РОЗВИТОК ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ В ТАВРІЙСЬКІЙ І ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЯХ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. : РАЗВИТИЕ ПОЧТОВОЙ СВЯЗИ В Таврической и Херсонской губерниях КОНЦА ХIХ - НАЧАЛА ХХ В.В.

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Херсонський національний технічний університет

На правах рукопису

ФЕДОРЧЕНКО ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 947.083+656.80 (477.7)

РОЗВИТОК ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ
В ТАВРІЙСЬКІЙ І ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЯХ
НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

07.00.01 – історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Сусоров Віктор Дмитрович,
доктор історичних наук, професор

Херсон – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………… 3
ВСТУП............................................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЧНІ, ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ........................................
10
1. 1. Стан наукової розробки теми………......................................... 10
1. 2. Джерельна база та методологічні засади дослідження............. 23
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПОШТИ У ТАВРІЙСЬКІЙ І ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЯХ………………….
38
2.1. Еволюція поштових, поштово-телеграфних установ та способів пересилання кореспонденції……….……………………………
38
2.2. Функціонування та соціально-економічна роль поштового зв’язку……………………………………………………………………….
64
РОЗДІЛ 3. РОЛЬ ЗЕМСТВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОЇ ПОШТИ…………………..………….…….
90
3.1. Становлення та функціонування земської пошти..................... 90
3.2. Діяльність земств Таврійської і Херсонської губерній
щодо покращення поштової справи...................................................
108
3.3. Організація та діяльність сільської пошти…………….……… 125
РОЗДІЛ 4. ОСОБОВИЙ ПЕРСОНАЛ ПОШТОВИХ І ПОШТОВО-ТЕЛЕГРАФНИХ УСТАНОВ: ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ……...……
138
4.1. Засади і здобутки урядової кадрової політики........................... 138
4.2. Життєвий рівень поштово-телеграфних службовців................. 166
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ.......................... 204
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 274

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВЦКОВО - Військово-цензурна комісія Одеського військового округу
ГУПіТ - Головне управління пошт і телеграфів
ДААРК - Державний архів в Автономній республіці Крим
ДАМО - Державний архів Миколаївської області
ДАОО - Державний архів Одеської області
ДАХО - Державний архів Херсонської області
МВС - Міністерство внутрішніх справ
МПіТ - Міністерство пошт і телеграфів
ОПК - Одеська поштова контора
ОПТО - Одеський поштово-телеграфний округ
ПСЗРИ - Полное собрание законов Российской империи
РТПіТ - Російське товариство пароплавства і торгівлі
УППЗ - Управління перевезення пошт залізницею
ХПК - Херсонська поштова контора
ЦДІАК України - Центральний державний історичний архів України, м. Київ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В останній третині ХХ ст. в усьому світі відбулася зміна пріоритетів. Глобальні формалізовані схеми виразно поступилися місцем антропологічно налаштованій історії. Одночасно утверджується новий погляд на «місце» не як периферію, а як специфічний соціокультурний об’єкт. Як наслідок, історична наука отримала можливість переосмислити вітчизняний історичний процес. Завдяки появі можливості використовувати різні методологічні засади, історики намагаються подати об’єктивне бачення історії, зокрема історії України. У цьому плані можна констатувати, що регіонально-історичні дослідження виходять на якісно новий етап свого розвитку. Звернення до конкретних регіональних проявів певних історичних явищ і процесів сприяє цілісності їх наукової реконструкції.
Розвиток сучасного суспільства в багатьох аспектах визначається його комунікативною і комунікаційною складовими. Сьогодні в постіндустріальному суспільстві зростає значення інформації. Не випадково значна кількість спеціалістів розглядає інформацію як один із головних національних ресурсів і складову частину національного багатства країни. Комунікації забезпечують дистрибутивну функцію соціально-політичної системи, економічного життя, існування людства у цілому. Засоби передачі інформації настільки невіддільні від життя суспільства, що можна сказати: в історії зв’язку відображається історія епохи.
Серед різних засобів передавання й доставляння повідомлень за участю людини пошта є найдавнішою. Пошта, виступаючи складовою економічної структури суспільства, є невід’ємною ланкою галузі зв’язку, що відіграє одну з найважливіших ролей у народному господарстві будь-якої держави, регіону, світовому господарстві. Утім вона була не тільки фактором економічного прогресу, а й створювала передумови для формування визначеного культурного простору, розповсюдження культурних інновацій у більш широкому середовищі. Розвиток і удосконалення поштової справи і культура самої поштової служби були одним із показників культурного потенціалу суспільства.
Разом з тим поштовий зв'язок з іншими видами комунікаційних магістралей на межі ХІХ і ХХ ст. став одним із показників процесу формування індустріального суспільства. Тому дослідження його історії як взагалі, так і в окремих регіонах, дає можливість розглянути під новим кутом зору окремі аспекти соціально-економічного розвитку нашої держави та регіону.
Вибір для дослідження історії розвитку поштової справи Таврійської і Херсонської губерній наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. обумовлений стратегічним і соціально-економічним становищем губерній за часів Російської імперії, що з одного боку визначало основні тенденції, а з іншого мало регіональні особливості функціонування поштової служби. Поряд з тим, незважаючи на роль поштового зв’язку в житті країни, його історія слабо привертає увагу дослідників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках тематики наукового дослідження кафедри історії України і культури професійного спілкування Херсонського національного технічного університету «Південь України: економічна, політична і культурна характеристика (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)» (0110U002623).
Мета дослідження полягає у з’ясуванні регіональних особливостей процесу розвитку поштового зв’язку на окресленій території та визначенні місця поштової мережі Таврійської і Херсонської губерній у системі комунікаційних магістралей Російської імперії. Відповідно до поставленої мети передбачається вирішення таких наукових завдань:
- охарактеризувати стан наукової розробки проблеми, джерельну базу та методологічні засади дослідження;
- визначити основні положення політики уряду Російської імперії стосовно розвитку зв’язку;
- з’ясувати регіональні чинники, які сприяли інтенсивному розвитку поштового зв’язку;
- розглянути еволюцію поштової справи на визначеній території через призму фінансових показників та доступності установ зв’язку в порівнянні із загальнодержавними масштабами;
- висвітлити умови роботи поштових і поштово-телеграфних установ у роки надзвичайних ситуацій;
- розкрити роль кореспонденції для правоохоронних органів царської Росії, як джерела інформації;
- проаналізувати значення земської реформи для розвитку поштових комунікацій у Таврійській та Херсонській губерніях;
- вивчити особливості розвитку сільської пошти;
- дослідити механізм, джерела комплектації установ зв’язку особовим персоналом і охарактеризувати його освітній, віковий рівень, релігійну приналежність, становість, кар’єрне зростання;
- охарактеризувати життєвий рівень, умови роботи зв’язківців.
Об’єктом дослідження виступає поштова галузь Російської держави наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Предмет дослідження - еволюція поштового зв’язку в Таврійській і Херсонській губерніях у зазначений період.
Хронологічні рамки охоплюють період кінця ХІХ – початку ХХ ст., а саме з 1884 до 1917 р. Нижня межа обумовлена реформою у галузі зв’язку Російської імперії, за якої було утворено окружну систему управління. Таврійська і Херсонська губернії органічно становили Одеський поштово-телеграфний округ (далі ОПТО). Верхня – кінцем 1917 р., що пов’язано з революційними подіями у Російській державі, в результаті чого фактично припинилося функціонування ОПТО як територіально-адміністративної одиниці галузі зв’язку. Водночас, для повноти висвітлення окремих питань, автор інколи виходив за окреслені хронологічні межі дослідження.
Географічні межі дисертаційного дослідження охоплюють територію Таврійської і Херсонської губерній. У сучасну добу це територія Автономної республіки Крим, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської, Херсонської і частково Дніпропетровської, Запорізької областей, а також частина Лівобережної Молдови. Вибір територіальних меж умотивовано тим, що за реформою зв’язку 1884-1885 рр. вищезазначені території становили ОПТО.
Наукова новизна дисертації полягає у такому:
вперше
- проблема комплексного розвитку поштового зв’язку Таврійської і Херсонської губерній наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стає предметом спеціального історичного дослідження;
- до наукового обігу введено визначену кількість документальних, статистичних й архівних документів;
- визначено місце поштової мережі Таврійської і Херсонської губерній у комунікаційній системі Російської імперії;
- здійснено ретельний аналіз освітнього рівня, статевої, станової, вікової і релігійної приналежності зв’язківців та взаємостосунків у їхньому колективі наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.;
уточнено
- зміст таких понять, як «земська пошта», «сільська пошта»;
- співвідношення різних аспектів трудової мотивації зв’язківців;
набуло подальшого розвитку
- вирішення питання про непрості взаємовідносини органів місцевого самоврядування з адміністрацією губерній та місцевим поштово-телеграфним керівництвом;
- визначення значення діяльності земств у налагодженні інформаційних магістралей регіону;
- узагальнено принципи кадрової політики поштово-телеграфного відомства;
- складено авторські діаграми і таблиці, що унаочнюють висновки дисертаційної роботи.
Особистий внесок. Наукові результати і висновки, що викладені в дисертації, отримані автором самостійно.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що основні положення, фактичний матеріал можуть бути використані як у процесі подальшого вивчення обраної теми, так і під час підготовки узагальнювальних праць з регіональної та загальної історії України, при викладанні курсів історії України, краєзнавства, спецкурсів. Також основні положення та результати роботи можуть бути корисними для фахівців галузі зв'язку. Матеріали дисертації збагачують джерельну базу історичних досліджень Південної України через введення до наукового обігу маловідомих історичних джерел. Зроблені висновки дозволяють реконструювати розвиток поштового зв’язку Таврійської і Херсонської губернії, що одночасно є показником становлення елементів індустріального суспільства в регіоні.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження викладені в основних положеннях та висновках дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри історії України і культури професійного спілкування, вчених радах факультету Херсонського національного технічного університету. Головні положення та результати дослідження викладені автором у повідомленнях на наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Людина в історії та культурі. Станківські читання – 2009» (Миколаїв, лютий 2009 р.); Міжнародній науково-практичної конференції «Інтеграційні процеси країн Чорноморсько-Балтійського регіону» (Миколаїв, вересень 2009 р.); «VI Всеукраїнській науково-практичній міждисциплінарній конференції, присвяченої Дню Європи в Україні» (Херсон, травень 2011 р.).
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано дев’ять наукових робіт, вісім з яких у фахових виданнях, перелік їх затверджено ВАК України.
Обсяг і структура дисертації зумовлені змістом роботи, окресленою проблемою, предметом та методами дослідження. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів (дев’яти підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (819 позицій на 70 с.), додатків (114 с.). Загальний обсяг роботи становить 387 сторінок, з них основного тексту – 203 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
1. Історіографічний аналіз засвідчує недостатність розробки проблеми стосовно історії засобів комунікації України. Поряд з тим комплексні праці з розвитку поштового зв’язку Таврійської і Херсонської губерній взагалі відсутні. Загальна тенденція показує, що історією зв’язку і поштового зокрема, цікавилися, як правило, зв’язківці-фахівці, їхні роботи мають публіцистичний, популярний або науково-популярний характер. У той же час характеристика виявленого автором комплексу історичних джерел засвідчує достатню повноту і репрезентативність джерельної бази для більш об’єктивної реконструкції процесу розвитку поштового зв’язку в Таврійській і Херсонській губерніях.
2. Унаслідок дослідження встановлено, що, незважаючи на претензії Росії на одну з головних ролей у світі на зламі ХІХ і ХХ ст. і перетворення її з аграрної на аграрно-індустріальну країну, розвиток засобів комунікацій відставав від інших провідних країн світу. Це стало результатом «наздоганяючого» типу розвитку країни, поверхневого становлення індустріального суспільства. Як наслідок, уряд розглядав зв’язок лише як засіб поповнення скарбниці і полегшення управління державою, ігноруючи його соціально-економічне і цивілізаційне значення. У результаті цього комплексу існувала низька культура поштового спілкування, що спричинила незначні подушні показники кореспонденції.
3. З’ясовано, що інтенсивний розвиток поштової справи у Таврійській і Херсонській губерніях відносно загальнодержавних показників викликаний: по-перше, динамічнішим зростанням чисельності населення на фоні інших губерній Європейської Росії; по-друге, збільшенням кількості освічених жителів, що одразу зараховувало їх до потенційних клієнтів пошти; по-третє, активною внутрішньо- і зовнішньогубернською міграцією населення, яка сприяла збільшенню листування між родичами, близькими і знайомими; по-четверте, інтенсивним промисловим розвитком губерній; по-п’яте, стратегічним географічним положенням територій, коли морські міста виконували роль транзитних пунктів для кореспонденції.
4. Доведено, що Таврійська і Херсонська губернії стосовно поштової справи мали кращу динаміку розвитку практично з усіх показників у порівняні з середньостатистичними показниками імперії. Частка їхнього прибутку з поштової справи постійно зростала як у кількісному, так і відсотковому відношенні. Поштові прибутки Таврійської губернії з 1885 до 1897 рр. зросли з 1,56% до 1,7% від загальних поштових зборів імперії, Херсонської губернії з 1885 до 1905 рр. з 1,43% до 5,45%. Забезпеченість поштовими установами відносно площі губерній і кількості жителів мала кращі показники, а відповідно коефіцієнт доступності був вищий за середньостатистичний імперський. У 1897-1898 рр. одна установа зв’язку припадала по імперії на 4600 кв.в. і 31 тис. жителів, Таврійській губернії – 737 кв.в. і 20,1 тис. жителів, Херсонській – 759 кв.в. і 33,3 тис. жителів. А в 1912-1913 рр. відповідно 2808 кв.в. і 25,7 тис., 425 кв.в. і 16,5 тис., 348 кв.в. і 20,9 тис. Позитивно вплинула на функціонування поштової справи південних губерній розвинута система перевезення пошт, представлена суходільними (поштова гоньба, залізниці) і водними способами. Загальна кількість поштових станцій зростала у кількісному і відсотковому відношенні порівняно із загальними показниками країни, невпинно розширювалася мережа залізниць та морських шляхів.
Одночасно ОПТО займав перші місця в країні за розвитком і діяльністю поштово-телеграфних ощадних кас. У 1913 р. 97% установ зв’язку губерній були забезпечені поштово-телеграфними ощадними касами, тоді як в імперії такий показник становив 63%. Вагоме місце займали та відповідно показували високі результати діяльності серед установ округу контори і відділення зв’язку м. Одеси.
5. Показано, що у роки Першої російської революції зв’язківці двох губерній взяли активну участь у професійному страйку, загальний відсоток страйкуючих поштово-телеграфних службовців по Таврійській і Херсонській губерніях становив 75,7%, по 28 страйкуючим поштово-телеграфним округам імперії він становив 66%. Така ситуація спричинила тимчасову інформаційну блокаду уряду в стратегічному регіоні. Проте, незважаючи на військовий час 1914-1917 рр., завдяки зусиллям службовців поштова служба у регіоні задовольняла своєю роботою царський, а згодом і Тимчасовий уряди.
6. Розкрито значення кореспонденції для правоохоронних органів Росії як одного із стабільних і надійних джерел інформації. Нелегальний вид – перлюстрація, яка усупереч усім нормам міжнародних договорів і законів Російської імперії отримала моральну підтримку вищого керівництва держави і заздалегідь визнавалася доцільною та морально обґрунтованою, оскільки спрямовувалася на забезпечення стабільності існуючого порядку. У періоди інформаційного голоду правоохоронні органи співпрацювали з поштово-телеграфними службовцями, які за відповідну винагороду охоче йшли на контакт. На час військових дій організовувалася військова цензура, яка з одного боку не допускала розповсюдження «шкідливої» інформації в середині країни, а з іншого – максимально обмежувала витікання стратегічних даних за кордон. Свою діяльність у повному обсязі по ОПТО вона розпочала з самого початку Першої світової війни. Близькість до театру бойових дій вплинула на особливості формування особового складу військової цензури при установах округу.
7. Охарактеризовано роль земств Таврійської і Херсонської губерній у процесі налагодження поштових комунікацій у регіоні, особливо у сільській місцевості. У цій справі вони пішли двома шляхами: утворили своєрідну на той час пошту органів місцевого самоврядування і доклали значних зусиль для покращення поштової справи, зокрема поштової гоньби та догляд за суходільними шляхами сполучення.
За своєю природою земська пошта не ставила собі за ціль конкурувати з державним зв’язком. Однак спроби земств щодо отримання реальних повноважень у цій справі і розширення діяльності розцінювалися урядом як посягання на державну фіскальну монополію поштової справи, тому вони могли підійматися лише на той щабель розвитку, який їм дозволяв уряд. Це деструктивно позначалося на всьому процесі розширення географії функціонування пошти у провінції. Незважаючи на це, земська пошта Таврійської і Херсонської губерній активно функціонувала. Це відрізнялося від загальних імперських тенденцій, як правило, активність земств стосовно організації засобів зв’язку спостерігалася у місцевостях із слабкою динамікою розвитку державної пошти. Одночасно Херсонське земство стало піонером у налагодженні поштової гоньби через утримання поштових станцій. Утім його співпраця з поштовим керівництвом була приречена на перманентну конфліктність, оскільки сторони ставили різні цілі, а відповідно і методи їх досягнення. Тому Херсонське земство відмовилося від подальшої співпраці у цій сфері, що потягло за собою розголос по імперії та призупинення процесу утримання земствами поштових станцій. Разом з тим земські органи Таврійської і Херсонської губерній ґрунтовно підійшли до справи влаштування дорожнього полотна і споруд, що було запорукою якісної поштової гоньби, а відповідно і зв’язку в цілому, а це у перспективі позитивно впливало на соціально-економічний і культурний розвиток регіону.
8. Урядові обмеження земств щодо розвитку поштової справи водночас негативно позначилися на поширенні поштового зв’язку у сільській місцевості, крім того, земства функціонували у визначеній кількості губерній. Тому держава змушена була прикласти до цього руку, поряд з тим збільшення мережі установ зв’язку у провінції відбувалося в умовах економії та відсутності чіткої програми. Як наслідок, така організація породила декілька підвидів сільської пошти. Відповідні поштові операції функціонували при поштових і залізничних станціях та волосних правліннях. Незабезпеченість уніфікованим механізмом діяльності, сферою послуг спричинила той факт, що самотужки кожен із видів вирішити проблему забезпечення сільської місцевості повноцінним поштовим зв’язком був не в силах.
Таврійська і Херсонська губернії у розширенні діяльності сільської пошти зайняли скромне місце. Організація поштових пунктів при волосних правліннях у губерніях розпочалася значно пізніше, їхня удільна вага у загальноімперських масштабах знижувалася, що очевидно пов’язано з відносно достатньою кількістю державних поштових установ. Незначними були операції при поштових станціях. Більшу вагу мали територіальні поштові установи при залізничних станціях. Разом з тим жителі губерній брали активну участь в організації сільської пошти і за свій рахунок утримували визначену кількість установ зв’язку.
Перша світова війна змінила погляди уряду Росії на сільську пошту. На останню покладалися функції безперебійної, чіткої діяльності засобів поштової комунікації і поповнення державного бюджету через поштово-телеграфні ощадні каси, які можна було влаштувати тільки у повноцінних установах зв’язку. Наприкінці 1915 р. ОПТО займав серед діючих установ зв’язку третє місце із 27, за законом від 23 жовтня 1915 р. про відкриття установ – дев’яте місце. Однак процес їхньої організації відставав від загальноімперських темпів, що було викликано факторами військової ситуації.
9. Керівництво відомства зв’язку, з огляду на стратегічну роль комунікаційних магістралей, намагалося наповнювати установи професійним, кваліфікованим і відданим уряду та справі персоналом. Низька привабливість служби у чиновницькому і тим більше дворянському середовищі спричинило переорієнтацію поглядів поштово-телеграфного відомства на комплектацію особового персоналу з інших станів. З кінця ХІХ ст. надавалася значно більша можливість вступати на службу особам з податного стану – селянам, міщанам. На початку ХХ ст. вони вже становили основне джерело поповнення корпусу зв’язківців. Одночасно для вихідців із непривілейованого стану це відкривало реальні перспективи піднятися на щабель вище у соціальній стратифікації імперії шляхом отримання чину. Основна вікова категорія працівників зв’язку губерній була від 21 до 36 років, що становило близько 70% від усіх зв’язківців. Поряд з тим керівний персонал формувався із вікових категорій від 21 до 50 років. Серед службовців спостерігалася незадовільна ситуація з освітнім рівнем, відсоток чиновників із середньою освітою не перевищував показник у 25%, це при умові, що з них більше 90% становили жінки. Особливості формування службовців відомства зв’язку спричинило те, що значну масу, більше 90%, становили православні.
Відносно слабка зацікавленість вступу чоловіків у відомство зв’язку змусила активніше залучати до праці жінок. У поштових і поштово-телеграфних установах Таврійської та Херсонської губерній відсоток осіб жіночої статі мав вищі показники, ніж по імперії. Це не двозначно свідчило про те, що у регіоні для чоловіків існувала можливість віднайти перспективнішу, на їх думку, службу чи роботу. Перша світова війна ще більше розкрила можливості освоєння нових посад у відомстві жінкам, і тому на кінець 1917 р. вони уже становили одну четверту від всіх поштово-телеграфних службовців округу. Поряд з тим дискримінаційна політика спричинила той факт, що жіноцтво, як до, так і під час війни, було найосвіченішим прошарком поштово-телеграфного чиновництва з обмеженим доступом до керівних і вищих посад.
Зниження вимог до зв’язківців спричинило можливість потрапити у їх середовище особам з низькими моральними якостями, про що свідчить значна кількість фактів порушень поштових правил, розкрадання державного майна. До того ж значний відсоток начальників установ недостатньо володів управлінськими здібностями, слабкий розвиток комунікативних навичок у службовців сприяв розвитку конфліктності у середовищі зв’язківців. Останнє негативно впливало на діяльність служби в цілому.
Керівництво управління та округу застосовувало всі можливості для організації стабільного процесу трансляції інформації, тому принаймні намагалося применшити дисонанс роботи установ. Крім того, велику увагу приділяло наповненню установ професійним і кваліфікованим персоналом, у результаті чого активно організовувалися і діяли різні форми і методи підготовки спеціалістів.
10. Правляча еліта Росії розуміла, а після інформаційної блокади – відчула важливість пошти, а тому не могла ігнорувати матеріальне забезпечення зв’язківців. Заробітні плати останніх не були найнижчими серед чиновництва і тим більше основної маси робітників, чим докоряли за радянських часів царському уряду. З початком ХХ ст. додалися ще й додаткові стимули, покращився соціальний захист, і, не дивлячись на свій незначний розмір, їхня кількість все ж таки зіграла свою мотиваційну роль. Проте життєвий рівень більшості поштово-телеграфних службовців все ж таки не піднявся до рівня значення їхньої діяльності для функціонування державного апарату, що у першу чергу залежало від диспропорції в обсязі виконаної роботи і встановленою винагородою. Підтвердженням цього може слугувати постійне існування вакантних місць в установах зв’язку, а це природно створювало проблему наповнення кадрами установи ОПТО, яку не вдалося подолати до кінця 1917 р.
Таким чином організація та розвиток поштового зв’язку Таврійської і Херсонської губерній наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. були обумовлені індустріальним характером регіону, стратегічним положенням, яке визначалося виходом до морів, що становило їхню своєрідність з одного боку, а з іншого, сприяло промисловому і культурному розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Джерела
1. Неопубліковані джерела
Центральний державний центральний історичний архів України,
м. Київ
Ф. 696 Управління Київського поштово-телеграфного округу. 1885-1920 рр.
оп. 1.
1. Спр. 64. Дело о выставлении почтовых ящиков на тракте по пути следования почты, 1900-1909 рр., 673 арк.
2. Спр. 1194. Циркуляр главного управления почт и телеграфов от 28 июня 1915 г. об указании точного адреса учреждения на отправляемой почтовой корреспонденции с целью своевременной доставки ее по назначению, 1915 р., 72 арк.

Державний архів в Автономній республіці Крим
Ф. 80 Сімферопольська повітова поштово-телеграфна контора.1881-1920 рр.
оп. 1.
3. Спр. 46. Дело об изучаемых почтово-телеграфную службу, 1915-1916 рр., 321 арк.
4. Спр. 113. Дело с циркулярами и приказами за 1908 г., 21 арк.
5. Спр. 118. Дело с циркулярами и другими разъяснениями, 1910 р., 137 арк.
6. Спр. 125. Дело с циркулярами и другими разъяснениями, 1912 р., 99 арк.

Ф. 185 Ялтинська поштово-телеграфна контора. 1899-1920 рр.
оп. 1.
7. Спр. 1. Переписка с ГУПиТ об открытии в имении Караджа Таврической губернии почтово-телеграфного отделения, 1899-1917 рр., 497 арк.
8. Спр. 4. Переписка с Таврическим губернатором, Перекопкой уездной земской управою об открытии почтового отделения в д. Таганамиш, 1911-1920 рр., 153 арк.
9. Спр. 7. Дело об открытии почтово-телеграфного отделения в д. Фони-Сала Таврической губернии,1913-1918., 181 арк.

Ф. 206 Біюк-Ламбатське поштово-телеграфне відділення. 1887-1920 рр.
оп. 1.
10. Спр. 87. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1915 р., 187 арк.
11. Спр. 112. Требовательные ведомости по содержанию личного состава на выдачу пособия семьям военнослужащих, 1917-1918 рр., 152 арк.

Ф. 706 Таврійське губернське жандармське управління Головного окремого корпусу жандармов МВС. 1879-1916 рр.
оп. 1.
12. Спр. 142. О выяснении личности М. Барсулы по адресованному ей письма, 1905 р., 1 арк.
13. Спр. 143. Копия письма из Симферополя в г. Керчь на имя Станиславской, 1905 р., 1 арк.
14. Спр. 145. Отчеты об израсходовании денег на агентурные нужды, 1905 р., 8 арк.
15. Спр. 148. Сведения о расходах на агентурные нужды, 1905 р., 127 арк.
16. Спр. 256. Дело об ограблении почтовой станции, 1908-1909 рр., 88 арк.
17. Спр. 358. Разная совершенно секретная переписка о политических деятелях захваченных агентурным путем и протоколы дознаний, 1911 р., 199 арк.
18. Спр. 471. Переписка по делам военной цензуры, 1915 р., 114 арк.

Ф. 707 Біюк-Онларське поштово-телеграфне відділення. 1914-1917 рр.
оп. 1.
19. Спр. 1. Циркуляры и распоряжения начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1914 р., 43 арк.

Державний архів Миколаївської області
Ф. 87 Поштово-телеграфні контори і відділення Одеського поштово-телеграфного округу Херсонської губернії. 1830-1921 рр.
оп. 1.
20. Спр. 67. Дело с предписаниями г. управляющего почтовой части в Херсонской губернии для сведения и руководства, 1885 р., 7 арк.
21. Спр. 68. Предписаниями г. Начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1886 р., 36 арк.
22. Спр. 69. Дело с циркулярными предписаниями, 1887-1888 рр., 36 арк.
23. Спр. 70. Дело с циркулярными предписаниями и инструкциями подлежащие руководству, 1888 р., 179 арк.
24. Спр. 71. Предписания и инструкции г. начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1889 р., 185 арк.
25. Спр. 72. Дело с циркулярными предписаниями и инструкциями подлежащие руководству, 1890 р., 78 арк.
26. Спр. 73. Дело с циркулярными предписаниями и инструкциями подлежащие руководству, 1891-1892 рр., 69 арк.
27. Спр. 74. Дело с циркулярными предписаниями и инструкциями подлежащие руководству, 1899 рр., 64 арк.
28. Спр. 77. Секретные циркуляры, 1893-1896 рр., 71 арк.
29. Спр. 78. Дело с циркулярными предписаниями и инструкциями подлежащие руководству, 1894-1895 рр., 86 арк.
30. Спр. 79. Дело с циркулярными предписаниями г. начальника округа и инструкциями подлежащими руководству, 1895-1896 рр., 60 арк.
31. Спр. 80. Дело об установлении при волосных правлениях продажи знаков почтовой оплаты, а также приема и выдачи корреспонденции, 1895 р., 29 арк.
32. Спр. 85: Дело по секретной перепиской, 1897-1900 рр., 79 арк.
33. Спр. 91. Дело с циркулярными предписаниями и инструкциями подлежащими к руководству, 1899-1900 рр., 83 арк.
34. Спр. 99. Дело с циркулярными предписаниями и инструкциями подлежащие к руководству, 1901 р., 53 арк.
35. Спр. 104. Циркуляры Начальника ОПТО, 1903 р., 170 арк.
36. Спр. 109. Дело с секретной перепиской, 1905 р., 101 арк.
37. Спр. 114. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1906-1907 рр., 136 арк.
38. Спр. 116. Дело об открытии и закрытии учреждений, направления корреспонденции, 1907 р., 67 арк.
39. Спр. 117. Дело с циркулярными и другими разъяснениями начальника округа подлежащими к руководству, 1907-1908 рр., 111 арк.
40. Спр. 119. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа и переписка, 1908 р., 179 арк.
41. Спр. 122. Дело с циркулярными предписаниями начальника округа, 1909-1910 рр., 218 арк.
42. Спр. 124. Дело с циркулярними предписаниями начальника округа, 1909-1910 рр., 351 арк.
43. Спр. 127. Дело с секретной перепиской, 1910 р., 234 арк.
44. Спр. 131. Дело с секретной перепиской, 1911-1912 рр., 131 арк.
45. Спр. 136. Дело с циркулярными предписаниями начальника округа, 1912-1913 рр., 159 арк.
46. Спр. 143. Дело о найме квартиры для помощника начальника конторы в доме Юрьева, 1912-1915 рр., 27 арк.
47. Спр. 150. Дело с секретной перепиской и циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1913-1914 рр., 267 арк.
48. Спр. 154. Дело с секретной перепиской, 1914-1915 рр., 283 арк.
49. Спр. 167. Циркуляры начальника одесского округа, 1914-1915 рр., 717 арк.
50. Спр. 178. Дело о неявке, утрате и похищении пересылавшихся денежных и ценных почтовых отправлений, 1915 р., 71 арк.
51. Спр. 514. Дело с распоряжениями в связи с мобилизацией, 1914-1916 рр., 1177 арк.
52. Спр. 517. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа (1915-1916). – 186 арк.
53. Спр. 560. Дело с секретной перепиской, 1915-1916 рр., 198 арк.
54. Спр. 1102. Дело о лицах изучающих службу на почтово-телеграфные должности, 1917 р., 46 арк.
55. Спр. 1104. Дело об удовлетворении чинов содержанием и квартирным довольствием, 1917 р., 119 арк.

Ф. 229 Канцелярія Миколаївського градоначальника. 1887-1919 рр.
оп. 1.
56. Спр. 870. Отношение и вопросные листы комиссии по исследованию условий женского труда в России при русском женском взаимно-благотворительном обществе, 1905 р., 25 арк.
57. Спр. 989. Циркуляр Министра внутренних дел, 1905 р., 2 арк.
58. Спр. 136. Копия распоряжения департамента общих дел начальнику округа о порядке погашения гербовых марок, 1909 р., 1 арк.
59. Спр. 1610. Переписка с начальником Одесского почтово-телеграфного округа об утверждении библиотеки при Николаевской почтово-телеграфной конторы, 1913-1914 рр., 14 арк.
оп. 4.
60. Спр. 147. Дело о забастовке рабочих и служащих станции Николаев, 1905-1906 рр., 60 арк.
61. Спр. 206. Переписка с градоначальника с ГУПиТ, 1901 р., 7 арк.
62. Спр. 257. Циркуляр департамента полиции о предоставлении права объявить на временном положении местности в случаи прекращении железнодорожного, почтового, телеграфного сообщения, 1907 р., 2 арк.
63. Спр. 249. Дело с перепиской по разным предметам по секретной части, 1907 р., 122 арк.
64. Спр. 323. Переписка с Херсонским окружным судом о передачи дела об ограблении почтальона, 1909 р., 17 арк.

Ф. 230 Канцелярія Миколаївського військового губернатора, м. Миколаїв Херсонського повіту херсонської губернії. 1805-1901 рр.
оп. 1.
65. Спр. 12784. Переписка с начальником Николаевской почтово-телеграфной конторы об увеличении штатов, 1891 р., 18 арк.

Державний архів Одеської області
Ф. 42 Канцелярія попечителя Одеського навчального округу. 1845-1917 рр.
оп. 35.
66. Спр. 2262. О положении женских почтово-телеграфных курсов, 1905 р., 255 арк.

Ф. 91 Одеська повітова земська управа. Завідування земською поштою. 1866-1920 рр.
оп. 1.
67. Спр. 1. Дело об организации земской почты, 1866 р., 165 арк.
68. Спр. 4. Дело с перепиской, 1867 р., 65 арк.

Ф. 120 Одеське міське шестикласне училище. 1879-1920 рр.
оп. 1.
69. Спр. 30. О содержании почтово-телеграфных курсов и курсов иностранных языков, 1909 р., 61 арк.

Ф. 306 Управління Одеського телеграфного округа. 1830-1885 рр.
оп. 1.
70. Спр. 13. Циркуляры ГУПиТ, 1885 р., 47, [2] арк.
71. Спр. 14. Годовой отчет по почтовой части, 1885 р., 198, [1] арк.

Ф. 307 Управліня Одеського поштово-телеграфного округа. 1865-1920 рр.
оп. 7.
72. Спр. 1. Предписание и переписка с ГУПиТ об образовании Управления Одесского почтово-телеграфного округа, 1885-1888 рр., 308 арк.
73. Спр. 15. Циркуляры и приказы Одесского почтово-телеграфного округа и структура Управления округа, 1906 р., 255 арк.
74. Спр. 21. Переписка с МВД и почтово-телеграфными конторами об усилении контроля за иностранной и внутренней корреспонденцией, 1908 р., 569 арк.
75. Спр. 26. Ведомости, списки и переписка об эвакуации оборудования и служащих почтово-телеграфных контор на случай войны, 1909 р., 600 арк.
76. Спр. 27. Переписка с дворцовой полицией, жандармскими полицейскими управлениями и др. о шифрах для секретных писем о пересылке ценных пакетов и др., 1909 р., 466 арк.
77. Спр. 31. Переписка с начальником Одеського почтово-телеграфного округу, 1909 р., 165 арк.
78. Спр. 48. Ведомости об эвакуации на случай войны, 1913 р., 691 арк.
79. Спр. 62. Переписка с Главным управлением почт и телеграфов начальника Екатерининской железной дороги на случай забастовки, о службе начальника Новоукраинской почтово-телеграфной конторы, 1915 р., 325 арк.
80. Спр. 65. Переписка со штабом армии военного округа Одесской почтовой конторы и др. об организации и работе полевых почтово-телеграфных и телеграфных контор, 1915-1917 рр., 673 арк.
81. Спр. 67. Переписка о шифрованных картах, письмах, охрана почтовых ценностей, 1916 р., 874 арк.
82. Спр. 71. Приказы Начальника штаба Главнокомандующего о деятельности полевых почтовых и телеграфных отделений, о перемещении по службе, 1916 р., 1044 арк.
83. Спр. 74. Переписка с военно-цензурной комиссией Одесского военного округа о проверке и задержке корреспонденции, 1916 р., 1084, [27] арк.
84. Спр 77. Переписка с военно-цензурной комиссией Одесского военного округа о проверке и задержке корреспонденции, 1916 р., 870 арк.
85. Спр. 82. Переписка с военно-цензурной комиссией Одесского военного округа о проверке и задержке корреспонденции, 1916 р., 134 арк.
86. Спр. 88. Рапорты о зачислении на работу с перемещении по службе лиц закончивших почтово-телеграфные курсы, 1912-1917 рр., 827 арк.
87. Спр. 91. Ведомость со статистическими сведениями по личному составу почтово-телеграфного округа, 1909 р., 182 арк.
88. Спр. 93. Списки служащих почтово-телеграфных контор, 1911-1914 рр., 534 арк.
89. Спр. 94. Сведения о вольнонаемных служащих почтового автомобильного депо, 1912 р., 301 арк.
90. Спр. 95. Переписка с начальником Одеського почтово-телеграфного округа, 1912 р., 203 арк.
91. Спр. 96. Списки лиц закончившие почтово-телеграфные курсы, 1912-1915 рр., 654 арк.
92. Спр. 97. Штатное расписание и сведения о служащих почтово-телеграфных контор округа, 1914-1915 рр., 728 арк.
93. Спр. 101. Списки сторожей, рассыльных и телеграфных рабочих почтово-телеграфных контор, 1914 р., 832 арк.
94. Спр. 102. Списки лиц назначенных на работу в полевые почтовые и телеграфные учреждения, 1914-1918 рр., 1175 арк.
95. Спр. 104. Переписка с почтово-телеграфными конторами об учреждении стипендии для детей служащих, 1914-1915 рр., 153 арк.
96. Спр. 105. Сведения о лицах изучивших иностранные языки, 1915-1916 рр., 125 арк.
97. Спр. 109. Рапорты, списки, удостоверения и переписка о эвакуации служащих Варшавского почтово-телеграфного округа в Одесский, 1915 р., 1161 арк.
98. Спр. 117. Сведения и списки служащих почтово-телеграфных контор 1916 р., 890 арк.
99. Спр. 123. Об эвакуации Варшавского почтово-телеграфного округа в Одесский, 1916-1918 рр., 729 арк.
100. Спр.127. Ведомости и переписка о выплате жалования служащим, прикомандированным к почтово-телеграфным конторам, 1916-1918 рр., 964 арк.
101. Спр. 138. Статистические сведения и списки личного состава почтово-телеграфных учреждений, 1918-1919 рр., 1135 арк.
102. Спр. 455. Дело об открытии похоронных касс и касс взаимопомощи при учреждениях Одесского почтово-телеграфного округа, 1909-1911 рр., 39 арк.
103. Спр. 490. Об открытии почтовых операций при волосных правлениях и на станциях железных дорого, 1911-1914 рр., 380, [5] арк.
104. Спр. 570. Переписка с ГУПиТ, Херсонским, Таврическим губернаторами об открытии почтовых операций при волосных и сельских правлениях и на станциях железных дорого, 1915-1916 рр., 603 арк.
105. Спр. 571. Уставы и переписка об открытии библиотек и читален при учреждениях округа, 1916-1917 рр., 58 арк.
106. Спр. 606. Сведения о доходах и штатах почтово-телеграфных контор, 1917 р., 749 арк.
107. Спр. 609. Дело о функционировании чайных и столовых при учреждениях округа, 1917 р., 112 арк.
108. Спр. 635. Переписка с ГУПиТ с почтовыми учреждениями о договоре с РОПиТ по пересылке корреспонденции, 1894-1904 рр., 302 арк.
109. Спр. 640. Сведения о перевозки корреспонденции по железным дорогам, 1902-1903 рр., 15 арк.
110. Спр. 641. Об отдачи в содержании почтовые станции Таврической губернии, 1906-1916 рр., 441 арк.
111. Спр. 643. Переписка с ГУПиТ, Херсонским губернаторам об изменении почтовых сообщений в связи с постройкой железной дороги к ст. Ново-Георгиевску, 1913-1917 рр., 58 арк.
112. Спр. 647. Переписка с прокурором Одесского окружного суда, ГУПиТ и др. учреждениями о злоупотреблении по службе начальника Григориопольского пт. отделения Каменского, 1892-1916 рр., 537+5 арк.
113. Спр. 649. Переписка с прокурором, следователем Симферопольского окружного суда о предании суду надсмотрщика Бердянской птк. Николаенка Н. П., 1905-1909 рр., 18 арк.
114. Спр. 650. Переписка об ограблении и убийстве почтальона Васильева, 1906-1913 рр., 73 арк.
115. Спр. 651. Дело по расследованию ограбления почтальона Златопольской почты, 1907-1913 рр., 82 арк.
116. Спр. 652. Дело по расследованию ограбления почтальона Мелитопольской птк., 1907-1913 рр., 34 арк.
117. Спр. 653. Дело по расследованию ограбления Игкиского почтового отделения, 1907-1914 рр., 126 арк.
118. Спр. 655. Дело по расследованию ограбления почт Бобринской почты, 1909-1913 рр., 70 арк.
119. Спр. 657. Дело о привлечении к уголовной ответственности начальника Богоявленского почтового отделения Скалова, 1910-1916 рр., 287 арк.
120. Спр. 658. Дело по обвинению в злоупотреблении по службе начальника Севастопольской почтово-телеграфной конторы Милевича, 1911-1915 рр., 411 арк.
121. Спр. 659. Дело по обвинению в растрате начальника Вальдгеймского почтово-телеграфного отделения Косьянчура, 1911-1915 рр., 147 арк.
122. Спр. 660. Материалы по расследованию растраты начальником Колниборского почтового отделения Гембаржевским, 1911-1915 рр., 519 арк.
123. Спр. 661. Дело по обвинению почтальона Одесской почтовой конторы за похищение денег, 1912-1915 рр., 84 арк.
124. Спр. 662. Пеерписка с прокурором Симферопольского окружного суда, ГУПиТ и др. о привлечении к уголовной ответственности начальника Делибовского почтово-телеграфного отделения Стиббе за злоупотребление по службе, 1912-1915 рр., 113 арк.
125. Спр. 664. Переписка с ГУПиТ по расследованию газетных заметок о работе почтово-телеграфных контор и служащих, 1914-1915 рр., 81 арк.
126. Спр. 666. Переписка с ГУПиТ и др. о привлечении к уголовной ответственности за хищение начальника Чаплынского почтового отделения Сулковского, 1914-1918 рр., 427 арк.
127. Спр. 667. Переписка с прокурором Херсонского окружного суда, ГУПиТ и др. о привлечении к уголовной ответственности начальника Ново-Полтавской почтово-телеграфной конторы Степанцева за злоупотребление по службе, 1914-1918 рр., 107 арк.
128. Спр. 669. Переписка с прокурором Симферопольского окружного суда о привлечении к уголовной ответственности за хищение почтальоном Генической почтово-телеграфной конторы Усенко, 1915-1916 рр., 28 арк.
129. Спр. 670. Переписка с прокурором Елисаветградского окружного суда, ГУПиТ и др. о привлечении к уголовной ответственности за хищение писем ямщиком Братолюбской почтово-телеграфной конторы Гошко, 1915-1916 рр., 15 арк.
130. Спр. 922. Годовой отчет Управления округа за 1895, 1895-1897 рр., 396+1 арк..
131. Спр. 939. Циркуляры ГУПиТ и Управления округа, протоколы совещаний, проекты, схемы, сметы и переписка по обеспечению работы связи во время войны, 1914-1915 рр., 514 арк.
132. Спр. 947. Материалы к годовому отчету округа за 1914 г., 1914-1915 рр., 168 арк.

Ф. 308 Одеська поштова контора. 1833-1920 рр.
оп. 6.
133. Спр. 19. Материалы о забастовке работников Одесских почтовых учреждений, циркуляры ГУПиТ, приказы по округу, списки участников забастовки, переписка и др., 1905-1908 рр., 111 арк.
134. Спр. 29. Распоряжение Военно-цензурной комиссии Одесского военного округа, Одесского почтово-телеграфного округа, списки военных цензоров и переписка о просмотре корреспонденции, 1914-1915 рр., 253 арк.
135. Спр. 42. Переписка с почтово-телеграфными учреждениями и др. учреждениями по расследовании газетных заметок и жалоб на работу подведомостных учреждений, 1914 р., 39 арк.
136. Спр. 48. Переписка с военным цензором о просмотре корреспонденции частных лиц, 1915 р., 527 арк.
137. Спр. 58. Списки почтово-телеграфных учреждений эвакуированных по военных обстоятельствах, 1916-1917 рр., 79 арк.
138. Спр. 62. Переписка с военно-цензурной комиссией Одесского военного округа, с жандармским управлением г. Одессы о просмотре корреспонденции, 1916 р., 1013 арк.
139. Спр. 63. Переписка с военно-цензурной комиссией Одесского военного округа, с жандармским управлением г. Одессы об открытии в Одессе Главной полевой конторы, 1916-1917 рр., 30 арк.
140. Спр. 64. Переписка с военно-цензурной комиссией Одесского военного округа с жандармским управлением Одессы, 1916 р., 1014 арк.
141. Спр. 75. Списки и переписка по личному составу военной цензуры 1917 р., 1083 арк.
142. Спр. 76. Препроводительные реестры на просмотренную корреспонденцию военной цензуры, 1917 р., 2206 арк.

Ф. 499 Одеське жандармське поліцейське управління залізницями. 1901-1917 рр.
оп. 2.
143. Спр. 1. О секретных сотрудниках, 1911 р., 77 арк.

Ф. 736: Військовий цензор Одеси. 1915-1916 рр.
оп. 1.
144. Спр. 1. Переписка с военно-цензурной комиссией Одесского военного округа, 1916 р., 180 арк.

Державний архів Херсонської області
Ф. 5 Херсонська губернська земська управа. 1865-1920 рр.
оп. 1.
145. Спр. 34. Переписка с министерством внутренних дел и другими земскими управами о расширении дорог, 1911 р., 76 арк.
оп. 2.
146. Спр. 11. Переписка с уездными управами, 1910 р., 135 арк.

Ф.14 Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня. 1769-1922 рр.
оп. 2.
147. Спр. 346. Предписание Таврического губернатора, рапорты об измерении расстояния от Каховской почтовой конторы до пристани Русского пароходства, 1872-1873 рр., 37 арк.
148. Спр. 396. Указание Таврического губернатора переписка с Днепровским уездным землемером об измерении расстоянии от почтовой конторы до берега Днепра в г. Алешках, 1877-1878 рр., 12 арк.
149. Спр. 238. Отношение Управляющего почтовой частью Херсонской губернии и переписка об измерении расстояния между Протоновским вокзалом и почтовыми станциями, 1872-1873 рр., 17 арк.

Ф.22 Херсонська казенна палата. 1795-1920 рр.
оп. 1.
150. Спр. 182. Циркуляры о необходимости усилении податных, о соблюдении установленных законов нагромождении лиц, о правилах замещении чиновников призванных на военную службу, 1899-1917 рр., 515 арк.
151. Спр. 218. Циркуляры департамента окладных сборов министра финансов об оплате гербовыми марками счетов и расписок во всех казенных палатах, 1906-1914 рр., 267 арк.
152. Спр. 790. Переписка с Одесской контрольной палатой о продаже марок по сбору с публичных зрелищ и увеселений, 1917-1918 рр., 30 арк.

Ф. 82. Поштово-телеграфні установи Одеського поштово-телеграфного округу Херсонської губернії. 1831-1924 рр.
оп. 1.
153. Спр. 7. Циркуляры директора почтового департамента, 1872 р., 65 арк.
154. Спр. 12. Циркуляры директора почтового департамента о последствиях ревизии почтовых учреждений, 1876 р., 42 арк.
155. Спр. 13. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1892-1893 рр., 45 арк.
156. Спр. 14. Циркуляр начальника Одесского почтово-телеграфного округа об изменении Венской конвенции, 1893-1894 рр., 36 арк.
157. Спр. 15. Циркуляры Начальника Одеського почтово-телеграфного округа, 1895 р., 250 арк.
158. Спр. 16. Предписание начальника Одесского почтово-телеграфного округа об открытии в с. Кронаут почтового отделения, 1895-1905 рр., 227 арк.
159. Спр. 17. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1896 р., 301 арк.
160. Спр. 18. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1897 р., 192 арк.
161. Спр. 21. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1899 р., 211 арк.
162. Спр. 23. Копия с циркуляра департамента общих дел о необходимости воспрещать участие служащих в повременных изданиях, 1900 р., 61 арк.
163. Спр. 24. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1901 р., 62 арк.
164. Спр. 25. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа о запрещении переводов до востребования, 1901 р., 66 арк.
165. Спр. 26. Станиславское почтово-телеграфное отделение Херсонской губернии, 1901-1916 рр., 486 арк.
166. Спр. 27. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа об открытии новых почтовых отделений, 1902-1903 рр., 143 арк.
167. Спр. 30. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1901 р., 365 арк.
168. Спр. 31. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1902 р., 139 арк.
169. Спр. 32. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1903 р., 125 арк.
170. Спр. 33. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1903 р., 329 арк.
171. Спр. 34. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1903 р., 157 арк.
172. Спр. 36. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1903 р., 57 арк.
173. Спр. 37. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1903-1904 рр., 298 арк.
174. Спр. 38. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1904-1905 рр., 101 арк.
175. Спр. 39. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа о правилах пересылки почтовой корреспонденции, 1904 р., 139 арк.
176. Спр. 40. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округу 1905-1906 рр., 346 арк.
177. Спр. 41. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1904-1905 рр., 153 арк.
178. Спр. 42. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1904 р., 231 арк.
179. Спр. 43. Выписка из журнала Соединенных Департаментов, 1905-1916 рр., 208 арк.
180. Спр. 44. Выписка из журналов Соединенных Департаментов об установлении правил по удолитворению командировочным довольствием чинов, 1905-1906 рр., 84 арк.
181. Спр. 45. Виписка из журналов Соединенных департаментов, 1905-1906 рр., 122 арк.
182. Спр. 46. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1906 р., 526 арк.
183. Спр. 47. Приказы начальника Одесского почтово-телеграфного округа о вынесении строго выговора чиновника, 1905-1907 рр., 489 арк.
184. Спр. 48. Приказы начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1906 р., 194 арк.
185. Спр. 49. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа 1906 р., 296 арк.
186. Спр. 52. Копия приказов начальника Одесского почто-телеграфного округа, 1906 р., 235 арк.
187. Спр. 56. Циркуляры Одесского почтово-телеграфного округа, 1907 р., 122 арк.
188. Спр. 58. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1907-1908 рр., 448 арк.
189. Спр. 61. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1908-1909 рр., 463 арк.
190. Спр. 64. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1908-1909 р., 74 арк.
191. Спр. 67. Циркуляры начальника Одесского почтово-телеграфного округа, 1909 р., 233 арк.
192. Спр. 69. Личное дело почтальона Дионосия Антоненко, 1908-1922 рр., 56 арк.
193. Спр. 70. Личное дело унтер-офицера Петра Блохина, 1908-1918 рр., 110 арк.
194. Спр. 71. Личное дело почтальона Ильи Брасева, 1908-1914 рр., 108 арк.
195. Спр. 72. Личное дело