ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ О. ШЛІХТЕРА В УКРАЇНІ : ГОСУДАРСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ А. Шлихтера В УКРАИНЕ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ПАЩЕНКО Вікторія Вікторівна

УДК: 94(477)"19"

ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
О. ШЛІХТЕРА В УКРАЇНІ

Спеціальність 07.00.01 – історія України

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
Терес Наталія Володимирівна
кандидат історичних наук, доцент

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………….………………………....
10
1.1. Стан наукової розробки теми…………………………………….......... 10
1.2. Джерельна база роботи…………………................................................ 23
1.3. Методологія дослідження…………………………………………...…. 36
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ІДЕЙНИХ ПОГЛЯДІВ О. ШЛІХТЕРА ТА ПОЧАТОК УЧАСТІ В ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ………......…………….
41
2.1. Становлення світогляду та політична активність у 1891 – 1918 рр…. 41
2.2. Розробка засад більшовицької продовольчої політики в УСРР……... 51
2.3. Робота в Народному комісаріаті продовольства республіки ............... 63
РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ О. ШЛІХТЕРА В 1920-х РОКАХ…..…………………………………………………………...
84
3.1. Праця на посаді уповноваженого Наркомату закордонних справ СРСР при Раднаркомі УСРР… ……………………………………………..
85
3.2. Погляди О. Шліхтера щодо реконструкції сільського господарства республіки …………...…..………………………………………….………..
99
3.3. Керівництво Народним комісаріатом земельних справ УСРР………. 113
РОЗДІЛ 4. ПАРТІЙНА ТА НАУКОВА РОБОТА О. ШЛІХТЕРА
В 1930-х РОКАХ ………………………………………………………….…
130
4.1. Організаційна діяльність у системі Всеукраїнської академії наук….. 130
4.2. Адміністративна та наукова робота з вивчення продуктивних сил республіки ………………………….…..…………………………………….
146
4.3. Участь О. Шліхтера в політичних процесах проти партійних та наукових діячів в УСРР........………………………………………...………
161
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..…… 182

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМСРР – Автономна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка
АН УСРР – Академія наук Української Соціалістичної Радянської Республіки
ВКП(б) – Всеросійська комуністична партія (більшовиків)
ВУАМЛІН – Всеукраїнська асоціація марксо-ленінських інститутів
ВУАН – Всеукраїнська академія наук
Вукоопспілка – Всеукраїнська спілка споживчої кооперації
ВУЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет
Губвиконком – Губернський виконавчий комітет
Губпродком – Губернський продовольчий комітет
КПЗУ – Комуністична партія Західної України
МТС – Машинно-тракторна станція
МТТ – Машинно-тракторне товариство
Наркомзем – Народний комісаріат землеробства
Наркомпрод – Народний комісаріат продовольства
НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ
НКЗС – Народний комісаріат закордонних справ
НКО – Народний комісаріат освіти
Окрвиконком – Окружний виконавчий комітет
Окрземвідділ – Окружний земельний відділ
Повпред – Повноважний представник
Продармія – Продовольча армія
Раднарком, РНК – Рада народних комісарів
РКП(б) – Російська комуністична партія (більшовиків)
РСДРП – Російська соціал-демократична робітнича партія
РСФРР – Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
СВУ – „Союз визволення України”
ТРСУ – Тимчасовий робітничо-селянський уряд
ТСОЗ – Товариство спільного обробітку землі
УАН – Українська академія наук
УІМЛ – Український інститут марксизму-ленінізму
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка
ЦК КП(б)У – Центральний комітет Комуністичної партії (більшовиків) України
ЦКК – Центральна контрольна комісія

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасне державотворче будівництво в Україні потребує глибокого вивчення, осмислення й наукової оцінки нашої історії та особистостей, оскільки витоки багатьох сучасних проблем походять з минулого, а за тими чи іншими подіями стояли конкретні особистості. Тому в сучасній науці актуальності набуває такий напрям досліджень як біографістика. Ця галузь дає можливість прояснити значення особистості в історії та дослідити процес формування політичної системи через становлення та діяльність конкретних державних та політичних діячів. Це дозволяє з’ясувати механізми формування керівної верхівки держави, що, в свою чергу, дає змогу проаналізувати суть влади, механізм її впливу на суспільство на прикладі конкретних історичних персоналій.
Одним з провідних діячів 1920 – 1930-х рр. був Олександр Григорович Шліхтер (1868 – 1940 рр.), який, починаючи від 1919 р., перебував на вищих державних посадах УСРР. Він належав до тієї когорти партійних функціонерів, які уособлювали більшовицьку політику в Україні, були її послідовними виконавцями та сприяли зміцненню радянської влади та більшовицької політики в УСРР.
Актуальність дисертаційної теми посилюється відсутністю в сучасній історичній науці узагальнюючого наукового дослідження державно-політичної діяльності О. Шліхтера. Аналіз його поглядів та розгляд державно-політичної діяльності як представника компартійно-радянської номенклатури допоможе об’єктивно визначити місце, яке він займав в партійній ієрархії, розширить уявлення про дійових осіб політичної арени УСРР 1920 – 1930-х рр., дасть змогу детальніше реставрувати перебіг історичних подій та глибше розкрити специфіку радянської влади.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний дисертантом напрямок дослідження є складовою науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Історія української державності нової та новітньої доби” (державний реєстраційний номер 06БФ046-01).
Об’єктом дослідження є особистість О. Шліхтера як представника партійної номенклатури УСРР, його державно-політична діяльність в Україні на посадах, які він обіймав протягом 1919 – 1940 рр.
Предмет дисертаційного дослідження – вся сукупність основних напрямів, форм і методів державно-політичної діяльності О. Шліхтера в процесі суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку УСРР.
Мета роботи полягає в комплексному науковому аналізі державно-політичної, соціально-економічної та наукової діяльності О. Шліхтера як одного з представників компартійної номенклатури 1920 – 1930-х рр., визначення його ролі й місця в політичній історії радянської України.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі наукові завдання дослідження:
- проаналізувати джерельну базу, стан та повноту розробки проблеми в історіографії та розкрити методологію дослідження;
- розглянути становлення світогляду О. Шліхтера та початок його політичної активності в лавах РСДРП;
- з’ясувати його погляди щодо здійснення продовольчої політики та шляхів і методів перетворень у сільському господарстві України;
- висвітлити діяльність на посаді народного комісара продовольства УСРР;
- охарактеризувати участь О. Шліхтера в становленні зовнішньополітичних орієнтацій українського уряду в 1920-х рр.;
- визначити основні напрямки роботи на посаді народного комісара землеробства УСРР у 1927 – 1929 рр.;
- розкрити зміст та напрями праці О. Шліхтера у 1920 – 1930-х рр. в освітніх та наукових установах УСРР;
- прояснити ступінь участі в політичних процесах проти партійних та наукових діячів УСРР.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період державно-політичної діяльності О. Шліхтера в Україні починаючи від призначення на посаду народного комісара продовольства УСРР у січні 1919 р. і закінчуючи роком його смерті в грудні 1940 р.
Географічні межі дисертації охоплюють територію УСРР (з 1937 р. – УРСР) станом на 1940 р. з урахуванням тогочасного адміністративно-територіального устрою..
Методологічною основою дисертації є принципи історизму, об’єктивності, багатофакторності. Науковий пошук здійснено за допомогою загальнонаукового логічного методу та спеціальноісторичних методів, а саме: біографічний, проблемно-хронологічний, історико-генетичний, метод періодизації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці актуальної теми, яка потребує детального вивчення в історичній науці. На основі широкої джерельної бази вперше комплексно та різнобічно досліджено діяльність О. Шліхтера в Україні на посадах, які він займав. Аналіз теоретичних поглядів Олександра Григоровича дозволив деталізувати та пояснити його продовольчу, аграрну та дипломатичну діяльність в УСРР. Визначено його місце під час перетворень в освітніх та наукових закладах в республіці, роль в процесі проведення політичних репресій проти наукових та партійних діячів. Висунута низка положень, що узагальнює та структуризує багато в чому перед тим безсистемний матеріал, спричиняє постання цілком нових висновків. Останні стосуються не лише біографічних подробиць життя О. Шліхтера, але й доповнюють відомості щодо проведення продовольчої, земельної політики в Україні, знання щодо суспільно-політичного життя в УСРР. На основі цих досліджень вперше запропоновано періодизацію життя та діяльності О. Шліхтера.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її ключові положення поглиблюють знання з новітньої історії України та можуть бути використані в процесі підготовки навчальних курсів та програм у вищих навчальних закладах, у лекційній роботі, наукових працях, довідковій та біографічній літературі, вдосконаленні підручників з вітчизняної історії, політології, краєзнавчій роботі, публіцистичних виданнях, дотичних до досліджуваної тематики.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснена під час їх обговорення на засіданнях кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення роботи оприлюднені в доповідях та повідомленнях на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки історичного факультету – 2009” (23 – 24 квітня 2009 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка), V Міжнародній науковій конференції „Українство у світі: Україна там, де живуть українці” (15 – 17 травня 2009 р., Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка), ІV (Міжнародних Гуржіївських історичних читаннях (22 – 23 вересня 2009 р., Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки історичного факультету – 2010” (22 – 23 квітня 2009 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Міжнародній науково-теоретичній конференції (ХХІІІ Харківські політологічні читання) „Влада та суспільство під впливом закону циркуляції еліт” (11 червня 2010 р., Харківська національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого), VІІІ Міжнародному симпозіумі з проблем аграрної історії (23 – 24 вересня 2010 р., Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького).
Результати дисертаційного дослідження викладені у 4 наукових статтях у провідних наукових фахових виданнях та в матеріалах наукових конференцій.
Структура дисертаційного дослідження обумовлена метою, завданнями, логікою розкриття теми. Робота складається зі вступу, переліку умовних скорочень, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури (56 с., 462 позиції). Загальний обсяг дисертації 245 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні вперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження державно-політичної, науково-організаційної діяльності О. Шліхтера в Радянській Україні як одного з представників компартійної еліти.
Аналіз стану та повноти розробки проблеми в історіографії показав, що предмет дисертаційної роботи не набув цілісного та об’єктивного відображення. Політична діяльність О. Шліхтера не була повноцінно досліджена ні радянською історіографією, ні сучасними істориками, ні дослідниками діаспори. В історичній літературі зазначена проблематика має фрагментарний характер, розробленими є лише окремі її сторони, пов’язані з певними епізодами життя та діяльності О. Шліхтера в контексті соціально-економічного та політичного розвитку УСРР, що пояснює актуальність цього дослідження. Загалом, наявна історіографічна база включає всі основні групи носіїв інформації, що дозволило автору обрати назву теми та окреслити її структуру.
Джерельна база дослідження є досить потужною, репрезентативною та різновидовою, широко представленою первинними документами і є достатньою для характеристики й висвітлення обраної теми. Сукупність неопублікованих джерел, більшість яких вперше залучено до наукового обігу, та опублікованих матеріалів містять відомості про об’єкт дослідження та розкривають різнобічні сторони його державно-політичної діяльності. Разом вони дають змогу відновити й дослідити цілісну картину життя та діяльності О. Шліхтера з достатньою повнотою та об’єктивністю.
Застосовуючи загальнонаукові методологічні принципи та спеціальні історичні методи, вдалося з’ясувати основні наукові проблеми, поставлені в дисертаційному дослідженні, скомпонувати органічно зібраний та проаналізований матеріал, висвітлити проблему у зв’язку з процесами, що відбувались в Україні та в СРСР в період життя та діяльності О. Шліхтера.
Становлення О. Шліхтера як майбутнього політичного діяча від початку відбувалось в лавах Російської соціал-демократичної партії, до якої він вступив під час навчання в Берні. А після його переходу до більш радикального більшовицького угрупування РСДРП став одним із найвпливовіших його членів. Ставши одним із найактивніших учасників революційних подій 1905 р. у Києві, він був організатором масових мітингів та зборів у місті. Це стало приводом для засудження його та заслання до Сибіру, в якому він пробув до Лютневої (1917 р.) революції. Після Жовтневого перевороту О. Шліхтер поступово стає одним із найвпливовіших та авторитетним чиновником у більшовицькій партії, займав найвищі державні пости та користувався особливою довірою В. Леніна. Ставши членом Військово-революційного комітету він мав відношення до найбільш репресивних структур нової революційної влади: Народний комісаріат продовольства, Народний комісаріат землеробства, ВЧК, уповноважений по хлібозаготівлям в Сибірі, надзвичайний продовольчий комісар центральних російських губерній. Цей досвід та результати діяльності стали основою для його подальшої політичної кар’єри в Україні, де у січні 1919 р. він очолив Народний комісаріат продовольства УСРР.
Прийшовши в Україну, О. Шліхтер мав досить чітку мету: здобувати якомога більше продовольства з допомогою власної системи поглядів щодо проведення продовольчої політики в УСРР. При цьому він намагався будувати її таким чином, щоб вона в програмному та ідеологічному сенсі не відрізнялась від тієї політики, що була апробована в РРФСР. Однак, вона у своєму здійсненні мала ряд особливостей, що дещо відрізняли її від російського курсу. Зокрема, він намагався підвищити ефективність діяльності свого відомства шляхом доповнення силових методів адміністративно-економічними, визначивши, що основним методом заготівлі продовольства має стати продрозверстка, доповнена принципом монополії. Останнє, на його думку, мало здійснюватись через мережу продовольчих органів, сформованих як на місцях з місцевих активістів, так і російських. Велику роль при цьому мав відігравати товарообмін, як один з принципів ведення продовольчої політики, який в місті повинен був здійснюватись через широку мережу розподільчих пунктів, а в селах – через комітети бідноти. Разом з тим, він пропонував не відмовлятися відразу від вже існуючих приватних організацій та товариств (наприклад кооперації) і використовувати їх як додаткові заклади для заготівлі та розподілу товарів, доки Наркомпродом не буде організовано міцну та стабільну мережу власних заходів.
Щодо поглядів О. Шліхтера з аграрно-селянського питання, то вони не були сталими і змінювались у відповідності до змін партійних догм. Так, у середині 1920-х рр. він був прихильником розвитку сільського господарства на основі кооперації, найпростіших форм колективних господарств та розбудови мережі машинно-тракторних станцій. На його думку, все це в комплексі, а також запровадження обов’язкових громадських сівозмін та створення підприємств із переробки сільськогосподарської продукції мало сприяти поступовому добровільному переходу індивідуальних селянських господарств до спільного виробництва. Однак, починаючи з 1928 р., у відповідності зі зміною ставлення партійної лінії до селянства, О. Шліхтер стає одним із головних теоретиків в УСРР проведення суцільної колективізації, ліквідації індивідуального селянського господарства та ліквідації куркульства як класу. Повторюючи офіційні догми, він виступав за створення величезних за територією та обсягами виробництва міжселищні сільськогосподарські об’єднання з якомога вищим ступенем усуспільнення та організацію аграрно-індустріальних комбінатів. Щоправда, на відміну від урядової позиції, О. Шліхтер вважав, що колективізацію не можна проводити форсованими темпами, що спочатку необхідно фінансово та технічно забезпечити аграрну сферу. За його розрахунками до 1933 р. мало бути колективізовано не більше 30 % селянства.
На посаді народного комісара продовольства О. Шліхтер, керувався загальними засадами більшовицької продовольчої політики (введення монополії, націоналізація торгівлі, введення продрозкладки) та створив розгалужену мережу продовольчих апаратів в УСРР. Наркомпроду вдалося заготовити близько 8 млн. пуд. хліба. Ця цифра свідчить, що О. Шліхтер не впорався з тим завданням, яке йому доручалось напередодні приїзду в Україну. Адже він мав поставити ще до червня 1919 р. 50 млн. пудів хліба і ще стільки ж – до липня 1919 р. Незважаючи на те, що з українських губерній було вивезено порівняно незначну кількість зерна (у 1919 р. було зібрано врожай близько 1,5 млрд. пудів), запроваджена народним комісаром політика примусового вилучення продовольства мала довготривалі негативні наслідки. По-перше, використання продзагонів, продармії та комбідів поширювали антипатію між міським та сільським населенням, розпалювало класову ворожнечу на селі. По-друге, націоналізація торгівлі та заборона вільного ринку надали більшовицькому уряду додаткові можливості для отримання продовольства, але при цьому частина населення, у першу чергу міського, залишилась без засобів існування. По-третє, застосування продрозкладки, практики, коли селянам залишали узаконену норму продовольства лише для власного харчування, сприяло тому, що селянство масово скорочувало посівні площі, загалом, спостерігався занепад сільського господарства. Внаслідок цього в окремих містах у 1919 р. спалахнув голод, а вже у 1921 – 1923 рр. голод охопив майже всю територію тодішньої УСРР.
На початок 1920-х рр. О. Шліхтер набув значного досвіду партійно-політичної діяльності, сукупність характеристик, за яким його вже можна було зарахувати до групи професійних політиків, для яких політична діяльність домінувала в житті. У цей час він входить до тієї групи партійних функціонерів, які склали компартійно-радянську еліту в Україні. Напрямки, сфера діяльності, його особиста позиція найчастіше визначались партійною лінією й підпорядковувались їй.
З серпня 1923 р. на посаді повноважного представника Наркомату закордонних справ СРСР в УСРР він намагався діяти в рамках компетенції, визначеної союзним та українським законодавством. Від початку існували ознаки балансування на користь збільшення повноважень УСРР в дипломатичній сфері. Тому він наполягав на збільшенні апарату підзвітного йому відомства та вимагав від союзного уряду виконання перед українською стороною тих правових норм, що були прописані в законодавстві. У цьому його підтримували й інші українські урядовці – В. Чубар, М. Скрипник, Л. Каганович та ін. О. Шліхтер приділив значну увагу створенню українських консульських столів та введенню українських представників до союзних дипломатичних представництв, прагнучи таким чином зберегти представництво УСРР за кордоном. Але, зіткнувшись із неприйняттям московським урядом таких ініціатив української сторони, О. Шліхтер як функціонер, який ніколи не йшов врозріз із партійними установками, поступово звузив свою діяльність та не заперечував, коли в липні 1926 р. кероване ним відомство було ліквідовано.
Особливу увагу при дослідженні політичної біографії О. Шліхтера привертає його діяльність на посаді народного комісара землеробства УСРР. Адже саме починаючи з другої половини 1920-х рр. в аграрній сфері почались перетворення, які призвели до кардинальних та трагічних наслідків для українського народу. Щоправда, наявні джерела, висвітлюючи лише деякі аспекти проблеми, не дають повного уявлення про ступінь його участі в цих процесах. Основним його завданням було керівництво засівними кампаніями, проведення яких ускладнювалось кризою хлібозаготівель, масовим недородом та опором населення. А застосовані з його ініціативи методи впливу на селян не давали потрібного для більшовицького курсу результату. Тому всі кампанії завершувались недосівом, що неухильно вело село до масового голоду. Саме О. Шліхтер як голова урядової Комісії з допомоги недорідним степовим округам повинен був організувати державну допомогу постраждалому населенню. Проте належної допомоги постраждалі округи так і не отримали. Причиною цього було не лише неналежне фінансування. Комісія під головуванням О. Шліхтера і він особисто приховали справжні масштаби недороду та кількість голодуючих людей, побоюючись реакції центру та не маючи бажання брати на себе відповідальність за долю мільйонів людей. Таке приховування, у свою чергу, спричинило збільшення хлібозаготівельних планів для українських регіонів, які в умовах стихійного лиха були нереальними для виконання. Очевидно, невдале проведення хлібозаготівельних та засівних кампаній стали основними причинами того, що він був зміщений з посади народного комісара земельних справ у грудні 1929 р. та переведений на адміністративні посади до українських освітніх закладів.
Незважаючи на те, що українське керівництво направляло О. Шліхтера до наукових установ на „почесне наукове заслання”, йому вдалося зайняти ключові позиції їх реорганізації. Як дійсний член ВУАН, а згодом її віце-президент, він підтримав ідею оновлення академії, був одним із авторів нових статутів, що передбачали створення мережі науково-дослідних інститутів. Під час його перебування на посаді віце-президента ВУАН академія налагодила взаємозв’язки та співробітництво з науковими установами інших союзних республік та Всесоюзною академією наук. Разом з тим, як партійний діяч, він передусім сприяв підпорядкуванню наукової діяльності партійному курсу, завданням надіндустріалізації та модернізації економіки за сталінською програмою.
На посаді директора ВУАМЛІН О. Шліхтер долучився до процесу формування партійно-професійних кадрів, посилення впливу більшовицької партії шляхом налагодження видавничої діяльності та спрямування досліджень у русло ідеологічних партійних засад.
В умовах здійснення курсу на надіндустріалізацію перебування О. Шліхтера на посаді голови Ради по вивченню продуктивних сил України та Комітету по Великому Дніпру стало прикладом сприяння втіленню в життя партійних програм побудови ГЕС та розвитку видобування тих корисних копалин, які були потрібні для побудови важкої індустрії.
Суперечливою та неоднозначною сторінкою життя О. Шліхтера стала його участь у репресіях проти наукових та політичних українських діячів. Найчастіше об’єктами його критики ставали не лише ті діячі, з яким у нього були особисті чи професійні конфлікти, але й вчорашні однодумці та соратники, які з тих чи інших причин ставали непотрібними чи небезпечними для режиму. Як правило, він намагався піддавати критиці їхні думки крізь призму марксизму-ленінізму та сталінізму, що були своєрідним мірилом для з’ясування „правильності думок”. Такими діями він поширював у науковому середовищі ненаукові методи дискусії, необґрунтовані підходи до вирішення наукових суперечок. Керуючи провідними науковими установами, він ініціював гучні політичні процеси в їх стінах, при цьому його критика була нищівною і жорстокою. Безумовно, що ці процеси ініціювали згори, зокрема Й. Сталіним та його оточенням. Для того, щоб поширювати репресивну політику, необхідні були конкретні виконавці. Ними стали партійні функціонери різного рівня, які, подібно до О. Шліхтера, намагаючись залишитись при владі, підтримували всі ініціативи московського уряду. Однак це не знімає з них провини за ті події, що відбувались в Україні в 1930-х рр.
О. Шліхтер був типовим представником компартійно-радянської номенклатури УСРР, якому, щоправда, вдалося уникнути репресій 1930-х рр. Він, подібно до інших, повністю підтримував сталінський курс та ідеологію розвитку держави, які домінували після жовтневого перевороту 1917 р.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА

1. АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ

Центральний державний архів громадських об’єднань України

Ф.1. Центральний комітет Комуністичної партії України
Оп. 1
1.1. Спр. 182. – Стенограма І Всеукраїнської конференції КП(б)У, 17.10.1926. – 21.10.1926, 336 с.
1.2. Спр. 229. Стенограма Х З'їзду КП(б)У, 20.11.1927. – 29.11. 1927, 313 арк.
1.3. Спр. 230. Стенограма Х З'їзду КП(б)У, 20.11.1927. – 29.11.1927, 412 арк.
Оп. 6
1.4. Спр. 40. Протоколи № 102 – 120 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 5.01.1923. – 31.12.1923, 169 арк.
1.5. Спр. 48. Протоколи № 48 – 77; 1 – 7 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 2.01.1924. – 27.06.1924, 95 арк.
1.6. Спр. 49. Протоколи № 8 – 37; 37-а; 38 – 42 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 4.07.1924. – 27.12.1924, 103 арк.
1.7. Спр. 58. Протоколи № 44 – 76-б засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 6.01.1925. – 26.06.1925, 95 арк.
1.8. Спр. 59. Протоколи № 77 – 99; 1 – 3 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, – 3.07.1925. – 28.12.1925, 60 арк.
1.9. Спр. 85. Протоколи № 4 – 30 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 8.01.1926. – 30.06.1926, 80 арк.
1.10. Спр. 121. Протоколи № 67 – 101 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 07.01.1927. – 24.06.1927, 101 арк.
1.11. Спр. 142. Протоколи № 6 – 32 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 05.01.1928. – 26.05.1928, 111 арк.
1.12. Спр. 163. Протоколи № 62 – 81 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 04.01.1929. – 30.06.1929, 158 арк.
1.13. Спр. 165. Протоколи № 82 – 99 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 15.08.1929. – 28.12.1929, 136 арк.
1.14. Спр. 184. Протоколи № 100 – 115 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 13.01.1929. – 28.12.1929, 136 арк.
1.15. Спр. 283. Протоколи № 114 – 118 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 17.05.1933. – 26.06.1933, 158 арк.
1.16. Спр. 284. Протоколи № 119 – 132 засідань Політбюро ЦК КП(б)У, 03.07.1933. – 27.08.1933, 230 арк.
Оп. 20
1.17. Спр. 18. Положення про соціалістичну інспекцію. Доповіді, звіти Вищої інспекції народного господарства України, Вищої адміністративно-політичної інспекції, Вищої санітарної інспекції і матеріали до них в ЦК КП(б)У, ВУЦВК. Наркомат соціалістичної радянської інспекції про стан народного господарства України, продовольчому становищі в губерніях, настроях селянства, діяльності Російського товариства Червоного Хреста, організаціями медичних установ і налагодженні їх практичної діяльності та іншим питанням, 1919, 63 арк.
1.18. Спр. 35. Зведення відділу зв’язку та інформації ЦК КП(б)У (для секретаріату і членів ЦК) про політичне, економічне, військове становище, боротьбу з бандитизмом в губерніях України, стан і діяльність місцевих партійних організацій, 03.03.1919. – 06.08.1919, 190 арк.
1.19. Спр. 106. Декрети (копії) Ради Народних Комісарів РСФРР про районні продовольчі органи, споживчі комуни, покращення залізничного транспорту в зв’язку з військовими перевезеннями та ін. Декрети, постанови, декрети, підписані В. Леніним, положення, циркуляри Ради Народних Комісарів УСРР про створення Політичного Управління при Наркоматі військових справ УСРР, здачу зброї населенням для потреб армії, пільгах для добровольців, монополізацію радіо-телеграфного і телефонного майна, прикордонного надзору, управління залізничними шляхами та інші питання радянського будівництва, 28.02.1919. – 07.10.1919, 91 арк.
1.20. Спр. 129. Переписка з РКП(б) про політичне, господарське і військове становище на Україні, боротьбі з бандитизмом, кадровим і фінансовим питанням. Є листи, телеграми В.А. Антонова-Овсієнко, Г.І. Петровського, Н.І. Подвойського та ін., адресовані В.І. Леніну, а також директивний лист ЦК РКП(б) всім губкомам партії про порядок виїзду на Україну для партійної та радянської роботи, січень 1919. – 31.12.1919, 70 арк.
1.21. Спр. 2509. Переписка РНК УСРР з партійними органами, наркоматами республіки з питань хлібозаготівель, посівної кампанії, постачання колгоспів сільськогосподарськими машинами. В справі містяться протокол засідання комісії політбюро ЦК КП(б)У по хлібозаготівлям, виписки з протоколів засідань Секретаріату Оргбюро ЦК КП(б)У з питань становища сільського господарства, 18.01.1927. – 28.12.1927, 217 арк.
1.22. Спр. 2715. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У зі складання п’ятирічного плану і генерального плану розвитку народного господарства республіки. Заходи Держплану СРСР та УСРР про порядок розробки та основний зміст перспективного плану розвитку народного господарства республіки на 1928/1929 – 1932/1933 гг. з окремих галузей, 27.03.1928, 94 арк.
1.23. Спр. 2749. Виписки з протоколів засідань Секретаріату ЦК КП(б)У, доповідні записки Наркомзему УСРР, ЦСУ в ЦК КП(б)У про стан і перспективи подальшого розвитку сільського господарства в республіці, 09.01.1928. – 09.11.1928, 77 арк.
1.24. Спр. 2751. Доповідні записки, листи, інформаційні огляди, довідки, зведення партійних, радянських, адміністративних органів про політичне становище та класову боротьбу на селі, терор та бандитизм куркульства. Циркулярний лист ЦК КП(б)У, переписка з партійними та радянськими органами про виселення колишніх поміщиків та великих землевласників, 25.01.1928. – 31.12.1928, 159.
1.25. Спр. 2754. Переписка з Наркоматом УСРР, ВУЦВК, РНК УСРР з питань землеробства та землекористування, розгляду проекту земельного законодавства, 12.06.1928. – 09.12.1928, 40 арк.
1.26. Спр. 2757. Витяги з протоколів засідань Політбюро та Секретаріату ЦК КП(б)У про створення та розвиток нових колгоспів та радгоспів. Тези доповідей, резолюції, проекти постанов Сільгоспкомісії ЦК КП(б)У, переписка з партійними та радянськими органами про розвиток колективних форм ведення сільського господарства, про допущених викривленнях лінії партії з цього питання, 13.01.1928. – 27.10.1928, 60 арк.
1.27. Спр. 2760. Доповідні записки, довідки РНК УСРР, Урядової комісії, протоколи засідання комісії Політбюро ЦК КП(б)У, переписка про стан округів, постраждалих від засухи і надання допомоги неврожайним районам, 14.08.1928. – 8.12.1928, 127 арк.
1.28. Спр. 2764. Політлисти секретарів окружкомів ЦК КП(б)У в ЦК ВКП(б), ЦК КП(б)У, доповідна записка радянських органів в Політбюро ЦК КП(б)У, звіти Наркомзему УСРР про хід проведення весняної засівної кампанії і підготовку до осіннього засіву, 09.04.1928. – 13.08.1928, 161 арк.
1.29. Спр. 2766. Телеграми, листи окружкомів партії в ЦК КП(б)У про надання допомоги і видачу позик на посівний матеріал. Телеграма ЦК КП(б)У в ЦК ВКП(б) про надання допомоги бідняцьким господарствам яровим зерном, 15.03.1928. – 08.1928, 76 арк.
1.30. Спр. 2767. Огляди, доповідні записки, інформаційні зведення, довідки інформвідділу ЦК КП(б)У, Наркомзему УСРР, Економнаради УСРР, виписки з протоколів засідань окружкомів КП(б)У про підготовку і підсумки проведення осінньо-посівної кампанії, 31.05.1928. – 31.12.1928, 123 арк.
1.31. Спр. 2771. Циркулярні листи ЦК ВКП(б), ЦК КП(б)У виписки з протоколів засідань Політбюро ЦК КП(б)У, протоколи засідань комісії Політбюро ЦК про хід проведення хлібозаготівель, їх підсумки і подальші перспективи, 04.01.1928. – 30.12.1928, 119 арк.
1.32. Спр. 2772. Доповідні записки ЦК КП(б)У в ЦК ВКП(б), політлисти, інформації, довідки, телеграми окружкомів партії, уповноважених по хлібозаготівлям в ЦК КП(б)У про хід хлібозаготівельної кампанії, 04.01.1928. – 09.06.1928, 103 арк.
1.33. Спр. 2966. Резолюції, тези до доповіді Всеукраїнської наради при ЦК КП(б)У про роботу на селі. Директивні листи ЦК КП(б)У про проведення колективізації, хлібозаготівельної кампанії на Україні та інші питання. Положення про проведення чистки членів Всеукраїнського союзу мисливців та рибалок, 02.1929. – 27.12.1929, 205 арк.
1.34. Спр. 2970. Протокол засідання Комісії Політбюро ЦК КП(б)У про проведення осінньої засівної кампанії. Доповідні записки, листи Народного комісаріату землеробства УСРР в ЦК КП(б)У про підготовку і проведення осінньої посівної кампанії, постачання округів насінням озимої пшениці, забезпечення бідняцьких господарств машинами та іншим питанням, 19.01.1929. – 20.11.1929, 64 арк.
1.35. Спр. 2972. Неповна стенограма засідання з питання колективізації сільського господарства, 1929 р., 20 арк.
1.36. Спр. 2979. Телеграма ЦК ВКП(б) в ЦК КП(б)У про розміщення другого державного займу індустріалізації серед сезонних робітників. Доповідна записка ЦК КП(б)У в ЦК ВКП(б) про збільшення процентних відрахувань від реалізації третього державного займу індустріалізації на потреби окремих округів України. Довідки валютного управління Народного комісаріату фінансів УСРР в ЦК КП(б)У про реалізацію облігацій, 27.06.1929. – 11.09. 1929, 19 арк.
1.37. Спр. 5295. Протоколи, виписки з протоколів засідань Секретаріату ЦК КП(б)У, партійної організації і фракції, доповідні записки Всеукраїнської Академії наук (ВУАН), Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук, Українського інституту рослинності і Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка в ЦК КП(б)У про роботу академій та інститутів, 11.01.1932. – 23.10.1932, 80 арк.
1.38. Спр. 5297. Стенограма наради при ЦК КП(б)У про роботу Комуністичного університету імені Артема, 1932, 22 арк.
1.39. Спр. 6219. Стаття О. Шліхтера „За більшовицьку непримиренність в теорії”. Лист Сави Голованіського на ім’я секретаря ЦК КП(б)У П.П. Постишева з протестом проти різкої критики його твору „Книги поем”, 08.04.1933. – 06.08.1933, 47 арк.
1.40. Спр. 6221. Довідка Оргцентру ЦК КП(б)У, уповноважених ЦК КП(б)У про стан роботи науково-дослідних інститутів ВУАМЛІН у зв’язку з листом Й. Сталіна до журналу „Пролетарська революція”. Доповідні записки, довідки, переписка про роботу Інституту Червоної Професури, Всеукраїнської Асоціації марксо-ленінських інстутів, Інституту журналістики, Всеукраїнської вищої комуністичної сільськогосподарської школи імені Артема. Списки аспірантів-комуністів науково-дослідних інститутів, рекомендованих на керівну роботу, 19.01.1933 – 17.1933, 103 арк.
1.41. Спр. 6223. Проекти постанов ЦК КП(б)У, доповідні записки, постанови, листи партійних органів, Наркомату просвіти УСРР про роботу Академії наук УСРР (ВУАН), сільськогосподарської академії УСРР, науково-дослідних інститутів республіки. Протоколи засідань комісії Політбюро ЦК КП(б)У з обрання дійсних членів ВУАН. В справі є довідка завідуючої кафедрою Мінералогії Півнчно-Кавказького держуніверситету на ім’я секретарів ЦК КП(б)У С.В. Косіора, П.П. Постишева про наявність на Україні золотоносних покладів, 4.02.1933. – 28.12.1933, 152 арк.
1.42. Спр. 6225. Копія „Положення про Інститут Маркса-Енгельса-Леніна” при ЦК КП(б)У (ІМЕЛ). Лист ІМЕЛ членам авторського колективу по написанню історії ВКП(б). Доповідні записки, довідки, листи в ЦК КП(б)У про підготовку до видання Української радянської енциклопедії. Протоколи засідань, довідки, інформація редакції „Історії фабрик і заводів”, переписка з випуску серії книг по історії великих промислових підприємств, 09.03.1933. – 16.12.1933, 66 арк.
1.43. Спр. 6445. Доповідні записки, довідки, листи відділів ЦК КП(б)У, партійних органів, академіків, вчених про роботу Всеукраїнської Академії наук і науково-дослідних інститутів, поїздках вчених за кордон, передачу з Ростова на Україну архіву І.М. Боденського. В справі є оригінал листа за підписом М.А. Горького на ім’я П.П. Постишева, 03.01.1934. – 30.11.1934, 95 арк.
1.44. Спр. 6851. Проекти постанов ЦК КП(б)У, переписка ЦК КП(б)У з ЦК ВКП(б), доповідні записки, довідки, інформації, переписка ЦК КП(б)У з обкомами КП(б)У, Українською Академією наук, науково-дослідними установами, громадянами про стан і перспективи розвитку наукових досліджень, роботу наукових установ, 4.01.1936. – 11.12.1936, 143 арк.
1.45. Спр. 7109. Бюлетені, висновок консиліуму лікувально-санітарного управління Наркомздраву УСРР про стан здоров’я голови ВУЦВК Г.І. Петровського та його дружини Д.Ф. Петровської, віце-президента Академії наук УСРР О.Г. Шліхтера, академіка Н.М. Крилова. Телеграма з Москви на ім’я С.В. Косіора з повідомленням про проведену операцію Серго Орджонікідзе, 04.01.1937. – 20.07.1937, 77 арк.
Оп. 30
1.46. Спр. 3097. Доповідна записка українського відділу „Гідроенергетика” (м. Харків) про першочергові заходи в подальшому використанні водних ресурсів Дніпра, 20.09.1952. – 20.09.1952, 6 арк.
1.47. Спр. 3098. Звідна записка Українського відділу „Гідропроект” (м. Харків) про схему комплексного використання водних ресурсів Нижнього Дніпра, 17.11.1952. – 17.11.1952, 174 арк.

Ф. 5. Комісія по історії громадянської війни при ЦК КП(б)У
Оп. 1
1.48. Спр. 243. Передрук матеріалів про роботу по продовольчому постачанню на Україні, січень – лютий 1919, 141 арк.

Ф. 39. Інститут політичних досліджень ЦК КП(б)У
(до вересня 1990 р. – Інститут історії партії при ЦК Компартії України)
Оп. 4
1.49. Спр. 236. Олександр Григорович Шліхтер, 15.06.1934. – 17.07.1969, 72 арк.

Ф. 43. Української комуністичної партії (боротьбистів)
Оп. 1
1.50. Спр. 37. Доповідь замісника наркома продовольства УСРР тов. Кудрі в ЦК УКП (боротьбистів) з питання діяльності Народного комісаріату продовольства РСФРР и додатки до нього. Доповідь і доповідна записка про об’єднання наркоматів продовольства РСФРР і України (збереглась неповністю), рукопис доповіді тов. Клунного в ЦК УКП (боротьбистів) про роботу наркомату землеробства і додаток до неї, 07.05.1919. – 06.1919, 29 арк.
1.51. Спр. 46. Копії листів, доповідної записки членів закордонного бюро ЦК УКП (боротьбистів) Г. Гринько і Г. Клунного В.І. Леніну про проведення земельної, продовольчої і національної політики на Україні, про принципи побудови Червоної Армії на Україні. Привітальна телеграма Волинського повітового з’їзду рад В.І. Леніну, 16.11.1919. – 12.1919, 13 арк.

Ф. 57. Колекція документів з історії Комуністичної партії України
Оп. 2
1.52. Спр. 311. Фотокопії телеграми замісника народного комісара продовольства РРФСР і пропозиція до неї про недопустимість злиття Чернігівського губернського продовольчого відділу з губернською радою народного господарства. Проекти положень про взаємовідносини Наркомпросу УСРР з Наркомпросом РРФСР та про організацію народного господарства на Україні, 18.01.1919. – 06.1919, 9 арк.
1.53. Спр. 318. Фотокопії записки розмови по прямому проводу М.О. Скрипника та телеграми голови надзвичайної комісії з постачання України, адресовані В.І. Леніну про відправку хлібних маршрутних потягів і скрутне становище в Донецькому басейні. Фотокопія листа О.Г. Шліхтера В.І. Леніну про контрреволюційний бунт, заходах по його придушенню і хід заготівель продовольства на Україні. Фотокопія постанови наради з земельної політики на Україні, 12.01.1919. – 06.12.1919, 13 арк.

Ф. 59. Колекція спогадів учасників революційних подій, громадянської і Великої Вітчизняної війни, соціалістичного будівництва. Кінець ХІХ – середина ХХ ст.
Оп. 1
1.54. Спр. 970. Нольський Еммануїл Вольфович. Про зустрічі з М.О. Скрипником, 1930. – 1933, 51 арк.
1.55. Спр. 971. Нольський Еммануїл Вольфович. Про зустрічі з М.О. Скрипником, 1930. – 1933, 47 арк.

Центральний державний архів
вищих органів влади і управління України

Ф. 1. Центральний виконавчий комітет рад робітничих, солдатських і селянських депутатів України (Всеукраїнський центральний виконавчий комітет Рад) (Харків, Київ)
Оп. 1
1.56. Спр. 10. Стенограми засідань ВУЦВКу Рад, 14.03.1919. – 14.06.1919, 273 арк.
1.57. Спр. 12. Постанови і декрети ВУЦВКу Рад про затвердження Конституції УСРР, конструювання Раднаркому УСРР, утворення народних комісаріатів продовольства, Радянської соціалістичної інспекції, про мобілізацію робітників до Червоної Армії, 14.03.1919. – серпень 1919, 134 арк.
1.58. Спр. 13. Декрети ВУЦВКу Рад (копії) про конструювання Раднаркому УСРР, про організацію роботи Наркомпроду та інших наркоматів УСРР, 14.03.1919. – 6.08.1919, 40 арк.
Оп. 2
1.59. Спр. 1149. Штати Управління уповноваженого Наркомату закордонних справ СРСР в УСРР та агентів у мм. Києві та Одесі, 24.09.1923. – 18.12.1923, 4 арк.
Оп. 7
1.60. Спр. 796. Матеріали про організацію на Україні Науково-дослідного інституту Радянського будівництва та права (постанова, протокол організаційного засідання, схеми, плани робіт, штати та списки складу), 15.09.1931. – 16.09.1931, 24 арк.
1.61. Спр. 1931. Справа по розгляду заяв осіб, засуджених судовими органами УСРР, про пом’якшення кари №№ 6934 – 6967, 22.04.1931. – 25.12.1931, 80 арк.

Ф. 2. Народний секретаріат Української робітничо-селянської республіки (Тимчасовий робітничо-селянський уряд України)
Оп. 1
1.62. Спр. 14. Протоколи засідань Тимчасового робітничо-селянського уряду України та матеріали до них (копії), 28.11.1918. – 31.01.1919, 116 арк.
1.63. Спр. 15. Протоколи засідань Тимчасового робітничо-селянського уряду України та матеріали до них (копії), 11.01.1919. – 28.02.1919, 201 арк.
Оп. 3
1.64. Спр. 1126. Список наркомів, їх заступників та членів колегій наркоматів УСРР, 30.05.1924. – 07.06.1924, 8 арк.
Оп. 4
1.65. Спр. 176. Справа про розгляд проекту постанови Раднаркому СРСР і ЦВК „Про зміну та доповнення положення про права та обов’язки уповноважених Наркомзаксправ СРСР при союзних республіках і агентствах наркомзаксправ”, 14.04.1926. – 2.10.1926, 25 арк.
1.66. Спр. 1485. Постанови та витяги з протоколів Раднаркому і Комісії по розгляду законодавчих завбачень при Раднаркомі УСРР про попередні погодження з Уповноваженим Наркомзаксправ СРСР при Уряді УСРР актів, які видаються для регламентації становища, прав та обов’язків іноземців, 27.05.1925. – 25.06.1925, 6 арк.
Оп. 8
1.67. Спр. 750. Матеріали про проектування та будівництво електростанцій на Україні, 05.11.1950. – 21.12.1950, 209 арк.

Ф. Р-4 сч. Народний комісаріат закордонних справ УРСР, м. Київ (Управління Уповноваженого Народного комісара закордонних справ СРСР в Україні м. Харків), Міністерство закордонних справ УРСР, м. Київ (1919 – 1925, 1928, 1930 рр.)
Оп. 1 с
1.68. Спр. 56. Положення, інструкції, протоколи та інші матеріали про союзне об’єднання Радянських республік і злиття деяких Наркоматів СРСР та УСРР, 31.10.1922. – 23.05.1923, 228 арк.
1.69. Спр. 57. Матеріали про передачу Союзу РСР права ведення зовнішньої політики УСРР, лютий 1922. – 31.08.1923, 53 арк.
1.70. Спр. 572. Виписки з протоколів Політбюро ЦК КП(б)У і переписка з ЦК КП(б)У з особистого складу НКЗС УСРР та іншим питанням, 8.04.1922. – 27.12. 1922, 212 арк.
1.71. Спр. 577. Переписка з уповноваженим НКЗС УСРР в Одесі про спробу 3-х одеських мешканок нелегально виїхати за кордон на американському військовому міноносці і про заборону в зв’язку з цим військовим судам заходити в Одеський порт, 19.10.1922. – 9.12. 1922, 19 арк.
1.72. Спр. 604. Виписки з протоколів ЦК КП(б)У і переписка з ним з особистого складу, 3.01.1923. – 28.12 1923 р., 304 арк.

Ф. 27. Народний комісаріат землеробства УРСР
Оп. 8 (1927)
1.73. Спр. 4. Постанови та листування законодавчих органів УРСР про заходи щодо врегулювання роздрібнення селянських господарств, 07.01.1927. – 22.03.1927, 21 арк.
1.74. Спр. 5. Постанови та протоколи Уряду УРСР з питань кредитування землевпорядних робіт, 16.09.1926. – 25.03.1927, 49 арк.
1.75. Спр. 10. Протоколи засідань колегії Наркомзему УСРР (копії), 03.01.1927. – 27.09.1927, 308 арк.
1.76. Спр. 11. Протоколи засідань колегії Наркомзему УСРР (копії), 07.10.1927. – 06.10.1928, 308 арк.
1.77. Спр. 18. Проекти постанов Раднаркому УСРР та доповідь Наркомзему УСРР про машино-тракторопостачання та хід весняної засівкампанії 1927 р., 29.11.1927. – 14.05.1928, 417 арк.
1.78. Спр. 21. Тези доповіді „Про перспективний план розвитку сільського господарства” на Окружній нараді агрономічних робітників по підвищенню урожайності та резолюція VІ-го Всеукраїнського з’їзду незаможних селян по доповіді народного комісара земельних справ УСРР т. Шліхтера О.Г. „Про соціалістичну перебудову сільського господарства”, 1927. – 1928, 151 арк.
1.79. Спр. 32 (а). Матеріали про політику партії по селянському питанню, 1927, 49 арк.
1.80. Спр. 44. Особисте листування Наркома земельних справ О.Г. Шліхтера, 10.05.1927. – 30.01.1928, 375 арк.
1.81. Спр. 160. Протоколи засідань колегії Наркомзему УСРР (копії) та план роботи РНК УСРР на 1928 рік, 17.06.1927. – 15.12.1928, 188 арк.
1.82. Спр. 189. Матеріали про українізацію апарату Наркомзему УСРР. Списки відповідальних співробітників Наркомату, 03.01.1927. – 08.10.1927, 61 арк.
1.83. Спр. 348. Постанови, протоколи та циркуляри вищих законодавчих органів України, 17.01.1927. – 28.12.1928, 50 арк.
1.84. Спр. 361. Постанова ВУЦВКу та Раднаркому, інструкції, тези доповідей про сприяння колективізації при здійсненні плану землевпорядних робіт, 06.06.1928. – 27.01.1929, 50 арк.
1.85. Спр. 555. Постанови, протоколи, доповіді та бюлетень № 30-31 за 1928 р. Наркомзему УСРР про порядок врегулювання земельних відносин, 26.07.1927. – 27.11.1929, 136 арк.
1.86. Спр. 773. Матеріали Наркомзему УСРР про стан переселенської справи на Україні, 05.02.1927. – 02.12.1927, 206 арк.
Оп. 9 (1928)
1.87. Спр. 3. Протоколи Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Колегії Наркомзему УСРР, 22.10.1927. – 01.12.1928, 346 арк.
1.88. Спр. 4. Стенограма наради завідуючих окрземвідділами, 16.02.1928. – 19.02.1928, 127 арк.
1.89. Спр. 71. Матеріали про стан переселенської справи на Україні, 31.01.1928, 35 арк.
1.90. Спр. 283. Постанова Колегії Народного Комісаріату Робітничо-Селянської інспекції СРСР в справі сільськогосподарського машинопостачання та його фінансування, 18.08.1928, 10 арк.
1.91. Спр. 509. Протоколи засідань та інші матеріали Наради при Наркомземі УСРР в справі підвищення врожайності, 18.06.1928, 395 арк.
1.92. Спр. 512. Стенограма І-ї сесії науково-Консультаційної Ради при Наркомземі УСРР, 17.04.1928, 43 арк.
1.93. Спр. 525. Постанови та виписки з протоколів центральних організацій, 21.07.1928. – 27.07.1929, 79 арк.
1.94. Спр. 701. Постанови, інструкції, бюлетені та інші матеріали Наркомзему УРСР про землевпорядкування, 01.01.1928. – 7.05.1928, 127 арк.
1.95. Спр. 874. П’ятирічний перспективний план по землевпорядкуванню, підсумки землевпорядкування колгоспів та МТС в 1929 р., положення про земельні відділи окрвиконкомів та штати Наркомзему УСРР на 1928/29 р., 13.09.1928. – 28.12.1929, 110 арк.
Оп. 10 (1930)
1.96. Спр. 36. Протоколи, виписки з протоколів Раднаркому, Наркомзему УСРР і Укрекономнаради, звіт та контрольні картки по обліку виконання рішень, 31.01.1929. – 16.05.1930, 116 арк.
1.97. Спр. 43. Огляд розвитку сільського господарства УСРР за 1927/28 р., 14.12.1928. – 07.02.1929, 149 арк.
1.98. Спр. 101. Протокол Раднаркому УСРР, матеріали по районуванню мережі сільськогосподарської кооперації УСРР, 04.1928. – 10.07.1929, 292 арк.
1.99. Спр. 168. Протоколи наради при Колегії Наркомзему УСРР в справі організації машинно-тракторних станцій та матеріали про темпи колективізації по районах України, 24.08.1929. – 13.11.1929, 310 арк.

Ф. 340. Народний комісаріат продовольства м. Харків, м. Київ (1917 – 1924)
Оп. 1 (1919 – 1920)
1.100. Спр. 4. Декрети і постанови Раднаркому УСРР, проекти положень про управління та відділи Наркомпроду УСРР, 06.02.1919. – 14.05.1919, 89 арк.
1.101. Спр. 6. Декрети і постанови Раднаркому УСРР, переписка з ним, наркоматами і губернськими продовольчими комітетами (губпродкомами) про постачання продовольством населення України, надання членам Колегії Наркомпроду УСРР права переговорів по прямому проводу з Петроградом, 1.07.1919. – 15.08.1919, 66 арк.
1.102. Спр. 7. Постанова Раднаркому УСРР і доповіді Наркомпроду УСРР про стан продовольчої справи в губерніях, чисельності населення, посівної площі і наявності хліба на Україні, протоколи засідань комісії при Управлінні справами Наркомпроду УСРР по розгляду списків співробітників, які підлягають звільненню від військової повинності. Телеграма голови Особливої продовольчої комісії Західного фронту, голові Раднаркому РСФРР В.І. Леніну про відправлення продовольчих маршрутів для Петроградського фронту, 09.02.1919. – 27.06.1919, 193 арк.
1.103. Спр. 22. Протоколи № 1 – 68 засідань Колегії Наркомпроду УСРР, січень 1919. – липень 1919, 76 арк.
1.104. Спр. 23. Протоколи засідань Колегії Наркомпроду УСРР і матеріали до них. Оригінали, 29.04.1919. – 14.06.1919, 241 арк.
1.105. Спр. 24. Протоколи засідань Колегії Наркомпроду УСРР і матеріали до них. Оригінали, 23.01.1919. – 26.06.1919, 229 арк.
1.106. Спр. 52. Постанови, циркуляри і переписка з Раднаркомом УСРР, Наркоматами і Укрраднаргоспом про реквізиції і постачання хлібом червоноармійців і робітничих завод