ОРГАНИ ПАРТІЙНОГО ТА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ПІВДНЯ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ (1920−1934 рр.) : ОРГАНЫ ПАРТИЙНОГО И ГОСУДАРСТВЕННОГО КОНТРОЛЯ ЮГА УКРАИНЫ В СИСТЕМЕ СОВЕТСКОГО РЕЖИМА (1920-1934 гг)



  • Название:
  • ОРГАНИ ПАРТІЙНОГО ТА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ПІВДНЯ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ (1920−1934 рр.)
  • Альтернативное название:
  • ОРГАНЫ ПАРТИЙНОГО И ГОСУДАРСТВЕННОГО КОНТРОЛЯ ЮГА УКРАИНЫ В СИСТЕМЕ СОВЕТСКОГО РЕЖИМА (1920-1934 гг)
  • Кол-во страниц:
  • 275
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    “ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
    МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


    На правах рукопису

    НОСИК Максим Олександрович

    УДК: [323.2: 35.072.2] (477.7) “1920/1934”

    ОРГАНИ ПАРТІЙНОГО ТА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ
    ПІВДНЯ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ
    (1920−1934 рр.)

    07.00.01 − історія України

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук




    Науковий керівник:
    Ткаченко Віктор Григорович,
    кандидат історичних наук, доцент


    Запоріжжя − 2012






    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
    9
    1.1. Стан наукової розробки проблеми 9
    1.2. Джерельна база роботи 23
    1.3. Теоретико-методологічні засади та методи дослідження 35
    РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ОРГАНІВ ПАРТІЙНОГО ТА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ СРР
    40
    2.1. Правові засади функціонування органів партійно-державного контролю Радянської України
    40
    2.2. Структура і штати органів контролю Півдня України 59
    РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ У СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ 84
    3.1. Залучення населення Півдня України до роботи радянських органів контролю 84
    3.2. Органи контролю в матеріально-виробничому секторі 99
    РОЗДІЛ 4. ОРГАНИ КОНТРОЛЮ В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ РЕҐІОНУ
    128
    4.1. Вплив контролюючих установ на партійно-державний апарат 128
    4.2. Внутрішньопартійна опозиція та проведення чисток 154
    ВИСНОВКИ 187
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 194






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ВУППК Всеукраїнська перевірочна партійна комісія
    ВУРСІ Всеукраїнська Робітничо-селянська інспекція
    ВУЦКЧП Всеукраїнська центральна комісія з чистки партії
    ВЦРПС Всеросійська центральна рада професійних спілок
    КПЧП комісія з перевірки і чистки партії
    КЧП комісія з чистки партії
    МКК−РСІ міська контрольна комісія робітничо-селянської інспекції
    МКПЧП міська комісія з перевірки і чистки партії
    НК РСІ Народний комісаріат Робітничо-селянської інспекції
    НОП наукова організація праці
    НОУ наукова організація управління
    ОКК−РСІ окружна контрольна комісія робітничо-селянської інспекції
    ОКПЧП окружна комісія з перевірки і чистки партії
    ОКЧП окружна комісія з чистки партії
    ОКЧРА особлива комісія з чистки радянського апарату
    ОППК окружна перевірочна партійна комісія
    ППТ перевірочна партійна трійка
    РКК−РСІ районна контрольна комісія робітничо-селянської інспекції
    РКПЧП районна комісія з перевірки і чистки партії
    РМКК−РСІ
    районно-міська контрольна комісія робітничо-селянської інспекції
    РСІ робітничо-селянська інспекція
    ЦБСЗ та БСЗ Центральне бюро скарг та заяв, бюро скарг та заяв







    ВСТУП

    Актуальність теми. Соціально-економічні й політичні перетворення, політика централізації та зміцнення державного владного апарату, зумовлюють необхідність побудови єдиної системи органів державного контролю відповідно до адміністративних реформувань і євроатлантичних інтеграційних процесів початку ХХІ ст. Специфіка функцій, завдань і повноважень сучасних контролюючих органів породжує певні проблеми у формуванні й функціонуванні системи державного контролю в умовах, коли її діяльність знаходиться під впливом постійних змін у внутрішній політиці України. У вищезазначеному контексті важливого значення для молодої української державності набуває досвід роботи перших контролюючих установ УСРР − Центральної контрольної комісії КП(б)У та Народного комісаріату Робітничо-селянської інспекції.
    Це, своєю чергою, вимагає переосмислення української історії радянського періоду та переоцінки окремих історичних фактів і подій. До них належать і аспекти історії соціально-економічного й політичного життя Південної України як історико-географічного реґіону, що характеризується багатоманіттям природно-географічних, історичних, соціально-економічних та етнокультурних особливостей періоду 1920−1934 рр.
    До практично не досліджених належать і питання становлення, розвитку й діяльності на Півдні України органів партійного й державного контролю, функціонування яких ґрунтувалося на історичних та географічних рисах південноукраїнського реґіону − у першу чергу, на індустріально-аграрній і сировинно-видобувній спеціалізації народногосподарського комплексу, розгалуженій транспортній і портовій системах, що збереглися й до сьогодні.
    Відтак, вивчення даної проблеми не лише доповнить картину радянського минулого Південної України 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст., але й допоможе зрозуміти специфіку еволюції вітчизняної політичної системи та сучасних українських контролюючих установ.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану держбюджетної науково-дослідної теми “Модернізаційний процес в Україні у другій половині ХІХ ст. – першій половині ХХ ст.” (номер держреєстрації – 0103У000731). Особистим внеском дисертанта у розробку теми є аналіз ролі й місця органів партійного та державного контролю Півдня України в системі радянського режиму (1920−1934 рр.).
    Об’єктом дослідження є система органів партійного й державного контролю Радянської України.
    Предметом дисертаційної роботи є процес становлення та функціонування органів партійного й державного контролю в соціально-економічній, суспільно-політичній і адміністративно-управлінській сферах життя Півдня України.
    Хронологічними рамками дослідження є період з 1920 по 1934 рр., починаючи зі створення державної та партійної гілок органів контролю Радянської України й закінчуючи ліквідацією системи органів партійно-державного контролю − Центральної контрольної комісії КП(б)У та Народного комісаріату Робітничо-селянської інспекції (ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР) відповідно до рішень XVII з’їзду ВКП(б).
    Матеріали дослідження територіально охоплюють реґіон Південної України, що входив до складу Української СРР (окрім АМСРР і Криму), зокрема, Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Херсонську та частково Кіровоградську області.
    Мета роботи полягає у висвітленні правових засад функціонування радянських контрольних органів, їх кадрової і структурної організації, того значення й впливу, які вони мали в соціально-економічному та суспільно-політичному житті Південної України протягом 1920−1934 рр.
    Реалізація мети дослідження передбачає виконання таких завдань:
    – охарактеризувати стан наукової розробки проблеми та її джерельну базу;
    – розглянути особливості ґенези правових засад функціонування радянських органів контролю;
    – проаналізувати умови становлення й діяльності органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР, з’ясувати реґіональну специфіку їх штатної та структурної організації;
    – простежити еволюцію залучення населення до роботи органів контролю;
    – визначити роль і місце органів контролю в нагляді за роботою партійно-державного апарату та їх участь у політичних чистках;
    – встановити особливості здійснення контрольно-ревізійної та інспекційної політики в соціально-економічній і культурній сферах життя суспільства;
    – окреслити роль радянських реґіональних органів КК−РСІ у створенні передумов Голодомору українського народу 1932−1933 рр.;
    – дослідити взаємовідносини між органами партійно-державного контролю та радянськими судово-слідчими, правоохоронними й каральними структурами.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі широкого кола документів здійснено комплексне дослідження історії становлення та діяльності органів партійного й державного контролю 20-х − початку 30-х рр. ХХ ст. на Півдні України, а також їхньої ролі та місця в системі радянського режиму. Виокремлено чотири періоди історії функціонування контролюючих установ Української СРР: 1) період “червоного контролю” (1919−1920 рр.); 2) перехідний період (1920−1923 рр.); 3) “непівський” період (1923−1928 рр.); 4) “модернізаційний” період (1928−1934 рр.).
    З’ясовано особливості структурної та кадрової організації партійно-державних органів контролю Півдня України й, насамперед, специфіку залучення місцевого населення до контролю соціально-економічної, суспільно-політичної й культурно-просвітницької сфер життя Радянської України. Визначено основні напрямки та практичні наслідки роботи органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР, спрямованої на подолання явища бюрократизації партійно-державного апарату, що знайшло вияв у масштабних чистках лав партійного й державного адміністративно-управлінського апаратів від ворожих більшовицькому режиму елементів. Розкрито специфіку практичної діяльності радянських контрольно-ревізійних установ Півдня України у промисловості, сільському господарстві, торгівлі, фінансовій та соціально-просвітницькій сферах. Отримало подальший розвиток вивчення проблеми взаємовідносин партійно-державних органів контролю, ревізії та інспектування з органами судово-слідчого та прокурорського нагляду, правоохоронно-каральними відомствами Радянської України.
    Дослідження вводить до наукового обігу комплекс неопублікованих джерел, що стосуються правових засад, кадрово-організаційної структури й практичної діяльності органів партійно-державного контролю суспільно-політичного, господарсько-економічного та культурно-просвітницького життя Півдня України.
    Практичне значення роботи полягає у використанні зібраного й систематизованого фактологічного матеріалу й авторських висновків для подальшого вивчення історії органів партійно-державного контролю Радянської України загалом і Півдня України зокрема. Висвітлені в дослідженні матеріали й факти можуть бути використані також при підготовці узагальнюючих праць та підручників з новітньої історії, історії держави і права України. Результати дисертаційного дослідження знайдуть застосування й у політологічних та економічних працях, у спецкурсах з вітчизняної та реґіональної історії.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації апробовано в доповідях автора на наукових конференціях різних рівнів: реґіональній науково-практичній конференції “Трагедія Голодомору 1932−1933 років на Запоріжжі” (Запоріжжя, 2007), XVI Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції “Політична еліта в історії України ХХ − поч. ХХІ століття” (Запоріжжя, 2008), міжнародній інтернет-конференції “Номенклатура и общество в России” (Перм, Російська Федерація, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції “Запоріжжя − минуле і сьогодення. Перспективи та пріоритети розвитку” (Запоріжжя, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Запорізький край: літературно-мистецький та історико-культурний дискурс” (Запоріжжя, 2009), загальноуніверситетській науковій конференції “Проблеми науково-дослідної роботи у Запорізькому національному університеті” (Запоріжжя, 2009), університетській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Молода наука − 2010” (Запоріжжя, 2010), І Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених “Історія світової цивілізації від давнини до сучасності” (Дніпропетровськ, 2010), науковій конференції “Науковий потенціал Запорізького національного університету та шляхи його розвитку” (Запоріжжя, 2010) та університетській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Молода наука − 2011” (Запоріжжя, 2011). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету.
    Публікації. Основні результати дослідження викладено в 10 публікаціях, 5 із яких опубліковано у фахових наукових виданнях.
    Структура дисертаційної роботи зумовлена метою й завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (728 найменувань). Обсяг основної частини роботи складає 193 сторінки, а загальний обсяг дисертації – 275 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Практична реалізація та впровадження в життя ленінського плану “пролетаризації” владних установ Радянської України спричинила загальне погіршення стану більшовицького державного адміністративно-управлінського апарату, що супроводжувалося його загальною бюрократизацією, відсутністю точно визначених функцій окремих його ланок, недостатнім врахуванням досвіду та результатів виконання на практиці місцевими органами тих чи інших постанов центральних органів влади, постійним збільшенням кількості державних відомст, незадовільним веденням діловодства, низьким освітньо-кваліфікаційним рівнем радянських держслужбовців та органічним зрощенням державного управлінського апарату з компартійним.
    Необхідність подолання децентралізаторських процесів й підвищення ефективності роботи компартійно-радянського адміністративно-управлінського апарату викликала створення в межах України ефективної двоєдиної системи органів партійно-державного контролю. Поява й подальша еволюція органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР була викликана остаточним встановленням в Україні більшовицького режиму й необхідністю тотального контролю за всіма сферами суспільного життя з метою недопущення децентралізації.
    Відповідно до засадничих ідей В. Леніна діяльність органів РСІ повинна була базуватися на принципах відкритості, доступності, всеохоплюваності/тотальності (тобто більшовицької демократії). Поява нового різновиду контрольно-ревізійних та інспекційних установ − радянських органів “соціалістичного контролю” повною мірою відповідала самій суспільно-політичній системі Країни Рад − держави радянсько-соціалістичного типу, на теренах якої панував більшовицький режим. Складником його була загальна “пролетаризація” всієї системи органів державного управління Української СРР, а базисом цього процесу мала стати Робітничо-селянська інспекція, що відігравала роль “кузні управлінських кадрів з народу”.
    Виокремлено чотири періоди історії становлення соціалістичних органів контролю Радянської України: 1) “червоного контролю” (1919−1920 рр.); 2) “перехідний” (1920−1923 рр.); 3) “непівський” (1923−1928 рр.); 4) “модернізаційний” (1928−1934 рр.).
    На території нашої держави, у тому числі й на Півдні України, протягом 1920−1934 рр. функціонувала розгалужена система органів партійного та державного контролю, яка мала своєрідну структурно-організаційну і штатну будову, що безпосередньо залежала від економічної ситуації в країні та від низки адміністративно-територіальних реформ. Органи партійно-державного контролю Півдня України також займали своє чітко визначене місце в системі тогочасного радянського режиму, а в межах реґіону протягом тривалого часу, зважаючи на його економічну вагомість, паралельно функціонували і місцеві філії органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР, і спеціалізовані інспекції (відомчо-галузеві РСІ), які знаходилися під безпосереднім контролем Москви й місцевих органів КК−РСІ.
    Аналіз юридично-правових засад діяльності органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР дозволив простежити еволюцію законодавчої бази їхньої діяльності, яка безпосередньо залежала від відповідних нормативно-правових актів РСФРР (останні просто беззастережно запозичувалися ВУЦВК та РНК УСРР, а постанови, рішення й резолюції КП(б)У повністю відповідали партійним резолюціям РКП(б)−ВКП(б)). Це дозволило також виявити ставлення компартійно-радянської верхівки до органів “соціалістичного контролю” та засадничих принципів їх діяльності, що врешті-решт сприяло об’єднанню, а фактично злиттю, двох гілок радянських контролюючих органів, наслідком якого стало встановлення прямого й повномасштабного керівництва компартійної верхівки діяльністю системи органів ЦКК−РСІ всіх рівнів.
    Проте цей факт жодним чином не зменшує вагомість органів партійно-державного контролю для радянського режиму, оскільки еволюція останнього передбачала постійне збільшення й розростання контрольних установ, поширення їх функціональних обов’язків на всі сфери життя суспільства, а надалі й перетворення на органи тотального контролю. Постійні зміни у вищому компартійно-радянському керівництві призводили до частої переорієнтації практичної діяльності органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР через масштабні реформування законодавчих засад їх функціонування, що мало за мету перш за все сприяти знищенню внутрішньопартійної антисталінської опозиції та встановленню сталінського тоталітарного режиму, в часи якого реґіональні установи КК−РСІ на Півдні України відігравали одну з ключових ролей.
    Важливість органів партійно-державного контролю для радянського режиму полягала у винятковій ефективності їх роботи, у економічній виправданості діяльності реґіональних органів КК−РСІ в соціально-економічному житті Півдня України. Це пояснюється вагомим внеском органів НК РСІ УСРР у планову та позапланову раціоналізацію промислового й сільськогосподарського виробництва, у режим ощадності, у програми з покращення НОП та НОУ, особливо під час індустріалізації української промисловості. Південноукраїнські установи РСІ займалися також налагодженням контролю за дотриманням високого рівня соціального й медичного забезпечення населення, постійним контролем рівня безробіття, намагаючись при цьому працевлаштувати якнайбільшу кількість “люмпенів”. І це було б не можливо, якби до практичної роботи органів партійно-державного контролю масово не залучалося місцеве населення України, яке концентрувалося в так званих органах допомоги і сприяння КК та РСІ − групах, гуртках та секціях КК−РСІ, у загонах “легкої кавалерії” ЛКСМУ, а також при БСЗ.
    Проте в процесі дослідження було виявлено й негативні аспекти діяльності радянських контрольно-ревізійних установ Півдня України, зокрема: 1) контроль за проведенням масштабної кампанії з колективізації й продуктозаготівельних заходів, наслідком чого стало нове “закріпачення” українського селянства й зубожіння населення, втрата виробничих потужностей і мотивації українського села; 2) виселення куркулів до спецпоселень, що супроводжувалося нещадною експлуатацією таких “спецпереселенців”; 3) контроль за впровадженням кампанії з безстрокового запозичення у населення зароблених коштів, які врешті-решт так і не були повернуті державою; 4) впровадження суцільної соцзрівняйлівки та системи доносів; 5) позбавлення всіх осіб непролетарського походження, які не співпрацювали з радянською владою, громадянських прав і свобод (з 1933−1934 рр. − невидача паспорту, а відтак − позбавлення права голосу, обрання до владних органів, обіймання керівних посад та робота в державних установах) тощо.
    Усі заходи, що практично впроваджувалися місцевими органами партійно-державного контролю на Півдні України, передбачали накопичення значних обсягів фінансово-матеріальних ресурсів задля спонсорування надфорсованих темпів індустріалізації країни. Діяльність вищезазначених контрольно-ревізійних органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР на Півдні України мала антигуманний характер, відповідала сталінським планам з модернізації української економіки, і, врешті-решт, з урахуванням сукупності соціально-економічних і політичних факторів, стала причиною Голодомору українського народу 1932−1933 рр. і призвела до загибелі мільйонів людей. Нерідко органи партійно-державного контролю Півдня України співпрацювали з радянськими реґіональними судово-слідчими та каральними відомствами, хоча й досить завуальовано, під прикриттям виконання силовиками-партійцями своїх обов’язків перед компартією, що супроводжувалося серією чисток місцевих державних, громадських та партійних органів і установ від посадових осіб, що намагалися так чи інакше протидіяти сталінській політиці.
    Важливість органів партійного та державного контролю ЦКК КП(б)У−НК РСІ в Радянській Україні визначалася через практичну діяльність останніх з налагодження роботи партійно-державного апарату УСРР. На Півдні України під впливом засадничих ідей вищого компартійно-державного керівництва обстоювалася важливість встановлення органами КК−РСІ тотального контролю за роботою місцевої низової ланки органів партійного і державного апарату, а в межах політики раціоналізації робилися спроби перешкодити подальшій бюрократизації партійно-державного апарату за допомогою використання органами КК−РСІ ефективних методів і практичних заходів з НОП і НОУ, які дозволили б заощадити значні державні кошти. Незважаючи на це, досить закономірним було стрімке вертикально-горизонтальне розростання партійно-державного апарату та чисельності його службовців/працівників. Проте на тлі “покращення” (скорочення й раціоналізації) партійно-державного апарату на Півдні України органами контролю було проведено масштабну кампанію “вичищення” з лав партійно-радянського чиновництва “класово ворожих елементів” та членів внутрішньопартійних фракційних угруповань. Крім того, під постійним наглядом РСІ і КК перебували питання реалізації реґіональними владними установами програми із впровадження українізації, лікнепу та загальної середньої освіти (насамперед різноманітних освітньо-виховних програм). Проте на початку 30-х рр. органи КК−РСІ Півдня України зробили вагомий внесок у процес остаточного згортання українізації через начебто серйозні “відхилення від норми” (правонаціоналістичні ухили) у її проведенні на місцевому рівні.
    Протягом середини 1920 − початку 1930-х рр. в Україні продовжувався процес подальшої еволюції практичної діяльності органів партійно-державного контролю Півдня України в суспільно-політичній царині та в контролі за роботою партійно-державного апарату УСРР. У цей час дістало поширення явище бюрократизації управлінського апарату як державної, так і партійної, гілок влади України, що було пов’язано зі зрощенням партійно-державних органів у Радянському Союзі. Це закономірно призвело до значного зростання чисельності членів компартії, що знайшло відображення в низці так званих ленінських призовів до партії. При цьому їх справжньою метою було формування вагомої робітничо-селянської основи для підтримки Й. Сталіна в серйозній та багатогранній внутрішньопартійній боротьбі за владу в середині 1920-х рр.
    У ході внутрішньопартійної боротьби 20-х рр. ХХ ст. між різними фракційними компартійними угрупованнями і блоками органи партійного контролю Півдня України − КК КП(б)У − не залишилися осторонь, а взяли активну участь у боротьбі з внутрішньопартійною опозицією. Партійні контролюючі установи в ході масштабних перевірок виявили членів опозиційних угруповань у багатьох реґіональних партійних установах КП(б)У, а також у радянських і державних органах управління, на виробництві, у профспілкових організаціях тощо.
    Такі політичні кампанії мали завуальований характер, оскільки під прикриттям цілої низки чисток партійних та державних установ і відомств органами КК−РСІ Півдня України з керівних і відповідальних посад звільняли політичних та ідеологічних опонентів радянського режиму, елементарно позбавляли їх джерел існування. Дуже часто “вичищені” з лав партії та держапарату за поданням органів КК РСІ підлягали подальшому арешту та фізичному знищенню. Головною метою чисток було вилучення з лав партійно-державного апарату України “контрреволюційних, антирадянських, непролетарських елементів бюрократичного характеру”, “вороже налаштованих” по відношенню до більшовицького режиму.
    Детальний аналіз процесу формування юридичного та структурно-організаційного механізму функціонування органів партійного та державного контролю Радянської України дозволив визначити масштаби практичного внеску системи органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР у налагодження соціально-економічної та суспільно-політичної сфер життя південноукраїнського реґіону, а також встановити дійсні розміри й наслідки процесу залучення до практичної контролюючої діяльності масових органів допомоги КК−РСІ місцевого населення.
    Доказом того, що органи партійно-державного контролю УСРР були ефективним знаряддям у руках вищого керівництва Радянського Союзу і посідали чільне місце та відігравали значну роль в системі більшовицького режиму 20-х − початку 30-х рр., є те, що, по-перше, на завершальному етапі громадянської війни вони займалися налагодженням роботи тилу РСЧА; по-друге, у відбудовчій період сприяли відновленню народного господарства України; по-третє, займалися питаннями практичного впровадження НЕПу, контролю ринкових відносин та процесів трестування й раціоналізації промисловості; по-четверте, забезпечували дотримання в Україні законодавства, а також виконання урядових постанов і партійних резолюцій; по-четверте, контролювали впровадження українізації (а потім і її згортання); по-п’яте, стежили за дотриманням комунальними службами належних побутових умов життя населення, а адміністрацією підприємств − охорони праці; по-шосте, забезпечували “масову ініціативу” щодо впровадження колективізації та індустріалізації української економіки; по-сьоме, проводили постійні чистки партійного й державного адміністративно-управлінських апаратів УСРР.
    Отже, органи партійного та державного контролю Радянської України, з погляду номенклатурної верхівки, виконали свою основну мету (розгромили внутрішньопартійну антисталінську опозицію як у центрі, так і на периферії, а також закінчили масштабні колективізацію та індустріалізацію), а тому підлягали докорінній реорганізації. Реально ж це призвело до ліквідації досить вагомих, авторитетних і самодостатніх органів ЦКК КП(б)У−НК РСІ УСРР відповідно до рішень ХVІІ з’їзд ВКП(б).






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

    І. ДЖЕРЕЛА

    1. Архівні документи і матеріали

    Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

    Ф. 2 Рада народних комісарів Української РСР. 1918−1920 рр.
    оп. 1
    1. Спр. 36. Декрети, постанови, розпорядження Раднаркому і наркоматів УСРР, підготовлені до друку, 2−8 липня 1919 р., 225 арк.
    Ф. 5 Народний комісаріат внутрішніх справ Української СРР
    оп. 2
    2. Спр. 1158. Список районов, сельсоветов, других населённых пунктов Николаевского округа с указанием населения и национального состава населения за 1925 г., 183 арк.
    Ф. 539 Народний комісаріат Робітничо-селянської інспекції УСРР.1920−1934 рр.
    оп. 1
    3. Спр. 15. Документы о создании органов РКИ, организации работы и личному составу НК РКИ УССР: декреты, приказы, циркуляры, переписка, 9 апреля 1919 − 18 октября 1920 гг., 210 арк.
    4. Спр. 52. Документы об организации работы органов РКИ в УССР: постановления, протоколы, доклады, переписка. Положение о ВУЦВК, 28 января − 5 декабря 1921 г., 112 арк.
    5. Спр. 58. Документы об организации работы НК РКИ УССР и его местных органов: докладные записки, списки, переписка, 23 марта − 23 декабря 1921 г., 308 арк.
    6. Спр. 59. Документы о взаимоотношениях с НК РКИ РСФСР, комплектовании кадрами НК РКИ УССР и его местных органов: постановления, договор, заявления, переписка, 3 января − 20 декабря 1921 г., 153 арк.
    7. Спр. 60. Документы об организации и обследовании работы местных органов НК РКИ УССР: приказы, доклады, переписка, 16 мая − 30 декабря 1921 г., 179 арк.
    8. Спр. 64. Документы о регулировании деятельности и комплектовании кадрами: виписки из протоколов, акты, список, заявления, переписка, 4 января 1921 − 6 января 1922 гг., 224 арк.
    9. Спр. 65. Документы о комплектовании кадрами и личному составу губотделов РКИ: протоколы, списки, переписка, 13 декабря 1921 − 30 августа 1922 гг., 68 арк.
    10. Спр. 68. Документы о работе Запорожского губотдела РКИ: приказы, инструкции, положення, доклады, переписка, 29 января − 3 декабря 1921 г., 59 арк.
    11. Спр. 74. Документы о работе и комплектовании кадрами Екатеринославского губотдела РКИ: приказы, доклад, анкета, переписка, 5 января − 21 декабря 1921 г., 148 арк.
    12. Спр. 76. Документы о работе и комплектовании кадрами Николаевского губотдела РКИ: приказы, доклады, анкеты, переписка, 29 января − 2 ноября 1921 г., 36 арк.
    13. Спр. 77. Документы о работе и комплектовании кадрами Одесского губотдела РКИ: приказы, доклад, анкета, переписка, 12 февраля − 28 декабря 1921 г., 101 арк.
    14. Спр. 200. Приказы НКГК УССР, 1 июня − 25 декабря 1922 г., 289 арк.
    15. Спр. 214. Документы о взаимоотношениях прокуратуры и органов РКИ и контроле доставкой срочных телеграмм предприятиями связи УССР: циркуляры, рапорты, переписка, 12 января − 5 декабря 1922 г., 17 арк.
    16. Спр. 242. Документы о борьбе с бандитизмом в УССР: приказы, циркуляры, инструкции, переписка, 29 января − 11 июля 1921 г., 78 арк.
    17. Спр. 270. Приказы по Южной окружной РКИ путей сообщения и связи НК РКИ РСФСР, 4 июля − 30 октября 1922 г., 29 арк.
    18. Спр. 286. Документы о финансировании, работе, сокращении штатов Запорожского губотдела госконтроля: приказы, положение, докладные записки, переписка, 9 января − 25 октября 1922 г., 75 арк.
    19. Спр. 292. Документы о финансировании, работе, сокращении штатов Екатеринославского губотдела госконтроля: приказы, положение, докладные записки, переписка, 11 января − 22 декабря 1922 г., 135 арк.
    20. Спр. 294. Документы о финансировании, работе, сокращении штатов Николаевского губотдела госконтроля: приказы, положение, докладные записки, переписка, 5 января − 22 ноября 1922 г., 59 арк.
    21. Спр. 295. Документы о финансировании, работе, сокращении штатов Одесского губотдела госконтроля: приказы, положение, докладне записки, переписка, 9 января − 20 ноября 1922 г., 138 арк.
    22. Спр. 309. Документы о работе НК РКИ УССР, органов РКИ Волынской и Одесской губерний: положення, отчёты, доклады, заключения, 1920−27 октября 1922 гг., 111 арк.
    23. Спр. 539. Документы о количестве сотрудников и личному составу структурних подразделений и местных органов НК РКИ УССР: сведения, списки, 1 января 1923 − 2 сентября 1924 гг., 28 арк.
    24. Спр. 765. Документы об изменении штатов губотделов госконтроля УССР: протокол, проекты штатов, переписка, 24 июля − 2 августа 1923 г., 29 арк.
    25. Спр. 767. Документы об организации работы, финансовом состоянии и штатах Екатеринославского губотдела госконтроля: договор, заключение, штаты, сведения, переписка, 26 декабря 1922 − 21 декабря 1923 гг., 98 арк.
    26. Спр. 770. Документы об организации и обследовании работы Одеського губотдела госконтроля и губкомунотдела: приказы, доклады, акты, переписка, 5января − 30 декабря 1923 г., 137 арк.
    27. Спр. 778. Документы о работе Екатеринославского и Запорожского губотделов госконтроля: приказ, план, отчёт, доклад, сведения, переписка, 1 января − 15 декабря 1923 г., 162 арк.
    28. Спр. 782. Документы о реорганизации и планировании работы органов РКИ в УССР: положения, план, доклады, 1923 г., 46 арк.
    29. Спр. 783. Документы о работе Одесского губотдела РКИ: протокол, планы, доклады, акты, сведения, переписка, июль 1922−1925 гг., 171 арк.
    30. Спр. 817. Документы об учёте кадров и личному составу Запорожского уездного отделения госконтроля Екатеринославской губернии: приказ, анкеты, списки, переписка, 1 января − 11 июля 1923 г., 18 арк.
    31. Спр. 821. Документы об учёте кадров и личному составу Запорожского уездного отделения госконтроля Одесской губернии: приказ, анкеты, списки, переписка, 1 февраля − 30 мая 1923 г., 13 арк.
    32. Спр. 1242. Документы о реорганизации органов РКИ, научной организации труда в народном хозяйстве УССР, совершенствовании структуры и штатов Донецького губисполкома: доклады, обращения, переписка, 2 октября − 31 декабря 1923 г., 25 арк.
    Оп. 4
    33. Спр. 137. Протоколы заседаний коллегии Мелитопольской окружной РКИ и материалы к ним, 30 декабря 1925 − 18 ноября 1926 гг., 95 арк.
    34. Спр. 156. Переписка с Криворожской окружной РКИ о созыве пленума ОКК КП(б)У, обследовании работы местных контор Госстраха, 2 марта − 1 ноября 1926 г., 9 арк.
    35. Спр. 162. Документы об обследовании Николаевской окружной РКИ, определение размеров ущерба, нанесённого гражданам войной: выписики из протоколов, справка, переписка, 23 января − 31ноября 1926 г., 23 арк.
    36. Спр. 165. Документы об обследовании Одесской окружной РКИ, личному составу Одесской водопроводной станции: приказы, характеристики, сведения, переписка, 27 марта 1925 − 6 декабря 1926 гг., 82 арк.
    37. Спр. 166. Сведения о работе Павлоградской окружной РКИ на 1 января 1926 г., 1925 г., 33 арк.
    38. Спр. 177. Документы о планировании работы окружных РКИ УССР: циркуляры, планы, протоколы, переписка, 6 января − 6 февраля 1926 г., 38 арк.
    39. Спр. 216. Документы о планировании работы Запорожской окружной РКИ: план, протокол, докладные записки, списки, переписка, 30 августа 1925 − 6 июля 1926 гг., 29 арк.
    40. Спр. 228. Документы о комплектовании штатов Херсонской окружной РКИ: виписки из протоколов, докладная записка, переписка, 30 августа 1926 − 15 февраля 1927 гг., 5 арк.
    оп. 5
    41. Спр. 186. Протоколы заседаний коллегии Днепропетровской окружной РКИ, 13 января − 7 декабря 1927 г., 162 арк.
    42. Спр. 188. Протоколы заседаний коллегии Запорожской окружной РКИ и материалы к ним, 5 декабря 1927 − 7 декабря 1928 гг., 183 арк.
    43. Спр. 203. Протоколы заседаний коллегии Мелитопольской окружной РКИ и материалы к ним, 24 января − 31 октября 1927 г., 128 арк.
    44. Спр. 206, Протоколы заседаний коллегии Одесской окружной РКИ и материалы к ним, 7 января − 13 октября 1927 г., 157 арк.
    45. Спр. 245. Сведения о привлечении общественности к работе в ЦКК КП(б)У−НК РКИ УССР, декабрь 1927 − январь 1928 гг., 3 арк.
    46. Спр. 246. Документы о работе секций РКИ при городских Советах УССР: выписки из протоколов, циркуляр, докладне записки, переписка, 2 марта − 11 октября 1927 г., 16 арк.
    47. Спр. 572. Документы об обследовании Мелитопольской окружной РКИ деятельности местных органов государственной власти и управления: доклады, заключения, сведения, 1 октября 1925 − 23 января 1927 гг., 249 арк.

    оп. 6
    48. Спр. 159. Документы об утверждении штатов районных и городских отделов РКИ: постановления, протоколы, докладные записки, переписка, 30 августа − 15 октября 1930 г., 13 арк.
    оп. 7
    49. Спр. 33. Положение об НК РКИ УССР и материалы к нему, 13 марта − 17 июня 1929 г., 60 арк.
    оп. 8
    50. Спр. 937. Распоряжения ЦКК КП(б)У−НК РКИ УССР и материалы к ним. Положение о порядке работы НК РКИ УССР, 15 декабря 1929 − 21 ноября 1930 гг., 56 арк.
    оп. 12
    51. Спр. 10. Документы о проверке работы предприятий металлургической промышленности, поставках им сырья, топлива, материалов, планировании работы Гипростали, списки внештатных сотрудников КК−РКИ по Днепрострою, Криворожстрою, металлургическим предприятиям городов Днепропетровск, Сталино, Кадиевка, 28 декабря 1933 − 29 января 1934 гг., 64 арк.
    оп. 16
    52. Спр. 1. Протоколы заседаний Украинской и окружных комиссий по чистке советского апарата и материалы к ним, 31 октября 1929 − 5 января 1930 гг., 175 арк.
    53. Спр. 40. Документы о деятельности в Криворожском округе комиссии по чистке советского аппарата в округе: протоколы, планы, сведения, 23 июля 1929 − 28 марта 1930 гг., 68 арк.
    54. Спр. 49. Документы об обследовании подготовки к чистке советского апарата в Днепропетровском округе: протоколы, резолюции, отчёт, доклад, заключение, сведения, 24 апреля 1929 −3 апреля 1930 гг., 58 арк.
    55. Спр. 50, Документы об обследовании подготовки к чистке советского апарата в Запорожском округе, 14 марта 1929 − 3 сентября 1930 гг., 100 арк.
    56. Спр. 62. Документы об обследовании подготовки к чистке советского апарата в Мелитопольском округе, 13 июня 1929 − 19 марта 1930 гг., 49 арк.
    оп. 21
    57. Спр. 288. Бюллетени информбюро НК ГК УССР, 11 апреля − 16 августа 1919 г., 184 арк.

    Центральний державний архів громадських об’єднань України
    Ф. 1 Центральний комітет Компартії України. 1917−1991 рр.
    оп. 20
    58. Спр. 495. Циркуляры, инструкции и положения Киевского губкома КП(б)У о партийном строительстве, организации рабоче-крестьянской инспекции, 4 января − 29 декабря 1921 г., 59 арк .
    59. Спр. 617. Постановления, декреты ВУЦИКа, бюллетени информационного подотдела ВУЦИКа. Доклад инструкторов-членов ВУЦИКа в Президиум ВУЦИКа о положении в губерніях, 14 февраля − 23 декабря 1921 г., 133 арк.
    60. Спр. 630. Сводный отчёт НК РКИ УССР о деятельности за первое полугодие 1921 г. с приложенными к нему формами статистической отчётности. Протокол и резолюции I съезда заведующих районными топливными и горнопромышлинными инспекциями Донбасса. Бюллетени информационно-издательского подотдела НК РКИ УССР, 3 января − ноябрь 1921 г., 287 арк.
    61. Спр. 661. Постановление Х съезда РКП(б) о контрольних комиссиях. Выписки из протоколов заседаний ЦКК РКП(б) и ЦКК КП(б)У по вопросам разбора персональних дел коммунистов. Список законченных дел ЦКК КП(б)У, 4 февраля − 14 декабря 1921 г., 144 арк.
    62. Спр. 1423. Протоколы заседаний комиссии по пересмотру личного состава народних комиссариатов Украины. Отчёт, сведения комиссии по пересмотру личного состава ячеек, о её работе, итогах проверки, 2 октября − 8 ноября 1922 г., 25 арк.
    63. Спр. 1424. Анкеты и списки заведующих губернскими и уездными отделами народного образования Украины, 5 января − 15 декабря 1922 г., 100 арк.
    64. Спр. 1635. Переписка с ЦК РКП(б), отделами ЦК КП(б)У, ЦКК, наркоматами, советскими учреждениями, редакциями газет по финансовым вопросам, 2 января − 27 ноября 1922 г., 157 арк.
    65. Спр. 1637. Выписки из протоколов заседаний Оргбюро ЦК, ЦКК РКП(б). Циркуляры, положення ЦК РКП(б) по организационно-партийным и агитационно-пропагандистским вопросам. Переписка ЦК РКП(б) об увеличении штатов для национальных секций Украины, обследовании комитетов незаможних селян, выборы делегатов от частей Красной Армии на XII съезд РКП(б) и другим вопросам, 2 января − 31 декабря 1923 г., 190 арк.
    66. Спр. 1640. Протоколы заседаний Президиума ЦКК РКП(б) и коллегии НК РКИ. Отчёт Президиума ЦКК о деятельности за период с 23 октября по 19 ноября 1923 г. Справочник ЦК РКП(б) для КК, 18 августа − 31 декабря 1923 г., 101 арк.
    67. Спр. 1827, Протоколы пленумов и заседаний Президиума ЦКК РКП(б), 2 января − 14 мая 1924 г., 111 арк.
    68. Спр. 1828. Тезисы для доклада о работе ЦКК и РКИ, циркуляры и инструкции центральних контрольних комиссий РКП(б) и КП(б)У в ЦК КП(б)У о проверке непролетарского состава партии, порядке проверки комячеек, структуре ЦКК КП(б)У. Отчёты, сводки, докладные записки ЦКК КП(б)У и Народного комиссариата Рабоче-крестьянского государственного контроля УССР в ЦК КП(б)У о проведении чистки государственного апарата, реорганизации Южнорудного треста. Переписка с ЦКК РКП(б), ЦКК КП(б)У и НК РКИ УССР о кандидатурах в состав ЦКК, обследовании Екатеринославской центральной рабочей кооперации, культотделов профсоюзов и другим вопросам, 2 января − 18 декабря 1924 г., 218 арк.
    69. Спр. 1996. Переписка с ЦКК КП(б)У по рассмотрению аппеляционных дел коммунистов, деятельности окружних контрольних комиссий, проверке выполнения партийных решений на местах и другим вопросам ; резолюции ІІІ пленума ЦКК КП(б)У, копии циркулярных писем и выписки из протоколов заседаний Президиума ЦКК КП(б)У, проект постановления пленума ЦКК РКП(б) об участии органов ЦКК и РКИ в работе в деревне и инструкции членам ЦКК по проверке местного соваппарата, 2 января − 2 декабря 1925 г., 232 арк.
    70. Спр. 2051. Тезисы доклада и проект постановления к пленуму ЦКК КП(б)У по вопросам состояния и развития сахарной промышленности на Украине, присланные в ЦК КП(б)у, 11 июля 1925 г., 53 арк.
    71. Спр. 2082. Переписка советских, хозяйственных органов и учреждений с промышленными предприятиями о положении с выплатой заработной платы различной категории работников и специалистов, 12 декабря 1924 − 22 декабря 1925 гг., 137 арк.
    72. Спр. 2359. Резолюции пленумов, заседания бюро Изюмского окружкома КП(б)У. Доклады, письма окружного комитета партии в ЦК КП(б)У об итогах обсуждения июльского Пленума ЦК и ЦКК ВКП(б), политическом и экономическом положении округа, деятельности окружной партийной организации, 6 марта − 4 апреля 1926 г., 274 арк
    73. Спр. 2447. Списки округов с указаним сроков проведения окружних партийных конференцій. Списки секретарей окружкомов КП(б)У, членов ЦК и ЦКК КП(б)У, 1927 г., 21 арк.
    74. Спр. 2667. Докладные записки, тезисы докладов, резолюции II и III пленумов ЦКК КП(б)У о задачах ЦККРКИ УССР. Протоколы заседаний президиума и Партколлегии ЦКК КП(б)У. Письма и протоколы заседаний окружных контрольных комиссий, 21 февраля − 31 декабря 1928 г., 102 арк.
    75. Спр. 3069. Проект письма ЦК и ЦКК КП(б)У окружным и районным партийным комитетам о болезненных явлениях в работе партийных организаций. Доклад комиссии ЦК и ЦКК КП(б)У о недостатках в деятельности Полтавской окружной парторганизации, 24 августа 1930 г., 22 арк.
    76. Спр. 3071. Докладные записки, письма ЦКК КП(б)У−НК РКИ УССР в ЦК КП(б)У о результатах проведения чистки партийных рядов, состоянии советского районного апарата и реорганизации центральних и местных советских органов в связи с ликвидацией округов, 23 февраля − 1 декабря 1930 г., 47 арк.
    77. Спр. 3207. Отчёт ЦКК КП(б)У−НК РКИ УССР XI съезду КП(б)У, 1930 г., 54 арк.
    78. Спр. 3436. Списки секретарей, заведующих отделами окружкомов КП(б)У, председателей и инструкторов ЦКК и окружних контрольних комиссий КП(б)У. Списки партийных работников. Списки советских и хозяйственных кадров, 31 марта − 25 июня 1933 г., 104 арк.
    79. Спр. 3511. Обзор информационных отделов ЦК и ЦКК КП(б)У о состоянии чистки партии в производственных партийных организациях республики, 20 января 1930 г., 13 арк.
    80. Спр. 4158. Докладная записка ЦКК КП(б)У в ЦК КП(б)У о проведённой работе за период с 15 апреля 1931 по 1 января 1932 гг., 13 арк.
    81. Спр. 4162. Протокол заседания комиссии Политбюро ЦК КП(б)У по вопросам районирования. Проект постановления ЦКК КП(б)У, постановление СНК УССР, докладные записки ЦКК КП(б)У, НК РКИ, ВУЦИК в ЦК КП(б)У об итогах перестройки районной системы управления после ликвидации округов. План работы НК РКИ УССР на 1931 г., 17 января − 23 декабря 1931 г., 107 арк.
    82. Спр. 4427. Выводы комиссии, докладные записки, обзор ЦКК КП(б)У−НК РКИ УССР о результатах обследования заводов, работе промышленности, строительства, транспорта, групп содействия НК РКИ по борьбе с потерями в народном хозяйстве и другим вопросам, 1 января 1931 − 5 февраля 1932 гг., 139 арк.
    83. Спр. 4513. Материалы комиссии ЦККРКИ СССР по обследованию состояния работы Луганского паровозостроительного завода им. Октябрьской революции, проекты постановления коллегии НК РКИ СССР и ЦК КП(б)У по указаному вопросу, 31 марта − 25 августа 1931 г., 178 арк.
    84. Спр. 5263. Виписки из протокола заседания ЦКК ВКП(б), постановления, письма Президиума и партколлегии ЦКК−НК РКИ УССР в ЦК КП(б)У о порядке согласования с парткомами решений КК по партпроступкам, об антипартийной группировке, 11 января − 29 декабря 1932 г., 31 арк.
    85. Спр. 5264, Докладные записки ЦКК ВКП(б), ЦКК−НК РКИ УССР в ЦКК ВКП(б) и ЦКК КП(б)У об итогах поездок в районы, ходе выполнения хлебозаготовок. Директивное письмо ЦКК КП(б)У областным, городским и районным КК о соблюдении революционной законності, 17 февраля − 29 декабря 1932 г., 118 арк.
    86. Спр. 5265. Постановление ЦКК КП(б)У об утверждении состава комиссий по чистке сельских парторганизаций. Справка ЦК КП(б)У, докладные записки ЦККНК РКИ УССР, Центральной комиссии по чистке в ЦКК ВКП(б) и ЦК КП(б)У о результатах чистки 48 пограничных районов, сельских и районних парторганизаций, 19 мая − 19 декабря 1932 г., 51 арк.
    87. Спр. 5432. Постановления Политбюро, письма ЦК КП(б)У, СНК УССР о закупке для колхозов лошадей, февраль−декабрь 1932 г., 37 арк.
    88. Спр. 5573. Материалы к объединённому заседанию Президиума ЦКК ВКП(б) и Коллегии НК РКИ СССР по проверке выполнения партийными, советскими и профсоюзными органами тарифной реформы в угольной промышленности, 4 января − декабрь 1932 г., 72 арк.
    89. Спр. 6201. Циркулярное письма ЦК КП(б)У обкомам партии, докладные записки, информации Оргинстра ЦК КП(б)У−НК РКИ УССР, протоколы заседаний комиссии по чистке соваппарата, пересмотру и сокращению штатов центральних учреждений, работе Центрального бюро жалоб НК РКИ УССР. Письмо ЦК и ЦКК КП(б)У “О ближайших задачах районных контрольных комиссий”, 5 января − 23 декабря 1933 г., 89 арк.

    Державний архів Дніпропетровської області
    Ф. П-1 Катеринославський губернський комітет Комуністичної партії (більшовиків) України. 1920−1925 рр.
    оп. 1
    90. Спр. 1994. Доклады и материалы обследований губкома КП(б)У по заданию ЦК и ЦКК КП(б)У, 15 мая − 18 августа 1925 г., 67 арк.
    Ф. П-2 Губернська контрольна комісія катеринославської організація КП(б)У. 1921−1925 рр.
    оп. 1
    91. Спр. 3. Положение о контрольних комиссиях, принятое Х съездом РКП(б). Инструкции губернским комитетам КП(б)У, 1921 г., 14 арк.
    92. Спр. 8. Протоколы заседаний комиссии по разгрузке мест заключения г. Катеринослава, 9−14 сентября 1921 г., 5 арк.
    93. Спр. 58. Отчёты и сведения о деятельности губ. КК КП(б)У. Списки исключённых из рядов партии и привлечённых к партийной ответственности, 1922 г., 75 арк.
    94. Спр. 59. Заявление о политической группировке в Ново-Московской организации КП(б)У, 1922 г., 4 арк.
    95. Спр. 68. Протоколы и выписки из протоколов заседаний бюро Александрийского уездного комитета КП(б)У и партийно-следственной комиссии губ. КК КП(б)У по Александрийскому уезду, 22 февраля − 26 ноября 1922 г., 15 арк.
    96. Спр. 96. Доклады и сводки о работе губ. КК КП(б)У, 1923 г., 85 арк.
    97. Спр. 97. Доклады Уполномоченного губ. КК КП(б)У по Екатеринославскому округу, 1923 г., 26 арк.
    98. Спр. 106. Циркуляры ЦКК РКП(б) и губ. КК КП(б)У о борьбе с излишествами и преступным использованием служебного положення членов партии, 1924 г., 34 арк.
    99. Спр. 181. Переписка с органами ГПУ и Губрозыска по вопросу расследования следственных дел, 1924 г., 37 арк.
    100. Спр. 182. Переписка с Губсудом и Губпрокуратурой по вопросу расследования следственных дел, 1924 г., 77 арк.
    101. Спр. 184. Переписка с профессиональными организациями по вопросу передвижения по работе коммунистов, неправильного увольнения робочих и введения нових норм выработки по заводам Югостали, 1924 г., 61 арк.
    102. Спр. 193. Списки лиц, на которых имеются материалы в партийной коллегии губ. КК КП(б)У, 1924 г., 6 арк.
    103. Спр. 293. Переписка с органами суда и прокуратурой по партийно-следственным делам, 1925 г., 55 арк.
    104. Спр. 294. Переписка со следственными органами по вопросу преследования селькоров, 4 мая 1925 − 19 февраля 1926 гг., 26 арк.
    105. Спр. 296. Отчёт и сводки о работе партколлегии губ. КК КП(б)У, 1925 г., 22 арк.
    106. Спр. 299. Доклады о работе провертройки Бердянской организации КП(б)У, 8 января 1925 г., 48 арк.
    107. Спр. 303. Списки исключённых из партии проверочными тройками губ. КК КП(б)У, 6 января − 15 декабря 1925 г., 70 арк.
    Ф. П-7 Катеринославський (з липня 1926 р. − Дніпропетровський) окружком КП(б)У. 1923−1930 рр.
    оп. 1
    108. Спр. 1474. Отчёт комиссии ОКК по чистке членов и кандидатов партии и обследовании партколлектива депо Днепровско-Екатерининской железной дороги, 1929 г., 42 арк.
    109. Спр. 1499. Предварительные итоги работы бригад ОК и ОКК КП(б)У по социалистическому соревнованию на днепропетровских предприятиях, 1929 г., 16 арк.
    Ф. П-9 Катеринославська окружна контрольна комісія КП(б)У (з 15 вересня 1925 р. по червень 1926 р. − Дніпропетровська окружна контрольна комісія КП(б)У). Червень 1926 р. − Вересень 1930 р.
    оп. 1
    110. Спр. 3. Отчёт ОКК КП(б)У за период с 1 октября 1925 г. по 15 апреля 1926 г., 1925−1926 гг., 53 арк.
    111. Спр. 6. Справка о новом партрайонировании, после расформирования Екатеринославской губернии, 1925 г., 15 арк.
    112. Спр. 9. Переписка с райкомами КП(б)У и Окрсудом по вопросам присылки сведений о коммунистах, привлечённых к судебной ответственности и ликвидации задолженности отдельными коммунистами, 7 апреля 1925 − 29 марта 1926 гг., 67 арк.
    113. Спр. 13. Переписка с Окрсудом и следственными органами о привлечении к судебной ответственности отдельных членов КП(б)У, 1925 г., 49 арк.
    114. Спр. 14. Список исключённых из рядов РКП(б) губернськими КК КП(б)У, январь−июнь 1925 г., 6 арк.
    115. Спр. 37. Материалы по обвинению группы коммунистов ячейки КП(б)У обувной фабрики г. Днепропетровска во фракционной троцкистской работе, 1 октября 1926 − 1 октября 1927 гг., 120 арк.
    116. Спр. 73. Список исключённых из рядов ВКП(б) ОКК КП(б)У, 1926 г., 21 арк.
    117. Спр. 100. Материалы о фракционно-подпольной работе оппозиции в г. Днепропетровске, июль−ноябрь 1927 г., 156 арк.
    118. Спр. 101. Материалы о лидерах троцкистской оппозиции в г. Днепропетровске, 9 сентября − 12 декабря 1927 г., 84 арк.
    119. Спр. 102. Материалы о троцкистской оппозиции и борьбе с ней, 1927−1929 гг., 164 арк.
    120. Спр. 106. Справка об итогах изучения причин неявки на партпереписи по неуважительным причинам членов и кандидатов ВКП(б), январь−май 1927 г., 10 арк.
    121. Спр. 111. Копии писем и листовки лидеров троцкистско-зиновьевского блока, распространяемые среди членов партии и отобранные у оппозиционеров, 1927 г., 142 арк.
    122. Спр. 129. Переписка с милицией и розыском по вопросу привлечения к партответственности отдельных работников милиции и розыска, 7 декабря 1927 − 7 октября 1928 гг., 26 арк.
    123. Спр. 162. Письма, заявления и донесения о деятельности троцкистской оппозиции в г. Днепропетровске. Список членов ВКП(б) и ЛКСМУ, принимающих участие в оппозиционной работе и бывших коммунистов и комсомольцев − оппозиционеров, 8 февраля − 13 августа 1928 г., 111 арк.
    124. Спр. 169. Переписка с ЦКК−НК РКИ по вопросам о состоянии уборки урожая и підготовки к хлебозаготовкам, о политическом состоянии села, 10 августа 1928 − 28 августа 1930 гг., 104 арк.
    125. Спр. 183. Списки лиц, принимающих участие в оппозицион
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины