СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК МІСТ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ВОЛИНІ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XVI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ. : СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ ГОРОДОВ ЮГО-ВОСТОЧНОЙ ВОЛЫНИ В последней трети XVI - первой половине XVII В.В.

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Острозька академія»

На правах рукопису

РИБАЧОК ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 94(477.8).032 «15/16»

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК МІСТ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ВОЛИНІ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XVI –
ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.

Спеціальність 07.00.01 – історія України

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
Aтаманенко Віктор Борисович
кандидат історичних наук, доцент

Острог – 2012

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень………………………………………………............ 3
Вступ…………………………………………………………………….................. 4
Розділ 1. Історіографія та джерела дослідження………………………………... 11
10
1.1. Стан наукової розробки проблеми………………………………………. 11
1.2. Джерельна база дослідження ……………………………………………. 27
Розділ 2. Населення міст Південно-Східної Волині …………………………… 41
32
2.1. Чисельність міського населення ………………………………………... 41
32
2.2. Соціальна та професійна структура міщан …………………………….. 55
2.2.1. Етнічний склад городян ……………………………………………….. 77
Розділ 3. Розвиток міського господарства ……………………………………… 90
92
3.1. Ремесла та промисли …………………………………………………….. 90
3.2. Організація торгівлі ……………………………………………………... 114
3.3.Аграрне виробництво…………………………………………………….. 124
3.4. Податки та повинності міщан…………………………………………… 133
Розділ 4. Обороноздатність міст Південно-Східної Волині …………………... 147
4.1.Система захисту міст…………………………………………………………. 147
4.2. Замки та забезпеченість зброєю…………………………………………….. 158
Висновки…………………………………………………………………………... 176
Список використаних джерел……………………………………………………. 181
Додатки…………………………………………………………………………….. 226

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЮЗР – Архив Юго-Западной России
ВГВ – Волинські губернські відомості
ВЄВ – Волинські єпархіальні відомості
ВКЛ – Велике князівство Литовське
ВР ЛННБ ім. В. Стефаника – Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника
гр. лит – гроші литовські
гр. пол. – гроші польські
Записки НТШ – Записки Наукового товариства ім. Шевченка
зл. – злотий, польський злотий
ІР НБУВ – Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського
кн. – князь, князі
РП – Річ Посполита
фл. – флорин або червоний золотий
ЦДІАК України – Центральний державний історичний архів України у м. Києві
чол. – чоловік
AS – Archiwum Sanguszków
VL – Volumina legum

ВСТУП

Актуальність теми. Останнім часом усе більше уваги історики приділяють вивченню регіональних аспектів розвитку українських земель XVI – XVII ст. Особливого значення у цьому відношенні набуває дослідження приватних володінь українських князівських родин XVI – XVII ст., оскільки їх господарська діяльність спричинила вагомий вплив на розвиток окремих регіонів. Зважаючи на вищезазначене, важливим є вивчення володінь найзаможніших князівських (магнатських) родин другої половини XVI – першої половини XVII ст. – кн. Острозьких та Заславських. Саме вони були власниками величезних господарських одиниць на Волині, центрами яких завжди виступали міста. Останні, окрім традиційних функцій міських поселень як адміністративних центрів, осередків торгівлі, ремісничого виробництва, виконували і низку інших, притаманних тільки для них, завдань. Міські поселення були магнатськими резиденціями, тісно пов’язаними з іншими володіннями цих князівських родин, з аграрним виробництвом, а рівень їх розвитку завжди відображав інтереси та наслідки господарської діяльності власників.
Дослідження міст Острожчини та Заславщини саме у Південно-Східній Волині пояснюється тим, що їх розвиток відрізнявся від центральної частини регіону. Специфіка цієї території полягала у кількох аспектах, що значною мірою впливали на функціонування та розвиток міських поселень. По-перше, в умовах систематичних татарських нападів на українські землі, що відбувались у 70-х рр. XVI – першій половині XVII ст., досліджувані міські осередки мали першочергово важливе стратегічно-оборонне значення. Саме у цій місцевості проходив Чорний шлях, який у східній частині колишньої Кузьминської волості поділявся на два напрямки: перший повертав на Стару Синяву і далі простягався повз Костянтинів та Кузьмин, інший же – через міста Гриців, Лабунь, Полонне, Судилків, Шепетівку, Звягель, Берездів (уздовж річок Стир, Случ і Горинь). В таких умовах однією з важливих та нагальних проблем було завдання організації надійного захисту від зовнішнього ворога, будівництва замків та укріплень. В цьому були зацікавлені не лише міщани, а й власники міських поселень, котрі прагнули убезпечити свої володіння та забезпечити господарський розвиток територій. Отже, рівень захищеності був взаємопов’язаним із соціальним та господарським розвитком.
Наступна особливість полягає в тому, що на відміну від великих латифундій центральної частини Волині, в яких іноді знаходилося по кілька міських поселень, у Південно-Східній Волині локація нових міст припадала на пізніший час – починаючи з 60-70-х рр. XVI ст. і досить інтенсивно тривала протягом першої половини XVIІ ст. Значна частина містозасновницьких ініціатив у регіоні пов’язана саме із діяльністю кн. Острозьких та Заславських. Перші міста В.-К. Острозький заклав у 60-70-х рр. XVI ст. саме на теренах Південно-Східної Волині. Так, у 1561 р. ним було засновано місто Костянтинів (тепер – Старокостянтинів), у 1574 р. – Базалію, 1576 р. – Остропіль [214, c. 74, 78, 79]. У другій половині XVI – першій половині XVII ст. у південно-східноволинських володіннях Заславських теж з’явилося декілька нових міст: у 1570 р. – Білогородка, 1579 р. – Новий Заслав, 1596 р. – Красний Корець, 1619 р. – Шепетівка, 1633 р. – Славутин (Славута) [214, c. 77, 82, 84, 86-87]. Отже, переважна більшість міст Південно-Східної Волині у досліджуваний період являла собою приватні володіння Острозьких (і їх спадкоємців) та Заславських, тобто, концентрувалася в межах одного роду.
Актуальність вивчення цих міст посилюється з огляду на те, що неодноразово в українській історіографії наголошувалось на важливості та недостатності висвітлення історії окремих міст. З огляду на це, вивчення регіональних особливостей соціально-економічного розвитку приватновласницьких міст із залученням сучасного методичного забезпечення дозволить доповнити уже існуючий доробок із містознавчих студій XVI – XVII ст. Вивчення міських осередків на регіональному рівні дасть змогу конкретніше уявити соціальну та економічну картину в українському суспільстві досліджуваного періоду. Адже місто як певний соціально-економічний феномен може свідчити про стан розвитку суспільства загалом. Оскільки, як влучно зазначила відома дослідниця історичної регіоналістики Я.В. Верменич, саме міста володіють важливою функцією збереження історичного минулого та своєрідної аури, яка властива певному регіону [150, с. 15]. В той же час, дослідження міст Південно-Східної Волині не лише дозволить простежити регіональну специфіку їх функціонування, а й проаналізувати стан окремих магнатських володінь – міст, їх розвиток та значення у структурі господарства.
Наукове завдання дисертації полягає у розкритті основних аспектів соціально-економічного розвитку південно-східноволинських міст кн. Острозьких та Заславських в останній третині XVI – першій половині XVII ст., визначенні особливостей господарського стану досліджуваного регіону.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми кафедри історії ім. М.П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» «Актуальні проблеми української історії та історіографії модерної доби», що має державний реєстраційний номер 0108U010890. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного університету «Острозька академія» (протокол № 5 від 23 грудня 2008 р.).
Метою роботи є висвітлення регіональних особливостей та динаміки соціально-економічного розвитку міст Південно-Східної Волині в останній третині XVI – першій половині XVII ст. Реалізація цієї мети передбачає виконання таких дослідницьких завдань:
– встановити чисельність міського населення та визначити чинники, що впливали на кількісний склад городян;
– проаналізувати соціальну диференціацію, професійний склад та етнічну структуру міщан;
– визначити характер та частку ремесла і промислів у структурі міського господарства;
– охарактеризувати розвиток торгівлі у південно-східноволинських містах;
– з’ясувати рівень аграризації міських поселень;
– розкрити основні аспекти оподаткування міщан та простежити фіскальну політику власників міст;
– з’ясувати оборонний потенціал міст Південно-Східної Волині.
Об’єктом дослідження є міста Південно-Східної Волині в останній третині XVI – першій половині XVII ст., а предметом – основні напрямки соціального та господарського розвитку міських поселень.
Хронологічні рамки визначені останньою третиною XVI – першою половиною XVII ст. Це період інтенсивного урбанізаційного процесу у Південно-Східній Волині, що характеризується активною містобудівною та господарською діяльністю кн. Острозьких (та їх спадкоємців) і Заславських у регіоні. Нижня хронологічна межа обумовлена утворенням низки нових міст (70–90-х рр. XVI ст.), оскільки на середину XVI ст. у досліджуваному регіоні існувало лише кілька міських поселень. Верхня хронологічна межа – національно-визвольна війна середини XVII ст., яка внесла величезні зміни в демографічний та економічний розвиток українських земель, у т. ч. досліджуваних міст.
Територіальні межі охоплюють Південно-Східну Волинь. У фізико-географічному плані частина цього регіону належить до т.зв. Малого Полісся (Заславська, Краснокорецька волость), а частина – до Подільської височини (Базалійська, Красилівська, Костянтинівська, Любарська, Остропільська волость). Досліджувані населені пункти сьогодні знаходяться в межах північної частини Хмельницької (Базалія, Берездів, Заслав, Красилів, Кузьмин, Лабунь, Остропіль, Полонне, Славута, Костянтинів (Старокостянтинів), Сульжин, Шепетівка) та західної частини Житомирської обл. (Любар, Звягель) (Див. Додаток А).
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження дисертанткою використовувався цілий комплекс наукових методів. У дисертаційній роботі було застосовано системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ із залученням загальнонаукових методів аналізу і синтезу. До спеціальних методів історичних досліджень відносимо проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-порівняльний. Вони дозволили окреслити основні напрямки функціонування міст у хронологічній послідовності, виявити спільні та відмінні риси, закономірності розвитку міст Південно-Східної Волині. У дисертаційній роботі застосовані міждисциплінарні методи, зокрема статистичний та низка математичних. Статистичний метод ліг в основу отримання, обробки, відбору та аналізу інформації з описово-статистичних джерел, яким належить провідна роль у структурі джерельної бази цього дослідження. За допомогою математичних методів (кореляційного та факторного аналізу) простежено наявність та силу взаємозв’язків і взаємовпливів між різними соціальними категоріями у структурі міського населення. Кластерний метод дозволив здійснити типологію досліджуваних міст із врахуванням соціально-економічних ознак. У той же час, варто зазначити, що вказані методи все ще недостатньо представлені у конкретно-історичних дослідженнях XVI – XVII ст. Методологічною основою для залучення математичних методів послужили праці із методології та напрямків застосування багатовимірного статистичного аналізу в історичних дослідженнях І.Д. Ковальченка [241; 244; 245], Л.І. Бородкіна [144; 145], Ю.А. Святця [323], В.В. Підгаєцького [304], В.Б. Атаманенка [111], С.Б. Кауна [220].
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі сукупності історичних джерел вперше комплексно досліджено соціально-економічний розвиток магнатських південно-східноволинських міст в останній третині XVI – першій половині XVII ст., а саме вдалось: 1) встановити чисельний склад міщан і на основі демографічного критерію та соціально-економічних показників виділити в регіоні 5 типів міст; 2) запропонувати власне бачення соціальної стратифікації населення та простежити взаємозв’язки між різними групами міщан південно-східноволинських міст в останній третині XVI – першій половині XVІІ ст. При розв’язанні цього дослідницького завдання використовувались методи багатовимірного статистичного аналізу, які практично не застосовувались (за винятком кількох досліджень) в українській історіографії при розгляді соціально-економічних проблем XVI – XVII ст.; 3) обґрунтувати, що у містах Південно-Східної Волині важливу роль у структурі міських занять відігравали не лише ремесла, торгівля та промисли, але й землеробство; 4) довести, що господарські ініціативи власників у сфері функціонування міст мали здебільшого позитивний вплив на їх розвиток.
Удосконалено і доповнено: попередні наукові судження про функціонування податкової системи в приватних містах; господарську діяльність кн. Острозьких та Заславських на Волині.
Дістали подальший розвиток: дослідження соціально-економічних процесів та явищ у волинських містах; положення, що міські осередки мали визначальний вплив на господарський розвиток досліджуваного регіону загалом
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, систематизований фактичний матеріал, висновки та додатки дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні узагальнюючих та спеціальних наукових праць з історії України XVI – XVII ст., навчальних посібників з історичного краєзнавства, урбаністичних студій, а також при підготовці спеціалізованих курсів із соціальної, економічної історії раннього нового часу. Окремі положення дисертації та матеріали, що вміщені у додатках, можуть бути використані при підготовці довідкових видань з історії Волині.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднено у формі доповідей на теоретичних семінарах кафедри історії ім. М.П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» (2008–2011 рр.) та у виступах на таких наукових заходах: Міжнародній науковій конференції «Князь Василь-Костянтин Острозький в історії України та Європи» (15-17 жовтня 2008 р., м. Острог), Днях науки Європейського колегіуму українських та польських університетів (5-6 грудня 2008 р., м. Люблін, Республіка Польща), І Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців, аспірантів, здобувачів, магістрантів «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (10-11 грудня 2008 р., м. Рівне), ХХХ Всеукраїнській історико-краєзнавчій науково-практичній конференції (24-25 березня 2009 р., м. Луцьк), Днях науки Національного університету «Острозька академія» (19-20 березня 2009 р., 23-24 березня 2010 р., 22-23 березня 2011р., м. Острог), 62 Міжнародній конференції молодих вчених «Каразінські читання» (24 квітня 2009 р., м. Харків), Міжнародній науковій краєзнавчій конференції «Болохівщина: осягнення історії» (17-18 вересня 2009 р., м. Старокостянтинів), Міжнародній науковій конференції «Волинська земля в житті середньовічної Європи» (до 810-ї річниці створення Галицько-Волинської держави) (17-19 вересня 2009 р., м. Луцьк), ІІ наукових читаннях, присвячених пам’яті В.-К. Острозького (27-28 лютого 2010 р., м. Острог), ІХ Острозьких краєзнавчих читаннях (3 червня 2010 р., м. Острог), ІІІ науково-краєзнавчій конференції «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: містечка Правобережної України – історія, проблеми, перспективи розвитку» (11-12 червня 2010 р., м. Меджибіж), Міжнародній науково-практичній конференції «Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: історія і сучасність» (28-30 жовтня 2010 р., м. Львів), IV міжнародній науково-методичній школі-семінарі «Історія торгівлі, податків і мита» (4-5 листопада 2010 р., м. Дніпропетровськ), Науковому семінарі «Князь Василь-Костянтин Острозький та його доба» (28 березня 2011 р., м. Острог) та ін.
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладені автором у п’ятнадцяти публікаціях, із них вісім статей надруковано у фахових наукових виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження, побудована за проблемно-хронологічним принципом. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 250 с., основний текст займає 180 с., список використаних джерел – 45 с. (442 позиції), додатки – 25 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Активізація урбанізаційного процесу в Південно-Східній Волині у другій половині XVI – першій половині XVII ст. призвела до пожвавлення міського життя та господарського розвитку регіону. Виникнення нових та розбудова старих міст значною мірою була пов’язана із господарською діяльністю найбільших волинських магнатів кн. Острозьких та Заславських. Джерела свідчать, що представлена в радянській містознавчій історіографії теза про негативний вплив магнатів та шляхти на розвиток міст, усталена формула «народ – творець», а «шляхта – руйнівник» не в усій повноті відповідала реаліям життя раннього нового часу. Так, розвиток приватних південно-східноволинських міст може слугувати яскравим прикладом того, що внаслідок протекціоністської політики власників міські осередки доволі швидко розвивалися і деякі з них перетворилися у найбільші міста Волині.
Південно-Східна Волинь була прикордонною зоною та увібрала у себе риси як волинської, так і «передстепових» українських земель (Київщини, Брацлавщини). Наявність на території регіону татарських шляхів (Чорного та неподалік Кучманського) зумовила постійні татарські напади, найсильніші з яких відбулися у 1577, 1578, 1593, 1617, 1618, 1624 рр. Ця обставина стала визначальною у розвитку південно-східноволинських міст, вона проявилася у особливому ставленні до цих міст власників, специфіці організації міського устрою та населення, фіскальних обов’язках міщан тощо. Передача південно-східноволинських маєтностей у приватну власність для К.І. Острозького ще на початку XVI ст. слугувала важливим імпульсом у розвитку регіону, де існувало лише кілька міських поселень – Полонне, Красилів, Кузьмин. Укріплення міст, магдебурзькі (Красилів, Кузьмин, Звягель) та економічні надання (Красилів, Кузьмин, Звягель, Полонне) стали першими поштовхами до загосподарення краю. Завдяки господарській діяльності В.-К. Острозького та його нащадків засновано Костянтинів, Базалію, Остропіль, Баранівку, Хлапотин, Берездів, розбудовано Полонне, Любар, доповнено свої володіння у регіоні 1603 р. Лабунем, внаслідок чого вони, разом із кн. Заславськими, перетворилися у найбільших землевласників у Південно-Східній Волині. Заснування низки міст тут пов’язане також із кн. Заславськими, зокрема – Нового Заслава, Красного Корця, Славутина, Шепетівки, що перетворило Південно-Східну Волинь у густо вкриту міською мережею територію.
Демографічний фактор є одним із важливих показників розвитку міських поселень. Описово-статистичні джерела дозволили проаналізувати чисельність міських мешканців. Так, у переважній більшості випадків спостерігаємо позитивну динаміку. В окремих випадках різке зменшення чисельності міщан пояснюється наслідками татарських нападів, проте питома вага втрат міського населення, порівняно із сільським, не завжди була значною. Напр., у 1593 р. не перевищувала 10%. Один із найтяжчих татарських нападів відбувся у 1617 р., це досить добре ілюструє зменшення чисельності населення міст Заславщини – Красного Корця, Старого та Нового Заслава більше ніж на 25%. Меншою мірою на чисельність міських жителів впливали інші чинники (пожежі, епідемії, неврожайність). Джерела свідчать про доволі швидкі темпи відтворення населення у містах. Цьому сприяло кілька чинників: 1) надання та впровадження податкових пільг, що навіть в умовах небезпеки татарських нападів сприяло переселенню у регіон значної кількості втікачів; 2) родючі ґрунти стимулювали притік населення із західної та північної частини Волині. Водночас, варто зауважити, що джерела фіксують більшу частку «новоприбулої» людності все ж у навколишніх селах. З цього можна зробити висновок, що, по-перше, міста мали значно менше число втрат ніж села, а, по-друге, не у всіх випадках набути міське громадянство було легко, навіть при умові існування спеціальних дозволів-листів власників для переселенців. У регіоні п’ять міст мали більше 500 будинків (Остропіль, Полонне, Костянтинів, Новий Заслав, Любар), п’ять міст – більше 400 будинків (Базалія, Старий Заслав, Звягель, Славутин, Хлапотин), п’ять – менше 300 (Баранівка, Берездів, Красилів, Красний Корець, Лабунь) та три міста – менше 200 будинків (Білогородка, Кузьмин, Сульжин).
Соціальна та майнова диференціація міського населення досить добре відображена в описово-статистичних джерелах. Описи міст свідчать, що міський соціум був набагато різноманітніший, ніж він традиційно представлений в історіографії: міський патриціат, бюргерство та плебс. Застосування факторного, кореляційного та кластерного методу дало можливість встановити взаємозв’язки між різноманітними категоріями міщан та встановити, що на соціально-професійну диференціацію жителів південно-східноволинських міст впливали: 1) надання магдебурзького права та величина міського поселення передбачали існування у містах кагорти міських урядників, шляхетських родин, ремісничого населення; 2) функціонування власне міських атрибутів (напр., наявність церков, замків, ринкових площ) передбачало відповідну соціальну та професійну диференціацію міщан (священиків, торговців, замкових слуг, гайдуків, стрільців); 3) сільськогосподарські заняття та майнове забезпечення міщан (виявилось у існуванні таких категорій міщан як коморники, підсусідки, тяглі, загородники, парканники).
В етнічній структурі південно-східноволинських міщан існувала абсолютна чисельна перевага місцевого населення. Про це свідчать переліки імен міських жителів та їх прізвиськ, а також наявність у містах 1-5 православних храмів. Сталими етнічними групами були поляки, євреї та татари. Інвентарні описи міст фіксують поодинокі випадки проживання литовців, циган, німців. Останні, як правило, займалися торгівлею. Єврейське населення міст також найчастіше було зайняте у сфері товарно-грошових відносин. Описи міст зафіксували наявність єврейських синагог чи т. зв. «шкіл жидівських» у Костянтинові, Новому Любарі, Новому Полонному, Острополі, Базалії, Хлапотині, Славутині, Новому та Старому Заславі. Незначна кількість єврейських родин була у Берездові, Звягелі, Лабуні, а у Кузьмині та Сульжині згадуються лише євреї-орендарі. Татарське населення представлене у описах Костянтинова, Полонного, Старого Заслава, Любара. У Костянтинові існувала мечеть, а описи інших міст подають записи про проживання у них мусульманських священнослужителів («піп татарський»). У володіннях Острозьких та Заславських татари несли військову службу, але водночас, займалися сільським господарством.
Міста виступали центрами розвитку ремесла, промислів та торгівлі у регіоні. Вони залишалися головними постачальниками ремісничих виробів та центрами обміну для навколишніх сіл. Існування у Південно-Східній Волині близько 50 ремісничих спеціальностей, цехового устрою, інституту майстрів, підмайстрів та учнів, свідчить про економічний розвиток регіону, а також розкриває важливу роль міст у виробничій сфері. Проходження значної кількості торговельних шляхів, надання дозволу на щотижневі торги та щорічні ярмарки, а також існування митних пільг стимулювало розвиток торговельної діяльності міських осередків. У досліджуваний період відбувається перетворення Костянтинова та Заслава на центри не лише локальної, регіональної, але й міжрегіональної торгівлі. Водночас, слід наголосити, що поряд із традиційними уявленнями про міський осередок як центр торгово-ремісничого, оборонного та адміністративного життя, магнатські міста завжди були пов’язані із землеробством та своїми сільськими округами, які в сукупності утворювали окрему адміністративно-господарську одиницю – волость. Родючі грунти, наявний резерв землі та розвиток фільваркового господарства створювали передумови для розвитку аграрного сектору в містах. У структурі міського господарства переважаючу частку становило землеробство. У регіоні спостерігався високий рівень аграризації міст. Питома вага міщан, які користувалися земельними наділами перевищувала 60%. Про розвиток фільваркового господарства у містах свідчить існування приміських замкових фільварків, міщанських та шляхетських фільварків навколо міста та в селах волості, а також розміри висіву зернових та розміри земельного ареалу приміського фільваркового господарства.
Теза про занепад міст у РП в першій половині XVII ст. не підтверджується на прикладі Південно-Східної Волині. Міщани протягом досліджуваного періоду отримали низку привілеїв: право на самоврядування, податкові пільги, т.зв. волю, дозволи на утворення ремісничих цехів та можливість займатися найприбутковішими промислами (виготовленням горілки, вина та ситінням меду). Погіршення становища міщан спостерігається з 30-х рр. XVII ст., зокрема з’являється 1-2 денна панщина для підсусідків, збільшується податковий тиск. Усе це стало не стільки проявом кризи фільваркової та економічної системи, як наслідком передачі міських прибутків та господарських об’єктів в оренду, як правило, на 3 роки. Тому орендар намагався не лише повернути вкладені кошти, але й значно їх збільшити.
Південно-східноволинські міста виконували важливу захисну функцію. Наявність передмість, «нових» міст, дерев’яно-земляних фортифікацій (ровів, валів, острогів), пригородків (за винятком Костянтинова) та замків сприяло посиленню обороноздатності міських осередків. Значна кількість населення, задіяного у військовій справі, присутність найманого та шляхетського війська, військові обов’язки міщан та наявність в арсеналах замків потужної на той час артилерії та вогнепальної зброї, перетворило окремі міста у оборонні центри не лише регіонального, але й загальнодержавного значення (Костянтинів, Новий Заслав, Остропіль, Полонне).
Зазначимо, що перспективними напрямками подальших досліджень є вивчення питань міського самоврядування, економічних наслідків татарських нападів та господарського розвитку Південно-Східної Волині. Загалом же аналіз історії українських міст на регіональному рівні дасть можливість накопичити фактологічну інформацію про них.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
АРХІВНІ ДЖЕРЕЛА
ЦДІАК УКРАЇНИ
Ф. 21 Кременецький гродський суд.
оп. 1 (1543–1789)
1. Спр. 52. Актова книга 1614 р. (лютий – грудень), 764 арк.
Ф. 22 Кременецький земський суд.
оп. 1 (1568–1625)
2. Спр. 14. Актова книга 1603, 1604, 1607 рр., 986 арк.
3. Спр. 23. Актова книга 1616 р. (лютий), 213 зв. арк.
4. Спр. 24. Актова книга 1616 р. (листопад), 561 арк.
Ф. 25 Луцький гродський суд.
оп. 1 (1558–1790)
5. Спр. 22. Актова книга (1 липня – 2 грудня 1580 р.), 606 арк.
Ф. 26 Луцький земський суд.
оп. 1 (1565–1785)
6. Спр. 16. Актова книга (1 жовтня – 13 жовтня 1607 р.), 886 арк.
Ф. 44 Вінницький гродський суд.
оп. 1 (1543–1790)
7. Спр. 1. Актова книга 1543–1565 рр., 909 арк.
Ф. 221 Колекція документів «Нова серія».
оп. 1 (1505–1896)
8. Спр. 9. Жалованные грамоты королей Сигизмунды ІІ Августа и Сигизмунда ІІІ киевскому воеводе Острожскому на земельные владения 1570–1589 гг., 24 арк.
9. Спр. 10. Виписи із книг Житомирського гродського суду 1571–1606 рр., 32 арк.
10. Спр. 150. Грамота короля Владислава IV о разрешении православного богуслужения в Польше 1633 г., 3 арк.
Ф. 236 Любомирські – польський шляхетський рід, поміщики Правобережної України.
оп. 1 (1566–1917)
11. Спр. 2. Сумарії документів на маєтки брацлавської воєводини Людвіки-Топорати Любомирської з Поцеїв. Сумарій документів на містечка Лабунь, Лешнів, Радзивілів, Станіславів, Судилків Кременецького повіту Волинського воєводства за 1609, 1615, 1669, 1711–1789 рр., 11 арк.
Ф. 2228 Колекція документів на право власності.
оп. 1 (XV – 1920)
12. Спр. 182. Декрет кременецького гродського суду у справі Ієроніма Єловицького з волинським підстолієм Криштофом Єловицьким за підданого втікача пушкаря Яська Шпака Новоселецького (1612 р.), 1 арк.
13. Спр. 222. Матеріали до судової справи кн. Владислава-Домініка Заславського з волинським поборцею Андреєм Ліневським про несплату подимного з маєтків Костянтинів, Базалія, Красилів, Кузьмин і Литовиж Луцького повіту Волинського воєводства, зубожілих через татарські набіги (1627–1636 рр.), 6 арк.
14. Спр. 223. Касація баніції в справі кн. Владислава-Домініка Заславського з поборцею Волинського воєводства Габріелем Гулевичем про незаконне опублікування баніції в Луцькому гродському суді за несплату решток трьох поборів з міст Костянтинів, Кузьмин і Красилів Луцького повіту Волинського воєводства (1636 р.), 1 арк.
15. Спр. 387. Указ Сигизмунда ІІІ і розпорядження коронного підскарбія Яна Фірлея про звільнення від податків спустошених козаками та татарами маєтків київського воєводи кн. Костянтина Острозького: Костянтинів, Любартів, Остропіль, Кузьмин і Красилів Волинського воєводства та про стягнення відповідних податей з його маєтків Білогородка і Вільськ Київського воєводства (1596 р.), 5 арк.
Ф. КМФ-9 Документи і матеріали з історії України із фондів і колекцій рукописного відділу Санкт-Петербурзького відділу Інституту історії АН Росії.
оп. 1 (1527–1887)
16. Спр. 73. Протестація кн. Анни Острозької, її синів кн. Костянтина і Януша Острозьких і їх слуг Максима Люли і Станіслава Павловича на кн. Януша Острозького за грабіж підданого із Лабуня Кременецького повіту Волинського воєводства, що їхав в м.Звягель на торг (випис із кременецьких гродських книг 1613 р.), 3 арк.
Ф. КМФ-15 Колекція мікрофільмів документів архівів та рукописних відділів бібліотек Польщі, що відображають історію України.
оп. 1
17. Спр. 8. Описание истории Волынского воеводства 1569–1759 гг., 117 арк.
18. Спр. 40. Материалы об имениях кн. Острожских и др. на Волыни и Брацлавщине и о положении их подданых XVII в., 56 арк.
19. Спр. 53. Акты по истории православной религии на Правобережной Украине и Польше (1617–1791), 23 арк.
оп. 3 (1620–1860)
20. Спр. 1. Копіарій листів і привілеїв кн. Острозьких слугам, боярам і підданим на різні надання за 1556–1620 рр., 51 арк.
21. Спр. 3. Поборовий реєстр м. Нового Заслава та належних до нього сіл 1609 р., 40 арк.
22. Спр. 4. Реєстри сплати податків з м. Заслава та належних до нього сіл 1620 р., 34 арк.
23. Спр. 6. Реєстри сплати чиншу з м. Красного Корця, м. Нового Заслава та Дяківської волості 1617 р., 46 арк.
24. Спр. 7. Інвентар маєтків Краснокорецького ключа, спустошених татарами 1617 р., 44 арк.
25. Спр. 8. Реєстри сплати чиншу з маєтків Краснокорецького ключа 1618 р., 20 арк.
26. Спр. 10. Реєстр оренд у Заславському князівстві 1623 р., 28 арк.
27. Спр. 11. Інвентар сіл Заславської волості в т.ч. м. Нового Заслава, м. Шепетівки, м. Красного Корця і м. Городища 1625 р., 104 арк.
28. Спр. 13. Реєстри сплати чиншу з м. Заслава, м. Шепетівки, м. Красного Корця 1625 р., 174 арк.
29. Спр. 15. Інвентар м. Нового Заслава 1631 р., 28 арк.
30. Спр. 16. Інвентар м. Старого Заслава з належними до нього селами 1636 р., 48 арк.
31. Спр. 22. Інвентар м. Красного Корця і сіл 1650 р., 13 арк.
ІР НБУВ НАН УКРАЇНИ
Ф. І Літературні матеріали.
32. Спр. 3903. Інвентар маєтків князів Острозьких 1620 р., 10 арк.
Ф. 2 Історичні матеріали.
33. Спр. 22643. Лист гр. Любомирського ремісникам цеху шевського в Полонному на їх право 1693 р., 1 арк.
Ф. Х Всеукраїнська академія наук.
34. Спр. 11710. Населені пункти Волині (історико-географічний опис), папка «Б», «З», «К», «О», «С».

ВР ЛННБ ІМ. В. СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ
Ф. 5 Оссолінські.
35. Спр. 4049. Сумаріуш справ і привілеїв дому кн. Острозьких 1594 р., 38 арк.
Ф. 91 Радзимінські.
36. Спр. 39/І-1. Інвентар «подільських» володінь Януша Острозького 1615 р., 167 арк.
37. Спр. 181. Інвентар розподілу володінь між князями Янушем та Олександром Острозькими 1603 р., 33 арк.
Ф. 103 Архів Сапєг.
38. Спр. 1837. Proces graniczny między Czołhańskimi a Ostrogskimi o miasto Bazalia 1594–1596, 6 арк.
39. Спр. 6915. Документи у справі конфлікту між Сангушком Янушем і Сапєгою Ігнатієм у володінні містечками Базалії і Красилів 1594–1779 рр., 128 арк.
ARCHIWUM PAŃSTWOWE W KRAKOWIE. DZIAŁ RĘKOPISÓW
Zespół. Archiwum Sanguszków.
40. Sygn. 64/13. Inwentarze miasta Zasławia i całego księstwa Zasławskiego. Inwentarz miasta Nowego Zasławia i wsi do niego należących, z rozkazania JO księcia jego Mści Dominika na Ostroogu i Zasławiu hrabiego na Tarnowie, koniuszego koronnego, spisany przeze mnie Adama Wilgę i Jana Mierznickiego roku 1637 dnia 5 aprilis, 74 k.
41. Sygn. 64/20. Inwentarze miasta Zasławia i całego księstwa Zasławskiego. Inwentarz miasta Starego i Nowego Zasławia anni 1700, 48 k.
42. Sygn. 64/24. Inwentarze miasta Zasławia i całego księstwa Zasławskiego. Rejestr wybierania czynszów z miasta Nowego Zasławia i okolicznych wsi z roku 1612, 34 k.
43. Sygn. 64/25. Inwentarze miasta Zasławia i całego księstwa Zasławskiego. Rejestr poboru miasta Starego Zasławia z roku 1613, 20 k.
44. Sygn. 64/26. Inwentarze miasta Zasławia i całego księstwa Zasławskiego. Inwentarz miasta Starego Zasławia z roku 1617, 28 k.
45. Sygn. 64/28. Inwentarze miasta Zasławia i całego księstwa Zasławskiego. Inwentarz miasta Starego Zasławia z roku 1622, 38 k.
46. Sygn. 64/32. Inwentarze miasta Zasławia i całego księstwa Zasławskiego. Rejestry zbiegłych poddanych z dóbr księstwa zasławskiego z roku 1639, 74 k.
47. Sygn. 64/33. Inwentarze miasta Zasławia i całego księstwa Zasławskiego. Inwentarze miasta Nowego Zasławia i wsi okolicznych z lat 1643 i 1645, 56 k.
48. Sygn. 99. Inwentarz włości sulżyńskiej, z opisaniem zamku w miescie Sulżyńcach w 1632 r., 13 k.
49. Sygn. 127. Inwentarz miasta Szepetówki i wsi do niego należących, spisany przeze mnie Jana Pozoskiego, starostą zasławskiego, takze tez przeze mnie Jana Kierekieszego, koniuszego księcia JMści, z rozkazania księcia JMI. die 20 februarii 1643, 28 k.
50. Sygn. 127/1. Inwentarz miasta Szepetówki i wsi do niego należących z 1644 r. Spisany przez tegoż Jana Pozoskiego, starostę zasławskiego, z rozkazania księcia JMści die 15 martis, 20 k.
51. Sygn. 128. Rachunek p. Jerzego Balenta z starostwa konstantynowskiego za r. 1644 a die 24 iunii aż ad diem 28 februarii 1645, 10 k.

BIBLIOTETEKA ZAKŁADU NARODOWEGO IM. OSSOLIŃSKICH
POLSKIEJ AKADEMII NAUK. DZIAŁ RĘKOPISÓW
52. Rkps. № 3669/II. Inwentarz częsci dobr ks. Ostrogskich 1620, K. 82–484.

ОПУБЛІКОВАНІ ДЖЕРЕЛА
53. АЮЗР. – К. : [б. и.], 1883. – Ч. 1. – Т. 6.: Акты о церковно-религиозных отношениях в Юго-Западной Руси (1322–1648 гг.). – 641 с.
54. АЮЗР. – К. : [б. и.], 1861. – Ч. 2. – Т. 1.: Постановления дворянских провинциальных сеймов в Югозападной России. – 530 с.
55. АЮЗР. – К. : [б. и.], 1869. – Ч. 5. – T. 1: Акты о городах (1432–1798). – 636 с.
56. АЮЗР. – К. : [б. и.], 1876. – Ч. 6. – Т. 1: Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI – XVIII вв. (1498–1795). – 614 с.
57. АЮЗР. – К. : [б. и.], 1886. – Ч. 7. – Т. 1: Акты о заселении Юго-Западной России в 1386–1700 гг. – 783 с.
58. АЮЗР. – К. : [б. и.], 1890. – Ч. 7. – Т. 2: Акты о заселении Юго-Западной России в 1471–1668 гг. – 940 с.
59. Бевзо О. А. Львівський літопис і острозький літописець / О.А. Бевзо. – К. : [б. в.], 1971. – 200 с.
60. Волинь в роки Визвольної війни українського народу середини XVII ст.: Документи і матеріали / [упор. В.І. Цибульський, Ю.А. Мицик]. – Рівне : Перспектива, 1999. – 117 с.
61. Володіння князів Острозьких на Східній Волині (за інвентарем 1620 року) / [упоряд. І.О. Ворончук]. – К.; Старокостянтинів : [б.в.], 2001. – 416 с.
62. Документи російських архівів з історії України. – Т. 1: Документи до історії запорозького козацтва 1613–1620 рр. / [упор. Л. Войтович, Л. Заборовський, Я. Ісаєвич, Ф. Сисин, А. Турилов, Б. Флоря]. – Львів : [б. в.], 1998. – 442 с.
63. Еврейские хроники XVII столетия: эпоха «Хмельничины» / [перекл. С.Я. Борового]. – М. : Гешарим, 1997. – 288 с.
64. Кырымлы Хаджи Мехмед Сенаи. Книга походов / Кырымлы Хаджи Мехмед Сенаи. – Сімферополь : Крымучпедгиз, 1998. – 72 с.
65. Королівський привілей Острополю / [підгот. А.Є. Заяць] // Літопис Червона калина. Історико-краєзнавчий часопис. – Львів, 1992. – № 6-7 (12-13). – С. 57–58.
66. Кременецький земський суд. Описи актових книг / [ред. І.Л. Бутич]. – К. : [б. в.], 1959. – Вип. 1.: (1568–1598 рр.). – 256 с.
67. Кременецький земський суд. Описи актових книг / [ред. І.Л. Бутич]. – К. : [б. в.], 1965. – Вип. 2.: (1601–1614 рр.). – 351 с.
68. Кременецький земський суд. Описи актових книг / [ред. І.Л. Бутич]. – К. : Наукова думка, 1965. – Вип. 3.: (1616–1625 рр.). – 314 с.
69. Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 р. / [підгот. В. Кравченко] – К. : [б. в.], 2005. – 597 с.
70. Матеріали до історії козацьких рухів в 1590-х рр. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 1912. – Т. ХХХІ-ХХХІІ. – С. 8–9.
71. Опис володінь князя Януша Острозького у Південно-Східній Волині 1615 року / [упор. В. Атаманенко, І. Рибачок]. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009. – 269 с.
72. Описи Острожчини другої половини XVI – XVII ст. / [упор. В. Атаманенко]. – К.; Острог; Нью-Йорк : [б. в.], 2004. – 383 с.
73. Острожский летописец // Исторический архив. – М. : Издательство Академии наук СССР, 1951. – Вип. 7. – С. 236–253.
74. Острозький літописець // Галицько-Волинський літопис / [упоряд. Р.М. Федорів]. – Львів : Червона калина, 1994. – С. 201–219.
75. Перечень ремесленников Полонного, Острополя, Любартова, Лабуни, Судилкова и Барановец, сообщенный под присягой полномочными представителями из этих городов и местечек в Луцком гродском суде 20 сентября 1635 г. // Ковальський Н.П. Источники по социально-экономической истории Украины. – Днепропетровск : ДГУ, 1982. – С. 75–77.
76. Привілей польського короля Стефана Баторія київському воєводі, маршалкові волинської землі князю Костянтинові Острозькому про надання його місту Острогу магдебурзького права 1585 р., червня 7. Краків / [підгот. А.Є. Заяць] // Острозька давнина. – Львів : [б.в.], 1995. – С. 112.
77. Русско-еврейский архив. Документы и материалы для истории евреев в России / [собрал и издал С.А. Бершадский]. – Т. 2: Документы и регесты к истории литовских евреев (1550 – 1569). – СПб. : [б. и.], 1882. – 259 с.
78. Селянський рух на Україні 1569–1647 рр.: Збірник документів і матеріалів / [упор. Г.В. Боряк, К.А. Віслобоков, Т.Ю. Гирич, Є.М. Гуменюк, Л.Я. Демченко, У.Я. Єдлінська, В.М. Кравченко, М.Г. Крикун, О.А. Купчинський, Р.І. Луців, Г.С. Сергійчик, В.В. Страшко, Н.М. Яковенко]. – К. : Наукова думка, 1993. – 532 с.
79. Торгівля на Україні XIV – середина XVII століття: Волинь і Наддніпрянщина / [упор. В.М. Кравченко, Н.М. Яковенко]. – К. : Наукова думка, 1990. – 404 с.
80. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі / П. Шевальє. – К., 1960. – 200 с.
81. Archiwum książąt Lubartowiczów-Sanguszków w Sławucie / Pod. kierownictwem Z.L. Radzinińskiego. – Lwów : [b.w.], 1887. – T. I.: 1366–1506. – 204 s.
82. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie / [wyd. B. Gorczak]. – Lwów : [b.w.], 1890. – T. 3.: 1432–1534. – 556 s.
83. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie / [wyd. B. Gorczak]. – Lwów: [b.w.], 1890. – T. 4.: 1535–1547. – 647 s.
84. Die Aufzeichnungen des Dominikaners Martin Gruneweg (1562 – ca. 1618). – Wiesbaden : Harrassowitz Verlag, 2008. – 1888 s.
85. Źródła dziejowe. – Warszawa : [b.w.], 1877. – Т. 6: Rewizya zamków ziemi wołyńskiéj w połowe XVI wieku. – 153 s.
86. Źródła dziejowe. – Warszawa : [b.w.], 1883. – Т. 12: Wielkopolska. – Cz. 1. – 334 s.
87. Źródła dziejowe. – Warszawa : [b.w.], 1889. – Т. 19: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. – 307 s.
88. Źródła dziejowe. – Warszawa : [b.w.], 1894. – Т. 19: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Ziemie ruskie. Ukraina. – 185 s.
89. Volumina legume. – Petersburg : [b.w.], 1859. – T. 2.: Volumen Secundum ab anno 1550 ad annum 1609. Acta reipublicae continens. – 482 s.
90. Volumina legume. – Petersburg : [b.w.], 1859. – T. 3.: Volumen tertium ab anno 1550 ad annum 1609. Acta reipublicae continens. – 472 s.
ЛІТЕРАТУРА
91. Александрович В. С. Інвентарі замків у Старому і Новому Заславі з XVII ст. / В.С. Александрович // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). – К. : Інститут історії України НАН України, 2005. – Вип. 5. – С. 544–553.
92. Алферова Г. В. Русские города XVI – XVII веков / Г.В. Алферова. – М. : Стройиздат, 1989. – 216 с.
93. Антонович В. Б. Археологическая карта Волынской губернии / В.Б. Антонович. – М. : [б. и.], 1900. – 130 с.
94. Антонович В. Б. Исследование о городах Юго-Западной России по актам 1432–1798 гг. / В.Б. Антонович // АЮЗР. – К. : [б. в.], 1870. – Т. І. – Ч. 5. – С. 1–90.
95. Антонович В. Б. Українські міста / В.Б. Антонович // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV – XVIII в. – Львів : [б.в.], 1904. – С. 311–383.
96. Атаманенко В. Б. Вірогідність поборових документів XVI століття / В.Б. Атаманенко // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. – Дніпропетровськ : Промінь, 1997. – С. 102–110.
97. Атаманенко В. Б. Волинські інвентарі другої половини XVI ст. як історичне джерело / В.Б. Атаманенко // Наукові записки. – Острог : Вид-во Острозької академії, 1998 – Т. 1. – С. 16–27.
98. Атаманенко В. Б. Волинські маєтності Острозьких: склад та структура / В.Б. Атаманенко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2008. – Вип. 13. – С. 266–315.
99. Атаманенко В. Б. Господарські документи волинських латифундій другої половини XVI – першої половини XVII ст. як історичне джерело / В.Б. Атаманенко // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Історія: Збірник наукових статей. – Чернівці : Рута, 2003. – Ч. І. – С. 286–293.
100. Атаманенко В. Б. Джерела вивчення демографії Волині XVI – першої половини XVII ст. / В.Б. Атаманенко // Український історик. – Нью-Йорк; К.; Львів; Острог; Торонто; Париж : [б. в.], 2004. – Ч. 1-2 (161-162). – С. 187–201.
101. Атаманенко В. Б. Джерела вивчення магнатського господарства Волині другої половини XVI – першої половини XVII ст. / В.Б. Атаманенко // Українська історична наука на сучасному етапі розвитку. – Кам’янець-Подільський; К.; Нью-Йорк; Острог : Видавництво НаУОА, 2006. – Т. 1. – С. 107–117.
102. Атаманенко В. Б. Інвентар Кременецького староства 1548 р. / В.Б. Атаманенко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2007. – Вип. 8. – С. 8–37.
103. Атаманенко В. Б. Князь К.І. Острозький та оборона Волині від татарських нападів / В.Б. Атаманенко // Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник ЛДІКЗ. – Луцьк : Терен, 2011. – С. 92–103.
104. Атаманенко В. Б. Міста Заславщини на початку XVII ст. / В.Б. Атаманенко // Метафора спільного дому: Заславщина багатьох культур : матеріали наукової конференції, 21-22 грудня 2006 р. – Ізяслав; Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. – С. 32–38.
105. Атаманенко В. Б. Оборонний потенціал володінь кн. Острозьких у Південно-Східній Волині / В.Б. Атаманенко // Покликання. Збірник наукових праць на пошану професора о. Юрія Мицика. – К. : [б. в.], 2009. – C. 266–279.
106. Атаманенко В. Б. Обороноздатність міст Південно-Східної Волині в кінці XVI – першій половині XVII ст. / В.Б. Атаманенко, І.О. Рибачок // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки воєнної історії краю. – Луцьк : [б. в.], 2009. – С. 141–152.
107. Атаманенко В. Б. Описи замків князів Острозьких першої половини XVII ст. / В.Б. Атаманенко // Середньовічні і ранньомодерні оборонні споруди Волині. – Кременець : Астон, 2006. – С. 118–126.
108. Атаманенко В. Б. Описово-статистичні джерела другої половини XVI – першої половини XVII ст. з історії Старокостянтинова / В.Б. Атаманенко // Болохівщина: осягнення історії : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої 800-літтю міста, 17-18 вересня 2009 р. – Старокостянтинів; Хмельницький : ПП Мельник А.А., 2009. – С. 84–96.
109. Атаманенко В. Б. Південноволинські маєтності Януша Острозького першої чверті XVII ст. / В.Б. Атаманенко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2000. – Вип. 1. – С. 13–26.
110. Атаманенко В. Б. Розвиток міст кн. Острозьких в кінці XVI – на початку XVII ст. / В.Б. Атаманенко // Матеріали VII – IX Острозької конференції «Остріг на порозі 900-річчя», 1996–1998 рр. – Остріг : [б. в.], 2000. – С. 8–10.
111. Атаманенко В. Б. Структура населення і типологія міст Південно-Східної Волині (за інвентарями 1615 та 1620 рр.) / В.Б. Атаманенко, І.О. Рибачок // Студії і матеріали з історії Волині / [ред. В.Д. Собчук] / Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник. – Кременець : ТзОВ «Видавництво Астон», 2009. – С. 72–85.
112. Атаманенко В. Б. Характеристика та шляхи підвищення інформативності волинських інвентарів другої половини XVI ст. / В.Б. Атаманенко // Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України. – Дніпропетровськ : [б. в.], 1995. – С. 42–55.
113. Багалій Д. І. Магдебурзьке право на Лівобічній Україні / Д.І. Багалій // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV – XVIII в. – Львів : З друкарні Наукового Товариства імені Шевченка, 1904. – Ч. ІІ. – С. 387–442.
114. Байдич О. В. Красилів Острозький / О. В. Байдич // Старокостянтинів і край в просторі часу. – Хмельницький; Старокостянтинів; Самчики : [б. в.], 1997. – С. 143–147.
115. Байдич О. В. Кузьмин. Літопис історії / О.В. Байдич, Я.К. Гринюк. – Хмельницький : [б. в.], 2001. – 640 с.
116. Балух В. О. Фільварки пізньосередньовічної Польщі / В.О Балух. – Чернівці : Золоті литаври, 1999. – 378 с.
117. Балушок В. Г. Світ Середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників / В.Г. Балушок. – К. : Наукова думка, 1993. – 119 с.
118. Баранович А. И. К вопросу о запустении и заселении украинских земель в XVI – начале XVII вв. /А.И. Баранович // Вопросы социально-экономической истории и источниковедения периода феодализма в России. – М. : [б. в.], 1961. – С. 40–42.
119. Баранович А. И. Магнатское хозяйство на юге Волыни в XVIII в. / А.И. Баранович. – М. : [б. в.], 1955. – 182 с.
120. Баранович А. И. Население предстепной Украины в XVI в. / А.И. Баранович // Исторические записки. – М. : [б. в.], 1950. – Т. 32. – С. 198–232.
121. Баранович А. И. Новый город Западной Украины XVI в. (Основание Старокостянтинова) / А.И. Баранович // Ученые записки института славяноведения. – М. : [б. в.], 1951. – Т. 3. – С. 236–263.
122. Баранович А. И. Украина накануне освободительной войны середины XVII в. / А.И. Баранович. – М. : Издательство Академии наук СССР, 1959. – 207 с.
123. Баранович О. І. З історії заселення Південної Волині / О.І. Баранович // Записки історично-філологічного відділу УАН. – К. : [б. в.], 1925. – Кн. VI. – С. 10–19.
124. Баранович О. І. Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. / О.І. Баранович. – К. : [б. в.], 1930. – 146 с.
125. Баранович О. І. Панське місто за часів польської держави (Старий Костянтинів) / О.І. Баранович // Записки історично-філологічного відділу УАН. – К. : [б. в.], 1928. – Кн. XVII. – С. 1–63.
126. Батюшков П. М. Волинь. Історичні долі південно-західного краю / П.М. Батюшков. – 2 вид. – Дніпропетровськ : Січ, 2004. – 424 с.
127. Берковський В. Г. Відомості про татарський напад 1593 року у документальній колекції Радзимінського / В.Г. Берковський // Болохівщина: земля і люди. – Хмельницький; Стара Синява; Любар : [б. в.], 2000. – С. 100–102.
128. Берковський В. Г. Волинська торгівля XVI – першої половини XVII ст. у польській історіографії / В.Г. Берковський // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. – Острог : Редакційно-видавничий відділ Національного університету «Острозька академія», 2003. – Вип. 3. – С. 16–25.
129. Берковський В. Г. Джерела до історії волинської торгівлі XVI – XVII ст. у Ф. 91 відділу рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАНУ / В.Г. Берковський // Острогіана в Україні і Європі : матеріали міжнародного наукового симпозіуму. – Старокостянтинів : [б. в.], 2001. – С. 278–281.
130. Берковський В. Г. До історії стану та еволюції мережі торговельних шляхів Волинського воєводства у XVI – першій половині XVII ст. / В.Г. Берковський // Українська історична наука на сучасному етапі розвитку. – Кам’янець-Подільський; К.; Нью-Йорк; Острог : [б. в.], 2006. – Т. 2. – С. 395–401.
131. Берковський В. Г. До питання ролі Острожчини в розвиткові локальної та регіональної торгівлі Волині (XVI – XVII ст.) / В.Г. Берковський // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : Історичні науки. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2008. – Вип. 13. – С. 329–339.
132. Берковський В. Г. Заслав і Заславщина як один з важливих елементів торгівельної структури Волині XVI – першої половини XVII ст. / В.Г. Берковський // Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур : матеріали наукової конференції, 21-22 грудня 2006 р. – Ізяслав; Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. – С. 20–27.
133. Берковський В. Г. Інвентарі Подільських та Степанських маєтностей князя Януша Острозького від 1614–1615 pp. / В.Г. Берковський // Острог на порозі 900-річчя. – Острог : [б. в.], 1998 – С. 17–20.
134. Берковський В. Г. Студії з історії Славутчини / В.Г. Берковський. – К. : Пульсари, 2008. – 240 c.
135. Берковський В. Г. Ярмарки Волині як осередки внутрішнього, міжрегіонального та міжнародного ринків України (середина XVI – перша половина XVII ст.) / В.Г. Берковський // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич : Коло, 2003. – С. 121–129.
136. Білоус Н. О. [рец. на книгу]: Капраль М. Національні громади Львова XVI – XVIII cт. (соціально-правові взаємини) / М.М. Капраль. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2003. – 440 с. / Н.О. Білоус // Український археографічний щорічник. – Вип. 8-9. – К.; Нью-Йорк : [б. в.], 2004. – С. 703–713.
137. Білоус Н. О. Київ наприкінці XV – у першій половині XVII століття. Міська влада та самоврядування / Н.О. Білоус. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 358 с.
138. Білоус Н. О. Магдебурзькі привілеї Кременця XV – XVI століть / Н.О. Білоус // Студії і матеріали з історії Волині. – Кременець : ТзОВ «Видавництво Астон», 2009. – С. 33–40.
139. Білоус Н. О. Міський уряд Олики на початку XVII ст. / Н.О. Білоус // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивілли в історії Волині та України. – Луцьк : [б. в.], 2006. – Вип. 18. – С. 64–68.
140. Бойко І. Д. Промисли на Україні в XVI – першій половині XVII ст. / І.Д. Бойко // УІЖ. – К. : Видавництво АН УРСР. – 1962. – № 1. – С. 57–66.
141. Бойко І. Д. Селянство в Україні другої половини XVI – першої половини XVIІ ст. / І.Д. Бойко. – К. : Вид-во АН УРСР, 1963. – 330 с.
142. Болохівщина: земля і люди : матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Велика Волинь» (23-24 червня 2000 р.). – Хмельницький; Стара Синява; Любар : [б. в.], 2000. – Т. 20. – 336 с.
143. Болохівщина: осягнення історії : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої 800-ліття міста, 17-18 вересня 2009 р. – Старокостянтинів; Хмельницький : ПП Мельник А.А., 2009. – Ч. 1. – 191 с.
144. Бородкін Л. Й. Математичні методи в історичних дослідженнях: деякі методологічні проблеми, етапи та особливості розвитку / Л.Й. Бородкін // Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України. Теорія та методи. Міжвузівський збірник наукових праць / [ред. М.П. Ковальський]. – Дніпропетровськ : ДДУ, 1995. – С. 91–109.
145. Бородкин Л. И. Многомерный статистический анализ в исторических исследованиях / Л.И. Бородкин. – М. : Изд-во МГУ, 1986. – 187 с.
146. Боряк Г. В. Торговельні шляхи на Волині в першій половині XVI ст. / Г.В. Боряк // Велика Волинь. – Луцьк : [б. в.], 1997. – С. 168–172.
147. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV – XVIII ст. / Ф. Бродель. – К. : Основи, 1995. – Т. 1.: Структура повсякденності: можливе і неможливе / [перекл. з французької Григорій Філіпчук]. – 542 с.
148. Велика Волинь: минуле і сучасне : матеріали IV міжнародної наукової конференції. – Хмельницький; Ізяслав; Шепетівка : [б. в.], 1994. – 672 с.
149. Верменич Я. В. Історична локалістика у пошуках дослідницького об’єкта: міська і сільська історії / Я.В. Верменич // Регіональна історія України. Збірник наукових праць. – К. : Інститут історії України НАН України, 2010. – Вип. 4. – С. 9–26.
150. Верменич Я. В. Нова локальна історія та історична регіоналістика: експлікація термінів / Я.В. Верменич // Регіональна історія України. – К. : Інститут історії України НАН України, 2007. – Вип. 7. – С. 13–28.
151. Виногродська Л. І. Історико-археологічні дослідження у м. Старокостянтинові Хмельницької області в 2002–2005 рр. / Л.І. Виногродська // Кобудь, Костянтинів, Старокостянтинів: історія, археологія, культура, архітектура : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 800-літтю міста, 10-11 березня 2006 р. – Старокостянтинів : ПП Мельник А.А., 2006. – С. 11–25.
152. Вихованець Т. В. Костянтин-Василь Острозький і татарське питання (середина – 2 половина 70-х рр. XVI ст.): причинки до проблеми / Т.В. Вихованець // Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник ЛДІКЗ. – Луцьк : Терен, 2011. – С. 104–127.
153. Владимирский-Буданов М. Ф. Население юго-западной России от половины XIII – до половины XV в. / М.Ф. Владимирский-Буданов // АЮЗР. – К. : [б. и], 1886. – Ч. 7. – Т. 1. – С. 1–85.
154. Владимирский-Буданов М. Ф. Население юго-западной России от второй половины XV до Люблинской унии (1569 г.). / М.Ф. Владимирский-Буданов // АЮЗР. – К. [б. и.], 1890. – Ч. 7. – Т. 2. – С. 1–210.
155. Владимирський-Буданов М. Ф. Німецьке право в Польщі й Литві / М.Ф. Владимирський-Буданов // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV – XVIII в. – Львів : [б. в.], 1904. – С. 117–304.
156. Владимирский-Буданов М. Ф. Передвижение южно-русского населения в эпоху Богдана Хмельницкого / М.Ф. Владимирский-Буданов // Киевская Старина. – К. : [б. в.], 1888. – Т. XXII. – C. 1–17.
157. Воронков И. А. Инвентари имений – важный источник по истории польской феодальной деревни / И.А. Воронков // Вопросы истории. – М. : Правда, 1959. – № 4. – С. 124–138.
158. Воронов В. І. Джерелознавство історії України / В.І. Воронов. – Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського університету, 2003. – 334 с.
159. Ворончук І. О. Демографічні наслідки татарського нападу 1617 року на Краснокорецьку волость Волині / І.О. Ворончук // Осягнення історії. Збірник наукових праць на пошану професора Миколи Павловича Ковальського з нагоди 70-річчя / [гол. ред. Любомир Винар, Ігор Пасічник]. – Острог; Нью-Йорк : [б. в.], 1999. – С. 229–239.
160. Ворончук І. О. До питання методології і методики обрахунку міської людності України XVI – першої половини XVII ст. (на матеріалах Волині) / І.О. Ворончук // Матеріали V конгресу міжнародної асоціації україністів. Історія. – Чернівці : Рута, 2003. – С. 215–230.
161. Ворончук І. О. До проблеми чисельності людських втрат Волині внаслідок татарських нападів протягом XVI – першої половини XVII ст. / І.О. Ворончук // Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник ЛДІКЗ. – Луцьк : Терен, 2011. – С. 128–146.
162. Ворончук І. О. Інвентар маєтностей князів Острозьких 1620 р. як історико-демографічне джерело / І.О. Ворончук // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2008. – Вип. 13. – С. 232–242.
163. Ворончук І. О. Місто Любартів за інвентарем маєтностей князів Острозьких 1620 р. / І.О. Ворончук // Житомирщина на зламі тисяч