ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК У М.КАНЕВІ (1925-2005 рр.) : Шевченковский национальный заповедник в Каневе (1925-2005 гг)

Краткое описание

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Тихоненко Юлія Михайлівна

УДК 94 (477) „1925/2005”

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК У М. КАНЕВІ (1925-2005 рр.)

Спеціальність 07.00.01 – історія України
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
д. і. н., проф. Бушин М. І.

Черкаси – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...........................................................3
ВСТУП.................................................................................................................4
Розділ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ .....................................................................8
1.1. Історіографія теми............................................................................................8
1.2. Джерельна база дослідження....................................................................12
1.3. Методи і принципи дослідження.............................................................21
Розділ 2. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАПОВІДНИКА......................................................27
2.1. Ініціативи та участь громадськості в процесі створення.............................................................................................................27
2.2. Ідеологічні засади та урядові заходи з улаштування Шевченківського національного заповідника...............................................................................63
Розділ 3. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗБУДОВИ ТА МІСЦЕ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА В СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ .....................86
3.1. Шевченківський національний заповідник у другій половині 1920-х – 1940-х рр...........................................................................................................86
3.2. Шевченківський національний заповідник у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..................................................................................................109
3.3. Діяльність Шевченківського національного заповідника і українська діаспора: еволюція контактів................................................................................139
3.4. Новітні завдання і прерогативи в охороні та збереженні історико-культурної спадщини. Статус національного: права чи обов'язки..........................................................................................................................165
ВИСНОВКИ....................................................................................................179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.................183

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВУАН – Всеукраїнська Академія Наук
КП(б)У – Комуністична партія (більшовиків) України
КПРС – комуністична партія Радянського Союзу
НКЗС – Народний Комісаріат Земельних Справ
НКО України – Народний Комісаріат Освіти України
НКФ – Народний Комісаріат Фінансів
Раднарком – Рада Народних Комісарів
РКП(б) – Російська комуністична партія (більшовиків)
СГНКУ – Сільськогосподарський Науковий Комітет України
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань дитинства
ЦК УРСР – Центральний Комітет Української Радянської Соціалістичної Республіки

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Важливу роль у відродженні духовності, історичної пам’яті кожної нації відіграє важлива складова культурної спадщини – пам’ятки історії та культури. Підвищення інтересу суспільства до історії власного народу, до відродження багатовікових традицій стимулює активізацію досліджень білих плям історії та культури, актуалізує потребу в узагальнені та критичному аналізі попереднього спадку. У зв’язку з цим посилилась увага до ролі музеїв у формуванні духовної культури української держави. Це викликає необхідність додаткових досліджень, які проаналізували б діяльність кожного окремого музейного закладу в контексті історії та культури України.
Утвердження України як незалежної держави нерозривно пов'язане з плеканням національної культурної спадщини. Інтеграція України до світового співтовариства супроводжується складним і багатоаспектним процесом відродження національної свідомості та історичної пам’яті народу. В його основі – звернення до історичних витоків, відновлення традицій і духовних цінностей нації. Важливу роль у відродженні духовності, історичної пам’яті відіграють пам’ятки історії та культури. Однією з таких є Шевченківський національний заповідник у м. Каневі.
Історія створення Шевченківського національного заповідника нагадує історію розвитку нашої держави. Ця унікальна пам’ятка української культурно-історичної спадщини відіграє величну роль об’єднання українського народу. Шевченківський заповідник у місті Каневі є центром культури та науки України, що поєднує нашу державу з усіма країнами світу незалежно від економічної чи політичної ситуації.
Дослідження історії та функціонування Шевченківського національного заповідника у місті Каневі зумовлене формуванням сучасної національної ідеї в Україні, пошуком об’єднувальних чинників, котрі розвивають і формують національні ідеали, узгоджуючи їх із загальнолюдськими цінностями.
Таким чином, обрана для вивчення тема має наукове, суспільно-політичне та практичне значення. Цим і зумовлено її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів та програм науково-дослідної роботи з історії України, що здійснюється кафедрою історії України: НДР (ДКР) шифр 70-2009, де дисертантом надано статтю “Сучасна історія України: регіональний аспект”, та відповідно до наукових заходів Черкаського державного технологічного університету. Вона є складовою держбюджетної науково-дослідної теми “Історія української державності” (номер державної реєстрації 0103U003693).
Об’єктом дисертаційного дослідження є Шевченківський національний заповідник у м. Каневі.
Предметом дослідження є : – становлення та розвиток Шевченківського національного заповідника у м. Каневі, його роль у формуванні духовної культури українського народу.
Хронологічні межі дослідження охоплюють 1925 – 2005 рр. Вибір нижньої хронологічної межі (1925 р.) зумовлено початком юридичного оформлення Шевченківського національного заповідника та фактичним будівництвом; верхньої межі (2005 р.) – початком нового етапу в історії заповідника, зумовленого його якісним оновленням як історико-культурної пам’ятки. Необхідність цілісного і комплексного дослідження, зокрема з’ясування витоків становлення заповідника, спричинила в окремих моментах вихід автора за окреслені хронологічні межі.
Територіальні межі дослідження. Опрацьовані автором матеріали стосуються місця поховання Тараса Шевченка на Чернечій горі (м. Канів).
Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі ґрунтовного аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, здобутків історіографії комплексно дослідити становлення та діяльність Шевченківського національного заповідника у місті Каневі, його вплив на духовну культуру українців.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:
 з’ясувати стан наукового вивчення теми, проаналізувати рівень і повноту джерельної бази, окреслити його методологію;
 дослідити основні етапи становлення та розвитку Шевченківського національного заповідника у м. Каневі;
 вивчити участь громадськості у створенні заповідника;
 розкрити еволюцію ставлення влади до Шевченківського національного заповідника;
 проаналізувати зв’язки заповідника з українською діаспорою;
 виявити вплив Шевченківського національного заповідника на розвиток духовної культури українського народу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
 історія створення та формування Шевченківського національного заповідника у м. Каневі стала предметом спеціального наукового вивчення на дисертаційному рівні;
 проаналізовано історичні передумови, які передували створенню цього об’єкта культурно-історичної спадщини;
 з’ясовано його вплив на духовну культуру українського народу;
 виокремлено основні етапи у становленні та розвитку Шевченківського національного заповідника у 1920-х рр. – на початку ХХІ ст.;
 вивчено ставлення влади до заповідника упродовж окресленого хронологічного періоду;
 розкрито внесок громадськості у створення Шевченківського національного заповідника.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, висновки та фактичний матеріал дисертації можуть залучатися для написання узагальнювальних і спеціальних праць із історії України, історії української культури, історичної регіоналістики, підручників, нормативних та спеціальних курсів, навчальних програм, лекцій із історії України, лекцій на шевченківську тематику, а також в музейній роботі, зокрема, при створенні експозицій музеїв Тараса Шевченка як в Україні, так і поза її межами.
Апробація результатів роботи. Основні положення дослідження обговорено на засіданнях кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету. Загальну концепцію дослідження відображено у доповідях та повідомленнях автора на Міжнародній науковій конференції „Краєзнавство і учитель – 2006” (м. Харків), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука и образование без границ – 2007” (м. Дніпропетровськ), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Наука и образование без границ – 2008” (м. Дніпропетровськ).
Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 9 наукових статей, 7 з яких – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3, 8 друкованих аркушів.
Обсяг і структура дисертації зумовлені метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (428 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 221 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливе наукове завдання дослідження, яке полягає у висвітленні історії формування Шевченківського національного заповідника в Каневі, розкритті їх ролі й місця в підтриманні розбудови незалежності української держави та значення ролі пам’ятки для формування національної ідентичності.
1. Автором проведено аналіз історичної та художньої літератури, показано стан розробки теми дослідження, подана характеристика джерельної бази. Зроблений висновок про те, що, хоча тема дослідження розкрита не досить повно у вітчизняній літературі, проте всебічне її вивчення ще не набуло відповідного висвітлення в історичній науці. Слід вказати також на відсутність спроб аналізу та висвітлення значення культурно-історичних комплексів для української культури. Виходячи з того, що історіографія різноманітних аспектів дослідження не досить значна, слід зазначити, що комплексний аналіз визначеної нами проблеми дисертації, за зазначеними джерелами, ще не став предметом спеціального вивчення. Залучена до дисертації джерельна база є різноплановою, достовірною і дозволила досягти поставленої мети та вирішити дослідницькі завдання.
На основі використаного автором методологічного підходу, який одночасно поєднує історичні та конкретно-соціологічні аспекти, створена цілісна сукупність поглядів на значення Шевченківського національного заповідника у Каневі для формування української ідентичності, ролі меморіального комплексу в розбудові національної ідеології в галузі збереження та впорядкування культурно-історичної спадщини.
2. Встановлено, що заснування Шевченківського національного заповідника у м. Каневі стало можливим завдяки зусиллям української спільноти, яка вважала необхідним збереження національно-культурної спадщини для майбутніх поколінь. Немало людей прагнули в різний час бути причетними до збереження могили Т. Г. Шевченка та невіддільних від неї навколишніх ландшафтів, без яких сьогодні не можна уявити Тарасової гори. Народна любов до творчості Т. Г. Шевченка поклала початок історії Шевченківського меморіалу у Каневі, який для українського народу на довгі роки став символом боротьби за відродження України. Автор приходить до висновку, що завдяки мужності та наполегливості української громади в Петербурзі, культурній еліті в Україні, родичам Тараса Григоровича, селянам, звичайним прихильникам таланту українського поета та художника тощо, ми маємо національну святиню, збереження якої стало одним із пріоритетних напрямків прийдешніх поколінь.
3. Еволюція стосунків Шевченківського національного заповідника з владними інституціями змінювалася відповідно до історичних реалій. У радянський період розвиток та впорядкування національної святині в Каневі формувався в умовах тотального ідеологічного диктату з боку партійних та державних структур. Формування Шевченківського національного заповідника, його експозицій, підпорядковувалось ідеї популяризації більшовицької ідеології. Підтвердженням цього є те, що у складних економічних умовах уряд не шкодував коштів на розбудову музею, створення пам’ятника на могилі Т. Г. Шевченка, їх денаціоналізації. Після проголошення незалежності України, змінюється ідеологія та місце Шевченківського національного заповідника в суспільно-політичному та духовному житті українського народу. Проте існує багато проблем, пов’язаних з облаштуванням пам’ятки. Серед головних з них є: вкрай обмежене фінансування заповідників, незадовільний, а в деяких випадках, аварійний стан музейних приміщень, проблема фондосховищ, застарілість експозицій, що потребують оновлення тощо.
4. Досліджуючи характер зв’язків української діаспори з Шевченківським національним заповідником, намагались з’ясувати, яке місце відводиться пам’ятці національного значення у свідомості переселенців з України. Українська національна спільнота поза межами материнського етнічного регіону постійно відчуває духовний зв’язок з батьківщиною. Їй завжди були не байдужі ні українська культура, ні люди, які її прославляли, тому прагнення вшанувати Т. Г. Шевченка має символічне значення для українців за кордоном. Це бажання вшанувати великого поета українського народу притягує іноземців у Канів на Тарасову гору. Завдяки цим контактам, ми змогли дізнатися про культурне та духовне життя українців за океаном. Українська еміграція показала, що вона не забула своїх коренів, далеко від рідної землі вони продовжували зберігати традиції, майстерність своїх дідів-прадідів, яку ми, живучи в Україні частково втратили. Еволюція контактів української діаспори з материнським регіоном – Україною, показує необхідність збереження нашої самобутної культурно-історичної спадщини.
5. З’ясовано, що становлення меморіального комплексу на Тарасовій горі у Каневі сприяло зміцненню національної свідомості. Шевченківський національний заповідник виконує об’єднавчу функцію між Україною і західно-європейським світом. Ефективне входження України у європейське співтовариство можливе лише за умов адекватного аналізу, оцінки та спрямування на національні інтереси України тих комплексних процесів, що відбуваються в галузях науки та культури.
6. Основними напрямками практичної роботи музейного закладу в період, що досліджується, була науково-дослідна та культурно-освітня діяльність, комплектування музейних фондів, експозиційна, пам’яткоохоронна та видавнича робота. Виявлені тенденції дозволили, в свою чергу, сформулювати ряд закономірностей. З’ясовано, що становлення меморіального комплексу на Трасовій горі біля Канева мало вплив на укріплення національної свідомості як його сучасників, так і наступних поколінь українців за увесь досліджений нами історичний період. Усі процеси відбувалися у контексті суспільно-політичних змін в Україні.
7. Пропонуються такі рекомендації:
Необхідно популяризувати пам’ятки архітектури, скульптури, археології України тощо в урядовій, центральній, місцевій пресі, інтернет ресурсах. Правильно налагоджена інформаційна політика щодо культурних надбань української нації і держави сприятиме усвідомленню громадянами своєї причетності до історії, культури, до минулого і майбутнього свого народу.
В Україні не в повній мірі використовується історико-культурна спадщина для формування спільної ідентичності, консолідації громадян різних регіонів, формування позитивного іміджу держави. Зокрема, на сьогоднішній день не розроблено методологічних аспектів аналізу функціонування пам’яток історії та культури в якості екскурсійного туристичного об’єкту, як приклади вивчення та захоплення історією та культурою нашого народу тощо. Внаслідок цього складові історико-культурної спадщини залучаються до туристичної, культурної, наукової галузей безсистемно, а їх пізнавальна функція зводиться до мінімуму.
При розробці та затвердженні Концепції державної політики у сфері культури, науки необхідно визначити актуалізацію національної спадщини як чинника формування національної свідомості та сталого розвитку регіонів. Сприяти програмі з популяризації української історико-культурної спадщини, які б висвітлювали регіональні особливості нашої держави, актуальні питання розвитку внутрішнього туризму, актуалізували світовий досвід культури як чинника регіонального розвитку.
Для формування національної парадигми виховання і формування системи європейських цінностей в галузі духовності й культури, потрібно підсилити збереження культурної спадщини і організації культурного туризму. Шевченківський національний заповідник виконує об’єднавчу функцію між Україною і західно-європейським світом. Потрібно лише забезпечити подальший міжкультурний діалог між представниками української діаспори за кордоном та сучасною українською державою.

ДЖЕРЕЛА Й ЛІТЕРАТУРА

1. Абліцов В. Слово за вами, пане Президенте ! : [ Канів. угода чотирьох кандидатів у Президенти України Є. Марчука, О. Мороза, В. Олійника та О. Ткаченка] / В. Абліцов // Голос України. – 1999. – 28 вересня. – С. 7.
2. Авраменко В. Вшанування дідуся Івана / В. Авраменко // Вісник ШНЗ „Чернеча гора”. – 2006. – №1. – С. 5.
3. Авраменко В. Охоронець Великої могили / В. Авраменко // Черкаський край. – 2006. – 19 травня. – С. 2 – 7.
4. Авраменко В. Шевченківському меморіалу на Чернечій горі в Каневі – 70 років / В. Авраменко // Просвіта. – 2009. – 19 вересня. – С. 2.
5. Акіменко О. Останнім шляхом Кобзаря / О. Акіменко // Анабіоз генези. – 2008. – №1. – С. 6.
6. Алексєєв Ю. Пам’ятки історії і культури в сучасному суспільстві : проблеми охорони, збереження, вивчення і використання / Ю. Алексєєв, Н. Кравченко // Теоретичні проблеми вітчизняної історії, історіографії та джерелознавства. – К. : Конкорд, 1993. – С. 97 – 141.
7. Андрієнко К. Переступив океан / К. Андрієнко // Дніпрова зірка. – 2003. – 16 липня. – С. 5.
8. Анісов В. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / В. Анісов, Є. Середа. – Вид. 2-е, доповн. – К. : Дніпро, 1976. – 507 с.
9. Афанасьев В. А. Українське радянське мистецтво 1960 – 1980 років / В. А. Афанасьєв. – К. : Наукова думка, 1984. – 376 с.
10. Бабкін В. Трансформаційні процеси в Україні на тлі світового розвитку / В. Бабкін // Віче. – 2002. – №7. – С. 76 – 77.
11. Бас В. В. Шевченків Край : фотопутівник / В. В. Бас. – К. : Мистецтво, 1989. – 255 с.
12. Батеровський Ю. Розквіт краю Шевченкового / Ю. Батеровський // Дніпрова зірка. – 1979. – № 122. – 11 жовтня. – С. 2.
13. Батеровський Ю. Г. Єдність сердець не здолати / Ю. Г. Батеровський // Дніпрова зірка. – 1980. – 8 червня. – С. 3.
14. Батеровський Ю. Г. Маршрутами дружби / Ю. Г. Батеровський // Дніпрова зірка. – 1983. – 1 вересня. – С. 2.
15. Батеровський Ю. Г. В ім’я єдиної мети / Ю. Г. Батеровський // Дніпрова зірка. – 1986. – 6 липня. – С. 4.
16. Батеровський Ю. Г. Міжнародний круїз миру по Дніпру – 88 / Ю. Г. Батеровський // Вісті з України. Видання Т-ва культурних зв’язків з українцями за кордоном. – 1988. – 12 червня. – С. 9.
17. Батеровський Ю. Г. Спасибі за увагу / Ю. Г. Батеровський // Вісті з України. Видання Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном. – 1979. – №28. – 5 липня. – С. 5.
18. Безуглий В. “Золота підкова” : Черкащина має всі шанси стати областю туристичною / В. Безуглий, В. Давиденко, Н. Бакалова // Нова доба. – 2005. – 19 квітня. – С. 4 – 5.
19. Беляшевский М. Ф. Раскопки на Княжей горе : в 40 т. / М.Ф. Беляшевский // Киевская старина. – К. : Друкарня Товариства „Час”, 1892. – Т. 36.– 154 с.
20. Біленко В. Канівський Державний музей заповідник “Могила Т. Г. Шевченка” : путівник / В. Біленко, Я. Данилов. – К. : Держ. в-во худож. л-ри, 1960. – 120 с.
21. Білокінь О. На раду тиху, на розмову / О. Білокінь // Чернеча гора. – 1995. – № 4. – С. 2.
22. Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. – К. : Наукова думка, 1958. – 567 с.
23. Благословив великий Тарас : [ Зустріч кандидатами у президенти України Є. Марчука, О. Мороза, В. Олійника та О. Ткаченка у Каневі 24 серпня 1999 р. ] // Голос України. – 1999. – 26 серпня. – С. 6 – 7.
24. Богуцький Ю. Поле турботи нашої / Ю. Богуцький // Культура і сучасність : Альманах. – К. : ДАККІМ, 2000. – № 1. – С 13.
25. Божко С. Пам’ятник Кобзарю „будували” п’ять президентів США // Україна і світ сьогодні. – 2005. – № 19. – 20 – 26 травня. – С. 14.
26. Бондар М. Нариси з музейної справи / М. Бондар, Г. Мезенцева, П. Славін. – К. : Видавництво Київ. ун-ту, 1959. – 191 с.
27. Бондар М. М. Минуле Канева та його околиць / М. М. Бондар. – К. : Видавництво Київського університету, 1971. – 120 с.
28. Брайчевський М. Зберегти пам’ятки історії / М. Брайчевський // Пам’ятки України. – 1993. – Ч. 1 – 6. – С. 140 – 159.
29. Брижицька С. Переглядаючи нотатки відвідувачів Шевченкової могили (за книгами вражень) / С. Брижицька // Слово і Час. – 2003. – № 7. – С. 64 – 69.
30. Брижицька С. Самовизначення та самоорієнтація мовної ідентичності українців : За записами відвідувачів могили Т. Шевченка 1897 – 1926 рр. / С. Брижицька // Дивослово. – 2003. – № 5. – С. 30 – 33.
31. Брижицька С. Стан могили Тараса Шевченка та його музею на Чернечій горі у роки становлення радянської влади (за матеріалами книги вражень 1920-х рр.) / С. Брижицька / Музейна справа та музейна політика в Україні ХХ ст. : зб. наук. пр. за ред. д-ра мист. М. Селівачова. – К. : Златограф, 2004. – С. 41 – 47.
32. Брижицька С. Тарас Шевченко : “Все йде, все минає, – і краю немає” / С. Брижицька // Українознавство. – 2001 : Календар-щорічник. – К. : 2000. – С. 141 – 145.
33. Брижицька С. А. Подія на Чернечій горі і долі людей / С. А. Брижицька. – К. : „Корвін прес”, 2004. – 31 с.
34. Буланий І. Т. Музеї і сучасність / І. Т. Буланий // Музеї Української РСР у патріотичному та інтернаціональному вихованні трудящих : Збірник наукових праць з питань роботи музеїв. – К. : Наукова думка, 1976. – С. 34 – 37.
35. Варавва О. А. Прочани на могилі (матеріали з книжки відвідувачів могили за 1917 – 1921 рр.). / О. А. Варавва. – К. : Державне видавництво України, 1929. – 49 с.
36. Вечерський В. Актуальні проблеми нормативного й організаційного забезпечення збереження архітектурної та містобудівної спадщини України / В. Вечерський // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження пам’яток культурної спадщини. – К. : Музична Україна, 2004. – Вип. 1. – С. 47 – 64.
37. Вечерський В. Державна політика в сфері охорони історико-культурної спадщини / В. Вечерський // Хроніка 2000. – 1998. – № 27 – 28. – С. 590 – 601.
38. Видання творів Тараса Шевченка у фондах Шевченківського національного заповідника : каталог / Упоряд. О. О. Солопченко, Л. Г. Сіленко. – К. : Криниця, 2004. – 345 с.
39. Виноградова З. Т. Українське радянське мистецтво 1918 – 1920 pp. / З. Т. Виноградова. – К. : Наукова думка, 1980 – 1984. – 346 с.
40. Вінницький А. Микола Теодорович Біляшівський: його життя та музейна робота. – К. : Київ – Друк (Відбитка з кн. ІХ Записок історико-філолологічного відділу УАН), 1926. – 14 с.
41. Віргуш Н. Шлях до миру / Н. Віргуш // Черкаська правда. – 1988. – 29 травня. – С. 4.
42. Воспоминания о Тарасе Шевченко. – К. : Знание, 1988. – 643 с.
43. Впорядкування могили Т. Г. Шевченка (Звіт про роботу у 1926 –1927 рр.) – К. : Державне в-во України, 1928. – 135 с.
44. Всенародна шана. Відзначення сторіччя з дня смерті та 150-річчя з дня народження Т. Г . Шевченка. – К. : Наукова думка, 1967. – 115 с.
45. Гамоля Н. Спонсор української справи / Н. Гамоля // Укр. дiлов. тижневик “Контракти”. – 2003. – № 29. – 21 липня. – С. 10.
46. Гетьман В. Навіщо нам заповідники / В. Гетьман // Дзеркало тижня. – 2008. – № 33 (712). – С. 4.
47. Гетьман В. Структурно-функціональне управління заповідною справою / В. Гетьман // Персонал. – 2006. – №4. – С. 66 – 74.
48. Гнуча В. Узори квітнуть з-під голки / В. Гнуча // Дніпрова зірка – 1984. – 20 листопада. – С. 5.
49. Голод 1932 – 1933 років на Україні : очима істориків, мовою документів. – К. : Політвидав України, 1990. – 605 с.
50. Голод І. Усі шляхи ведуть до Канева (до 150-річчя перепоховання Т. Г. Шевченка) / І. Голод // Українська правда. – 2011. – № 35. – 22 травня. – С. 3.
51. Голодомор в України 1932 – 1933 рр. : бібліографічний покажчик. – Львів : Видавництво М. П. Коць, 2001. – 656 с.
52. Гончаренко П. Ф. Пам’ятник Т. Г. Шевченкові / П. Ф. Гончаренко // Архітектура України. – 1940. – №5. – С. 40 – 45.
53. Горбик В. Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження / В. Горбик. – К. : Кондор, 1998. – 400 с.
54. Горбик В. Про підготовку багатотомного “Зводу пам’яток історії та культури України” / В. Горбик // Вісник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. – 2002. – № 1 – 2. – С. 10 – 18.
55. Горбик В. Проблеми дослідження і збереження пам’яток історії та культури в Україні / В. Горбик, Г. Денисенко // Український історичний журнал. – 2004. – №2. – С. 133 – 145.
56. Давиденко В. Не забули пом’янути / В. Давиденко // Наш Шевченко : збірник-альманах сторіччя смерти Поета. 1861 – 1961. – Нью-Йорк : В-во “Свобода”, 1961. – 256 с.
57. Державний архів Київської області ( далі – ДАКО). – Ф. 112. Киевский окружной исполком Совета робочих, крестянских и красноармейских депутатов. – Оп. 1. – Спр. 4005. Протокол пленуму Київської філії Шевченківського комітету, план робіт та кошторис на будівництво готелю біля могили Т. Г. Шевченка в Каневі, 14. 05. 1928 – 04. 06. 1930 рр. – 79 арк.
58. ДАКО. – Ф. 111. Київський губернський виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (губвиконком). – Оп. 1. – Спр. 331. Постановление президиума о ходательстве перед Вышестоящими органами об организации музея Шевченко в г. Каневе, 1924 р. – 271 арк.
59. ДАКО. – Ф. Р–292. Киевская обласная контрольная комисия КП(б)У „Обласной отдел РКИ”. 1932 – 1934 рр. – Оп. 1 – Спр. 317. Постанови облвиконкому, обл. КК-РСІ, райКК-РСІ про стан будівництва меморіального музею на могилі Т. Г. Шевченка, 1934 р. – 120 арк.
60. ДАКО. – Ф. Р–4322. Коллекция документов об исторических и революционных памятниках на Украине. 1917 – 1988 рр. – Оп. 1. – Спр. 1. Акт о состоянии музея Т. Г. Шевченка в г. Каневе 1949 – 1964 рр. – 71 арк.
61. ДАКО. – Ф. Р–4322. Коллекция документов об исторических и революционных памятниках на Украине. 1917 – 1988 рр. – Оп. 1. – Спр. 1. Акт Державних комісій від 28 лютого 1944 р. – 810 арк.
62. ДАКО. – Ф. Р–4322. Коллекция документов об исторических и революционных памятниках на Украине. 1917 – 1988 рр. – Оп. 1. –Відозва Київської губерніальної управи “До всіх урядових та громадських установ Української народної республіки” за підписом С. Петлюри, 1918 р. – 1 арк.
63. Данилов Я. Сюди стежки навіки пролягли / Я. Данилов // Вісті з України. Видання Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном. – 1979. – №28. – 5 липня. – С. 5.
64. Данилюк Ю. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-і рр. ХХ ст.) / Ю. Данилюк/ – К. : Рідний край, 2000. – С. 110 – 131.
65. Дацків І. Б. Втрати Україною історико-культурних цінностей під час Другої світової війни 2001 года : автореф. дис... канд. іст. наук : 07.00.01 – історія України / І. Б. Дацків. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2001. – 20 с.
66. Державний архів Черкаської області (далі – ДАЧО). – Ф. Р–5585 Нехорошев Степан Степанович (1897 – 1988). – Оп. 1. – Спр. 58. О похороне Шевченко у Петербурге та Каневе. З архіву С. С. Нехорошева, 1937 р. – 65 арк.
67. ДАЧО. – Ф. – Р–36 Земельне управління Шевченківського (Черкаського) окружного комітету. – Оп. 1. – Спр. 6. Витяг з Протоколу № 39 засідання Президії Шевченківського Окрвиконкому від 9 вересня 1924 р. про впорядкування могили Т. Г. Шевченка. – 101 арк.
68. ДАЧО. – Ф. Р–131 Шевченківська (Черкаська) окружна інспектура народної освіти. – Оп. 1. – Спр. 29. Постанова Президії Черкаського Окрвиконкому від 12 серпня 1925 р. – 25 арк.
69. ДАЧО. – Ф. Р–131 Шевченківська (Черкаська) окружна інспектура народної освіти. – Оп. 1. – Спр. 31. Шевченківський заповідник на Черкащині : Відповіді на анкетні запитання Центрального комітету по охороні природи при Укрнауці, 192 р. – 27 арк.
70. ДАЧО. – Ф. Р–131 Шевченківська (Черкаська) окружна інспектура народної освіти. – Оп. 1. – Спр. 32. Витяг з докладу про сучасне становище охорони пам’ятників природи на Черкащині, 1925 р. – 31арк.
71. ДАЧО. – Ф. Р–131 Шевченківська (Черкаська) окружна інспектура народної освіти. – Оп. 1. – Спр. 33. Текст маршрутів Шевченківської окружної комісії з охорони пам'яток культури і природи Всеукраїнського археологічного комітету при академії наук УСРР, 1926 р. – 64 арк.
72. ДАЧО. – Ф. Р–131 Шевченківська (Черкаська) окружна інспектура народної освіти. – Оп. 1. – Спр. 26. Материалы Шевченковской окружной инспектуры, 1918 – 1924 рр. – 27 арк.
73. ДАЧО. – Ф. Р–131 Шевченківська (Черкаська) окружна інспектура народної освіти. – Оп. 1. – Спр. 27. Докладна записка членів комісії по улаштуванню заповідника на могилі Т. Г. Шевченка до Президії Черкаського Окрвиконкому, 1924 р. – 13 арк.
74. ДАЧО. – Ф. Р – 131 Шевченківська (Черкаська) окружна інспектура народної освіти. – Оп. 1. – Спр. 28. Постанова президії Черкаського Окрвиконкому від 12 серпня 1925 р. – 16 арк.
75. ДАЧО. – Ф. Р–135 Земельне управління Шевченківського (Корсунського) окружного виконавчого комітету Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. (Окрземуправління). –Оп. 1. – Спр. 43. г. Канев Шевченковский округ. Об определении територии государственного заповедника в городе Каневе, 1924 р. – 15 арк.
76. ДАЧО. – Ф. Р–2615 Местный комитет профсоюзов работников культуры при Черкасском областном комитете по радиовещанию и телевидению. Черкасская областная редакция радиовещания. Редакція обласних вістей. Тексти радіопередач обласних вістей за січень 1970 р. – Оп. 1. – Спр. 385. Комітет по телебаченню і радіомовленню виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих. Тексти радіопередач обласних вістей за серпень 1970 р. – 214 арк.
77. ДАЧО. – Ф. Р–2615 Местный комитет профсоюзов работников культуры при Черкасском областном комитете по радиовещанию и телевидению. Черкасская областная редакція радиовещания. Редакція обласних вістей. Тексти радіопередач обласних вістей за січень 1970р. – Оп. 1. – Спр. 607. Про прийняття урядом Радянської України постанови про створення музею в місті Каневі, 1939 р. – 114 арк.
78. ДАЧО. – Ф. Р–2615 Местный комитет профсоюзов работников культуры при Черкасском областном комитете по радиовещанию и телевидению. Черкасская областная редакция радиовещания. Редакція обласних вістей. Тексти радіопередач обласних вістей за січень 1970р. – Оп. 1. – Спр. 607. Про роботу музею „Могила Т. Г. Шевченка”, 1934 – 1939 рр. – 60 арк.
79. ДАЧО. – Ф. Р–2615 Местный комитет профсоюзов работников культуры при Черкасском обласном комитете по радиовещанию и телевидению. Черкаская обласная редакция радиовещания. Редакція обласних вістей. Тексти радіопередач обласних вістей за січень 1970р. – Оп. 1. – Спр. 609. Передача до 70-річчя Першої російської революції 1905 – 1907 рр. Заснування Шевченківського музею-заповідника у Каневі, 1939 р. – 205 арк.
80. ДАЧО. – Ф. Р–2631 Управления культуры исполкома Черкасского областного совета народних депутатов. – Оп. 1. – Спр. 186. Матеріали по підготовці і проведенні святкування 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка, 1963 р. – 25 арк.
81. ДАЧО. – Ф. Р–2641 Отдел по делам строительства и архитектуры исполнительного комитета Черкасского областного Совета народних депутатов города Черкассы и Черкасской области. – Оп. 1. – Спр. 5. Матеріали по підготовці і проведенню 150-річниці з дня народження Т. Г. Шевченка за 1963 – 1964 рр. – 21 арк.
82. ДАЧО. – Ф. Р–3709 Про зв’язки Канівського музею Т. Г. Шевченка з іншими державами. – Оп. 1. – Спр. 612. Про зв’язки Канівського музею з Болгарією, 1976 р. – 57 арк.
83. ДАЧО. – Ф. Р–3990 Архівні матеріали М. Ф. Комарницького. – Оп. 2. – Спр. 106. Архівні матеріали М. Ф. Комарницького про відкриття на могилі Т. Г. Шевченка в Каневі першого пам’ятника, 1923 р. – 41 арк.
84. ДАЧО. – Ф. Р–4313 Исполнительный комитет Черкасского областного совета народных депутатов. – Оп. 2. – Спр. 875. О сети государственных музеев системы Министерства культуры УСРС, 17. 09. 1976 р. – 33 арк.
85. ДАЧО. – Ф. Р–4313 Исполнительный комитет Черкасского областного совета народных депутатов. – Оп. 5. – Спр. 527. Про стан спорудження, заміни та реставрації пам’ятних знаків в області за роки Х п’ятирічки 1976 – 1980 рр. – 33 арк.
86. ДАЧО. – Ф. Р–5585 Нехорошев Степан Степанович (1897 – 1988). – Оп. 1. – Спр. 59. м. Канів, Київської губернії. З архіву С. С. Нехорошева, 1956 р. – 87 арк.
87. ДАЧО. – Ф. Р–71 Завадівський районний виконавчий комітет Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – Оп. 3. – Спр. 214. Об упорядочении государственного музея-заповедника “Могила Т. Г. Шевченко” Протокол № 10 от 30. 03. 1954 г. – 80 арк.
88. ДАЧО. – Ф. Р–74 Матусівський районний виконавчий комітет Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів с. Матусів Матусівського району Черкаського округу Київської губернії. – Оп. 1. – Спр. 1. Обязательные постановления и протоколы заседания президиума Киевского губисполкома 8. 08. 1923 – 26. 08. 1925 рр. – 347 арк.
89. ДАЧО. – Ф. Р–81 Стеблівський районний виконавчий комітет Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – Оп. 1. –Спр. 1923. Протокол № 33 від 26 листопада 1926 р. Про створення Окркомісії по увічненню пам’ятника Т. Г. Шевченку на Черкащині, 1926 р. – 272 арк.
90. ДАЧО. – Ф. Р 4468 Черкаська обласна організація охорони пам’яток історії і культури. – Оп. 1. – Спр. 581. Протокол ІV Черкаської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і V пленуму добровільного товариства любителів книги УРСР, 27 травня 1988 р. – 35 арк.
91. ДАЧО. – Ф. Р 4468 Черкаська обласна організація охорони пам’яток історії і культури. – Оп. 1. – Спр. 583. Протокол V пленуму правління районних організацій (Канівський – Катеринопільський райони) квітень–травень 1988 р. – 19 арк.
92. ДАЧО. – Ф. Р 4468 Черкаська обласна організація охорони пам’яток історії і культури. – Оп. 1. – Спр. 589. Святкування 175-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Доповідь директора музею А. Т. Кутового, травень 1988 р. – 10 арк.
93. ДАЧО. – Ф. Р 4468 Черкаська обласна організація охорони пам’яток історії і культури. – Оп. 1. – Спр. 589. Про встановлення пам’ятника на могилі Т. Г. Шевченка, 1938 р. – 37 арк.
94. ДАЧО. – Ф. 65 Планова комісія виконавчого комітету Черкаської окружної ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. (Окрплан). З 1927 р. – Планова комісія Шевченківського (Черкаського) окружного виконавчого комітету рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – Оп. 1. – Спр. 1023. Протокол 4.42 Засідання Президії Окружного виконавчого комітету ІХ скликання від 10 листопада 1925 р. – 227 арк.
95. Деревенко О. Щоб слово пломенем взялося / О. Деревенко // Нація і держава. – 2007. – 27 лютого. – С. 8.
96. Державний історико-культурний заповідник УСРР. – К. : Мистецтво, 1932. – 45 с.
97. Державний реєстр національного культурного надбання // Пам’ятки України. – 2000. – Ч. 2. – С. 2 – 5.
98. Джигун В. Обираємо життя / В. Джигун // „Вісті”. – 1989. – № 23. – 10–11 червня. – С. 6.
99. Дзима В. Меморіал Шевченка / В. Дзима // Громадсько-політичне видання “Прес–центр”. – 2008. – №40. – 2 липня. – С. 3.
100. Дзюба І. Проблеми культури в незалежній Україні / І. Дзюба // Пам’ятки України. – 1997. – Ч. 2. – С. 16 – 29.
101. Диба А. Повернення з небуття / А. Диба, І. Щербань // Київський вісник. – 1993. – №43. – 6 березня. – С. 78.
102. Дідух Л. В. Академік М. Ф. Біляшівський у науковому, культурному та громадському житті України (кінець XIX – перша чверть XX ст. : автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 – іст. України. / Л. В. Дідух. – К. : Нац. ун-т “Києво-Могил. Акад.”, 2005. – 17с.
103. Дубровський В. Музеї на Україні / В. Дубровський / – Х. : Держ. вид-во України, 1929. – 60 с.
104. Дьомін М. Першочергові заходи для виявлення та охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини / М. Дьомін // Вісник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. – 2003. – № 1. – С. 65 – 70.
105. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. – К. : Головна редакція УРЕ, 1981. – 736 с.
106. Енциклопедія українознавства : у 10 т. / Гол. ред. В. Кубійович. – Париж, Нью-Йорк : “Молоде Життя”, 1954–1989.(укр.). Словникова частина. – Т. 10. – С. 402 – 406.
107. Ємельянова Т. До річниці перепоховання Т. Г. Шевченка / Т. Ємельянова // Огляди джерел та документальні нариси. – 2009. – № 9. – С. 156 – 158.
108. Єфремов С. Шевченкова могила / С. Єфремов. – К. : Друкарня Товариства “Час”, 1919. – 54 с.
109. Єфремов С. Щоденники. 1923 – 1929 / С. Єфремов . – Київ : Знання, 1997. – 125 с.
110. Єщенко Т. Чернеча гора “народила” чергову обіцянку / Т. Єщенко // Вечірні Черкаси. – 2007. – №21 – 23 травня. – С. 3.
111. Журавський В. Політична еліта України : теорія і практика трансформації / В. Журавський. – К. : Логос, 1998. – 264 с.
112. Заболотна Г. Хранитель історії і духовності / Г. Заболотна // Дніпрова зірка. – 1996. – 23 квітня. – С. 3.
113. Закон Украинской Советской Социалистической Республики “Об охране и использовании памятников истории и культури”. – К. : Знання, 1978. – 21 с.
114. Закон України “Про внесення змін до “Основ законодавства про культуру” // Офіційний вісник України. – 2001. – № 6. – С. 36.
115. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” // Пам’ятки України. – 2004. – № 4. – С. 71–81.
116. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” // Відомості Верховної Ради ( далі – ВВР ) – 2007. – № 33. – С. 440.
117. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” // ВВР. – 2007. – № 33. – С. 440.
118. Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004 – 2010 роки” // Офіційний вісник України. – 2004. – № 32. – С. 390.
119. Закон України “Про музеї та музейну справу” // ВВР. – 1995. – № 25. – С. 345.
120. Закон України “Про музеї та музейну справу”. Із змінами, внесеними згідно із Законом № 659–XIV (659–14) від 14.05.99. – ВВР. – 1999. – № 28. – С. 231.
121. Зарічанський Г. Творча інтелігенція України – зарубіжним друзям / Г. Зарічанський // Вісті з України Видання Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном. – 1979. – № 49. – 29 листопада. – С. 4.
122. Зілинський І. На Тарасовій могилі у Каневі / І. Зілинський // Березіль. – 1995. – №3 – 4. – С. 7.
123. Игнаткин И. Охрана памятников истории и культуры /И. Игнаткин. – К. : Вища школа, 1990. – 223 с.
124. Иофанов Д. К истории могилы Т. Г. Шевченко / Д. Иофанов // Материалы о жизни и творчестве Тараса Шевченко. – К. : Издательство художественной литературы, 1957. – 225 с.
125. Іжевський В. Й. Відкриття пам’ятника на могилі Т. Г. Шевченка / В. Й. Іжевський // Укр. істор. журнал. – 1971. – №3. – С. 114 – 115.
126. Із книги народної шани / упор. Т. Ф. Базилевич, М. В. Баранова, Я. М. Данилова та ін. – Дніпропетровськ : Вид-во „Промінь”, 1976. – 253 с.
127. Із народної книги шани // упор. Т. Ф. Базилевич, М. В. Баранова, Я. М. Данилова та ін. – 2-е вид., доп. і перероб. – Дніпропетровськ : Вид-во “Промінь”, 1989. – 311 с.
128. Історико-культурна спадщина України : проблеми дослідження та збереження / відп. редактор В. О. Горбик. – К. : Б. в., 1998. – 154 с.
129. Історико-культурні заповідники України : довідкове видання / автори-упор. : О. О. Зливкова, Е. Ю. Градун, А. І. Звіряка, І. В. Єрзіна. – К. : Фенікс, 2007. – 176 с.
130. Історично краєзнавство в Українській РСР / П. Т. Тронько, В. О. Горбик, О. І. Лугова та ін. – К. : Наукова думка, 1989. – 237 с.
131. Іщенко М. “Спалився Гірник Олекса з Калуша” / М. Іщенко // Літературна Україна. – 1992. – 20 лютого. – С. 7 – 9.
132. Іщенко М. Є. Визволителі Тарасових висот / М. Є. Іщенко. – К. : Товариство “Україна”, 1983. – 61 с.
133. Іщенко М. Є. Канівщина / М. Є. Іщенко, Л. Г. Мотов, І. І. Сорокопуд. – Дніпропетровськ : “ Промінь ”, 1969. – 136 с.
134. Іщенко М. Є. Спалився за Україну / М. Є. Іщенко. – Київ : Вид. центр “Просвіта”, 2004. – 128 с.
135. Каневский государственный музей-заповедник “Могила Т. Г. Шевченко”. – К. : Мистецтво, 1964. – 20 с.
136. Канів через плин століть : путівник / упор. Т. М. Мацієвська. – Черкаси : Брама – Україна, 2006. – 120 с.
137. Карпенко М. М. Вісім подорожей по Черкащині : путівник / М. М. Карпенко. – Дніпропетровськ : “Промінь”, 1978. – 254 с.
138. Кенеді Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни : винищення архівів, бібліотек, музеїв / Г. Кенеді, Г. Борик. – Львів : “Фенікс”, 1992. – 119 с.
139. Кирей В. Заповідники – від слова “заповідати” / В. Кирей // Уряд. кур’єр. – 2005. – 15 жовтня. – С. 7.
140. Кирилюк В. І. Шампанське за незалежність / В. І. Кирилюк // Літературна Україна. – 1991. – 7 листопада. – С. 5 – 7.
141. Кілессо С. К. Канів. Історико-архітектурний нарис / С. К. Кілессо. – К. : 1969, В-во „Будівельник”. – 112 с.
142. Клименко Т. В. П. Науменко та його роль у розвитку українського просвітництва ХІХ – поч. ХХ ст. / Т. Клименко : зб. „Археографічні дослідження унікальних архівів та бібліотечних фондів. – К. : Акорд, 2000. – 359 с.
143. Клименко Т. До історії виникнення туризму на Черкащині /Т. Клименко // Студії з архівної справи та документації. – 2008. – [Електронний ресурс. Доступний з : webmaster@archives.gov.ua.
144. Клименко Т. Шевченкознавчі матеріали у фодах Державного архіву Черкаської області / Т. Клименко // Огляди джерел та документальні нариси. – 2009. – № 9. – С. 146 – 155.
145. Клименко Т. Пам’ятко-охоронна робота на Черкащині у 1920-х р. / Т. Клименко // Краєзнавство Черкащини. – 2005. – № 8. – С. 149 –151.
146. Кобець Олекса „Коли б не він, про нас не чув би світ ...” ( З нарису „Дещо про могилу Т. Г. Шевченка” / О. Кобець // Чернеча гора. Вісник Шевченківського національного заповідника в м. Каневі. – 1993. – №2. – С. 3 – 4.
147. Кобець Олекса. Де спочиває Тарас / О. Кобець // Слово : збірник українських письменників в екзилі. – Нью-Йорк, 1964. – Вип. 2. – 157 с.
148. Коваленко Г. Приватизація на територіях природно-заповідного фонду / Г. Коваленко // Вісник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. – 2002. – № 1–2. – С. 141 – 145.
149. Коваленко О. На межі двох віків / О. Коваленко // Визвольний шлях. – 1993. – №1. – С. 3 – 4.
150. Конституція України з порівняльним викладом статей, змінених конституційною реформою / упоряд. Є. О. Ковальчук. – Х. : Бурун Книга, 2007. – 72 с.
151. Конституція України // ВВР. – 1996. – № 30. – 141 ст.
152. Костенко В. Стежки до Кобзаря / В. Костенко / – К. : “Промінь”, 1964. – 234 с.
153. Костенко В. К. До історії могили Т. Шевченка / В. К. Костенко // Збірник праць сьомої наукової Шевченківської конференції. – К. : Наукова думка, 1959. – С. 186 – 194.
154. Коцюба О. Охороняючи, не знищити! / О. Коцюба // Пам’ятки України. – 1992. – Ч. 95 – 96. – С. 2 – 3.
155. Коцюбинський М. Шевченкова могила : в 3 т. – К. : Літературна Україна, 1975. –Т. 3. – С. 10 – 34.
156. Кравчук П. Бій за Тараса Шевченка / П. Кравчук // Жовтень. – № 3. – 1964. – С. 146 – 154.
157. Красицький В. Похід-реквієм „Останнім шляхом Кобзаря” : рукопис / В. Красицький. – 20 с.
158. Кричевський В. Заповідник Т. Г. Шевченка в Каневі / В. Кричевський, П. Костирко // Архітектура Радянської України. – 1938. – № 3. – С. 46 – 53.
159. Кролевець С. Деякі аспекти музейної справи / С. Кролевець // Музеї України. – 2007. – № 1. – С. 18 – 21.
160. Крук О. І. Розвиток музейної справи в Україні (к. 1950 -1980-ті рр.) : автореф. дис...канд. іст. Наук : 07.00.01 – історії України / О. І. Крук. – Х. : Харківський національний університет В. Н. Каразіна, 2000. – 20 с.
161. Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями / І. І. Кугно. – К. : Панмедія, 2006. – 65 с.
162. Куделко С. М. Методи історичного дослідження в краєзнавстві / С. М. Куделко // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. – К. : Кондор, 1999. – Вип. 8. – С. 335 – 337.
163. Курило Т. Становлення та розвиток законодавства про охорону культурної спадщини України в сучасний період / Т. Курило // Право України. – 2001. –№ 3. – С. 108 – 110.
164. Кучеренко Л. Чесність наміру / Л. Кучеренко // Дніпрова зірка. – 1988. – 10 вересня. – С. 6.
165. Кучеренко Л. Щоб і завтра був день / Л. Кучеренко // Дніпрова зірка. – 1988. – 31 травня. – С. 2.
166. Кучинський В. Хранитель „Тарасової світлиці” / В. Кучинський // Історичний календар’99. – К. : Академвидав, 1998. – С. 82 – 83.
167. Кушнір І. Літописці сучасності / І. Кушнір // Пам’ятники України. – 1977. – № 3. – С. 7 – 14.
168. Ленін В. І. Про Україну : у 2-х ч. / В. І. Ленін; зб. підготували : І. Д. Назаренко та ін. – К. : Вид-во політичної літератури України, 1977. – Ч. 2. – 760 с.
169. Лесков Н. С. Собрание сочинений в 11 т. / Н. С. Лесков. – М. : Государственное издательство художественной литературы, 1958. –Том 11. – С. 21 – 216.
170. Литвин В. Україна: утвердження незалежної держави (1991 –2001 рр.) / В. Литвин. – К. : Альтернатива, 2001. – 704 с.
171. Ліховий І. Державна опіка Національної святині / І. Ліховий // Слово Просвіти. – 2003. – 19 – 25 листопада. – С. 8.
172. Ліховий І. Світло з Тарасової гори / І. Ліховий // Слово Просвіти. – 2004. – 7 – 13 жовтня. – С. 9.
173. Ліховий І. Світло з Тарасової гори / І. Ліховий // Слово Просвіти. – 2004. – 4 – 10 листопада. – С. 9.
174. Ліховий І. Хранителі : (Музей Т. Г. Шевченка у 1941 – 1945 рр. Директор музею Д. Лебедко м. Канів) / І. Ліховий // Чернеча гора. – 1996. – № 2. – С. 6.
175. Ліховий І. Хранителі: Михайло Стретович / І. Ліховий // Чернеча гора. – 1996. – № 1. – С. 4.
176. Макарчук С. Трансформація національних духовних цінностей України в умовах державної незалежності / С. Макарчук // Історія України. – 2001. – № 9. – С. 1 – 4.
177. Малишева О.В. Нормативно-законодавча база з питань охорони пам’ятників України: проблеми та шляхи вирішення / О. В. Малишева // Актуальні проблеми держ. управління. – 2006. – № 1 (27). – С. 109 – 116.
178. Малюк М. “Прочитайте і пошліть до громади...”/ М. Малюк // Неопалима купина. – 2004. – № 7 – С. 29 – 47.
179. Мамалыга Т. В Украине прогнозируется туристический бум / Т. В. Мамалыга // День. – 2009. - № 96. – 10 июня. – С. 3.
180. Маньковська Р.В. Музейництво в Україні : питання теорії і практики ( 1917 – червень 1941 рр.) : автореф. дис… канд. іст. наук : спец. 07.00.01 – історії України / Р. В. Маньковська. – К. : Видавництво „Київський університет”, 1997. – 20 с.
181. Мариновський Ю. Черкаська минувщина / Ю. Мариновський. – Черкаси : Відлуння – Плюс, 2001. – 216 с.
182. Матеріали науково-практичної конференції “Канів у контексті історії України” / уклад. Т. М. Мацієвська. – Канів : Родень, 2004. – 145с.
183. Медведок В. Олександ Кіндій / В. Медведок // Вісті з України. – 1989. – № 41. – 10 жовтня. – С. 7 – 9.
184. Медуниця М. Портрет скульптора / М. Медуниця // Знання та праця. – 1969. – № 3. – С. 25 – 31.
185. Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство / Г. Г. Мезенцева. – К. : Промінь, 1980. – 160 с.
186. Мельниченко В. М. Краєзнавчі дослідження історії міст і сіл Черкащини у 90-х роках ХХ ст. (історіографічний аспект) / В. М. Мельниченко // Вісник Черкаського університету. Серія “Історичні