УЧАСТЬ ДЕПУТАТІВ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ І МІСТ У РОБОТІ І-ІV ДЕРЖАВНИХ ДУМ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (1906–1917) : УЧАСТИЕ ДЕПУТАТОВ ОТ УКРАИНСКОГО ГУБЕРНИЙ И ГОРОДОВ В РАБОТЕ I-IV Государственных дум РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ (1906-1917)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МИЛЬКО Володимир Іванович

УДК 342.5.32/38+94(477) «1906/1917»

УЧАСТЬ ДЕПУТАТІВ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ І МІСТ
У РОБОТІ І–ІV ДЕРЖАВНИХ ДУМ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
(1906–1917 рр.)

07.00.01 – історія України
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Реєнт Олександр Петрович
член-кореспондент НАН України,
доктор історичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

РОЗДІЛ 1.
ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . 10
1.1. Стан наукового вивчення теми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
1.2. Джерельна база та методи дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

РОЗДІЛ 2.
СОЦІОПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СКЛАДУ ДЕПУТАТІВ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ І МІСТ І–ІV ДЕРЖАВНИХ ДУМ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
2.1. Етносоціальна структура депутатського представництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
2.2. Політична ідентифікація парламентарів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
2.3. Регіональна суспільно-політична активність депутатів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

РОЗДІЛ 3.
ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ І МІСТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
3.1. Участь парламентарів в обговоренні аграрних законопроектів. . . . . . . . . . . . . 109
3.2. Боротьба депутатів за громадянські права й свободи особи. . . . . . . . . . . . . . . 138
3.3. Питання національно-культурного та освітнього розвитку українських земель у думській діяльності парламентарів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . 190
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 254

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Арк. – аркуш
ГЖУ – Губернське жандармське управління
ДАОО – Державний архів Одеської області
ДАХО  Державний архів Харківської області
КДП  Конституційно-демократична партія
МВС  Міністерство внутрішніх справ
Оп. – опис
ПЗЗ – Повний звід законів Російської імперії
ПСР  Партія соціалістів-революціонерів
РСДРП – Російська соціал-демократична робітнича партія
Спр. – справа
ТУП  Товариство українських поступовців
УДРП  Українська демократично-радикальна партія
УНП  Українська народна партія
УНР  Українська Народна Республіка
УПГ  Українська парламентська громада
УПСФ  Українська партія соціалістів-федералістів
УСДРП  Українська соціал-демократична робітнича партія
УСДС  Українська соціал-демократична Спілка
УТГ  Українська трудова громада
УЦР  Українська Центральна Рада
Ф. – фонд
ЦДІАК України – Центральний державний історичний архів України, м. Київ

ВСТУП

Актуальність теми зумовлюється необхідністю вивчення особливостей діяльності Державної думи Російської імперії, як першого представницького законодавчого органу влади, в сучасних умовах реформування державного управління, а також важливістю комплексного наукового дослідження теми. Аналіз попереднього історичного досвіду утвердження парламентаризму на початку ХХ ст. також має зв’язок з потребами та постійними дискусіями щодо зміни виборчого законодавства та створення дієвих механізмів забезпечення його демократичного дотримання в незалежній Україні. Трансформація системи політичного представництва вимагає створення ефективної системи контролю за діями влади, підвищення ступеню відкритості її заходів, що відповідно зумовлює аксіологічне значення наукового вивчення саме вітчизняного контексту теми, зокрема участі депутатів від українських губерній і міст у роботі І–ІV Державних дум Російської імперії (1906–1917).
В умовах декларування сучасною владою необхідності запровадження ринку землі та формування прозорого механізму її обігу постає необхідність аналізу та оцінки ефективності здійснення подібного реформування в сфері поземельних відносин у Російській імперії на початку ХХ ст., особливо зважаючи на те, що його головними принципами було дотримання права приватної власності й законності. Зважаючи на це, дослідження участі депутатів від українських губерній і міст в обговоренні аграрного питання у І–ІV Державних думах дозволяє детально з’ясувати бачення шляхів вирішення проблеми в минулому, порівняти його із сподіваннями й прагненнями різних соціальних груп українського населення та теоретично обґрунтувати подібні реформи в ХХІ ст.
Зміцнення засад демократії та утвердження верховенства права – важливе завдання для кожної держави, в якій пріоритетне значення належить дотриманню прав та свобод людини і громадянина. Поряд з цим, в Україні постає необхідність проведення цілісної системної політики щодо покращення становища із правами та основоположними свободами, що підтверджується відповідними щорічними доповідями та звітами міжнародних і вітчизняних правозахисних організацій. Відтак аксіологічне значення має розгляд особливостей боротьби депутатів від українських губерній і міст І–ІV Державних дум за права й свободи особи, що дозволяє об’єктивно оцінити ефективність тогочасної законотворчої діяльності у цьому напрямі.
Важливість вивчення діяльності парламентарів у законодавчій сфері пов’язаній з культурно-освітнім розвитком українських земель зумовлена актуалізацією необхідності подолання суперечностей між національною складовою внутрішньої політики сучасної України та європейським зовнішньополітичним вибором за рахунок паритетного компонування, а не нівелювання етнонаціональних традицій державотворення.
Отже, актуальність роботи визначається суспільно-політичною вагомістю та необхідністю науково виваженого аналізу участі депутатів від українських губерній і міст у роботі І–ІV Державних дум (1906–1917), що дозволяє більш об’єктивно розкрити особливості суспільно-політичного життя в українських землях на початку ХХ ст., доповнити загальну картину історичних процесів цього періоду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане відповідно до тематики наукової роботи відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України «Держава-спільноти-особа: державне управління та соціальні практики в українських губерніях Російської імперії (ХІХ − початок ХХ ст.)» (державний реєстраційний номер 0108U000723).
Мета дослідження полягає у комплексному вивченні питання участі депутатів від українських губерній і міст у роботі І–ІV Державних дум Російської імперії, зокрема особливостей їх законодавчої діяльності у соціально-економічній та культурно-освітній сферах розвитку українських земель, а також щодо забезпечення громадянських прав і свобод особи.
Відповідно до мети визначено такі основні завдання:
• проаналізувати стан наукового вивчення теми в історіографії;
• класифікувати та визначити рівень і повноту її джерельного забезпечення, окреслити методологічний інструментарій;
• з’ясувати чинники й особливості змін етносоціального та політичного складу депутатського корпусу від українських губерній і міст;
• дослідити суспільно-політичну активність парламентарів у регіонах;
• охарактеризувати законотворчі напрацювання депутатів з аграрного питання;
• розкрити особливості їх думської боротьби за громадянські права й свободи особи;
• визначити значення та роль культурного й освітнього аспектів в діяльності парламентарів у контексті реалізації українського національного проекту.
Об’єктом вивчення є депутатський корпус від українських губерній і місту І–ІV Державних думах Російської імперії.
Предмет дослідження – особливості та напрями законотворчої діяльності депутатів від українських губерній і міст у соціально-економічній та культурно-освітній сферах, а також щодо забезпечення громадянських прав і свобод особи.
Хронологічні межі теми визначені її спрямованістю та завданнями і охоплюють відповідно період з 1906 р. до 1917 р. Вибір нижньої межі (27 квітня 1906 р.) зумовлений початком роботи І Державної думи, верхньої (25 лютого1917 р.) – оприлюдненням указу імператора Миколи ІІ про призупинення діяльності ІV Державної думи.
Географічні рамки дослідження відповідають адміністративним кордонам дев’яти українських губерній у складі Російської імперії на початку ХХ ст. (Волинська, Катеринославська, Київська, Подільська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська губ.), населення яких делегувало депутатів до парламенту.
Методологія дослідження полягає в дотриманні принципів об’єктивності й історизму, системного аналізу, узагальнення, історичного плюралізму та багатофакторності.
Для реалізації поставлених завдань було використано комплекс загальнонаукових, міждисциплінарних та конкретно-історичних методів. Опрацювання та аналіз емпіричної бази, яка формувалася на основі пошуково-джерелознавчих прийомів і порівняльної оцінки історіографічних напрацювань попередників, було здійснено за допомогою методів типологізації та класифікації. Використання історико-порівняльного методу дозволило розглянути діяльність депутатів від українських губерній і міст у комплексному співставленні та взаємозв’язку з іншими територіальними групами парламентарів й загалом окремими фракціями/групами. Побудова роботи на основі проблемно-хронологічного методу зумовила акцентування уваги на участі зазначеної категорії депутатів в обговоренні ключових питань суспільно-політичного, економічного та культурно-освітнього характеру, що розглядалися на засіданнях І–ІV Державних дум. Історико-генетичний метод застосовувався для з’ясування еволюції поглядів парламентарів.
Аналіз їх законодавчої діяльності визначив необхідність використання також комплексу історико-правових методів міждисциплінарного характеру, інструментарію політологічних та соціологічних концепцій, наприклад, соціального конструктивізму й психології (забезпечили об’єктивне розкриття мотивації окремих депутатів під час вирішення того чи іншого питання), історико-статистичного (сприяв визначенню кількісних показників у процесі дослідження етносоціального та політичного портрету особистостей) та історико-політологічного аналізу.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному вивченні участі депутатів від українських губерній і міст у роботі І–ІV Державних дум. Уперше на основі використання широкої джерельної бази, зокрема матеріалів архівосховищ України (Києва, Одеси і Харкова як міст, де в різні періоди проводилися прямі вибори), з урахуванням сучасних історіографічних концептів і методологічних підходів, здійснено аналіз законодавчої діяльності парламентарів у соціально-економічній та культурно-освітній сферах, в галузі забезпечення громадянських прав і свобод особи; створено інформаційно-біографічний реєстр персоналій, який включив дані про їх соціально-професійну та політичну ідентифікацію.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її окремих положень і результатів під час подальшого вивчення історії парламентаризму в Російській імперії початку ХХ ст., для створення узагальнюючих праць з історії України та політології, відповідних спецкурсів і навчально-методичних посібників, а також в процесі викладання у вищих навчальних закладах.
Фактичний матеріал та окремі узагальнення дослідження частково використано під час підготовки збірника тестових завдань з історії України («Історія України. Збірник тестових завдань», К., 2008 (у співавт.)) та навчально-методичного комплексу «Всесвітня історія. 9 клас» («Всесвітня історія. Книга для вчителя. 9 клас», Тернопіль, 2010 (у співавт.); «Всесвітня історія. Книга для читання: Нова історія в художньо-літературних образах (кінець ХVІІІ–ХІХ ст.)»,Тернопіль, 2010 (у співавт.); «Всесвітня історія. 9 клас: Хрестоматія (документи і матеріали)», Тернопіль, 2010 (у співавт.)).
Особистий внесок здобувача. Винесені на захист положення та висновки роботи одержані дисертантом самостійно.
Апробація результатів. Основні положення дисертації були оприлюднені у формі доповідей і повідомлень на практичному семінарі «Історичні дослідження М.П. Драгоманова і сучасність» (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Формування міжетнічної та міжконфесійної толерантності майбутніх вчителів засобами громадянської освіти» (Київ, 2009), Третіх всеукраїнських драгоманівських читаннях молодих істориків (Київ, 2010), Всеукраїнській науковій військово-історичній конференції «Воєнна історія Галичини та Закарпаття» (Львів, 2010), 63-ій Міжнародній науковій конференції «Каразінські читання» (Харків, 2010), Всеукраїнській науковій конференції «Історія України крізь призму мікроісторії та історії повсякденності» (Київ, 2010), Других всеукраїнських Яворницьких наукових читаннях (Дніпропетровськ, 2010), Всеукраїнській науковій військово-історичній конференції «Воєнна історія Сіверщини та Слобожанщини» (Харків, 2010), Міжнародній конференції студентів та молодих вчених «Столипінські читання» (Севастополь, 2011), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання методики викладання суспільних дисциплін в умовах розбудови сучасної школи» (Суми, 2011).
Окремі сюжети роботи використовувалися в процесі викладання курсу «Історія України» на навчально-підготовчому відділенні Інституту дистанційного навчання НПУ імені М.П. Драгоманова (2009–2010 рр.).
Зміст дисертаційного дослідження обговорювався на засіданні відділу історії України ХІХ − початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України.
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 11 публікаціях, 7 з яких містяться у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України, 4 – у збірниках наукових праць, тез, матеріалів конференцій.
Структура дослідження визначається змістом теми, метою та науковими завданнями і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (596 найменувань), додатків. Основний зміст дисертації становить 189 сторінок, загальний обсяг – 297 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Діяльність депутатів від українських губерній і міст І–ІV Державних дум Російської імперії (1906–1917) знаходилася у площині підготовки та обговорення законопроектів, внесенні заяв та запитів, участі в роботі парламентських комісій. Відповідна робота стосувалася, головним чином, таких суспільно важливих проблем, як аграрне питання, захист громадянських прав і свобод особи та культурно-освітні законопроекти.
Отже, комплексний аналіз літератури та джерел дозволяє зробити наступні висновки:
• аналіз історіографії питання участі депутатів від українських губерній і міст у роботі І–ІV Державних дум, поряд з наявністю досить значної кількості робіт з історії становлення парламентаризму на початку ХХ ст., засвідчує відсутність спеціального комплексного дослідження проблеми. Так, суспільно-політичні умови перебування українських земель у складі Російської імперії до 1917 р. зумовили як опозиційний, залежний від партійної позиції автора, характер більшості дорадянських публікацій, так і їх тематичне спрямування, зокрема домінування вивчення діяльності українських національних груп в І–ІІ Державних думах. У радянську добу історіографія, незважаючи на поступове залучення широкої архівної бази, під впливом політичної кон’юнктури та марксистсько-ленінської методологічної концепції стрімко розвивалася в напрямку дослідження діяльності депутатів соціал-демократичної фракції (насамперед більшовиків), обговорення ними економічних тем (аграрного та робітничого питань) в парламенті, критики позицій ліберально-демократичних партій. Сучасний етап розвитку зарубіжної (перш за все, російської) та української історичної науки характеризується появою низки різноаспектних робіт, присвячених історії діяльності І–ІV Державних дум Російської імперії, у тому числі й депутатам від українських губерній і міст. Однак при цьому варто констатувати, що визначена нами тема не стала предметом окремого комплексного дослідження;
• на основі видового принципу та з використанням спеціальних класифікаційних ознак, пов’язаних із специфікою обраної теми, визначено та систематизовано наступні групи джерел: актові та діловодні документи; статистично-довідкові матеріали; документи політичних партій; стенографічні звіти, збірники виступів та законопроектів парламентарів; газетно-журнальна публіцистика; ego-джерела (мемуари та спогади, епістолярій). Таке видове різноманіття забезпечило багатовекторну перевірку рівня інформативності і достовірності наявних фактів, сприяло дотриманню наукової об’єктивності та повноцінному виконанню поставлених завдань і мети в ході написання дисертаційної роботи;
• з’ясовано, що трансформація виборчого законодавства, особливості його запровадження та урядова політика під час передвиборчої кампанії, яка досить часто супроводжувалась використанням адміністративного ресурсу, стали головними чинниками зміни етносоціального та партійно-фракційного складу депутатського корпусу від українських губерній і міст у І–ІV Державних думах Російської імперії (1906–1917). Відкриття можливостей легального використання трибуни парламенту для представників усіх політичних сил, в тому числі і ліворадикальних, загострення ситуації в імперії в умовах наростаючої демократичної революції забезпечили обрання опозиційного складу депутатського корпусу парламенту першого та другого скликань. Спробою уряду змінити такий стан речей стало прийняття нового «Положення про вибори» у 1907 р., яке в умовах поразки революції 1905–1907 рр. започаткувало новий етап в історії російського парламентаризму у формі лояльних, однак невідповідних настроям незаможних верств населення, ІІІ–ІV Державних дум. Аналіз кількісних показників депутатського складу засвідчив поступове зменшення частки українців та представників інших етнічних меншин імперії поряд із кількісним збільшенням росіян, зменшення селян і зростання представників від дворянства та духовенства, а також парламентарів, які у своїх діяльності демонстрували праві та правоцентристські погляди. Це дозволяє говорити про наростаючу пропорційну невідповідність вказаних характеристик до етносоціального складу та реальних політичних уподобань населення Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської та Чернігівської губерній, що зумовлювало зміну векторів законотворчих пріоритетів від національних до загальноімперських проблем;
• досліджено регіональну суспільно-політичну діяльність парламентарів від українських губерній і міст І–ІV Державних дум, специфіка якої залежала від політичної ідентифікації, соціальної приналежності та ступеню лояльності до влади. Головними рисами роботи опозиційних депутатів (кадети, трудовики, соціал-демократи, есери) селянського/робітничого походження серед місцевого населення був її нелегальний та агітаційно-звітний характер. Нагляд за їх візитами до українських губерній та втручання з боку жандармських управлінь значно знижували і без того обмежені можливості для діяльності. Натомість регіональна робота парламентарів проурядових фракцій, які складали більшість у ІІІ–ІV Державних думах, мала більш практичне спрямування в напрямку успішного вирішення різноманітних питань місцевого характеру, що пояснюється підтримкою їхніх ініціатив виконавчою владою. При цьому визначено, що практично усі депутати від українських губерній і міст прагнули використати можливості легальної законодавчої роботи в інтересах своїх виборців;
• охарактеризовано діяльність депутатів від українських губерній і міст щодо розробки та обговорення аграрних законопроектів, яка відзначена усвідомленням представниками усіх без винятку фракцій та думських груп назрілої необхідності здійснення реформування системи поземельних відносин. В умовах революційної активності селянства, опозиційна кадетсько-трудова більшість у І–ІІ Державних думах Російської імперії зайняла досить радикальну позицію, диференціювавшись на групи відповідно до політичних поглядів, соціального походження та етнічної ідентифікації. Так, якщо більшість депутатів від українських губерній і міст в цілому виступали за проведення примусового відчуження приватновласницьких земель (не виявляючи одностайності щодо можливості викупу та форми власності), то лише члени українських національних парламентських груп (УПГ та УТГ) вимагали вирішення аграрного питання з урахуванням вимог місцевих селян. Передчасний розпуск І–ІІ Дум, зміна виборчого законодавства забезпечили кардинальну зміну характеру роботи парламентарів у цьому напрямі. Так, представники проурядових фракцій ІІІ Державної думи демонстрували підтримку столипінської аграрної програми, яка вирізнялася поміркованістю та дотриманням принципу непорушності права приватної власності на землю. Наслідками такої позиції, яка відображала загальнодумську тенденцію, стало, з одного боку, значне підвищення результативності роботи та рівня координації дій між парламентом та Радою міністрів, а з іншого, унеможливило максимально ефективне розв’язання земельного питання в інтересах українського селянства та зберігало такі проблеми як екстенсивний розвиток с/г, низький рівень капіталізації й продуктивності праці;
• розкрито особливості боротьби парламентарів за створення правового механізму гарантій та захисту громадянських прав і свобод особи, яка знаходилася у площині контролю їх дотримання виконавчими органами, розробки законопроектів, обговорення урядових ініціатив. Характерними рисами відповідної діяльності депутатів від українських губерній і міст стала рішучість позиції щодо засудження дій місцевої адміністрації у випадку порушення прав особи. Ця тенденція особливо проявилася під час роботи І–ІІ Державних дум, що було пов’язано із загостренням революційної ситуації в імперії. Працюючи у вказаному напрямі, парламентарі звертали особливу увагу на створення ефективного законодавчого механізму забезпечення особистих (недоторканність особи та житла, таємниця кореспонденції, свобода віросповідання), політичних (загальне виборче право,свобода слова, союзів, зборів, мітингів і страйків) та соціально-економічних (свобода підприємництва, безпека та охорона праці, її справедлива оплата, пенсійне забезпечення, медична допомога, восьмигодинний робочий день) прав і свобод.
• визначено значення й роль у діяльності депутатів від українських губерній і міст питань національно-культурного та освітнього розвитку українських земель, які не набули пріоритетної ваги порівняно з аграрною реформою. Основними напрямами роботи у цій сфері було обговорення необхідності розширення прав місцевих органів самоврядування, запровадження української мови викладання у навчальних закладах та судочинстві, відкриття кафедр українознавства в університетах тощо. Результативність відповідної законотворчої діяльності не відзначена високою продуктивністю, що в період діяльності І–ІІ Державних дум (найбільш сприятливий для досягнення національно-культурних цілей) пояснюється їх передчасним розпуском, недостатнім досвідом політичного співробітництва депутатів від українських губерній і міст та селянським соціальним походженням їх більшості. Зміна політичної ситуації упродовж 1907–1917 рр. (ІІІ–ІV Думи) унеможливила формування українських парламентських груп і відповідно реалізацію законопроектів, розроблених у попередні роки. Зважаючи на це, в умовах кількісної переваги правих та правоцентристських фракцій, більшість парламентарів зосередилася на обговоренні урядових ініціатив (наприклад, загальна початкова освіта), активно реагуючи лише на суспільно резонансні події національного життя (урядову заборону святкування в 1914 р. 100-річного ювілею від дня народження Т.Г. Шевченка).
Отже, розгляд питання участі парламентарів від українських губерній і міст у роботі І–ІV Державних дум Російської імперії засвідчив, що динаміка активності та напрями їхньої діяльності залежали від соціальної, політичної та національної ідентифікації. Проведення виборів до парламенту першого та другого скликань відповідно до відносно ліберального для того часу законодавства та за умов піднесення революційної активності селянства й робітництва, забезпечило можливості для формування українських думських груп та спрямування їхньої законотворчої роботи в напрямку вирішення актуальних питань соціально-економічного та національно-культурного розвитку. Зміна виборчого законодавства влітку 1907 р., відсутність демократичних традицій та усталених механізмів впливу електорату на виборчий процес, ефективне використання місцевою владою адміністративного ресурсу стали головними чинниками обрання депутатського корпусу більш консервативного спрямування, який дотримувався проведення урядової програми реформ, що не відповідала настроям незаможних соціальних верств тогочасного українського суспільства.
Однак, незважаючи на недоліки законодавчої практики, набутий парламентський досвід сприяв налагодженню системи взаємодії з електоратом на місцях, усвідомленню вітчизняною політичною елітою реалій суспільно-політичного та економічного життя населення, а також вплинув на майбутній характер та особливості процесу формування представницьких моделей органів влади, механізмів та правового забезпечення їх діяльності під час Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр.
Досягнутий рівень знань виявляє необхідність подальшого наукового дослідження:
1) роботи українських депутатів у парламентах Російської та Австро-Угорської імперій на початку ХХ ст. (порівняльний аналіз);
2) законодавчих ініціатив депутатів від українських губерній і міст, що стосувалися соціально-економічного розвитку далекосхідних регіонів Російської імперії (районів компактного проживання українського населення);
3) проблеми участі депутатів в Українській національно-демократичній революції 1917–1921 рр.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

I. ДЖЕРЕЛА:
Архівні матеріали:
Державний архів Одеської області (ДАОО)
Ф. 2. Канцелярия Одесского Градоначальника.
Оп. 2.
1. Спр. 3542. Часть переписки по выборам в Государственную думу, 1906 г., 44 арк.
Ф. 10 – Временный комитет по делам печати в г. Одессе.
Оп. 1.
2. Спр. 122. Дело о наложении арестов на № 7 журнала «Детство и отрочество» за нарушение правил предварительной цензуры, на газеты: «Южная мысль» № 343, «Одесский листок» № 244 – за помещение статей критикующих выборы в ІV Государственную думу, 1912 г., 41 арк.
3. Спр. 153. Дело о наложении ареста на № 80 газеты «Маленькие одесские новости» за помещение критической статьи о Государственной думе, брошюру В. Либкнехта «Парламентаризм и социал-демократия», изданную в Одессе в 1906 г., 1906 г., 21 арк.
Ф. 12. Инспектор по делам печати в г. Одессе.
Оп. 1.
4. Спр. 3. Циркуляры Главного управления по делам печати о запрещении распространения сектантской и баптистской литературы на территории военных действий, об изъятии нелегальной литературы, о мерах наказания за распространение сведений военного характера в России, 1912 г., 84 арк.
Ф. 13. Старший инспектор по надзору за типографиями, литографиями и книжной торговле в г. Одессе.
Оп. 1.
5. Спр. 140. Переписка с Временным генерал-губернатором г. Одессы, одесским градоначальником о закрытии типографии Корнштейна за печатание листовок к избирателям в Государственную думу. Приложение – листовка от прогрессивно-демократических избирателей, 1907 г., 7 арк.
Ф. 16. Санитарное отделение Одесской городской управы.
Оп. 82.
6. Спр. 106. По выборам в Государственную думу (1906 г.), 1906 г., 23 арк.
Ф. 42. Канцелярия Попечителя Одесского Учебного Округа.
Оп. 34.
7. Спр. 13. Список служащих Новороссийского университета, имеющих право принимать участие в выборах в Государственную думу 1907 г., 1907 г., 14 арк.
Фонд 45. Совет Императорского Новороссийского Университета.
Оп. 9.
8. Спр. 101. О выборах в Государственную думу на 1907 год, 1907 г., 279 арк.
Оп. 19.
9. Спр. 569. О возвращении на службу бывшего проф. Е.Н. Щепкина, 1906–1907 гг., 19 арк.
Ф. 150. Фонд Маркевича Алексея Ивановича.
Оп. 1.
10. Спр. 141. Вырезки из газет о революционных событиях в Одессе в 1905 г., о выборах в Государственную думу, о казни П. Шмидта и по другим вопросам, 1906−1914 гг., 102 арк.
Ф. 151. Личный архив Е.Н. Щепкина.
Оп. 1.
11. Спр. 5 Стенографический отчет Государственной думы за 1914 год, 1914 г., 29 арк.
12. Спр. 44 Вырезки из газет со статьями Е.Н. Щепкина, 1912−1914 гг., 104 арк.
13. Спр. 103. Копия обращения членов союза Националистов к члену Четвертой думы Левашеву, 1912 г., 4 арк.
14. Спр. 112. Избирательная записка к выборам в Государственную думу в г. Одессе в 1906 г., 1906 г., 6 арк.
Ф. 156 – Фонд С.Ф. Штерна.
Оп. 1.
15. Спр. 79. Письма парламентской фракции партии кадетов о выборах в Государственную думу, 1906 г., 12 арк.
Ф. 314. Канцелярия Одесского полицмейстера.
Оп. 1 (1908 г.).
16. Спр. 319. Переписка с приставами полицейских участков о сборе сведений о деятельности конституционно-демократической партии в Одессе, 1908 г., 272 арк.

Державний архів Харківської області (ДАХО)
Ф. 19. Харьковское губернское по земским и городским делам присутствие. 1892−1917 гг.
Оп. 1.
17. Спр. 67-б. Циркуляры и распоряжения, относящиеся к выборам в Государственную думу ІІІ созыва, 1907 г., 42 арк.
18. Спр. 110. О выборе членов Государственной думы в губернском избирательном собрании 18 октября 1912 г., 1912 г., 23 арк.
19. Спр. 111. Отчет о ходе выборов в Государственную думу, 1912 г., 19 арк.
Ф. 52. Управление полицмейстера г. Харькова (1837−1917 гг.).
Оп. 1.
20. Спр. 431. О выборах в Государственную думу, 1906 г., 19 арк.
21. Спр. 449. По выборам в Государственную думу, 1906 г., б/н.
Оп. 4.
22. Спр. 2085. Наряд № 8. По выборам в Государственную думу, 1906 г., 12 арк.
23. Спр. 2189. О состоящем под негласным наблюдением члене Государственной думы Матвее Муранове, на случай прибытия его в г. Харьков, 1914 г., арк. 3.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ
(ЦДІАК, України)
Ф. 268. Южное охранное отделение.
Оп. 1.
24. Спр. 772. Переписка с Департаментом полиции, Одесским градоначальником и другими учрежденьями о съезде на станции Жмеринка Губернского комитета по выборам в ІV Государственную думу, 1912 г., 25 арк.
Ф. 274. Киевское губернское жандармское управление.
Оп. 1.
25. Спр. 1418. Дело о деятельности Киевской организации Украинской буржуазно-националистической партии «Спілки», 1906−1907 гг., 469 арк.
26. Спр. 1419, ч. ІІІ. О деятельности Киевской организации Украинской буржуазно-националистической партии «Спілка», 1906−1907 гг., 542 арк.
27. Спр. 1551. Переписка с начальником Одесского охранного отделения, уездными приставами и другими учреждениями о политической проверке бывш. члена І Государственной думы кр-на Грабовецкого А.Ф., бывш. ученика Кишиневского коммерческого училища Ашкенази А.М., обвиняемых в агитации крестьян Сквирского у. за передел помещицкой земли, 1906 г., 53 арк.
28. Спр. 1350. Переписка с Департаментом полиции, начальником Киевского охранного отделения и другими учреждениями о выборах во ІІ-ую Государственную думы. Списки депутатов во ІІ-ую Гос. думу от Киевской губернии и выборщиков по уездам Киевск. губ. Копии писем, полученных агентурным путем, о подготовке разных политических организаций к выборам во ІІ-ую Гос. думу, 1907 г., 477 арк.
Оп. 4.
29. Спр. 11. Циркуляры Киевского губернатора. Циркуляр Киевского губернатора от 23 марта 1913 г. об установлении наблюдения за особыми уполномоченными от рабочих фабрик и заводов, на которых в своей работе опирается социал-демократическая фракция ІV Государственной думы, 1913–1914 гг., 89 арк.
30. Спр. 12. Дело об установлении наблюдения за деятельностью членов социал-демократической фракции ІV Государственной думы большевиков Петровского Г.И., Бадаева А.Е., Муранова М.К. и других депутатах. Сообщение Департамента полиции о проведенном Петровским Г.И. 10 августа 1913 г. собрания членов РСДРП на реке Днепре около гор. Кременчуга и участии Петровского Г.И. в кооперативном съезде в гор. Киеве 9 августа 1913 г., 1913 г., 124 арк.
31. Спр. 431. Дело о разработке писем, полученных агентурным путем и политической проверке разных лиц, 1914 г., 560 арк.
Ф. 275. Киевское охранное отделение.
Оп. 1.
32. Спр. 1944. Переписка с Департаментом полиции, Харьковским охранным отделением и другими учреждениями об установлении наблюдения за приезжающими в гор. Киев членами ІІІ Государственной думы, 1909 г., 11 арк.
33. Спр. 2513. Переписка с Черниговским, Харьковским ГЖУ и другими учреждениями о политическом проверке разных лиц, 1911−1914 гг., 464 арк.
Ф. 301. Жандармские учреждения Подольской губернии.
Оп. 1
34. Спр. 1483. Переписка с Департаментом полиции и помощниками начальника Подольского ГЖУ о политическом настроении в уездах губернии. – 78 арк.
35. Спр. 2737. Донесения жандармских унтер-офицеров и рапорты начальнику Подольского ГЖУ наблюдении за настроением населения в уездах, о предвыборных собраниях в ходе выборов в Государственную думу в г. Гайсине и Гайсинском уезде. – 22 арк.
36. Спр. 2883. Циркуляры Департамента полиции, переписка с Подольским ГЖУ и офицерами дополнительного штата о деятельности РСДРП, 38 арк.
37. Спр. 2913. Списки членов Государственной думы от Подольской губернии, 1906 г., 42 арк.
Ф. 313. Екатеринославское губернское жандармское управление.
Оп. 2.
38. Спр. 2398. Препроводительное отношение Харьковского губернского жандармского управления к изъятой при обыске газеты «Правда», издаваемой украинским союзом «Спілка» РСДРП; переписка с Департаментом полиции, помощниками начальника ЕГЖУ в уездах и другими о розыске разных лиц, справки адресного стола и сведения о заболеваниях холерой жителей Александровского и Павлоградского уездов, 1911 г., 301 арк.
39. Спр. 2656. Списки уполномоченных от волостных сходов Александровского и Павлоградского уездов по выборам в 4 Государственную думу, Инструкции Министерства внутренних дел о порядке произведения выборов в Государственную думу, Циркуляры Департамента полиции о наблюдении за деятельностью социал-демократов по подготовке к выборам в 4-ю Государственную думу, 1912 г., 50 арк.
40. Спр. 2950. Копии листовок РСДРП под названием «За партию, товарищи!»; циркулярные сообщения Департамента полиции о деятельности социал-демократических организаций в России, агентурные сведения, донесения и переписка с Департаментом полиции, помощниками начальника ЕГЖУ в уездах Екатеринославской губернии и другими о Г. И. Петровском и других членах организации РСДРП, о несчастных случаях на заводах и предприятиях города и губернии, 1914 г., 389 арк.
Ф. 317. Прокурор Киевской судебной палаты.
Оп. 1.
41. Спр. 6046. Дело об аресте и избиении члена Государственной думы помещика Судиенко жителями с. Очкина Новгород-Северского у., Черниговской губ., 1917 г., 24 арк.
Ф. 320. Полтавское губернское жандармское управление.
Оп. 1.
42. Спр. 440, ч. 2. Донесения и переписка с помощниками начальника Полтавского губернского управления и уездными исправниками о распространении прокламаций РСДРП и другой нелегальной литературы в уездах Полтавской губернии, об арестах разных лиц за агитацию против царского самодержавия в Гадячском и других уездах Полтавской губернии, 1906 г.
Ф. 336. Харьковское губернское жандармское управление.
Оп. 1.
43. Спр. 2251. Об обыске Сквирского И.М., обвиняемого в распространении среди населения г. Харькова и хранении брошюр еврейской буржуазно-националистической партии «Поалей Цион» и партии кадетов, 1906 г., 4 арк.
Ф. 386. Одесское охранное отделение.
Оп. 1.
44. Спр. 1003. Переписка (телеграммы) с Департаментом полиции, Бессарабским ГЖУ и другими учреждениями о розыске, установлении наблюдения и аресте членов Одесской организации РСДРП, партии эсеров и группы анархистов-коммунистов, 1906 г.
Ф. 442. Канцелярия Киевского, Подольского и Волынского генерал-губернаторства.
Оп. 568.
45. Спр. 95 ч. 1. Дело о выборах в І и ІІ Государственные думы, 464 арк.
46. Спр. 95 ч. 5. Дело о выборах в Государственную думу, 34 арк.
47. Спр. 95. ч. 6. Дело с Высочайшим указом по поводу роспуска 2-й и созыва 3-й Государственной думы и бумагами, относящимися к выборам в 3-ю Государственную думу, 137 арк.
Оп. 665.
48. Спр. 101 ч. 2. Дело о выборах в ІV Государственную думу, 177 арк.
49. Спр. 102. Дело с циркулярами по выборам в ІV Государственную думу, 94 арк.
Оп. 855.
50. Спр. 359. Разная переписка, относящаяся к выборам в Государственную думу, 31 арк.
Оп. 856.
51. Спр. 327. По поводу приезда в г. Житомир членов Госуд. думы Антонова, Линтварева, Андро и Дитца, 1906 г., 8 арк.
Оп. 857.
52. Спр. 38. Переписка с МВС, Киевским, Подольским та Волынским генерал-губернатором о принятии мер к предотвращению антиправительственных демонстраций и собраний во время выборов в ІІ Государственную думу в Киевской, Подольской та Волынской губерниях, 104 арк.
53. Спр. 305. Переписка с Департаментом полиции и Подольским губернатором о высылке в Вологодскую губернию бывшего члена ІІ Государственной думы Семенова, 18 арк.
54. Спр. 341. Переписка с Подольским губернатором о поджогах крестьянами имений в Подольской губернии, 44 арк.
55. Спр. 370. Переписка с МВС, Киевским, Подольским та Волынским генерал-губернатором о порядке выборов в ІІІ Государственную думу и проведении собраний среди избирателей-поляков в Киевской, Подольской та Волынской губерниях, 35 арк.
Ф. 1439. Черниговское губернское жандармское управление.
Оп. 1.
56. Спр. 999. Переписка с Черниговским полицмейстером и уездными исправникам о собраниях ссудо-сберегательных т-в, общества взаимопомощи учащих и учащихся, о подлежащих административной высылке политически неблагонадежных лиц, 1908 г., 676 арк.
Ф. 1600. Помощник начальника Волынского ГЖУ в Ровенском, Дубенском и Кременецком уездах. Унтер-офицер на жандармском пункте в гор. Ровно.
Оп. 2.
57. Спр. 57. Циркуляры Департамента полиции и переписка с помощником начальника Волынского ГЖУ в Ровенском и других уездах об усилении секретной агентуры в войсках, об установлении наблюдения за лицами, подозреваемыми в военном шпионаже, о розыске членов террористической группы Савинкова Б. и по другим вопросам, 1911 г., 277 арк.

Стенографічні звіти:
58. Государственная дума, созыв первый, 1906, сессия первая / Стенографические отчеты. Т. 1: Заседания 1–18 (с 27 апреля по 30 мая).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1906.  [3], XXII, 866 с.
59. Государственная дума, созыв первый, 1906, сессия первая / Стенографические отчеты. Т. 2: Заседания 19–38 (с 1 июня по 4 июля).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1906.  [3], 867–2013 с.
60. Государственная дума, созыв первый, 1906, сессия первая / Указатель к стенографическим отчетам: заседания 1–38 (27 апр.  4 июня 1906 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1907. – 316 с.
61. Государственная дума, второй созыв, 1907, сессия вторая / Стенографические отчеты. Т. 1: Заседания 1–30 (с 20 февраля по 30 апреля 1907 года).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1907  [1], VIII, 2 с., 2344 стб.
62. Государственная дума, второй созыв, 1907, сессия вторая / Стенографические отчеты. Т. 2: Заседания 31–53 (с 1 мая по 2 июня 1907 года).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1907  1610 стб.
63. Государственная дума, третий созыв, 1907–1908, сессия первая / Стенографические отчеты. Ч. 1: Заседания 1–30 (с 1 ноября 1907 г. по 19 февраля 1908 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1908.  [3], XV с., 2142 стб.
64. Государственная дума, третий созыв, 1907–1908, сессия первая / Стенографические отчеты. Ч. 2: Заседания 31–60 (с 21 февраля по 6 мая 1908 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1908.  [3], XV с., 2962 стб.
65. Государственная дума, третий созыв, 1907–1908, сессия первая / Стенографические отчеты. Ч. 3: Заседания 61–98 (с 7 мая по 28 июня 1908 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1908.  [3], XXII, 8 с., 4528 стб.
66. Государственная дума, третий созыв, 1907–1908, сессия первая / Приложения к Стенографическим отчетам Государственной Думы. Т. 2 (№№ 351–638).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1908.  [1], 33, [I]–CX, 2466 стб. с.
67. Государственная дума, третий созыв, 1907–1908, сессия первая / Указатель к стенографическим отчетам (Части І–ІІІ): Заседания 1–98 (1 ноября 1907 г. – 28 июня 1908 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1908. – [5], ІІ, 672 с.
68. Государственная дума, третий созыв, 1908–1909, сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 1: Заседания 1–35 (с 15 окт. по 20 дек. 1908 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1908. – [3], XIV с., 3152 с. и стб.
69. Государственная дума, третий созыв, 1908–1909, сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 2: Заседания 36–70 (с 20 янв. по 5 марта 1909 г.).  Санкт-Петербург, 1909.  [3], XIV с., 3246 с. и стб.
70. Государственная дума, третий созыв, 1908–1909, сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 3: Заседания 71–100 (с 6 марта по 24 апр. 1909 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1909.  [3], XII с., 2956 с. и стб.
71. Государственная дума, третий созыв, 1908–1909, сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 4: Заседания 101–126 (с 27 апреля по 2 июня 1909 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1909.  [2], XXXVII с., 3476 стб., [10] с.
72. Государственная дума, третий созыв, 1908–1909, сессия вторая / Предметный указатель к Сборнику приложений к стенографическим отчетам.  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1909.  [3] с., CVIII стб.
73. Государственная дума, третий созыв, 1908–1909, сессия вторая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы: Т. 1 (№№ 1–219).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1909.  [2], 2110 с.
74. Государственная дума, третий созыв, 1908–1909, сессия вторая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Т. 3. (№№ 470–657).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1909.  Разд. паг.
75. Государственная дума, третий созыв, 1908–1909, сессия вторая / Указатель к стенографическим отчетам (Части 1–4): Заседания 1–126 (15 октября 1908 г. – 2 июня 1909 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1909. – [7], 560 с.
76. Государственная дума, третий созыв, 1909–1910, сессия третья / Стенографические отчеты. Ч. 1: Заседания 1–32 (с 10 октября по 18 декабря 1909 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910.  [2], XVI с., 3796 стб.
77. Государственная дума, третий созыв, 1909–1910, сессия третья / Стенографические отчеты. Ч. 2: Заседания 33–64 (с 20 января по 6 марта 1910 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910.  [2], XII с., 3166 стб.
78. Государственная дума, третий созыв, 1909–1910, сессия третья / Стенографические отчеты. Ч. 3: Заседания 65–94 (с 8 марта по 9 апреля 1910 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910.  [2], XIX с., 3246 стб.
79. Государственная дума, третий созыв, 1909–1910, сессия третья / Стенографические отчеты. Ч. 4: Заседания 95–131 (с 26 апреля по 17 июня 1910 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910.  [2], XXX с., 3781 стб.
80. Государственная дума, третий созыв, 1909–1910, сессия третья / Предметный указатель к сборнику «Приложения».  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910.  CXXVI стб.
81. Государственная дума, третий созыв, 1909–1910, сессия третья / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Т. 3: Третий созыв. Сессия третья и принятые Государственной думой формулы перехода к очередным делам: 1909–1910 гг. (№№ 439–562).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910.  Разд. паг., [2] л. табл.
82. Государственная дума, третий созыв, 1909–1910, сессия третья / Указатель к стенографическим отчетам (Части 1–4): Заседания 1–131 (10 октября 1909 г. – 17 июня 1910 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910. – [5], 595 с.
83. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Стенографические отчеты. Ч. 1: Заседания 1–38 (с 15 октября по 17 декабря 1910 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910.  [3], XV с., 3368 стб.
84. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Стенографические отчеты. Ч. 2: Заседания 39–73 (с 17 января по 5 марта 1911 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1911.  [2], XIX с., 3724 стб.
85. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Стенографические отчеты. Ч. 3: Заседания 74–113 (с 7 марта по 13 мая 1911 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1911.  [3], XL, 8 с., 4829 стб.
86. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Предметный указатель к сборнику «Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы»: томы 1–5.  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1911.  CX стб.
87. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы: Т. 1 (№№ 1–143).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1910.  1526 с.
88. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы: Т. 2 (№ 127  доклад по законопроекту о введении государственного подоходного налога).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1911.  [2], 1131 с.
89. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы: Т. 4 (№№ 285–439).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1911.  1960 с., [3] л. карт.
90. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы: Т. 5 (№№ 440–620).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1911.  1992 с., [1] л. карт.
91. Государственная дума, третий созыв, 1910–1911, сессия четвертая / Указатель к стенографическим отчетам (Части 1–3): Заседания 1–113 (15 октября 1910 г. – 13 мая 1911 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1911. – [3], 551 с.
92. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Стенографические отчеты. Ч. 1: Заседания 1–41 (с 15 октября по 10 декабря 1911 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1911.  [2], XX с., 3830 стб.
93. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Стенографические отчеты. Ч. 2: Заседания 42–83 (с 10 января по 3 марта 1912 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1912.  [2], XIV с., 3824 стб.
94. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Стенографические отчеты. Ч. 3: Заседания 84–119 (с 5 марта по 28 апреля 1912 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1912.  XXII с., 3726 стб.
95. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Стенографические отчеты. Ч. 4: Заседания 120–153 (с 30 апреля по 9 июня 1912 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1912.  56 с., 4336 стб.
96. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Особое приложение № 2 к стенографическому отчету 153-го заседания Государственной Думы: проекты законов, одобренных по докладам редакционной комиссии.  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1912. − [1] с., 1110 стб.
97. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Предметный указатель к сборнику «Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы»: томы 1–5.  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1912.  CLXIV стб.
98. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Т. 2 (№№ 211–350).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1912.  2283 с.
99. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Т. 3 (№№ 351–500).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1912.  2473 с.
100. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Т. 5 (№№ 671–861).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1912.  2019 с.
101. Государственная дума, третий созыв, 1911–1912, сессия пятая / Указатель к стенографическим отчетам (Части 1–4): Заседания 1–153 (15 нояб. 1911 г. – 9 июня 1912 г.).  Санкт-Петербург: Государственная тип., 1912. – 686 с.
102. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Стенографические отчеты. Ч. 1: Заседания 1–30 (с 15 ноября 1912 г. по 20 марта 1913 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  XXI с., 2438 стб.
103. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Стенографические отчеты. Ч. 2: Заседания 31–54 (с 22 марта по 24 мая 1913 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  XV с., 2253 стб.
104. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Стенографические отчеты. Ч. 3: Заседания 55–81 (с 27 мая по 25 июня 1913 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  XXXVI с., 2699 стб.
105. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Предметный указатель к сборнику «Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы»: Вып. 1–6.  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  CLVI стб.
106. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Вып. 1 (№№ 1–150).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  966 с.
107. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Вып. 2 (№№ 151–270).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  812 с.
108. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы: Вып. 3 (№№ 271–365).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  874 с.
109. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы: Вып. 4 (№№ 366–435).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  936 с.
110. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Вып. 5 (№№ 436–525).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  752 с.
111. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Приложения к стенографическим отчетам Государственной думы. Вып. 6 (№№ 526–637).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  825 с.
112. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия первая / Указатель к стенографическим отчетам (части 1–3): заседания 1–81 (15 ноября 1912 г.  25 июня 1913 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1913.  621 с.
113. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 1: Заседания 1–28 (15 октября 1913 г.  21 января 1914 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1914  XXIV с., 2096 стб.
114. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 2: Заседания 29–52 (с 22 января по 19 марта 1914 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1914.  XVIII с., 1994 стб.
115. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 3: Заседания 53–75 (с 21 марта по 5 мая 1914 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1914.  XIX с., 2048 стб.
116. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 4: Заседания 76–97 (с 7 по 28 мая 1914 г.).  Санкт-Петербург: Государственная типография, 1914.  X с., 1932 стб.
117. Государственная дума, четвертый созыв, 1913–1914 гг., сессия вторая / Стенографические отчеты. Ч. 5: Заседания 98–111 (с 30 мая по 14 июня 191