МАНДРІВНИЦТВО В ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОМУ ДОСЛІДЖЕННІ КРИМУ (остання третина XVIII – перша половина XIX століття) : Путешествий В историко-краеведческом ИССЛЕДОВАНИИ КРЫМА (последняя треть XVIII - первая половина XIX века)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

На правах рукопису

КАУШЛІЄВ ГЕННАДІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 910.4:908(477.75)«17/18»(043.5)

МАНДРІВНИЦТВО В ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОМУ
ДОСЛІДЖЕННІ КРИМУ
(ОСТАННЯ ТРЕТИНА XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ СТОЛІТТЯ)

Спеціальність 07.00.01 – історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Непомнящий Андрій Анатолійович
доктор історичних наук, професор

Сімферополь – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………..…………..……3
ВСТУП……………………………………………………………..……...…..…...4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………10
1.1. Історіографія проблеми……….……………………….…....……………....10
1.2. Джерельна база дослідження………………………….…...………….…...31
1.3. Методологічні основи дисертації….............................................................40
РОЗДІЛ 2. НАУКОВІ ПОДОРОЖІ У ФОРМУВАННІ ПІДҐРУНТЯ ІСТОРИЧНОГО КРИМОЗНАВСТВА
(ОСТАННЯ ТРЕТИНА XVIII – ПОЧАТОК ХІХ СТ.)…………………….….48
2.1. Посилення інтересу до Криму у другій половині XVIII ст. ............…….48
2.2. «Фізичні» експедиції до Криму Петербурзької академії наук..................63
2.3. Пам’яткознавчі, картографічні, етнографічні та мовознавчі академічні наукові подорожі………………………………………………………………..87
РОЗДІЛ 3. МАНДРІВНИКИ В ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОМУ ДОСЛІДЖЕННІ КРИМУ
НАПРИКІНЦІ XVIII – В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. …………………..104
3.1. Крим в епоху соціокультурної трансформації наприкінці XVIII –
в першій половині ХІХ ст..……...………………………..…...……….............104
3.2. Таврида як об'єкт дослідження вітчизняних мандрівників наприкінці
XVIII – в першій половині ХІХ ст. ...……………………….………...………112
3.3. Іноземці в історико-краєзнавчому дослідженні півострова……………………………………………...………………………..151
ВИСНОВКИ………………………………………………………….…………183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………..……………………188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДЕ – Державний Ермітаж, науковий архів (м. Санкт-Петербург)
ДААРК – Державний архів в Автономній Республіці Крим (м. Сімферополь)
ЖМНП – «Журнал Министерства народного просвещения» (м. Санкт-Петербург)
ЗООИД – «Записки Одесского общества истории и древностей» (м. Одеса)
ИТУАК – «Известия Таврической ученой архивной комиссии» (м. Сімферополь)
ПАН – Петербурзька академія наук
ПФАРАН – Санкт-Петербурзька філія Архіву Російської академії наук (м. Санкт-Петербург)
ПФІІРАН – Російська секція Архіву Санкт-Петербурзької філії Інституту історії РАН (м. Санкт-Петербург)
РАН – Російська академія наук
РДАСА – Російський державний архів стародавніх актів (м. Москва)
РНБ ВР – Російська національна бібліотека, відділ рукописів (м. Санкт-Петербург)

УІЖ – «Український історичний журнал» (м. Київ)

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Вивчення етапів історико-краєзнавчого пізнання конкретних регіонів є одним зі складних і малодосліджених завдань сучасної історіографії. Історія краєзнавства, як нерозривна частина історії культури й історіографії, об'єктивно впливає на розвиток сучасної наукової думки, збагачуючи її досвідом попередників. Краєзнавство споконвіку найтіснішим чином пов'язане з подорожами по рідному краю, без чого неможливим є його всебічне пізнання.
Одним із нагальних завдань у відновленні історико-краєзнавчого вивчення Криму є відтворення еволюції організаційних форм краєзнавчої діяльності в умовах зламу суспільно-культурних стереотипів у Криму, насадження тут канонів європейської цивілізації. Особливо актуальним це питання є для початкового періоду вивчення півострова – з моменту приєднання Криму до Російської імперії – часу організованого вивчення краю академіками Петербурзької академії наук і приїзду сюди представників освічених кіл як вітчизняної, так і європейської інтелігенції, письменників, учених, видатних громадських діячів. Серед мандрівників, що відвідали Крим у даний період, були відомі вчені-академіки: Ф. К. Маршал фон Біберштейн, В. Ф. Зуєв, Й.-Г. Георгі, Є. Є. Кьолер, П. С. Паллас, А. М. Шьогрен, а також чисельні діячі науки та культури: П. В. Беккер, Т. Л. Ванцетті, М. С. Всеволожський, І. Вуйіч, Б. Гакет, М. Гатрі, А. М. Демидов, Ф. Дюбуа де Монпере, В. В. Ізмайлов, Е. Д. Кларк, М. І. Костомаров, Е. Кравен, С. С. Куторга, Р. Лайелл, М. О. Максимович, Ф. де Міранда, І. М. Муравйов-Апостол, Ш.-Ж. Ромм, П. П. Свиньїн, П. І. Сумароков, Р. Хебер, М. Холдернесс, О. П. Шишкіна.
Наукова спадщина вояжерів акумулює в собі підсумки як системних досліджень із історії, археології, охорони пам’яток, етнографії Криму, так і викликаних індивідуальною ініціативою розшуків. Ці студії мають як проблемно-дослідницький, так і популярний характер. До сьогодні не було комплексного дослідження, де мандрівництво аналізувалося з погляду його впливу на розвиток вивчення краю, а праці мандрівників розглядалися як складова історико-краєзнавчих досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної теми кафедри історії України Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (ТНУ) «Проблеми соціально-політичної, етнічної та культурної історії України та Криму» (державний реєстраційний № 0101U005419).
Метою дослідження є наукова реконструкція форми та змісту діяльності мандрівників, визначення їхнього місця і ролі в розвитку історико-краєзнавчого вивчення Криму.
Завдання дослідження визначені відповідно до поставленої мети:
– реконструювати загальний корпус опублікованої та рукописної наукової спадщини мандрівників у Крим; виявити невідомі архівні джерела, пов’язані з темою дисертації, провести їх класифікацію та аналіз за змістом;
– дослідити основні етапи розвитку та напрями краєзнавчого вивчення краю мандрівниками;
– здійснити наукову репрезентацію історико-краєзнавчої спадщини російських і зарубіжних мандрівників, зробити класифікацію й аналіз родо-видового складу матеріалу на тлі буття вітчизняного краєзнавства загалом;
– на основі просопографічного методу визначити персональний склад мандрівників, відновити канву їхніх біографій, оцінити внесок у дослідження краю;
– проаналізувати форми та зміст дослідницької та популяризаторської роботи мандрівників.
Об’єктом дослідження є початковий період розвитку історичного краєзнавства в Криму в 1783–1853 рр.
Предметом дисертаційного дослідження є основні закономірності, напрями, етапи, форми та методи вивчення нових територій, збереження культурної спадщини, які застосовували мандрівники.
Методи дослідження базуються на фундаментальних теоретичних положеннях про природу історичного пізнання, внутрішні та зовнішні умови розвитку науки, її норми й цінності: сукупність принципів історизму, наукової об’єктивності, всебічності та комплекс загальнонаукових і спеціально-наукових методів, притаманних історичній науці. Загальнонаукові методи (історичний, хронологічний, логічний, порівняльний, системно-структурний, індуктивний, дедуктивний, абстрагування) дозволили дослідити початковий етап вивчення півострова, з’ясувати характер зв’язків між краєзнавством і суміжними галузями знань. Системний підхід до розвитку науки, суспільства та методи генетичного, компаративного аналізу й синтезу допомогли виявити особливості різних форм дослідницької та популяризаторської роботи мандрівників. Для досягнення конкретних завдань використано методи, притаманні окремим наукам, зокрема історіографії (методи просопографічного аналізу та біоісторіографії).
Хронологічні межі дослідження визначаються відповідно приєднанням Криму до Російської Імперії (1783 р. – нижня межа) та початком Східної війни (1853 р. – верхня межа), яка привернула увагу до Криму й сприяла принциповим змінам у його соціально-економічному житті.
Географічні рамки дослідження включають територію Кримського півострова, який був об’єктом дослідження мандрівників (сучасні Автономна Республіка Крим і м. Севастополь).
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в ньому: вперше
– на основі комплексного вивчення опублікованих та архівних джерел відтворено цілісну картину розвитку історико-краєзнавчої діяльності мандрівників в Криму у 1783–1853 рр.;
– системно представлено корпус опублікованих матеріалів подорожей, проведено його класифікацію, аналіз, визначено наукову цінність матеріалів, що містяться в ньому; складено бібліографічний покажчик наукової спадщини мандрівників у Крим;
– проаналізовано багатий пласт кримознавчих відомостей у західноєвропейській літературі подорожей;
– проаналізовано процес становлення системи охорони пам’яток на півострові та роль у ньому мандрівників;
уточнено
– загальний корпус бібліографічної спадщини мандрівників;
– біографічні відомості щодо їх перебування в Криму;
набуло подальшого розвитку
– вирішення питання про основні напрями наукових досліджень і популяризаторських заходів мандрівників;
узагальнено
– періодизацію щодо історико-краєзнавчого вивчення Криму в дорадянський період;
складено
– біобібліографічний покажчик «Мандрівники в дослідженні Криму (кінець XVIII – перша половина XIX ст.)».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження дозволяють суттєво розширити джерельну й історіографічну базу історії кримознавства, розкрити специфічні риси маловідомого та невідомого раніше корпусу публікацій, доповнити новими відомостями джерельну базу історіографії України. Вони можуть бути використані при підготовці біобібліографічних довідників та енциклопедій, хрестоматій та нарисів з історичного краєзнавства України. Результати дисертаційного дослідження вже використовуються у роботі над томом «Автономна Республіка Крим» «Зводу пам’яток історії та культури України», в процесі викладання курсів із історії Криму, спецкурсів із історії кримознавства в ТНУ та в республіканському виші «Кримський інженерно-педагогічний університет».
Апробацію результатів дисертації здійснено на більш ніж 10 міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях, серед яких: VIII, IX та X Всеукраїнські наукові конференції «Актуальні питання історії науки та техніки» (Очаків, 2009 р.; Житомир, 2010 р.; Київ, 2011 р.) (доповіді: «Записки П. Сумарокова як джерело з історії Криму кінця XVIII – початку XIX століття», «Мандрівництво як форма історико-краєзнавчого вивчення Криму», «До питання про діяльність іноземних мандрівників у Тавриді в першій половині XIX століття»); Другі та Треті Всеукраїнські Зарембівські наукові читання «Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції» (Київ, 2009, 2011 рр.) (доповіді: «Пам’ятки Криму як об’єкт вивчення експедицій Академії наук під керівництвом Є. Є. Кьолера», «Подорож Едварда Кларка та вивчення кримських старожитностей»); III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі» (Ялта, 2011 р.) (доповідь: «Твір І. М. Муравьова-Апостола «Подорож по Тавриді у 1820 році» у популяризації пам’яток історії і культури Криму»); VIII Всеукраїнська науково-практична конференція «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи» (Ворзель, 2011 р.) (доповідь: «Музеї Криму в записках мандрівників першої половини XIX століття»); Всеукраїнська науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток Козацької доби в Україні» (Київ, 2011 р.) (доповідь: «Етнічна мозаїка Криму очима зарубіжних мандрівників наприкінці XVIII – на початку XIX століття»), IV Міжнародна наукова конференція «Актуальні питання історії, культури, етнографії Південно-Східного Криму» (Новий Світ, 2011 р.) (доповідь: «Південно-Східний Крим у записках вітчизняних та зарубіжних мандрівників наприкінці XVIII – на початку XIX століття»), а також щорічні наукові конференції професорсько-викладацького складу ТНУ (2007–2011 рр.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження розкрито в 17 наукових публікаціях, із них 7 – у провідних фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (416 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 234 сторінок, з них основного тексту – 187 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Історіографічний аналіз літератури з теми дослідження свідчить про недостатню вивченість проблеми ролі мандрівництва у вивченні та освоєнні нових територій. Залучений у ході роботи обширний корпус опублікованих джерел, а також численні матеріали центральних архівів Російської Федерації дозволили об’єктивно реконструювати хід історико-краєзнавчого вивчення Криму на першому його етапі – діяльності мандрівників, виявити основні напрями досліджень, простежити особливості формування наукової та популярної їхньої спадщини, значно розширити уявлення про склад подорожніх, оцінити краєзнавчий доробок мандрівництва для розвитку кримознавства.
У останній третині XVIII ст. в результаті воєнної експансії Російської Імперії та приєднання Криму сформувалися передумови для історико-краєзнавчого дослідження краю представниками вітчизняної та зарубіжної інтелектуальної еліти: англійські, німецькі, російські, французькі мандрівники – представники місцевих інтелектуальних верств – отримали можливість на місці досліджувати історію та культуру краю. Наслідком приватних поїздок і наукових експедицій стала поява оригінального масиву кримознавчої літератури, який на сьогодні є одним із ключових джерел із історії, етнографії та соціально-економічного становища Криму.
Краєзнавча діяльність мандрівників розгорнулася в перший період розвитку історико-краєзнавчих досліджень Тавриди – у 80–90-х роках XVIII – першій половині ХIХ ст. – для якого були характерними діяльність краєзнавців-одинаків, стимулювання всебічних досліджень краю Петербурзькою академією наук, а як наслідок – протистояння петербурзького професійного й більш широкого, але любительського по суті підходу до вивчення краю.
В історії мандрівництва в Криму ми виокремили чотири основні етапи, межі яких не є чіткими: 1) 1783 – 90-і рр. XVIII ст. – початок вивчення Тавриди вченими-мандрівниками Петербурзької академії наук (Й.-Г. Георгі, В. Ф. Зуєв, П. С. Паллас) із метою створення універсального («фізичного») опису нової території. Завдяки студіям академіків було накопичено цінні матеріали, що дозволили науковим колам Росії і Європи сформувати загальне уявлення про Тавриду; 2) на початку XIX ст. дослідження вчених-мандрівників (Ф. К. Маршал фон Біберштейн, Є. Є. Кьолер, А. М. Шьогрен) набули вузького галузевого характеру. Це було зумовлено необхідністю вирішення нових дослідницьких завдань, коли загальні описи потрібно було конкретизувати; 3) кінець XVIII ст. – до 1827 рр.: поїздки на півострів російської та європейської інтелігенції (В. В. Ізмайлов, Е. Д. Кларк, Ш. Ж. Ромм, П. І. Сумароков та ін.) мали лише ознайомлювальний характер. Мандрівники відвідували Крим чи за службовими обов'язками, чи з метою огляду античних і середньовічних пам'яток Тавриди, ближче познайомитися з культурою і побутом місцевих мешканців; 4) від 1829 до 1853 рр. – після закінчення Російсько-турецької війни 1828–1829 рр. – поширився інтерес до краю. Крим відвідали відомі письменники (М. С. Всеволожський, М. І. Костомаров, М. О. Максимович, О. П. Шишкіна). Збільшення кількості поїздок було пов'язано, перш за все, з активною господарською та громадською діяльністю М. С. Воронцова, який не тільки відновив і удосконалив інфраструктуру краю, а й активно сприяв кримознавчим дослідженням. Становлення Одеси, як значного наукового центру, також спонукало історико-краєзнавчому вивченню Північного Причорномор'я. Одеські дослідники (П. В. Беккер, М. Н. Мурзакевич) здійснювали поїздки до Криму з метою вивчення античних і середньовічних старожитностей. У цей період Тавриду відвідали англійські, італійські, німецькі, сербські, французькі й навіть латиноамериканські мандрівники (Т. Л. Ванцетті, І. Вуйіч, Б. Гакет, Ф. де Міранда, Р. Лайелл, М. Холдернесс та ін.). Вони стали першовідкривачами Криму для європейської громадськості, подарувавши їй описи античних і середньовічних пам'яток Північного Причорномор'я, підготувавши етнографічні описи населення краю.
Предметом історико-краєзнавчих досліджень мандрівників стали окремі питання історії, етнографії, археології та охорони пам’яток Криму. Тенденції уваги до культури населення могутнього в минулому Кримського ханства сприяли концентрації уваги дослідників на проблемах етнічної історії й етнографії кримських татар, що спричинило певну вибірковість подорожніх у виборі тем досліджень. Краєзнавчу спадщину мандрівників кримознавчого напряму представлено трьома типами публікацій: а) антикварними студіями: розробка періодизації стародавньої історії регіону, визначення завдань і перспектив археологічного й етнографічного вивчення півострова (П. В. Беккер, Ф. Дюбуа де Монпере, Є. Є. Кьолер); б) оригінальними прикладними науковими дослідженнями, написаними за результатами експедиційних і польових досліджень: звіти про виконану наукову роботу для ПАН чи держаних закладів (В. Ф. Зуєв, П. С. Паллас,Ф. К. Маршал фон Біберштейн, А. М. Демидов) – визначалася структура зібраних матеріалів, проводився опис етнографічних і археологічних пам’яток, інших матеріалів, отриманих у результаті досліджень; в) популярними нарисами, що висвітлювали окремі епізоди історії Криму та розповідали про найяскравіші пам’ятки (античні городища, мусульманські архітектурні споруди), побут народів регіону (М. Гатрі, Е. Кравен, І. М. Муравйов-Апостол, П. П. Свіньїн, М. Холдернесс).
Найважливішим підсумком всебічних краєзнавчих досліджень мандрівників стала поява оригінальних концепцій, що стосувалися подальшого розвитку вивчення Криму або формулювали авторські інтерпретації історії Криму. Програми етнографічного вивчення Криму представили М. Ф. Енгельгардт та І. Ф. Паррот. Експедиції ПАН заклали основи розвитку наукової кримознавчої етнографії. Опубліковані на різних європейських мовах матеріали експедиційних досліджень В. Ф. Зуєва, Є. Є. Кьолера, П. С. Палласа містять у собі багатющий матеріал із етнографії караїмів, кримських татар, ногайців. Спеціальні мовознавчі напрацювання Й.-Г. Георгі й А. М. Шьогрена стали базою для подальших досліджень у цьому напрямі.
Мандрівництво поклало початок заходам із охорони культурної спадщини в регіоні. Вперше було проведено каталогізацію й опис найвизначніших кримських пам'яток античності та середньовіччя; за активної участі вчених і громадських діячів (Є. Є. Кьолер, І. М. Муравйов-Апостол, В. В. Капніст) порушувалося питання про збереження старожитностей Тавриди, що зумовило прийняття низки урядових постанов, які, у свою чергу, дозволили врятувати від руйнування багато стародавніх монументів, численні мармури та зберегти їх до наших днів. Завдяки саме популяризації кримських пам’яток було закладено основи музейним колекціям у Феодосії (1811 р.) й Керчі (1826 р.). У загальній масі записок російських і українських діячів, які побували в Криму, виділяються як поверхові, компілятивні твори, так і значні праці, які писалися з використанням основних кримознавчих праць, власними оригінальними трактуваннями історії краю, вивченням писемних першоджерел. Усі ці твори є найважливішим історичним джерелом із історії Тавриди кінця ХVIII – першої половини ХІХ ст.
Завдяки вітчизняним мандрівникам, які закликали керівні кола збільшити темпи соціально-економічного розвитку причорноморських територій, які володіли колосальним рекреаційним і сільськогосподарським потенціалом, прискорилася інтенсивність освоєння Криму як іноземними колоністами, так і представниками вітчизняних торгово-промислових кіл і поміщиків.
Мандрівники застосовували методи експедицій і польових досліджень (розкопки, розвідки, інтерв’ю, записи матеріалів та інші). Застосовувалися відповідні програми й інструкції, розроблені ПАН у відповідності з актуальними на той період пріоритетами вивчення. Формами використання отриманих матеріалів стали: публікація матеріалів подорожі або згадок про неї у вигляді окремих книжок, в науковій періодиці, доповіді, формування музейних колекцій та експозицій, популяризація результатів досліджень шляхом їх репрезентації в масовій пресі.
Багата спадщина мандрівників не втратила наукового та практичного значення на сучасному етапі розвитку історичної науки. Її використання буде сприяти подальшому розвитку об’єктивного вивчення півдня України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Надеждин Н. И. Об исторических трудах в России / Н. И. Надеждин // Библиотека для чтения. – 1837. – Т. 20, отд. 3. – С. 93–136.
2. Андреевский И. Путешествие Брунера через Одессу в Крым / И. Андреевский // Библиотека для чтения. – 1836. – Т. 18. – С. 152–175.
3. Хронологический обзор важнейших путешествий, совершенных в России или российскими путешественниками в XVIII и ХІХ ст. // Месяцеслов на 1842 год. – СПб. : Тип. имп. Академии наук, 1842. – С. 187–217.
4. Желания в пользу Тавриды // Таврические губернские ведомости. – 1848. – 3, 10 марта.
5. Леонтьев П. М. Обзор исследований о классических древностях северного берега Черного моря / П. М. Леонтьев // Пропилеи : сб. ст. по классической древности, изд. П. Леонтьевым. – 2 изд. – М., 1856. – С. 67–101.
6. Геннади Г. Н. Список сочинений о Крыме : І. Сочинения иноязычные : список первый / Г. Н. Геннадии // Вестник имп. Русского географического об-ва. – 1855. – Кн. 4, отд. 4. – С. 55–62.
7. Геннади Г. Н. Список сочинений о Крыме : доп. к списку І ; ІІ : Книги о древностях Крыма : список второй : ст. в заграничных период. изд. / Г. Н. Геннади // Вестник имп. Русского географического об-ва. – 1855. – Кн. 1, отд. 4. – С. 30–33.
8. О путешествии императрицы Екатерины II в Крым // Северная почта. – 1863. – № 6. – С. 19–20.
9. Брикнер А. Г. Путешествие императрицы Екатерины II в полуденный край России в 1787 г. / А. Г. Брикнер // ЖМНП. – 1872. – Ч. 162, отд. 2. – С. 1–51.
10. Есипова Г. В. Путешествие императрицы Екатерины II в Южную Россию в 1787 году / Г. В. Есипова // Киевская старина. – 1890. – Нояб. – С. 8–15.
11. Лашков Ф. [Ф.] Князь Г. А. Потемкин-Таврический как деятель Крыма / Ф. [Ф.] Лашков. – Симферополь, 1890. – 16 с.
12. Брикнер А. Г. Путешествие Екатерины II в Крым / А. Г. Брикнер // Исторический вестник. – 1885. – № 7. – С. 5–23 ; № 8. – С. 242–264 ; № 9. – С. 444–509.
13. Бегичев К. Н. Краткий обзор трудов русских исследователей Кавказа конца XVIII столетия / К. Н. Бегичев // Кавказский книжный вестник. –1900. – № 2. – С. 9–23 ; № 3. – С. 8–11.
14. Маракуев В. Н. Петр Симон Паллас, его жизнь, ученые труды и путешествия / В. Н. Маракуев. – М. : Тип. А. А. Торлецкого и К°, 1877. – IV, 214 с.
15. Маркевич А. И. Академик П. С. Паллас : его жизнь, пребывание в Крыму и ученые труды : к столетию со дня его смерти / А. И. Маркевич // ИТУАК. – 1912. – № 47. – С. 167–242.
16. Сухомлинов М. И. Академик Зуев и его путешествие по России / М. И. Сухомлинов // Древняя и новая Россия. – 1879. – № 2. – С. 96–111.
17. Юргевич В. Н. Об археологических разысканиях и открытиях в Южной России, предшествовавших учреждению Одесского общества истории и древностей / В. Н. Юргевич // ЗООИД. – 1886. – Т. 14, отд. 1. – С. 27–52.
18. Сиповский В. В. Н. М. Карамзин : анализ «Писем русского путешественника» / В. В. Сиповский. – СПб., 1899. – 578 с.
19. Институт истории материальной культуры РАН, научный архив, рукописный отдел
Ф. 18 Веселовский Н. И.
оп. 1,
д. 70. Веселовский Н. И. «О значении путешествий»), [Без даты], 7 л.
20. Бертье-Делагард А. Л. Память о Пушкине в Гурзуфе / А. Л. Бертье-Делагард // Пушкин и его современники : мат-лы и иссл. / Комис. для изд. соч. Пушкина при Отд. рус. яз. и словесности имп. Акад. наук. – СПб., 1913. – Вып. 17/18. – С. 77–155.
21. Маркевич А. И. «TAURICA» : опыт указателя книг и статей, касающихся Крыма и Таврической губернии вообще. Вып. 1 / А. И. Маркевич // ИТУАК. – 1894. – № 20. – С. 1–395.
22. Маркевич А. И. Документы крымских архивов о путешествии разных знатных особ по Таврической губернии / А. И. Маркевич // ИТУАК. – 1912. – № 47. – С. 25–26.
23. Маркевич А. И. Судьбы памятников древности в Тавриде / А. И. Маркевич // Непомнящий А. А. Арсений Маркевич : страницы истории крымоведения / А. А. Непомнящий. – Симферополь : Бизнес-Информ, 2005. – С. 267–315. – (Серия : «Биоблиография крымоведения» ; вып. 3).
24. Минцлов С. Р. Обзор записок дневников, воспоминаний, писем и путешествий, относящихся к истории России и напечатанных на русском языке : в 5 вып. / С. Р. Минцлов. – Новгород, 1911–1912. – Вып. 1 : от скифских времен по смерть императора Павла І включительно. – 171 с. ; Вып. 2/3 : времена императоров Александра І и Николая І. – 198 с. ; Вып. 4/5 : времена императоров Александра ІІІ и Николая ІІ. – 115 с.
25. Сивков К. В. Путешествия русских людей за границу в XVIII в. / К. В. Сивков. – СПб., 1914. – 134 с.
26. Берг П. С. Роль Академии наук в истории географических открытий (XVIIІ в.) / П. С. Берг // Природа. – 1925. – № 7/9. – С. 143–159.
27. Берг П. С. Очерк истории русской географической науки (вплоть до 1923 года) / П. С. Берг // Труды Комиссии по истории знаний. – Л., 1929. – Вып. 4. – 150 с.
28. Гнучева В. Ф. О работах архива по изучению экспедиционной деятельности Академии наук / В. Ф. Гнучева, А. М. Черников // Вестник АН СССР. – 1935. – № 10. – С. 46–51.
29. Гнучева В. Ф. Материалы для истории экспедиции Академии наук в XVIIІ – ХІХ вв. : хронологические обзоры и описание архивных материалов / В. Ф. Гнучева. – М. ; Л. : изд-во АН СССР, 1940. – 309 с.
30. Князев Г. А. Научные экспедиции ХІХ века по материалам архива Академии наук СССР / Г. А. Князев // Вестник АН СССР. – 1931. – № 6. – Стб. 59–66.
31. Райнов Т. И. Русские академики второй половины XVIII в. и Бюффон : к 150-летию русского перевода Бюффона / Т. И. Райнов // Вестник АН СССР. – 1939. – № 10. – С. 126–147.
32. Соловьев М. М. Академик В. Ф. Зуев (1754–1794) / М. М. Соловьев // Вестник АН СССР. – 1933. – № 7. – С. 26–30.
33. Черников А. М. О работе Архива по изучению экспедиционной деятельности Академии наук / А. М. Черников // Вестник АН СССР. –1935. – № 10. – Стб. 46–52.
34. Шебунин А. Н. Русское Черноморье 70–80-х гг. XVIII в. и Академия наук : труды А. И. Гильденштедта и В. Ф. Зуева / А. Н. Шебунин // Труды Ин-та истории науки и техники. сер. 1 : архив истории науки и техники. – Л., 1936. – Вып. 8. – С. 78–82.
35. Петухов Е. В. Крым и русская литература : историко-литературный обзор / Е. В. Петухов // Известия Крымского пед. ин-та им. М. В. Фрунзе. – 1927. – Кн. 1. – С. 48–65.
36. Полиевктов М. А. Европейские путешественники XIII – XVIII веков по Кавказу / М. А. Полиевктов ; НИИ кавказоведения. – Тбилиси, 1935. – 233 с.
37. Раткевич К. И. К биографии Жильбера Рома : его рукописное наследство в архивах СССР / К. И. Раткевич // Ученые записки / Ленинградский гос. ун-т. сер. : истор. науки. – 1940. – Вып. 6, № 52. – С. 264–275.
38. Ромм Ж. Путешествие в Крым в 1786 г. / Ж. Ромм ; [пер. с рукописи, вст. ст. и прим. К. И. Раткевич]. – Л. : изд-во Ленинградского гос. ун-та, 1941. – 79 с.
39. Кревецький І. І. Подорожі чужинців по Україні в XVIIII – ХІХ ст. / І. І. Кревецький // Нова Зоря. – 1929. – 21 липня. – C. 6–7.
40. Александровская О. А. Становление географической науки в России в XVIIІ веке / О. А. Александровская. – М. : Наука, 1989. – 232 с.
41. Андреев А. И. Труды русских географов и путешественников XVII – XVIIІ вв. по изучению Украины и украинского народа / А. И. Андреев // Известия Всесоюзного географического об-ва. – 1954. – Т. 86, вып. 2. – С. 124–135.
42. Гнучева В. Ф. Географический департамент Академии наук XVIII века / В. Ф. Гнучева ; [под ред. А. И. Андреева] // Труды Архива АН СССР / АН СССР. – 1946. – Вып. 6. – С. 1–266.
43. Ефремов Ю. К. Петр Симон Паллас, 1741–1811 / Ю. К. Ефремов // Отечественные физико-географы ; [под ред. Н. Н. Баранского, Н. Б. Дика, Ю. К. Ефремова и др.]. – М. : Учпедгиз, 1959. – С. 132–145.
44. Кулябко Е. С. Студенческие годы академика Василия Зуева : по неопубликованным материалам Архива Академии наук СССР / Е. С. Кулябко // Труды Ин-та истории естествознания и техники. – М. ; Л., 1957. – Т. 16 : история биологических наук. – Вып. 3. – С. 49–60.
45. Лебедев Д. Н. Очерки по истории географии в России XVIII в. (1725–1800) / Д. Н. Лебедев. – М. : изд-во АН СССР, 1957. – 273 с.
46. Муравьев В. Б. Дорогами российских провинций : путешествия Петра Симона Палласа / В. Б. Муравьев. – М. : Мысль, 1977. – 95 с. – (Серия : «Замечательные географы и путешественники»).
47. Окрокверцхова И. А. Путешествие Палласа по России / И. А. Окрокверцхова. – Саратов : изд-во Саратовского ун-та, 1962. – 76 с.
48. Полиевктов М. А. Из истории русского академического кавказоведения XVIII века / М. А. Полиевктов // Известия АН СССР. сер. 7 : отд. общественных наук. – 1935. – № 8. – С. 759–774.
49. Пузанов И. И. Пребывание Палласа в Крыму в годы 1794–1810 / И. И. Пузанов // Бюллетень Московского об-ва испытателей природы. Новая сер. Отдел биологический. – 1974. – Т. 79, вып. 5. – С. 22–40.
50. Степанов Н. Н. Этнографические исследования Василия Федоровича Зуева / Н. Н. Степанов // Труды Ин-та этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. Новая сер. – 1956. – Т. 30, вып. 1. – С. 181–182.
51. Полиевктов М. А. Европейские путешественники по Кавказу (1800–1830) / М. А. Полиевктов ; НИИ Кавказоведения. – Тбилиси, 1946. – 153 с.
52. Формозов А. А. Археологические путешествия / А. А. Формозов. – М. : Наука, 1974. – 120 с.
53. Формозов А. А. Пушкин и древности : наблюдения археолога / А. А. Формозов. – М. : Наука, 1979. – 119 с.
54. Роболи Т. А. Литература «путешествий» / Т. А. Роболи // Русская проза : сб. ; [под ред. Б. Эйхенбаума, Ю. Тытянова]. – Л. : Academia, 1926. – С. 42–73.
55. Ивашина Е. С. «Путешествие» как жанр русской литературы конца XVIII – первой трети ХІХ в. : к специфике изучения / Е. С. Ивашина // Культурологические аспекты теории и истории русской литературы / отв. ред. Л. А. Колобаева. – М. : изд-во МГУ, 1978. – С. 50–55.
56. Ивашина Е. С. О специфике жанра «путешествия» в русской литературе первой трети ХІХ в. / Е. С. Ивашина // Вестн. МГУ. сер. 9 : «филология». – 1979. – № 13. – С. 3–16.
57. Лотман Ю. М. «Письма русского путешественника» Карамзина и их место в развитии русской культуры / Ю. М. Лотман, Б. А. Успенский // Карамзин Н. М. Письма русского путешественника / Н. М. Карамзин. – Л. : Наука, 1984. – С. 525–606.
58. Маслова Н. М. Путевые записки как публицистическая форма : становление и развитие жанра «путешествия» в публицистике / Н. М. Маслова. – М. : изд-во МГУ, 1977. – 115 с.
59. Маслова Н. М. Путевой очерк : проблемы жанра / Н. М. Маслова. – М. : Знание, 1980. – 64 с.
60. Михельсон В. А. «Путешествие» в русской литературе / В. А. Михельсон. – Ростов на Дону : изд-во Рост. ун-та, 1974. – 108 с.
61. Ковальский Н. П. Записки иностранцев как источник по истории Украины второй пол. XVII в. / Н. П. Ковальский // Некоторые проблемы социально-экономического развития УССР. – Днепропетровск, 1971. – Вып. 2. – С. 131–149.
62. Ковальский Н. П. Источниковедение истории Украины ХVІ – ХVІІ вв. / Н. П. Ковальский. – Днепропетровск : изд-во ДГУ, 1978. – 115 с.
63. Ковальский Н. П. Источники по социально-экономической истории Украины XVI – первой половины XVII в. : структура источниковой базы / Н. П. Ковальский. – Днепропетровск : изд-во ДГУ, 1982. – 92 с.
64. Литвиненко М. А. Джерела з історії України XVIII ст. / М. А. Литвиненко. – Х. : вид-во Харк. ун-ту, 1970. – 270 с.
65. Литвиненко М. А. Записки мандрівників кінця XVIII – початку ХІХ ст. як джерело з історії України / М. А. Литвиненко // Питання історії СРСР. – 1974. – Вип. 18. – С. 100–108.
66. Мыцык Ю. А. Записки иностранцев как источник по истории Украины (вторая половина XVI – середина XVII вв.) : немецкие и австрийские источники / Ю. А. Мыцык. – Днепропетровск : изд-во ДГУ, 1981. – Ч. 1. – 75 с.
67. Мыцык Ю. А. Записки иностранцев как источник по истории Освободительной войны украинского народа 1648–1654 гг. / Ю. А. Мыцык. – Днепропетровск : изд-во ДГУ, 1985. – 84 с.
68. Наливайко Д. С. Західноєвропейські автори кінця XVI – початку XVII ст. про роль українських козаків у боротьбі з турецькою агресією / Д. С. Наливайко // УІЖ. – 1968. – № 5. – С. 142–147 ; № 6. – С. 139–147.
69. Наливайко Д. С. Західноєвропейські історико-літературні джерела про визвольну війну українського народу 1648–1654 рр. / Д. С. Наливайко // УІЖ. – 1969. – № 8. – С. 137–143 ; 1969. – № 9. – С. 137–143 ; 1969. – № 10. – С. 141–145 ; 1969. – № 11. – С. 131–136 ; 1969. – № 12. – С. 128 132 ; 1970. – № 1. – С. 138–140.
70. Наливайко Д. С. Очима Заходу : рецепція України в Західній Європі XI – XVIII ст. / Д. С. Наливайко. – К. : Основи, 1998. – 578 с.
71. Вінтоняк О. М. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття / О. М. Вінтоняк. – Львів ; Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1995. – 141 с.
72. Бочан П. О. Україна в поглядах німецьких і французьких вчених, послів і мандрівників XVII – XIX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Петро Олегович Бочан. – Чернівці, 2008. – 20 с.
73. Никифоренко Н. О. Мандрівні записки Й. А. Гільденштедта як джерело з соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / Наталя Олексіївна Никифоренко. – Донецьк, 2000. – 17 с.
74. Ададуров В. В. Новоросійська, Херсонська і Таврійська губернії в уяві французьких урядовців доби Наполеона І / В. В. Ададуров // Записки історичного факультету / Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – 2007. – Вип. 18. – С. 142–157.
75. Брицький П. П. Відомості німецьких мандрівників і послів – важливе джерело історії українського народу / П. П. Брицький, П. О. Бочан // Пам’ять століть. – 2003. – № 6. – С. 4–10.
76. Брицький П. П. Французи про Україну в минулому і теперішньому часі / П. П. Брицький // Історія України. – 2000. – № 5. – С. 6–8.
77. Вальо М. А. Двісті років подорожі Б. Гакета зі Львова в Крим і на Запоріжжя / М. А. Вальо // Бальтазар Гакет і Україна : ст. і матеріали / авт.-упор. М. Вальо ; відп. ред. Л. І. Крушельницька ; Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника. – Львів, 1997. – С. 37–52.
78. Вальо М. А. Бальтазар Гакет (Аке) і його описи Півдня України наприкінці XVIII століття / М. А. Вальо // Південна Україна XVIII – ХІХ століття : записки Наук.-дослід. лабораторії історії Південної України / Запорізький держ. ун-т. – 1999. – Вип. 4 (5). – С. 101–115.
79. Вальо М. А. Бальтазар Гакет і Україна / М. А. Вальо // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. сер. : «исторические науки». – 2005. – Т. 18 (54), № 1. – С. 40–55.
80. Варварцев М. М. Україна в оцінках і свідченнях Заходу : французькі інтерпретації першої половини ХІХ ст. / М. М. Варварцев // Вісник Нац. акад. наук України. – 1996. – № 3/4. – С. 91–100.
81. Іваненко О. А. Українське козацтво в працях французьких авторів на межі XVIII – ХІХ ст. / О. А. Іваненко // Міжнародні зв’язки України : наукові пошуки і знахідки : міжвід. зб. наук. пр. / Ін-т історії України НАН України. – К., 2002. – Вип. 11. – С. 254–262.
82. Калашников В. М. Україна очима іноземців : англомовні мемуари, записки, щоденники XVII – першої половини XVIII століття : переклад текстів з коментарем. – Дніпропетровськ : вид-во Дніпропетровського нац. ун-ту, 2008. – 312 с.
83. Короленко Б. А. Французький мандрівник Жільбер Ромм про становище Криму після його приєднання до Росії / Б. А. Короленко // Пам’ять століть. – 2002. – № 5. – С. 142–147.
84. Новохатский К. Е. «…Прошедшее и настоящее…» : Вадим Васильевич Пассек / К. Е. Новохатский // Краеведы Москвы / сост. Л. В. Иванова, С. О. Шмидт. – М. : Московский рабочий, 1991. – Вып. 1. – С. 61–76.
85. Стрілко А. А. Українська мандрівка Франсіско де Міранди / А. А. Стрілко // Всесвіт. – 2000. – № 5/6. – С. 177–178.
86. Стрілко А. А. Франсіско де Міранда в Україні / А. А. Стрілко // УІЖ. – 2000. – № 2. – С. 102–112.
87. Афиани В. Ю. Путешествие как метод краеведческого изучения городов и сел в XVIII – ХІХ вв. // ІІ Всесоюзная конф. по историческому краеведению, апрель 1989 г. : тез. докл. и сооб. / АН СССР ; Пензенский гос. пед. ин-т им. В. Г. Белинского. – Пенза, 1989. – С. 70–72.
88. Афиани В. Ю. Познание России (путешествие как факт культуры и исторический источник) / В. Ю. Афиани, Л. Б. Хорошилова // Русская провинция : культура XVIII – ХХ вв. : сб. ст. / ред. С. О. Шмидт; Рос. ин-т культурологии. – М., 1992. – С. 120–124.
89. Афиани В. Ю. Русский путешественник Павел Петрович Свиньин (1787–1839) / В. Ю. Афиани // Краеведы Москвы / сост. Л. В. Иванова, С. О. Шмидт. – М. : Московский рабочий, 1991. – Вып. 1. – С. 45–59.
90. Альперович М. С. Франциско де Миранда в России / М. С. Альперович ; [отв. ред. Б. И. Коваль]. – М. : Наука, 1986. – 352 с.
91. Козлов В. П. Колумбы российских древностей / В. П. Козлов. – 2 изд. – М. : Наука, 1985. – 176 с. – (Серия : «Страницы истории нашей Родины»).
92. Тункина И. В. Становление классической археологии в России (XVIII – середина ХІХ вв.) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.09 / Ирина Владимировна Тункина. – Л., 1989. – 16 с.
93. Тункина И. В. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX вв.) / И. В. Тункина. – СПб. : Наука, 2002. – 676 с.
94. Бессарабова Н. В. Путешествия Екатерины ІІ по России / Н. В. Бессарабова. – М. : изд-во МГИ им. Е. Р. Дашковой, 2008. – 272 с.
95. Копелевич Ю. Х. Екатерина II и академические экспедиции / Ю. Х. Копелевич // Екатерина Великая : эпоха российской истории : межд. конф. в память 200-летия со дня смерти Екатерины II (1729–1796) : к 275-летию Академии наук. – СПб., 1996. – С. 40–42.
96. Люсый А. П. К пейзажам русского Вертера : из истории крымского путеводителя / А. П. Люсый // Известия Крымского респ. краеведческого музея. – 1994. – № 7. – С. 3–21.
97. Люсый А. П. Крымский текст в русской литературе / А. П. Люсый. – СПб. : Алетейя, 2003. – 314 с.
98. Фролов Э. Д. Русская наука об античности : историограф. очерки / Э. Д. Фролов. – СПб. : изд-во СПбГУ, 1999. – 544 с.
99. Чудинов А. В. Жильбер Ромм и Павел Строганов : история необычного союза / А. В. Чудинов. – М. : Новое литературное обозрение, 2010. – 344 с.
100. Wolff L. Inventing Eastern Europe : The Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment / L. Wolff. – Stanford, Calif. : Stanford University Press, 1994. – XIV, 419 p.
101. Вулф Л. Винайдення Східної Європи : мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва / Л. Вулф. – К. : Критика, 2009. – 592 с.
102. Said E. W. Orientalism / E. W. Said. – New York : Pantheon Books, 1978. – 636 p.
103. Боровкова В. Н. И. М. Муравьев-Апостол в Керчи / В. Н. Боровкова. – Симферополь : [Евпатор. гор. тип.], 1993. – 8 с.
104. Даниленко В. Н. Интеллектуальный потенциал Крыма в ХІХ – начале ХХ вв. / В. Н. Даниленко // Культура Крыма на рубеже веков, ХІХ – ХХ вв. : мат-лы респуб. науч. конф / Симферопольский гос. ун-т. – Симферополь, 1993. – С. 83–86.
105. Даниленко В. Н. П. И. Кёппен – исследователь памятников византийского искусства / В. Н. Даниленко // Академик П. И. Кёппен, 1793–1863 : мат-лы науч. конф. / Феодосийский краевед. музей. – Феодосия, 1994. – С. 19–21.
106. Колупаев Д. В. «Южноамериканский авантюрер» в Тавриде / Д. В. Колупаев // Известия Крымского респ. краевед. музея. – 1993. – № 4. – С. 61–64.
107. Колупаев Д. В. Путешествие леди Кравен : из истории шпионажа в Крыму / Д. В. Колупаев // Известия Крымского респ. краевед. музея. – 1994. – № 8. – С. 80–83.
108. Пилигримы Крыма–97 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. науч. конф. : материалы / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 1998. – 68 с.
109. Пилигримы Крыма–98 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. науч. конф. : материалы / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 1998. – 176 с.
110. Пилигримы Крыма – осень–98 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. науч. конф. : материалы / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманит. цент. – Симферополь : Крымский архив, 1999. – 294 с.
111. Пилигримы Крыма – осень’99 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. IV науч.-практ. конф. : материалы : в 2 т. / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный цент. – Симферополь : Крымский архив, 2000. – Т. 1. – 280 с. ; Т. 2. – 212 с.
112. Пилигримы Крыма – осен’2000 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. V науч.-практ. конф. : материалы : в 2 т. / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 2000. – Т. 1. – 290 с. ; Т. 2. – 312 с.
113. Пилигримы Крыма : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. V науч.-практ. конф. : мат-лы : в 3 вып. / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 2003. – Вып. 1(6) – 199 с. ; Вып. 2(7). – 275 с. ; Вып. 3(8). – 183 с.
114. Непомнящий А. А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма (последняя треть ХVІІІ – начало ХХ века) / А. А. Непомнящий ; Ин-т укр. археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины. – К., 1999. – 211 с. – (Серия : «Научно-справочные издания по истории Украины» ; вып. 46).
115. Непомнящий А. А. Бібліографічна спадщина історико-етнографічних досліджень Криму в кінці XVIII – на початку ХХ століть : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. іст. наук : спец. 07.00.08 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Андрій Анатолійович Непомнящий. – К., 2001. – 35 с.
116. Непомнящий А. А. Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок ХХ століття) : біобібліогр. досл. / А. А. Непомнящий. – Сімферополь : Бізнес-Інформ, 2003. – 456 с., іл.
117. Непомнящий А. А. Подвижники крымоведения : в 2 т. / А. А. Непомнящий. – Симферополь : СГТ, 2006. – Т. 1. – 324 с. – (Серия : «Биобиблиография крымоведения» ; вып. 7) ; т. 2 : TAURICA ORIENTALIA. – 600 с. – (Серия : «Биобиблиография крымоведения» ; вып. 12).
118. Непомнящий А. А. Иностранные путешественники о колонизации Крыма в конце XVIII – XIX веке / А. А. Непомнящий // Заселення Півдня України : проблеми національного та культурного розвитку : наук. доп. Міжнар. наук.-метод. конф. : у 2 ч. / Херсонський держ. пед. ін-т. – Херсон, 1997. – Ч. 1. – С. 219–223.
119. Непомнящий А. А. К вопросу о начале научного изучения Крыма : экспедиция В. Ф. Зуева / А. А. Непомнящий // Пилигримы Крыма–98 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. науч. конф. : мат-лы / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 1998. – С. 91–96.
120. Непомнящий А. А. Мандрівництво по Криму у першій третині ХІХ ст. та його роль у розвитку краєзнавства та туризму / А. А. Непомнящий // Туристично-краєзнавчі дослідження / Ін-т туризму ФПУ. – К., 1998. – Вип. 1 : мат-ли III Всеукраїнської наук.-практич. конф. «Туризм в Україні : економіка та культура» : у 2 ч. – Ч. 2. – С. 138–144.
121. Непомнящий А. А. Ж.-Ф. Гамба и его записки о путешествии по Крыму / А. А. Непомнящий // Крымский архив. – 1999. – Вып. 4. – С. 35–42.
122. Непомнящий А. А. Початок наукового вивчення Криму / А. А. Непомнящий // Краєзнавство. – 2003. – № 1/4. – С. 50–57.
123. Непомнящий А. А. Первые европейские туристы в Крыму : записки иностранных путешественников конца XVIII – первой трети XIX века / А. А. Непомнящий // Туристично-краєзнавчі дослідження / Ін-т туризму ФПУ. – К., 2005. – Вип. 6. – С. 457–466.
124. Григорьева Т. Ф. Становление и развитие краеведения на Юге Украины (80-е гг. XVIII в. – 60-е гг. ХІХ в.) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. ист. наук : 07.00.02 «История СССР» / Татьяна Федоровна Григорьева. – К., 1991. – 15 с.
125. Григор’єва Т. Ф. Історико-краєзнавча діяльність М. Н. Мурзакевича / Т. Ф. Григор’єва // IV Республ. конф. з історичного краєзнавства : тези доп. та повідом / Ін-т історії АН УРСР. – К., 1989. – С. 61–62.
126. Григор’єва Т. Ф. Використання матеріалів наукових експедицій при розробці туристично-екскурсійних маршрутів по Південній Україні та Криму / Т. Ф. Григор’єва // Туристично-краєзнавчі дослідження / Ін-т туризму ФПУ. – К., 1998. – Вип. 1 : мат-ли III Всеукраїнської наук.-практич. конф. «Туризм в Україні : економіка та культура» : у 2 ч. – Ч. 2. – С. 281–286.
127. Черненко К. О. Становлення і розвиток природознавчих досліджень у Криму (кінець XVIII – поч. ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. іст. наук : 07.00.07 «Історія науки і техніки» / Катерина Олексіївна Черненко. – К., 1998. – 16 с.
128. Деремедведь Е. Н. Жанровые особенности английской женской литературы путешествий конца XVIII – первой половины ХІХ века (на материале произведений о Крыме) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.01.04 «Зарубежная литература» / Елена Николаевна Деремедведь. – Симферополь, 2008. – 24 с.
129. Деремедведь Е. Н. Крымская Ривьера : авантюрные приключения англичанок в Тавриде / Е. Н. Деремедведь. – Симферополь : Сонат, 2008. – 208 с.
130. Деремедведь Е. Н. Крым глазами английского путешественника Р. Лайелла / Е. Н. Деремедведь // Культура народов Причерноморья. – 2003. – № 43. – С. 163–169.
131. Деремедведь Е. Н. Рецепция образа Крыма в путевых заметках английских путешественниц конца XVIII – начала XX века / Е. Н. Деремедведь // Вопросы литературы. – 2004. – № 10 (67). – С. 142–151.
132. Деремедведь Е. Н. Крымские травелоги англичанок конца XVIII – первой четверти XIX века в контексте жанра путешествия / Е. Н. Деремедведь // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 61. – С. 101–106.
133. Деремедведь Е. Н. Культура народов Крыма в зеркале английской литературы путешествия конца XVIII – первой четверти XIX века / Е. Н. Деремедведь // Література в контексті культури : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2005. – Вип. 15. – С. 110–120.
134. Калашников В. М. Крым в начале ХІХ в. в описании английской путешественницы Мери Холдернесс / В. М. Калашников // Пилигримы Крыма – осень–98 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. науч. конф. : мат-лы / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 1999. – С. 92–96.
135. Колесникова Н. Забытое свидетельство о Крыме : путешествие Роберта Лайелла : год 1822-й / Н. Колесникова, О. Колесникова // Крымский альбом, 2002 : ист.-краевед. и лит.-худ. альманах / сост. Д. Лосев. – Феодосия ; М. ; Коктебель, 2003. – С. 8–16.
136. Колесникова Н. Н. Путешествие в Крым Роберта Лайелла в 1822 году / Н. Н. Колесникова // Пилигримы Крыма – осень’99 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. IV науч.-практ. конф. : мат-лы : в 2 т. / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 2000. – Т. 1. – С. 22–29.
137. Колесникова Н. Н. Карасубазар в описаниях иностранных путешественников / Н. Н. Колесникова // Пилигримы Крыма – осень 2000 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. V науч.-практ. конф. : мат-лы : в 2 т. / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 2000. – Т. 1. – С. 20–26.
138. Красина Н. М. Английские путешественники в Крыму / Н. М. Красина // Х Боспорские чтения : Боспор Киммерийский и Варварский мир в период античности и средневековья : актуальные проблемы / Крымское отд. Ин-та востоковедения НАН Украины. – Керчь, 2009. – С. 240–242.
139. Татаринцева Р. И. Из истории британско-крымских литературных связей конца XVIII столетия : путевые записки Марии Гутри / Р. И. Татаринцева // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь : Таврия, 2004. – Вып. 10. – С. 590–598.
140. Храпунов Н. И. Крым в описаниях Реджинальда Хебера (1806 г.) / Н. И. Храпунов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь : Таврия, 2008. – Вып. 14. – С. 645–697.
141. Храпунов Н. И. Путешествие по Крыму Стивена Греллета / Н. И. Храпунов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь : Таврия, 2010. – Вып. 15. – С. 656–681.
142. Бронштейн А. И. Бахчисарайский дворец в воспоминаниях Пушкина и его современников / А. И. Бронштейн, Е. В. Андрейко // Проблемы истории и археологии Крыма : сб. науч. трудов / Бахчисарайский ист.-архитектур. музей. – Симферополь : Таврия, 1994. – С. 197–210.
143. Васильев К. К. Из истории офтальмологии : к 175-летию поездки Т. Ванцетти в Крым / К. К. Васильев // Социально-политические и культурные проблемы современности : мат-лы III Межд. науч.-теор. конф. / Крымский инж.-пед. ун-т. – Симферополь, 2010. – С. 115–119.
144. Галиченко А. А. Первое паломничество Демидовых в Крым / А. А. Галиченко, Г. Г. Филатова // Пилигримы Крыма : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. V науч.-практ. конф. : мат-лы : в 3 вып. / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 2003. – Вып. 1(6) – С. 4–12.
145. Галиченко А. А. Демидовы в Крыму / А. А. Галиченко, Г. Г. Филатова // Мир усадебной культуры : III – V Крымские межд. науч. чтения : сб. докладов. – Симферополь : Бизнес-Информ, 2005. – С. 35–44.
146. Дадыкина О. А. Сентиментальные путешествия по Крыму П. Сумарокова и В. Измайлова : проблемы жанра и стиля / О. А. Дадыкина // Пилигримы Крыма–97 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. науч. конф. : мат-лы / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 1998. – С. 20–22.
147. Даниленко В. Н. Владимир Измайлов едет на юг / В. Н. Даниленко // Культура народов Причерноморья. – 1998. – № 11. – С. 61–65.
148. Колесникова Н. Н. И точный слог, и легкая словесность : описание путешествий в Крым конца XVIII – середины XIX вв. / Н. Н. Колесникова // Пилигримы Крыма–98 : путешествия по Крыму, путешественники о Крыме : межд. науч. конф. : материалы / редкол. : В. П. Казарин и др. ; Крымский гуманитарный центр. – Симферополь : Крымский архив, 1998. – С. 42–47.
149. Колесникова Н. Н. «Потомки отдадут мне справедливость…» : Иван Матвеевич Муравьев-Апостол и его «Путешествие по Тавриде» / Н. Н. Колесникова // Таврика : 125 лет со дня основания библиотеки : сб. / Крымская акад. гуманит. наук. – Симферополь, 1998. – С. 76–82.
150. Колесникова Н. Крымские картины Павла Свиньина / Н. Колесникова, Н. Рузаева // Таврика : 125 лет основания краеведческой библиотеки Крыма / Крымская академия гуманитарных наук. – Симферополь, 1998. – С. 82–83.
151. Маленко А. Ю. «Пишу, читаю…, думаю о Крыме…» : Крым в жизни и творчестве А. С. Пушкина и его современников / А. Ю. Маленко. – Симферополь : Бизнес-информ, 2005. – 208 с.
152. Мальгин А. В. Крым глазами путешественников конца XVIII – первой половины ХІХ в. / А. В. Мальгин // Крым сквозь тысячелетия / ред.-сост. Э. Б. Петрова. – Симферополь : Лира, 2004. – С. 321–343.
153. Мальгин А. В. Первопроходцы и туристы в Крыму