РЕАЛІЗАЦІЯ МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ПОЛІТИКИ УРЯДУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЩОДО КОЗАЦТВА У XIX ст. : РЕАЛИЗАЦИЯ МЕСТНОЙ ВЛАСТЬЮ ЮЖНОЙ УКРАИНЫ ПОЛИТИКИ ПРАВИТЕЛЬСТВА РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ ПО КАЗАЧЕСТВА В XIX в.

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

На правах рукопису

ХРОМОВ АНАТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 94(477.7):35.075:355.1-058.239"1801/1874"(043.5)

РЕАЛІЗАЦІЯ МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ПОЛІТИКИ УРЯДУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
ЩОДО КОЗАЦТВА У XIX ст.

07.00.01 – історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
Бачинська О.А.,
доктор історичних наук,
професор

Одеса – 2012

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ …….…………………………………............................ 4
ВСТУП.…………………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ…………………………… 10
1.1. Вивчення теми в історичній літературі …………………......…………… 10
1.2. Джерельна база дослідження……………….……………………………… 23
1.3. Методологія та термінологічний апарат…………………………………… 31
1.4. Висновки до першого розділу……………………………………………… 38
РОЗДІЛ 2. ЗАХОДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ВЛАДИ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ДО МІСЦЕВОГО КОЗАЦТВА У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ XIX ст...………..
41
2.1. Зміни в адміністративному устрої Російської імперії. Особливості системи управління Південної України ………………………………..….
41
2.2. Діяльність місцевої адміністрації зі створення та реорганізації козацьких формувань………………………………..………………………
48
2.3. Заходи херсонських військових губернаторів з нейтралізації козацьких елементів Османської імперії…………………………………………...…..
70
2.4. Боротьба чиновництва Південної Бессарабії за утворення козацького війська: діяльність генерал-лейтенанта І.М.Інзова, проект штабс-капітана Г.І.Шостака……………………………………………….……..….

79
2.5. Висновки до другого розділу…….…………………………………………. 88

Розділ 3. ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ З РОЗВ’ЯЗАННЯ КОЗАЦЬКОГО ПИТАННЯ В ДРУГІЙ ЧВЕРТІ XIX ст …………………………………………..

90
3.1. Новоросійський і бессарабський генерал-губернатор М.С.Воронцов та козацьке питання ………………………………………………………...….
90
3.2. Ізмаїльський градоначальник С.А.Тучков та південноукраїнське козацтво………………………………..……………………………………..
115
3.3. Чиновництво у процесі інтеграції козацтва у соціальну структуру Південної України …………………………………………...………………
124
3.4. Висновки до третього розділу………………………………………………. 132

Розділ 4. КОЗАЦТВО У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КЕРІВНИЦТВОМ НОВОРОСІЙСЬКОГО І БЕССАРАБСЬКОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАРСТВА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У 1844-1868 рр ……

134
4.1. Розв’язання питань внутрішньої служби та участь козацьких військ Південної України у Східній (Кримській) війні ………………….…...….
135
4.2. Діяльність новоросійського і бессарабського генерал-губернатора О.Г.Строганова щодо іррегулярних військових формувань.……………..
150
3.3. Роль генерал-губернатора П.Є.Коцебу з ліквідації козацьких військ Південної України та адаптації козаків до нових умов життя …………...
165
4.4. Висновки до четвертого розділу………………….………………………. 174
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………. 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………... 183

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ДАМО – Державний архів Миколаївської області
ДАОО – Державний архів Одеської області
ДАХО – Державний архів Херсонської області
ЗООИД – Записки Одесского общества истории и древностей
КУІА – Комунальна установа «Ізмаїльський архів»
НАРМ – Національний архів Республіки Молдова
ПСЗРИ – Полное собрание законов Российской империи
РДВІА – Російський державний військово-історичний архів
УIЖ – Український історичний журнал
ЦДІАУК – Центральний державний історичний архів України у м. Київ

ВСТУП

Серед актуальних проблем української історичної науки важливе місце посідає розробка історії козацтва. В ХІХ ст. для Південної України вона базується, здебільшого, на вивчені історії козацьких формувань. Після ліквідації в кінці XVIII ст. Запорозької Січі, козацьких формувань Південної України та переселення Чорноморського козацького війська на Кубань одним з важливих завдань уряду Російської імперії було «вписати козацькі елементи» до соціальної структури, яка існувала в державі. Одночасно, в контексті постійної загрози війни з боку Османської імперії, необхідним стало розв’язання питання ліквідації задунайського козацтва й вирішення подальшої його долі. Зазначені моменти визначили козацьке питання, вирішення якого довелось реалізовувати місцевій владі Новоросійського та Бессарабського генерал-губернаторства.
У новітніх наукових дослідженнях активно вивчаються різні аспекти діяльності генерал-губернаторів, губернаторів, градоначальників інших чиновників Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства, присвячені наукові праці й окремим козацьким формуванням Південної України. У той самий час на сьогодні не існує комплексного дослідження, яке враховувало б одночасно ставлення урядовців, заходи місцевої влади по відношенню до козацтва Південної України протягом ХІХ ст. Визначення загальних тенденцій та особливостей взаємин місцевої влади та козацького елементу південноукраїнських територій активізує історично-краєзнавчі пошуки, надає можливість врахувати особливості соціально-економічного розвитку регіону не лише у ХІХ ст., але й на сучасному етапі, враховує зростаючу роль створених у найновітніший час козацьких організацій України.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного, актуальність обраної теми полягає у недостатньому її висвітленні і необхідності осмислення ролі місцевого керівництва Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства у вирішенні козацького питання в XIX ст., а також у врахуванні історичного досвіду в проведенні виваженої політики на фоні зростання такого явища, як неокозацтво.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми, яку розробляє колектив кафедри історії України історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова «Українське Причорномор’я в історичному і історіографічному контекстах» (державний реєстраційний № 0111U008029).
Мета роботи передбачає визначення етапів, напрямів, загальних тенденцій та особливостей заходів керівництва Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства з реалізації планів російського уряду щодо козацтва регіону.
Досягнення мети втілюється через розв'язання наступних завдань:
- розкрити основні напрями вивчення проблеми в історіографії та визначити джерельну базу дослідження;
- дослідити особливості системи управління краєм та визначити рамки компетенції місцевого керівництва у вирішенні козацького питання;
- визначити напрями, періоди, загальні тенденції козацької політики центрального російського уряду та особливості реалізації цієї політики місцевою адміністрацією;
- висвітлити та проаналізувати діяльність високопосадовців генерал-губернаторства: градоначальників, військових та цивільних губернаторів, поліцмейстерів, які активно впливали на долю південноукраїнського козацтва;
- визначити інформативну, мотиваційну роль місцевого керівництва у політиці щодо козацтва, яку впроваджував центральний уряд Російської імперії;
- проаналізувати роль рядового чиновництва у розв’язанні козацького питання.
Об'єктом дослідження є цивільні та військові керівники Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства.
Предметом дослідження є процес реалізації місцевою адміністрацією політики уряду Російської імперії щодо південноукраїнського козацтва.
Територіальні межі дослідження визначені Новоросійським і Бессарабським генерал-губернаторством у межах сучасних кордонів України, а саме: територіями сучасних Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, Автономної Республіки Крим, частинами Дніпропетровської, Кіровоградської областей. В окремих випадках територіальні рамки дослідження розширюються внаслідок перебування козацьких частин за межами південноукраїнських територій під час військових дій та існування задунайського та некрасовського козацтва на правому березі Дунаю.
Хронологічні рамки дослідження визначені початком XIX ст. – 60-70-ми рр. XIX ст. Нижня хронологічна межа обумовлена зміною стратегічних планів російського уряду щодо козацтва та впровадження реформ у адміністративно-територіальному поділі Південної України на початку ХІХ ст., що пов’язано в тому числі й з приходом до влади імператора Олександра І. Так, у 1802 р. ліквідовувалась Новоросійська губернія та утворювались Катеринославська, Таврійська та Миколаївська (з 1803 р. перейменована в Херсонську) губернії, об’єднані в Новоросійське та Бессарабське (з 1828 р.) генерал-губернаторство. Верхня хронологічна межа визначена ліквідацією – в 1868 р. Новоросійського (Дунайського) козацького війська – останнього на території сучасної Південної України та самого генерал-губернаторства в 1874 р.
Наукова новизна визначається тим, що у дисертації пропонується новий концептуальний підхід шляхом виокремлення козацького питання з інших напрямів діяльності чиновництва Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства. Таким чином продовжено історичні дослідження ролі чиновників у питаннях соціального розвитку регіону, вперше проаналізовані їхні заходи щодо «вписування козацтва» в структуру населення краю. Одночасно з’ясована роль козацьких формувань та поселень у освоєнні Південної України у взаємодії з іншими представниками етнічних і соціальних груп.
В основу дисертації покладена значна кількість нових архівних матеріалів, що уводяться в наукових обіг вперше. На їх основі зроблено спробу комплексної розробки проблеми реалізації місцевої владою Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства політики російського уряду щодо козацтва на фоні політичних і соціально-економічних перетворень ХІХ ст., чим заповнено прогалину у вітчизняній історіографії.
У результаті дослідження з’ясовано відношення до «козацького питання» провідних постатей у керівництві краєм у XIX ст., визначені основні заходи керівництва щодо створення та ліквідації козацьких формувань, висвітлено політику щодо різних груп козацтва в губернаторстві. З’ясовані діючі особи, фактори, функції та наслідки взаємовідносин козацтва та місцевого керівництва, етапи діалогу, фактори, які стали провідними на кожному з цих етапів, визначені шляхи співпраці та методи боротьби місцевого козацтва за власні права.
Вперше виокремлено та системно досліджено заходи щодо місцевого козацтва на фоні управлінської діяльності генерал-губернаторів та інших керівників. У дослідженні, відкрито невідомі факти з історії козацьких військ і органів влади Південної України XIX ст. Вперше з’ясовано особу, походження та інші факти з біографії Г.І.Шостака – автора проекту 1812 р. Дунайського козацького війська. За архівними документами визначено причини, які завадили реалізації цього проекту.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони є основою для подальших наукових розробок, які пов’язані з історією козацьких та інших іррегулярних формувань Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства, історією місцевої влади Південної України у XIX ст. взагалі й окремих осіб керівництва: генерал-губернаторів, цивільних і військових губернаторів, градоначальників, поліцмейстерів і т. ін.; можуть бути використані в узагальнюючих працях і при укладанні загальних курсів з історії Південної України, військової історії, краєзнавства у вищих і середніх навчальних закладах та при підготовці спецкурсів за відповідною проблематикою.
Апробація результатів дослідження була реалізована через використання основних положень наукового дослідження у доповідях на: Міжнародній науковій конференції «Суворовські читання» (Ізмаїл, 2010 р.); IV Всеукраїнській конференції молодих вчених «Україна в умовах світової кризи: шляхи вирішення проблем» (Одеса, 2009 р.); Всеукраїнських наукових військово-історичних конференціях «Воєнна історія Наддніпрянщини та Донщини» (Дніпропетровськ, 2011 р.) та «Воєнна історія Північного Причорномор’я та Таврії» (Севастополь, 2011 р.); науково-практичній конференції «Історія запорозького козацтва: в пам’ятках та музейній практиці» (Запоріжжя, 2010 р.).
Публікації. Теоретичні узагальнення і результати дослідження знайшли своє відображення у 8 наукових статтях, із них 5 опубліковано у фахових виданнях (обсягом 2,2 др. арк.), а також у матеріалах конференцій, публікаціях джерел за темою дисертації (обсягом 1,2 др. арк.).
Структура роботи визначена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (176 сторінок основного тексту), списку використанних джерел (304 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження реалізації місцевою адміністрацією Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства у XIX cт. політики уряду щодо козацтва на півдні України сформульовані основні положення дисертації.
1. Незважаючи на відображення в історичній літературі окремих аспектів, присвячених історії козацьких формувань Південної України у XVIII – XIX ст., та, меншою мірою, життю та діяльності керівників краю, питання діяльності керівників та рядових чиновників Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства по реалізації козацької політики російського уряду мали фрагментарний характер і не стали предметом спеціального наукового дослідження.
2. Джерельна база дослідження розпорошена, наявні джерела характеризуються великим різноманіттям і розрізненістю як змісту, так і форми. Основними комплексами документів є матеріали, які зберігаються в архівосховищах Одеси, Ізмаїла, Києва, Херсона, Кишинева та Миколаєва. Опубліковані джерела з цієї проблематики, здебільшого, стосуються загальних питань історії козацтва XIX ст. та адміністративного устрою Російської імперії. Одночасно з архівними й опублікованими документальними матеріалами суттєве значення для вивчення поставленої теми мають щоденники, листування, записи та спогади свідків тогочасних подій, особливо з числа місцевого керівництва Південної України. Наявна джерельна база дозволила висвітлити поставлені мету та завдання.
3. У першій чверті XIX ст. система управління Новоросійського краю та Бессарабії досягла майже завершеного вигляду. Ця система потім суттєво не змінювалась до реформ 60-70-х рр. XIX ст. Створена за загальноімперськими принципами, але отримала важливі особливості, місцева південноукраїнська адміністрація повинна була вирішувати низку проблем, однією з яких було козацьке питання. Вирішальною у долі козацького населення Південної України була діяльність генерал-губернаторів, військових та цивільних губернаторів, градоначальників, головного опікуна колоністів півдня Росії, поліцмейстерів, губернських предводителів дворянства та інших.
4. Визначено етапи в процесі реалізації місцевою владою політики російського уряду щодо козацтва, виявлені особливості кожного з них:
- початок XIX ст. – 1823 р. На цьому етапі керівники регіону І.І.Міхельсон та А.Г.Розенберг, як правило, обмежувалися функціями нагляду по втіленню в життя козацької політики російського уряду. Херсонський військовий губернатор і одеський градоначальник А.Е.Рішельє започаткував нову традицію, коли керівники ставали головними ініціаторами розробки, втілення або активної підтримки різноманітних проектів, які стосувалися місцевого козацтва. Зокрема, він розробив плани щодо утворення іррегулярних формувань (Кримсько-татарського, Усть-Дунайського Буджацького, Бузького), займався постійним збором інформації щодо становища південноукраїнського козацтва. В той самий час невдалі призначення на управлінські посади в козацьких формуваннях викликали незадоволення серед рядового козацтва, порушення дисципліни, втечі тощо. Новоросійський генерал-губернатор О.Ф.Ланжерон вважав доцільним найбільше використовувати бойовий потенціал козацтва і саме цей фактор суттєво вплинув на подальшу долю кожного окремого іррегулярного формування. Граф О.Ф.Ланжерон не був схильний до ініціатив у проведенні нової політики щодо козацтва регіону і найчастіше діяв за дорученнями згори. Це було головними причинами для ліквідації в Новоросійському краї за часів О.Ф.Ланжерона Бузького козацького війська й Одеського грецького батальйону.
Однією з особливостей даного етапу було те, що одним із найголовніших завдань для місцевої адміністрації та центрального уряду стала ліквідація Задунайської Січі та повернення в Російську імперію задунайських запорозьких і некрасовських козаків. У першій чверті XIX ст. заходи А.Е.Рішельє, І.І.Міхельсона, О.Ф.Ланжерона та інших чиновників мали за мету розколоти і залучити на свій бік козацьке населення Буджаку та Подунав`я. Однак, не зважаючи на локальні успіхи, остаточно розв’язати питання ліквідації Задунайської Січі не вдалось. Центральне і місцеве керівництво усвідомили необхідність кропіткої розвідувальної, агітаційної та координаційної роботи для досягнення в майбутньому потрібного результату.
Діяльність місцевого чиновництва щодо козацтва опосередковано відповідала змінам етапів політики уряду Російської імперії та ініціатив місцевих керівників. Яскравим підтвердженням тому є невдалі спроби голови Комітету опікунства про колоністів Південної Росії, генерал-лейтенанта І.М.Інзова перетворити козацтво Південної Бессарабії у мирних землеробів на кшталт іноземних колоністів, а також діяльність головного підрядника російських військових шпиталів, штабс-капітана Г.І.Шостака та його не реалізований проект Дунайського козацького війська 1812 р.
- 1823-1844 рр. Новоросійський і бессарабський генерал-губернатор М.С.Воронцов наповнив новим змістом політику Росії щодо козацтва на півдні України. Саме за часів його керівництва краєм імперія досягла значного прогресу у справі повернення задунайських запорожців у свої кордони. За активної позиції М.С.Воронцова і його заступників новоутворені південноукраїнські козацькі формування – Дунайське й Азовське війська пройшли етапи становлення. Коріння прокозацьких симпатій М.С.Воронцова пояснюються бажанням зняти соціальне напруження у середовищі козацтва та різних покозачених груп населення Новоросійського краю.
Діяльність ізмаїльського градоначальника С.О.Тучкова реалізувала стратегічні зовнішньополітичні плани російського уряду по ліквідації Задунайської Січі у 1828 р. Зважені та продумані дії, мережа інформаторів та агентів, щире співчуття козацтву забезпечили йому широку підтримку та авторитет серед більшості груп козацького населення Придунайського краю. Все це було використане С.О.Тучковим у впровадженні політики залучення задунайського козацтва на бік Російської імперії. Значна частина некрасовських козаків теж вийшла з турецького підданства, хоча їх вихід з-за Дунаю не був пов’язаний зі створенням на основі переселенців козацького формування.
Чиновники Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства у другій чверті XIX ст. стикались з різними питаннями, пов’язаними з козацтвом. Більшість питань не входили у сферу їх компетенції і роль чиновників полягала у своєчасному та об’єктивному інформуванні керівництва краю. Але стратегічні плани уряду щодо органічного входження козацтва у соціальну структуру губерній без їх діяльності не були б реалізовані.
Особливість другого етапу полягає у тому, що в цей час місцева влада мала найбільший вплив на долю південноукраїнського козацтва. Ініціативою по вирішенню головних проблем козацького питання володів генерал-губернатор М.С.Воронцов, який підбирав вдалих виконавців для вирішення конкретних завдань. Так на посаду наказного отамана Дунайського війська генерал-губернатор призначав перевірених чиновників (С.Т. Василевський, О.А.Шостак.), які вдало себе зарекомендували на посадах одеського поліцмейстера, чиновника з особливих доручень.
- 1844-1868 рр. П.І.Федоров та М.М.Анненков – заступники М.С.Воронцова на посаді новоросійського і бессарабського генерал-губернатора управляли іррегулярними військовими формуваннями Південної України та розв’язували поточні питання козацької служби у передвоєнні роки та під час Східної війни 1853-1856 рр. Передвоєнні 1844-1853 рр. відзначилися завершенням інкорпорації південноукраїнського козацтва в систему іррегулярних військ імперії. Східна війна 1853-1856 рр. підтвердила військове та економічне відставання Російської імперії, змусила керівництво задуматися над реформами в козацьких військах. Водночас війна проілюструвала відданість та героїзм південноукраїнського козацтва.
Новоросійський і бессарабський генерал-губернатор О.Г.Строганов, займаючи до свого призначення високі посади в Російській імперії, розумів недовготривалість існування на півдні України іррегулярних формувань. Рішення генерал-губернатора були спрямовані на поліпшення становища козацьких військ шляхом підняття дисципліни, культури та незначних економічних поступок. Кардинальні реформи в іррегулярних формуваннях краю в цей час могли бути проведені лише за ініціативи уряду. Позиція генерал-губернатора О.Г.Строганова в цій сфері полягала у впровадженні на місці політики уряду, а особистий внесок полягав у локалізації та ліквідації лише проявів хронічних проблем в цих іррегулярних військах.
Новоросійський і бессарабський генерал-губернатор П.Є.Коцебу був адміністратором зовсім іншого плану і відрізнявся від своїх попередників. Він став керівником краю, який вже мало відрізнявся від інших регіонів Російської імперії, і за дорученням уряду прискорив процес остаточної інкорпорації Південної України. Саме за часів його перебування на керівних посадах були ліквідовані останні козацькі формування регіону. П.Є.Коцебу в цілому підтримував рішення уряду щодо припинення існування козацьких військ. Його головними досягненнями були – зваженість рішень і продумана агітація, в результаті чого припинення існування козацтва в генерал-губернаторстві відбулось без соціальних виступів.
Особливість даного етапу була в тому, що уряд Російської імперії остаточно взяв на себе ініціативу по розв’язанню козацького питання в Південній Україні. Місцевій владі відводиться роль виконавця рішень центру.
Таким чином, взаємини козацтва та місцевої влади на півдні України в XIX ст. складали одне з найголовніших питань розвитку регіону. Етапи реалізації місцевою владою козацької політики уряду залежали від персональних змін у складі керівництва Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства. Головне завдання по органічному входу південноукраїнського козацтва в соціальну структуру губерній було вирішене. Пізніше, за рішенням уряду, до 70-х рр. XIX ст. козацтво, як особлива соціальна верства населення зникає у Новоросійському і Бессарабському генерал-губернаторстві, а невдовзі, у 1874 р. уряд Російської імперії ліквідував і саму посаду генерал-губернатора в Новоросійському краї.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. ДЖЕРЕЛА
I.1. Опубліковані документи

1. Бачинська О.А. Прапори козацьких військ Південної України у фондах Державного архіву Одеської області: [документ] / [упоряд. та комент. О.А.Бачинська, Л.Г.Білоусова] // Чорноморська минувщина. – Одеса : Фенікс, 2008. – Вип.3. – С.164-171.
2. Бачинська О.А. Розповіді задунайських козаків з селищ Катирлезу та Сеймен, як джерело з історії козацтва на півдні України : [документи] / [комент. О.А.Бачинська] // Заповідна Хортиця: матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. [«Історія запорозького козацтва в пам'ятках та музейній практиці»]. – Спеціальний випуск. – Запоріжжя : Хортиця, 2010. – С.20-23.
3. Бойко А.М. Матеріали до історії Азовського козачого війська: [документи] / [упоряд. А.М.Бойко, Л.М.Маленко]. – Запоріжжя : РА «Тандем-У», 1995. – 220с.
4. Гросул Г. Документы об участие волонтеров Дунайских княжеств и Балканского полуострова в Русско-турецкой войне 1806-1812 гг.: [документи] / [упоряд. Г.Гросул, Р.Даниленко]. // Труды Центрального государственного Архива Молдавской Советской Социалистической Республики. – Кишинев, 1962. – Т.1. – С.120-134.
5. История Молдавии: [документи]. – Кишинев : Из-во ЦККП Молдавии, 1969. – Т.3: Положение крестьян и крестьянское движение в Бессарабии (1812-1861 гг.): сб. док. – Ч.2. / [сост.: Анцупов И.А. и др.] – 691 с.
6. Статистическое описание Бессарабии собственно так называемой или Буджака с приложением генерального плана сего края, составленное при гражданской съемке Бессарабии производившейся по Высочайшему повелению в 1828 году: [документ]. – Аккерман : Тип. И.М.Гринштейна, 1899. – 523 с.
7. Український народ у Вітчизняній війні 1812 р.: [документи]: зб. док. / [упоряд.: В.І.Стрельський, Г.Ю.Гербільський]. – К. : Укрполітвидав, 1948. – 147 с.
8. Хромов А.В. Проект створення Дунайського козацького війська 1812 р. та ставлення до козацтва місцевого керівництва Бессарабії: [документ] / [комент. А.В.Хромов] // Чорноморська минувшина. Записки Відділу історії козацтва на півдні України Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України : зб. наук. пр. – Одеса : Фенікс, 2008. – Вип.3. – С.159-163.

Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ)
Зібрання 1

9. Об исключении всего округа поселения Бугского войска из Губернского, и поступлении оного в непосредственное военное управление // ПСЗРИ. Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 34: 1817 г. – Документ № 26800. – С. 219.
10. Об учреждении из Крымских татар Симферопольского, Перекопского, Евпаторийского и Феодосийского полков // ПСЗРИ. Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 30: 1808-1809 гг. – Документ № 22772. – С. 31-34.
11. О главном управлении колонистов южного края России // ПСЗРИ. Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 35: 1818 г. – Документ № 27312. – С. 154-159.
12. О именовании войска формируемого из Задунайских Запорожцев, Усть-Дунайским // ПСЗРИ. Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 29: 1806-1807 гг. – Документ № 22465. – С. 1024.
13. О обращение Крымских Конно-Татарских полков в первобытное состояние // ПСЗРИ. Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 34: 1817 г. – Документ № 26836. – С. 262-263.
14. О переводе Губернского управления из Николаева в Херсон и о переименовании Николаевской губернии Херсонской // ПСЗРИ. Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 27: 1802-1803 гг. – Документ № 20760. – С. 603.
15. О предполагаемых средствах к поправлению состояния Новороссийских иностранных поселенцев, и об учреждении под ведомством Экспедиции Государственного Хозяйства, Конторы Опекунства Новороссийских иностранных поселенцев // ПСЗРИ. Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 26: 1800-1801 гг. – Документ № 19372. – С. 115-120.
16. О разделении Новороссийской губернии на три губернии: на Николаевскую, Екатеринославскую и Таврическую, и обустройстве там судебных мест // ПСЗРИ: Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 27: 1802-1803 гг. – Документ № 20449. – С. 288-291.
17. О штатном положении для вновь составляемых из Ногайцев двух полков // ПСЗРИ: Собр. 1. – СПб., 1830. – Т. 27: 1802-1803 гг. – Документ № 20445. – С. 269.
Зібрання 2

18. Высочайше утвержденное Положение об упразднении Азовского казачьего войска от 11 октября 1865 г. // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1867. – Т. 40, отд.2: 1865 г. – Документ № 42546. – С. 24-28.
19. Высочайше утвержденное Положение о Дунайском казачьем войске // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1845. – Т. 19: 1844 г. – Документ № 18526. – С. 847-868.
20. Высочайше утвержденное Положение о водворении Запорожских Казаков в Новороссийском крае // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1833. – Т. 7: 1832 г. – Документ № 5395. – С. 336-338.
21. Высочайше утвержденное Положение о заселении предгорий западной части Кавказского хребта кубанскими казаками и другими переселенцами из России от 10 мая 1862 г. // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1865. – Т. 37, отд.1: 1862 г. – Документ № 38256. – С. 406-424.
22. Высочайше утвержденный проект Положения о Легионе Императора Николая I // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1856. – Т. 30, отд.1: 1855 г. – Документ № 29982. – С. 749-754.
23. Высочайше утвержденный штат Крымского эскадрона // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1876. – Т. 49, отд.3: 1874 г. – Документ № 53634. – С. 175-177.
24. Об увольнении от службы, без прошений, порочных офицеров Новороссийского казачьего войска // ПСЗРИ: Собр. 2. – СПб., 1861. – Т. 34, отд.1: 1859 г. – Документ № 34288. – С. 227.
25. О водворении Запорожских казаков и других заграничных выходцев в Бессарабской области // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1830. – Т.2: 1827 г. – Документ № 913. – С. 190-192.
26. О… именной указ о преобразовании Крымкого эскадрона в дивизион // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1877. – Т. 50, отд.3: 1875 г. – Документ № 54927.– С.296-297.
27. О именовании Дунайских казачьих полков Новороссийскими // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1857. – Т. 31, отд.1: 1856 г. – Документ № 30711. – С. 564.
28. О именовании «Николаевкою-Новороссийскою» купленного у помещика Зиро для Новороссийского казачьего войска местечка Байрамчу // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1857. – Т. 31, отд.1: 1856 г. – Документ № 31262. – С. 1064.
29. О именовании сформированого из Татар эскадрона Лейб-Гвардии Крымско-Татарским: Именной, объявленный в приказ Начальника Главного штаба от 20 июля 1827 г. // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1830. – Т. 2: 1827 г. – Документ № 1258. – С. 627.
30. О наделении Дунайского казачьего войска землей и о присоединении к оному разных селений // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1830. – Т. 11: 1836 г. – Документ № 9459. – С. 865-866.
31. О невозращении в крепостное состояние людей, кои окажутся между возратившимися в подданство России запорожцами, и об исключении из ревизии тех из них, кои поступят в казачье войско // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1830. – Т. 4: 1829 г. – Документ № 2736.– С. 161.
32. О не исключении из переписи тех из запорожцев и волонтеров, коих братья или сыновья поступили в полки без особого разрешения высшей власти. // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1830. – Т. 4: 1829 г. – Документ № 2859. – С. 303.
33. О отправлении из Дунайского казачьего войска на Кавказ для участвования в делах против Горцев // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1843. – Т. 17, отд.1: 1842 г. – Документ № 15571. – С. 339.
34. О переводе Войскового управления Новороссийского казачьего войска из города Аккермана в станицу Николаевку-Новороссийскую // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1861. – Т. 34, отд.1: 1859 г. – Документ № 34535. – С. 494.
35. О присоединении к Азовскому Казачьему войску селения Новоспасского // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1834. – Т. 8: 1833 г. – Документ № 5901. – С. 336-338.
36. О пожаловании знамени Дунайским казачьим войска № 1 и № 2 полкам // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1856. – Т. 30, отд.1: 1855 г. – Документ № 29679. – С. 607.
37. О пожаловании чинам Азовского и Дунайского казачьих войск прав и преимуществ чинам армии предоставленных // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1857. – Т. 31, отд.1: 1856 г. – Документ № 30192. – С. 92.
38. О приеме волонтеров в Дунайское казачье войско // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1856. – Т. 30, отд.1: 1855 г. – Документ № 29360. – С. 381.
39. О производстве порционных денег казакам Дунайского казачьего войска // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1839. – Т. 13: 1838 г. – Документ № 11522. – С. 113.
40. О сроках службы нижних чинов, зачисленных в состав Новороссийского казачьего войска // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1858. – Т. 32, отд.1: 1857 г. – Документ № 31661. – С. 259-260.
41. Положение об упразднении Новороссийского казачьего войска от 3 декабря 1868. // ПСЗРИ. Собр. 2. – СПб., 1873. – Т. 43, отд.2: 1868 г. – Документ № 46506. – С. 24-28.

I.2. Архівні матеріали

Держаний архів Миколаївської області
42. Ф. 230. Канцелярія Миколаївського та Севастопольського військового губернатора. 1805-1901 рр.
оп. 1.
Од. зб. 331. «Переписка канцелярии Главного командира Черноморского флота и портов и Севастопольской городской полиции с канцелярией военного губернатора о выяснении, имеют ли право отставные нижние чины Балаклавского греческого батальона селится в г.Севастополе или его округе», 9 арк.
Державний архів Одеської області
43. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 140.
Од. зб. 68 за 1868 р. «Об увольнении Генерал-губернатора Коцебу в заграничный отпуск и о поручении исправлять должности его Генерал-лейтенанту Бутурлину», 64 арк.
44. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 140.
Од. зб. 90 за 1865 р. «О назначении сотни казаков для исполнения службы при Херсонском Полицейском Управлении», 8 арк.
45. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 173.
Од. зб. 41 за 1855 р. «Дело с сведениями собранными Новороссийским и Бессарабским Генерал-губернатором при поездке в октябре 1855 г. в Николаев для представления Государю Императору»., 126 арк.
46. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора). 1796-1874 рр.
оп. 173.
Од. зб. 47 за 1856 р. «Дело с копиями всеподданнейших рапортов Государю Императору Новороссийского и Бессарабского Генерал-губернатора, Генерал-адъютанта графа Строганова», 23 арк.
47. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 190.
Од. зб. 48 за 1826 р. «О назначении Тайного Советника Графа Палена Одесским градоначальником и поручении ему в отъездах Новороссийского генерал-губернатора исправлять должность его», 33 арк.
48. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 190.
Од. зб. 48 за 1829 р. – Ч.2. «О некрасовцах, запорожцах и других лицах, перешедших из турецких владений», 18 арк.
49. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 190.
Од. зб. 138 за 1824 р. «О перешедших из турецких владений нерасовцах и запорожцах», 394 арк.
50. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 192.
Од. зб. 71 за 1840 р. «Об увольнении коллежского асессора Василия Шостака от службы с награждением следующим чином», 12 арк.
51. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 193.
Од. зб. 25 за 1854 р. «О увольнении генерала от инфантерии Федорова в отпуск по болезни и назначении к исправлению его должности Генерал-адъютанта Анненкова», 45 арк.
52. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 197.
Од. зб. 102. «О порядке сношений Начальников губерний с Генерал-Губернатором», 6 арк.
53. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 200.
Од. зб. 30 за 1835 р. «Об отправлении Колежского ассессора Скальковского для собрания сведений и документов, относящихся к истории и статистике Новороссийского края», 228 арк.
54. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 200.
Од. зб. 32 за 1832 р. «О сдаче должности Новороссийского и Бессарабского Генерал-Губернатора, Графом Паленым, Графу Воронцову», 5 арк.
55. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 2 за 1831 р. «О поселении в Аккерманском цинуте 20 человек задунайских запорожцев в с. Акмангит», 35 арк.
56. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора). 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 3 за 1816 р. «О прибытии в Бессарабскую область Уполномоченного Наместника генерал-лейтенанта Бахметьева…», 164 арк.
57. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 5 за 1824 р. «О прибытии в Бессарабскую область Уполномоченного Наместника генерал-лейтенанта Бахметьева…», 16 арк.
58. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 7 за 1828 р. «О запорожцах, вышедших к нам из-за Дуная с Кошевым и другими чинами с изьявлением покорности российскому престолу», 241 арк.
59. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 8 за 1831 р. «О формировании двух полков из Усть-дунайских буджакских и Черноморских казаков», 188 арк.
60. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 9 за 1828 р. «О приходящих в российские владения из заграницы выходцах», 542 арк.
61. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 12 за 1816 р. «Дело о переселяющихся из заграницы на жительство в Бессарабию разного звания людях», 401 арк.
62. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 14 за 1823 р. «Дело о сдаче Генерал-Лейтенантом Инзовым должности Новороссийского Генерал-губернатора и Полномочного наместника Бессарабской области Графу Воронцову», 67 арк.
63. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 15 за 1817 р. «О турецких запорожцах, изъявивших желание перейти из владений Оттоманской Порты и водворится в Бессарабской области», 244 арк.
64. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 20 за 1834 р. «Указ правительствующего сената о назначении Федорова Бессарабским гражданским губернатором и переписка по этому», 36 арк.
65. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 214.
Од. зб. 22 за 1824 р. «О поселении в Бессарабию волонтеров бывших при российских войсках в последнюю турецкую кампанию», 329 арк.
66. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 215.
Од. зб. 35 за 1856 р. «Об устройстве новой границы в Бессарабии.1856 г.», 260 арк.
67. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 218.
Од. зб. 1 за 1807 р. «О формировании волонтерских полков в 1807 г.», 312 арк.
68. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 218.
Од. зб. 1 за 1812 р. «О укомплектовании татарских полков», 136 арк.
69. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 218.
Од. зб. 3 за 1837-1839 рр. «О назначении из Дунайского и Азовского казачьих войск молодых казаков для обучения фельдшерской науке», 16 арк.
70. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 218.
Од. зб. 4 за 1837-1842 рр. «По прошению жителей четырех аянств о переселении из турецкого владения и о принятии их в подданство России с причислением в состав Азовского казачьего войска», 451 арк.
71. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 218.
Од. зб. 8 за 1807 р. «Дело о Бугском казачьем войске», 354 арк.
72. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 218.
Од. зб. 9 за 1828 р. «О прошении переселившихся в Бессарабскую область дунайских, буджацких и черноморских казаков выступить против турок», 216 арк.
73. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 218.
Од. зб. 9 за 1831 р. «О Балаклавском пехотном греческом батальоне по разным предметам», 230 арк.
74. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 218.
Од. зб. 13 за 1815 р. «О назначении Генерала от инфантерии Графа Ланжерона в должность Херсонского военного губернатора», 3 арк.
75. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 219.
Од. зб. 2 за 1816 р. «По Высочайшему повелению о введении устройства в Крымских полках по примеру прочих войск иррегулярных», 30 арк.
76. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 219.
Од. зб. 12 за 1805 р. «О назначении на место Херсонского военного губернатора Розенберга – Дюка Де Ришелье», 56 арк.
77. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 220.
Од. зб. 4 за 1822 р. «Об увольнении Новороссийского Генерал-губернатора Графа Ланжерона заграницу и о поручении управления Новороссийскими губерниями Генерал-лейтенанту Инзову., 42 арк.
78. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 220.
Од. зб. 5 за 1812 р. «О пятистах казаках изготовленных на службу от стороны Бугского войска», 5арк.
79. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 220.
Од. зб. 6 за 1823 р. «О вступлении Генерал-Адьютанта Графа Воронцова в должность Новороссийского Генерал-губернатора и Полномочного наместника Бессарабской области», 4 арк.
80. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 221.
Од. зб. 4 за 1803 р. «По рапорту Екатеринославского губернатора Миклашевского о разграничении земель мужду губернией и Войском Донским», 31 арк.
81. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 248
Од. зб. 1606. «Высочайшие рескрипты и указы за 1802 год», 197 арк.
82. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 248.
Од. зб. 1608. «Указы государя Императора Александра I», 269 арк.
83. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 249.
Од. зб. 767 за 1830 р. «Формулярный список графа Ланжерона», 27 арк.
84. Ф. 1. Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. 1796-1874 рр.
оп. 249.
Од. зб. 771 за 1838 р. «Формулярный список генерал-губернатора Федорова Павла Ивановича», 12 арк.
85. Ф. 2. Канцелярія Одеського градоначальника Міністерства внутрішніх справ. 1803-1919 рр.
оп. 1.
Од. зб. 10а. «Дело по письму Аккерманского паши о возвращении вещей похищенных у аккерманского жителя Афуза Измаила бежавшими с турецкой на российскую сторону запорожцами за 1807 г.», 16 арк.
86. Ф. 2. Канцелярія Одеського градоначальника Міністерства внутрішніх справ. 1803-1919 рр.
оп. 5.
Од. зб. 14. «О вступлении в управление Новороссийскими губерниями и Бессарабской областью Графа Михаила Семеновича Воронцова. 1823 г.», 8 арк.
87. Ф. 3. Головний статистичний комітет Новоросійського краю. 1843-1874 рр.
оп. 1.
Од. зб. 55. «О Новороссийском казачьем войске с 1828 по 1858 гг.», 41арк.
88. Ф. 4. Одеська міська дума. 1796-1920 рр.
оп. 2.
Од. зб. 459. «По отношению одесской градской полиции о причислении в одесские мещане запорожцев», 112 арк.
89. Ф. 4. Одеська міська дума. 1796-1920 рр.
оп. 7.
Од. зб. 129. «По людям поступившим в сословие Дунайского казачьего войска из разных мест Херсонской губернии кои подлежат исключению из ревизии», 222 арк.
90. Ф. 6. Опікунський комітет про іноземних поселенців Південного краю Росії. 1800-1877 рр.
оп. 1.
Од. зб. 1792. «…О девяти человеках запорожских казаках перешедших из-за Дуная и пожелавших водвориться в колонии Болград», 28 арк.
91. Ф. 6. Опікунський комітет про іноземних поселенців Південного краю Росії. 1800-1877 рр.
оп. 1.
Од. зб. 2418. «О запорожцах, проживающих в колонии Новопоровской»., 37 арк.
92. Ф. 6. Опікунський комітет про іноземних поселенців Південного краю Росії. 1800-1877 рр.
оп. 1.
Од. зб. 2954. «Об освобождении перешедших из Бабадагской области в Россию некрасовцов на 20 лет от платежа казенных податей и рекрутских повинностей», 2 арк.
93. Ф. 37. Херсонська духовна консисторія. 1752-1919 рр.
оп. 3.
Од. зб. 474. «Метрическая книга города Одессы больничной Рождества Христового церкви за 1837 г.», 180 арк.
94. Ф. 252. Одеська контора іноземних поселенців. 1806-1833 рр.
оп. 2.
Од. зб. 4. «По рапорту Тираспольського уездного суда с испрашиванием куда повелено будет отослать следственное дело касательно грабежа донскими казаками колонистов», 9 арк.
95. Ф. 270. Особистий фонд М.М.Кір’якова. 1783-1839 рр.
оп. 1.
Од. зб. 16. «Обозрение Новороссийского края, представленного графом Воронцовым императору Николаю I в Одессе», 10 арк.
96. Ф. 627. Особистий фонд О.Ф.Ланжерона. 1793-1824 рр.
оп. 1.
Од. зб. 2. «Расписки о выдачи денег графом Ланжероном», 32 арк.

Державний архів Херсонської області
97. Ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня. 1802-1920 рр.
оп. 1.
Од. зб. 920. «Указы и предписания Херсонского губернского правления об отрезке 143 десятин земли от имения помещика Шостака», 9 арк.
98. Ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня. 1802-1920 рр.
оп. 1.
Од. зб. 1148. «Прошение поверенного штабс-капитана Шостака о межевании в Тираспольском уезде», 4 арк.
99. Ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня. 1802-1920 рр.
оп. 1.
Од. зб. 1149. «О возврате долга графом Ланжероном коммисианерству Молдавской армии», 9 арк.
100. Ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня. 1802-1920 рр.
оп. 1.
Од. зб. 1890. «Межевая книга земельной дачи с.Барабольского с хутором Божий Дар Одесского уезда, владения Штабс-капитана Шостака», 6 арк.
101. Ф. 207. Херсонське духовне правління. 1782-1920 рр.
оп. 1.
Од. зб. 1008. «О заключении мира с Оттаманской Портой в 1812 г.», 7 арк.
102. Ф. 300. Херсонська губернська палата державного майна. 1832-1871 рр.
оп. 1.
Од. зб. 1141. «Дело по расследованию самовольной порубки леса помещиком Шостаком на спорной с казной лесной даче», 19 арк.
103. Ф. 300. Херсонська губернська палата державного майна. 1832-1871 рр.
оп. 1.
Од. зб. 1144. «О расследовании самовольной порубки леса в урочище Глубокий Яр», 24 арк.

Комунальна установа «Ізмаїльський архів»
104. Ф. 1. Аккерманська міська дума. 1819-1882 рр.
оп. 1.
Од. зб. 321. «Увольнительное свидетельство выданное Игнату Ососкову для поступления в дунайские казаки», 4 арк.
105. Ф. 1. Аккерманська міська дума. 1819-1882 рр.
оп. 1.
Од. зб. 322. «О приписке к числу жителей города Аккермана запорожцев Александра Соколова, Егора Ермакова и Степана Соколова», 5 арк.
106. Ф. 1. Аккерманська міська дума. 1819-1882 рр.
оп. 1.
Од. зб. 663. «Дело об увольнении пасынка Аккерманского жителя Дениса Помазана Ивана Шепелева в формируемые в Бессарабии казачьи полки», 5 арк.
107. Ф. 1. Аккерманська міська дума. 1819-1882 рр.
оп. 1.
Од. зб. 787. «Увольнительный лист и увольнительное свидетельство данные жителям предместья Шабо Павлу и Василию Лужанским на поступление в военную службу», 3 арк.
108. Ф. 56. Канцелярія Ізмаїльського градоначальника. 1830-1835 рр.
оп. 1.
Од. зб. 212. «Определения Бессарабского областного правления об извещении всех присутственных мест о назначении Бессарабским гражданским губернатором Павла Аверина», 5 арк.
109. Ф. 56. Канцелярія Ізмаїльського градоначальника. 1830-1835 рр.
оп. 1.
Од. зб. 385. «Формулярный список Измаильского градоначальника генерал-лейтенанта С.А.Тучкова о службе за 1789-1835 годы», 20 арк.
110. Ф. 56. Канцелярія Ізмаїльського градоначальника. 1830-1835 рр.
оп. 1.
Од. зб. 456. «Переписка с Бессарабской казенной палатой, килийским полицмейстером о разрешении косить камыш казакам станицы Новотроицкой в плавнях, принадлежащих городу Килие», 10 арк.
111. Ф. 56. Канцелярія Ізмаїльського градоначальника. 1830-1835 рр.
оп. 1.
Од. зб. 534. «Переписка с начальником Измаильского таможенного округа о розыске и поимки бежавших за границу казаков Дунайского войска и крепостных крестьян из Тульской губернии», 29 арк.
112. Ф. 514. Ізмаїльська міська поліцейська управа. 1812-1856, 1879, 1884, 1912-1914 рр.
оп. 1.
Од. зб. 61. «Переписка с Новороссийским и Бессарабским генерал-губернатором, Главным попечителем колонистов Южного края России о вышедших из-за границы запорожцах»., 42 арк.
113. Ф. 755. Військове правління Дунайського (Новоросійського) козацького війська. 1812, 1828-1869 рр.
оп. 1.
Од. зб. 1. «Проект учреждения Дунайского казачьего войска штабс-капитана Шостака… 1812 г.», 21 арк.
114. Ф. 755. Військове правління Дунайського (Новоросійського) козацького війська. 1812, 1828-1869 рр.
оп. 1.
Од. зб. 8. «Рапорт и проект положения командующего Дунайским казачьим пехотным полком сотника Немчикова…», 50 арк.
115. Ф. 755. Військове правління Дунайського (Новоросійського) козацького війська. 1812, 1828-1869 рр.
оп. 1.
Од. зб. 145. «Дело о подготовке к переселению войска в военные поселения Херсонской губернии на случай занятия врагом территории Бессарабии», 898 арк.
116. Ф. 755. Військове правління Дунайського (Новоросійського) козацького війська. 1812, 1828-1869 рр.
оп. 1.
Од. зб. 157. «Журнал входящих документов за 1856 год», 148 арк.
117. Ф. 755. Військове правління Дунайського (Новоросійського) козацького війська. 1812, 1828-1869 рр.
оп. 1.
Од. зб. 167. «Дело об осмотре войска Новороссийским и Бессарабским генерал-губернатором», 27 арк.
118. Ф. 755. Військове правління Дунайського (Новоросійського) козацького війська. 1812, 1828-1869 рр.
оп. 1.
Од. зб. 204. «Дело об упразднении Новороссийского казачьего войска. 1868-1869 гг.», 437 арк.

Національний архів Республіки Молдова
119. Ф. 1. Сенатори, що головували у диванах Молдавії та Волощини. 1803-1813 рр.
оп. 1.
Од. зб. 3820. «Переписка с Ясским полицейским комитетом о проверке жалобы губернских секретарей Вишневского и др. на штабс-капитана Шостака и К. Прункула о неуплате жалования», 7 арк.
120. Ф. 1. Сенатори, що головували у диванах Молдавії та Волощини. 1803-1813 рр.
оп. 1.
Од. зб. 4103. «Переписка с Бухарестской полицейской управой о вручении повестки штабс-капитану Шостаку о явке в Тираспольский уездный суд», 14 арк.
121. Ф. 2. Канцелярія Бессарабського військового губернатора. 1812-1917 рр.
оп. 1.
Од. зб. 32. «Дело по иску Ясского помещика Прункула К. к штабс-капитану Шостке в сумме 30.000 червонцев за содержание госпиталей в Бессарабии», 24 арк.
122. Ф. 2. Канцелярія Бессарабського військового губернатора. 1812-1917 рр.
оп. 1.
Од. зб. 49. «Дело по иску коммисионера Гурьева к Молдавскому госпитальному подрядчику штабс-капитану Шостаку в сумме 403 червонцев за упущение в снабжении госпиталей продовольством», 17 арк.
123. Ф. 2. Канцелярія Бессарабського військового губернатора. 1812-1917 рр.
оп. 1.
Од. зб. 8077. «Переписка с штабом военного округа об упразднении Новороссийского казачьего войска. 1868-1869 гг.», 20 арк.

Російський державний військово-історичний архів
124. Ф. 4л. Козацький відділ Головного штабу.
оп. 138.
Од. зб. 87. «Положение об управлении Дунайским казачьим войском и материалы к его составлению. 1839 г.», 305 арк.
125. Ф. 395. Інспекторський департамент.
оп. 135.
Од. зб. 133. «Дело об формировании Дунайского казачьего войска и вступлении в его состав казенных крестьян. 1828г.», 112 арк.

Центральний державний історичний архів України у м. Київ
126. Ф. 245. Канцелярія Дунайського козацького війська.
оп. 1.
Од. зб. 24. «Ордера и сношения по вопросу оформления казачьих полков», 140 арк.
127. Ф. 245. Канцелярія Дунайського козацького війська.
оп. 2.
Од. зб. 62. «О переселении Дунайских казаков во внутрь Бессарабии из-за новой пограничной черты и о водворении их на других землях», 229 арк.
128. Ф. 245. Канцелярія Дунайського козацького війська.
оп. 2.
Од. зб. 63. «О составлении проэктов положений о Новороссийском и Азовском казачьих войсках и Лейб-Гвардии Крымско-татарском эскадроне», 123 арк.

I.3. Наративні