ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ПРАВОСЛАВНОГО ПАРАФІЯЛЬНОГО СІЛЬСЬКОГО ДУХОВЕНСТВА ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (1860-ті – 1917 р.) : Повседневная жизнь ПРАВОСЛАВНОГО приходского СЕЛЬСКОГО ДУХОВЕНСТВА ПРАВОБЕРЕЖНОЙ УКРАИНЫ (1860-е - 1917 г.)



  • Название:
  • ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ПРАВОСЛАВНОГО ПАРАФІЯЛЬНОГО СІЛЬСЬКОГО ДУХОВЕНСТВА ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (1860-ті – 1917 р.)
  • Альтернативное название:
  • Повседневная жизнь ПРАВОСЛАВНОГО приходского СЕЛЬСКОГО ДУХОВЕНСТВА ПРАВОБЕРЕЖНОЙ УКРАИНЫ (1860-е - 1917 г.)
  • Кол-во страниц:
  • 275
  • ВУЗ:
  • КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

    На правах рукопису


    ОПРЯ БОГДАНА ОЛЕКСІЇВНА

    УДК 94(477.4)''1861/1917'':[27-725:394](043.3)


    ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ПРАВОСЛАВНОГО ПАРАФІЯЛЬНОГО СІЛЬСЬКОГО ДУХОВЕНСТВА ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ
    (1860-ті – 1917 р.)

    07.00.01 – історія України


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук


    Науковий керівник: Реєнт Олександр Петрович,
    доктор історичних наук, професор,
    член-кореспондент НАН України



    Кам’янець-Подільський – 2011





    ЗМІСТ

    ВСТУП.…………………………………………………………………………………3
    РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………………...8
    1.1 Історіографія питання………………………………………………………….8
    1.2 Характеристика джерел……………………………………………………….20
    1.3 Методологія дослідження…………………………………………………….36
    РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПРАВОСЛАВНОГО ПАРАФІЯЛЬНОГО СІЛЬСЬКОГО ДУХОВЕНСТВА…………………………………………………….41
    2.1 Права та обов’язки православних кліриків………………………………….41
    2.2 Церковний причт та парафіяльна громада…………………………………..61
    РОЗДІЛ 3 МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВЯЩЕННО- ТА ЦЕРКОВНОСЛУЖИТЕЛІВ………………………………………………………….81
    3.1 Повсякденні потреби кліриків………………………………………………..81
    3.2 Державне фінансування………………………………………………………95
    3.3 Господарська діяльність……………………………………………………..107
    3.4 Плата за треби та добровільні пожертвування парафіян………………….117
    РОЗДІЛ 4 СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ ЧЛЕНІВ ЦЕРКОВНОГО ПРИЧТУ……………...138
    4.1 Шлюбні відносини в середовищі духовенства…………………………….138
    4.2 Дружина клірика, її роль у сім’ї та парафії………………………………...148
    4.3 Діти духовенства та їх освіта………………………………………………..156
    4.4 Дозвілля священно- та церковнослужителів……………………………….178
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………187
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...193
    ДОДАТКИ…………………………………………………………………………...260






    ВСТУП

    Актуальність теми. Історія релігії, церковна проблематика на сьогоднішній день залишаються одним з важливих напрямів дослідження історичної науки. Для пересічних віруючих церква уособлюється у її представниках, з якими парафіяни безпосередньо спілкуються, а тому авторитет церкви та рівень релігійності пастви значною мірою залежать від постаті священика, його моральних якостей, стосунків у сім’ї. Отож об’єктивне висвітлення історії церкви неможливе без з’ясування усіх аспектів побуту та діяльності парафіяльного духовенства. У цьому відношенні становить інтерес вивчення повсякденного життя священно- та церковнослужителів, питань, пов’язаних з колом їх прав та обов’язків, матеріальним становищем, домашнім побутом, стосунками в причті і парафії, що, у першу чергу, визначає актуальність теми.
    Помітні зміни в повсякденному житті православного парафіяльного духовенства відбулись у ході кардинальних реформ усіх сфер суспільного устрою Російської імперії у 1860-1870-ті роки. Серед них важливе місце зайняла церковна реформа, головна мета якої полягала у піднятті авторитету кліриків через покращення їх добробуту, розширення прав, підвищення якості духовної освіти. Детальний аналіз потреб та бажань членів причту, їх радощів та турбот дає можливість з’ясувати, що саме керувало ними у житті, як вони ставилися до тих чи інших суспільних подій, за що вболівали та на що сподівалися. Таким чином, через призму вивчення повсякденного життя історичний процес постає не як взаємодія абстрактних суспільних та соціально-економічних категорій, а як результат щоденної діяльності пересічних людей з їхніми надіями, радощами та турботами.
    Актуальність теми зумовлена й тим, що у межах Правобережної України повсякденне життя православного парафіяльного духовенства у 1860-ті – 1917 р. ще не ставало об’єктом спеціального дослідження. Між тим, аналіз побуту, звичаїв членів причту є необхідним для вивчення історичного минулого регіону.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Обраний напрямок дослідження є складовою наукової теми «Держава-спільноти-особа: державне управління та соціальні практики в українських губерніях Російської імперії (ХІХ – початок ХХ ст.)» (державний реєстраційний № 0108U000723), яка розробляється Інститутом історії України НАН України. Він також є складовою наукової теми «Проблеми історії суспільних змін і трансформацій в Україні від найдавніших часів до сьогодення» (державний реєстраційний № 0110U004634), яка розробляється кафедрою історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
    Мета роботи полягає у тому, щоб на основі комплексного та об’єктивного аналізу джерел та досягнень історіографії всебічно дослідити повсякденне життя православного парафіяльного сільського духовенства Правобережної України у 1860-ті – 1917 р. Для досягнення цієї мети необхідно розв’язати наступні завдання:
    – дослідити історіографію теми, охарактеризувати джерельну базу проблеми;
    – проаналізувати особливості правового становища та основні професійні функції парафіяльного духовенства та їх вплив на повсякденне життя;
    – з’ясувати взаємини церковного причту та релігійної громади;
    – висвітлити повсякденні потреби духовенства та встановити ступінь їх задоволення;
    – визначити джерела матеріального забезпечення священно- і церковнослужителів;
    – охарактеризувати стосунки кліриків у сімейному колі;
    – розглянути систему духовної освіти, зокрема, особливості навчання, виховання та повсякденного життя вихованців духовних учбових закладів;
    – відтворити цілісну картину дозвілля членів церковного причту.
    Об’єктом дослідження є православне парафіяльне сільське духовенство Правобережної України у 1860-ті – 1917 р.
    Предметом вивчення стало повсякденне життя, побут та звичаї православного парафіяльного сільського духовенства Правобережної України.
    Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 60-х років ХІХ ст. по 1917 р. Нижня межа роботи обумовлена тим, що з початку 1860-х років у Російській імперії, до складу якої входила й Правобережна Україна, розпочинається процес реформування церковного життя, що істотно позначилося і на становищі православного парафіяльного сільського духовенства. Верхня межа дослідження пов’язується з початком Лютневої революції в Росії, котра внесла значні зміни в умови існування та діяльності священно- і церковнослужителів.
    Географічні рамки дослідження охоплюють територію Правобережної України, яка у досліджуваний період включала в себе землі Київської, Подільської та Волинської губерній. Вибір цих меж зумовлений наявністю особливостей повсякденного життя православних кліриків регіону, пов’язаних зі специфічним етноконфесійним складом населення та додатковим фінансуванням членів причту з державного бюджету.
    Методи дослідження. У дослідженні теми роботи були застосовані загальнонаукові та конкретно-історичні методи, зокрема аналітико-синтетичний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистичний та математичний, а також методи аналогії, періодизації, систематизації та узагальнення. Звернення до антропологічно зорієнтованої історії, комплексний аналіз суспільних мікро- та макроструктур зумовили використання методів соціальної та історичної психології, психоаналітичний, просопографічний метод. Їх використання дозволило всебічно розкрити обрану тему, забезпечило достовірність отриманих результатів та висновків.
    Наукова новизна одержаних результатів визначається, передусім, постановкою та науковою розробкою поки що комплексно недослідженої проблеми. Вперше в українській історіографії відтворено цілісну картину повсякденного життя православного парафіяльного сільського духовенства Правобережної України у 1860-ті – 1917 р. З’ясовано основні фактори, котрі впливали на формування життєвого укладу членів церковного причту, реконструйовано матеріально-побутові умови, що оточували кліриків, виявлено особливості міжособистісних стосунків на рівні сім’ї, причту, парафії, досліджено варіанти дозвілля, типові для священно- та церковнослужителів. До наукового обігу залучено значний масив архівних матеріалів (7 архівосховищ, 26 фондів, 171 справа), більшість яких не використовувалися дослідниками раніше.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що фактичний матеріал дисертації, отримані висновки можуть використовуватися при дослідженні соціальної історії України другої половини ХІХ – початку ХХ ст., написанні монографій, навчальних посібників з історії України, православної церкви, підготовці спецкурсів, проведенні лекційних та семінарських занять у вищих навчальних закладах. Аналіз проблем, які існували у матеріальному забезпеченні духовенства, взаєминах з паствою дає змогу для більш ефективного вирішення подібних труднощів на сучасному етапі історичного розвитку, гармонізації стосунків між церковним причтом та віруючими.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки наукового дослідження викладені у доповідях на 2 міжнародних, 2 всеукраїнських, 6 регіональних наукових форумах, у тому числі ІХ і Х міжнародних наукових конференціях «Держава, суспільство, церква в історії Росії ХХ століття» (м. Іваново, 2010, 2011), всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Релігійне життя Поділля: минуле і сучасне» (м. Вінниця, 2008), науковій конференції, присвяченій 10-й річниці діяльності Наукового товариства істориків-аграрників (м. Черкаси, 2010), звітній науковій конференції студентів і магістрантів (м. Кам’янець-Подільський, 2007), звітній науковій конференції викладачів, докторантів і аспірантів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (м. Кам’янець-Подільський, 2009, 2010, 2011), науковій конференції молодих вчених Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (м. Кам’янець-Подільський, 2009, 2010), результати яких опубліковані в наукових збірниках.
    Публікації. За темою дослідження здійснено 18 публікацій, з яких 8 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
    Структура роботи визначається метою, завданнями та змістом обраної теми. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи – 275 сторінок, з них 192 сторінки основного тексту. Список використаних джерел нараховує 709 позицій.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У результаті розв’язання поставлених у роботі завдань з’ясовано, що повсякденне життя православного парафіяльного сільського духовенства Правобережної України у 1860-ті – 1917 р. знайшло лише часткове відображення в історіографії, оскільки увага дослідників в основному зосереджувалася на загальних проблемах історії церкви. Між тим існує досить широка репрезентативна база джерел, котра дозволяє заповнити цю прогалину.
    Православне парафіяльне сільське духовенство займало важливе місце у соціальній структурі суспільства, що обумовлювалося тими завданнями, які ставилися перед церквою та її служителями. Російська православна церква знаходилась під захистом держави та, водночас, у повній залежності від неї, у результаті чого духівництво перетворилося на служилий стан духовного відомства. Крім завдань релігійного служіння, члени церковного причту зобов’язувалися виконувати і ряд функцій чиновницького характеру: реєструвати акти громадянського стану православного населення, вести усю церковну та діловодну документацію, видавати довідки, писати звіти тощо. Головний обов’язок, що покладався імперським урядом на кліриків, полягав у поширенні в парафії ідеї підкорення царській владі та її шанування. Усі урядові маніфести оголошувалися після завершення богослужіння з церковної кафедри, священик мав нехтувати таємницею сповіді, якщо вона містила антиурядові задуми, що суперечило канонам церкви. У Правобережній Україні ці завдання мали свою специфіку, оскільки тут проводилася особлива конфесійна політика, спрямована на нейтралізацію католицьких та сектантських впливів.
    Для успішного виконання православними кліриками своїх обов’язків влада гарантувала їм привілейоване становище, що відобразилося у їхньому повсякденному житті. Вони звільнялися від військової повинності, користувалися пільгами у сплаті податків, у більшості випадків забезпечувалися житлом та земельними наділами тощо. Однак, вказані переваги виявилися недостатніми для усвідомлення духовенством свого соціального статусу як престижного, що, значною мірою, пояснювалося недостатнім рівнем його фінансування з боку держави.
    Ефективність роботи членів церковного причту залежала і від взаємин у релігійній громаді. Виконання кліриками чиновницьких функцій неоднозначно сприймалося парафіянами. Останні бачили в особі свого пастиря не лише духовну особу, але й чиновника, який послідовно проводив урядову політику, у тому числі і в національному питанні. Також негативно сприймалися частиною віруючих вищий рівень заможності священно- і церковнослужителів, окремі недоліки в їх повсякденному житті. Водночас, особи з духовного стану, котрі виконували свою місію не з примусу, а за покликом душі, змогли налагодити й гармонізувати відносини в парафії та стати справжніми духовними наставниками для віруючих.
    Результативність пастирського служіння значною мірою залежала від ступеня задоволення матеріальних потреб членів причту. Джерелами забезпечення кліриків виступали: державне фінансування, прибутки від землі, плата за треби та добровільні пожертвування парафіян. У Правобережній Україні рівень оплати роботи священно- і церковнослужителів з боку держави був вищим у порівнянні з іншими регіонами Російської імперії, що пояснювалося специфічним етноконфесійним складом населення. Проте, на думку самого парафіяльного духовенства, він залишався недостатнім, адже більшу частину прибутків йому доводилося здобувати самотужки.
    Прибутки від землі у першу чергу залежали від її кількості та якості, а також від готовності віруючих допомагати своїм пастирям у вирощенні та збиранні врожаю. У губерніях Правобережної України середній розмір ділянки церковної землі, що припадала на одну церкву, перевищував встановлену державою норму у 33 дес., а щоб уникнути клопотів, пов’язаних з обробітком землі, значна частина кліриків здавала її в оренду.
    Величина прибутків від здійснення треб залежала від чисельності й заможності віруючих та стосунків, що складалися між парафіянами та представниками церковного причту. Відсутність чітких розцінок за здійснення треб нерідко викликала взаємне невдоволення – віруючі вважали плату зависокою, клірики – недостатньою. Добровільні пожертвування, як правило, не бралися до уваги при визначені сукупного доходу кліриків. Проте їх наявність чи відсутність свідчили про характер стосунків між духовенством і парафіянами, про авторитет пастиря у релігійній громаді та й, врешті, про ставлення віруючих до церкви.
    Більшість кліриків не влаштовував спосіб отримання прибутків, який розходився з декларованим державою привілейованим становищем духовенства. Адже, платня з бюджету становила меншу частину прибутків членів причту. Вважалося, що більшу – має забезпечити церковна громада. Проте така система принижувала священно- та церковнослужителів, адже вони постійно виступали у ролі прохачів і залежали від волі парафіян.
    З’ясовано, що за рівнем матеріального забезпечення у стані парафіяльного духовенства спостерігалася істотна диференціація, котра пояснювалася нерівномірним розподілом прибутків між членами причту. Як правило, диякон отримував половину від долі священика, а причетник – половину від долі диякона. Загалом, прибутки більшості священиків Правобережжя були досить пристойними, що дозволяло їм задовольнити потреби власних родин у їжі, одязі, житлі, дати освіту дітям. Не вважалася розкішшю наявність прислуги та найманих працівників у домі пастиря. Труднощі матеріального характеру, що зустрічалися у повсякденному житті священиків, в основному зумовлювалися великим розміром сім’ї. Сукупний дохід, цілком достатній для сім’ї з 2-3 осіб, вже не задовольняв потреби родини з 8-10 осіб. Ці ж потреби значно складніше вдавалося задовольнити диякону, і практично нереально причетнику. Якщо останні й могли задовольнити найнеобхідніші потреби власної сім’ї у їжі та елементарному одязі, та освіта дітей для більшості з них залишалася недоступною.
    Встановлено, що головною причиною великих розмірів сімей білого духовенства ставала обов’язковість одруження клірика та заборона обмеження народжуваності. Як правило, практикувалися шлюби всередині духовного стану, що сприяло збереженню його замкнутості. При укладанні шлюбу нерідко визначальними ставали не почуття наречених, а прагматичний розрахунок, що в подальшому негативно позначалося на стосунках подружжя. Значна роль у сім’ях духовенства відводилася матушці. Від неї залежала не лише гармонізація стосунків у своїй сім’ї, але й авторитет пастиря в парафії, а отже, й ставлення віруючих до церкви. Матушка мала допомагати священику у здійсненні його обов’язків, крім того, забезпечувати зразковість власної родини. Це вимагало від останньої самопожертви, добропорядності, терпимості, готовності прийти на допомогу віруючим у скрутній ситуації. Серйозні труднощі матеріального та психологічного характеру приносила у сім’ї духівництва смерть одного з подружжя. Вдови залишалися майже без засобів до існування, оскільки мізерна пенсія не могла забезпечити потреби жінки з кількома дітьми. Коли ж сім’я проживала у церковному будинку, вона опинялася без даху над головою. Не кращим виявлялося становище вдівця. Діти потребували материнського догляду, а вдруге клірикам одружуватися категорично заборонялося.
    Важливим батьківським обов’язком священно- і церковнослужителів була підготовка своїх дітей до самостійного життя. Встановлено, що у результаті церковних реформ 60-70-х років ХІХ ст. діти духовенства отримали світський юридичний статус, у результаті чого їм дозволили здобувати освіту в світських навчальних закладах. Проте більшість дітей кліриків все ж навчалася у духовних навчальних закладах. По-перше, через відсутність коштів у їх батьків для навчання у світських закладах освіти. По-друге, в силу традицій, існуючих у середовищі тогочасного духовенства.
    Майбутнє хлопчиків бачили у продовженні батьківської справи. Їх підготовка включала домашнє виховання, навчання в духовних училищах та семінаріях. З’ясовано, що побутові умови життя учнів духовних навчальних закладів залишалися далекими від ідеалу. Неналежні житлові умови, погане харчування, суворі правила поведінки, непрості стосунки в колективі болісно сприймалися підлітками. Багато з них вже у той час розчаровувалися у майбутньому духовному служінні. Тому набуває поширення тенденція «втечі семінаристів» – кращі випускники не йшли у священики, а продовжували навчання у світських закладах освіти.
    Для дівчат пріоритетним завданням було не здобуття освіти, а вдале одруження, тому їх навчання та виховання нерідко обмежувалися домашнім рівнем. Проте все більше кліриків намагалися забезпечити освіту і своїм донькам, обираючи для цього жіночі духовні училища. Навчання доньок для багатьох священиків ставало справою престижу, проте не усі могли його собі дозволити, оскільки це потребувало додаткових фінансових витрат. Через матеріальні труднощі доньок дияконів та причетників у жіночих духовних закладах майже не було.
    Представники церковного причту мали залишатися прикладом для парафіян і під час виконання своїх службових обов’язків, і у години відпочинку. З цієї причини їх дозвілля суворо регламентувалося. Поза церквою вони мали дотримуватися високоморального способу життя, виявляти помірність у їжі, відмовитися від паління, вживання алкоголю, гри у карти, відвідування театру та інших громадських місць. Згідно настанов церковного керівництва найбільш бажаним варіантом дозвілля вважалося читання кліриками релігійної літератури та складання проповідей. Обмеження в особистому житті священно- і церковнослужителів були значно суворішими за ті, що відчували на собі всі інші верстви населення. Найменший проступок клірика ставав темою для обговорення та засудження усією парафією. Окремі представники парафіяльного духівництва давали привід для таких розмов. Однак більшість кліриків залишалася прикладом для наслідування віруючими.
    Отже, повсякденне життя православного парафіяльного сільського духовенства проходило під дією різноманітних факторів, які впливали на формування свідомості та норм поведінки, соціально-політичні уподобання та настрої пересічних кліриків. Головними були питання збереження привілейованого статусу представників духовенства та їх матеріальне забезпечення. У Правобережній Україні прибутки членів церковного причту дозволяли їм задовольняти основні потреби – власні та членів родини. Проте всередині духовного стану існувала суттєва різниця у рівні доходів. Через нерівномірний розподіл коштів між кліриками, священнослужителі знаходились у кращому матеріальному становищі, ніж церковнослужителі. Однак, рівень добробуту не влаштовував ні перших, ні других, оскільки від держави надходила менша частина прибутку, решту – доводилося добувати самостійно. З цієї причини з року в рік все більше священно- та церковнослужителів відчували свою меншовартість порівняно з більш привілейованими чи заможними верствами суспільства, тому сприймали переваги духовного стану як порожню декларацію.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Неопубліковані джерела
    Центральний державний історичний архів України, м. Київ
    Ф. 127. Київська духовна консисторія.
    оп. 667.
    1. Спр. 194. Дело о том, чтобы священники музыку и пляски совершенно изгнали из домов своих и не курили бы табаку, 1864 р., 4 арк.
    оп. 765.
    2. Спр. 313. Дело о священническом месте в с. Креничи Киевского уезда, 1873 р., 14 арк.
    оп. 768.
    3. Спр. 177. Дело о постройке домов для причта в с. Чаплинке Киевской епархии, 1877 р., 40 арк.
    оп. 785.
    4. Спр. 236. Об удалении от должности священника в с. Скаглиевки Васильковского уезда Фому Филиповича, 1907 р., 1 арк.
    оп. 798.
    5. Спр. 151. Рапорты священников Киевского уезда об отсутствии в пансионах дочерей священников, 1865 р., 4 арк.
    6. Спр. 202. По прошению вдовы священника Кустовской о предоставлении прихода с. Ковалевки Васильковского уезда ее дочери, 1868 р., 145 арк.
    7. Спр. 553. По доносу священника с. Ковалевки Васильковского уезда Добровольского на священника того же села Тарнавича о пьянстве, 1904 р., 2 арк.
    8. Спр. 665. Дело об обвинении священника Ящуржинского и дьякона Лотоцкого с. Пархомовки Сквирского уезда в краже, внебрачном сожительстве и пьянстве, 1913-1914 рр., 36 арк.


    оп. 875.
    9. Спр. 748. Рапорт благочинного 4-го округа Сквирского уезда о порядке распределения государственных дотаций между священниками Киевской епархии, 1864 р., 2 арк.
    оп. 946.
    10. Спр. 5. Колективная жалоба крестьян с. Краснопольск Васильковского уезда на священника Иоанна Любецкого о его неблаговидных поступках, 1905 р., 21 арк.
    11. Спр. 43. Дело по прошению церковного старосты с. Родивановки Чигиринского уезда Адриана Лысенка о разных противозаконных поступках местного священника Александра Ткачука, 1905 р., 20 арк.
    12. Спр. 113. Дело по рапорту благочинного 3-го округа Липовецкого уезда о безнравственной жизни священника с. Красненького Михаила Поржецкого, 1905-1907 рр., 212 арк.
    оп. 947.
    13. Спр. 62. По жалобе крестьянина д. Пирогович Радомышльского уезда Кирила Гриценка о нежелании священника с. Приборске Иоанна Соколовского повенчать его, 1906 р., 45 арк.
    14. Спр. 111. По жалобе жителя с. Хлыстовки Черкасского уезда Иулиана Керпатого на местного священника Василия Филипповича за вымогательство платы за метрические выписки, 1906 р., 9 арк.
    15. Спр. 166. По прошению жены священника Марии Оппоковой о побуждении ее мужа священника с. Рубого Сквирского уезда Владимира Оппокова содержать ее, 1906 р., 8 арк.
    оп. 948.
    16. Спр. 143. По прошению священника с. Капустиной Звенигородского уезда Петра Филипповича об ограждении его от оскорблений со стороны благочинного Гродзинского и о разделе выгод за землю между ним и вдовой священника Поставской, 1908-1909 рр., 34 арк.

    оп. 949.
    17. Спр. 133. По прошению бывшего псаломщика с. Старых-Петровцах Киевского уезда Андрея Гаевского о взыскании в его пользу арендной платы за землю со священника Николая Доминского, 1911 р., 11 арк.
    оп. 950.
    18. Спр. 215. Дело по рапорту священника с. Красятин Радомышльского уезда И. Гришковского о неблаговидном поведении псаломщика И. Левитского, 1912-1913 рр., 51 арк.
    19. Спр. 238. По жалобе священника с. Овсяник Бердычевского уезда Стефана Кочубинского на псаломщика Симеона Левитского за неаккуратность по службе и нетрезвую жизнь, 1912 р., 4 арк.
    оп. 951.
    20. Спр. 245. Дело по жалобе псаломщика с. Унина Радомышльского уезда, 1914-1915 рр., 11 арк.
    оп. 953.
    21. Спр. 99. По сообщению пристава 1-го стана Липовецкого уезда, судебного следователя 2-го участка Липовецкого уезда и Жандармского волосного правления об изнсиловании в с. Пархомовке И. Скаржиновским крестьянки У. Корецкой, 1908 р., 26 арк.
    оп. 954.
    22. Спр. 124. Дело о самоубийстве крестьянки с. Вальки Радомышльского уезда Сергейчуковой из-за отказа сельского священника венчать ее, 1873 р., 90 арк.
    23. Спр. 160. Рапорт благочинного Уманского уезда Мшанецкого на священника с. Лещиновки Ясирского за внебрачное сожительство, 1881 р., 5 арк.
    24. Спр. 254. О наложении епитимии на священника за пьянство и избиение своей жены, 1887 р., 89 арк.
    25. Спр. 325. По жалобе крестьянина с. Драбовки Черкасского уезда Орешка на священника Киево-Звиреницкой зеркви Косовского, обвенчавшего за взятку его дочь без согласия родителей, 1891 р., 88 арк.
    26. Спр. 370. Дело о внебрачном сожительстве и пьянстве священника с. Козиевки Радомышльского уезда Слуцкого, 1893 р., арк. 37.
    27. Спр. 460. Дело о грубом обращении с женой и внебрачном сожительстве священника церкви Корбиновой Гребли Уманского уезда А. М. Богорского, 1899 р., 240 арк.
    28. Спр. 523. Дело о драке священника церкви с. Скриничевки Васильковского уезда Маковского с крестьянами, 1904 р., 14 арк.
    оп. 955.
    29. Спр. 135. Прошение поручика Юркевича о назначении следствия по делу о нанесении побоев ему священнослужителями Павловским и Термитинским, 1873 р., 1 арк.
    30. Спр. 165. Сообщение киевского губернатора в Киевскую духовную консисторию о пьянстве и покушении на самоубийство священника с. Чоповиц Радомышльского уезда Симоновича, 1882 р., 1 арк.
    оп. 1063.
    31. Спр. 69. По прошению Анны Скригайло об истязаниях священником с. Ромашек Каневского уезда Василием Шумским своей жены, 1907 р., 6 арк.
    оп. 1065.
    32. Спр. 8. По жалобе крестьянина с. Танского Уманского уезда Назария Музыки на священника Феодосия Клепатского с обвинением его в неблагоповедении, 1909 р., 11 арк.
    33. Спр. 25. По прошению общества крестьян с. Забуяная Киевского уезда об удалении с их прихода псаломщика Василия Соколовского за его неуважительность, 1909 р., 7 арк.
    34. Спр. 47. По жалобе имеющихся уполномоченными общества крестьян с. Аврамовки Липовецкого уезда Кости и Никиты Земки на священника Симона Гливенка за вымогательство при требах, 1909 р., 17 арк.
    35. Спр. 59. По жалобе крестьянина с. Шибенного Киевского уезда Григория Лозенка на священника Евстадия Демидова за вымогательство при требах, 1909-1911 рр., 28 арк.
    36. Спр. 102. Дело о разделе причтовых доходов Соборной церкви г. Бердичева между священниками Николаем Грацианским и Павлом Кисилевичем, 1909-1911 рр., 31 арк.

    Ф. 301. Подільське губернське жандармське управління.
    оп. 1.
    37. Спр. 334. Донесения помощников начальника ГЖУ о порубках помещичьего леса, нападениях на почту, кражу лошадей, о хищениях денег, грабежах и других происшествиях в уездах, 1898 р., 45 арк.

    Ф. 442. Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора.
    оп. 47.
    38. Спр. 31. По жалобе Василенка о причиненных ему побоев священником Павловским, 1868 р., 6 арк.
    оп. 51.
    39. Спр. 160. Дело о предосудительных поступках разных священников, 1872-1873 рр., 102 арк.
    оп. 54.
    40. Спр. 79. Дело по жалобе крестьян с. Солотвино на противозаконные поступки приходского священника Кушевича, 1875 р., 8 арк.
    41. Спр. 216. Дело о противозаконных поступках приходского священника с. Юшек Тарасевича, 1875 р., 7 арк.
    42. Спр. 306. О злоупотреблениях священников м. Тального Стрижевского и Марчевского, 1875-1876 рр., 11 арк.
    оп. 55.
    43. Спр. 49. О злоупотреблениях священника с. Вотылевки Рудановского, 1876 р., 13 арк.


    оп. 518.
    44. Спр. 25. О принятии мер к прекращению лишенному священнического сана Ефрему Панише возможности утруждать Высочайших особ своими неосновательными жалобами, 1880 р., 9 арк.
    оп. 528.
    45. Спр. 499. Сведения о римско-католических монастырях и каплицах в Киевской и Волынской губерниях; переписка с подольским губернатором о борьбе с римско-католическим явлением в крае, 1890 р., 31 арк.
    оп. 615.
    46. Спр. 48. По представлению киевского губернатора о неблаговидных поступках священника Павла Малеванского, 1885 р., 2 арк.
    оп. 620.
    47. Cпр. 66. По жалобе священника с. Микулич Владимир-Волынского уезда Панкратия Бариловича, 1891 р., 27 арк.
    48. Спр. 326. По жалобе от уполномоченных общества крестьян Малых Лисовец Сквирского уезда на своего приходского священника отца Бегановского, 1892 р., 6 арк.
    оп. 636.
    49. Спр. 323. По жалобе священника Ильи Симоновского на действия Волынского губернатора, 1906 р., 7 арк.
    оп. 637.
    50. Спр. 71. Дело по корреспонденциям, относящимся к Киевской губернии, 1907-1908 рр., 27 арк.
    51. Спр. 389. Дело с отчетом о состоянии Волынской губернии за 1906 г., 1907-1908 рр., 16 арк.
    оп. 690.
    52. Спр. 267. О недружелюбном отношении священника с. Матусова Черкасского уезда О. Пащевского к местному помещику Лопухину, 1892 р., 11 арк.


    оп. 693.
    53. Спр. 101. Дело о неблаговидном образе жизни и неправильных действиях священника с. Лубенец Чигиринского уезда, 1894 р., 20 арк.
    оп. 707.
    54. Спр. 42. Дело с бумагами, не требующими дальнейшего производства, 1908 р., 367 арк.

    Ф. 1335. Волинське губернське жандармське управління.
    оп. 1.
    55. Спр. 966. Переписка с Волынской духовной консисторией, помощниками начальника Волынского ГЖУ в уездах и другими учреждениями о неправильном служении литургии, бытовом разложении и других неблаговидных поступках духовенства, 1907-1908 рр., 40 арк.

    Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
    Ф. 154. Лебединцев Петро Гаврилович.
    56. Спр. 5. Лебединцев П. Г. Статистические данные о священнослужителях и монашествующих Киевской епархии в т. ч. наказанных за проступки, 1886 р., 1 арк.

    Ф. 160. Колекція рукописів Київської Духовної Академії.
    57. Спр. 857. Извлечение из синодальных документов и работ о русском патриаршестве, белом духовенстве и других вопросах церкви, 1864 р., 28 арк.
    58. Спр. 1085. Отчеты благочинных Киевской епархии, Киевской духовной консистории о состоянии церквей, духовенства и паствы за 1915 год, 1916 р., 210 арк.
    59. Спр. 1158. Отзыв на статью священника Петра Исполатовского «Мое собственное хозяйство» (о быте православного духовенства), 4 арк.
    60. Спр. 1478. Батюшков. О сельском православном духовенстве западных губерний, 1860 р., 10 арк.
    61. Спр. 2388. Заметка о жизни сельского духовенства, 16 арк.
    62. Спр. 2959. Указы Киевской духовной консистории, рапорты священников, ведомости прихода и расхода денежных сумм и др. материалы благочинного Киевского уезда, священника Захариевского Григория, 1875 р., 425 с.
    63. Спр. 2960. Указы Киевской духовной консистории, рапорты священников, списки учащихся церковно-приходских школ и другие материалы благочинного Киевского уезда священника Захариевского Григория, 1876-1877 рр., 479 арк.

    Ф. 230. Андріївська церква у Києві.
    64. Спр. 69. Докладная записка настоятеля Киево-Андреевской церкви протоиерея Подвысоцкого в Киевскую городскую управу об истории и состоянии церкви и необходимости предоставить жилое помещение, 1889 р., 2 арк.

    Ф. 304. Дисертації студентів Київської Духовної Академії.
    65. Спр. 813. Пащевский В. Духовенство по изображению светской литературы за последнее десятилетие, 1880 р., 86 арк.
    66. Спр. 1771. Пестряков В. Задачи и средства служения православного пастыря в наше время, 1903 р., 268 арк.
    67. Спр. 2292. Одигитриевский В. Меры материального обеспечения православно-приходского духовенства в России, 1914 р., 324 арк.

    Ф. ХІІІ. Архів Синоду.
    68. Спр. 2784. Замечания о положении русской церкви и духовенства, 1889 р., 11 арк.
    69. Спр. 2803. Записка о сословных, семейных и имущественных правах духовенства и о существующих в законах ограничениях в общественной деятельности, 1871 р., 29 арк.
    70. Спр. 2863. Заметка о мерах по улучшению материального положения духовенства, 2 арк.
    71. Спр. 2866-2867. Записки относительно «изыскания средств к большему обеспечению православного духовенства», 1862 р., 6 арк.

    Державний архів Вінницької області
    Ф. Д-196. Мировий посередник 1-ї дільниці Літинського повіту.
    оп. 1.
    72. Спр. 7. По делам православного духовенства о пожертвовании с крестьян денег церкви, 1876 р., 107 арк.

    Ф. Д-200. Вінницький повітовий предводитель дворянства.
    оп. 1.
    73. Спр. 62. Переписка с Подольским губернатором, Подольским губернским комитетом по обеспечению духовенства, содержание церквей, обеспечение их усадебной землей, 1862-1863 рр., 29 арк.
    74. Спр. 388. Дело об израсходовании средств на содержание православного духовенства по Винницкому уезду, 1865-1872 рр., 378 арк.

    Ф. Д-205. Мировий посередник 1-ї дільниці Вінницького повіту.
    оп. 1.
    75. Спр. 30. Распоряжения Подольского губернского управления и другие, 1867-1868 рр., 65 арк.
    76. Спр. 56. Разбор жалоб крестьян о неправильном обложении налогом и приговоры Брацлавского волостного схода, 1876 р., 175 арк.

    Ф. Д-213. Мировий посередник 3-ї дільниці Вінницького повіту.
    оп. 2.
    77. Спр. 722. Циркуляры Подольского губернатора о замене натуральных повинностей денежным платежом в пользу священника, приговоры сельских сходов, 1865-1866 рр., 38 арк.

    Ф. Д-230. Вінницька міська управа.
    оп. 1.
    78. Спр. 539. Проекты, прошения разных лиц о разрешении постройки домов, проект постройки второго этажа обувной фабрики «Ястреб», 1894-1916 рр., 493 арк.

    Ф. Д-444. Тульчинське двокласне духовне училище.
    оп. 1.
    79. Спр. 10. Смета расходов из сумм епархиальных на содержание Тульчинского мужского духовного училища, 1917-1918 рр., 11 арк.
    80. Спр. 12. Журналы правления Тульчинского духовного училища, списки тем для домашних письменных работ, расписание 1919 год уроков, ведомости об успеваемости учащихся, 1919 р., 26 арк.

    Ф. Д-470. Вінницький повітовий суд.
    оп. 4.
    81. Спр. 34. Дело по иску священника Юдковского к экономии графа Потоцкого за строительный материал, принадлежащий церкви с. Уладовки, 1866 р., 71 арк.

    Державний архів Київської області
    Ф. 2. Канцелярія київського губернатора.
    оп. 78.
    82. Спр. 77. Дело о помещенной в газете «Русское знамя» № 94 стати по поводу творимых в Киевской губ. в м. П… местным благочинным безобразиях, 1912 р., 33 арк.
    оп. 79.
    83. Спр. 18. О крестных ходах и религиозных процессиях, 1913 р., 11 арк.
    оп. 176.
    84. Спр. 136. Дело по рапорту начальника полиции Киевского уезда о безнравственной жизни священника с. Дыбенцы, 1861 р., 8 арк.
    85. Спр. 257. Дело о награждении некоторых приходских священников Киевской губернии за ревность и усердие в обучении поселянских детей, 1861 р., 50 арк.
    86. Спр. 265. Дело по жалобе крестьян с. Деремезной Васильковского уезда на священника Павла Коковского за разные предосудительные поступки, 1861 р., 56 арк.
    оп. 179.
    87. Спр. 272. Дело о неблаговидных поступках священника Петра Сениторского, 1864 р., 1 арк.
    88. Спр. 1086. Дело о неблаговидных поступках священника Федора Стрижевского с. Малые Смолянки Черкасского уезда, 1864 р., 10 арк.
    89. Спр. 1170. Дело о неприличных действиях в церкви священника с. Корниловки Молчановского, 1864 р., 6 арк.
    оп. 180.
    90. Спр. 574. Дело о нежелании крестьян с. Жежельова Бердичевского уезда иметь своим духовником священника Чернышевского, о произведенных им, Чернышевским, беспорядках и о сопротивлениях к нему со стороны крестьян, 1865 р., 16 арк.
    91. Спр. 735. Дело о замене денежною платою следующих от прихожан в пользу духовенства натуральных повинностей, 1865 р., 351 арк.
    92. Спр. 739. Дело по ходатайству о награждении священника Павла Шпаковского за усердную его службу, 1865 р., 8 арк.
    оп. 185.
    93. Спр. 500. Дело о выдаче священнику Афанасию Левандовскому свидетельства на покупку имения, 1870 р., 5 арк.
    94. Спр. 624. Дело о бесчинствах, делаемых священниками Марком Фащевским и Григорием Романовским, 1870-1871 рр., 10 арк.
    оп. 187.
    95. Спр. 22. Дело по ходатайству священника М. Салицкого, 1872 р., 10 арк.
    оп. 196.
    96. Спр. 380. Дело о приходском священнике с. Крымок Чигиринского уезда Матвее Синьковском, 1880 р., 4 арк.
    97. Спр. 595. Дело о противозаконных поступках священника с. Кривошеениц Сквирского уезда Грищинского, 1880 р., 84 арк.

    Державний архів Хмельницької області
    Ф. 111. Подільський губернський комітет із забезпечення сільського православного духовенства.
    оп. 2.
    98. Спр. 43. Дело об обеспечении земельными наделами и постройками членов церковного причта с. Княже Ямпольского уезда, 1875-1908 рр., 105 арк.
    99. Спр. 79. Дело об обеспечении земельными наделами и постройками членов церковного причта с. Ходаковец Проскуровского уезда, 1878-1913 рр., 143 арк.
    оп. 3.
    100. Спр. 8. Переписка с Подольской духовной консисторией об улучшении быта духовенства, 1864 р., 69 арк.

    Ф. 315. Подільська духовна консисторія.
    оп. 1.
    101. Спр. 171. Дело о проведении агитации крестьян свящ. с. Супрунковец, с. Корпачовки Ушицкого уезда, об отказе выполнять повинности помещикам, 1863-1664 рр., 63 арк.
    102. Спр. 3340. Дело по жалобе священника с.Михайловки Проскуровского уезда Любицкого на помещика Быхавского о злонамеренном притеснении духовенства, 1863-1866 рр., 9 арк.
    103. Спр. 3477. Дело по ходатайству священника Ситвержинского П. о принятии на казенное содержание в женское училище для лиц духовного звания при Немировском девичьем монастыре дочерей умерших священников Маралевич Василисы и Валичинской Евфросинии, 1866 р., 5 арк.
    104. Спр. 3514. Прошение дьячка церкви с. Бутынки Брацлавского уезда Бобовского З. о принятии дочери Феодосии в училище на казенный счет, 1867 р., 3 арк.
    105. Спр. 3573. Исповедальная ведомость о городском духовенстве г. Каменца за 1868 г.; формулярный список о службе священника с. Любомирки Балтского уезда Вербицкого; прошения церковнослужителей о приеме, перемещении по службе и документы по другим вопросам, 1869-1870 рр., 38 арк.
    106. Спр. 4967. Дело о захвате помещиком Третицким церковной земли с. Березовки Ямпольского уезда, 1866-1869 рр., 17 арк.
    107. Спр. 4968. Дело по жалобе священника с. Пилявы Винницкого уезда Коцбюбинского А. М. на помещика Ярошинского о захвате земли и урожая, 1866-1874 рр., 16 арк.
    108. Спр. 5800. Дело по обвинению священника с. Синной Балтского уезда Вацкевича в нанесении побоев дьячку Климевичу, 1863-1864 рр., 107 арк.
    109. Спр. 5831. Дело по жалобе крестьян с. Якубовки Ольгополского уезда на священника Подольского Илью о злоупотреблении его по службе и отказе совершать религиозные обряды в церкви, 1863-1865 рр., 5 арк.
    110. Спр. 5886. Дело по обвинению священника с. Медведевки Яновицкого И. в сожительстве с прихожанами, 1864 р., 12 арк.
    111. Спр. 5928. Дело по обвинению священника с. Молдавки Балтского уезда Моцкевича Иоанна в сожительстве с крестьянкой Толяр Степанидой и другими, в нанесении побоев крестьянам, 1866-1867 рр., 76 арк.
    112. Спр. 5955. Дело о наложении штрафов на церковнослужителей за подложные отметки в клировых ведомостях, 1866-1867 рр., 15 арк.
    113. Спр. 9219. Отчеты благочинных о состоянии округов Подольской епархии за 1902 г., 1903 р., 620 арк.
    114. Спр. 9258. Отчеты благочинных о состоянии округов Подольской епархии за 1906 г., 1907 р., 466 арк.
    115. Спр. 9291. Дело о подготовке к проведению Подольского епархиального съезда духовенства, 1912-1914 рр., 21 арк.
    116. Спр. 9874. Дело о приеме девиц духовного звания в Каменецкий пансион, 1874 р., 15 арк.
    117. Спр. 10382. Дело о разделе посевов хлебов прихода с. Янковец Летичевского уезда между священниками Волосевичем и Терлецким, 1875-1878 рр., 64 арк.
    118. Спр. 10639. Дело о пожертвовании участка земли помещицей с. Кораблевки Гайсинского уезда Купчинской в пользу церковноприходских школ, 1891-1901 рр., 29 арк.
    119. Спр. 10719. Дело о незаконном захвате земли крестьянами с. Бушинка Брацлавского уезда, 1907 р., 84 арк.
    120. Спр. 11349. Дело о проведении испытаний церковнослужителей епархии под следствием и судом, 1904-1905 рр., 105 арк.
    121. Спр. 11573. Указ св. Синода от 12 февраля 1874 г. о порядке хранения денежных сумм церковными старостами, 1874-1890 рр., 3 арк.
    122. Спр. 11627. Дело о взносе денег церквами епархии на содержание Каменецкого духовного училища в 1878 г., 1879 р., 12 арк.
    123. Спр. 11630. Дело о пересылке денег на содержание Шаргородского духовного училища, 1879 р., 31 арк.
    оп. 1 д.
    124. Спр. 340. Указы правительствующего Синода за 1871 г., 1871 р., 45 арк.


    оп. 2.
    125. Спр. 51. Историко-статистическое описание церковного прихода с. Колибабинец Винницкого уезда, 1868-1897 рр., 20 арк.

    Ф. 744. Приворотське чоловіче духовне училище.
    оп. 1.
    126. Спр. 1. Журнал Приворотского духовного училища, 1894-1900 рр., 384 арк.

    Ф. 813. Подільське єпархіальне попечительство.
    оп. 1.
    127. Спр. 37. Дело о штрафовании священно- церковнослужителей Подольской епархии, 1878-1879 рр., 32 арк.
    128. Спр. 200. Об увеличении взносов в пользу окружного попечительства 2 округа Могилевского уезда, 1899 р., 5 арк.

    Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
    129. К-П, 12928, Крок д/п 193. Летопись с. Павликовцы Проскуровского уезда, 60 арк.
    130. К-П, 12948, Крок д/п 213. Летопись с. Теремковцы Каменецкого уезда, 14 арк.
    131. К-П, 13064, Крок д/п 246. Летопись с. Вербки Каменецкого уезда, 12 арк.
    132. К-П, 13067, Крок д/п 249. Летопись с. Вишнивчик Каменецкого уезда, 6 арк.
    133. К-П, 13069, Крок д/п 251. Летопись с. Руда Каменецкого уезда, 12 арк.
    134. К-П, 13075, Крок д/п 257. Летопись с. Жабенцы Каменецкого уезда, 33 арк.
    135. К-П, 13258, Крок д/п 265. Летопись с. Малиновцы Каменецкого уезда, 31 арк.
    136. К-П, 13260, Крок д/п 267. Летопись с. Кугаевцы Каменецкого уезда, 18 арк.
    137. К-П, 13266, Крок д/п 273. Летопись м. Жванца Каменецкого уезда, 299 арк.
    138. К-П, 13267, Крок д/п 274. Летопись с. Кадыевцы Каменецкого уезда, 155 арк.
    139. К-П, 14078, Крок д/п 420. Летопись с. Гавришовка Винницького уезда, 13 арк.
    140. К-П, 14083, Крок д/п 425. Летопись с. Носковец Винницкого уезда, 10 арк.
    141. К-П, 14099, Крок д/п 441. Летопись с. Ворошиловка Винницкого уезда, 13 арк.
    142. К-П, 18181, Крок д/п 585. Летопись с. Гущенец Винницкого уезда, 27 арк.
    143. К-П, 19067, Крок д/п 587. Летопись с. Слободы Сутинской Винницкого уезда, 15 арк.
    144. К-П, 19275, Крок д/п 615. Летопись г. Ямпольского Подольской епархии, 40 арк.
    145. К-П, 19292, Крок д/п 632. Летопись с. Белая Каменецкого уезда, 31 арк.
    146. К-П, 19296, Крок д/п 636. Летопись с. Рипенцы Каменецкого уезда, 108 арк.
    147. Кв 110602, КФ д/п 2863. Священик Миколаївської церкви м. Кам’янця-Подільського А. Гомілко з сім’єю (кінець ХІХ ст.), 1 арк.

    Российский государственный архив в Санкт-Петербурге
    Ф. 796. Канцелярия Синода.
    оп. 205.
    148. Д. 341. Донесение митрополита Арсения Синоду о состоянии Киевской епархии за 1871-1875 гг., 1871-1875 гг., 94 л.
    оп. 442.
    149. Д. 1383. Отчет о состоянии Волынской епархии за 1892 г., 1892 г., 46 л.
    150. Д. 1393. Отчет о состоянии Киевской епархии за 1892 г., 1892 г., 22 л.
    151. Д. 1408. Отчет о состоянии Подольской епархии за 1892 г., 1892 г., 22 л.
    152. Д. 1450. Отчет о состоянии Киевской епархии за 1893, 1893 г., 40 л.
    153. Д. 1495. Отчет о состоянии Волынской епархии за 1894 г., 1894 г., 45 л.
    154. Д. 1563. Отчет о состоянии Киевской епархии за 1896 г., 1896 г., 37 л.
    155. Д. 1956. Отчет о состоянии Киевской епархии за 1902 г., 1902 г., 40 л.
    156. Д. 1987. Отчет о состоянии Подольской епархии за 1903 г., 1903 г., 65 л.
    157. Д. 2030. Отчет о состоянии Киевской епархии за 1904 г., 1904 г., 23 л.
    158. Д. 2092. Отчет о состоянии Киевской епархии за 1905 г., 1905 г., 24 л.
    159. Д. 2150. Отчет о состоянии Киевской епархии за 1906 г., 1906 г., 25 л.
    160. Д. 2408. Отчет о состоянии Подольской епархии за 1910 г., 1910 г., 59 л.

    Ф. 797. Канцелярия обер-прокурора Синода.
    оп. 97, р. V.
    161. Д. 607. Отчет обер-прокурора Синода за 1866 г., 1866 г., 129 л.

    Ф. 804. Присутствие по делам православного духовенства при Синоде.
    оп. 1, р. 1.
    162. Д. 7. Об обеспечении содержания Западного духовенства и возведение его на высшую степень гражданского значения, 1863 г., 180 л.
    163. Д. 20. О постройке домов для причтов при учреждении новых приходов, 1863 г., 26 л.
    164. Д. 54. По соображениям об улучшении быта духовенства, 1885 г., 577 л.
    165. Д. 59. По соображениям об улучшении быта духовенства Киевской епархии, 1869 г., 178 л.
    166. Д. 88. Об отпуске из казны 200 тысяч рублей на пособие духовенству Юго-Западного края и об отмене существовавших по тому краю в пользу духовенства натуральных с прихожан повинностей, 1865 г., 338 л.
    167. Д. 190. По вопросу об установлении временного денежного сбора на устройство церковных домов в Западных епархиях, 1876 г., 288 л.
    оп. 1, р. 3.
    168. Д. 148. Мнения причтов Киевской епархии об улучшении быта духовенства, 1876 г., 256 л.
    169. Д. 471. Журналы присутствия по делам православного духовенства, 1876 г., 326 л.

    Ф. 908. Валуев, гр. Петр Александрович (1814-1890), министр внутренних дел, министр государственных имуществ; председатель Комитета Министров, член Государственного Совета.
    оп. 1.
    170. Д. 112. Всеподданнейшие доклады П. А. Валуева, проект высочайшего повеления и другие материалы по делам православного, католического, лютеранского духовенства и церкви, 1860-1879 гг., 179 л.

    Ф. 1022. Петровы: Александр Васильевич (1867-1927), начальник отделения департамента духовных дел иностранных исповеданий МВД, собиратель фольклора и политических и сатирических стихотворений; Петр Васильевич (1858-1922), чиновник особых поручений Главного управления военно-учебными заведениями.
    оп. 1.
    171. Д. 21. Справка к представителям министра внутренних дел, 1907 г., 338 л.

    Опубліковані джерела
    Законодавчі акти, збірники документів
    172. Барсов Т. В. Сборник действующих и руководственных церковных и церковно-гражданских постановлений по ведомству православного исповедания / сост. Т. В. Барсов. – Т. 1. – СПб. : Синодальная типография, 1885. – XX, 663, CLXXVIII с.
    173. Богословский И. П. Полный круг духовных законов : Действия, обязанности и права лиц православного белого и монашествующего духовенства, как подчиненных, так и начальствующих : С прил. указов и определений Святейшего правительствующего синода, наказов благочинным и церковным старостам и разъяснения отдельных случаев пастырской практики / сост. И. П. Богословский. – М. : Типография К. Индриха, 1881. – 524 с.
    174. Высочайше утвержденное мнение Государственного Совета О священнослужителях белого духовенства, слагающих сан сей по собственному их желанию и лишаемых онаго за пороки. – 28 июня 1833 г. // Полное собрание законов Российской империи : собр. 2-е. – СПб. : Типография ІІ отделения собственной Е. И. В. Канцелярии, 1834. – Т. VІІІ : 1833. – Отд. 1. – № 6289. – С. 379-381.
    175. Высочайше утвержденное Положение о приходских попечительствах при православных церквах. – 2 августа 1864 г. // Полное собрание законов Российской империи : собр. 2-е. – СПб. : Типография ІІ отделения собственной Е. И. В. Канцелярии, 1867. – Т. ХХXIХ : 1864 г. – Отд. 1. – № 41144. – С. 688-691.
    176. Высочайше утвержденное положение об обеспечении православного сельского духовенства землями, домами и единовременными пособиями в губерниях: Витебской, Могилевской, Минской, Виленской, Гродненской, в Ковельском и Овручском уезхдах Волынской и в Белостокской области. – 20 июля 1842 г. // Полное собрание законов Российской империи : собр. 2-е. – СПб. : Типография ІІ отделения собственной Е. И. В. Канцелярии, 1843. – Т. XVII : 1842 г. – Отд. 1. – № 15872. – С. 771-779.
    177. Высочайше утвержденное положение Присутствия по делам православного духовенства о составе приходов и церковных причтов. – 16 апреля 1869 г. // Полное собрание законов Российской империи : собр. 2-е. – СПб.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины