецкой каменноугольной промышленности Юга России [Текст] // ГЗД. – 1913. – № 51. –C. 8245-8249.
71. Второй Всероссийский съезд деятелей по практической геологии и разведочному делу [Текст] // ГЗД. – 1912. – № 11 – C. 4722-4726.
72. Второй Всероссийский съезд по горному делу, металлургии и машиностроению [Текст] // ГЗД. – 1913. – №13-14. – С. 7078-7079.
73. ІІ Южнорусский съезд представителей промышленности и торговли [Текст] // ГЗД. – 1913. – № 5. – С. 6751-6752; № 7. – С. 6819-6821.
74. Вывоз минерального топлива в порты Черного и Азовского морей через Мариуполь-порт и заграницу [Текст] // ГЗД . – 1913. – № 10. –
С. 6982-6984.
75. Высочайшее повеление. О дополнительных постановлениях к правилам для ведения горных работ в видах их безопасности [Текст] // ГЗЛ. – 1891. – № 13. – С. 1005-1006.
76. Высочайшее повеление. Об учреждении горного управления южной России [Текст] // ГЗЛ. – 1891. – № 12. – С. 993.
77. Гельзенкирхен Ф. Опыты над проникновением пламени через сетки предохранительных ламп [Текст] / Ф. Гельзенкирхен. Пер. С.Моравский // ГЗЛ. –1902. – № 6. – С. 5512-5514; № 7. – С. 5534-5535; № 8. – С. 5561-5563; № 9. – С. 5581-5583; № 10. – С. 5602-5603.
78. Генри Р.А. Теория парашютов и её практическое применение в конструкции парашюта с гидравлическим тормозом [Текст] / Р.А. Генри. Пер. С. Моравский // ГЗЛ. – 1902. –№ 10. – С. 5601-5602.
79. ГЗД [Текст]. – 1914.– № 2.– С. 9027; № 3. – С. 9081; № 24. – С. 9093.
80. ГЗД [Текст]. – 1915.– № 3.– С. 10309; № 4. –С. 10329-10333.
81. ГЗЛ [Текст]. – 1891. – № 3. – С. 848.
82. ГЗЛ [Текст]. –1891. – № 5. – С. 906-907.
83. ГЗЛ [Текст]. – 1891. – № 10. – С. 975-976.
84. ГЗЛ [Текст]. – 1891. – № 13. – С. 1005-1006.
85. ГЗЛ [Текст]. – 1892. – № 17. – С. 1065; № 21. – С.1101; №23. – 1129С.
86. ГЗЛ [Текст].– 1892. – № 8.– С. 1123.
87. ГЗЛ [Текст]. – 1892. – № 9. – С. 1151-1152.
88. ГЗЛ [Текст]. – 1892. –№ 10.– С. 1185.
89. ГЗЛ [Текст]. – 1892. – № 13. – С. 1227.
90. ГЗЛ [Текст]. – 1892. – № 16. – С. 1316.
91. ГЗЛ [Текст]. – 1895. – № 13. – С, 2237-2238; № 14. – С. 2245-2246.
92. ГЗЛ [Текст]. – 1896. – № 12. – С. 2587.
93. ГЗЛ [Текст]. – 1896. – № 15. – С. 2631.
94. ГЗЛ [Текст]. – 1900. – № 20. – С. 4537-4538.
95. ГЗЛ [Текст]. – 1900. – № 21.– С. 4560-4563; № 23. –С. 4633.
96. ГЗЛ [Текст]. – 1901. – № 10. – С.4931-4932; № 24.– С.5522 .
97. ГЗЛ [Текст]. – 1903. –№ 1. – С. 5921.
98. ГЗЛ [Текст]. – 1903. – № 26. – С. 6409.
99. Голлис Н.В. Сварочные печи Вирдаля. Улучшение сварочных печей [Текст] / Н.В. Голлис // ГЗЛ. – 1897. – № 23. – С. 3143-3145.
100. Гольдштейн И. Современное положение вопроса о синдикатах в России и за границей [Текст] / И. Гольдштейн // Народное хозяйство. – 1910. – № 4. – С.101-120.
101. Горная промышленность и закон 2 июня 1903 г. о вознаграждении потерпевших на работах и их семейств [Текст] // ГЗЛ. – 1903. – № 20. –
С. 6293-6295.
102. Горнозаводская промышленность в Екатеринославской губернии [Текст] // ГЗЛ. – 1889. – № 19. – C. 516-518.
103. Горнозаводская промышленность на юге России [Текст] // ГЗЛ. – 1903. – № 23. – С. 6351.
104. Горнозаводская промышленность на Юге России в 1886 г. [Текст] // ГЗЛ. – 1889. – № 6. – С. 364-365.
105. Горнотехническая контора Андрея Мевиуса [Текст] // ГЗЛ. – 1898. –
№ 11. – С. 3376.
106. ГЖ [Текст] – 1825. – С.XVII – XVIII.
107. ГЖ [Текст]. – 1877. – Т. 2. – С. 210-215.
108. Гуров О.В. Результаты артезианского бурения в районе г. Харькова [Текст] / О.В. Гуров // ЮРГЛ.– 1886. – № 139. – С. 1869-1875.
109. Дауде М. Новые коксовальные печи системы доктора Ф. фон Бауера [Текст] / М. Дауде // ГЗЛ. – 1901. – № 3-4. – С. 4763-4765.
110. ХХІХ съезд горнопромышленников Юга России [Текст] // ГЗЛ. – 1904. – № 46. – С. 7320-7322; № 47. – С. 7338-7339; № 49. – С. 7374-7377; № 50. – С. 7394-7395.
111. 25-летие деятельности Харьковского Комитета по перевозке минерального топлива, руды, соли, флюсов и чугуна [Текст] // ГЗД. – 1913. – № 51. – С. 8252-8254.
112. ХХV съезд горнопромышленников Юга России [Текст] // ГЗЛ. – 1900. – № 22. – С. 4597-4601.
113. XXIII съезд горнопромышленников Юга России [Текст] // ГЗЛ. –1898. – № 22. – С. 3569; 1899. – № 2. – С. 3648.
114. ХХVIII съезд горнопромышленников Юга России [Текст] // ГЗЛ. – 1904. –№ 30. – С. 7029-7032.
115. 200–летие горного ведомства в России [Текст] // ГЗЛ . – 1900. – № 20. – С. 4534-4536.
116. 19 января в Екатеринославе. (По поводу открытия отделения Общества горных инженеров) [Текст] // ГЗЛ. – 1900 – № 4. – С. 4156.
117. ІХ съезд горнопромышленников Юга России [Текст] // ЮРГЛ. – 1884. – № 104. – С. 1195-1197.
118. Действие вентилятора Patent Capell на Берестово-Богодуховском руднике [Текст] // ГЗЛ. – 1900. – № 11. – С. 4306-4308.
119. Дитмар Н.Ф. Закон 2 июня 1903 г. [Текст] / Н.Ф. Дитмар // ГЗЛ.
– 1903. – № 19. – С. 6278-6280.
120. Дитмар Н.Ф. Исследования бурением причин курской магнитной аномалии [Текст] / Н.Ф. Дитмар // ГЗЛ. – 1903. – № 13. – С. 6199-6202.
121. Дитмар Н.Ф. О пересмотре классификации продуктов железной промышленности [Текст] / Н.Ф. Дитмар // ГЗЛ. – 1904. – № 3. – С. 6553-6556.
122. Дитмар Н.Ф. О чернорабочих по закону 2 июня 1903 г. о вознаграждении потерпевших на работах [Текст] / Н.Ф. Дитмар // ГЗЛ. – 1904. – № 2. – С. 6531-6532.
123. Дитмар Н.Ф. Проект закона об ответственности предпринимателей за телесные повреждения и смерть их рабочих и служащих [Текст] /
Н.Ф. Дитмар // ГЗЛ. – 1903. – № 9. – С. 6067-6068.
124. Дитмар Н.Ф. Рассчетные средние платы чернорабочим Харьковского и Екатеринославского губернских по фабричным и горнозаводским делам присутствий [Текст] / Н.Ф. Дитмар // ГЗЛ. – 1904. – № 7. – С. 6630-6631.
125. Дитмар Н.Ф. Сведения о производительности южных металлургических заводов [Текст] / Н.Ф. Дитмар // ГЗЛ. – 1899. – № 3. – С. 3675.
126. Добыча и производство твердого минерального топлива в Европейской России в 1912 году [Текст] / С.Б. // ГЗД. – 1913. – № 12. – С. 7024-7027.
127. Доклад комиссии экстренному съезду углепромышленников о производительности копей Донецкого бассейна и о причинах, вызвавших каменноугольный кризис [Текст] // ГЗЛ. – 1888 . – № 20 . – С. 232.
128. Доклад министра торговли и промышленности “Кризис топлива и донецкая каменноугольная промышленность” [Текст] // ГЗД. – 1913. –
№ 13-14. – С. 7071-7074.
129. Железные руды в Ингулецком районе [Текст] // ГЗЛ.– 1899. – № 10. – С. 3818-3819.
130. Железорудная промышленность Криворожского района [Текст] // ГЗЛ. – 1903. – № 2. – С. 5940; № 19. – С. 6280-6281.
131. Закон 9-го марта 1892г. и инструкция по надзору за горнопромышленностью [Текст] // ГЗЛ. – 1892. – № 16. – С. 1315.
132. Законопроект о беспошлинном ввозе иностранного угля для железных дорог [Текст] / Мокий // ГЗД. – 1913. – № 22–23. – С. 7396-7405.
133. Законопроект о синдикатах и трестах [Текст] // ГЗД. – 1914. – № 25. – С. 9139-9145.
134. Законопроект об акционерных обществах [Текст] // ГЗД. – 1910. –
№ 22–23. – С. 717-720; С. 720-721.
135. Заметка к вопросу о питании рабочих [Текст] / К.Р. // ГЗЛ. – 1891. –
№ 9. – С. 954 -955.
136. Запасы углей в Донецком бассейне [Текст] // Южный инженер
(далі ЮИ). – 1914. – № 6. – С. 154-156.
137. Заседание министра земледелия и государственного имущества с представителями горной промышленности юга России [Текст] // ГЗЛ. – 1900. – № 17. – С. 4447-4450.
138. Заседание Совета съезда горнопромышленников Юга России 11 марта 1901 г. [Текст] // ГЗЛ. – 1901. – № 6. – С. 4837.
139. Злотницкий Э.Д. О постройке новых железных дорог, подъездных путей и ветвей для надобностей южной горной промышленности [Текст]
/ Э.Д. Злотницкий // ГЗЛ. – 1899. – Приложение к № 3. – С. 3673.
140. Злотницкий Э. О проектируемом обходном пути параллельно Екатерининской дороге [Текст] / Э. Злотницкий // ГЗЛ. – 1900. – № 3. –
С. 4125.
141. Извещение о Сборнике сведений о мировых запасах каменного угля, составленных для ХІІ Международного геологического конгресса [Текст] // ГЗД. – 1913 – № 17. – С. 7220.
142. Иностранные акционерные общества, работающие в России [Текст] // ГЗД. – 1913. – № 17. – С. 7218-7219.
143. Инструкция временному комитету в г. Харькове по урегулированию перевозки минерального топлива, грузимого на дорогах: Донецкой, Екатерининской и Курско-Харьково-Азовской [Текст] // ГЗЛ. – 1888. –
№ 22. – С. 264.
144. Итоги железной промышленности России за 1903 г. [Текст] // ГЗЛ. – 1904. – № 34. – С. 7097-7099.
145. Иславин В.А. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа [Текст] / В.А. Иславин // ГЖ. – 1875 . – № 1. –С. 39-95.
146. Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область [Текст]. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. – 958 с.
147. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область [Текст]. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. – 992 с.
148. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область [Текст]. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. – 765 с.
149. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область [Текст]. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. – 940 с.
150. К вопросу о внутреннем рынке продуктов отечественной промышленности [Текст] / RL // ГЗЛ. – 1904. – № 41. – С. 7227-7230.
151. К вопросу о геологических исследованиях в России [Текст] // ГЗЛ. – 1909. – № 75. – С. 11795.
152. К вопросу о донецких горнорабочих [Текст] // ГЗЛ. – 1900. – № 20. –
С. 4537.
153. К вопросу о концентрации Донецкой каменноугольной промышленности [Текст] // ГЗЛ. – 1904. – № 30. – С. 7029-7032.
154. К вопросу о кризисе топлива [Текст] // ГЗД. – 1913. – № 7.– С.6821;
№ 10. – С. 6961.
155. К вопросу о привлечении и удержании рабочих на каменноугольных копях Донецкого бассейна [Текст] // ГЗЛ. – 1899. – № 6. – С. 3729-3732.
156. К вопросу о регистрации несчастных случаев [Текст] / В.К. // ГЗЛ. – 1903. – № 3. – С. 5979.
157. К вопросу об иностранных капиталах [Текст] // ГЗЛ. – 1899. – № 5. –
С. 3712.
158. К вопросу об “ угольном голоде” [Текст] // ГЗД. – 1912. – № 47–48. – С. 6360 - 6361.
159. К вопросу об угольной независимости [Текст] // ГЗЛ. – 1904. – № 27. – С. 6975- 6976 .
160. К вопросу об учреждении в Харькове угольной биржи [Текст] // ГЗЛ. – 1900. – № 9. – С. 4263.
161. К пересмотру положения о съездах горнопромышленников Юга России [Текст] // ГЗД. – 1914. – № 4. – С.8414–8416; № 10. – С. 8625-8629.
162. К удешевлению железа в России [Текст] // ГЗЛ. – 1904. – № 38. –
С. 7174- 7175.
163. Каменноугольная пыль и борьба с ней в Рурском бассейне [Текст] // ГЗЛ. – 1902. – № 3. – С. 5439.
164. Качества донецких и английских углей [Текст] // ГЗЛ. – 1904. – № 45. – С. 7297 -7298.
165. Кеппен А.П. Материалы для истории горного дела на Юге России [Текст] // ГЗЛ. – 1898. – № 23. – С. 3581–3582; 1899. – № 1. – С. 3620-3621; 1900. – С. 4095–4097 и др.
166. Кеппен А. Смертельные несчастные случаи в горных разработках по месту их происхождения и по причинам их вызвавшим [Текст] / А. Кеппен // ГЗЛ. – 1904. – № 36. – С. 7139-7141; № 37. – С. 7157-7159; № 38. –
С. 7181-7182; № 41. – С.7231-7233; № 43. – С. 7267-7269.
167. Керн С. Бандажная сталь [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1889. – № 19. –
С. 513.
168. Керн С. Влияние меди на абсолютное сопротивление основной стали [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1889. – № 16. – С. 482-483.
169. Керн С. Заметки по металлургии стали [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1891. – № 12. – С. 998-999.
170. Керн С. Мартеновская основная сталь [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1889. – № 12. – С. 438-439.
171. Керн С. Мартеновская сталь [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1893. – № 14. – С. 1585.
172. Керн С. Молибденоникелевый сплав [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1898 . – № 24. – С. 3604.
173. Керн С. Некоторые свойства металлов и их сплавов [Текст] /
С. Керн // ГЗЛ. – 1889. – № 6. – С. 366.
174. Керн С. О химических и механических анализах литой стали [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1889. – № 14. – С. 456.
175. Керн С. Приготовление брони по способу Гарвея и Крупа [Текст] /
С. Керн // ГЗЛ. –1900. – № 8. – С. 4232-4233.
176. Керн С. Снарядная сталь [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1889. – № 24. –
С. 568.
177. Керн С. Твердая основная сталь [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1892. – № 1. – С. 1157.
178. Керн С. Тигельная сталь [Текст] / С. Керн // ГЗЛ. – 1889 – № 17. –
С. 494.
179. Киссер И. Антрацитовая доменная плавка на Юге России [Текст]
/ И. Киссер // ГЗЛ. – 1896. – № 18. – С. 2670-2672; № 19. – С. 2686-2688;
№ 20. – С. 2698-2699.
180. Клеветникам [Текст] // ГЗД. – 1914. – № 5.– С. 8450-8453.
181. Книга горного инженера К.И. Гамова [Текст] // ГЗЛ. – 1902. – № 20. – С. 5821.
182. Ковалев П.Е. Горнозаводская промышленность России (1906–1912) [Текст] / П.Е. Ковалев // ГЖ. – 1908. – № 7. – С. 84-96; 1912. – № 4–5. – C.111-158.
183. Коксовые печи Симона –Карве [Текст] // ЮРГЛ. – 1885. – № 130. –
С. 625.
184. Комиссия выборных от углепромышленников // ЮРГЛ. – 1881. –
Т. ІІ. – № 1. – С. 33.