Громадська та суспільно-політична діяльність І.І.Петрункевича : Общественная и общественно-политическая деятельность И.И.Петрункевича



  • Название:
  • Громадська та суспільно-політична діяльність І.І.Петрункевича
  • Альтернативное название:
  • Общественная и общественно-политическая деятельность И.И.Петрункевича
  • Кол-во страниц:
  • 211
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА




    На правах рукопису

    УДК 94 (47) ’’1843/1928’’



    КОТЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЗАР АНАТОЛІЙОВИЧ

    Громадська та суспільно-політична діяльність
    І.І.Петрункевича

    07.00.01 – Історія України

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук




    Науковий керівник
    Русанов Юрій Анатолійович
    кандидат історичних наук, доцент














    КИЇВ – 2011








    ЗМІСТ
    ВСТУП………………………………………………………………………………С.3-11
    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ…….С.12-22
    1.1. Історіографія проблеми………………………………………………………С.12-18
    1.2. Джерельна база роботи……………………………………………………….С.19-22
    РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ ТА ГЕНЕЗА ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ І.І.ПЕТРУНКЕВИЧА………………………………………………………………С.23-70
    2.1. Вплив ліберальної філософії та дворянського походження на формування світогляду І.І.Петрункевича. Російсько-українські відносини у візії політика: етнополітичний аспект…………………………………………………………….С.23-48
    2.2. Початковий етап громадської діяльності політика (1866-1868). Таємний політичний клуб І.І.Петрункевича: персональний склад, ідеологічна платформа, політична програма………………………………………………………………..С.49-70
    РОЗДІЛ 3. ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І.І.ПЕТРУНКЕВИЧА НА ЧЕРНІГІВЩИНІ (1868-1879)………………………………………………………………………..С.71-148
    3.1. Діяльність І.І.Петрункевича у Борзнянському повітовому земському зібранні (1868-1879)…………………………………………………………………………С.71-88
    3.2. Судова діяльність І.І.Петрункевича (1869-1879)…………………………..С.89-103
    3.3. Участь І.І.Петрункевича у роботі Чернігівського губернського зібрання дворянства (1875-1878)…………………………………………………………С.104-114
    3.4. Діяльність І.І.Петрункевича у Чернігівському губернському земському зібранні (1868-1879)………………………………………………………………………С.115-148
    РОЗДІЛ 4. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І.І.ПЕТРУНКЕВИЧА (1878-1879)……………………………………………………………………………..С.149-182
    4.1.Громадсько-політичні ініціативи І.І.Петрункевича кінця 70-х рр.ХІХст.С.149-163
    4.2. Суспільно-політична діяльність І.І.Петрункевича наприкінці 70-х рр.
    ХІХ ст…………………………………………………………………………….С.164-182
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..С.183-195
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………….С.196-211








    Вступ

    Актуальність теми. Історія суспільної думки, розвитку громадсько-політичного руху в Україні у II половині XIX століття достатньо давно викликає велику увагу істориків і стала традиційним напрямком розвитку вітчизняної історіографії. Не дивлячись на накопичений досвід досліджень ця проблематика продовжує залишатися предметом дискусій і потребує подальшого поглибленого вивчення.
    XIX століття стало ерою національного відродження, формуванням української нації, часом глибоких суспільно-політичних і соціально-економічних трансформацій. Українське суспільство прокинулось від ‚‚перманентного сну’’ і стало ареною боротьби за демократичні свободи. Велику роль в історичному процесі другої половини XIX століття зіграли прогресивні діячі – особистості своєї епохи, які стали рушійною силою ‚‚колеса історії’’.
    Чернігівщина теж була представлена історичними постатями загальноімперського масштабу, оскільки була складовою частиною території Російської імперії. Завжди називають кілька гучних імен – О.Русов, О.Ліндфорс, І.Шраг, Г.Милорадович, І.Петрункевич, С.Русова, І.Білоконський, В.Хижняков, А.Верзилов та інші.
    Однак, на наше переконання, з цієї яскравої плеяди особливо виділяється особа Івана Ілліча Петрункевича (1843–1928), який чи не єдиний з Чернігівщини досяг високих вершин у кар’єрі політика і мав великий вплив на політичну історію не тільки України, а й усієї Російської імперії. Саме персоні І.І.Петрункевича і присвячене наше дослідження.
    Важливість звернення до подібного типу особистостей у широкому контексті суспільних процесів важкого і суперечливого періоду української історії, яким є друга половина XIX століття, полягає у можливості дослідження вибору політичної орієнтації найбільш вагомих особистостей, які відображали провідні тенденції суспільно-політичного розвитку країни, формування суспільної свідомості і громадської думки.
    Без звернення до особистості, дослідження індивідуальної, ,,соціальної’’ історії, неможливо відобразити історичний процес у цілому. Дослідники до початку 90–х рр. ХХ століття відносно мало уваги приділяли окремим знаковим фігурам другої половини XIX століття в історії України, які своєю діяльністю сприяли утвердженню громадянського суспільства і правової держави, формуванню ліберально-орієнтованої особистості в Україні. Саме тому, поряд з жанром історичної біографії, особливого значення набуває проблема розробки методології ‚‚мікропідходу’’, вироблення моделей дослідження індивідуальної історії.
    І.І.Петрункевич був яскравим провідником нової прогресивної течії – ідеології лібералізму. Непересічність особистості політичного діяча доводить‚‚кар’єрна’’ драбина досягнень: людина пройшла шлях від лідера повітового земства до одного з функціонерів загальноімперської політичної партії і засновника політичної течії. Відтак, вивчення життя та діяльності І.І.Петрункевича дає можливість глибше дослідити феномен лібералізму, відродження якого ми спостерігаємо останні десятиліття.
    Великий інтерес до постаті І.І.Петрункевича зумовлений цілим комплексом вагомих чинників. По-перше, І.І.Петрункевич цікавий як репрезентант альтернативної для свого часу ідеології і як ‚‚одіозний’’ політичний діяч. Сучасне українське суспільство, повертаючись до подій другої половини XIX століття і проводячи деякі історичні паралелі минулого з сучасним розвитком країни, намагається знайти відповіді на нагальні питання української дійсності. В Україні продовжується процес побудови правової держави. Однак, реалії соціально-економічної та політичної кризи у державі, диктують необхідність і актуальність дослідження теоретичного і практичного внеску представників ліберального руху у процес формування громадянського суспільства та побудови правової держави. Саме тому особливого звучання і гостроти набуває осмислення політико-ідеологічного спадку І.І.Петрункевича.
    По-друге, особа І.І.Петрункевича користується краєзнавчим попитом: мусимо визнати, що Чернігівщина не дуже багата на таких визначних представників політикуму другої половини XIX століття. Громадська діяльність І.І.Петрункевича на Чернігівщині, зокрема практична робота у земських і дворянських зібраннях та мировому суді відображає багатий спектр історико-краєзнавчих пластів минулого, що дозволяє детальніше досліджувати регіональну історію.
    По-третє, І.І.Петрункевич – видатний представник українського дворянства, і чернігівського зокрема. Ця обставина спонукає нас досліджувати життя, погляди та діяльність І.І.Петрункевича через призму історії української національної аристократії другої половини XIX століття. На превеликий жаль, сучасна українська історіографія має обмежену кількість досліджень з проблем українського дворянства. Це дослідження є спробою висвітлення діяльності І.І. Петрункевича як представника ліберального дворянства, яке було соціальною базою земських установ.
    По-четверте, дослідження життя, поглядів та діяльності І.І.Петрункевича, дозволяє глибше зрозуміти суспільно-політичні реалії української дійсності другої половини ХІХ століття, хоча й у межах Чернігівської губернії, у контексті вивчення доби Реформ у Російській імперії. Це допомогає прослідкувати політичні рефлексії знакових громадських діячів та з’ясувати характер взаємовідносин виразників провідних суспільних верств Чернігівщини. Студіювання діяльності І.І.Петрункевича дозволяє детальніше вивчати історію визвольного руху та боротьби опозиційних сил Російської імперії, у тому числі й ліберально-демократичної течії, проти російського самодержавства. Особливо важливим є те, що діяльність І.І.Петрункевича відображає яскраві сторінки історії земського ліберального руху, а відтак це дозволяє вивчати земський лібералізм на рівні провінції.
    Таким чином, вибір теми дослідження обумовлений не тільки доцільністю повернення до політико-ідеологічного спадку вказаної історичної доби, але і необхідністю вивчення та осмислення конкретно-історичного досвіду минулого. З огляду на вищезазначене, тема дослідження видається достатньо актуальною у науковому, політичному та гуманітарному аспектах.
    Зв’язок із науковими програмами, темами, планами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (протокол № 5 від 27 грудня 2006 р.).
    Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі комплексного аналізу широкого кола джерел та здобутків історіографії визначити місце і роль І.І.Петрункевича у громадсько-політичному русі другої половини XIX століття в Україні та розвитку земського лібералізму, як опозиційної політичної течії.
    У відповідності до поставленої мети дослідження передбачено вирішення наступних наукових завдань:
    1) реконструювати основні віхи біографії І.І.Петрункевича, які пов’язані з досліджуваним періодом;
    2) окреслити впливи дворянського походження та ліберальної філософії на світогляд і систему політичних переконань діяча;
    3) дослідити початковий етап політичної діяльності І.І.Петрункевича;
    4) реконструювати особистий погляд І.І.Петрункевича на історію російсько-українських відносин як вагому складову етнополітичних поглядів діяча;
    5) дослідити діяльність І.І.Петрункевича у Борзнянському повітовому земському зібранні;
    6) сформувати цілісне уявлення про діяльність політика у Чернігівському губернському зібранні дворянства та його службі у мирових судових установах;
    7) дослідити діяльність І.І.Петрункевича у Чернігівському губернському земському зібранні;
    8) дослідити суспільно-політичну діяльність І.І.Петрункевича;
    9) здійснити спробу періодизації діяльності І.І.Петрункевича в Україні;
    10) визначити особистий внесок І.І.Петрункевича в організацію та розвиток земсько-ліберального руху;
    11) проаналізувати авторську концепцію І.І.Петрункевича щодо реформування політичної системи Російської імперії;
    12) здійснити спробу типологізації поглядів І.І.Петрункевича з метою політичної характеристики його діяльності.
    Об’єктом вивчення є постать Івана Ілліча Петрункевича (1843-1928).
    Предметом дослідження є громадська та суспільно-політична діяльність І.І.Петрункевича в Україні.
    Хронологічні рамки охоплюють період життя та діяльності І.І.Петрункевича з 1866 по 1879 рр., тобто від початку громадської діяльності на Чернігівщині і до арешту та адміністративного вислання діяча з України з політичних мотивів.
    Територіальні (географічні) межі обумовлені специфікою діяльності І.І.Петрункевича: громадська діяльність політика досліджена у межах Чернігівської губернії 60-70х рр. XIX століття; суспільно-політична ж діяльність І.І.Петрункевича набула загальноімперського значення, тому у цій частині дослідження має місце вихід за межі Лівобережної України, зокрема діяльність політика у столичному регіоні Російської імперії (Санкт-Петербург, Москва, Тверь).
    Методологічною основою дослідження стали основні принципи і методи історичного пізнання: історизм, який вимагає розглядати будь-який історичний феномен у його становленні та розвитку і характеризувати специфічні особливості кожного явища і обумовлюючих його факторів; принцип цілісності, який вимагає підходу до вивчення кожного явища, як до системи взаємопов’язаних елементів – причин та наслідків; діалектичний метод історичного пізнання; метод об’єктивності у підборі фактів та документів. Автор спирався також на загальні методи і принципи історичного дослідження: історико-генетичний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистичний та описовий методи, методи типологізації та періодизації, конкретно-історичного аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації, ретроспективи; принципи всебічності, логічності та послідовності. Методологічною особливістю дисертації є стенографічне залучення сукупності суджень І.І.Петрункевича по широкому спектру питань, що створює ефект ‚‚присутності’’ героя дослідження, дозволяє більш достовірно і точно визначити позицію політика у кожному конкретному випадку.
    Наукова новизна обумовлена постановкою проблеми, яка раніше не була предметом спеціального дослідження. Вперше в українській історіографії здійснена спроба комплексного дослідження громадської та суспільно-політичної діяльності І.І.Петрункевича в Україні, виявлено впливи дворянської генеалогії та ліберальної філософії на світогляд і політичні переконання діяча, здійснена спроба дослідження етнополітичних поглядів І.І.Петрункевича у світлі російсько-українських відносин, досліджена конкретна практична діяльність політика у виборних громадських представницьких інституціях Чернігівської губернії (земських та дворянських зібраннях, мирових судових органах). Запропонована періодизація діяльності І.І.Петрункевича в Україні. Розмежована громадська (діяльність на благо громади Чернігівської губернії) та суспільно-політична (опозиційна діяльність політика у загальноімперському масштабі) діяльність І.І.Петрункевича. Вперше до наукового обігу введено низку маловідомих та малодосліджених джерел (документи Держархіву Чернігівської обл., журнали засідань та постанов земських та дворянських зібрань Чернігівської губернії), які дозволили створити цілісну панораму життя та діяльності І.І.Петрункевича.
    Практичне значення роботи полягає у тому, що зміст дослідження та його результати можуть бути використані при підготовці синтетичних праць з історії України та Росії, спецкурсів з історії суспільно-політичного життя та громадського руху другої половини XIX століття, історії лібералізму та конституціоналізму, історії держави і права, історії визвольного руху, системи місцевого самоврядування (історія земств України) у Російській імперії. Фактографічна база роботи може стати опорою при підготовці праць краєзнавчого характеру, підготовці довідкових та енциклопедичних видань, лекційних та семінарських курсів у вищих навчальних закладах.
    Великий досвід, накопичений у результаті громадсько-політичної діяльності І.І.Петрункевича у період практичної роботи у представницьких установах може бути використаний у якості фундаменту для прогресивного розвитку системи місцевого самоврядування, вироблення тактики і стратегії у діяльності представників цих структур у сучасних умовах, з метою уникнення політичних конфліктів з центральною владою та уточнення напрямів співпраці усіх гілок влади. Практична діяльність І.І.Петрункевича і його авторські проекти реформ у сфері освіти, медицини, оподаткування і т.д. можуть прислужитися органам державної влади у якості джерела для поповнення інструментарію, який вирішуватиме конкретні проблеми життєдіяльності громад, зокрема питання модернізації аграрного сектору. Судова діяльність політика та його погляди на судову гілку влади стануть у пригоді при реформуванні судової системи України на сучасному етапі. Етнополітичні погляди та суспільно-політична діяльність І.І.Петрункевича можуть стати конкретним наповненням сучасного законодавства у цій сфері, а також ідеологічною базою для створення нових сучасних політичних партій.
    Особистий внесок здобувача. Винесені на захист основні положення та висновки одержані дисертантом самостійно.
    Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювались на засіданні відділу історії України ХІХ – поч. ХХ ст. Інституту історії України НАН України. Апробація результатів відбулась у формі доповідей на слідуючих наукових конференціях:
    VI ,,Костомарівські читання’’ (29-30 травня 2007 року,м.Чернігів – Прилуки);
    ,,Вспомогательные исторические дисциплины – источниковедение – методология истории в системе гуманитарного знания’’ (31 січня-2 лютого 2008 року, м.Москва);
    ,,Другі всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків. Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії’’ (14 березня 2008 року,м.Київ);
    IV Международный научный семинар ,,Евреи Левобережной Украины. История и культура’’ (19 березня 2008 року, м.Чернігів);
    IV Міжнародний науковий семінар ,,Російська імперія в історичній ретроспективі’’ (13-14 травня 2008 року, м.Чернігів);
    XXIV Международная научная конференция ,,Российская семья: историко-психологический портрет’’ (15-16 грудня 2008 року, м.Санкт-Петербург);
    Міжнародна наукова конференція ,,Україна, українці та українськість у історичному постанні та формах культурного досвіду’’ (29 жовтня 2009 року, м.Київ);
    ,,Перші Носівські читання. Історичні трансформації та сучасний стан етнокультури та мистецтва українського народу’’ (25 травня 2010 року, м.Чернігів);
    Международная научная конференция ,,Дворянство Черниговской губернии. Расцвет и изгнание’’ (5 червня 2010 року, м.Старий Білоус).
    Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені у 11 публікаціях, 6 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України:
    Котельницький Н.А. І.І.Петрункевич та національне питання у Російській Імперії у другій половині ХІХ ст.: етнополітичний аспект / Н.А.Котельницький // Український історичний збірник. – Вип.11. – К.: Інститут історії України НАН України, 2008. – С.128-133.
    Котельницкий Н.А. Политик И.И.Петрункевич: вопросы генеалогии и биографии / Н.А.Котельницкий, Е.А.Комаровский // Вспомогательные исторические дисциплины – источниковедение – методология истории в системе гуманитарного знания: Материалы ХХ международной научной конференции. Москва, 31 января-2 февраля 2008 года: в 2 ч. / редкол.: М.Ф.Румянцева (отв. ред.) и др. – М.: РГГУ, 2008. – Ч.II. – С.383-386.
    Котельницький Н.А. До питання про участь І.І.Петрункевича у роботі Чернігівського губернського зібрання дворянства (1875-1878) / Н.А.Котельницький // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – Чернігів.:РВВ ЧДПУ ім.Т.Г.Шевченка, 2008. – Вип.52. – С.166-172;
    Котельницкий Н.А. К вопросу о дворянском происхождении И.И.Петрункевича (1843-1928) / Н.А.Котельницкий // Российская семья: историко-психологический портрет. Материалы XXIV Международной научной конференции. Санкт-Петербург, 15-16 декабря 2008 года: в 2.ч. / Под ред. д-ра ист. наук, проф. С.Н.Полторака. – СПб.: Нестор, 2008. – Ч.1. – С.140-145;
    Котельницький Н.А. Таємний політичний клуб І.І.Петрункевича: персональний склад, ідеологічна платформа, політична программа / Н.А.Котельницький // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы IV-го международного научного семинара. – Чернигов.: БЕФ ,,Хасде Эстер’’, Черниговская областная еврейская община; Редколлегия: И.Липкина, С.Бельман, В.Мудрицкая, А.Чеван, 2009. – С.23-33;
    Котельницький Н.А. Вплив ліберальної філософії та дворянського походження на формування світогляду Івана Петрункевича / Ю.А.Русанов, Н.А.Котельницький // Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії. Матеріали Других всеукраїнських драгоманівських читань молодих істориків. – К.: Вид-во НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2009. – С.287-292.
    Котельницкий Н.А. Российско-украинские отношения в системе этнополитических взглядов И.И.Петрункевича / Н.А.Котельницкий // Актуальные проблемы гуманитарных наук (социальная работа, педагогика, психология, социология, история, политология): Межвузовский сборник научных работ. Международный выпуск. – Вып. 7. / Под ред. Е.П.Комаровской, Т.Ю.Ломакиной, Е.Ю.Пряжниковой. – М.: Издательство Российского государственного социального университета, 2009. – С.74-76.
    Котельницький Н.А. Громадсько-політичні ініціативи І.І.Петрункевича кінця 70-х років ХІХ століття / Н.А.Котельницький // Український історичний збірник. – Вип.12. – К.: Інститут історії України НАН України, 2009. – С.131-137;
    Котельницкий Н.А. Петрункевич. Его первые шаги к всероссийскому земскому движению / Н.А.Котельницкий // Сестрорецкие берега. – № 19. – С.4;
    Котельницький Н.А. Діяльність І.І.Петрункевича у Чернігівському губернському земському зібранні (1868-1879 рр.) / Н.А.Котельницький // Український історичний журнал. – 2010. – № 2. – С.62-75;
    Котельницький Н.А. Дворянський маєток І.І.Петрункевича: питання історії та економіко-господарчої структури / Н.А.Котельницький // Українознавчий альманах. – Вип.2. – К.: ВПЦ ,,Київський університет’’, 2010. – С.104-105.
    Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається з вступу, чотирьох розділів (10 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, із них 193 – основного тексту. Список використаних джерел та літератури містить 182 позиції і займає 16 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    На основі широкого комплексу історичних джерел та історіографічних робіт, у дисертаційному дослідженні здійснена одна з перших спроб у сучасній українській історичній науці комплексного вивчення життя, діяльності, поглядів та творчого спадку Івана Ілліча Петрункевича (1843-1928). У результаті проведеного дослідження ми вважаємо можливим підвести певні підсумки та сформувати деякі узагальнення.
    Аналіз історіографічної та джерельної бази засвідчив, що обрана нами тема не була предметом спеціального дослідження у науковій літературі, як дореволюційній так і радянській. Лише після 1991 року персона І.І.Петрункевича стала об’єктом спеціальних досліджень сучасних авторів, однак ці роботи мали суто оглядовий характер.
    Іван Петрункевич народився 10 листопада 1843 року у селі Плиски Борзнянського повіту Чернігівської губернії, у родині відомого ліберального аристократа Іллі Яковича Петрункевича.
    Дослідження біографії І.І.Петрункевича дозволяє нам стверджувати, що визначальний вплив на формування світогляду політика мали філософія лібералізму та дворянське походження діяча. З одного боку, родинне аристократичне середовище та дворянська станова освіта та виховання сприяли усталенню таких морально-етичних пріоритетів як почуття особистого обов’язку та шляхетності у поєднанні з високою особистою культурою та політичною принциповістю. З другого – велике захоплення демократичними ідеями, філософією лібералізму, утвердило ідеї реформізму та конституціоналізму у якості основних складових ‚‚політичного кредо’’ діяча. Усе це, у поєднанні з високою ерудованістю та наполегливістю у досягненні цілей перетворило І.І.Петрункевича у цілеспрямовану та послідовну особистість.
    Категоричне несприйняття рабовласницького устрою Російської імперії та архаїчних кріпосних порядків, провінційні реалії життєдіяльності, спричинили внутрішнє відторгнення основних ідеалів і суспільних цінностей того часу у світоглядних орієнтирах І.І.Петрункевича. Навчання в елітних учбових закладах стимулювало розвиток видатних ораторських здібностей героя нашого дослідження та формування неповторного стилю політичних виступів.
    Знайомство з ідеями та політико-філософськими трактатами О.Герцена, якого І.І.Петрункевич до кінця свого життя вважав політичним наставником; тісні дружні та родинні стосунки з династією Бакуніних; спілкування з прогресивною громадськістю та видатними представниками суспільної думки Росії; постійні контакти з ліберальним осередком дворянства Тверської губернії, – усе це остаточно утвердило ліберальну парадигму у якості основ світогляду І.І.Петрункевича. Вищезазначені чинники забезпечили кристалізацію політичних поглядів героя нашого дослідження, які генетично були продовженням ідеологічних переконань діяча. Відтак, філософія лібералізму та дворянське походження стали фундаментальними складовими світогляду політика.
    Дуалізм дворянського походження позначився у всьому. Економічна спроможність родини дозволила І.Петрункевичу отримати привілей освіти кадетського корпусу і університету. Дворянський статус допоміг йому утриматись ‚‚на плаву’’ в умовах кризи поміщицького землеволодіння. Однак, теж саме дворянське походження не допомогло йому завершити навчання у згаданих учбових закладах, а про успішність І.І.Петрункевича у землеволодінні не могло бути й мови. У результаті, він змушений був стати типовим ‚‚службовим’’ дворянином.
    Саме симбіоз дворянського походження і філософії лібералізму забезпечив домінування паліативного та дуального характеру політичних переконань І.І.Петрункевича. У лібералізації свого дворянського статусу політик вбачав оптимальний шлях вирішення проблем особистого характеру та ідеальний напрямок реалізації свого громадсько-політичного потенціалу у майбутньому. Поєднання лібералізму і дворянського походження сприяло усталенню реформізму, як засадничої його ідеології. Він чудово розумів, що з відміною кріпосного права дворянство справедливо втратить свій статус, а значить, розраховувати на дворянське землеволодіння як основний інструментарій життєдіяльності – безперспективно, бо його латифундії знаходились у стані глибокої системної кризи. І.І.Петрункевич підтримав буржуазні реформації у Російській імперії, а тому реформістські погляди стали основою для його переходу у табір земсько-ліберальної опозиції самодержавству. Синтез ліберальних ідей і аристократичного походження стимулював оформлення гнучкої системи політичних поглядів та ідеологічних переконань І.І.Петрункевича, характерною рисою якої була еклектика ідей поступального капіталістичного прогресу та збереження спадковості зміни політичного режиму. Радикалізація політичних переконань І.І.Петрункевича відбуватиметься поступово, по мірі розчарування у реформаційних прагненнях Олександра ІІ. Світоглядні принципи І.І.Петрункевича мали доленосне значення протягом усього життя та діяльності політика, зокрема ‚‚українського періоду’’.
    Перший, початковий етап діяльності І.І.Петрункевича тривав з 1866 по 1868 рр. Цей невеликий період часу був архіважливим, оскільки саме у цей проміжок часу відбулась формалізація політико-ідеологічних переконань героя нашого дослідження, значною мірою сформувався політичний портрет І.І.Петрункевича.
    Знаковою подією цього періоду було створення і функціонування таємного політичного клубу І.І.Петрункевича у селі Плиски Борзнянського повіту Чернігівської губернії. Саме у надрах цієї організації була визначена ідеологічна платформа та політична програма діяльності І.І.Петрункевича, світоглядні пріоритети діяча. Клуб було створено влітку 1866 року, членами якого були представники ліберального дворянства (І.Петрункевич, М.Імшенецький, В.Тарновський) та ліберального чиновництва (Н.Волк-Карачевський, В.Савич, Г.Волк-Карачевський, В.Волк-Карачевський).
    Ліберальна за соціальним складом організація мала цілком відповідну систему цінністних орієнтирів. Ідеологічною платформою клубу були основні засади філософії лібералізму – реформізм та конституціоналізм. Кінцевою метою діяльності організації було:
    1) встановлення конституційної монархії у Російській імперії;
    2) парламентаризація політичної системи країни;
    3) максимальна децентралізація влади через запровадження всеохоплюючої системи широкого місцевого самоврядування з загальноімперським парламентом;
    4) зрівняння у правах усіх без виключення станів суспільства та ліквідація станових привілей;
    5) демократизація суспільних відносин у державі. Вищезазначені складові і стали конкретним наповненням політичної програми клубу.
    Відзначимо, що національне питання не було пріоритетом у діяльності організації, адже члени клубу були представниками російського дворянського лібералізму – домінуюча концепція ‚‚единой и неделимой’’ Росії орієнтувалась на збереження монархічного устрою, а відтак входила у протиріччя з ідеалами українського національного автономізму.
    Основним інструментом реалізації політичної програми клубу вважалось практична діяльність у земських установах Чернігівської губернії. На переконання членів організації, земства являли собою чи не єдині у країні інституції, де були присутні гласність, публічність, політичний плюралізм та демократичні політичні процедури. По суті, земства стали трибуною для оприлюднення широкого спектру громадської думки, особливо з середовища ліберального дворянства. Саме тому політична діяльність у провінції вбачалась більш вільною ніж у столицях, де переважав офіціоз влади. Відтак, балотування до земських установ і робота у провінційних органах влади вважалась безальтернативною, з точки зору досягнення конкретних практичних цілей.
    Слід відзначити, що важливою подією цього етапу стала подорож І.І.Петрункевича країнами Європи восени 1868 – навесні 1869 рр. Перебуваючи у різних країнах, молодий політик наяву побачив досягнення лібералізму у побудові життєдіяльності суспільства. Особисто ознайомившись з процедурами європейського політичного життя, політик остаточно переконався у правильності свого стратегічного вибору і поставив за мету своєї діяльності – публічну, політичноспрямовану роботу.
    Заслуговує на увагу система етнополітичних поглядів І.І.Петрункевича. Головною причиною радикального посилення національного питання у Російській імперії політик вважав характер та зміст курсу самодержавства, спрямованого на нівелювання національних особливостей народів імперії. Саме царизм, проводячи безглузду і брутальну політику, на переконання І.І.Петрункевича, провокував катастрофічну радикалізацію національних рухів.
    Конкретним прикладом вкрай невдалої національної політики російського уряду І.І.Петрункевич вважав сферу російсько-українських взаємовідносин. Історичний союз рівноправних і суверенних партнерів – російського та українського народів, був прогресивним історичним актом, адже ці народи являли собою дві гілки східнослов’янської цивілізації. Однак, російська монархія, на думку І.І.Петрункевича, не відчуваючи твердості своєї влади, проводила політику нівелювання і знищення усього національного. Саме на цьому грунті, на переконання І.І.Петрункевича, й почав зростати український національний рух, який поступово радикалізувався, і перейшов у стадію формування сепаратної течії, що трансформувало національні проблеми у проблеми політичні. Російсько-українські відносини на цьому грунті почали невпинно погіршуватись.
    Вихід з такого становища діяч вбачав у радикальних реформах суспільного організму Російської імперії. Головною проблемою держави політик вважав надмірну адміністративну централізацію країни, що і стало причиною занепаду регіонів та районів держави. Ідеалом державного устрою І.І.Петрункевич вважав федерацію, об’єднану не за національним, а за економічним принципом. Такий устрій держави, у візії політика, знімає проблему тиску великих національних груп над малими і сприяє послабленню національної нетерпимості. Наголосимо, що у досліджуваний нами період, І.І.Петрункевич не сприймав ідей політичної автономії або територіального відокремлення будь-якого національного суб’єкту імперії, у тому числі і українських земель.
    У цілому, у царині міжнаціональних відносин, політик наполягав на необхідності виявлення владними структурами політичної гнучкості при вирішенні національних питань. Така позиція І.І.Петрункевича випливала з компліментарного ставлення діяча до ,,українського питання’’, адже він був яскравим представником української національної аристократії, зокрема чернігівського ліберального дворянства, що вплинуло на розуміння політиком цієї проблеми у Російській імперії. З іншого боку, І.І.Петрункевич намагався збалансувати комплекс інтересів, знайшовши формулу компромісу між ‚‚національним’’ і ‚‚соціальним’’. Фактично, політик вважав Україну двомовною нацією, а відтак схвалював мовний білінгвізм та культурний плюралізм взаємопроникнення російського та українського етносів, що свідчить про фактичне невизнання діячем так званого ,,колоніального статусу’’ лівобережної України у складі Російської імперії.
    Другий етап діяльності І.І.Петрункевича, який тривав з 1868 по 1878 рік, був позначений прогресивною, подвижницькою роботою політика у виборних представницьких громадських установах Чернігівської губернії – земських та дворянських зібраннях, мирових судових органах. Активна, конструктивна та політично вмотивована діяльність І.І.Петрункевича була спрямована на поступальний, комплексний розвиток життєдіяльності громади Чернігівської губернії. Особливої уваги заслуговують авторські проекти реформ політика, які він озвучив під час депутатської діяльності у земських установах губернії.
    Так, у Борзнянському повітовому земстві І.І.Петрункевич ініціював наступні реформи:
    1) з метою розвитку народної освіти, політик запропонував створення особливого шкільного фонду, який повинен був формуватись через спеціальний солідарний податок – 4 копійки з кожної десятини землі повіту. Саме ця реформа сприяла процесу появи мережі земських шкіл у Чернігівській губернії. Крім того, діяч став організатором і меценатом першої у повіті земської публічної бібліотеки;
    2) для якісного удосконалення системи медичної допомоги населенню, політик оприлюднив ідею організації мережі стаціонарних осередків медичної допомоги, шляхом поступового збільшення професійного медичного персоналу і його зосередження у спеціальних окружних медичних пунктах;
    3) на основі фінансових надходжень від солідарних податків на розвиток освіти і медицини, І.І.Петрункевич запропонував здійснити комплекс реформ економічного характеру: організацію розгалудженої системи ощадно-позичкових товариств у провінції, створення мережі кас дрібного кредиту для селянства, початок процесу відкриття землевласницького училища для селянства – осередку фундаментальної аграрної науки та інструменту для досягнення прогресу інтенсивного виробництва селянина-фермера;
    4) з метою інвентаризації усього економічного потенціалу повіту, політик категорично наполягав на необхідності запровадження статистичних досліджень господарського комплексу, шляхом створення при земстві спеціального статистичного органу з професійними статистиками. Цей захід, поряд з формуванням штату професійних земських учителів і лікарів, стимулював появу земської статистичної служби, що було практичним втіленням ідеї про формування потужного осередку виключно земських службовців – ‚‚третього елементу’’.
    У Чернігівському губернському земстві І.І.Петрункевич оприлюднив комплекс авторських реформ, спрямованих на прогрес життєдіяльності усієї громади Чернігівської губернії. Скажімо, були озвучені слідуючі заходи:
    1) з метою професіоналізації політичної діяльності земських депутатів, І.І.Петрункевеич запропонував впровадження фінансової винагороди праці земських гласних;
    2) для ліквідації продовольчої кризи у губернії, політик категорично наполягав на системному зниженні викупних платежів тимчасовозобов’язаних селян, з обов’язковим врахуванням ступеню якості і прибутковості земельних наділів;
    3) політик ініціював зміни у пенсійному забезпеченні представників земства: І.І.Петрункевич був прихильником емеритарного забезпечення виключно невиборних осіб, адже виборні персони і так мали достатні матеріальні ресурси у вигляді виборчого цензу. Така постановка питання забезпечувала повноцінне фінансування штату земських службовців як на рівні повіту, так і губернії;
    4) з метою запобігання поширення процесів пролетаризації селянства, І.І.Петрункевич категорично наполягав на всебічній допомозі державних установ і земств у проблемі переселення селянства. Політик озвучив комплекс заходів, які, на його переконання, полегшували б міграційні процеси: надавання земським управам прав на пошук вільних земель і укладання відповідних договорів, запровадження комплексу пільг по виплаті податкових недоїмок селянства, здійснення рішучої і системної переоцінки земельних наділів селян, які вийшли з кріпосної залежності;
    5) для стимуляції розвитку ремісництва у губернії, діяч ініціював відкриття і земський патронаж ремісничого училища у Чернігові;
    6) І.І.Петрункевич запропонував авторський проект реформування податкової системи губернії, який передбачав введення неоподаткованого земельного мінімуму для селянства та прогресивну систему податкоутворення, де основним принципом впроваджувалась ідея залежності величини податків від величини земельних володінь, їх якості та прибутковості.
    Беручи участь у роботі Чернігівського губернського зібрання дворянства, І.І.Петрункевич акцентував свою діяльність на проблемах модернізації та пристосування дворянської корпорації до нових, пореформених реалій дійсності – капіталістичної трансформації Російської імперії. Політик запропонував створення губернської хіміко-аграномічної станції, яка б стала науковою базою для переведення дворянських господарств на капіталістичні форми виробництва, тим самим уникаючи процесів розорення та банкрутства маєтків аристократії. Особливу увагу діяч звертав на численні факти службових зловживань та проявів корупції у дворянському середовищі, зокрема у сфері розмежування земельного фонду Чернігівської губернії. І.І.Петрункевич категорично наполягав на всебічному вивченні процесів межування, з метою віднайдення механізмів, які б унеможливили брутальне нехтування частиною дворянства прав інших земельних власників, з інших соціальних верств. Значним досягненням стало й те, що завдяки принциповій позиції партії І.І.Петрункевича, бюджетні кошториси дворянських зібрань почали формуватися по аналогії з земськими, а процедури оподаткування поширились на усі види дворянського майна.
    Під час судової діяльності в установах мирового суду, І.І.Петрункевич проявив себе як ліберально-демократично налаштований правник і суддя, для якого закон, права і свободи людини були найвищими пріоритетами у діяльності. І.І.Петрункевич вбачав у мирових судах вагому складову місцевого самоврядування, оскільки вони безпосередньо забезпечували правове врегулювання більшості проблем життєдіяльності провінції. Аналіз праці політика у судових органах свідчить, що згадані чесноти діяча проявились у судових справах, де фігурували національні і станові зіткнення. Принципово не сприймаючи національної та станової нерівності, І.І.Петрункевич завжди керувався фундаментальними принципами лібералізму про рівноправ’я усіх станів суспільства, і судові рішення приймав виключно по суті справ, намагаючись демократизувати життя громад через справедливі судові рішення. Зазначимо, що й у справах державного значення, політик намагався дистанціюватись від незаконного адміністративного впливу влади, стверджуючи принцип розмежування судової та виконавчої гілок влади. У той же час, служба у мировому суді дозволила І.І.Петрункевичу вирішити не тільки власні фінансові проблеми, пов’язані з ліквідацією загрози конфіскації маєтку Петрункевичів у Плисках, а й реалізувати у площині юриспруденції на практиці ідеологічні засади та політичну програму земсько-ліберального осередку Борзнянського повіту Чернігівської губернії.
    Аналіз основних сегментів громадської діяльності І.І.Петрункевича у виборних представницьких інституціях Чернігівської губернії свідчить, що наполеглива праця політика була спрямована на радикальну капіталістичну модернізацію усього комплексу життєдіяльності громади Чернігівської губернії з метою поступального прогресу у розвитку. Реформаторські ініціативи озвучені політиком, мали новаторський характер, оскільки якісно змінювали панівні принципи укладу життя на рівні губернії. Проекти реформ І.І.Петрункевича у галузі народної освіти і медицини, системи оподаткування, економічній сфері, являли собою практичне втілення ідеологічних засад та політичної програми ліберального осередку Чернігівської губернії і були конкретним інструментарієм для вирішення основних завдань лібералів – знищення станової структури суспільства, ліквідації усіх привілей, зрівняння у правах усіх громадян. Оскільки реформи І.І.Петрункевича мали яскраво виражений антибюрократичний та антикорпоративний характер, тому опозиція і велика протидія цим ініціативам набула жорсткого і безкомпромісного характеру, адже панівні соціальні верстви суспільства Чернігівської губернії не бажали втрачати свої домінуючі позиції і жити на рівних з колишніми рабами – бувшими кріпосними. По суті, реформи І.І.Петрункевича були сприйняті як соціальна революція на рівні провінції, а тому боротьба між консервативним і ліберальним середовищем набула характеру гострої міжпартійної ворожнечі, що, власне, й стало основною причиною незавершеності у реалізації задумів політика.
    На третьому етапі своєї діяльності, який тривав з жовтня 1878 по квітень 1879 року, І.І.Петрункевич перейшов до публічної опозиційної політичної діяльності, нелегальної за методологією, але легалізованої самим суспільством. На цей момент політик розчарувався у мирних, еволюційних формах і методах реформування держави і суспільства, а тому прийняв рішення про перехід до виключно політичних способів боротьби з існуючим режимом. Виходячи з цього, ми вважаємо доцільним стверджувати, що на цьому етапі діяч перейшов до суспільно-політичних дій та акцій, які мали загальноімперське значення.
    Змістом цього етапу були системні спроби І.І.Петрункевича у справі координації та консолідації прогресивних та опозиційних політичних течій, зокрема націонал-патріотичного характеру (жовтень-листопад 1878 р.); процеси перемовин з представниками радикальної опозиції – революціонерів-народників (грудень 1878 р.); намагання об’єднання демократичної інтелігенції та представників провідних мас-медіа (грудень 1878 р.). Дослідження проявів цієї діяльності дозволяє стверджувати, що І.І.Петрункевич наприкінці 70-х рр. ХІХ століття став виразником ліберальної ініціативи у загальноімперському масштабі.
    Особливої уваги заслуговує діяльність політика як організатора та ідеолога земсько-ліберального руху у Російській імперії. Зокрема, слід відзначити події навколо політичного конфлікту у Чернігівському губернському земстві та так званого ‚‚Черниговского адреса’’ (січень 1879 р.); вихід друком брошури ‚‚Ближайшие задачи земства’’ (лютий 1879 р.) та нелегальний земський з’їзд у Москві (квітень 1879 р.).
    ‚‚Черниговский адрес’’, безпосереднім автором якого був політик, став одним з перших, публічних проявів політичної опозиційності земств до самодержавства, де конструктивній критиці піддавалась урядова політика у багатьох сферах життя країни. Брошура І.І.Петрункевича ‚‚Ближайшие задачи земства’’, по суті, стала першим програмним документом земської опозиції у Російській імперії, змалювала контури політичної платформи ліберального руху на загальнодержавному рівні. Перший земський з’їзд, організатором якого став політик, засвідчив наявність об’єднавчого потенціалу опозиційних сил та необхідності досягнення спільної політичної мети – встановлення конституційного ладу. Активна емісарська, ідеологічна та організаційна політична діяльність І.І.Петрункевича мала на меті досягнення загальнодержавного, суспільно-політичного консенсусу навколо ідеї зміни політичного устрою країни.
    Виходячи з вищезазначеного, ми маємо можливість змалювати авторську концепцію І.І.Петрункевича політичного реформування країни. У лаконічному вигляді, політична реформа зводилась до встановлення конституційної монархії, запровадженні парламентаризму, найширшого системного розвитку місцевого самоврядування як органів влади на рівні провінції, лібералізації громадського життя та відносин. Наголосимо, що на останньому етапі діяльності І.І.Петрункевича в Україні, політичні переконання діяча значно радикалізувались, і політик категорично відкидав усі варіанти реформ ‚‚зверху’’, наполягаючи на необхідності скликання всестанових, народних зборів – Установчого зібрання, себто ідеї, яка була реанімована політиком з комплексу вимог ліберальної опозиції ще 60-х рр. ХІХ століття.
    Здійснена нами спроба типологізації світогляду та ідеологічних переконань І.І.Петрункевича дозволяє нам охарактеризувати та класифікувати їх як ліворадикальний лібералізм. Найбільш характерними рисами цієї течії є:
    1) ідея зміни старих форм влади сучасними, при збереженні спадкоємності;
    2) категоричне несприйняття революційних шляхів зміни влади, насильницьких форм політичної боротьби, а відтак – тактика політичного компромісу з владою;
    3) яскраво виражена перевага західним моделям побудови правової держави, на основі парламентаризму і конституціоналізму;
    4) збереження національно-культурних особливостей народів держави, надання широкої автономії національним суб’єктам Російської імперії, але при неодмінному збереженні єдиної та неподільної держави, тобто відсутності політичної автономії;
    5) примат громадянських прав і політичних свобод, підвищення матеріального благополуччя громадян, культурного та освітнього рівнів основної частини населення – селянства.
    Проведене нами дослідження дозволяє визначити особистий внесок І.І.Петрункевича в організацію та розвиток земсько-ліберального руху. Політик був лідером земського руху у загальноімперському масштабі. Основною особливістю внеску політика було те, що І.І.Петрункевич проявив себе і як талановитий організатор, і як ідеолог радикального лібералізму. Політик заявив про себе як про лідера земського руху, здатному генерувати ідеї та акумулювати їх у програмні документи, а також виявити себе у якості ініціатора роздрібнених ліберальних акцій земств. Усе це поєднувалось з блискучим творчим підходом, який був характерним для високої культури політика. У досліджуваний нами період, під час роботи у представницьких громадських установах, І.І.Петрункевич намагався консолідувати навколо себе найбільш активних і прогресивних представників місцевого самоврядування та провінційної інтелігенції. Політик ініціював цілу низку земських суспільно-політичних акцій, основна мета яких полягала у необхідності розширення повноважень та функцій органів місцевого самоврядування; їх всебічної демократизації, шляхом впровадження виборчих норм всестановості; наближення земських установ ближче до населення. Діяч наполягав на необхідності об’єднання земств на загальнодержавному рівні, категорично відстоював нагальну необхідність участі представників земств у законотворчій діяльності на рівні держави.
    У царині політичної діяльності, І.І.Петрункевич відносився до течії лібералів – конституціоналістів, які виступали за комбіновані форми політичної боротьби, у тому числі й нелегальні, і які категорично відкидали усі форми і методи революційного опору. Головним інструментом у політичній боротьбі І.І.Петрункевич вважав громадську думку, яка повинна здійснювати системний, методологічний і постійний тиск на владу. Діяльність політика була спрямована на становлення та розвиток громадських представницьких установ, прогрес земств та їх господарств, появу тісного зв’язку між земствами. Слід відзначити роботу політика по створенню єдиної загальноземської організації, яка б брала участь у визвольному політичному русі. І.І.Петрункевич був яскравим представником ліберально-демократичної течії загальноімперської опозиції самодержавству, яка, у порівнянні з радикальною та національно-патріотичною, була більш конструктивною, а тому мала великі політичні перспективи.
    У цілому, погляди, творчість та діяльність І.І.Петрункевича слід розглядати як самостійну альтернативу трансформаціям у Російській імперії другої половини ХІХ століття, яка внесла свій доробок у розвиток політичної думки цього періоду, і була спрямована на всебічний капіталістичний прогрес та модернізацію суспільного організму країни. Саме тому, постать І.І.Петрункевича, на наше переконання, слід оцінювати не тільки як видатного діяча громадсько-політичного руху в Україні у зазначений період, але й як прогресивного політичного мислителя, ідеї і праці якого вкрай актуальні і у наші дні.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

    I. ДЖЕРЕЛА

    Архівні матеріали

    а) Архіви України


    Державний архів Чернігівської області


    Ф. 127. Канцелярія Губернського правління (1802-1919).
    Оп. 1.
    1. Спр. 5374. Отношение предводителя дворянства Борзенского уезда Черниговской губернии М.А.Имшенецкого в Черниговское губернское правление об определении дворянина Ивана Ильича Петрункевича на службу в Канцелярию предводителя. – 19 августа 1867 – 25 августа 1867 года. – 7 арк.
    2. Спр. 19623. Об отобрании приставом 3-го Ичнянского стана Малаховым от писца – гласного Петрункевича бумаг. – 3 января 1879 – 21 февраля 1879 года. – 34 арк.
    Оп. 3.
    3. Спр. 727. О выдаче свидетельства на имение дворянина Ивана Ильича Петрункевича. – 13 декабря 1872 – 28 декабря 1872 года. – 2 арк.
    4. Спр. 736. О выдаче свидетельства на имение жены дворянина Анны Петровны Петрункевич. – 13 декабря 1872 – 13 декабря 1873 гг. – 8 арк.
    Оп. 204 а.
    5. Спр. 571. Об описании и взятии в опекунское управление за просроченный долг имения Анастасии Петрункевич. – 26 октября 1870 – 12 мая 1871 гг. – 20 арк.

    Особистий архів автора

    6. Лист М.А.Шліппенбаха до Н.А.Котельницького від 13 березня 2008 року (м.Сестрорецьк). – 1 арк.
    7. Лист М.А.Шліппенбаха до Н.А.Котельницького від 14 травня 2008 року (м.Сочі). – 1 арк.
    8. Лист М.А.Шліппенбаха до Н.А.Котельницького від 10 вересня 2008 року (м.Сестрорецьк). – 2 арк.
    9. Лист М.А.Шліппенбаха до Н.А.Котельницького від 5 грудня 2008 року (м.Сестрорецьк). – 2 арк.
    10. Лист М.А.Шліппенбаха до Н.А.Котельницького від 25 березня 2009 року (м.Сестрорецьк). – 2 арк.
    11. Лист М.А.Шліппенбаха до Н.А.Котельницького від 19 серпня 2009 року (м. Сочі). – 1 арк.

    Опубліковані документи і матеріали

    12. Доклад Черниговской губернской земской управы Губернскому собранию 1869 года по вопросу о народном образовании. – Чернигов.: Земская типография, 1869. – 162с.
    13. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1868 года. – Чернигов.: Ильинская типография, аренд. губ. зем. управой, 1868. – 140с.
    14. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1870 года. – Чернигов.: Земская типография, 1871. – 76с.
    15. Журналы заседаний чрезвычайного Борзенского уездного земского собрания 1871 года. – Чернигов.: Земская типография, 1872. – 85с.
    16. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1874 года. – Чернигов.: Земская типография, 1875. – 51с.
    17. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1877 года. – Чернигов.: Земская типография, 1878. – 97с.
    18. Журналы заседаний чрезвычайного Борзенского уездного земского собрания 1879 года. – Киев.: Типография Й.П.Керера, 1879. – 24с.
    19. Журналы заседаний Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1869 года // Земский сборник Черниговской губернии. – Чернигов.: Типография губернской земской управы, 1870. – № 1. – 168с.
    20. Журналы заседаний Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1870 года. – Чернигов.: Земская типография, 1870. – 230с.
    21. Журналы заседаний чрезвычайного Черниговского губернского земского собрания // Земский сборник Черниговской губернии. – Чернигов.: Типография губернской земской управы, 1871. – № 6. – 54с.
    22. Журналы заседаний Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1874 года. – Чернигов.: Земская типография, 1875. – 356с.
    23. Журналы заседаний Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1875 года. – Чернигов.: Земская типография, 1875. – 380с.
    24. Журналы Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1876 года, состоявшейся в 1877 году. – Чернигов.: Земская типография, 1877. – 380с.
    25. Журналы Черниговского очередного губернского земского собрания 1877 года, состоявшегося в январе 1878 года // Земский сборник Черниговской губернии. – Чернигов.: Типография губернской земской управы, 1878. – № 1-4. – 602с.
    26. Журналы Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1878 года, состоявшейся в 1879 году. – Чернигов.: Земская типография, 1879. – 509с.
    27. Земский сборник Черниговской губернии. – Чернигов.: Типография губернской земской управы, 1879. – № 1-4. – 720с.
    28. Земский сборник Черниговской губернии. – Чернигов.: Типография губернской земской управы, 1879. – № 5-8. – 390с.
    29. Материалы для оценки земельных угодий, собранные експедиционным способом статистическим отделением при Черниговской губернской земской управе. – К.: Типография и литография М.П.Фрида. – 154с.
    30. Милорадович Г.А. Родословная книга Черниговского дворянства
    / Г.А.Милорадович. – СПб.: С.-П. губернская типография, 1901. – Т.2. – Ч.6. – 316с.
    31. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник / В.Л.Модзалевский. – К.: Типография Г.Л.Фронцевича, 1914. – Т.4. – 858с.
    32. Отчет Борзенской уездной земской управы о состоянии врачебной части в уезде за 1868 год. – Чернигов.: Земская типография, 1869. – 30с.
    33. Отчет о состоянии межевания Черниговской губернии за 1870 год. – Чернигов.: Типография Губернского правления, 1871. – 280с.
    34. Отчет Борзенской уездной земской управы за 1868 год. – К.: Типография И. и А. Давиденко, 1869. – 132с.
    35. Отчет Борзенской уездной земской управы за 1871 год. – Чернигов.: Земская типография, 1872. – 58с.
    36. Отчет Борзенской уездной земской управы за 1873 год. – Чернигов.: Земская типография, 1874. – 192с.
    37. Петрункевич И.И. Из записок общественного деятеля. Воспоминания / Под ред. А.А.Кизеветтера / И.И.Петрункевич – Прага, 1934. – 472с.
    38. Петрункевич И.И. К аграрному вопросу / И.И.Петрункевич. – М.: Типография О.Л.Сомовой, 1905. – 35с.
    39. Петрункевич И.И. Ближайшие задачи земства // Юбилейный земский сборник (1864-1914) / Под ред. Б.Веселоского и З.Френкеля / И.И.Петрункевич. – СПб.:Издательство О.Н.Поповой, 1914. – С.429-436.
    40. Петрункевич И.И. Манифест 19 февраля в провинции (из личных воспоминаний) / И.И.Петрункевич // Речь. – 1911. – 19 февраля – С.5.
    41. Петрункевич И.И. 50-летие ‚‚Положения о земских учреждениях’’ (1864-1914) / И.И.Петрункевич // Речь. – 1914. – 1 января. – С.1.
    42. Петрункевич И.И. Памяти В.А.Гольцева: странички из личных воспоминаний // Памяти В.А.Гольцева: статьи, воспоминания, письма / Под. ред. А.А.Кизеветтера / И.И.Петрункевич. – М.: Издание Н.Н.Клочкова, 1910. – С.98-112.
    43. Петрункевич И.И. Интеллигенция в России и ‚‚Вехи’’ // ‚‚Вехи’’: интеллигенция в России / И.И.Петрункевич. – М.:Политиздат, 1991. – С.210-220.
    44. Петрункевич И.И. Патриотизм народный и казенный / И.И.Петрункевич
    // Рождение нации. Арабески истории. – М.: ДИК, 1996. – Вып.7. – С.545-550.
    45. Постановления Черниговского губернского собрания дворянства за 1875 год. – Чернигов.: Типография Губернского правления, 1875. – 186с.
    46. Постановления Черниговского губернского собрания дворянства за 1878 год. – Чернигов.: Типография Губернского правления, 1878. – 248с.
    47. Приложения к журналам заседаний Черниговского губернского собрания дворянства // Постановления Черниговского губернского собрания дворянства за 1878 год. – Чернигов.: Типография Губернского правления, 1878. – 86с.
    48. Русова С. Мої спомини / С.Русова. – К.: Віта – Україна, 1996. – 208с.
    49. Хижняков В.М. Воспоминания земского деятеля / В.М.Хижняков. – Петроград.:Огни, 1916. – 251с.
    50. Шлиппенбах Н.А. Путешествие во времени далеком и блиском / Н.А.Шлиппенбах. – СПб.: Арден, 2005. – 280с.
    51. Шлиппенбах Н.А. Ветвистый багаж / Н.А.Шлиппенбах // Курортный район. – 2008. – 6 августа. – С.8.
    52. Шлиппенбах Н.А. Потомки Бакунина встречаются в Прямухине / Н.А.Шлиппенбах // Семья и школа. – 2009. – № 1. – С.29.


    II. ЛІТЕРАТУРА

    53. Акименко І.М. Життєвий шлях І.І.Петрункевича у вітчизняній історичній літературі / І.М.Акименко // Людина, суспільство, культура: історія та сучасність. – Чернігів.:РВК ЧДПУ, 1996. – С.70-71.
    54. Белоконский И.П. Земское движение до образования партии Народной свободы / И.П.Белоконский // Былое. – 1907. – №4. – С.231 – 255.
    55. Белоконский И.П. Земство и Конституция / И.П.Белоконский. – М.: Издательство Московского книгоиздательства товарищества ,,Образование’’, 1910. – 184с.
    56. Белоконский И.П. Земское движение / И.П.Белоконский. – М.: Задруга, 1914. – 397с.
    57. Богучарский В.Я. Земский союз конца 70-х – начала 80-х гг. XIX века / В.Я.Богучарский // Юбилейный земский сборник ( 1864-1914 ) / Под ред. Б.Веселовского и З.Френкеля. – СПб.: Издательство О.Н.Поповой, 1914. – С.233-259.
    58. Богучарский В.Я. Из истории политической борьбы в 70-х – 80-х гг. XIX века / В.Я.Богучарский. – М.: Польза, 1912. – 426с.
    59. Бойко О.Д. Історія України (посібник для студентів вищих навчальних закладів) / О.Д. Бойко. – К.: Академія, 1999. – 568с.
    60. Большая советская энциклопедия / [авт. текста А.С.Нархов]. – М.: БСЭ, 1975. – Т.19. – 890с.
    61..Борисенко В.Й. Курс української історії / В.Й.Борисенко. – К.: Либідь, 1998. – 616с.
    62. Бурцев В.Л. Адрес Черниговского земства в 1879 году / В.Л.Бурцев // За сто лет. Сборник по истории политических и общественных движений в России ( 1800-1896 ). – Лондон.: Б.и., 1897. – С.143-147.
    63. Бушак С. Академік В.І.Вернадський та Чернігівщини / С.Бушак // Сіверянський літопис. – 2002. – № 6. – С.84-88.
    64. Ведерников В.В. Конституционный вопрос в русской либеральной публицистике 60-80-х гг. XIX века / В.В.Ведерников, В.А.Китаев, А.В.Луночкин. – М.:ИЧП ,,Издательство Магистр’’, 1997. – 40с.
    65. Вернадский В.И. ‚‚Я верю в силу свободной мысли’’ / В.И.Вернадский // Новы
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины