ПОЛІТИЧНО-ВІЙСЬКОВІ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ СКЛАДОВІ ДІЯЛЬНОСТІ ОУН ТА УПА НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРСЬКОЇ І ЗАХІДНИХ РАЙОНІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ (ВІЙСЬКОВА ОКРУГА «ТЮТЮННИК») У 1941–1943 РР. : Военно-политические и социально-экономические СОСТАВЛЯЮЩИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОУН И УПА НА ТЕРРИТОРИИ ЖИТОМИРСКОЙ И ЗАПАДНЫХ РАЙОНОВ КИЕВСКОЙ ОБЛАСТЕЙ (ВОЕННЫЙ ОКРУГ «ТЮТЮННИК») В 1941-1943 ГГ.



  • Название:
  • ПОЛІТИЧНО-ВІЙСЬКОВІ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ СКЛАДОВІ ДІЯЛЬНОСТІ ОУН ТА УПА НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРСЬКОЇ І ЗАХІДНИХ РАЙОНІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ (ВІЙСЬКОВА ОКРУГА «ТЮТЮННИК») У 1941–1943 РР.
  • Альтернативное название:
  • Военно-политические и социально-экономические СОСТАВЛЯЮЩИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОУН И УПА НА ТЕРРИТОРИИ ЖИТОМИРСКОЙ И ЗАПАДНЫХ РАЙОНОВ КИЕВСКОЙ ОБЛАСТЕЙ (ВОЕННЫЙ ОКРУГ «ТЮТЮННИК») В 1941-1943 ГГ.
  • Кол-во страниц:
  • 260
  • ВУЗ:
  • Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова


    На правах рукопису

    Ковальчук Іван Васильович

    УДК 94(477) “1941–1943”: 355.3(477.41/42)

    Політично-військові і соціально-економічні складові діяльності ОУН та УПА на території Житомирської і західних районів Київської областей (військова округа “Тютюнник”) у 1941–1943 рр.


    07.00.01 – історія України


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук



    Науковий керівник
    Даниленко Віктор Михайлович,
    доктор історичних наук, професор,
    член-кореспондент НАН України


    Київ – 2012








    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ......................................................................4
    ВСТУП...........................................................................................................................6

    РОЗДІЛ 1
    ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА І
    МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ….…………...………………………...…….12
    1.1. Стан наукової розробки теми...............................................................................12
    1.2. Джерельна база…………………………..............................................................24
    1.3. Методологія дослідження……………………………...………………………..36

    РОЗДІЛ 2
    ОРГАНІЗАЦІЙНА І ДЕРЖАВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН
    (ЛИПЕНЬ – ГРУДЕНЬ 1941 РОКУ)........................................................................40
    2.1. Похідні групи ОУН. Поширення впливу українських націоналістів на Житомирщину і західні райони Київщини у липні – вересні 1941 р.......................40
    2.2. Утворення і діяльність осередків ОУН(Б)………………………………...........48
    2.3. Утворення і діяльність осередків ОУН(М)……………………………………..61
    2.4. Створення і функціонування українських допоміжних органів влади...............................................................................................................................78
    2.5. Діяльність ОУН у культурно-освітній і соціально-економічній сферах...........94

    РОЗДІЛ 3
    ІСНУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖІ ОУН(Б) В УМОВАХ НАЦИСТСЬКОГО ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ ПРОТЯГОМ 1942 РОКУ…………………………………………………………………………..117
    3.1. Німецька цивільна окупаційна влада і її політика…….…………...................117
    3.2. Політичний аспект діяльності структур ОУН(Б) у ході підготовки збройної боротьби на території регіону……............................................................................133

    РОЗДІЛ 4
    ДІЯЛЬНІСТЬ МЕРЕЖІ ОУН(Б) І ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ УПА ПРОТЯГОМ 1943 РОКУ...………………………………………………………...152
    4.1. Військово-політична діяльність мережі ОУН(Б)..……………………………152
    4.2. Утворення і рейди групи УПА “Тютюнник” і функціонування місцевих
    боївок………………………………………………………………………………....170

    ВИСНОВКИ................................................................................................................186
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ.................................194
    ДОДАТКИ











    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АУ СБУ ЖО – архів Управління Служби безпеки України в Житомирській області;
    ВКП(б) – Всесоюзна комуністична партія (більшовиків);
    ВО – Військова округа;
    ГДА СБУ – Галузевий державний архів Служби безпеки України (м. Київ);
    ГК – Головна Команда;
    ГО – Генеральний округ;
    Держархів Житомирської обл. – Державний архів Житомирської області;
    Держархів Рівненської обл. – Державний архів Рівненської області;
    КП(б)У – Комуністична партія більшовиків України;
    ОУН – Організація українських націоналістів;
    ОУН(Б) – Організація українських націоналістів під проводом С. Бандери;
    ОУН(М) –Організація українських націоналістів під проводом А. Мельника;
    ПЗУЗ – Північно-західні українські землі;
    ПУН – Провід українських націоналістів;
    СБ – Служба безпеки;
    СД – (Sicherheitsdienst – нім.: служба безпеки) розвідувальне управління нацистської Німеччини;
    СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік;
    СС – (Schutzstaffel – нім.: охоронний загін) військова організація нацистської Німеччини, головний провідник терору на окупованих територіях;
    СУЗ – Східноукраїнські землі;
    УВО – Українська військова організація;
    УНА – Українська національна армія;
    УНО – Українське національне обєднання;
    УПА –Українська повстанська армія;
    УНРада – Українська національна рада;
    УШПР – Український штаб партизанського руху;
    ЦДАВО України – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України;
    ЦДАГО України – Центральний державний архів громадських об’єднань України;
    ЦК – Центральний комітет;
    ЦШПР – Центральний штаб партизанського руху.












    ВСТУП

    Актуальність дослідження. Розбудова незалежної української держави, налагодження в суспільстві діалогу між носіями різної ідеології, представниками політичних партій і громадських організацій зумовили перегляд і переоцінку низки моментів національного минулого. Обстановка ідеологічного плюралізму, можливість доступу дослідників до закритих раніше архівних сховищ виявили необхідність всебічного та поглибленого вивчення історії українського державотворення, зокрема й теми історії українського націоналістичного Руху Опору періоду Другої світової війни. Проблема діяльності ОУН та УПА впродовж останніх півтора десятка років стала об’єктом уваги багатьох вітчизняних учених. Новітня українська історична наука намагається переглянути, а подекуди і подолати смислове навантаження радянської історіографії у висвітленні малодосліджених або сфальсифікованих проблем, особливо історії боротьби українських націоналістів середини ХХ ст.
    Актуальність обраної нами теми посилюється фактичною відсутністю комплексного дослідження політично-військових і соціально-економічних аспектів діяльності ОУН та УПА в період нацистської окупації території Житомирської і західної частини Київської областей, які навесні 1943 р. увійшли до упівської військової округи “Тютюнник”. Проте в ході цього дослідження встановлено, що українські націоналісти структурно об’єднали ці регіони ще в липні 1941 р., під час їхнього освоєння похідними групами. Увага більшості попередніх наукових напрацювань зосереджувалася в основному на західноукраїнських теренах, що не дає можливості чітко визначити всеукраїнський аспект діяльності українських націоналістів. А в той же час їхня присутність на Житомирщині й західній Київщині займала важливе місце в історії українського Руху Опору, який на різних етапах боротьби мав свої особливості.
    Щоб з’ясувати історичну правду про діяльність ОУН та УПА, 12 вересня 1997 р. постановою Кабінету Міністрів України за дорученням Президента України було створено Урядову комісію для розгляду проблеми ОУН та УПА. В Інституті історії України НАН України була сформована робоча група істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН та УПА, яка в 2005 р. опублікувала підсумкові тези своєї роботи. Однак, ця проблема, особливо враховуючи регіональний аспект, на даний час ще мало наблизилася до свого остаточного розв’язання у плані як наукових досліджень, так і політичної оцінки на державному рівні.
    Дослідження цих проблем важливе для осмислення минулого української нації. Якщо політико-ідеологічні чинники цього процесу вивчаються досить інтенсивно, то регіональні аспекти політично-військової та соціально-економічної діяльності структур українського Руху Опору ще потребують належних розробок.
    Вказані роздуми визначають суспільну й наукову актуальність теми, що й зумовило її вибір в якості дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукового напряму “Теорія та технологія навчання і виховання в системі освіти”, що розробляється в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, і відповідно до науково-дослідницької тематики кафедри історії та етнополітики Інституту української філології “Розвиток освіти в Україні у ХХ ст.” Тема дисертації затверджена Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова 29 січня 2009 р. (протокол № 5) та уточнена Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова 26 грудня 2011 р. (протокол № 5).
    Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу, узагальнення, критичного переосмислення наявної історіографічної бази та неопублікованих джерел розкрити особливості політично-військових і соціально-економічних складників діяльності ОУН та УПА на території Житомирської і західних районів Київської областей (військова округа “Тютюнник”) у роки нацистської окупації.
    Вказана мета конкретизується такими завданнями:
    – проаналізувати стан наукового розроблення теми та джерельну базу дослідження;
    – визначити ідейно-політичні засади двох фракцій ОУН і передумови, які призвели до поширення їхнього впливу на Житомирську й західні райони Київської областей;
    – охарактеризувати основні напрямки політичної, соціально-економічної та культурно-освітньої діяльності українських націоналістів під час становлення нацистського окупаційного режиму в 1941 р.;
    – дослідити діяльність мережі ОУН(Б) у період нацистської окупації та здійсненні німецькими каральними органами репресій українських націоналістів;
    – простежити політичну і військову активність ОУН(Б) та УПА на Житомирщині й західній Київщині в 1943 р. під час протистояння із німецькою і радянською стороною;
    – висвітлити особливості реорганізації побудови бандерівського підпілля в Україні на завершальному етапі нацистської окупації зокрема в Житомирській і західних районах Київської областей.
    Об’єктом дослідження є український націоналістичний Рух Опору періоду Другої світової війни.
    Предметом дисертаційної роботи виступають політично-військові і соціально-економічні складові діяльності ОУН і УПА на території Житомирської і західних районів Київської областей (військова округа або група “Тютюнник”) у 1941–1943 рр., їхні стосунки з основними зовнішніми силами Другої світової війни, зокрема Німеччиною та СРСР, а також із представниками національних меншин України.
    Хронологічні рамки дисертації охоплюють період переважно від 1941 до 1943 рр. Нижньою хронологічною межею обрано початок другого етапу Другої світової війни – напад Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р., який створив умови для виникнення українського націоналістичного Руху Опору, в особі двох фракцій ОУН. Верхня межа дослідження зумовлена звільненням Червоною армією від німецьких військ території Київської і Житомирської областей, що дозволило повною мірою встановити тут радянську владу і розпочати боротьбу з метою ліквідації організованого підпілля ОУН та УПА збройними формуваннями СРСР.
    Територіальні межі дослідження в основному охоплюють Житомирську і західну частину Київської областей, які в 1943 р. увійдуть до групи УПА “Тютюнник”. Вихід за вказані межі зумовлений необхідністю розгляду важливих історичних подій, пов’язаних із ОУН та УПА.
    Наукова новизна полягає в означенні та розробленні актуальної теми, що на сьогодні ще не дістала в історичній науці всебічного й об’єктивного висвітлення. Здійснене дослідження дає підстави сформулювати положення та висновки, що містять наукову новизну й виносяться на захист.
    Вперше:
    – здійснено комплексне історичне дослідження політично-військових і соціально-економічних аспектів діяльності ОУН та УПА в роки нацистської окупації на терені Житомирської і західних районів Київської областей;
    – проаналізовано і систематизовано історіографічну та джерельну базу, які розкривають основні аспекти діяльності українських націоналістів на Житомирщині і західній Київщині протягом 1941–1943 рр.
    – виявлено значний масив архівних документів і матеріалів, що дозволило увести в науковий обіг нову історичну інформацію;
    – визначено, що рух ОУН та УПА на цій території був добре організованим, на початку нацистської окупації активно сприяв утворення органів допоміжної української адміністрації, культурно-освітніх, соціальних і релігійних закладів, розбудував чітку мережу, поширювався практично по всій території Житомирщини й західних районів Київської області та мав підтримку зі сторони частини місцевого населення.
    – встановлено, що в 1943 р. українські повстанці, відповідно до прийнятих своїм вищими політичним керівництвом програмних засад, у межах новоствореної групи “Тютюнник” розгорнули масштабну збройну боротьбу з окупаційними військами і їхніми посібниками та загонами радянських партизан.



    Уточнено, що:
    – у працях вітчизняних і зарубіжних науковців, котрі певним чином досліджували обрану нами тему, міститься ціла низка неточностей і свідомих фальсифікацій;
    – у сучасній історичній науці актуальними є краєзнавчі дослідження, зокрема вивчення регіональних аспектів діяльності українського націоналістичного руху;
    Дістало подальшого розвитку:
    – осмислення взаємозв’язку загальноукраїнської та регіональної історії як свідчення важливості локальної складової у глобальних процесах;
    – вивчення культурно-освітніх і соціально-економічних складників діяльності українських націоналістів у Житомирській і західних районах Київської областей в період нацистської окупації;
    – дослідження утворення і діяльності місцевих бойових груп УПА і координація їхніх військових акцій із рейдуючими загонами.
    Практичне значення дисертаційної роботи полягає в можливості використання фактичного матеріалу й отриманих результатів дослідження в подальшому вивченні українського націоналістичного Руху Опору середини ХХ ст., написанні підручників, монографій, статей, пов’язаних із регіональною історією України, розробленні нормативних і спеціальних курсів вітчизняної історії, узагальнюваних українознавчих праць для студентів вищих навчальних закладів. Фактичний матеріал дисертації може бути використаний у підготовці експозицій Житомирського краєзнавчого музею. Окрім цього, отримані результати дослідження можуть бути доповненням до підсумкових тез робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА та сприяти подоланню ще радянських стереотипів суспільної свідомості.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки роботи оприлюднені й обговорені на засіданнях кафедри історії та етнополітики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, апробовані в доповідях і повідомленнях на І Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців, аспірантів, магістрантів “Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії” (Рівне, 2009), на ІІ, ІІІ та IV Волинській Міжнародній історико-краєзнавчій конференціях (Житомир, 2009–2011), на Міжнародній науковій конференції “Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги)” (Київ, 2010), на VІ Міжнародній науковій конференції “Знаки питання в історії України: регіональній вимір” (Ніжин, 2010), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українська державно-соборницька ідея: історико-філософський дискурс” (Київ, 2011), на науково-практичній конференції “День науки історичного факультету – 2011” (Київ, 2011), на щорічних звітно-наукових конференціях професорсько-викладацького складу НПУ імені М. П. Драгоманова “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” (Київ, 2009–20011 рр.).
    Публікації. Основні результати дисертації викладені в 1 монографії (у співавторстві), 9 статтях, із яких 8 – у фахових виданнях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    Головні наукові результати та підсумки дисертаційного дослідження відповідно поставлених наукових завдань зводяться до наступного:
    – Встановлено, що проблема політично-військових і соціально-економічних складових діяльності ОУН та УПА на території Житомирської та західних районів Київської областей (військова округа “Тютюнник”) у роки нацистської окупації залишається мало дослідженою. Попередні наукові дослідження української і зарубіжної історіографії присвясені окремим питанням історії діяльності ОУН і УПА на Житомирщині і західній Київщині. Дослідники розглядали цю тему переважно в контексті інших проблем або акцентували увагу лише на окремих процесах організації і військової діяльності українських націоналістів. Окрім того, у роки радянської влади звернення до історії діяльності українських націоналістів на цій території мотивувалося необхідністю їхньої дискредитації.
    У ході дослідження нами було виявлено достатню джерельну базу, яка повною мірою сприяла вирішенню поставлених у дисертації завдань. Аналіз, герменевтичне осмислення і критичне використання неопублікованих джерел ряду центральних і обласних архівів, опублікованих документів та матеріалів, мемуарної літератури, преси часів Другої світової війни, а також опрацювання доробку попередників дає можливість дослідити політично-військові та соціально-економічні складники діяльності ОУН та УПА на території Житомирської й західних районів Київської областей (військова округа “Тютюнник”) у період нацистської окупації – протягом 1941–1943 рр.
    Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження став культурно-антороцентричний підхід, який агентом історії визначає конкретну людину. За допомогою цього підходу у рамкаї “історії повсякденності” ми проаналізували ситуативну поведінку людей, визначили основні фактори формування морально-психологічного обліку українських націоналістів і повстанців. Це дозволило створити певний об’ємний образ досліджуваної ситуації, у якій відбувалося проникнення похідних груп обох ОУН на Житомирщину і західну Київщину, визначити ставлення місцевого населення до українських націоналістів і пропагованої ними ідеології, окреслити узагальнену модель поведінки членів ОУН та вояків УПА.
    Багаторівневу методологію дослідження склали методи: аналогій, аналізу і синтезу, архівної евристики, дедукції, діалектичний, принцип історизму, історико-ситуаційний, історико-хронологічний, синхронності, системності, соціального підходу, об’ємності, порівняння, ретроспективний, узагальнення та ін.
    – З’ясовано, що обиді фракції ОУН перед нападом Німеччини на Радянський Союз, перебуваючи на антирадянських і пронімецьких позиціях, розробляли тактику проникнення на українські землі. Основою цієї тактики стало формування спеціальних похідних груп, які з початком бойових дій у слід за частинами вермахту просувалися вгиб території Наддніпрянської України. Протягом липня – серпня 1941 р. ці оунівські похідні групи освоїли територію Житомирської і західних районів Київської областей. Встановлено, що саме тоді, під час освоєння, ці території були організаційно об’єднанні, а вже формальне їхнє сполучення відбулося навесні 1943 р., під час поділу керівництвом УПА території Волині і Поліссі на військові округи. Однією з чотирьох таких структурних одиниць і стала військова округа або група “Тютюнник”. Бандерівці, розбудовуючи власну організаційну мережу, прагнули перш за все поширити свій вплив серед українського селянства, тоді як, мельниківці більше уваги приділяли облаштуванню культурно-освітньої і релігійної сфер життя міського українського населення окупованих територій. Члени похідних груп у цілому виконали поставлене власними Проводами завдання, що дозволило їм, переважно вихідцям із Західної України, заручитися підтримкою частини місцевого населення, яке приєдналося до їхніх організацій.
    Активна розбудова членами бандерівської ОУН своїх мереж тривала до вересня 1941 р., коли вони стали жертвами репресій нацистського окупаційного режиму, а з листопада 1941 р. діяльність бандерівців у райхскомісаріаті “Україна” було повністю заборонено. За неповними даними встановлено, що різні за кількістю членів осередки їхньої організації були створені майже у 30 районах Житомирської та західної частини Київської областей. До лав ОУН(М) приєдналася значна частина місцевої інтелігенції, яка активно включилася в організаційну діяльністю. Переслідування мельниківців нацистськими каральними органами розпочалося з кінця листопада – початку грудня 1941 р. після відзначення 20-ї річниці Базарської трагедії. Отже, Житомирщина стала важливим плацдармом, який уможливив подальше поширення впливу українських націоналістів – бандерівців і мельниківців на інші регіони, в тому числі й на Київ.
    – Визначено, що на початку нацистської окупації на території Житомирської і західних районів Київської областей основними напрямками діяльності членів обох фракцій ОУН була політична робота з місцевим населенням, соціально-економічна і культурно-освітня сфери. На цих територіях оунівці розпочали створення допоміжних українських органів влади. Це були сільські, міські, районні і обласне управління та органи народної міліції, які під тиском німецьких окупантів згодом перейменували в українську допоміжну поліцію. Корінна українська адміністрація у початковий період нацистської окупації забезпечила часткове налагодження господарського та соціально-економічного життя регіону, функціонування більшості довоєнних суспільних інституцій. Контроль над роботою допоміжних українських органів влади на Житомирщині і західній Київщини до листопада 1941 р. здійснювали члени ОУН. Житомирське міське та обласне управління, які були закладені членами бандерівської похідної групи, згодом перейшли під вплив представників мельниківської похідної групи й тутешніх її симпатиків. Це збільшило рівень підтримки членів ОУН(М) серед місцевого українського населення та стало першим реальним досвідом адміністративно-господарської роботи на тереторії Наддніпрянської України.
    Українським націоналістам у початковий період нацистської окупації за підтримки місцевого населення вдалося розгорнути надзвичайно активну діяльність у культурно-освітній сфері. У Житомирі і Бердичеві мельниківці налагодили видання українських пресових видань – “Українського Слова” та “Нової Доби” відповідно. Згодом у Житомирі також видавалися газети “Перемога” і “Голос Волині”, редактором яких до кінця листопада 1941 р. був керівник віділу пропаганди Житомирського обласного управління і один із керівників обласного проводу ОУН(М) Д. Маслій. Ці видання, попри цензуру нацистської окупаційної влади, стали практично єдиним засобом інформування місцевого населення щодо повсякденних подій того часу. Окрім цього, на сторінках україномовних газет висвітлювалися питання української історії, культури, науки та ін.
    Освітня галузь у програмних засадах ОУН визначалася як одна з найосновніших, яка дозволяла сформувати покоління молодих людей із новим світоглядом, розумово і фізично розвинених патріотів своєї держави. Тому, створивши місцеві органи влади, українські націоналісти відновили роботу більшості освітніх закладів регіону та реформували навчальні програми створені ще за радянських часів. На території Житомирської і західних районів Київської областей працювали початкові, народні і семирічні школи, гімназії, технікуми і вищі навчальні заклади. Керівниками і працівниками багатьох із них були члени ОУН. Проте, нацистська окупаційна влада виявила незадоволення цими заходами та звела всі освітні прагнення українців до елементарних наукових знань і вмінь більшості населення й вибіркової підготовки незначної кількості фахівців із середньою та вищою освітою для потреб режиму.
    Важливе значення для оунівців мали і різноманітні масові організації, через які можна було здійснювати ідеологічний вплив на українську молодь. Так, товариство націоналістичної української молоді “Січ” проводило спортивний і військово-патріотичний вишкіл учнів шкіл та гімназій. Його осередки, підконтрольні як бандерівцям, так і мельниківцям були створені у багатьох населених пунктах Житомирщини і західної Київщини. У Житомирі діяв український клуб, який займався з молодими людьми театральною справою і фізичним вихованням. Елементом національної культурної сфери на селі стали товариства “Просвіта”, які одночасно створювались бандерівцями і мельниківцями.
    Члени ОУН сприяли відновленню роботи театральних і клубних закладів, репертуар і характер роботи яких було українізовано. Великі театральні трупи діяли у Житомирі, Бердичеві, Коростишеві. Це дозволило хоча б якимось чином урізноманітнити життя певної частини місцевого населення, допомогло йому самоорганізуватись і самовиразитись.
    Всі заходи українських націоналістів у соціально-економічній і культурно-освітній сферах на території Житомирської і західних районів Київської областей відбувалися при погодженні з нацистською окупаційною владою, що у свою чергу не стало причиною вихолощення україноцентричного змісту їхньої роботи
    – З’ясовано, що Житомирщина і західна частина Київщини протягом 1942 і майже усього 1943 р. перебували під управлінням цивільної нацистської окупації, яка запровадила тут свій адміністративно-територіальний поділ. У зв’язку з цим було ліквідоване Житомирське обласне управління, робота органів сільської і районної влади та української допоміжної поліції потрапила під зверхність відповідних окупаційних структур. Над усіма сферами життя місцевого населення окупаційна адміністрація встановила тотальний контроль. Будь-яка політична і громадська діяльність українців була заборонена. За допомогою військово-карального апарату нацисти реалізовували вироблену вищим політичним і військовим керівництвом Третього рейху політику “нового порядку”, спрямовану на колонізацію та експлуатацію людських, матеріальних і природних ресурсів України. Ці заходи нацистів спричинили незворотні жертви серед військовополонених і цивільного населення, нанесли величезні збитки народному господарству регіону.
    У 1942 р. на території Житомирської і західних районів Київської областей через розгром керівних цетрів ОУН(М) і фактичну відсутність достовірної джерельної бази можливою для дослідження є лише діяльність ОУН(Б). Вже на початку 1942 р. її мережа зазнала широкомасштабних репресій. Були викриті канали переправлення документації і літератури, заарештовані багато рядових і керівних членів, загинув очільник обласного проводу. Проте, такі дії нацистської окупаційної влади не стали причиною занепаду бандерівських структур і порушення організаційних зв’язків. Новому керівництву обласного проводу бандерівської Організації до літа 1942 р. вдалося відновити роботу більшості ланок власної мережі. Колишніх емісарів похідних груп, які очолювали різні структури замінили місцеві діячі, що свідчило про підтримку Організації частиною українського населення. З другої половини 1942 р. на Житомирщині та західній Київщині розпочалося об’єднання районних проводів в окружні. Це сприяло ефективнішому керівництву і налагодженню мережі зв’язку.
    У кінці 1942 р. оунівці Житомирської і західних районів Київської областей зустріли конкурента по антинімецькому підпіллю в особі радянських партизан. Надалі конкуренція між цими двома формаціями Руху Опору лише посилювалася, що часто призводило і до акцій збройного взаємопоборювання.
    Для бандерівської ОУН 1942 р. був визначальним у плані вироблення її керівництвом стратегії збройної боротьби з окупантами. Так, якщо відповідно до положень Другої конференції ОУН, яка відбулася у квітні 1942 р., оунівцям заборонялося займатися створенням місцевих партизанських загонів і наказувалося працювати та накопичувати сили для майбутньої збройної боротьби й загальнонаціонального повстання. То, вже у кінці листопада 1942 р. військова конференція бандерівців прийняла рішення про початок формування власних збройних сил.
    – Встановлено, що протягом 1943 р. в історії бандерівської ОУН відбулися події виняткового значення. У лютому 1943 р. на Третій конференції ОУН(Б) було вироблено рішення про початок збройної боротьби за створення самостійної України. Відразу визначалося, що ця боротьба буде двофронтовою – проти нацистської окупаційної і представників радянської влади.
    У 1943 р. підпільна бандерівська мережа Житомирщини і західної Київщини продовжувала активно працювати. Як і у 1942 р. члени бандерівської Організації були об’єктом репресій нацистських каральних органів. Однак, жорстокі дії окупантів не спричинили розгрому оунівського підпілля. Впродовж 1943 р. Житомирський обласний провід ОУН(Б) уже складався із чотирьох окружних проводів – Бердичівського, Житомирського, Попільнянського і Пулинського, декількох районних та окремих оунівських осередків. У структуру Київського обласного підпілля бандерівців входив Макарівський окружний провід. Звичайно, на Житомирщині і сусідніх районах Київщини оунівська мережа не мала таких масштабів, як на Волині і згодом у Галичині, але частина місцевого населення активно працювала на користь українських націоналістів.
    У серпні 1943 р. на Третьому надзвичайному Великому зборі ОУН були внесенні суттєві зміни до програмних політично-ідеологічних положень бандерівської Організації. Ініціаторами реформування програми ОУН стали члени похідних груп, які ще в 1941 р. працювали в Наддніпрянщині, Донбасі, Криму і наочно переконалися у її надмірному радикалізмі. Ці зміни, окрім іншого, стосувались лібералізації ідеології бандерівців по відношенню до представників інших національностей, по суті відбулася відмова від гасла “Україна для Українців!”. Проте, на основі опрацьованої історіографії і джерельної бази можна констатувати, що реформаторські рішення Третього надзвичайного Великого збору ОУН практично не знайшли практичної реалізації у діяльності українських націоналістів Житомирщини і західної Київщини.
    З травня – червня 1943 р. одночасно з підпіллям ОУН С. Бандери на території Житомирської і західних районів Київської областей почали діяти рейдуючі військові загони УПА. Тому кадри оунівського підпілля цих областей фактично перейшли у підпорядкування керівництву групи УПА “Тютюнник” в особі Ф. Воробця (“Верещаки”). Основною формою діяльності загонів УПА, які прибували з західних областей України на територію військової округи “Тютюнник” – Житомирську і західні райони Київської областей був рейд. Такі рейди мали пропагандистсько-мобілізуюче значення для місцевого населення. Наряду з рейдуючими військовими одиницями упівців на Житомирщині і західній Київщині із місцевих членів ОУН(Б) були створені окремі боївки. Це, зокрема, боївки “Іскри”, “Жука”, “Палія” та “Ярого”, які перебували в Андрушівському, Бердичівському, Вчорайшенському і Попільнянському районах Житомирської області. Їх бійці проходили військові вишколи на спеціальних курсах УПА у Ровенській області. Основними ворогами упівців на Житомирщині та західній Київщині, як й в решті регіонів України були німецькі окупанти і радянські партизани. Проте, траплялися поодинокі випадки, коли командири українських повстанців і радянських партизанів домовлялися про взаємний нейтралітет та навіть здійснювали спільні антинімецькі акції.
    Загони упівців з травня до листопада 1943 р. здійснювали регулярні рейди на територію Житомирщини і північно-західної Київщини.
    – Визначено, що наприкінці жовтня 1943 р. структура Житомирського обласного проводу ОУН(Б) бандерівців зазнала змін. Причиною цьому став швидкий наступ частин Червоної армії і усвідомлення того, що нацистська окупація найближчим часом закінчиться. Тому, на розширеній нараді обласного проводу українських націоналістів Житомирщини керівником військових підрозділів був призначений “Дорош” (М. Ткаченко), а очільниками оунівської мережі були визначені “Муха” (М. Мусій) і “Орлюк” (В. Куліш). Оунівці на деякий час мали припинити активну пропагандистсько-військову діяльність і перейти у глибоке підпілля, де перечекати переходження німецько-радянського фронту. На далі ж українські націоналісти повинні були продовжувати проводити агітацію і пропаганду власної ідеології серед місцевого населення в нових умовах і здійснювати диверсійно-терористичні акції в радянському тилу, щоб таким чином якомога більше ослабити Червону армію для майбутньої відкритої війни з нею.
    У грудні 1943 р. відбулася Друга після Третього надзвичайного Великого збору конференція ОУН, яка постановила неухильно дотримуватися постанов і програмних змін вказаного Збору.
    Отже, на кінець 1943 р., після відступу німецьких військ і повернення радянської влади в Житомирську й західні райони Київської областей, єдиною силою, яка їй протистояла, залишилася лише бандерівська ОУН.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
    Джерела

    1. Архівні джерела
    Центральний державний архів
    вищих органів влади і управління у м. Києві

    Ф. 3206. Рейхскомісарат України, м. Рівне. 1940–1944 рр.

    оп. 1
    1.1. Спр. 6. Попередній огляд генеральних округів і областей України 1 березня 1942 р., 12 арк.

    Ф. 3676. Штаб імперського керівника (рейхсляйтера) Розенберга для окупованих східних областей, мм. Берлін (Німеччина), Київ. 1940–1945 рр.

    оп. 4
    1.2. Спр. 97. Листування з обласними комісарами Житомира та ін. з питань шкільної справи, про видання газет на Україні, б. д., 344 арк.

    Ф. 3833. Краєвий провід Організації Українських Націоналістів (ОУН) на західноукраїнських землях. 1933–1947 рр.

    оп. 1
    1.3. Спр. 5. Акт проголошення так званої “Української Держави” 30 червня 1941 р., 1941 р., 7 арк.
    1.4. Спр. 14. Звіт про діяльність банд ОУН направлених у Східні області УРСР у травні – червні 1941 р. /Є списки націоналістів направлених у Східні області/, 1941 р., 75 арк.
    1.5. Спр. 25. Листи /копії/ голови Українського державного правління до голови обласної і міської управи м. Житомира, 5 серпня 1941 р., 2 арк.
    1.6. Спр. 26. Накази /копії/ адміністративних бандерівських установ, 1941 р., 9 арк.
    1.7. Спр. 36. Документи про основи, структуру і світогляд Організації українських націоналістів. Т. І, 1 січня 1943 р. – 29 травня 1944 г., 80 арк.
    1.8. Спр. 67. Звернення до українського населення окремих націоналістів, 22 червня 1941 р. – 27 грудня 1942 р., 17 арк.
    1.9. Спр. 70. Матеріали про світогляд та основи мельниківського проводу ОУН, б. д., 23 арк.
    1.10. Спр. 74. Звернення мельниківського проводу ОУН, 1941–1944 рр., б. д., 136 арк.
    1.11. Спр. 96. Інструкції /копії/ окружних пропагандистських осередків і районних політичних референтур для районів і станиць ОУН, 1943 р., 21 арк.
    1.12. Спр. 112. Відомості про бойові дії відділів УПА та рейди їх на Схід /копії кореспонденції для друку/, квітень 1943 р. – 7 жовтня 1944 р., 43 арк.
    оп. 2
    1.13. Спр. 9. Політична програма і статут Організації Українських Націоналістів, 1940 р., 60 арк.
    1.14. Спр. 33. Суть націоналізму та його походження. /Статті і рукописи статей/, 1942–1943 рр., 262 арк.
    1.15. Спр. 83. Журнал “Вісті”, “Вісті української інформаційної служби”, 1944–1945 рр., арк. 63.
    1.16. Спр. 84. “Наша боротьба”, б. д., 14 арк.
    1.17. Спр. 91. “До зброї” /видання УПА/, 1943 р., 36 арк.
    1.18. Спр. 104. Газети “Сурма”, “Українська пресова служба”, б. д., 11 арк.

    Ф. 3835. Організація української націоналістичної молоді „Січ”, мм. Львів, Рівне. 1941 р.

    оп. 1
    1.19. Спр. 1. Статут тимчасовий правильник організації української націоналістичної молоді “Січ”, програми праці у жіночих чотах організації і гуртках юнацтва, б. д., 22 арк.
    1.20. Спр. 3. Малюнки та опис фізкультурних вправ організації “Січ”, б. д., 9 арк.

    Ф. 3836. З’єднання західних груп Української повстанської армії УПА-Захід. 1942–1945 рр.

    оп. 1
    1.21. Спр. 45. Документи про організацію армії УПА, військову підготовку в частинах, польову службу /статути, інструкції/, б. д., 106 арк.

    Ф. 3838. З’єднання північних групп „УПА-Північ”. 1942 – 1945 рр.

    оп. 1
    1.22. Спр. 3а. Інформації УПА про суспільно-політичне становище на Україні та світі, б. д., 78 арк.
    1.23. Спр. 4. Копії наказів ГК “УПА-Північ”, б. д., 4 арк.

    Ф. КМФ–8. Колекція мікрофотокопій документів німецько-фашистської окупаційної адміністрації і командування вермахту, що діяли на окупованих східних територіях. 1939–1945 рр.

    оп. 1
    1.24. Спр. 64. Доклад генералкомиссара, о положении в Житомирском генеральном округе за май месяц 1942 г.; переписка о возможности ликвидации хозяйственного штаба на Востоке, об организации “Белорусского Центрального Совета” и др., 1942–1943 гг., 423-540 арк.
    1.25. Спр. 84. Сообщения, записки и переписка с рейхскомиссариатами на Востоке и Украине и командованием немецких войск о военном положении на Украине, Белоруссии северных районах России и Эстонии, об отступлении немцев и эвакуации немецких гражданских учреждений из Киева, Витебска, Староконстантинова, Шепетовки и др. районов, о действиях партизан в районе Полоцка и украинских националистических банд на Украине, о русском охранном корпусе в Сербии и др., 1943–1944 гг., 373-753 арк.
    оп. 2
    1.26. Спр.456. Общественные приказы и распоряжения, относящиеся к охранным немецким частям, июнь 1941 г. – ноябрь 1942 г., 501-565 арк.
    1.27. Спр. 494. Распоряжения и сообщения о тактике партизан и борьбе с ними, о действиях банд украинских националистов на Украине, 1943 г., 506-592 арк.

    Центральний державний архів
    громадських об’єднань України у м. Києві

    Ф. 1. Центральний Комітет Комуністичної партії України. 1917–1991 рр.

    оп. 22
    1.28. Спр. 41. Разведывательные сводки УШПД в ЦК КП(б)У о состоянии, расположении и продвижении войск противника. (В деле имеются сведения о действиях украинских буржуазных националистов), 1 июня 1943 г. – 5 сентября 1944 г., 171 арк.
    1.29. Спр. 55. Отчеты, докладные записки командования Житомирского партизанского соединения под командованием Н. А. Сабурова об организации и боевой деятельности партизанских отрядов соединения. Стенограмма отчета комиссара Житомирского партизанского соединения в ЦК КП(б)У об организационной и партийно-политической работе в отрядах соединения. (В деле имеется копия письма ЦК КП(б)У Н. А. Сабурову, в связи с его телеграммой И. В. Сталину по вопросам партизанского движения), 1 января 1943 г. – 9 июня 1943 г., 101 арк.
    1.30. Спр. 58. Докладные записки военного корреспондента газеты “Правда” Л. Коробова о деятельности I-й Украинской партизанской дивизии им. дважды Героя Советского Союза С. А. Ковпака, экономическом положении Западной Украины, фашистском режиме, действиях украинских буржуазных националистов, 25 марта 1943 г. – 23 июня 1944 г., 44 арк. Спр. 14. Звіт про діяльність банд ОУН направлених у Східні області УРСР у травні – червні 1941 р. /Є списки націоналістів направлених у Східні області/, 1941 р., 75 арк.
    1.31. Спр. 61. Докладные записки писателя Н. Шеремет и лектора ЦК КП(б)У К. К. Дубины в ЦК КП(б)У о их пребывании в партизанских соединениях под командованием А. Ф. Федорова, Н. А. Сабурова и впечатлениях о политико-моральном состоянии партизан, партийно-политической работе в отрядах, фашистском режиме, действиях украинских буржуазных националистов и другим вопросам, 13 мая – 1 сентября 1943 г., 94 арк.
    1.32. Спр. 75. Докладные записки, справки, спецсообщения, разведсводки УШПД, командиров партизанских соединений о деятельности украинских буржуазных националистов, их соглашениях с фашистами, враждебных действиях “Русской освободительной армии” (РОА), польских националистических организациях и других. (В деле имеются националистические листовки и показания члена националистической организации Белого (бывшего “Романа”)), 9 января 1943 г. – 10 мая 1944 г., 111 арк.
    1.33. Спр. 76. Информационные сообщения немецких карательных органов о подпольном и партизанском движении, действиях украинских буржуазных националистов, экономическом и политическом положении в районах Украины, временно оккупированных немецко-фашистскими войсками (15 мая – 17 июля 1942 г.). (Перевод с немецких документов, представленных в Нюрнберге Международному Военному Трибуналу), 29 ноября 1946 г., 68 арк.
    1.34. Спр. 77. Информационные сообщения немецких карательных органов о подпольном и партизанском движении, действиях украинских буржуазных националистов, экономическом и политическом положении в районах Украины, временно оккупированных немецко-фашистскими войсками (24 июля – 6 ноября 1942 г.). (Перевод с немецких документов, представленных в Нюрнберге Международному Военному Трибуналу), 29 ноября 1946 г., 127 арк.
    1.35. Спр. 78. Информационные сообщения немецких карательных органов о подпольном и партизанском движении, действиях украинских буржуазных националистов, экономическом и политическом положении в районах Украины, временно оккупированных немецко-фашистскими войсками. (Перевод с немецких документов, представленных в Нюрнберге Международному Военному Трибуналу), 29 ноября 1946 г., 29 арк.
    1.36. Спр. 80. Информационные сообщения немецких карательных органов о подпольном и партизанском движении, действиях украинских буржуазных националистов, экономическом и политическом положении в районах Украины, временно оккупированных немецко-фашистскими войсками (5 марта – 26 марта 1943 г.). (Перевод с немецких документов, представленных в Нюрнберге Международному Военному Трибуналу), 29 ноября 1946 г., 77 арк.
    1.37. Спр. 227. Отчет Житомирского обкома КП(б)У о деятельности подпольных партийных организаций и партизанских отрядов Житомирской области в период Великой Отечественной войны (июль 1941 – январь 1944 гг.) (I-й экз.), 1945 г. – 18 января 1946 г., 217 арк.
    1.38. Спр. 228. Отчет Житомирского обкома КП(б)У о деятельности подпольных партийных организаций и партизанских отрядов Житомирской области в период Великой Отечественной войны (июль 1941 – январь 1944 гг.) (2-й экз.)., 1945 г. – 18 января 1946 г., 259 арк.
    оп. 23
    1.39. Спр. 115. Разведсводка оперативной группы НКВД УССР о деятельности украинских националистов на территории временно оккупированной немецко-фашистскими захватчиками, 19 сентября 1942 г., 63 арк.
    1.40. Спр. 523. Докладные записки, спецсообщения Народного Комиссара внутренних дел УССР о деятельности украинских националистов, 15 апреля – 7 ноября 1943 г., 192 арк.
    1.41. Спр. 530. Спецсообщение о деятельности украинских националистов, 5 октября 1943 г., 13 арк.
    1.42. Спр. 926. Докладные записки, справки и переписка о контрреволюционной деятельности националистических организаций и банд, разоружении польских вооруженных соединений и др., 27 февраля 1944 г. – 12 декабря 1944 г., 209 арк.
    1.43. Спр. 928. Специальные сообщения, докладные записки, политинформация о действиях украинско-немецких националистических банд и о мероприятиях по борьбе с ними, 1944 г., 195 арк.
    1.44. Спр. 931. Документы, копии документов украинско-немецких националистических банд и другие антисоветские листовки, 2 февраля 1944 г. – 2 октября 1944 г., 205 арк.
    1.45. Спр. 938. Специальные сообщения, докладные записки, политинформации о действиях украинско-немецких националистических банд и о мероприятиях по борьбе с ними, 10 мая 1944 г. – 27 сентября 1944 г., 198 арк.
    оп. 70
    1.46. Спр. 80. Докладные записки о состоянии агитационно-пропагандистской работы в областях Украины, 1 сентября 1943 г. – 17 июля 1944 г., 119 арк.
    1.47. Спр. 874. Справка заведующего группой информации отдела пропаганды и агитации ЦК КП(б)У о развитии партизанского движения на Украине, 23 августа 1943 г., 11 арк.
    1.48. Спр. 996. Материалы украинских буржуазно-националистических организаций, 1944 г., 32 арк.

    Ф. 57. Колекція документів з історії Комуністичної партії України. 1870–1966 рр.

    оп. 4
    1.49. Спр. 118. Копия директивы рейхскомиссара Украины Коха, генерал-комиссарам Луцка, Житомира, Николаева, Днепропетровска и Мелитополя о закрытии средних и высших учебных заведений на временно оккупированной немецко-фашистскими захватчиками территории Украины и о отправке в Германию всех учеников этих заведений. /Перевод с немецких оригиналов, хранящихся в ЦГАОРе УССР/, 24 октября 1942 г. – 24 октября 1942 г., 4 арк.
    1.50. Спр. 341. Копии выписок из стенограммы доклада секретаря обкома партии и политинформации о действиях украинско-немецких националистических банд на территории Львовской области. Копии документов украинско-немецких националистов об их службе немецко-фашистским захватчикам. (Документы получены из партийного архива Львовского обкома КП Украины в 1960 году), 7 июля 1941 г. – 11 октября 1944 г., 9 арк.
    1.51. Спр. 354. Доклады, выступления, воззвания, политические обзоры, сообщения информационной службы и др. материалы украинских националистов, 20 января – 1 октября 1943 г., 165 арк.
    1.52. Спр. 370. Листовки и воззвания оуновцев, Б. д., 95 арк.

    Ф. 62. Український штаб партизанського руху (УШПР). 1942–1946 рр.

    оп. 1
    1.53. Спр. 40. Докладные записки и рапорты военного корреспондента газеты “Правда” Коробкова в ЦК КП(б)У, сотрудников УШПД, командиров и комиссаров партизанских соединений и отрядов начальника УШПД о состоянии партизанского движения и мерах по улучшению боевой деятельности партизан. Выписки из дневника радиста одного из партизанских отрядов, 1943 г., 231 арк.
    1.54. Спр. 41. Докладные записки и рапорты начальника отделов и сотрудников УШПД, командиров и комиссаров партизанских соединений и отрядов Украины о состоянии партизанского движения и мерах по улучшению боевой деятельности партизан, работе молдавского отдела УШПД. (В деле имеются материалы об убийстве командира партизанского отряда И. П. Лысенко), 2 июня 1943 г. – 6 февраля 1944 г., 236 арк.
    1.55. Спр. 220. Специальные сообщения УШПД в ЦК ВКП(б), ЦШПД, НКВД СССР, ЦК КП(б)У, НКВД УССР, начальника Ровенского областного штаба партизанского движения В. А. Бегмы, других командиров партизанских соединений в ЦК КП(б)У и УШПД о деятельности украинских буржуазных националистов, их организациях и воинских формированиях. Сообщения ТАСС о положении в Галиции по немецким источникам, копия воззвания Людвиновской районной организации ОУН, списки украинских буржуазных националистов, выявленных партизанским соединением И. И. Шитова и отрядом В. П. Чепиги, 12 января 1943 г. – 13 мая 1944 г., 125 арк.
    1.56. Спр. 239. Справки отдела о постановке задач по разведке партизанским соединениям под командованием В. С. Ушакова, И. М. Шитова и о полученных от них разведывательных сведениях. Разведывательные сводки партизанских соединений под командованием С. А. Олексеенко и И. И. Шитова, 17 апреля 1943 г. – 29 февраля 1944 г., 170 арк.
    1.57. Спр. 253. Докладные записки партизанских соединений в УШПД, справки отдела из донесений органов НКВД, представительств штаба на фронтах и партизанских отрядов о действиях украинских буржуазных националистов, дислокации лагерей советских военнопленных на временно оккупированной территории Украины. (В деле имеются документы националистов, копии переводов трофейных документов о включении военнопленных во вспомогательный состав германской армии, привлечении их к работам по разминированию), 25 января – 10 октября 1943 г., 185 арк.
    1.58. Спр. 1327. Входящие шифротелеграммы секретаря ЦК КП(б)У Д. С. Коротченко, подпольных обкомов партии, областных штабов партизанского движения, представительств УШПД на фронтах, партизанских соединений и отрядов, переданные УШПД для информации, Ставке ВГК, ЦШПД, командованию АДД, Генштабу Красной Армии, ГРУ ГШКА, ЦК КП(б)У и ЦК КП(б) Молдавии., 6-26 мая 1943 г., 249 арк.
    1.59. Спр. 1622. Докладная записка НКВД УССР о положении на территории Генерал-Губернаторства, справки, специальные сообщения штаба, выписки из отчетов и донесений партизанских соединений и отрядов о деятельности украинских буржуазных националистов. (В деле смеются копии документов ОУН), 25 ноября – 20 декабря 1943 г., 140 арк.

    Ф. 63. Перша українська партизанська дивізія ім. Двічі Героя Радянського Союзу С. Ковпака (Сумське партизанське з’єднання). 1941–1945 рр.

    оп. 1
    1.60. Спр. 7. Постановление Государственного комитета обороны. Приказы Главнокомандующего партизанским движением Украинского штаба партизанского движения (УШПД), 20 ноября 1941 г. – 23 мая 1944 г., 43 арк.
    1.61. Спр. 40. Докладные записки и рапорты военного корреспондента газеты “Правда” Л. Коробова в ЦК КП(б)У, сотрудников УШПД, командиров и комиссаров партизанских соединений отрядов начальнику УШПД о состоянии партизанского движения и мерах по улучшению боевой деятельности партизан. Выписки из дневника радиста одного из партизанских отрядов, 9 февраля 1943 г. – 28 мая 1943 г., 231 арк.
    1.62. Спр. 84. Дневник комиссара соединения С. В. Руднева (машинописный экземпляр), 7 мая 1943 г. – 25 июля 1943 г., 63 арк.

    Ф. 65. З’єднання партизанських загонів Житомирської області. 1941–1944 рр.

    оп. 1
    1.63. Спр. 1. Доклад командования соединения о боевой деятельности и партийно-политической работе отрядов соединения за период с 1 ноября 1941 г. по 1 марта 1944 г. и приложения к нему (I-й экз.), 1944 г., 302 арк.
    1.64. Спр. 16. Письма, докладные записки, рапорты командования соединения в ЦК КП(б)У, Украинский штаб партизанского движения, соединениям Украины и Белоруссии, частям Красной Армии, советским и партийным организациям Украины по вопросам снабжения отрядов вооружением, полиграфическими принадлежностями, радиоаппаратурой, их взаимодействиях, переформированиях, об откомандированиях партизан и их награждениях, сборе средств на постройку танковой колонны “Партизан Украины”, оказанию помощи мирному населению и семьям партизан, о классовой сущности украинским буржуазных националистов и по другим вопросам. Боевые донесения штаба соединения частям Красной Армии, 12 марта 1943 г. – 20 мая 1944 г., 95 арк.
    1.65. Спр. 25. Отчеты, политдонесения, рапорты отрядов комиссару соединения и партийной комиссии о партийно-политической деятельности отрядов, работе первичных партийных и комсомольских организаций, их численности, агитационно-пропагандистской деятельности партизан среди населения, по разложению войск противника, о злодеяниях украинским буржуазных националистов и по другим вопросам, 1 июня 1943 г. – 23 февраля 1944 г., 136 арк.

    Ф. 166. Комісія з історії Великої Вітчизняної війни при Академії наук СРСР. 1941–1950 рр.

    оп. 3
    1.66. Спр. 149. Копии писем, информаций, справок о связях украинско-немецких националистов с немецко-фашистскими захватчиками, 1941 г., 54 арк.

    Державний архів Житомирської області

    Ф. П–76. Житомирский обком Коммунистической партии Украины. 1937–1941, 1943–1991 рр.

    оп. 2
    1.67. Спр. 12. Докладные записки, спецдонесения, суточные сводки ГК и РК КП(б)У, НКГБ и НКВД о деятельности церковников на территории области, политнастроении, реэвакуированных, случаях пожаров, появлении банд националистов, эпидемических заболеваниях и другим вопросам, 18 января 1944 г. – 6 декабря 1944 г., 133 арк.
    1.68. Спр. 227. Докладные записки, справки райкомов КП(б)У, управлений НКВД и НКГБ по Житомирской области по борьбе с бандитизмом, хищениями социалистической собственности и другим вопросам, 6 января 1945 г. – 24 декабря 1945 г., 160 арк.

    Ф. П–1376. Підпільні організації і партизанські загони, які діяли в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1943 рр. на території Житомирської області. 1941–1980 рр.

    оп. 1
    1.69. Спр. 1. Копия отчета Новоград-Волынского районного подпольного комитета и материалы к нему, 30 апреля 1945 г. – 24 февраля 1961 г., 133 арк.
    1.70. Спр. 2. Отчет о деятельности подпольной группы в г. Житомире (руководитель Севенко Юрий Семенович), июль 1941 г. – 28 октября 1946 г., 144 арк.
    1.71. Спр. 3. Копия решения бюро обкома партии об утверждении деятельности Житомирского подпольного обкома КП(б)У и материалы к нему, 8 октября 1945 г., 118 арк.
    1.72. Спр. 13. Отчет о деятельности Олевского подпольного РК КП(б)У и материалы к нему, май 1943 г. – 6 декабря 1945 г., 124 арк.
    1.73. Спр. 15. Отчет о деятельности подпольной группы с. Половецкое Бердичевского р-на (рук. Минчук) и материалы к нему, 1943 г. – 30 ноября 1945 г., 22 арк.
    1.74. Спр. 19. Отчет о деятельности подпольного Корнинского райкома КП(б)У (руководитель Панчук) и материалы к нему, 1943 г. – 25 мая 1945 г., 31 арк.
    1.75. Спр. 20. Отчет о деятельности подпольной организации г. Бердичева (рук. Елкин А. В.), 1941 г. – 31 октября 1946 г., 112 арк.
    1.76. Спр. 30. Индивидуальный отчет о подпольной деятельности в г. Житомире Тынного Н. В., 1941 г. – 28 октября 1946 г., 66 арк.
    1.77. Спр. 31. Отчет о деятельности подпольной группы Житомирского радиоузла (рук. Забрамский), 1941–1947 гг., 11 арк.
    1.78. Спр. 32. Копия отчета о деятельности Барашевской подпольной организации (руководитель Гарбарчук и Сыч) и материалы к нему, 1941 г. – 30 апреля1945 г., 120 арк.
    1.79. Спр. 38. Копия отчета о деятельности подпольной организации Чудновского района и материалы к нему, декабрь 1941 г. – 3 июля 1945 г., 252 арк.
    1.80. Спр. 43. Копия отчета деятельности диверсионно-подрывной группы, действовавшей в Андрушовском и Вчорайшенском районах (руководитель Богорад И. Д.) и материалы к нему, май 1942 г. – 12 октября 1946 г., 166 арк.
    1.81. Спр. 70. Отчет о подпольной деятельности во время немецко-фашистской оккупации
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины